Книга “Шрі Ґуру та його милість”
Шріла Бƨакті Ракшак Шрідƨар Маƨарадж
3 глава
Сходження Вищої Істини
Свідомість Кришни — духовна концепція найвищого рівня — спускається, перетікаючи з одного рівня на інший, подібно до того, як Ґанґа зигзагами перетікає з одного гірського піка на інший. Іноді водний потік Ґанґи змішується з потоком річки Сарасваті, і тоді ці води не є водами Ґанґи. Однак, коли води Сарасваті зливаються з течією Ґанґи, вони стають частиною Ґанґи. Коли ці річки зустрічаються, води, що витікають із Ґанґи, вже не називаються Ґанґою, але коли води Сарасваті впадають у Ґанґу, вони стають її частиною.
Існує вислів, що будь-яка вода у глибині річища Ґанґи — справжня вода Ґанґи. Ця вода очистить нас, незалежно від її походження. Очисна сила цієї води не має нічого спільного з тією водою, яку ми можемо відчувати та бачити. Що ми можемо побачити своїми очима? Течія Ґанґи чиста і священна. Те, що несе в собі духовність і вищу волю, є живою сутністю, здатною очистити будь-кого.
Неживі мантри
Отже, сутність Ґуру-парампари, спадкоємності вчителів, полягає у шікші — духовних настановах, які завжди вказують на Ґуру. Той, хто має трансцендентне, божественне око, впізнає Ґуру, де б він не з’явився. Ґуру — це той, хто володіє знанням абсолютної божественної любові у всій її чистоті. В іншому випадку Ґуру-парампара стає лише послідовністю тіл. Тоді кастові брахмани та кастові ґосвамі продовжуватимуть свій бізнес, оскільки їхня мантра приходить до них через послідовність тіл. Але це мертва мантра. Ми шукаємо живу мантру, і де б ми не побачили живий потяг до найвищого рівня відданого служіння Богові, там ми знайдемо свого Ґуру. Той, хто має таке бачення, зможе впізнати Ґуру, де б той не з’явився.
Посвячення в мантру полягає в передачі реального знання і почуттів відданості Богу від одного ініційованого до іншого. І все це повинно бути справжнім. Зовнішній огляд гомеопатичної капсули не дозволить встановити її ефективність, оскільки вона залежить від потенції, що знаходиться всередині. Так і в мантрі: найважливіше те, які думки та почуття передаються через цей звук. У імперсоналістів теж є така ж мантра, і вони також повторюють святе ім’я Кришни, але таке ім’я зникне в браƨмаджйоті. Їм не вдасться перетнути річку Віраджу, що розділяє матеріальний та духовний світи. Бƨактівінод Тхакур каже, що коли майяваді повторює Ім’я Кришни, це подібне до блискавки, що б’є у Святе Тіло Господа. Це не приносить ніякого полегшення.
Гаудія Матх має справу з реальністю, а не з формою. Ми прагнемо зрозуміти, що існує в духовному мислесвіті. Нас не зачаровує і не захоплює проста форма. Ми зацікавлені в поступовому розвитку духовного мислення. У своїй “Упадешамриті” (10) Шріла Рупа Ґосвамі пише:
कर्म्मिभ्यः परितो हरेः प्रियतया व्यक्तिं ययुर्ज्ञानिनस् ।
तेभ्यो ज्ञानविमुक्तभक्तिपरमाः प्रेमैकनिष्ठास्ततः ॥१०॥
кармібƨйах̣ паріто ƨареƨ̣ прійатайа̄
з кармі чим у всьому для Бога дорогими
вйактім̇ йайур джн̃а̄нінас
прояв, що досяг що знають
тебƨйо джн̃а̄на-вімукта бƨакті-парама̄ƨ̣
вище, ніж знанням звільнені відданість Богу
премаіка ніш̣т̣ха̄с татаƨ̣
у любові однієї затверджені вище, ніж
«Серед багатьох матеріалістів хтось може стати мудрецем. Серед багатьох мудреців хтось може досягти звільнення і почати віддано служити Господу. А серед багатьох відданих Бога хтось може досягти чистої любові до Кришни. Він найкращий з усіх».
Ми зацікавлені у розумінні цієї градації: що таке ріка Віраджа, духовне небо, планета Шіви, світ Вайкунтхи Господа Вішну, Айодƨ’я Господа Рами, а потім Кришна в Двараці, Матхурі та Вриндавані? Ми прагнемо отримати чітке уявлення про поступовий розвиток теїстичної думки. Кришна демонструє цю градацію в “Шрімад-Бƨагаватам” (11.14.15), де каже:
न तथा मे प्रियतम आत्मयोनिर्न शङ्करः ।
न च सङ्कर्षणो न श्रीर्नैवात्मा च यथा भवान् ॥१५॥
на татха̄ ме прійатама
не теж Мені дорогий самий
а̄тма-йонир на ш́ан̇караƨ̣
самонароджений ні Шіва
на ча сан̇карш̣ан̣о на ш́рі̄р
ні також Санкаршана ні Лакшмі
наіва̄тма̄ ча йатха̄ бƨава̄н
ні ! Я Сам також як ти
«Ні Браƨма, ні Шіва, ні Санкаршана з Вайкунтхі, ні богиня удачі Лакшмі Деві, ні навіть Я Сам не є настільки дорогими для Себе, як ти. О Уддƨава, для Мене ти дорожчий за всіх інших».
Нам потрібно слідувати духу. Адже після Джаƨнаві Деві, дружини Господа Ніт’янанди, аж до Віпіна Ґосвамі, від якого Бƨактівінод Тхакур отримав посвяту, було багато невідомих жінок-ґуру. Через них мантра прийшла до Віпіна Ґосвамі, а від нього її отримав Бƨактівінод Тхакур. Ми приймаємо Бƨактівіноду Тхакура, але чи повинні ми включати всіх цих жінок до нашої учнівської спадкоємності? Якого розуміння вони досягли?
Раби істини
Ми служимо істині. Ми молимо про те, щоб потік чистої істини лився безупинно у своїй первозданній чистоті. Нас не зачаровують ніякі формальності. Я впаду ниць там, де побачу річку божественного нектару. Той, хто бачить, як із вищої обителі до нього сходить Абсолютна Істина, подумає: «Я повинен підкоритися тут».
Маƨапрабƨу каже Рамананді Раю (Чч, Мадƨ’я, 8.127):
কিবা বিপ্র, কিবা ন্যাসী, শূদ্র কেনে নয় ৷
যেই কৃষ্ণতত্ত্ববেত্তা, সেই ‘গুরু’ হয় ॥ ১২৭ ॥
киба̄ випра, киба̄ нйа̄сӣ, ш́ӯдра кене найа
чи браƨман чи санньясі, шудра чомусь ні
йеи кришн̣а-таттва-ветта̄, сеи ‘ґуру’ ƨайа
який о Кришне істину знає, той ґуру є
«Я підкорюся Істині, нектару божественного екстазу, звідки б він не з’явився. Це моя найглибша потреба».
У якій формі це проявиться, не має особливого значення. Форма має свою цінність, але якщо вона суперечить суті, то саме суті та внутрішньому духу слід віддавати перевагу. Інакше, якщо дух зник, а тілесний зв’язок стає головним, наше так зване «духовне життя» перетворюється на саƨаджію, дешеву підробку.
Якщо ми усвідомлюємо справжню суть свідомості Кришни, її істинне багатство, яке ми отримуємо від нашого духовного наставника, то наше духовне життя не стане саƨаджіїзмом, підробкою. Необхідно бути досить чутливим, щоб помічати поради нашого Ґуру навіть у словах інших. Той, хто чутливий, побачить: «Ось поради мого Ґуру, і я також знаходжу їх у цій людині. Як би там не було, Ґуру наставляє мене через нього. Я не знаю як, але в цій людині я бачу якості мого Ґуру, його поведінку та наміри». Якщо ми вміємо розпізнавати внутрішню цінність, то де б ми її не знайшли, ми не можемо її ігнорувати.
Прикладом цього є випадок з Ауробіндом Ґƨошем з Пондічеррі. Він був першим лідером анархістської партії та засновником революційного руху в Бенгалії. У 1928 році справа проти нього розглядалася у Високому суді Калькутти. Обвинувачем був знаменитий прокурор пан Нортон. Ауробіндо зник, і, поки слухалася справа, його ніде не могли знайти. Нортон був стурбований, як його знайти. Ауробіндо прекрасно володів англійською мовою. З ранніх років він навчався в Англії та міг говорити англійською навіть краще за багатьох англійців. Тому Нортон почав шукати статті Ауробіндо в різних газетах і журналах. Нарешті він впізнав стиль Ауробінди у бенгальській газеті «Амрита Базар Патріка».
— Ось пан Ґƨош! — сказав Нортон.
Редактора «Амрита Базар Патріки» викликали до суду, щоб з’ясувати, чи написав статтю Ауробіндо Ґƨош. Нортон почав допитувати його:
— Це ваша газета. Ви повинні знати, хто написав цю статтю, адже ви редактор.
— Так, знаю.
— Чи знайома вам ця людина, Ауробіндо Ґƨош?
— Так, я знаю його і вважаю одним із найвидатніших людей у світі.
— Як редактор газети, ви знаєте, хто написав цю статтю?
— Так, знаю.
— Це пан Ґƨош?
— Я відмовляюся відповідати.
— Чи знаєте ви, що вам за це загрожує? — запитав його Нортон.
— Так, півроку в’язниці.
— Ви готові до цього? — уточнив Нортон.
— Так, готовий.
Піднявши газету зі статтею, Нортон промовив:
— Ось він — пан Ґƨош! У мене все, пане суддя».
Він побачив Ауробіндо в його статті, так само ми повинні бачити: «Ось мій Ґурудев!» Наш духовний учитель іноді казав про одного зі своїх учнів, який пішов:
— Бƨактівінод Тхакур приходив до мене, але я не впізнав його.
Ті, у кого прокинувся божественний зір, завжди і скрізь бачать ознаки божественності.
Єдиний Кришна в багатьох Ґуру
Ми повинні розвинути здатність, яка допоможе нам розпізнати присутність нашого Ґуру в іншій людині. Маƨапрабƨу каже (Чч, Мадƨ’я, 17.172):
Мадƨавендра-Пуріра ‘самбандƨа’ дƨара, джані
з Мадƨавендрою Пурі зв’язок маєш, я розумію
Коли Маƨапрабƨу зустрів санодія-браƨмана і побачив його поведінку, Він одразу зрозумів, що цей браƨман пов’язаний з Мадƨавендрою Пурі. Він сказав: «Якби такого зв’язку не було, Я б ніколи не виявив у тобі подібних ознак трансцендентного екстазу. Без сумніву, їхнє джерело — Мадƨавендра Пурі». Ми повинні чітко розуміти, що таке свідомість Кришни. Говориться: «ачарйам мам віджанійат» (Бƨаґ., 11.17.27) — «Духовного наставника не можна відокремлювати від Господа». Те, що походить від Всевишнього Господа, має повноту і цілісність, яку не можна ігнорувати. Ґуру може бути тут; Ґуру також може бути в іншому тілі. Щоб надихнути нас, той самий духовний учитель може з’явитися в іншому тілі. Він може прийти, щоб дати нам нову надію та вище знання. Суть завжди має значно більшу цінність, ніж форма.
Спочатку спробуйте зрозуміти цей рівень чистоти у свідомості Кришни. Ті, хто слідує лише формі, — імітатори й наші найгірші вороги. Ці шахраї прагнуть лише експлуатувати Маƨапрабƨу, а не служити Йому. Вони зрадники. Прикриваючись сампрадаєю Маƨапрабƨу, вони проголошують фальшиві істини та підло обдурюють людей, масово продаючи їм задешево підроблений товар. У їхніх серцях немає потреби досягти найвищого рівня чистоти (пӯджала ра̄га-патха гаурава-бƨан̇ге). Хоча наш Ґуру Махарадж був піднесеним вайшнавом, він ніколи не виставляв себе як великого відданого Бога. Він завжди говорив: «Я слуга слуги вайшнавів». Це було його кредо. Він часто повторював: «Усі вищі віддані Бога — мої Ґуру. Вони такі піднесені». Перш ніж прагнути досягти вищої мети, слід навчитися та практикувати всі ці речі. Це не легко і не дешево. «Серед безлічі звільнених душ дуже рідко можна зустріти чистого відданого Господа Кришни» (кот̣і-мукта-мадƨйе ‘дурлабƨа’ ека кришн̣а-бƨакта, Чч, Мадƨ’я, 19.148).
Свідомість Кришни глибока і сокровенна, але ті, хто не бачать внутрішньої істини, приділяють велику увагу зовнішньому покрову. Ми цього не схвалюємо. Нас цікавить справжній дух істини. Вороже настроєні люди, що цікавляться зовнішнім, не зможуть на нас вплинути. Нехай собаки гавкають — їхній гавкіт не має значення. Оскільки вони дбають про зовнішнє, вони не здатні по-справжньому очистити своє серце, щоб прийняти чисту суть, розпізнати найвищу чистоту, прему, любов до Бога, якої прагнуть навіть Браƨма і Маƨадев.
| 2 глава | Зміст | 4 глава |