Багатовимірна
“Бƨаґавад-ґіта”

Цей проєкт містить тлумачення і коментарі багатьох видатних вайшнавських святих: Бƨакті Ракшак Шрідƨара, Бƨакті Прадіп Тіртхі , Бƨактіведанти Свамі Прабƨупади, Бƨактівінода Тхакура, Баладева Від’ябƨушана, Вішванатха Чакраварті Тхакура та інших. (Розбір та переклад усіх тлумачень проводитиметься з їхніх оригіналів, поступово все буде додано).

 

Глава 6. Дƨйа̄на-йоґа.
Шлях божественної медитації
(вірші 1–19)

 

        श्रीभगवानुवाच ।
अनाश्रितः कर्म्मफलं कार्य्यं कर्म्म करोति यः ।
स सन्न्यासी च योगी च न निरग्निर्न चाक्रियः ॥१॥
        ш́рі̄-бƨаґава̄н ува̄ча
ана̄ш́рітаƨ̣ карма-пƨалам̇
^{без залежності      від плодів дій}
ка̄рйам̇ карма кароті йаƨ̣
^{належні   обов’язки  виконує   хто}
са саннйа̄сі̄ ча йоґі̄ ча
^{він    зречений    та    йоґ   також}
на ніраґнір на ча̄крійаƨ̣
^{не  без вогню,  не  і  без обов’язків}
Верховний Господь сказав: Справжнім саньясі та справжнім йогом вважай того, хто виконує обов’язки, призначені в писаннях, не очікуючи на плоди своїх дій. Санньясі не стаєш, відмовляючись від виконання вогняного жертвопринесення та інших приписаних обов’язків, а фізична бездіяльність не перетворює на йоґа. (1)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

ш́рı̄-бƨаґава̄н ува̄ча (Верховний Господь сказав) ана̄ш́рітаƨ̣ (не очікуючи) карма-пƨалам̇ (плодів дій) ка̄рйам̇ (що мають бути зроблені) карма (обов’язки, передбачені писанням) кароті (виконує) йаƨ̣ (той, хто) саƨ̣ ча (саме він) саннйа̄сı̄ (санньяси, відречений) йоґı̄ ча (і саме він є йоґом); на ніраґніƨ (відмова лише від обрядових дій, як аґніхотра, не робить його санньяси) на ча акрійаƨ̣ (відмова лише від тілесних дій також не робить його йоґом).
Верховний Господь сказав: Справжнім саньясі та справжнім йогом вважай того, хто виконує обов’язки, призначені в писаннях, не очікуючи на плоди своїх дій. Санньясі не стаєш, відмовляючись від виконання вогняного жертвопринесення та інших приписаних обов’язків, а фізична бездіяльність не перетворює на йоґа. (1)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

ш́рı̄-бƨаґава̄н ува̄ча (শ্রীভগবান্ কহিলেন, Верховний Господь сказав) йаƨ̣ (যে ব্যক্তি, той, хто) карма-пƨалам̇ (কর্ম্মফলের, плодів дій) ана̄ш́рітаƨ̣ (অপেক্ষা না করিয়া, не очікуючи) ка̄рйам̇ (অবশ্য করণীয়, що мають бути зроблені) карма (শান্ত্র বিহিত কর্ম্ম, обов’язки, передбачені писанням) кароті (করেন, виконує) саƨ̣ ча (তিনিই, саме він) саннйа̄сı̄ (সন্ন্যাসী, санньяси, відречений) йоґı̄ ча (এবং তিনিই যোগী, і саме він є йоґом); на ніраґніƨ (অগ্নিহোত্রাদি কর্ম্মমাত্র পরিত্যাগীও সন্ন্যাসী নহেন, відмова лише від обрядових дій, як аґніхотра, не робить його санньяси) на ча акрійаƨ̣ (বা শারীর কর্ম্মমাত্র পরিত্যাগীও যোগী নহেন, відмова лише від тілесних дій також не робить його йоґом).
শ্রীভগবান্ বলিলেন Всевишний Господь сказав, যে ব্যক্তি Той, хто কর্ম্মফলের плодів своїх дій অপেক্ষা না রাখিয়া не очікуючи, শাস্ত্রবিহিত অবশ্য কর্ত্তব্য কর্ম্ম সকল всі обов’язки, приписані священними писаннями আচরণ করেন виконує, তাঁহাকেই саме його প্রকৃত সন্ন্যাসী справжнім санньясі এবং প্রকৃত যোগী বলিয়া і справжнім йогом জানিবে вважають. যিনি অগ্নিহোত্রাদি কর্ম্মমাত্র পরিত্যাগী Той, хто лише  відмовляється від вогняних жертв тощо তিনিও він також সন্ন্যাসী নহেন не є санньясі, зреченим, বা যিনি শারীর কর্ম্মমাত্র পরিত্যাগী або той, хто лише відмовляється від тілесних дій, তিনিও він також যোগী হহেন не є йоґом ॥১॥

▶ 1 english edition:

sri bhagavan uvaca — The Supreme Lord said: yah — That person who; karoti — performs; karyam — compulsory; karma — scripturally enjoined actions; anasritah — without expectation; karma phalam — of the fruit of action; sah ca — he is certainly; sannyasi — a sannyasi, renunciate; yogi ca — and he is certainly a yogi. na niragnih — A sannyasi is not one who merely renounces the consecrated fire (agni hotra yajna) and other prescribed duties; na ca akriyah — nor is a yogi one who merely renounces bodily activities. (1)
(eng) The Supreme Lord said: Know a genuine sannyasi and genuine yogi as the person who performs obligatory duties as enjoined in the scriptures, without expecting the fruits of his actions. One is not a sannyasi merely by renouncing the performance of the fire sacrifice and other prescribed duties, and one is not a yogi merely by becoming physically inactive.
(укр) Верховний Господь сказав: Справжнім санньясі та йоґом вважай того, хто виконує обов’язки, призначені в писаннях, не очікуючи на плоди своїх дій. Санньясі не стаєш, відмовляючись від виконання вогняного жертвопринесення та інших приписаних обов’язків, а фізична бездіяльність не перетворює на йоґа.

▶ 2 english edition:

śrī-bhagavān uvācha — The Supreme Lord said: yaḥ — That person who; karoti — performs; kāryam — compulsory; karma — scripturally enjoined actions; anāśritaḥ — without expectation; karma-phalam — of the fruits of action; saḥ cha — he is; sannyāsī — a sannyāsī, one who has given up all for the Lord; yogī cha — and he is a yogī, one in union with the Lord. na niragniḥ — A sannyāsī is not one who merely renounces the fire sacrifice (agnihotra yajña) and other prescribed duties; na cha akriyaḥ — nor is a yogī one who merely renounces physical activities. (1)
(eng) The Supreme Lord said: Know a genuine sannyāsī and yogī as one who, without expectation of the fruits of his actions, performs his duties as prescribed by the scriptures. One is not a sannyāsī merely by renouncing the performance of the fire sacrifice and other prescribed duties, and one is not a yogī merely by becoming physically inactive.
(укр) Верховний Господь сказав: Справжнім санньясі та йоґом вважай того, хто виконує обов’язки, призначені в писаннях, не розраховуючи на плоди своєї діяльності. Санньясі не стаєш, відмовляючись від обов’язків вогняного жертвопринесення та інших приписаних обов’язків, а фізична бездіяльність не перетворює на йоґа.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ш́рı̄-бƨаґава̄н ува̄ча — Верховний Бог-Особа сказав; ана̄ш́рітаƨ̣ — без залежності; карма-пƨалам — плодів роботи; ка̄рйам — обов’язково; карма — робота; кароті — виконує; йаƨ̣ — той, хто; саƨ̣ — він; саннйа̄сı̄ — у відреченні; ча — також; йоґı̄ — містик; ча — також; на — не; ніƨ — без; аґніƨ — вогонь; на — не; ча — також; акрійаƨ̣ — без обов’язків.
Верховний Бог-Особа сказав: Хто працює не заради плодів, а во ім’я виконання свого обов’язку — той живе у відреченні і є справжній містик, а не той, хто не запалює вогню і не виконує обов’язку. (1)

▶ Коментар:

У цій главі Господь пояснює, що восьмиступенева йоґа призначена на опанування розуму й чуттів. Однак, більшості людей дуже важко йти цим шляхом, особливо в епоху Калі. Хоча в даній главі і рекомендовано систему восьмиступеневої йоґи, Господь підкреслює, що шлях карма-йоґи, або діяльності в свідомості Кр̣шн̣и, є кращим. У цьому світі кожен працює задля сім’ї та її добробуту, але ніхто не стане працювати безкорисливо, не маючи на меті власне задоволення, пряме чи посереднє. Мірилом досконалості є діяльність в свідомості Кр̣шн̣и, виконувана без наміру насолоджуватись плодами своєї праці. Діяти в свідомості Кр̣шн̣и — обов’язок кожної живої істоти, тому що всі ми за своєю природою є невід’ємними частками Всевишнього. Частини тіла працюють, щоб задовольняти все тіло. Члени тіла діють не заради свого задоволення, а для того, щоб задовольнити все тіло в цілому. Так само і людина, яке діє во ім’я верховного цілого, а не задля власного задоволення, є досконалим саннйа̄сı̄ і досконалим йоґом.
Інколи саннйа̄сі здається, ніби вони звільнились від усіх матеріальних обов’язків, і тому вони припиняють виконувати аґніхотра йаджн̃и (вогняні жертвопринесення), але насправді їхнє прагнення злитись з безособистісним Брахманом є просто вияв їхнього егоїзму. Таке бажання вище за будь-яке матеріальне, але й воно не позбавлене власної зацікавленості. Подібно до цього і йоґи-містики, які, напівзаплющивши очі і припинивши будь-яку матеріальну діяльність, виконують вправи системи йоґи, також бажають якось задовольнити самих себе. Але людина, яка діє в свідомості Кр̣шн̣и, працює без власної зацікавленості на догоду цілому. В свідомості Кр̣шн̣и людина не прагне задовольняти себе. Мірило успіху для неї — вдоволення Кр̣шн̣и, і тому вона — досконалий саннйа̄сı̄, або досконалий йоґ. Господь Чаітанйа, найдосконаліший взірець зреченої особистості, молився так:
на дганам̇ на джанам̇ на сундарı̄м̇
кавіта̄м̇ ва̄ джаґад-ı̄ш́а ка̄майе
мама джанмані джанманı̄ш́варе
бгавата̄д бгактір ахаітукı̄ твайі
«О Всемогутній Господи, не бажаю я накопичувати багатства або втішатись вродливими жінками. Не хочу я мати і жодного послідовника. Єдине, чого я бажаю в житті — даруй мені Свою безпідставну ласку — відданно служити Тобі, народження за народженням».

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

Порівняння карма-санньясі та аштанґа-йоґа —
Верховний Господь сказав:
Той, хто виконує свої обов’язки без прив’язаности до плодів, є санньясіном, а також йоґом, але не той, хто відмовився від жертовного вогню чи від усіх дій. (1)

▶ Коментар:

Блаженний Господь сказав: “Ні “ніраґні”, який відмовився від усіх дій, таких як “аґніхотра” (тобто релігійний обряд, що вимагає постійного підтримання священного вогню), ні бездіяльний йоґін з напівзаплющеними очима в медитації не можуть бути названі карма-санньясі і аштанґа-йоґом відповідно. Але той, хто виконує всі свої дії незалежно від плодів, є одночасно і санньясін, і йоґін, тобто нішкама-кармін — це одночасно і санньясі, і йоґ. На думку Господа, нікому не потрібно ставати ні санньясином, ні т’яґіном і намагатися втекти від феноменального світу, наче сама його присутність заважає усвідомленню себе і Бога. Насправді санньясіном і йоґином є той, хто виконує всі свої дії без прив’язаності до плодів, а не той, хто відмовився від жертовного вогню або припинив будь-яку діяльність. Отже, істинний аскетизм полягає не у відмові від чуттєвих об’єктів чи дій, а у використанні їх у служінні Верховному Господу Шрі Кришн̣і з досконалою безпристрасністю.

 

यं सन्न्यासमिति प्राहुर्योगं तं विद्धि पाण्डव ।
न ह्यसन्न्यस्तसङ्कल्पो योगी भवति कश्चन ॥२॥
йам̇ саннйа̄сам іті пра̄ƨур
^{що    шляхом зречення   називають}
йоґам̇ там̇ віддƨі па̄н̣д̣ава
^{аштанга-йоґою  її   знай,    Арджуно}
на ƨй асаннйаста-сан̇калпо
 ^{не    !    без зречення    від очікувань}
йоґі̄ бƨаваті каш́чана
^{йоґом       стає           хтось}
О Арджуно, знай, що шлях безкорисливої дії, визначений мудрецями як зречення, тотожний шляху восьмиступеневої медитативної йоґи. Це тому, що без відмови від корисливих прагнень та чуттєвих бажань (що є основною характеристикою шляху самовідданої дії) людина ніколи не може бути визнана ні йоґом на шляху мудрості, ні йоґом на шляху медитативної йоґи. (2)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

йам̇ (Той процес нішкама-карма-йоґи, який) [судƨійаƨ̣] (мудреці) саннйа̄сам іті (як зречення) пра̄ƨуƨ̣ (називають) йоґам̇ (як аштанга-йоґу) там [ева] (саме її) віддƨі (знай) [ƨе] па̄н̣д̣ава (О Арджуно!) ƨі (оскільки) асаннйаста-сан̇калпаƨ̣ (не відмовляючись від прив’язаності до плодів, що є характеристикою нішкама-карма-йоґи) йоґı̄ (г’яні-йоґом чи аштанґа-йоґом) на бƨаваті (не стає) каш́чана (будь-хто).
О Арджуно, знай, що шлях безкорисливої дії, визначений мудрецями як зречення, тотожний шляху восьмиступеневої медитативної йоґи. Це тому, що без відмови від корисливих прагнень та чуттєвих бажань (що є основною характеристикою шляху самовідданої дії) людина ніколи не може бути визнана ні йоґом на шляху мудрості, ні йоґом на шляху медитативної йоґи. (2)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

[ƨе] па̄н̣д̣ава (হে পাণ্ডব! О Арджуно!) [судƨійаƨ̣] (পণ্ডিতগণ, мудреці) йам̇ (যে নিষ্কাম কর্ম্মযোগকে, той процес нішкама-карма-йоґи, який) саннйа̄сам іті (সন্ন্যাস করিয়া, як зречення) пра̄ƨуƨ̣ (অভিহিত করেন, називають) там [ева] (তাহাকেই, саме її) йоґам̇ (অষ্টাঙ্গ যোগ বলিয়া, як аштанга-йоґу) віддƨі (জানিবে, знай) ƨі (যেহেতু, оскільки) асаннйаста-сан̇калпаƨ̣ (ফলাসক্তি ত্যাগ [যাহা নিষ্কাম কর্ম্ম-যোগের বৈশিষ্ট্য] না করিয়া, не відмовляючись від прив’язаності до плодів, що є характеристикою нішкама-карма-йоґи) каш́чана (কেহই, будь-хто) йоґı̄ (জ্ঞানযোগী বা অষ্টাঙ্গ যোগী, г’яні-йоґом чи аштанґа-йоґом) на бƨаваті (হন না, не стає).
হে অর্জ্জুন О Арджуно! সুধীগণ Мудреці যে নিষ্কাম কর্ম্মযোগকে те, що є нішкама карма-йоґою সন্ন্যাস বলিয়া як зречення কীর্ত্তন করেন прославляють, তাহাতেই саме це তুমি ти অষ্টাঙ্গ যোগ বলিয়া як аштанга-йоґу জানিবে знай. যেহেতু Оскільки, ফলাকাঙ্ক্ষা ও বিষয় ভোগ স্পৃহা পরিত্যাগ відмову від прагнення до плодів і матеріальних насолод যাহা নিষ্কাম কর্ম্মযোগের বৈশিষ্ট що є характеристикою нішкама карма-йоґи না করিয়া не роблячи, কেহই ніхто জ্ঞানযোগী বা অষ্টাঙ্গ যোগী বলিয়া г’яна-йоґом або аштанґа-йоґом অভিহিত হইতে পারেন না не може бути названий. ॥২॥

▶ 1 english edition:

(he) pandavah — O Arjuna; yam — that process of niskama karma-yoga which; (sudhiyah) — the learned; prahuh — acclaim; sannyasam iti — as abnegation; viddhi — you are to know; tam (eva) yogam — as actually astanga yoga, the path of meditation; hi — since; asannyasta sankalpah — without the renunciation of fruitive attachment (which is the intrinsic characteristic of niskama karma yoga); kascana — one; na bhavati — cannot become; yogi — either a jnana yogi or an astanga yogi. (2)
(eng) O Arjuna, you should know the path of selfless action, lauded by the learned as abnegation, to be nondifferent from the eightfold path of yoga meditation. This is because without the renunciation of fruitive desire and sensual craving (which is the essential characteristic of the path of selfless action), one can never be accepted as either a yogi on the path of wisdom or a yogi on the eightfold path of mystic meditation.
(укр) О Арджуно, ти повинен знати, що шлях безкорисливої дії, який вчені називають зреченням, не відрізняється від шляху восьмиступеневої медитативної йоґи. Це тому, що без зречення від корисливих бажань і чуттєвих потягів (що є основною характеристикою шляху самовідданої дії) людина ніколи не може бути визнана ні йоґом на шляху мудрості, ні йоґом на шляху медитативної йоґи.

▶ 2 english edition:

(he) pāṇḍavaḥ — O Arjuna; yam — that which; (sudhiyaḥ) — the learned; prāhuḥ — call; sannyāsam iti — sannyās, complete renunciation; viddhi — you should know; tam (eva) yogam — as yoga; hi — since; asannyasta-saṅkalpaḥ — without renunciation of fruitive attachment (the basis of niṣkām karma-yoga); na kaśchana — no one; bhavati — can be; yogī — a yogī. (2)
(eng) O Arjuna, that which is known as sannyās (complete renunciation) you should know to be yoga, since without renouncing fruitive desire no one can be a yogī.
(укр) О Арджуно, те, що відоме як санн’яса (цілковите зречення), ти повинен знати як йоґу, оскільки без відмови від корисливих бажань ніхто не може бути йоґом.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

йам — що; саннйа̄сам — відречення; іті — таким чином; пра̄ƨуƨ̣ — вони кажуть; йоґам — возз’єднання із Всевишнім; там — той; віддƨі — ти повинен знати; па̄н̣д̣ава — син Па̄н̣д̣у; на — ніколи; ƨі — неодмінно; асаннйаста — не відмовляючись; сан̇калпаƨ̣ — прагнення до самозадоволення; йоґı̄ — містик-трансценденталіст; бƨаваті — стає; каш́чана — будь-який.
Знай же, що те, що називають відреченням — це те ж саме, що і йоґа, возз’єднання із Всевишнім, адже ніхто ніколи не зможе стати йоґом, о сину Па̄н̣д̣у, доки не зречеться бажання чуттєвого задоволення. (2)

▶ Коментар:

Справжня саннйа̄са-йоґа або бгакті означає, що необхідно усвідомлювати своє одвічне природне становище живої істоти і діяти відповідним чином. Жива істота не має ніякого реального окремого незалежного буття. Вона є межовою енерґією Всевишнього. Потрапивши до пастки матеріальної енерґії, вона стає обумовленою, але коли вона приходить до свідомості Кр̣шн̣и, тобто усвідомлення духовної енерґії, вона перебуває в своєму справжньому, природному стані життя. Тому, сповнившись знання, вона облишає всі матеріальні почуттєві втіхи, тобто зрікається будь-якої діяльності, скерованої на чуттєве задоволення. До такої практики вдаються йоґи, що відмежовують чуття від матеріальних об’єктів. Але в свідомості Кр̣шн̣и людина навіть не уявляє собі, що можна спрямовувати чуття на щось інше, що не пов’язане з Кр̣шн̣ою. Тому свідома Кр̣шн̣и особистість водночас є і саннйа̄сı̄, і йоґом. В свідомості Кр̣шн̣и природним чином досягають мети пізнання й приборкання чуттів, до якої йдуть шляхами джн̃а̄ни і йоґи. Якщо людина не здатна облишити корисливої діяльності, то джн̃а̄на і йоґа не допоможуть їй. Справжня мета живої істоти полягає в тому, щоб відмовитися од будь-якого власного чуттєвого задоволення й бути готовим вдовольняти Всевишнього. Людина, яка усвідомлює Кр̣шн̣у, не бажає ніякого задоволення для себе. Вона завжди намагається догодити й бути радісною Всевишньому. А той, хто не знає нічого про Всевишнього, змушений задовольняти власні потреби, тому що ніхто не може залишатись бездіяльним. Але діяльність у свідомості Кр̣шн̣и досконало служить усім цілям.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

О Арджуно! Знай, що те, що пандити називають карма-санньясою, є нішкама-карма-йогою, адже той, хто не здатен відмовитись від плодів своєї діяльності, ніколи не може стати йогом. (2)

▶ Коментар:

О Арджуно! Терміни “санньяса” і “йоґа” є синонімами. Джива ніколи не може бути ні санньяси, ні йоґом, якщо не зречеться плодів своєї діяльности. Я вже говорив тебе про тотожність санкх’я-йоґи (принципу розрізнення) і карма-йоґи (принципу дії). Тепер я розкажу тобі про схожість аштанга-йоґи (восьмиступеневої практики йоґи) і карма-йоги. Насправді, санкх’я карма і аштанґа-йоґа не відрізняються одна від одної. Лише невігласи вважають їх різними.

 

आरुरुक्षोर्मुनेर्योगं कर्म्म कारणमुच्यते ।
योगारूढस्य तस्यैव शमः कारणमुच्यते ॥३॥
а̄рурукш̣ор мунер йоґам̇
^{для початківців   йогів  у медитації}
карма ка̄ран̣ам учйате
^{саме дія     як засіб    описується}
йоґа̄рӯд̣ƨасйа тасйаіва
^{у медитації успішний    для того}
ш́амаƨ̣ ка̄ран̣ам учйате
^{відмова від дій  як засіб   описується}
Для мудреця, прагнучого досягти стану безперервної медитації через йогічне вдосконалення, перш за все дія стає основним засобом. Коли ця людина досягає неперервної медитації, саме тоді відмова від усіх дій стає ключовим засобом його досконалого трансу в йозі. (3)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

а̄рурукшоƨ̣ (Для бажаючих прогресувати в) йоґам (в йогічному шляху безперервної медитації) мунеƨ̣ (практикуючих йогу) [тад а̄роƨе] (в процесі йогічного вдосконалення) карма (саме дія) ка̄ран̣ам (як засіб) учйате (називається). тасйа ева йоґа а̄рӯд̣ƨасйа (Для тієї ж людини, яка досягла успіху в йозі, тобто коли вона досягла безперервної медитації) ш́амаƨ̣ (відмова від усіх дій) ка̄ран̣ам (як засіб) учйате (описується).
Для мудреця, прагнучого досягти стану безперервної медитації через йогічне вдосконалення, перш за все дія стає основним засобом. Коли ця людина досягає неперервної медитації, саме тоді відмова від усіх дій стає ключовим засобом його досконалого трансу в йозі. (3)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

йоґам (নিশ্চল ধ্যান যোগ, йогічний шлях безперервної медитації) а̄рурукшоƨ̣ (আরোহণেচ্ছু, бажаючих прогресувати в) мунеƨ̣ (যোগাভ্যসকারীর, для того, хто практикує йогу) [тад а̄роƨе] (যোগারোহণে, в процесі йогічного вдосконалення) карма (কর্ম্মই, саме дія) ка̄ран̣ам (কারণ বলিয়া, як причина) учйате (অভিহিত হয়, називається). тасйа ева йоґа а̄рӯд̣ƨасйа (সেই ব্যক্তিই যোগারূঢ় অর্থাৎ ধ্যাননিষ্ঠ হইলে, для тієї ж людини, яка досягла успіху в йозі, тобто коли вона досягла безперервної медитації) ш́амаƨ̣ (সর্ব্বকর্ম্মত্যাগ, відмова від усіх дій) ка̄ран̣ам (কারণ বলিয়া, як причина) учйате (কথিত হয়, описується).
নিশ্চল ধ্যানযোগে আরোহণেচ্ছু মুনির Для мудреця, що бажає досягти стану безперервної медитації যোগারোহণে в процесі йогічного вдосконалення প্রথমতঃ насамперед কর্ম্মই саме дія কারণ বলিয়া як засіб কথিত হয় називається. সেই ব্যক্তিই Саме ця людина পরে коли потім ধ্যাননিষ্ঠ হইলে зосереджується на медитації, সর্ব্ব কর্ম্ম ত্যাগই саме відмова від усіх дій তখন তাঁহার тоді ধ্যানযোগে у стані медитації কারণ বলিয়া як засіб অভিহিত হয় називається ॥৩॥

▶ 1 english edition:

muneh — For the yoga practitioner; aruruksoh — desirous to progress on; yogam — the path of unflickering yoga meditation; (tad arohe) — in the ascent of yoga; karma — action alone; ucyate — is delineated; karanam — as the means. tasya eva yoga aruddhasya — For that same person accomplished in yoga, that is, when he has achieved continuous meditation; samah — renunciation of all action; ucyate — is described; karanam — as the means. (3)
(eng) Initially, action alone is said to be the cause of elevation for the sage desirous of attaining unflickering yoga meditation. When he has achieved continuous meditation, renunciation of all activity is delineated as the cause of his perfect trance in yoga.
(укр) Спочатку говориться, що саме дія є причиною піднесення для мудреця, який прагне досягти непохитної йоґа-медитації. Коли він досягає неперервної медитації, відречення від усієї діяльності визначається як причина його досконалого трансу в йозі.

▶ 2 english edition:

muneḥ — For the yoga practitioner; ārurukṣoḥ — desirous of ascending; yogam — to steady yoga meditation; (tad ārohe) — in the ascent of yoga; karma — action; uchyate — is said; kāraṇam — to be the means. tasya eva yoga-ārūḍhasya — For that person accomplished in yoga, that is, when he has achieved meditation; śamaḥ — renunciation of all action; uchyate — is described; kāraṇam — as the means. (3)
(eng) For the yoga practitioner desirous of attaining steady yoga meditation, action is said to be the means. When he has achieved yoga meditation, renunciation of all action is said to be the means of remaining in meditation.
(укр) Кажуть, що для практикуючого йога, який бажає досягти стійкої медитації, дія є засобом. Коли він досягає йогічної медитації, відмова від усіх дій вважається засобом для збереження стану медитації.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

а̄рурукшоƨ̣ — для того, хто лише розпочав практикувати йоґу; мунеƨ̣ — мудреця; йоґам — система восьмиступеневої йоґи; карма — робота; ка̄ран̣ам — засіб; учйате — сказано, що; йоґа — восьмиступенева йоґа; а̄рӯд̣ƨасйа — того, хто досяг; тасйа — його; ева — неодмінно; ш́амаƨ̣ — припинення будь-якої матеріальної діяльності; ка̄ран̣ам — засіб; учйате — сказано, що.
Вважають, що для неофіта у восьмиступеневій системі йоґи робота є засобом, а для того, хто вже досяг вершин, засобом стає припинення будь-якої матеріальної діяльності. (3)

▶ Коментар:

Йоґа — це шлях, який веде до возз’єднання із Всевишнім. Її можна порівняти із сходами, що ведуть до найвищої духовної реалізації. Сходи ці починаються з найнижчих матеріальних умов існування живої істоти й підіймаються до верховин досконалого самоусвідомлення і чистого духовного життя. Залежно від рівня сходження, різні частини сходів називають по-різному. Але всі сходи загалом називають йоґою й поділяють їх на три частини, а саме: на джн̃а̄на-йоґу, дгйа̄на-йоґу і бгакті-йоґу. Початок цих сходів називають стадією йоґа̄рурукшу, а найвищий східець, вершину — йоґа̄рӯд̣гою.
Що стосується восьмиступеневої йоґи, то початкові спроби ввійти в стан медитації за допомогою засад на впорядкування життя й практики різних сидячих поз (які в більший чи меншій мірі є фізичними вправами), слід розглядати як матеріальну кармічну діяльність. Така діяльність допомагає досягнути досконалої психічної рівноваги, необхідної для того, щоб опанувати свої чуття. Коли людина оволодіває технікою медитації, її розум стає врівноваженим.
Однак, людина, яка усвідомлює Кр̣шн̣у, з самого початку перебуває в стані медитації, тому що завжди думає про Кр̣шн̣у. Вважають, що така людина, завдяки своєму неухильному служінні Кр̣шн̣і, припинила будь-яку матеріальну діяльність.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

Загальні риси тих, хто прагне до досконалості в йозі —
Для йогів, які прагнуть до г’яна-йоґи, виконання дій для духовного очищення є засобом. Для тих, хто утвердився в йозі, засобом є бездіяльний спокій. (3)

▶ Коментар:

“Знай, що йоґа — це поступовий процес, в якому є кроки або етапи, від найнижчого рівня мирської свідомості до найвищого усвідомлення вічного духовного існування джіви, кожна з цих стадій характеризується своєю чіткою класифікацією. Йоґа — це загальний термін для всіх. Існує два класи йоґів, а саме: (1) ті, хто щойно розпочав практику нішкама-карма-йоґи, яких називають “арурукша”, або йоги-початківці, єдиною метою яких є виконання дій для духовного очищення, і (2) ті, хто вже досягнув прогресу і яких називають “арудƨа-йоґи”, або ті, хто досконалий у йозі, єдиною метою яких є досягнення шанті (вічного блаженства, що виникає внаслідок припинення бажань корисливих дій). Отже, виконання дій для духовного очищення та вічного блаженства є їхніми відповідними засобами.

 

यदा हि नेन्द्रियार्थेषु न कर्म्मस्वनुषज्जते ।
सर्व्वसङ्कल्पसन्न्यासी योगारूढस्तदोच्यते ॥४॥
йада̄ ƨі нендрійа̄ртхеш̣у
  ^{коли    !    не    до об’єктів чуттів}
на кармасв ануш̣аджжате
 ^{не        до дій           прив’язується}
сарва-сан̇калпа-саннйа̄сі̄
^{від усіх  мирських мотивів   зречений}
йоґа̄рӯд̣ƨас тадочйате
^{в йозі досконалим   тоді  називають}
Коли йоґ вже не прив’язаний до об’єктів чуттєвих насолод (як-от форма та смак), і коли він не схильний більше насолоджуватися своїми діями, повністю відкинувши усі корисливі очікування, — лише тоді його вважають тим, хто справді досяг вершин йоґи. (4)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

йада̄ ƨі (Коли) [йоґı̄) (йоґ) індрійа-артхешу (до об’єктів чуттєвого сприйняття, тобто звуку, дотику, форми, смаку та запаху) кармасу [ча] (та до дій, які сприяють цим насолодам) на анушаджжате (не прив’язується) сарва-сан̇калпа саннйа̄сı̄ [ча бƨавати] (і відмовляється від усіх корисливих намірів та планів дій) тада̄ (саме тоді) йоƨа-а̄рӯд̣ƨаƨ̣ учйате (стає тим, кого називають досягнувшим висот йоґи).
Коли йоґ вже не прив’язаний до об’єктів чуттєвих насолод (як-от форма та смак), і коли він не схильний більше насолоджуватися своїми діями, повністю відкинувши усі корисливі очікування, — лише тоді його вважають тим, хто справді досяг вершин йоґи. (4)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

йада̄ ƨі (যে কালে, Коли) [йоґı̄) (যোগী, йоґ) індрійа-артхешу (ইন্দ্রিয়ভোগ্য শব্দাদি বিষয়ে, до об’єктів чуттєвого сприйняття, тобто звуку, дотику, форми, смаку та запаху) кармасу [ча] (এবং তৎসাধন কর্ম্মে, та до дій, які сприяють цим насолодам) на анушаджжате (আসক্তি করেন না, не прив’язується) сарва-сан̇калпа саннйа̄сı̄ [ча бƨавати] (এবং সমস্ত সঙ্কল্প ত্যাগ করেন, і відмовляється від усіх корисливих намірів та планів дій) тада̄ (তখনই, саме тоді) йоƨа-а̄рӯд̣ƨаƨ̣ учйате (যোগারূঢ় শব্দ বাচ্য হন, стає тим, кого називають досягнувшим висот йоґи).
যে সময়ে У той час, коли যোগী ব্যক্তি йоґ, ইন্দ্রিয় ভোগ্য রূপ রসাদি বিষয় সকলের প্রতি щодо всіх об’єктів чуттєвих насолод, таких як форма, смак та інше, এবং ভোগ সাধন যোগ্য কর্ম্মে та до дій, які сприяють цим насолодам আসক্তি করেন না не виявляє прив’язаності, বিশেষতঃ পূর্ণরূপে সমস্ত সঙ্কল্পের পরিত্যাগ আচরণ করেন і повністю відмовляється від усіх корисливих намірів та планів дій, তখনই саме тоді তিনি він যোগারূঢ় досягнувшим висот йоґи নামে অভিহিত হইয়া থাকেন називається. ॥৪॥

▶ 1 english edition:

yada hi — When; (yogi) — a yogi; na anusajjate — is neither addicted; indriya arthesu — to the enjoyable objects of the senses, viz., sound, touch, form, taste, and smell; (ca) na (anusajjate) karmasu — nor addicted to as-sociated action; sarva sankalpa sannyasi (ca bhavati) — and renounces all intentions or plans of action; tada — then only; ucyate yoga arudhah — can he be described as one who has attained to yoga. (4)
(eng) When the yoga practitioner is no longer addicted to the enjoyable sense objects of sound, touch, form, taste, and smell, and when he is no longer attached to any action in pursuance of enjoying them, having achieved complete renunciation of all plans of such action, then only can he be acclaimed as one who has truly attained to yoga.
(укр) Коли той, хто практикує йогу, більше не прив’язаний до чуттєвих об’єктів насолоди — звуку, дотику, форми, смаку й запаху, і коли він більше не схильний насолоджуватися своїми діями, повністю відмовившись від усіх корисливих очікувань, — тільки тоді він може бути визнаний тим, хто справді досягнув йоги.

▶ 2 english edition:

yadā hi — When; (yogī) — the yoga practitioner; na anuṣajjate — does not become attached; indriya-artheṣu — to the objects of the senses—sound, touch, form, taste, and smell; na (anuṣajjate) karmasu (cha) — and does not become attached to action in pursuit of their enjoyment; sarva-saṅkalpa-sannyāsī (cha bhavati) — and renounces all thoughts of enjoyment; tadā — then; uchyate yoga-ārūḍhaḥ — he is said to have attained to yoga. (4)
(eng) When the yoga practitioner does not become attached to the objects of the senses, and to any action in pursuit of their enjoyment, and renounces all thoughts of enjoyment, then he is said to have attained to yoga.
(укр) Коли той, хто практикує йогу, не прив’язується до об’єктів чуттів і до будь-яких дій, спрямованих на їхню насолоду, і відмовляється від усіх думок про насолоду, тоді кажуть, що він досяг йоґи.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

йада̄ — коли; ƨі — неодмінно; на — не; індрійа-артхешу — в чуттєвому задоволенні; на — ніколи; кармасу — в кармічній діяльності; анушаджжате — обов’язково залучені; сарва-сан̇калпа — усіх матеріальних бажань; саннйа̄сı̄ — той, що відрікся; йоƨа-а̄рӯд̣ƨаƨ̣ — той, що піднісся шляхом йоґи; тада̄ — тоді; учйате — сказано, що.
Кажуть, що людина досягла високого ступеня йоґи, якщо, відмовившись від усіх матеріальних бажань, вона не шукає чуттєвого задоволення й не вдається до кармічної діяльності. (4)

▶ Коментар:

Повністю перейнявшись трансцендентним любовним служінням Господеві, людина відчуває радість всередині себе, й відтак припиняє кармічну діяльність, не шукаючи чуттєвого задоволення. В противному разі їй доводиться діяти задля чуттєвого задоволення, адже неможливо жити, зовсім не виконуючи ніякої діяльності. Без свідомості Кр̣шн̣и людина змушена шукати діяльності, метою якої є власне благо, або благо її близьких. Але людина в свідомості Кр̣шн̣и може робити все задля вдоволення Кр̣шн̣и й завдяки цьому зовсім втрачає схильність до задоволення своїх чуттів. Той, хто позбавлений такого розуміння, повинен намагатись уникати матеріальних бажань механічним робом, перш ніж він підніметься до вищого східця сходин йоґи.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

Коли йоґ не прив’язаний ні до чуттєвих об’єктів, ні до дій і повністю відмовився від усіх бажань їхніх плодів, його називають майстром йоги. (4)

▶ Коментар:

“Йоґарудƨа (той, хто досягнув досконалості в йозі) — це той, хто не має прив’язаності до чуттєвих об’єктів та дій і повністю відмовився від усіх дій і бажання їхніх плодів. Для початківця в йозі, ніскама-карма (безкорислива діяльність) є засобом досягнення врівноваженої безтурботності, і коли вона досягнута, неофіт стає майстром йоґи.

 

उद्धरेदात्मनात्मानं नात्मानमवसादयेत् ।
आत्मैव ह्यात्मनो बन्धुरात्मैव रिपुरात्मनः ॥५॥
уддƨаред а̄тмана̄тма̄нам̇
^{піднестися  через розум  (має) душа}
на̄тма̄нам аваса̄дайет
^{не, жива істота    деградувати}
а̄тмаіва ƨй а̄тмано бандƨур
^{саме розум  !   живої істоти      друг}
а̄тмаіва ріпур а̄тманаƨ̣
^{той розум    ворог    живої істоти}
Жива істота може врятуватися з темного колодязя Самсари за допомогою розуму, вільного від прихильності до чуттєвих об’єктів, але ніколи жива істота не повинна занурюватися у рабство Самсари через розум, зачарований чуттєвими об’єктами, — бо розум іноді є її другом, а в іншій ситуації той самий розум є скоріше її ворогом. (5)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

уддƨарет (Звільняється від Самсари) а̄тмана̄ (за допомогою відстороненого розума) а̄тма̄нам̇ (жива істота), [а̄тмана̄] (через розум, зачарований чуттєвими об’єктами) а̄тма̄нам (жива істота) на аваса̄дайет (не повинна потрапляти в рабство Самсари). а̄тма̄ ева (Саме розум) ƨі (оскільки) а̄тманаƨ̣ (живої істоти) бандƨуƨ̣ (друг) а̄тма̄ ева (той самий розум) ріпуƨ̣ (ворог) а̄тманаƨ̣ (живої істоти).
Жива істота може врятуватися з темного колодязя Самсари за допомогою розуму, вільного від прихильності до чуттєвих об’єктів, але ніколи жива істота не повинна занурюватися у рабство Самсари через розум, зачарований чуттєвими об’єктами, — бо розум іноді є її другом, а в іншій ситуації той самий розум є скоріше її ворогом. (5)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

а̄тмана̄ (অনাসক্ত মন দ্বারা, за допомогою відстороненого розума) а̄тма̄нам̇ (জীবাত্মাকে, жива істота) уддƨарет (সংসার হইতে উদ্ধার করিবে, звільняється від Самсари), [а̄тмана̄] (বিষয়াসক্ত মন দ্বারা, через розум, зачарований чуттєвими об’єктами) а̄тма̄нам (জীবাত্মাকে, жива істота) на аваса̄дайет (সংসারে পাতিত করিবে না, не повинна потрапляти в рабство Самсари). ƨі (যেহেতু, Оскільки) а̄тма̄ ева (মনই, саме розум) а̄тманаƨ̣ (জীবের, живої істоти) бандƨуƨ̣ (বন্ধু, друг) а̄тма̄ ева (মনই, той самий розум) а̄тманаƨ̣ (জীবের, живої істоти) ріпуƨ̣ (শত্রু, ворог).
বিষয়ে অনাসক্ত মন দ্বারা За допомогою розуму, вільного від прихильності до чуттєвих об’єктів, জীবাত্মাকে жива істота সংসারকূপ হইতে від колодязя Самсари উদ্ধার করিবে може врятуватися, কখনও але ніколи বিষয়াসক্ত মন দ্বারা через розум, зачарований чуттєвими об’єктами জীবাত্মাকে жива істота সংসারে у рабство Самсари পাতিত করিবে না не повинна занурюватися. যেহেতু Оскільки মনই саме розум জীবের живої істоти বন্ধু друг, এবং অবস্থাভেদে а в іншіх обставинах আবার знову ж таки সেই মনই той самий розум শত্রু হইয়া থাকে стає ворогом ॥৫॥

▶ 1 english edition:

atmanam — The living being; uddharet — must be delivered from the bondage of the material world; atmana — by the detached mind; atmanam — and the living being; na avasadayet — must not be made to fall down into the bondage of the material world; (atmana) — by dint of the mind enchanted by sense objects; hi — since; atma eva — this very mind; bandhuh — is the friend; atmanah — of the living being; atma eva — and this very mind; ripuh — is also the enemy; atmanah — of the living being. (5)
(eng) The living being must be delivered from the dark well of material life by means of the mind detached from sense objects, and he must never in any way be flung down into the material world by the mind enchanted by sense objects — because the mind is sometimes his friend, and in another situation the very same mind is rather the enemy.
(укр) Жива істота повинна визволитися з темного колодязя матеріального життя за допомогою розуму, відокремленого від чуттєвих об’єктів, і в жодному разі вона не повинна занурюватися у рабство Самсари через розум, зачарований чуттєвими об’єктами, — бо розум іноді є її другом, а в іншій ситуації той самий розум є скоріше її ворогом.

▶ 2 english edition:

ātmānam — The living being; uddharet — must be delivered from the bondage of the material world; ātmanā — by the (detached) mind; ātmānam — and the living being; na avasādayet — must not be made to fall down into the bondage of the material world; (ātmanā) — by the mind (enchanted by sense objects); hi — since; ātmā eva — this very mind; bandhuḥ — is the friend; ātmānaḥ — of the living being; ātmā eva — and this very mind; ripuḥ — is the enemy; ātmānaḥ — of the living being. (5)
(eng) One must elevate himself by the mind, not degrade himself by the mind; for the mind is sometimes the friend of the living being, and in another situation that very mind is his enemy.
(укр) Людина повинна використовувати свій розум для піднесення, а не використовувати розум для деградації; адже розум іноді є другом живої істоти, а в іншій ситуації той самий розум стає її ворогом.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

уддƨарет — нехай визволить; а̄тмана̄ — розумом; а̄тма̄нам — обумовлена душа; на — ніколи; а̄тма̄нам — обумовлена душа; аваса̄дайет — нехай викликає занепад; а̄тма̄ — розум; ева — неодмінно; ƨі — справді; а̄тманаƨ̣ — обумовленої душі; бандƨуƨ̣ — друг; а̄тма̄ — розум; ева — неодмінно; ріпуƨ̣ — ворог; а̄тманаƨ̣ — обумовленої душі.
Людина повинна використати свій розум для звільнення, а не занепадати через нього. Розум — і друг обумовленої душі, і ворог її. (5)

▶ Коментар:

Санскритське слово а̄тма̄, залежно від різних обставин, означає тіло, розум або душу. В системі йоґи особливу увагу приділено душі, що перебуває в обумовленому стані, та розуму. В цьому вірші слово а̄тма̄ стосується розуму, тому що в практиці йоґи розум посідає центральне місце. Мета йоґи полягає в тому, щоб опанувати розум й відвернути його від прив’язаності до об’єктів чуття. В даному вірші наголошується, що розум треба виховувати таким чином, щоб він був здатний вирятувати обумовлену душу з трясовини невідання. Перебуваючи в матеріальному існуванні, людина підпадає впливові розуму і почуттів. Насправді, чиста душа заплуталась в тенетах матеріального світу через те, що оманне его, яке бажає панувати над матеріальною природою, огорнуло її розум. Отже, розум треба виховувати так, щоб його не приваблювала мішура матеріальної природи і завдяки такому правильно спрямованому розумові обумовлена душа зможе врятуватися. Не треба деґрадувати, віддавшись почуттям. Чим сильніше об’єкти чуття приваблюють людину, тим більше вона заплутується в матеріальному існуванні. Найкращий спосіб виплутатися — просто заполонити розум свідомістю Кр̣шн̣и. Слово хі використане для того, щоб підкреслити важливість та необхідність вчинити саме так. Сказано також:
мана ева манушйа̄н̣а̄м̇
ка̄ран̣ам̇ бандга-мокшайох̣
бандга̄йа вішайа̄сан̇ґо
муктйаі нірвішайам̇ манах̣
«Для людини розум — причина рабства і причина звільнення водночас. Розум, що занурений в об’єкти чуття — це причина рабства, а розум, що відчужений від об’єктів чуття — причина звільнення» (Амр̣та-бінду Упанішада 2). Отже, розум, що завжди заглиблений у свідомість Кр̣шн̣и, веде людину до найвищого щабля звільнення.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (5)

▶ Коментар:

ККК

 

बन्धुरात्मात्मनस्तस्य येनैवात्मात्मना जितः ।
अनात्मनस्तु शत्रुत्वे वर्त्तेतात्मैव शत्रुवत् ॥६॥
бандƨур а̄тма̄тманас тасйа
      ^{друг     розум  живої істоти    цієї}
йенаіва̄тма̄тмана̄ джітаƨ̣
^{чий    цей розум    душі   підкорений}
ана̄тманас ту ш́атрутве
^{не підкоривши розум  але  до шкоди}
вартета̄тмаіва ш́атруват
^{схиляється  розум цей   як ворог}
Душа, що підкорила свій розум, знаходить у ньому друга і доброзичливця. Проте той, хто не може приборкати свій розум, знаходить у ньому ворога, постійно схильного до шкоди. (6)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

йена а̄тмана̄ (Для душі, чий) а̄тма̄ (розум) джітаƨ̣ (підкорений) а̄тма̄ ева (саме розум) а̄тманаƨ̣ тасйа (цієї живої істоти) бандƨуƨ̣ (друг); анатманаƨ̣ (для того, чий розум не підкорений) ту (але) ш́атрутве (до шкоди) вартета (схиляється) а̄тма̄ ева (саме розум) ш́атру-ват (як ворог).
Душа, що підкорила свій розум, знаходить у ньому друга і доброзичливця. Проте той, хто не може приборкати свій розум, знаходить у ньому ворога, постійно схильного до шкоди. (6)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

йена а̄тмана̄ (যে জীবাত্মা কর্ত্তৃক, для душі, чий) а̄тма̄ (মন, розум) джітаƨ̣ (বশীকৃত হইয়াছে, підкорений) тасйа (সেই, цієї) а̄тманаƨ̣ (জীবাত্মার, живої істоти) а̄тма̄ ева (মনই, саме розум) бандƨуƨ̣ (বন্ধু, друг); ту (কিন্তু, але) анатманаƨ̣ (অজিতমনা ব্যক্তির, для того, чий розум не підкорений) а̄тма̄ ева (মনই, саме розум) ш́атру-ват (শত্রুর ন্যায়, як ворог) ш́атрутве (অপকারে, до шкоди) вартета (প্রবৃত্ত হয়, схиляється).
যে জীব Та жива істота, що নিজের মনকে свій розум জয় করিয়াছেন підкорила, তাঁহার সেই মনই той його розум বন্ধু друг অর্থাৎ тобто বন্ধুর মত як друг হিতকারী доброзичливий; কিন্তু але অজিতমনা ব্যক্তির для того, хто не підкорив свій розум সেই মনই саме цей розум শত্রুর ন্যায় як ворог সর্ব্বদা завжди অপকারে до шкоди প্রবৃত্ত হইয়া থাকে схильний ॥৬॥

▶ 1 english edition:

yena atmana — For the soul by whom; atma — the mind; jitah — has been subjugated; tasya — that; atmanah — soul’s; atma eva — very mind; bandhuh — is a friend; tu — but; anatmanah — for a person of uncontrolled mind; atma eva — the same mind; varteta — is engaged; satrutve — in disservice; satruvat — like an enemy. (6)
(eng) For the soul who has conquered his mind, his mind is his friend and well wisher. For a person unable to control it, his own mind remains constantly engaged in his disservice, like an enemy.
(укр) Для душі, яка підкорила свій розум, розум є її другом і доброзичливцем. Для людини, яка не здатна його приборкати, її власний розум, як ворог, постійно служить їй на шкоду.

▶ 2 english edition:

yena ātmanā — For one by whom; ātmā — the mind; jitaḥ — has been subjugated; tasya ātmānaḥ — that person’s; ātmā eva — very mind; bandhuḥ — is a friend; tu — but; anātmanaḥ — for a person of uncontrolled mind; ātmā eva — that very mind; varteta — is engaged; śatrutve — in disservice; śatruvat — like an enemy. (6)
(eng) For one who has conquered the mind, his mind is his friend. For one unable to control the mind, his mind works against him like an enemy.
(укр) Для того, хто переміг свій розум, цей розум стає його другом. Для того, хто не в змозі приборкати розум, цей розум працює проти нього, як ворог.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

бандƨуƨ̣ — друг; а̄тма̄ — розум; а̄тманаƨ̣ — живої істоти; тасйа — того; йена — ким; а̄тма̄ — розум; ева — неодмінно; а̄тмана̄ — живою істотою; джітаƨ̣ — переможений; анатманаƨ̣ — того, хто не може контролювати розум; ту — але; ш́атрутве — через ворожість; вартета — залишається; а̄тма̄ ева — сам розум; ш́атру-ват — як ворог.
Для того, хто підкорив собі свій розум, він — найкращий друг. Але для того, хто не зміг цього зробити, розум залишається найзапеклішим ворогом. (6)

▶ Коментар:

Мета занять восьмиступеневою йоґою полягає в тому, щоб опанувати розум і зробити його помічником у виконанні місії людського життя. Поки людина не опанувала свій розум, практика йоґи напоказ — це просто даремна трата часу. Хто не може контролювати свого розуму, той завжди живе в товаристві найзапеклішого ворога і нівечить своє життя, не досягаючи свого головного призначення. Коритися старшим — це природній обов’язок живої істоти. Доки розум залишатиметься непереможеним ворогом, людина буде змушена служити диктату хтивості, злостивості, захланності, ілюзії тощо. Але, перемігши свій розум, людина охоче віддає себе в розпорядження Бога-Особи, який перебуває в серці кожного у вигляді Парама̄тми. Заняття справжньою йоґою приводять до того, що людина помічає Наддушу всередині свого серця і починає виконувати Її накази. Той, хто безпосередньо звертається до свідомості Кр̣шн̣и, природним чином вручає себе Господу.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (6)

▶ Коментар:

ККК

 

जितात्मनः प्रशान्तस्य परमात्मा समाहितः ।
शीतोष्णसुखदुःखेषु तथा मानापमानयोः ॥७॥
джіта̄тманаƨ̣ праш́а̄нтасйа
^{приборкавши розум   умиротворений}
парам а̄тма̄ сама̄ƨітаƨ̣
^{винятково   душою   у самадƨі}
ш́і̄тош̣н̣а-сукха-дуƨ̣кхеш̣у
^{у холоді, спеці,  радості,  стражданні}
татха̄ ма̄на̄пама̄найоƨ̣
 ^{також        пошані й зневаги}
Вільний від потягу і відрази в разі холоду і спеки, щастя і нещастя, поваги та зневаги, йог, який приборкав свій розум, глибоко занурюється у йогічний транс. (7)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

джіта-а̄тманаƨ̣ (জিতমনা যোগীর, Йога, що приборкав свій розум) праш́а̄нтасйа (রাগদ্বেষ রহিত, позбавленого потягу та відрази) [бƨавет] а̄тма̄ (আত্মা, душа) (হয়, перебуває) парам сама̄ƨітаƨ̣ (у стані глибокого самадƨі) ш́ı̄та–ушн̣а̄–сукха–дуƨ̣кхешу (শীত-উষ্ণ ও সুখ-দুঃখে, у холоді, спеці, радості, та стражданні) татха̄ ма̄на-апама̄найоƨ̣ (এবং মান ও অপমানে, та пошані й зневаги).
Вільний від потягу і відрази в разі холоду і спеки, щастя і нещастя, поваги та зневаги, йог, який приборкав свій розум, глибоко занурюється у йогічний транс. (7)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

ш́ı̄та–ушн̣а̄–сукха–дуƨ̣кхешу (শীত-উষ্ণ ও সুখ-দুঃখে, у холоді, спеці, радості, та стражданні) татха̄ ма̄на-апама̄найоƨ̣ (এবং মান ও অপমানে, та пошані й зневаги) праш́а̄нтасйа (রাগদ্বেষ রহিত, позбавлений потягу та відрази) джіта-а̄тманаƨ̣ (জিতমনা যোগীর, йога, що приборкав свій розум) а̄тма̄ (আত্মা, сутність) парам (অতিশয়, надзвичайно) сама̄ƨітаƨ̣ (সমাধিস্থ, у стані самадƨі) [бƨавет] (হয়, є).
শীত-উষ্ণ У холоді та спеці, সুখ-দুঃখ у радості та стражданні, এবং মান-অপমান প্রভৃতি বিষয়ে у повазі та зневазі та інших обставинах রাগ-দ্বেষ শূন্য без потягу та відрази, এবং বিজিতমনা і з приборканим розумом, যোগী ব্যক্তির আত্মা душа того йога, বিশেষভাবে সমাধিস্থ в унікальному стані глибокого трансу самадƨі হইয়া থাকে перебуває ॥৭॥

▶ 1 english edition:

jitatmanah — For the yogi who has conquered the mind; prasantasya — who is free from attraction and aversion; sita usna sukha duhkhesu — in cold and heat, happiness and unhappiness; tatha mana apamanayoh — and in honor and insult; atma — the soul; (bhavet) — is; param-samahitah — situated in the deep absorption of yogic trance. (7)
(eng) Free from attraction and aversion in the event of cold and heat, happiness and unhappiness, or honor and insult, the yogi who has mastered his mind remains deeply absorbed in yogic trance.
(укр) Вільний від потягу і відрази в разі холоду і спеки, щастя і нещастя, честі і образи, йог, який опанував своій розум, глибоко занурюється у йогічний транс.

▶ 2 english edition:

śīta-uṣṇa-sukha-duḥkheṣu — In cold and heat, happiness and unhappiness; tathā māna-apamānayoḥ — and in honour and dishonour; ātmā — the mind; praśāntasya — of the peaceful (without attraction and aversion); jitātmanaḥ — yogī who has conquered the mind; (bhavet) — is; param samāhitaḥ — in perfect samādhi. (7)
(eng) The yogī who has conquered the mind remains deeply absorbed in yogic trance, peaceful, and undisturbed by cold and heat, happiness and unhappiness, or honour and dishonour.
(укр) Йоґ, який приборкав розум, залишається глибоко зануреним у йоґічний транс, умиротвореним, його не турбують ні холод, ні спека, ні щастя, ні нещастя, ні пошана, ні зневага.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

джіта-а̄тманаƨ̣ — того, хто переміг розум; праш́а̄нтасйа — хто, контролюючи розум, віднайшов спокій; парама-а̄тма̄ — Наддуша; сама̄ƨітаƨ̣ — повністю наблизився; ш́ı̄та — у холод; ушн̣а̄ — у спеку; сукха — в щасті; дуƨ̣кхешу — і відчаї; татха̄ — також; ма̄на — у пошані; апама̄найоƨ̣ — і ганьбі.
Хто підкорив собі свій розум, той вже досяг Наддуші, віднайшовши спокій. Для такої людини щастя і горе, спека й холод, ганьба і шана — одне і те ж. (7)

▶ Коментар:

Справжнє призначення кожної живої істоти полягає в тому, щоб коритися наказам Верховного Господа, що перебуває в серці кожного у вигляді Парама̄тми. Коли розум введено в оману зовнішньою, ілюзорною енерґією, людина заплутується в матеріальній діяльності. Але якщо людина опанувала розум за допомогою однієї з систем йоґи, слід вважати, що вона вже досягла свого призначення. В своєму житті кожен повинен дотримувати вищих настанов. Коли розум людини зосереджено на верховній природі, вона не хоче більше нічого — тільки виконувати накази Всевишнього. Розум мусить визнати чийсь вищий авторитет і слідувати йому. Коли розум врівноважується, людина природним чином дотримується наказів Парама̄тми, або Наддуші. Відданий Господа одразу ж досягає такого трансцендентного стану, стану свідомості Кр̣шн̣и, і тому стає непідвладним двоїстості матеріального існування, а саме: горю й радості, холоду й спеці тощо. Таке становище відданого є справжнім сама̄дгі, тобто станом повної заглибленості у Всевишнього.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (7)

▶ Коментар:

ККК

 

ज्ञानविज्ञानतृप्तात्मा कूटस्थो विजितेन्द्रियः ।
युक्त इत्युच्यते योगी समलोष्ट्राश्मकाञ्चनः ॥८॥
джн̃а̄на-віджн̃а̄на-трипта̄тма̄
^{мудростю, духовним досвідом  вдоволений}
кӯт̣астхо віджітендрійаƨ̣
^{завжди незмінній    володар чуттів}
йукта ітй учйате йоґі̄
^{у зв’язку з Богом  вважається  йоґ}
сама-лош̣т̣ра̄ш́ма-ка̄н̃чанаƨ̣
^{однаково   землю, камінь      золото}
Той, хто завжди внутрішньо задоволений завдяки мудрості писань, так і безпосередньому духовному досвіду, хто завжди перебуває в божественній свідомості, хто контролює чуття і для кого грудка землі, камінь або золото мають однакову цінність, вважається йогом, здатним до самоусвідомлення. (8)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

джн̃а̄на–віджн̃а̄на–трипта–а̄тма̄ (Задоволений у своєму серці знанням писань, а також безпосереднім усвідомленням) кӯт̣а-стхаƨ̣ (завжди перебуваючий в єдиній незмінній духовній природі) віджіта-індрійаƨ̣ (володар своїх чуттів) йуктаƨ̣ іті (здатний до самоусвідомлення) учйате (вважається)  йоґı̄ (йоґ) сама-лошт̣ра–аш́ма–ка̄н̃чанаƨ̣ (і маючий однаковий погляд на землю, каміння та золото).
Той, хто завжди внутрішньо задоволений завдяки мудрості писань, так і безпосередньому духовному досвіду, хто завжди перебуває в божественній свідомості, хто контролює чуття і для кого грудка землі, камінь або золото мають однакову цінність, вважається йогом, здатним до самоусвідомлення. (8)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

джн̃а̄на–віджн̃а̄на–трипта–а̄тма̄ (শাস্ত্রীয় জ্ঞান ও অপরোক্ষানুভূতি দ্বারা সন্তষ্ট চিত্ত, задоволений у своєму серці знанням писань, а також безпосереднім усвідомленням) кӯт̣а-стхаƨ̣ (সর্ব্বকাল এক স্বভাবে অবস্থিত, завжди перебуваючи в єдиній незмінній духовній природі) віджіта-індрійаƨ̣ (জিতেন্দ্রিয়, володар своїх чуттів) сама-лошт̣ра–аш́ма–ка̄н̃чанаƨ̣ (এবং মৃত্তিকা, পাষাণ ও সুবর্ণে তুল্য দৃষ্টি, і маючи однаковий погляд на землю, каміння та золото) йоґı̄ (যোগী, йоґ) йуктаƨ̣ іті (আত্মদর্শন যোগ্য বলিয়া, здатний до самоусвідомлення) учйате (কথিত হন, вважається).
শাস্ত্রীয় জ্ঞান ও সাক্ষাৎ অনুভূতির দ্বারা Завдяки знанню священних писань та безпосередньому духовному досвіду সর্ব্বদা завжди সন্তষ্টচিত্ত внутрішньо задоволений, সদা постійно চিৎস্বভাবে স্থিত перебуває в божественній свідомості, জিতেন্দ্রিয় володар своїх чуттів ও মৃৎপিণ্ড প্রস্তর অথবা সুবর্ণে і землі, каменю або золота তুল্যদৃষ্টিবিশিষ্ট маючи однакове бачення, যোগী ব্যক্তি йог আত্মদর্শনযোগ্য বলিয়া як здатний до самоусвідомлення, কথিত হন вважається ॥৮॥

▶ 1 english edition:

yogi — A yogi; jnana vijnana trpta atma — who is satisfied within his heart by dint of scriptural knowledge as well as direct realization; kutasthah — situated in one unchanging nature at all times; vijita indriyah — sense controlled; sama lostra asma kancanah — and of equal vision for earth, stone, and gold; ucyate — is said to be; yuktah iti — qualified to perceive the soul. (8)
(eng) One who is always internally satisfied by dint of scriptural wisdom as well as by direct realization, who is always situated in divine consciousness, who is sense controlled, and who has the vision of equaliy for a lump of earth, a rock, or gold, is known as a yogi qualified for self realization.
(укр) Той, хто завжди внутрішньо задоволений завдяки мудрості писань, так і безпосередньому усвідомленню, хто завжди перебуває в божественній свідомості, хто контролює чуття і для кого грудка землі, камінь або золото мають однакову цінність, вважається йогом, здатним до самореалізації.

▶ 2 english edition:

yogī — The yogī; jñāna-vijñāna-tṛpta-ātmā — satisfied in his heart by scriptural knowledge as well as realisation; kūṭa-sthaḥ — situated in the one unchanging spiritual nature; vijita-indriyaḥ — sense-controlled; sama-loṣṭra-aśma-kāñchanaḥ — and of equal vision for earth, stone, and gold; uchyate — is said; yuktaḥ iti — to have attained yoga. (8)
(eng) One who is always satisfied within by both knowledge and realisation, who is always fixed in his spiritual nature, who is sense-controlled, and who has the vision of equality for a clod of earth, a rock, or gold—it is said that such a person has attained yoga.
(укр) Той, хто завжди задоволений як знанням, так і власним досвідом, хто завжди зосереджений на своїй духовній природі, хто володіє чуттями і для кого грудка землі, камінь або золото мають однакову цінність, — про таку людину кажуть, що вона досягла йоги.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

джн̃а̄на — завдяки здобутому знанню; віджн̃а̄на — і реалізованому знанню; трипта — задоволений; а̄тма̄ — жива істота; кӯт̣а-стхаƨ̣ — духовно установлений; віджіта-індрійаƨ̣ — що володіє своїми чуттями; йуктаƨ̣ — здатний до самоусвідомлення; іті — так; учйате — сказано; йоґı̄ — містик; сама — однакові; лошт̣ра — галька; аш́ма — камінь; ка̄н̃чанаƨ̣ — золото.
Йоґом (або містиком) називають того, хто, завдяки поглибленню та реалізації свого знання, утверджується в самоусвідомленні. Така особистість перебуває в трансцендентнім стані й володіє собою. Вона однаковими очима дивиться на все — на гальку, на каміння, чи на золото. (8)

▶ Коментар:

Книжкове знання, яке не приводить до осягнення Вищої Істини — ні на що не придатне. Про це сказано так:
атах̣ ш́рı̄-кр̣шн̣а-на̄ма̄ді
на бгавед ґра̄хйам індрійаіх̣
севонмукге хі джіхва̄дау
свайам ева спгуратй адах̣
«Ніхто не може збагнути трансцендентної природи імені, форми, якості і розваг Ш́рı̄ Кр̣шн̣и за допомогою своїх опоганених матерією чуттів. Тільки тоді, коли людину духовно насичує трансцендентне служіння Господеві, трансцендентне ім’я, форма, якості та розваги Господа відкриваються їй» (Бгакті-раса̄мр̣та-сіндгу 1.2.234).
Бгаґавад-ґı̄та̄ — це наука про свідомість Кр̣шн̣и. Ніхто не може усвідомити Кр̣шн̣у просто завдяки світській ученості. Це велике щастя — зустрітися з особистістю, яка має чисту свідомість. Той, хто усвідомлює Кр̣шн̣у, з Його ласки реалізує своє знання в чистому відданому служінні і знаходить у цьому задоволення. Таке реалізоване в житті знання робить людину досконалою. Спираючись на трансцендентальне знання, людина ніколи не одходить від своїх переконань, тоді як світську людину, яка має звичайні академічні знання, дуже легко спантеличити й одурити уявними суперечностями. Лише ту душу можна назвати досягшою самоусвідомлення, яка, завдяки цілковитій відданості Кр̣шн̣і, по-справжньому володіє собою. Така людина трансцендентна, бо вона не має нічого спільного зі світською вченістю. Світська наука та філософські роздуми — те, що інші мають за золото — варті для неї не більше гальки чи каміння.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (8)

▶ Коментар:

ККК

 

सुहृन्मित्रार्युदासीनमध्यस्थद्वेष्यबन्धुषु ।
साधुष्वपि च पापेषु समबुद्धिर्विशिष्यते ॥९॥
суƨрин-мітра̄рй-уда̄сі̄на-
^{до благодійника, друга, ворога, байдужого}
мадƨйастха-двеш̣йа-бандƨуш̣у
^{до посередника,    огидного,      родича}
са̄дƨуш̣в апі ча па̄пеш̣у
^{до святого,  навіть  та  грішника}
сама-буддƨір віш́іш̣йате
^{з рівним відношенням    (той) вищий}
Але вищий за того, хто однаково оцінює землю, каміння й золото, є той йоґ, який однаково ставиться до кожної живої істоти: до доброзичливця від природи та люблячого доброзичливця, до друга та ворога, до байдужої чи огидної людини, до посередника та родича, до святого та грішника. (9)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

су-ƨрит–мітра-арі-уда̄сı̄на–мадƨйастха–двешйа–бандƨушу (До доброзичливця від природи та люблячого доброзичливця, до друга та ворога, до байдужої чи огидної людини, до посередника та родича) са̄дƨушу (до святої людини) па̄пешу ча апі (і до грішника також) сама-буддƨіƨ̣ (йог, який має однакове ставлення завдяки врівноваженому буддƨі) віш́ішйате (перевершує того йога, що однаково бачить землю, каміння й золото).
Але вищий за того, хто однаково оцінює землю, каміння й золото, є той йоґ, який однаково ставиться до кожної живої істоти: до доброзичливця від природи та люблячого доброзичливця, до друга та ворога, до байдужої чи огидної людини, до посередника та родича, до святого та грішника. (9)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

су-ƨрит–мітра-арі-уда̄сı̄на–мадƨйастха–двешйа–бандƨушу (স্বভাবতবঃ হিতাশংসী, কোনরূপ স্নেহবশতঃ হিতকারী, শত্রু, বিবাদস্থলে উপেক্ষক, বিবাদ সমাধানেচ্ছু দ্বেষপাত্র, বন্ধু, До доброзичливця від природи та люблячого доброзичливця, до друга та ворога, до байдужої чи огидної людини, до посередника та родича) са̄дƨушу (সাধু, до святої людини) па̄пешу ча апі (এবং পাপচারী ব্যাক্তি সমূহের প্রতিও, і до грішника також) сама-буддƨіƨ̣ (তুল্য বুদ্ধি যোগী, йог, який має однакове ставлення завдяки врівноваженому буддƨі) віш́ішйате (লোষ্ট্র, পাষাণ ও সুবর্ণে সমদৃষ্টি সম্পন্ন যোগী অপেক্ষাও শ্রেষ্ট, перевершує того йога, що однаково бачить землю, каміння й золото).
স্বভাবতঃ হিতকারী Доброзичливця від природи, কোনরূপ স্নেহবশতঃ হিতকামী люблячого доброзичливця, শত্রু ворога, উপেক্ষক байдужого, বিবাদ সমাধানেচ্ছু посередника у конфлікті, দ্বেষ্য огидної людини, বন্ধু друга, সাধু святого ও পাপাচারী প্রভৃতি সমস্ত জীবের প্রতি грішника та до всіх інших живих істот সমবুদ্ধিশালী যোগী йог, який має однакове ставлення সমলোষ্ট্রাশ্মকাঞ্চন যোগী অপেক্ষাও порівняно з йогом, що рівно ставиться до каменю, землі та золоту শ্রেষ্ট বলিয়া як вищий জানিবে вважається. ॥৯॥

▶ 1 english edition:

sama buddhih — The yogi of equipoised intelligence; suhrt mitra ari-udasina madhya stha dvesya bandhusu — towards a person who is by nature a well wisher, a person who is a well wisher by some bond of affection, an enemy, one indifferent amidst dispute, one desirous of resolving dispute, a detestable person, a friend; sadhusu — a saintly person; papesu ca api — and even persons engaged in sinful behavior; visisyate — (that yogi) is superior to the yogi with equal vision for earth, rocks, and gold. (9)
(eng) And know that superior to one with equal vision for earth, rocks, and gold, is the yogi who is capable of viewing with equipoised intelligence all living beings — a natural well wisher, an affectionate well wisher, an enemy, an indifferent person, a mediator, one detestable, a friend, a saint, and a sinner.
(укр) І знай, що вищий за того, хто однаково бачить землю, каміння й золото, той йоґ, який завдяки врівноваженому буддƨі має однакове ставлення до всіх живих істот — ласкавого доброзичливця, ворога, байдужу людину, посередника, огидного мерзотника, друга, святого й грішника.

▶ 2 english edition:

sama-buddhiḥ — One of equipoised intelligence; suhṛt-mitra-ari-udāsīna-madhya-stha-dveṣya-bandhuṣu — towards a well-wisher, a friend, an enemy, an indifferent person, a mediator, a hateful person, a relative; sādhuṣu — a saintly person; pāpeṣu cha api — and a sinner, too; viśiṣyate — such a yogī is well-qualified. (9)
(eng) Such an eminent yogī has the vision of equality towards a well-wisher, a friend, an enemy, an indifferent person, a mediator, a hateful person, a relative, a saint, and a sinner.
(укр) Такий видатний йог має однакове ставлення до доброзичливця, друга, ворога, байдужої людини, посередника, ненависника, родича, святого і грішника.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

су-ƨрит — доброзичливих від природи; мітра — благодійників; арі — ворогів; уда̄сı̄на — які зберігають нейтралітет між сторонами, що ворогують між собою; мадƨйастха — посередників між сторонами, що воюють між собою; двешйа — заздрісних; бандƨушу — до родичів та доброзичливців; са̄дƨушу — до благочестивих; апі — так само як; ча — і; па̄пешу — до грішників; сама-буддƨіƨ̣ — однаково ставиться; віш́ішйате — розвивається духовно.
Вважають, що людина пішла далі по шляху духовного поступу, коли вона однаково ставиться до чесних доброзичливців, люблячих блогодійників, заздрісних та безсторонніх спостерігачів, посередників, друзів та ворогів, грішників й праведників, не розрізняючи їх у своєму розумі. (9)

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (9)

▶ Коментар:

ККК

 

योगी युञ्जीत सततमात्मानं रहसि स्थितः ।
एकाकी यतचित्तात्मा निराशीरपरिग्रहः ॥१०॥
йоґі̄ йун̃джі̄та сататам
 ^{йоґ   у стані самадƨі   постійно}
а̄тма̄нам̇ раƨасі стхітаƨ̣
^{розумом, на самоті  залишаючись}
эка̄кі̄ йата-чітта̄тма̄
 ^{один,   приборкавши розум і тіло}
ніра̄ш́і̄р апаріґраƨаƨ̣
^{без бажань, без почуття власності}
Людина, яка починає практику йоги, повинна завжди перебувати наодинці в усамітненому місці і, приборкуючи свій розум і тіло, звільнившись від бажань і чуттєвих прагнень, занурювати свій розум в медитативний транс. (10)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

йоґı̄ (Той, хто бажає досягти успіху в практиці йоги) а̄тма̄нам̇ йун̃джı̄та (повинен зосередити свій розум у стані самадƨі, медитаційному трансі) сататам (постійно) раƨасі (в усамітненому місці) стхітаƨ̣ (залишаючись) ека̄кı̄ (на самоті) йата-чітта-а̄тма̄ (приборкавши розум і тіло) ніра̄ш́ı̄ƨ̣ (без мирських бажань) апаріґраƨаƨ̣ (відмовившись від чуттєвих об’єктів).
Людина, яка починає практику йоги, повинна завжди перебувати наодинці в усамітненому місці і, приборкуючи свій розум і тіло, звільнившись від бажань і чуттєвих прагнень, занурювати свій розум в медитативний транс. (10)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

йоґı̄ (যোগে আরোহণকারী ব্যক্তি, Той, хто бажає досягти успіху в практиці йоги) сататам (নিরন্তর, постійно) раƨасі (নির্জ্জন স্থানে, в усамітненому місці) ека̄кı̄ (সঙ্গ রহিত, на самоті) стхітаƨ̣ (অবস্থান পূর্ব্বক, залишаючись) йата-чітта-а̄тма̄ (সংযত চিত্ত, সংযত দেহ যুক্ত, приборкавши розум і тіло) ніра̄ш́ı̄ƨ̣ (নিস্পৃহ, без мирських бажань) апаріґраƨаƨ̣ (এবং বিষয় পরিগ্রহ রহিত হইয়া, відмовившись від чуттєвих об’єктів) а̄тма̄нам̇ (মনকে, з розумом) йун̃джı̄та (সমাধিযুক্ত করিবেন, у стані самадƨі, медитаційному трансі).
যোগ সাধন আরম্ভকারী ব্যক্তি Особа, що починає практику йоги, নিরন্তর постійно সঙ্গরহিত усамітнений, নির্জ্জন স্থানে অবস্থান পূর্ব্বক перебуваючи в усамітненому місці, চিত্ত ও দেহকে সংযত করিয়া приборкавши розум і тіло, এবং আকাঙ্ক্ষা і від бажань ও বিষয়পরিগ্রহ та прихильності до матеріального শূন্য হইয়া позбавлений, মনকে সমাধিযুক্ত করিবেন повинен направить розум у стан самадƨі, глибокої медитації ॥১০॥

▶ 1 english edition:

yogi — A person desiring to progress in yoga practice; satatam — always; sthitah — residing; ekaki — alone; rahasi — at a solitary place; yata-citta atma — engaging in mental and bodily self control; nirasih — desireless; aparigrahah — and abandoning sense objects; atmanam yunjita — must fix his mind in samadhi, meditational trance. (10)
(eng) A person beginning yoga practice should always reside alone at a solitary place, and controlling his mind and body, free from desire and sensual engagement, he should engage his mind in meditational trance.
(укр) Людина, яка починає практику йоги, повинна завжди перебувати наодинці у відлюдненому місці і, приборкуючи свій розум і тіло, звільнившись від бажань і чуттєвих прагнень, занурювати свій розум в медитативний транс.

▶ 2 english edition:

yogī — The practising yogī; sthitaḥ — remaining; ekākī — alone; rahasi — in a solitary place; yata-chitta-ātmā — controlling mind and body; nirāśīḥ — desireless; aparigrahaḥ — without enjoyable objects or acquisition; yuñjīta ātmānam — must concentrate his mind; satatam — constantly. (10)
(eng) The yogī should constantly concentrate his mind by remaining alone in a solitary place, his mind and body controlled, free from desire and acquisition.
(укр) Йог повинен постійно зосереджувати свій розум, залишаючись на самоті в усамітненому місці, контролюючи свій розум і тіло, вільний від бажань і почуття власності.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

йоґı̄ — трансценденталіст; йун̃джı̄та — повинен зосередитись в свідомості Кришн̣и; сататам — постійно; а̄тма̄нам — сам (тілом, розумом і душею); раƨасі — у відлюдному місці; стхітаƨ̣ — розташований; ека̄кı̄ — один; йата-чітта-а̄тма̄ — розум якого завжди зосереджений; ніра̄ш́ı̄ƨ̣ — не приваблює щось інше; апаріґраƨаƨ̣ — вільний від почуття власності.
Трансценденталіст повинен завжди зосереджувати все своє єство (тіло, розум і душу) на взаємостосунках з Всевишнім; він повинен жити самотньо у відлюдному місці й завжди старанно контролювати свій розум. Йому слід звільнитись від бажань й власницьких почуттів. (10)

▶ Коментар:

Кр̣шн̣у усвідомлюють на різних рівнях: як Брахмана, Парама̄тму та Верховного Бога-Особу. Стисло кажучи, свідомість Кр̣шн̣и означає постійне трансцендентне любовне служіння Господеві. Але ті, хто має схильність до пізнання безособистісного Брахмана або локалізованої Парама̄тми, теж частково усвідомлюють Кр̣шн̣у, тому що безособистісний Брахман є духовним промінням Кр̣шн̣и, а Парама̄тма̄ є специфічною експансією Кр̣шн̣и, яка входить у все. Таким чином, імперсоналісти й ті, хто вдається до медитації, також непрямо усвідомлюють Кр̣шн̣у. Особистість, яка безпосередньо усвідомлює Кр̣шн̣у, є найвищим трансценденталістом, бо такий відданий знає, що стоїть за Брахманом і Парама̄тмою. Його знання Абсолютної Істини досконале, тоді як імперсоналіст та йоґ-медитатор не мають довершеної свідомості Кр̣шн̣и.
Однак, усім їм тут дано настанову невідступно переслідувати свої окремі цілі, щоб рано чи пізно прийти до найвищої досконалості. Найголовніший обов’язок трансценденталіста полягає в тому, що він повинен постійно зосереджувати свій розум на Кр̣шн̣і. Слід постійно думати про Кр̣шн̣у й ні на мить не забувати Його. Зосередження розуму на Всевишньому називають сама̄дгі, або трансом. Для того, щоб зосередити свій розум, треба залишатись у відлюдному місці й уникати збудливого впливу зовнішніх об’єктів. Особливо старанно треба уникати будь-яких несприятливих умов, що можуть перешкодити самоусвідомленню і приймати всі сприятливі. З усією рішучістю людина повинна відмовитись од зайвих матеріальних речей, які обплутують її власницькими почуттями.
Усі такі звершення й заходи перестороги стають досконалими, коли людина безпосередньо перебуває в свідомості Кр̣шн̣и, тому що безпосередня свідомість Кр̣шн̣и — це стан самозречення, за якого майже неможливо мати матеріальні власницькі почуття. Ш́рı̄ла Рӯпа Ґосва̄мı̄ характеризує свідомість Кр̣шн̣и таким чином:
ана̄сактасйа вішайа̄н йатга̄рхам упайун̃джатах̣
нірбандгах̣ кр̣шн̣а-самбандге йуктам̇ ваіра̄ґйам учйате
пра̄пан̃чікатайа̄ буддгйа̄
харі-самбандгі-вастунах̣
мумукш́убгіх̣ парітйа̄ґо
ваіра̄ґйам̇ пгалґу катгйате
«Якщо людина ні до чого не прив’язана й водночас приймає все як приналежне Кр̣шн̣і, це означає, що вона цілком перевершила власницькі почуття. З іншого боку, відречення того, хто відкидає все, не усвідомлюючи зв’язку всього із Кр̣шн̣ою, є неповним відреченням» (Бгакті-раса̄мр̣та-сіндгу 1.2.255 – 256).
Свідома Кр̣шн̣и людина добре розуміє, що все належить Кр̣шн̣і, і тому в неї ніколи не виникає власницьких почуттів. Таким чином вона не домагається чогось для себе особисто. Вона знає, як приймати речі, сприятливі для свідомості Кр̣шн̣и і як відкидати шкідливе. Перебуваючи на трансцендентному рівні, вона завжди стоїть осторонь матеріального, і вона завжди самотня, бо не має нічого спільного з людьми, які не мають свідомості Кр̣шн̣и. Тому людина в свідомості Кр̣шн̣и є досконалим йоґом.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (10)

▶ Коментар:

ККК

 

शुचौ देशे प्रतिष्ठाप्य स्थिरमासनमात्मनः ।
नात्युच्छ्रितं नातिनीचं चेलाजिनकुशोत्तरम् ॥११॥
तत्रैकाग्रं मनः कृत्वा यतचित्तेन्द्रियक्रियः ।
उपविश्यासने युञ्ज्याद्योगमात्मविशुद्धये ॥१२॥
ш́учау деш́е пратіш̣т̣ха̄пйа
^{у чистому   місці       встановивши}
стхірам а̄санам а̄тманаƨ̣
^{нерухоме     сидіння     особисте}
на̄тй-уччхрітам̇ на̄ті-ні̄чам̇
^{не  надто    високо,  не надто низько}
чела̄джіна-куш́оттарам
^{тканиною, шкурою, травою покрите}
татраіка̄ґрам̇ манаƨ̣ критва̄
^{потім зосереджений  розум  роблячи}
йата-чіттендрійа-крійаƨ̣
^{приборкавши розум,  чуття  і дії}
упавіш́йа̄сане йун̃джйа̄д
^{сидячи  на сидінні    практикуючи}
йоґам а̄тма-віш́уддƨайе
^{самадƨі      для самоочищення}
У чистому місці, не надто високому і не занадто низькому, йог повинен облаштувати зручне сидіння з трави куша, оленячої шкури та тканини. Потім, сидячи на цьому сидінні та контролюючи всю розумову та чуттєву діяльність, він повинен спрямувати розум на очищення серця і так практикувати стан глубокої медитації, самадƨі. (11–12)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

ш́учау (Чистому та очищеному) деш́е (у місці) пратішт̣ƨа̄пйа (встановивши) стхірам (тверде та нерухоме) а̄санам̇ (місце для сидіння)  а̄тманаƨ̣ (особисте) на аті уччхрітам̇ (не надто високо) на аті нı̄чам̇ (не надто низько) чела-аджіна–куш́а–уттарам (що складається з трави куша, на яку покладено оленячу шкуру, і, нарешті, поверх оленячої шкури покладено тканину)
ека-аґрам̇ (зосереджений на одному) манаƨ̣ (розум) критва̄ (роблячи) йата-чітта–індрійа–крійаƨ̣ (приборкавши всю розумову і чуттєву активність) татра а̄сане (на тому сидінні) упавіш́йа (сидячи) йун̃джйа̄т (повинен практикувати) йоґам (стан самадƨі) а̄тма–віш́уддƨайе (для самоочищення, з метою стати придатним для усвідомлення Брахмана, Абсолюту).
У чистому місці, не надто високому і не занадто низькому, йог повинен облаштувати зручне сидіння з трави куша, оленячої шкури та тканини. Потім, сидячи на цьому сидінні та контролюючи всю розумову та чуттєву діяльність, він повинен спрямувати розум на очищення серця і так практикувати стан глубокої медитації, самадƨі. (11–12)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

ш́учау (পবিত্র, Чистому та очищеному) деш́е (স্থানে, у місці) стхірам (নিশ্চল, твердому та нерухомому) на аті уччхрітам̇ (অতি উচ্চ নয়, не надто високо) на аті нı̄чам̇ (অতি নীচ নয়, не надто низько) чела-аджіна–куш́а–уттарам (ক্রমান্বয়ে কুশ, মৃগচর্ম্ম ও বস্ত্র দ্বারা রচিত, що складається з трави куша, на яку покладено оленячу шкуру, і, нарешті, поверх оленячої шкури покладено тканину) а̄тманаƨ̣ (নিজের, особисте) а̄санам̇ (আসন, місце для сидіння) пратішт̣ƨа̄пйа (সংস্থাপন পূর্ব্বক, встановивши перед цим) татра а̄сане (সেই আসনে, на тому сидінні) упавіш́йа (বসিয়া, сидячи) йата-чітта–індрійа–крійаƨ̣ (চিত্ত ও ইন্দ্রিয়গণের ক্রিয়া সংযমন পূর্ব্বক, приборкавши всю розумову і чуттєву активність) манаƨ̣ (মনকে, розум) ека-аґрам̇ (একাগ্র, зосереджений на одному) критва̄ (করিয়া, роблячи) а̄тма–віш́уддƨайе (ব্রহ্ম সাক্ষাৎকারের যোগ্যতা লাভের জন্য, для самоочищення, з метою стати придатним для усвідомлення Брахмана, Абсолюту) йоґам (সমাধি, стан самадƨі) йун̃джйа̄т (অভ্যাস করিবেন, повинен практикувати).
পবিত্র স্থনে У чистому/святому місце, অতি উচ্চ না হয় не надто високо, এবং অতি নীচও না হয় не надто низько, এরূপ таким чином কুশোপরিস্থ на килимку з трави куша, মৃগচর্ম্মাদির шкури оленя/тигра আসনের উপর বস্ত্রদ্বারা রচিত покривши його тканиною নিজের особисте নিশ্চল нерухоме আসন місце для сидіння সংস্থাপন পূর্ব্বক створивши, সেই আসনে на цьому місці উপবেশন করতঃ сидячи, চিত্ত свідомості ও ইন্দ্রিয়গণের та чуттів ক্রিয়াকে діяльність সংযত করিয়া контролюючи, মনকে розум একাগ্র করতঃ зосереджуючи, চিত্তশুদ্ধির জন্য для очищення серця সমাধি стан глубокої медитації, самадƨі অভ্যাস করিবেন повинен практикувати. ॥১১–১২॥

▶ 1 english edition:

pratisthapya — After establishing; atmanah — his; asanam — seat; cela ajina kusa uttaram — comprised of kusa grass with deerskin laid over that, and finally cloth laid over the deerskin; sucau dese — in a clean and purified place; sthiram — which is firm; na ati ucchritam — not too high; na ati nicam — and not too low; upavisya — then sitting; tatra asane — on that seat; yata citta indriya kriyah — and after subjugating all mental and sensual activity; krtva — making; manah — the mind; eka agram — one pointed; yunjyat — he should practice; yogam — samadhi; atma vi-suddhaye — for the purpose of becoming fit to realize Brahman, the Absolute. (11–12)
(eng) At a pure place, not too high and not too low, the yogi should establish a secure seat of kusa straw, deerskin, and cloth. Then, sitting on that seat, subjugating all mental and sensual activity, and locking his mind at one point, he should practice meditational trance in order to purify his heart.
(укр) У чистому місці, не надто високому і не занадто низькому, йог повинен облаштувати зручне сидіння з трави куша, тканини та оленячої шкури. Потім, сидячи на цьому сидінні, підпорядкувавши собі всю розумову та чуттєву діяльність, і зафіксувавши свій розум на одному, він повинен практикувати медитаційний транс, щоб очистити своє серце.

▶ 2 english edition:

pratiṣṭhāpya — Establishing; ātmānaḥ — his; āsanam — seat; chela-ajina-kuśa-uttaram — of Kuśa grass, deerskin, and cloth; śuchau deśe — in a clean place; sthiram — which is firm; na ati-uchchhritam — neither too high; na ati-nīcham — nor too low; upaviśya — sitting; tatra āsane — on that seat; yata-chitta-indriya-kriyaḥ — subjugating all mental and sensual activity; kṛtvā — making; manaḥ — the mind; eka-agram — one-pointed; yuñjyāt — he should practise; yogam — samādhi; ātma-viśuddhaye — for self-purification, to attain spiritual realisation. (11–12)
(eng) In a clean place, not too high and not too low, the yogī should establish a firm seat of Kuśa grass, deerskin, and cloth. Then, sitting on that seat, subjugating all mental and sensual activity, with one-pointed concentration he should practise meditational trance in order to purify his heart.
(укр) У чистому місці, не надто високому і не надто низькому, йог повинен встановити зручне сидіння з трави куша, оленячої шкури та тканини. Потім, сидячи на цьому сидінні, підпорядкувавши всю розумову і чуттєву активність, він він має зосереджено практикувати медитаційний транс, щоб очистити своє серце.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ш́учау — в освяченому; деш́е — місці; пратішт̣ƨа̄пйа — помістивши; стхірам — тверде; а̄санам — сидіння; а̄тманаƨ̣ — своє власне; на — не; аті — також; уччхрітам — високе; на — не; аті — також; нı̄чам — низьке; чаіла-аджіна — м’якою тканиною і шкурою оленя; куш́а — травою куш́а; уттарам — покрите; татра — з того часу; ека-аґрам — з увагою на єдиному; манаƨ̣ — розум; критва̄ — роблячи так; йата-чітта — контролюючи розум; індрійа — чуття; крійаƨ̣ — і діяльність; упавіш́йа — сидячи; а̄сане — на сидінні; йун̃джйа̄т — слід виконувати; йоґам — практику йоґи; а̄тма — серця; віш́уддƨайе — для очищення.
Щоб здійснювати йоґу, слід піти у відлюдне місце, постелити на землю траву куш́а і накрити її шкурою оленя й м’якою тканиною. Треба, щоб сидіння було не дуже високе й не дуже низьке і розташовувалось у святому місці. Потім йоґ повинен всістись на ньому дуже стійко і виконувати йоґу задля очищення серця, контролюючи розум, чуття та діяльність, і зосередивши розум в одній точці. (11–12)

▶ Коментар:

«Святе місце» означає «місце прощ». В Індії всі йоґи, трансценденталісти або віддані залишають домівку й оселяються в таких святих місцях, як Прайа̄ґа, Матгура̄, Вр̣нда̄вана, Хр̣шı̄кеш́а, Хардвар і на самоті практикують йоґу там, де протікають такі священні ріки, як Йамуна̄ й Ґанґа. Але здебільшого слідувати цьому неможливо, особливо для людей на Заході. Так звані «товариства йоґи» у великих містах може і приносять матеріальну користь, однак вони зовсім не відповідають вимогам справжньої йоґи. Той, хто не володіє собою і має неспокійний розум, не може практикувати медитації. Тому в Бр̣хан-на̄радı̄йа Пура̄н̣і сказано, що в Калі-йуґу (в теперішню йуґу, або епоху), коли люди загалом живуть недовго, повільно осягають духовне й завше стривожені різними турботами, найкращим засобом духовного усвідомлення є оспівувати святі імена Господа.
харер на̄ма харер на̄ма
харер на̄маіва кевалам
калау на̄стй ева на̄стй ева
на̄стй ева ґатір анйатга̄
«В цю епоху ворожнечі й лицемірства існує єдиний спосіб визволитися — оспівування святих Господніх імен. Немає іншого шляху. Немає іншого шляху. Немає іншого шляху».

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (11–12)

▶ Коментар:

ККК

 

समं कायशिरोग्रीवं धारयन्नचलं स्थिरः ।
सम्प्रेक्ष्य नासिकाग्रं स्वं दिशश्चानवलोकयन् ॥१३॥
प्रशान्तात्मा विगतभीर्ब्रह्मचारिव्रते स्थितः ।
मनः संयम्य मच्चित्तो युक्त आसीत मत्परः ॥१४॥
самам̇ ка̄йа-ш́іро-ґрі̄вам̇
   ^{прямо     тіло,    голову,     шию}
дƨа̄райанн ачалам̇ стхіраƨ̣
    ^{тримаючи     нерухомо   спокійно}
сампрекш̣йа на̄сіка̄ґрам̇
      ^{дивлячись        носом       над}
свам̇ діш́аш́ ча̄навалокайан
^{своїм   на всі боки   та   не дивлячись}
праш́а̄нта̄тма̄ віґата-бƨі̄р
^{з мирним серцем     безстрашний}
браƨмача̄рі-врате стхітаƨ̣
    ^{целібату    в обітниці   розташований}
манаƨ̣ сам̇йамйа мач-чітто
^{розум  приборкавши, про Мене думаючи} 
йукта а̄сі̄та мат-параƨ̣
^{йог  перебуває   у відданості Мені}
Утримуючи спину, голову та шию нерухомо та у прямому вертикальному положенні, йоґ має зосереджувати погляд на точці між бровами, над носом, не відводячи його в інший бік. Спокійний, безстрашний, дотримуючись обітниці целібату, він повинен медитувати на Мій чотирирукий образ Вішну і практикувати йоґу в настрої любовної відданості Мені. (13–14)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

самам̇ (Прямо) ка̄йа–ш́іраƨ̣–ґрı̄вам̇ (тіло, голову та шию) дƨа̄райан (тримаючи) ачалам̇ (нерухомо) стхіраƨ̣ [сан] (врівноважено) сампрекшйа (дивлячись, тобто розміщуючи погляд між двома очима) на̄сіка̄ аґрам̇ (над носом) свам̇ (власним) діш́аƨ̣ ча (і в інших напрямках) анавалокайан (не кидаючи погляду)
праш́а̄нта-а̄тма̄ (з мирним серцем), віґата-бƨı̄ƨ̣ (безстрашний), браƨмача̄рі-врате стхітаƨ̣ (прихильний до целібату) манаƨ̣ сам̇йамйа (і приборкавши розум) мат–чіттаƨ̣ (захоплений думкою про Мене, в Моєму прекрасному чотирирукому образі) йуктаƨ̣ (йоґ) а̄сı̄та (перебуває) мат–параƨ̣ (в любовній відданості Мені).
Утримуючи спину, голову та шию нерухомо та у прямому вертикальному положенні, йоґ має зосереджувати погляд на точці між бровами, над носом, не відводячи його в інший бік. Спокійний, безстрашний, дотримуючись обітниці целібату, він повинен медитувати на Мій чотирирукий образ Вішну і практикувати йоґу в настрої любовної відданості Мені. (13–14)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

ка̄йа–ш́іраƨ̣–ґрı̄вам̇ (শরীর, মস্তক ও গলদেশ, тіло, голову та шию) самам̇ (সরল, прямо) ачалам̇ (ও নিশ্চলভাবে, та нерухомо) дƨа̄райан (রাখিয়া, тримаючи) стхіраƨ̣ [сан] (স্থির হইয়া, врівноважено) свам̇ (নিজ, власним) на̄сіка̄ аґрам̇ (নাসিকার অগ্রভাগ, над носом) сампрекшйа (দর্শন করিয়া অর্থাৎ চক্ষুর্দ্বয়ের মধ্যে দৃষ্টি স্থাপন পূর্ব্বক, дивлячись, тобто розміщуючи погляд між двома очима) діш́аƨ̣ ча (ও দিক্ সমূহে, і в інших напрямках) анавалокайан (দৃষ্টি নিক্ষেপ না করিয়া, не кидаючи погляду) праш́а̄нта-а̄тма̄ (অক্ষুদ্ধমনা, з мирним серцем), віґата-бƨı̄ƨ̣ (নির্ভয়, безстрашний), браƨмача̄рі-врате стхітаƨ̣ (ব্রহ্মচর্য্যপরায়ণ, прихильний до целібату) манаƨ̣ сам̇йамйа (ও মন সংযমন পূর্ব্বক, і приборкавши розум) мат–чіттаƨ̣ (চতুর্ভুজ সুন্দরাকৃতি আমাকে চিন্তা করিতে করিতে, захоплений думкою про Мене, в Моєму прекрасному чотирирукому образі) мат–параƨ̣ (আমার প্রতি ভক্তি পরায়ণ, в любовній відданості Мені) йуктаƨ̣ (যোগী, йоґ) а̄сı̄та (অবস্থান করিবেন, перебуває).
দেহ-মধ্যভাগ Середню частину тіла, মস্তক голову ও গলদেশকে та шию সরল прямо ও নিশ্চলভাবে та нерухомо রাখিয়া тримаючи স্থির হইয়া у вертикальному положенні, নিজের নাসিকার অগ্রভাগে над своїм носом দৃষ্টি স্থাপন পূর্ব্বক фокусуючи погляд, অন্য কোনও দিকে у інші напрямки দৃষ্টি погляд নিক্ষেপ না করিয়া не перенаправляючи, অক্ষুব্ধমনা зі спокійним розумом, ভয় страху শূন্য позбавлений ও ব্রহ্মচর্য্য ব্রতধারী та дотримуючись обітниці целібату যোগী পুরুষ йоґ, মনকে чий розум সমস্ত জড়ীয় বিষয় হইতে від усіх мирських об’єктів সংযমন পূর্ব্বক відсторонений, চতুর্ভুজ স্বরূপ আমার বিষ্ণুমূর্ত্তি на Мій чотирирукий образ Вішну চিন্তা করতঃ медитуючи, আমার প্রতি ভক্তিপরায়ণ হইয়া в настрої любовної відданості Мені যোগ অভ্যাস করিবেন практикуватиме йогу. ॥১৩–১৪॥

▶ 1 english edition:

dharayan — Holding; kaya sirah grivam — the body, head, and neck; samam — straight; acalam — and steady; sthirah (san) — being firmly situated; sampreksya — gazing upon; svam — his own; nasika agram — nose at the top, i.e. situating his gaze midway between the eyes; ca anavalokayan — and not casting his glance; disah — in all directions; brahmacari vrate sthitah — fixed in celibacy; prasanta atma — with an unagitated mind; vigata bhih — and fearless; manah samyamya — having subjugated the mind; yuktah — the yogi; mat parah — dedicated to Me in devotion ; asita — should remain, mat cittah — rapt in thought of Me, in My beautiful four armed form. (13–14)
(eng) Soberly keeping his torso, head, and neck straight and upright, poised, the yogi should fix his gaze at the top of his nose without casting a glance in any other direction. Tranquil, fearless, and reposed in the vow of celibacy, he should then meditate on My four armed Visnu form, and absorbing himself in devotion unto Me, he should practice yoga.
(укр) Утримуючи спину, голову та шию нерухомо та у прямому вертикальному положенні, йоґ повинен фіксувати погляд на точці над носом між очей, не відводячи його в інший бік. Спокійний, безстрашний, дотримуючись обітниці целібату, він повинен медитувати на Мій чотирирукий образ Вішну і практикувати йоґу в настрої відданості Мені.

▶ 2 english edition:

dhārayan — Holding; kāya-śiraḥ-grīvam — the body, head, and neck; samam — straight; achalam — still; sthiraḥ — and poised; samprekṣya — gazing at; svam nāsikā — his nose; agram — at the top, between the eyes (centering the concentration); cha anavalokayan — not looking; diśaḥ — in all directions; brahmachāri-vrate-sthitaḥ — remaining fixed in spirituality (or celibacy); praśānta-ātmā — with a peaceful heart; vigata-bhīḥ — and fearless; manaḥ saṁyamya — subjugating the mind; yuktaḥ — the yogī; mat-paraḥ — devoted to Me; āsīta — should remain; mat-chittaḥ — absorbed in thought of Me. (13–14)
(eng) Soberly keeping his body, head, and neck straight and upright, poised, the yogī should fix his gaze at one point, as though between the eyes, without casting a glance in any direction. Tranquil, fearless, and reposed in the vow of celibacy, he should meditate on Me (as four-armed Viṣṇu), and devoting himself to Me, he should thus practise yoga.
(укр) Утримуючи спину, голову та шию нерухомо та у прямому вертикальному положенні, йоґ повинен зосередити погляд в одній точці, ніби між очима, не відводячи його ні в який бік. Спокійний, безстрашний, дотримуючись обітниці целібату, він повинен медитувати на Мене (як на чотирирукого Вішну) і практикувати йоґу в настрої відданості Мені.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

самам — прямий; ка̄йа — тіло; ш́іраƨ̣ — голову; ґрı̄вам — і шию; дƨа̄райан — тримаючи; ачалам — нерухомий; стхіраƨ̣ — спокійно; сампрекшйа — дивлячись; на̄сіка̄ — носа; аґрам — на кінчик; свам — власний; діш́аƨ̣ — на всі боки; ча — також; анавалокайан — не дивлячись; праш́а̄нта — незбуджений; а̄тма̄ — розум; віґата-бƨı̄ƨ̣ — позбавлений страху; браƨмача̄рі-врате — в обітниці целібату; стхітаƨ̣ — розташований; манаƨ̣ — розум; сам̇йамйа — повністю підкоривши; мат — Мені (Кришн̣і); чіттаƨ̣ — зосереджуючи розум; йуктаƨ̣ — справжній йоґ; а̄сı̄та — повинен сидіти; мат — Мені; параƨ̣ — кінцева мета.
Треба утримувати тулуб, шию й голову вертикально, на одній прямій лінії, й обома очима невідривно дивитися на кінчик носа. Відтак, з незбудженим, упокореним розумом, позбувшись страху, повністю відмовившись од статевого життя, треба споглядати Мене в своєму серці й зробити Мене кінцевою метою життя. (13–14)

▶ Коментар:

Мета життя — пізнати Кр̣шн̣у, який присутній в серці кожної живої істоти у вигляді Парама̄тми, чотирирукої форми Вішн̣у. Йоґу практикують лише для того, щоб виявити і побачити цю локалізовану форму Вішн̣у і ні для чого іншого. Локалізована вішн̣у-мӯрті — це повновладний вияв Кр̣шн̣и, що перебуває в серці. Той, хто не сподівається усвідомити вішн̣у-мӯтрі, надаремно вдається до пародії на йоґу, й, безсумнівно, марнує час. Кр̣шн̣а — кінцева мета життя, а вішн̣у-мӯрті, що перебуває в серці — мета занять йоґою. Щоб осягнути вішн̣у-мӯрті в серці, треба повністю утримуватись від статевого життя; тому слід залишити домівку й жити самотньо у відлюдному місці, сидячи в описаній вище позі. Не можна стати йоґом, щодня насолоджуючись статевим життям вдома чи ще деінде і відвідуючи так званий «гурток йоґи». Треба вчитись керувати розумом й уникати всіх різновидів чуттєвого задоволення, головним з яких є статеве життя. В правилах безшлюбності, які записав великий мудрець Йа̄джн̃авалкйа, сказано:
карман̣а̄ манаса̄ ва̄ча̄
сарва̄вастга̄су сарвада̄
сарватра маітгуна-тйа̄ґо
брахмачарйам̇ прачакшате
«Обітниця брахмачарйа призначена на те, щоб допомогти людині повністю утримуватись, не потурати хтивості в діях, словах і думках — за будь-яких обставин, скрізь і завжди». Ніхто, потураючи хтивості, не зможе правильно практикувати йоґу. Засадам брахмачарйі вчать з дитинства, коли людина ще не знайома із статевим життям. У п’ятирічному віці дітей посилають до ґуру-кули, в дім духовного вчителя, і вчитель, в умовах суворої дисципліни, виховує в маленьких хлопчиках справжніх брахмача̄рі. Для того, хто не пройшов такої підготовки, йоґа, будь-то дгйа̄на, джн̃а̄на або бгакті, залишатиметься тайною за сімома печатками. Однак, того, хто слідує правилам і приписам шлюбного життя і має статеві зносини лише із своєю дружиною (у визначених межах) теж називають брахмача̄рı̄. Такого стриманого сім’янина-брахмача̄рı̄ можуть прийняти в школу бгакті, однак до школи джн̃а̄ни або дгйа̄ни його навіть не допустять. Вони вимагають повного утримування, без поступок. У школі бгакті сім’янину-брахмача̄рı̄ дозволено вести впорядковане статеве життя, тому що культ бгакті-йоґи настільки могутній, що людина сама по собі втрачає статеві потяги, присвятивши себе вищому над усе служінню Господеві. В Бгаґавад-ґı̄ті (2.59) сказано:
віш́айа̄ вінівартанте
ніра̄ха̄расйа дехінах̣
раса-варджам̇ расо ’пй асйа
парам̇ др̣шт̣ва̄ нівартате
Тоді як інші йоґи змушені силоміць утримуватися від почуттєвого задоволення, відданий Господа стримує себе природним чином, бо він відчуває вищий смак. Нікому, крім відданих, не відомий цей смак.
Віґата-бгı̄х̣. Людина не може позбутися страхів, доки вона повністю не перейметься свідомістю Кр̣шн̣и. Обумовлена душа відчуває страх, тому що її пам’ять спотворена і вона забула про свій вічний зв’язок з Кр̣шн̣ою. В Бга̄ґаватам (11.2.37) сказано: бгайам̇ двітı̄йа̄бгінівеш́атах̣ сйа̄д ı̄ш́а̄д апетасйа віпарйайо ’смр̣тіх̣. Свідомість Кр̣шн̣и — єдина основа безстрашності. Тому особа, яка усвідомлює Кр̣шн̣у, практикує досконалу йоґу. Й оскільки кінцева мета йоґи — побачити всередині себе Господа, то людина в свідомості Кр̣шн̣и вже є найкращим з усіх йоґів. Засади йоґи, які згадано тут, відрізняються од модних нині методик «товариств йоґи».

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (13–14)

▶ Коментар:

ККК

 

युञ्जन्नेवं सदात्मानं योगी नियतमानसः ।
शान्तिं निर्व्वाणपरमां मत्संस्थामधिगच्छति ॥१५॥
йун̃джанн эвам̇ сада̄тма̄нам̇
   ^{медитуючи      так    постійно   розум}
йоґі̄ нійата-ма̄насаƨ̣
  ^{йоґ       очищаючи серце}
ш́а̄нтім̇ нірва̄н̣а-парама̄м̇
^{звільнення    від усього мирського}
мат-сам̇стха̄м адƨіґаччхаті
      ^{у Моєму сяйві                досягає}
Так, постійно занурюючи свій розум у йоґу медитації, йоґ, в серці якого не залишилося чуттєвих прагнень, досягає звільнення від усього мирського, досягаючи однорідного Брахмана — сяйва, що виходить від Моєї особи. Таким чином він здобуває визволення від матеріального світу. (15)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

йун̃джан (Занурюючи в медитацію) евам̇ (таким чином) сада̄ (постійно) а̄тма̄нам̇ (розумом) йоґı̄ (йоґ) нійата-ма̄насаƨ̣ (очищаючи серце від прагнення до мирських насолод) ш́а̄нтім̇ (звільнення, що розвіює мирське існування) нірва̄н̣а-парама̄м̇ (головною ознакою якого є нірвана, зникнення мирського існування) мат-сам̇стха̄м (у Моєму сяйві, відомому як однорідний Брахман) адƨіґаччхаті (досягає).
Так, постійно занурюючи свій розум у йоґу медитації, йоґ, в серці якого не залишилося чуттєвих прагнень, досягає звільнення від усього мирського, досягаючи однорідного Брахмана — сяйва, що виходить від Моєї особи. Таким чином він здобуває визволення від матеріального світу. (15)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

евам̇ (উক্ত প্রকারে, таким чином) сада̄ (সর্ব্বদা, постійно) а̄тма̄нам̇ (মনকে, розумом) йун̃джан (ধ্যান যোগযুক্ত করিয়া, занурюючи в медитацію) нійата-ма̄насаƨ̣ (বিষয় নিবৃত্ত চিত্ত, очищаючи серце від прагнення до мирських насолод) йоґı̄ (যোগী, йоґ) мат-сам̇стха̄м (আমার জ্যোতিঃ স্বরূপ নির্ব্বিশেষ ব্রহ্মবগতা, у Моєму сяйві, відомому як однорідний Брахман) нірва̄н̣а-парама̄м̇ (নির্ব্বাণ প্রধান, головною ознакою якого є нірвана, зникнення мирського існування) ш́а̄нтім̇ (সংসার উপরিত [নাশ] রূপ মুক্তি, звільнення, що розвіює мирське існування) адƨіґаччхаті (প্রাপ্ত হন, досягає).
এইরূপে Таким чином সর্ব্বদা постійно মনকে розум ধ্যানযোগ у медитації নিরত করিয়া занурюючи, বিষয়াভিলাষ-নিবৃত্ত-চিত্ত очищаючи серце від прагнення до мирських насолод, যোগী йог আমার Мою জ্যোতিঃ сяючу স্বরূপ сутність নির্ব্বিশেষ ব্রহ্মগতা в аспекті однорідного  Брахмана যে নির্ব্বাণ মুক্তি як нірвана-мукті বা або সংসার নাশরূপ মোক্ষ визволення у вигляді знищення мирського існування তাহা це প্রাপ্ত হন досягає. ॥১৫॥

▶ 1 english edition:

evam — In this manner; sada — constantly; atmanam yunjan — engaging the mind in yogic meditation; yogi — the yogi; niyata manasah — of mind withdrawn from the thought of material sense pleasure; adhigacchati — attains to; santim — the liberation which dispels mundane existence; nirvana paramam — chiefly characterized by nirvana, the extinction of mundanity; mat samstham — in My effulgence known as non dif-ferentiated Brahman. (15)
(eng) In this way, constantly absorbing his mind in the yoga of meditation (dhyana yoga), the yogi whose heart has been purged of sensual desires achieves emancipation from mundanity by attaining to the nondifferentiated Brahman, the effulgence that emanates from My person. He attains liberation from the course of worldly existence.
(укр) Так, постійно занурюючи свій розум у йоґу медитації (дг’яна-йоґу), йоґ, чиє серце очистилося від чуттєвих бажань, досягає звільнення від усього мирського, досягаючи однорідного Брахмана, сяйва, що виходить від Моєї особи. Він досягає звільнення від плину матеріального існування.

▶ 2 english edition:

evam — In this manner; sadā — constantly; yuñjan ātmānam — engaging the mind in yogic meditation; yogī — the yogī; niyata-mānasaḥ — of mind withdrawn from hankering for material enjoyment; adhigachchhati — attains to; śāntim — the peace; nirvāṇa-paramām — of emancipation by the destruction of material existence; mat-saṁsthām — (the peace) which abides in Me (in My non-differentiated Brahma effulgence [Śrīla Viśvanāth Chakravartī Ṭhākur.]) (15)
(eng) In this way, constantly absorbing his mind in meditation (dhyāna-yoga), the yogī who has ceased hankering for material enjoyment achieves the peace of liberation from mundanity, the peace which abides in Me (in my Brahma effulgence).
(укр) 1

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

йун̃джан — практикуючи; евам — як згадано вище; сада̄ — постійно; а̄тма̄нам — тіло, розум і душа; йоґı̄ — містик-трансценденталіст; нійата-ма̄насаƨ̣ — із врівноваженим розумом; ш́а̄нтім — миру; нірва̄н̣а-парама̄м — припинення матеріального існування; мат-сам̇стха̄м — духовного неба (царства Божого); адƨіґаччхаті — досягає.
Постійно опановуючи таким чином тіло, розум і діяльність, трансценденталіст-містик, врівноваживши розум, припиняє матеріальне існування і досягає царства Господа (обителі Кр̣шн̣и). (15)

▶ Коментар:

Тут точно визначено кінцеву мету занять йоґою. Йоґу не призначено на те, щоб досягати якихось матеріальних благ, навпаки, вона дає можливість цілком припинити матеріальне існування. Якщо хтось прагне просто поліпшити своє здоров’я або домагається іншої матеріальної досконалості, то, згідно з Бгаґавад-ґı̄тою, — він не йоґ. Припинення матеріального існування не означає також, що людина входить у «порожнечу», така думка є просто міфом. В Господньому творінні ніде немає порожнечі. Скоріше, припинення матеріального існування дає можливість піднятись в духовне небо, до Господньої обителі. Царство Господа описано в Бгаґавад-ґı̄ті як місце, де не потрібні ні сонце, ні місяць, ні електрика. Всі планети в духовному царстві самосвітні, подібно до Сонця в матеріальному небі. Царство Боже — скрізь, однак духовне небо й планети в ньому називають парам̇ дга̄мою, або вищими обителями.
Досконалий йоґ, який заглибився в пізнання Господа Кр̣шн̣и, може віднайти, як про це ясно каже тут Сам Господь (мат-чіттах̣, мат-парах̣, мат-самстга̄м), справжній мир і, зрештою, досягти Його верховної обителі, Кр̣шн̣алоки, відомої як Ґолока Вр̣нда̄вана. В Брахма-сам̇гіті (5.37) недвозначно сказано: ґолока ева нівасатй акгіла̄тма-бгӯтах̣ — «Господь, хоча Він завжди перебуває в Своїй обителі, яку називають Ґолокою, поширює Себе за допомогою Своїх вищих духовних енерґій, і Він є всепроникаючим Брахманом і локалізованою Парама̄тмою». Ніхто не може досягнути духовного неба (Ваікун̣т̣ги) або увійти в вічну Господню обитель (Ґолоку Вр̣нда̄вана), якщо він належним чином не усвідомить Кр̣шн̣у та Його повновладну експансію Вішн̣у. Так, людина, яка працює в свідомості Кр̣шн̣и, є досконалим йоґом, тому що її розум завжди заглиблений у діяння Кр̣шн̣и (са ваі манах̣ кр̣шн̣а-пада̄равіндайох̣). Із Вед (Ш́вета̄ш́ватара Упанішада 3.8) ми також дізнаємось: там ева відітва̄ті мр̣тйум еті — «перевершити шлях народження та смерті можна лише усвідомивши Верховного Бога-Особу, Кр̣шн̣у». Іншими словами, досконалість йоґи полягає в тому, щоб вивільнитись із матеріального існування, а не в тому, щоб демонструвати магічні прийоми та гімнастичні трюки, які обманюють наївних людей.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (15)

▶ Коментар:

ККК

 

नात्यश्नतस्तु योगोऽस्ति न चैकान्तमनश्नतः ।
न चातिस्वप्नशीलस्य जाग्रतो नैव चार्ज्जुन ॥१६॥
на̄тй-аш́натас ту йоґо ’сті
 ^{не      хто переїдає    йоґу   досягає}
на чаіка̄нтам анаш́натаƨ̣
^{не   хто майже нічого        їсть}
на ча̄ті-свапна-ш́і̄ласйа
^{не є   надмірно спати   хто любить}
джа̄ґрато наіва ча̄рджуна
^{хто зовсім не спить, не є,  Арджуно}
О Арджуно, практикувати йогу неможливо тим, хто переїдає чи майже не їсть, хто надмірно багато спить або зовсім не спить. (16)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

аті аш́натаƨ̣ ту (Той, хто переїдає) йоґаƨ̣ (йоґи, тобто медитативного трансу самадƨі) на асті (не досягає), ека̄нтам анаш́натаƨ̣ (той, хто майже не їсть) на ча (не досягає), аті–свапна-ш́ı̄ласйа (той, хто надмірно спить) джа̄ґратаƨ̣ ева на ча (той, хто зовсім не спить) на ча (не досягає) [ƨе] арджуна (О Арджуно!).
О Арджуно, практикувати йогу неможливо тим, хто переїдає чи майже не їсть, хто надмірно багато спить або зовсім не спить. (16)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

[ƨе] арджуна (হে অর্জ্জুন! О Арджуно!) аті аш́натаƨ̣ ту (অতি ভোজনকারীর, той, хто переїдає) йоґаƨ̣ (যোগ অর্থাৎ সমাধি, йоґи, тобто медитативного трансу самадƨі) на асті (হয় না, не досягає), ека̄нтам (নিতান্ত, майже) анаш́натаƨ̣ (অনাহারীরও, той, хто не їсть) на ча (হয় না, не досягає), аті–свапна-ш́ı̄ласйа (অত্যন্ত নিদ্রালুরও, той, хто надмірно спить) на ча (হয় না, не досягає) джа̄ґратаƨ̣ ева на ча (জাগরণকারীরও যোগ-সাধন হয় না, той, хто зовсім не спить).
হে অর্জ্জুন О Арджуно, অধিক ভোজনকারী той, хто переїдає বা або নিতান্ত অনাহারী майже нічого не їсть, অধিক নিদ্রাপ্রিয় любить надмірно спати বা або নিতান্ত зовсім নিদ্রাশূন্য не спить, ইঁহাদের মধ্যে серед них কাহারও ніхто যোগ-সাধন практикою йоґи সম্ভব হয় না не може займатися ॥১৬॥

▶ 1 english edition:

(he) arjuna — O Arjuna; yogah — absorption in yogic trance (samadhi); na asti — occurs neither; ati asnatah tu — for the overeater; na ca — nor; ekantam anasnatah — for the extreme undereater; na ca — nor; ati-svapna silasya — for the oversleeper; na ca — nor; eva jagratah — for one who remains awake excessively. (16)
(eng) O Arjuna, yoga practice is impossible for anyone who overeats, undereats, oversleeps, or undersleeps.
(укр) О Арджуно, практика йоги неможлива для тих, хто переїдає чи їсть недостатньо, хто спить забагато або недосипає.

▶ 2 english edition:

(he) arjuna — O Arjuna; yogaḥ — yoga, samādhi; na asti — is not; ati-aśnataḥ tu — for the overeater; na cha — nor; ekāntam anaśnataḥ — for the undereater; na cha — nor; ati-svapna-śīlasya — for one who oversleeps; na cha — nor; eva jāgratah — for one who remains awake excessively. (16)
(eng) O Arjuna, yoga cannot be practised by one who overeats, undereats, oversleeps, or undersleeps.
(укр) О Арджуно, йогу не може практикувати той, хто переїдає чи їсть недостатньо, хто спить забагато або недосипає.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

на — ніколи; аті — надто багато; аш́натаƨ̣ — того, хто їсть; ту — але; йоґаƨ̣ — єднання із Всевишнім; асті — є; на — не; ча — також; ека̄нтам — надто; анаш́натаƨ̣ — того, хто утримується від їжі; на — не; ча — також; аті — забагато; свапна-ш́ı̄ласйа — того, хто спить; джа̄ґратаƨ̣ — або того, хто не спить достатньо; на — не; ева — коли- небудь; ча — і; арджуна — о Арджуно.
О Арджуно, не може стати йоґом той, хто їсть надто багато або надто мало, спить надто багато або спить недостатньо. (16)

▶ Коментар:

Йоґи можуть дізнатись звідси про правильний режим харчування та відпочинку. Їсти забагато означає їсти більше того, ніж потрібно на підтримування життя в тілі. Людям не слід вживати м’яса тварин, адже є достатньо збіжжя, овочів, фруктів й молока. Згідно з Бгаґавад-ґı̄тою, така проста їжа належить до ґун̣и благочестя. Тваринна їжа — для тих, хто перебуває в ґун̣і невігластва. Тому ті, хто з задоволенням вживають їжу тваринного походження, спиртні напої, палять, їдять страви, не запропоновані спочатку Кр̣шн̣і, — страждатимуть від гріховних наслідків, бо вони споживають нечисту їжу. Бгун̃джате те тв аґгам̇ па̄па̄ йе пачантй а̄тма-ка̄ран̣а̄т. Кожен, хто їсть задля власного чуттєвого задоволення або готує для себе, не пропонуючи своєї їжі Кр̣шн̣і, споживає лише гріх. Той, хто споживає гріх і їсть більше того, ніж йому виділено, не може стати досконалим йоґом. Найліпше, якщо людина їсть тільки рештки їжі, запропонованої Кр̣шн̣і. Людина в свідомості Кр̣шн̣и не стане їсти ніякої страви, що не була спочатку запропонована Кр̣шн̣і. Тому лише той, хто усвідомлює Кр̣шн̣у, може досягнути досконалості в заняттях йоґою. Практикувати йоґу також не зможе той, хто штучно утримується від їжі, вигадуючи свою власну методику говіння. Людина в свідомості Кр̣шн̣и дотримується постів, як це радять священні писання. Вона не говіє і не їсть більше того, ніж потрібно, й тому спроможна слідувати шляхом йоґи. Той, хто їсть забагато, вночі бачитиме багато снів і, відповідно, спатиме більше, ніж потрібно. Не треба спати більше шести годин на добу. На того, хто спить більше шести годин, безумовно, впливає ґун̣а невігластва. Людина в ґун̣і невігластва млява і схильна багато спати. Така людина не може практикувати йоґу.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (16)

▶ Коментар:

ККК

 

युक्ताहारविहारस्य युक्तचेष्टस्य कर्म्मसु ।
युक्तस्वप्नावबोधस्य योगो भवति दुःखहा ॥१७॥
йукта̄ƨа̄ра-віƨа̄расйа
^{регулярно  їсть     відпочиває}
йукта-чеш̣т̣асйа кармасу
^{впорядковані   зусилля   у справах}
йукта-свапна̄вабодƨасйа
^{врегульований режим сну, неспання}
йоґо бƨаваті дуƨ̣кха-ƨа̄
  ^{йоґа         є       що розвіює нещастя}
Для людини, яка регулярно їсть, відпочиває і докладає впорядковані зусилля у всіх обов’язках, а також дотримується врегульованому режиму дня, практика йоги, завдяки цим послідовним зусиллям, стає джерелом позбавлення від усіх мирських страждань. (17)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

йукта–а̄ƨа̄ра–віƨа̄расйа (Для того, хто приймає їжу та відпочиває регулярно) йукта–чешт̣асйа (чиї зусилля впорядковані) кармасу (у всіх справах) йукта–свапна-авабодƨасйа (хто має врегульований режим сну та неспання) йоґаƨ̣ (йога) бƨаваті (є) дуƨ̣кха-ƨа̄ (тим, що здатно розвіяти всі страждання).
Для людини, яка регулярно їсть, відпочиває і докладає впорядковані зусилля у всіх обов’язках, а також дотримується врегульованому режиму дня, практика йоги, завдяки цим послідовним зусиллям, стає джерелом позбавлення від усіх мирських страждань. (17)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

йукта–а̄ƨа̄ра–віƨа̄расйа (নিয়মিত আহার ও বিহারকারী, для того, хто приймає їжу та відпочиває регулярно) кармасу (কর্ম্ম সমূহে, у всіх справах) йукта–чешт̣асйа (নিয়মিত চেষ্টা বিশিষ্ট, чиї зусилля впорядковані) йукта–свапна-авабодƨасйа (পরিমিত নিদ্রা ও জাগরণকারী ব্যক্তির, хто має врегульований режим сну та неспання) дуƨ̣кха-ƨа̄ (দুঃখহরণে যোগ্য, здатна розвіяти всі страждання) йоґаƨ̣ (যোগ, йога) бƨаваті (হয়, є).
নিয়মিত ভাবে আহার Хто регулярно їсть, নিয়মিত ভাবে বিহার регулярно відпочиває, কর্ম্ম সকলে у всіх справах নিয়মিত চেষ্টাযুক্ত впорядковані зусилля, পরিমিত নিদ্রা ও পরিমিত জাগরণকারী ব্যক্তিদিগেরই хто має врегульований режим сну та неспання, ক্রমশঃ চেষ্টা দ্বারা завдяки послідовним зусиллям জড়-দুঃখ-নাশী যোগ йога, яка усуває матеріальне страждання, সম্ভব হইয়া থাকে стає можливою ॥১৭॥

▶ 1 english edition:

yukta ahara viharasya — For the person whose eating and recreation are regulated; yukta cestasya karmasu — whose efforts of work are regulated; yukta svapna avabodhasya — and whose sleeping and waking hours are in fitting measure; yogah — yoga; bhavati — becomes; dahka ha — capable of warding off all suffering. (17)
(eng) For a person who eats, relaxes, and exerts himself in all duties in a regulated way, and who keeps regular hours in proper measure, the practice of yoga gradually becomes the source of dispelling all worldly suffering.
(укр) Для людини, яка правильно їсть, відпочиває і докладає зусиль у всіх обов’язках у регульований спосіб, а також дотримується режиму дня, практика йоги поступово стає джерелом позбавлення від усіх мирських страждань.

▶ 2 english edition:

yukta-āhāra-vihārasya — For the person whose eating and recreation are regulated; yukta-cheṣṭasya-karmasu — whose effort in works is regulated; yukta-svapna-avabodhasya — and whose sleeping and waking hours are in proper measure; yogaḥ — yoga; bhavati — is; duḥka-hā — a dispeller of suffering. (17)
(eng) For a person who eats, relaxes, and works in a regulated way, and who keeps regular hours in proper measure, his practice of yoga dispells all his suffering.
(укр) Для людини, яка регулярно їсть, відпочиває і працює, а також дотримується правильного розпорядку дня, практика йоги розвіює всі її страждання.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

йукта — упорядкований; а̄ƨа̄ра — їжа; віƨа̄расйа — відпочинок; йукта — упорядкований; чешт̣асйа — того, хто працює задля підтримування; кармасу — при виконанні обов’язків; йукта — упорядкований; свапна-авабодƨасйа — сон і неспання; йоґаƨ̣ — практика йоґи; бƨаваті — стає; дуƨ̣кха-ƨа̄ — той, хто вгамовує біль.
Той, хто впорядкував свої звички щодо їжі, сну, відпочинку й роботи, — може пом’якшити всі матеріальні страждання, практикуючи йоґу. (17)

▶ Коментар:

Необмежена їжа, сон, самооборона й статеві зносини, які є тілесними потребами, шкодять поступові в заняттях йоґою. Що стосується харчування, то впорядкувати його можна лише тоді, коли людина привчиться вживати праса̄дам — освячену їжу. Згідно з Бгаґавад-ґı̄тою (9.26), Господу Кр̣шн̣і пропонують овочі, квіти, фрукти, зерно, молоко тощо. Тому у людини в свідомості Кр̣шн̣и само по собі входить у звичку не вживати їжі, що не призначена для людини або ту, що не належить до категорії благості. Щодо сну, то людина в свідомості Кр̣шн̣и завжди жвава і з охотою виконує свої обов’язки в свідомості Кр̣шн̣и й тому весь зайвий час, витрачений на сон, вважає за велику втрату. Авйартга-ка̄ла̄твам: особистість, яка усвідомлює Кр̣шн̣у, не може знести, щоб навіть хвилина її життя сплинула поза служінням Господеві. Тому її сон обмежений до мінімуму. Її ідеал у цьому є Ш́рı̄ла Рӯпа Ґосва̄мı̄, який завжди був заглиблений у служіння Кр̣шн̣і й не міг спати більше двох годин на добу, а іноді й менше. Т̣га̄кура Харіда̄са навіть не приймав праса̄ду й не спав жодної хвилини, не скінчивши щоденного оспівування на своїх чотках трьохсот тисяч святих імен. Щодо роботи, то людина, яка усвідомлює Кр̣шн̣у, не робить нічого, що не пов’язувалося б з інтересами Кр̣шн̣и, й тому її праця завжди впорядкована і не скерована на почуттєве задоволення. Для людини в свідомості Кр̣шн̣и на постає питання про почуттєве задоволення, і тому вона не знає, що таке матеріальне дозвілля. А що вся її тілесна діяльність: робота, мова, сон, неспання й т. ін. упорядковані, то матеріальні злигодні не існують для неї.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (17)

▶ Коментар:

ККК

 

यदा विनियतं चित्तमात्मन्येवावतिष्ठते ।
निःस्पृहः सर्व्वकामेभ्यो युक्त इत्युच्यते तदा ॥१८॥
йада̄ вінійатам̇ чіттам
  ^{коли        покірне        серце}
а̄тманй эва̄ватіш̣т̣хате
    ^{в душі     лише      перебуває}
ніƨ̣сприƨаƨ̣ сарва-ка̄мебƨйо
^{відсторонене від усіх мирських бажань}
йукта ітй учйате тада̄
^{у стані йоґи   вважається   тоді}
Коли йоґ очищає розум від егоїстичних схильностей та перебуває в незмінному стані, сконцентрованому лише на уявленні про природу вічної душі, тоді він, вільний від усіх матеріальних бажань, визнається з’єднаним з Абсолютом. (18)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

йада̄ (Коли) вінійатам̇ (покірне) чіттам (серце) а̄тмані ева (лише в душі) аватішт̣ƨате (перебуває) нісприƨаƨ̣ сарва–ка̄мебƨйаƨ̣ (відсторонене від усіх мирських бажань) йуктаƨ̣ іті (як насправді в йозі) учйате (вважається) тада̄ (тоді).
Коли йоґ очищає розум від егоїстичних схильностей та перебуває в незмінному стані, сконцентрованому лише на уявленні про природу вічної душі, тоді він, вільний від усіх матеріальних бажань, визнається з’єднаним з Абсолютом. (18)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

йада̄ (যখন, коли) вінійатам̇ (নিরুদ্ধ, покірне) чіттам (চিত্ত, серце) а̄тмані ева (আত্মাতেই, лише в душі) аватішт̣ƨате (অবস্থান করে, перебуває) тада̄ (তখন, тоді) сарва–ка̄мебƨйаƨ̣ (সমস্ত কামনা হইতে, від усіх мирських бажань) нісприƨаƨ̣ (বিরত ব্যক্তি, відсторонений) йуктаƨ̣ іті (যগযুক্ত বলিয়া, як насправді в йозі) учйате (কথিত হন, вважається).
যখন Коли যোগীর йоґ চিত্তবৃত্তির বহির্ম্মুখতা егоїстичні схильності розуму নিরুব্ধ হইয়া відкинувши, কেবল лише আত্মতত্ত্বেই на уявленні про душу নিশ্চল ভাবে у непорушному стані, অবস্থান করে перебуває , তখন тоді, সমস্ত জড় কামনা শূন্য позбавлений усіх матеріальних бажань, সেই ব্যক্তি цей йоґ যোগযুক্ত বলিয়া як з’єднаний з Абсолютом কথিত হইয়া থাকেন вважається ॥১৮॥

▶ 1 english edition:

yada — When; viniyatam — the disciplined, cittam — heart, avatisthate — dwells; atmani eva — in the soul alone; tada — then; nisprhah — the person detached; sarva kamebhyah — from all desires; ucyate — is described; yuktah iti — as actually in yoga. (18)
(eng) When a yogi, having checked all mental tendencies of worldliness situates his mind unwaveringly in soul conception, then, devoid of mundane desires, he is said to be actually situated in yoga, or linked with the Absolute.
(укр) Коли йоґ, відкинувши всі мирські нахили розуму, непохитно зосереджує свій розум на уявленні про душу, тоді, позбавлений мирських бажань, він вважається тим, хто дійсно перебуває у стані йоґи, або в з’єднанні з Абсолютом.

▶ 2 english edition:

yadā — When; viniyatam — the disciplined; chittam — heart; avatiṣṭhate — dwells; ātmani eva — in the soul alone; tadā — then; niḥspṛhaḥ — that person detached; sarva-kāmebhyaḥ — from all desires; uchyate — is described; yuktaḥ iti — as actually in yoga. (18)
(eng) When a yogī withdraws the mind from mundane thoughts and centres it unwaveringly in the self, then, free from mundane desires, he is said to be actually situated in yoga, or linked with the Absolute.
(укр) Коли йоґ відводить розум від мирських думок і непохитно зосереджує його на самопізнанні, тоді, вільний від мирських бажань, він, як кажуть, насправді перебуває в йозі, або з’єднаний з Абсолютом.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

йада̄ — коли; вінійатам — старанно дисциплінований; чіттам — розум і його діяльність; а̄тмані — в Трансцендентному; ева — неодмінно; аватішт̣ƨате — розташовується; нісприƨаƨ̣ — позбавлений бажань; сарва — до будь-якого різновиду; ка̄мебƨйаƨ̣ — матеріальне чуттєве задоволення; йуктаƨ̣ — той, хто досяг високого рівня в йозі; іті — так; учйате — сказано, що; тада̄ — тоді.
Коли людина, здійснюючи йоґу, дисциплінує свою розумову діяльність й, позбувшись усіх матеріальних бажань, підіймається до трансцендентного рівня, кажуть, що вона досягла високого ступеня йоґи. (18)

▶ Коментар:

Характерною рисою діяльності йоґа, що вирізняє її від діяльності звичайної людини, є зникнення всіх матеріальних бажань, головне з яких — статеве бажання. Досконалий йоґ так добре врівноважує свій розум, що його більше не можуть турбувати ніякі матеріальні бажання. В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (9.4.18 – 20) стверджується, що люди, які перебувають в свідомості Кр̣шн̣и, природним чином можуть досягти такого досконалого ступеня:
са ваі манах̣ кр̣шн̣а-пада̄равіндайор
вача̄м̇сі ваікун̣т̣га-ґун̣а̄нуварн̣ане
карау харер мандіра-ма̄рджана̄дішу
ш́рутім̇ чака̄ра̄чйута-сат-катгодайе
мукунда-лін̇ґа̄лайа-дарш́ане др̣ш́ау
тад-бгр̣тйа-ґа̄тра-спарш́е ’н̇ґа-сан̇ґамам
ґгра̄н̣ам̇ ча тат-па̄да-сароджа-саурабге
ш́рı̄мат-туласйа̄ расана̄м̇ тад-арпіте
па̄дау харех̣ кшетра-пада̄нусарпан̣е
ш́іро хр̣шı̄кеш́а-пада̄бгівандане
ка̄мам̇ ча да̄сйе на ту ка̄ма-ка̄мйайа̄
йатготтама-ш́лока-джана̄ш́райа̄ ратіх̣
«Спершу цар Амбарı̄ша заполонив свій розум думками про лотосні стопи Господа Кр̣шн̣и; потім, послідовно, мову свою він використав на висвітлювання трансцендентних якостей Господа, свої руки — на прибирання храму Господнього, свої вуха — на слухання про Господні чинки, свої очі — на споглядання трансцендентних форм Господа, своє тіло — щоб торкатися тіл відданих, свій нюх — щоб відчувати аромат квітів лотоса, запропонованих Господу, свій язик — на смакування листя туласı̄, піднесеного до лотосних стіп Господа, свої ноги — для відвідин місць прощ і храмів Господа, свою голову — для шанобливих поклонів перед Господом й свої бажання він спрямував на виконання Господньої місії. Вся така трансцендентна діяльність цілком притаманна відданому Господа».
Можливо, що послідовникам імперсоналізму трансцендентний стан і здається невимовним, але його легко досягає людина в свідомості Кр̣шн̣и, що очевидно з вищенаведеного опису занять Маха̄ра̄джі Амбарı̄ши. Якщо людина не зосереджує свій розум на лотосних стопах Господа, постійно пам’ятаючи про Нього, то такі трансцендентні заняття марні. Саме тому у відданому служінні Господеві цю визначену людині діяльність називають арчаною, тобто залученням усіх чуттів до служіння Господу. Чуття й розум не терплять бездіяльності. Недоцільно просто пригнічувати їх. Тому, для основної маси людей, особливо для тих, хто не провадить життя у відреченні, вище описаний трансцендентний спосіб використання чуттів та розуму — то є досконалий шлях до трансцендентних досягнень, і в Бгаґавад-ґı̄ті це називано йуктою.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (18)

▶ Коментар:

ККК

 

यथा दीपो निवातस्थो नेङ्गते सोपमा स्मृता ।
योगिनो यतचित्तस्य युञ्जतो योगमात्मनः ॥१९॥
йатха̄ ді̄по ніва̄та-стхо
  ^{як    полум’я  у безвітряному місці}
нен̇ґате сопама̄ смрита̄
^{не хитається, така аналогія наводиться}
йоґіно йата-чіттасйа
^{йоґа  приборканий непохитний розум}
йун̃джато йоґам а̄тманаƨ̣
^{практикуючий  йоґ, зосереджений на душі}
Як полум’я лампи не хитається у безвітряному місці, так само і розум йоґа зберігає непохитну зосередженість на природі душі. (19)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

йатха̄ (Як) дı̄паƨ̣ (полум’я лампи) ніва̄та-стхаƨ̣ (у безвітряному місці) на ін̇ґате (не коливається) са̄ (така) упама̄ (аналогія) смрита̄ (наводиться) йоґінаƨ̣ (йоґа) йата-чіттасйа (чий розум односпрямований та непохитний) йун̃джатаƨ̣ (практикуючий) йоґам (йоґ) а̄тманаƨ̣ (зосереджений на душі).
Як полум’я лампи не хитається у безвітряному місці, так само і розум йоґа зберігає непохитну зосередженість на природі душі. (19)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

йатха̄ (যেরূপ, Як) ніва̄та-стхаƨ̣ (বায়ু শূন্য স্থানে অবস্থিত, у безвітряному місці) дı̄паƨ̣ (প্রদীপশিখা, полум’я лампи) на ін̇ґате (বিচলিত হয় না, не коливається) а̄тманаƨ̣ (আত্মবিষয়ক, зосереджений на душі) йоґам (যোগ, йоґ) йун̃джатаƨ̣ (অভ্যাসকারী, практикуючий) йата-чіттасйа (একাগ্রচিত্ত, з непохитним односпрямованим розумом) йоґінаƨ̣ (যোগীর, йоґа) са̄ (সেই, така) упама̄ (দৃষ্টান্ত, аналогія) смрита̄ (কথিত হয়, наводиться).
যেরূপ Так само як বায়ুশূন্য স্থানে অবস্থিত у безвітряному місці প্রদীপ лампа (শিখা полум’я) কোন প্রকারে в жодному випадку বিচলিত হয় না не коливається, আত্মতত্ত্বনিবিষ্ট একাগ্রচিত্ত যোগীর চিত্তের розум йоґа, що спрямований та зосереджений лише на душі, দৃষ্টান্ত সেইরূপ за такою ж аналогією জানিবে слід розуміти ॥১৯॥

▶ 1 english edition:

yatha — As; dipah — a lamp flame; nivata sthah — in a windless place; na ingate — does not waver; sa — such; upama — an analogy, smrta — is cited; yoginah — of the yogi; atmanah — the soul centered; yogam — yoga; yunjatah — practitioner; yata cittasya — of unwavering one pointed mind. (19)
(eng) Know it surely that just as a lamp flame situated in a windless place never wavers, similarly, the mind of the yogi absorbed in soul conception never flickers in its concentration.
(укр) Знай напевно, що як полум’я лампи, що стоїть у безвітряному місці, ніколи не тремтить, так само і розум йоґа ніколи не послаблює зосередженості на природі душі.

▶ 2 english edition:

yathā — As; dīpaḥ — a lamp-flame; nivāta-sthaḥ — in a windless place; na iṅgate — does not waver; sā — such; upamā — an analogy; smṛtā — is cited; yoginaḥ — of the yogī; ātmanaḥ — the soul-centred; yogam — yoga; yuñjataḥ — practitioner; yata-chittasya — of unwavering one-pointed mind. (19)
(eng) It is said, as a lamp-flame situated in a windless place does not waver, similarly, the mind of the yogī absorbed in the self never flickers in its concentration.
(укр) Кажуть, як полум’я лампи у безвітряному місці не хитається, так само і розум йоґа, зосереджений на самопізнанні, ніколи не втрачає своєї зосереджености.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

йатха̄ — як; дı̄паƨ̣ — лампа; ніва̄та-стхаƨ̣ — у безвітряному місці; на — не; ін̇ґате — блимає; са̄ — ця; упама̄ — аналогія; смрита̄ — вважають; йоґінаƨ̣ — йоґа; йата-чіттасйа — чий розум підкорено; йун̃джатаƨ̣ — хто постійно практикує; йоґам — медитацією; а̄тманаƨ̣ — на Трансцендентне.
Як світильник не мерехтить в затишнім місці, так і трансценденталіст, що приборкав свій розум, завжди залишається стійким в своїй медитації на трансцендентну сутність. (19)

▶ Коментар:

Людина, яка поправді усвідомлює Кр̣шн̣у, завжди заглиблена в трансцендентне, і, в умиротвореному стані невідривно споглядаючи свого улюбленого Господа, вона непохитна, мов полум’я світильника в затишку.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (19)

▶ Коментар:

ККК

 

<< 5 глава

Зміст

6 глава (20–47) >>