Багатовимірна
“Бƨаґавад-ґіта”

Цей проєкт містить тлумачення і коментарі багатьох видатних вайшнавських святих: Бƨакті Ракшак Шрідƨара, Бƨакті Прадіп Тіртхі , Бƨактіведанти Свамі Прабƨупади, Бƨактівінода Тхакура, Баладева Від’ябƨушана, Вішванатха Чакраварті Тхакура та інших. (Розбір та переклад усіх тлумачень проводитиметься з їхніх оригіналів, поступово все буде додано).

 

Глава 5. Карма-саннйа̄са-йоґа.
Шлях пробуждения души

 

        अर्ज्जुन उवाच ।
सन्न्यासं कर्म्मणां कृष्ण पुनर्योगञ्च शंससि ।
यच्छ्रेय एतयोरेकं तन्मे ब्रूहि सुनिश्चितम् ॥१॥
        арджуна ува̄ча
саннйа̄сам̇ карман̣а̄м̇ криш̣н̣а
^{після зречення        від дій,         Кришно}
пунар йоґан̃ ча ш́ам̇сасі
^{знову   карма-йоґу   та  вихваляєш}
йач чхрейа этайор экам̇
^{що    найкраще    з двох      одне}
тан ме брӯƨі суніш́чітам
 ^{то    мені    скажи     визначивши}
Тоді Арджуна запитав: «О Кришно!
Наставивши мене у зреченні від дій,
Ти знову пропонуєш карма-йоґу
(своїх обов’язків належне виконання).
Прошу, скажи, який з тих двох шляхів
найбільш сприятливим для мене буде». (1)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

арджунаƨ̣ ува̄ча (Арджуна сказав) саннйа̄сам̇ (в зреченні наставляючи) карман̣а̄м̇ (від дій) [ƨе] кришн̣а (О Кришно!) [твам̇] (Ти) пунаƨ̣ (знову) йоґам ча (нішкама-карма-йоґу) ш́ам̇сасі (пропонуєш); йат (що) ш́рейаƨ̣ (благотворне) етайоƨ̣ (серед цих двох) екам̇ (одне) тат (то) ме (мені) брӯƨі (скажи) су-ніш́чітам (визначивши).
Арджуна сказав: «О Кришно, після того, як Ти наставляв мене на відречення від дій, Ти знову пропонуєш шлях безкорисливої діяльности. Тому, будь ласка, дай мені чітке розуміння, який з двох шляхів є для мене більш благотворним». (1)

Розбір бенгальського перекладу:

арджунаƨ̣ ува̄ча (অর্জ্জুন কহিলেন, Арджуна сказав) [ƨе] кришн̣а (হে কৃষ্ণ! О Кришно!) [твам̇] (তুমি, Ти) карман̣а̄м̇ (কর্ম্মসমূহের, від дій) саннйа̄сам̇ (ত্যাগ, উপদেশ করিয়া, в зреченні наставляючи) пунаƨ̣ (পুনরায়, знову) йоґам ча (নিষ্কাম কর্ম্মযোগও, нішкама-карма-йоґу) ш́ам̇сасі (বলিতেছ, пропонуєш); етайоƨ̣ (এই দুইটির মধ্যে, серед цих двох) йат (যাহা, що) ме (আমার পক্ষে, для мене) ш́рейаƨ̣ (মঙ্গলকর, благотворне) тат (সেই, то) екам̇ (একটি, одне) су-ніш́чітам (নিশ্চয় করিয়া, визначивши) брӯƨі (বল, скажи).
অর্জ্জুন Арджуна কহিলেন сказав — হে কৃষ্ণ О Кришно! তুমি Ти কর্ম্ম সকলের від усіх дій পরিত্যাগ відмову উপদেশ করিয়া порадивши, আবার знову নিষ্কাম কর্ম্মযোগও шлях безкорислових дій উপদেশ করিতেছ пропонуєш; সুতরাং отже এই দুইটির মধ্যে серед цих двох যেটি що আমার পক্ষে для мене মঙ্গলপ্রদ найбільш благотворне, সেই то একটিই одне নিশ্চয় করিয়া визначаючи আমাকে мені বল скажи ॥১॥

1 english edition:

arjunah uvaca — Arjuna said: (he) krsna — O Krsna; sannyasam — after teaching renunciation; karmanam — of all actions; punah — then again (tvam) — You; samsasi — are speaking of; yogam ca — the path of selfless action, niskama karma yoga. bruhi — Please tell me; suniscitam — definitively; yat tat ekam — which one; etayoh — of these two; sreyah — bestows auspiciousness; me — for me. (1)
(eng) Arjuna said: O Krsna, after instructing me in renunciation of action, You are again advocating the path of selfless action. Therefore, please give me a clear understanding which of the two is most beneficial for me.
(укр) Арджуна сказав: «О Кришно, після того, як Ти наставляв мене на відречення від дій, Ти знову пропонуєш шлях безкорисливої діяльности. Тому, будь ласка, дай мені чітке розуміння, який з двох шляхів є для мене більш благотворним».

2 english edition:

arjunaḥ uvācha — Arjuna said: (he) kṛṣṇa — O Kṛṣṇa; (tvam) — You; śaṁsasi — speak of; sannyāsam — renunciation; karmaṇām — of actions; punaḥ — then again; yogam cha — application, yoga (of selfless action, niṣkām karma-yoga). me brūhi — Please tell me; suniśchitam — clearly; yat tat ekam — which one; etayoḥ — of the two; śreyaḥ — is superior. (1)
(eng) Arjuna said: O Kṛṣṇa, you speak of renunciation of actions, and then again, You speak of the path of selfless action. Therefore, please tell me clearly which is superior.
(укр) Арджуна сказав: «О Кришно, Ти говориш про зречення від дій, а потім знову говориш про шлях безкорисливої дії. Отже, будь ласка, скажи мені ясно, який з них є вищим».

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

арджунаƨ̣ ува̄ча — Арджуна сказав; саннйа̄сам — відречення; карман̣а̄м — від усієї діяльності; кришн̣а — о Кришн̣о; пунаƨ̣ — знову; йоґам — віддане служіння; ча — також; ш́ам̇сасі — Ти вихваляєш; йат — яке; ш́рейаƨ̣ — благотворніше; етайоƨ̣ — із цих двох; екам — одне; тат — те; ме — мені; брӯƨі — будь ласка, скажи; су-ніш́чітам — точно.
Арджуна сказав: О Кр̣шн̣о, спочатку Ти велиш мені зректися діяльності, а потім знову радиш діяти з відданістю. Будь ласка, прошу Тебе, скажи ясно, що буде кращим для мене? (1)

Коментар:

У п’ятій главі Бгаґавад-ґı̄ти Господь каже, що діяльність у відданому служінні є краща, ніж сухі розумування. Служити Кр̣шн̣і легше, ніж філософствувати, тому що служіння Кр̣шн̣і трансцендентне за своєю природою і звільнює від наслідків гріховної діяльності. У другій главі викладено початкове знання про душу та про її ув’язнення в матеріальному тілі. Там також пояснювалось, як вибратися з такого матеріального ув’язнення за допомогою буддгі-йоґи, тобто відданого служіння. У третій главі пояснювалось, що людина, яка віднайшла знання, вже не має ніяких обов’язків. В четвертій главі Господь каже Арджуні, що всі способи жертовної діяльності скеровані на досягнення знання. Але наприкінці четвертої глави Господь закликає Арджуну пробудитись і стати до бою, оволодівши досконалим знанням. Таким чином, підкреслюючи водночас важливість як діяльності у відданому служінні, так і бездіяльності в знанні, Кр̣шн̣а спантеличив Арджуну і похитнув його рішучість. Арджуна розуміє, що відречення в знанні несе з собою припинення всієї діяльності, яка виконується заради чуттєвого задоволення. Але яким чином припиняє діяти той, хто працює задля Кр̣шн̣и? Інакше кажучи, він думає, що саннйа̄са, або відречення в знанні, теж має бути станом повної бездіяльності, вважаючи, що діяльність і відречення несумісні одне з одним.
Здається, Арджуна не зрозумів, що діяльність, осяяна трансцендентальним знанням, не викликає зворотніх наслідків, і, таким чином, тотожна бездіяльності. Тому він і запитує, чи слід йому цілком відмовитись од будь-якої діяльності, чи діяти із знанням.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Що краще, карма-санньяса чи нішкама-карма-йоґа? —
Арджуна сказав: “О Кришно! Ти колись хвалив карма-санньясу, а іншого разу Ти просив мене слідувати нішкама-карма-йозі. Тепер скажи мені, будь ласка, ясно, який з цих двох шляхів кращий для мене”. (1)

Коментар:

Арджуна сказав: “О Кришно! Ти хвалив карма-санньясу (відречення від корисливих дій) через практику нішкама-карма-йоґи (Бґ 4.41), а потім Ти просив мене слідувати нішкама-карма-йозі, знищуючи всі сумніви й скептицизм мечем трансцендентного знання (Бґ 4.42). Тепер скажи мені ясно, о Кришно, який з цих двох шляхів кращий для мене? Під карма-санньясою я маю на увазі відречення від усіх корисливих дій, а під карма-йогою — виконання обов’язків із присвяченням їхніх плодів Верховному Господу.

 

        श्रीभगवानुवाच ।
सन्न्यासः कर्म्मयोगश्च निःश्रेयसकरावुभौ ।
तयोस्तु कर्म्मसन्न्यासात्कर्म्मयोगो विशिष्यते ॥२॥
      ш́рі̄-бƨаґава̄н ува̄ча
саннйа̄саƨ̣ карма-йоґаш́ ча
^{відмова від дій   безкорисливі дії   та}
ніƨ̣ш́рейаса-кара̄в убƨау
  ^{найвище благо дають      обидва}
тайос ту карма-саннйа̄са̄т
^{з двох    але    порівняно із зреченням}
карма-йоґо віш́іш̣йате
^{обов’язки як яг’я        краще}
Так відповів йому на це Всевишній:
«Авжеж, ці два шляхи вкрай благотворні.
Але якщо їх між собою порівняти,
то всі обов’язки свої як яг’ю
виконувати краще, ніж їх залишити. (2)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

ш́рı̄-бƨаґава̄н ува̄ча (Верховний Господь сказав) саннйа̄саƨ̣ карма-йоґаƨ̣ ча (відмова від дій і безкорислива діяльність) убƨау (обидва) ніƨ̣ш́рейаса-карау (є надзвичайно сприятливими) ту (але) тайоƨ̣ (серед цих двох) карма-саннйа̄са̄т (порівняно з відмовою від дій) карма-йоґаƨ̣ (саме безкорислива діяльність) віш́ішйате (є найбільш похвальною).
Верховний Господь сказав: «Як відмова від дій, так і шлях безкорисливої дії дуже благотворні. Проте ти маєш зрозуміти, що з цих двох шляхів кращим є шлях безкорисливої діяльности. (2)

Розбір бенгальського перекладу:

ш́рı̄-бƨаґава̄н ува̄ча (শ্রীভগবান্ বলিলেন, Верховний Господь сказав) саннйа̄саƨ̣ карма-йоґаƨ̣ ча (সন্ন্যাস এবং কর্ম্মযোগ, відмова від дій і безкорислива діяльність) убƨау (উভয়ই, обидва) ніƨ̣ш́рейаса-карау (পরম কল্যাণকর, є надзвичайно благотворні) ту (কিন্তু, але) тайоƨ̣ (এই উভয়ের মধ্যে, серед цих двох) карма-саннйа̄са̄т (কর্ম্মত্যাগ অপেক্ষা, порівняно з відмовою від дій) карма-йоґаƨ̣ (নিষ্কাম কর্ম্মযোগই, саме безкорислива діяльність) віш́ішйате (অধিকতর প্রশংসনীয়, є найбільш похвальною).
শ্রীভগবান্ Верховний Господь কহিলেন сказав — সন্ন্যাস відмова від дій ও কর্ম্মযোগ і карма-йоґа উভয়ই обидва পরম মঙ্গলপ্রদ надзвичайно благотворні, তথাপি проте এই উভয়ের মধ্যে серед цих двох কর্ম্মত্যাগ অপেক্ষা порівняно з відмовою від дій নিষ্কাম কর্ম্মযোগই безкорисливу карма-йоґу শ্রেষ্ঠ বলিয়া як кращу জানিবে знай ॥২॥

1 english edition:

sri bhagavan uvaca — The Supreme Lord said: ubhau — both; sannyasah karmo yogah ca- renunciation of action and applied action; nihsreyasa karau — are greatly beneficial; tu — but; tayoh — of these two; karma yogah — the path of selfless action; visisyate — is more praiseworthy; karma sannyasat — than renunciation of action. (2)
(eng) The Supreme Lord said: Both renunciation of action and the path of selfless action are greatly beneficial. Yet, of the two, you will have to understand that the application of selfless action is superior.
(укр) Верховний Господь сказав: «Як відмова від дій, так і шлях безкорисливої дії дуже благотворні. Проте ти маєш зрозуміти, що з цих двох шляхів вищим є шлях безкорисливої діяльности.

2 english edition:

śrī-bhagavān uvācha — The Supreme Lord said: ubhau — both; sannyāsaḥ karma-yogaḥ cha — renunciation of action and the path of selfless action; niḥśreyasa-karau — bring great benefit; tu — but; tayoḥ — of these two; karma-yoga — the path of selfless action; viśiṣyate — is superior; karma-sannyāsāt — to renunciation of action. (2)
(eng) The Supreme Lord said: Both renunciation of action and the path of selfless action bring great benefit. Yet, of the two, know that the way of selfless action is superior.
(укр) Верховний Господь сказав: Як відмова від дій, так і шлях безкорисливої дії дарують велике благо. що з цих двох шляхів вищим є шлях безкорисливої діяльности.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ш́рı̄-бƨаґава̄н ува̄ча — Верховний Бог-Особа сказав; саннйа̄саƨ̣ — відречення від роботи; карма-йоґаƨ̣ — служіння Господу; ча — також; ніƨ̣ш́рейаса-карау — що приводить до звільнення; убƨау — обидва; тайоƨ̣ — з двох; ту — але; карма-саннйа̄са̄т — порівняно з відреченням від роботи задля наслідків; карма-йоґаƨ̣ — служіння Господу; віш́ішйате — краще.
Бог-Особа відповів: Як відречення від діяльності, так і діяльність з відданістю Мені сприяють звільненню. Але діяти з відданістю все ж таки краще, ніж зректись діяльності. (2)

Коментар:

Кармічна діяльність (тобто діяльність з прагненням чуттєвого задоволення) є причина матеріального рабства. Доки людина виконує діяльність, що має на меті поліпшення умов тілесного існування, вона буде переходити до різних типів тіл і, отже, вічно залишатиметься в матеріальному рабстві. Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (5.5.4 – 6) підтверджує це таким чином:
нӯнам̇ праматтах̣ куруте вікарма
йад індрійа-прı̄тайа а̄пр̣н̣оті
на са̄дгу манйе йата а̄тмано ’йам
асанн апі клеш́а-да а̄са дехах̣
пара̄бгавас та̄вад абодга-джа̄то
йа̄ван на джіджн̃а̄сата а̄тма-таттвам
йа̄ват крійа̄с та̄вад ідам̇ мано ваі
карма̄тмакам̇ йена ш́арı̄ра-бандгах̣
евам̇ манах̣ карма-ваш́ам̇ прайункте
авідйайа̄тманй упадгı̄йама̄не
прı̄тір на йа̄ван майі ва̄судеве
на мучйате деха-йоґена та̄ват
«Люди несамовито прагнуть чуттєвої втіхи і не відають, що їхнє теперішнє тіло, що сповнене злигоднів, є наслідок їхньої ж минулої кармічної діяльності. Хоча це тіло й минуще, воно завжди приносить багато турбот. Тому нема рації працювати задля чуттєвого задоволення. Вважають, що людина живе марно, поки вона не почне дізнаватись про свою істинну сутність. Доки вона не зрозуміє своєї істинної тотожності, вона працюватиме заради плодів своєї діяльності, щоб задовольняти свої чуття, а доки свідомість людини занурена в почуттєві задоволення, вона змушена переселятись з одного тіла до іншого. Але навіть якщо розум охоплений прагненням кармічної діяльності і потьмарений невіглаством, людина повинна розвивати в собі любов до відданого служіння Ва̄судеві. Лише тоді вона отримає можливість звільнитись із рабства матеріального існування».
Таким чином, джн̃а̄ни (або знання про те, що істота не є матеріальним тілом, а духовною душею) недостатньо для звільнення. Необхідно діяти, відчуваючи себе духовною душею, бо інакше немає порятунку від матеріальних кайданів. Діяльність у свідомості Кр̣шн̣и, проте, не є користолюбною. Дії, що сповнені духовного розуміння, зміцнюють людину в її поступові до істинного знання. Сама лише відмова од кармічної діяльності без свідомості Кр̣шн̣и не очищує по-справжньому серце обумовленої душі. А доки серце не очистилось, людина неминуче працюватиме на кармічному рівні. Проте, діяльність у свідомості Кр̣шн̣и приводить до того, що корисливість зникає сама по собі, і людина більше не опускається на матеріальний рівень. Отже, діяльність у свідомості Кр̣шн̣и безперечно вище за відречення, яке завжди таїть у собі ризик падіння. Відречення без свідомості Кр̣шн̣и неповне, що й підтверджує Ш́рı̄ла Рӯпа Ґосва̄мı̄ в своїй Бгакті-раса̄мр̣та-сіндгу (1.2.258):
пра̄пан̃чікатайа̄ буддгйа̄
харі-самбандгі-вастунах̣
мумукшубгіх̣ парітйа̄ґо
ваіра̄ґйам̇ пгалґу катгйате
«Коли ті, хто прагне звільнення, відмовляються од речей, що пов’язані з Верховним Богом-Особою, вважаючи їх матеріальними, їхнє відречення називають неповним». Повне відречення полягає в усвідомленні того факту, що все, що існує, належить Господеві і тому ніхто не може претендувати на володіння чим-небудь. Треба зрозуміти, що насправді ніхто нічим не володіє. Чого ж тоді зрікатися? Той, хто знає, що все належить Кр̣шн̣і, завжди перебуває у відреченні. І якщо всім володіє Кр̣шн̣а, то й використовувати все слід на служіння Кр̣шн̣і. Ця досконала форма діяльності в свідомості Кр̣шн̣и набагато перевершує будь-яке штучне відречення саннйа̄сі школи ма̄йа̄ва̄дı̄.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Відповідь Господа: нішкама-карма-йоґа краща за карма-санньясу —
Верховний Господь відповів: «Як карма-санньяса, так і карма-йоґа є корисними для людства. Але з них обох нішкама-карма-йоґа (принцип безкорисливої дії) краща за карма-санньясу чи карма-т’яґу. (2)

Коментар:

«Карма-санньяса означає дію з відмовою від прив’язаності до її плодів. Отже, карма-т’яґа, або відмова від дії, не є змістом вірша 4.41. По суті, карма-санньяса і карма-йоґа означають майже одне й те саме».

 

ज्ञेयः स नित्यसन्न्यासी यो न द्वेष्टि न काङ्क्षति ।
निर्द्वन्द्वो हि महाबाहो सुखं बन्धात्प्रमुच्यते ॥३॥
джн̃ейаƨ̣ са нітйа-саннйа̄сі̄
^{слід знати    його    вічним  зреченим}
йо на двеш̣т̣і на ка̄н̇кш̣аті
^{хто   не     гидує,    не   прагне плодов}
нірдвандво ƨі маƨа̄-ба̄ƨо
^{поза двоїстістю   !    о великий герою}
сукхам̇ бандƨа̄т прамучйате
   ^{легко      із Самсари      звільняється}
Арджуно! Той, у кому вже нічого
не викликає потягу й відрази,
хто не цурається й не прагне
плодів своїх же власних дій,
той зреченим лишається постійно,
хоч навіть сам він зайнятий у діях.
Така людина щасливо сягає
легкого звільнення із пут Самсари. (3)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

[ƨе] маƨа̄-ба̄ƨо (О великий герою!) джн̃ейаƨ̣ (Слід знати) саƨ̣ (його) нітйа саннйа̄сı̄ (вічним зреченим, навіть під час виконання дій) йаƨ̣ (хто) на двешт̣і (не гидує результатами дій) на ка̄н̇кшаті (також не прагне їх) нірдвандваƨ̣ (той, хто перебуває поза двоїстістю) ƨі (оскільки) сукхам̇ (легко) бандƨа̄т (із Самсари, циклу перероджень) прамучйате (звільняється).
Слід знати, що той, хто вільний від двоїстості потягу та відрази, хто не бажає і не гидує плодами діяльності, залишається зреченим, навіть якщо він займається діяльністю. Тому, о великий герою Арджуно, така людина дуже легко та щасливо досягає визволення з пут мирського життя. (3)

Розбір бенгальського перекладу:

[ƨе] маƨа̄-ба̄ƨо (হে মহাবীর! О великий герою!) йаƨ̣ (যিনি, хто) на двешт̣і (কর্ম্মফলের প্রতি দ্বেষ করেন না, не гидує результатами дій) на ка̄н̇кшаті (আকাঙ্ক্ষাও করেন না, також не прагне їх) саƨ̣ (তিনি, його) нітйа саннйа̄сı̄ (নিত্য অর্থাৎ কর্ম্মানুষ্ঠানকালেও সন্ন্যাসী, вічним зреченим, навіть під час виконання дій) джн̃ейаƨ̣ (জানিবে, слід знати). ƨі (যেহেতু, Оскільки) нірдвандваƨ̣ (দ্বন্দ্ব-রহিত সেই পুরুষই, той, хто перебуває поза двоїстістю) бандƨа̄т (সংসার বন্ধন হইতে, із Самсари, циклу перероджень) сукхам̇ (অনায়াসে, легко) прамучйате (মুক্ত হন, звільняється).
হে মহাবীর অর্জ্জুন О великий герою Арджуно! যিনি Хто রাগ দ্বেষাদি দ্বন্দ্ব শূন্য вільний від двоїстості потягу та відрази এবং কর্ম্ম-ফলের প্রতি і до плодів дій দ্বেষ বা আকাঙ্ক্ষা করেন না не має ненависті або прагнення, তিনি його কর্ম্মানুষ্ঠান কালেও навіть під час виконання дій সন্ন্যাসী зреченим জানিবে слід знати. যেহেতু Оскільки তিনিই саме він পরমসুখে щасливо কর্ম্মবন্ধন সংসার হইতে від пут дій у Самсарі মুক্তিলাভ করেন досягає визволення ॥৩॥

1 english edition:

(he) maha baho — O mighty armed one; jneyah — it is to be known that; yah — one who; na dvesti — does not abhor the results of action; na kanksati — nor desire them; sah — that person; nitya sannyasi — is always a sannyasi that is, he remains detached even in the performance of action; hi — since; nirdvandvah — such a person, free from duality; sukham — easily; pramucyate — becomes liberated; bandhat — from the cycle of birth and death. (3)
(eng) It should be known that one who is free from the duality of attraction and hatred, and who neither desires nor abhors the fruits of action, remains a renunciate even though he engages in activities. Because, O mighty armed Arjuna, such a person very easily attains liberation from this mundane plane of bondage.
(укр) Слід знати, що той, хто вільний від двоїстості потягу та відрази, хто не бажає і не гидує плодами діяльності, залишається зреченим, навіть якщо він займається діяльністю. Тому, міцнорукий Арджуно, така людина дуже легко досягає визволення з пут мирського життя.

2 english edition:

(he) mahā-bāho — O mighty-armed one; jñeyaḥ — it is to be known that; yaḥ — one who; na dveṣṭi — neither resents; na kāṅkṣati — nor desires; saḥ — that person; nitya-sannyāsī — is renounced, though performing action; hi — because; nirdvandvaḥ — one who is free from duality; sukham — is easily; pramuchyate — liberated; bandhāt — from bondage. (3)
(eng) O mighty-armed Arjuna, know that one who is free from attraction and aversion is truly renounced, though performing action; for one who is free from duality easily attains liberation from bondage.
(укр) О могутньорукий Арджуно, знай, що той, хто вільний від потягу й відрази, воістину зречений, хоча й виконує дії. Адже той, хто вільний від двоїстости, легко досягає звільнення від пут карми.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

джн̃ейаƨ̣ — належить знати; саƨ̣ — він; нітйа — завжди; саннйа̄сı̄ — відречений; йаƨ̣ — хто; на — ніколи; двешт̣і — ненавидить; на — не; ка̄н̇кшаті — бажає; нірдвандваƨ̣ — вільний від будь-якої двоїстості; ƨі — неодмінно; маƨа̄-ба̄ƨо — о міцнорукий; сукхам — щасливо; бандƨа̄т — від рабства; прамучйате — повністю звільняється.
Той, хто не прагне плодів своєї діяльності й не зневажає їх, — того вважають справді відреченою особистістю. Така людина, що вища від будь-якої двоїстості, легко долає матеріальну залежність і стає цілковито вільною, о міцнорукий Арджуно. (3)

Коментар:

Той, хто цілковито перебуває в свідомості Кр̣шн̣и, — завжди відречений, тому що він не відчуває ані ненависті, ані прихильності до плодів своєї діяльності. Така відречена людина, яка присвятила себе трансцендентному любовному служінню Господеві, володіє досконалим знанням, тому що усвідомила одвічно притаманне їй становище у взаємостосунках з Кр̣шн̣ою. Вона цілковито усвідомлює, що Кр̣шн̣а — це всеосяжне ціле, а сама вона — невід’ємна частка Кр̣шн̣и. Таке знання досконале, бо воно правильне як з якісного погляду, так і з кількісного. Концепція цілковитої тотожності з Кр̣шн̣ою є неправильною, адже частина не може дорівнювати цілому. Розуміння своєї якісної тотожності з Верховним і кількісної відмінності від Нього складає справжнє трансцендентальне знання, що веде людину до стану довершеності — стану, за якого вона вже нічого не прагне і ні за чим не шкодує. За такого стану розуму вже не існує двоїстості, бо що б ця людина не робила, вона все робитиме для Кр̣шн̣и. Перевершивши таким чином будь- яку двоїстість, вона стає вільною навіть у матеріальному світі.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Визначення справжнього карма-санньяси —
Той, хто не має ані любові, ані ненависті до плодів своїх дій, хто стійкий і вільний від пар протилежностей відносного світу, є справжнім карма-санньясином, і, відмовившись від усього, легко звільняється від усіх пут дії. (3)

 

साङ्ख्य योगौ पृथग्बालाः प्रवदन्ति न पण्डिताः ।
एकमप्यास्थितः सम्यगुभयोर्विन्दते फलम् ॥४॥
са̄н̇кхйа йоґау притхаґ ба̄ла̄ƨ̣
^{зречення і карма-йоґу  окремими  інфантильні}
праваданті на пан̣д̣іта̄ƨ̣
    ^{називають      не    богослови}
экам апй а̄стхітаƨ̣ самйаґ
^{одного  навіть  дотримується  досконало}
убƨайор віндате пƨалам
      ^{обох        отримує     результати}
Невігласи окремими вбачають
шлях зречення й нішкама-карма-йоґу.
Проте так не вважають мудреці.
Хто йде одним із цих шляхів старанно,
обох шляхів сягає результату. (4)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

са̄н̇кхйа йоґау (Відмову від дій та безкорисливе виконання обов’язків) притхак (окремими шляхами) ба̄ла̄ƨ̣ (інфантильні) праваданті (називають), [ту] (але) на [ваданти] (не кажуть таке) пан̣д̣іта̄ƨ̣ (мудреці). екам апі (Навіть одного шляху) самйак а̄стхітаƨ̣ (хто досконало дотримується) убƨайоƨ̣ (обох цих) пƨалам (результат) віндате (отримує).
Мудреці не поділяють погляди нерозумних мирських раціоналістів (відомих як карма-мімамсаки, 4.23), які вважають, що шлях зречення (санкх’я-йога) і шлях безкорисливої дії (карма-йога) є окремими шляхами. Той, хто ретельно дотримується будь-якого з цих шляхів, досягне одного і того ж самого результату. (4)

Розбір бенгальського перекладу:

ба̄ла̄ƨ̣ (বালকবৎ অজ্ঞগণ, Інфантильні) са̄н̇кхйа йоґау (সন্ন্যাস এবং কর্ম্মযোগকে, відмову від дій та безкорисливе виконання обов’язків) притхак (পৃথক্, окремими) праваданті (বলিয়া থাকে, називають), [ту] (কিন্তু, але) пан̣д̣іта̄ƨ̣ (পণ্ডিতগণ, мудреці) на [ваданти] (তাহা বলেন না, не кажуть таке). екам апі (একটিও, Навіть одного шляху) самйак а̄стхітаƨ̣ (উত্তম রূপে আচরণকারী ব্যক্তি, хто досконало дотримується) убƨайоƨ̣ (সেই উভয়েরই, обох цих) пƨалам (ফল, результат) віндате (লাভ করেন, отримує).
বালকের মত মূঢ় Інфантильні невігласи মীমাংসকগণই відомі як філософи-мімамсаки (мирські раціоналісти) সাংখ্যযোগ санкх’я-йогу ও та কর্ম্ম-যোগকে карма-йогу পৃথক্ পৃথক্ পদ্ধতি বলিয়া окремими шляхами প্রকাশ করে вважають, কিন্তু але পণ্ডিতগণ мудреці সেরূপ বলেন না так не кажуть. এই সাংখ্যযোগ বা কর্ম্মযোগ মধ্যে যে З цих шляхів санкх’я-йоґи чи карма-йоґи কোন будь-який একটি один সুষ্ঠুরূপে належним чином আচরণ করিলেই виконуючи, উভয়ের ফল результати обох লাভ করিবে отримає ॥৪॥

1 english edition:

balah — Childish fools; pravadanti — say that; sankhya yogau — renunciation of action (sannyasa) and the path of action (karma yoga); prthak — are separate; (tu) — but; panditah — the learned; na (vadanti) — do not say that. samyak asthitah — A person who adopts perfectly; ekam api — even one; vindate — attains; phalam — the result; ubhayoh — of both. (4)
(eng) The learned do not support the opinion of the childishly foolish mundane rationalists (known as karma-mimamsakas, vide 4.23) who hold that the path of renunciation (sankhya yoga) and the path of action (karma yoga) are separate. One who carefully follows either of these paths will achieve the same result.
(укр) Богослови не поділяють погляди нерозумних мирських раціоналістів (відомих як карма-мімамсаки, 4.23), які вважають, що шлях зречення (санкх’я-йога) і шлях безкорисливої дії (карма-йога) є окремими шляхами. Той, хто ретельно дотримується будь-якого з цих шляхів, досягне одного і того ж самого результату.

2 english edition:

bālāḥ — The childish, the unwise; pravadanti — say that; sāṅkhya-yogau — the paths of renunciation and (karma-) yoga; pṛthak — are separate; (tu) — but; paṇḍitāḥ — the learned; na (vadanti) — do not say this. samyak āsthitaḥ — A person who adopts perfectly; ekam api — only one; vindate — attains; phalam — the result; ubhayoḥ — of both. (4)
(eng) The path of renunciation (sāṅkhya-yoga) and the path of selfless action (karma-yoga) are considered separate paths by the unwise, but not by the learned. One who perfectly follows either of these paths will achieve the result of both.
(укр) Шлях зречення (санкхья-йога) і шлях безкорисливої діяльності (карма-йога) kbit нерозумними вважаються окремими шляхами, але не богословами. Той, хто досконало слідує будь-якого з цих шляхів, досягне результату обох.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

са̄н̇кхйа — аналітичне вивчення матеріального світу; йоґау — діяльність у відданому служінні; притхак — прекрасно; ба̄ла̄ƨ̣ — менш розумні; праваданті — кажуть; на — ніколи; пан̣д̣іта̄ƨ̣ — освічені; екам — в одному; апі — навіть; а̄стхітаƨ̣ — перебуває; самйак — повний; убƨайоƨ̣ — обох; віндате — насолоджується; пƨалам — плід.
Лише невігласи кажуть, що віддане служіння (карма-йоґа) відрізняється від аналітичного вивчення матеріального світу (са̄н̇кгйı̄). Мудрі кажуть, що той, хто досягає успіху на одному з цих шляхів, смакує плоди обох. (4)

Коментар:

Мета аналітичного вивчення матеріального світу полягає у тому, щоб виявити душу всього сущого. Душа матеріального світу — це Вішн̣у, або Наддуша. Віддане служіння Господу включає в себе служіння Наддуші. Один шлях — шукати і знаходити коріння дерева, а другий — поливати ці корені. Той, хто по- справжньому вивчає філософію са̄н̇кгйі, знаходить корінь матеріального світу, Вішн̣у, і потім, сповнившись духовного знання, віддає себе служінню Господеві. Таким чином, по суті, немає різниці між цими двома шляхами, тому що мета їх обох — Вішн̣у. Ті, хто не знає вищої мети, кажуть, що са̄н̇кгйа і карма-йоґа мають різні цілі, але мудрий знає про спільну мету двох шляхів.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Основоположний принцип однаковий як для карма-санньяси, так і для карма-йоги —
[Дозволь Мені тепер розповісти тобі про основний принцип, що стосується карма-санньяса і карма-йоґи.] Невігласи (мімамсаки), а не мудреці, роблять розрізнення між санкх’я-йоґою (карма-санньясою) і карма-йоґою. Якщо належним чином дотримуватися будь-якої з цих систем, результат буде однаковим. (4)

 

यत्साङ्ख्यैः प्राप्यते स्थानं तद्योगैरपि गम्यते ।
एकं साङ्ख्यं च योगञ्च यः पश्यति स पश्यति ॥५॥
йат са̄н̇кхйаіƨ̣ пра̄пйате стха̄нам̇
^{котрий   зреченням    досягається      стан}
тад йоґаір апі ґамйате
^{той  карма-йоґою   теж   дістається}
экам̇ са̄н̇кхйан̃ ча йоґан̃ ча
^{як одне    зречення   і   карма-йоґу   і}
йаƨ̣ паш́йаті са паш́йаті
 ^{хто     бачить,     той   бачить суть}
Той трансцендентний стан, що досягають
у зреченні від дій усіх мирських,
доступний також у нішкама-карма-йозі
(у самовідданому слідуванні дƨармі).
Хто бачить ці шляхи єдиним цілим,
той розуміє справжню їхню сутність. (5)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

йат стха̄нам̇ (Той стан, що) са̄н̇кхйаіƨ̣ (зреченням) пра̄пйате (досягається), тат [стха̄нам̇] (той самий стан) йоґаіƨ̣ апі (також нішкама-карма-йоґою) ґамйате (дістається). са̄н̇кхйам̇ йоґам̇ ча (Зречення та карма-йоґа) йаƨ̣ (хто) [вивекена] (з розсудливістю) екам̇ паш́йаті (знає як одне) саƨ̣ паш́йаті (він бачить суть).
Той стан, що досягається зреченням, досягається також і безкорисливим виконанням своїх обов’язків. А той, хто через глибинний аналіз усвідомлює, що обидва ці шляхи є одним і тим самим, безперечно розуміє їхню справжню сутність. (5)

Розбір бенгальського перекладу:

са̄н̇кхйаіƨ̣ (সন্ন্যাস দ্বারা, Зреченням) йат стха̄нам̇ (যেস্থান, той стан) пра̄пйате (লাভ হয়, досягається), йоґаіƨ̣ апі (নিষ্কাম কর্ম্মযোগ দ্বারাও, також нішкама-карма-йоґою) тат [стха̄нам̇] (সেই স্থানেই, той самий стан) ґамйате (গতি হয়, дістається). са̄н̇кхйам̇ йоґам̇ ча (সন্ন্যাস ও কর্ম্মযোগকে, Зречення та карма-йоґа) йаƨ̣ (যিনি, хто) [вивекена] (বিচারপূর্ব্বক, з розсудливістю) екам̇ паш́йаті (এক বলিয়া জানিতে পারেন, знає як одне) саƨ̣ паш́йаті (তিনিই তত্ত্বদর্শী, він бачить суть).
সন্ন্যাস আচরণ দ্বারা Через практику відречення যে স্থান який стан লাভ করা যায় можна досягти, নিষ্কাম কর্ম্মযোগ দ্বারাও також безкорисливою карма-йоґою সেই স্থানেই той самий стан গতি হইয়া থাকে досягається. যিনি Хто সাংখ্য যোগ санкх’я-йогу ও কর্ম্মযোগকে та карма-йогу বিচার পূর্ব্বক через глибинний аналіз এক বলিয়া як одне জানেন вважають, তিনিই саме вони তাহাদের যথার্থ  তত্ত্ব її справжню сутність জানেন розуміють ॥৫॥

1 english edition:

yat sthanam — That state which; prapyate — is obtained; sankhyaih — by renunciation (sannyasa); tat (sthanam) — that same state; gamyate — is reached; yogaih api — also by niskama karma yoga. yah — One who; (vivekena) — by proper consideration; ekam pasyati — can know as one; sankhyam ca yogam ca — both sannyasa and karma yoga; sah — he; pasyati — is a seer of the truth. (5)
(eng) The goal achieved by the renunciation of action is also reached by the performance of selfless action. One who by careful analysis knows both these paths to be one and the same, certainly knows their true meaning.
(укр) Мета, що досягається відреченням від дії, досягається також і виконанням безкорисливої дії. Той, хто через глибокий аналіз усвідомлює, що обидва ці шляхи є одним і тим самим, безперечно розуміє їхню справжню суть.

2 english edition:

yat sthānam — That state which; prāpyate — is obtained; sāṅkhyaiḥ — by renunciation (sannyās); tat (sthānam) — that state; gamyate — is reached; yogaiḥ api — by niṣkām karma-yoga, too. yaḥ — One who; (vivekena) — by proper consideration; ekam paśyati — sees as one; sāṅkhyam cha yogam cha — both sannyās and karma-yoga; saḥ — he; paśyati — sees. (5)
(eng) The state achieved by the renunciation of action is also achieved by the performance of selfless action. One who sees these two paths to be one and the same, actually sees.
(укр) Стан, який досягається відреченням від дії, досягається також виконанням безкорисливої дії. Той, хто бачить ці два шляхи як один і той самий, насправді бачить.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

йат — котре; са̄н̇кхйаіƨ̣ — за допомогою методів філософії са̄н̇кхйі; пра̄пйате — досягають; стха̄нам — становище; тат — те; йоґаіƨ̣ — відданим служінням; апі — також; ґамйате — можна досягти; екам — один; са̄н̇кхйам — аналітичне вивчення; ча — і; йоґам — діяльність у відданості; ча — і; йаƨ̣ — той, хто; паш́йаті — бачить; саƨ̣ — він; паш́йаті — справді бачить.
Той, хто знає, що становища, якого досягнуто за допомогою аналітичного дослідження, можна також досягти за допомогою відданого служіння, і розуміє, що са̄н̇кгйа і йоґа перебувають на одному рівні, — той бачить справжній стан речей. (5)

Коментар:

Справжнє призначення філософського пошуку полягає в тому, щоб віднайти кінцеву мету життя. А що кінцевою метою життя є самоусвідомлення, то й немає різниці між висновками, до яких ведуть ці два шляхи. Філософська розвідка са̄н̇кгйі приводить до висновку, що жива істота не є складовою частиною матеріального світу, а що вона — невід’ємна частка верховного духовного цілого. Отже, духовна душа не має нічого спільного з матеріальним світом, і її діяльність повинна бути якось пов’язана із Всевишнім. Коли вона діє в свідомості Кр̣шн̣и, вона, по суті, перебуває в своєму одвічному природному становищі. Вивчаючи філософію са̄н̇кгйі, людина зрікається матерії, а на шляху йоґи, відданого служіння, її приваблює робота в свідомості Кр̣шн̣и. Насправді обидва шляхи є одне й те ж саме, хоча на перший погляд і здається, що один з них породжує відчуженість, а другий — прив’язаність. Але відчуженість од матеріального і прив’язаність до Кр̣шн̣и — насправді є одне й те ж саме. Той, хто розуміє це, бачить справжній стан речей.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Мета, якої досягають карма-санньясини, також досяжна і для нішкама-карма-йоґів. Той, хто визнає карма-санньясу і карма-йоґу як єдине ціле, усвідомлює основоположні принципи обох цих шляхів. (5)

Коментар:

Отже, принципи карма-санньяси і карма-йоґи, по суті, одні й ті самі, відрізняючись лише назвою, хоча може бути відмінність у ступені прихильності до дії та їх плодів або відстороненості від них. Те, що досягається першою завдяки духовному знанню, досягається і другою через виконання нішкама-карми. Той, хто не розрізняє їх, а визнає їх як єдине ціле, той знає основоположні принципи обох.

 

सन्न्यासस्तु महाबाहो दुःखमाप्तुमयोगतः ।
योगयुक्तो मुनिर्ब्रह्म न चिरेणाधिगच्छति ॥६॥
саннйа̄сас ту маƨа̄-ба̄ƨо
    ^{зречення    але,   о великий герою}
дуƨ̣кхам а̄птум айоґатаƨ̣
^{страждань  причина  без зв’язку з Богом}
йоґа-йукто мунір браƨма
    ^{карма-йоґ     мудрець    Абсолют}
на чірен̣а̄дƨіґаччхаті
   ^{швидко                досягає}
О найвеличніший з героїв!
Без відчуття сердечного зв’язку із Богом,
від всіх обов’язків проста відмова
стає причиною страждань числених.
Але мудрець, що всі обов’язки свої
виконує як ягью (задля Бога),
сягає Абсолюту дуже швидко. (6)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

саннйа̄саƨ̣ (зречення) ту (але) [ƨе] маƨа̄-ба̄ƨо (О великий герою!) [бƨавати] (є) дуƨ̣кхам а̄птум (причина страждань) айоґатаƨ̣ (без нішкама-карма-йоґи) йоґа-йуктаƨ̣ (хто безкорисливо виконує свої обов’язки) муніƨ̣ [сан] (мудрець) браƨма (Абсолютну Істину) на чірен̣а (швидко) адƨіґаччхаті (може досягнути).
О могутній герою! На відміну нішкама-карма-йоґи, проста відмова від дій є причиною страждань. Але мудра людина, яка самовіддано виконує свої обов’язки як ягью, швидко досягає Абсолюту. (6)

Розбір бенгальського перекладу:

[ƨе] маƨа̄-ба̄ƨо (হে বীর শ্রেষ্ঠ! О великий герою!) айоґатаƨ̣ (নিষ্কাম কর্ম্মযোগ ব্যতিরেকে, без нішкама-карма-йоґи) саннйа̄саƨ̣ (সন্ন্যাস, зречення) дуƨ̣кхам а̄птум (দুঃখ প্রাপ্তির কারণ, причина страждань) [бƨавати] (হয়, є) ту (কিন্তু, але) йоґа-йуктаƨ̣ (নিষ্কামকর্ম্মনুষ্ঠানকারী, хто безкорисливо виконує свої обов’язки) муніƨ̣ [сан] (জ্ঞানী হইয়া, ставши мудрецем) на чірен̣а (শীঘ্রই, швидко) браƨма (ব্রহ্মকে, Абсолютну Істину) адƨіґаччхаті (লাভ করিতে পারেন, може досягнути).
হে মহাবীর О могутній воїне! নিষ্কাম কর্ম্মযোগ ব্যতিরেকে Без нішкама-карма-йоґи কেবল просто কর্ম্ম-ত্যাগরূপ সন্ন্যাস зречення як відмова від дій দুঃখেরই কারণ হইয়া থাকে є причиною страждань, নিষ্কাম কর্ম্মানুষ্ঠানকারী জ্ঞানী হইয়া а мудрець, що самовіддано виконує свої обов’язки як ягью, শীঘ্রই швидко ব্রহ্মকে Абсолюту প্রাপ্ত হইয়া থাকেন досягає ॥৬॥

1 english edition:

(he) maha baho — O best of the valiant; ayogatah — excluding niskama karma yoga; sannyasah — renunciation; (bhavati) — is; duhkham aptum — the cause of misery; tu — but; yoga yuktah — one who performs niskama karma yoga; munih (san) — being a man of knowledge na cirena — very soon; adhigacchati — is able to attain to; brahma — the Absolute. (6)
(eng) O mighty hero, to the exclusion of selfless action, mere renunciation of action is the cause of sorrow. But the wise man who engages in selfless action attains to the Absolute very swiftly.
(укр) О могутній герою, на відміну від безкорисливої дії, проста відмова від дій є причиною смутку. Але мудра людина, яка займається безкорисливою дією, дуже швидко досягає Абсолюту.

2 english edition:

(he) mahā-bāho — O best of the valiant; ayogataḥ — without niṣkām karma-yoga; sannyāsaḥ — renunciation; (bhavati) — is; duḥkham āptum — the cause of sorrow; tu — but; yoga-yuktaḥ — one who performs niṣkām karma-yoga; muniḥ (san) — being a man of knowledge; na chireṇa — very soon; adhigachchhati — is able to attain to; brahma — the Absolute. (6)
(eng) O mighty hero, without selfless action, mere renunciation of action is the cause of sorrow. But the wise man who engages in selfless action swiftly attains to the Absolute.
(укр) О могутній герою, без безкорисливої дії, сама лише відмова від дії є причиною горя. Але мудрець, що безкорисливо діє, швидко досягає Абсолюту.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

саннйа̄саƨ̣ — спосіб життя у відреченні; ту — але; маƨа̄-ба̄ƨо — о міцнорукий; дуƨ̣кхам — відчай; а̄птум — поринає в; айоґатаƨ̣ — без відданого служіння; йоґа-йуктаƨ̣ — зайнятий у відданому служінні; муніƨ̣ — мислитель; браƨма — Всевишній; на чірена — без затримки; адƨіґаччхаті — досягає.
Якщо людина просто відмовляється від усякої діяльності, однак не вдається до відданого служіння Господеві, — вона не побачить щастя. Але глибокодумна людина, яка віддано служить Господеві, без перешкод досягає Всевишнього. (6)

Коментар:

Існують дві категорії саннйа̄сі, або тих, хто живе у відреченні. Саннйа̄сі-ма̄йа̄ва̄ді вивчають філософію са̄н̇кгйі, а саннйа̄сі-ваішн̣ави вивчають філософію Бга̄ґаватам, що являє собою правдивий коментар на Веда̄нта-сӯтри. Саннйа̄сі-ма̄йа̄ва̄ді також вивчають Веда̄нта-сӯтри, однак вони користуються при цьому власними коментарями під назвою Ш́а̄рı̄рака-бга̄шйа, що їх написав Ш́ан̇кара̄ча̄рйа. Послідовники школи Бга̄ґавати віддано служать Господу згідно з правилами па̄н̃чара̄трики, і, таким чином, саннйа̄сі-ваішн̣ави виконують різноманітну діяльність у трансцендентному служінні Господеві. Саннйа̄сі-ваішн̣ави ніяк не пов’язані з матеріальною діяльністю, натомість вони постійно виконують різноманітну діяльність у своєму відданому служінні Господеві. Але саннйа̄сі-ма̄йа̄ва̄ді, які вивчають са̄н̇кгйу, Веда̄нту та філософствують, не здатні відчути трансцендентний смак відданого служіння Господу. А через те, що їхні студії інколи стають дуже нудними, вони, стомившись від роздумів про Брахмана, звертаються до Бга̄ґаватам, хоча і не спроможні зрозуміти його. Тому вивчати Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам для них дуже важко. Сухі розумування та імперсональні інтерпретації на основі штучних побудов не приносять ніякої користі саннйа̄сі-ма̄йа̄ва̄ді. Проте, саннйа̄сі-ваішн̣ави, які вподобали віддане служіння, — щасливі, виконуючи свої трансцендентні обов’язки, і вони мають надійну запоруку того, що врешті-решт увійдуть в царство Господа. Саннйа̄сі-ма̄йа̄ва̄ді інколи збочують із шляху самоусвідомлення і знову занурюються в матеріальну діяльність філантропічного або альтруїстичного характеру, що не має нічого спільного з духовною діяльністю. Отже, можна зробити висновок, що становище відданих у свідомості Кр̣шн̣и краще, ніж у тих саннйа̄сі, які просто роздумують про те, що є Брахман і що не є ним, хоча і такі особистості через багато народжень також прийдуть до свідомості Кр̣шн̣и.

Бхакті Прадіп Тіртха:

О великий воїне! Без нішкама-карма-йоґи важко досягти карма-санньяси — відмови від дії. Але санньясин, який виконує нішкама-карма-йоґу, невдовзі досягає Брахмана. (6)

Коментар:

О Могутньорукий! Без нішкама-карма-йоґи дуже важко осягнути карма-т’яґу або карма-санньясу, тобто зречення від дії. Але йоґ, тобто виконавець нішкама-карма-йоґи, який не прив’язаний до дії та її плодів, чиє серце очищене трансцендентним знанням, швидко досягає Брахмана.

 

योगयुक्तो विशुद्धात्मा विजितात्मा जितेन्द्रियः ।
सर्व्वभूतात्मभूतात्मा कुर्व्वन्नपि न लिप्यते ॥७॥
йоґа-йукто віш́уддƨа̄тма̄
^{той карма-йоґ    що підкорив буддƨі}
віджіта̄тма̄ джітендрійаƨ̣
^{підкорив розум     приборкав чуття}
сарва-бƨӯта̄тмабƨӯта̄тма̄
 ^{до всіх     істот        співчутливий}
курванн апі на ліпйате
     ^{діючи    хоча   не   зв’язується}
Цій йозі слідують три типи мудреців:
хто буддƨі підкорив (душі бажанням),
хто розум підкорив і хто чуття приборкав.
Усі вони наповнені любов’ю
та співчуттям до всіх живих істот.
Хоч зайняті вони постійно в діях,
діяльність їх не зв’язує ніколи. (7)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

йоґа-йуктаƨ̣ (Згаданий вище карма-йог) віш́уддƨа-а̄тма̄ (хто підкорив буддƨі намірам чистої душі) віджіта-а̄тма̄ (хто очистив своє серце) джіта-індрійаƨ̣ (хто підкорив собі свої чуття, такові три типи мудрих домогосподарів) сарва-бƨӯта а̄тма-бƨӯта-а̄тма̄ [сан] (досягнувши стану, в якому все їхнє єство пронизане любов’ю і співчуттям до всіх істот) курван апі (хоча зайнятий у діях) на ліпйате (не зв’язується ними).
Є три типи мудрих домогосподарів, зайнятих у цій йозі: хто підкорив буддƨі намірам чистої душі, хто підкорив свій розум і хто приборкали свої чуття. Якщо порівняти їхню практику, то перший із них є вищим за останніх. Всі вони сповнені любові та співчуття до всіх живих істот. Хоча вони постійно зайняті діяльністю, вона їх не зв’язує. (7)

Розбір бенгальського перекладу:

йоґа-йуктаƨ̣ (পূর্ব্বোক্ত যোগযুক্ত, Згаданий вище карма-йог) віш́уддƨа-а̄тма̄ (বিজিতবুদ্ধি, хто підкорив буддƨі намірам чистої душі) віджіта-а̄тма̄ (বিশুদ্ধচিত্ত, хто очистив своє серце) джіта-індрійаƨ̣ (ও জিতেন্দ্রিয় এই ত্রিবিধ জ্ঞানী গৃহস্থ, хто підкорив собі свої чуття, такові три типи мудрих домогосподарів) сарва-бƨӯта а̄тма-бƨӯта-а̄тма̄ [сан] (সর্ব্বভূতের প্রেমাস্পদীভূতদেহ হইয়া, досягнувши стану, в якому все їхнє єство пронизане любов’ю і співчуттям до всіх істот) курван апі (কর্ম্মাচরণ করিয়াও, хоча зайнятий у діях) на ліпйате (তাহাতে লিপ্ত হন না, не зв’язується ними).
পূর্ব্বোক্ত যোগযুক্ত Згадані раніше карма-йоґи জ্ঞানী мудрі গৃহস্থ домогосподарі তিন প্রকার бувають трьох типів — বিশুদ্ধবুদ্ধি хто підкорив буддƨі намірам чистої душі, বিজিত-চিত্ত хто підкорив розум ও জিতেন্দ্রিয় і хто підпорядкував чуття. ইহাদের Їхню সাধন практику তারতম্যে якщо порівняти, পূর্ব্ব першого পূর্ব্বের উৎকর্ষত্ব вищим за останніх জানিবে слід розуміти. ইহারা Вони সকলেই всі সর্ব্বজীবের до всіх живих істот অনুরাগ ভাজন হইয়া থাকেন сповнені любові та співчуття. তাহারা Вони, সমস্ত কর্ম্মাচরণ করিয়াও хоча виконуючи всі дії, তাহাতে ними লিপ্ত пов’язані হন না не стають ॥৭॥

1 english edition:

yoga yuktah — Engaged in such a yoga process, the three kinds of learned householders, viz., visuddha atma — one who has mastery over the intelligence; vijita atma — one of pure heart; jita indriyah — and one who has mastery over the senses; na lipyate — are not implicated; kurvan api — although performing action; sarva bhuta atmabhuta atma (san) — having reached the state in which their whole being is pervaded with affection and compassion for all beings. (7)
(eng) Engaged in yoga in this way are three types of learned householders (jnani grhastha): one of pure intelligence, one of controlled mind, and one of controlled senses. By their comparative practices, the former should be known as superior to the latter. All are the embodiment of goodwill for every living being. Although fully active, they are never implicated by action.
(укр) Є три типи домогосподарів (г’яна-грихастх), зайнятих у цій йозі: ті, хто утвердилися на плані буддƨі, хто підпорядкували свій розум і хто приборкали свої чуття. Якщо порівняти їхню практику, то перший із них є вищим за останніх. Всі вони є втіленням доброї волі для кожної живої істоти. Хоча вони постійно зайняті діяльністю, вона їх не поневолює.

2 english edition:

yoga-yuktaḥ — Engaged in such a yoga process; viśuddha-ātmā — the clean-hearted person; vijita-ātmā — of controlled mind; jita-indriyaḥ — who has mastery over the senses; na lipyate — is not implicated; kurvan api — although performing action; sarva-bhūta-ātmabhūta-ātmā (san) — having reached the state in which his whole being is pervaded with affection and compassion for all beings. (7)
(eng) The clean-hearted person thus engaged in yoga controls his mind and senses. Becoming filled with affection and compassion for all beings, although fully active, he is never implicated by any action.
(укр) Людина з чистим серцем, яка займається йоґою, контролює свій розум і чуття. Наповнена любов’ю та співчуттям до всіх істот, вона, хоча й повністю активна, ніколи не заплутується в жодній дії.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

йоґа-йуктаƨ̣ — зайнятий відданим служінням; віш́уддƨа-а̄тма̄ — душа, що очистилась; віджіта-а̄тма̄ — той, хто владає собою; джіта- індрійаƨ̣ — перемігши почуття; сарва-бƨӯта — усім живим істотам; а̄тма-бƨӯта-а̄тма̄ — той, хто співчуває; курван апі — хоча й заглиблений у роботу; на — ніколи; ліпйате — зв’язаний.
Той, хто робить усе з відданістю, хто є чиста душа, хто владає розумом і приборкав чуття — той любий усім, і він співчуває кожному. Хоча він завжди працює, діяльність не сковує його. (7)

Коментар:

Той, хто йде шляхом визволення в свідомості Кр̣шн̣и, — дуже дорогий усім живим істотам, і кожна жива істота люба йому. І це — вияв свідомості Кр̣шн̣и. Така людина завжди бачить, що кожна жива істота невід’ємна від Кр̣шн̣и, подібно до того, як листя і гілля нероздільні з деревом. Він добре знає, що вода, якою поливають корінь, напоїть гілля і листя дерева, так само, як їжа, потрапивши в шлунок, постачає енерґію всьому тілу. Той, хто діє в свідомості Кр̣шн̣и, — є слуга кожного, і тому він дуже дорогий кожному. Й оскільки всі задоволені його діяльністю, свідомість його чиста. Якщо ж свідомість його чиста, то він повністю владає своїм розумом, а за допомогою врівноваженого розуму він легко вгамовує свої чуття. Його розум завжди зосереджений на Кр̣шн̣і — і тому не може трапитись такого, щоб він відступився од Кр̣шн̣и, або щоб його почуття було втягнуто в якусь іншу діяльність, окрім служіння Господеві. Він хоче слухати тільки про Кр̣шн̣у, і не бажає їсти нічого, що не було запропоноване Кр̣шн̣і. Він нікуди не хоче йти, якщо це не пов’язано з Кр̣шн̣ою. Таким чином він панує над своїми чуттями. Людина, чуття якої приборкані, не ображає нікого. Може виринути питання: «Але ж Арджуна під час битви поводився зі своїми супротивниками вельми негречно! Хіба таке поводження личить людині, що перебуває в свідомості Кр̣шн̣и?» Однак це лише на перший погляд Арджуна здавався аґресивним, адже, як це було з’ясовано в другій главі, всі присутні на полі бою продовжуватимуть жити як індивідуальні істоти, бо не можна вбити духовної душі. Таким чином, з духовного погляду нікого не було вбито на полі бою Курукшетра. За велінням Кр̣шн̣и, присутнього там особисто, вони лише змінили свій «одяг». Тому Арджуна, воюючи на полі бою Курукшетра, насправді не воював зовсім, — він, сповнений свідомості Кр̣шн̣и, просто виконував накази Кр̣шн̣и. Така людина ніколи не заплутується в кармічних наслідках своєї діяльності.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Мудрець, відданий нішкама-карма-йозі, володіє чистим буддƨі, чистим серцем і самоконтролем, він ототожнив себе з душею всіх інших істот, і навіть виконуючи дії, не заплутується в них. (7)

Коментар:

Мудреці, які практикують нішкама-карма-йоґу, поділяються на три класи: істинно мудрі, щиросердні та самодисципліновані. Перші перевершують других, а другі — третіх з точки зору духовного прогресу. Та душа, що ототожнила себе з душею всіх інших істот, стає для кожного об’єктом любові і поклоніння. Хоча і виконуючи дії, вона ніколи не заплутується в них.

 

नैव किञ्चित्करोमीति युक्तो मन्येत तत्त्ववित् ।
पश्यञ्शृण्वन्स्पृशञ्जिघ्रन्नश्नन्गच्छन्स्वपञ्श्वसन् ॥८॥
प्रलपन्विसृजन्गृह्णन्नुन्मिषन्निमिषन्नपि ।
इन्द्रियाणीन्द्रियार्थेषु वर्त्तन्त इति धारयन् ॥९॥
наіва кін̃чіт каромі̄ті
     ^{«нічого не      роблю»    так}
йукто манйета таттва-віт
^{карма-йоґ     думає    істини  знавець}
паш́йан̃ ш́рин̣ван сприш́ан̃ джіґƨранн
    ^{бачачи,        чуючи,    доторкуючись,     нюхаючи}
аш́нан ґаччхан свапан̃ ш́васан
^{споживаючи,   йдучи,   сплячи,  дихаючи}
пралапан вісриджан ґриƨн̣анн
^{розмовляючи,  випорожняючись,  приймаючи}
унміш̣ан німіш̣анн апі
^{відкриваючи,  закриваючи очі}
індрійа̄н̣і̄ндрійа̄ртхеш̣у
^{органи чуттів     об’єктами чуттів}
вартанта іті дƨа̄райан
     ^{зайняті     так    усвідомлює}
Той, хто божественну свідомість має,
хоч він торкається, говорить, бачить,
спить, випоро́жнюється, чує,
їсть, рухається, дихає повітрям,
приймає речі, нюхає, моргає,
але при тому усвідомлює, що він
не робить як душа нічого зовсім —
це тільки гра чуттів й об’єктів їхніх. (8–9)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

[аƨам] (Я) на каромі (не роблю) кін̃чіт ева (нічого) іті (так) йуктаƨ̣ (практикуючий карма-йогу) манйета (думає) таттва-віт (знаючий істину) паш́йан (бачачи) ш́рин̣ван (чуючи) сприш́ан (доторкуючись) джіґƨран (нюхаючи) аш́нан (споживаючи) ґаччхан (йдучи) свапан (сплячи) ш́васан (дихаючи) пралапан (розмовляючи) вісриджан (випорожняючись) ґриƨн̣ан (приймаючи) унмішан (відкриваючи очі) німішан апі (і закриваючи очі чи моргаючи) індрійа̄н̣і (органи чуттів, як-от очі) індрійа-артхешу (у їхних відповідних об’єктах чуттів, як-от форма) вартанте (зайняті), іті (так) дƨа̄райан (усвідомлює).
Хоча такий карма-йоґ, який знає Вищу Істину, виконує всі дії: бачить, чує, торкається, нюхає, їсть, рухається, спить, дихає, говорить, випорожнюється, приймає речі, кліпає очима і так далі, він усвідомлює: “Мої органи чуття — очі, вуха, шкіра, ніс і язик — задіяні з відповідними об’єктами форми, звуку, дотику, запаху і смаку”. Таким чином він постійно відчуває: “Я взагалі не виконую жодної дії”. (8–9)
Хоча ті мудреці, що Істину осягнули, як усі інші бачать, чують, їдять, сплять, торкаються та нюхають, моргають, дихають, ходять, говорять, відходи тіла викидають та різне майно набувають, та розуміють, що їхнє справжнє “я” не діє у всіх вчинках зовнішніх. Для них така діяльність тіла – всього лише ігри почуттів і їхніх об’єктів.

Розбір бенгальського перекладу:

таттва-віт (তত্ত্বজ্ঞ, Знаючий істину) йуктаƨ̣ (কর্ম্মযোগী, практикуючий карма-йогу) паш́йан (দর্শন, бачачи) ш́рин̣ван (শ্রবণ, чуючи) сприш́ан (স্পর্শ, доторкуючись) джіґƨран (ঘ্রাণ, нюхаючи) аш́нан (ভোজন, споживаючи) ґаччхан (গমন, йдучи) свапан (শয়ন, сплячи) ш́васан (নিশ্বাস গ্রহণ, дихаючи) пралапан (কথন, розмовляючи) вісриджан (মূত্র পুরীষ ত্যাগ, випорожняючись) ґриƨн̣ан (গ্রহণ, приймаючи) унмішан (উন্মীলন, відкриваючи очі) німішан апі (ও নিমীলন প্রভৃতি কার্য্য করিয়াও, і закриваючи очі чи моргаючи) індрійа̄н̣і (চক্ষুঃ প্রভৃতি ইন্দ্রিয়গণই, органи чуттів, як-от очі) індрійа-артхешу (স্ব স্ব রূপাদি বিষয়ে, у їхних відповідних об’єктах чуттів, як-от форма) вартанте (প্রবর্ত্তিত আছে, зайняті), іті (ইহা, так) дƨа̄райан (নিশ্চয় করিয়া, усвідомлює) [аƨам] (আমি, я) кін̃чіт ева (কিছুই, нічого) на каромі (করি না, не роблю) іті (এইরূপ, так) манйета (মনে করেন, думає).
পূর্ব্বোক্ত Згаданий раніше তত্ত্বজ্ঞ знавець Вищої Істини, কর্ম্মযোগী практикуючий карма-йоґу, দর্শন бачення, শ্রবণ слухання, স্পর্শ дотик, ঘ্রাণ нюх, ভোজন прийняття їжи, গমন ходіння, নিদ্রা сон, নিশ্বাস дихання, গ্রহন прийняття речей, কথন розмову, মুত্র-পুরীষ ত্যাগ গ্রহণ виділення сечі та калу, উম্মীলন ও নিমীলন відкриття і закриття очей প্রভৃতি і т.д. কার্য্য করিয়াও використовуючи, ‘আমার Мої চক্ষু очі কর্ণাদি вуха і т.д. ইন্দ্রিয়গণই органи чуття তাহাদের у свої নিজ নিজ відповідні বিষয় об’єкти রূপাদিতে як-от форма тощо প্রবর্ত্তিত занурені আছে є’ ইহা це ধারণা করিয়া усвідомлюючи ‘আমি Я কিছুই нічого করিতেছি না не роблю’ এইরূপ так মনে করেন думає ॥৮–৯॥

1 english edition:

yuktah — A karma yogi; tattva vit — a knower of essential truth; api — although engaged in the functions of; pasyan — seeing; srnvan — hearing; sprsan — touching; jighran — smelling; asnan — eating; gacchan — moving; svapan — sleeping; svasan — breathing; pralapan — speaking; visrjan — expelling waste matter; grhnan — accepting things; unmisan — and opening; nimisan — and closing the eyes, or blinking; manyeta — perceives; iti — thus (aham) — ”I; na karomi — do not do; kincit eva — anything”; dharayan — having ascertained; iti — that; indriyani — the senses, viz., eyes, etc.; vartante — are engaged in; indriya arthesu — their respective sense objects of form, etc. (8–9)
(eng) Although such a karma yogi who is a knower of intrinsic truth performs all the activities of seeing, hearing, touching, smelling, eating, moving, sleeping, breathing, speaking, expelling waste matter, accepting things, blinking the eyes, and so on, he realizes: “My sense organs — eyes, ears, skin, nose, and tongue — are engaged with their respective objects of form, sound, touch, scent, and taste.” In this way he constantly perceives, “I do not perform any action at all”.
(укр) Хоча такий карма-йоґ, який знає внутрішню істину, виконує всі дії: бачить, чує, торкається, нюхає, їсть, рухається, спить, дихає, говорить, виводить відходи, приймає речі, кліпає очима і так далі, він усвідомлює: “Мої органи чуття — очі, вуха, шкіра, ніс і язик — задіяні з відповідними об’єктами форми, звуку, дотику, запаху і смаку”. Таким чином він постійно відчуває: “Я взагалі не виконую жодної дії”.

2 english edition:

yuktaḥ tattva-vit — The realised karma-yogī; api — athough engaged in the functions of; paśyan — seeing; śṛṇvan — hearing; spṛśan — touching; jighṛan — smelling; aśnan — eating; gachchhan — moving; svapan — sleeping; śvasan — breathing; pralapan — speaking; visṛjan — evacuating; gṛhṇan — grasping objects in the hands; unmiṣan — and opening; nimiṣan — and closing the eyes, or blinking; dhārayan — understanding; iti — that; indriyāṇi — the senses, viz., eyes, etc.; vartante — function; indriya-artheṣu — in relation to their respective sense objects of form, etc.; iti manyeta — thus considers: (aham) — “I; na karomi — do not do; kiñchit eva — anything”. (8–9)
(eng) The realised karma-yogī performs the activities of seeing, hearing, touching, smelling, eating, moving, sleeping, breathing, speaking, evacuating, grasping objects, blinking the eyes, and so on, and he understands, “My sense organs—eyes, ears, skin, nose, and tongue—function in relation to their respective objects of form, sound, touch, smell, and taste.” Thus, he considers, “I do not perform any action at all”.
(укр) Свідомий та освідчений карма-йоґ виконує дії, пов’язані з баченням, слухом, дотиком, нюхом, їжею, рухом, сном, диханням, розмовою, випорожненням, прийняттям предметів, кліпанням очима тощо, але він розуміє: “Мої органи чуття — очі, вуха, шкіра, ніс і язик — взаємодіють з відповідними об’єктами форми, звуку, дотику, запаху та смаку”. Таким чином, він вважає: “Я взагалі не виконую жодної дії”.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

на — ніколи; ева — неодмінно; кін̃чіт — що завгодно; каромі — я роблю; іті — таким чином; йуктаƨ̣ — той, хто перебуває в божественній свідомості; манйета — думає; таттва-віт — той, хто знає істину; паш́йан — бачачи; ш́рин̣ван — чуючи; сприш́ан — доторкуючись; джіґƨран — нюхаючи; аш́нан — споживаючи; ґаччхан — коли він ходить; свапан — коли він спить; ш́васан — дихаючи; пралапан — розмовляючи; вісриджан — відмовляючись; ґриƨн̣ан — приймаючи; унмішан — розплющуючи; німішан — заплющуючи; апі — незважаючи на; індрійа̄н̣і — чуття; індрійа-артхешу — в задоволенні почуттів; вартанте — хай вони будуть залучені до; іті — так; дƨа̄райан — вважаючи.
Той, хто має божественну свідомість, незважаючи на те, що бачить, чує, торкає і нюхає, їсть, рухається, спить і дихає — завжди розуміє, що насправді він нічого не робить, тому що, розмовляючи, опорожнюючи шлунок й наповнюючи його, відкриваючи і заплющуючи очі, він завжди знає, що це лише матеріальні чуття взаємодіють із своїми об’єктами, сам же він стоїть осторонь них. (8–9)

Коментар:

Життя людини в свідомості Кр̣шн̣и чисте, і тому вона не має нічого спільного з матеріальною діяльністю, що залежить від п’яти причин, безпосередніх і прихованих: виконавця, власне роботи, ситуації, зусиль й удачі. Це є наслідком того, що вона поринула у любовне трансцендентне служіння Кр̣шн̣і. Хоча зовні вона діє за допомогою свого тіла та органів чуття, насправді вона завжди усвідомлює своє справжнє становище — свої духовні обов’язки. У людини з матеріальною свідомістю органи чуття зайняті почуттєвими втіхами, але людина в свідомості Кр̣шн̣и використовує їх так, щоб вдовольнити чуття Кр̣шн̣и. Тому людина в свідомості Кр̣шн̣и завжди вільна, хоча зовні здається, що вона діє на емоційному рівні. Такі фізіологічні функції, як бачення та слухання, являють собою чуттєву діяльність, призначену для здобування знання, тимчасом як рух, мова, опорожнення шлунку тощо, призначені для роботи. Функціонування чуттів не впливає на людину в свідомості Кр̣шн̣и. Вона робить тільки те, що хоче Господь, бо розуміє, що вона — вічна слуга Господа.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Нішкама-карма-йоґ, добре обізнаний з трансцендентним знанням, думає про себе так: “Я взагалі нічого не роблю. Це органи чуття рухаються серед об’єктів свого сприйняття”, — пам’ятаючи про це, він бачить, чує, торкається, нюхає, їсть, рухається, спить, дихає, говорить, випорожняється, приймає речі, відкриває повіки або закриває їх. (8–9)

Коментар:

Нішкама-карма-йоґ, чий розум очищений вогнем трансцендентного знання і який усвідомлює тонку різницю між карма-йоґою і карма-санньясою, думає про себе так: “Я взагалі нічого не роблю; це органи чуття рухаються серед об’єктів свого сприйняття”, — в той час як він бачить, чує, торкається, нюхає, їсть, рухається, спить, дихає, говорить, випорожняється, приймає речі, відкриває або закриває повіки. Після належного обміркування він приходить до висновку, що він є духовна істота — душа — цілком незалежна від свого тіла, розуму і чуттів, і що саме його фізичні чуття здійснюють фізичні дії. Огорнутий авід’єю (невіглаством), саме його спотворене его є автором цих чуттєвих дій. Цей спотворений егоїзм зникає, як тільки трансцендентне знання з’являється у ньому завдяки Моїй милості.

 

ब्रह्मण्याधाय कर्म्माणि सङ्गं त्यक्त्वा करोति यः ।
लिप्यते न स पापेन पद्मपत्रमिवाम्भसा ॥१०॥
браƨман̣й а̄дƨа̄йа карма̄н̣і
^{Всевишньому  присвячуючи   всі дії}
сан̇ґам̇ тйактва̄ кароті йаƨ̣
^{прихильності  залишив      діє     хто} 
ліпйате на са па̄пена
^{зачіпається  не  той    гріхом}
падма-патрам іва̄мбƨаса̄
  ^{лотоса      листок       як     водою}
Як лотос у воді не намокає,
не може гріх торкнутися того,
хто Господу присвячує всі дії,
залишивши прихильності мирські. (10)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

браƨман̣і (Всевишньому) а̄дƨа̄йа (присвячуючи) карма̄н̣і (усі дії) сан̇ґам̇ (від прив’язаностей) тйактва̄ (відмовившись) кароті (виконує обов’язки) йаƨ̣ (хто), на ліпйате (не зазнає впливу) саƨ̣ (той) па̄пена (гріха та благочестя) падма-патрам іва (як листок лотоса) амбƨаса̄ (водою).
Як лист лотоса не намокає, хоч і перебуває на воді, так і той, хто безкорисливо присвячує всі свої дії Верховному Господеві, не зазнає впливу гріховних чи благочестивих наслідків. (10)

Розбір бенгальського перекладу:

йаƨ̣ (যিনি, Хто) браƨман̣і (পরমেশ্বরে, Всевишньому) карма̄н̣і (কর্ম্ম সমুদয়, усі дії) а̄дƨа̄йа (সমর্পণ করিয়া, присвячуючи) сан̇ґам̇ (আসক্তি, від прив’язаностей) тйактва̄ (ত্যাগ পূর্ব্বক, відмовившись) кароті (কর্ম্ম করেন, виконує обов’язки), саƨ̣ (তিনি, той) амбƨаса̄ (জলের দ্বারা, водою) падма-патрам іва (পদ্ম পত্রের মত, як листок лотоса) па̄пена (পাপ-পূণ্যের দ্বারা, гріхом та благочестям) на ліпйате (লিপ্ত হন না, не зв’язується).
যিনি Хто পরমেশ্বরে Всевишньому সমস্ত কর্ম্ম всі свої дії সমর্পণ করিয়া присвятивши, ফলাসক্তি від прагнення до плодів дій পরিত্যাগ পূর্ব্বক відмовившись, কর্ম্মাচরণ করেন обов’язки виконує, পদ্মপত্র যেমন як лист лотоса জলে থাকিয়াও на воді জলে লিপ্ত হয় না не намокає, সেইরূপ так само তিনিও він також সমস্ত কর্ম্মাচরণ করিয়াও усі обов’язки виконуючи, কর্ম্মজনিত породжених вчинками পাপ гріха বা чи পুর্ণ্যে благочестя লিপ্ত হন না не зазнає впливу ॥১০॥

1 english edition:

yah — One who; karoti — acts; adhaya — by offering; karmani — all actions, brahmani — unto the Supreme Lord; tyaktva — having given up; sangam — attachment; sah — he; na lipyate — is not affected; papena — by sin or piety; padma patram iva — just like a lotus leaf; (na lipyate) — is not affected; ambhasa — by water. (10)
(eng) As a lotus leaf is not moistened although it remains on the water, one who selflessly offers all his actions to the Supreme Lord, remains unaffected by sinful or pious reactions.
(укр) Як лист лотоса не намокає, хоч і перебуває на воді, так і той, хто безкорисливо присвячує всі свої дії Верховному Господеві, не зазнає впливу гріховних чи благочестивих наслідків.

2 english edition:

yaḥ — One who; karoti — acts; ādhāya — by offering; karmāṇi — all actions; brahmaṇi — unto the Supreme Lord; tyaktvā — having given up; saṅgam — attachment; saḥ — he; na lipyate — is not affected; pāpena — by sin (or piety); padma-patram iva — as a lotus leaf; (na lipyate) — is not touched; ambhasā — by water. (10)
(eng) One who, though living in this world, selflessly offers all his actions to the Supreme Lord, is not polluted by sin, as a lotus leaf remains on the water yet is untouched by it.
(укр) Той, хто, живучи в цьому світі, безкорисливо присвячує всі свої дії Верховному Господеві, не забруднюється гріхом, як лист лотоса, що перебуває на воді, але залишається недоторканим нею.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

браƨман̣і — Верховному Богові-Особі; а̄дƨа̄йа — віддає; карма̄н̣і — усяку роботу; сан̇ґам — прив’язаності; тйактва̄ — відмовляючись; кароті — виконує; йаƨ̣ — хто; ліпйате — заторкується; на — ніколи; саƨ̣ — він; па̄пена — гріхом; падма-патрам — лист лотоса; іва — як; амбƨаса̄ — водою.
Того, хто виконує свої обов’язки без прив’язаності до них і віддає плоди Верховному Господеві, не заторкує гріх. Він подібний до листка лотосу, що не змочується водою. (10)

Коментар:

Тут слово брахман̣і означає «в свідомості Кр̣шн̣и». Матеріальний світ являє собою сукупне проявлення трьох ґун̣ матеріальної природи, і це визначається спеціальним терміном: прадга̄на. Ведичні гімни сарвам̇ хй етад брахма (Ма̄н̣д̣ӯкйа Упанішада 2), тасма̄д етад брахмо на̄ма-рӯпам аннам̇ ча джа̄йате (Мун̣д̣ака Упанішада 1.1.9) і слова Бгаґавад-ґı̄ти (14.3) мама йонір махад брахма вказують, що все, що існує в матеріальному світі, є виявом Брахмана, і хоча наслідки проявляються різним чином, вони не відрізняються од причини. В Īш́опанішаді сказано, що все пов’язано з Верховним Брахманом, тобто Кр̣шн̣ою, і тому все належить тільки Йому. Хто ясно усвідомлює, що все належить Кр̣шн̣і, що Він — володар усього, і що, таким чином, все служить Йому, — того не заторкують ні добрі, ні гріховні наслідки його діяльності. Навіть оце матеріальне тіло є даром Божим і призначене для певної діяльності, і його можна залучити до свідомості Кр̣шн̣и. Тоді зворотні наслідки гріховної діяльності вже не будуть поганити його, так само, як вода не змочує лист лотосу, що лежить на ній. Господь також каже в Ґіті (3.30): майі сарва̄н̣і карма̄н̣і саннйасйа — «підпорядкуй всю свою діяльність Мені (Кр̣шн̣і)». Це означає, що людина без свідомості Кр̣шн̣и діє відповідно до своїх тілесних та почуттєвих понять, але той, хто має свідомість Кр̣шн̣и, діє вже на основі розуміння того, що тіло — це власність Кр̣шн̣и, і тому його треба використовувати в служінні Кр̣шн̣і.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Як лист лотоса, що пливе по воді, не змочується водою, так і гріх не торкається того, хто виконує нішкама-карму, присвячуючи її плоди Верховному Господеві. (10)

 

कायेन मनसा बुद्ध्या केवलैरिन्द्रियैरपि ।
योगिनः कर्म्म कुर्व्वन्ति सङ्गं त्यक्त्वात्मशुद्धये ॥११॥
ка̄йена манаса̄ буддƨйа̄
   ^{тілом,      розумом,      мудрістю}
кевалаір індрійаір апі
^{очищеними     чуттями    навіть}
йоґінаƨ̣ карма курванті
^{карма-йоґ   обов’язки  виконуючи}
сан̇ґам̇ тйактва̄тма-ш́уддƨайе
^{прив’язаність  залишив,  серце  очищаючи}
Тому всі карма-йоги діють за́вжди,
використовуючи тіло й розум,
а також буддƨі та чуття свої,
аби очистити свої бажання
і серце від корисливих мотивів. (11)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

ка̄йена (Тілом), манаса̄ (розумом) буддƨйа̄ (буддƨі) кевалаіƨ̣ апі індрійаіƨ̣ (а також одними лише чуттями, відділивши їх від розуму) йоґінаƨ̣ (карма-йоґи) карма курванті (виконують свої обов’язки) сан̇ґам̇ (прив’язаність до плодів дій) тйактва̄ (відкидаючи) а̄тма ш́уддƨайе (для очищення розуму).
Заради очищення розуму карма-йоґи відмовляються від усіх прив’язаностей до плодів дій і виконують свої обов’язки за допомогою тіла, розуму та буддƨі. Вони можуть діяти також лише через свої чуття, якщо їхнє ставлення цілком неупереджене. (11)

Розбір бенгальського перекладу:

йоґінаƨ̣ (কর্ম্মযোগিগণ, Карма-йоґи) а̄тма ш́уддƨайе (মনঃ শুদ্ধির জন্য, для очищення розуму) сан̇ґам̇ (কর্ম্মফলে আসক্তি, прив’язаність до плодів дій) тйактва̄ (ত্যাগ করতঃ, відкидаючи) ка̄йена (শরীর, тілом), манаса̄ (মন, розумом) буддƨйа̄ (বুদ্ধি, буддƨі) кевалаіƨ̣ апі індрійаіƨ̣ (ও মনঃ সংযোগ রহিত কেবল ইন্দ্রিয়গণ দ্বারা, а також одними лише чуттями, відділивши їх від розуму) карма курванті (কর্ম্ম করিয়া থাকেন, виконуючи свої обов’язки).
কর্ম্মযোগিগণ Карма-йоґи চিত্তশুদ্ধির নিমিত্ত заради очищення свідомості কর্ম্মফলের আসক্তি від прив’язаності до результатів дій পরিত্যাগ পূর্ব্বক відмовившись, শরীর-মন-বুদ্ধি দ্বারা тілом, розумом та буддƨі অথবা або কখনও іноді মনসংযোগ রহিত відділивши їх від розуму, কেবল ইন্দ্রিয়গণের দ্বারা лише органами чуття কর্ম্ম обов’язки করিয়া থাকেন виконуючи ॥১১॥

1 english edition:

atma suddhaye — For purification of the mind; yoginah — karma-yogis; tyaktva — giving up; sangam — attachment to the fruits of action; karma kurvanti — perform action; kayena — by the body; manasa — by the mind; buddhya — by the intelligence; kevalaih api indriyaih — and also by the senses alone, having detached them from the mind. (11)
(eng) For the sake of purification of the mind, karma yogis give up all attachment to the fruits of action and perform their activities with body, mind, and intelligence. Otherwise, they may act through their senses only, with an attitude of disinterest.
(укр) Заради очищення розуму карма-йоґи відмовляються від усіх прив’язаностей до плодів дій і виконують свої обов’язки за допомогою тіла, розуму та буддƨі. Вони можуть діяти також лише через свої чуття, якщо їхнє ставлення цілком неупереджене.

2 english edition:

tyaktvā — By giving up; saṅgam — attachment (to the fruits of action); yoginaḥ — the karma-yogīs; karma kurvanti — perform action; kevalaiḥ — merely; kāyena — by the body; manasā — by the mind; buddhyā — by the intelligence; api indriyaiḥ — and even by the senses; ātma-śuddhaye — for purification of the heart, self-purification. (11)
(eng) By giving up attachment, the karma-yogīs perform action merely through the body, mind, intelligence and even the senses, for self-purification.
(укр) Відмовившись від прив’язаностей, карма-йоґи діють лише за допомогою тіла, розуму, буддƨі і навіть чуттів задля самоочищення.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ка̄йена — тілом; манаса̄ — розумом; буддƨйа̄ — інтелектом; кевалаіƨ̣ — той, хто очистивсь; індрійаіƨ̣ — чуттями; апі — навіть; йоґінаƨ̣ — людина в свідомості Кришн̣и; карма — дії; курванті — вони виконують; сан̇ґам — прихильність; тйактва̄ — залишивши; а̄тма — себе; ш́уддƨайе — з метою очищення.
Йоґи, відмовившись від усіх прив’язаностей, діють, використовуючи тіло, розум, інтелект і навіть чуття лише заради очищення. (11)

Коментар:

Всі дії, які здійснюють за допомогою тіла, розуму, інтелекту і навіть чуттів у свідомості Кр̣шн̣и, задля вдоволення Кр̣шн̣и, вільні від матеріальної скверни. Дії людини, яка усвідомлює Кр̣шн̣у, не викликають ніяких зворотніх матеріальних наслідків. Тому таку чисту діяльність, яку звичайно називають сад-а̄ча̄ра, легко виконувати в свідомості Кр̣шн̣и. Ш́рı̄ла Рӯпа Ґосва̄мı̄ в своїй Бгакті-раса̄мр̣та-сіндгу (1.2.187) описує це таким чином:
ı̄ха̄ йасйа харер да̄сйе
карман̣а̄ манаса̄ ґіра̄
нікгіла̄св апй авастга̄су
джı̄ван-муктах̣ са учйате
«Людина, яка діє в свідомості Кр̣шн̣и (або, іншими словами, служить Кр̣шн̣і) за допомогою тіла, розуму, інтелекту й слів, вже є вільною, навіть перебуваючи в матеріальному світі, хоча вона й може виконувати різноманітну так звану „матеріальну діяльність”». Вона позбулась оманного его, бо не ототожнює себе з тілом, як і не вважає себе його власником. Вона знає, що вона не є тілом, і що тіло не належить їй. Вона сама належить Кр̣шн̣і, і тіло її також належить Кр̣шн̣і. Коли все, що вона створює за допомогою тіла, розуму, інтелекту, мови, життя, багатства тощо, — все, що в неї є, вона використовує на служіння Кр̣шн̣і — все одразу ж узгоджується з Кр̣шн̣ою. Вона не відходить од Кр̣шн̣и і позбувається оманного его, що примушує людину ототожнювати себе зі своїм тілом тощо. Таким є досконалий ступінь свідомості Кр̣шн̣и.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Хто такий нішкама-карма-йоґ? —
Щоб очистити свій розум, нішкама-карма-йоґи виконують свої обов’язки тілом, розумом та інтелектом, а також очищеними чуттями, відкинувши будь-яку прив’язаність до плодів дій. (11)

 

युक्तः कर्म्मफलं त्यक्त्वा शान्तिमाप्नोति नैष्ठिकीम् ।
अयुक्तः कामकारेण फले सक्तो निबध्यते ॥१२॥
йуктаƨ̣ карма-пƨалам̇ тйактва̄
^{карма-йоґ   від дій   плодів   відмовляючись}
ш́а̄нтім а̄пноті наіш̣т̣хікі̄м
^{вмиротворення   досягає   безперервного}
айуктаƨ̣ ка̄ма-ка̄рен̣а
^{корисливий   бажанням потурая}
пƨале сакто нібадƨйате
^{у плодах   одержимий   зв’язується}
Той йоґ, затве́рдившись в зв’язку із Богом,
вже не бажає світ контролювати,
своїми діями впливаючи на нього.
(Всім серцем уповаючи на Бога),
він вмиротворення постійного сягає,
звільняючись від впливу карми.
Тоді як той корисливий діяч,
що дій своїх плодами одержимий,
у рабстві карми опиняється завжди́
(у суєті мирській втрачаючи свободу). (12)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

йуктаƨ̣ (Безкорисливий карма-йоґ) карма-пƨалам̇ (від плодів дій) тйактва̄ (відмовляючись) ш́а̄нтім (вмиротворення, а саме звільнення) а̄пноті (досягає) наішт̣хікı̄м (безперервного), [проте] айуктаƨ̣ (корисливий діяч) ка̄ма-ка̄рен̣а (через потурання плотським бажанням) пƨале (у плодах діянь) сактаƨ̣ [сан] (будучи одержимим) нібадƨйате (зв’язується).
Безкорисливий карма-йоґ, відмовляючись від прив’язаності до плодів своєї діяльності, досягає постійного вмиротворення, тобто звільнення від впливу карми. Проте корисливий діяч, охочий за плодами та одержимий результатом своїх дій, опиняється в рабстві карми. (12)

Розбір бенгальського перекладу:

йуктаƨ̣ (নিষ্কাম কর্ম্মযোগী, безкорисливий карма-йоґ) карма-пƨалам̇ (কর্ম্মফল, від плодів дій) тйактва̄ (ত্যাগ করিয়া, відмовляючись) наішт̣хікı̄м (নিষ্ঠাপ্রাপ্ত, безперервне) ш́а̄нтім (শান্তি অর্থাৎ মোক্ষ, вмиротворення, а саме звільнення) а̄пноті (প্রাপ্ত হন, досягає), [কিন্তু, проте] айуктаƨ̣ (সকাম কর্ম্মী, корисливий діяч) ка̄ма-ка̄рен̣а (কামনা পূর্ব্বক প্রবৃত্ত হওয়ায়, через потурання плотським бажанням) пƨале (কর্ম্মফলে, у плодах діянь) сактаƨ̣ [сан] (আসক্ত হইয়া, будучи одержимим) нібадƨйате (বদ্ধ হন, стає зв’язаним).
নিষ্কাম কর্ম্মযোগী Безкорисливий карма-йоґ কর্ম্মফলাসক্তি від прив’язаності до результатів дій পরিত্যাগ পূর্ব্বক відмовившись, কর্ম্ম обов’язки করার виконуючи, নৈষ্ঠিকী незмінного শান্তি вмиротворення, অর্থাৎ а саме কর্ম্ম від карми মোক্ষ звільнення প্রাপ্ত হন досягає. কিন্তু Проте সকাম-কর্ম্মী корисливий діяч ফল কামনা পূর্ব্বক з прагненням до плодов дій কর্ম্মে প্রবৃত্ত হওয়াতে через участь у діях, ঐ কর্ম্মফলে до цих плодов дій আসক্ত হইয়া прив’язаним будучи, কর্ম্মবন্ধন рабство карми প্রাপ্ত হন отримує ॥১২॥

1 english edition:

yuktah — A niskama karma yogi, follower of the path of selfless action; tyaktva — giving up; karma phalam — the fruits of action; apnoti — obtains; naisthikim — uninterrupted; santim — peace, i.e. liberation, (kintu) — but; ayuktah — a sakama karmi, fruit hunter; nibadhyate — becomes bound; saktah (san) — being obsessed; phale — with the fruits of action; kamakarena — due to indulgence in fruitive desires. (12)
(eng) The pure, materially unmotivated (niskama) karma-yogi, giving up attachment to the fruits of his action, attains constant peace, or liberation from reactionary work. But the ambitious (sakama) karmi, the fruit hunter, is obsessed with the result of his action, and he becomes implicated by his endeavors.
(укр) Чистий, не спонукуваний матеріальними мотивами (нішкама) карма-йоґі, відмовляючись від прив’язаності до плодів своєї діяльності, досягає постійного вмиротворення, тобто наслідки його дії вже не впливають на нього. Проте честолюбний (сакама) кармі, охочий за плодами та одержимий результатом своїх дій, опиняється у путах своїх зусиль.

2 english edition:

yuktaḥ — A niṣkām karma-yogī, one engaged in the yoga of selfless action; tyaktvā — giving up; karma-phalam — the fruits of action; āpnoti — attains; naiṣṭhikīm — uninterrupted; śāntim — peace, i.e. liberation; (kintu) — but; ayuktaḥ — a sakām karmī, fruitive worker; nibadhyate — becomes bound; saktaḥ (san) — being attached; phale — to the fruits of action; kāma-kāreṇa — by nurturing fruitive desires. (12)
(eng) Giving up attachment to the fruits of his actions, the materially unmotivated (niṣkām) karma-yogī attains constant peace, or liberation from actions and reactions. But the fruitive worker (sakām karmī) is attached to the fruits of his actions, and he becomes implicated by his endeavours.
(укр) Відмовившись від прив’язаности до плодів своїх дій, невмотивований матеріально (нішкам) карма-йоґи досягає постійного спокою, або звільнення від дій і їх наслідків. Але корисливий діяч (сакам кармі) прив’язаний до плодів своїх дій, і опиняється у путах своїх зусиль.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

йуктаƨ̣ — той, хто заглибився у віддане служіння; карма-пƨалам — наслідків усієї діяльності; тйактва̄ — відмовляючись; ш́а̄нтім — цілковитого спокою; а̄пноті — досягає; наішт̣хікı̄м — непохитного; айуктаƨ̣ — той, хто не має свідомості Кришн̣и; ка̄ма-ка̄рен̣а — для насолоди плодами роботи; пƨале — у наслідку; сактаƨ̣ — прив’язаний; нібадƨйате — заплутується.
Непохитно віддана душа досягає справжнього миру, бо вона пропонує Мені плоди всієї своєї діяльності, тоді як людина, яка не перебуває в злагоді з Всевишнім і жадає плодів своєї праці, заплутується. (12)

Коментар:

Різниця між людиною в свідомості Кр̣шн̣и і людиною з тілесною концепцією буття полягає в тому, що перша прив’язується до Кр̣шн̣и, а друга прив’язана до наслідків своїх дій. Людина, що прихилилася до Кр̣шн̣и і працює тільки для Нього, безумовно вже є звільненою особистістю і не прагне плодів своєї праці. В Бга̄ґаватам пояснюється, що занепокоєність результатами своєї діяльності виникає внаслідок нашого занурення в концепцію двоїстості, тобто забуття Абсолютної Істини. Кр̣шн̣а є Верховна Абсолютна Істина, Бог-Особа. В свідомості Кр̣шн̣и двоїстості немає. Все, що існує, створено енерґією Кр̣шн̣и, а Кр̣шн̣а є всеосяжне благо. Тому діяльність в свідомості Кр̣шн̣и протікає на абсолютному рівні, вона трансцендентна і не викликає матеріальних наслідків. Отже, людина в свідомості Кр̣шн̣и сповнена вмиротворення. Але той, хто підраховує прибутки, що забезпечують йому чуттєві втіхи, не матиме такого спокою. В цьому і полягає секрет свідомості Кр̣шн̣и: бачити, що все суще перебуває в Кр̣шн̣і, — внаслідок такого розуміння зникають страхи і приходить мир.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Безкорисливий карма-йоґ проти корисливого діяча —
Нішкама-карма-йоґ, відмовившись від усіх бажань корисливих дій, досягає вічного спокою, тоді як корисливий діяч (шукач плодів) заплутується в кармі через своє егоїстичне прагнення до плодів своєї діяльності. (12)

 

सर्व्वकर्म्माणि मनसा सन्न्यस्यास्ते सुखं वशी ।
नवद्वारे पुरे देही नैव कुर्व्वन्न कारयन् ॥१३॥
сарва-карма̄н̣і манаса̄
 ^{від усіх          дій          розумом}
саннйасйа̄сте сукхам̇ ваш́і̄
^{відмовляючись,  щасливо  володіючи собою}
нава-два̄ре пуре деƨі̄
  ^{з 9   вратами    в обителі   душа}
наіва курван на ка̄райан
  ^{не   !     роблячи    не  залучає в діях}
Відсторонившись у думках від дій,
приборкавши усі чуття та розум,
така душа щасли́во проживає
в обителі тілесній з дев’ятьма вратами.
Вона нічого не вчиняє, хоча зовні
виконує обов’язки старанно,
а інших залучаючи до дії,
себе причиною той дії не вважає. (13)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

сарва-карма̄н̣і (Від всіх дій) манаса̄ (за допомогою розума) саннйасйа (відмовляючись) а̄сте (перебуває) сукхам̇ (щасливо) ваш́ı̄ (приборкавши чуття) нава-два̄ре (з дев’ятьма вратами: два ока, дві ніздрі, два вуха, рот, анус і геніталії) пуре (в тілі, позбавленому егоїзму) деƨı̄ (втілена  жива істота) [курван апі] (навіть виконуючи дії) на ева курван (не вважає себе діючим) [ка̄райан апі] (навіть залучаючи в діяльності) на ка̄райан (не вважаючи себе ініціатором дій)
За допомогою розума відмовляючись від усіх корисливих дій, втілена жива істота, що приборкала чуття, щасливо перебуває в тілесній обителі з дев’ятьма вратами. Вона вільна від оманного его, тобто не вважає себе діючим, хоча зовні виконує всі свої обов’язки, і не вважає себе ініціатором дій, хоча й залучає інших до виконання їхних обов’язків. (13)

Розбір бенгальського перекладу:

ваш́ı̄ (জিতেন্দ্রিয়, Приборкавши чуття) деƨı̄ (জীব, втілена жива істота) манаса̄ (মনের দ্বারা, за допомогою розума) сарва-карма̄н̣і (সমুদয় কর্ম্ম, від всіх дій) саннйасйа (ত্যাগ করিয়া, відмовившись) нава-два̄ре (নবদ্বার বিশিষ্ট, з дев’ятьма вратами: два ока, дві ніздрі, два вуха, рот, анус і геніталії) пуре (পুরবৎ অহং ভাব শূন্য দেহে, в тілі, позбавленому егоїзму) [курван апі] (কর্ম্ম করিয়াও, навіть виконуючи дії) на ева курван (কর্ত্তৃত্বাভিমান রহিত, не вважає себе діючим) [ка̄райан апі] (অন্যের দ্বারা কর্ম্ম করাইয়াও, навіть залучаючи в діяльності) на ка̄райан (প্রযোজকত্বাভিমান রহিত হইয়া, не вважаючи себе ініціатором дій) сукхам̇ (সুখে, щасливо) а̄сте (অবস্থান করেন, перебуває).
জিতেন্দ্রিয় Приборкавши чуття দেহরূপপুরে у тілесній обителі অবস্থিত перебуваючи জীব втілена жива істота (জীবাত্মা джіва-атма) মনের দ্বারা розумом সমস্ত কর্ম্ম від усіх дій পূর্ব্বোক্ত রীতিক্রমে зазначеним раніше способом ত্যাগ করিয়া відмовляючись নবদ্বারযুক্ত দেহে у тілі з дев’ятьма вратами বাহ্যে সমুদয় কর্ম্ম করিয়াও навіть зовні виконуючи всі свої обов’язки কর্ত্তৃত্বাভিমান শূন্য не вважає себе діючим, অন্যের দ্বারা করাইয়াও навіть займаючи інших в діяльності প্রযোজকত্বাভিমান রহিত হইয়া не вважає себе ініціатором дій সুখে щасливо বাস করেন живе ॥১৩॥

1 english edition:

manasa — Mentally; sannyasya — renouncing; sarva karmani — all actions; vasi — the sense controlled; dehi — living being; nava dvare pure — within the bodily abode of nine gates, (two eyes, two nostrils, two ears, mouth, anus and genital) devoid of (the misconception of) thinking “I am the body”; na eva kurvan — free from (the misconception of ) considering himself the doer; na karayan — and free from (the misconception of) considering himself the inaugurator of action; (kurvan api) — although performing action; (karayan api) — and although engaging others; aste — resides; sukham — happily. (13)
(eng) Mentally renouncing all actions in the aforesaid manner, the sense controlled soul resides happily within the bodily abode of nine gates — free from the false ego of considering himself a doer, although he externally performs all activities — and free from the false ego of considering himself an inaugurator of action, although he engages others.
(укр) Подумки відрікаючись від усіх корисливих дій, душа, що приборкала чуття, щасливо перебуває в тілесній обителі з дев’ятьма вратами. Вона вільна від оманного его, тобто не вважає себе виконавцем дій, хоча зовні виконує всі дії, і не вважає себе ініціатором дій, хоча й залучає до дій інших.

2 english edition:

manasā — Mentally; sannyasya — renouncing; sarva-karmāṇi — all actions; vaśī — the sense-controlled; dehī — embodied being; āste — resides; sukham — happily; nava-dvāre pure — in the city of nine gates; na eva kurvan — neither acting; na kārayan — nor causing work for others. (13)
(eng) Mentally renouncing all actions, the sense-controlled embodied living being resides happily within the city of nine gates*, neither acting nor causing work for others.
* The body of nine gates—two eyes, two nostrils, two ears, mouth, anus, and genital.
(укр) Подумки відмовившись від усіх дій, втілена жива істота, що контролює свої чуття, щасливо живе в місті дев’яти брам*, не діючи і не створюючи роботи для інших.
* Тіло з дев’ятьма воротами: двома очима, двома ніздрями, двома вухами, ротом, анусом і статевими органами.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

сарва — усієї; карма̄н̣і — діяльності; манаса̄ — розумом; саннйасйа — відмовляючись; а̄сте — залишається; сукхам — у щасті; ваш́ı̄ — той, хто володіє собою; нава-два̄ре — в місці, де є дев’ять воріт; пуре — в місті; деƨı̄ — втілена душа; на — ніколи; ева — неодмінно; курван — роблячи будь-що; на — не; ка̄райан — примушуючи виконати.
Якщо втілена жива істота впокорила свою природу й розумом зрікається будь-якої діяльності, вона щасливо перебуває в місті, що має дев’ять брам (в матеріальному тілі), вона нічого не робить й не створює підстав для праці. (13)

Коментар:

Втілена душа живе в місті, що має дев’ять брам. Діяльність тіла, або, образно кажучи, тіла-міста, протікає сама по собі, відповідно до впливу на нього певних ґун̣ матеріальної природи. Обумовлена душа, хоча і перебуває в певних умовах, спричинених тілом, якщо забажає, може вивільнитись з-під такого диктату. Вона ототожнює себе з матеріальним тілом і страждає лише тому, що забула про свою вищу природу. За допомогою свідомості Кр̣шн̣и вона може віднайти своє справжнє становище й таким чином вивільнитись із в’язниці тіла. Отже, той, хто приймає свідомість Кр̣шн̣и, одразу ж стає вище механічної тілесної діяльності. За такого впорядкованого життя, змінивши напрям своїх думок, він щасливо живе в місті, що має дев’ять брам. Ці дев’ять брам описано так:
нава-два̄ре пуре дехı̄
хам̇со лела̄йате бахіх̣
ваш́ı̄ сарвасйа локасйа
стга̄варасйа чарасйа ча
«Верховний Бог-Особа, який перебуває в тілі живої істоти, — володар усіх живих істот у всьому всесвіті. Тіло має дев’ять брам (двоє очей, дві ніздрі, два вуха, рот, анус та ґеніталії). За обумовленого стану життя істота ототожнює себе з тілом, але коли вона розпізнає себе і Господа в своєму серці, вона стає такою ж вільною, як і Господь, навіть перебуваючи в тілі» (Ш́вета̄ш́ватара Упанішада 3.18).
Отже, людина в свідомості Кр̣шн̣и вільна як від зовнішньої, так і від внутрішньої діяльності матеріального тіла.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Нішкама-карма-йоґ неупереджений у своїх діях —
Відмовившись від плодів своїх дій, душа нішкама-карма-йоґа [попри зовнішнє виконання всіх обов’язків] мирно та спокійно перебуває у своєму тілі, що має дев’ять врат, тобто він завжди залишається неупередженим як у своїх діях, так і в діях інших людей. (13)

 

न कर्त्तृत्वं न कर्म्माणि लोकस्य सृजति प्रभुः ।
न कर्म्मफलसंयोगं स्वभावस्तु प्रवर्त्तते ॥१४॥
на картритвам̇ на карма̄н̣і
^{не    его “я діючий”     не         дій}
локасйа сриджаті прабƨуƨ̣
^{живих істот     створює     Всевишній}
на карма-пƨала-сам̇йоґам̇
^{не     з дій     наслідками      зв’язок}
свабƨа̄вас ту правартате
^{обумовленість   але   тому причиною}
Всевишній не породжує омани,
в якій душа себе вважає діячем,
не створює Він дій егоїстичних,
або залежності від наслідків тих дій.
Лише невігластво — тому причина. (14)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

на [сриджаті] (Не створює), картритвам̇ (оманливого уявлення про себе як про діяча) на сриджаті (не створює) карма̄н̣і (дій) локасйа (живих істот) прабƨуƨ̣ (Верховний Господь) на [сриджаті] (не створює) карма-пƨала сам̇йоґам̇ (їхній зв’язок з наслідками їхних дій). ту (Але) свабƨа̄ваƨ̣ (тільки через те, що жива істота споконвіку схильна до невігластва) правартате (вона вважає себе “діючим” або “ініціатором дій”).
Через свою схильність до невігластва з незапам’ятних часів живі істоти діють, вважаючи себе діячами чи ініціаторами дій. Верховний Господь не породжує їхньої омани, внаслідок якої вони вважають себе діячами, не породжує їхніх дій і їхньої прив’язаности до плодів тих дій. (14)

Розбір бенгальського перекладу:

прабƨуƨ̣ (পরমেশ্বর, Верховний Господь) локасйа (জীবগণের, живих істот) картритвам̇ (কর্ত্তৃত্ব, оманливого уявлення про себе як про діяча) на [сриджаті] (উৎপাদন করেন না, не створює), карма̄н̣і (কর্ম্ম সমূহ, їхних дій) на сриджаті (সৃষ্টি করেন না, не створює), карма-пƨала сам̇йоґам̇ (কর্ম্মফলের সংযোগও, їхній зв’язок з наслідками їхних дій) на [сриджаті] (সৃষ্টি করেন না, не створює) । ту (কিন্তু, але) свабƨа̄ваƨ̣ (জীবের স্বভাব অনাদি অবিদ্যাই, тільки через те, що жива істота споконвіку схильна до невігластва) правартате (কর্ত্তৃত্বাদিরূপে প্রবৃত্ত হইয়া থাকে, вона вважає себе “діючим” або “ініціатором дій”).
পরমেশ্বর Верховний Господь জীবগণের কোনও কর্ত্তৃত্ব омани живих істот, коли вони вважають себе діячами উৎপাদন করেন না не створює, কর্ম্মসমূহ їхних дій সৃষ্টি করেন না не породжує অথবা або কর্ম্মফলের з наслідками їхних дій সংযোগ їхній зв’язок সৃজন করেন না не створює. কিন্তু Однак জীবের живіх істот অনাদি споконвічне অবিদ্যাই невігластво কর্ত্তৃত্বাদিরূপে як свідомість “діючого” або “ініціатора дій” প্রবৃত্ত হইয়া থাকে порождує ॥১৪॥

1 english edition:

prabhuh — The Supreme Lord; na srjati — neither creates; lokasya kartrtvam — the living beings’ misconception of considering themselves doers; na (srjati) — nor does He create; karmani — their actions; na (srjati) — nor does He create; karma phala samyogam — their connection with the fruit of their actions; tu — but; svabhavah — only due to the living entity being prone to ignorance since time immemorial; pravartate — does he engage as a so called doer or inaugurator. (14)
(eng) Due to their tendency towards ignorance since immeasurable time, the living beings act, considering themselves the doers or inaugurators of action. The Supreme Lord does not generate their misconception of considering themselves doers, nor does He generate their actions or their attachment to the fruits of those actions.
(укр) Через свою схильність до невігластва з незапам’ятних часів живі істоти діють, вважаючи себе діячами чи ініціаторами дій. Верховний Господь не породжує їхньої омани, коли вони вважають себе діячами, не породжує їхніх дій і їхньої прив’язаности до плодів тих дій.

2 english edition:

prabhuḥ — The Lord; na sṛjati — does not generate; lokasya — anyone’s; kartṛtvam — ego of considering themselves ‘the doer’; na karmāni — nor their actions; na karma-phala-saṁyogam — nor their association with the fruits of actions; tu — but; svabhāvaḥ — their nature (of ignorance since time immemorial); pravartate — initiates these. (14)
(eng) The Lord does not generate anyone’s ego of considering themselves ‘the doer’, nor their actions, nor their association with the fruits of their actions. These are all a result of their external nature of ignorance since time immemorial.
(укр) Господь не породжує у комусь оманливого его, що змушує вважати себе “виконавцем”, не породжує його дій або його залежності від плодів цих дій. Все це є наслідком зовнішньої природи невігластва живих істот з незапам’ятних часів.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

на — ніколи; картритвам — власності; на — не; карма̄н̣і — діяльності; локасйа — людей; сриджаті — створює; прабƨуƨ̣ — господар міста-тіла; на — не; карма-пƨала — з наслідками дій; сам̇йоґам — зв’язок; свабƨа̄ваƨ̣ — ґун̣и матеріальної природи; ту — але; правартате — діють.
Втілений дух, господар міста-тіла, не чинить дій, не спонукає людей діяти і не створює наслідків дій. Усе це розігрують ґун̣и матеріальної природи. (14)

Коментар:

Як буде з’ясовано в сьомій главі, жива істота — це одна з енерґій Верховного Господа, і ця енерґія, або природа, відрізняється від матерії, яка є іншою, нижчою природою Господа. Якимось чином з давніх-давен вища природа (жива істота), перебуває у зв’язку з матеріальною природою. Це тимчасове тіло, або матеріальне житло, яке вона одержує, є причиною різноманітної діяльності й її наслідків. Пробуваючи в такому обумовленому стані, жива істота страждає від наслідків діяльності тіла, ототожнюючи себе, в своєму неуцтві, з ним. Саме незнання, яке з давніх-давен оповило живу істоту, є причиною тілесних мук та страждань. Але, відмежувавшись від тілесної діяльності, жива істота одразу ж звільнюється також від її наслідків. Поки жива істота перебуває в місті-тілі, їй здається, що вона його господар, хоча насправді вона ані володіє тілом, ані керує його діями та їхніми зворотніми наслідками. Вона просто пливе у відкритому океані матеріального світу і бореться за існування. Океанські хвилі шпурляють її, і вона не владна над ними. Найкраще рішення — вибратись з океану за допомогою трансцендентної свідомості Кр̣шн̣и. Лише це врятує її від будь-якого сум’яття.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Забуття душі свого справжнього “я” призводить до її одержимості —
Верховний Господь не відповідає ні за ініціативу людини, ні за її дії, ні за плоди їхніх дій. Але до всього цього людину спонукає її невігластво. (14)

Коментар:

“Душа не має свободи дій” не означає, що відповідальність за дії обумовленої душі, добрі чи погані, лежить на Господі всіх світів. Якби це було так, Всевишнього звинуватили б у несправедливості й нерозсудливості. Отже, Всевишній не несе відповідальності за прагнення людини до корисливих вчинків та плоди їхніх дій. За дії джіви в цьому світі відповідає її споконвічне (анаді, тобто до початку творіння) невігластво або небажання служити Верховному Господу.

 

नादत्ते कस्यचित्पापं न चैव सुकृतं विभुः ।
अज्ञानेनावृतं ज्ञानं तेन मुह्यन्ति जन्तवः ॥१५॥
на̄датте касйачіт па̄пам̇
^{не приймає    чиї-небудь     гріхи}
на чаіва сукритам̇ вібƨуƨ̣
 ^{не   також    праведності  Всевишній}
аджн̃а̄нена̄вритам̇ джн̃а̄нам̇
^{силою ілюзії     покрите     вічне знання}
тена муƨйанті джантаваƨ̣
  ^{тому        в омані         живі істоти}
Господь самодостатній, й не приймає
чиї-небудь гріхи чи благочестя.
Знання істот ілюзією вкрито,
і саме це невігластво творить
оману ототожнення із тілом. (15)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

на а̄датте (Не приймає) касйачіт (чиї-небудь) па̄пам̇ (гріхи) су-критам̇ на ча ева (або праведності також не приймає) вібƨуƨ̣ (самодостатній Верховний Господь), аджн̃а̄нена (силою ілюзії Господа) а̄вритам̇ (покритим) [бƨавати] (є) джн̃а̄нам̇ (вічне знання живих істот) тена (тому) муƨйанті (у полоні ілюзії) джантаваƨ̣ (живі істоти).
Самодостатній Верховний Господь не приймає ні гріхів, ні праведності жодної істоти. Вічне знання є невід’ємною природою живих істот, але ця їхня чиста сутність покрита силою ілюзії Господа, через що вони впадають в оману ототожнення себе зі своїм тілом. (15)

Розбір бенгальського перекладу:

вібƨуƨ̣ (পূর্ণকাম পরমেশ্বর, Самодостатній Верховний Господь) касйачіт (কাহারও, чиї-небудь) па̄пам̇ (পাপ, гріхи) на а̄датте (গ্রহণ করেন না, не приймає) су-критам̇ на ча ева (বা পুণ্যও গ্রহণ করেন না, або благочестивості також не приймає), аджн̃а̄нена (তদীয় অবিদ্যা শক্তি দ্বারা, силою ілюзії Господа) джн̃а̄нам̇ (জীবের জ্ঞান, вічне знання живих істот) а̄вритам̇ (আবৃত, покритим) [бƨавати] (হয়, є) тена (সেই জন্য, тому) джантаваƨ̣ (জীব সমূহ, живі істоти) муƨйанті (মোহিত হয়, у полоні ілюзії).
পূর্ণকাম Самодостатній পরমেশ্বর Верховний Господь কাহারও чиї-небудь সুকৃতি বা দুষ্কৃতি добрі чи погані вчинки গ্রহণ করেন না не приймає. জীব Жива істота স্বাভাবিক за своєю природою জ্ঞানস্বরূপ є уособленням чистого знання; ঈশ্বরের অবিদ্যাশক্তি কর্ত্তৃক силою ілюзії Господа জীবের সেই স্বরূপ ця сутність живої істоти আবৃত покрита, হওয়ায় тому জীবগণ живі істоти দেহাত্মাভিমানরূপ вважаючи тіло своїм «я» মোহপ্রাপ্ত হয় потрапляють у полон ілюзії ॥১৫॥

1 english edition:

vibhuh — The fully self satisfied Supreme Lord; adatte na — accepts neither; papam — the sin; sukrtam ca na eva — nor piety; kasyacit — of anyone. jnanam — The living being’s true perception; (bhavati) — is; avrtam — enveloped; ajnanena — by the Lord’s deluding potency; tena — and for this reason; jantavah — the living beings; muhyanti — are captivated by illusion. (15)
(eng) The fully self satisfied Supreme Lord accepts neither the sin nor piety of anyone. Cognizance is the intrinsic nature of the living beings, but they are infatuated by the material body, thinking it to be themselves, on account of their original nature being enveloped by the deluding potency of the Lord.
(укр) Вседосконалий та самозадоволений Верховний Господь не приймає ні гріхів, ні благочестивості жодної істоти. Чисте знання є невід’ємною природою живих істот, але вони зачаровані матеріальним тілом, вважаючи його за себе, бо їхня первісна природа окутана Майею, ілюзією Господа.

2 english edition:

vibhuḥ — The self-satisfied Supreme Lord; ādatte — accepts; na pāpam — neither the sin; sukṛtam cha na eva — nor the peity; kasyachit — of anyone. jñānam — Knowledge; (bhavati) — is; āvṛtam — covered; ajñānena — by ignorance—by the Lord’s external potency (avidyā-śakti), to fulfill the living being’s desire to enjoy the material world; tena — thus; jantavaḥ — the living beings (though spiritual in constitution); muhyanti — are deluded, thinking the body to be the self. (15)
(eng) The Supreme Lord accepts neither the sin nor the piety of anyone. The living beings fall into illusion because their knowledge is covered by ignorance.
(укр) Верховний Господь не приймає ні гріхів, ні благочестивості жодної істоти. Живі істоти впадають в ілюзію, бо їхнє знання вкрите невіглаством.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

на — ніколи; а̄датте — приймає; касйачіт — чиї-небудь; па̄пам — гріх; на — ні; ча — також; ева — неодмінно; су-критам — благочестиві вчинки; вібƨуƨ̣ — Верховний Господь; аджн̃а̄нена — невіглаством; а̄вритам — покриті; джн̃а̄нам — знання; тена — цим; муƨйанті — спантеличений; джантаваƨ̣ — живі істоти.
Так само і Верховний Господь не відповідає за чиїсь гріховні або праведні вчинки. Втілені істоти самі заплуталися внаслідок невігластва, що покриває їхнє справжнє знання. (15)

Коментар:

Санскритське слово вібгу вказує на Верховного Господа, сповненого безмежного знання, багатства, сили, слави, вроди й відречення. Він завжди вдоволений Сам у Собі, і Його не турбує чиясь гріховна або праведна діяльність. Це не Він створює певні обставини для кожної конкретної живої істоти, а сама істота, яку невігластво збило з пантелику, бажає опинитися в певних життєвих умовах і таким чином починає низку дій та їхніх зворотніх наслідків. За своєю вищою природою жива істота сповнена знання. Проте, внаслідок своїх обмежених можливостей, вона схильна підпадати під вплив невігластва. Господь всемогутній, а жива істота — ні, Господь — вібгу, тобто той, хто знає все, а жива істота — ану, або дуже крихітна, як атом. Вона є живою душею, і тому здатна бажати згідно зі своєю свободною волею. Але лише всемогутній Господь здійснює її бажання. Коли жива істота заплутується в своїх бажаннях, Господь все ж таки дозволяє їй здійснити ці бажання, але Він ніколи не відповідає за дії та зворотні наслідки, які мають місце за яких-небудь обставин, що їх створила сама жива істота. Таким чином, збита з пантелику втілена душа ототожнює себе з тимчасовим матеріальним тілом і підпадає впливові минущих злигоднів та радощів життя. Господь у формі Парама̄тми, або Наддуші, завжди супроводжує живу істоту і тому Він може зрозуміти бажання індивідуальної душі подібно до того, як людина може відчувати аромат квітки, перебуваючи поблизу неї. Бажання — це тонка форма обумовленості живої істоти. Господь здійснює бажання людини настільки, наскільки вона того заслуговує, тому й кажуть: «Людина гадає, а Господь розподіляє». Істота не всемогутня в здійсненні своїх бажань. Господь, проте, може здійснити всі бажання; Він безсторонній до кожного, і не перешкоджає здійснюватись бажанням крихітних незалежних живих істот. Але Кр̣шн̣а проявляє особливу турботу про тих, хто прагне Його і Він підтримує в них таке бажання, щоб вони змогли досягти Його і стали вічно щасливі. У ведичних гімнах сказано: еша у хй ева̄ са̄дгу карма ка̄райаті там̇ йам ебгйо локебгйа уннінı̄шате. Еша у ева̄са̄дгу карма ка̄райаті йам адго нінı̄шате — «Господь привертає живу істоту до праведної діяльності, щоб вона могла піднестись, і той же Господь дає їй можливість грішити й потрапити в пекло» (Каушı̄такı̄ Упанішада 3.8).
аджн̃о джантур анı̄ш́о ’йам
а̄тманах̣ сукга-дух̣кгайох̣
ı̄ш́вара-преріто ґаччгет
сварґам̇ ва̄ш́в абграм ева ча
«Жива істота цілком залежна в своїх радощах і горі. Волею Всевишнього вона може потрапити і на небо, і в пекло, подібно до хмари, яку носить вітер».
Отже, втілена душа, завдяки своєму давньому прагненню уникнути свідомості Кр̣шн̣и, сама є причиною власного збентеження. Незважаючи на те, що за своєю природою вона є вічною, сповненою блаженства та знання, вона, внаслідок дріб’язковості свого існування, забуває одвічно притаманне їй становище Господнього слуги й таким чином потрапляє в пастку незнання. Під впливом невігластва вона звинувачує Господа, перекладаючи на Нього відповідальність за своє обумовлене існування. Те ж саме сказано і у Веда̄нта-сӯтрі (2.1.34): ваішамйа-наірґгр̣н̣йе на са̄пекшатва̄т татга̄ хі дарш́айаті — «Господь ні до кого не відчуває ні любові, ні зненависті, хоча може здаватись, що Він і робить це».

Бхакті Прадіп Тіртха:

Верховний Господь не несе відповідальності ні за чесноти, ні за пороки людини. Оскільки чисте знання тепер огорнуте невіглаством, люди схильні захоплюватися трьома якостями Майї. (15)

Коментар:

Господь не відповідає за добрі чи погані вчинки джіви, чия природна сутність — чисте знання, що тепер огорнуте Його Майєю. Захоплена трьома якостями Майі, через забуття свого справжнього “я” і зловживання свободою волі, зумовлена душа тепер помилково ототожнює себе зі своїм тілом та розумом і вважає себе насолоджувачем або власником своїх чуттів та чуттєвих об’єктів.

 

ज्ञानेन तु तदज्ञानं येषां नाशितमात्मनः ।
तेषामादित्यवज्ज्ञानं प्रकाशयति तत्परम् ॥१६॥
джн̃а̄нена ту тад аджн̃а̄нам̇
^{через знання   але   це      невігластво}
йеш̣а̄м̇ на̄ш́ітам а̄тманаƨ̣
 ^{тих, хто      знищено     щодо душі}
теш̣а̄м а̄дітйавадж джн̃а̄нам̇
 ^{тих душ         як сонце       вічне знання}
прака̄ш́айаті тат парам
          ^{виявляє        цю    сутність Бога}
Два види знань — мирське і трансцендентне —
існують в цьому світі одночасно.
Знання матеріальної природи
невігластво живих істот являє,
тоді як трансцендентна мудрість
є, безумовно, вищою із знань.
Тим, в серці кого сходить, наче сонце,
ця споконвічна трансцендентна мудрість,
реальність відкривається духовна. (16)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

джн̃а̄нена (Трансцендентним знанням, тобто через його силу знань)  ту (але) тат аджн̃а̄нам̇ (це незнання, тобто невігластво) йеша̄м̇ (тих, хто) на̄ш́ітам (було знищено) а̄тманаƨ̣ (що стосується душі), теша̄м̇ (тих усіх живих істот) а̄дітйа-ват (як сонце, що розсіює темряву) тат джн̃а̄нам̇ (це трансцендентне знання) прака̄ш́айаті (виявляє) парам (духовну сутність душі та Бога).
Існують два види знання — мирське та трансцендентне. Мирське знання, пов’язане з матеріальною природою, лише виявляє невідання живих істот, у той час як трансцендентне знання представляє собою вищу мудрість. У тих, у кого прокинулося трансцендентне знання, мирське уявлення знищується, а їхня божественна мудрість, подібно до могутнього сонця на світанку, розкриває їм найвищу духовну реальність. (16)

Розбір бенгальського перекладу:

ту (কিন্তু, але) а̄тманаƨ̣ (জীব বিষয়ক, що стосується душі) джн̃а̄нена (জ্ঞানের অর্থাৎ তদীয় বিদ্যাশক্তির দ্বারা, трансцендентним знанням, тобто через його силу знань) йеша̄м̇ (যাহাদের, тих, хто) тат аджн̃а̄нам̇ (সেই অজ্ঞান অর্থাৎ অবিদ্যা, це незнання, тобто невігластво) на̄ш́ітам (নাশ প্রাপ্ত হইয়াছে, було знищено), теша̄м̇ (সেই সকল জীবের, тих усіх живих істот) тат джн̃а̄нам̇ (সেই জ্ঞান, це знання) а̄дітйа-ват (তমোনাশকারী সূর্য্যের ন্যায়, як сонце, що розсіює темряву) парам (অপ্রাকৃত স্বরূপকে, духовну сутність душі та Бога) прака̄ш́айаті (প্রকাশ করে, виявляє).
জ্ঞান Знання দুইপ্রকার є двох видів — প্রাকৃত мирське ও та অপ্রাকৃত трансцендентне. যাহাকে Те, що প্রাকৃত мирське বা або জড়-প্রকৃতি-সম্বন্ধী জ্ঞান знанням, зв’язаним з матеріальною природою, বলি називають, তাহাই це জীবের অজ্ঞান незнання живої істоти বা або অবিদ্যা невігластво, অপ্রাকৃত трансцендентне জ্ঞানই знання є বিদ্যা мудрість. যে সকল জীবের У тих живих істот, অপ্রাকৃত জ্ঞানোদয়ে в яких трансцендентне знання прокинулося, প্রাকৃত мирське জ্ঞান знання নষ্ট হইয়াছে знищене, তাহাদের їх নিকট সূর্য্যের মত як у присутності сонця পরম জ্ঞানরূপ як найвища мудрість অপ্রাকৃত божественне জ্ঞান знання উদিত হইয়া зійшло, অপ্রাকৃত সেই পরম ту найвищу божественну তত্ত্বকে духовну сутність প্রকাশ করে відкриває ॥১৬॥

1 english edition:

tu — But; yesam — of those for whom; tat ajnanam — such ignorance; nasitam — has been destroyed; atmanah jnanena — by self knowledge, i.e. by the Lord’s superior potency; tat jnanam — the knowledge; tesam — of those persons; prakasayati — reveals; param — the divine reality; adityavat — like the sun that dispels darkness. (16)
(eng) Knowledge is of two types — prakrta, mundane, and aprakrta, divine. Mundane knowledge is concerned with material nature, and is only the nescience of the living beings, whereas divine knowledge is genuine science. For persons whose divine knowledge has awakened, the mundane conception is vanquished and their supreme knowledge, like a mighty risen sun, reveals the Supreme Reality.
(укр) Існують два види знання — пракрата (мирське) та апракрата (божественне). Мирське знання, пов’язане з матеріальною природою, лише виявляє невідання живих істот, у той час як божественне знання представляє собою істинну науку. У тих, у кого прокинулося божественне знання, мирське уявлення подолане, а їхня вища мудрість, подібно до могутнього сонця на світанку, розкриває їм Верховну Реальність.

2 english edition:

tu — But; yeṣām — of those for whom; tat ajñānam — that ignorance; nāśitam — has been destroyed; ātmanaḥ jñānena — by self-knowledge, by the Lord’s superior potency; tat jñānam — that knowledge; teṣām — of those persons; prakāśayati — reveals; param — the Supreme Reality; ādityavat — like the sun that dispels darkness. (16)
(eng) For persons whose divine knowledge has awakened, their ignorance is destroyed, and their wisdom, like the shining sun, reveals the Supreme Reality.
(укр) Для тих, чиє божественне знання пробудилося, невігластво знищується, а мудрість, як сяюче сонце, виявляє Вищу Реальність.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

джн̃а̄нена — знанням; ту — але; тат — те; аджн̃а̄нам — незнання; йеша̄м — чиє; на̄ш́ітам — руйнується; а̄тманаƨ̣ — живої істоти; теша̄м — їх; а̄дітйа-ват — як сонце, що сходить; джн̃а̄нам — знання; прака̄ш́айаті — виявляє; тат парам — в свідомості Кришн̣и.
Коли людину осяває знання, що руйнує невігластво, це знання відкриває їй усе, як сонце освітлює все ясного дня. (16)

Коментар:

Ті, що забули Кр̣шн̣у, врешті-решт неодмінно заходять у безвихідь, але тих, хто перебуває в свідомості Кр̣шн̣и, ніщо не бентежить. В Бгаґавад-ґı̄ті сказано: сарва̄ джн̃а̄на-плавена, джн̃а̄на̄ґніх̣ сарва-карма̄н̣і і на хі джн̃а̄нена садр̣ш́ам. Знання завжди у великій пошані. Що ж це за знання? Досконале знання приходить тоді, коли людина віддається Кр̣шн̣і, як сказано у дев’ятнадцятому вірші сьомої глави: бахӯна̄м̇ джанмана̄м анте джн̃а̄нава̄н ма̄м̇ прападйате. Коли людина, яка пройшла крізь багато-багато народжень й оволоділа досконалим знанням, вручає себе Кр̣шн̣і, або досягає свідомості Кр̣шн̣и, все відкривається перед нею, подібно до того, як сонце вдень освітлює все навкруги. Стільки принад спокушують живу істоту! Наприклад, коли вона безсоромно вважає себе Богом, то насправді вона лише потрапляє в останню пастку невігластва. Якщо жива істота є Богом, тож як невігластво змогло заплутати її? Хіба неуцтво зіб’є з пантелику Бога? Якби це було так, тоді невігластво, або Сатана, був би вищим од Бога. Справжнє знання можна отримати від людини, яка цілком перебуває в свідомості Кр̣шн̣и. Тому треба знайти істинного духовного вчителя і під його керівництвом дізнатись, що таке свідомість Кр̣шн̣и, бо свідомість Кр̣шн̣и може розвіяти неуцтво, подібно до того, як сонце розганяє темряву. Хоча людина може навіть і розуміти, що вона не є це тіло, що вона трансцендентна стосовно нього, вона ще не завжди здатна відрізнити душу від Наддуші. Однак, вона може отримати це знання, якщо подбає про те, щоб знайти досконалого духовного вчителя в свідомості Кр̣шн̣и. Пізнати Бога і свій зв’язок з Богом можна лише зустрівшись з Його представником. Представник Бога ніколи не проголошує себе Богом, хоча йому віддають таку ж шану, як Самому Богові, тому що він знає Бога. Треба зрозуміти різницю між Богом та живою істотою. Тому Господь Ш́рı̄ Кр̣шн̣а каже у другій главі (2.12), що кожна жива істота є індивідуальність, а також і Сам Господь є індивідуальність. Всі вони були індивідуальними особистостями в минулому, є особистостями тепер і залишаться такими ж особистостями в майбутньому, навіть після звільнення. Вночі, коли навколо панує темрява, нам все здається однаковим, але вдень, коли зійшло сонце, ми бачим справжню сутність всіх речей. Отже, справжнє знання полягає в тому, щоб віднайти свою духовну індивідуальність.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Господь проявляється як Вище Знання —
Але знання тих, чиє невігластво було знищене верховним духовним знанням, як самопроменисте сонце виявляє Верховного Господа. (16)

Коментар:

Знання поділяється на два види — мирське і трансцендентне. Знання або досвід, який здобувається у цьому феноменальному світі за допомогою органів чуття, — це не мудрість, а невігластво, або авідья. Тоді як трансцендентне знання — це від’я, або справжня мудрість. Верховний Господь являє Себе як вище духовне знання тим, чий споконвічний морок мирського знання чи досвіду (емпіризму) був повністю розвіяний сонячним світлом трансцендентного знання.

 

तद्बुद्धयस्तदात्मानस्तन्निष्ठास्तत्परायणाः ।
गच्छन्त्यपुनरावृत्तिं ज्ञाननिर्धूतकल्मषाः ॥१७॥
тад-буддƨайас тад-а̄тма̄нас
^{на Бога  медитують,  про Бога  думають}
тан-ніш̣т̣ха̄с тат-пара̄йан̣а̄ƨ̣
^{Богу   віддані,   Бога   славлять/слухають}
ґаччхантй апунар-а̄вриттім̇
 ^{досягають      незворотного звільнення}
джн̃а̄на-нірдƨӯта-калмаш̣а̄ƨ̣
^{(хто) знанням     знищив     невігластво}
Хто мудрістю навігластво здолав,
знаходять насолоду свою в тому,
щоб славити Мене, медитувати,
свої думки Мені лиш присвятивши.
Ніколи не повернуться в Самсару,
ті, хто Мені віддались цілковито. (17)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

тат-буддƨайаƨ̣ (віддані роздумам про Верховного Господа) тат-а̄тма̄наƨ̣ (зосереджені на медитації на Нього одного) тат-нішт̣ха̄ƨ̣ (занурені в безперестанну відданість лише Йому) тат-пара̄йан̣а̄ƨ̣ [сант̣аƨ̣] (і віддані слуханню і прославлянню Господа) ґаччханті (досягають) апунаƨ̣-а̄вриттім̇ (звільнення) джн̃а̄на-нірдƨӯта-калмаша̄ƨ̣ (ті, у кого всі заблудження, тобто невідання, вже були знищені за допомогою трансцендентного знання.
Ті, чию ілюзію вже розвіяло знання, починають насолоджуватися в серці слуханням і співом Моєї нескінченної слави, присвятивши Мені свої думки, медитуючи на Мене і розвинувши безперервну відданість Мені, Верховному Господеві. Тоді вони цілковито підносяться над цим світом. (17)

Розбір бенгальського перекладу:

джн̃а̄на-нірдƨӯта-калмаша̄ƨ̣ (জ্ঞান দ্বারা পূর্ব্বে যাঁহাদের সমস্ত কল্মষ অর্থাৎ অবিদ্যা নষ্ট হইয়াছে তাঁহারা, ті, у кого всі заблудження, тобто невідання, вже були знищені за допомогою трансцендентного знання) тат-буддƨайаƨ̣ (পরমেশ্বর মনন পর, віддані роздумам про Верховного Господа) тат-а̄тма̄наƨ̣ (তাঁহারই ধ্যান রত, зосереджені на медитації на Нього одного) тат-нішт̣ха̄ƨ̣ (একমাত্র তাঁহাতেই নিষ্ঠাযুক্ত, занурені в безперестанну відданість лише Йому) тат-пара̄йан̣а̄ƨ̣ [сант̣аƨ̣] (এবং তদীয় শ্রবণ কীর্ত্তন পর হইয়া, і віддані слуханню і прославлянню Господа) апунаƨ̣-а̄вриттім̇ (মোক্ষ, звільнення) ґаччханті (লাভ করেন, досягають).
জ্ঞান দ্বারা Трансцендентним знанням পূর্ব্বে вже যাঁহাদের у кого সমুদয় усе অবিদ্যা невідання দূর হইয়াছে віддалене, তাঁহারা вони পরমেশ্বর আমারই про Мене, Всевишнього Господа মনন думають, পর ধ্যান নিরত і медитують ও আমাতেই та Мені নিষ্ঠাযুক্ত হইয়া віддані, মদীয় про Мене শ্রবণ কীর্ত্তনের слухання та прославлення প্রিয় হইয়া পড়েন полюбивши. তখন Тоді তাঁহারা вони অপুনরাবৃত্তি রূপ безповоротне মোক্ষ визволення লাভ করিয়া থাকেন отримують ॥১৭॥

1 english edition:

jnana nirdhuta kalmasah — Persons whose contamination (ignorance) has been previously eradicated by knowledge; tat buddhayah — who think constantly of the Supreme Lord; tat atmanah — meditate on Him alone; tat nisthah — engage in continuous, exclusive devotion unto Him; tat parayanah — and who are devoted to hearing about Him and singing His glories; (santah) — being so engaged; gacchanti — they attain; apunah-avrttim — liberation. (17)
(eng) Those whose illusion has been previously dispelled by knowledge begin to relish within their hearts the hearing and singing of My unending glories, having devoted their thoughts to Me, meditated on Me, and developed continuous devotion for Me, the Supreme Lord. Then they completely transcend this world.
(укр) Ті, чию ілюзію вже розвіяло знання, починають насолоджуватися в серці слуханням і співом Моєї нескінченної слави, присвятивши Мені свої думки, медитуючи на Мене і розвинувши безперервну відданість Мені, Верховному Господеві. Тоді вони цілковито підносяться над цим світом.

2 english edition:

jñāna-nirdhūta-kalmaṣāḥ — Persons whose ignorance has been destroyed by knowledge; tat-buddhayaḥ — who think constantly of the Supreme Lord; tat-ātmānaḥ — who meditate on Him alone; tat-niṣṭhāḥ — who abide in Him always; tat-parāyaṇāḥ — and who are devoted to hearing and singing His glories; (santaḥ) — being so engaged; gachchhanti — they attain; apunaḥ-āvṛttim — liberation. (17)
(eng) Those whose illusion has been completely dispelled by knowledge always think of Me, the Supreme Lord; I am their meditation, and they abide in Me alone, hearing and singing My unending glories in pure devotion. Thus, they are liberated from the mundane.
(укр) Ті, чия ілюзія повністю розвіяна трансцендентним знанням, завжди думають про Мене, Верховного Господа. Я є їхньою медитацією, і вони перебувають тільки в Мені, слухаючи й оспівуючи Мою нескінченну славу в чистій відданості. Так вони звільняються від усього мирського.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

тат-буддƨайаƨ̣ — ті, чий інтелект завжди перебуває у Всевишньому; тат-а̄тма̄наƨ̣ — ті, чий розум завжди перебуває у Всевишньому; тат-нішт̣ха̄ƨ̣ — ті, чия віра звернена лише до Всевишнього; тат-пара̄йан̣а̄ƨ̣ — ті, хто лише в Ньому знаходить притулок; ґаччханті — йдуть; апунаƨ̣-а̄вриттім — до звільнення; джн̃а̄на — знанням; нірдƨӯта — відкинувши; калмаша̄ƨ̣ — побоювання.
Коли все: інтелект, розум, віра й надія людини зосереджені на Всевишньому, тоді вона цілком звільнюється від тривог завдяки досконалому знанню, і таким чином йде вперед шляхом звільнення. (17)

Коментар:

Верховна Трансцендентна Істина — це Господь Кр̣шн̣а. Впродовж усієї Бгаґавад-ґı̄ти підкреслюється, що Кр̣шн̣а є Верховний Бог-Особа. На цьому сходиться вся ведична література. Пара-таттва означає Верховну Реальність, яку усвідомлюють ті, що пізнають Всевишнього як Брахмана, Парама̄тму і Бгаґава̄на. Бгаґава̄н, або Верховний Бог-Особа, це останнє слово в пізнанні Абсолюту. Вище за Нього немає нічого. Господь каже: маттах̣ паратарам̇ на̄нйат кін̃чід асті дганан̃джайа. Імперсональний Брахман також підтримує Кр̣шн̣а: брахмано хі пратішт̣га̄хам. Тому з усякого погляду Кр̣шн̣а є Верховна Реальність. Той, чиї розум, інтелект, віра й надія на захист завжди скеровані на Кр̣шн̣у, тобто, той, хто цілком перебуває в свідомості Кр̣шн̣и, — того безумовно покидають тривоги і він досягає досконалого трансцендентального знання. Людина в свідомості Кр̣шни дуже добре розуміє двоєдиність Кр̣шн̣и (Він є все суще й водночас залишається індивідуальністю), і, озброївшись таким трансцендентальним знанням, вона здатна дедалі вдосконалюватися на шляху звільнення.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Право на досягнення блаженного царства Божого —
Ті, чий буддƨі, розум і стійкість зосереджені на Верховному Господі, досягають блаженного царства, звідки немає повернення, а їхні гріхи очищені світлом трансцендентного знання. (17)

Коментар:

Морок невігластва, або авідьї, повністю розсіяна світлом трансцендентного знання, і ті, чий буддƨі, розум і стійкість зосередилися на Моєму вічному прекрасному людському образі, благословенні осягнути те блаженне царство, звідки немає вороття. Ті, кого благословляє Моя божественна любов, ніколи не зачаровуються тілесними бажаннями. Вони зачаровуються, слухаючи й оспівуючи славу й оповіді про Мою божественну форму, атрибути й діяння.

 

विद्याविनयसम्पन्ने ब्राह्मणे गवि हस्तिनि ।
शुनि चैव श्वपाके च पण्डिताः समदर्शिनः ॥१८॥
відйа̄-вінайа-сампанне
^{вченістью  смиренням  наділеному}
бра̄ƨман̣е ґаві ƨастіні
^{в брахмані,   в корові,   в слоні}
ш́уні чаіва ш́вапа̄ке ча
^{в собаці   та  !   в маргіналі  також}
пан̣д̣іта̄ƨ̣ сама-дарш́інаƨ̣
    ^{мудреці,   Абсолют  хто бачить}
У брахмані, що вчений і смиренний,
в корові, у слоні та у собаці,
а також в недоторканному бачить
одну і ту ж духовну сутність мудрий. (18)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

відйа̄-вінайа-сампанне (Наділеному духовним знанням і смиренням) бра̄ƨман̣е (в брахмані) ґаві (у корові) ƨастіні (у слоні) ш́уні (у собаці) ш́ва-па̄ке ча (і в маргіналі, а також у різних проявах матеріальної природи) пан̣д̣іта̄ƨ̣ [катхйате] (називаються пандітами, тобто мудрецями, що володіють справжним знанням) сама-дарш́інаƨ̣ ева (ті, хто бачить Брахман, Абсолют, трансцендентний до ґун матеріальної природи).
Мудрі душі, які досягли божественних якостей та позбулися усіх мирських упереджень, бачать абсолютну трансцендентність у всіх живих істотах: у смиренному і вченому брахмані, корові, слоні, собаці чи маргіналі. Тому їх називають “пандітами” — людьми справжньої мудрості. (18)

Розбір бенгальського перекладу:

відйа̄-вінайа-сампанне (বিদ্যা বিনয় যুক্ত, наділений духовним знанням і смиренням) бра̄ƨман̣е (ব্রাহ্মণ, в брахмані) ґаві (গো, у корові) ƨастіні (হস্তী, у слоні) ш́уні (কুক্কুর, у собаці) ш́ва-па̄ке ча (এবং চণ্ডাল প্রভৃতি প্রকৃতি বিষম পদার্থে, і в маргіналі, а також у різних проявах матеріальної природи) сама-дарш́інаƨ̣ ева (গুণাতীত ব্রহ্ম দর্শনকারিগণই, ті, хто бачить Брахман, Абсолют, трансцендентний до ґун матеріальної природи) пан̣д̣іта̄ƨ̣ [катхйате] (পণ্ডিত অর্থাৎ যথার্থ জ্ঞানী বলিয়া কথিত হন, називаються пандітами, тобто мудрецями, що володіють справжним знанням).
অপ্রাকৃত গুণকে Божественні якості লাভ করিয়াছেন що набули এরূপ জ্ঞানিসকল такі мудреці জগতে у цьому світі প্রাকৃত গুণ দ্বারা через якості мирської природи উত্তম মধ্যম ও অধম রূপ যে বৈষম্য আছে присутні відмінності серед вищих, середніх і нижчих прояв তাহা পরিত্যাগ পূর্ব্বক відмовившись від таких (мирських упереджень), বিদ্যা ও বিনয় যুক্ত ব্রাহ্মণ у брахмані, що обдарован знанням і смиренням, গো у корові, হস্তী у слоні, কুক্কুর у собаці ও চণ্ডাল প্রভৃতি та у маргінали тощо, সমস্ত জীবেই у всіх живих істотах গুণাতীত ব্রহ্ম Брахман, Абсолют, трансцендентний до ґун матеріальної природи দর্শন করিয়া থাকেন бачачи, তজ্জন্য тому তাঁহারা їх পণ্ডিত мудрецями-богословами সংজ্ঞা লাভ করেন називають ॥১৮॥

1 english edition:

sama darsinah eva — Only those who see Brahman, the Absolute which is transcendental to the modes of material nature; brahmane — in a brahmana; vidya vinaya sampanne — who is a self realized soul and whose character is enriched with both Vedic scriptural knowledge as well as humility; gavi — a cow; hastini — an elephant; suni ca — and a dog, svapake ca — and in a candala (dog eater or outcast) and other ghastly mundane objects; (kathyate) — (such seers) are known as; panditah — learned, or persons in genuine knowledge. (18)
(eng) The intelligent souls who have attained divine qualities and abandoned all mundane prejudice, perceive the absolute transcendence within all living beings — the humble and learned brahmana, the cow, the elephant, the dog, or the outcast eater of dog flesh. Therefore, they are known as “pandita” — men of true wisdom.
(укр) Мудрі душі, які досягли божественних якостей та позбулися усіх мирських упереджень, бачать абсолютну трансцендентність у всіх живих істотах: у смиренному і вченому брахмані, корові, слоні, собаці чи маргіналі, що їсть собаче м’ясо. Тому їх називають “пандітами” — людьми справжньої мудрості.

2 english edition:

sama-darśinaḥ eva — Those who see with equanimity, who see Brahma, transcendence; vidyā-vinaya-sampanne — in a learned and humble; brāhmaṇe — brāhmaṇ; gavi — a cow; hastini — an elephant; śuni cha — and a dog; śvapake cha — or a chaṇḍāl (dog-eater or outcast); (kathyate) — (such seers) are to be known as; paṇḍitāḥ — truly learned. (18)
(eng) The enlightened souls see transcendence within all living beings, whether the humble and learned brāhmaṇ, the cow, the elephant, the dog, or the dog-eater. Therefore, they are to be known as paṇḍit—men of true wisdom.
(укр) Просвітлені душі бачать трансцендентне в усіх живих істотах — чи то смиренний і вчений брахман, чи корова, чи слон, чи собака, чи собакоїд. Тому їх називають пандітами — людьми істинної мудрости.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

відйа̄ — освітою; вінайа — і лагідністю; сампанне — повністю обладнаний; бра̄ƨман̣е — в бра̄ƨман̣і; ґаві — в корові; ƨастіні — в слоні; ш́уні — в собаці; ча — і; ева — неодмінно; ш́ва-па̄ке — в собакоїді (недоторканому); ча — відповідно; пан̣д̣іта̄ƨ̣ — ті, що мудрі; сама-дарш́інаƨ̣ — ті, що бачать в однаковому світлі.
Смиренний мудрець завдяки істинному знанню однаковими очима дивиться на вченого і скромного бра̄хман̣у, корову, слона, собаку та собакоїда (недоторканого). (18)

Коментар:

Людина в свідомості Кр̣шн̣и не звертає уваги на тілесні або кастові відмінності живих істот. Бра̄хман̣а і недоторканий, може й відрізняються з соціальної точки зору, а собака, корова і слон, може, й належать до різних видів живих істот, однак, з погляду освіченого трансценденталіста такі тілесні відміни не мають ніякого значення. Подібне бачення можливе завдяки тому, що живі істоти споріднені із Всевишнім, бо Верховний Господь присутній в серці кожного у вигляді Парама̄тми, Своєї повновладної частки. Таке розуміння становища Всевишнього і є справжнє знання. Щодо тіл, які належать до різних каст і видів життя, то Господь однаково милосердний до всіх, бо Він дружній до кожної живої істоти, однак залишається Парама̄тмою, незалежно від умов існування істоти. Господь в формі Парама̄тми присутній як у недоторканому, так і в бра̄хман̣і, хоча тіла бра̄хман̣и і недоторканого різняться. Тіла — це матеріальні утвори різних ґун̣ матеріальної природи, однак душа і Наддуша в тілі мають однакові духовні якості. Але якісна подібність душі й Парама̄тми не означає, що вони рівні з кількісного погляду, тому що індивідуальна душа перебуває лише в даному тілі, тимчасом як Парама̄тма̄ присутня в кожному й у всіх тілах. Людина в свідомості Кр̣шн̣и цілковито усвідомлює це, і тому вона є справжнім вченим і має досконале бачення. Властивості душі й Парама̄тми схожі в тому розумінні, що обидві мають свідомість, вони вічні та сповнені блаженства. Однак різниця між ними полягає в тому, що індивідуальна душа усвідомлює себе в межах свого тіла, тоді як Наддуша усвідомлює всі тіла. Наддуша перебуває в усіх без винятку тілах.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Характеристики справжнього пандіта —
Тих, хто володіє здатністю сама-даршани, тобто бачить вічне існування Верховного Господа у брахмані, що наділений знанням і смиренням, у чандалі (маргіналі, який живе на собачому м’ясі), у слоні, корові чи собаці, називають пандітами. (18)

Коментар:

У цьому світі все поділяється на три категорії відповідно до трьох якостей Майї. Г’яні, наділені трансцендентними якостями, не піддаються впливу таких думок, як високе, середнє чи низьке, що є відносними відгалуженнями цих трьох якостей. Ті, хто володіє здатністю сама-даршани, тобто, ті, хто бачить вічне існування Верховного Господа Шрі Кришни в кожній істоті, як-от у брахмані, що наділений вченістю і смиренням, в чандалі, що живе на собачому м’ясі, в слоні або собаці, називаються пандітами, тому що в них пробуджується істинне знання, і вони наділені баченням, яке виходить за межі часу і простору, і це дозволяє їм усвідомлювати вічне існування Верховного Господа як “Антар’ямі-Параматмана” в кожній істоті, що існує на землі.

 

इहैव तैर्जितः सर्गो येषां साम्ये स्थितं मनः ।
निर्द्दोषं हि समं ब्रह्म तस्माद्ब्रह्मणि ते स्थिताः ॥१९॥
іƨаіва таір джітаƨ̣ сарґо
^{у житті   ними   переможена   Самсара}
йеш̣а̄м̇ са̄мйе стхітам̇ манаƨ̣
 ^{тих, чий     в єдності з Богом     розум}
нірдош̣ам̇ ƨі самам̇ браƨма
^{бездоганний   !   врівноважений Абсолют}
тасма̄д браƨман̣і те стхіта̄ƨ̣
    ^{тому     в Браƨмані  вони  перебувають}
Він при житті вже переміг Самсару,
бо, ствердивши свій розум в Абсолюті,
позбавився від потягу й відрази,
сприймаючи свою з Браƨманом єдність. (19)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

іƨа ева (ইহ লোকেই, У цьому світі) таіƨ̣ (তাঁহাদিগকর্ত্তৃক, ними) джітаƨ̣ (পরাভূত হইয়াছে, переможена) сарґаƨ̣ (সংসার, Самсара) йеша̄м̇ (যাঁহাদের, тих, чий) са̄мйе (ব্রহ্ম ধর্ম্ম, через сприйняття єдності з духовною природою Браƨмана) стхітам̇ (অবস্থিত, знаходиться) манаƨ̣ (মন, розум) нірдошам̇ (রাগ দ্বেষাদি রহিত, позбавлені пристрасті та ненависті) ƨі (যেহেতু, оскільки) самам̇ (সর্ব্বত্র সমভাবাপন্ন, мають рівний, неупереджений погляд на все) браƨма (ব্রহ্ম, Абсолют) тасма̄т (সেই হেতু, з цієї причини) те (তাঁহারা, вони) браƨман̣і стхіта̄ƨ̣ (প্রপঞ্চে বর্ত্তমান থাকিয়াও ব্রহ্মেই অবস্থিত আছেন, перебувають в Браƨмані, хоч і знаходяться в цьому світі).
যাঁহাদের Ті, чий মন розум সাম্যে врівноваженим অবস্থিত হইয়াছে залишається, তাঁহারা вони এজগতে у цьому світі বর্ত্তমান থাকিয়াই перебуваючи, সংসার Самсару জয় করিয়াছেন перемогли, যেহেতু оскільки তাঁহারা вони ব্রহ্ম সমত্ব প্রযুক্ত через сприйняття єдності з Браƨманом রাগদ্বেষাদি শূন্য вільні від пристрасті та антипатії. সুতরাং Отже তাঁহারা вони এই প্রপঞ্চে у цьому світі বর্ত্তমান থাকিলেও залишаючись, সর্ব্বদা завжди ব্রহ্মেই у Брахмані অবস্থিত перебувають ॥১৯॥
Ті, чий розум врівноважений, вже перемогли Самсару, бо завдяки сприйняттю своїй єдності з духовною природою Браƨмана вони вільні від потягу і відрази. Тому, хоч і залишаючись у цьому світі, вони вічно перебувають у трансцендентності. (19)

Розбір бенгальського перекладу:

йеша̄м̇ (যাঁহাদের, тих, чий) манаƨ̣ (মন, розум) са̄мйе (ব্রহ্ম ধর্ম্ম, через сприйняття єдності з духовною природою Браƨмана) стхітам̇ (অবস্থিত, знаходиться) таіƨ̣ (তাঁহাদিগকর্ত্তৃক, ними) іƨа ева (ইহ লোকেই, у цьому світі) сарґаƨ̣ (সংসার, Самсара) джітаƨ̣ (পরাভূত হইয়াছে, переможена), ƨі (যেহেতু, оскільки) браƨма (ব্রহ্ম, Абсолют) самам̇ (সর্ব্বত্র সমভাবাপন্ন, мають рівний, неупереджений погляд на все) нірдошам̇ (রাগ দ্বেষাদি রহিত, позбавлені пристрасті та ненависті) тасма̄т (সেই হেতু, з цієї причини) те (তাঁহারা, вони) браƨман̣і стхіта̄ƨ̣ (প্রপঞ্চে বর্ত্তমান থাকিয়াও ব্রহ্মেই অবস্থিত আছেন, перебувають в Браƨмані, хоч і знаходяться в цьому світі).
যাঁহাদের Ті, чий মন розум সাম্যে врівноваженим অবস্থিত হইয়াছে залишається, তাঁহারা вони এজগতে у цьому світі বর্ত্তমান থাকিয়াই перебуваючи, সংসার Самсару জয় করিয়াছেন перемогли, যেহেতু оскільки তাঁহারা вони ব্রহ্ম সমত্ব প্রযুক্ত через сприйняття єдності з Браƨманом রাগদ্বেষাদি শূন্য вільні від пристрасті та антипатії. সুতরাং Отже তাঁহারা вони এই প্রপঞ্চে у цьому світі বর্ত্তমান থাকিলেও залишаючись, সর্ব্বদা завжди ব্রহ্মেই у Брахмані অবস্থিত перебувають ॥১৯॥

1 english edition:

yesam — For those whose; manah — mind; sthitam — is situated; samye — in Brahman; sargah — this world; jitah — is overcome; taih — by them; eva iha — even in this life. hi — Since; te brahma samam — they are endowed with equal, impartial vision towards everything; nirdosam — and free from attraction and repulsion; tasmat — therefore; te — they; brahmani sthitah — are situated in Brahman, although present within the material creation. (19)
(eng) Those whose minds are equipoised have conquered this world while present within it, because by their spiritual equilibrium they are free from attraction and repulsion. Therefore, although remaining in this world, they are eternally situated in transcendence.
(укр) Ті, чий розум врівноважений, підкорили цей світ, перебуваючи в ньому, бо завдяки своїй духовній рівновазі вони вільні від потягу і відрази. Тому, хоч і залишаючись у цьому світі, вони вічно перебувають у трансцендентності.

2 english edition:

yeṣām — For those whose; manaḥ — mind; sthitam — is situated; sāmye — equipoised in Brahma; sargaḥ — the cycle of birth and death; jitaḥ — is conquered; taiḥ — by them; eva iha — while living within this world. brahma samam hi — Possessing spiritual equanimity; nirdoṣam — and being faultless (free from attachment and hatred); tasmāt — thus; te — they; brahmaṇi sthitāḥ — are situated in Brahma. (19)
(eng) Those whose minds are equipoised in Brahma have conquered the cycle of birth and death while living within this world. By their perfect spiritual equanimity, they are always situated in transcendence.
(укр) Ті, чий розум врівноважений у Брахмані, подолали цикл народження і смерті навіть живучи в цьому світі. Завдяки своїй досконалій духовній врівноваженості вони завжди перебувають у трансцендентності.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

іƨа — у цьому житті; ева — неодмінно; таіƨ̣ — ними; джітаƨ̣ — завойований; сарґаƨ̣ — народження і смерть; йеша̄м — чиї; са̄мйе — у рівновазі; стхітам — розташований; манаƨ̣ — розум; нірдошам — бездоганний; ƨі — неодмінно; самам — у рівновазі; браƨма — подібно до Всевишнього; тасма̄т — тому; браƨман̣і — у Всевишньому; те — вони; стхіта̄ƨ̣ — перебувають.
Той, хто, усвідомивши себе, врівноважив свій розум, вже переміг народження та смерть. Він, як і Брахман, позбавлений вад, і тому вже перебуває в Брахмані. (19)

Коментар:

Врівноваженість розуму, як згадувалося вище, є ознакою самореалізації. Того, хто дійсно досяг такої стадії, слід вважати переможцем матеріальних умов, тобто народження та смерті. Доки людина ототожнює себе з тілом, її вважають обумовленою душею, однак, тільки-но, усвідомивши себе, вона підіймається до стадії врівноваженості, вона виходить із стану обумовленого життя. Іншими словами, вона вже не народиться в матеріальному світі, бо після смерті потрапить у духовне небо. Господь бездоганний, тому що Він не має ні до кого ані прихильності, ані відрази. Так само й жива істота, вільна від прихильності й зненависті, стає бездоганною й гідною увійти до духовного неба. Слід вважати, що такі люди вже звільнилися, — їхні ж ознаки буде описано нижче.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Право на вмиротворення в Браƨмані —
Ті, хто наділені умиротворенням і врівноваженістю розуму, перемогають світ мирських насолод та насолоджуються божественним блаженством. Оскільки Брахман бездоганний і незворушний, вони утверджуються тільки в Брахмані. (19)

 

न प्रहृष्येत्प्रियं प्राप्य नोद्विजेत्प्राप्य चाप्रियम् ।
स्थिरबुद्धिरसम्मूढो ब्रह्मविद्ब्रह्मणि स्थितः ॥२०॥
на праƨриш̣йет прійам̇ пра̄пйа
 ^{не            радіє           бажане   отримуючи}
нодвіджет пра̄пйа ча̄прійам
^{не пригнічений   отримуючи   і небажане}
стхіра-буддƨір асаммӯд̣ƨо
^{зі стійким  буддƨі,    без ілюзій щодо тіла}
браƨма-від браƨман̣і стхітаƨ̣
^{Браƨмана знавець,  Абсолюту прихильник}
Такий знавець Браƨмана з чистим серцем
не ототожнює себе із тлінним тілом,
не тріумфує, бажане здобувши,
і не пригнічений, небажане зустрівши. (20)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

на праƨришйет (Не радіє) прійам̇ пра̄пйа (отриманню бажаних речей) на удвіджет (не засмучується) апрійам̇ пра̄пйа ча (навіть від отримання небажаних речей) стхіра-буддƨіƨ̣ (з врівноваженим буддƨі) асам̇мӯд̣ƨаƨ̣ (позбавлені ілюзії розглядати своє тіло і т.д. як “я і моє”) браƨма-віт (знавець Брахману) браƨман̣і стхітаƨ̣ (прихильник Абсолюту).
Прихильник та знавець Абсолюту, що наділений стійким буддƨі та не ототожнює себе з тілом, не радіє отриманню чогось бажаного, і не пригнічений, зустрічаючи небажане. (20)

Розбір бенгальського перекладу:

браƨман̣і стхітаƨ̣ (ব্রহ্ম নিষ্ঠ, прихильник Абсолюту) стхіра-буддƨіƨ̣ (স্থিরবুদ্ধি সম্পন্ন, з врівноваженим буддƨі) асам̇мӯд̣ƨаƨ̣ (দেহাদিতে অহং বুদ্ধি রহিত, позбавлені ілюзії розглядати своє тіло і т.д. як “я і моє”) браƨма-віт (ব্রহ্ম জ্ঞানী, знавець Брахману) прійам̇ пра̄пйа (প্রিয় বস্তু লাভে, отриманню бажаних речей) на праƨришйет (হর্ষে প্রফুল্ল হন না, не радіє) апрійам̇ пра̄пйа ча (অপ্রিয় বস্তু লাভেও, навіть від отримання небажаних речей) на удвіджет (উদ্বিগ্ন হন না, не засмучується).
ব্রহ্মনিষ্ঠ Прихильник Абсолюту স্থিরবুদ্ধি সম্পন্ন що наділений непохитним буддƨі ও দেহাদিতে অহংবুদ্ধি শূন্য і хто не ототожнює себе з тілом — ব্রহ্মজ্ঞানী знавець Брахману প্রিয় বস্তুর লাভে при отриманні бажаних речей হর্ষে у радості উৎফুল্ল захоплений হন না не стає এবং অপ্রিয় বস্তু লাভ করিয়াও і навіть при отриманні небажаних речей তজ্জন্য через це বিচলিত засмучений হন না не стає ॥২০॥

1 english edition:

brahmani sthitah — Fully situated in Brahman; sthira buddhih — endowed with steady intelligence; asammudhah — devoid of the delusion of considering one’s body, etc., as “me and mine”; brahma vit — one in knowledge of Brahman; na prahrsyet — is neither elated; priyam prapya — by obtaining something desirable; na ca udvijet — nor dejected; apriyam prapya — by obtaining something undesirable. (20)
(eng) Fully situated in transcendence, endowed with steady intelligence, and free from the delusion of thinking of his body and associated paraphernalia as “me” and “mine, ” the knower of the Absolute neither becomes elated by obtaining something desirable nor dejected by obtaining something objectionable.
(укр) Повністю перебуваючи в трансцендентності, наділені стійким буддƨі та вільні від омани сприйняття тіла та пов’язаних з ним об’єктів в поняттях “я” та “моє”, знавці Абсолюту не радіють, отримуючи бажане, і не пригнічені, зустрічаючи небажане.

2 english edition:

brahmaṇi sthitāḥ — Fully situated in Brahma; sthira-buddhiḥ — endowed with steady intelligence; asammūdhaḥ — devoid of the delusion of considering one’s body and its attachments as ‘me’ and ‘mine’; brahma-vit — one in knowledge of Brahma; na prahṛṣyet — is neither elated; priyam prāpya — by obtaining something desirable; na cha udvijet — nor dejected; apriyam prāpya — by obtaining something undesirable. (20)
(eng) Absorbed in transcendence, endowed with steady intelligence, and free from the delusion of thinking of the body and associated objects as ‘me’ and ‘mine,’ the knower of the Absolute is neither happy when pleasant things come his way nor sad when unpleasant things come his way.
(укр) Занурені у трансцендентність, наділені стійким буддƨі та вільні від омани сприйняття тіла та пов’язаних з ним об’єктів в поняттях “я” та “моє”, знавці Абсолюту не радіють, коли до них приходять приємні речі, і не сумують, коли до них приходять неприємні речі.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

на — ніколи; праƨришйет — насолоджується; прійам — приємне; пра̄пйа — досягаючи; на — не; удвіджет — турбується; пра̄пйа — набуваючи; ча — також; апрійам — неприємний; стхіра-буддƨіƨ̣ — той, що розмірковує сам у собі; асаммӯд̣ƨаƨ̣ — не збентежений; браƨма- віт — той, хто досконало знає Всевишнього; браƨман̣і — в трансцендентності; стхітаƨ̣ — перебуває.
Людина, яка не радіє, досягши чогось приємного, й не сумує, зазнавши прикрощів, яка не заплутується, яка пробудила свій духовний розум і пізнає науку про Бога, — така людина вже перебуває в трансцендентному. (20)

Коментар:

Тут наведено ознаки людини, яка усвідомила себе. Перша ознака полягає в тому, що її не обманює помилкове ототожнення свого справжнього «я» з тілом. Вона дуже добре розуміє, що вона є не тіло, а фраґментарна частка Верховного Бога- Особи. Тому вона не радіє, досягши чогось і не сумує, коли втрачає щось пов’язане з тілом. Таку непохитність розуму називають стгіра-буддгі, або проявлення духовного розуму. Тому вона не заплутується, помилково приймаючи грубе тіло за душу, і не вважає своє тіло постійним, нехтуючи існуванням душі. Таке знання підіймає її до усвідомлення довершеної науки про Абсолютну Істину, а саме: про Брахмана, Парама̄тму і Бгаґава̄на. Таким чином, вона напрочуд ясно усвідомлює своє одвічне природне становище і не намагається стати оманливо єдиною з Всевишнім усіма сторонами. Це і називають осягненням Брахмана, тобто самоусвідомленням. Така стійка свідомість є свідомістю Кр̣шн̣и.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Характерні риси знавця Брахмана —
Знавець Брахмана перебуває в Брахмані. Він не віддається впливу чуттєвого сприйняття, оскільки міцно утвердився в Брахмані. Тому він не відчуває ні радості, ні засмучення від будь-яких земних подій, приємних чи болючих. (20)

 

बाह्यस्पर्शेष्वसक्तात्मा विन्दत्यात्मनि यत्सुखम् ।
स ब्रह्मयोगयुक्तात्मा सुखमक्षयमश्नुते ॥२१॥
ба̄ƨйа-спарш́еш̣в асакта̄тма̄
 ^{від чуттєвих насолод     відсторонений}
віндатй а̄тмані йат сукхам
^{одержує  у самореалізації  яке  щастя}
са браƨма-йоґа-йукта̄тма̄
^{той   з Богом  зв’язок  відчуваючи у серці}
сукхам акш̣айам аш́нуте
^{щастям  невичерпним  насолождується}
Він, відсторонений від насолод мирських,
отримує блаженство невичерпне
від суті свого внутрішнього світу —
від відчуття зв’язку душі із Богом. (21)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

ба̄ƨйа-спарш́ешу (До чуттєвих насолод) асакта-а̄тма̄ (розумом не прив’язаний) віндаті (одержує) а̄тмані [анубƨӯйама̄не] (з особистим досвідом свого вічного “я”) йат сукхам (яке щастя) [татаƨ̣] (потім) саƨ̣ (така людина) браƨма-йоґа йукта-а̄тма̄ (відчуваючи свій вічний зв’язок із Богом) сукхам (щастям) акшайам (невичерпним) аш́нуте (насолоджується).
Такий знавець Абсолютної Істини, чий розум відсторонений від чуттєвих насолод, спочатку набуває щастя, усвідомлюючи свою духовну сутність. Потім, постійно відчуваючи свій вічний зв’язок із Богом, він насолоджується невичерпним блаженством. (21)

Розбір бенгальського перекладу:

ба̄ƨйа-спарш́ешу (বিষয় সুখে, До чуттєвих насолод) асакта-а̄тма̄ (অনাসক্ত চিত্ত, розумом не прив’язаний) саƨ̣ (সেই পুরুষ, така людина) а̄тмані [анубƨӯйама̄не] (স্ব স্বরূপের অনুভবে, з особистим досвідом свого вічного “я”) йат сукхам (যে সুখ, яке щастя) [тат а̄дау) (তাহা প্রথমে, те спершу) віндаті (লাভ করেন, одержує) [татаƨ̣] (অনন্তর, потім) браƨма-йоґа йукта-а̄тма̄ (ব্রহ্মে যোগযুক্ত হইয়া, відчуваючи свій вічний зв’язок із Богом) акшайам (অক্ষয়, невичерпним) сукхам (সুখ, щастям) аш́нуте (ভোগ করেন, насолоджується).
ইন্দ্রিয়ার্থরূপ বিষয়সুখে Від чуттєвих насолод অনাসক্তচিত্ত чий розум відсторонений, সেই ব্রহ্মবিৎপুরুষ той знавець Брахману স্বস্বরূপের অনুভব দ্বারা через усвідомлення своєї духовної природи যে সুখ তাহা таке щастя প্রথমে спочатку লাভ করেন отримує, তদনন্তর потім তিনি він ব্রহ্মে যোগযুক্ত হইয়া постійно відчуваючи свій вічний зв’язок із Богом অক্ষয় невичерпним সুখ блаженством ভোগ করিয়া থাকেন насолоджується ॥২১॥

1 english edition:

asakta atma — The person with mind detached; bahya sparsesu — from sensual enjoyment; (adau) — first; vindati — attains; (tat) sukham — that happiness; yat atmani (anubhuyamane) — which is experienced in self realization; (tatah) — and thereafter; brahma yoga yukta atma — linking with the Absolute; sah — such a person; asnute — enjoys; aksayam — inexhaustible; sukham — happiness. (21)
(eng) Such a knower of the Absolute Truth, his mind detached from sensual pleasure, initially attains the happiness of self-realization. Thereafter, linking himself with the Absolute, he attains inexhaustible joy.
(укр) Такий знавець Абсолютної Істини, чий розум відсторонений від чуттєвих насолод, спочатку досягає щастя самореалізації. Потім, з’єднавши себе з Абсолютом, він досягає невичерпної радості.

2 english edition:

asakta-ātmā — The person with mind detached; bāhya-sparśeṣu — from external (sense-) enjoyment; (adau) — first; vindati — tastes; (tat) sukham — that happiness; yat ātmani (anubhūyamāne) — which is experienced in self-realisation; (tataḥ) — then; brahma-yoga-yukta-ātmā — absorbing himself in meditation on the Absolute; saḥ — such a person; aśnute — enjoys; akṣayam — inexhaustible; sukham — bliss. (21)
(eng) Detaching his mind from external pleasures, such a knower of the Absolute Truth tastes the inner joy of self-realisation. Then, absorbing himself in meditation on the Absolute, he experiences inexhaustible bliss.
(укр) Відсторонивши свій розум від зовнішніх насолод, такий знавець Абсолютної Істини відчуває внутрішню радість самореалізації. Потім, занурившись у медитацію на Абсолют, він відчуває невичерпне блаженство.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ба̄ƨйа-спарш́ешу — у зовнішньому задоволенні чуттів; асакта-а̄тма̄ — той, хто не прихильний; віндаті — насолоджується; а̄тмані — в собі; йат — той, хто; сукхам — щастя; саƨ̣ — він; браƨма-йоґа — зосередженість на Брахмані; йукта-а̄тма̄ — в поєднанні з собою; сукхам — щастя; акшайам — необмеженого; аш́нуте — насолоджується.
Таку звільнену людину не приваблюють матеріальні чуттєві втіхи. Вона завжди перебуває в трансі і черпає блаженство у собі. Таким чином, пізнавши себе і зосередившись на Верховному, вона насолоджується безмежним щастям. (21)

Коментар:

Ш́рı̄ Йа̄муна̄ча̄рйа, великий відданий в свідомості Кр̣шн̣и, сказав:
йад-авадгі мама четах̣ кр̣шн̣а-па̄да̄равінде
нава-нава-раса-дга̄манй удйатам̇ рантум а̄сı̄т
тад-авадгі бата на̄рı̄-сан̇ґаме смарйама̄не
бгаваті мукга-віка̄рах̣ сушт̣гу нішт̣гı̄ванам̇ ча
“Відтоді, як я занурився в трансцендентне любовне служіння Крішні, осягаючи в Ньому щораз нову насолоду, щоразу, коли я думаю про статеву втіху, я плююся від самої думки, і мої губи кривляться від огиди”. Людина в брахма-йозі, тобто у свідомості Крішни, настільки заглиблена в любовне служіння Господеві, що зовсім втрачає смак до матеріальних чуттєвих насолод. Найвища насолода з погляду матерії – це статева насолода. Весь світ рухається під її впливом, і матеріаліст не може працювати без цієї мотивації. Але людина, що живе у свідомості Крішни, може працювати з більшою енерґією без статевої втіхи, якої вона уникає. Це і є випробування в духовному усвідомленні. Духовне усвідомлення і статева втіха погано поєднуються. Людину у свідомості Крішни не приваблює жодна чуттєва втіха, бо вона звільнена душа.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Той, хто пізнав Брахмана, не знаходить задоволення від насолоди феноменальним світом. Він насолоджується вічним блаженством в усвідомленні свого справжнього “я” і Мене як Брахмана через свою непохитну прихильність до Мене. Тому він відчуває природну огиду до чуттєвих насолод. (21)

 

ये हि संस्पर्शजा भोगा दुःखयोनय एव ते ।
आद्यन्तवन्तः कौन्तेय न तेषु रमते बुधः ॥२२॥
йе ƨі сам̇спарш́а-джа̄ бƨоґа̄
^{ті   !   від чуттєвого сприйняття  радощі}
дуƨ̣кха-йонайа эва те
^{страдань є причиною   !   вони}
а̄дй-анта-вантаƨ̣ каунтейа
^{з’являються і зникають,    Арджуно}
на теш̣у рамате будƨаƨ̣
 ^{не      їм       потурає     мудрець}
Ті радощі, що від взаємодії
чуттів і їх об’єктів виникають,
несуть в собі страждання, о Арджуно!
Вони з’являються й зникають, тимчасові.
Людина мудра їм не потурає. (22)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

йе бƨоґа̄ƨ̣ (Ті радощі, що) сам̇спарш́а-джа̄ƨ̣ (народжуються від контакту органів чуття зі своїми об’єктами) дуƨ̣кха-йонайаƨ̣ ева (є причиною страждань) те ƨі (вони) а̄ді–анта-вантаƨ̣ (з’являються та зникають) [ƨе] каунтейа (О Арджуно!) [атаƨ̣] (отже) тешу (цим мирським радощам) на рамате (не потурає) будƨаƨ̣ (мудрець).
О сину Кунті, всі насолоди, що виникають від взаємодії чуттів з їхніми об’єктами, є єдиною причиною страждань. Всі вони тимчасові — з’являються, а потім зникають. Мудра людина ніколи не потурає таким радощам. (22)

Розбір бенгальського перекладу:

[ƨе] каунтейа (হে অর্জ্জুন! О Арджуно!) йе бƨоґа̄ƨ̣ (যে সুখ সমূহ, Ті радощі, що) сам̇спарш́а-джа̄ƨ̣ (বিশয়েন্দ্রিয় সংযোগ জনিত, народжуються від контакту органів чуття зі своїми об’єктами) те ƨі (তাহারা, вони) дуƨ̣кха-йонайаƨ̣ ева (দুঃখেরই জনক, є причиною страждань) а̄ді–анта-вантаƨ̣ (উৎপত্তি বিনাশশীল, з’являються та зникають) [атаƨ̣] (অতএব, отже) будƨаƨ̣ (বিবেকী ব্যক্তি, мудрець) тешу (সেই বিষয় সুখে, цим мирським радощам) на рамате (রত হন না, не потурає).
হে কৌন্তেয় О, сину Кунті! যে সকল সুখ Ті всі радості বিষয় ও ইন্দ্রিয়ের সংযোগ হইতে উৎপন্ন що виникають від зіткнення чуттів та їхних об’єктів হয় সেই সেই সমস্ত সুখই саме ті насолоди і є দুঃখের জনক причиною страджань এবং উৎপত্তি-বিনাশশীল та з’являються і зникають, নিত্য নহে не вічні. বিবেকী Мудра ব্যক্তি людина সেই সকল সুখে у таких радощах কখনও ніколи প্রীতি задоволення অনুভব করেন না не відчуває ॥২২॥

1 english edition:

(he) kaunteya — O Arjuna; ye bhogah — those pleasures; samsparsajah — born of the senses contacting their objects; te duhkha yonayah eva — are the origin of misery; hi — only; adi antavantah — and subject to creation and destruction. (atah) — Therefore; budhah — a judicious person; na ramate — does not indulge; tesu — in them. (22)
(eng) O son of Kunti, all pleasures that arise from the contact of the senses with their objects are the sole cause of distress, and they are subject to creation and destruction — they are all temporary. A judicious person is never fond of such pleasures.
(укр) О сину Кунті, всі насолоди, що виникають від контакту чуттів з їхніми об’єктами, є єдиною причиною страждань. Всі вони тимчасові — вони з’являються, а потім зникають. Розумна людина ніколи не захоплюється такими насолодами.

2 english edition:

(he) kaunteya — O Arjuna; ye bhogāḥ — those pleasures; saṁsparśa-jāḥ — born of the senses contacting their objects; te duḥkha-yonayaḥ eva — are the origin of misery; hi — as; ādi-antavantaḥ — they begin and end. (ataḥ) — Therefore; budhaḥ — the wise person; na ramate — does not delight; teṣu — in them. (22)
(eng) O son of Kuntī, the pleasures that arise from the contact of the senses with their objects are the cause of unhappiness, as they are transient. The wise never delight in such pleasures.
(укр) О сину Кунтı̄тті, насолоди, що виникають від контакту чуттів з їхніми об’єктами, є причиною нещастя, оскільки вони скороминущі. Мудрі ніколи не тішаться такими насолодами.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

йе — ті; ƨі — неодмінно; сам̇спарш́а-джа̄ƨ̣ — шляхом контакту з матеріальними чуттями; бƨоґа̄ƨ̣ — насолода; дуƨ̣кха — відчаю; йонайаƨ̣ — джерело; ева — неодмінно; те — вони; а̄ді — початок; анта — кінець; вантаƨ̣ — підвладний; каунтейа — син Кунтı̄; на — ніколи; тешу — в них; рамате — насолоджується; будƨаƨ̣ — мудра людина.
Інтеліґентна в духовному розумінні людина не припадає до джерела страждань, що постають від контакту з матеріальними чуттями. О сину Кунтı̄, такі насолоди мають початок і кінець, тому мудрі не захоплюються ними. (22)

Коментар:

Жива істота зазнає матеріальної чуттєвої втіхи внаслідок зв’язку з матеріальними чуттями, які мають тимчасову природу, бо тимчасовим є саме тіло. Звільнена душа байдужа до всього непостійного. Зазнавши в усій повноті духовного блаженства і сповнена трансцендентної радості, чи може чиста духовна душа схилятись до оманних втіх? В Падма Пура̄н̣і сказано:
раманте йоґіно ’нанте
сатйа̄нанде чід-а̄тмані
іті ра̄ма-падена̄сау
парам̇ брахма̄бгідгı̄йате
«Містики черпають безмежне трансцендентне блаженство в Абсолютній Істині, й тому Верховна Абсолютна Істина, Бог-Особа, відомий як Ра̄ма».
В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (5.5.1) сказано:
на̄йам̇ дехо деха-бга̄джа̄м̇ нр̣-локе
кашт̣а̄н ка̄ма̄н архате від̣-бгуджа̄м̇ йе
тапо дівйам̇ путрака̄ йена саттвам̇
ш́уддгйед йасма̄д брахма-саукгйам̇ тв анантам
«Мої дорогі сини, перебуваючи в цій людській формі життя, нема рації важко трудитися задля почуттєвих втіх, бо вони доступні навіть пожирачам покидьків — свиням. Людині краще провадити аскетичний спосіб життя і накладати на себе покути, завдяки чому її існування очиститься і врешті-решт вона зможе насолоджуватися безмежним трансцендентним щастям».
Отже, справжніх йоґів та вчених-трансценденталістів не приваблюють почуттєві втіхи, які є причиною невпинного матеріального існування. Чим сильнішою є прив’язаність до матеріальних насолод, тим більше людина заплутується в матеріальних злигоднях.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Душа, що живе в Брахмані, ніколи не піддається чуттєвим насолодам, які є джерелом усіх страждань. Людські страждання породжені відносними зв’язками чуттів з феноменальним світом; вони мають свій початок і кінець, а отже, не вічні. О сину Кунті! Жоден мудрець ніколи не відчуває прихильності до цих тимчасових насолод. У своїх діях він дотримується безкорисливого ставлення (нішками), виконуючи їх лише за необхідністю життя, не будучи до них прив’язаним. (22)

 

शक्नोतीहैव यः सोढुं प्राक्शरीरविमोक्षणात् ।
कामक्रोधोद्भवं वेगं स युक्तः स सुखी नरः ॥२३॥
ш́акноті̄ƨаіва йаƨ̣ сод̣ƨум̇
^{здатний    одразу    хто   стримати}
пра̄к ш́арі̄ра-вімокш̣ан̣а̄т
^{до самого      тіла         покидання}
ка̄ма-кродƨодбƨавам̇ веґам̇
^{бажання  гніву     прояви,   спонукання}
са йуктаƨ̣ са сукхі̄ нараƨ̣
^{той       йоґ     він   щаслива  людина}
Хто до кінця життя спроможний
приборкати бажання й гніву потяг,
як тільки спонукання виникає,
той — йоґ, що відчуває справжнє щастя. (23)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

ш́акноті (Здатний) іƨа ева (у момент їхнього виникнення) йаƨ̣ (той, хто) сод̣ƨум (стримати) пра̄к (до кінця) ш́арı̄ра-вімокшан̣а̄т (до покидання свого тіла) ка̄ма–кродƨа–удбƨавам̇ веґам̇ (спонукання бажання та гніву в розумі та чуттях) саƨ̣ (він) йуктаƨ̣ (зосереджений на своєму “я”), саƨ̣ нараƨ̣ (саме така людина) сукхı̄ (є істинно щасливою).
Той, хто, поки живе в цьому тілі, здатен за допомогою шляху йоґи безкорисливих дій в корені стримувати потяги бажання та гніву, — саме така людина насправді перебуває в єднанні з Всевишнім і відчуває справжнє щастя. (23)

Розбір бенгальського перекладу:

йаƨ̣ (যে ব্যক্তি, той, хто) ш́арı̄ра-вімокшан̣а̄т (শরীর ত্যাগের, до покидання свого тіла) пра̄к (পূর্ব্ব পর্য্যন্ত, до кінця) ка̄ма–кродƨа–удбƨавам̇ веґам̇ (কাম ক্রোধ জনিত মনোনেত্রাদি বিক্ষোভকে, спонукання бажання та гніву в розумі та чуттях) іƨа ева (উদ্ভবের সময়েই, у момент їхнього виникнення) сод̣ƨум (নিরোধ করিতে, стримати) ш́акноті (পারেন, здатний) саƨ̣ (তিনি, він) йуктаƨ̣ (আত্মসমাহিত, зосереджений на своєму “я”), саƨ̣ нараƨ̣ (সেই মনুষ্যই, саме така людина) сукхı̄ (প্রকৃত সুখী, є істинно щасливою).
যিনি Хто জড়দেহ ত্যাগের до покидання свого тіла পূর্ব্ব পর্য্যন্ত до кінця নিষ্কাম কর্ম্মযোগ দ্বারা через безкорисливе виконання обов’язків কাম ও ক্রোধের বেগকে потяги бажання та гніву উদ্ভব সময়েই у момент їхнього виникнення সহ্য করিতে সমর্থ হন здатний стримувати, তিনিই саме він যথার্থ справжньо যোগমুক্ত перебуває в єднанні з Всевишнім এবং সেই মনুষ্যই і саме така людина প্রকৃত справжньо সুখী щасливою জানিবে вважається ॥২৩॥

1 english edition:

yah — That person who; saknoti — is able; sodhum — to check; kamakrodha udbhavam vegam — the mental, aural, tactile, visual, palatal, and nasal urges arising from desire and anger; iha eva — directly at the moment of their appearance; prak — prior to and up to; sarira vimoksanat — leaving the body; sah — he; yuktah — is fully self controlled; sah narah — and certainly that man; sukhi — is truly happy. (23)
(eng) Know that one who, as long as he lives in this body, is able, by means of the yoga path of selfless action, to check the urges of desire and anger at the root — such a person is actually situated in union with the Supreme, and he knows true happiness.
(укр) Той, хто, поки живе в цьому тілі, здатен за допомогою шляху йоґи безкорисливих дій в корені стримувати пориви бажання та гніву, — така людина насправді перебуває в єднанні з Всевишнім і знає справжнє щастя.

2 english edition:

yaḥ — One who; śaknoti — is able (by the yoga of selfless action); soḍhum — to check; kāma-krodha-udbhavam vegam — the impulses of desire and anger; iha eva — in this life; prāk — before; śarīra-vimokṣaṇāt — leaving the body; saḥ naraḥ — that person; yuktaḥ — is a yogī; saḥ — he; sukhī — is happy. (23)
(eng) Know that one who, before leaving the body, utilises the opportunity of this life to check the impulses of desire and anger—he is a yogī who knows true happiness.
(укр) Той, хто перед тим, як покинути тіло, використовує можливість цього життя для стримування поривів бажання і гніву, є йогом, що знає справжнє щастя.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ш́акноті — здатний; іƨа ева — в теперішньому тілі; йаƨ̣ — той, хто; сод̣ƨум — терпіти; пра̄к — віднині; ш́арı̄ра — тіло; вімокшан̣а̄т — відмовляючись од; ка̄ма — бажання; кродƨа — і гнів; удбƨавам — той, що походить з; веґам — спонука; саƨ̣ — він; йуктаƨ̣ — в трансі; саƨ̣ — він; сукхı̄ — щасливий; нараƨ̣ — людина.
Якщо, перед тим як покинути теперішнє тіло, людина навчилась терпіти потяги матеріального чуття й гамувати силу бажання та гніву — тоді вона щаслива й добре влаштована в цьому світі. (23)

Коментар:

Той, хто хоче впевнено просуватися шляхом самоусвідомлення, повинен навчитись опановувати потяги матеріальних чуттів. Це потяги мови, потяги гніву, потяги розуму, потяги шлунку, потяги ґеніталій та потяги язика. Того, хто здатний опановувати всі ці різні сфери чуттєвої діяльності, а також розум, називають ґосва̄мı̄, або сва̄мı̄. Такі ґосва̄мı̄ провадять строго впорядковане життя й повністю гамують чуттєві потяги. Незадоволені матеріальні бажання породжують гнів, і, таким чином, розум, очі й груди збуджуються. Тому, перед тим як покинути матеріальне тіло, слід навчитись керувати ними. Того, хто здатний робити це, вважають досконалою людиною, яка щасливо перебуває в стані самоусвідомлення. Докладати всіх зусиль, щоб опанувати гнів і бажання, — обов’язок трансценденталіста.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Той справді щасливий і врівноважений, хто (завдяки нішкама-карма-йозі) може терпляче витримувати до самої смерті сильні пориви, породжені бажаннями та гнівом (хоча й усвідомлює, що йому доведеться мати справу з феноменальним світом, поки він живий). (23)

 

योऽन्तःसुखोऽन्तरारामस्तथान्तर्ज्योतिरेव यः ।
स योगी ब्रह्मनिर्व्वाणं ब्रह्मभूतोऽधिगच्छति ॥२४॥
йо ’нтаƨ̣-сукхо ’нтар-а̄ра̄мас
^{хто  у душі  щасливий,  у душу  занурений}
татха̄нтар-джйотір эва йаƨ̣
^{також   душі   бачить сяйво    !     той}
са йоґі̄ браƨма-нірва̄н̣ам̇
^{той   йоґ         Бога    буття (звільнення)}
браƨма-бƨӯто ’дƨіґаччхаті
^{чистої душі     стану         досягає}
Черпає хто в душі своїй блаженство,
на справжне «я» спрямовуючи розум,
і бачить внутрішнє духовне сяйво,
той йог у стані чистого єства
сягає звільнення у Царстві Бога. (24)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

йаƨ̣ (Хто) антаƨ̣-сукхаƨ̣ (відчуває щастя свого істинного “я”) антаƨ̣-а̄ра̄маƨ̣ (з розумом, зануреним у істинне “я”) татха̄ йаƨ̣ антаƨ̣-джйотіƨ̣ ева (хто може бачити своє сяючe душу) саƨ̣ йоґı̄ (той нішкама-карма-йоґ) браƨма-нірва̄н̣ам̇ (звільнення через усвідомлення Наддуші) браƨма-бƨӯтаƨ̣ (досягаючи трансцендентного стану чистої душі) адƨіґаччхаті (досягає).
Нішкама-карма-йоґ, який насолоджується внутрішнім блаженством, чий розум постійно спрямований усередину, і який утішається самоусвідомленням — досягає сприйняття свого чистого єства. Так він отримує доступ до світу Абсолюту. (24)

Розбір бенгальського перекладу:

йаƨ̣ (যিনি, Хто) антаƨ̣-сукхаƨ̣ (অন্তর্ব্বর্ত্তি আত্মাতেই সুখানুভব করেন, відчуває щастя свого істинного “я”) антаƨ̣-а̄ра̄маƨ̣ (অন্তর্ব্বর্ত্তি আত্মাতেই রত, з розумом, зануреним у істинне “я”) татха̄ йаƨ̣ антаƨ̣-джйотіƨ̣ ева (সেইরূপ যিনি অন্তর্ব্বর্ত্তি আত্মাতেই দৃষ্টি বিশিষ্ট, хто може бачити своє сяючe душу) саƨ̣ йоґı̄ (সেই নিষ্কাম কর্ম্মযোগী, той нішкама-карма-йоґ) браƨма-бƨӯтаƨ̣ (শুদ্ধ জৈব স্বরূপ লাভ করিয়া, досягаючи трансцендентного стану чистої душі) браƨма-нірва̄н̣ам̇ (মোক্ষরূপ পরমাত্মাকে, звільнення через усвідомлення Наддуші) адƨіґаччхаті (লাভ করেন, досягає).
যিনি Хто অন্তরাত্মাতেই у душі সুখী щасливий, অন্তরাত্মাতেই у душі রত задоволений এবং অন্তরাত্মাতেই і у душі দৃষ্টিবিশিষ্ট зосереджений, সেই নিষ্কাম কর্ম্মযোগী той нішкама-карма-йоґ নিজের свого শুদ্ধ чистого জৈবস্বরূপ вічного єства লাভ করিয়া досягаючи, ব্রহ্ম-নির্ব্বাণরূপ মুক্তি звільнення через усвідомлення Наддуші ব্রহ্মপুর প্রবেশ як доступ у царство Бога প্রাপ্ত হন отримує ॥২৪॥

1 english edition:

yah — One who; antah sukhah — experiences internal happiness of the self; antah aramah — with mind internally absorbed in the self; tatha yah — and who; eva — in this way; antah jyotih — sees the soul within by self-realization; sah yogi — such a niskama karma yogi, a follower of the path of selfless action; brahma bhutah — attaining perception of the pure soul; adhigacchati — achieves; brahma nirvanam — liberation by realization of the Supersoul, Paramatma. (24)
(eng) Such a follower of the yoga path of selfless action who enjoys internal bliss, whose mind is constantly absorbed within, and who experiences self realization — attaining perception of his pure identity, he gains entry into the plane of the Absolute.
(укр) Послідовник шляху самовідданої дії, який насолоджується внутрішнім блаженством, чий розум постійно спрямований усередину, і який утішається самоусвідомленням — досягає сприйняття свого чистого єства. Так він отримує доступ до світу Абсолюту.

2 english edition:

yaḥ — One who; antaḥ-sukhaḥ — experiences the joy of the self within; antaḥ-ārāmaḥ — who delights in the self within; tathā yaḥ — and who; eva — in this way; antaḥ-jyotiḥ — sees the illumination within; saḥ yogī — such a (niṣkām karma-) yogī (follower of the yoga of selfless action); brahma-bhūtaḥ — attaining the transcendental state; adhigachchhati — achieves; brahma-nirvāṇam — liberation in Brahma; in the personal conception, he reaches the Supersoul, Paramātmā. (24)
(eng) Such a yogī sees the self within and delights in the bliss of the self within. Attaining the transcendental state, he attains liberation from matter (and entry into the abode of Brahma).
(укр) 1

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

йаƨ̣ — той, хто; антаƨ̣-сукхаƨ̣ — внутрішньо щасливий; антаƨ̣-а̄ра̄маƨ̣ — діяти й насолоджуватись у самому собі; татха̄ — так само, як; антаƨ̣-джйотіƨ̣ — скерований усередину; ева — неодмінно; йаƨ̣ — будь-який; саƨ̣ — він; йоґı̄ — містик; браƨма-нірва̄н̣ам — звільнення у Всевишньому; браƨма-бƨӯтаƨ̣ — той, хто усвідомив себе; адƨіґаччхаті — досягає.
Той, хто в собі черпає щастя, хто діє й насолоджується активністю в самому собі і чия увага спрямована всередину себе, — той справді досконалий містик. Він звільнюється у Всевишньому і, врешті-решт, досягає Всевишнього. (24)

Коментар:

Якщо людина не здатна втішатися щастям у собі, хіба може вона відмовитись од зовнішньої діяльності, скерованої на досягнення поверхового щастя? Звільнена особистість насолоджується справжнім щастям. Тому вона може спокійно сидіти в будь- якому місці, і, споглядаючи життєву діяльність всередині себе, відчувати радість. Така звільнена особистість більше не бажає зовнішнього матеріального щастя. Цей стан називають брахма-бгӯта, і, досягши його, людина може бути впевненою, що повернеться додому, назад до Бога.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Той, хто (не прив’язаний до мирських задоволень, комфорту і мирського знання, а) щиро прагне внутрішнього (духовного) щастя, внутрішньої гармонії і внутрішнього просвітлення, дійсно перебуває в контакті з Брахманом, є справжнім йогіном (бƨактою) і досягає Браƨма-нірвани, тобто насолоджується вічним блаженством (Бґ 2.72). (24)

 

लभन्ते ब्रह्मनिर्व्वाणमृषयः क्षीणकल्मषाः ।
छिन्नद्वैधा यतात्मानः सर्व्वभूतहिते रताः ॥२५॥
лабƨанте браƨма-нірва̄н̣ам
  ^{досягають              звільнення}
риш̣айаƨ̣ кш̣і̄н̣а-калмаш̣а̄ƨ̣
^{знавці Істини             безгрішні}
чхінна-дваідƨа̄ йата̄тма̄наƨ̣
^{вільні від сумнівів,  що приборкали розум}
сарва-бƨӯта-ƨіте-рата̄ƨ̣
     ^{усіх     істот    про благо    дбають}
У Царство Бога потрапляють ті,
хто знає Істину, без сумнівів й гріха,
свій розум підкоривши, дбають
про вічне благо всіх живих істот. (25)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

лабƨанте (Досягають) браƨма-нірва̄н̣ам (такого визволення) ришайаƨ̣ (знавці Істини) кшı̄н̣а-калмаша̄ƨ̣ (безгрішні) чхінна дваідƨа̄ƨ̣ (вільні від сумнівів), йата-а̄тма̄наƨ̣ (що приборкали розум), сарва-бƨӯта–ƨіте–рата̄ƨ̣ (і які завжди дбають про благо всіх істот).
নিষ্পাপ Безгрішні, সংশয়শূন্য без сумнівів সংযতচিত্ত що приборкали розум এবং সকল জীবের হিতকার্য্যে রত і завжди дбають про благо всіх істот তত্ত্বদর্শিগণ знавці Істини এই ব্রহ্মনির্ব্বাণ такого звільнення (Брахма-нірвани) লাভ করিয়া থাকেন досягають ॥২৫॥
Такого звільнення досягають безгрішні провидці істини, що вільні від сумнівів, приборкали свій розум і завжди зайняті діяльністю на благо всіх живих істот. (25)

Розбір бенгальського перекладу:

кшı̄н̣а-калмаша̄ƨ̣ (নিষ্পাপ, безгрішні), чхінна дваідƨа̄ƨ̣ (নষ্ট সংশয়, вільні від сумнівів), йата-а̄тма̄наƨ̣ (সংযত চিত্ত, що приборкали розум), сарва-бƨӯта–ƨіте–рата̄ƨ̣ (ও সর্ব্বভূতের হিতে রত, і які завжди дбають про благо всіх істот) ришайаƨ̣ (তত্ত্বদর্শিগণ, знавці Істини) браƨма-нірва̄н̣ам (মোক্ষ, такого визволення) лабƨанте (লাভ করেন, досягають).
নিষ্পাপ Безгрішні, সংশয়শূন্য без сумнівів সংযতচিত্ত що приборкали розум এবং সকল জীবের হিতকার্য্যে রত і завжди дбають про благо всіх істот তত্ত্বদর্শিগণ знавці Істини এই ব্রহ্মনির্ব্বাণ такого звільнення (Брахма-нірвани) লাভ করিয়া থাকেন досягають ॥২৫॥

1 english edition:

ksina kalmasah — The sinless; yata atmanah — mentally controlled; rsayah — seers of truth; chinna dvaidhah — whose doubts have been destroyed; sarva bhuta hite ratah — and who are always concerned for the welfare of all beings; labhante — attain; brahma nirvanam — liberation from the mundane plane. (25)
(eng) Sinless, free from doubt, of controlled mind, and always engaged in activities for the welfare of all living beings, the seers of truth attain such liberation.
(укр) Такого звільнення досягають безгрішні провидці істини, що вільні від сумнівів, приборкали свій розум і завжди зайняті діяльністю на благо всіх живих істот.

2 english edition:

kṣīṇa-kalmaṣāḥ — Sinless; yata-ātmānaḥ — self-controlled; ṛṣayaḥ — sages; chinna-dvaidhāḥ — with doubts destroyed; sarva-bhūta-hite-ratāḥ — dedicated to the welfare of all; labhante — attain; brahma-nirvāṇam — liberation from the mundane plane. (25)
(eng) Sinless, free from doubt, self-controlled, and dedicated to the welfare of all living beings, the seers of truth attain such liberation.
(укр) Безгрішні, вільні від сумнівів, самоконтрольовані та віддані благу всіх живих істот, провидці істини досягають такого звільнення.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

лабƨанте — досягає; браƨма-нірва̄н̣ам — звільнення у Всевишньому; ришайаƨ̣ — внутрішньо активний; кшı̄н̣а-калмаша̄ƨ̣ — той, хто вільний від усіх гріхів; чхінна — відірваний; дваідƨа̄ƨ̣ — двоїстість; йата- а̄тма̄наƨ̣ — заглиблений у самопізнання; сарва-бƨӯта — для всіх живих істот; ƨіте — в роботі на благо; рата̄ƨ̣ — хто присвятив себе.
Той, хто перебуває поза двоїстістю, що постає із сумнівів, чий розум спрямований всередину себе, хто завжди активно працює на благо всіх живих істот, і хто вільний від усіх гріхів, — той досягає звільнення у Всевишньому. (25)

Коментар:

Лише про того, хто цілком перебуває в свідомості Кр̣шни, можна сказати, що він працює на благо всіх живих істот. Коли людина справді розуміє, що першоджерелом усього є Кр̣шн̣а, то, діючи з таким розумінням, вона діє всім на користь. Страждання людства зумовлено тим, що люди забули, що Кр̣шн̣а — верховний володар, верховний друг і вищий серед усіх, хто насолоджується. Тому діяти во ім’я відродження такої свідомості в усьому людському суспільстві є вища благочинна праця. Якщо людина не досягла свободи у Всевишньому, вона не може присвятити себе такій вищого ґатунку доброчинній праці. Свідома Кр̣шн̣и особистість не має сумніву щодо верховного становища Кр̣шн̣и. Подібну впевненість зумовлює повна безгрішність такої людини. Це є станом божественної любові.
Особа, яка сприяє лише тілесному добробуту людського суспільства, насправді нікому не може допомогти. Тимчасового поліпшення стану тіла і розуму недостатньо, щоб задовольнити людину. Справжню причину її труднощів в жорстокій боротьбі за існування треба шукати в тому, що вона забула про свої взаємостосунки з Верховним Господом. Цілком усвідомивши свої взаємостосунки з Кр̣шн̣ою, вона стає насправді звільненою душею, хоча вона може й пробувати в тимчасовому матеріальному житлі.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Брахма-нірвана досягається мудрецями, які вільні від гріхів і сумнівів, володіють самоконтролем і прагнуть вічного блага всього світу. (25)

 

कामक्रोधविमुक्तानां यतीनां यतचेतसाम् ।
अभितो ब्रह्मनिर्व्वाणं वर्त्तते विदितात्मनाम् ॥२६॥
ка̄ма-кродƨа-вімукта̄на̄м̇
^{пристрастей   гніву    позбавлений}
йаті̄на̄м̇ йата-четаса̄м
^{зречений, коли зникає обумовлене мислення}
абƨіто браƨма-нірва̄н̣ам̇
^{невдовзі             звільнення}
вартате відіта̄тмана̄м
^{досягається     знавцем душі}
Позбувшийся і пристрастей, і гніву,
той зречений, що «я» своє пізнав,
невдовзі досягає Царства Бога,
коли зникає розумове тонке тіло,
що ділить світ на добре і погане. (26)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

ка̄ма–кродƨа–вімукта̄на̄м̇ (Позбавлений пристрастей та гніву) йатı̄на̄м̇ (для зречених) йата-четаса̄м [сата̄м] (коли зникає тонке тіло, пов’язане з розумом) абƨітаƨ̣ (за життя чи в момент смерті) браƨма-нірва̄н̣ам̇ (звільнення) вартате (досягається) відіта-а̄тмана̄м (знавці елемента “твам”, душі).
Ті, хто обрав шлях відмови від мирського, що осягнули свою вічну душу та вільні від пристрастей та гніву, безумовно досягають звільнення в житті або в смерті. Таке визволення настає, коли припиняє існування тонке тіло, створене розумом. (26)

Розбір бенгальського перекладу:

ка̄ма–кродƨа–вімукта̄на̄м̇ (কাম ক্রোধ হীন, позбавлений пристрастей та гніву) відіта-а̄тмана̄м (ত্বং পদার্থ জ্ঞানী, знавці елемента “твам”, душі) йатı̄на̄м̇ (যতিগণের, для зречених) йата-четаса̄м [сата̄м] (চিত্তোপলক্ষিত লিঙ্গশরীর ক্ষয় হইলে, коли зникає тонке тіло, пов’язане з розумом) абƨітаƨ̣ (জীবনে ও মরণে সর্ব্বতোভাবে, за життя чи в момент смерті) браƨма-нірва̄н̣ам̇ (ব্রহ্ম নির্ব্বাণ, звільнення) вартате (হইয়া থাকে, досягається).
কামক্রোধহীন Вільні від пристрастей та гніву, আত্মস্বরূপ জ্ঞানী যতিগণের аскети, що осягнули свою вічну душу, চিত্তোপলক্ষিত লিঙ্গ শরীর ক্ষয় হইলে коли зникає тонке тіло, пов’язане з розумом জীবনে ও মরণে সর্ব্বতোভাবেই за життя чи в момент смерті ব্রহ্মনির্ব্বাণ звільнення লাভ হইয়া থাকে досягають ॥২৬॥

1 english edition:

(satam) — When; yata cetasam — the mentally incited subtle bodies expire; yatinam — for the sannyasis; vidita atmanam — who are knowers of the element tvam, the soul; kama krodha vimuktanam — and who are devoid of desire and anger; brahma nirvanam — (then) liberation from worldly miseries; vartate — occurs; abhitah — whether they live or die. (26)
(eng) Those persons of the renounced order who are free from desire and anger, and who have achieved knowledge of the original nature of the soul, unconditionally attain liberation in either life or death. Such liberation occurs when one’s mentally incited subtle body expires.
(укр) Ті, хто обрав шлях відмови від мирського, вільні від бажань та гніву, і хто здобув знання про первинну природу душі, безумовно досягають звільнення в житті або в смерті. Таке визволення настає, коли припиняє існування тонке тіло, створене розумом.

2 english edition:

yatīnām — Of the sannyāsīs; yata-chetasām — who have controlled their thoughts (conquered the subtle body); vidita-ātmanām — who are knowers of the element tvam, the soul; kāma-krodha-vimuktānām — and free from desire and anger; brahma-nirvāṇam — liberation from matter; vartate — occurs; abhitaḥ — either way, whether they live or die. (26)
(eng) Persons of the renounced order who have controlled their thoughts, who are free from desire and anger, and who have achieved knowledge of the nature of the soul, are liberated whether they live or die.
(укр) Ті, хто прийняв обітницю відмови від мирського, які контролюють свої думки, які вільні від бажань та гніву, і які досягли знання про природу вічної душі, звільняються як у житті, так і після смерті.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ка̄ма — від бажань; кродƨа — і гніву; вімукта̄на̄м — тих, хто звільнений; йатı̄на̄м — святих особистостей; йата-четаса̄м — тих, хто цілком опанував свій розум; абƨітаƨ̣ — впевнений в близькому майбутньому; браƨма-нірва̄н̣ам — звільнення у Всевишньому; вартате — там є; відіта-а̄тмана̄м — тих, що усвідомили себе.
Той, хто звільнився від гніву й усіх матеріальних бажань, хто, усвідомивши себе і владаючи собою, постійно прагне досконалості, — той безсумнівно незабаром звільниться у Всевишньому. (26)

Коментар:

Серед праведників, які невідступно прагнуть звільнення, найкращими є ті, що перебувають в свідомості Кр̣шн̣и. Це підтверджується в Бга̄ґаватам (4.22.39):
йат-па̄да-пан̇каджа–пала̄ш́а-віла̄са-бгактйа̄
карма̄ш́айам̇ ґратгітам удґратгайанті сантах̣
тадван на рікта-матайо йатайо ’пі руддга-
срото-ґан̣а̄с там аран̣ам̇ бгаджа ва̄судевам
«Просто намагайся поклонятись, у відданому служінні, Ва̄судеві, Верховному Богові-Особі. Навіть великі мудреці не здатні стримувати чуттєві потяги так вдало, як це роблять віддані Господу, які відчувають трансцендентне блаженство, і завдяки служінню лотосним стопам Господа викорчовують глибоко вкорінене бажання кармічної діяльності».
Бажання тішитись плодами своєї праці вкорінилось в обумовленій душі настільки глибоко, що навіть великі мудреці, незважаючи на їхні надзвичайні зусилля, навряд чи здатні приборкати такі бажання. Відданий Господа, який вдосконалює себе, постійно виконуючи служіння в свідомості Кр̣шн̣и, дуже швидко отримує звільнення у Всевишньому. Пройшовши до кінця шлях самоусвідомлення, він ніколи не виходить із стану трансу. Процитуймо вдалий приклад:
дарш́ана-дгйа̄на-сам̇спарш́аір
матсйа-кӯрма-віхан̇ґама̄х̣
сва̄нй апатйа̄ні пушн̣анті
татга̄хам апі падма-джа
«Лише поглядом, медитацією та дотиком риби, черепахи й птахи підтримують своїх нащадків. Я роблю так само, о Падмаджа!»
Риба виводить мальків, просто дивлячись на ікринки. Черепаха вирощує свій виплід лише за допомогою медитації. Вона відкладає яйця на суші і, перебуваючи у воді, думає про них. Так само і відданий в свідомості Кр̣шн̣и, хоча і віддалений од Господньої обителі, може піднестись туди, в обитель Господа, невідступно думаючи про Нього — діючи в свідомості Кр̣шн̣и. Він не відчуває мук від приступів матеріальних злигоднів. Такий стан життя називають брахма-нірва̄н̣а, або непідвладність матеріальним злигодням завдяки постійному зануренню у Всевишнього.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Мудреці, вільні від усіх пристрастей і гніву, що володіють собою і добре обізнані в істинному знанні свого справжнього “Я” та Мене, швидко досягають трансцендентного блаженства у повній досконалості. (26)

Коментар:

Розрізняючи істину і неправду у цьому світі, нішкама-карма-йоґ усвідомлює, що Брахман перебуває поза межами мирського часу і простору. Збагнувши це, він знаходить вічне вмиротворення в Брахмані. Це знання Брахмана гасить вогонь страждань від мирських нещасть. Це називається Брахма-нірвана (Бґ 2.72).

 

स्पर्शान्कृत्वा बहिर्बाह्यांश्चक्षुश्चैवान्तरे भ्रुवोः ।
प्राणापानौ समौ कृत्वा नासाभ्यन्तरचारिणौ ॥२७॥
यतेन्द्रियमनोबुद्धिर्मुनिर्मोक्षपरायणः ।
विगतेच्छाभयक्रोधो यः सदा मुक्त एव सः ॥२८॥
спарш́а̄н критва̄ баƨір ба̄ƨйа̄м̇ш́
^{об’єкти чуттів       видаляючи      зовнішні}
чакш̣уш́ чаіва̄нтаре бƨрувоƨ̣
         ^{очі         та           між        бровами}
пра̄н̣а̄па̄нау самау критва̄
^{вдиха і видиха    рівновагу    роблячи}
на̄са̄бƨйантара-ча̄рін̣ау
        ^{через ніздрі         що проходить} 
йатендрійа-мано-буддƨір
^{приборкавши чуття, розум і буддƨі}
мунір мокш̣а-пара̄йан̣аƨ̣
^{мудрець  до визволення   прагнучий} 
віґатеччха̄-бƨайа-кродƨо
^{позбавлений бажань, страху і гніву}
йаƨ̣ сада̄ мукта эва саƨ̣
^{хто   завжди   звільнений    той}
Відмовившись у розумі своєму
від зовнішніх об’єктів сприйняття
і, зосередивши свій зір в міжбрів’ї,
слід врівноважити повітряні потоки,
затримуючи в ніздрях вдих і видих. (27)
Свій розум, буддƨі та чуття приборкав,
до звільнення мудрець стає готовий.
Мирські бажання, страх та гнів здолавши,
такий шукач духовного буття
ще за життя отримує спасіння. (28)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

[манаƨ̣ правіш̣т̣а̄н] (Що увійшли у розум) ба̄ƨйа̄н спарш́а̄н (об’єкти зовнішнього чуття звуку, дотику, форми, смаку та запаху) баƨіƨ̣ критва̄ (видаляючи з розуму) чакшуƨ̣ ча ева (та очі) антаре (між) бƨрувоƨ̣ (бровами) [критва̄] (зафіксувавши) пра̄н̣а-апа̄нау (вдихуваного та видихуваного повітря) самау (кумбƨаку, тобто дихальну рівновагу шляхом затримки дихання) критва̄ (роблячи) на̄са-абƨйантара ча̄рін̣ау (що проходить через ніздрі) йата–індрійа–манаƨ̣–буддƨіƨ̣ (приборкавши чуття, розум та буддƨі) муніƨ̣ (і споглядаючий своє внутрішнє духовне “я) мокша пара̄йан̣аƨ̣ (прагнучий до визволення) віґата–іччха̄–бƨайа–кродƨаƨ̣ (позбавлений бажань, страху та гніву) йаƨ̣ (той чоловік) сада̄ (завжди)  муктаƨ̣ ева (справді звільнений) саƨ̣ (саме той чоловік).
Виганяючи з розуму всі зовнішні об’єкти чуттів — звуки, дотики, форми, смаки та запахи, зафіксувавши погляд на точці між бровами, практикуючи врівноваженість через затримку вдиху і видиху, підпорядковуючи собі чуття, розум та буддƨі, людина присвячує себе звільненню. Подолавши бажання, страх і гнів, такий медитативний шукач душі обов’язково звільняється, навіть перед смертю тіла. (27–28)

Розбір бенгальського перекладу:

йаƨ̣ (যে পুরুষ, той чоловік) [манаƨ̣ правіш̣т̣а̄н] (মনে প্রবিষ্ট, що увійшов у розум) ба̄ƨйа̄н спарш́а̄н (বাহ্য শব্দাদি বিষয়কে, об’єкти зовнішнього чуття звуку, дотику, форми, смаку та запаху) баƨіƨ̣ критва̄ (মন হইতে বহিষ্কৃত করিয়া, видаляючи з розуму) чакшуƨ̣ ча ева (চক্ষুকেও, та очі) бƨрувоƨ̣ (ভ্রদ্বয়ের, бровами) антаре (মধ্যে, між) [критва̄] (স্থাপন পূর্ব্বক, зафіксувавши) на̄са-абƨйантара ча̄рін̣ау (নাসিকা মধ্যে বিচরণকারী, що проходить через ніздрі) пра̄н̣а-апа̄нау (প্রাণও অপান বায়ুকে, вдихуваного та видихуваного повітря) самау (কুম্ভক দ্বারা সমতা বিধান, кумбƨака, тобто дихальну рівновагу шляхом затримки дихання) критва̄ (করিয়া, роблячи) йата–індрійа–манаƨ̣–буддƨіƨ̣ (ইন্দ্রিয়, মন ও বুদ্ধি-সংযমকারী, приборкавши чуття, розум та буддƨі) мокша пара̄йан̣аƨ̣ (মোক্ষ পরায়ণ, прагнучий до визволення) віґата–іччха̄–бƨайа–кродƨаƨ̣ (ইচ্ছা, ভয় ও ক্রোধ রহিত, позбавлений бажань, страху та гніву) муніƨ̣ (এবং আত্মমননশীল, і споглядаючий своє внутрішнє духовне “я) саƨ̣ (সেই পুরুষ, той чоловік) сада̄ (সর্ব্বদা, завжди) муктаƨ̣ ева (মুক্তই, справді звільнений).
যে ব্যক্তি Той, хто মনে প্রবিষ্ট що увійшли у розум শব্দাদি বাহ্য বিষয় সকলকে всі зовнішні об’єкти чуттів, як-от звуки মন হইতে з розума বহিষ্কৃত করিয়া виганяючи, চক্ষুকে погляд ভ্রূদ্বয়ের মধ্যবর্ত্তী на точці між бровами রাখিয়া зафіксувавши, নাসিকা মধ্যে বিচরণকারী що проходить через ніс প্রাণ ও অপান বায়ুকে вдихуваного та видихуваного повітря কুম্ভক দ্বারা за допомогою затримки дихання সমতা рівновагу বিধান করতঃ встановлюючи, ইন্দ্রিয় чуття মন розум ও বুদ্ধিকে та буддƨі জয় পূর্ব্বক приборкавши, মোক্ষ до визволення পরায়ণ прагнучий এবং та ইচ্ছা бажання, ভয় страх ও ক্রোধ та гнів দূর করিতে подолати পারিয়াছেন зміг, আত্মমননশীল споглядаючий своє внутрішнє духовне “я”, সেই পুরুষই саме така людина সর্ব্বদা завжди, অর্থাৎ тобто জীবিতাবস্থায়ও навіть ще за життя тіла মুক্তই звільненою জানিবে вважається ॥২৭–২৮॥

1 english edition:

yah — That person who; bahih krtva — expelling from the mind; bahyan sparsan — external sense objects of sound, touch, form, taste, and scent; (manah pravistan) — which entered the mind; ca eva (krtva) — and also after fixing; caksuh — the eyes; antare — between; bhruvoh — the eyebrows; krtva samau — practicing the discipline of breath equilibrium by suspending; prana apanau — the inhalation and exhalation airs; nasa-abhyantara carinau — which flow through the nostrils; sah — such a person; yata indriya manah buddhih — who is the controller of his senses, mind, and intelligence; moksa parayanah — who is dedicated to liberation; vigata iccha bhaya krodhah — who is devoid of desire, fear, and anger; munih — and is contemplative of his internal spiritual self; sada — is always; mukta eva — truly liberated. (27–28)
(eng) Expelling from the mind all external sense objects of sound, touch, form, taste, and smell, locking the eyesight at the point midway between the eyebrows, and practicing the discipline of equilibrium by suspending inhalation and exhalation, subjugating the senses, mind, and intelligence, one dedicates himself to liberation. Having overcome desire, fear, and anger, such a contemplative seeker of the soul is always liberated, even before the death of the body.
(укр) Виганяючи з розуму всі зовнішні об’єкти чуттів — звуки, дотики, форми, смаки та запахи, фіксуючи погляд на точці між бровами, практикуючи врівноваженість, призупиняючи вдих і видих, підпорядковуючи собі чуття, розум та буддƨі, людина присвячує себе звільненню. Подолавши бажання, страх і гнів, такий медитативний шукач душі обов’язково звільняється, навіть перед смертю тіла.

2 english edition:

yaḥ — That person who; bahiḥ kṛtvā — expelling; bāhyān sparśān — external sense objects of sound, etc.; (manaḥ praviṣṭān) — which enter the mind; cha eva (kṛtvā) — and concentrating; chakṣuḥ — the eyes; antare — between; bhruvoḥ — the eyebrows; kṛtvā samau — stabilising; prāṇa-apānau — inhalation and exhalation; nāsā-abhyantara-chāriṇau — flowing through the nostrils; (yaḥ) — that person who; yata-indriya-manaḥ-buddhiḥ — is a controller of the senses, mind, and intelligence; mokṣa-parāyaṇaḥ — dedicated to liberation; vigata-ichchhā-bhaya-krodhaḥ — free from desire, fear, and anger; muniḥ — a contemplative seeker of the self; saḥ — he; sadā — is always; mukta eva — actually liberated. (27–28)
(eng) Expelling from the mind all the external sense objects of sound, touch, form, taste, and smell; centering the concentration and stabilising the incoming and outgoing breath; subjugating the senses, mind, and intelligence; dedicating himself to liberation; his desire, fear, and anger gone, such a sage is ever liberated.
(укр) Виганяючи з розуму всі зовнішні чуттєві об’єкти звуку, дотику, форми, смаку і запаху; зосередивши концентрацію і стабілізувавши вхідне і вихідне дихання; підпорядкувавши чуття, розум і буддƨі; позбувшись бажання, страху та гніву, такий мудрець завжди звільнений.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

спарш́а̄н — об’єктів чуттів, таких, як звук; критва̄ — утримуючись від; баƨіƨ̣ — зовнішній; ба̄ƨйа̄н — непотрібних; чакшуƨ̣ — очі; ча — також; ева — неодмінно; антаре — між; бƨрувоƨ̣ — брови; пра̄н̣а-апа̄нау — повітря, що рухається вгору й униз; самау — у стані рівноваги; критва̄ — утримуючи; на̄са-абƨйантара — в ніздрях; ча̄рін̣ау — рухливі; йата — опанувавши; індрійа — чуття; манаƨ̣ — розум; буддƨіƨ̣ — інтелект; муніƨ̣ — трансценденталіст; мокша — для звільнення; пара̄йан̣аƨ̣ — на те призначений; віґата — залишивши; іччха̄ — хотіння; бƨайа — страх; кродƨаƨ̣ — гнів; йаƨ̣ — той, хто; сада̄ — завжди; муктаƨ̣ — звільнений; ева — неодмінно; саƨ̣ — він є.
Одмежувавшись від усіх зовнішніх об’єктів чуття, спрямувавши очі й зосередивши зір у міжбрів’ї, затамувавши вдихання та видих у ніздрях і приборкавши таким чином розум, чуття та інтелект, трансценденталіст, що прагне звільнення, виходить з-під влади бажання, страху й гніву. Той, хто завжди перебуває в такому стані, вже, безумовно, досяг звільнення. (27–28)

Коментар:

Той, хто діє в свідомості Кр̣шн̣и, одразу ж усвідомлює свою духовну тотожність й тоді у нього з’являється можливість шляхом відданого служіння пізнавати Верховного Господа. Укріпившись у відданому служінні, людина досягає трансцендентного стану і стає здатною відчувати присутність Господа в усіх сферах своєї діяльності. Таке особливе становище називають звільненням у Всевишньому.
Пояснивши вищезгадані принципи звільнення у Всевишньому, Господь дає Арджуні настанову, як досягти такого стану, практикуючи містичну йоґу, або ашт̣а̄н̇ґа-йоґу, спосіб, що поділяється на вісім ступенів, власне: йаму, нійаму, а̄сану, пра̄н̣а̄йа̄му, пратйа̄ха̄ру, дга̄ран̣у, дгйа̄ну і сама̄дгі. В шостій главі буде вичерпно пояснено, що таке йоґа, наприкінці ж п’ятої її описано лише в загальних рисах. Треба спочатку відмежуватись від об’єктів чуття, якими є звук, дотик, форма, смак та запах, за допомогою пратйа̄ха̄ри, потім, утримуючи зір обох очей в міжбрів’ї, зосередитись на кінчику носа і напівзаплющити очі. Не можна повністю заплющувати очі, бо тоді легко заснути. Не слід також цілком розплющувати очей, щоб не з’являлась небезпека звабитися зовнішніми об’єктами чуттів. Дихання затримується в ніздрях шляхом врівноваження висхідних й нисхідних потоків повітря в тілі. Практикуючи таку йоґу, можна опанувати чуття, утримуючи їх від зовнішніх об’єктів чуття, і таким чином підготуватися до звільнення у Всевишньому.
Такий шлях йоґи допомагає звільнитись від усякого страху й гніву й відтак, перебуваючи в трансцендентному стані, відчути присутність Наддуші. Іншими словами, свідомість Кр̣шн̣и є найлегший спосіб виконання йоґи. Це буде докладно з’ясовуватись у дальшій главі. Особа в свідомості Кр̣шн̣и завжди з любов’ю щось робить задля Господа і тому її чуття не відволікаються на інше. Такий спосіб керування чуттями більш прийнятний, ніж ашт̣а̄н̇ґа-йоґа.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Майстер Аштанґа-йоґи —
Уникаючи будь-якого зовнішнього контакту, фіксуючи погляд між бровами, врівноважуючи вдих і видих ніздрями, контролюючи розум, чуття та буддƨі, прагнучи Мокші (визволення) від рабства Майї, звільнившись від усіх бажань, страху та гніву, істинно мудрий досягає цього вічного блаженства. (27–28)

Коментар:

О Арджуно! Серце очищається “благословенною Ніскама-Карма-Йогою”. Очищення серця породжує істинне знання, яке розрізняє “Твам” (душу) і “Тат” (Брахмана), з’єднавчою ланкою між якими є чиста відданість душі Брахману. Істинне знання дозволяє відданому усвідомити Брахмана, що проявляється в його чистому існуванні. Знай, що це і є процес усвідомлення Брахмана. Тепер я розповім про процес аштанґа-йоґи, за допомогою якого чистий розум осягає Брахмана. Процес цієї йоґи полягає в наступному: Відкинь зі свого розуму всі контакти з зовнішніми об’єктами чуттів — звуком, зором, дотиком, смаком, нюхом тощо, тобто виведи органи чуття від цих чуттєвих об’єктів ззовні, а розум втягни всередину, зафіксуй погляд між бровами так, щоб очі не були ні повністю заплющеними, щоб йоґ не заснув, ні повністю відкритими, щоб не відволікти увагу від концентрації, Потім напівзакриті очі повинні бути стійко зафіксовані на переніссі; дихання через ніздрі повинно бути настільки відрегульованим, щоб вхідне повітря (прана) і вихідне повітря (апана) були збалансовані, і, зрештою, їхні рухи вгору і вниз повинні утримуватися в рівновазі. Сидячи таким чином, йоґ, який повністю контролює свої чуття, розум та буддƨі, шукає мокшу та практикує усвідомлення Брахмана, звільнившись від усіх бажань, страху та гніву, може досягти повного звільнення від мирського рабства. Отже, можна сказати, що цей процес аштанга-йоги є “садхана-анга” (частковим кроком) до нішкама-карма-йоґи.

 

भोक्तारं यज्ञतपसां सर्व्वलोकमहेश्वरम् ।
सुहृदं सर्व्वभूतानां ज्ञात्वा मां शान्तिमृच्छति ॥२९॥
бƨокта̄рам̇ йаджн̃а-тапаса̄м̇
^{насолоджуюсь      яг’ями      аскезами}
сарва-лока-маƨеш́варам
    ^{всіх      світів            Владика}
суƨридам̇ сарва-бƨӯта̄на̄м̇
  ^{любий друг       усіх      живих істот}
джн̃а̄тва̄ ма̄м̇ ш́а̄нтім риччхаті
    ^{знаючи    Мене   блаженство   отримує}
Отримує блаженство той, хто знає
про те, що Я — усіх світів Владика,
мета усіх аскез й жертвопринесень, —
найближчий друг усіх живих істот. (29)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

бƨокта̄рам (Покровитель, тобто об’єкт поклоніння діячів та мудреців) йаджн̃а–тапаса̄м̇ (яг’ї, що виконують корисливі діячі, і аскези, що виконують мудреці) сарва-лока–маƨа-ı̄ш́варам (Владика всіх світів та об’єкт поклоніння — Нараяна) су-ƨридам̇ (благодійник для всіх живих істот через те, що Я милостиво навчаю чистій відданости Себе через Своїх відданих, бо Я — любий друг відданих — Господь Кр̣шна) сарва–бƨӯта̄на̄м̇ (усіх істот) джн̃а̄тва̄ (знаючи) ма̄м̇ (Мене) [джіваƨ̣] (жива істота) ш́а̄нтім (блаженство своєї вічної ідентичності) риччхаті (отримує).
Я насолоджуюсь усіма жертвоприношеннями та аскезами. Я — єдиний об’єкт поклоніння, Нараяна, Наддуша усіх планів життя. Я той, хто дарує звільнення. Я — Кр̣шна, доброзичливець усіх істот та любий друг відданих. Той, хто пізнає таку Мою істинну сутність, отримує блаженство своєї вічної души. (29)

Розбір бенгальського перекладу:

йаджн̃а–тапаса̄м̇ (কর্ম্মিগণ কৃত যজ্ঞ ও জ্ঞানিগণ কৃত তপস্যার, яг’ї, що виконують корисливі діячі, і аскези, що виконують мудреці) бƨокта̄рам (পালক অর্থাৎ কর্ম্মী ও জ্ঞানীর উপাস্য, покровитель, тобто об’єкт поклоніння діячів та мудреців) сарва-лока–маƨа-ı̄ш́варам (সর্ব্বলোকের নিয়ন্তা ও উপাস্য—নারায়ণ, Владика всіх світів та об’єкт поклоніння – Нараяна) сарва–бƨӯта̄на̄м̇ (সমস্ত জীবের, усіх істот) су-ƨридам̇ (কৃপা পূর্ব্বক স্বভক্ত দ্বারা স্বভক্তি উপদেশ দানে হিতকারী অর্থাৎ ভক্তগণের আরাধ্য বান্ধব কৃষ্ণ, благодійник для всіх живих істот через те, що Я милостиво навчаю чистій відданости Себе через Своїх відданих, бо Я — любий друг відданих — Господь Кр̣шна) ма̄м̇ (আমাকে, Мене) джн̃а̄тва̄ (জানিয়া, знаючи) [джіваƨ̣] (জীব, жива істота) ш́а̄нтім (স্বরূপানন্দ, блаженство своєї вічної ідентичності) риччхаті (লাভ করেন, отримує).
কর্ম্মিকৃত যজ্ঞ Жертвоприношень, виконаних корисливим діячем ও জ্ঞানিকৃত তপস্যার та аскез мудреця ভোক্তা споживач অর্থাৎ тобто তাহাদের উপাস্য їхній об’єкт поклоніння, সর্ব্বলোকের всіх світів অন্তর্যামী Верховний Владика, Наддуша ও та মুক্তিদাতারূপে той, хто дарує звільнення, উপাস্য পুরুষরূপ আমি Я об’єкт поклоніння (নারায়ণ) Нараян এবং та সর্ব্বভূতের всіх істот সুহৃৎ доброзичливець, অর্থাৎ тобто ভক্তগণেরও також бƨакт আরাধ্য-বান্ধব любий друг আমি Я (কৃষ্ণ) Крішна. এবম্ভূতস্বরূপ আমাকে Таку Мою істинну сутність জানিয়া знаючи, জীব жива істота স্বরূপানন্দ вічне блаженство লাভ করেন отримує ॥২৯॥

1 english edition:

(jiva) — The living being; rcchati — attains; santim — the felicity of his original divine identity; jnatva — by knowing; mam — Me; bhoktaram — as the maintainer, or worshipable object; yajna tapasam — of sacrifice per-formed by the karmis, or austerity performed by the jnanis; sarva loka-maha isvaram — the controller and worshipable object of all planes — Lord Narayana; suhrdam sarva bhutanam — and the benefactor for all living beings by dint of My mercifully teaching pure devotion unto Myself through My devotees, since I am the adorable friend of the devotees — Lord Krsna. (29)
(eng) I am the enjoyer of the results of sacrifice performed by the fruit hunter, as well as the results of austerity performed by the liberation seeker — I am their only worshipable object; I am Narayana, the indwelling monitor of all planes of life, and the Supreme Worshipable Personality who awards libera-tion. And I am the well wisher of all — I am Krsna, the devotees’ most adorable friend. The soul who thus knows My true identity attains the ecstasy of knowing his own original divine identity.
(укр) Я є насолоджувачем плодів жертвоприношення, яке виконує шукач плодів, а також результатів аскези, що здійснює шукач визволення. Я — єдиний об’єкт їхнього поклоніння. Я — Нараяна, постійний спостерігач усіх планів життя, Верховна Особа, Якій поклоняються і Яка дарує свободу. І Я бажаю добра всім — Я Кр̣шна, найдорожчий друг відданих. Той, хто  пізнає Мою істинну сутність, досягає блаженства своєї вічної души.

2 english edition:

(jīvaḥ) — The living being; ṛchchhati — attains; śāntim — the joy of his original divine identity; jñātvā — by knowing; mām — Me; bhoktāram — as the maintainer, or worshippable objective; yajña-tapasām — of the karmīs’ sacrifices and the jñānīs’ austerities; sarva-loka-mahā-īśvaram — the worshippable Supreme Lord of all planes—Lord Nārāyaṇ; suhṛdam sarva-bhūtānām — and the benefactor of all living beings by mercifully teaching pure devotion to Me, through My devotees, since I am the adorable friend of the devotees—Lord Kṛṣṇa. (29)
(eng) I am the enjoyer and objective of the sacrifices performed by persons of action, and of the austerities performed by persons of knowledge. I am Nārāyaṇ, the indwelling monitor of all planes of life, the worshippable Supreme Personality who awards liberation. I am Kṛṣṇa, the well-wisher of all and the dear friend of the devotees. One who knows Me thus, attains the bliss of knowing his own original divine identity.
(укр) Я є насолоджувачем і метою жертвоприношень, виконаних людьми дії, і аскез, виконаних людьми знання. Я — Нараяна, постійний спостерігач усіх рівнів життя, Верховний Бог-Особа, якому поклоняються і який дарує звільнення. Я — Крішна, доброзичливець усіх і любий друг відданих. Той, хто знає Мене таким, досягає своєї вічної души.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

бƨокта̄рам — того, хто приймає; йаджн̃а — жертвопринесення; тапаса̄м — покут і аскетизму; сарва-лока — усіх планет та їхніх напівбогів; маƨа-ı̄ш́варам — Верховного Господа; су-ƨридам — благодійника; сарва — усіх; бƨӯта̄на̄м — живих істот; джн̃а̄тва̄ — знаючи таким чином; ма̄м — Мене (Господа Кришн̣у); ш́а̄нтім — вгамовування матеріальних приступів; риччхаті — досягає.
Особа, яка повністю усвідомлює Мене, знаючи, що Я є той Верховний, хто споживає всі жертвопринесення, і вища мета аскетизму, що Я — Верховний Господь усіх планет та напівбогів, благодійник та доброзичливець усіх живих істот, — така особистість досягає вмиротворення і приступи матеріальних злигоднів більше не турбують її. (29)

Коментар:

Обумовлені душі, яких тримає в своїх пазурах ілюзорна енерґія, прагнуть досягти миру в матеріальному світі. Але вони не знають формули миру, яку пояснено в цій частині Бхаґавад-ґı̄ти. Ця найвища формула миру проста: Господь Кр̣шн̣а отримує плоди всієї людської діяльності. Людина повинна вкладати все в трансцендентне служіння Господеві, тому що Він — володар усіх планет і напівбогів на них. Немає нікого вищого за Нього. У Ведах (Ш́вета̄ш́ватара Упанішада 6.7) Верховного Господа описано як там ı̄ш́вара̄н̣а̄м̇ парамам̇ махеш́варам. Живі істоти, зачаровані ілюзією, намагаються бути господарями всього, що бачать довкола себе, але насправді над ними домінує матеріальна енерґія Господа. Господь — правитель матеріальної природи, і обумовлені душі коряться її суворим законам. Якщо не розуміти таких очевидних фактів, неможливо досягнути миру у цьому світі ні в особистому, ні в загальному плані. В цьому полягає суть свідомості Кр̣шн̣и: Господь Кр̣шн̣а — верховний володар, а всі живі істоти, в тому числі великі напівбоги — Його підлеглі. Досконалого миру можна досягти лише сповнившись свідомості Кр̣шн̣и.
П’ята глава — це пояснення практичного аспекту свідомості Кр̣шн̣и, що здебільшого відомий як карма-йоґа. Тут дано відповідь на всі домисли стосовно того, чи може карма-йоґа принести звільнення. Діяльність в свідомості Кр̣шн̣и означає: робити все з цілковитим усвідомленням того, що Господь — повновладний володар. Така праця не відрізняється од трансцендентального знання. Бхакті-йоґа — це і є безпосередня свідомість Кр̣шн̣и, а джн̃а̄на- йоґа — це шлях, що веде до бхакті-йоґи. Свідомість Кр̣шн̣и означає діяти з повним знанням про свої взаємостосунки з Верховним і ця свідомість стає досконалою, коли ми поглиблюємо свої знання про Кр̣шн̣у, тобто Верховного Бога-Особу. Чиста духовна душа вічно служить Богу, як Його невід’ємна, але самостійна частка. Вона стикається з ма̄йею (ілюзією) внаслідок свого бажання володіти нею, і в цьому причина численних страждань душі. Доки душа зв’язана з матерією, вона змушена працювати, щоб задовольнити «свої» матеріальні потреби. Однак свідомість Кр̣шн̣и виводить живу істоту в духовне життя, навіть якщо істота перебуває під владою матерії, бо свідомість Кр̣шн̣и — це відродження духовного буття в умовах матеріального існування. Чимдалі просуваючись в свідомості Кр̣шн̣и, людина все більше звільнюється з пазурів матерії. Господь ні до кого не ставиться з упередженням. Все залежить від того, як людина практично виконує свої обов’язки в свідомості Кр̣шн̣и. В свою чергу свідомість Кр̣шн̣и допомагає цілковито опанувати чуття й приборкати бажання та гнів. Отже, той, хто стійко тримається свідомості Кр̣шн̣и й приборкав вищезгадані пристрасті, — насправді перебуває в трансцендентному стані, або брахма-нірва̄н̣і. В свідомості Кр̣шн̣и восьмиступеневу містичну йоґу здійснюють природним чином, адже в свідомості Кр̣шн̣и безпосередньо досягають її вищої мети. Практика йами, нійами, а̄сани, пра̄н̣а̄йа̄ми, пратйа̄ха̄ри, дха̄ран̣и, дхйа̄ни і сама̄дхі — це послідовні етапи духовного сходження. Але все це лише попередні ступені досконалості, вищий же ступінь — це віддане служіння, бо тільки воно може принести мир людині. І це — вища досконалість людського життя.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Нірґуна-бхакті веде до вічного миру —
Той, хто пізнає Мене як Насолоджувача плодів усіх жертвопринесень, Верховного Господа всіх світів і Єдиного Друга всіх істот, досягає вічного миру і щастя. (29)

Коментар:

Карма-йоги досягають досконалої свободи через пізнання Параматмана, що досягається через бƨакті-йоґу. Знай, що Я єдиний Насолоджувач плодів усіх яджн, що їх виконують карміни, а також Підтримувач усіх аскез, що їх виконують г’яні. Я є Антар’ямі — Параматман — об’єкт поклоніння йоґів. Я — найкращий та єдиний друг усіх істот у всесвіті. Зі Своєї безмежної доброти Я дарую вічне благо всім дживам через Своїх відданих. Йоґи усвідомлюють Мене як Верховного Господа Бгаґавана, коли досягають нірґуна-бƨакті, медитуючи на Мій частковий та внутрішній аспект Параматман — об’єкт їхнього поклоніння. Йоґи досягають вищого блаженства, коли усвідомлюють Мене як Верховного Господа.

 

इति श्रीमहाभारते शतसाहस्र्यां संहितायां वैयासिक्या भीष्मपर्व्वणि श्रीमद्भगवद्गीतासूपनिषत्सु ब्रह्मविद्यायां योगशास्त्रे श्रीकृष्णार्ज्जुनसंवादे कर्म्मसन्न्यासयोगो नाम पञ्चमोऽध्यायः ॥५॥
іті ш́рі̄-мага̄бƨа̄рате ш́ата-са̄ƨасрйа̄м̇ сам̇ƨіта̄йа̄м̇ ваійа̄сікйа̄м̇ бƨі̄шма-парван̣і ш́рі̄мад-бƨаґавад-ґі̄та̄сӯпанішатсу браƨма-відйа̄йа̄м̇ йоґа-ш́а̄стре ш́рі̄-кришн̣а̄рджуна-сам̇ва̄де карма-саннйа̄са-йоґо на̄ма пратхамо ’дƨйа̄йаƨ̣
Так завершується п’ята глава, що має назву “Карма-саннйа̄са-йоґа” або “Шлях душі, що пробуджується”, що розповідає про бесіду Шрі Кришни й Арджуни в “Ш́рі̄мад Бƨаґавадґіта Упаніш̣аде”, частини священного писання “Шрі Маƨа̄бƨа̄рати” (Бƨі̄ш̣ма-парва), явленому Шрілою В’ясадевом у ста тисячах віршів.

 

<< 4 глава

Зміст

6 глава >>