Книга “Суб’єктивна еволюція свідомості”
Шріла Бƨакті Ракшак Шрідƨар Маƨарадж
7 глава
Верховний Суб’єкт
Питання: Як ми можемо використовувати проникливість і розсудливість у нашому пошуку знань про Безмежне?
Шрідƨар Маƨарадж: Проникливість важлива в багатьох аспектах життя, але її завжди має супроводжувати зв’язок із духовним царством Бога. Проникливість і розсудливість слід застосовувати правильно — вони проявляються з нашого боку, але наш духовний розвиток залежить від прихильності вищого світу. Завжди має бути зв’язок із вищим світом, і тому самовіддача просто необхідна. Вона допоможе привернути увагу Господа, і Він забере нас у вищий світ. Нам слід здобути прихильність Всевишнього, прагнучи заслужити Його милість. Слід закликати Його в наше життя як Вищого Хранителя. Це залежить не стільки від наших здібностей, скільки від нашої смиренності та відданості, від нашої спраги Його милості. Тут важливий не «позитивний» аспект наших досягнень, а «негативний» аспект наших потреб — наша відданість і самовіддача.
Як суб’єкт, я не можу зробити Безмежного Бога об’єктом свого осягнення. Він завжди зберігає за собою положення Верховного Суб’єкта. Як я можу зробити Бога об’єктом пізнання? Об’єкт пізнання завжди у владі того, хто вивчає, але Господь — Верховний Суб’єкт. Моє становище і ставлення повинні сприяти мені в здобутті прихильності Всевишнього, і тоді Він зійде на мій рівень і допоможе мені. Справжнє розуміння або знання має привести нас до самовіддачи Йому. Тільки самовіддача може привернути увагу Господа. Усе залежить від Його солодкої волі. Він Самодержець, оскільки Його солодка воля це все і вся.
І якщо ми бажаємо бути успішними в духовному житті, то нашим головним завданням стане розуміння того, як ми можемо привернути Його солодку волю, зменшити власну важливість і значущість, і збільшити своє бажання віддатися Йому, тим самим викликавши Його милість. Щоб привернути увагу Господа, необхідно зробити свій головний акцент на відданості Йому, самовіддачі та смиренності. І тільки тоді ми зможемо звернутися до Нього з молитвою: «О, мій Господь! Я потребую Тебе найбільше. Без Твоєї милості мені не вижити. У мене немає сил, щоб покладатися в усьому на себе. Я загину, якщо Ти не будеш милостивий до мене». Такий вид прагнення і рішучості необхідний, щоб Його милість прийшла до нас на допомогу. Іншими словами, щоб привернути позитивне, Кришну, ми маємо посилити свій «негативний» аспект — свою відданість Йому.
Тільки коли глибока покірність волі Бога почне діяти в нас як Його представник, ми зможемо розвинути справжнє розуміння суті речей. Він надихатиме нас зсередини на вчинення чого-небудь. І наша проникливість допомагатиме нам виконувати Його веління. Ми вже не зможемо зберігати в собі будь-які егоїстичні інтереси, або відокремлене розуміння світу.
«Я буду виконувати волю Бога або вказівки Його вищого представника. Я можу використовувати свій розум, щоб зробити все необхідне для виконання Його велінь. Однак до Господа, Який незмірно вищий за мене, я буду завжди ставитися зі щирою покірністю, смиренністю, відданістю і благоговінням».
Умонастрій вічного слуги допоможе нам увійти у світ служіння Богові. Якщо ми почуємося настільки негідними і нужденними, то Його милість піднесе нас у вищий світ. Таким має бути напрямок наших думок. Слід розрізняти високе й низьке, суб’єктивне й об’єктивне. Кришна не підкоряється будь-яким правилам і законам. Він Самодержець. Ми маємо постійно пам’ятати про це. Все відбувається за Його благою волею. Нашим же завданням є привернути до себе Його увагу. І це буде можливо, лише коли ми посилимо свій «негативний» аспект — щирість свого смирення — тим самим показуючи Йому свою найбільшу потребу в Ньому. Тоді-то і розвинеться наше істинне розуміння і знання — наша духовна проникливість прокинеться, щоб допомогти нам якнайкраще виконувати Його веління.
Питання: В “Ішопанішад” є мантра:
відйа̄м̇ чха̄відйа̄м̇ ча йас тад ведобƨайам̇ саƨа
авідйайа̄ мритйум̇ ті̄ртва̄ відйайа̄мритам аш́нуте
Шріла Бƨактіведанта Свамі Маƨарадж дав такий переклад цього вірша: «Лише той, хто одночасно усвідомлює як процес занурення в невігластво, так і процес здобуття трансцендентного знання, може подолати кругообіг народження та смерті та насолодитися досконалим блаженством вічного життя». Що означає це одночасне усвідомлення процесу занурення в невігластво і процесу набуття духовного знання?
Шрідƨар Маƨарадж: Є два аспекти життя: негативний і позитивний. Знання означає здатність розпізнавати брехню і відкидати її, а також визначати істину і приймати її. Ви розумієте? Володіти знанням означає вміти відрізняти правду від брехні: «Це обман, і мені слід його відкинути, а це істина, і я повинен її прийняти». Так слід розуміти цей вірш.
Осягнути процес занурення в невігластво означає вміти розпізнавати погане і відкидати це, а процес пізнання — розпізнавати істину і приймати її. Це зовсім не означає, що нам слід занурюватися в невігластво, щоб осягнути його. Ця мантра закликає нас відкинути брехливість і прийняти істину. Слід усвідомлювати недоліки Майї. Слід розуміти: «О, це Майя. Це згубний вплив, піддавшись якому я опинюся в безнадійному становищі. Це небажано». Потрібно знати, як уникати подібного поганого впливу. Слід відвернутися від невігластва і здобути справжню освіту — духовне знання. Слід зрозуміти як вступити на світлий бік життя, як іти до світла, постійно наближаючись до істини.
Питання: Німецький католицький філософ XV століття Микола Кузанський навчав доктрині «мудрого незнання». Як це можна співвіднести з філософією вайшнавізму?
Шрідƨар Маƨарадж: Ми можемо прийняти світлий бік. У нашому розумінні «Мудре незнання» означає «джн̃а̄на-ш́ӯнйа̄-бƨакті» — відданість Богові без прагнення до знання. «Мудре незнання» також означає відмову від прагнення якої-небудь вигоди в цьому світі, а натомість повну відданість Богові. Слід перестати вірити в розсудливість, нашу суб’єктивну здатність бачити в усьому вигоду, і просто віддатись Всевишньому. Так можна пояснити це поняття: «джн̃а̄на-ш́ӯнйа̄-бƨакті». «Мудре незнання» — це розуміння меж власних можливостей. Ми усвідомлюємо: «Я обмежений і моє розуміння також обмежене. Жодна освіта не зробить мене знавцем Безмежного». Набагато краще віддатися Безмежному і дозволити Йому діяти в нас заради нашого ж блага. Така покірність і відданість Безмежному — це найвищий рівень мудрості. «Мудре незнання» означає усвідомлення того, що ми ніколи не осягнемо Безмежне. Я пізнаю Всевишнього лише якщо Він Сам зробить Себе зрозумілим мені, і ніяк інакше.
Питання: Микола Кузанський говорив: «Бог незбагненний для думок». Що ви можете сказати з цього приводу?
Шрідƨар Маƨарадж: Так. Тільки через відданість і з Його милості можна осягнути Бога. У той час як знання зазнає невдачі в спробі зрозуміти Бога, Безмежне. Лише Його милість може наблизити нас до Нього. Нам слід звернутися до відданості Йому і перестати покладатися на знання. Коли ми відчуємо зв’язок із Безмежним, усі наші спроби розширити свої пізнання припиняться. Будь-яке знання має межу. Там, де завершується шлях знання, починається шлях віри. Слід розвивати віру і залишити всі надії на те, що обмежене знання допоможе нам на шляху до Безмежного. Жодні лабораторні дослідження не допоможуть осягнути Бога. Коли Юрій Гагарін повернувся з космосу, одна жінка запитала його:
— Ви були так високо. Ви бачили Бога?
Але він був атеїстом, і тому сказав:
— Бог подібний до коня в нашому возі. Навіщо ви думаєте про Бога? Він уже служить нам. Своїми знаннями і науковими дослідженнями ми вже змусили Бога служити нам.
Таке вихваляння сучасної науки: «Ми змушуємо Бога служити нам. Ми вищі за Бога, ми вже над Богом. Бог — це наше творіння». Немовби Бог був створений якоюсь божевільною частиною людського суспільства.
Питання: Микола Кузанський також навчав, що «в Бозі зливаються всі протиріччя; всі протилежності — велике і мале — з’єднується в Ньому». А яке ваше розуміння цього?
Шрідƨар Маƨарадж: Не тільки велике і мале, але навіть добре і погане, навіть крайнощі знаходять гармонію в Бозі. Друг і ворог, добро і зло — все знаходить своє справжнє призначення в Ньому. Все втрачає згубну силу і стає благодатним, виходячи за межі добра і зла. Господь вміщує в Себе все суще і приводить його до згоди. Він — той Вищий Принцип, що виправляє і дарує досконалість в усьому, як явно, так і незримо. Протилежності перетворюються в найвищому синтезі в усвідомленні Кришни як споконвічного Бога.
| 6 глава | Зміст | 8 глава |