У Шрімад-Бƨаґаватам (10.31.9) сказано:
तव कथामृतं तप्तजीवनं कविभिरीडितं कल्मषापहम् ।
श्रवणमङ्गलं श्रीमदाततं भुवि गृणन्ति ये भूरिदा जना: ॥ ९ ॥
тава катха̄мритам̇ тапта-джі̄ванам̇
Твоїх слів нектар хто страждає життя
кавібƨір і̄д̣ітам̇ кальмаша̄паƨам
мудрецями описані гріхи, що знищують
ш́раван̣а-ман̇ґалам̇ ш́рі̄мад-а̄татам̇
тих, хто чує благо божественні поширювані
бƨуві ґрин̣анті те бƨӯрі-да̄ джана̄ƨ̣
у світі поширюють ті милосердні особи
«Нектар Твоїх слів та описання Твоїх діянь є життям і душею тих, хто страждає в цьому матеріальному світі. Ці оповідання, передані вченими мудрецями, знищують гріховні наслідки людських дій і дарують щастя і благу вдачу тому, хто їх слухає. Ці розповіді лунають по всьому світу і сповнені духовної сили. Несумнівно, ті, хто розголошують послання про Бога, є наймилостивіші».
Гопі сказали: «Хто може описати солодкість слів, що виходять з Твоїх уст? Це невимовно. Навіть ті слова, якими інші люди прославляють Твоє ім’я і форму, приємніші за небесний нектар (сварга-амрита) чи визволення (мокша)». Ось суть цього вірша.
Гопі: “Розмови про Тебе приносять найвищий нектар”.
Кришна: “Який нектар?”
Гопі: «Розповіді про Тебе оживляють тих, кого мучить кругообіг народжень і смертей, жахливі хвороби та інші джерела страждань (тапта-джіванам). Вони також дають життя тим, хто страждає в розлуці з Тобою. Тому Гарі-катƨа̄ краща і за небесний нектар, і за нектар звільнення». Це підтверджують великі віддані (кавібƨір ідітам), такі як Прахлада і Дхрува:
йа̄ нірвритіс тану-бƨрита̄м̇ тава па̄да-падма-
то блаженство тілом що володіють на Твої стопи лотосні
дƨйа̄на̄д бƨавадж-джана-катха̄-ш́раван̣ена ва̄ сйа̄т
від медитації Твоїх відданих розповідей слуханням або виникає
са̄ браƨман̣і сва-маƨіманй апі на̄тха ма̄ бƨӯт
то в Брахмані в Своїй величі навіть, Господь, не існує
«Мій Володарю! Трансцендентне щастя, що виникає з медитації на Твої лотосові стопи або слухання про Твою славу від чистих відданих, таке безмежне, що воно значно перевершує все інше, навіть блаженство Брахмана». (ШБ 4.9.10)
«Якщо брахма̄нанда також не може зрівнятися з трансцендентним щастям, отриманим від відданого служіння Богу, то що вже казати про тимчасову радість піднесення на небесні планети, яка закінчується під ударом меча часу? Хоча людина може піднестися до небесних планет, вона все одно з часом падає вниз».
«Нектар розмов про Тебе знищує (кальмаса апаƨаранам) наслідки всіх видів гріхів: апра̄рабдƨа, кӯта, біджа і пра̄рабдƨа (від яких людина страждає зараз). Райська амброзія не знищує гріхи, а лише посилює хтиве бажання, яке є причиною гріха. Навіть нектар звільнення не знищує пра̄рабдга-карму, хоча знищує апра̄рабдƨу, кӯту і бƨіджу. Нектар слухання про Тебе найсприятливіший (ш́равана-манґалам), бо таке слухання приваблює людину до Тебе і вона досягає найвищої мети життя. З нектаром Сварґи чи мокші так не буває».
«Нектар тем про Тебе, постійно роздаваний (ататам) Твоїми відданими, дарує все багатство (шрімат) аж до преми. Два інші нектари не здатні на таке. Той, хто прославляє Тебе в кіртані (ґринанті), обдаровує найбільшим скарбом. Хоч би хто віддав такій людині все, що має, він ніколи не зможе їй віддячити».
Ще одне значення вірша: «Пісні про Твоє ім’я, вигляд і розваги ще більше солодкі, якщо вони супроводжуються милуванням Тебе. В іншому випадку вони призводять до дуже небажаних наслідків і стають причиною смерті (катха̄ мритам)».
Кришна: «Як це?»
Гопі: «Почувши ці розповіді, життя людини стає сповненим болю розлуки (тапта джіванам)». Інше значення «джівана» — «вода». «Ці розповіді ошпарюють нас, ніби вода (джівана), що бризкає на розжарену олію (тапта)».
Кришна: «Але чому ж тоді ці теми вихваляють у Пуранах та інших священних текстах?»
Гопі: «Тільки поети (кавібƨір ідітам), як В’яса, прославляють Тебе, і ніхто інший, бо це природна звичка поетів. Слухаючи про Тебе, людина відчуває пекучий біль розлуки. Ці страждання спалюють попередні гріхи (кальмаса апаƨам). Звичайним людям слухати ці теми приємно та сприятливо (манґалам: свасті-аянам), і тому розповіді про Тебе не припиняються. Але якщо ці люди розумні, вони побачать, що слухати про Тебе — це страждання, і відмовляться слухати. Тоді ці оповіді припиняться».
«Оповіді про Тебе поширюють (а̄татам) злі люди, засліплені дурманом свого багатства (шрі̄мат), сподіваючись, що всі помруть, почувши про Тебе. Для цього вони щедро витрачають гроші, мандруючи з країни в країну, з села в село, наймаючи пандітів, що оповідають Пурани, і тому ті пандити, що оспівують Твою славу в цьому світі, спричиняють смерть (да— дйанті: кхандайанті: марайанті) багатьох людей (бƨурін). Таким чином, поширюючи свою пастку цих тем і сидячи мирно, наче лагідні душі, ці пандіти насправді вчиняють геноцид».
«З цієї причини розумні люди уникають цих пандітів, утримуючись від них на більшій відстані, ніж навіть від заразної хвороби».
Це пояснюється в Бƨаґаватам (10.47.18):
йад-анучаріта-лӣла̄-карн̣а-пӣйӯша-віпрут̣-
чиї діяння ігор для вух нектару краплі
сакрид-адана-відƨӯта-двандва-дƨарма̄ вінашт̣а̄ƨ̣
лише раз куштуванням усунена до двоїстості схильність знищена
сападі ґриƨа-кут̣умбам̇ дӣнам утсриджйа дӣна̄
тут же домівки і сім’ї жалюгідні відкинувши жалюгідними
баƨава іƨа віƨан̇ґа̄ бƨікшу-чарйа̄м̇ чаранті
багато людей тут птахи жебрацтва життя ведуть
“Ті, хто смакує хоча б краплину нектару щоденних ігор Кришни, руйнують свою прив’язаність до матеріальної двоїстості. Багато таких людей раптово покинули свої нещасні домівки й сім’ї й, самі ставши нещасними, прийшли сюди, до Вриндавани, щоб блукати, мов птахи, і просити собі на прожиток”.
Цей діалог гопі є величанням під виглядом засудження. Використовуючи хитрість критики, ґопі насправді висловлюють надзвичайну досконалість тем про Шрі Кришну, а також пандітів, які їх оповідають.