Книга “Шрі Ґуру та його милість”
Шріла Бƨакті Ракшак Шрідƨар Маƨарадж
2 глава
Посвячення у трансцендентну науку
Питання: Чи не могли б ви пояснити справжнє значення дікші, духовної посвяти?
Шрідƨар Маƨарадж: Шріла Джіва Ґосвамі відкрив це у своїй “Бƨакті-сандарбƨі” (283):
दिव्यं ज्ञानं यतो दद्यात् कुर्यात् पापस्य सङ्क्षयम्
तस्माद्दीक्षेति सा प्रोक्ता देशिकैस्तत्त्वकोविदैः
дівйам̇ джн̃а̄нам̇ йато дадйа̄т
духовним знанням яке наділяє
курйа̄т па̄пасйа сан̇кшайам
робить гріха руйнування
тасма̄д ді̄кшеті са̄ прокта̄
тому посвятою він називає
деш́ікаіс таттва-ковідаіƨ̣
наставник істини знавець
Досвідчені вчені пояснили суть дікші як процес, за допомогою якого вчитель передає учню трансцендентне знання. При цьому всі колишні погані схильності учня зникають. Завдяки дікші учень звільняється від усіх мирських зобов’язань. Відтепер він бачить світло свого нового життя лише у взаєминах з трансцендентним Господом. Дікша (посвята) дарує нам благородний зв’язок з Абсолютним Центром і водночас розриває всі наші минулі обов’язки. Це пробудження до внутрішнього життя, дарує божественне знання. Це багатство завжди всередині нас, і ми повинні знайти цю спадщину. Дікша означає розкриття цього внутрішнього багатства, що звільнить нас від усіх зовнішніх зобов’язань.
З внутрішнім пробудженням зовнішні обов’язки зникають, як і потреба в комфорті після повернення додому, оскільки ніщо не зрівняється з домашнім затишком. Подорожуючи, ми шукаємо зручності в готелях, але повернувшись додому, забуваємо про них, бо вони більше не потрібні. Іноді дитину викрадають із дому. Пізніше вона може відвідати рідні місця та зупинитися в готелі. Але якщо вона несподівано знайде батьківський дім і прийде туди, батьки впізнають його і скажуть: «Синку! Тебе вкрали, коли ти був маленьким. Але ми впізнали твоє обличчя. Я твоя мати, це твій батько, а ось твоя сестра». Тоді готель стане йому більше не потрібним. Так само з внутрішнім пробудженням душі й поверненням додому, назад до Бога, ми відчуємо у взаєминах з Кришною вищий ідеал домашньої теплоти. Отже, дікша — це встановлення зв’язку з нашим справжнім вічним домом і відмова від усіх нав’язаних нам зв’язків із метушнею зовнішнього світу.
Дікша та шікша
Питання: Яка тоді різниця між шікшою (духовними настановами) та дікшою?
Шрідƨар Маƨарадж: Головним чином дікша — це посвята в мантру, духовну формулу, що дозволяє увійти у сферу відданості Богові. Проте настанови теж дуже важливі, оскільки саме від них залежить ефективність дікші. Деякі дії також можуть бути корисними. Всі ці аспекти є необхідними для духовної посвяти. Отже, дікша вказує лише основний напрямок, але як його втілити в життя? Потрібні подальші роз’яснення. У “Шрімад-Бƨагаватам” (7.5.23-24) сказано:
श्रवणं कीर्तनं विष्णो: स्मरणं पादसेवनम् ।
अर्चनं वन्दनं दास्यं सख्यमात्मनिवेदनम् ॥ २३ ॥
इति पुंसार्पिता विष्णौ भक्तिश्चेन्नवलक्षणा ।
ш́раван̣ам̇ кі̄ртанам̇ вішн̣оƨ̣
слухання, прославлення Вішну
смаран̣ам̇ па̄да-севанам
пам’ятування, стопам служіння
арчанам̇ ванданам̇ да̄сйам̇
поклоніння, молитва, служіння
сакхйам а̄тма-ніведанам
дружба, самовіддання
іті пум̇са̄рпіта̄ вішн̣ау
так людиною присвячене Вішну
бƨактіш́ чен нава-лакшан̣а̄
відданістю якщо дев’ять методів
«Слухати про Кришну, прославляти Кришну, пам’ятати Кришну, служити Його лотосовим стопам, поклонятися Його трансцендентній формі, молитися Йому, стати Його слугою, вважати Кришну своїм найкращим другом і присвятити всього себе Йому — ось дев’ять методів безумовного відданого служіння Богові». Багато чого рекомендується і нам може знадобитися численні уточнення.
Ініціація як духовна подорож
Якщо генерал планує атаку, він повинен заздалегідь підготувати стратегію. Але коли він починає реалізовувати свій план, то виникають численні ускладнення та перешкоди, які він повинен подолати, щоб рухатися вперед. Коли хтось вирушає у подорож, спочатку він планує загальний маршрут: «З цієї країни я повернуся таким шляхом». Але щоб цей план здійснився, потрібні численні деталі. Йому доводиться вирішувати багато практичних питань: таксі до аеропорту, квиток на потрібний рейс та багато іншого. Тому від часткового знання ми маємо перейти до остаточного знання, яке відоме як ш́ікша.
Питання: Що робити відданому, який приймає учнів за наказом Шрі Чайтаньї Магапрабгу та свого Ґуру, хоча сам ще не повністю звільнився від впливу Майї?
Шрідƨар Маƨарадж: Людині, яка починає свій бізнес із невеликого капіталу, краще мати зв’язок із більш заможним капіталістом. Тоді вона зможе процвітати у своїй справі. Так само, поки відданий не повністю утвердився у свідомості Кришни, він повинен отримувати допомогу від того, хто знаходиться на вищому духовному рівні. Тоді він буде у безпеці та зможе також допомогти іншим. Якщо ми настільки відважні, що оголошуємо війну Майї, ілюзії, то наша єдина надія — це допомога відданих, які знаходяться на вищому духовному рівні, ніж ми самі.
Впоратися з Майєю дуже важко. Тому Кришна каже Арджуні у “Бƨаґавад-ґіті” (7.14):
दैवी ह्येषा गुणमयी मम माया दुरत्यया ।
मामेव ये प्रपद्यन्ते मायामेतां तरन्ति ते ॥
даіві̄ ƨй еша̄ ґун̣амайі̄
чарівну ! цю з гун що складається
мама ма̄йа̄ дуратйайа̄
Мою енергію важко подолати
ма̄м ева йе прападйанте
Мені одному хто віддаються
ма̄йа̄м ета̄м̇ таранті те
ілюзію цю долають вони
«Мою ілюзорну енергію неможливо подолати. Тільки той, хто шукає прихистку в Мені, може її перемогти».
Майя боїться тільки Кришну, бо у Ньому черпає свої сили. Якщо хтось наважиться підкорити Майю самостійно, з цього нічого не вийде. Ми можемо перемогти Майю тільки з допомогою істинного святого. Майя відступить лише тоді, коли побачить, що вас підтримує вища духовна енергія. Самостійно ви не можете перемогти Майю. Це неможливо, бо куди б ви не пішли, Майя утримуватиме вас під своїм впливом. Ви можете відчувати її контроль над собою то сильніше, то слабше, але це все одно буде вона. Ви зможете протистояти Майї, лише коли встановите зв’язок зі світом, який вищий за Майю. Тільки тоді вона відступить. Лише притулок у того, хто перебуває за межами Майї, допоможе нам дійсно подолати ілюзію. Тому нам радять знайти захист в істинних святих і настановах священних Писань. Нам слід всім серцем прийняти їхню допомогу, адже вона нам вкрай необхідна.
Прийняття учнів і карма
Відданий: Здається, що тим, хто приймає учнів, доводиться зазнавати фізичних труднощів та страждати через те, що вони беруть на себе карму своїх учнів.
Шрідƨар Маƨарадж: Фізичні труднощі не слід брати до уваги. Фізичному успіху також не варто надавати великого значення. Не варто судити про святість ґуру лише через велику кількість учнів.
Хтось може добровільно взяти на себе відповідальність за духовне життя багатьох учнів, але виявити, що їхній прогрес залишає бажати кращого. Як наслідок, це може його стурбувати. Він може подумати: «Вони довірили мені свою долю, але я не в змозі допомогти їм у духовному розвитку». Це добра ознака. Вайшнави не турбуються про себе, але їх хвилює доля інших (пара-дуƨкха-дуƨкхі). У своїй молитві до Санатани Ґосвамі Шріла Раґƨунатха Даса Ґосвамі пише, що той завжди страждав, коли бачив страждання інших. Вайшнав не відчуває смутку за себе, але він не може спокійно бачити душевний біль інших. Вайшнав не може з ним змиритися і завжди співчуває чужому горю. Це якість мадƨ’яма-адƨікарі, відданого середнього рівня. Він не дбає про себе, але його турбує біль інших. Він не може це ігнорувати.
Духовний учитель має переварити певну частину поганих і небажаних вчинків своїх учнів. Він несе відповідальність за їх очищення. Більшість його настанов присвячені цьому. Коли лікар береться за лікування пацієнта, а пацієнт страждає, лікар може сумувати: «Я взяв на себе опіку над цим пацієнтом, але я не можу вилікувати його». Таким чином, він добровільно бере на себе частину болю інших людей.
Залежно від обставин, навіть такий Ґуру може зазнавати різні види страждань. Іноді Ґуру може відчувати: «Я роблю все, щоб допомогти цьому учневі». На цьому рівні вчитель не здатний брати на себе велику відповідальність за учня. Він думає: «Я лише виконую свій обов’язок», і з такою прямотою звертається до своїх учнів. Так само як у випадку з лікарем-консультантом і сімейним лікарем. Сімейний лікар не може звільнитися від обов’язку піклуватися про своїх пацієнтів. Але коли сторонній лікар виявляє, що хвороба не лікується, він може уникнути відповідальності, сказавши: «Якщо хочете, зверніться до іншого лікаря». Лікар-консультант не дуже переймається хворим. Він може вважати: «Я недосконалий, не можу вилікувати його негайно. Чи буде йому краще, чи ні — на все воля Божа. Я можу робити лише те, що в моїх силах». Так можуть ставитися лікар до своїх пацієнтів, а також Ґуру до своїх учнів від самого початку. Але зрозуміти, скільки відповідальності Ґуру бере за учня, можна лише по його особливому ставленню до кожного учня.
Відданий: Духовний прогрес більше залежить від Ґуру чи від власної практики учня? Як під керівництвом Ґуру учень може досягти справжнього успіху у духовному житті?
Шрідƨар Маƨарадж: Це залежить від рівня усвідомлення учня. Учень має бути безроздільно відданий своєму Ґуру. Про це сказано в “Ш́вeташ́ватарі-упанішад” (6.23):
йасйа деве пара̄ бƨактір
яку до Бога найвищу відданість
йатха̄ деве татха̄ ґурау
як до Бога, так і до ґуру
тасйаіте катхіта̄ ƨй артха̄ƨ̣
його вони описали ! суть Вед
прака̄ш́анте маƨа̄тманаƨ̣
проявляється у великих душах
«Невідступна відданість Ґуру-Кришні — це єдине духовне почуття, завдяки якому всі внутрішні значення священних писань повністю розквітають у серці учня. Тому ця відданість Ґуру-Кришні є ключем до успіху в духовному житті».
Ґуру є представником Кришни. Як шукачі Кришни, ми повинні спрямувати всю свою енергію туди, де знаходимо справжній зв’язок з цією божественністю. Це ключ до успіху, бо в Кришні розкривається вся повнота чистої свідомості. Тому Кришна відповідає на всі наші зусилля у відданому служінні відповідно до нашого ставлення до Нього. Він усюди. У концепції безмежного Центр присутній скрізь, а периферії немає. Присутність центру можна відчути будь-де. Праƨлада Маƨарадж всюди бачив цей Центр усього буття. Гіран’якашипу запитав його:
— Невже твій Бог у цій колоні?
— Так. Він там, — відповів Праƨлада.
І коли Гіран’якашипу розбив колону, звідти вийшов Господь Нрисімƨадева.
Абсолютне становище Ґуру
Відданий: Чи можете ви пояснити концепцію абсолютного та відносного положення духовного вчителя?
Шрідƨар Маƨарадж: За особливою волею Кришни Ґурудев наділений Його божественною владою. Якщо ми придивимося до духовного вчителя, то побачимо у ньому повноважного представника Кришни. Відповідно так ми й маємо до нього ставитися. Духовний учитель — це відданий Кришни, і водночас він несе натхнення, що походить від Самого Кришни. Таким чином є два аспекти Ґурудева. В одному — він вайшнав, а в другому аспекті Ґуру — це Богонатхненна сторона вайшнава. У дні посту, такі як Екадаші, він не споживає зернових. Він завжди поводиться як вайшнав, але навіть у пісний день його учні підносять зернові страви зображенню свого Ґуру на вівтарі.
Учень звертається до Ґуру насамперед як до представника Господа. У цьому вся внутрішня суть Ґуру. Ця Богонатхненна сторона вайшнава і є Ачар’я або Ґуру. Для учня найважливіше у Ґуру перш за все цей особливий Богонатхненний аспект. Його відносини з Ґуру переважно пов’язані саме з цим проявом Бога. Однак сам Ґурудев зазвичай поводиться як вайшнав. Тому його відносини зі своїми учнями та іншими вайшнавами будуть відрізнятися. Це ачинтйа-бƨедабƨеда, незбагненна єдність у різноманітті.
Але завжди можливі відхилення та імітація. Завжди є вірогідність і того, й іншого. Переслідуючи приховані цілі можна робити бізнес на ґурудівстві, як це роблять сьогодні більшість кастових ґосаї та імітаторів-саƨаджій. З тієї чи іншої причини хтось може видавати себе за Ґуру, але ознаки справжнього Ґуру дані в Писаннях (Шрімад-Бƨагаватам, 11.3.21):
शाब्दे परे च निष्णातं ब्रह्मण्युपशमाश्रयम् ॥ २१ ॥
ш́а̄бде паре ча нішн̣а̄там̇
у Ведах у Бозі і утвердженому
браƨман̣й упаш́ама̄ш́райам
в Абсолюті, бажання й гнів контролюючи
«Істинний духовний учитель має бути обізнаним у висновках ведичних Писань і твердим в усвідомленні Вищої Істини. Він ніколи не потурає мирським бажанням і гніву».
Писання потребують святих
Кожен може сказати: «Я гуру, а він ні». Імітація можлива завжди, проте священні Писання надають вірний критерій для вибору Ґуру, і справжній Ґуру може розкрити саму суть Писань. Ґуру і Ш́астра взаємозалежні. Вони допомагають один одному наставляти нас. Писання вчать, що нам слід читати їх під керівництвом досвідченого вченого або вайшнава-ґуру.
а̄чарйава̄н пурушо веда (Чхандогйа, 6.14.2)
хто має Ґуру та людина пізнає істину
Отже, розуміння Писань повністю залежить від духовного вчителя, Садґуру. А хто такий духовний учитель? Це пояснюють Писання. Таким чином, вони взаємозалежні: необхідні як Садґуру, так і Шастра. Вони є активними та пасивними представниками Господа.
Відданий: Чому Кришна проявляється в такій кількості різних Ґуру? Навіщо Йому приходити знову і знову? Чи не можемо ми дізнатися про все необхідне, просто читаючи “Бƨаґавадґіту”? Чому потрібно постійно отримувати нові одкровення від Бога? Хіба стародавні Писання не містять усіх істин, які нам потрібно знати?
Шрідƨар Маƨарадж: У “Шрімад-Бƨаґаватам” Кришна каже: «Я — той, хто першим відкрив світові через Браƨму це ведичне Знання». А Браƨма довірив його своїм учням: чотирьом Кумарам, Маричі, Ангірі та іншим мудрецям. Спочатку це Знання було передано їм, а потім вже з’явилося у вигляді книжок. Але спершу воно існувало лише у звуковій формі, бо писемності ще не було відкрито. З часом, переходячи з вуст на вуста знову і знову, це оригінальне Знання було втрачено. Іноді, через посередника, воно губиться, спотворюється та перекручується, і тоді Господь вирішує, що Йому треба знову з’явитися в цей світ.
यदा यदा हि धर्म्मस्य ग्लानिर्भवति भारत ।
अभ्युत्थानमधर्म्मस्य तदात्मानं सृजाम्यहम् ॥
йада̄ йада̄ ƨі дƨармасйа
коли і де б ! релігії
ґла̄нір бƨаваті бƨа̄рата
занепад проявляється, Бƨарата
абƨйуттха̄нам адƨармасйа
переважання безбожжя
тада̄тма̄нам̇ сриджа̄мй аƨам (Бґ 4.7).
тоді Себе виявляю Я
Іноді Кришна приходить Сам, а іноді Він посилає розумну людину, щоб відновити чистоту істинної релігії. Кришна сказав: «Цю карма-йогу, яку Я зараз тобі пояснив, Арджуно, Я спочатку розповів Сур’ї, а від Сур’ї вона передавалася наступним поколінням. Згодом це знання було спотворено та втрачено. Тому сьогодні Я знову розповідаю це знання тобі». Цей тлінний світ поступово руйнує божественну істину. Коли істина тільки з’являється, вона сяє з усією яскравістю, але з часом, стикаючись з впливом цього тлінного світу, вона стає слабкою, спотвореною і викривленою. Ось чому Кришна час від часу приходить, щоб відновити й оживити її.
Відданий: Чи є різниця між Ачар’єю та Ґуру?
Шрідƨар Маƨарадж: Сутність Ґуру та Ачар’ї однакова, але загалом можна сказати, що діяльність Ачар’ї значно ширша. Крім того, Ачар’я повинен досконало знати Писання, тоді як Ґуру може бути не вміти широко цитувати Писання, але повинен ясно розуміти їхню суть. Але Ачар’я зажди той, хто широко проповідує і може наводити значні свідчення з Писань.
Базар лжевчителів
Відданий: Існує багато лжевчителів, що прикидаються вайшнавами, прагнучи обдурити наївних людей. Як відрізнити справжнього Ґуру від шахрая? Як зрозуміти, чи отримуєш ти справжнє знання, чи тебе просто дурять?
Шрідƨар Маƨарадж: Необхідно визначити джерело їхнього знання. На ринку можуть продавати підроблене золото. Щоб купити справжнє, ми повинні бути впевнені, що воно походить із золотої копальні. Відрізнити підробку можна, визначивши джерело того, що нам пропонують.
Одного разу Ґанді вирішив відродити в Індії систему домашнього ткацтва — чхерку. У цій системі бідняки самі ткали полотно, і якби всі купували це полотно (кхаді), то гроші йшли б до кишень бідних. Проте японські та англійські ткацькі фабрики почали надсилати підроблені «домоткані» кхаді. Вони почали випускати грубу тканину, що імітує звичайне домоткане полотно, яке роблять тут бідняки. Ґанді був збентежений. Тоді він заснував асоціацію під назвою «Кхаді» й сказав своїм послідовникам: «Ви повинні купувати домоткане полотно лише в тих магазинах, які пов’язані з моєю асоціацією. Тоді гроші точно потраплять до кишень бідних. Це і є Ґуру-парампара, спадкоємність вчителів». Звісно, це трохи грубий приклад.
Парампара — це процес, завдяки якому богоодкровенне знання приходить у чистому та неспотвореному вигляді. Ми повинні зв’язатися з надійною спадкоємністю. Тільки тоді ми зможемо отримати справжнє знання. Необхідна Ґуру-парампара — спілкування з тими, хто уповноважений Господом. Тому, перш ніж читати чиюсь книгу, слід з’ясувати, хто є ґуру автора і звідки виникли ті ідеї, що становлять зміст його книги. Чи є зміст поверхневим, чи містить справжні знання? Якщо бачимо, що він має стосунки зі справжнім садƨу, ми можемо приділити йому увагу.
Я часто наводжу приклад із гомеопатичною капсулою. Сама по собі вона не має лікувальної сили; ліки всередині. Так само звичайний ґуру може дати учневі ту ж мантру, але яка сила в цьому звуку? Який рівень розуміння і божественна воля в ньому? Ось що найважливіше.
Отримати мантру від істинного Ґуру (Садґуру) означає отримати закладену в ній благословенну волю, тобто правильне уявлення про Господа. Баньянове насіння може бути маленьким, але в ньому закладена така сила, що з нього виростає величезне баньянове дерево. Визначальну роль відіграє та воля, з якою Ґуру передає учневі ту чи іншу звукову формулу. Зараз ми можемо цього не помічати, але з часом, обставини будуть сприятливими, ця воля проявиться сама собою і розвинеться в щось велике. Отже, якщо ми збираємося придбати щось важливе, нам слід остерігатися підробок, бо можемо стати жертвою обману.
| 1 глава | Зміст | 3 глава |