Книга “Суб’єктивна еволюція свідомості”
Шріла Бƨакті Ракшак Шрідƨар Маƨарадж
8 глава
Наука і лженаука
Студент: Мої заняття закінчилися, і зараз у мене канікули.
Шридƨар Маƨарадж: Будь ласка, не ображайтеся, але ваше занурення в сучасну систему освіти означає, що ви все глибше поринаєте в океан невігластва. Ваші успіхи в такій освіті лише поглиблюють ваше невігластво.
Студент: Що ви хочете цим сказати?
Шрідƨар Маƨарадж: Сучасна освіта — це культивація невігластва, і ви, як студент, лише віддаляєтеся від істини. Вас вчать, що ви і подібні вам душі є суб’єктами, центром всесвіту, а все інше — лише об’єкти, які ви маєте право використовувати у своїх особистих інтересах. Вас вчать сприймати весь світ як інструменти для власної насолоди. Такою є основа сучасної системи освіти, проте цей підхід докорінно помилковий.
Насправді, ми не суб’єкти і не центр всесвіту. Першопричина всього знаходиться у вищому світі. Кришна — це Вища Абсолютна Істина. Все існує лише завдяки Його солодкій волі. Він сказав: «Хай буде світло», і з’явилося світло. Він сказав: «Нехай буде вода», і з’явилася вода. Він сказав: «Нехай буде твердь земна», і з’явилася твердь. Його воля всемогутня. Справжня, суб’єктивна освіта — це розуміння самої першопричини всього буття. Усе, що ми відчуваємо, виникло завдяки Його божественній волі. Подібно до найкращого чарівника, Він може показувати мені одне, а вам — зовсім інше. Найвищий Суб’єкт володіє такою могутністю. Тому наше уявлення повністю протилежне матеріалізму, який стверджує, що життя виникло з інертної матерії. Ніколи не було так, щоб від початку часів нежива матерія розвинулася в цей різноманітний і живий світ нашого досвіду. Усе зовсім навпаки. Тому, сприймаючи цей світ через призму матеріалізму, ми все глибше занурюємося в океан невігластва.
Бƨактіведанта Свамі Маƨарадж доручив кільком своїм послідовникам-ученим спростувати теорію Дарвіна, яка стверджує, що все виникло з матерії. Цю концепцію має бути розвінчано, оскільки вона повністю помилкова.
Усе сходить згори. Те, що ми сприймаємо зараз, подібно до гіпнотичного навіювання. Майстерний ілюзіоніст може загіпнозувати нас, і ми побачимо навколо себе зовсім іншу реальність. Так само Господь може створити все, що забажає, і будь-яка реальність, яку ми сприймаємо, є лише проявом Його волі. Варто Йому лише уявити, як це стає для нас дійсністю (сатйа-санкальпа). Ми бачимо лише те, що Він дозволяє нам побачити, але інакше ми бачити не здатні.
Якщо ми усвідомимо цей принцип, то зрозуміємо, що в Божественному все можливо. Тоді в серці може зародитися певна віра в Бога. Він — джерело всього творіння. Однак створення цього світу — лише мала частина Його божественної природи. Його якості та діяння безмежні. Весь цей світ, у якому ми живемо, — незначна частина всього космічного прояву. Цілісна основа всього сущого перебуває тільки в Ньому. Все сходить зверху вниз, а не сходить знизу вгору. Ми відкидаємо ідею про еволюцію від нижчого до вищого. Матерія не досконала і не самодостатня — вона не здатна породити різноманітність життя. Стверджувати, що розум сам по собі зародився в інертній матерії, можуть лише вкрай недалекі люди.
Прояви розуму можна побачити всюди. Достатньо лише придивитися до цього світу, і ми виявимо, що все навколо влаштовано надзвичайно гармонійно. Вчені постійно дивуються, знаходячи сліди розуму в усіх аспектах матеріального світу. Вони продовжують відкривати все більш складні та досконалі закони. Однак усі ці закони вже існують. Їх стільки, що ці недалекоглядні люди навіть не можуть собі уявити їхню кількість, але весь цей дивовижний і найвищий порядок існував задовго до їхніх «відкриттів». Свідчення цьому можна знайти всюди. Фізичні закони природи існують не тому, що їх «відкрили». Хіба вчені створили закони природи? Вони винайшли багато речей, але розум у матеріальній природі існував задовго до цього. Також всюди існує безліч могутніх енергій. Звідки вони походять? Хто їхнє джерело? Для вчених очевидна присутність розуму, завдяки якому відбуваються наукові відкриття і винаходи, але звідки він узявся? Звідки виник мозок? Невже це просто частина неживої матерії? Або ж розум походить від чогось вищого?
Свідомість (дух) пронизує все суще: дерева, каміння, землю, ефір, повітря. Щоб осягнути істину, необхідно встановити зв’язок із цим свідомим принципом Безмежного світу. Але як осягнути Безмежне? Безмежне — це особистість, всемогутній і всезнаючий Господь, який бажає усім лише блага і є джерелом усіх видів любові. Нам слід знайти справжній зв’язок із Ним, відкинувши всю привабливість цього створеного Ним світу. Ми повинні знайти той шлях, що допоможе встановити стосунки із Самим Творцем.
Його становище не обмежується роллю Творця. Матеріальний світ — лише творіння нижчого порядку. В істинній реальності існує незрівнянно вищий світ, що безмежно перевершує цей світ чуттєвого досвіду. Нам слід шукати шлях до життя в тій вищій обителі. Потрібно осягнути різні рівні реальності у світі вічної свідомості й зрозуміти, як їх досягти. Ми повинні усвідомити, як отримати доступ до цієї трансцендентної обителі. Це має стати основою нашого пошуку істини. Слід запитувати, як звільнитися від усіх відокремлених уявлень про життя, що проявляються в прагненнях до відчуженості або експлуатації.
Одного разу Кришна прибув до палацу Кауравів, у табір Дурйодƨани та Дƨритараштри, щоб укласти мирну угоду. Але Карна, Дурйодƨана та інші спробували зв’язати Його і ув’язнити, вважаючи, що якщо Кришна опиниться в неволі, то всі претензії Пандавів на трон будуть зруйновані. Вони знали, що Кришна — життя і душа Пандавів, їхній мудрий радник. Вони міркували так: «Сам Кришна приїхав до нас. Треба полонити Його». І коли вони спробували зв’язати Кришну, Він явив їм Свою вселенську форму. Він розкрив Свою божественну природу прямо на царському зібранні, і всі були приголомшені. Вони задалися питанням: «Хто ж Він насправді?» Коли Кришна показав Свою вселенську форму з тисячами голів, рук і ніг, усі були безмежно вражені: «Це, воістину, грандіозно! Ми бачимо в цій вселенській формі Баладева, Арджуну і Бƨриґу. Ці мотузки в наших руках тепер здаються цілком безглуздими!» Усі вони були в повному здивуванні.
Тієї миті, коли Кришна явив Свою вселенську форму на царському зібранні Куру в Гастінапурі, усі присутні мудреці в побожному трепеті почали славити Його. Бƨішма, Дрона, Нарада і В’яса підносили хвалу Господу Кришні. Дослухаючись до їхніх голосів, сліпий цар Дƨритараштра, глибоко схвильований, звернувся до Кришни з благанням: «Я позбавлений зору і не можу побачити Тебе. Але я чую, як ці великі мудреці вихваляють Твій дивовижний образ. Для Тебе немає нічого неможливого. Тому молю, даруй мені зір хоча б на мить, щоб я міг споглядати Твій образ. Дозволь мені побачити ту красу, яку вони так захоплено славлять, а потім можеш знову занурити мене в темряву». Кришна відповів йому: «Мені немає потреби видаляти твою сліпоту. Досить лише Мого веління, і ти зможеш побачити Мене».
Така суть божественного бачення. Наше сприйняття Всевишнього цілком залежить від Його волі. У нас немає ні очей, здатних Його побачити, ні вух, спроможних Його почути. Всевишній перевершує будь-який чуттєвий досвід. Ми можемо побачити Його лише з Його волі. Він сказав: «Побач Мене», і Дƨритараштра побачив Його. Попри свою сліпоту, він зміг побачити божественний образ Кришни. Хто ж такий Кришна? Якщо глухий може Його почути, а сліпий — побачити, то Його природа, воістину, трансцендентна і божественна.
Іншого разу, коли Арджуна захотів побачити вселенську форму Кришни (вішварупу), Кришна сказав: «Дивись же, Арджуно», — і той побачив Його вселенську форму. Кришна запитав його: «Що ти бачиш?», і Арджуна відповів: «Я бачу велике різноманіття дивовижних божественних проявів. Воістину, це диво з див!» Тому солодка воля Кришни лежить в основі всього. Все наше життя пов’язане з цією абсолютною силою. Наше теперішнє оточення не є постійним і об’єктивним, оскільки повністю залежить від божественної волі Всевишнього. Він — причина всіх причин. Цей світ існує завдяки Йому і підтримується лише Ним.
Світ відданості Богові глибоко відмінний від усього мирського. Через відданість і самовіддачу ми можемо встановити зв’язок із центром усього сущого. Наша порада вченим така: «О цілителю, зціли спершу себе! Ти прагнеш запропонувати світові безліч чудових моделей цивілізації, але спочатку тобі потрібно знайти цілісність самому. Все, що ти пропонуєш людям, — лише ілюзія. Усі ті закони природи, які діють навколо нас, — це не що інше, як прояв солодкої волі Всевишнього. Ці закони не є незмінними. В їхній основі лежить благая воля Творця. Тому все, що ти знаєш, — нікчемне. Це не можна назвати істинним знанням». У будь-яку мить закони природи можуть змінитися за волею Вищого Самодержця, поступившись місцем новим законам і порядкам.
У Його руках ключ, що може змінити наше сприйняття реальності. Він може просто сказати: «О Арджуно, ти бачиш це, але Я такий». І Арджуна відповість: «Так, тепер я бачу Тебе таким». За Його волею все може здаватися певним чином, але в наступну мить це сприйняття може повністю змінитися. Тому знання, здобуте через матеріалістичну освіту, не має справжньої цінності. Усвідомивши це, нам слід спрямувати всі зусилля на пошук Шрі Кришни, Прекрасної Реальності.
Кришна зачаровує навіть Самого Себе. Він — всепривабливий Абсолют. Наша справжня внутрішня потреба — в солодкості, красі, расі, ананді, блаженстві, щасті. Цього прагне кожен. Ніхто не скаже: «Я не хочу щастя». Ніхто, від упертого атеїста до найвищого теїстичного мудреця, не може це заперечити. Усі прагнуть блаженства, солодкості, щастя та умиротворення. Це необхідно кожній свідомій істоті. Незалежно від світогляду, кожен хоче жити щасливо. Тому наша головна потреба — в Ньому, в Шрі Кришні, Прекрасній Реальності. Він — втілення блаженства й краси. Нам потрібно почати шукати Його. Не гайте жодної миті.
Не марнуйте життя в погоні за швидкоплинним мирським щастям. Залиште це. «Сарва-дƨарман парітйаджйа» — «Відкиньте всі уявлення про обов’язок, які поглинули вас». Все це лише марнування часу. Почніть пошук вищого божественного начала, Бога, Який створив усе, всім керує і дарує всьому повноту й досконалість. Шукайте лише Його. Залиште всі так звані зобов’язання та обов’язки, пов’язані з вашим тимчасовим становищем. Усі вони хибні, бо ґрунтуються на неправильному розумінні вашого місця у світі. Не покладайтеся на них. Шукайте першопричину всього, джерело всіх чудес світобудови. Господь наповнить ваше життя досконалістю. Він піклується про кожного, навіть про найменшу істоту в усіх незліченних світах.
Нам слід наближатися до Кришни, заручившись Його благословеннями. На цьому шляху неоціненну допомогу нам принесуть Його представники. Мирські люди не допоможуть нам у нашому внутрішньому пошуку. Ми маємо прийняти прихисток у святих. Також нашим найбільшим прихистком стане Його Святе Ім’я, яке нероздільне з Його божественним буттям. Цей звуковий аспект божественного дарує нам безцінну підтримку на шляху до Бога. Його Святе Ім’я — це наше гасло, наш бойовий клич. «Гаре Кришна!» З цим гаслом ми йтимемо вперед, під захистом Його справжніх представників. Слідуючи за ними і відкидаючи всі інші можливості та перспективи життя. Усі ці обіцянки Майї — лише ілюзія; в них немає жодної цінності.
Студент: У цьому світі є багато несправедливості, брехні та насильства. Чи не так? Як це можна пояснити?
Шрідƨар Маƨарадж: Як справедливість, так і несправедливість — це два боки однієї медалі. Обидва ці поняття далекі від істини, будучи подібними до сновидіння. Людині може наснитися як добрий, так і поганий сон. Але в будь-якому випадку це лише сон. Не варто витрачати сили на спроби відновити справедливість у всьому. Будь-яке мирське розуміння справедливості та несправедливості цілком навіяне Майєю, ілюзією. У “Шрі Чайтанья-чарітамриті” (Антья, 4.176) говориться:
‘дваіте’ бƨадра̄бƨадра-джн̃а̄на, саба — ‘манодƨарма’
‘еі бƨа̄ла, эі манда’, — еі саба ‘бƨрама’
«У цьому світі всі уявлення про добро і зло ілюзорні та помилкові. Тому той, хто каже: ‘Це добре, а це погане’, помиляється». Основою таких мирських суджень є невігластво. Однак наш справжній інтерес полягає в іншому. Нам слід залишити цей хибний шлях, який не дасть нам задоволення наших глибинних потреб.
У цьому матеріальному світі різниця між справедливістю та несправедливістю хитка і примарна. Усе тут побудоване на обмані, усе — ілюзія та брехня. Обман може набувати різних форм і рівнів, але це не змінює його суті. Усі форми справедливості та несправедливості — ілюзорні. Людина може бачити як приємний сон, так і жахіття, але сон залишається сном. Уся справедливість цього світу — це лише обман, вигадка. Навіщо марнувати час на погоню за нездійсненним? Усі наші уявлення про добро і зло, справедливе й несправедливе — омана. Що б людина не вважала добрим чи поганим у цьому світі, усі її надії тут — лише гра розуму.
Студент: Але ж у світі багато голодних і нужденних. Хіба це справедливо?
Шрідƨар Маƨарадж: Чи буде голод нашою головною турботою, якщо ми опинилися в клітці, замурованій у печері? Увесь цей світ чужий для душі. Сонця, зорі, місяці, океани й гори постійно зникають і з’являються знову. Ви можете стати володарем усього, що бачите, правителем величезної долини кремацій, і постійно шкодувати: «Ой, все минає. Кожної миті щось зникає назавжди!» Томас Ґрей писав у своїй поемі «Елегія»:
«Хвала геральдики та пишність сили,
багатство, влада і краса квітуча –
все зникне, бо веде нас до могили
шлях величі і слави неминуче!»
Будь-який шлях у цьому світі неодмінно завершиться смертю, і цього не уникнути.
Студент: Я хотів би запитати, як нам правильно ставитися до несправедливості? Ви кажете, що між справедливістю та несправедливістю немає різниці. Тоді який сенс у стражданнях?
Шрідƨар Маƨарадж: Причина страждань у тому, що душа (джіва) зловживає своєю свободою вибору. Вона неправильно використовує той дар, що їй дано.
Студент: Дано Вищою Силою?
Шрідƨар Маƨарадж: Так, Вищою Силою. Будучи частиною особливої духовної енергії, ви маєте свободу волі, що вічно існує всередині вас. Але зловживши цією свободою, ви обрали стати владарями в цьому минущому світі, подібно до того, як Сатана зображений у поемі Мільтона “Втрачений рай”. Він волів царювати в пеклі, а не служити на небесах. Наша свобода волі слабка і вразлива, тому хибний вибір завжди можливий. Ми прийшли сюди, щоб стати правителями всього, що бачимо: панувати в пеклі.
У внутрішній природі душі закладена вроджена здатність пристосовуватися до будь-яких умов життя. Ми могли б обрати служіння на небесах, де всі наші бажання були б здійснені. Однак ми зробили неправильний вибір і продовжуємо рухатися у хибному напрямку. Ми захотіли правити, відмовившись від ідеї вічного служіння у вищому світі, і обрали панувати в пеклі. Увесь цей матеріальний світ подібний до пекла — царства скорботи і страждань. Тут ми постійно стикаємося зі стражданнями у найрізноманітніших формах. Їх можна описати як нескінченні народження, смерті, старість і хвороби. Усі ці небажані речі притаманні пеклу.
Але душа може змінити свій вибір. Якщо ви захочете жити на небесах, то маєте жити там як віддана Богові душа. Вищий світ — це земля самовіддачі Богові. Прямуючи духовним шляхом, ми неодмінно зрозуміємо, що служіння на небесах незрівнянно краще і прекрасніше, ніж панування в пеклі.
| 7 глава | Зміст | 9 глава |