Багатовимірна
“Бƨаґавад-ґіта”

Цей проєкт містить тлумачення і коментарі багатьох видатних вайшнавських святих: Бƨакті Ракшак Шрідƨара, Бƨактіведанти Свамі Прабƨупади, Бƨакті Прадіп Тіртхі, Бƨактівінода Тхакура, Баладева Від’ябƨушана, Вішванатха Чакраварті Тхакура та інших. (Розбір та переклад усіх тлумачень проводитиметься з їхніх оригіналів, поступово все буде додано).

 

Глава 4. Джн̃а̄на-йоґа
Шлях духовного просвітлення
(вірші 24–42)

 

ब्रह्मार्पणं ब्रह्म हविर्ब्रह्माग्नौ ब्रह्मणा हुतम् ।
ब्रह्मैव तेन गन्तव्यं ब्रह्मकर्म्मसमधिना ॥२४॥
браƨма̄рпан̣ам̇ браƨма ƨавір
^{як Браƨман  черпак   як Браƨман    ґƨі}
браƨма̄ґнау браƨман̣а̄ ƨутам
^{як Браƨман  вогонь    священик    яг’я}
браƨмаіва тена ґантавйам̇
^{той Абсолют  тим йогом  досягається}
браƨма-карма-самадƨіна̄
^{як Абсолют    в діях    зосередженість}
Всі атрибути яг’ї задля Бога,
як-от черпак, вогонь, вершкове масло,
а також сама яг’я і жрець-брахман,
природу мають Браƨмана (чи Абсолюту).
І той, хто розуміє принцип яг’ї,
і завжди діє у такому розумінні,
сам царства Абсолюту досягає. (24)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

браƨма (Мають природу Абсолюту) арпан̣ам̇ (жертовні ложки, черпаки тощо) браƨма (мають природу Абсолюту) [арпйама̄н̣ам] (жертовні дари, як-от) ƨавіƨ̣ (очищене масло тощо) браƨма-аґнау (жертовний вогонь має природу Абсолюту) браƨман̣а̄ [ƨавана карта̄] (священик, який виконує обряди, має природу Брахмана) ƨутам (само жертвоприношення) [браƨма] (має природу Абсолюту) [бƨавати] (та винагорода); [евам̇ вівекавата̄] (з таким розумінням) браƨма ева (той самий Абсолют) тена (цієї людини) ґантавйам (досягається) браƨма-карма-сама̄дƨіна̄ (через зосередженість ума на діях, які мають природу Абсолюту).
Відповідно до основних принципів жертвоприношення, жертовна ложка, ківш та інші атрибути, різні підношення з топленим маслом, жертовний вогонь, священик, який здійснює жертвоприношення, сам акт жертвоприношення та винагорода за нього — все це має природу Брахмана, Абсолюту. Людина, яка з таким розумінням постійно занурюється у дії, що мають природу Браƨмана, повністю зосереджуючи на них свою увагу, неодмінно досягає божественного царства Абсолюту. (24)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

арпан̣ам̇ (স্রুক্স্রুবাদি, Жертовні ложки, черпаки тощо) браƨма (ব্রহ্ম স্বরূপ, мають природу Абсолюту) [арпйама̄н̣ам] (অর্প্যমাণ, жертовні дари, як-от) ƨавіƨ̣ (ঘৃতাদিও, очищене масло тощо) браƨма (ব্রহ্মস্বরূপ, мають природу Абсолюту) браƨман̣а̄ [ƨавана карта̄] (ব্রহ্মস্বরূপ হোতৃপুরুষ কৃর্ত্তৃক, священик, який виконує обряди, має природу Брахмана) браƨма-аґнау (ব্রহ্মস্বরূপ অগ্নিতে, жертовний вогонь має природу Абсолюту) ƨутам (হোমও, само жертвоприношення) [браƨма] (ব্রহ্মস্বরূপ, має природу Абсолюту) [бƨавати] (হেয়, та винагорода); [евам̇ вівекавата̄] (এইরূপ বিচারযুক্ত, з таким розумінням) тена (সেই পুরুষের, цієї людини) браƨма-карма-сама̄дƨіна̄ (ব্রহ্মত্মক কর্ম্মে চিত্তের একাগ্রতা নিবন্ধন, через зосередженість ума на діях, які мають природу Абсолюту) браƨма ева (ব্রহ্মই, той самий Абсолют) ґантавйам (লভ্য হয়, досягається).
যজ্ঞের Яг’ї মূল основа তত্ত্ব сутність বলিতেছেন говорять — স্রুক্স্রুবাদি жертовні ложки та інше অর্প্যমাণ приношення ঘৃতাদি ґƨі тощо হোমীয় жертовний অগ্নি вогонь আহুতি প্রদানকারী ব্রাহ্মণ брахмани, що жертвують дари এবং та হোমক্রিয়া жертовна дія বা чи তৎফল її винагорода এই це সমস্তই все ব্রহ্মস্বরূপ হইয়া থাকে має природу Брахмана, Абсолюта. এইরূপ বিচারযুক্ত পুরুষের Така людина, що з таким розумінням постійно занурюється ব্রহ্মাত্মক কর্ম্মে у дії, що мають природу Браƨмана চিত্তের একাগ্রতা নিবন্ধন через повну зосередженість своєї свідомості та серця, তিনি він ব্রহ্মকেই саме Брахмана লাভ করিয়া থাকেন досягає ॥২৪॥

▶ 1 english edition:

arpanam — The sacrificial paraphernalia such as srak, srava, or sacrificial spoon, ladle, etc.; (bhavati) — is; brahma — of the nature of Brahman, the Absolute. (arpyamanam) — The sacrificial ingredient; havih — ghee; (bhavati) — is; brahma — of the nature of Brahman, the Absolute. hutam — And the act of offering oblations; brahma agnau — into the sacrificial fire, which is of the nature of Brahman, the Absolute; brahmana (havana karta) — by the brahmana performer of the sacrifice, who is of the nature of Brahman, the Absolute; (bhavati) — is; (brahma) — also of the nature of Brahman. tena — For that person; (evam vivekavata) — with this understanding; brahma karma samadhina — due to being fixed in absorption in spiritual activities; brahma eva — certainly Brahman, the Absolute; gantavyam — is attainable. (24)
(eng) According to the basic principles of sacrifice, the sacrificial spoon, ladle, and other paraphernalia, the various offerings with clarified butter, the sacrificial fire, the priest who performs the sacrifice, and the act of offering the sacrifice and its reward — all are of the nature of Brahman, the Absolute. A person who, with this understanding, is constantly absorbed in divine action with one pointed attention, certainly attains to the divine plane of the Absolute.
(укр) Відповідно до основних принципів жертвоприношення, жертовна ложка, ківш та інші атрибути, різні підношення з топленим маслом, жертовний вогонь, священик, який здійснює жертвоприношення, сам акт жертвоприношення та винагорода за нього — все це має природу Брахмана, Абсолюту. Людина, яка з таким розумінням постійно занурюється в божественне дійство, зосереджуючи на ньому свою увагу, неодмінно досягає божественного рівня Абсолюту.

▶ 2 english edition:

arpaṇam (bhavati) — The sacrificial utensils such as sruk, sruvā, or spoon, ladle, etc., are; brahma — Brahma; (arpyamāṇam) haviḥ — the oblation of ghee, etc.; (bhavati) — is; brahma — Brahma; hutam — offered; brahma-agnau — into the sacrificial fire of Brahma; brahmaṇā (havana kartā) — by the brāhmaṇ offerer who is Brahma. brahma eva — Brahma, the Absolute; gantavyam — is attainable; tena brahma-karma-samādhinā — by a person whose consciousness is absorbed in Brahma action. (24)
(eng) The ladle is Brahma, the oblation is Brahma offered by Brahma into the fire of Brahma. One whose consciousness is fully absorbed in Brahma action certainly attains to Brahma, the Absolute.
(укр) Черпак є Брахман, жертвоприношення є Брахман, піднесене Брахманом у вогонь Брахмана. Той, чия свідомість повністю поглинена дією Брахмана, неодмінно пізнає Брахмана, Абсолют.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

браƨма — духовний за природою; арпан̣ам — внесок; браƨма — Всевишній; ƨавіƨ̣ — масло; браƨма — духовний; аґнау — у вогні споживання; браƨман̣а̄ — духовною душею; ƨутам — запропонований; браƨма — духовне царство; ева — неодмінно; тена — ним; ґантавйам — досягнуте; браƨма — духовний; карма — в діяльності; сама̄дƨіна̄ — повним поглинанням.
Жива істота, яка цілковито заглиблена в свідомість Кр̣шн̣и, неодмінно досягає духовного царства, тому що вона все віддає духовній діяльності, в якій споживання абсолютне, і те, що пропонують, також має духовну природу. (24)

▶ Коментар:

Тут сказано про те, як діяльність в свідомості Кр̣шн̣и може в кінцевім рахунку привести людину до духовної мети. Свідомість Кр̣шн̣и передбачає різноманітні дії, і всі їх буде змальовано в дальших віршах, тут же дано загальне уявлення про свідомість Кр̣шн̣и. Обумовлена душа занурена в матеріальні нечистоти й змушена діяти в матеріальній атмосфері, але, що б там не було, їй необхідно вирватись з цього оточення. Шлях визволення обумовленої душі з пастки матеріального світу — це свідомість Кр̣шн̣и. Наприклад, хворого на розлад травлення внаслідок зловживання певними молочними продуктами можна вилікувати іншим молочним продуктом — сиром. Поглинута матерією обумовлена душа може вилікуватись за допомогою свідомості Кр̣шн̣и, як про це сказано тут, в Ґı̄ті. Такий спосіб звичайно називають йаджн̃ею, жертвопринесенням, і він призначений саме на вдоволення Вішн̣у, або Кр̣шн̣и. Чим більше діяльності в матеріальному світі здійснюється в свідомості Кр̣шн̣и, тобто саме в ім’я Вішн̣у, тим більше завдяки заглибленню в Нього одухотворюється загальна атмосфера. Слово брахма (Брахман) означає «духовний». Господь духовний і промені Його трансцендентного тіла називають брахмаджйоті, Його духовним сяйвом. Усе суще перебуває в брахмаджйоті, але коли джйоті покриває ілюзія (ма̄йа̄), або почуттєві задоволення, воно стає матеріальним. Матеріальний покрив може бути негайно усунуто за допомогою свідомості Кр̣шн̣и; таким чином, те, що пропонують в ім’я свідомості Кр̣шн̣и, той, хто споживає запропоноване або пожертвуване, процес споживання, жертводавець і результат — все це, вкупі взяте, є Брахман, або Абсолютна Істина. Абсолютну Істину, яку покриває ма̄йа̄, називають матерією. Матерія, що узгоджена з Абсолютною Істиною, відновлює свою духовну якість. Свідомість Кр̣шн̣и — це перетворення ілюзорної свідомості на Брахмана, і спрямування її на Всевишнього. Коли розум повністю заглиблений у свідомість Кр̣шн̣и, кажуть, що він перебуває в сама̄дгі, тобто трансі, і все, що робиться в такій трансцендентній свідомості, називають йаджн̃ею, або жертвою Абсолюту. В такому стані духовної свідомості вкладник, внесок, споживання, виконавець або той, хто керує виконанням і результат, або кінцева мета — все зливається в одне в Абсолюті, Верховному Брахмані. Це і є свідомістю Кр̣шн̣и.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

Брахма-яг’я веде до Брахмана —
Підношення, жертовне топлене масло, жертовні обряди, які виконує священик у вогні, — все це Браƨман. Браƨман досяжний для того, хто глибоко занурений у медитацію, шукаючи одкровення Браƨмана у своїй кармі. (24)

▶ Коментар:

А тепер послухай про пробудження буддƨі через виконання Браƨма-яг’ї. Про різновиди яг’ї буде сказано далі. Дозволь Мені розповісти тобі фундаментальний принцип яг’ї. Зумовлена душа зобов’язана працювати, щоб утримати своє тіло і душу разом. Яг’я — це сумлінне виконання призначених обов’язків, якщо вони сприяють задоволенню Вішну (Бґ, 3.9). Принцип трансцендентності в матерії називається “Брахман”, що є сяйвом або ореолом Моєї божественної форми. Принцип трансцендентності дуже відрізняється від феноменального світу. Коли складові яг’ї (жертвопринесення) як-то жертовне масло, вогонь, жертовні священики та усі їх плоди призначені для одкровення трансцендентності, настає досконала яг’я. Коли людина глибоко занурена в зосереджену медитацію, шукаючи одкровення Брахмана у своїй кармі, її дії відомі як Брахма-яг’я. Жертовні підношення, масло, вогонь, священство і його плоди — усе це Брахман. Отже, його кінцева мета — Брахман, Абсолют.

 

दैवमेवापरे यज्ञं योगिनः पर्य्युपासते ।
ब्रह्माग्नावपरे यज्ञं यज्ञेनैवोपजुह्वति ॥२५॥
даівам ева̄паре йаджн̃ам̇
   ^{богам            інші        проводять яг’ї}
йоґінаƨ̣ парйупа̄сате
^{карма-йоґи    поклоняються}
браƨма̄ґна̄в апаре йаджн̃ам̇
^{Наддуші  у вогні    інші    душу як масло}
йаджн̃енаівопаджуƨваті
^{через мантру Ом   приносять жертву}
(Всі йоги чинять яг’ю Абсолюту).
Одні проводять вогняні обряди
богам, таким як Індра та Варуна.
А інші, у повторенні «Ом̇»-мантри
підносять душу (як жертовне масло)
Душі Верховній (як жертовному вогню). (25)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

даівам йаджн̃ам̇ ева (Жертвоприношеннями на честь Індри та інших богів) апаре (інші) йоґінаƨ̣ (практикуючі карма-йоґи) парйупа̄сате (поклоняються), браƨма аґнау (Наддуші, Параматми, як елементу тат, що представляє жертовний вогонь) апаре (практикуючі г’яна-йоґи) йаджн̃ам̇ (душу, дживатму, як елемент твам, що представляє очищене масло у яг’ї) йаджн̃ена ева (через мантру Ом) упаджуƨваті (приносять жертву).
Інші карма-йоги виконують божественну яг’ю через поклоніння богам, таким як Індра і Варуна. Інші джнана-йоги, просто повторюючи мантру Ом, підносять свою індивідуальну душу (як жертовне очищене топлене масло), Верховній Душі (як жертовному вогню). (25)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

даівам йаджн̃ам̇ ева (ইন্দ্রাদি-দেবোদ্দেশ্যক যজ্ঞেরই, Жертвоприношеннями на честь Індри та інших богів) апаре (অপর, інші) йоґінаƨ̣ (কর্ম্মযোগিগণ, практикуючі карма-йоґи) парйупа̄сате (উপাসনা করেন, поклоняються), браƨма аґнау (তৎপদার্থ পরমাত্মরূপ অগ্নিতে, Наддуші, Параматми, як елементу тат, що представляє жертовний вогонь) апаре (জ্ঞানযোগিগণ, практикуючі г’яна-йоґи) йаджн̃ам̇ (হবিঃ স্থানীয় ত্বংপদার্থ জীবাত্মাকে, душу, дживатму, як елемент твам, що представляє очищене масло у яг’ї) йаджн̃ена ева (প্রণবরূপ মন্ত্র দ্বারাই, через мантру Ом) упаджуƨваті (আহুতি প্রদান করেন, приносять жертву).
অপর Інші কর্ম্মযোগিগণ карма-йоґи ইন্দ্র বরুণাদি দেবগণের পূজারূপ як поклоніння Індрі, Варуні та іншім богам দৈবযজ্ঞের божественну яг’ю অনুষ্ঠান করেন виконують. অন্য Інші জ্ঞানযোগিগণ г’яна-йоґи তৎপদার্থ পরমাত্মরূপ অগ্নিতে у жертовний вогонь, що символізує Тат, Брахмана, Верховну Душу হবিঃ як жертву স্থানীয় пропонуючи ত্বংপদার্থ জীবাত্মাকে “Твам”, тобто свою індивідуальну душу প্রণবরূপ মন্ত্র দ্বারাই через повторення мантри Ом হোম жертвоприношення করেন виконують ॥২৫॥

▶ 1 english edition:

apare — Other; yoginah — karma yogis, those who execute spiritual life by the path of action; paryupasate — engage in the worship; daivam yajnam eva — of sacrifice intended only for the demigods headed by Indra. apare — Other jnana yogis; upajuhvati — invoke in sacrifice; yajnam — the soul, jivatma, as the element tvam, representing the butter of sacrifice; brahma agnau — unto the Supersoul, Paramatma, as the element of tat, representing the sacrificial fire; yajnena eva — simply by vibrating the pranava mantra, Omkara. (25)
(eng) Other karma yogis perform sacrifice in the worship of demigods such as Indra and Varuna. Other jnana yogis, simply by vibrating the pranava mantra, Omkara, offer the individual soul (as the sacrificial clarified butter) unto the Supersoul (as the sacrifical fire).
(укр) Інші карма-йоги виконують жертвоприношення в поклонінні богам, таким як Індра і Варуна. Інші джнана-йоги, просто вібруючи мантру пранава, Омкара, підносять індивідуальну душу (як жертовне очищене топлене масло) Наддуші (як жертовному вогню).

▶ 2 english edition:

apare — Other; yoginaḥ — (karma-) yogīs; paryupāsate — worship; daivam yajñam eva — the demigods with sacrifice. apare — Other (jñāna-) yogīs; upajuhvati — offer; yajñam — the self (jīvātmā, as the element tvam, representing the ghee of sacrifice); brahma-agnau — to the fire of Brahma (or to the Supersoul, Paramātmā, as the element tat, representing the sacrificial fire); yajñena eva — by vibrating the praṇava mantra, Om. (25)
(eng) Some yogīs offer sacrifices to the demigods, and others offer the self into the fire of Brahma by vibrating the praṇava mantra, Om.
(укр) Деякі йоги приносять жертви богам цього світу, а інші присвячують себе вогню Брахмана, повторюючи пранава-мантру “Ом”.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

даівам — у поклонінні напівбогам; ева — як це; апаре — деякі; йаджн̃ам — жертвопринесення; йоґінаƨ̣ — містики; парйупа̄сате — поклоняються досконало; браƨма — Абсолютної Істини; аґнау — у вогні; апаре — інші; йаджн̃ам — жертвопринесення; йаджн̃ена — жертвопринесенням; ева — таким чином; упаджуƨваті — поклоняються.
Одні йоґи поклоняються напівбогам, із знанням справи виконуючи різноманітні жертвопринесення во ім’я їх, а деякі інші приносять жертви у вогонь Верховного Брахмана. (25)

▶ Коментар:

Як було сказано вище, того, хто виконує свої обов’язки в свідомості Кр̣шн̣и, називають досконалим йоґом, або першокласним містиком. Але є також й інші, ті, що здійснюють різноманітні жертвопринесення напівбогам, а ще є такі, хто пропонує жертви Верховному Брахманові, або безособистісному аспектові Верховного Господа. Отже, є різного роду жертвопринесення, що належать до різних категорій. Різноманітні категорії жертвопринесень, здійснювані різного роду людьми, відмінні лише зовні. Насправді ж жертву призначено на вдоволення Верховного Господа Вішн̣у, який відомий також під йменням Йаджн̃и. Всі такі різного роду жертвопринесення можна розділити на дві основні групи, а власне: принесення в жертву матеріальних благ і жертвопринесення задля трансцендентального знання. Ті, хто перебуває в свідомості Кр̣шн̣и, жертвують усім матеріальним заради вдоволення Верховного Господа, тоді як інші, жадібні до минущого матеріального щастя, жертвують своєю матеріальною власністю, щоб задовольнити таких напівбогів, як Індра, бог Сонця тощо. Інші, імперсоналісти, жертвують своєю індивідуальністю, розчиняючись в безособистісному Брахмані. Напівбоги — це могутні живі істоти, яких Верховний Господь призначив доглядати, підтримувати й керувати всією матеріальною діяльністю, такою, як обігрівання, зрошування й освітлення всесвіту. Ті, що зацікавлені в матеріальних благах, поклоняються напівбогам за допомогою різних жертвопринесень, здійснюваних згідно з ведичними ритуалами. Їх називають бахв-ı̄ш́вара-ва̄дı̄, тобто тими, що вірять у багатьох богів. Інші ж, ті, хто поклоняється безособистісному аспектові Абсолютної Істини і вважає форми напівбогів за тимчасові, приносять свою індивідуальність як жертву у верховний вогонь і припиняють таким чином своє індивідуальне існування, розчиняючись в існуванні Всевишнього. Такі імперсоналісти марнують свій час на філософські розумування, намагаючись збагнути трансцендентну природу Всевишнього. Іншими словами, ті, хто трудиться задля плодів своєї діяльності, приносять у жертву свою матеріальну власність во ім’я матеріальних втіх, тоді як імперсоналісти жертвують усіма матеріальними визначеннями з метою розчинитись у Всевишньому. Для імперсоналіста вогненним офірним вівтарем є Верховний Брахман, а офірою — він сам, поглинутий вогнем Брахмана. Однак людина в свідомості Кр̣шн̣и, на кшталт Арджуни, жертвує всім задля вдоволення Кр̣шн̣и: і свою матеріальну власність, і всього себе вона віддає Кр̣шн̣і. Таким чином, вона стає йоґом найвищого класу і не втрачає при цьому свого індивідуального існування.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

Визначення різних видів яг’ї —
Карма-йоґи приносять жертви другорядним богам. Інші йоги, тобто г’яна-йоґи, вливають Хому (жертвоприношення) у вогонь Брахмана, пропонуючи жертовне очищене топлене масло. (25)

▶ Коментар:

Йогін — це прихильник виконання яг’ї задля Абсолюту. Яг’ї різняться відповідно до різного менталітету йогінів, тому існує стільки видів яг’ї, скільки існує йогінів. Залежно від точки зору, йогіни та яг’ї мають свої особливості. З наукової точки зору, всі яг’ї поділяються на карма-яг’ї, до складу яких входять жертвоприношення та інше, та на г’яна-яг’ї, що полягають у дискусіях на трансцендентні теми. Тепер дозволь Мені розповісти тобі про хід деяких видів яг’ї. Карма-йоґи здійснюють жертвопринесення деяким другорядним богам, таким як Індра, Варуна та інші, яким Моя Маха-Майя делегувала особливі повноваження. Поступово розвиваючись, вони можуть досягти стадії нішкама-карма-йоґи. Г’яна-йоґи виконують “хому” або “яг’ю”, пропонуючи себе, як топлене масло, вогню Брахмана, вимовляючи Божественну мантру “ॐ” (Ом) або пранаву з “Таттвамасі” (Ти є Той), де “Тат” означає Брахмана, а “Твам” — джіва.

 

श्रोत्रादीनीन्द्रियाण्यन्ये संयमाग्निषु जुह्वति ।
शब्दादीन्विषयानन्य इन्द्रियाग्निषु जुह्वति ॥२६॥
ш́ротра̄ді̄ні̄ндрійа̄н̣й анйе
^{слух, зор тощо        чуттям       інші}
сам̇йама̄ґніш̣у джуƨваті
^{самоконтролю  вогню   жертвують}
ш́абда̄ді̄н віш̣айа̄н анйа
^{звук тощо    об’єкти чуттів     інші}
індрійа̄ґніш̣у джуƨваті
 ^{у вогонь чуттів      жертвують}
Аскети у вогонь самоконтролю
всі відчуття (такі як слух) приносять.
А йоґи у сімейному житті підносять
в вогонь чуттів об’єкти всіх чуттів. (26)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

ш́ротра-а̄дı̄ні (Відчуття слуху, зору тощо) індрійа̄н̣і (усім чуттям) анйе (довічні целібати) сам̇йама аґнішу (у вогонь чуттєвого контролю, тобто в контрольований розум) джуƨваті (жертвують), ш́абда-а̄дı̄н (звук тощо) вішайа̄н (об’єкти чуттів) анйе (інші с обітницей целібату) індрійа аґнішу (у вогонь чуттів) джуƨваті (жертвують).
Довічні целібати приносять свої відчуття (слух тощо) у жертовний вогонь контролю над розумом. Домогосподарі, зайняті своїми природними обов’язками (свадхармою), приносять у жертву в вогонь чуттів всі об’єкти чуттів (звук тощо). (26)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

ш́ротра-а̄дı̄ні (শ্রোত্র চক্ষুরাদি, Відчуття слуху, зору тощо) індрійа̄н̣і (ইন্দ্রিয় সকলকে, усім чуттям) анйе (নৈষ্ঠিক ব্রহ্মচারিগণ, довічні целібати) сам̇йама аґнішу (ইন্দ্রয়সংযমরূপ অগ্নিতে অর্থাৎ সংযত মনে, у вогонь чуттєвого контролю, тобто в контрольований розум) джуƨваті (হোম করেন, жертвують), ш́абда-а̄дı̄н (শব্দাদি, звук тощо) вішайа̄н (বিষয় সমূহকে, об’єкти чуттів) анйе (অপর ব্রহ্মচারিগণ, інші с обітницей целібату) індрійа аґнішу (ইন্দ্রিয়রূপ অগ্নিতে, у вогонь чуттів) джуƨваті (হোন করেন, жертвують).
অপর Інші নৈষ্ঠিক ব্রহ্মচারিগণ хто зберігає безперервну обітницю целібату মনঃ সংযমরূপ অগ্নিতে у вогонь контролю над розумом শ্রোত্রাদি ইন্দ্রিয় সকলকে всі відчуття, такі як слух হোম করেন жертвують. স্বধর্ম্মপরায়ণ গৃহিসকল Домогосподарі, які дотримуються своїх природних обов’язків শব্দাদি বিষয়সমূহকে об’єкти чуттів, такі як звук ইন্দ্রিয়রূপ অগ্নিতে у вогонь чуттів হোম করেন жертвують ॥২৬॥

▶ 1 english edition:

anye — Those who maintain an uninterrupted vow of celibacy (naistika brahmacarya); juhvati — offer for sacrificial oblations; indriyani — all the senses; srotra adini — eyes, ears, etc.; samyama agnisu — into the fire of sense control, that is, into the controlled mind. anye — Other brahmacaris; juhvati — offer; visayan — the sense objects; sabha adin — sound, etc.; indriya agnisu — into the fire of the senses. (26)
(eng) Strict celibates offer their senses of hearing, touching, seeing, tasting, and smelling into the sacrificial fire of mental control. Householders engaged in their natural duties (svadharma) offer for sacrifice the sense objects of sound, touch, form, taste, and smell into the fire of the senses.
(укр) Суворі подвижники приносять свої відчуття слуху, дотику, зору, смаку та нюху в жертовний вогонь контролю над розумом. Домогосподарі, зайняті своїми природними обов’язками (свадхармою), приносять у жертву в вогонь чуттів всі об’єкти почуттів звуку, дотику, форми, смаку та запаху.

▶ 2 english edition:

anye — Others (naiṣṭika or lifelong celibates); juhvati — offer; indriyāṇi — the senses; śrotra-ādīni — of hearing, etc.; saṁyama-agniṣu — into the fires of self (mental) control. anye — Others (persons in sacred marriage); juhvati — offer; viṣayān — the sense objects; śabda-ādīn — sound, etc.; indriya-agniṣu — into the fires of the senses. (26)
(eng) Some offer their senses of hearing, touching, seeing, tasting, and smelling into the fires of self-control; yet others offer the sense objects of sound, touch, form, taste, and smell into the fire of the senses.
(укр) Деякі присвячують свої органи чуття — слух, дотик, зір, смак і нюх — вогню самоконтролю. Інші же підносять об’єкти чуття — звук, дотик, форму, смак і запах — у вогонь чуттів.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ш́ротра-а̄дı̄ні — процес слухання; індрійа̄н̣і — чуття; анйе — інші; сам̇йама — затримування; аґнішу — у вогні; джуƨваті — пропонують; ш́абда-а̄дı̄н — звукова вібрація тощо; вішайа̄н — об’єкти чуттєвого задоволення; анйе — інші; індрійа — органів чуття; аґнішу — у вогні; джуƨваті — вони приносять у жертву.
Декотрі (справжні брахмача̄рі) приносять в жертву процес слухання і почуття на вогонь контрольованого розуму, а інші (що ведуть впорядковане сімейне життя), офірують об’єкти чуття на вогонь своїх чуттів. (26)

▶ Коментар:

Призначення всіх, хто складає чотири розподіли людського життя, а саме: брахмача̄рі, ґр̣хастг, ва̄напрастг та саннйа̄сі, полягає в тому, щоб стати досконалими йоґами, або трансценденталістами. Людське життя, на відміну од тваринного, не призначене для почуттєвих втіх, і тому чотири ступені людського життя влаштовано так, щоб людина могла досягти досконалості в духовному житті. Брахма̄чарі, або учні, якими опікується істинний духовний вчитель, приборкують свій розум, відмовляючись од чуттєвих задоволень. Брахма̄чарі слухають лише ті слова, що стосуються свідомості Кр̣шн̣и. Слухання — це основа розуміння, і тому чистий брахма̄ча̄рı̄ цілком віддається харер на̄ма̄нукı̄ртанам — оспівуванню й слуханню Господньої слави та величі. Він утримується від слухання матеріальних звуків, його слух звернено до трансцендентних звукових вібрацій Харе Кр̣шн̣а, Харе Кр̣шн̣а. Так само і сімейні люди, які мають деякі права на почуттєве задоволення, дуже обережно користуються такими правами. Статеве життя, збудники та дурманні засоби, використання в їжу м’яса — ось звичайні нахили людей, однак сімейна людина, яка дотримується в житті встановлених правил, не дозволяє собі невпорядкованого статевого життя й інших почуттєвих втіх. Шлюб, який засновано на релігійних засадах, є загальноприйнятним у всіх цивілізованих суспільствах, тому що він є шлях обмеження надмірної статевої активності. Таке обмежене статеве життя, що не засліплює людину — також різновид йаджн̃и, бо, опанувавши себе, ґр̣хастга жертвує прагненням до почуттєвих втіх задля вищого духовного буття.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

Деякі довічні целібати (брахмачарі) виконують Хому, приносячи свої відчуття як жертовне топлене масло у вогонь самоконтролю, тоді як домогосподарі виконують Хому, приносячи свої чуттєві сприйняття, такі як звук, смак, нюх, зір, дотик тощо, у вогонь своїх чуттів. (26)

 

सर्व्वाणीन्द्रियकर्म्माणि प्राणकर्म्माणि चापरे ।
आत्मसंयमयोगाग्नौ जुह्वति ज्ञानदीपिते ॥२७॥
сарва̄н̣і̄ндрійа-карма̄н̣і
         ^{усі          чуття           їх дії}
пра̄н̣а-карма̄н̣і ча̄паре
^{життєве повітря  їх дії   та    інші}
а̄тма-сам̇йама-йоґа̄ґнау
^{розуму   контроль   йоги  у вогонь}
джуƨваті джн̃а̄на-ді̄піте
^{жертвують    знанням    запалений}
Є ті, хто у вогонь самоконтролю,
розпалений божественним знанням,
всі органи і функції чуттів підносять,
та десять пран життєвого повітря. (27)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

сарва̄н̣і (Усі) індрійа карма̄н̣і (чуття та їх функції, такі як слух, зір тощо) пра̄н̣а-карма̄н̣і ча (і десять потоків життєвого повітря та їхні функції) апаре (хто знають про чисту сутність “Твам”) а̄тма-сам̇йама-йоґа–аґнау (у вогонь очисної самосвідомості) джуƨваті (здійснюють жертвоприношення) джн̃а̄на-дı̄піте (що запалений духовним знанням).
Йоги-моністи (на чолі зі школою Патанджалі), які прагнуть досягти стану відсторонення душі від чуттєвих об’єктів (пратьяга̄тма), підносять у вогонь самоочищення, що запалений духовним знанням, усі органи чуття та їхні функції (слух, зір тощо), а також усі десять життєвих потоків та їхні функції. (27)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

сарва̄н̣і (সমস্ত, Усі) індрійа карма̄н̣і (ইন্দ্রিয় ও তাহাদের কর্ম্ম শ্রবণ দর্শনাদি, чуття та їх функції, такі як слух, зір тощо) пра̄н̣а-карма̄н̣і ча (এবং দশপ্রাণ ও তাহাদের কার্য্য, і десять потоків життєвого повітря та їхні функції) апаре (শুদ্ধত্বংপদার্থবিজ্ঞগণ, хто знають про чисту сутність “Твам”) а̄тма-сам̇йама-йоґа–аґнау (ত্বং পদার্থের শুদ্বিরূপ অগ্নিতে, у вогонь очисної самосвідомості) джуƨваті (হোম করিয়া থাকেন, здійснюють жертвоприношення) джн̃а̄на-дı̄піте (জ্ঞানদ্বারা প্রদীপ্ত, що запалений духовним знанням).
প্রত্যগাত্মার অনুসন্ধানকারী Шукачі стану відсторонення душі від чуттєвих об’єктів (пратьяга̄тма) কৈবল্যবাদী পাতঞ্জলাদি যোগিসকল йоґи-моністи школи Патанджалі та інші জ্ঞান দ্বারা প্রদীপ্ত що запалений духовним знанням ত্বংপদার্থের শুদ্ধিরূপ অগ্নিতে у вогні пізнання чистої сутності “Твам”, тобто власної душі সমস্ত всі ইন্দ্রিয়গণ органі чуття ও та তাহাদের কর্ম্ম їх функції শ্রবণ слухання দর্শনাদি бачення і т.д. এবং та দশপ্রাণ десять життєвих потоків ও та তাহাদের কার্য্য їх функції সমুদয়ই усім цим হোম жертвоприношення করিয়া থাকেন виконують ॥২৭॥

▶ 1 english edition:

apare — Those who are in knowledge of the pure element of tvam; juhvati — offer; atma samyama yoga agnau — into the fire of self purification; jnana dipite — which is ignited by knowledge; sarvani — all; indriya karmani — the senses and their actions of hearing, seeing, etc.; ca — and; prana karmani — the ten vital life airs and their functions. (27)
(eng) The monist yogis (headed by the Patanjala school) who aspire to attain to the state of withdrawal of the soul from sense objects (pratyagatma), offer all the senses and their functions of hearing, seeing, etc., as well as all ten vital lifecurrents and their functions into the fire of self purification ignited by knowledge.
(укр) Йоги-моністи (на чолі зі школою Патанджалі), які прагнуть досягти стану відсторонення душі від чуттєвих об’єктів (пратьягатма), підносять у вогонь самоочищення, запалений знанням, усі органи чуття та їхні функції (слух, зір тощо), а також усі десять життєвих потоків та їхні функції.

▶ 2 english edition:

apare — Others (meditating mystic yogīs in realisation of the pure self [tvam]); juhvati — offer; sarvāṇi — all; indriya-karmāṇi — the functions of the senses; cha — and; prāṇa-karmāṇi — the functions of the ten vital life-airs; ātma-saṁyama-yoga-agnau — into the yogic fire of self-purification; jñāna-dīpite — ignited by knowledge. (27)
(eng) Again, there are the yogīs who offer all the functions of the senses and the life forces into the yogic fire of self-purification ignited by knowledge.
(укр) Знову ж таки, є йоги, які жертвують усіма функціями своїх чуттів і життєвих сил у йогічний вогонь самоочищення, розпалений божественним знанням.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

сарва̄н̣і — усіх; індрійа — чуття; карма̄н̣і — функції; пра̄н̣а-карма̄н̣і — функції життєвого дихання; ча — також; апаре — інші; а̄тма-сам̇йама — контроль розуму; йоґа — поєднуючий процес; аґнау — у вогні; джуƨваті — пропонують; джн̃а̄на-дı̄піте — внаслідок прагнення до самоусвідомлення.
Інші, які зацікавлені в досягненні самоусвідомлення, опанувавши розум і чуття, пропонують функції всіх чуттів і життєвого повітря, як жертву на вогонь контрольованого розуму. (27)

▶ Коментар:

Тут згадується система йоґи Патан̃джалі. В Йоґа-сӯтрі Патан̃джалі душу названо пратйаґ-а̄тмою і пара̄ґ-а̄тмою. Доти, доки душа прив’язана до чуттєвих насолод, вона йменується пара̄ґ-а̄тмою, але тільки-но та ж сама душа відмовляється од почуттєвих насолод, вона стає пратйаґ-а̄тмою. Душа підвладна впливам десяти різновидів повітряних потоків, що функціонують у тілі, і їхню діяльність усвідомлюють за допомогою дихальних вправ. Система йоґи Патан̃джалі вчить мистецтву керувати рухом повітряних потоків у тілі за допомогою технічних прийомів, щоб в кінцевім підсумку будь-яка їхня дія впливала благотворно, очищуючи душу від матеріальних нахилів. Згідно з такою системою йоґи, кінцевою метою є пратйаґ-а̄тма̄. Пратйаґ-а̄тма̄ стоїть осторонь матеріальної діяльності. Чуття взаємодіють з чуттєвими об’єктами: вухо слухає, око—бачить, ніс — нюхає, язик — відчуває смак, рука — торкає, — всі діють зовні власне «я» — духовної душі. Це — діяльність пра̄н̣а-ва̄йу. Апа̄на-ва̄йу йде вниз, вйа̄на-ва̄йу допомагає стисненню й розширенню, сама̄на-ва̄йу встановлює рівновагу, уда̄на-ва̄йу йде вгору, і коли людину осяває знання, вона використовує все це на самоусвідомлення.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

Йоги (такі як Патанджалі, які шукають Кайвалью) виконують обряд Хоми (жертви), принесення в жертву функцій десяти органів чуття та десяти життєвих потоків (як-от Прана, Апана, Самана, Удана, Вьяна, Наґа, Курма, Крикара, Девадатта і Дхананьджая) як жертовне топлене масло до вогню чистого і контрольованого “я”, розпаленого знанням Кайвальї. (27)

▶ Коментар:

Те “я”, яке схиляється до об’єктів чуттєвого сприйняття, називається “парак-атман”, а те “я”, яке є байдужим до чуттєвих об’єктів, називається “пратьяг-атман”. Послідовники Патанджалі вважають, що за винятком лише пратьяг-атмана, розум як такий не існує.

 

द्रव्ययज्ञास्तपोयज्ञा योगयज्ञास्तथापरे ।
स्वाध्यायज्ञानयज्ञाश्च यतयः संशितव्रताः ॥२८॥
дравйа-йаджн̃а̄с тапо-йаджн̃а̄
^{благодійність   як яг’я    аскеза     як яг’я}
йоґа-йаджн̃а̄с татха̄паре
^{містична йоґа   як яг’я   також    інші}
сва̄дƨйа̄йа-джн̃а̄на-йаджн̃а̄ш́ ча
^{вивчення Вед    набуття знання   як яг’я   та}
йатайаƨ̣ сам̇ш́іта-врата̄ƨ̣
 ^{старанні     давши суворі обітниці}
Ці йоги в практиці своїй старанні
й дотримуються строго всіх обітниць.
Одні проводять яг’ю через благодійність,
тоді як інші — через численні аскези,
восьмиступеневу містичну йоґу
чи через вивчення писань ведичних. (28)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

[кечіт] (Деякі) дравйа-йаджн̃а̄ƨ̣ (здійснюють жертвоприношення у вигляді благодійності) [кечіт] (деякі) тапаƨ̣-йаджн̃а̄ƨ̣ (здійснюють жертвоприношення у вигляді суворих аскез, таких як Чандраяна) йоґа-йаджн̃а̄ƨ̣ (здійснюють жертвоприношення у вигляді восьмиступеневої йоги) татха̄ апаре (а інші) сва̄дƨйа̄йа-джн̃а̄на-йаджн̃а̄ƨ̣ ча (здійснюють жертвоприношення у знанні через читання та поглиблене вивчення Вед) [ете сарве] (всі вони) йатайаƨ̣ (старанні) сам̇ш́іта-врата̄ƨ̣ (та дотримуються строгих обітів).
Деякі люди схиляються до здійснення жертвоприношень через благодійність, інші — через суворі аскетичні практики, зокрема Чандраяну, деякі за допомогою восьмиступінчастої містичної практики йоги, а ще інші здійснюють жертвоприношення у знанні через читання та поглиблене вивчення Вед. Всі ці йоги дуже старанні у своїх практиках та додержуються строгих обітів. (28)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

[кечіт] (কেহ কেহ, Деякі) дравйа-йаджн̃а̄ƨ̣ (দ্রব্যদানরূপ যজ্ঞ করেন, здійснюють жертвоприношення у вигляді благодійності) [кечіт] (কেহ কেহ, деякі) тапаƨ̣-йаджн̃а̄ƨ̣ (কৃচ্ছ্র চান্দ্রয়ণাদিরূপ যজ্ঞ করেন, здійснюють жертвоприношення у вигляді суворих аскез, таких як Чандраяна) йоґа-йаджн̃а̄ƨ̣ (অষ্টাঙ্গ যোগরূপ যজ্ঞ করেন, здійснюють жертвоприношення у вигляді восьмиступеневої йоги) татха̄ апаре (এবং অপর কেহ কেহ, а інші) сва̄дƨйа̄йа-джн̃а̄на-йаджн̃а̄ƨ̣ ча (বা বেদপাঠ ও বেদার্থজ্ঞানরূপ যজ্ঞকারী, здійснюють жертвоприношення у знанні через читання та поглиблене вивчення Вед) [ете сарве] (ইহারা সকলেই, всі вони) йатайаƨ̣ (যত্নশীল, старанні) сам̇ш́іта-врата̄ƨ̣ (ও তীক্ষ্ণব্রতকারী, та дотримуються суворих обітів).
কেহ কেহ Деякі দ্রব্যদানরূপ у вигляді благодійності যজ্ঞশীল займаються жертвоприношенням, কেহ কেহ деякі কৃচ্ছ্র у вигляді аскез চান্দ্রায়ণাদিরূপ як-от Чандраяна тощо যজ্ঞশীল займаються жертвоприношенням, কেহ কেহ деякі অষ্টাঙ্গযোগরূপ у формі восьмиступеневої йоги যজ্ঞশীল займаються жертвоприношенням এবং та অপর інші কেহ деякі বা або বেদপাঠ ও বেদার্থ через читання Вед і осягнення їхнього сенсу জ্ঞানরূপ у формі пробудження духовного знання যজ্ঞকারী займаються жертвоприношенням. ইহারা Вони সকলেই всі যত্নশীল старанні ও та তীক্ষ্ণব্রতকারী дотримуються суворих обітів ॥২৮॥

▶ 1 english edition:

(kecit) — Some; dravya yajnah — perform sacrifice in the form of donating articles to others; (kecit) — some; tapah yajnah — perform sacrifice in the form of penance such as candrayana, etc.; tatha apare — and others, yoga yajnah — perform sacrifice in the form of the eightfold mystic yoga practice; (kecana) — and again some; svadhyaya jnana yajnah ca — are the performers of sacrifice in the form of Vedic recitation and study (ete sarve) — Certainly all these persons; yatayah — are diligent; samsita-vratah — and are performers of strict vows. (28)
(eng) Some persons are inclined to perform sacrifice by giving articles in charity, some by strict penances headed by Candrayana, some by adopting the eightfold mystic yoga practice, and yet others, through recitation and study of the Vedic scriptures. All of these persons are very diligent in their practices and adopt strict vows.
(укр) Дехто схиляється до здійснення жертвоприношень через благодійність, інші — через суворі аскетичні практики, зокрема Чандраяну, деякі за допомогою восьмиступінчастої містичної практики йоги, а ще інші — через читання та вивчення ведичних текстів. Всі ці люди дуже старанні у своїх практиках та додержуються строгих обітів.

▶ 2 english edition:

(kechit) — Some; dravya-yajñāḥ — sacrifice material possessions or wealth; (kechit) — some; tapaḥ-yajñāḥ — perform sacrifice in the form of penance (such as Chāndrāyaṇ, etc.); tathā-apare — and others; yoga-yajñāḥ — perform sacrifice in the form of the eightfold mystic yoga practice; (kechana) — and again some; svādhyāya-jñāna-yajñāḥ cha — perform ‘knowledge-sacrifice’ in the form of singing and introspectively studying the Vedas. (ete sarve) — All these persons; yatayaḥ — are diligent; saṁśita-vratāḥ — performers of unshakeable vows. (28)
(eng) Sincere in their practices and faithful to their vows, some persons sacrifice their possessions, some undergo strict penances as a sacrifice, some practise the eightfold mystic yoga as a sacrifice, and yet others perform ‘knowledge-sacrifice’ by singing and introspectively studying the Vedas.
(укр) Щиро дотримуючись своїх практик і зберігаючи вірність своїм обітницям, деякі люди жертвують своє майно, інші піддаються суворій аскезі як жертвоприношенню, деякі практикують восьмеричну містичну йогу як жертвоприношення, а ще інші здійснюють “жертвоприношення в ім’я знання”, співаючи та інтроспективно вивчаючи Веди.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

дравйа-йаджн̃а̄ƨ̣ — жертвуючи тим, чим володієш; тапаƨ̣-йаджн̃а̄ƨ̣ — жертва шляхом аскетизму; йоґа-йаджн̃а̄ƨ̣ — жертва шляхом містицизму восьми ступенів; татха̄ — таким чином; апаре — інші; сва̄дƨйа̄йа — жертва шляхом вивчення Вед; джн̃а̄на-йаджн̃а̄ƨ̣ — жертва шляхом поступу в трансцендентальному знанні; ча — також; йатайаƨ̣ — осяяний; сам̇ш́іта-врата̄ƨ̣ — давши суворі обітниці.
На декотрих, тих, що дали суворі обітниці, осяяння сходить завдяки тому, що вони пожертвували майном, на інших — завдяки їх суворому аскетизму, або заняттям містичною восьмиступеневою йоґою, або вивченню Вед задля розвитку трансцендентального знання. (28)

▶ Коментар:

Жертвопринесення бувають різного роду. Є багато людей, що в різноманітних формах жертвують своїм майном во ім’я благодійності. В Індії багаті комерсанти та нащадки князівських династій відкривають різноманітні благодійні заклади, як, наприклад, дгарма-ш́а̄ла̄, анна-кшетра, атітгі-ш́а̄ла̄, ана̄тга̄лайа і відйа̄- пı̄т̣га тощо. В інших країнах також існує багато лікарень, притулків для пристарілих, та їм подібні благодійні заклади, що безкоштовно забезпечують бідних їжею, освітою та медичною допомогою. Всю таку благодійну діяльність називають дравйамайа-йаджн̃ею. Інші, заради поліпшення свого життя, або досягнення вищих планет усесвіту самохіть вдаються до різних форм аскетизму, таких,скажімо, як чандра̄йан̣а й ча̄турма̄сйа, що вимагає дотримуватись суворих обітниць, які накладають на життя людини певні строгі обмеження. Наприклад, людина, яка дає обітницю ча̄турма̄сйа, не голиться протягом чотирьох місяців на рік (з липня по жовтень), не вживає певної їжі, харчується один раз на день, або не виходить із дому. Таке жертовне нехтування життєвими благами називають тапомайа- йаджн̃ею. Є й такі люди, яких приваблюють такі різні способи містичної йоґи, як система Патан̃джалі (для того, щоб злитись з буттям Абсолюту), або хат̣га-йоґа, тобто ашт̣а̄н̇ґа-йоґа (для досягнення специфічних досконалостей). А деякі мандрують по всіх святих місцях прощ. Усю подібну діяльність називають йоґа-йаджн̃ею, жертвуванням задля певної досконалості в матеріальному світі. Декотрі також вивчають різноманітні ведичні твори, зокрема Упанішади і Веда̄нта-сӯтри, або ж філософію са̄н̇кгйі. Все це називають сва̄дгйа̄йайаджн̃ею, або жертвопринесення через навчання. Всі ці йоґи з вірою виконують різні типи жертовних обрядів, прагнучи поліпшити своє життя. Однак, свідомість Кр̣шн̣и відрізняється од усього цього, тому що вона є безпосереднім служінням Верховному Господеві. Свідомості Кр̣шн̣и не можна здобути жодним з вищезгаданих способів жертвопринесень, але тільки милістю Господа та Його істинних відданих. Тому свідомість Кр̣шн̣и — трансцендентна.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

Деякі з них виконують драв’я-яг’ю, тапо-яг’ю, йоґа-яг’ю і свадхьяя-г’яна-яг’ю, а також є аскетами суворих обітниць. (28)

▶ Коментар:

Ці яг’ї можна розділити на чотири частини, а саме: “драв’я-яг’я”, “тапо-яг’я”, “йоґа-яг’я” і “свадг’яя-г’яна-яг’я”. [Драв’я-яг’я полягає у виконанні згаданих вище п’яти жертвоприношень; тапо-яг’я — у виконанні суворих аскез, таких як Чандраяна тощо; йога-яг’я — у виконанні аштанґа-йоґи; а г’яна-яг’я або свадг’яя-г’яна-яг’я — у розрізненні духу та матерії на основі ведичних істин]. Тих, хто прагне виконувати ці чотири яг’ї, називають “аскетами з суворими обітницями”.

 

अपाने जुह्वति प्राणं प्राणेऽपानं तथापरे ।
प्राणापानगती रुद्ध्वा प्राणायामपरायणाः ।
अपरे नियताहाराः प्राणान्प्राणेषु जुह्वति ॥२९॥
апа̄не джуƨваті пра̄н̣ам̇
^{низхідне  пропонують  висхідному}
пра̄н̣е ’па̄нам̇ татха̄паре
^{висхідне  з низхідним  також  інші}
пра̄н̣а̄па̄на-ґаті̄ руддƨва̄
^{прану з апаною  потоки   зупиняючи}
пра̄н̣а̄йа̄ма-пара̄йан̣а̄ƨ̣
       ^{пранаямі             віддані}
апаре нійата̄ƨа̄ра̄ƨ̣
    ^{інші      зменшуючи їжу}
пра̄н̣а̄н пра̄н̣еш̣у джуƨваті
   ^{чуття       диханню      присвячують}
А йоги, що до пранаями схильні,
поєднуючи “прани” рух в “апані”
і навпаки — “апани” рух у “прані”,
так поступово входять в транс містичний,
затримуючи дихання своє.
А хто приборкати чуття бажає,
їх диханню своєму пропонує,
уменшуючи споживання їжі. (29)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

апа̄не (Низхідний потік повітря) джуƨваті (об’єднують під час контрольованого вдиху (пӯрака)) пра̄н̣ам̇ (з висхідним повітрям) пра̄н̣е апа̄нам (під час контрольованого видиху (речака) об’єднують низхідне повітря з висхідним) татха̄ (подібно) апаре (деякі інші) пра̄н̣а апа̄на ґатı̄ (потік як прани, так і апани при затримці дихання (кумбхака)) руддƨва̄ (зупиняючи) пра̄н̣а̄-а̄йа̄ма пара̄йан̣а̄ƨ̣ (пранаямі віддані) [бƨаванті] (залишаються). апаре (Інші, бажаючи приборкати чуття) нійата а̄ƨа̄ра̄ƨ̣ (зменшуючи споживання їжі) пра̄н̣а̄н (усі чуття) пра̄н̣ешу (життєвому диханню) джуƨваті (присвячують).
Інші практикують контроль над диханням. Перекриваючи праву ніздрю і вдихаючи через ліву, вони з’єднують висхідне повітря з низхідним; закриваючи ліву ніздрю і видихаючи через праву, вони аналогічно з’єднують низхідне повітря з висхідним; і, нарешті, перекриваючи обидві ніздрі, стримують як висхідне, так і низхідне повітря. Інші ж, хто прагне приборкати чуття, присвячують їх життєвому диханню, зменшуючи споживання їжі. (29)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

апа̄не (অধোবৃত্তি বায়ুতে, Низхідний потік повітря) джуƨваті (পূরককালে একীভূত করেন, об’єднують під час контрольованого вдиху (пӯрака)) пра̄н̣ам̇ (উর্দ্ধবৃত্তি বায়ুকে, з висхідним повітрям) пра̄н̣е апа̄нам (রেচককালে অপান বায়ুকে প্রাণ বায়ুতে, під час контрольованого видиху (речака) об’єднують низхідне повітря з висхідним) татха̄ (সেইরূপ, подібно) апаре (অপর কেহ, деякі інші) пра̄н̣а апа̄на ґатı̄ (কুম্ভককালে প্রাণ ও অপানের গতিকে, потік як прани, так і апани при затримці дихання (кумбхака)) руддƨва̄ (নিরোধ পূর্ব্বক, зупиняючи) пра̄н̣а̄-а̄йа̄ма пара̄йан̣а̄ƨ̣ (প্রাণায়াম পরায়ণ, пранаямі віддані) [бƨаванті] (হইয়া থাকেন, залишаються). апаре (অপর ইন্দ্রিয়-জয়কামিগণ, Інші, бажаючи приборкати чуття) нійата а̄ƨа̄ра̄ƨ̣ (আহার সংকোচ পূর্ব্বক, зменшуючи споживання їжі) пра̄н̣а̄н (ইন্দ্রিয় সকলকে, усі чуття) пра̄н̣ешу (প্রাণ বায়ুতে, життєвому диханню) джуƨваті (হোম করেন, присвячують).
অপর Інші কেহ কেহ деякі অধোবৃত্তি বায়ুতে низхідний потік повітря উর্দ্ধবৃত্তি বায়ুকে з висхідним повітрям পূরককালে під час вдиху একীভূত করেন об’єднують, সেইরূপ подібно রেচককালে під час видиху অপান বায়ুকে низхідний потік повітря প্রাণবায়ুতে висхідному повітрю হোম করেন присвячують; এবং та কুম্ভককালে під час затримки дихання প্রাণ висхідного повітря ও та অপানের низхідного повітря গতি рух নিরোধ পূর্ব্বক зупиняючи প্রাণায়াম пранаямі পরায়ণ віддані হইয়া থাকেন залишаються. অপর Інші ইন্দ্রিয় чуття জয়কামিগণ прагнучі приборкати আহার їжи সঙ্কোচ обмеження অভ্যাস করিয়া практикуючи, প্রাণবায়ুতে життєвому диханню ইন্দ্রিয় чуття সকলকে всі হোম করেন присвячують ॥২৯॥

▶ 1 english edition:

apare — Some others; juhvati pranam apane — bring the ascending vital force into union with the descending vital force while inhaling (puraka). tatha — In that way; (juhvati) — they offer; prane apanam — the descending vital force (apana) into the ascending force (prana) while exhaling (recaka); (ca) — and; ruddhva — stopping; prana apana gati — the flow of both prana and apana while retaining the breath (kumbhaka); pranayama parayanah (bhavanti) — they thus arduously practice breath control (pranayama). apare — Others, desirous of conquering the senses; juhvati — offer; pranan — the senses; pranesu — into the vital force (prana); niyata aharah — by reducing their intake of food. (29)
(eng) Others practice breath control. Stopping the right nostril and inhaling through the left, they bring the ascending air into union with the descending; closing the left nostril and exhaling through the right, they similarly offer the descending air into the ascending; and lastly, stopping both nostrils, they check both ascending and descending airs. Yet other aspirants of sense control offer all the senses into the life air by reducing their food intake.
(укр) Інші практикують контроль над диханням. Перекриваючи праву ніздрю і вдихаючи через ліву, вони з’єднують висхідне повітря з низхідним; закриваючи ліву ніздрю і видихаючи через праву, вони аналогічно з’єднують низхідне повітря з висхідним; і, нарешті, перекриваючи обидві ніздрі, стримують як висхідне, так і низхідне повітря. Інші ж, хто прагне приборкати чуття, присвячують їх життєвому диханню, обмежуючи прийом їжі.

▶ 2 english edition:

apare — Others; juhvati apāne prāṇam — bring the ascending air into union with the descending air while inhaling (pūraka). tathā — Likewise; (juhvati) — they offer; prāṇe apānam — the descending air into the ascending air while exhaling (rechaka); (cha) — and; ruddhvā — stopping; prāṇa-apāna-gatī — the flow of both prāṇa and apāna while retaining the breath (kumbhaka); prāṇāyāma-parāyaṇāḥ (bhavanti) — they arduously practise breath-control (prāṇāyām). apare — Others; juhvati — offer; prāṇān — the senses; prāṇeṣu — into the life-airs, the prāṇa-vāyu; niyata-āhārāḥ — by reducing their intake of food. (29)
(eng) Others practise breath-control. Closing the right nostril and inhaling through the left, they bring the ascending air into union with the descending; closing the left nostril and exhaling through the right, they similarly offer the descending air into the ascending; then closing both nostrils, they check both ascending and descending airs. Yet other practitioners of sense-control offer all the senses into the life-airs by reducing their food intake.
(укр) Інші практикують контроль над диханням. Закриваючи праву ніздрю і вдихаючи через ліву, вони об’єднують висхідний потік повітря з низхідним; закриваючи ліву ніздрю і видихаючи через праву, вони аналогічно присвячують низхідне повітря з висхідним; потім, закриваючи обидві ніздрі, вони стримують висхідне і низхідне повітря. Інші ж, які практикують контроль чуттів, присвячують усі чуття життєвим потокам, зменшуючи споживання їжі.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

апа̄не — у повітрі, що йде донизу; джуƨваті — пропонують; пра̄н̣ам — повітря, що діє зовні; пра̄н̣е — в повітрі, що йде назовні; апа̄нам — повітря, що йде вниз; татха̄ — як і; апаре — інші; пра̄н̣а — повітря, що йде назовні; апа̄на — повітря, що йде вниз; ґатı̄ — рух; руддƨва̄ — тамуючи; пра̄н̣а̄-а̄йа̄ма — транс, викликаний припиненням дихання; пара̄йан̣а̄ƨ̣ — схильні до цього; апаре — інші; нійата — опановуючи; а̄ƨа̄ра̄ƨ̣ — їжа; пра̄н̣а̄н — повітря, що виходить назовні; пра̄н̣ешу — у повітрі, що виходить назовні; джуƨваті — жертвопринесення.
Інші схильні затримувати дихання заради досягнення трансу. Вони затримують видих на переході у вдихання, і вдихання на переході у видих, і такою офірою, врешті-решт, досягають трансу, припинивши всяке дихання. Ще інші обмежують себе в їжі й пропонують як жертву повітря, що видихають. (29)

▶ Коментар:

Систему йоґи, що дозволяє опанувати процес дихання, називають пра̄н̣а̄йа̄мою, і її виконують спочатку в системі хат̣га-йоґи за допомогою різноманітних сидячих поз. Пра̄н̣а̄йа̄му рекомендовано для того, щоб опанувати чуття і йти далі шляхом духовного осягнення. Така практика керування тілесними повітряними потоками цілком змінює напрямок їхнього проходження. Повітря апа̄на йде вниз, а повітря пра̄н̣а йде вгору. Пра̄н̣а̄йама-йоґи практикують дихання в протилежних напрямках, доки повітряні струми не врівноважуються в пӯраці. Перехід видоху у вдих називають речакою. Коли обидва повітряні потоки повністю зупиняються, це називають кумбгака-йоґою. Практикуючи її, можна збільшити тривалість свого життя для того, щоб вдосконалювати себе на шляху духовного поступу. Мудрий йоґ зацікавлений у тому, щоб досягнути досконалості за одне життя, не сподіваючись на наступне. Практика кумбгака-йоґи збільшує тривалість життя на багато-багато років. Однак, в свідомості Кр̣шн̣и людина завжди перебуває в стані трансцендентного любовного служіння Господеві і природним чином опановує свої чуття. Її чуття не приваблює ніщо інше, — тільки любовне служіння Кр̣шн̣і, і тому вона не намагається забезпечити собі довголіття, бо наприкінці життя її чекає трансцендентний світ Господа Кр̣шн̣и. Вона одразу ж стає вільною, як це стверджує Бгаґавад-ґı̄та̄ (14.26):
ма̄м̇ ча йо ’вйабгіча̄рен̣а
бгакті-йоґена севате
са ґун̣а̄н саматı̄тйаіта̄н
брахма-бгӯйа̄йа калпате
«Той, хто присвячує себе чистому безкорисливому служінню Господеві, — стає непідвладним ґун̣ам матеріальної природи й одразу ж сягає духовності». Досягши трансцендентного рівня свідомості Кр̣шн̣и, він вже ніколи не втрачає такої свідомості. Тому він не зазнає падіння і наприкінці без перешкод вступає в Господню обитель. Також, коли людина їсть тільки кр̣шн̣а-праса̄дам, або їжу, спочатку запропоновану Господеві, її харчування обмежується природним чином. Обмеження процесу харчування дуже допомагає опановувати чуття, бо, не володіючи чуттями, неможливо вибратись із матеріальних пут.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

Так само деякі прихильники гатха-йоґи практикують пранаяму, зупиняючи рух прани в апані і навпаки, і поступово зупиняють рух обох (практикуючи процес кумбхаки). Деякі, практикуючи стриманість в їжі та питті, виконують яг’ю, пропонуючи свою прану вогню пран. (29)

▶ Коментар:

Ці чотири яг’ї згадуються у Ведах та їхніх продовженнях — смрті. Окрім них, у Тантрах згадується “гатха-йоґа” та інші аскези. Прихильники гатха-йоґи практикують “пранаяму” (затримку дихання, що допомагає в медитації) і зупиняють рух “прани” (першого з п’яти життєвих повітряних потоків) в “апані” (повітря, що рухається в анусі) і навпаки, і поступово зупиняють рух обох, практикуючи процес “кумбхака” (затримка дихання шляхом закриття рота і ніздрів). Деякі, хто бажає контролювати свої чуття, вдаються до стриманості в їжі та питті і виконують хому (яг’ю), пропонуючи свої прани лише вогню пран, тобто збирають всі десять пран з різних місць в одне місце біля пупка і звідти переміщують їх до маківки голови.

 

सर्व्वेऽप्येते यज्ञविदो यज्ञक्षयितकल्मषाः ।
यज्ञशिष्टामृतभुजो यान्ति ब्रह्म सनातनम् ॥३०॥
сарве ’пй ете йаджн̃а-відо
^{всі вони   також  ці        яг’ї      знавці}
йаджн̃а-кш̣айіта-калмаш̣а̄ƨ̣
^{через яг’ю    зменьшують        гріхи}
йаджн̃а-ш́іш̣т̣а̄мр̣та-бƨуджо
    ^{яг’ї    залишкі  нектарні,  що смакують}
йа̄нті браƨма сана̄танам
^{досягають   в Абсолюті   вічного життя}
Всі йоґи ці пізнали сутність яг’ї.
Очищує їх яг’я від гріхів.
Насолодившись тим нектаром яг’ї
(у вигляді багатства й насолод,
а також досконалостей містичних),
вони нарешті вічного життя
у царстві Абсолюту досягають. (30)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

ете сарве апі (Всі вони) йаджн̃а-відаƨ̣ (знають суть яг’ї) йаджн̃а-кш̣айіта-калмаш̣а̄ƨ̣ (зменшують гріхи через проведення яг’ї) йаджн̃а-ш́ішт̣а амрита-бƨуджаƨ̣ (насолоджуються тим, що залишається після яг’ї у вигляді насолод, багатства і містичних досконалостей); йа̄нті (досягають) браƨма (тієї Абсолютної Істини) сана̄танам (вічної).
Всі ці йоґи глибоко обізнані з принципами яг’ї. Очищені від гріхів завдяки виконанню яг’ї, вони насолоджуються божественним нектаром, що залишился після яг’ї у вигляді чуттєвих насолод, багатства та містичних досконалостей. І врешті-решт вони досягають згаданого вище вічного царства Абсолюту. (30)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

ете сарве апі (ইহারা সকলেই, Всі вони) йаджн̃а-відаƨ̣ (যজ্ঞতত্ত্ববিৎ, знають суть яг’ї) йаджн̃а-кш̣айіта-калмаш̣а̄ƨ̣ (যজ্ঞের দ্বারা ক্ষীণপাপ, зменшують гріхи через проведення яг’ї) йаджн̃а-ш́ішт̣а амрита-бƨуджаƨ̣ (যজ্ঞাবশিষ্ট অমৃত অর্থাৎ ভোগ, ঐশ্বর্য্য ও সিদ্ধি প্রভৃতি ভোগ করেন, насолоджуються тим, що залишається після яг’ї у вигляді насолод, багатства і містичних досконалостей); йа̄нті (লাভ করেন, досягають) браƨма (ব্রহ্মকেই, тієї Абсолютної Істини) сана̄танам (এবং জ্ঞান দ্বারা সনাতন, вічної, завдяки духовному знанню).
ইহারা Вони সকলেই всі যজ্ঞতত্ত্ববেত্তা знають суть яг’ї, যজ্ঞের দ্বারা через яг’ю ক্ষীণ পাপ হইয়া очищаючись від гріхів, যজ্ঞাবশিষ্ট অমৃত божественним нектаром, що залишился після яг’ї অর্থাৎ тобто ভোগ насолодами ঐশ্বর্য্য багатством ও та সিদ্ধি містичними досконалостями প্রভৃতি тощо ভোগ করতঃ насолоджуючись, অবশেষে врешті-решт পূর্ব্বোক্ত згаданий раніше সনাতন вічний ব্রহ্মকেই Абсолют লাভ করেন досягають ॥৩০॥

▶ 1 english edition:

ete sarve api — Certainly all these persons, yajna vidah — who are knowers of the principle of sacrifice; yajna ksayita kalmasah — and are sinless due to their performance of sacrifice; yajna sista amrta bhujah — enjoy the heavenly remnants of sacrifice such as opulence, mystic perfection, and sense pleasure; yanti sanatanam — and by knowledge reach the eternal; brahma — Absolute Truth. (30)
(eng) All these persons know well the principles of sacrifice. Having purified themselves from sins by their performance of sacrifice, they enjoy its remnants in the form of sense pleasure, wealth, and yogic perfections. And in the end, they reach the aforementioned eternal plane of the Absolute.
(укр) Всі ці йоґи добре знають принципи яг’ї. Очистившись від гріхів через проведення яг’ї, вони насолоджуються її залишками у вигляді чуттєвих насолод, багатства та йоґічних досконалостей. І врешті-решт досягають вищезгаданого вічного царства Абсолюту.

▶ 2 english edition:

ete sarve api — All these persons; yajñā-vidaḥ — are knowers of sacrifice. yajñā-kṣayitakalmaṣāḥ — Purified of sin by the performance of sacrifice; yajñā-śiṣṭa-amṛta-bhujaḥ — they enjoy the neatarean remnants of sacrifice; yānti sanātanam — and reach the eternal; brahma — Brahma, Absolute Truth. (30)
(eng) All these persons are knowers of sacrifice, purified by sacrifice. Enjoying the nectarean remnants of sacrifice, they attain to the eternal plane of the Absolute.
(укр) Всі ці люди пізнали суть жертвопринесення та очистилися через нього. Насолоджуючись нектаром його залишків, вони досягають вічного царства Абсолюту.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

сарве — усі; апі — хоча зовні відмінні; ете — ці; йаджн̃а-відаƨ̣ — обізнаний у суті виконання жертвопринесень; йаджн̃а̄-кшапіта — той, хто очистився внаслідок такого виконання; калмаша̄ƨ̣ — гріховні наслідки; йаджн̃а-ш́ішт̣а — плоду такого виконання йаджн̃и; амрита- бƨуджаƨ̣ — той, хто покуштував цей нектар; йа̄нті — наближаються; браƨма — верховний; сана̄танам — вічної атмосфери.
Такі виконавці жертвопринесень, що свідомі значущості жертви, очищуються від наслідків гріховних дій, і, скуштувавши нектару плодів своїх офір, підносяться у вічну духовну атмосферу. (30)

▶ Коментар:

З попередніх пояснень різного роду жертвопринесень (а саме, жертвування своєю власністю, вивчення Вед або філософських доктрин, практики системи йоґи) випливає, що всі вони призначені на те, щоб опанувати чуття. Почуттєві насолоди є корінною причиною матеріального існування; тому, доки людина не стане вище почуттєвих утіх, вона не матиме можливості піднятись до вічного стану необмеженого блаженства, всеосяжного знання та повноти життя. Стану цього досягають у вічній атмосфері, атмосфері Брахмана. Всі вищезгадані жертвопринесення допомагають людині очиститись від гріховних наслідків матеріального існування. На шляху духовного поступу людина не тільки досягає щастя в цьому житті, але й вступає врешті-решт у вічне царство Бога або зливаючись з безособистісним Брахманом, або спілкуючись з Верховним Богом-Особою, Кр̣шн̣ою.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

Ці люди добре обізнані з принципом яг’ї і, знищивши свої гріхи (виконанням) яг’ї, врешті-решт досягають Вічного Брахмана, приймаючи нектарні залишки яг’ї. (30)

 

नायं लोकोऽस्त्ययज्ञस्य कुतोऽन्यः कुरुसत्तम ॥३१॥
на̄йам̇ локо ’стй айаджн̃асйа
^{не  цього  світу   існує,   хто не виконує яг’ї}
куто ’нйаƨ̣ куру-саттама
^{звідки  інші світи     кращий з Куру}
О, славнозвісний воїн роду Куру!
Без яг’ї в цьому світі неможливо
отримати народження людське.
Тоді як можна досягнути раю? (31)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

на асті (Не існує) айам̇ локаƨ̣ [апі] (навіть цього світу з його скромними насолодами) айаджн̃асйа (для людини, яка не виконує яг’ю) кутаƨ̣ [пра̄птавйаƨ̣] (як можливо досягти) анйаƨ̣ [локаƨ̣] (інші небесні світи) [ƨе] куру-саттама (О, кращий з-поміж Куру, Арджуна!).
Навіть досягнення цього світу стає неможливим для тих, хто не виконує яг’ї. Отже, як їм вдасться досягнути вищіх світів? (31)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

на асті (নাই, Не існує) айам̇ локаƨ̣ [апі] (এই অল্পসুখবিশিষ্ঠ মনুষ্যলোকও, навіть цього світу з його скромними насолодами) айаджн̃асйа (যজ্ঞরহিত ব্যক্তির, для людини, яка не виконує яг’ю) кутаƨ̣ [пра̄птавйаƨ̣] (কিরূপে প্রাপ্তি সম্ভব হইবে? як можливо досягти) анйаƨ̣ [локаƨ̣] (অপর স্বর্গলোক, інші небесні світи) [ƨе] куру-саттама (হে কুরুশ্রেষ্ট অর্জ্জুন! О, кращий з-поміж Куру, Арджуна!).
হে কুরুশ্রেষ্ঠ О найкращий серед Куру অর্জ্জুন Арджуна! যজ্ঞানুষ্ঠানবিহীন ব্যক্তির পক্ষে Для тих, хто не виконує яг’ї, ইহলোক প্রাপ্তিই навіть досягнення цього світу সম্ভব হয় না стає неможливим, তখন тоді ইহাদের পরলোক প্রাপ্তি досягнення ними вищіх світів কিরূপে яким чином সম্ভব можливе হইবে буде ॥৩১॥

▶ 1 english edition:

(he) kuru sattama — O Arjuna, best of the Kurus; ayam lokah (api) — even this world of meager pleasures; na asti — is denied; ayajnasya — for a person who does not perform sacrifice. kutah (praptavyah) — How will it be possible for him to attain to; anyah (lokah) — the other world, heaven? (31)
(eng) O Arjuna, foremost of the Kurus, a person who never performs sacrifice cannot even attain the meager pleasures of this world; how then will it be possible for him to attain to other worlds, such as heaven?
(укр) О Арджуно, найперший з Куру, людина, яка ніколи не виконує жертвопринесення, не може досягти навіть мізерних насолод цього світу; як же вона зможе потрапити до інших світів, таких як небеса?

▶ 2 english edition:

(he) kuru-sattama — O Arjuna, best of the Kurus; ayam lokaḥ (api) — even this world (or human plane of meagre pleasures); na asti — is denied; ayajñasya — a person who does not perform sacrifice. kutaḥ (prāptavyaḥ) — How, then, will it be possible for him to attain; anyaḥ (lokaḥ) — the next world (or heaven)? (31)
(eng) O Arjuna, foremost of the Kurus, without sacrifice one cannot attain fulfillment in this world, to say nothing of the next.
(укр) О Арджуно, найвидатніший серед Куру, без жертовности не можна досягти досконалости в цьому світі, не кажучи вже про наступний.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

на — ніколи; айам — цей; локаƨ̣ — планета; асті — існує; айаджн̃асйа — для того, хто не виконує жертвопринесень; кутаƨ̣ — де є; анйаƨ̣ — інший; куру-сат-тама — о кращий з-поміж Куру.
О кращий в династії Куру, не приносячи жертв, неможливо досягти щастя на цій планеті і в цьому житті; що ж тоді казати про наступне? (31)

▶ Коментар:

В якій би формі матеріального існування не перебувала жива істота, вона нічого не знає про своє дійсне становище. Іншими словами, пробування в матеріальному світі, власне, є наслідком численних гріхів, які ми наробили протягом наших минулих життів. Невігластво — причина гріховного життя, а гріховне життя — причина нашого животіння в матеріальному світі. Людська форма життя — єдина лазівка, якою можна вибратись з такої скрути. Тому Веди надають нам можливості порятунку, вказуючи на такі шляхи, як релігія, економічне процвітання, впорядковане чуттєве задоволення, і, зрештою, визначають шлях остаточного виходу з цього жалюгідного стану. Шлях релігії, або різноманітні жертвопринесення, які було згадано вище, самі по собі вирішують наші економічні проблеми. Здійснюючи йаджн̃и, ми можемо мати достатньо їжі, молока тощо навіть за так званого «перенаселення». Коли тіло отримує все необхідне, то дальшим ступенем, природно, є чуттєве задоволення.
Тому Веди приписують освячений шлюб задля впорядкування чуттєвих утіх. Й відтак, поступово вдосконалюючись, людина звільнюється від матеріальної залежності, а найвища досконалість свобідного життя полягає в спілкуванні з Верховним Господом. Досконалості досягають шляхом виконання йаджн̃и (принесення жертви), як це описувалось вище. Але, якщо людина не схильна здійснювати йаджн̃и згідно з Ведами, то як може вона сподіватись на щасливе життя навіть у цьому тілі, годі казати про життя в іншому тілі на іншій планеті? Існують різні ступені матеріального комфорту на різних небесних планетах, й у всякому випадку тих, хто здійснює різного роду йаджн̃и, очікує безмірне щастя. Але найвищого щастя, що його тільки може зазнати людина, досягають на духовних планетах завдяки відданому служінню в свідомості Кр̣шн̣и. Тому, коли життя її осяває свідомість Кр̣шн̣и, це вирішує всі проблеми матеріального існування.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

О Арджуно, славо роду Куру! Що казати про наступний світ, навіть цей світ є недосяжнии для тих, хто не виконує яг’ю. (31)

▶ Коментар:

Отже, яг’я — це незмінний обов’язок людини. Кастові правила, прописані в смриті, аштанга-йоґа, ведичні церемонії тощо — все це підпадає під категорію яг’ї. Навіть пізнання Абстрактного Брахмана — це теж різновид яг’ї. У цьому світі карма це завжди лише яг’я. Все, що не є яг’єю, є або акармою, або вікармою.

▶ Бƨактівінод & Віш́вана̄тх:

“Расика-ранджана” Бƨактівінода Тхакура:
куру-саттама (О кращий з-поміж Куру) айаджн̃асйа (для людини, яка не виконує яг’ю) айам̇ локаƨ̣ [апі] (навіть цього світу з його скромними насолодами) на асті (не існує) анйаƨ̣ локаƨ̣ (інші небесні світи) кутаƨ̣ [пра̄птавйаƨ̣] (як можна досягнути?).
Отже, Арджуна, найкращий серед Куру, для людини, яка не виконує яг’ю, навіть досягнення цього світу неможливе, тоді як можливе досягнення іншого світу? Отже, яг’я — це обов’язок кожної людини. У цьому контекті слід розуміти, що смріті-варнашрама-дхарма, аштанга-йоґа, ведичні шляхи йоги тощо — все це є яг’єю. Навіть пізнання Абстрактного Брахмана — це теж різновид яг’ї. Крім яг’ї у цьому світі немає іншої карми, благочестивої діяльності. Все, що не є яг’єю, є гріхом (вікармою). (31)
“Са̄ра̄ртха-Варш̣ін̣і̄-Ті̄ка̄” Вішванатха Чакраварті Тхакура:
В цьому вірші говориться, що невиконання яг’ї є злочином. Без яг’ї неможливо досягти навіть цей світ людей з його крихітними радощами. Як тоді можна досягти інших світів, таких як райське царство? (31)

▶ Розбір бенгалі та санскриту:

куру-саттама (হে কুরুশ্রেষ্ঠ, О кращий з-поміж Куру) айаджн̃асйа (যজ্ঞরহিত ব্যক্তির, для людини, яка не виконує яг’ю) айам̇ локаƨ̣ [апі] (এই অল্প সুখবিশিষ্ট মনুষ্যলোকও, навіть цього світу з його скромними насолодами) на асті (নাই, не існує) анйаƨ̣ локаƨ̣ (অন্য দেবাদি লোক, інші небесні світи) кутаƨ̣ [пра̄птавйаƨ̣] (কি করিয়া প্রাপ্য হইতে পারে, як можна досягнути?).
অতএব Отже হে কুরুসত্তম অর্জ্জুন о Арджуна, найкращий серед Куру, অযজ্ঞকৃৎ ব্যক্তির পক্ষে для людини, яка не виконує яг’ю ইহলোক-প্রাপ্তিই навіть досягнення цього світу সম্ভব হয় না неможливе, তখন тоді পরলোকপ্রাপ্তি досягнення іншого світу কিরূপে яким чином সম্ভব можливе হইবে буде? অতএব Отже, যজ্ঞই саме яг’я কর্তব্যকর্ম্ম є обов’язковою дією; — ইহাতে ইহাই у цьому контексті বুঝিতে হইবে যে слід розуміти, що, স্মার্ত্ত-বর্ণাশ্রমধর্ম্ম смріті-варнашрама-дхарма, অষ্টাঙ্গ-যোগ аштанга-йога, এবং та বৈদিকযোগাদি ведичні обряди та інші সমস্তই ‘যজ্ঞ’ всі вони є ‘яг’єю’; ব্রহ্মজ্ঞানও пізнання Абстрактного Брахмана також যজ্ঞবিশেষ різновид яг’ї. যজ্ঞ বাতীত Крім яг’ї জগতে у цьому світі অন্য іншої কর্ম карми নাই немає; যাহা що আছে є তাহা те বিকর্ম্ম вікарма. ॥৩১॥
तद्-अकरणे Цього невиконання प्रत्यवायम् є злочином आह नायम् इति говориться в цьому вірші, що починається з “на̄йам̇” | अयम् अल्प-सुखो मनुष-लोको’पि Навіть цей світ людей з його крихітними радощами नास्ति недоступний | कुतो’न्यो Звідки інший देवादि-लोकस् світ богів тощо तेन प्राप्तव्य може бути досягнутий इत्य् अर्थः така суть ॥३१॥

 

एवं बहुविधा यज्ञा वितता ब्रह्मणो मुखे ।
कर्म्मजान्विद्धि तान्सर्व्वानेवं ज्ञात्वा विमोक्ष्यसे ॥३२॥
эвам̇ баƨу-відƨа̄ йаджн̃а̄
   ^{такі     багато   видів         яг’ї}
вітата̄ браƨман̣о мукхе
^{викладени         Вед       вустами}
карма-джа̄н віддƨі та̄н сарва̄н
^{із дій  виникають  дізнаєшся   вони    всі}
эвам̇ джн̃а̄тва̄ вімокш̣йасе
   ^{так         знаючи          звільнишся}
Всі ці різно́види і форми яг’ї
описані у Ведах та Пуранах.
І усвідомивши, що кожна яг’я
в священному обов’язку бере початок,
ти звільнишся від рабства карми. (32)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

евам̇ (Такого роду) баƨу-відƨа̄ƨ̣ (багато видів) йаджн̃а̄ƨ̣ (яг’ї) вітата̄ƨ̣ (ясно викладено), браƨман̣аƨ̣ мукхе (устами Вед) карма-джа̄н (виникають із дій словами, розумом і тілом) віддƨі (дізнаєшся), та̄н сарва̄н (всі ці яг’ї) евам̇ (таким чином) джн̃а̄тва̄ (знаючи) вімокшйасе (ти досягнеш визволення від пут карми).
Всі ці різновиди жертвоприношень згадуються або у Ведах, або у споріднених з ними писаннях. Всі вони виникають з словесних, психічних і тілесних дій, а отже, їхнім джерелом є дія. Коли ти зможеш усвідомити принцип діяльності (карму), ти зможеш досягти визволення від її пут. (32)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

евам̇ (এই প্রকার, Такого роду) баƨу-відƨа̄ƨ̣ (বহুবিধ, багато видів) йаджн̃а̄ƨ̣ (যজ্ঞ, яг’ї) вітата̄ƨ̣ (স্পষ্ট উক্ত হইয়াছে, ясно викладено), браƨман̣аƨ̣ мукхе (বেদরূপ মুখে, устами Вед) карма-джа̄н (বাক্য-মন-কায় কর্ম্মজনিত বলিয়া, виникають із дій словами, розумом і тілом) віддƨі (জানিবে, дізнаєшся), та̄н сарва̄н (সেই সকল যজ্ঞকেই, всі ці яг’ї) евам̇ (এইরূপ, таким чином) джн̃а̄тва̄ (জানিয়া, знаючи) вімокшйасе (কর্ম্ম-বন্ধন হইতে মুক্তি লাভ করিবে, ти досягнеш визволення від пут карми).
এই সমস্ত প্রকার Усі ці види যজ্ঞই яг’ї বেদোক্ত згадуються у Ведах বা або বেদানুগত у споріднених Ведам শাস্ত্রোক্ত писаннях; ইহারা সকলেই всі вони বাক্য-মন-কায়-কর্ম্ম-জনিত викликані словами, розумом, тілом, діями, অতএব тому কর্ম্মজ викликані діями. এইরূপে Таким чином কর্ম্মতত্ত্ব сутність дії বিচার করিতে зрозуміти পারিলে якщо зможеш, কর্ম্মবন্ধন হইতে від пут карми মুক্তিলাভ করিতে পারিবে визволення досягти зможеш. ॥৩২॥

▶ 1 english edition:

bahu vidhah — Many varieties of; yajnah — sacrifices; evam — of this kind; vitatah — have been clearly mentioned; brahmanah mukhe — by the mouthpiece of the Vedas. (tvam) — You; viddhi — must know; tan sarvan — all those sacrifices; karma jan — to be arising from the actions of speech, mind, and body. jnatva — Knowing; evam — this; vimoksyase — you will be liberated from the fetters of karma. (32)
(eng) All these varieties of sacrifice are mentioned either in the Vedas or allied scriptures. They all arise from vocal, mental, and bodily actions, and therefore their origin is action. When you can conceive of the principle of action (karma) in this way, you will be able to attain liberation from its bondage.
(укр) Всі ці різновиди жертвоприношень згадуються або у Ведах, або у споріднених писаннях. Всі вони виникають з словесних, психічних і тілесних дій, а отже, їхнім джерелом є дія. Коли ти зможеш зрозуміти принцип дії (карму) таким чином, ти зможеш досягти звільнення від її пут.

▶ 2 english edition:

evam — In this way; bahu-vidhāḥ — many varieties of; yajñāḥ — sacrifices; vitatāḥ — have been elucidated; brahmaṇaḥ mukhe — by the mouthpiece of the Vedas. (tvam) — You; viddhi — should know; tān sarvān — all those sacrifices; karma-jān — to be born of action, in thought, word, and deed. jñātvā — Knowing; evam — this; vimokṣyase — you will be liberated from the bondage of action. (32)
(eng) Thus many types of sacrifice are described in the Vedas and allied scriptures. Know that they are all accomplished through action (of thought, word, and deed). Knowing this, you will be liberated from the bondage of action.
(укр) Отже, багато видів жертвопринесень описано у Ведах та інших писаннях. Знай, що всі вони здійснюються за допомогою дії (думки, слова і вчинку). Знаючи це, ти вирвешся з оков карми.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

евам — таким чином; баƨу-відƨа̄ƨ̣ — різні способи; йаджн̃а̄ƨ̣ — жертвопринесення; вітата̄ƨ̣ — поширені; браƨман̣аƨ̣ — Вед; мукхе — через уста; карма-джа̄н — що походить від роботи; віддƨі — знай; та̄н — їх; сарва̄н — усі; евам — таким чином; джн̃а̄тва̄ — знаючи; вімокшйасе — ти будеш звільнений.
Веди схвалюють всі ці різноманітні жертвопринесення, і кожне з них породжує відповідного роду діяльність. Зрозумівши це, ти звільнишся. (32)

▶ Коментар:

У Ведах, як про це йшла мова вище, згадано різні способи жертвопринесень, які личать різним типам виконавців. Люди взагалі дуже глибоко занурені в тілесне уявлення про життя, і тому ці жертвопринесення задумано так, щоб людина могла здійснювати їх за допомогою тіла, розуму або ж інтелекту. Але мета їх усіх є остаточне звільнення від тіла. Таке запевнення виходить з уст Самого Господа.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

Такі яг’ї згадуються у Ведах та у писаннях, що споріднени Ведам. Виконання цих жертвоприношень пов’язане з тілом, розумом і словами, а отже, всі вони є результатом карми. Усвідомлення цих принципів карми звільняє людину від її пут. (32)

 

श्रेयान्द्रव्यमयाद्यज्ञाज्ज्ञानयज्ञः परन्तप ।
सर्व्वं कर्म्माखिलं पार्थ ज्ञाने परिसमाप्यते ॥३३॥
ш́рейа̄н дравйамайа̄д йаджн̃а̄дж
   ^{вище       ніж матеріалістична            яг’я}
джн̃а̄на-йаджн̃аƨ̣ парантапа
^{заради знання     ягья,    приборкувачу ворогів}
сарвам̇ карма̄кхілам̇ па̄ртха
     ^{усіх        дій   призначення,    Арджуно}
джн̃а̄не парісама̄пйате
  ^{у знанні     досягає завершення}
Прибо́ркувачу ворогів, Арджуно!
Коли заради знань проводять яг’ю,
це набагато краще ніж ті яг’ї,
які проводять для мирського блага.
Адже у мудрості всі види дії
найвищого призначення сягають. (33)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

[теш̣у апі] (Серед тих жертвоприношень) ш́рейа̄н (вище) дравйа-майа̄т йаджн̃а̄т (ніж жертвоприношення різних мирських предметів, Бґ4.24: “браƨма̄рпан̣ам̇ браƨма ƨавіƨ̣…”) джн̃а̄на-йаджн̃аƨ̣ (жертвопринесення заради знання, Бґ4.25: “браƨма̄ґна̄в апаре…”) [ƨе] парантапа па̄ртха (О Арджуно, приборкувачу ворогів!) [йатаƨ̣] (оскільки) сарвам карма (усі дії) акхілам̇ [сат] (не пройшовши даремно, тобто виконавши своє призначення) джн̃а̄не [сати] (з появою знання) парі-сама̄пйате (досягають завершення, тобто всяка дія кульмінує в мудрості).
О Арджуно, приборкувачу ворогів, з усіх тих різноманітних жертвопринесень, жертвопринесення заради знання, як було сказано, “браƨма̄ґна̄в апаре…” набагато краще за жертвування різних предметів, на що вказує “браƨма̄рпан̣ам̇ браƨма ƨавіƨ̣…”, бо всяка дія врешті-решт кульмінує в мудрості. (33)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

[теш̣у апі] (সেই যজ্ঞগুলির মধ্যেও, Серед тих жертвоприношень) ш́рейа̄н (শ্রেষ্ঠ, вище) дравйа-майа̄т (ব্রহ্মার্পণং ব্রহ্ম হবিঃ ইত্যাদিরূপ দ্রব্যময়, різних мирських предметів, Бґ4.24: “браƨма̄рпан̣ам̇ браƨма ƨавіƨ̣…”) йаджн̃а̄т (যজ্ঞ হইতে, ніж жертвоприношення) джн̃а̄на-йаджн̃аƨ̣ (ব্রহ্মাগ্নাবপরে ইত্যাদি শ্লোকোক্ত জ্ঞান-যজ্ঞ, жертвопринесення в знанні, Бґ4.25: “браƨма̄ґна̄в апаре…”) [ƨе] парантапа па̄ртха (হে শত্রুতাপন অর্জ্জুন!, О Арджуно, приборкувачу ворогів!) [йатаƨ̣] (যেহেতু, оскільки) сарвам карма (সমুদয় কর্ম্ম, усі дії) акхілам̇ [сат] (অব্যর্থ হইয়া, не пройшовши даремно, тобто виконавши своє призначення) джн̃а̄не [сати] (জ্ঞানের উদয় হইলে, з появою знання) парі-сама̄пйате (সমাপ্ত হয় অর্থাৎ জ্ঞানের অনন্তর কর্ম্ম থাকে না, досягають завершення, тобто всяка дія кульмінує в знанні).
হে শত্রুতাপন О приборкувачу ворогів অর্জ্জুন Арджуна! সেই সমস্ত যজ্ঞগুলির মধ্যেও Навіть серед усіх цих жертвоприношень ‘ব্রহ্মার্পণং ব্রহ্ম হবিঃ’ ইত্যাদিরূপ দ্রব্যময় যজ্ঞ হইতে ніж жертвування різних предметів, як сказано у вірші “браƨма̄рпан̣ам̇ браƨма ƨавіƨ̣…” ‘ব্রহ্মাগ্নাবপরে’ ইত্যদি শ্লোকোক্ত জ্ঞানযজ্ঞ অত্যন্ত শ্রেষ্ঠ надзвичайно вище жертвопринесення заради знання, як сказано у вірші “браƨма̄ґна̄в апаре…”. যেহেতু оскільки সমস্ত কর্ম্মই всі дії জ্ঞানে у мудрості পরিসমাপ্তি завершення লাভ করে досягають. ॥৩৩॥

▶ 1 english edition:

(he) parantapa partha — O Arjuna, subduer of the enemy; (tesu api) — furthermore, amongst these sacrifices; jnana yajnah — the sacrifice of knowledge that I have described previously (4.25); sreyan — is better; yajnat — than sacrifice; dravya mayat — of various articles (4.24); (yatah) — since; jnane (sati) — with the advent of knowledge; sarvam — all; karma — action; akhilam (sat) — without going in vain, i.e. after having served its purpose; parisamapyate — comes to an end, because action ceases after the stage of knowledge is achieved. (33)
(eng) O Arjuna, subduer of the enemy, of those various sacrifices, the sacrifice of knowledge as mentioned, brahmagnav apare.. is far superior to the sacrifice of various articles, Indicated by brahmarpanam brahma havih.., because all action ultimately culminates in knowledge.
(укр) О Арджуно, приборкувачу ворогів, з усіх тих різноманітних жертвопринесень, жертвопринесення заради знання, як було сказано, “браƨма̄ґна̄в апаре…” набагато краще за жертвування різних предметів, на що вказує “браƨма̄рпан̣ам̇ браƨма ƨавіƨ̣…”, бо всяка дія врешті-решт кульмінує в мудрості.

▶ 2 english edition:

(he) parantapa pārtha — O Arjuna, subduer of the enemy; jñāna-yajñaḥ — ‘knowledge-sacrifice’; śreyān — is better; yajñāt — than sacrifice; dravya-mayāt — of materials; (yataḥ) — since; sarvam — all; karma — action; akhilam — in its entirety, including its fruit; pari-samāpyate — has its consummation; jñāne — in knowledge. (33)
(eng) O Arjuna, subduer of the enemy, ‘knowledge-sacrifice’ is superior to the sacrifice of material objects, because the perfection of all action, including its fruit, is its culmination in knowledge.
(укр) О Арджуно, підкорювачу ворогів, “жертвопринесення заради знання” перевершує жертвування матеріальних об’єктів, бо досконалість будь-якої дії, включно з її плодами, досягає своєї кульмінації в мудрості.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ш́рейа̄н — більший; дравйа-майа̄т — матеріальної власності; йаджн̃а̄т — ніж жертвопринесення; джн̃а̄на-йаджн̃аƨ̣ — жертвопринесення в знанні; парантапа — о караючий ворогів; сарвам — усе; карма — діяльність; акхілам — в цілому; па̄ртха — син Притги; джн̃а̄не — в знанні; парісама̄пйате — закінчується.
О караючий ворогів, жертвувати із знанням краще, ніж формально офірувати своє майно. Врешті-решт, о сину Пр̣тги, вся діяльність, виконувана як жертва, спрямовує людину до трансцендентального знання. (33)

▶ Коментар:

Мета всіх жертвопринесень — досягнути стану досконалого знання, далі — звільнитись від матеріальних страждань і, врешті-решт, людина поринає в трансцендентне любовне служіння Верховному Господеві (свідомість Кр̣шн̣и). Однак, існує певний секрет, що пов’язаний з усіма різновидами жертовної діяльності, і його необхідно знати. Жертвопринесення іноді прибирає різних форм, відповідно до віри виконавця. Коли віра його сягає ступеня трансцендентального знання, такого виконавця жертвопринесення слід вважати досконалішим проти того, хто просто жертвує матеріальною власністю, не маючи такого знання, тому що жертвопринесення, не осяяне світлом знання, здійснюється на матеріальному рівні і не приносить ніякого духовного блага. Справжнє знання сягає своєї довершеності в свідомості Кр̣шн̣и, вищому ступені трансцендентального знання. Жертвопринесення, виконувані без глибокого знання, це просто матеріальна діяльність. Однак, та ж сама діяльність, виконувана на рівні трансцендентального знання, стає духовною. Залежно від свідомості, з якою виконується жертовна діяльність, її інколи називають карма-ка̄н̣д̣а (діяльність задля плодів), а інколи — джн̃а̄на-ка̄н̣д̣а (пізнання істини). Краще, коли метою є знання.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

Різниця між карма-яг’єю та г’яна-яг’єю —
О Арджуно! Трансцендентне знання перевершує виконання церемоніальних обрядів і жертвоприношень, відомих як карма-яг’я. О Партхо! Виконання всіх дій кульмінує в знанні. (33)

▶ Коментар:

Хоча виконання цих жертвоприношень поступово веде людину від розвитку буддƨі до сердечного умиротворення, а потім до чистої відданости Мені, все ж є дещо, над чим слід поміркувати. Іноді це жертовна карма-яґ’я, а іноді г’яна-яґ’я, що набагато вища за карма-яґ’ю. О Партхо! Усі дії знаходять своє завершення в г’яна-яг’ї (трансцендентному знанні). Коли яг’ї стають менш сприятливими для духовної реалізації, вони перетворюються на карма-яг’ї або на цілком церемоніальні обряди та жертвоприношення. Але коли метою є духовний прогрес, карма-яг’я втрачає свій корисливий матеріалізм і стає трансцендентною. Матеріальний аспект яг’ї називається “карма-канда”, тоді як трансцендентний аспект яг’ї називається “г’яна-канда”. Виконавець яг’ї повинен чітко усвідомлювати цю відмінність між карма-яг’єю та г’яна-яг’єю.

 

तद्विद्धि प्रणिपातेन परिप्रश्नेन सेवया ।
उपदेक्ष्यन्ति ते ज्ञानं ज्ञानिनस्तत्त्वदर्शिनः ॥३४॥
тад віддƨі пран̣іпа̄тена
^{то знання   пізнай        відданістю}
паріпраш́нена севайа̄
        ^{питаннями        служінням}
упадекш̣йанті те джн̃а̄нам̇
         ^{посвятять       тебе       в знання}
джн̃а̄нінас таттва-дарш́інаƨ̣
^{знавці писань      Істину     що бачать}
Цю вищу мудрість ти здобути зможеш,
поклонами, питаннями й служінням
духовного учителя задовольнивши.
Великі душі, що обізнані в писаннях
і знають Вищу Істину безпосередньо,
навчать тебе духовному знанню. (34)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

тат (Згадане раніше знання) віддƨі (слід дізнатися) пран̣іпа̄тена (завдяки поклонам і повному відданню духовному вчителю, який пізнав Вищу Істину), паріпраш́нена (відповідними запитаннями), севайа̄ (і щирому служінню); упадекшйанті (навчать) те (тебе) джн̃а̄нам̇ (знання) таттва-дарш́інаƨ̣ (святі, що наділені божественним одкровенням Парабрахмана, Вищої Абсолютної Істини) джн̃а̄нінаƨ̣ (обізнані у священних писаннях).
Ти зможеш здобути цю мудрість, вдовольняючи просвітленого духовного вчителя шанобливими поклонами, відповідними запитаннями та щирим служінням. Великі душі, що глибоко розуміють священні писання та наділені безпосереднім усвідомленням Вищої Абсолютної Істини, навчать тебе цьому божественному знанню. (34)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

тат (পূর্ব্বোক্ত সেই জ্ঞানের কথা, Згадане раніше знання) віддƨі (জানিতে হইবে, слід дізнатися) пран̣іпа̄тена (তত্ত্বদর্শী গুরুকে দণ্ডবৎ নমস্কার, завдяки поклонам і повному відданню духовному вчителю, який пізнав Вищу Істину), паріпраш́нена (সঙ্গত প্রশ্ন, відповідними запитаннями), севайа̄ (ও অকপট পরিচর্য্যা দ্বারা, і щирому служінню); упадекшйанті (উপদেশ করিবেন, навчать) те (তোমাকে, тебе) джн̃а̄нам̇ (জ্ঞান, знання) таттва-дарш́інаƨ̣ (পরব্রহ্ম বিষয়ে অপরোক্ষানুভূতি সম্পন্ন মহাত্মগণ, святі, що наділені божественним одкровенням Парабрахмана, Вищої Абсолютної Істини) джн̃а̄нінаƨ̣ (শাস্ত্রজ্ঞানী, обізнані у священних писаннях).
তুমি Ти তত্ত্বদর্শী গুরুকে вчителю, що бачить Істину, সাষ্টাঙ্গ প্রণিপাত повним пошануванням, সঙ্গত প্রশ্ন відповідними запитаннями ও та অকৃত্তিম সেবা করতঃ щире служіння виконуючи সন্তুষ্ট করিয়া задовольняючи, পূর্ব্বোক্ত згадану раніше সেই জ্ঞানের কথা цю мудрість জানিতে পারিবে зможеш зрозуміти. শাস্ত্রজ্ঞানে সুনিপুণ Ті, що глибоко розуміють священні писання ও পরব্রহ্ম বিষয়ে সাক্ষাৎ অনুভূতি সম্পন্ন та наділені безпосереднім усвідомленням Абсолютної Істини, মহাপুরুষগণ великі душі তোমাকে тебе তত্ত্বজ্ঞান мудрості істини উপদেশ করিবেন навчать. ॥৩৪॥

▶ 1 english edition:

tat — That knowledge; viddhi — should be known; pranipatena — by offering prostrate obeisances unto the guru who knows the truth; pariprasnena — by relevant inquiry (from such a guru); sevaya — and by sincere service (to him). jnaninah — Those learned in the scriptures; tattva-darsinah — saints endowed with divine revelation of Parabrahman, the Supreme Absolute Truth; upadeksyanti — will impart; jnanam — knowledge; te — to you. (34)
(eng) You will be able to attain all this knowledge by satisfying the enlightened spiritual master with prostrate obeisances, relevant inquiry, and sincere service. Great souls who are most expert in scriptural knowledge and endowed with direct realization of the Supreme Absolute Truth will teach you that divine knowledge.
(укр) Ти зможеш здобути все це знання, вдовольняючи просвітленого духовного вчителя шанобливими поклонами, відповідними запитаннями та щирим служінням. Великі душі, найдосвідченіші у знанні писань і наділені безпосереднім усвідомленням Верховної Абсолютної Істини, навчать тебе цьому божественному знанню.

▶ 2 english edition:

tat — Such knowledge; viddhi — should be known; praṇipātena — by submission, obeisances; paripraśnena — by relevant inquiry; sevayā — and by sincere service. jñāninaḥ — Those learned in the scriptures; tattva-darśinaḥ — endowed with divine revelation of the Supreme Absolute Truth; upadekṣyanti — will impart; jñānam — knowledge; te — to you. (34)
(eng) You will be able to attain knowledge by satisfying the divine master with submission, relevant inquiry, and sincere service. The enlightened souls who are learned in scriptural knowledge and endowed with direct realisation of the Supreme Absolute Truth will impart divine knowledge to you.
(укр) Ти зможеш досягти трансцендентного знання, задовольняючи божественного вчителя покорою, доречним запитом і щирим служінням. Просвітлені душі, які обізнані зі священними писаннями і наділені безпосереднім усвідомленням Верховної Абсолютної Істини, передадуть тобі божественне знання.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

тат — таке знання про різні жертвопринесення; віддƨі — намагайся зрозуміти; пран̣іпа̄тена — наближаючись до духовного вчителя; паріпраш́нена — смиренними запитаннями; севайа̄ — виконуючи служіння; упадекшйанті — вони посвятять; те — тебе; джн̃а̄нам — в знання; джн̃а̄нінаƨ̣ — той, хто усвідомив себе: таттва — істини; дарш́інаƨ̣ — провидці.
Просто намагайся пізнати істину, звернувшись до духовного вчителя. Розпитуй його смиренно і служи йому. Душі, що усвідомили себе, можуть дати тобі знання, бо вони бачать істину. (34)

▶ Коментар:

Шлях духовної реалізації, без сумніву, важкий. Тому Господь радить нам наблизитись до істинного духовного вчителя в лінії учнівської послідовності, що починається від Самого Господа. Ніхто не може бути істинним духовним учителем, якщо він не визнає самого принципу учнівської послідовності. Господь — первинний духовний вчитель, і особистіть, яка перебуває в лінії учнівської послідовності, може передати своєму учневі послання Господа таким, яким воно є. Ніхто не може усвідомити своєї духовної сутності, винаходячи свій власний шлях, що є модним серед недалеких нещирих людей. Бга̄ґаватам (6.3.19) каже: дгармам̇ ту са̄кша̄д бгаґават-пран̣ı̄там — «Сам Господь указує шлях релігії». Тому розумування або ж сухі докази не допоможуть віднайти істинного шляху. Неможливо також розвинути духовність, вивчаючи книги самостійно. Щоб отримати знання, треба наблизитись до істинного духовного вчителя і звернутись до нього. Слід повністю підкоритись такому духовному вчителю і служити йому як самий вірний слуга, відкинувши всякий оманний престиж. У вдоволенні духовного учителя, який усвідомив себе, криється секрет поступу в духовнім житті. Допитливість та смиренність — ось якості, необхідні для духовного усвідомлення. Якщо немає смирення та служіння, розпитування мудрого духовного вчителя не принесе користі. Учитель випробовує учня, і, бачачи щирість бажання учня, він благословляє його правдивим духовним розумінням. У цьому вірші сліпе слідування засуджується так само, як і безглузді питання. Треба не тільки покірно слухати духовного вчителя, але й розпитувати його і служити йому із смиренням й таким чином отримати від нього справжнє знання. Істинний духовний учитель за своєю природою дуже добрий до учня. Тому, якщо учень покірний і завжди готовий служити, взаємообмін питаннями і знанням стає досконалим.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

Три способи досягнення духовного знання —
Осягни це трансцендентне знання з покірним духом, щирим запитом до Істини і покірною поведінкою. Ті, хто обізнані в трансцендентному знанні і є прихильниками вищого принципу божественної любові, обдарують тебе цим знанням і любов’ю. (34)

▶ Коментар:

О Арджуно! Для того, щоб навчитися розрізняти карма-яг’ю від гьяна-яг’ї, прийми абсолютний притулок з духом покори, щирим пошуком Істини і покірним характером біля лотосових стіп божественних наставників, які чудово обізнані в трансцендентному знанні та божественній любові, і вони посвятять тебе в це знання і любов.

 

यज्ज्ञात्वा न पुनर्मोहमेवं यास्यसि पाण्डव ।
येन भूतान्यशेषाणि द्रक्ष्यस्यात्मन्यथो मयि ॥३५॥
йадж джн̃а̄тва̄ на пунар моƨам
^{те знання  отримавши  не  знову  в ілюзію}
эвам̇ йа̄сйасі па̄н̣д̣ава
   ^{так       впадеш,     Арджуно}
йена бƨӯта̄нй аш́еш̣а̄н̣і
  ^{коли        істоти             всі}
дракш̣йасй а̄тманй атхо майі
      ^{побачиш        у душі     потім    в Мені}
Отримавши цю мудрість трансцендентну,
ти вже ніколи не впадеш в оману.
Ти зрозумієш, що усі істоти
(з найнижчих до найвищих форм життя)
природу індивідуальну схожу мають:
вони всі — вічні душі, чи джіватми.
В Мені вони завжди перебувають
(тоді як Я — причина всіх причин). (35)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

йат [джн̃а̄нам̇] (Те знання, завдяки якому душа сприймається як відмінна від тіла та його прив’язаностей) джн̃а̄тва̄ (отримавши) пунаƨ̣ (знову) евам̇ (таким чином) моƨам (до ілюзії) на йа̄сйасі (не будеш схильний) [ƨе] па̄н̣д̣ава (О Арджуно, сину Панду!). йена [моƨа-віґамена] (Коли ілюзія, таким чином, руйнується завдяки досягненню вічно досконалого самопізнання) аш́еша̄н̣і бƨӯта̄ні (всі види життя, включаючи людину, тварину та інше) а̄тмані (в душі) [упа̄дƨітвена] (розташовані у вигляді різних відносних обмежень) [притхак] дракшйасі (сприйматимеш окремо), атхо (після того) майі (у Мені) [ка̄рйатвена стхіта̄ні] (розташовані як наслідок) [дракшйасі] (побачиш).
О Пандаво, отримавши знання істини від Ґуру, ти не будеш більше охоплений ілюзією. Ти зможеш усвідомити, що всі види життя, чи то людина, чи птах, чи звір, мають схожу індивідуальну духовну природу. Всі вони вічні душі або джіватми. Їхні порівняльні мирські відмінності визначаються лише зовнішніми атрибутами, і всі вони перебувають у Мені як наслідок, тоді як Я Сам є вищою причиною. (35)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

йат [джн̃а̄нам̇] (আত্মা দেহাদি হইতে ভিন্ন এইরূপ যে জ্ঞান, Те знання, завдяки якому душа сприймається як відмінна від тіла та його прив’язаностей) джн̃а̄тва̄ (লাভ করিয়া, отримавши) пунаƨ̣ (পুনরায়, знову) евам̇ (এইরূপ, таким чином) моƨам (মোহ, до ілюзії) на йа̄сйасі (প্রাপ্ত হইবে না, не будеш схильний) [ƨе] па̄н̣д̣ава (হে পাণ্ডব! О Арджуно, сину Панду!). йена [моƨа-віґамена] (নিত্যসিদ্ধ আত্মজ্ঞান লাভে মোহ নষ্ট হইলে, Коли ілюзія, таким чином, руйнується завдяки досягненню вічно досконалого самопізнання) аш́еша̄н̣і бƨӯта̄ні (মনুষ্য তির্য্যক্ প্রভৃতি ভূত সমুদয়, всі види життя, включаючи людину, тварину та інше) а̄тмані (জীবাত্মায়, в душі) [упа̄дƨітвена] (উপাধিরূপে অবস্থিত, розташовані у вигляді різних відносних обмежень) [притхак] дракшйасі (পৃথক্ দর্শন করিবে, сприйматимеш окремо), атхо (অনন্তর, після того) майі (আমাতে, у Мені) [ка̄рйатвена стхіта̄ні] (কার্য্যরূপে অবস্থিত, розташовані як наслідок) [дракшйасі] (দর্শন করিবে, побачиш).
হে পাণ্ডব О Пандаво! গুরূপদিষ্ট সেই তত্ত্বজ্ঞান Вказане вчителем знання істини লাভ করিলে отримавши, আর তোমাকে більше у тобі এরূপ মোহ така ілюзія আশ্রয় করিবে না не прийме притулку. সেই তত্ত্বজ্ঞান দ্বারা За допомогою цього знання তুমি ти জানিতে পারিবে зможеш зрозуміти, যে що মনুষ্য তির্য্যগাদি ভূতসকল всі істоти, включаючи людей, тварин тощо এক জীবাত্মারূপ তত্ত্বে অবস্থিত існують у єдиній формі як вічні душі; উপাধি দ্বারা зовнішніми обмеженнями তাহাদের জড়ীয় তারতম্য ঘটিয়াছে визначаються їхні матеріальні розрізнення এবং এ সমুদয়ই та всі вони পরম কারণরূপ আমাতে у Мені як вищій причині কার্য্যরূপে як наслідок অবস্থিতি করে перебувають. ॥৩৫॥

▶ 1 english edition:

(he) pandava — O Arjuna, son of Pandu; jnatva — having obtained; yat (jnanam) — that knowledge by which the soul is perceived as distinct from the body and its attachments; na yasyasi — you will never be subjected to; evam — such; moham — illusion; punah — again. yena (moha-vigamena) — When illusion is thus destroyed by attainment of eternally perfect self-knowledge; draksyasi — you will perceive; atmani — in the soul; asesani bhutani — all species such as man, bird, and beast; (prthak upadhitvena) — situated separately in the form of their various material designations. atho — And then; (draksyasi) — you will see (them); (karyatvena sthitani) — situated as effect; mayi — in Me. (35)
(eng) O Pandava, after receiving that knowledge of the truth as imparted by the guru, you will no longer be deluded. You will be able to realize that all species of life, whether man, bird, or beast, are common in their individual identities of spirit soul, or jivatma. Their comparative mundane gradations are only due to external attributes, and they are all situated within Me as effect, Myself being the supreme cause.
(укр) О Пандаво, отримавши знання істини від Ґуру, ти більше не будеш в омані. Ти зможеш усвідомити, що всі види життя, чи то людина, чи птах, чи звір, мають схожу індивідуальну духовну природу. Всі вони вічні душі або джіватми. Їхні порівняльні мирські відмінності визначаються лише зовнішніми атрибутами, і всі вони перебувають у Мені як наслідок, тоді як Я Сам є вищою причиною.

▶ 2 english edition:

(he) pāṇḍava — O Arjuna, son of Pāṇḍu; jñātvā — knowing; yat (jñānam) — that knowledge; na yāsyasi — you will not be subject to; evam — such; moham — illusion; punaḥ — again. yena — By that knowledge; drakṣyasi — you will see; aśeṣāṇi bhūtāni — all species from highest to lowest; ātmani — in the ātmā — in their spiritual nature; (pṛthak upādhitvena) — though appearing in the forms of their various material designations; atha — and; (drakṣyasi) — you will see them; mayi — in Me. (35)
(eng) O Pāṇḍava, when you are enlightened by this knowledge of the reality, you will no longer be subject to your present illusion. You will see the one spiritual nature in all species of life, from highest to lowest, and that all are situated within Me.
(укр) О Пандаво, коли ти будеш посвячений у це знання істини, ти більше не будеш підвладний своїй теперішній ілюзії. Ти побачиш єдину духовну природу в усіх видах життя, від найвищого до найнижчого, і що всі вони перебувають у Мені.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

йат — котре; джн̃а̄тва̄ — знаючи; на — ніколи; пунаƨ̣ — знов; моƨам — ілюзію; евам — як це; йа̄сйасі — ти потрапиш; па̄н̣д̣ава — син Па̄н̣д̣у; йена — котрим; бƨӯта̄ні — живі істоти; аш́еша̄н̣і — усі; дракшйасі — ти побачиш; а̄тмані — у Верховній Душі; атха у — іншими словами; майі — в Мені.
Отримавши істинне знання від душі, яка усвідомила себе, ти ніколи не звергнешся знову в цю ілюзію, бо в світлі знання ти побачиш, що всі живі істоти — не що інше, як частки Всевишнього, або, іншими словами, вони — Мої. (35)

▶ Коментар:

Сприймаючи знання від душі, яка усвідомила себе, тобто бачить справжній стан речей, можна зрозуміти, що всі живі істоти є невід’ємні частки Верховного Бога-Особи, Ш́рı̄ Кр̣шн̣и. Відчуття самостійного існування, незалежного від Кр̣шн̣и, називають ма̄йею (ма̄ — не, йа̄ — це). Дехто думає, що у нас немає нічого спільного з Кр̣шн̣ою, що Він — лише видатна історична особистість, і що Абсолют — це безособистісний Брахман. Насправді ж, як стверджується в Бгаґавад-ґı̄ті, безособистісний Брахман є сяючим випромінюванням Самого Кр̣шн̣и. Кр̣шн̣а, як Верховний Бог-Особа, є причина всього. В Брахма-сам̇гіті ясно визначено, що Кр̣шн̣а є Верховний Бог-Особа, причина всіх причин. Навіть незчисленні втілення — це лише різні Його експансії. Так само і живі істоти є експансіями Кр̣шн̣и. Філософи-ма̄йа̄ва̄ді помилково вважають, що, поширюючись у Своїх численних експансіях, Кр̣шн̣а втрачає Своє власне особистісне існування. Така думка матеріалістична за своєю природою. В матеріальному світі ми бачимо, що коли річ розібрано на окремі частини, вона втрачає свою первинну ідентичність. Але філософи-ма̄йа̄ва̄ді не можуть збагнути, що в абсолютному розумінні один плюс один дорівнює одному, і що один мінус один теж дорівнює одиниці. Таким є стан справ в абсолютному світі.
Через брак знань в науці про Абсолют нас зараз покриває ілюзія, і тому ми вважаємо себе незалежними від Кр̣шн̣и. Хоча ми є відокремленими частками Кр̣шн̣и, проте ми не відрізняємось від Нього. Тілесні відмінності живих істот — це ма̄йа̄, тобто нереальність. Наше призначення полягає в тому, щоб вдовольняти Кр̣шн̣у. Лише внаслідок впливу ма̄йі Арджуна вважав, що його тимчасові тілесні стосунки з родичами важливіші за вічний духовний зв’язок з Кр̣шн̣ою. Усе вчення Ґı̄ти націлене саме на те, що жива істота, як вічна слуга Кр̣шн̣и, не може відокремитись від Кр̣шн̣и і що її почуття індивідуальної незалежності від Кр̣шн̣и називають ма̄йею. Живі істоти, як самостійні невід’ємні частки Всевишнього, мають певне призначення. З давніх-давен, забувши за це призначення, вони знаходять собі місце в різноманітних тілах: людей, тварин, напівбогів тощо. Такі тілесні відмінності виникають внаслідок забуття трансцендентного служіння Господу. Але як тільки жива істота вдається до трансцендентного служіння в свідомості Кр̣шн̣и, вона одразу ж звільнюється від цієї ілюзії. Таке чисте знання можна отримати лише від істинного духовного вчителя і таким чином уникнути помилкової думки, що жива істота рівна Кр̣шн̣і. Досконале знання полягає в тому, що Верховна Душа, Кр̣шн̣а, є вище пристання всіх живих істот, і що, відмовившись од цього пристановища, живі істоти під впливом матеріальної енерґії потрапили в оману і уявляють себе самостійними незалежними особами. Таким чином, так чи інакше ототожнюючи себе з матерією, вони забувають Кр̣шн̣у. Однак, коли такі живі істоти, що заблукали, знаходять своє місце в свідомості Кр̣шн̣и, це означає, що вони вийшли на шлях звільнення, як про те сказано в Бга̄ґаватам (2.10.6): муктір хітва̄нйатга̄- рӯпам̇ сварӯпен̣а вйавастгітіх̣. Звільнення означає поновити своє одвічне становище вічного слуги Кр̣шн̣и (свідомість Кр̣шн̣и).

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

Ефективність духовного знання —
О Пандаво! Посвячений у це трансцендентне знання, ти більше не піддаватимешся цій ілюзії. Наділений таким знанням, ти зрозумієш, що всі істоти існують у тобі самому і в Мені. (35)

▶ Коментар:

О Пандаво! Ти вже готовий відмовитися від свого обов’язку воювати через оману, яка виникає через Мою Майю. Ти неодмінно піднімешся над цією оманою Майі, як тільки твої наставники посвятять тебе у трансцендентне знання про твоє справжнє “я” і про Мене. Тоді ти зрозумієш, що всі істоти по своїй суті є духовні особистості, які унаслідок забуття свого справжнього “я” і Всевишнього, а також зловживання свободою волі наділені різними матеріальними формами, атрибутами і обов’язками в цьому світі. Їхні зовнішні форми, якості й дії є наслідок їхніх матеріальних проявів, тобто мирського егоїзму. Всі вони існують у Мені — Першопричині всіх причин, хоча й діють під впливом Моєї енергії, що ввергає в ілюзію.

 

अपि चेदसि पापेभ्यः सर्व्वेभ्यः पापकृत्तमः ।
सर्व्वं ज्ञानप्लवेनैव वृजिनं सन्तरिष्यसि ॥३६॥
апі чед асі па̄пебƨйаƨ̣
^{навіть  якщо   ти є    грішників}
сарвебƨйаƨ̣ па̄па-криттамаƨ̣
     ^{серед усіх           найбільш грішний}
сарвам̇ джн̃а̄на-плавенаіва
       ^{усі        на мудрості         човні}
вриджінам̇ сантаріш̣йасі
^{гріхи і страждання        подолаєш}
І будь ти навіть грішником останнім,
ти зможеш перетнути океан страждань,
на човен мудрості піднявшись. (36)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

чет (Якщо) асі (ти є) сарвебƨйаƨ̣ апі па̄пебƨйаƨ̣ (навіть серед усіх грішників) па̄па-крит-тамаƨ̣ (найбільш грішний), [татха̄пі] сарвам̇ (усі) вриджінам̇ (гріхи та страждання) джн̃а̄на-плавена ева (на човні мудрості) сантарішйасі (ти перепливеш).
Навіть якщо ти вчинив надзвичайно багато гріхів, але, піднявшись на човен мудрості, ти перетнеш океан усіх страждань. (36)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

чет (যদি, якщо) сарвебƨйаƨ̣ апі па̄пебƨйаƨ̣ (সমস্ত পাপী হইতেও, навіть серед усіх грішників) па̄па-крит-тамаƨ̣ (অধিক পাপিষ্ঠ, найбільш грішний) асі (হও, ти є), [татха̄пі] сарвам̇ (সমস্ত, усі) вриджінам̇ (পাপ ও দুঃখ, гріхи та страждання) джн̃а̄на-плавена ева (জ্ঞানরূপ ভেলা দ্বারা, на човні мудрості) сантарішйасі (সমুত্তীর্ণ হইবে, ти перепливеш).
যদিও Навіть якщо তুমি ти অত্যন্ত পাপ надзвичайно багато гріхів আচরণ করিয়া থাক вчинив, তাহা হইলেও але, জ্ঞানপোতে আরোহণ পূর্ব্বক піднявшись на човен мудрості, সমস্ত দুঃখ সমুদ্র океан усіх страждань পার হইয়া যাইবে ти перетнеш. ॥৩৬॥

▶ 1 english edition:

api — Even; cet — if; asi — you are; papa-krttamah — more sinful; sarvebhyah papebhyah — than all sinners; (tathapi) — still; eva — certainly; santarisyasi — you will cross; sarvam — all; vrjinam — sins and miseries; jnana-plavena — by the boat of knowledge. (36)
(eng) Even if you have led the most abominable sinful life, you will cross the ocean of all miseries by boarding the ship of knowledge.
(укр) Навіть якщо ти вів найогидніше грішне життя, ти перетнеш океан усіх страждань, увійшовши на корабель цього знання.

▶ 2 english edition:

api chet — Even if; asi — you are; pāpa-kṛttamaḥ — the most sinful; sarvebhyaḥ papebhyaḥ — of all sinners; (tathāpi) — nonetheless; santariṣyasi eva — you will cross; sarvam vṛjinam — all sins; jñāna-plavena — by the boat of knowledge. (36)
(eng) Even if you are the most sinful of all sinners, you will cross the ocean of sins by the boat of knowledge.
(укр) Навіть якщо ти найгрішніший з усіх грішників, ти перепливеш океан гріхів на човні знання.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

апі — навіть; чет — якщо; асі — ти є; па̄пебƨйаƨ̣ — із грішників; сарвебƨйаƨ̣ — із усіх; па̄па-крит-тамаƨ̣ — найбільший грішник; сарвам — усі подібні наслідки гріховних вчинків; джн̃а̄на-плавена — в човні трансцендентального знання; ева — неодмінно; вриджінам — океан страждань; сантарішйасі — ти досягнеш другого берега.
І навіть якщо ти — найбільший грішник із усіх грішників, піднявшись на корабель трансцендентального знання, ти зможеш переправитись через океан злигоднів. (36)

▶ Коментар:

Правильне розуміння свого справжнього конституціонального становища у взаємостосунках із Кр̣шн̣ою настільки прекрасне, що воно може одразу ж підняти людину над боротьбою за існування, що триває в океані незнання. Цей світ інколи розглядають як океан незнання, а інколи — як палаючий ліс. Людина може бути чудовим плавцем, але у відкритому океані врятуватись дуже важко. Якщо ж хто-небудь приходить на допомогу й витягує знеможеного плавця з океану, то він і є справжнім спасителем. Досконале знання, отримане від Верховного Бога-Особи, вказує на шлях звільнення. Рятівний човен свідомості Кр̣шн̣и зовсім простий, але водночас найвеличніший.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

Навіть якщо ти станеш найгіршим з грішників [вбивши в цій битві своїх друзів і родичів], ти перепливеш цей океан гріха та скорботи лише за допомогою човна трансцендентного знання. (36)

 

यथैधांसि समिद्धोऽग्निर्भस्मसात्कुरुतेऽर्ज्जुन ।
ज्ञानाग्निः सर्व्वकर्म्माणि भस्मसात्कुरुते तथा ॥३७॥
йатхаідƨа̄м̇сі саміддƨо ’ґнір
     ^{як      дерево       палаюче   полум’я}
бƨасмаса̄т куруте ’рджуна
     ^{в попіл      перетворює     Арджуно}
джн̃а̄на̄ґніƨ̣ сарва-карма̄н̣і
^{мудрості  вогонь        всі          дії}
бƨасмаса̄т куруте татха̄
     ^{в попіл      перетворює   також}
Як дерево на попіл прогорає
у сильному вогню, Арджуно,
так само у вогні самопізнання
згорають наслідки всіх вчинків. (37)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

йатха̄ (Як) едƨа̄м̇сі (дерево) саміддƨаƨ̣ (палаюче) аґніƨ̣ (полум’я) бƨасма-са̄т (на попіл) куруте (перетворює), [ƨе] арджуна (О Арджуно!) джн̃а̄на-аґніƨ̣ (вогонь духовного самопізнання) сарва-карма̄н̣і (всі дії, окрім передбачених долею, пов’язаних з теперішнім тілом) бƨасма-са̄т (в попіл) куруте (перетворює) татха̄ (так само).
Як сильне полум’я спалює дерево та все інше на попіл, о Арджуно, так само вогонь мудрості спалює всі вчинки. (37)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

[ƨе] арджуна (হে অর্জ্জুন! О Арджуно!) йатха̄ (যেরূপ, Як) саміддƨаƨ̣ (সম্যক্রূপে প্রজ্বলিত, палаюче) аґніƨ̣ (অগ্নি, полум’я) едƨа̄м̇сі (কাষ্ঠ সমূহকে, дерево) бƨасма-са̄т (ভস্মসাৎ, на попіл) куруте (করে, перетворює), татха̄ (সেইরূপ, так само) джн̃а̄на-аґніƨ̣ (জ্ঞানরূপ অগ্নি, вогонь духовного самопізнання) сарва-карма̄н̣і (বর্ত্তমান দেহারম্ভক প্রারব্ধ ভিন্ন সমুদয় কর্ম্মকে, всі дії, окрім передбачених долею, пов’язаних з теперішнім тілом) бƨасма-са̄т (ভস্মসাৎ, в попіл) куруте (করে, перетворює).
প্রবলরূপে Сильно জ্বলিত палаючий অগ্নি вогонь যেমত як কাষ্ঠাদিকে дерево  та все інше ভস্মসাৎ করে перетворює на попіл, হে অর্জ্জুন о Арджуна, জ্ঞানাগ্নিও також вогонь мудрості সেইরূপ таким же чином সমস্ত কর্ম্মকে усі дії দ্ধগ্ধ করিয়া থাকে спалює. ॥৩৭॥

▶ 1 english edition:

(he) arjuna — O Arjuna; yatha — as; samiddhah — blazing; agnih — fire; kurute — makes; edhamsi — pieces of wood; bhasmasat — into ashes; tatha — similarly, jnana-agnih — the fire of knowledge; kurute — makes; bhasmasat — into ashes; sarva-karmani — all the karma of a person, except his initial or prarabdha-karma, action due to which he acquired his present body. (37)
(eng) As a blazing fire reduces the wood and everything else within it to ashes, O Arjuna, so also does the fire of knowledge burn up all action.
(укр) Як сильне полум’я спалює дерево та все інше на попіл, о Арджуно, так само вогонь знання спалює будь-яку дію.

▶ 2 english edition:

(he) arjuna — O Arjuna, yathā — as; samiddhaḥ — blazing; agniḥ — fire; kurute — renders; edhāṁsi — firewood; bhasmasāt — to ashes; tathā — similarly; jñāna-agniḥ — the fire of knowledge; kurute — renders; sarva-karmāṇi — all karma (worldly actions and reactions in this life); bhasmasāt — to ashes. (37)
(eng) As a blazing fire renders wood to ashes, O Arjuna, the fire of knowledge burns up all worldly actions.
(укр) Як палаючий вогонь перетворює дерево на попіл, о Арджуно, так вогонь знання спалює всі мирські дії.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

йатха̄ — як; едƨа̄м̇сі — дрова; саміддƨаƨ̣ — що палає; аґніƨ̣ — вогонь; бƨасма-са̄т — у попіл; куруте — перетворює; арджуна — о Арджуно; джн̃а̄на-аґніƨ̣ — вогонь знання; сарва-карма̄н̣і — всі наслідки матеріальної діяльності; бƨасма-са̄т — у попіл; куруте — він перетворює; татха̄ — подібним же чином.
О Арджуно, так само, як вогонь, що палає, перетворює дрова на попіл, так вогонь знання спалює дотла всі наслідки матеріальної діяльності. (37)

▶ Коментар:

Досконале знання про себе, про Верховну сутність та їхні взаємостосунки порівняне тут з вогнем. Такий вогонь вщент спалює не лише наслідки нечестивих вчинків, але й наслідки благочестивих, перетворюючи їх на попіл. Наслідки діяльності можуть перебувати в різних фазах: наслідки, що проявляються, наслідки, що визрівають, наслідки, вже отримані та наслідки апріорі. Але знання про одвічне становище живої істоти спалює все дотла. Коли людина оволодіває досконалим знанням, усі наслідки, як апріорі, так і апостеріорі, знищуються. У Ведах (Бр̣хад-а̄ран̣йака Упанішада 4.4.22) сказано: убге ухаіваіша ете таратй амр̣тах̣ са̄дгв- аса̄дгӯнı̄ — «на істоту більше не впливають наслідки ні гріховної, ні благочестивої діяльності».

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

Як палаючий вогонь спалює все топливо на попіл, так і цей вогонь трансцендентного знання, о Арджуно, спалює всі добрі чи погані плоди карми. (37)

 

न हि ज्ञानेन सदृशं पवित्रमिह विद्यते ।
तत्स्वयं योगसंसिद्धः कालेनात्मनि विन्दति ॥३८॥
на ƨі джн̃а̄нена садриш́ам̇
 ^{на    !       як мудрість       подібна}
павітрам іƨа відйате
^{найчистішого   в світі   існує}
тат свайам̇ йоґа-сам̇сіддƨаƨ̣
^{вона      сама     у йозі   з досконалістю}
ка̄лена̄тмані віндаті
^{з часом    у серці    розкривається}
Немає більш чистішого у світі,
ніж це знання про Бога й вічну душу.
І той, хто досконалості досяг
у йозі безкорисливих учинків,
спонтанно це знання у серці відкриває. (38)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

[кимапи] на ƨі відйате (Іншого не існує) джн̃а̄нена садриш́ам̇ (як подібна мудрість) павітрам (найчистішого) іƨа (серед усіх практик яг’ї, аскези та йоґи) тат (цю мудрість) свайам̇ (що проявилася сама по собі) йоґа-сам̇сіддƨаƨ̣ (для того, хто досяг досконалості у йозі безкорисливих дій) ка̄лена (після тривалого часу) а̄тмані (у душі) віндаті (отримує).
Серед вищезгаданих практик яг’ї, аскези та йоґи немає нічого чистішого за божественне знання. Через тривалий час людина, яка досягла досконалості у своїй практиці на шляху безкорисливої дії, спонтанно усвідомлює цю мудрість у своєму серці. (38)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

іƨа (তপস্যাদির মধ্যে, Серед усіх практик яг’ї, аскези та йоґи) джн̃а̄нена садриш́ам̇ (জ্ঞানের তুল্য, як подібна мудрість) павітрам (পবিত্র, найчистішого) [кимапи] на ƨі відйате (আর কিছুই নাই, іншого не існує) тат (সেই জ্ঞান, цю мудрість) йоґа-сам̇сіддƨаƨ̣ (নিষ্কাম কর্ম্মযোগে সমাক্ সিদ্ধ ব্যক্তি, для того, хто досяг досконалості у йозі безкорисливих дій) ка̄лена (বহুকাল পরে, після тривалого часу) а̄тмані (আত্মাতে, у душі) свайам̇ (স্বয়ং প্রাপ্তরূপ, що проявилася сама по собі) віндаті (লাভ করেন, отримує).
পূর্ব্বোক্ত তপস্যাদির মধ্যে Серед вищезгаданих практик яг’ї, аскези та йоґи জ্ঞানের цій мудрості সমান подібне পবিত্র পদার্থ чистішого আর іншого কিছুই нічого নাই не існує. নিষ্কাম কর্ম্মযোগের সাধনায় সুসিদ্ধ মানব Людина, яка досягла досконалості у своїй практиці на шляху безкорисливої дії দীর্ঘকাল পরে через тривалий час সেই জ্ঞান цю мудрість স্বীয় আত্মাতে у своєму серці স্বয়ং প্রাপ্তরূপে що проявилася сама по собі লাভ করিয়া থাকেন отримує. ॥৩৮॥

▶ 1 english edition:

iha — Among all practices of sacrifice, austerity, and yoga; (kim api) na hi vidyate — there is none so; pavitram — pure; jnanena sadrsam — as knowledge. yoga-samsiddhah — A person who has reached full perfection by performance of niskama karma-yoga; svayam — automatically; vindati — gains; tat — that knowledge; atmani — within the soul; kalena — after a long time. (38)
(eng) Among the aforementioned practices of sacrifice, austerity, and yoga, there is nothing as pure as divine knowledge. After a long time, a person who has achieved perfection in his practice on the path of selfless action realizes such knowledge spontaneously within his heart.
(укр) Серед вищезгаданих практик жертовності, аскези та йоги немає нічого чистішого за божественне знання. Через тривалий час людина, яка досягла досконалості у своїй практиці на шляху безкорисливої дії, спонтанно усвідомлює цю мудрість у своєму серці.

▶ 2 english edition:

iha — In this world, or, of the aforementioned practices of austerity, etc.; (kim api) na hi vidyate — there is nothing; pavitram — (as) pure; jñānena sadṛśam — as knowledge. yoga-saṁsiddhaḥ — A person successful in (niṣkām karma) yoga; vindati — realises; svayam — for himself; tat — that knowledge; ātmani — within the heart; kālena — after (a long) time. (38)
(eng) In this world, there is nothing as pure as knowledge. Eventually, a person who has achieved perfection in the yoga of selfless action naturally realises this knowledge within his heart.
(укр) У цьому світі немає нічого чистішого за цю мудрість. Зрештою, людина, яка досягла досконалості в йозі безкорисливої дії, природно усвідомлює цю мудрість в своєму серці.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

на — ніщо; ƨі — неодмінно; джн̃а̄нена — зі знанням; садриш́ам — у порівнянні; павітрам — освячений; іƨа — у цьому світі; відйате — існує; тат — те; свайам — сам; йоґа — у відданості; сам̇сіддƨаƨ̣ — зрілий; ка̄лена — належного часу; а̄тмані — в собі; віндаті — насолоджується.
В цьому світі немає нічого більш піднесеного й чистого, ніж трансцендентальне знання. Це знання — зрілий плід усього містицизму. І той, хто досяг досконалості у відданому служінні, в належний час насолоджуватиметься таким знанням сам у собі. (38)

▶ Коментар:

Коли ми обговорюємо трансцендентальне знання, ми користуємось духовними термінами. По суті, немає нічого більш піднесеного й чистого, ніж трансцендентальне знання. Причиною нашого матеріального рабства є невігластво, а знання — причина нашого звільнення. Це знання — зрілий плід відданого служіння і, коли людина пізнає трансцендентне, їй нема потреби шукати миру десь далеко, бо вона насолоджується миром сама у собі. Іншими словами, це знання і вмиротвореність сягають довершеності в свідомості Кр̣шн̣и. Таким є остаточний висновок Бгаґавад-ґı̄ти.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

У цьому світі немає нічого чистішого за трансцендентне знання. Той, хто досяг успіху в карма-йозі, з часом усвідомлює це знання у своєму власному справжньому “я”. (38)

▶ Коментар:

У цьому світі немає нічого чистішого за трансцендентне знання. У свій час ти досягнеш цього знання в результаті нішкама-карма-йоґи. Це означає, що вічне блаженство є метою трансцендентного знання. “Немає нічого святішого за знання” не означає, що немає нічого вищого за знання, бо чиста Любов з відданим любовним служінням Мені, Верховному Господу Шрі Кришні, є найвищою метою людського життя.

 

श्रद्धावान्लभते ज्ञानं तत्परः संयतेन्द्रियः ।
ज्ञानं लब्ध्वा परां शान्तिमचिरेणाधिगच्छति ॥३९॥
ш́раддƨа̄ва̄н лабƨате джн̃а̄нам̇
     ^{хто має віру        отримує       мудрість}
тат-параƨ̣ сам̇йатендрійаƨ̣
^{безкорисливий діяч,  хто підкорив чуття}
джн̃а̄нам̇ лабдƨва̄ пара̄м̇ ш́а̄нтім
   ^{мудрість     здобувши     вищого     спокою}
ачірен̣а̄дƨіґаччаті
  ^{швидко             досягає}
Тож той, хто має міцну віру в Мене
та безкорисливо всі дії робить,
приборкавши усі свої чуття, —
він трансцендентну мудрість здобуває
та вмиротворення сягає швидко. (39)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

ш́раддƨа̄-ва̄н (Мудра людина, яка вірить у теїстичний зміст писань, тобто в те, що знання виникає лише тоді, коли внутрішня свідомість очищується за допомогою нішкама-карма-йоґи), тат-параƨ̣ (відданий безкорисливому виконанню обов’язків) сам̇йата індрійаƨ̣ (і хто підкорив свої чуття) джн̃а̄нам̇ (цю мудрість) лабƨате (отримує) । джн̃а̄нам̇ (духовне знання) лабдƨва̄ (здобувши) ачірен̣а (швидко) пара̄м̇ ш́а̄нтім (трансцендентний спокій у вигляді припинення хибного циклу перероджень) адƨіґаччхаті (досягає).
Після внутрішнього очищення через шлях безкорисливих дій виникає справжнє духовне знання. Таку мудрість досягає теїст, що керує своїми чуттями, приймає цей смисл писань і з піднесеною вірою залишається відданим шляху безкорисливої дії. Він швидко досягає трансцендентного спокою, викорінюючи порочне коло перероджень. (39)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

ш́раддƨа̄-ва̄н (নিষ্কাম কর্ম্মানুষ্ঠান দ্বারা অন্তঃকরণ শুদ্ধি হইলেই জ্ঞান হয়, এই শাস্ত্রীয় অর্থে আস্তিক্য বুদ্ধিমান, Мудра людина, яка вірить у теїстичний зміст писань, тобто в те, що знання виникає лише тоді, коли внутрішня свідомість очищується за допомогою нішкама-карма-йоґи), тат-параƨ̣ (নিষ্কাম কর্ম্মানুষ্ঠানরত, відданий безкорисливому виконанню обов’язків) сам̇йата індрійаƨ̣ (এবং জিতেন্দ্রিয় ব্যক্তি, і хто підкорив свої чуття) джн̃а̄нам̇ (জ্ঞান, цю мудрість) лабƨате (লাভ করেন, отримує) । джн̃а̄нам̇ (জ্ঞান, духовне знання) лабдƨва̄ (লাভ করিয়া, здобувши) ачірен̣а (অতিশীঘ্র, швидко) пара̄м̇ ш́а̄нтім (সাংসার ক্ষয়রূপ পরাশান্তি, трансцендентний спокій у вигляді припинення хибного циклу перероджень) адƨіґаччхаті (লাভ করেন, досягає).
নিষ্কাম কর্ম্মানুষ্ঠান দ্বারা Через шлях безкорисливих дій অন্তঃকরণ внутрішнє শুদ্ধ очищення হইলে відбувається, পর потім জ্ঞান мудрість হয় виникає. এই শাস্ত্র তাৎপর্য্যে আস্তিক্য Віруючий у цей глибинний зміст писань বুদ্ধিমান мудрець শ্রদ্ধা-সহকারে з вірою নিষ্কাম-কর্ম্মযোগ шлях безкорисливої діяльності অনুষ্ঠানরত практикуючи এবং і জিতেন্দ্রিয় ব্যক্তিই той, хто підкорив свої чуття সেই цю জ্ঞান мудрість লাভ করেন отримує. তিনি він এই জ্ঞান цю мудрість লাভ করিয়া отримавши শীঘ্রই швидко সংসারক্ষয়রূপ у вигляді руйнування циклу перероджень পরাশান্তি трансцендентного спокою লাভ করিয়া থাকেন досягає. ॥৩৯॥

▶ 1 english edition:

sraddhavan — An intelligent person who has faith in the theistic scriptural purport that knowledge arises only when one’s innermost consciousness is purified by niskama karma yoga; tat parah — who is constantly absorbed in such action; samyata indriyah — and who has conquered his senses; labhate — gains; jnanam — knowledge, labdhva — and having attained; jnanam — knowledge; acirena — very quickly; adhigacchati — he attains; param santim — profound peace in the form of ending the vicious cycle of birth and death. (39)
(eng) After internal purification through nonfruitive action, genuine knowledge arises. Such knowledge is attained by the intelligent, sense controlled theist who accepts this scriptural purport, and who with sublime faith remains devoted to the path of selfless action. He swiftly attains the profound tranquillity of eradicating the vicious cycle of recurring birth and death.
(укр) Після внутрішнього очищення через безкорисливу дію виникає справжнє трансцендентне знання. Такого знання досягає розумний теїст, який керує своїми чуттями, приймає цей смисл писань і з піднесеною вірою залишається відданим шляху безкорисливої дії. Він швидко досягає глибокого спокою, викорінюючи порочне коло перероджень.

▶ 2 english edition:

śraddhāvān — The faithful (having faith in the Lord’s words or the scriptures); tat-paraḥ — devoted; saṁyata-indriyaḥ — sense-controlled person; labhate — attains; jñānam — knowledge. labdhvā — Having attained; jñānam — enlightenment; achireṇa — quickly; adhi-gachhati — he attains; parām śāntim — supreme peace (beyond the mundane). (39)
(eng) It is the devoted, faithful, and sense-controlled person who attains knowledge. Achieving enlightenment, such a person soon attains the supreme peace.
(укр) Цього знання досягає лише віддана, вірна людина, яка контролює свої почуття. Досягнувши просвітлення, така особа швидко досягає вищого миру.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ш́раддƨа̄-ва̄н — той, хто вірує; лабƨате — досягає; джн̃а̄нам — знання; тат-параƨ̣ — дуже прихильний до цього; сам̇йата — опановані; індрійаƨ̣ — чуття; джн̃а̄нам — знання; лабдƨва̄ — досягнувши; пара̄м — трансцендентного; ш́а̄нтім — спокою; ачірен̣а — дуже швидко; адƨіґаччхаті — досягає.
Сповнена віри людина, яку приваблює трансцендентальне знання і яка приборкала свої чуття, гідна такого знання, і, досягши його, вона швидко віднаходить вище духовне вмиротворення. (39)

▶ Коментар:

Такого знання в свідомості Кр̣шн̣и може досягти побожна людина, яка сповнена твердої віри в Кр̣шн̣у. Віруючий — це той, хто вважає, що просто діючи в свідомості Кр̣шн̣и він може досягти найвищої досконалості. Такої віри досягають шляхом здійснення відданого служіння й оспівування Харе Кр̣шн̣а, Харе Кр̣шн̣а, Кр̣шн̣а Кр̣шн̣а, Харе Харе / Харе Ра̄ма, Харе Ра̄ма, Ра̄ма Ра̄ма, Харе Харе, що очищує серце від усякого матеріального бруду. Крім цього, людина повинна владати своїми чуттями. Той, хто беззастережно вірить в Кр̣шн̣у й опанував свої чуття, може легко досягти досконалого знання в свідомості Кр̣шн̣и.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

Вічне блаженство як кінцева мета духовного пізнання —
Той, хто має міцну віру в Мене і непохитну прихильність до принципу нішкама-карма-йоґи, а також приборкав свої чуття (щоб вони не збивали його зі шляху), досягає трансцендентного знання. [Той, хто не має такої впевненості в нішкама-карма-йозі, позбавлений цього знання]. Виконання нішкама-карма-йоги дозволяє людині отримати вічне блаженство в трансцендентному царстві. (39)

 

अज्ञश्चाश्रद्दधानश्च संशयात्मा विनश्यति ।
नायं लोकोऽस्ति न परो न सुखं संशयात्मनः ॥४०॥
аджн̃аш́ ча̄ш́раддадƨа̄наш́ ча
   ^{невіглас     та          хто без віри         та}
сам̇ш́айа̄тма̄ вінаш́йаті
^{хто сумнівається          гинуть}
на̄йам̇ локо ’сті на паро
^{ні в цьому  світі     є,   ні   в наступному}
на сукхам̇ сам̇ш́айа̄тманаƨ̣
^{немає  щастя,   сумніви   в кого в серці}
Хто ж як тварина у невігластві живе,
хто знаючи писання, віри в них не має
(через розбіжності у трактуваннях),
або хто має віру у писання,
але не має віри в успіх власний, —
ці люди блага не знайдуть і гинуть.
Душа, що сумнівом охоплена, ніколи
не знайде щастя ані в цьому світі,
ні навіть у наступному житті,
(адже тривога завжди її спокій нищить). (40)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

аджн̃аƨ̣ (Невіглас, хто як тварина) аш́раддадƨа̄наƨ̣ (хто має знання святого письма, але не вірить, будучи введеним в оману багатьма брехливими інтерпретаціями) сам̇ш́айа а̄тма̄ ча (і той, у кого є віра, але хто сумнівається, чи досягне він успіху у цій справі) вінаш́йаті (гинуть, позбувшись істинного блага). айам̇ локаƨ̣ (В цьому світі) на [асти] (не існує) на ча параƨ̣ (ні в наступному світі) на ча сукхам̇ асті (ніякого мирського щастя) сам̇ш́айа а̄тманаƨ̣ (для людини, чиє серце охоплене сумнівами).
Невіглас, позбавлений знання священних писань, подібно до тварини; або той, хто попри знання писань позбавлений віри в їхню суть, оскільки відволікається на безліч різноманітних філософій; або той, хто має деяку віру, але думає: “Вдасться мені це чи ні?”. — Будь-яка людина, чиє серце охоплене сумнівом, ніколи не зможе досягти справжнього вічного блага. Душа, охоплена сумнівом, не знайде щастя ані в цьому житті, ані в наступному, адже тривога невизначеності руйнує її спокій. (40)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

аджн̃аƨ̣ (পশ্বাদিবৎমূঢ়, Невіглас, хто як тварина) аш́раддадƨа̄наƨ̣ (শ্রাস্ত্রজ্ঞান থাকিলেও নানামত-বাদদৃষ্টে অবিশ্বস্ত, хто має знання святого письма, але не вірить, будучи введеним в оману багатьма брехливими інтерпретаціями) сам̇ш́айа а̄тма̄ ча (এবং শ্রদ্ধা থাকিলেও আমার এই বিষয় সিদ্ধি হইবে কিনা এইরূপ সন্দেহাকুলচিত্ত ব্যক্তি, і той, у кого є віра, але хто сумнівається, чи досягне він успіху у цій справі) вінаш́йаті (বিনষ্ট হয় অর্থাৎ কল্যাণ হইতে বিচ্যুত হয়, гинуть, позбувшись істинного блага). сам̇ш́айа а̄тманаƨ̣ (সংশয়িতচিত্ত মানবের, Для людини, чиє серце охоплене сумнівами) айам̇ локаƨ̣ (এই মনুষ্যলোক, в цьому світі) на [асти] (নাই, не існує) на ча параƨ̣ (পরলোকও নাই, ні в наступному світі) на ча сукхам̇ асті (বৈষয়িক সুখও নাই, ніякого мирського щастя).
শাস্ত্রজ্ঞানহীন Позбавлений знань святих писань পশ্বাদির মত як тварина, মূঢ় невіглас, শাস্ত্রজ্ঞান থাকিলেও навіть маючи знання писань, নানা різні মতবাদ інтерпретації দেখিয়া бачачи, শাস্ত্রার্থে বিশ্বাসশূন্য втративши віру в сенс писань, এবং শ্রদ্ধা থাকিলেও і навіть маючи віру ‘আমার এই বিষয় সিদ্ধ হইবে “Вдасться мені це কিনা’ чи ні” এইরূপ সন্দেহাক্রান্ত মতি মানব така людина, що сумнівається, কখনও ніколи মঙ্গললাভ вічного блага করিতে পারে না не досягне. সংশয়াত্মার Душа, що сумнівається, ইহলোকে у цьому світі বা або পরলোকে в наступному світі কোথাও ніде সুখ লাভ হয় না не знайде щастя, কারণ бо সংশয়রূপ у вигляді сумніву দুঃখই тривога তাহার його শান্তি спокій নাশ করে знищує. ॥৪০॥

▶ 1 english edition:

ajnah — The fool who is ignorant as beasts and other lower species; ca — and; asraddadhanah — he who has scriptural knowledge but is faithless, being misled by many spurious interpretations; samdaya atma ca — and who, even having developed a little faith is yet afflicted with doubt in his mind, thinking, “Will I succeed in this way or not? “; vinasyati — is ruined by being deprived of true benefit. samsaya atmanah — For a person whose heart is seized with doubt and suspicion; na asti — there is neither, ayam lokah — (a place in) this human plane; na (ca) parah — nor (in) the next; na (ca) sukham (asti) — nor any worldly happiness. (40)
(eng) One who is a fool devoid of scriptural knowledge, just like an ignorant animal; or who, in spite of possessing knowledge of the scriptures is devoid of faith in their substance, due to being distracted by many diverse philosophies; or who possesses some faith, yet thinks, “Will I succeed or not?” — any person whose heart is seized by doubt in this way can never achieve actual good fortune. Such a doubting soul does not attain happiness either in this life or the next, since the anxiety of uncertainty vanquishes his peace.
(укр) Дурень, що позбавлений знання священних писань, подібно до тварини; або той, хто попри знання писань позбавлений віри в їхню суть, оскільки відволікається на безліч різноманітних філософій; або той, хто має деяку віру, але думає: “Вдасться мені це чи ні?”. — Будь-яка людина, чиє серце охоплене сумнівом, ніколи не зможе досягти справжньої удачі. Душа, що сумнівається, не досягне щастя ні в цьому житті, ні в наступному, бо тривога невизначеності руйнує його спокій.

▶ 2 english edition:

ajñaḥ — The ignorant (like an animal); cha — and; aśraddadhānaḥ — faithless (confused by many interpretations despite scriptural knowledge); saṁśaya-ātmā cha — and doubting person (who doubts he will succeed despite having some faith); vinaśyati — is ruined by misfortune. saṁśaya-ātmanaḥ — For the doubting person; na asti — there is no; sukham — happiness; na ayam lokaḥ — either in this world; na (cha) paraḥ — or the next. (40)
(eng) The ignorant, faithless, and doubting person is doomed to misfortune. For the doubting soul there can be happiness neither in this life nor the next.
(укр) Неосвічена людина, яка позбулася віри й охоплена сумнівами, приречена на нещастя. Для душі, яка сумнівається, не існує щастя ні в цьому житті, ні в наступному.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

аджн̃аƨ̣ — невіглас, що не знає загальновизнаних писань; ча — і; аш́раддадƨа̄наƨ̣ — без віри в явлені писання; ча — також; сам̇ш́айа — сумнівів; а̄тма̄ — людина; вінаш́йаті — падає; на — ніколи; айам — у цьому; локаƨ̣ — світ; асті — є; на — не; параƨ̣ — до наступного життя; на — не; сукхам̇ — щастя; сам̇ш́айа — той, хто сумнівається; а̄тманаƨ̣ — особи.
Але необізнані й невіруючі люди, які піддають сумніву явлені священні писання, не досягають Божої свідомості й падають униз. Для душі, яка сумнівається, немає щастя ні в цьому житті, ні в наступному. (40)

▶ Коментар:

З багатьох загальновизнаних і авторитетних явлених ш́а̄стр найкращим є Бгаґавад-ґı̄та̄. Люди, що майже подібні до тварин, не мають ні віри в, ні знання про загальновизнані священні писання. Деякі, хоча й мають уявлення про них або здатні цитувати з них уривки, насправді не вірять у ці слова. І хоча інші можуть навіть і вірити таким ш́а̄страм, як Бгаґавад-ґı̄та̄, вони не вірують у Бога-Особу, не вшановують Його, Ш́рı̄ Кр̣шн̣у. Такі люди завсім нестійкі в свідомості Кр̣шн̣и і зрештою падають. З вищезгаданих особистостей, ті, що не мають віри і завжди сумніваються, не здатні ні на який поступ. Люди без віри в Бога і в Його явлене слово не знаходять нічого доброго ні в цьому світі, ні в дальшому. Для них ніде немає щастя. Тому потрібно з вірою дотримуватись заповідей явлених ш́а̄стр й таким чином віднайти знання. Тільки знання допоможе піднятись на трансцендентний рівень духовного розуміння. Іншими словами, в питаннях духовної емансипації люди, що сповнені сумнівів, займають дуже непевну позицію. Тому треба слідувати стопами великих а̄ча̄рій, приналежних до лінії учнівської послідовності, й відтак досягти успіху.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

Зла доля невіруючих в нішкама-карма-йоґу —
Невіглас, що не має віри у нішкама-карма-йоґу і постійно роздирається сумнівами та нерішучістю, приречений на загибель. Такий скептик не досягне ні щастя, ні спокою ані в цьому світі, ані в наступному; [адже скептицизм — це ракова пухлина його серця, що руйнує його зсередини]. (40)

 

योगसन्न्यस्तकर्म्माणं ज्ञानसञ्छिन्नसंशयम् ।
आत्मवन्तं न कर्म्माणि निबध्नन्ति धनञ्जय ॥४१॥
йоґа-саннйаста-карма̄н̣ам̇
^{в карма-йозі     відрікся       від дій}
джн̃а̄на-сан̃чхінна-сам̇ш́айам
  ^{знанням        розрубав           сумніви}
а̄тмавантам̇ на карма̄н̣і
^{вічну душу пізнав,   не         дії}
нібадƨнанті дƨанан̃джайа
^{можуть зв’язати,       Дƨананьджая}
Щоб рабства карми повністю позбутись,
душі природу треба зрозуміти,
всі дії з наслідками присвятити Богу
і сумніви усі вщент зруйнувати
божественним знанням, о Дƨананьджайо. (41)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

йоґа саннйаста карма̄н̣ам̇ (Той, хто після практики нішкама карма-йоґи припинив мирську діяльність відповідно до шляху санньяси, або зречення), джн̃а̄на-сан̃чхінна-сам̇ш́айам (і хто подолав усі свої сумніви, розвиваючи божественне знання, самбандха-джнану, знання про вічне служіння індивідуальної душі Господу) а̄тма-вантам̇ (і усвідомив свою внутрішню божественну природу) карма̄н̣і (усі дії) [там] (його) на нібадƨнанті (не можуть зв’язати) [ƨе] дƨанан̃джайа (о Дƨананьджая!).
О Дƨананджайо, той, хто відрікся від усіх дій, йдучи шляхом безкорисливої діяльности, хто знищив усі сумніви через розвиток трансцендентного знання, і усвідомив свою внутрішню божественну природу, безумовно, ніколи не може бути зв’язаний діями. (41)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

йоґа саннйаста карма̄н̣ам̇ (নিষ্কাম কর্ম্মযোগের অনন্তরই যিনি সন্ন্যাস বিধিতে কর্ম্মত্যাগ করিয়াছেন, Той, хто після практики нішкама карма-йоґи припинив мирську діяльність відповідно до шляху санньяси, або зречення), джн̃а̄на-сан̃чхінна-сам̇ш́айам (তদনন্তর জ্ঞানাভ্যাস দ্বারা সংশয় নাশ করিয়াছেন, і хто подолав усі свої сумніви, розвиваючи божественне знання, самбандха-джнану, знання про вічне служіння індивідуальної душі Господу) а̄тма-вантам̇ (এবং আত্মস্বরূপ উপলব্ধি করিয়াছেন, і усвідомив свою внутрішню божественну природу) карма̄н̣і (কর্ম্মসমূহ, усі дії) [там] (তাঁহাকে, його) на нібадƨнанті (বদ্ধ করিতে পারে না, не можуть зв’язати) [ƨе] дƨанан̃джайа (হে ধনঞ্জয়! о Дƨананьджая!).
হে ধনঞ্জয়! О Дƨананджайо! যিনি Той, хто নিষ্কাম কর্ম্মযোগের দ্বারা за допомогою нішкам-карма-йоґи কর্ম্ম від дій সন্ন্যাস করেন відмовляється, তারপর потім জ্ঞানাভ্যাস দ্বারা через розвиток трансцендентного знання সংশয় সমূহ усі сумніви নাশ করেন знищує এবং আত্মার і душі চিন্ময়স্বরূপ божественну природу অবগত হন усвідомлює, তাঁহাকে його কোন কর্ম্মই жодна дія আবদ্ধ করিতে পারে না не може зв’язати ॥৪১॥

▶ 1 english edition:

(he) dhananjaya — O Dhananjaya; karmani — actions; na nibadhnanti — cannot bind; yoga sannyasta karmanam — one who has ceased all action in accordance with the path of sannyasa, or abnegation, only after practicing niskama karma yoga, the path of selfless action; jnana sanchinna samsayam — and who has then overcome all his doubts by the cultivation of divine knowledge, (sambandha jnana, knowledge of the eternal serving relationship of the individual soul with the Lord); atma vantam — and who has realized the nature of the soul. (41)
(eng) O Dhananjaya, after renouncing all actions by following the path of selfless action, one who destroys all doubts by following the path of divine knowledge and realizes his internal divine nature, can certainly never be implicated by any action.
(укр) О Дƨананджайо, той, хто відрікся від усіх дій, йдучи шляхом безкорисливої діяльности, той, хто знищив усі сумніви, йдучи шляхом божественного знання, і усвідомив свою внутрішню божественну природу, безумовно, ніколи не заплутується в діяльності.

▶ 2 english edition:

(he) dhanañjaya — O Dhanañjaya; karmāṇi — actions; na nibadhnanti — cannot bind; yoga-sannyasta-karmāṇam — one who has ceased all action in accordance with the path of sannyās, abnegation, by practising niṣkām karma-yoga, the path of selfless action; jñāna-sañchhinna-saṁśayam — and overcome all his doubts by the cultivation of divine knowledge (sambandha-jñān, knowledge of the eternal serving relationship of the individual soul with the Lord); ātma-vantam — and who has realised the nature of the soul. (41)
(eng) O Dhanañjaya, renouncing all worldly actions by following the path of selfless action, one who severs all his doubts by knowledge and realises his internal divine nature, can never be bound by action.
(укр) О Дƨананджайо, той, хто відрікся від усіх мирських дій і пішов шляхом безкорисливої дії, той, хто розвіяв духовним знанням усі свої сумніви і усвідомив свою внутрішню божественну природу, ніколи не може бути зв’язаний діями.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

йоґа — відданим служінням у карма-йозі; саннйаста — того, хто відрікся; карма̄н̣ам — плодів діяльності; джн̃а̄на — знанням; сан̃чхінна — відсікши; сам̇ш́айам — сумніви; а̄тма-вантам — розташований в своїй сутності; на — ніколи; карма̄н̣і — робота; нібадƨнанті — зв’язує; дƨанан̃джайа — завойовник багатств.
Той, хто відмовляється од плодів своєї діяльності, спрямовуючи її в річище відданого служіння, і чиї сумніви розвіяно за допомогою трансцендентального знання, той насправді віднайшов себе. Його більше не зв’язують наслідки діяльності, о завойовнику багатств. (41)

▶ Коментар:

У того, хто дотримує настанов Бгаґавад-ґı̄ти, якою її сповістив Сам Господь, Верховний Бог-Особа, з милості трансцендентального знання щезають усі сумніви. Усвідомлюючи себе невід’ємною часткою Господа, сповнений свідомості Кр̣шн̣и, він вже досяг вершини самопізнання. І тому, безсумнівно, він звільнюється з рабства діяльності.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

Господь закликає Арджуну знищити свій скептицизм за допомогою духовного знання —
О Дƨананджайо-Арджуно! Дії зовсім не зв’язують того, хто всі свої дії разом з їхніми наслідками присвятив Мені, Верховному Господеві, гострим мечем трансцендентного знання знищив свій скептицизм і добре знається на істинному знанні про себе і про Мене, Бога. (41)

▶ Коментар:

Отже, о Дƨананджайо (завойовнику величезних багатств, що вбивав численних ворогів, тепер завойовуй багатство буддƨі, контролюючи свій розум і чуття)! Карма-санньясин, що утримується від корисливої діяльности, дотримуючись “освяченої нішкама-карма-йоґи”, гострим мечем трансцендентного знання знищує свій скептицизм і, добре обізнаний зі знанням трансцендентної природи свого справжнього “я” і Мене, Бога, зовсім не зв’язаний своїми діями.

 

तस्मादज्ञानसम्भूतं हृत्स्थं ज्ञानासिनात्मनः
छित्त्वैनं संशयं योगमातिष्ठोत्तिष्ठ भारत ॥४२॥
тасма̄д аджн̃а̄на-самбƨӯтам̇
    ^{отже       невіглаством      порождені}
ƨрит-стхам̇ джн̃а̄на̄сіна̄тманаƨ̣
        ^{у серці          знання        мечем      твої}
чхіттваінам̇ сам̇ш́айам̇ йоґам
^{розрубуючи   ці       сумніви     карма-йоґу}
а̄тіш̣т̣хоттіш̣т̣ха бƨа̄рата
^{прийми,  піднімись до бою,  Арджуно}
Тому, мечем духовного знання
знищ усі сумніви свої у серці,
народжені невіглаством одним.
Прийми шлях безкорисливих учинків,
а далі, Бƨарато, вставай і бийся. (42)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

тасма̄т (Отже) аджн̃а̄на-самбƨӯтам̇ (порождені невіглаством) ƨрит-стхам (в серці) джн̃а̄на асіна̄ (знання мечем) а̄тманаƨ̣ (твої) чхіттва̄ (розрубуючи) енам (ці) сам̇ш́айам̇ (сумніви) йоґам (нішкама-карма-йоґи) а̄тішт̣ха (прийми притулок) уттішт̣ха [ча] (і піднімись для бою) [ƨе] бƨа̄рата (О Арджуно!).
Тому, о Бгарато, мечем божественного знання розрубай на шматки всі ці сумніви в твоєму серці, які виникають виключно з невігластва. Візьми притулок у безкорисливому обов’язку та стань до бою. (42)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

[ƨе] бƨа̄рата (হে অর্জ্জুন! О Арджуно!) тасма̄т (অতএব, Отже) а̄тманаƨ̣ (তোমার, твої) аджн̃а̄на-самбƨӯтам̇ (অজ্ঞান হইতে উদ্ভূত, порождені невіглаством) ƨрит-стхам (হৃদয়স্থিত, в серці) енам (এই, ці) сам̇ш́айам̇ (সংশয়কে, сумніви) джн̃а̄на асіна̄ (জ্ঞানরূপ খড়্গ দ্বারা, знання мечем) чхіттва̄ (ছেদন করিয়া, розрубуючи) йоґам (নিষ্কাম কর্ম্মযোগ, нішкама-карма-йоґи) а̄тішт̣ха (আশ্রয় কর, прийми притулок) уттішт̣ха [ча] (এবং যুদ্ধার্থ উত্থিত হও, і піднімись для бою).
হে ভারত! О Бхарато! অতএব Тому, তোমার твої অজ্ঞান সম্ভূত породжені невіглаством হৃদয়স্থিত розташовані у серці এই ці সংশয়কে сумніви জ্ঞানখড়্গ দ্বারা мечем знання ছেদন কর відсікай, এবং і নিষ্কাম কর্ম্মযোগ আশ্রয় পূর্ব্বক прийнявши притулок у безкорисливому виконанні обов’язків (যুদ্ধার্থ) для бою উত্থিত হও піднімись ॥৪২॥

▶ 1 english edition:

(he) bharata — O Arjuna; tasmat — therefore; chittva — slashing; jnana asina — by the sword of knowledge, sambandha jnana; enam — these; samsayam — doubts; atmanah — of yours; hrt stham — in your heart; ajnana sambhutam — which are born of ignorance; atistha — take refuge in; yogam — niskama karma yoga; ca — and; uttistha — arise for battle. (42)
(eng) Therefore, O Bharata, with the sword of divine knowledge, slash to shreds all these doubts in your heart, which are born of ignorance alone. Take refuge in selfless duty, and arise for battle.
(укр) Тому, о Бгарато, мечем божественного знання розрубай на шматки всі ці сумніви в твоєму серці, які виникають виключно з невігластва. Візьми притулок у безкорисливому обов’язку та стань до бою.

▶ 2 english edition:

(he) bhārata — O Arjuna; tasmāt — therefore; chhittvā — slashing; jñāna-asinā — by the sword of knowledge, sambandha-jñān; enam — these; saṁśayam — doubts; ātmanaḥ — of yours; hṛt-stham — in your heart; ajñāna-sambhūtam — which are born of ignorance; ātiṣṭha — take refuge in; yogam — niṣkām karma-yoga—the yoga of selfless action; (cha) — and; uttisṭha — arise for battle. (42)
(eng) Therefore, O Bhārat, with the sword of knowledge slash to shreds all these doubts in your heart, which are born of ignorance. Take refuge in selfless action and arise for battle!
(укр) Тому, о Бƨарато, мечем знання розрубай на шматки всі сумніви в своєму серці, що породжені невіглаством. Прийми притулок у безкорисливій дії і піднімайся до бою!

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

тасма̄т — тому; аджн̃а̄на-самбƨӯтам — породжений невіглаством; ƨрит-стхам — розташований у серці; джн̃а̄на — знання; асіна̄ — зброєю; а̄тманаƨ̣ — себе; чхіттва̄ — відсікаючи; енам — цей; сам̇ш́айам — сумнів; йоґам — у йозі; а̄тішт̣ха — бувши розташованим; уттішт̣ха — підіймись на герць; бƨа̄рата — нащадок Бгарати.
Отож, мечем знання зітни всі сумніви, що зринули в твоєму серці від невігластва. Озбройся йоґою, о Бга̄рато, підіймись і стань до бою! (42)

▶ Коментар:

Систему йоґи, що її було викладено в цій главі, називають сана̄тана-йоґою, або вічною діяльністю живої істоти. Цю йоґу складають два різновиди жертовних дій: перший — це принесення в жертву матеріальної власності, а другий називають знанням своєї сутності, і він є чистою духовною діяльністю. Якщо жертву матеріальною власністю не супроводжує духовне усвідомлення, то така жертва стає матеріальною. Але той, хто здійснює жертвопринесення, прагнучи духовних досягнень, тобто у відданому служінні, приносить досконалу жертву. Звертаючись до духовної діяльності, ми виявляємо, що вона також поділяється на два порядки: усвідомлення своєї власної сутності (тобто свого справжнього становища) й осягнення істини про Верховного Бога-Особу. Той, хто слідує шляхом, на який вказує Бгаґавад-ґı̄та̄, якою вона є, може легко зрозуміти ці дві важливі галузі духовного знання. Він без перешкод набуває досконалого знання про себе, як про невід’ємну Господню частку. Усвідомлення такого факту — благо для людини, бо воно відкриває шлях до пізнання трансцендентних діянь Господа. На початку глави Сам Верховний Господь розповідав про Свою трансцендентну діяльність. Той, хто не розуміє повчань Ґı̄ти, є невіруючим, і слід знати, що він неправильно використовує часткову незалежність, якою наділив його Господь. Той, хто, незважаючи на ці вказівки, не розуміє справжньої природи Господа, як вічного, сповненого блаженства всезнаючого Бога-Особи — той воістину найперший невіглас. Невігластва можна позбутись, поступово усвідомлюючи засади свідомості Кр̣шн̣и. Свідомість Кр̣шн̣и можна пробудити за допомогою різного роду жертвопринесень: напівбогам, жертвування Брахману, жертвопринесень шляхом целібату, впорядкованого сімейного життя, через приборкання чуттів, практику містичної йоґи, покутою, зреченням від матеріальної власності, вивченням Вед й участю в суспільному устрої під назвою варн̣а̄ш́рама-дгарма. Все це є жертвопринесенням і всі вони засновані на впорядкованій діяльності. Але у всій такій діяльності головним чинником є самоусвідомлення. Істинний учень Бгаґавад-ґı̄ти — це той, хто прагне такої мети, але той, хто сумнівається в авторитеті Кр̣шн̣и, падає вниз. Тому нам дано пораду вивчати Бгаґавад-ґı̄ту або інше Святе Письмо під керівництвом істинного духовного вчителя, із смиренням слугуючи йому. Істинний духовний учитель перебуває в лінії учнівської послідовності, що триває з прадавніх часів, і він ні на йоту не відхиляється од повчань Верховного Господа, що їх було передано мільйони років тому богові Сонця, від якого вони перейшли на Землю. Тому потрібно слідувати шляхом, на який указує Бгаґавад-ґı̄та̄, як про те сказано в самій Ґı̄тı̄, остерігаючись людей, що цікавляться лише власним возвеличенням і збивають інших з істинного шляху. Безумовно, що Господь — це Верховна особистість, і Його діяльність — трансцендентна. Той, хто розуміє це, з самого початку вивчення Бгаґавад-ґı̄ти вже є звільненою особистістю.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

О Бƨарато! Тож, знищуючи цей скептицизм, породжений невіглаством твого розуму і вкорінений у твоєму серці, мечем трансцендентного знання, виконуй нішкама-карма-йоґу і вставай до бою. (42)

▶ Коментар:

Отже, о Бгарато! Твій сумнів щодо принципу нішкама-карма-йоґи зумовлений невіглаством, що народилося в твоєму серці. Знищ цей сумнів у своєму розумі мечем трансцендентного знання і слідуй нішкама-карма-йозі. Отже, встань, о Бгарато, і вийди на битву”.

 

इति श्रीमहाभारते शतसाहस्र्यां संहितायां वैयासिक्या भीष्मपर्व्वणि श्रीमद्भगवद्गीतासूपनिषत्सु ब्रह्मविद्यायां योगशास्त्रे श्रीकृष्णार्ज्जुनसंवादे ज्ञानयोगो नाम चतुर्थोऽध्यायः ॥४॥
іті ш́рі̄-маƨа̄бƨа̄рате ш́ата-са̄ƨасрйа̄м̇ сам̇ƨіта̄йа̄м̇ ваійа̄сікйа̄м̇ бƨі̄ш̣ма-парван̣і ш́рі̄мад-бƨаґавад-ґі̄та̄сӯпаніш̣атсу браƨма-відйа̄йа̄м̇ йоґа-ш́а̄стре ш́рі̄-криш̣н̣а̄рджуна-сам̇ва̄де джн̃а̄на-йоґо на̄ма чатуртхо ’дƨйа̄йаƨ̣ [4]
Так завершується четверта глава, що має назву “Джн̃а̄на-йоґа” або “Шлях пробудження душі”, що розповідає про бесіду Шрі Кришни й Арджуни в “Ш́рі̄мад Бƨаґавадґіта Упаніш̣аде”, частини священного писання “Шрі Маƨа̄бƨа̄рати” (Бƨі̄ш̣ма-парва), явленому Шрілою В’ясадевом у ста тисячах віршів.

 

<< 4 глава, (вірші 1–23)

Зміст

5 глава >>