Книга “Суб’єктивна еволюція свідомості”
Шріла Бƨакті Ракшак Шрідƨар Маƨарадж
12 глава
Мантра Гаятрі
Це пояснення Браƨма-ґаятрі неодмінно має привести нас до висновків “Шрімад-Бƨаґаватам”. Ґаятрі-мантра і “Шрімад-Бƨаґаватам” — це одна й та сама істина, що втілює саму суть Веданта-сутри. “Шрімад-Бƨаґаватам” являє собою розгорнутий коментар на Ґаятрі:
артхо ’йам̇ браƨма-сӯтра̄н̣а̄м̇
бƨа̄рата̄ртха-вінірн̣айаƨ̣
ґа̄йатрі̄-бƨа̄ш̣йа-рупо ’сау
веда̄ртха-парібрим̇ƨітаƨ̣
(Ґаруд̣а-пура̄н̣а)
Тому значення Ґаятрі-мантри має відповідати духу “Шрімад-Бƨаґаватам”. Якщо ми глибоко осмислимо це, то перед нами розкриється сутність Ґаятрі-мантри, що нерозривно пов’язана з висновками “Шрімад-Бƨаґаватам”.
У чому сенс Ґаятрі? Слово Ґаятрі — це поєднання двох санскритських слів: ґанат (пісня) і траяте (що дарує звільнення). Це означає «Пісня, завдяки якій здобувається спасіння, звільнення». Ґаятрі відома як Веда-мата, мати Вед. З Ґаятрі походять усі Веди. Якщо ми вивчимо всі висновки Вед, від найлаконічніших афоризмів до найбільш обширних пояснень, то виявимо на початку всього склад «Ом̇». Ця Істина явила себе у формі Ґаятрі-мантри, потім розкрилася як усі ведичні писання, а потім прийняла вигляд “Веданта-сутри”. Зрештою всі висновки Вед знайшли своє найповніше і найдосконаліше вираження в “Шрімад-Бƨаґаватам”. Так відбувався розвиток сенсу Ґаятрі-мантри, що становить суть усього ведичного знання. Тому Ґаятрі неодмінно має містити в собі зміст “Шрімад-Бƨаґаватам”, в якому сказано, що найвище усвідомлення Всевишнього розкривається в Шрі Кришні, Прекрасній Реальності.
Таким має бути справжнє значення Ґаятрі-мантри, але питання в тому, як витягти з Ґаятрі суть “Шрімад-Бƨаґаватам” — уявлення про Всевишнього як Кришну. Я чув, що Джіва Ґосвамі дав тлумачення, в якому описав, як сутність Ґаятрі-мантри веде до свідомості Кришни, але я так і не зміг його знайти. У будь-якому разі, в мені пробудилося прагнення здобути таке розуміння Ґаятрі.
Загальноприйняте розуміння Ґаятрі — «пісня, що дарує звільнення». Але у звільнення має бути позитивний бік. Звільнення означає не лише свободу від негативного, а й позитивне здобуття. Таке визначення дає “Шрімад-Бƨаґаватам”:
муктір ƨітва̄нйатха̄ рӯпам̇
сварӯпен̣а вйавастхітіƨ̣
«Істинне звільнення (мукті) настає лише тоді, коли ми досягаємо свого найкращого становища у вічному світі».
Простий вихід з цього негативного плану буття не можна назвати звільненням. Гегель казав, що метою нашого життя є самовизначення. Нам слід усвідомити своє первісне призначення в органічному Цілому. Не просто піти з негативного боку, а й здобути позитивне заняття у вищому світі божественного служіння. Це й має стати нашим найвищим життєвим прагненням. Така є справжня суть Ґаятрі.
Слово Ґаятрі походить від двох санскритських коренів: «ґа̄нат» і «тра̄йате». «Тра̄йате» означає досягнення найвищого призначення (сварӯпена вйавастхітіƨ̣) у «позитивному», тобто духовному світі. А «ґа̄нат» — це не просто звук, а музичний звук, що дарує найвище звільнення. Цей звук символізує санкіртану Шрі Чайтаньї Маƨапрабƨу та звук флейти Шрі Кришни.
Глибинний сенс Браƨма-Ґаятрі-мантри такий: першим іде склад Ом̇. У ньому міститься насіння мантри, що вміщує в собі все. Наступне слово «бƨӯр». «Бƨӯр» — це світ, де ми перебуваємо зараз, Бƨӯлока, світ нашого життєвого досвіду. Далі йде слово «бƨуваƨ». Бƨувалока — це світ наших розумових досягнень. Він є нашою опорою, підґрунтям усього нашого досвіду. Досвід нашого теперішнього життя є підсумком наших розумових здібностей. Наше нинішнє становище зовсім не випадкове — ми отримали його як наслідок нашої колишньої карми. Цей фізичний світ, який ми можемо сприймати всіма своїми чуттями, — прямий наслідок наших колишніх розумових прагнень. Цей тонкий світ колишньої карми (світ розуму) і називається Бƨувалока.
Наступне слово в цій мантрі — «сваƨ̣». Вище Бƨувалоки знаходиться Свалока. Світ розуму (Бƨувалока) означає прийняття й відкидання, визначаючи, що робити, а чого не робити: «Це мені подобається, а це не подобається». Однак Свалока — це світ прийняття правильних, щирих рішень, світ чистого серця (Буддƨілока). Наше серце каже нам: «Ти хочеш це зробити, але утримайся, інакше втратиш більше, ніж здобудеш». Цей світ серця і є Свалока. Отже, цей матеріальний світ складається з трьох головних рівнів буття — фізичного світу (Бƨу), світу розуму (Бƨува) і світу серця (Сва).
Звісно, докладніший опис включає сім рівнів: Бƨӯ, Бƨува, Сва, Маƨа, Джана, Тапа і Сатʼялока. Ці рівні детально пояснює Санатана Ґосвамі у своїй “Бриƨад-бƨа̄ґавата̄мритам”. Тут же вони зведені до трьох: фізичного, розумового та сердечного. І всі ці три рівні буття обʼєднані в слові «тат».
Наступне слово в Браƨма-ґаятрі — це «савітур», що означає «сурʼя» (сонце). Сонце метафорично позначає джерело світла, завдяки якому ми можемо бачити. Три рівні цього світу (грубі та тонкі) стають видимими лише через «савітур». Що це таке? Це душа. Насправді, ми бачимо цей світ не завдяки сонцю, а завдяки душі. Що дає нам можливість сприймати навколишнє і дозволяє бачити грубі форми? Не сонце дозволяє нам бачити, а душа. Це пояснюється в «Бƨаґавад-ґіті»:
йатха̄ прака̄ш́айатй экаƨ̣
критснам̇ локам імам̇ равіƨ̣
Сонце розсіює темряву і проливає світло на навколишній світ, але бачимо ми завдяки внутрішньому світлу нашої свідомості. Сонце може показати колір нашим очам, вуха можуть явити нам світ звуків, а руки можуть явити світ дотиків. Але в центрі всього цього — душа. Саме душа освітлює цей світ і дарує нам розуміння навколишньої дійсності, світу нашого сприйняття. Усе наше сприйняття стає можливим лише завдяки наявності душі. У цьому контексті слово «савітур» (сонце) символізує душу, яка, подібно до сонця, показує нам усе.
Усі сім рівнів нашого буття, представлені фізичним світом (Бƨу), світом розуму (Бƨува) та світом серця (Сва), обʼєднані одним словом «тат» (то). «То» відкривається нам через сонце, яке тут символізує душу. Індивідуальні душі є причиною цього світу. Не розум у цьому світі, а цей світ у розумі. Берклі казав, що весь цей світ міститься в розумі. У цьому фізичному світі ми бачимо все завдяки сонцю. Без світла сонця все було б занурене в темряву, і ми не могли б нічого сприйняти. Ми здатні бачити лише завдяки світлу. У вищому сенсі світло означає душу, свідомість. Душа — це субʼєкт, а всі сім рівнів цього світу — обʼєкти для душі.
Наступне слово в Ґаятрі-мантрі це «варен̣йам̇», що означає «пӯджа» — гідне поклоніння та шанування. Хоча душа є субʼєктом у цьому обʼєктивному світі, існує й вищий світ, якому всі душі служать і поклоняються. Цей світ — обитель Верховної Душі.
Це трансцендентне буття, що гідне поклоніння, відоме як «бƨарґо», що вказує на надсубʼєктивну сферу, обитель Верховної Душі. Про це йдеться у першому вірші “Шрімад-Бƨаґаватам”:
дƨа̄мна̄ свена сада̄ ніраста-куƨакам̇
сатйам̇ парам̇ дƨі̄маƨі
Шріла Вʼясадев тут каже, що він здобув сприйняття Вищої Реальності, чия чиста й вічна слава настільки велика, що одним своїм сяйвом розвіює навіть тінь оман. Субʼєкт — це душа, яка завжди духовна, а її обʼєктами слугують усі ці різні світи мирського досвіду. Але є ще Надсубʼєкт, і Його надсубʼєктивна обитель, що гідна поклоніння всіх і кожного, перебуває набагато вище за становище субʼєкта (індивідуальної душі).
Слово «бƨарґо» означає «тонший за душу» і «той, що займає вище становище, ніж душа». Це вказує на Верховну Душу, Параматму. У широкому сенсі слово «бƨарґо» зазвичай означає «світло». Подібно до того, як рентгенівські промені дозволяють побачити те, що недоступне простому оку, «бƨарґо» — це Сваруп-шакті, вище і могутніше світло, здатне явити душу. Але якщо «бƨарґо» — це енергія, то чия вона? Вона належить Деву. Що означає слово «Дева»? «Дева» означає «Той, Хто прекрасний і грайливий», і це Шрі Кришна, Прекрасна Реальність. Це не всеосяжна однорідність Свідомості — Його буття сповнене постійного руху, божественних ігор (ліл). «Дева» означає єдність ігор і краси, що прямо вказує на Кришну.
Його обитель — це «бƨарґо» (сяюча), і вона «варен̣йам̇», гідна поклоніння будь-якої душі. Яка природа Сваруп-шакті? Це вайбƨава, прояв Шріматі Радƨарані. На Ній лежить уся відповідальність за служіння Кришні. Вона — сама суть енергії цього служіння. «Бƨарґо» — це вайбƨава, прояв трансцендентної подоби Шріматі Радƨарані, і в ній міститься все служіння Кришні. «Бƨарґо» представляє Маƨабƨаву, підпорядковану половину Абсолюту, тоді як «Дева» (Кришна) — це Расарадж, домінантна половина Абсолюту.
Ґаятрі-мантра немов звертається до нас: «Бƨарґо девасйа дƨі̄маƨі» — «Почни медитувати на цю Реальність». Але який вид медитації можливий у світі відданості Богові? Не просто абстрактна медитація, а розвиток свого настрою служіння (Криш̣н̣а̄нуш́і̄ланам). «Дƨі̄маƨі» означає «приєднайся до спонтанного потоку, потоку відданості у Вриндавані». І що станеться в результаті? «Дƨійо йо наƨ̣ прачходайа̄т» — «Наша здатність до досконалості й розвитку зросте безмежно».
Відповідно до нашої самовіддачі в служінні ми здобудемо найбільшу готовність і здатність служити ще більше, подібно до того, як поступово зростає прибуток на банківському вкладі (да̄са карі’ ветана море деƨа према-дƨана). Так наше служіння в самозреченні буде постійно зростати. «Дƨі̄маƨі» означає «арадƨана» (поклоніння). Це неможливо пояснити ніяк інакше, окрім як у поняттях арадƨани, пӯджі та севи — поклоніння, обожнювання та любовного служіння. Слово «дƨі̄» походить від слова «буддƨі», яке зазвичай означає «усвідомлення, що приходить з очищенням серця». Але тут «дƨі̄» вказує на божественне усвідомлення, що сходить у наш світ, щоб допомогти нам удосконалюватися в служінні Кришні. Таке глибинне значення Ґаятрі-мантри.
Ґаятрі, пісня визволення, також означає «санкіртана». Кіртан — це теж спів, і нам слід удосконалюватися в ньому на нашому шляху до найвищої мети. Санкіртана Шрі Чайтаньї Маƨапрабƨу повертає нам піднесений настрій служіння Богові. Таким чином, Браƨма-ґаятрі у зв’язку з Маƨапрабƨу означає Кришна-кіртан. Цей звук з’єднує нас із Вриндаваном і мелодією флейти Кришни. Коли ми увійдемо до Вриндавану, то виявимо, як солодкий звук флейти Кришни допомагає всім Його слугам виконувати свої обов’язки. Почувши цей звук, ґопі та всі інші з ще більшою ретельністю віддаються своїм справам. А вночі, лише зачувши звуки флейти, ґопі поспішають до Ямуни, думаючи: «Кришна там!» А коли Яшода чує звук флейти Кришни, вона думає: «Мій синочок вже тут! Він скоро повернеться додому». Так звук флейти Кришни ще глибше занурює слуг Господа в служіння Йому і надихає їх ще старанніше служити Кришні.
У своєму санскритському коментарі до Ґаятрі-мантри я написав:
Дƨі̄р а̄ра̄дƨанам эва на̄нйад
іті тад Ра̄дƨа̄-падам̇ дƨі̄маƨі
«Усі види служіння досягають свого найвищого вираження в Радƨіці». Вони подібні до гілок дерева, частинами якого є. Мадƨура-раса — це головна раса (мукƨ’я-раса), що вміщує в собі всі інші раси.
Шріматі Радƨарані — це Маƨабƨава, втілення повноти настрою служіння Кришні.
Звук флейти Кришни, втілений у Ґаятрі-мантрі, нагадує нам про наше служіння та залучає до нього. У чому полягає наше служіння? Воно полягає в тому, щоб цілковито присвятити себе служінню Шріматі Радƨарані, прийнявши Її керівництво. Ґаятрі-мантра спонукає нас пам’ятати про лотосові стопи Шріматі Радƨарані та слідувати Її настановам. Вона уособлює все служіння Кришні. Тому прагніть здобути служіння Їй, прийняти Її керівництво та служити Їй. Так глибинний сенс Ґаятрі-мантри веде нас до Радƨа-дас’ям, істинного самовизначення (сварӯпен̣а вйавастхітіƨ̣).
Тим часом ця первинна солодкість подружньої любові (мадƨура-раси) частково виявляється у ватсал’я-расі та сакƨ’я-расі. Віддані у ватсал’я-расі служать Нанді та Яшоді, а віддані у сакƨ’я-расі — Шрідƨамі та Судамі. Проте, зрештою, вся система служіння Кришні, як єдине розуміння, найповніше розкривається в Шріматі Радƨарані.
Радƨа-дас’ям, служіння Шріматі Радƨарані — це найглибше усвідомлення Ґаятрі-мантри. Це також найвища мета нашого життя. Інакше й бути не може! “Шрімад-Бƨаґаватам”, як досконалий розвиток теїзму, представляє найвищі висновки Вед, Упанішад та багатьох інших священних писань. Усі істини божественного одкровення в їхньому найвищому вираженні та розумінні наводяться в “Шрімад-Бƨаґаватам”. Воно вчить нас, що це найвище розуміння (самовизначення) вказує на служіння Шріматі Радƨарані — служіння Кришні під Її найвищим керівництвом. Ми прагнемо здобути безпосередній зв’язок з цим служінням Їй.
Яке ж внутрішнє значення та сенс слова «бƨарґо»?
Бƨарґо ваі вриш̣абƨа̄нуджа̄тма̄-
вібƨаваіка-а̄ра̄дƨана-ш́рі̄-пурам
«Бƨа̄ну» означає сонце або «те, що своїм світлом відкриває нам усе». Радƨарані — це донька Вришабƨану. Саме тому я обрав слово «бƨа̄ну». Щоб представити Її особисті прояви, я використав слово «ваібƨава». Ваібƨава означає «те, що виходить» або «поширення себе». «Пра̄бƨава» — це «центральне представлення», а «ваібƨава» — «зовнішні прояви». Шріматі Радƨарані — це сама сутність Сваруп-шакті, і вся Сваруп-шакті є Її проявом. Уся Сваруп-шакті являє собою прекрасну та найвищу обитель служіння Шріматі Радƨарані.
Подібно до того, як сонце випромінює світло, вся внутрішня енергія Бога — це прояв Маƨабƨави, Шрі Радƨіки. Вона розкриває Себе в цій прекрасній і сяючій області, являючи внутрішню енергію, через яку розкривається Її служіння Кришні. З Неї виходить усе необхідне для служіння Йому. Всі енергії Бога походять від Неї, щоб допомогти Їй у служінні Кришні. Якщо спробувати осягнути сутність усієї внутрішньої енергії Бога, то це буде Маƨабƨава, Радƨарані. Коли Радƨарані бажає служити, Вона проявляє Себе незліченними способами. За певного сприяння Баладеви та Йоґамаї, весь духовний світ, включаючи Вриндаван, Матƨуру та світи Вайкунтƨи, проявляється лише для того, щоб допомогти Шріматі Радƨарані в Її служінні Шрі Кришні.
Так я розкрив глибинний сенс Ґаятрі-мантри як Радƨа-дас’ям, служіння Шріматі Радƨарані, і намагався висловити це розуміння в санскритському вірші.
Ґаура Гарібол!
| 11 глава | Зміст | Про автора |