Багатовимірна
“Бƨаґавад-ґіта”

Цей проєкт містить тлумачення і коментарі багатьох видатних вайшнавських святих: Бƨакті Ракшак Шрідƨара, Бƨактіведанти Свамі Прабƨупади, Бƨакті Прадіп Тіртхі , Бƨактівінода Тхакура, Баладева Від’ябƨушана, Вішванатха Чакраварті Тхакура та інших. (Розбір та переклад усіх тлумачень проводитиметься з їхніх оригіналів, поступово все буде додано).

 

Глава 3. Карма-йоґа
Шлях духовного очищення
(вірші 17–43)

 

यस्त्वात्मरतिरेव स्यादात्मतृप्तश्च मानवः ।
आत्मन्येव च सन्तुष्टस्तस्य कार्य्यं न विद्यते ॥१७॥
йас тв а̄тма-ратір ева сйа̄д
 ^{хто  але  внутрішньо радісна  !  буде}
а̄тма-тр̣пташ́ ча ма̄наваƨ̣
^{внутрішньо щаслива   і    людина}
а̄тманй ева ча сантуш̣т̣ас
   ^{в душі  лише    і   цілком задоволена}
тасйа ка̄рйам̇ на відйате
       ^{її     обов’язків    не       існує}
Але хто лиш в душі черпає радість,
щасливий в усвідомленні тих істин,
що розкриваються всередині самі,
та задоволений за будь-яких обставин, —
для нього зобов’язень не існує. (17)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

ту (কিন্তু, Але) йаƨ̣ ма̄наваƨ̣ (যে মানব, та людина) а̄тма-ратіƨ̣ (আত্মাতেই প্রীতি বিশিষ্ট, що сповнена радості завдяки прагненню до своєї душі) атма-триптаƨ̣ ева ча (ও অত্মাতেই তৃপ্ত, і щаслива у самому собі) а̄тмані ева ча (এবং আত্মাতেই, та в душі) сантушт̣аƨ̣ (সম্যक् তুষ্ট, повністю задоволена) сйа̄т (থাকেন, перебуває), тасйа (তাঁহার, її) ка̄рйам̇ (করণীয়, зобов’язань) на відйате (কিছুই নাই, немає) ॥১৭॥
.
কিন্তু Але যে та মানব людина আত্মাতেই що в душі প্রীতিবিশিষ্ট сповнена радості ও та আত্মাতেই в душі তৃপ্ত щаслива এবং і আত্মাতেই в душі সম্যক্ повністю তুষ্ট задоволена থাকেন перебуває, তাঁহার її করণীয়রূপে у вигляді зобов’язань কোন жодних কার্য্য обов’язків নাই немає, কেবল মাত্র суто лише заради শরীর тіла যাত্রা নির্ব্বাহের підтримки তিনি вона কর্ম্ম করিয়া থাকেন діє ১৭॥
Але хто сповнений блаженства у своєму “я”, внутришньо щасливий та повністю задоволений собою за будь-яких обставин, той не має жодних зобов’язень, які йому потрібно виконувати. Він діє, лише забезпечуючи своє тіло необхідними для існування речами. (17)

1 english edition:

tu — But; yah manavah — that man who; syat — is; atma-ratih — internally ecstatic; atma-trptah eva ca — internally satiated; ca — and; santustah — fully satisfied; atmani eva — in the soul alone; tasya — his; karyam — duties; na vidyate — are none. (17)
(eng) But there is no duty to fulfill for one who delights within the self, rejoices in the self alone, and is fully self-satisfied within. He works only for the bare necessities of bodily sustenance.
(укр) Але той, хто насолоджується своїм “я”, тішиться ним самим і повністю задоволений собою, не має жодних обов’язків, які потрібно виконувати. Він працює лише для того, щоб забезпечити своє тіло необхідними речами.

2 english edition:

tu — But; yah mānavaḥ — that man who; syāt — is; ātma-ratiḥ — internally ecstatic; ātma-tṛptaḥ eva cha — internally satiated; cha — and; santuṣṭaḥ — fully satisfied; ātmani eva — in the self alone; tasya — his; kāryam — duties; na vidyate — are none. (17)
(eng) Yet there is no duty to fulfill for the realised person who delights within the self, being fully satisfied within. (His only worldly action or karma is as required for his subsistence.)
(укр) Але для реалізованої людини, яка насолоджується в собі, повністю задоволена собою, немає ніяких обов’язків, які вона повинна виконувати. (Її єдина земна дія, або карма, — це те, що потрібно для її існування).

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

йаƨ̣ — той, хто; ту — але; а̄тма-ратіƨ̣ — черпає задоволення із душі; ева — звичайно; сйа̄т — залишається; атма-триптаƨ̣ — самосвітний; ча — і; ма̄наваƨ̣ — людина; а̄тмані — в собі; ева — лише; ча — і; сантушт̣аƨ̣ — цілком насичений; тасйа — його; ка̄рйам — обов’язок; на — не; відйате — існує.
Але для людини, яка черпає задоволення сама у собі, чиє людське життя спрямоване на самоусвідомлення, і яка знаходить цілковиту вдоволеність лише в собі самій — для неї не існує обов’язків. (17)

Коментар:

Людині, яка повністю перейнялася свідомістю Кр̣шн̣и й цілком задоволена своєю діяльністю в ній, вже нема потреби виконувати ще якісь обов’язки. Завдяки тому, що вона перебуває в свідомості Кр̣шн̣и, весь її внутрішній бруд одразу ж зникає, й таким чином вона досягає плодів виконання багатьох тисяч жертвопринесень. Шляхом такого очищення свідомості людина осягає свій вічний зв’язок із Всевишнім. Таким чином, з Господньої ласки її обов’язки прояснюються самі по собі, й вона більше не потребує настанов Вед. Таку людину в свідомості Кр̣шн̣и більше не цікавить матеріальна діяльність і вона вже не знаходить втіхи у вині, жінках й інших подібних безумствах.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Але людина, яка любить свою душу, залишається щасливою і задоволеною, зосереджуючись лише на душі; вона вільна від будь-яких зовнішніх зобов’язань. (17)

Коментар:

Скуті “колесом дії”, дживи виконують свої обов’язки заради обов’язку; але той, хто знаходить насолоду у реалізації свого істинного “я”, тобто той, хто може розрізняти властивості “я” і “не-я” і завжди зайнятий виконанням властивості “я” (чистої відданості Богу), називається самовдоволеним і самовдоволеним, тобто він насолоджується активною реалізацією істинної природи свого справжнього “я” і Бога. Отже, він не має жодних дій, які повинен виконувати з почуття обов’язку. Він живе, існує і рухається в сфері чистого буддƨі з покірним чистим серцем, що віддано служить Верховному Господеві Шрі Кришн̣і вічним служінням, не маючи ніякого стосунку до себе. Хоча він робить усе, щоб тримати тіло й душу разом, він завжди прагне до вічного блаженства, яке є початком і кінцем існування. Незважаючи на те, що він явно використовує свої органи чуття і дії в усіх сферах життя, він ніколи не робить жодної дії — ні щоденної, ні випадкової, ні корисливої — через свою байдужість до мирської прив’язаности. Отже, його дії дуже відрізняються від корисливих. Коли його дії спрямовані на Мокшу, його називають г’яні (гностиком), а коли вони спрямовані на чисту відданість Абсолютній Особі Шрі Кришні, його називають бƨактою (відданим).

 

नैव तस्य कृतेनार्थो नाकृतेनेह कश्चन ।
न चास्य सर्व्वभूतेषु कश्चदर्थव्यपाश्रयः ॥१८॥
наіва тасйа критена̄ртхо
  ^{не   !       його     виконання   мета}
на̄критенеƨа каш́чана
^{невиконаний   тут    що-небудь}
на ча̄сйа сарва-бƨӯтеш̣у
^{немає  і  його    серед    усіх істот}
каш́чід артха-вйапа̄ш́райаƨ̣
   ^{якоїсь      вигоди       в прихистку}
Своїми вчинками такий мудрець
не накопичує ніколи благочестя,
і не грішить, коли він щось не робить.
Він ні від кого в цьому світі не залежить
для задоволення усіх своїх потреб. (18)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

іƨа (এ জগতে, У цьому світу) тасйа (সেই আত্মারাম পুরুষের, та людина, що щаслива блаженством своєї душі) критена (কৃতকর্ম্ম দ্বারা, виконанням обов’язків) артхаƨ̣ на ева (পূর্ণ্য হয় না, не накопичує благочестя) акритена (কর্ম্মের অকরণ হেতু, невиконанням обов’язків) каш́чана [анартхаƨ̣] на (কোনও পাপ হয় না, не чинить гріха) асйа сарва-бƨӯтешу ча (এবং এই ব্যক্তির নিখিল প্রাণীগণের মধ্যে, для цієї людині серед усіх живих істот) каш́чіт (কেহই, ніхто) артха-вйапа̄ш́райаƨ̣ (স্ব-প্রয়োজনে আশ্রয়নীয়, прихистком для задоволення особистих потреб) на [бхавати] (হয় না, не стане).
.
ইহলোকে У цьому світі সেই আত্মারাম পুরুষের та людина, знаходить щастя у власній душі অনুষ্ঠিত কর্ম্মের জন্য через виконання обов’язків কোনও ніякого পুণ্য благочестя সঞ্চয় হয় না не накопичує, এবং і কর্ত্তব্য কর্ম্মের приписаних обов’язків অনুষ্ঠান জন্য через [не] виконання কোন жодного পাপও гріха উৎপন্ন হয় না не виникає. আব্রহ্ম-স্থাবর পর্য্যন্ত Від Брахми до нерухомих ভূত সকলের মধ্যে серед всіх істот এই ব্যক্তির স্বপ্রয়োজনে для власних потреб цієї людини কেহই ніхто আশ্রয়নীয় прихистком হন না не є ॥১৮॥
У цьому світі людина, що досягла самоусвідомлення та знаходить щастя у власній душі, не накопичує благочестя своїми вчинками і не грішить, утримуючись від виконання своїх обов’язків. Вона незалежна в своїх особистих потребах від будь-яких істот, від Брахми до найпростіших організмів. (18)

1 english edition:

iha — In this world; tasya — for that atmarama (internally self-ecstatic person); arthah na eva — no piety is gained; krtena — by action perfonned; kascana (anarthah) na — nor is any sin committed; akrtena — due to nonperformance of action; sarva-bhutesu ca — and among all living beings; kascit na (bhavati) — no one ever becomes; asya artha-vyapasrayah — a shelter for his sake. (18)
(eng) In this world, a self-realized person who rejoices in the soul does not accrue piety by the performance of actions, nor does he incur sin by abstaining from duties. Amongst all living entities, from the highest life-forms of the planet of Lord Brahma down to the world of immobile organisms, he never depends on anyone for any personal demand whatsoever.
(укр) У цьому світі людина, що досягла самоусвідомлення та знаходить щастя у власній душі, не накопичує благочестя своїми вчинками і не грішить, утримуючись від виконання своїх обов’язків. Вона незалежна в своїх особистих потребах від будь-якої форми життя, від високих істот планети Господа Брахми до найпростіших нерухомих організмів.

2 english edition:

iha — In this world; tasya — for that ātmārāma, one who delights in the self; arthaḥ na eva — no piety is gained; kṛtena — by action; kaśchana (anārthaḥ) na — nor is any sin committed; akṛtena — by inaction; sarva-bhūteṣu cha — and of all beings; kaśchit na (bhavati) — no one is; asya artha-vyapāśrayaḥ — depended on by him for any purpose. (18)
(eng) In the world, he neither gains by action, nor loses by inaction. He does not depend on any other being (from Lord Brahmā down to the simplest life-form) for any purpose.
(укр) У світі він не здобуває, діючи, і не втрачає, не діючи. Він не залежить від жодної іншої істоти (від Господа Брахми до найпростішої форми життя) ні в чому.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

на — ніколи; ева — неодмінно; тасйа — його; критена — виконанням обов’язку; артхаƨ̣ — мета; на — не; акритена — невиконанням обов’язку; іƨа — у цьому світі; каш́чана — що б там не; на — ніколи; ча — і; асйа — його; сарва-бƨӯтешу — серед усіх живих істот; каш́чіт — будь-який; артха — мета; вйапа̄ш́райаƨ̣ — той, хто приймає притулок у.
Людина, яка усвідомила себе, не переслідує якихось цілей, виконуючи свої обов’язки, немає в неї і причини не виконувати їх. Вона також не має ніякої потреби залежати від інших живих істот. (18)

Коментар:

Людині, яка повністю перейнялася свідомістю Кр̣шн̣и й цілком задоволена своєю діяльністю в ній, вже нема потреби виконувати ще якісь обов’язки. Завдяки тому, що вона перебуває в свідомості Кр̣шн̣и, весь її внутрішній бруд одразу ж зникає, й таким чином вона досягає плодів виконання багатьох тисяч жертвопринесень. Шляхом такого очищення свідомості людина осягає свій вічний зв’язок із Всевишнім. Таким чином, з Господньої ласки її обов’язки прояснюються самі по собі, й вона більше не потребує настанов Вед. Таку людину в свідомості Кр̣шн̣и більше не цікавить матеріальна діяльність і вона вже не знаходить втіхи у вині, жінках й інших подібних безумствах.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Що б не робила чи не робила самодостатня людина, спрямовано лише на всезагальне благо —
Така людина не здобуває благочестя своїми вчинками і не здійснює гріха, відсторонюючись від дій. Вона не бачить у цьому світі нічого, до чого б варто прагнути. (18)

Коментар:

Він самовдоволений і не несе відповідальності за жодну доброчинність чи ваду, що випливає з належного виконання чи невиконання ним своїх обов’язків. Той, хто вдоволений собою, не має симпатії чи антипатії до всього, що стосується світу. Оскільки він насолоджується і вдоволений вічним любовним служінням Мені, Верховному Господеві, єдиному Об’єктові свого поклоніння, його вчинки не можна оцінювати за мірками доброчинности чи порочности. Отже, що б він не робив чи не робив, усе спрямоване на всезагальне благо.

 

तस्मादसक्तः सततं कार्य्यं कर्म्म समाचर ।
असक्तो ह्याचरन्कर्म्म परमाप्नोति पूरुषः ॥१९॥
тасма̄д асактаƨ̣ сататам̇
    ^{тому  неприв’язаний    завжди}
ка̄рйам̇ карма сама̄чара
^{приписані обов’язки  виконуй досконало}
асакто ƨй а̄чаран карма
^{неприв’язаний  !  здійснюючи  обов’язки}
парам а̄пноті пӯруш̣аƨ̣
  ^{бхакті    знаходить    людина}
Тому завжди обов’язок виконуй,
відкинувши прихильності мирські.
Так люди визволення досягають,
(яке є станом відданості Богу). (19)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

тасма̄т (অতএব, Отже) асактаƨ̣ [сан] (ফলাসক্তি রহিত হইয়া, будучи позбавленим прив’язаности до плодів дій) сататам̇ (সর্ব্বদা, завжди) ка̄рйам̇ карма (বিহিত কর্ম্ম, приписані обов’язки) сама̄чара (সম্যক্ আচরণ কর, виконуй досконало), ƨі (যেহেতু, оскільки) асактаƨ̣ [сан] (অনাসক্ত হ৩য়া, без прив’язаності) карма а̄чаран (কর্ম্ম করিলে, коли виконує обов’язки) пӯрушаƨ̣ (পুরুষ, людина) парам̇ (অর্থাৎ পরমভক্তি, то чисту відданість Богу найвищого типу) а̄пноті (লাভ করেন, знаходить).
.
অতএব Отже ফলাসক্তি прагнення плодів পরিত্যাগ পূর্ব্বক відкинувши, সর্ব্বদা завжди অবশ্য безумовно কর্ত্তব্যরূপে як обов’язок বিহিত приписані কর্ম্মের дії অনুষ্ঠান কর виконуй. যেহেতু Оскільки অনাসক্ত ভাবে безпристрастно কর্ম্ম обов’язки করিতে করিতে виконуючи, জীবের живі істоти মোক্ষ звільнення লাভ досягають. নিষ্কাম Безкорисливих কর্ম্ম সকলের дій চরম পরিপাক্কাবস্থায় у стані остаточної зрілості যে পরমাভক্তি জন্মে народжується вища відданість Богу, яка তাহাই саме вона মোক্ষ є звільненням ১৯॥
Тому виконуй завжди свій приписаний обов’язок, відмовившись від будь-яких очікувань на плоди своїх дій. Постійне здійснення вчинків без прихильності до їхніх результатів веде живу істоту до визволення. А справжнє звільнення — це стан цілковитої відданости Богу, що досягається в остаточній зрілости безкорисливих дій. (19)

1 english edition:

tasmat — Therefore; asaktah (san) — being unattached to the fruits of actions; satatam — always; samacara — perfectly perform; karyam karma — prescribed duties; hi — since; karma-acaran — by performing these duties; asaktah — without attachment; purusah — a person; apnoti — gains; param — pure devotion of the highest type. (19)
(eng) Therefore, giving up all attachment to the fruits of action, always perform your prescribed activities as a matter of duty. By the continual performance of action without attachment, a living being attains liberation. And true liberation is the state of exclusive devotion, attained in the ultimate maturity of selfless action.
(укр) Тому виконуй завжди свій обов’язок, відмовившись від будь-яких очікувань на плоди своїх дій. Постійне здійснення вчинків без прихильності до їхніх результатів веде живу істоту до визволення. А справжнє звільнення — це стан цілковитої відданости Богу, що досягається в остаточній зрілости безкорисливих дій.

2 english edition:

tasmāt — Therefore; asaktaḥ (san) — being unattached to the fruits of your actions; satatam — always; samāchara — perfectly perform; kāryam karma — prescribed duties; hi — since; karma ācharan — by performing these duties; asaktaḥ — without attachment; pūruṣaḥ — a person; āpnoti — attains; param — liberation, param-bhakti—pure devotion. (19)
(eng) So perform your prescribed duties without attachment. By selflessly executing one’s duties a person attains liberation. (True liberation is the state of pure devotion, attained in the maturity of selfless action.)
(укр) Тому виконуйте свої обов’язки без прихильності. Безкорисливо виконуючи свої обов’язки, людина досягає звільнення. (Справжнє звільнення — це стан чистої відданості Богу, що досягається в зрілості безкорисливої дії).

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

тасма̄т — тому; асактаƨ̣ — без прихильності; сататам — постійно; ка̄рйам — як обов’язок; карма — робота; сама̄чара — здійснюй; асактаƨ̣ — неприв’язаний; ƨі — неодмінно; а̄чаран — здійснюючи; карма — робота; парам — Всевишній; а̄пноті — досягає; пӯрушаƨ̣ — людина.
Тому людина повинна діяти, керуючись тільки почуттям обов’язку, без зацікавленості в плодах своєї діяльності, бо, діючи без прив’язаності, вона досягає Всевишнього. (19)

Коментар:

Для відданих Всевишній — це Бог-Особа, а для імперсоналістів Він — звільнення. Тому людина, яка працює для Кр̣шн̣и, тобто в свідомості Кр̣шн̣и, під належним керівництвом і не прив’язана до плодів своєї праці — безумовно прямує до вищої мети життя. Арджуні було сказано, що він повинен взяти участь в битві на Курукшетрі задля Кр̣шн̣и, тому що Кр̣шн̣а бажав цього. Прагнення бути доброю людиною й не чинити насильства теж є вияв особистої прив’язаності до наслідків своєї діяльності, але діяти задля Всевишнього — означає діяти, не очікуючи результату. Такою є вища досконалість діяльності, яку рекомендує Верховний Бог-Особа, Ш́рı̄ Кр̣шн̣а.
Такі ведичні ритуали, як жертвопринесення, виконують для того, щоб очиститись від наслідків гріховних вчинків, що здійснені задля чуттєвої втіхи. Проте, дії в свідомості Кр̣шн̣и трансцендентні стосовно наслідків як доброї, так і лихої діяльності. Людина в свідомості Кр̣шн̣и ніколи не прив’язується до плодів своєї діяльності, а діє лише задля Кр̣шн̣и. Бувши залученою до найрізноманітнішої діяльністі, вона, проте, лишається цілком неприв’язаною.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Приписані обов’язки не повинні бути корисними —
Тому завжди виконуй покладені на тебе обов’язки, будучи байдужим до їхніх результатів. Адже до найвищої мети дійде той, хто виконує свої обов’язки без будь-якої прив’язаності. (19)

Коментар:

О Арджуно! Тому завжди виконуй приписані тобі обов’язки без жодної прив’язаности до їхніх плодів, бо тільки так втілена душа може досягти вищої мети, або спасіння. Спасіння —це не що інше, як реалізація вічної функції душі — безкорисливого служіння Абсолютній Особі, що є вершиною всіх обов’язків, приписаних священними писаннями.

 

कर्म्मणैव हि संसिद्धिमास्थिता जनकादयः ।
लोकसङ्ग्रहमेवापि सम्पश्यन्कर्त्तुमर्हसि ॥२०॥
карман̣аіва ƨі сам̇сіддƨім
^{виконанням обов’язку  !  досконалість}
а̄стхіта̄ джанака̄дайаƨ̣
  ^{здобули       Джанака та інші}
лока-сан̇ґраƨам ева̄пі
 ^{людей         благо          також}
сампаш́йан картум арƨасі
^{враховуючи  виконувати   будь готовий}
Цар Джанака та інші мудреці
сягнули досконалости в житті
(у формі відданості Богу, бƨакті),
обов’язки виконуючи вправно.
Так само й ти обов’язки виконуй,
щоб стати гідним прикладом для інших. (20)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

джанака-а̄дайаƨ̣ (জনকাদি জ্ঞানিগণ, Мудреці, такі як цар Джанака та інші) карман̣а̄ ева (কর্ম্মের দ্বারাই, саме через виконання обов’язку) ƨі (নিশ্চিত, безумовно) сам̇сіддƨім̇ (ভক্তিরূপ সম্যক্ সিদ্ধি, досконалість у формі відданости Богу) а̄стхіта̄ƨ̣ (লাভ করিয়াছিলেন, здобули) । лока-сан̇ґраƨам апі сам̇паш́йан ева (লোকে শিক্ষা গ্রহণ করিবে এইরূপ বিবেচনায়ও, Тож, щоб наставити звичайних людей) [карма] (কর্ম্ম, обов’язок) картум̇ (করিতে, виконувати) арƨасі (যোগ্য হও, будь готовий) ॥২০॥
.
জনক Джанака প্রভৃতি та інші জ্ঞানাধিকারী ব্যক্তিগণও мудреці також কর্ম্মের দ্বারাই само виконанням обов’язків ভক্তিরূপ як відданість Богу সংসিদ্ধি досконалості প্রাপ্ত হইয়াছিলেন досягли. অতএব Отже লোকশিক্ষার্থ заради навчання людей তোমার тобі কর্ম্ম обов’язки করা виконувати উচিত слід ॥২০॥
Цар Джанака та інші мудреці досягли досконалости у відданости Богу, виконуючи покладені на них обов’язки. Так само і ти, виконуючи власні обов’язки, повинен стати прикладом для інших. (20)

1 english edition:

janaka-adayah — The learned, such as King Janaka and others; hi — certainly, asthitah — obtained; samsiddhim — the state of full perfectional devotion; karmana eva — by means of performing their duties. arhasi — Be prepared; kartum — to perform; (karma) — action; loka-sangraham api sampasyan eva — also, with the consideration that the people in general will receive instruction. (20)
(eng) King Janaka and other learned personalities attained to perfection in devotion by performing their prescribed duties. Therefore, it is proper that you perform your duty for the instruction of the masses.
(укр) Цар Джанака та інші мудреці досягли досконалости у відданости Богу, виконуючи покладені на них обов’язки. Так само і ти, виконуючи власні обов’язки, повинен стати прикладом для інших.

2 english edition:

janaka-ādayaḥ — The learned, such as King Janaka and others; hi — certainly; āsthitāḥ — obtained; saṁsiddhim — success—devotion; karmaṇā eva — by fulfilling their duties. arhasi — Be prepared; kartum — to do; (karma) — work; api — also; loka-saṅgraham sampaśyan eva — in the consideration of the welfare of the people. (20)
(eng) King Janaka and other learned personalities succeeded in attaining devotion through the execution of their prescribed duties. So it is fitting that you fulfill your duty in consideration of the welfare of the people.
(укр) Цар Джанака та інші мудреці досягли відданости завдяки виконанню своїх обов’язків. Тож буде правильно, якщо ти виконуватимеш свій обов’язок, дбаючи про благополуччя людей.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

карман̣а̄ — роботою; ева — навіть; ƨі — неодмінно; сам̇сіддƨім — досконало; а̄стхіта̄ƨ̣ — розташований; джанака-а̄дайаƨ̣ — Джанака й інші царі; лока-сан̇ґраƨам — люди загалом; ева апі — також; сампаш́йан — вважаючи; картум — діяти; арƨасі — ти повинен.
Царі, подібні до Джанаки, досягали досконалості, просто виконуючи свої обов’язки. Тому, задля виховання людей, ти повинен робити своє діло. (20)

Коментар:

Такі царі, як Джанака й інші, були душами, які досягли самоусвідомлення, отже, від них не вимагалось виконувати визначених у Ведах обов’язків. Однак, вони все ж таки здійснювали всі рекомендовані для них дії, щоб бути взірцем для інших людей. Джанака був батьком Сı̄ти й тестем Господа Ш́рı̄ Ра̄ми. Він був великим відданим Господа, і тому вже перебував у трансцендентному стані свідомості, але бувши також царем Мітгіли (частина провінції Біхар в Індії), він повинен був являти своїм підданим приклад виконання визначених обов’язків. Господа Кр̣шн̣у та Його вічного друга Арджуну ніхто не змушував брати участі в битві на Курукшетрі, але вони пішли на це, щоб показати людям неминучість насилля за обставин, де будь-які розважливі доводи виявляються марними. Перед битвою на Курукшетрі було ужито всіх заходів, навіть Сам Верховний Бог-Особа доклав зусиль, щоб уникнути її, але протилежна сторона затято жадала битви. В ім’я праведної цілі необхідно було вступити в бій. Хоча людина в свідомості Кр̣шн̣и може не мати жодних інтересів у цьому світі, але вона працює, щоб навчити людей, як правильно жити та яким чином діяти. Досвідчена людина в свідомості Кр̣шн̣и здатна діяти таким чином, що за нею підуть й інші, про що і йдеться у дальшому вірші.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Безкорислива дія веде до вічного блага —
Великі душі, такі як Джанака, досягали найвищої мети, тобто відданості Богу, здійснюючи вчинки. Більше того, з огляду на благо світу, ви, безумовно, маєте право виконувати свої обов’язки. (20)

Коментар:

Г’яні-бƨакти, такі як Джанака, досягли бƨакті, тобто цілковитої відданості Верховному Господу Вішну, виконуючи вчинки, що сприяють досягненню цієї мети. Ти можеш вважати себе г’яні-бƨактою, знавцем Абсолютної Істини, але ти все одно повинен виконувати свої обов’язки на благо світу, в якому живеш.

 

यद्यदाचरति श्रेष्ठस्तत्तदेवेतरो जनः ।
स यत्प्रमाणं कुरुते लोकस्तदनुवर्त्तते ॥२१॥
йад йад а̄чараті ш́реш̣т̣хас
   ^{то      як      чинить          великий}
тат тад еветаро джанаƨ̣
   ^{також       звичайні        люди}
са йат прама̄н̣ам̇ куруте
^{він  який      висновок    приймає}
локас тад анувартате
  ^{люди    того    дотримуються}
Звичайні люди імітують поведінку,
яку являє видатна людина, —
приймають її висновки та цілі
як свої власні прагнення й мотиви. (21)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

ш́решт̣хаƨ̣ (শ্রেষ্ঠ ব্যক্তি, Видатні люди) йат йат (যাহা যাহা, все те, як) а̄чараті (অচরণ করেন, поводять себе) ітараƨ̣ джанаƨ̣ (সাধারণ ব্যক্তি, звичайні люди) тат тат ева (সেই সেই কর্ম্মই, саме такими діями) [а̄чараті] (আচরণ করে, поводять себе), саƨ̣ (সেই শ্রেষ্ঠ ব্যক্তি, ця велика особистість) йат (যাহাকে, то, що) прама̄н̣ам (প্রমাণ বলিয়া, як правильний висновок) куруте (স্বীকার করেন, визнає) локаƨ̣ (সাধারণ লোকও, звичайні люди також) тат (তাহাই, саме тому) анувартате (অনুসরণ করে, слідують) ॥২১॥
.
শ্রেষ্ঠ Видатна লোক людина যেরূপ яку আচরণ করিয়া থাকেন поведінку демонструє, সাধরণ звичайні লোক-সকল люди তাহারই саме це অনুকরণ করেন наслідують. তিনি যাহাকে Що вони প্রমাণ বলিয়া як правильний висновок স্বীকার করেন приймають, সাধারণ звичайні লোকও люди তাহাতেই також тому অনুবর্ত্তী হয় слідують. ॥২১॥
Широкі маси наслідують ту поведінку, яку демонструє видатна людина. Вони слідують тому, що велика особистість вважає правильним висновком. (21)

1 english edition:

yat yat — The various ways in which; sresthah — a great personality; acarati — conducts himself; itarah janah — other lesser men; (acarati) — will conduct themselves; tat tat eva — in those very same ways. yat — That which; sah — that great personality; kurute — accepts; pramanam — as the right conclusion; lokah — ordinary men; anuvartate — will follow; tat — that indeed. (21)
(eng) The general masses imitate the ways of great men. They follow whatever the great personality accepts as the right conclusion.
(укр) Широкі маси наслідують шляхи великих людей. Вони слідують тому, що велика особистість вважає правильним висновком.

2 english edition:

yat yat — However; śreṣṭaḥ — the great personality; ācharati — conducts himself; itaraḥ janaḥ — other lesser men; (ācharati) — will conduct themselves; tat tat eva — accordingly. yat — Whatever; saḥ — the great personality; kurute — accepts; pramāṇam — as the standard; lokaḥ — ordinary men; tat anuvartate — follow that. (21)
(eng) The masses follow the ways of great men, following the standards they set.
(укр) Маси йдуть шляхами великих людей, слідуючи встановленим ними стандартам.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

йат йат — що б; а̄чараті — він робить; ш́решт̣хаƨ̣ — шанований провідник; тат — те; тат — і лише те; ева — неодмінно; ітараƨ̣ — звичайний; джанаƨ̣ — особистість; саƨ̣ — він; йат — котрий би не; прама̄н̣ам — приклад; куруте — здійснює; локаƨ̣ — весь світ; тат — те; анувартате — йде вслід.
Що б не робила видатна людина, звичайні люди йдуть за нею. І яких би норм вона не встановила на прикладі власних дій — весь світ наслідує її. (21)

Коментар:

Люди завжди потребують лідера, здатного вчити їх на власному прикладі. Лідер не може відучити людей від тютюну, якщо він сам палить. Господь Чаітанйа казав, що вчитель мусить сам поводитись належить чином, перш ніж братись навчати. Того, хто вчить на власному прикладі, називають а̄ча̄рйа, ідеальний вчитель. Тому вчитель повинен дотримуватись засад ш́а̄стр, щоб виховати звичайну людину. Він не може вигадувати правила, які суперечать засадам явлених ш́а̄стр. Таке Святе Письмо, як Ману- сам̇гіта̄ та інші явлені ш́а̄стри вважають взірцями, яких слід дотримуватись, і вчення лідера повинно бути засноване на принципах таких загальновизнаних ш́а̄стр. Ті, хто бажає вдосконалити себе, повинні додержуватись стандартних правил, як це робили великі вчителі. Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам також підтверджує, що необхідно слідувати стопами великих відданих, і саме таким є шлях духовного поступу. Царя або главу держави, батька й шкільного вчителя природно вважають провідниками простих людей. Кожен такий лідер несе величезну відповідальність за своїх підлеглих, і тому він повинен добре знатись на святих книгах, кодексах духовності й моралі.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Навіть Господь чинить дії для загального блага, і мудрі йдуть за Ним —
Прості люди виконують те, що робить велика людина. Вони слідують тому, що він приймає як стандарт дії. (21)

Коментар:

Прості люди беззаперечно і безоглядно наслідують вчинки великих людей; будь-який стандарт чи принцип життя, встановлений останніми, приймається і дотримується як істина звичайним людським загалом.

 

न मे पार्थास्ति कर्त्तव्यं त्रिषु लोकेषु किञ्चन ।
नानवाप्तमवाप्तव्यं वर्त्त एव च कर्म्मणि ॥२२॥
на ме па̄ртха̄сті картавйам̇
^{не   Мій    Арджуна   є      обов’язок}
тріш̣у локеш̣у кін̃чана
^{у трьох      світах        якийсь}
на̄нава̄птам ава̄птавйам̇
 ^{не      бажане          недосягнуте}
варта ева ча карман̣і
^{зайнятий    !      і     в обов’язках}
Арджуно! В цьому всесвіті не маю
Я жодних зобов’язань як Всевишний.
Ні в чому зовсім Я не потребую
і не жадаю в трьох мірах нічого.
Проте, Я діяти продовжую завжди́. (22)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

ƨе па̄ртха (হে অর্জ্জুন! О Арджуно!) трішу локешу (ত্রিজগতে, у трьох світах) ме (আমার, Мого) кін̃чана (কোন, якогось) картавйам̇ на асті (করণীয় নাই, немає обов’язків) [йатаƨ̣] (যেহেতু, оскільки) [мама] (আমার, Мого) анава̄птам (অপ্রাপ্ত, недосягнутого) ава̄птавйам̇ (বা প্রাপ্য, що потрібно отримати) [кін̃чана на асті] (কিছুই নাই, нічого немає) [татха̄пи] карман̣і (কর্ম্মে, в обов’язках) варте ева ча (প্রবর্ত্তমান রহিয়াছি, продовжую діяти).
.
হে অর্জ্জুন О Арджуно! আমি Я পরমেশ্বর Верховний Господь এই ত্রিলোক মধ্যে у трьох світах আমার Мого কিছুই ніякого কর্ত্তব্য обов’язку নাই немає, যেহেতু оскільки আমার Мого অপ্রাপ্ত недосягнутого বা або পাইবার যোগ্য що варте отримати কিছুমাত্র якусь বস্তু річ নাই немає; তথাপি тим не менш আমি Я নিজে Сам কর্ম্মাচরণ діяльність করিতেছি виконую ॥২২॥
О Арджуно! Як Верховний Господь, Я не маю жодних обов’язків у трьох світах, оскільки немає для Мене нічого недосягнутого чи потрібного. Проте, Я продовжую діяти. (22)

1 english edition:

(he) partha — O Arjuna; trisu-lokesu — in the three planetary systems; na asti — there is not; kincana — any; kartavyam — performable duty; me — for Me; (yatah) — since; na (asti kincana) — there is nothing; anavaptam — unobtained; avaptavyam — or to be obtained; (mama) — for Me; (tathapi) -and yet; varte eva ca — I am engaged; karmani — in activity. (22)
(eng) O Arjuna, I, the Supreme Lord, have no duty whatsoever in the three worlds, since there is nothing unobtained or necessary to be obtained by Me; and yet, personally, I am active.
(укр) О Арджуно! Я, Верховний Господь, не маю жодних обов’язків у трьох світах, оскільки немає для Мене нічого недосягнутого чи потрібного. Проте, Я продовжую діяти.

2 english edition:

(he) pārtha — O Arjuna; triṣu lokeṣu — in the three worlds; na asti — there is not; kiñchana — any; kartavyam — duty to be done; me — for Me; (yataḥ) — since; na (asti kiñchana) — there is nothing; anavāptam — unobtained; avāptavyam — or to be obtained; (mama) — for Me; (tathāpi) — and yet; varte eva cha — I am engaged; karmaṇi — in activity. (22)
(eng) O Arjuna, I have no duty in the three worlds. I lack nothing, and there is nothing to be attained by Me; and yet, I, Myself, am active.
(укр) О Арджуно, Я не маю ніякого обов’язку в трьох світах. Мені нічого не бракує, і немає нічого, чого Я мав би досягти, але Я продовжую діяти.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

на — не; ме — Мій; па̄ртха — син Притги; асті — є; картавйам — визначений обов’язок; трішу — в трьох; локешу — планетних системах; кін̃чана — будь-яке; на — ніщо; анава̄птам — бажане; ава̄птавйам — здобуте; варте — Я залучений; ева — неодмінно; ча — також; карман̣і — у визначених обов’язках.
О сину Пр̣тги, у всіх трьох планетних системах нема такої справи, яку Я був би зобов’язаний виконувати. Я нічого не бажаю і нічого не потребую — і все ж таки Я виконую визначені обов’язки. (22)

Коментар:

Верховного Бога-Особу описано в ведичній літературі таким чином:
там ı̄ш́вара̄н̣а̄м̇ парамам̇ махеш́варам̇
там̇ девата̄на̄м̇ парамам̇ ча даіватам
патім̇ патı̄на̄м̇ парамам̇ параста̄д
віда̄ма девам̇ бгуванеш́ам ı̄д̣йам
на тасйа ка̄рйам̇ каран̣ам̇ ча відйате
на тат-самаш́ ча̄бгйадгікаш́ ча др̣ш́йате
пара̄сйа ш́актір вівідгаіва ш́рӯйате
сва̄бга̄вікı̄ джн̃а̄на-бала-крійа̄ ча
«Верховний Господь — правитель усіх правителів і владика всіх вождів усіх планет. Усі і все підвладне Йому. Це Він — Верховний Господь — наділяє живу істоту певними повноваженнями, певною силою, — сама ж вона не володіє верховною владою. Йому також поклоняються всі напівбоги, Він — верховний керівник усіх керівників. Він трансцендентний щодо всіх вождів матеріального світу, і всі поклоняються Йому. Нема нікого вищого од Нього, Він — верховна причина всіх причин.
У Нього немає тілесної форми, як у звичайних живих істот. Нема різниці між Його тілом та душею, Він абсолютний, всі Його чуття трансцендентні. Кожний з органів Його чуття може виконувати роботу будь-якого іншого. Нема нікого рівного Йому або вищого від Нього. Він має різноманітні потенції, і тому діяльність Його протікає сама по собі в природній послідовності» (Ш́вета̄ш́ватара Упанішада 6.7–8).
У Бога-Особи вдосталь усього і все воно істинносуще, і тому в Нього немає потреби виконувати якісь обов’язки. Той, хто зацікавлений в плодах своєї діяльності, має якісь певні визначені обов’язки, але нема обов’язків у того, хто нічого не прагне у всіх трьох планетних системах. І все ж таки Господь Кр̣шн̣а бере участь у битві на Курукшетрі, очолюючи кшатрій, бо захищати скривджених — обов’язок кшатрійі. Хоча Він перебуває над усіма заповідями явлених ш́а̄стр, Він не порушує цих заповідей Своїми діями.

Бхакті Прадіп Тіртха:

О Партхо! У трьох світах Я не маю ніяких обов’язків, бо для Мене немає нічого недосяжного чи досяжного. І все ж Я завжди продовжую діяти. (22)

Коментар:

Поглянь, о Партхо: в трьох світах Я не маю жодного обов’язку, що лежав би на Мені (адже Я Верховний Господь, а отже, перебуваю далеко за межами земних законів), жодного об’єкта, що був би недосяжний для Мене, і все ж заради блага світу Я дію.

 

यदि ह्यहं न वर्त्तेयं जातु कर्म्मण्यतन्द्रितः ।
मम वर्त्त्मानुवर्त्तन्ते मनुष्याः पार्थ सर्व्वशः ॥२३॥
йаді ƨй аƨам̇ на вартейам̇
 ^{якщо    !        Я       не       зайнятий}
джа̄ту карман̣й атандрітаƨ̣
 ^{колись    у обов’язків       старанно}
мама вартма̄нувартанте
   ^{Моїм     шляхом           підуть}
мануш̣йа̄ƨ̣ па̄ртха сарваш́аƨ̣
        ^{люди         Арджуна        всіляко}
Якщо відмо́влюся Я коли-небудь
від викона́ння всіх обов’язків Своїх,
то люди теж, за прикладом Моїм,
свої обов’язки залишать. (23)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

[ƨе] па̄ртха (হে অর্জ্জুন!, О Арджуно!) йаді джа̄ту (যদি কখনও, Якщо коли-небудь) атандрітаƨ̣ [сан] (অবহিত হইয়া, не зайнятий) аƨам (আমি, Я) карман̣і (কর্ম্মে, в обов’язках) на вартейам̇ (প্রবৃত্ত না হই, не братиму участь), [тарƨі] (তবে, тоді) ƨі (নিশ্চয়ই, безумовно) манушйа̄ƨ̣ (মানবগণ, люди) сарваш́аƨ̣ (সর্ব্বথা, всіляко) мама (আমার, Мій) вартма (পথ, шлях) анувартанте (অনুসরণ করিবে, наслідуватимуть).
.
হে অর্জ্জুন О Арджуно! কখনও Коли-небудь যদি якщо আমি я অবহিত бездіяльним হইয়া стану কর্ম্মানুষ্ঠান না করি не буду виконувати Свої обов’язки, তবে то আমার Моїми অনুবর্ত্তী послідовниками হইয়া ставши, সকল всі মনুষ্যই люди কর্ম্ম від обов’язків পরিত্যাগ করিবে відмовляться ২৩॥
О Арджуно, якщо Я коли-небудь відмовлюся від виконання Своїх обов’язків, то всі люди, ставши Моїми послідовниками, також відмовляться від своїх обов’язків. (23)

1 english edition:

(he) partha — O Arjuna; yadi jatu — if ever; aham — I; na varteyam — do not engage; atandritah — attentively; karmani — in duties; (tarhi) — then; hi — certainly; manusyah — all men; anavartante — will follow; mama — My; vartma — path; sarvasah — in all respects. (23)
(eng) O Arjuna, if I ever avoid activity then all men, following in My footsteps, will give up their duties.
(укр) О Арджуно, якщо Я коли-небудь відмовлюся від діяльности, то всі люди, що йдуть Моїми стопами, також відмовляться від своїх обов’язків.

2 english edition:

(he) pārtha — O Arjuna; yadi jātu — if ever; aham — I; na varteyam — do not engage; atandritaḥ — attentively; karmaṇi — in duties; (tarhi) — then; hi — certainly; manuṣyāḥ — all men; anuvartante — will follow; mama — My; vartma — path; sarvaśaḥ — in all respects. (23)
(eng) O Arjuna, if ever I do not engage attentively in duties, then all men, following My example, will give up their duties.
(укр) О Арджуно, якщо Я коли-небудь не буду уважно виконувати свої обов’язки, то всі люди, за Моїм прикладом, теж знехтують своїми обов’язками.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

йаді — якщо; ƨі — неодмінно; аƨам — Я; на — не; вартейам — так зайнятий; джа̄ту — будь-коли; карман̣і — у виконанні визначених обов’язків; атандрітаƨ̣ — дуже ретельно; мама — Мій; вартма — шлях; анувартанте — послідують; манушйа̄ƨ̣ — усі люди; па̄ртха — син Притги; сарваш́аƨ̣ — з усякого погляду.
Якщо б Я коли-небудь знехтував Своїм обов’язком, о Па̄ртго, всі люди, звичайно, наслідували б Мій приклад. (23)

Коментар:

Щоб підтримувати соціальний спокій та суспільний порядок, які необхідні для духовного розвитку, існують сімейні традиції, яких слід дотримуватись кожній цивілізованій людині. Хоча такі правила й приписи стосуються лише обумовлених душ і не поширюються на Господа Кр̣шн̣у, Він прийшов на Землю, щоб відновити релігійні засади, і тому Він Сам їх дотримувавсь. У протилежнім випадку люди теж порушували б їх, тому що Він — найвищий авторитет. З Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам стає зрозумілим, що Господь Кр̣шн̣а виконував усі релігійні обов’язки дома й на людях, як це годиться сімейній людині.

Бхакті Прадіп Тіртха:

О Партха! Якщо Я коли-небудь уникатиму діяльности, не зайнятий, люди будуть наслідувати мої шляхи у всьому. (23)

Коментар:

Якщо Я коли-небудь ухилятимуся від дії, О Партхо, всі люди підуть за Мною і будуть триматися осторонь від своїх обов’язків.

 

उत्सीदेयुरिमे लोका न कुर्य्यां कर्म्म चेदहम् ।
सङ्करस्य च कर्त्ता स्यामुपहन्यामिमाः प्रजाः ॥२४॥
утсі̄дейур іме лока̄
    ^{загинули     б ці    світи}
на курйа̄м̇ карма чед аƨам
^{не виконував би  обов’язок  якби   Я}
сан̇карасйа ча карта̄ сйа̄м
^{неблаг.потомства   і   творець   став}
упаƨанйа̄м іма̄ƨ̣ праджа̄ƨ̣
     ^{знищив би      цих      нащадків}
Тому, якщо обов’язки оставлю,
то жителі усіх світів загинуть,
бо стану Я причиною появи
змішання каст і хаосу в суспільстві,
яке веде до деградації нащадків. (24)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

чет (যদি, Якщо) аƨам (আমি, Я) карма (কর্ম্ম, обов’язки) на курйа̄м (না করি, не виконую) [тарƨі] (তবে, тоді) іме лока̄ƨ̣ (এই সমস্ত লোকই, всі цв люди) [карма тйактва̄] (কর্ম্মত্যাগ পূর্ব্বক, відмовившись від діяльності) утсı̄дейуƨ̣ (বিনষ্ট হইবে, загинуть), ча (এবং, і) [аƨам̇] (আমি, Я) сан̇карасйа (বর্ণসঙ্করের, змішування каст) карта̄ (কর্ত্তা, творцем) сйа̄м (হইব, стану), [евам̇ аƨам ева] (এইরূপে আমিই, таким чином Я Сам) іма̄ƨ̣ праджа̄ƨ̣ (এই সমস্ত প্রজাকে, всіх нащадків) упаƨанйа̄м (বিনাশ করিব, знищу).
.
যদি Якщо আমি Я কর্ম্ম обов’язки না করি не виконуватиму, তবে то আমার দৃষ্টান্তে за Моїм прикладом এই ці সমস্ত লোকই люди কর্ম্ম від обов’язків পরিত্যাগ করিয়া відмовляючись, উৎসন্ন হইবে загинуть এবং і আমি Я বর্ণসঙ্করের змішування каст প্রবর্ত্তক হইব стану причиною, এইরূপে таким чином আমিই Я сам এই цих সমস্ত প্রজাকে нащадків বিনষ্ট করিব знищу ॥২৪॥
Якщо Я не буду виконувати Свої обов’язки, то, наслідуючи Мій приклад, усі жителі цих світів також відмовляться від своїх обов’язків, що призведе до їхнього занепаду. Так Я стану причиною появи недоброчесного населення, і таким чином Я знищу всіх цих нащадків. (24)

1 english edition:

cet- If; aham — I; na kuryam — do not perform; karma — duties; (tarhi) — then; ime lokah — the inhabitants of all these worlds; utsideyuh — will be destroyed; (karma tyaktva) — having given up their duty; ca — and; (aham) — I: syam — will be; karta — the creator; sankarasya — of varna-sankara, or unvirtuous population. (evam aham eva) — In this way, I alone; upahanyam — will destroy; imah prajah — all these descendants. (24)
(eng) If I do not perform duties, then, following My example, all the inhabitants of these worlds will renounce their duties and thereby come to ruination. Thus I will be the cause of social turmoil due to unvirtuous population, and in this way, I will be responsible for spoiling posterity.
(укр) Якщо Я перестану виконувати свої обов’язки, то, наслідуючи мій приклад, усі жителі цих світів також відмовляться від своїх обов’язків, що призведе до їхнього занепаду. Так Я стану причиною соціальних збурень через недоброчесне населення, і таким чином Я буду відповідальний за деградацію наступних поколінь.

2 english edition:

chet — If; aham — I; na kuryān — do not engage in; karma — duty; (tarhi) — then; ime lokāḥ — the inhabitants of these worlds; utsīdeyuḥ — will be ruined; (karma tyaktvā) — by renouncing their duty; cha — and; (aham) — I; syām — will be; kartā — the maker; saṅkarasya — of varṇa-saṅkara, or adulterated progeny; (evam aham eva) — and in this way, I alone; upahanyām — will cause the downfall; imāḥ prajāḥ — of these people. (24)
(eng) If I do not engage in duty, the people of these worlds will renounce their duties and fall to ruination. Thus I will be responsible for their downfall, caused by adulterated progeny.
(укр) Якщо Я не буду виконувати свій обов’язок, люди цих світів відречуться від своїх обов’язків і загинуть. Таким чином, я буду відповідальний за їхнє падіння, спричинене розбещеними нащадками.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

утсı̄дейуƨ̣ — буде зруйновано; іме — усі ці; лока̄ƨ̣ — світи; на — не; курйа̄м — Я виконував би; карма — визначені обов’язки; чет — якщо; аƨам — Я; сан̇карасйа — небажаного населення; ча — і; карта̄ — творець; сйа̄м — буду; упаƨанйа̄м — зруйнував би; іма̄ƨ̣ — усі ці; праджа̄ƨ̣ — живі істоти.
Якби Я не виконував Своїх обов’язків, усі ці світи загинули б; Я став би причиною народження небажаного населення, і таким чином порушив би спокій усіх живих істот. (29)

Коментар:

Варн̣а-сан̇кара означає «небажане населення», що порушує спокій усього суспільства. Щоб не допустити такого суспільного порушення, встановлено певні норми, і якщо населення дотримується їх, мир і порядок самі по собі приходять у суспільство і люди отримують можливість використати своє життя для духовного розвою. Коли Господь Кр̣шн̣а приходить на Землю, Він дотримується цих правил та норм, щоб підтвердити їхню значимість й необхідність виконання. Господь є батько всіх живих істот, і якщо живі істоти збиваються з пуття, то відповідальність за це посередньо падає і на Господа. Тому щоразу, коли стає помітним нехтування релігійними засадами на впорядкування життя, Господь приходить Сам і направляє суспільство. Однак слід добре пам’ятати, що хоча ми й зобов’язані йти стопами Господа, імітувати Його ми не можемо. Йти стопами і мавпувати — не одне й те ж. Ми не можемо імітувати Господа, підіймаючи пагорб Ґовардгана, як це Він зробив ще в дитинстві. Це понад людські сили. Ми повинні дотримуватись Його настанов, проте ніколи не треба імітувати Його. В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (10.33.30 – 31) сказано:
наітат сама̄чаредж джа̄ту
манаса̄пі хй анı̄ш́варах̣
вінаш́йатй а̄чаран маудгйа̄д
йатга̄рудро ’бдгі-джам̇ вішам
ı̄ш́вара̄н̣а̄м̇ вачах̣ сатйам̇
татгаіва̄чарітам̇ квачіт
теша̄м̇ йат сва-вачо-йуктам̇
буддгіма̄м̇с тат сама̄чарет
«Кожен повинен просто додержувати настанов Господа та Його вповноважених слуг. Їхні настанови є благо для нас, і кожній розумній людині слід виконувати їх, як того вимагається, однак треба остерігатись спроб імітувати їх. Не варто намагатись випити океан отрути, мавпуючи Господа Ш́іву».
Ми завжди повинні зважати на вище становище ı̄ш́вар — тих, хто насправді керує рухом Сонця й Місяця. Не слід імітувати їх, не володіючи силою таких надмогутніх ı̄ш́вар. Господь Ш́іва міг пити отруту, міг проковтнути навіть океан отрути, але якщо звичайна людина спробує випити хоча б дещицю тої отрути, вона одразу ж помре. Є чимало так званих «послідовників» Господа Ш́іви, які дозволяють собі палити ґан̃джӯ (марігуану) та вживають інші наркотики, забуваючи при цьому, що, імітуючи так Господа Ш́іву, вони лише накликають на себе швидку смерть. Існують також так звані «віддані» Господа Кр̣шн̣и, що намагаються мавпувати Його ра̄са- лı̄ли (танець кохання), забуваючи про свою неспроможність підняти пагорб Ґовардгана. Найкраще — це не намагатись імітувати всемогутніх, а просто додержувати їхніх настанов; також не варто прагнути посісти їхнє становище, не маючи для цього відповідної кваліфікації. Існує багато так званих «втілень» Бога, яким бракує всемогутності, що притаманна Верховному Богові.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Якщо я не буду діяти, всі ці люди будуть знищені, і я стану причиною змішання каст і знищення народу. (24)

Коментар:

Якщо Я відмовлюся від дій, світ зазнає руйнації через недотримання людьми своїх обов’язків. Крім того, порушення порядку, встановленого Мною у соціально-релігійному житті, спричинить за собою хаос у розвитку світу, провокуючи плутанину каст та, врешті-решт, знищення всіх живих істот на землі.

 

सक्ताः कर्म्मण्यविद्वांसो यथा कुर्व्वन्ति भारत ।
कुर्य्याद्विद्वांस्तथासक्तश्चिकीर्षुर्लोकसङ्ग्रहम् ॥२५॥
сакта̄ƨ̣ карман̣й авідва̄м̇со
^{заплутані   у справах       невігласи}
йатха̄ курванті бƨа̄рата
       ^{як          діють         Арджуна}
курйа̄д відва̄м̇с татха̄сакташ́
       ^{діє        мудрець   так  неупереджено}
чікі̄рш̣ур лока-сан̇ґраƨам
   ^{бажаючи    людей          блага}
Як діють ті, хто вигоди жадають,
так мудреці завжди обов’язки свої
виконувати мають безпристрасно,
лише заради блага всіх людей. (25)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

[ƨе] бƨа̄рата (হে অর্জ্জুন!) карман̣і сакта̄ƨ̣ (কর্ম্মে আসক্ত, прив’язані до дій) авідва̄м̇саƨ̣ (অজ্ঞাগণ, невігласи) йатха̄ (যেরূপ, так як) [карман̣і] курванті (কর্ম্ম করিয়া থাকে, дії виконують) відва̄н (জ্ঞানী ব্যক্তী, мудреці) асактаƨ̣ (আসক্তি রহিত, без прихильності) [сан] (হইয়া, будучи) лока-сан̇ґраƨам (লোক সংগ্রহ, вести людей на шлях благочестя) чікı̄ршуƨ̣ (করিতে ইচ্ছুক হইয়া, бажаючи виконувати) татха̄ (সেইরূপ কর্ম্ম, таким самим чином дії) курйа̄т (করিবেন, повинен виконувати).
.
হে অর্জ্জুন О Арджуно! কর্ম্মে У діяльності আসক্ত прихильні до мирського অজ্ঞগণ невігласи যেরূপ таким чином কর্ম্ম করিয়া থাকে діють, সেইরূপ так само জ্ঞানিগণও мудреці কর্ম্মে у діяльності অনাসক্ত без прив’язаності до мирського হইয়া будучи, কর্ম্মাধিকারিদিগের স্বধর্ম্ম свадƨарми тих, хто придатний виконувати обов’язки রক্ষার নিমিত্ত заради захисту, কর্ম্মাচরণ виконання дій করিবেন здійснюватимуть, অর্থাৎ тобто উভয়ের обидва কর্ম্মের প্রকার види дій পৃথক্ নয় не відрізняються, আসক্তি ও অনাসক্তিরূপ до прив’язаності та відчуженості до мирського নিষ্ঠাই згідно зі ставленням (вірою) পৃথক্ по-різному জানিবে мають розглядатися ॥২৫॥
О Арджуно, як невігласи, що прив’язані до мирського, працюють, так і мудреці повинні виконувати свої обов’язки, але без прив’язаности, лише щоб захистити свадхарму, або релігійні принципи тих, хто придатний слідувати шляхом дії. Різниця полягає не в самих діях цих двох класів людей, а в їхньому відповідному ставленні до прив’язаності та відчуженості до мирського. (25)

1 english edition:

(he) bharata — O Arjuna; yatha — just as; avidvamsah — the ignorant; karmani saktah — attached to action; kurvanti — perform; (karmani) — activities; tatha — similarly; vidvan — the wise; asaktah (san) — being unattached; kuryat — should act; cikirsuh — wishing to; loka-sangraham — guide the mass of people on the path of virtue. (25)
(eng) O Arjuna, as ignorant, attached persons work, the wise must also work, but without attachment, in order to protect the svadharma or religious principles of those who are competent to follow the path of action. The difference is not in the actions of these two classes of men, but in their respective attitudes of attachment and indifference.
(укр) О Арджуно, як невігласи, що прив’язані до чогось, працюють, так і мудреці повинні працювати, але без прив’язаности, щоб захистити свадхарму, або релігійні принципи тих, хто компетентний слідувати шляхом дії. Різниця полягає не в діях цих двох класів людей, а в їхньому відповідному ставленні до прив’язаності та байдужості.

2 english edition:

(he) bhārata — O Arjuna; yathā — just as; avidvāṁsaḥ — the ignorant; karmaṇi saktāḥ — attached to work; kurvanti — perform; (karmaṇi) — work; tathā — similarly; vidvān — the wise; asaktaḥ (san) — being unattached; kuryāt — should work; chikīrṣuḥ — wishing; loka-saṅgraham — to guide the people. (25)
(eng) O Arjuna, as ignorant persons work with attachment, the wise, too, must work, but without attachment, in order to guide the general people who exist in the plane of worldly action. (They differ not in their work but in their attitudes of attachment and detachment.)
(укр) О Арджуно, як невігласи працюють з прив’язаністю, так і мудреці повинні працювати, але без прив’язаности, щоб вести за собою людей, що живуть у сфері мирської діяльности. (Вони відрізняються не своєю працею, а ставленням до прив’язаности й відречености).

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

сакта̄ƨ̣ — бувши прив’язаним; карман̣і — згідно з визначеними обов’язками; авідва̄м̇саƨ̣ — нерозумний; йатха̄ — так само; курванті — вони роблять; бƨа̄рата — нащадок Бгарати; курйа̄т — повинен робити; відва̄н — освічений; татха̄ — таким чином; асактаƨ̣ — без прив’язаності; чікı̄ршуƨ̣ — бажаючи керувати; лока-сан̇ґраƨам — людьми взагалі.
Нерозумні люди виконують свої обов’язки задля плодів їх, мудрі ж роблять це, щоб вивести людей на правильний шлях. (25)

Коментар:

Людина в свідомості Кр̣шн̣и і світська людина відрізняються своїми бажаннями. Людина, яка усвідомила Кр̣шн̣у, не робить нічого, що не сприяло б розвою свідомості Кр̣шн̣и. Її дії можуть навіть нагадувати дії невігласа, надто прихильного до матеріальної діяльності, однак один виконує таку діяльність задля задоволення своїх чуттів, тоді як інший робить це задля вдоволення Кр̣шн̣и. Тобто людина в свідомості Кр̣шн̣и повинна показувати іншим людям, яким чином слід діяти і як використовувати плоди своєї діяльності для свідомості Кр̣шн̣и.

Бхакті Прадіп Тіртха:

О, Арджуна! Як невігласи діють, будучи прив’язаними до своєї роботи, так мудреці повинні діяти, не виявляючи прив’язаності, аби забезпечити благо світу.(25)

Коментар:

О Бƨарато! Як невігласи виконують свою роботу з прив’язаністю до неї, так мудреці повинні діяти, не виявляючи прив’язаності, заради благополуччя всього світу. Різниця між обов’язками невігласів та мудреців не полягає в способі дії, а в їхньому ставленні до цих обов’язків – прив’язаності або відстороненості.

 

न बुद्धिभेदं जनयेदज्ञानां कर्म्मसङ्गिनाम् ।
योजयेत्सर्व्वकर्म्माणि विद्वान्युक्तः समाचरन् ॥२६॥
на буддƨі-бƨедам̇ джанайед
 ^{не  свідомості   сумбур   породжувати}
аджн̃а̄на̄м̇ карма-сан̇ґіна̄м
    ^{невігласів      до дій     прив’язаних}
йоджайет сарва-карма̄н̣і
      ^{долучати    до всіх    обов’язків}
відва̄н йуктаƨ̣ сама̄чаран
^{мудрець  безкорисливо   сам виконує} 
Ці мудреці бентежити не мають
свідомість неосвічених людей,
до вигоди прив’язаних, словами:
“Облиш обов’язки заради знань”.
Та навпаки, на прикладі своєму
повинні людям продемонструвати
обов’язків належне виконання,
(що очищає від корисливих бажань). (26)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

відва̄н (জ্ঞানযোগের উপদেশক, Наставники у г’яна-йозі) карма-сан̇ґіна̄м (কর্ম্মে আসক্ত চিত্ত, буддƨі, прив’язаний до дій) аджн̃а̄на̄м (অজ্ঞ ব্যক্তিগণের, неосвічених осіб) буддƨі-бƨедам̇ (‘কর্ম্ম ত্যাগ পূর্ব্বক জ্ঞানাভ্যাস কর’ এইরূপ বুদ্ধিভেদ, “Залиште дію і практикуйте знання” такий розбрат буддƨі) на джошайет (জন্মাইবে না, не повинні створювати). [апи ту] (অথচ, Однак) йуктаƨ̣ [сан] (অনাসক্ত হইয়া, безпристрасно) сарва карма̄н̣і (সমস্ত কর্ম্ম, всі обов’язки) сама̄чаран (সম্যক্ আচরণ পূর্ব্বক, виконуючи з належною поведінкою) [аджн̃а̄н] (অজ্ঞগণকে, невігласів) йоджайет (কর্ম্মে নিযুক্ত রাখিবেন, долучати до регулярного виконання обов’язків).
.
জ্ঞানযোগের Шляху знання উপদেষ্টা наставник কর্ম্মাসক্ত прив’язаних до дій অজ্ঞগণের у невігласів ‘কর্ম্মত্যাগ পূর্ব্বক জ্ঞানাভ্যাস কর’ “Залиш дію та практикуй знання”, এইরূপ таким чином বুদ্ধিভেদ сум’яття в свідомості জন্মাইবেন না не повинен викликати. উপরন্তু Крім того নিজে সমাহিত চিত্তে контролюючи свій власний розум নিষ্কাম безкорисливі কর্ম্ম সমূহের дії অনুষ্ঠান виконання পূর্ব্বক перед অজ্ঞ লোকদিগকেও неосвідчених людей також (সেই ভাবে таким же чином) কর্ম্মেই до виконання їх обов’язків নিযুক্ত রাখিবেন залучаючи ॥২৬॥
Наставники шляху знань не повинні вносити сум’яття в свідомості неосвічених, прив’язаних до дій людей, радячи їм відмовитися від дій та зосередитися на пізнанні. Крім того, контролюючи свій власний розум, вони повинні здійснювати обов’язки без прагнення до результатів, таким чином поступово мотивуючи широкі маси до виконання їхніх обов’язків. (26)

1 english edition:

vidvan — The proponents of jnana-yoga; na janayet — must not create; ajnanam — among ignorant men; karma-sanginam — who are attached to action; buddhi-bhedam — the diversion to “leave aside your duties and cultivate knowledge.” (api tu) — Moreover; yuktah (san) — remaining unattached; samacaran — after fulIy executing; sarva-karmani — all duties (the learned); (ajnan) yojayet — must keep the ignorant engaged in action. (26)
(eng) The scholarly proponents of the path of knowledge must not confuse ignorant, attached men by deviating them with the advice, “Leave aside action, and cultivate knowledge.” Rather, controlling their own minds, the learned should perform all the various duties without desiring the results, and in this way, subsequently engage the common section in action.
(укр) Учені, що слідують шляху пізнання, не повинні вводити в оману неосвічених, прив’язаних людей, відволікаючи їх порадами на кшталт “Залиште дію і зосередьтеся на знаннях”. Натомість, контролюючи свій власний розум, вони повинні здійснювати обов’язки без прагнення до результатів, таким чином поступово приваблюючи широкі маси до активної дії.

2 english edition:

vidvān — The learned, the teacher of jñāna-yoga; na janayet — must not create; ajñānām — among ignorant men; karma-saṅginām — who are attached to work; buddhi-bhedam — the confusion to neglect duties and cultivate knowledge. (api tu) — Rather; yuktaḥ (san) — remaining unattached; samācharan — fully executing; sarva-karmāṇi — all duties; (ajñān) yojayet — they should encourage the ignorant in their duties. (26)
(eng) The scripturally learned teacher should not create confusion in the minds of ignorant, attached men by apparently advocating the neglect of duty for the cultivation of knowledge. Rather, he should set the example of selflessness in fulfilling duties, thus encouraging the ignorant in the performance of their prescribed duties.
(укр) Вчитель, що вивчає Писання, не повинен вносити замішання в розуми неосвічених, прив’язаних людей, відкрито пропагуючи ігнорування обов’язків заради набуття знань. Навпаки, йому слід демонструвати приклад самовідданого виконання обов’язків, спонукаючи таким чином невігласів до виконання їхніх обов’язків.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

на — не; буддƨі-бƨедам — значення розуму; джанайет — він мусить викликати; аджн̃а̄на̄м — дурних; карма-сан̇ґіна̄м — схильних до кармічної діяльності; джошайет — він повинен схвалювати; сарва — усі; карма̄н̣і — робота; відва̄н — освічена людина; йуктаƨ̣ — втягнутий; сама̄чаран — практикуючи.
Щоб не бентежити розуму обмежених людей, прив’язаних до плодів своєї діяльності, мудра людина не стане змушувати їх припинити всяку роботу, радше, вона залучатиме їх до діяльності в дусі відданого служіння, для того, щоб в них поступово розвивалась свідомість Кр̣шн̣и. (26)

Коментар:

Ведаіш́ ча сарваір ахам ева ведйах̣.Такою є мета ведичних ритуалів. Усі ритуали, всі жертвопринесення, все, що викладено в Ведах, включно з вказівками, які стосуються матеріальної діяльності, призначене на те, щоб усвідомити Кр̣шн̣у, який є кінцевою метою життя. Але обумовлені душі не знають нічого, окрім почуттєвих задоволень, і тому вони вивчають Веди задля досягнення таких задоволень. Однак, навіть через кармічну діяльність й чуттєве задоволення, — якщо їх узгоджувати згідно з ведичними приписами, — людина може поступово прийти до свідомості Кр̣шн̣и. Тому, якщо хтось усвідомив себе як духовну душу і перебуває в свідомості Кр̣шн̣и, він не повинен бентежити розуму інших людей й відвертати їх од їхньої діяльності, але показати їм на своєму прикладі, як плоди будь-якої діяльності можна присвятити Кр̣шн̣і. Діючи відповідним чином, мудра людина в свідомості Кр̣шн̣и може показати невігласам правильний спосіб діяльності. Отже, не слід бентежити нерозумних людей, але того, хто хоча б трохи розвинув у собі свідомість Кр̣шн̣и, можна безпосередньо залучити до служіння Господу, — тоді йому не треба шукати інших способів самоусвідомлення, рекомендованих у Ведах. Такій щасливій людині не потрібно виконувати ведичних ритуалів, тому що, безпосередньо перейнявшись свідомістю Кр̣шн̣и, вона досягає всього, чого лише можна досягти за допомогою виконання визначених обов’язків.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Мудрець не повинен порушувати розум невігласів, прив’язаних до корисливих дій, але залучати їх до праці, сам діючи без жодної прив’язаності. (26)

Коментар:

Той, хто не знає істини, що ніiкама-карма (освячена діяльність) спрямована на г’яну (чисте знання), яке в кінцевому підсумку веде до бƨакті (чистої відданості Богу), є невіглас або неук; а той, хто виконує свою діяльність з прив’язаністю до плодів, називається шукачем плодів. Такі невігласи не виявляють жаги до справжнього знання, що пробуджує чисту відданість Богу, навіть коли їм це знання пояснюють. Тому мудрець повинен навчити їх, як виконувати нішкама-карму (безкорисливу діяльність), щоб очистити їхні серця, сам подаючи їм приклад власною поведінкою, замість того, щоб від самого початку пояснювати їм марність корисливої діяльності. Передчасні спроби змусити їх зрозуміти різницю між кармою і г’яною не принесуть їм ніякої користі. Це призначено для проповідників г’яни, а не для проповідників культу бƨакті, бо бƨакті , або любовна відданість Мені, Абсолютній Особі, не залежить від карми і г’яни і не чекає на очищення серця, яке автоматично настає внаслідок практики відданості.

 

प्रकृतेः क्रियमाणानि गुणैः कर्म्माणि सर्व्वशः ।
अहङ्कारविमूढात्मा कर्त्ताहमिति मन्यते ॥२७॥
пракр̣теƨ̣ крійама̄н̣а̄ні
^{мат.природи      виконуються}
ґун̣аіƨ̣ карма̄н̣і сарваш́аƨ̣
 ^{гунами      всі дії    у всіх аспектах}
аƨан̇ка̄ра-вімӯд̣ƨа̄тма̄
^{тілесним его      введена в оману}
карта̄ƨам іті манйате
^{“я це роблю”   так       думає}
Всі види дій у цьому світі
виконуються ґунами природи
(діяльністю чуттів різноманітних).
Однак людина, вве́дена в оману
тілесним ототожненням своїм,
себе вважає дій всіх виконавцем. (27)

Примітки: ^{Риси невігласа}

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

пракритеƨ̣ (প্রকৃতির, матеріальною природою) ґун̣аіƨ̣ (কার্য্য ইন্দ্রিয়ের দ্বারা, через органи чуттів) сарваш́аƨ̣ (সর্ব্বপ্রকারে, у всіх аспектах) карма̄н̣і (কর্ম্ম সকল, всі дії) крійама̄н̣а̄ні (সম্পাদিত হয়, виконуються), [кинту] аƨан̇ка̄ра-вімӯд̣ƨа а̄тма̄ (দেহাদিতে অহং বুদ্ধি দ্বারা বিমূঢ় চিত্ত ব্যক্তি, той, хто збентежен в своєму розумі ідентифікацією з тілом) аƨам̇ карта̄ (আমিই কর্ত্তা, “я сам є виконавцем”) іті (এইরূপ, таким чином) манйате (মনে করে, думає).
.
কার্য্য সমূহ Дії সর্ব্বতোভাবে у всіх відносинах প্রকৃতির গুণের ґуни матеріальної природи (কার্য্যের অর্থাৎ ইন্দ্রিয়ের органі чуттів) দ্বারা через সম্পাদিত হয় виконуються. কিন্তু Однак দেহাদিতে অহং ототожненням себе з тілом та його продовженнями বুদ্ধি দ্বারা через буддƨі বিমুগ্ধচিত্ত спантеличена মানব людина ‘আমিই উহা সম্পন্ন করিতেছি’ “саме я це роблю” মনে করে вважає ॥২৭॥
Уся різноманітна діяльність відбувається за допомогою ґун матеріальної природи (чуттів, активованих ґунами). Однак людина, введена в оману через ототожнення себе з тілом, вважає, що вона — єдиний виконавець цих дій. (27)

1 english edition:

karmani — All action; kriyamanani — is performed; sarvasah — in all ways; gunaih — by the senses, which are an effect; prakrteh — of material nature; (tu) — but; ahankara-vimuddha-atma — a deluded person who has identified himself with his body and associated paraphernalia; manyate — thinks; iti — thus: aham karta — “I am the doer.” (27)
(eng) All the various activities are in every way carried out by the (senses activated by the) modes of material nature. But a man deluded by identifying himself with his body and its extensions thinks, “I alone am accomplishing this.”
(укр) Уся різноманітність діяльності відбувається за допомогою гун матеріальної природи (чуттів, активованих гунами). Однак людина, введена в оману через ототожнення себе з тілом і його органами, вважає, що вона — єдиний виконавець цих дій.

2 english edition:

karmāṇi — Actions; kriyamāṇāni — are effected; sarvaśaḥ — in all ways; guṇaiḥ — (by the senses, impelled) by the modes; prakṛteḥ — of material nature; (tu) — but; ahaṅkāra-vimūḍha-ātmā — one deluded by bodily ego; manyate iti — thinks thus; aham kartā — “I am the doer.” (27)
(eng) All actions in the world are in every respect effected by the modes of material nature (which impell the senses). But a man deluded by bodily identification thinks, “I alone am accomplishing this work.”
(укр) Всі дії у світі в усіх відношеннях здійснюються ґунами матеріальної природи (які спонукають органи чуття). Але людина, введена в оману тілесним ототожненням, думає: “Я один виконую цю роботу”.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

пракритеƨ̣ — матеріальної природи; крійама̄н̣а̄ні — виконуються; ґун̣аіƨ̣ — ґун̣ами; карма̄н̣і — діяльність; сарваш́аƨ̣ — усі різновиди; аƨан̇ка̄ра-вімӯд̣ƨа — введений в ілюзію оманним его; а̄тма̄ — душа; карта̄ — виконавець; аƨам — я; іті — так; манйате — він гадає.
Під впливом оманного его душа перебуває в ілюзії і вважає, що вона виконує дії, які насправді виконують три ґун̣и матеріальної природи. (27)

Коментар:

Може здаватись, що матеріаліст і людина в свідомості Кр̣шн̣и діють на однаковому рівні, але насправді між їхніми відповідними становищами — бездонна прірва. Оманне его переконує матеріаліста, що він робить усе сам. Він не усвідомлює того, що механізм його тіла створила матеріальна природа, за діяльністю якої наглядає Верховний Господь. Матеріаліст не відає, що, в кінцевім рахунку, він підвладний Кр̣шн̣і. Людина під впливом оманного его вважає, що вона діє незалежно, і це — ознака її невігластва. Вона не знає, що її грубе й тонке тіло є творіння матеріальної природи, якою керує Верховний Бог-Особа, і тому тіло й розум слід залучати до відданого служіння в свідомості Кр̣шн̣и. Внаслідок того, що людина тривалий час була занурена в задоволення власних чуттів, вона у своєму невігластві забуває, що Верховний Бог-Особа є також Хр̣шı̄кеш́а, тобто володар чуттів матеріального тіла. Оманне его огортає її ілюзією і змушує забувати про вічні взаємостосунки з Кр̣шн̣ою.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Діяльність повністю здійснюється завдяки якостям Майї, але людина, збита з пантелику фальшивим егоїзмом, уявляє себе єдиним виконавцем. (27)

Коментар:

Тепер дозвольте Мені розповісти вам про відмінні риси невігласа і мудреця. (А) Риси невігласа: Джива, що зачарована Майя-Пракріті — оманною енергією Верховного Господа, помилково ототожнює себе зі своїм спотвореним его і уявляє себе єдиним винуватцем усіх своїх вчинків, добрих чи поганих. Але шкода, що він не знає, що всі його вчинки — це справа рук Майя-Пракрті, і що вони відбуваються під впливом трьох якостей Майї. Бог є дієвою причиною, а Майя-Практі — матеріальною причиною всіх дій, що їх чинить занепала душа на цьому плані трьох вимірів.

 

तत्त्ववित्तु महाबाहो गुणकर्म्मविभागयोः ।
गुणा गुणेषु वर्त्तन्त इति मत्वा न सज्जते ॥२८॥
таттвавіт ту маƨа̄-ба̄ƨо
^{хто істину знає,  але  великий воїн}
ґун̣а-карма-вібƨа̄ґайоƨ̣
   ^{ґун          дії           відмінності}
ґун̣а̄ ґун̣еш̣у вартанта
^{чуттів до обїектів чуттів  взаємодію}
іті матва̄ на саджжате
^{це  вважаючи   не   прив’язаний}
Але мудрець, що істину збагнув
і розуміє, що мирська діяльність —
зв’язок лиш ґун, чуттів та їх об’єктів,
той бачить, як чуття усі тяжіють
лише до ба́жаних своїх об’єктів,
при цьому сам лишається байдужим. (28)

Примітки: ^{Риси мудреців}

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

[ƨе] маƨа̄-ба̄ƨо (হে বীরশ্রেষ্ঠ অর্জ্জুন! О, великий воїне Арджуно!) ґун̣а-карма вібƨа̄ґайоƨ̣ (গুণ বিভাগ ও তদীয় কার্য্যের যে বিভাগ অর্থাৎ সত্ত্ব রজঃ তমঃ এইসকল গুণ ভেদ এবং তাহাদের কার্য্য দেবতা, ইন্দ্রিয় ও বিষয়রূপ কার্য্যভেদের, Розподіл ґун та їхніх дій, а саме саттва, раджас та тамас, всі ці різновиди ґун та їхні дії, пов’язані з чуттями, об’єктами чуттів та богами цього світу) таттва-віт (স্বরূপ যিনি জানেন, той, хто знає їхню справжню природу), [саƨ̣] (তিনি, він) ту (কিন্তু, однак) ґун̣а̄ƨ̣ (দেবতা কর্ত্তৃক প্রেরিত চক্ষুরাদি ইন্দ্রিয়, органи чуттів, такі як очі на інші, керовані богами цього світу) ґун̣ешу (রূপাদি স্ব স্ব বিষয়ে, до своїх відповідних об’єктів, таких як форма та інші) вартанте (প্রবৃত্ত হয়, стають активними) іті (ইহা, це) матва̄ (মনে করিয়া, вважаючи) на саджжате (তাহাতে আসক্ত হন না, не стають прив’язаними до цього).
.
হে মহাবীর О великий воїн অর্জ্জুন Арджуно! গুণের Якостей, ґун বিভাগ розподіл ও та তদীয় їхніх কার্য্যের дій বিভাগ розподіл, অর্থাৎ а саме সত্ত্ব саттва, благість রজঃ раджас, пристрасть তমঃ тамас, невігластво, এই ці গুণত্রয় три ґуни, এবং দেবতা та боги, ইন্দ্রিয় органи чуттів ও та বিষয়রূপ об’єкти чуттєвого сприйняття, কার্য্য সমূহের всіх дій তত্ত্ব сутність যিনি хто অবগত обізнаний আছেন є, তিনি він কিন্তু проте ইন্দ্রিয়াধিষ্ঠাতৃ-দেবতাকর্ত্তৃক প্রেরিত чуття, що керовані богами চক্ষুকর্ণাদি ইন্দ্রিয়গণই очі, вуха та інші органи чуттів রূপাদি স্ব স্ব до форми та іншіх відповідних об’єктів গ্রাহ্যবিষয়সমূহে що сприймаються чуттями প্রবৃত্ত হইয়া থাকে занурені — এইরূপ таким чином মনে করিয়া вважаючи, নিজের কর্ত্তৃত্বাভিমান егоїстичного уявлення про себе як про діяча করেন না не робить ॥২৮॥
Однак, о могутньорукий Арджуна, той, хто повністю обізнаний з класифікацією матеріальних ґун благості, пристрасті та невігластва, а також їхніми відповідними функціями, пов’язаними з богами цього світу, чуттями та об’єктами чуттєвого сприйняття, — не висловлює помилково та егоїстично про себе як про виконавця дій, добре знаючи, що чуття (вухо, шкіра, око, язик та ніс), призначені контролюючими богами, просто взаємодіють з їхніми бажаними об’єктами чуттєвого сприйняття (звук, дотик, форма, смак та запах). (28)

1 english edition:

tu — But; (he) maha-baho — O Arjuna, best of heroes; tattva-vit — one who understands the conception; guna-karma-vibhagayoh — of the classification of the modes of nature and their respective functions, that is, the different qualities of goodness, passion, and ignorance, and the different functions of their corresponding functional demigods, senses, and sense objects; (sah) — he; matva — remembering; iti — that; gunah — the senses, viz., ear, skin, eyes, tongue, and nose, allotted by the demigods; vartante — are engaged; gunesu — in their respective sense objects of sound, touch, form, taste, and smell; na sajjate — does not become attached to them. (28)
(eng) However, O mighty-armed Arjuna, one who is in full knowledge of the classification of the material modes of goodness, passion, and ignorance, and their respective functions pertaining to the demigods, the senses, and the sense objects — he does not falsely and egotistically assert himself as a performer of action, knowing well that the senses (ear, skin, eye, tongue, and nose) allotted by the controlling deities are simply engaging with their respective desirable sense objects (sound, touch, form, taste, and smell).
(укр) Однак, о могутньорукий Арджуна, той, хто повністю обізнаний з класифікацією матеріальних гун доброчесності, пристрасті та невігластва, а також їхніми відповідними функціями, пов’язаними з богами цього світу, чуттями та об’єктами чуттєвого сприйняття, — не висловлює помилково та егоїстично про себе як про виконавця дій, добре знаючи, що чуття (вухо, шкіра, око, язик та ніс), призначені контролюючими божествами, просто взаємодіють з їхніми бажаними об’єктами чуттєвого сприйняття (звук, дотик, форма, смак та запах).

2 english edition:

tu — But; (he) mahā-bāho — O Arjuna, best of heroes; tattva-vit — one who is in knowledge; guṇa-karma-vibhāgayoḥ — of the division of the modes of material nature (the three modes of goodness, passion, and ignorance), and action (the functional demigods, the senses, and the sense objects); (saḥ) — he; matvā — considering; iti — that; guṇāḥ — the modes (in the form of the senses of perception—ear, skin, eyes, tongue, and nose, activated by the demigods); vartante — are engaged; guṇeṣu — within the modes (in the form of the sense objects of sound, touch, form, taste, and smell); na sajjate — is not attached to them, not absorbed in them. (28)
(eng) However, O mighty-armed Arjuna, one who is in knowledge of the division of the modes of material nature and action, knows that the modes are engaging within the modes, and he is detached from them. (One who knows that the three modes activated by the demigods impell the engagement of the senses with their objects, knows himself to be independent of these elements, therefore he does not consider himself a doer.)
(укр) Однак, о могутньорукий Арджуно, той, хто розуміє розподіл ґун матеріальної природи та дій, усвідомлює, що це лише ґуни взаємодіють між собою, а сам він від них відсторонений. (Той, хто знає, що три ґун̣и, активізовані богами цього світу, спонукають чуття до взаємодії з їхніми об’єктами, усвідомлює свою незалежність від цих елементів і тому не вважає себе діячем.).

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

таттва-віт — той, хто знає Абсолютну Істину; ту — але; маƨа̄- ба̄ƨо — о міцнорукий; ґун̣а-карма — робота під матеріальним впливом; вібƨа̄ґайоƨ̣ — відмінності; ґун̣а̄ƨ̣ — чуття; ґун̣ешу — в чуттєвому задоволенні; вартанте — втягнуто; іті — таким чином; матва̄ — думаючи; на — ніколи; саджджате — стає прихильним.
Того, кому відома Абсолютна Істина, о міцнорукий Арджуно, не цікавлять чуття та їхнє задоволення, тому що він добре усвідомлює різницю між діяльністю у відданому служінні й кармічною діяльністю. (28)

Коментар:

Той, кому відома Абсолютна Істина, переконаний, що його становище в матеріальному світі є дуже незручним і суперечить його природі. Він розуміє, що є невід’ємною часткою Верховного Бога-Особи, Кр̣шн̣и, і що йому не місце тут, в матеріальному світі. Він збагнув свою справжню сутність невід’ємної частки Всевишнього, який є вічне блаженство і знання, і усвідомлює, що, так чи інакше, він потрапив у пастку матеріального існування. В своєму ж чистому стані його призначення — скерувати всю свою діяльність на служіння Верховному Богові-Особі, Кр̣шн̣і. Отже, він діє в свідомості Кр̣шн̣и й природним чином зрікається матеріального чуттєвого задоволення, яке є тимчасовим і випадковим. Він знає, що матеріальні умови його існування залежать від Верховного Господа, отже, його не турбують ніякі обороти долі, які він приймає як Господню милість. Згідно із Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам, той, хто пізнав Абсолютну Істину в трьох Її різних аспектах, а власне, як Брахмана, Парама̄тму й Верховного Бога-Особу — є таттва- віт, тому що він також знає про своє справжнє становище в стосунках із Всевишнім.

Бхакті Прадіп Тіртха:

О могутньорукий Арджуно! Однак той, хто обізнаний з відмінністю душі від якостей матерії та дій, усвідомлює, що його чуття занурюються в об’єкти чуттєвого сприйняття, і тому не стає прив’язаним до них. (28)

Коментар:

(Б) Характеристики мудреців: “Але, о могутньорукий! Мудреці, які знають Істину, не пов’язують себе з мирськими якостями і діями, добре розуміючи, що вони є творіннями Майї-пракриті і зовсім не схожі на чисте “я”, яке є свідомою істотою, здатною діяти самостійно та проявляти ініціативу. Справжний мудрець думає про себе: “Я є душею —духовною, вічною істотою, що живе в цій обителі з плоті та крові; мені доведеться залишити це тимчасове житло через кілька днів або років, термін яких мені невідомий. Але я маю вічне призначення — любовно служити Абсолютній Особі Шрі Кришні — єдиному Об’єктові мого поклоніння. На моє нещастя, мене огорнули два вбрання, тобто грубе й тонке тіла — тимчасові породження Майя-пракриті. Я не повинен помилково ототожнювати себе з цими двома зовнішніми оболонками і тому не повинен піддаватися їхнім чуттєвим потягам. Господь моїх чуттів і об’єктів чуттів — не це моє видиме “я” чи моє реальне “я”, а Верховний Господь Хришікеша (Ґовінда). Отже, я не маю нічого спільного з трьома якостями Майя-пракриті чи їхніми породженнями. Отже, я не повинен бути поневолений цими якостями чи діями і не повинен вважати себе їхнім виконавцем.

 

प्रकृतेर्गुणसम्मूढाः सज्जन्ते गुणकर्म्मसु ।
तानकृत्स्नविदो मन्दान्कृत्स्नविन्न विचालयेत् ॥२९॥
пракр̣тер ґун̣а-саммӯд̣ƨа̄ƨ̣
    ^{природи     ґунами       охоплені}
саджжанте ґун̣а-кармасу
^{стають прив’язаними    до дій ґун}
та̄н акр̣тсна-відо манда̄н
^{тих   невігласів   з обмеженим мисленням}
кр̣тсна-він на віча̄лайет
      ^{мудрець       не    повинен хвилювати}
Вплив ґун природи легко спокушає,
з людини роблячи раба жадань.
Тому мудрець не мусить турбувати
складни́ми істинами розум
цих неуків, захоплених страстями,
глухих до пошуку душі та Бога. (29)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

пракритеƨ̣ (প্রকৃতির, Природи) ґун̣а саммӯд̣ƨа̄ƨ̣ (গুণ সমূহ দ্বারা ভূতাবিষ্টের ন্যায় আবিষ্ট জীবগণ, ґунами охоплені живі істоти, подібно до людини, охопленої духом) ґун̣а-кармасу (গুণ কার্য্য বিষয় সমূহে, до об’єктів, які є ефектами матеріальних ґун) саджжанте (আসক্ত হয়, стають прив’язаними); та̄н (সেই সকল, тих усіх) акритсна-відаƨ̣ (অসর্ব্বজ্ঞ, невігласів) манда̄н (মন্দবুদ্ধিগণকে, чий буддƨі пригнічений) критсна-віт (সর্ব্বজ্ঞ বিদ্বান্ ব্যক্তি, всезнаюча освічена особа) на віча̄лайет (আত্ম-অনাত্ম বিচার গ্রহণ করাইতে চেষ্টা করিবেন না, не повинна переконувати у розрізненні між духовним та не-духовним) [кінту ґун̣а̄веш́а-нівартакам̇ ніш̣ка̄ма кармаіва ка̄райет] (কিন্তু গুণাবেশ নিবর্ত্তক নিষ্কাম কর্ম্মই করাইবেন, але повинна навчати безкорисливій діяльності, яка допомагає подолати вплив гун) ॥২৯॥
.
প্রকৃতির গুণসমূহ দ্বারা Завдяки ґунам природи ভূতাবিষ্ট মানুষের মত як людина, що охоплена духом, সম্যক্রূপে повністю মুগ্ধ зачаровані, ব্যক্তিগণ живі істоти ইন্দ্রিয় ও তদ্বিষয়ক কর্ম্মসমূহে до дій чуттів та їх об’єктів আসক্ত прив’язаними হয় стають. সর্ব্বজ্ঞ Всезнаючий বিদ্বান্ ব্যক্তি мудрець সেইসকল таких অজ্ঞ невігласів মন্দমতিগণকে людей з обмеженим мисленням (অনধিকারিগণকে) (некомпетентних) তত্ত্ববিচার প্রদর্শন পূর্ব্বক глибоким аналізом філософських істин বিচলিত করিবেন না не повинен засмучувати. গুণাবেশ নিবর্ত্তক Що подолає вплив гун, নিষ্কাম безкорисливой কর্ম্মেরই діяльності উপদেশ দান করিবেন повинен навчати ॥২৯॥
Людина, що перебуває під впливом ґун матеріальної природи, схожа на того, хто охоплений духом. Вона повністю втрачає контроль над собою, стаючи залежною від чуттєвих насолод різних об’єктів чуття. Той, хто перебуває в досконалій мудрості, не повинен хвилювати таких неосвічених та недалеких людей, відкриваючи їм філософські істини. Замість цього, він повинен навчати їх діяльності без прагнення до чуттєвого задоволення, адже така діяльність нівелює вплив гун природи. (29)

1 english edition:

prakrteh-guna-sammuddhah — Persons possessed by the qualities of material nature, like one haunted by ghosts; sajjante — are attached; guna-karmasu — to objects, which are effects of the material modes. krtsna-vit — Those in perfect wisdom; na vicalayet — should not try to induce knowledge of the self and non-self; tan — in those; akrtsna-vidah — completely unknowing; mandan — persons of dull intelligence; (kintu gunavesa-nivartakam niskama karmaiva karayet) — but should rather engage them in action which is free from desire for enjoyment of the results, and which nullifies the enchantment of the material modes of nature. (29)
(eng) A person influenced by the modes of material nature is like a man possessed by a ghost. Completely captivated, he is addicted to sensual enjoyment of the various sense objects. One in perfect wisdom should not agitate such ignorant, dull-brained (and unqualified) persons by revealing philosophical truths to them. Rather, they should instruct them in the performance of action devoid of desire for sense enjoyment, because such action nullifies the enchantment of the modes of nature.
(укр) Людина, що перебуває під впливом ґун матеріальної природи, схожа на того, хто охоплений духом. Вона повністю втрачає контроль над собою, стаючи залежною від чуттєвих насолод різних об’єктів чуття. Той, хто перебуває в досконалій мудрості, не повинен хвилювати таких неосвічених та недалеких людей, відкриваючи їм філософські істини. Замість цього, він повинен навчати їх діяльності без прагнення до чуттєвого задоволення, адже така діяльність нівелює вплив ґун природи.

2 english edition:

prakṛteḥ-guṇa-sammūḍhāḥ — Persons bewildered by the modes; sajjante — are absorbed; guṇa-karmasu — in the functions of the modes (the engagement of the senses with their objects). kṛtsna-vit — Those possessing knowledge; na vichālayet — should not agitate (by trying to induce them to accept knowledge of self and non-self); tān — those; akṛtsna-vidaḥ — ignorant; mandān — unfortunate persons; (kintu guṇāveśa-nivartakaṁ niṣkāma karmaiva kārayet) — but should rather engage them in selfless action which frees them from absorption in the modes of nature. (29)
(eng) Persons bewildered by the modes of nature are absorbed in the functions of the modes (the engagement of the senses with their objects). Enlightened persons should not agitate such ignorant, unfortunate persons by trying to convince them of higher philosophical truths. (Rather, they should advise the conditioned souls to practise selfless action, which liberates them from absorption in the modes.)
(укр) Люди, збентежені ґун̣ами природи, захоплені функціями ґун (взаємодією чуттів з їхніми об’єктами). Просвітлені люди не повинні хвилювати таких невігласів, намагаючись переконати їх у вищих філософських істинах. (Натомість вони повинні радити цим зумовленим душам практикувати безкорисливу діяльність, що звільнить їх від занурення в ґун̣и).

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

пракритеƨ̣ — матеріальної природи; ґун̣а — ґун̣ами; саммӯд̣ƨа̄ƨ̣ — обдурених матеріальним ототожненням; саджджанте — їх залучено; ґун̣а-кармасу — до матеріальної діяльності; та̄н — ті; акритсна-відаƨ̣ — люди з бідним запасом знань; манда̄н — ті, яким ліньки збагнути свою суть; критсна-віт — той, хто наділений справжнім знанням; на — не; віча̄лайет — нехай намагається їх збуджувати.
Недалекі люди, яких ввели в оману ґун̣и матеріальної природи, повністю занурюються в матеріальну діяльність й прив’язуються до неї. Однак, незважаючи на те, що дії таких невігласів нижчого порядку, мудра людина не стане турбувати їх. (29)

Коментар:

Невігласи помилково ототожнюють себе з грубою матеріальною свідомістю і сповнені матеріальних визначень. Матеріальна природа дає нам тіло, й того, хто надто прив’язаний до тілесної свідомості, називають мандою, тобто ледарем, що не має уяви про свою духовну сутність. Невіглас ототожнює своє тіло зі своєю душею, тілесні зв’язки з іншими приймає за спорідненість, поклоняється землі, на якій він одержав своє тіло і не йде далі формальної сторони ритуалів. Різного роду матеріалістична діяльність — націоналізм, альтруїзм, суспільна діяльність — характерна для таких матеріалістично спрямованих особистостей. Зачаровані такими визначеннями, вони діють лише в матеріальній сфері, духовне усвідомлення для них є міф і тому вони не зацікавлені в ньому. Однак духовно просвітлені люди не повинні намагатись переконати таких зашкарублих матеріалістів. Краще спокійно, нікого не турбуючи, виконувати свої власні духовні обов’язки. А ті, що заблукали, можуть дотримуватись таких основних моральних засад, як незастосування насильства, й чинити матеріальну благодійність.
Недалекі люди не можуть оцінити діяльності в свідомості Кр̣шн̣и, й тому Господь Кр̣шн̣а радить нам не турбувати їх й не гаяти дорогоцінного часу. Але віддані Господа добріші, ніж Сам Господь, бо вони розуміють Його задум. Вони йдуть на будь-який ризик і навіть на зближення з невігласами, намагаючись залучити їх до діяльності в свідомості Кр̣шн̣и, яка конче потрібна людині.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Мудрі не повинні бентежити розум невігласів —
Люди, оманені якостями Майї, стають прив’язаними до чуттів та їх об’єктів. Справжні мудреці не повинні вводити в замішання цих нещасних невігласів. (29)

Коментар:

Невігласи, оманені трьома якостями Майї, уявляють себе народженими від Майї та асоціюють себе з якостями та діями Майя-пракриті (космічної енергії). Справжнім мудрецям не слід без потреби турбувати цих нерозумних та нещасливих осіб. Їх слід навчати дотримуватися поступового процесу, що веде до вищого знання. Невігласи та оманені повинні спочатку навчитися суворо дотримуватися принципу сва-дƨарми (соціально-релігійним обов’язкам), визначеного писаннями. Як людина, охоплена духом, помилково ототожнює себе з цим злим духом, доки перебуває під його впливом, так само той, хто оманений трьома якостями Майї, вважає, що він народжений від Майї і, отже, помилково ототожнює себе як продукт Майїкових якостей та дій. Так само, як вигнання духів шляхом шепотіння заклинань або застосування специфічних ліків є лікуванням для жертви привида, так само практичне втілення доктрини безкорисливої дії, запропонованої справжніми мудрецями, які дотримуються писань, є єдиним способом для невігласів позбутися оманливого впливу Майїкових якостей та дій. Тому справжні мудреці не повинні намагатися непокоїти розум невігласів, необізнаних зі знанням про самість та несамість та їх відповідні функції, а лише радити їм виконувати призначені обов’язки без прагнення до плодів, як чарівник, який застосовує ліки та шепоче заклинання під час лікування людини, охопленої духом, замість намагатися переконати її в тому, що вона не привид, а людина.

 

मयि सर्व्वाणि कर्म्माणि सन्न्यस्याध्यात्मचेतसा ।
निराशीर्निर्म्ममो भूत्वा युध्यस्व विगतज्वरः ॥३०॥
майі сарва̄н̣і карма̄н̣і
 ^{Мені          всі               дії}
саннйасйа̄дƨйа̄тма-четаса̄
  ^{присвяти     свого “я”   у свідомості}
ніра̄ш́і̄р нірмамо бƨӯтва̄
^{безкорисливо  без почуття власності}
йудƨйасва віґата-джвараƨ̣
        ^{бийся              без           смутку}
Тому Мені всі дії присвяти
в свідомості, що Я усім керую.
Без егоїзму та скорботи обери
шлях битви (як свою свадхарму). (30)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

адƨйа̄тма четаса̄ (আত্মস্বরূপনিষ্ঠ চিত্তে, З розумом, відданим своїй справжній духовній природі) майі (আমাতে, Мені) сарва̄н̣і карма̄н̣і (সমস্ত কর্ম্ম, усі дії) саннйасйа (সমর্পণ করিয়া, присвячуючи) ніра̄ш́ı̄ƨ̣ (নিষ্কাম, безкорисливо), нірмамаƨ̣ (সর্ব্বত্র মমতাশূন্য, усюди без власницьких почуттів) віґата-джвараƨ̣ [ча] (ও খেদ রহিত, і без смутку) бƨӯтва̄ (হইয়া, ставши) йудƨйасва (যুদ্ধ কর, бийся).
.
সমস্ত Усю কর্ম্ম діяльність আমাতে Мені সমর্পণ পূর্ব্বক присвятивши, ‘অন্তর্যামীর Всепроникаючого Господа অধীনে під контролем আমি я কর্ম্ম дїї করিতেছি виконую’ এইরূপ বুদ্ধিতে у такому стані свідомості নিষ্কাম безкорисливо মমতাশূন্য без почуття власності ও та শোকরহিত без смутку হইয়া будучи (স্বধর্ম্মরূপ) (як свою свадƨарму, природний обов’язок) যুদ্ধ অবলম্বন কর прийми бій ॥৩০॥
Присвяти Мені всі свої дії з таким усвідомленням: “Всі мої вчинки контролюються Всевишнім Господом, що завжди присутній у мені”. У такому бескорисливому стані свідомості, вільному від почуття власності та смутку, обери шлях битви (як свою свадƨарму, природний обов’язок). (30)

1 english edition:

sannyasya — Completely surrendering; sarvani karmani — all activities; mayi — unto Me; adhyatma-cetasa — with mind fully established in the nature of the self; bhutva — being; nirasih — without fruitive desire; nirmamah — free from all possessiveness; vigata-jvarah (ca) — and free from lamentation; yudhyasva — fight. (30)
(eng) Surrender all your activities unto Me with this understanding: “All my actions are under the control of the indwelling Lord.” In such consciousness, free from all sense of possessiveness and lamentation, take recourse to battle (as your svadharma, natural duty).
(укр) Присвяти Мені всі свої дії з таким усвідомленням: “Всі мої вчинки контролюються Всевишнім Господом, що завжди присутній у мені”. У такому стані свідомості, вільному від почуття власності та смутку, обери шлях битви (як свою свадƨарму, природний обов’язок).

2 english edition:

sannyasya — Completely surrendering; sarvāṇī karmāṇi — all activities; mayi — unto Me; adhyātma-chetasā — always conscious of the Spiritual Being; bhūtvā — being; nirāśīḥ — without fruitive desire; nirmamaḥ — without possessiveness; vigata-jvaraḥ (cha) — and without anguish; yudhyasva — fight. (30)
(eng) Surrender all your activities to Me with this understanding: “All my actions are under the control of the indwelling Lord.” In such consciousness, free from possessiveness and anguish, take recourse to battle (as your natural duty).
(укр) Присвяти Мені всі свої дії з таким усвідомленням: “Всі мої дії під контролем всюдисущого Господа”. У такій свідомості, вільній від почуття володіння та страждання, прими шлях битву (як свій природний обов’язок).

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

майі — Мені; сарва̄н̣і — усі різновиди; карма̄н̣і — діяльність; саннйасйа — присвячуючи повністю; адƨйа̄тма — цілком знаючи свою сутність; четаса̄ — свідомістю; ніра̄ш́ı̄ƨ̣ — без прагнення вигоди; нірмамаƨ̣ — без власності; бƨӯтва̄ — в такому стані свідомості; йудƨйасва — бийся; віґата-джвараƨ̣ — вийшовши із заціпеніння.
Тому, о Арджуно, цілком усвідомлюючи Мене, присвяти Мені всі свої дії, облиш усі претензії на власництво, вийди з заціпеніння і бийся. (30)

Коментар:

Цей вірш чітко визначає мету Бгаґавад-ґı̄ти. Господь вчить, що треба цілковито перейнятись свідомістю Кр̣шн̣и, щоб бути готовим виконувати свій обов’язок, ніби бувши підлеглим військовій дисципліні. На цьому шляху можливі труднощі, однак треба виконувати свої обов’язки, покладаючись на Кр̣шн̣у, це і є правильне місце живої істоти — її конституціональне становище. Жива істота не може бути щасливою, діючи незалежно від Верховного Господа, не узгоджуючи з Ним своєї діяльності, тому що її одвічне становище — коритись волі Господа. Тому Ш́рı̄ Кр̣шн̣а наказав Арджуні воювати, так, ніби Він — його воєначальник. Треба все принести в жертву, згідно з доброю волею Верховного Господа, й водночас виконувати визначений обов’язок без претензій на володіння чим-небудь. Арджуна не повинен був обговорювати Господнього наказу, він повинний був просто виконати його. Верховний Господь є душа всіх душ; тому той, хто, не очікуючи винагороди, беззастережно кориться волі Верховної Душі і покладається виключно на Кр̣шн̣у, цілком усвідомлюючи Кр̣шн̣у, — той є адгйа̄тма-четас. Ніра̄ш́ı̄х̣ означає, що треба діяти з наказу свого господаря, не сподіваючись на винагороду. Касир може рахувати гроші свого роботодавця, мільйони карбованців, але не привласнить собі жодної копійки. Так само, кожен мусить зрозуміти, — ніщо в світі не належить якійсь окремій особі, а лише Верховному Господеві. Таким є справжній зміст слова майі, «Мені». Коли людина діє в свідомості Кр̣шн̣и, вона звичайно не претендує на володіння чим- небудь, і таку свідомість називають нірмама, або «мого нічого немає». Якщо ж нехіть виконувати такий строгий наказ, посилаючись на так звані «родинні», в тілесному розумінні, зв’язки, то подібне небажання слід подолати й стати віґата-джвара — вільним від розумового збудження або млявості. Кожному, згідно з його якостями й становищем, визначено певну діяльність, і всі такі обов’язки слід виконувати в свідомості Кр̣шн̣и, як було сказано вище. Це виведе людину на шлях звільнення.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Посвята дій Господу —
Звільнившись від усіх тривог, спрямувавши розум до душі і присвятивши всі свої дії Мені, вступи в цю битву, не привласнюючи її результатів і відкинувши будь-яке почуття егоїзму. (30)

Коментар:

О Арджуно! Усвідомивши істинне знання про свою справжню сутність, про Всевишнього і Майю, присвяти всі свої дії та їхні плоди Мені, Верховному Господеві. Звільнися від усіх думок егоїзму і бажання насолоджуватися плодами своїх дій. Відмовся від усіх тривог і нарікань на ймовірну втрату друзів і родичів, як наслідок війни, і бийся до кінця, як це і належить кшатрію, з честю виконуючи свій обов’язок.
Три ознаки нішкама-карми були чітко згадані, а саме: (i) байдужість до корисливих дій, (ii) відмова від почуття егоїзму та (iii) присвята всіх дій та їхніх плодів Мені, Верховному Господеві.

 

ये मे मतमिदं नित्यमनुतिष्ठन्ति मानवाः ।
श्रद्धावन्तोऽनसूयन्तो मुच्यन्ते तेऽपि कर्म्मभिः ॥३१॥
йе ме матам ідам̇ нітйам
^{ті   Мого   вчення   цього   завжди}
анутіш̣т̣ханті ма̄нава̄ƨ̣
  ^{дотримуються           люди}
ш́раддƨа̄ванто ’насӯйанто
     ^{що віру мають,       без заздрості}
мучйанте те ’пі кармабƨіƨ̣
^{звільняються   вони  !   від пут карми}
Ті хто, без заздрості і з вірою завжди
дотримуються вказанного шляху
(нішкама-карма-йоґи, безкорисних вчинків),
який Я Сам для них заповідаю,
звільняються, авжеж, від рабства карми,
хай навіть й зайняті вони у діях. (31)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

йе (যে সকল, Всі ті) ма̄нава̄ƨ̣ (মানুষ্য, люди) ш́раддƨа̄-вантаƨ̣ (শ্রদ্ধাবান্, що мають віру) анасӯйантаƨ̣ (ও অসূয়া রহিত হইয়া, і без заздрості) ме (আমার, Моїм) ідам̇ (এই, цим) матам (অভিমত নিষ্কাম কর্ম্মযোগের, рекомендованим шляхом нішкама-карми-йоґи) нітйам (সর্ব্বদা, завжди) анутішт̣ханті (অনুষ্ঠান করেন, прямують) те апі (তাঁহারাও, вони також) кармабƨіƨ̣ (কর্ম্ম বন্ধন হইতে, від рабства карми) мучйанте (মুক্ত হন, звільняються).
.
যে Ті সকল всі মানব люди শ্রদ্ধালু віруючи ও та দোষদৃষ্টি-রহিত без упереджень হইয়া будучи আমার অভিমত за Моїми вказівками এই цьому নিষ্কাম কর্ম্মযোগের безкорисливому шляху карма-йоги সতত постійно অনুবর্ত্তন করেন слідуючи — কর্ম্ম дії করিয়াও навіть здійснюючи, তাঁহারা вони সেই কর্ম্মবন্ধন হইতে від цих пут діяльності মুক্তিলাভ করিয়া থাকেন звільняються ॥৩১॥
Усі ці беззаздрісні люди, які з вірою постійно практикують цей шлях йоги безкорисливої дії, який Я ласкаво рекомендую їм, досягають визволення від пут діяльности — навіть якщо вони зайняті у діях. (31)

1 english edition:

ye manavah — Those men who; nityam — always; anutisthanti — carry out; idam — this; me matam — recommendation of mine to engage in selfless action; sraddhavantah — being faithful; anasuyantah — and unbegrudging; te api — they also; mucyante — become liberated; karmabhih — from the bondage of karma, or action and reaction in the plane of exploitation. (31)
(eng) Faithful and unbegrudging men who constantly practice this yoga path of selfless action as favored by Me, attain liberation from the bondage of action — even though they are active.
(укр) Вірні та беззаздрісні люди, які постійно практикують цей шлях йоги безкорисливої дії, який я підтримую, досягають визволення від рабства діяльности — навіть якщо вони зайняті у діях.

2 english edition:

ye mānavāḥ — Those men who; śraddhāvantaḥ — faithfully; anasūyantaḥ — and unbegrudgingly; nityam — always; anutiṣṭhanti — execute; idam — this; me matam — teaching of Mine, of selfless action; te api — they too; muchyante — are liberated; karmabhiḥ — from the bondage of karma, or action and reaction in the mundane plane. (31)
(eng) Faithful, unbegrudging men who always practise My teaching, this yoga of selfless action, are liberated from the bondage of action, even though they engage in action.
(укр) Вірні, беззаздрісні люди, які постійно практикують Моє вчення, цю йогу безкорисливої дії, звільняються від пут діяльности, навіть якщо вони самі діють.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

йе — ті, хто; ме — Моє; матам — приписи; ідам — те; нітйам — як вічна функція; анутішт̣ханті — реґулярно виконують; ма̄нава̄ƨ̣ — люди; ш́раддƨа̄-вантаƨ̣ — з вірою та відданістю; анасӯйантаƨ̣ — без заздрощів; мучйанте — стають вільними; те — усі вони; апі — навіть; кармабƨіƨ̣ — від кайданів законів кармічної діяльності.
Люди, які виконують свої обов’язки згідно з Моїми приписами, і дотримуються цього вчення з вірою та без заздрощів, напевне звільняться з кайданів кармічної діяльності. (31)

Коментар:

Приписи Верховного Бога-Особи, Кр̣шн̣и, є суть усієї ведичної мудрості, тому всі вони без винятків вічно правдиві. Як Веди є вічними, так само вічною є істина свідомості Кр̣шн̣и. Треба мати міцну віру в Господні настанови й не заздрити Йому. Є чимало філософів, які пишуть коментарі до Бгаґавад-ґı̄ти, але не вірують у Кр̣шн̣у. Вони ніколи не звільняться з кайданів кармічної діяльності. Тоді як звичайна людина, яка має тверду віру в вічні настанови Господа, навіть якщо їй несила виконувати такі накази, все одно звільнюється з кайданів закону карми. Початківець, що лише став на шлях усвідомлення Кр̣шн̣и, можливо, не повністю дотримує Господніх настанов, але якщо він не протиставляє себе цим засадам і діє щиро, не зважаючи на невдачі та відчай, то він, безумовно, досягне чистої свідомості Кр̣шн̣и.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Результат Нішкама-карма-йоґи —
Ті, хто, не маючи злого умислу, вірить у Мене і завжди дотримується цього Мого бажання, також звільняються від пут діяльности. (31)

Коментар:

Результат Нішкама-карма-йоґи: — “Той, хто завжди дотримується цієї Ніскама-карма-йоґи, пропонуючи всі плоди своїх дій Верховному Господеві, хто має постійну віру і довіру до Мене, але водночас не плекає жодних злих намірів проти Мене, той звільняється з рабства цього світу”.

 

ये त्वेतदभ्यसूयन्तो नानुतिष्ठन्ति मे मतम् ।
सर्व्वज्ञानविमूढांस्तान्विद्धि नष्टानचेतसः ॥३२॥
йе тв етад абƨйасӯйанто
^{тих   але    ці        через заздрість}
на̄нутіш̣т̣ханті ме матам
 ^{не         виконує     Мої   настанови}
сарва-джн̃а̄на-вімӯд̣ƨа̄м̇с
^{у всьому     знанні          оманені}
та̄н віддƨі наш̣т̣а̄н ачетасаƨ̣
   ^{їх    знай як  приречених  безглуздих}
Але ті люди, що через злонравність
не слідують Моїм порадам цим,
в невігластві цілком перебувають.
Арджуно, знай, що зруйнувавши буддƨі,
вони себе лиш на загибель прирікають. (32)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

йе ту (পরন্তু যাহারা, Але ті, хто) ме етат матам (আমার এই উপদেশ, ці Мої настанови) абƨйасӯйантаƨ̣ (অসূয়াবশতঃ, через заздрість) на анутішт̣ханті (পালন করে না, не виконує) та̄н (তাহাদিগকে, їх) сарва-джн̃а̄на вімӯд̣ƨа̄н (সমস্ত জ্ঞানে বঞ্চিত, позбавлених всього істинного знання), нашт̣а̄н (পুরুষার্থ বিভ্রষ্ট, що повністю відхилилися від мети людського життя) ачетасаƨ̣ (ও নির্ব্বোধ বলিয়া, і як безглуздих та позбавлених буддƨі) віддƨі (জানিবে, знай).
.
আর А যাহারা ті, хто অসূয়া заздрості পরবশ під вливом হইয়া будучи, আমার Моїм এই цим মতের настановам অনুবর্ত্তন করে না не слідують, সেই ті বিবেক розсудливості শূন্য позбавлені জনগণকে люди সর্ব্ববিধজ্ঞানে у всіх видах істинного знання বিমূঢ় оманені ও та বিনাশপ্রাপ্ত приречених на загибель বলিয়া як জানিবে знай ॥৩২॥
Але ті, хто через заздрість не слідують цьому Моєму вченню, позбавлені розсудливості та істинного знання. Знай, що такі люди — повні невігласи, що прирікають себе на загибель. (32)

1 english edition:

ye tu — But those who; abhyasuyantah — due to envy; na anutisthanti — do not follow, me etat matam — this advice of Mine; tan viddhi — know them to be; sarva-jnana-vimudhan — deprived of all knowledge; nastan — completely deviated from the goal of human life; acetasah — and devoid of good intelligence. (32)
(eng) However those who, out of envy, do not follow these teachings of Mine, are devoid of all good sense. Know such men as completely ignorant and doomed to ruination.
(укр) Але ті, хто через заздрість не слідує цим Моїм вченням, позбавлені будь-якого здорового глузду. Знайте, що такі люди — повні невігласи, приречені на загибель.

2 english edition:

ye tu — But those who; abhyasūyantaḥ — out of resentment; na anutiṣṭhanti — do not follow; etat me matam — that teaching of Mine; tān viddhi — know them to be; sarva-jñāna-vimūḍhān — deprived of all knowledge; naṣṭān — completely deviated from the goal of human life; achetasaḥ — and bereft of good intelligence. (32)
(eng) But the arrogant who resent My teaching are bereft of all knowledge. Know them to be lost in ignorance.
(укр) А зарозумілі, що обурюються Моїм вченням, позбавлені всякого знання. Знай, що вони загубилися в невігластві.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

йе — ті; ту — однак; етат — це; абƨйасӯйантаƨ̣ — із заздрості; на — не; анутішт̣ханті — реґулярно виконують; ме — Моє; матам — припис; сарва-джн̃а̄на — у всіх різновидах знання; вімӯд̣ƨа̄н — зовсім обдуреним; та̄н — вони є; віддƨі — знай це добре; нашт̣а̄н — все зруйновано; ачетасаƨ̣ — без свідомості Кришн̣и.
Але ті, хто із заздрощів не зважають на ці настанови й не дотримують їх, — позбавлені знання, обдурені, і їх спроби досягти досконалості приречені на невдачу. (32)

Коментар:

Тут ясно сказано, що перебувати поза свідомістю Кр̣шн̣и є вада. Так само, як існує кара за невиконання наказу верховного уряду, так само існує кара і за непокору наказові Верховного Бога-Особи. Той, хто не кориться Його наказам, якою б видатною особистістю він не був, не знає нічого про власну сутність, про Верховного Брахмана, Парама̄тму й Бога-Особу, тому що в серці його — порожнеча. У нього немає надії досягти досконалості в житті.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Зла доля тих, хто не дотримується нішкама-карма-йоги —
Вважай тих, хто з заздрості не слідує цьому Моєму вченню, як позбавлених істинного знання, безглуздих й приречених. (32)

Коментар:

«Майте на увазі, що ті, хто з злоби до Мене ігнорують це Моє вчення нішкама-карма-йоги, —позбавлені всіх істинних знань про Мене та своє справжню сутність. Ошукані Моєю обманною силою (Майею), вони приречені на знищення. Цих нерозумних осіб вважають людьми зі зруйнованим буддƨі».

 

सदृशं चेष्टते स्वस्याः प्रकृतेर्ज्ञानवानपि ।
प्रकृतिं यान्ति भूतानि निग्रहः किं करिष्यति ॥३३॥
садр̣ш́ам̇ чеш̣т̣ате свасйа̄ƨ̣
  ^{відповідно           діє           до своєї}
пракр̣тер джн̃а̄нава̄н апі
     ^{природи         мудрець      навіть}
пракр̣тім̇ йа̄нті бƨӯта̄ні
  ^{природы   слідують   живі істоти}
ніґраƨаƨ̣ кім̇ каріш̣йаті
^{покарання     що       зробить?}
У цьому світі всі істоти діють
у відповідності до власної природи.
І навіть хто знання здобув не може
іти наперекір своїм бажанням.
Страх чи закон як спинить їх тоді? (33)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

джн̃а̄на-ва̄н апі (জ্ঞানী ব্যক্তিও, Навіть мудрець) свасйа̄ƨ̣ пракритеƨ̣ (স্বীয় প্রকৃতির, до своєї природи) садриш́ам (অনুরূপ, відповідно) чешт̣ате (কার্য্য করে, вчиняє дії), бƨӯта̄ні (প্রাণিগণ, живі істоти) пракритім йа̄нті (তাদৃশ চেষ্টার ফলে তাদৃশ স্বভাবের অধীন হয়, потрапляють під контроль власної природи, яка формує їхню діяльність) ніґраƨаƨ̣ (শাস্ত্রকৃত বা রাজকৃত দণ্ড, покарання, призначені шастрами або законом) [теш̣а̄м̇] (তাহাদের, їх) кім̇ карішйаті (কি করিবে, що зробить?).
.
জ্ঞানবান্ ব্যক্তিও Мудрець স্বীয় до власної প্রকৃতির природи অর্থাৎ тобто দুঃস্বভাবের অনুরূপ відповідно до своїх негативних схильностей চেষ্টা зусилля করে докладає. সুতরাং Отже জীবগণ живі істоти তাদৃশ চেষ্টার ফলে внаслідок такої діяльності নিজে своєї ж তাদৃশ такої স্বভাবের власної природи অধীন হইয়া পড়ে від владою опиняються. শাস্ত্রকৃত বা রাজকৃত দণ্ডের Перед покаранням, встановленим священними писаннями чи царським законом ভয় страх তখন тоді তাহাদিগকে їх রোধ করিতে পারে না не може стримати ॥৩৩॥
Навіть освічена людина схильна діяти відповідно до своєї природи, тобто притаманних їй поганих нахилів. Внаслідок цього, живі істоти, які потурають своїм чуттям, опиняються в залежності від цих схильностей. Тоді їх вже не можна стримати страх перед покараннями, встановленими святим писанням або законом. (33)

1 english edition:

jnanavan api — Even a learned person; cestate-works; sadrsam — according to; svasyah prakrteh — his own nature. bhutani — Living beings; prakrtim yanti — come under control of their own natures, which in turn shape their activities. kim karisyati — What will be the use; (tesam) — of their; nigrahah — punishment defined by scripture or law? (33)
(eng) Even a learned person tends to act according to his nature, that is, his inherent evil inclinations. Therefore, the result of the living beings’ endeavor to act in this way is to become enslaved by such inclinations. Then, they can no longer be disciplined by fear of either scriptural or lawful punishments.
(укр) Навіть освічена людина схильна діяти відповідно до своєї природи, тобто притаманних їй злих нахилів. Внаслідок цього, живі істоти, які намагаються діяти таким чином, опиняються в полоні цих схильностей. Тоді їх вже не можна виправити страхом перед покараннями, встановленими святим писанням або законом.

2 english edition:

jñānavān api — Even a knowledgable person; cheṣṭate — acts; sadṛśam — according to; svasyāḥ prakṛteḥ — his nature. bhūtāni — Living beings; prakṛtim yānti — follow their natures. kim kariṣyati — What will be the use of; nigrahaḥ — repression; (teṣām) — of them? (33)
(eng) For even a knowledgable person tends to act according to his nature (mundane inclinations). The living beings’ endeavours are dictated by their natures. What, then, can repression accomplish?
(укр) Адже навіть освічена людина схильна діяти згідно зі своєю природою (мирськими нахилами). Прагнення живих істот продиктовані їхньою природою. Чого ж тоді можна досягти примусом?

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

садриш́ам — відповідно; чешт̣ате — поводиться; свасйа̄ƨ̣ — своєю власною; пракритеƨ̣ — ґун̣ природи; джн̃а̄на-ва̄н — вчений; апі — навіть; пракритім — природі; йа̄нті — підпадають; бƨӯта̄ні — усі живі істоти; ніґраƨаƨ̣ — пригнічення; кім̇ — що; карішйаті — може зробити.
Навіть і та людина, що має знання, діє згідно з власною природою, тому що поведінка і спосіб життя кожної людини залежить від впливу трьох ґун̣ів. Що ж дасть пригнічення своєї природи? (33)

Коментар:

У сьомій главі (7.14) Господь каже, що якщо людина не перебуває в трансцендентному стані свідомості Кр̣шн̣и, то вона не може звільнитись від впливу ґун̣ матеріальної природи. Тому навіть найосвіченіша в світському розумінні людина не може вибратись з пастки ма̄йі лише за допомогою теоретичних знань, тобто відрізняючи душу від тіла. Існує чимало так званих «спірітуалістів», які вдають із себе дуже вчених, але розумом приховано перебувають цілком під впливом певних ґун̣, якого вони не здатні подолати. Людина може бути дуже освіченою академічно, але внаслідок свого довгого зв’язку з матеріальною природою вона — в неволі. Свідомість Кр̣шн̣и допомагає вибратись з пастки матеріального світу, навіть якщо ми продовжуємо виконувати свої обов’язки в умовах матеріального існування. Тому, не досягши цілком свідомості Кр̣шн̣и, не слід припиняти виконання своїх обов’язків. Ніхто не повинен раптово залишати свій визначений обов’язок й штучно ставати так званим «йоґом-трансценденталістом». Набагато краще зберігати своє становище і намагатись набути свідомості Кр̣шн̣и під авторитетним керівництвом. Лише таким чином людина зможе вибратись з пазурів ма̄йі.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Навіть мудрець зв’язаний кармою —
Навіть освічена людина діє згідно зі схильностями своєї природи. Живі істоти слідують своїм природним нахилам. До чого призведе стримування почуттів? (33)

Коментар:

Якщо мудра людина вдається до аскези, раптово відмовляючись від усіх мирських якостей і вчинків, після розрізнення “я” і “не-я”, немає жодної впевненості в тому, що вона звільнилася від рабства цього світу. Той, хто є рабом своїх пристрастей, навіть якщо він розумний і мудрий з мирської точки зору, все одно є занепалою душею, і тому буде змушений слідувати природному нахилу своїх багаторічних бажань і звичок. Прийняття “карма-санньяси” (відречення від дії) не обов’язково означає звільнення від рабства Майї. Щоб позбутися цих давніх звичок і нахилів, слід виконувати нішкама-карму, або соціально-релігійний обов’язок, не шукаючи його плодів. Людина з потужним інтелектом неодмінно буде захоплена трьома якостями майї, якщо вона не знає про свою справжню сутність і про Всевишнього. Завдяки стійкому зреченню душа, що перебуває в полоні Майї, може зректися світу і прийняти санн’ясу, але це не є підставою для того, щоб звільнитися з тенет спрута-Майї. Щоб позбутися оманливого впливу Майї, єдиним благотворним шляхом є нішкама-карма з її плодами, присвяченими Мені, доки людина не перейметься відданістю, що характеризується юкта-вайраґ’єю (істинним аскетизмом). Це називається сва-дƨарма або варнанма-дƨарма, як наказують священні писання. Дотримання цієї сва-дƨарми призводить до одночасного духовного благополуччя як окремої душі, так і світу в цілому. Невиконання сва-дƨарми призводить до моральної розбещеності. Але там, де бƨакті-йоґа пробуджена Моєю милістю і милістю Моїх відданих, немає потреби дотримуватися нішкама-карма-йоґи чи варнашрама-дƨарми (суспільно-релігійних обов’язків, приписаних для занепалої душі).

 

इन्द्रियस्येन्द्रियस्यार्थे रागद्वेषौ व्यवस्थितौ ।
तयोर्न वशमागच्छेत्तौ ह्यस्य परिपन्थिनौ ॥३४॥
індрійасйендрійасйа̄ртхе
         ^{всіх чуттів      та їх об’єктів}
ра̄ґа-двеш̣ау вйавастхітау
  ^{потяг  і відраза        розташовані}
тайор на ваш́ам а̄ґаччхет
     ^{їх     не   під контроль    потрапляй}
тау ƨй асйа паріпантхінау
^{вони    !     для йога        два ворога}
Чуття та відповідні їм об’єкти
пов’язують тяжіння та відраза.
Не підкоряйся примхам цим — вони
два ворога в самопізнанні. (34)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

індрійасйа індрійасйа (সমস্ত ইন্দ্রিয়ের, Всіх органів чуттів) артхе (স্ব স্ব বিষয়ে, у своїх відповідних об’єктах) ра̄ґа двешау (আসক্তি ও দ্বেষ, потяг та відраза) вйавастхітау (বিশেষভাবে অবস্থিত, особливо розташовані). [татƨа̄пи] тайоƨ̣ (সেই রাগদ্বেষের, Цієї прив’язаності та ненависті) ваш́ам̇ на а̄ґаччхет (বশীভূত হইবে না, не підкорятися). ƨі (যেহেতু, оскільки) тау (সেই রাগ ও দ্বেষ, ця прив’язаність та ненависть) асйа (সাধকের, практикуючого) паріпантхінау (বিরোধী, противник).
.
সমস্ত ইন্দ্রিয়গণেরই Усі чуття নিজ নিজ до своїх відповідних গ্রহণীয় বস্তুতে об’єктів сприйняття অনুরাগ прихильність ও та বিরাগ відразу বিশেষভাবে особливу বর্ত্তমান রহিয়াছে мають; তাহা হইলেও навіть тоді এই цій রাগ прихильності বা чи দ্বেষের відразі কখনও ніколи বশবর্ত্তী হইবে না не підкоряйтеся, যেহেতু оскільки এই ця বিষয়ানুরাগ пристрасть до мирських об’єктів বা або বিষয় об’єкт বিরাগ відрази সাধক ব্যক্তির практикуючого পরম найбільшим শত্রু ворогом বলিয়া জানিবে вважається. (ইহাতে У цьому ভক্তি বিষয়ক що стосується бƨакті রাগ прихильність বা чи বিরাগ відраза লক্ষ্যীভূত নহে не мається на увазі) ॥৩৪॥
Хоча чуття неминуче притягуються і відштовхуються від різних відповідних об’єктів, не підкоряйся цим примхам — вони є найбільшим ворогом того, хто прагне до самоусвідомлення. (Прив’язаність і відстороненість у відданості Богу тут не згадуються). (34)

1 english edition:

raga-dvesau — Attraction and aversion; vyavasthitau — is unavoidably situated; arthe — in the corresponding objects; indriyasya-indriyasya — of all the senses. (tathapi) — However; vasam na agacchet — do not be controlled; tayoh — by such attraction and aversion; hi — since; tau paripanthinau — they are an obstruction; asya — to the sadhaka, the spiritual endeavorer. (34)
(eng) Although the senses are inevitably attracted to and repulsed by their various respective objects, do not be subjugated by these whims — they are the greatest enemy of the candidate for self-realization. (Devotional attachment and detachment are not indicated herein.)
(укр) Хоча чуття неминуче притягуються і відштовхуються від різних відповідних об’єктів, не підкоряйся цим примхам — вони є найбільшим ворогом того, хто прагне до самоусвідомлення. (Прив’язаність і відстороненість у відданості Богу тут не згадуються).

2 english edition:

rāga-dveṣau — Attraction and aversion; indriyasya — of all the senses; vyavasthitau — exist; indriyasya-arthe — for their objects. (tathāpi) — However; vaśam na āgachchhet — One must not be controlled; tayoḥ — by such attraction and aversion; hi — since; tau pari-panthinau — they are an obstacle; asya — to the spiritual practitioner. (34)
(eng) Although the senses are attracted to and repelled by the sense objects, one must not be controlled by these urges, for they are the greatest enemy of the candidate for self-realisation.
(укр) Хоча органи чуття притягуються і відштовхуються від чуттєвих об’єктів, людина не повинна піддаватися цим потягам, бо вони є найбільшим ворогом того, хто прагне до самоусвідомлення.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

індрійасйа — чуттів; індрійасйа артхе — в об’єктах чуттів; ра̄ґа — прив’язаність; двешау — і відречення; вйавастхітау — піддають реґулюванню; тайоƨ̣ — їх обох; на — ніколи; ваш́ам — контроль; а̄ґаччхет — слід прийти; тау — вони обоє; ƨі — неодмінно; асйа — його; паріпантхінау — камені спотикання.
Є рекомендації, як впорядкувати прихильності та відрази стосовно чуттєвих об’єктів. Людина не повинна потрапляти в залежність від прив’язаностей або антипатій, тому що вони є каменями спотикання на шляху самоусвідомлення. (34)

Коментар:

Ті, хто перебуває в свідомості Кр̣шн̣и, природним чином не схильні потурати матеріальному чуттєвому задоволенню, але ті, хто не має такої свідомості, повинні додержуватися правил і приписів ведичних ш́а̄стр. Необмежене чуттєве задоволення ув’язнює нас в матеріальному світі, але той, хто дотримується таких правил і приписів, не потрапляє в пастку об’єктів чуття. Наприклад, сексуальне задоволення — це потреба обумовленої душі, і шлюбний зв’язок дає право на задоволення статевого бажання. Згідно з настановами ш́а̄стр забороняється вступати в статеві зносини з будь-якою іншою жінкою, окрім своєї дружини. На решту жінок слід дивитись як на власну матір. Але, незважаючи на ці приписи, чоловіки схильні мати зв’язки з іншими жінками. Слід не потурати таким нахилам, інакше вони стануть каменем спотикання на шляху самоусвідомлення. Доки існує матеріальне тіло, дозволяється задовольняти його потреби згідно з правилами та приписами. І все ж таки ми не повинні перебільшувати свою здатність контролювати наші плотські нахили. Треба дотримуватись правил і приписів, не прив’язуючись до них, бо практика впорядкованого задоволення чуттів теж може збити людину з пуття, адже й на рівному шосе трапляються нещасні випадки. Ніхто не ґарантований від такої небезпеки навіть на самій спокійній, без жодних вибоїн дорозі. Внаслідок тривалого спілкування з матеріальною природою дух чуттєвої насолоди дуже прижився в нас. Отже, навіть коли ми опановуємо його, можливість падіння завжди присутня; треба з усіх сил уникати прив’язаності навіть до вреґульованої чуттєвої втіхи. Але участь в діяльності свідомості Кр̣шн̣и, безперервне любовне служіння Господу, відохочує від усієї почуттєвої діяльності. Отже, нікому на жодній стадії життя не слід цуратися свідомості Кр̣шн̣и. Істинна мета відречення від усіх різновидів почуттєвих прив’язаностей є, в остаточному підсумку, досягнення свідомості Кр̣шн̣и.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Мирська любов і ненависть як перешкоди на шляху до самореалізації —
Прив’язаність та відраза до своїх об’єктів є невід’ємними для чуттів. Не варто піддаватися їхній владі, адже саме прив’язаність та відраза стають ворогами особистості. (34)

Коментар:

Якщо стверджують, що зв’язок з об’єктами чуттів ще більше прив’яже людину до світу, ніж до звільнення від пут Майї, тоді послухайте Мене: саме по собі чуттєве сприйняття не шкідливим для усвідомлення себе та Бога, але потяг та відраза до них є найбільшими перешкодами на шляху до цього усвідомлення. Потяг до бачення чи дотику до тіла чужої дружини, заборонена священними писаннями, та неохота учня бачити, торкатися чи служити Лотосовим Стопам Гуру чи Наставника, як це наказано писаннями, вважаються значними перешкодами на духовному шляху віруючого. Отже, потяг та відраза до чуттєвих сприйнять мають бути контрольовані. Доки потяг та відраза знаходяться під контролем, контакти з чуттєвими сприйняттями не несуть небезпеки. Поки існує фізичне тіло, реакція на чуттєві сприйняття є природною; проте потяг та відраза до чуттєвих об’єктів, викликані спотвореним егоїзмом, слід стримувати за допомогою юкта-вайраг’ї, яка полягає у правильному регулюванні всіх чуттів та чуттєвих сприйнять для задоволення Моїх (Верховного Господа) духовних почуттів, без прив’язаності до світських насолод. Отже, цей контроль над потягом та відразою до чуттєвих об’єктів не слід застосовувати у відношенні до відданого служіння Мені чи до об’єктів, що сприяють духовному прогресу. Наприклад, любов до речей та дій, що підтримують відданість, та відречення від тих речей та дій, що заважають духовному прогресу у любовному служінні Верховному Господу (Мені), слід виховувати за будь-яких обставин, тоді як потяг та відраза до чуттєвих об’єктів, що породжують дух самопіднесення та розвивають примхливий темперамент, слід уникати всіма способами.

 

श्रेयान्स्वधर्म्मो विगुणः परधर्म्मात्स्वनुष्ठितात् ।
स्वधर्म्मे निधनं श्रेयः परधर्म्मो भयावहः ॥३५॥
ш́рейа̄н свадƨармо віґун̣аƨ̣
  ^{краще    власна дƨарма   недосконала}
пара-дƨарма̄т свануш̣т̣хіта̄т
^{ніж чужа дƨарма   бездоганно виконана}
свадƨарме нідƨанам̇ ш́рейаƨ̣
^{у цих обов’язках   навіть смерть   краща}
пара-дƨармо бƨайа̄ваƨаƨ̣
  ^{чужа     дƨарма     страшніше за це}
Свою виконувати дƨарму краще,
нехай з недоліками та недосконало,
ніж слідувати бездоганно дƨармі інших.
Коли ти слідуєшь свадƨармі, своїй долі,
то навіть тіла смерть приносить благо,
а марна спроба долею чужою жити
таїть в собі велику небезпеку. (35)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

ш́рейаƨ̣ (শ্রেষ্ঠ, Краще) сва-дƨармаƨ̣ (স্বকীর ধর্ম্ম, власна дƨарма) віґун̣аƨ̣ (কিঞ্চিৎ দোষযুক্ত, дещо недосконала) пара-дƨарма̄т (পরধর্ম্ম অপেক্ষা, порівняно з чужою дƨармою) сванушт̣хіта̄т (নির্দ্দিষভাবে অনুষ্ঠিত, бездоганно виконаною). сва-дƨарме (স্ব স্ব বর্ণ ও আশ্রমোচিত ধর্ম্ম, У дƨармі, відповідно до статусу та ступеня життя у варнашрамі або богоцентричній соціально-релігійній системі) нідƨанам (মরণও, навіть смерть) ш́риейа̄м̇ (ভাল, це добре) пара-дƨармаƨ̣ (পরধর্ম্ম, чужа дƨарма) бƨайа-а̄ваƨаƨ̣ (তদপেক্ষা ভয়ানক, страшніше за це).
.
নির্দ্দোষভাবে আচরিত অন্যের ধর্ম্ম অপেক্ষা Порівняно з бездоганно виконаною чужою дƨармою, কিঞ্চিৎ трохи অঙ্গ-হীন з недоліками স্বীয় власна ধর্ম্মাচরণ практика дƨарми ভাল краще. স্ব স্ব বর্ণ ও আশ্রমোচিত Відповідно до свого власного статусу та стадії життя ধর্ম্মে цій дƨармі বর্ত্তমান থাকিয়া залишаючись вірним নিধনপ্রাপ্ত হওয়া মঙ্গলপ্রদ হইয়া থাকে навіть смерть є сприятливою; যেহেতু оскільки পরধর্ম্ম আচরণ виконання чужой дƨарми ভয়াবহ небезпечним জানিবে вважається. (অধোক্ষজে ভক্তি Відданість Адхокшаджі (Верховному Господу) সর্ব্বজীবের всіх істот নিত্য вічна স্বাভাবিক природна পরমধর্ম্ম вища дƨарма হওয়ায় оскільки, ইহা вона বাহ্যিক зовні সুদুরাচারযুক্ত груба হইলেও навіть якщо, মায়িক матеріальною সত্ত্বাদি গুণাশ্রিত пов’язаною з як саттва та іншими ґунами, সদাচার доброчесністю সংস্কারযুক্ত що базується на культурних або релігійних традиціях і обрядах, অনাত্ম-ধর্ম্ম হইতে в порівнянні з дƨармою, що не пов’язана з душею সর্ব্বদা завжди শ্রেষ্ঠ краща. সাধুসঙ্গে У товаристві святих এই цієї শুদ্ধভক্তি чистої бƨакті যাজন করিতে করিতে практикування, দেহপাত হইলেও навіть смерть тіла শ্রেয়ঃস্কর благословенна; যেহেতু оскільки অবিদ্যাশ্রিত заснована на невігластві সংস্কারের та культурних звичаях (самскарах) অনিশ্চয়তাপূর্ণ непередбачувана ঔপাধিক умовна সদচার доброчесність দ্বিতীয়াভিনিবেশ залишається в межах двітьябƨінівеши, тобто занурення в будь-який об’єкт, окрім Верховного Господа থাকায় ভয়াবহ залишається жахливою.) ॥৩৫॥
Краще виконувати свої обов’язки, навіть якщо вони з деякими недоліками, аніж бездоганно виконувати чужі обов’язки. Залишаючись вірним дƨармі свого статусу та життєвого етапу, навіть смерть є сприятливою; оскільки виконання чужой дƨарми є небезпечним. (Оскільки відданість Верховному Господу Адхокшаджі є вічною, природною та найвищою дƨармою усіх живих істот, вона завжди набагато вища за поведінку, яка є доброю з погляду земної моралі, що завжди упереджена матеріальними ґун̣ами добра, пристрасті й невігластва. В товаристві справжніх святих прогресивна практика розвитку в такій чистій відданості Богу є дарувальником найвищих заслуг, навіть якщо це призводить до смерті. Оскільки заснована на невігластві інтуїція виконувати непередбачувану, оманну “добру” практику залишається в межах двітьябƨінівеши, тобто занурення в будь-який об’єкт, окрім Верховного Господа, така практика є бƨайава — вона лише призводить до страху). (35)

1 english edition:

sva-dharmah — One’s own functional duty; vigunah — tinged with faults; sreyan — is better; para-dharmat — than another’s functional duty; svanusthitat — perfectly performed. nidhanam — Even death; sva-dharme — in the discharge of one’s own duties according to one’s appropiate rank in the varnasrama or God-centered socio-religious system; sreyah — is better. para-dharmah — To perform another’s duties; bhaya-avahah — is perilous in comparison. (35)
(eng) It is better to carry out one’s own duties a little imperfectly rather than faultlessly perform another’s duties. Know that even death is auspicious in the discharge of one’s duties appropriate to his natural position in the ordained socio-religious system, becauee to pursue another’s path is perilous.
(укр) Краще виконувати свої обов’язки, навіть з деякими недоліками, аніж доводити до досконалості чужі. Знайте, що навіть смерть є сприятливою у виконанні своїх обов’язків відповідно до свого природного стану в суспільно-релігійній системі (варнашрамі), тому що йти чужим шляхом небезпечно.

2 english edition:

svadharmaḥ — One’s own function; viguṇaḥ — tinged with faults; śreyān — is better; para-dharmāt — than another’s function; su-anuṣṭhitāt — done well. nidhanam — Even death; svadharme — on one’s own path of duty (according to one’s appropiate position in the varṇāśram or God-centred socio-religious system); śreyaḥ — is better. para-dharmaḥ — Another’s path of duty; bhaya-āvahaḥ — is dangerous. (35)
(eng) Even if it is imperfect, it is better to do one’s duty according to one’s own nature, than to do another’s well. Even death in the discharge of one’s own duty is better, for to perform another’s is dangerous.
(укр) Навіть якщо виконання обов’язку відповідно до власної природи є недосконалим, краще робити саме його, аніж добре виконувати чужий. Навіть смерть під час виконання свого обов’язку краща, адже виконувати чужий обов’язок небезпечно.

Коментар:

Чиста відданість Адгокшаджі, Господу, що перебуває поза межами чуттєвого сприйняття, — є вічною надприродною діяльністю душі. Тому, навіть якщо ззовні це може виглядати непривабливо, така діяльність завжди все ж значно перевершує будь-яку поведінку, вважану доброю з точки зору земної моралі, яка обмежена матеріальними ґунами благості, пристрасті й невігластва. В товаристві справжніх святих прогресивна практика розвитку в такій чистій відданості є дарувальником найвищих заслуг, навіть якщо це призводить до смерті. Оскільки заснована на невігластві інтуїція виконувати непередбачувану, оманну “добру” практику залишається в межах двітьябгінівеши, тобто занурення в будь-який об’єкт, окрім Верховного Господа, така практика є бгайава — вона лише призводить до страху.
бƨайам̇ двіті̄йа̄бƨінівеш́атаƨ̣ сйа̄д
і̄ш́а̄д апетасйа віпарйайо ’смр̣тіƨ̣
тан ма̄йайа̄то будƨа а̄бƨаджет там̇
бƨактйаікайеш́ам̇ ґуру-девата̄тма̄
(ШБ 11.2.37)
“Оскільки люди, які не схильні до відданого служіння Господу, забули про свою внутрішню сутність (як слуги Господа) через дію Майї, вони залишаються у межах хибного его, вважаючи тіло за своє “я”. Коли увага зосереджена на мирських об’єктах, а не на Верховному Господі Шрі Кришні, людина відчуває страх через тіло, сім’ю, друзів, майно тощо. Тому людина з глибоким розумом буде поклонятися Господу з винятковою відданістю, знаючи, що Ґуру не відрізняється від Господа, будучи Його найулюбленішим слугою.”

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ш́риейа̄н — набагато кращі; сва-дƨармаƨ̣ — визначені обов’язки; віґун̣аƨ̣ — навіть недовершений; пара-дƨарма̄т — від обов’язків, що визначені іншим; су-анушт̣хіта̄т — досконало зробленого; сва-дƨарме — у визначених обов’язках; нідƨанам — руйнування; ш́рейаƨ̣ — краще; пара-дƨармаƨ̣ — обов’язки, що визначені для інших; бƨайа- а̄ваƨаƨ̣ — небезпечний.
Для людини набагато ліпше виконувати свої обов’язки навіть недосконало, ніж досконало — чужі. Краще вмерти, виконуючи свій власний обов’язок, ніж виконувати чужий, тому що йти чужим шляхом небезпечно. (35)

Коментар:

Краще виконувати свій обов’язок в свідомості Кр̣шн̣и, ніж робити чуже діло. На матеріальному рівні обов’язки визначено згідно з психофізичним станом людини, який зумовлює вплив ґун̣ матеріальної природи. Духовні обов’язки — це обов’язки в трансцендентному служінні Кр̣шн̣і, які визначив духовний вчитель. Але обов’язку, матеріальному чи духовному, слід залишатись вірним до самої смерті і не брати на себе обов’язків інших. Духовні й матеріальні обов’язки можуть відрізнятися, але сам принцип дотримування авторитетних настанов завжди є благо для виконавця. Якщо людина перебуває під чарами ґун̣ матеріальної природи, вона повинна додержуватись правил, які встановлені для її конкретного становища, а не імітувати інших. Наприклад, бра̄хман̣а, який перебуває під впливом ґун̣и благочестя, не повинен чинити насильства, тоді як кшатрійі, що перебуває під впливом ґун̣и пристрасті, насильство дозволене. Тобто, для кшатрійі краще зазнати поразки, дотримуючись норм застосування сили, ніж імітувати бра̄ман̣у, чиїм принципом є відмова од насильства. Слід очищувати своє серце поступово, а не раптом. Проте, коли людина виходить з-під впливу ґун̣ матеріальної природи й повністю віднаходить свідомість Кр̣шн̣и, вона, під керівництвом істинного духовного вчителя, може виконувати будь-які дії. На такому досконалому ступені свідомості Кр̣шн̣и кшатрійа може діяти як бра̄хман̣а, а бра̄хман̣а — як кшатрійа. На трансцендентному рівні двоїстість матеріального світу не діє. Наприклад, Віш́ва̄мітра спочатку був кшатрійею, а потім діяв як бра̄хман̣а, тоді як Параш́ура̄ма, бра̄хман̣а з походження, діяв пізніше як кшатрійа. За трансцедентного стану вони можуть робити це, але доки людина перебуває на матеріальному рівні, вона повинна виконувати свої обов’язки згідно з ґун̣ами матеріальної природи й водночас мати ясне розуміння свідомості Кр̣шн̣и.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Свадƨарма краща за пара-дƨарму —
Власні обов’язки, навіть якщо вони виконані недосконало, є кращими, ніж добре виконані обов’язки інших. Краще померти, виконуючи свої обов’язки, адже виконання обов’язків, призначених для інших, є небезпечним. (35)

Коментар:

Свадƨарма, навіть якщо вона виконується погано, є кращою, ніж пара-дƨарма, навіть якщо вона виконується вдало. Краще померти, виконуючи свадƨарму, ніж прожити життя, займаючись пара-дƨармою, яка є небезпечною. Соціально-релігійні обов’язки занепалої душі поділяються на чотири розділи згідно з класифікацією брахмана, кшатрія, вайш’ї та шудри. Свадƨарма брахмана полягає у вивченні Вед, житті на милостиню інших, контролі своїх внутрішніх і зовнішніх почуттів тощо; кшатрія — у боротьбі з ворогами, захисті підданих, зборі доходів тощо; вайш’ї — в обробітку землі, торгівлі, сільському господарстві тощо; а шудри — у служінні іншим трьом кастам. Пара-дƨарма означає обов’язки, призначені для інших каст, а не для власної касти. Наприклад, Свадƨарма або обов’язок брахмана, вайш’ї чи шудри вважається Пара-дƨармою для кшатрія і навпаки. Як свадƨарма, так і пара-дƨарма є соціально-релігійними обов’язками, що стосуються тіла і розуму занепалої душі.
Але Атма-дƨарма, вічна функція чистого “я”, зовсім інша, ніж свадƨарма чи пара-дƨарма. Отже, нішкама-карма, плоди якої присвячені Мені, навіть якщо вона виконується погано, краща за пара-дƨарму, або обов’язки іншого, хоча й добре виконані. Краще померти, виконуючи свої обов’язки, щоб досягти вищого рівня служіння Богу, ніж прожити життя, виконуючи пара-дƨарму — поведінку, яка в довгостроковій перспективі шкідлива і марна; бо виконувати чужі обов’язки небезпечно і ніколи не приносить користи за жодних обставин. Але коли ніргуна-бƨакті (чиста відданість Богу) пробуджується в чистому “я”, немає ніякої шкоди в тому, щоб відкласти обов’язки, покладені як свадƨарма, тому що вічна функція чистого “я” тоді проявляється як Сва-дƨарма, що означає обов’язок “Сва”, або справжнього “я”, тоді як освячені соціально-релігійні обов’язки, які раніше були відомі як сва-дƨарма занепалої душі стосовно її тіла і розуму на конкретному етапі життя в суспільстві, тепер стають пара-дƨарма або обов’язками не-Я (тіла і розуму) стосовно пробудженої душі.

 

        अर्ज्जुन उवाच ।
अथ केन प्रयुक्तोऽयं पापञ्चरति पूरुषः ।
अनिच्छन्नपि वार्ष्णेय बलादिव नियोजितः ॥३६॥
        арджуна ува̄ча
атха кена прайукто ’йам̇
 ^{тоді    кимось     змушена    вона}
па̄пан̃ чараті пӯруш̣аƨ̣
     ^{гріх      робить      людина}
аніччханн апі ва̄рш̣н̣ейа
 ^{проти волі    навіть     Варшнея}
бала̄д іва нійоджітаƨ̣
^{силою    наче    спонукована}
Арджуна запитав тоді: «О Кришно,
прославлений нащадку роду Вришні!
Що змушує когось чинити гріх,
неначе силою якоюсь одержимий?» (36)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

арджунаƨ̣ ува̄ча (অর্জ্জুন বলিলেন, Арджуна сказав) [ƨе] ва̄ршн̣ейа (হে বৃষ্ণি-বংশাবতংস! О нащадок роду Вришні!) аніччхан апі (ইচ্ছা না করিলেও, навіть проти власної волі) атха кена прайуктаƨ̣ [сан] (কাহা কর্ত্তৃক প্রেরিত হইয়া, будучи змушена кимось) айам пӯрушаƨ̣ (এই জীব, ця істота) бала̄м̇ (বলপূর্ব্বক, у примусу) нійоджітаƨ̣ іва (যেন নিযোজিত হইয়াই, як якщо б спонукувана) па̄пам (পাপ, гріх) чараті (আচরণ করে, робить).
.
অর্জ্জুন Арджуна বলিলেন сказав — হে বার্ষ্ণেয়! О потомок Вришні! ইচ্ছা না করিলেও Навіть не бажаючи, কাহার প্রেরণায় від впливом кого এই ця জীব істота বলপূর্ব্বক নিয়োজিতের примушена силою মত наче বাধ্য হইয়া зобов’язана, পাপকার্য্য гріховну діяльність আচরণ করিয়া থাকে здійснює? ॥৩৬॥
Запитав Арджуна: «О нащадку Вришні, що спонукає живу істоту вчиняти гріховні дії, навіть проти її власної волі?» (36)

1 english edition:

arjunah uvaca — Arjuna said: atha — Now; (he) varsneya — O descendant of theVrsni dynasty; kena prayuktah (san) — being incited by whom; ayam purusah carati — does this living being commit; papam — sinful activities; niyojitah iva — as if engaged; balat — by force; anicchan api — even against his own will? (36)
(eng) Arjuna inquired: O descendant of the Vrsnis, by whom is the living being compelled to commit sinful activities, even against his own will?
(укр) Запитав Арджуна: “О нащадку Вришні, що спонукає живу істоту вчиняти гріховні дії, навіть проти її власної волі?”

2 english edition:

arjunaḥ uvācha — Arjuna said: atha — Now; (he) vārṣṇeya — O descendant of the Vṛṣṇi dynasty; kena prayuktaḥ (san) — being incited by what; ayam pūruṣaḥ charati — does this living being commit; pāpam — sinful activities; anichchhan api — even unwillingly; niyojitaḥ iva — as if engaged; balāt — by force? (36)
(eng) Arjuna inquired: O descendant of the Vṛṣṇis, by what is the living being compelled to commit sinful activities, even unwillingly, as if by force?
(укр) Запитав Арджуна: “О нащадку Вришні, що спонукає живу істоту вчиняти гріховні дії, навіть проти її волі, наче під примусом?”

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

арджунаƨ̣ ува̄ча — Арджуна сказав; атха — тоді; кена — ким; прайуктаƨ̣ — змушений; айам — він; па̄пам — гріхи; чараті — здійснює; пӯрушаƨ̣ — людина; аніччхан — не бажаючи; апі — хоча; ва̄ршн̣ейа — нащадок Вришн̣і; бала̄т — силою; іва — неначе; нійоджітаƨ̣ — залучений.
Арджуна сказав: О нащадку Вр̣шн̣і, що ж змушує людину грішити навіть всупереч її волі, ніби її тягне якась сила? (36)

Коментар:

Жива істота, як невід’ємна частка Всевишнього, за своєю суттю духовна, чиста й вільна від будь-якої матеріальної скверни і тому вона природно непідвладна гріхам матеріального світу. Але, вступивши в зв’язок з матеріальною природою, вона, не вагаючись, робить численні гріховні вчинки, інколи навіть проти своєї волі. Питання Арджуни про зіпсовану природу живої істоти особливо цікаве. Хоча іноді жива істота і не бажає грішити, вона, однак, робить це, але до цього її спонукує не Наддуша зсередини, а щось зовсім інше, про що Господь оповідає в дальшому вірші.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Що спонукає людину до гріха? —
Арджуна сказав: «О Кришно! Через кого жива істота, навіть не бажаючи цього, чинить гріх, наче під примусом?» (36)

Коментар:

Арджуна запитав: “О нащадку роду Вришні! Що спонукає джіву чинити гріховні вчинки, хоча не дуже схильна до цього, а часто й проти своєї волі? Ти сказав мені, що джіва — це чиста вічна істота, цілком незалежна від земних якостей і відносности, і що не в природі дживи чинити гріх, і все ж завжди видно, що дживи цього світу загрузли в багнюці гріха. Тож молю, скажи мені, Господи, що спонукає дживу чинити гріх?

 

        श्रीभगवानुवाच ।
काम एष क्रोध एष रजोगुणसमुद्भवः ।
महाशनो महापाप्मा विद्ध्येनमिह वैरिणम् ॥३७॥
        ш́рі̄-бƨаґава̄н ува̄ча
ка̄ма еш̣а кродƨа еш̣а
  ^{жага      ця          гнів        цей}
раджоґун̣а-самудбƨаваƨ̣
   ^{у пристрасті         народжений}
маƨа̄ш́ано маƨа̄-па̄пма̄
   ^{ненаситний       дуже    злісний}
віддƨй енам іƨа ваірін̣ам
    ^{знай     це   у світі  головний ворог}
«Ця сила, — відповів йому Всевишний, —
складається із безлічі мирських бажань,
що в ґуні пристрасті беруть початок,
а часом проявляються у формі гніву.
Жага ця дуже злісна й ненаситна.
Вона — найбільший ворог всіх істот. (37)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

ш́рı̄-бƨаґава̄н ува̄ча (শ্রীভগবান্ কহিলেন, Верховний Господь сказав) ешаƨ̣ ка̄маƨ̣ (এই বিষয়াভিলাষরূপ কামই, саме ця жага до бажаних мирських насолод) ешаƨ̣ кродƨа (ক্রোধরূপে পরিণত হয়, перетворюється на гнів) раджаƨ̣-ґун̣а самудбƨаваƨ̣ (কাম রজোগুণ হইতে উঃপন্ন, এবং এই কাম হইতেই তামস ক্রোধ জন্মে, жага виникає з ґуни пристрасті і саме з цієї жаги виникає тамасичний гнів), маƨа̄-аш́анаƨ̣ (দুষ্পূরণীয়, ненаситна) маƨа̄-па̄пма̄ (ও অতি উগ্র, і дуже злісна) іƨа (এই জগতে, в цьому світі) енам̇ (এই কামকেই, саме цю жагу) ваіран̣ам (জীবের প্রধান শত্রু বলিয়া, як головного ворога живої істоти) віддƨі (জানিবে, знай).
.
শ্রীভগবান্ Господь কহিলেন сказав — রজোগুণসমুদ্ভূত Породжена ґуною пристрасті কামই саме ця жага পুরুষকে людину পাপে до гріха প্রবৃত্তি দেয় спонукає. ‘কাম’ ‘Кама’ або жага বিষয়াভিলাষ прагнення до об’єктів чуттів স্বরূপ у своїй суті, ঐ কামই саме ця жага অবস্থাভেদে залежно від обставин রূপান্তর প্রাপ্ত перетворюється হইয়া ক্রোধ হয় і стає гнівом. এই Ця কামের жага কিছুতেই ніколи পূর্ত্তি হয় না не буває задоволеною এবং і সে вона অতিশয় надзвичайно উগ্র жорстока. এই জগতে У цьому світі উক্ত згадана কামকেই жага জীবের живої істоти প্রধান головним শত্রু ворогом বলিয়া як জানিবে вважай ॥৩৭॥
Верховний Господь відповів: «Несумнівно, жага, яка виникає від ґуни пристрасті, є тим, що змушує людину вчиняти гріховні дії. Ця жага (кама) є коренем прагнення до чуттєвих насолод, і в залежності від ситуації вона перетворюється на гнів. Вона невгамовно жадібна та надзвичайно злісна. Пам’ятай, що саме ця жага є найбільшим ворогом усіх живих істот у цьому світі. (37)

1 english edition:

sri bhagavan uvaca — The Supreme Lord said: esah kamah — It is only the lusty desire to enjoy the sense objects; esah krodhah — which is transformed into anger. rajo-guna-samudbhavah — Lust arises from the mode of passion, and from that lust alone, ignorant anger is born. viddhi enam — Know this lust to be; maha-sanah — insatiable; maha-papma — extremely wrathful; vairinam — and the greatest enemy of the living being; iha — in this world. (37)
(eng) The Supreme Lord replied: Certainly it is lust, born of the mode of passion, which induces a person to commit sin. Lust is the basis of the desire for sense enjoyment, and in different situations that lust becomes transformed into anger. It is utterly insatiable and extremely malicious. Know this lust alone to be the greatest enemy of the living being in this world.
(укр) Верховний Господь відповів: «Безумовно, саме жага, породжена ґуною пристрасти, спонукає людину до гріховних діянь. В основі прагнення до чуттєвої насолоди лежить жага, і в різних ситуаціях вона трансформується в гнів. Вона абсолютно ненаситна і надзвичайно зловмисна. Знай, що саме ця жага є найбільшим ворогом живої істоти в цьому світі».

2 english edition:

śrī-bhagavān uvācha — The Supreme Lord said: eṣaḥ kāmaḥ — It is this desire to enjoy the mundane; eṣaḥ krodhaḥ — transformed into anger. rajo-guṇa-samudbhavaḥ — It arises from the mode of passion, and from that desire, blind anger is born. viddhi enam — Know such desire to be; mahā-aśanaḥ — never satisfied; mahā-pāpmā — greatly wrathful; vairiṇam — and the worst enemy of the living being; iha — in this world. (37)
(eng) The Supreme Lord replied: It is the desire to enjoy the mundane that induces a person to commit sin, and in different situations it produces anger. It is utterly insatiable, extremely malicious, and the worst enemy of the living being in this world.
(укр) Верховний Господь відповів: «До гріха людину спонукає її прагнення до земних насолод, яке у різних обставинах викликає гнів. Це бажання ненаситне та вкрай злісне. Воно є найгіршим ворогом живої істоти у цьому світі».

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ш́рı̄-бƨаґава̄н ува̄ча — Верховний Бог-Особа сказав; ка̄маƨ̣ — хтивість; ешаƨ̣ — цей; кродƨаƨ̣ — гнів; ешаƨ̣ — цей; раджаƨ̣-ґун̣а — ґун̣а пристрасті; самудбƨаваƨ̣ — народжений з; маƨа̄-аш́анаƨ̣ — усепожираючий; маƨа̄-па̄пма̄ — дуже гріховний; віддƨі — знай; енам — це; іƨа — в матеріальному світі; ваіран̣ам — найбільший ворог.
Верховний Бог-Особа сказав: Це лише хтивість, Арджуно. Вона народжується із зіткнення з ґун̣ою пристрасті й потім переходить в гнів; вона — гріховний всепожираючий ворог цього світу. (37)

Коментар:

Коли жива істота вступає в зв’язок з матеріальним творінням, її вічна любов до Кр̣шн̣и під впливом ґун̣и пристрасті перетворюється на хтивість. Або, іншими словами, любов до Бога трансформується в хтивість, так само, як молоко перетворюється на юґурт під дією кислого тамаринду. Далі, якщо хтивіть не задовольнити, вона переходить у гнів, гнів переходить у ілюзію, а ілюзія продовжує матеріальне існування. Тому хтивість є найлютіший ворог живої істоти, і лише вона змушує чисту живу істоту залишатись у пастці матеріального світу. Гнів і його наслідки — це проявлення ґун̣и невігластва. Однак, якщо ґун̣а пристрасті не деґрадує в ґун̣у невігластва, а піднімається до ґун̣и благочестя, то на такому шляху правильного способу життя й діяльності людина, розвиваючи в собі смак до духовного, може врятуватись від занепаду, причиною якого є гнів.
Верховний Бог-Особа поширює Себе в численних формах во ім’я Свого блаженства, що вічно зростає, а живі істоти є невід’ємні частки цього духовного блаженства. Вони також наділені частковою незалежністю, але внаслідок неправильного застосування такої незалежності дух служіння перетворюється в нахил до чуттєвого задоволення, і живі істоти потрапляють під владу хтивості. Господь створив матеріальний світ, щоб дати обумовленим душам можливість здійснити свої хтиві наміри; коли ж хтивість заводить їх у безвихідь, вони починають цікавитись своїм справжнім становищем.
З цього питання починаються Веда̄нта-сӯтри, де сказано: атга̄то брахма-джіджн̃а̄са̄ — «людина повинна запитувати про Всевишнього». А Всевишнього визначено в Шрı̄мад-Бга̄ґаватам як джанма̄дй асйа йато ’нвайа̄д ітараташ́ ча, тобто, «першоджерело усього є Верховний Брахман». Тому хтивість також бере свій початок із Всевишнього. Але якщо хтивість перетворюється на любов до Всевишнього, тобто в свідомість Кр̣шн̣и, або, іншими словами, в бажання все робити в ім’я Кр̣шн̣и, — тоді і хтивість, і гнів змінюють свою природу й стають духовними. Ханума̄н, великий слуга Господа Ра̄ми, виявив свій гнів, спаливши золоте місто Ра̄ван̣и, і тим самим він проявив себе як великий відданий Господа. Тут, у Бгаґавад-ґı̄ті, Кр̣шн̣а також схиляє Арджуну задля вдоволення Господа обернути свій гнів проти його ворогів. Тобто гнів і хтивість, що використані в свідомості Кр̣шн̣и, з наших ворогів перетворюються на наших друзів.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Відповідь Кришни — жага і гнів є причинами гріха —
Верховний Господь сказав: “Це всеохоплююча і грізна жага та гнів, породжені якістю раджаса, є причиною. У прагненні до Найвищого Блага знай, що ця жага є ворогом. (37)

Коментар:

Верховний Господь відповів: “Знай, що всеохоплююча і надзвичайно грізна жага та гнів, народжені від якості Раджас, штовхають заблудлу душу до вчинення гріха, тому вони є найнебезпечнішими ворогами людства у цьому світі. Кама (жага) — це настрій насолоди, який виникає з бажань цього життя та тих, які залишились незадоволеними у попередніх народженнях. Саме Кама перетворюється на гнів, коли її перешкоджають або стримують. Раджас породжує Каму, яка, отримавши перешкоду у своєму задоволенні, перетворюється на принцип Тамасу, який породжує гнів. Кама є найтоншим, найбруднішим і найпотужнішим агентом Майї — оманливої сили Верховного Господа, тому вона жорстока, грізна і ненаситна. Це всепожираючий демон, адже весь врожай, тварини, багатства, жінки тощо усього світу не можуть задовольнити навіть іоту її хижого голоду. Тому вона є найнебезпечнішим і найпідступнішим ворогом людства (ШБ 9.19.13)».

 

धूमेनाव्रियते वह्निर्यथादर्शो मलेन च ।
यथोल्बेनावृतो गर्भस्तथा तेनेदमावृतम् ॥३८॥
дƨӯмена̄врійате ваƨнір
   ^{димом     покритий     вогонь}
йатха̄дарш́о малена ча
    ^{як    дзеркало     пилом  також}
йатхолбена̄вр̣то ґарбƨас
^{як   маткою   покритий    ембріон}
татха̄ тенедам а̄вр̣там
^{так   жагою   знання    покрито}
Як полум’я, що димом ледь покрите,
як дзеркало, що щільно вкрите пилом,
як ембріон прихований в утробі,
так само ця жага свідомість покриває
(до саттва-, раджо- й тамо-ґуни відповідно). (38)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

дƨӯмена (ধূম দ্বারা, Димом) а̄врійате (আবৃত থাকে, покритий) ваƨніƨ̣ (অগ্নি, вогонь) йатха̄ (যেমন, як) а̄дарш́аƨ̣ (দর্পণ, дзеркало) малена (ময়লার দ্বারা, пилом) [а̄врійате] (আবৃত থাকে, покрито) йатха̄ ча (এবং যেমন, і як) улбена (জরায়ু দ্বারা, утробою) а̄вритаƨ̣ (আবৃত থাকে, покритий)  ґарбƨаƨ̣ (গর্ভ, ембріон) татха̄ (সেইরূপ, подібно) тена (সেই কাম দ্বারা, той жагою) ідам (এই জ্ঞান, це знання) а̄вритам (আবৃত থাকে, покрито).
.
যেমন Так само як ধূমের দ্বারা димом অগ্নি вогонь কিঞ্চিৎ ледь আবৃত থাকে прихований, যেমন як দর্পণ дзеркало ময়লা দ্বারা пилом গাঢ় щільно আবৃত থাকে прикрите, এবং যেমন і як জরায়ু দ্বারা в утробі গর্ভস্থ ембріон জীব живої істоти অতি গাঢ়ভাবে আবৃত থাকে повністю закритий —  সেইরূপ так само এই цією কামের দ্বারা жагою উক্ত зазначеною ত্রিবিধ রূপে трьома видами (সত্ত্ব саттва-, রজঃ раджа- ও та তমোগুণাশ্রয়ে тама-ґуною) জীবচৈতন্য свідомість живої істоти আচ্ছন্ন রহিয়াছে закрита ॥৩৮॥
Як вогонь ледь прихований димом, як дзеркало щільно покрите пилом і як ембріон, повністю закритий в утробі, так само ця жага вкриває свідомість живої істоти у трьох ступенях інтенсивности, відповідно до ґун матеріальної природи — благості, пристрасті й невігластва, відповідно. (38)

1 english edition:

yatha — As; vahnih — fire; avriyate — remains covered; dhumena — by smoke; yatha — as, adarsah — a mirror; (avriyate) — remains covered; malena — by dirt; (yatha) ca — and as; garbhah — the embryo; avrtah — remains covered; ulbena — by the womb; tatha — so also; idam — this knowledge; avrtam — remains covered; tena — by that lust. (38)
(eng) As fire is thinly veiled by smoke, as a mirror is thickly covered with dust, and as the embryo remains completely enclosed within the womb, similarly, this lust covers the consciousness of the living being in three degrees of intensity, according to the three modes of material nature — goodness, passion and ignorance respectively.
(укр) Як вогонь ледь прихований димом, як дзеркало щільно покрите пилом і як ембріон повністю закритий в утробі, так само ця жага вкриває свідомість живої істоти у трьох ступенях інтенсивности, відповідно до ґун матеріальної природи — благості, пристрасті й невігластва, відповідно.

2 english edition:

yathā — As; vahniḥ — fire; āvriyate — is covered; dhūmena — by smoke; yathā — as; ādarśaḥ — a mirror; (āvriyate) — is covered; malena — by dust; (yathā) cha — and as; garbhaḥ — the embryo; āvṛtaḥ — is covered; ulbena — by the womb; tathā — similarly; idam — one’s consciousness; āvṛtam — is covered; tena — by that desire. (38)
(eng) As fire is thinly veiled by smoke, as a mirror is thickly covered with dust, and as the embryo remains completely enclosed within the womb, similarly, this desire covers the consciousness of the living being (in these three degrees of intensity, according to the modes of material nature—goodness, passion, and ignorance respectively).
(укр) Як вогонь ледь прихований димом, як дзеркало щільно покрите пилом і як зародок, повністю закритий у лоні, так само ця жага вкриває свідомість живої істоти (у трьох ступенях інтенсивности, відповідно до ґун матеріальної природи — благості, пристрасті й невігластва, відповідно).

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

дƨӯмена — димом; а̄врійате — покривається; ваƨніƨ̣ — вогонь; йатха̄ — так само; а̄дарш́аƨ̣ — дзеркало; малена — пилом; ча — також; йатха̄ — так само, як; улбена — утробою; а̄вритаƨ̣ — покритий; ґарбƨаƨ̣ — зародок; татха̄ — так; тена — хтивістю; ідам — це; а̄вритам — покрите.
Як дим окутує вогонь, як пил покриває дзеркало, як зародок заховано в утробі матері, так само й живу істоту в різній мірі оповиває хтивість. (38)

Коментар:

Покриття, яке приховує живу істоту, затьмарюючи її чисту свідомість, буває трьох різних ступенів. Це покриття — не що інше, як хтивість у її різних виявах, що подібні до диму над вогнем, до пилу на дзеркалі або до черева навколо зародка. Коли хтивість порівнюють з димом, то мають на увазі, що вогонь живої духовної іскри ледь-ледь відчутний. Іншими словами, коли жива істота лише трохи проявляє свідомість Кр̣шн̣и, її можна порівняти з вогнем, який покриває дим. Хоча вогонь завжди присутній там, де є дим, на початковій стадії він не проявляється. Ця стадія є початок свідомості Кр̣шн̣и. Пил на дзеркалі можна порівняти з очищенням свічада розуму за допомогою різних духовних методів, найкращий з яких — оспівування святих Господніх імен. Зародок у череві матері — аналогія, що ілюструє безпорадність становища, адже дитина в череві не може навіть рухатись. Існування на такій стадії можна порівняти з існуванням дерева. Дерева — також живі істоти, яких поставлено в такі життєві умови під дією хтивості, настільки сильної, що вони майже втратили всю свідомість. Запилене дзеркало порівнюють із свідомістю птахів та тварин, а полум’я, яке приховує дим — з людською свідомістю. Потрапивши до людського тіла, жива істота може до певної міри відновити свідомість Кр̣шн̣и, і якщо вона розвиватиме її далі, то вогонь духовного життя запалає в людській формі існування. Обережно маніпулюючи вогнем та димом, можна змусити вогонь палати. Тому людська форма життя дозволяє живій істоті вирватись з пастки матеріального існування. В людській формі життя можна перемогти ворога — хтивість, розвиваючи свідомість Кр̣шн̣и під умілим керівництвом.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Як полум’я покривається димом, дзеркало — пилом, і як ембріон огортає матка, так й істинне знання джіви залишається окутаним цією жагою. (38)

Коментар:

«Це Кама, що покриває і вводить весь світ в оману невіглаством — іноді легким, іноді глибоким, а іноді дуже зловісним. Дозволь Мені проілюструвати це більш чітко:
Так само, як полум’я, що ховається в диму, може бути легко помічене, так і джіва може думати про Бога або медитувати на Нього, навіть коли на нормальну діяльність її справжнього “я” злегка впливають кама або Майя. На цьому етапі джіва, чия свідомість подібна до квітки, що розпускається (मुकुलित चेतन), долучається до виконання “Варнашрама-дƨарми” або освяченої нішкама-карми, як це наказано в священних писаннях. Гірший стан занепалої душі подібний до стану дзеркала, затьмареного пилом і позбавленого здатності відображати. Глибоко зачарована камою, хоча й народжена у людській подобі, вона не може згадувати про Бога або медитувати на Нього, і тому веде більш атеїстичне, ніж теїстичне життя. Цей стан звуження вродженої природи людської душі можна порівняти з життям нижчих тварин, таких як птахи, звірі тощо, які мають звужену свідомість (संकुचित चेतन). Найгірший і найжалюгідніший стан існування повністю зануреної душі подібний до плоду в утробі матері, який, повністю огорнутий маткою, не може рухати своїми кінцівками і жалюгідно існує в мішку з обмеженою свідомістю (आच्छादित चेतन), подібно до дерев, плазунів, каміння тощо».

 

आवृतं ज्ञानमेतेन ज्ञानिनो नित्यवैरिणा ।
कामरूपेण कौन्तेय दुष्पूरेणानलेन च ॥३९॥
а̄вр̣там̇ джн̃а̄нам етена
 ^{закриває       знання          цей}
джн̃а̄ніно нітйа-ваірін̣а̄
^{навіть мудреців    вічний   ворог}
ка̄ма-рӯпен̣а каунтейа
^{жага (та невігластво)  сину Кунті}
душ̣пӯрен̣а̄налена ча
^{ненаситний    як вогонь   також}
Одвічним ворогом для мудрої людини
є ця жага з невіглаством в основі.
Вона приховує усе знання душі,
й до ненаситного вогню подібна —
ніщо її не зможе вгамувати
(як маслом ґƨі пожежу не згасити). (39)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

[ƨе] каунтейа (হে কুন্তীপুত্র অর্জ্জুন! О, сину Кунті, Арджуна!) джн̃а̄нінаƨ̣ (জ্ঞানিগণেরও, навіть мудреців) нітйа-ваірін̣а̄ (চিরশত্রু, вічний ворог) етена (এই, цей) душпӯрен̣а (দুষ্পূরণীয়, ненаситний) аналена ча (অনল সদৃশ, подібний до вогню) ка̄ма-рӯпен̣а (কাম ও তন্মূল অজ্ঞান কর্ত্তৃক, ця жага та невігластво, яке нею викликане) джн̃а̄нам (বিবেক জ্ঞান, розсудливе знання) а̄вритам (আবৃত হয়, закриває).
.
হে অর্জ্জুন О Арджуно! জ্ঞানীর Мудреця চিরশত্রু вічний ворог — (ঘৃতাহুতি দ্বারা пожертвами топленого масла) দুষ্পূরণীয় ненаситному অনল вогню সদৃশ подібний এই ця ‘কাম’ ‘жага’ ও та তন্মূল його коріння অজ্ঞান невігластво কর্ত্তৃক що нею викликане — বিবেকজ্ঞান здоровий глузд, розсудливість আবৃত হয় закриває ॥৩৯॥
О Арджуно, ця жага з невіглаством, що лежить в її основі, є одвічним ворогом людини мудрості. Подібно до ненаситного вогню, який ніколи не задовольняється (навіть пожертвами топленого масла), вона закриває здоровий глузд людини. (39)

1 english edition:

(he) kaunteya — O Arjuna, son of Kunti; jnanam — discriminatory knowledge; jnaninah — of even knowledgeable men; avrtam — is covered; nitya-vairina — by their perpetual enemy; etena — this; kama-rupena — ignorance incited by lust; duspurena analena ca — which is like insatiable fire. (39)
(eng) O Arjuna, this lust with its underlying nescience is the perpetual enemy of the man of knowledge. Like fire which is never satisfied (by offerings of clarified butter), it covers a man’s good sense of judgement.
(укр) О Арджуно, ця жага з невіглаством, що лежить в її основі, є одвічним ворогом людини мудрості. Подібно до ненаситного вогню, який ніколи не задовольняється (навіть пропозиціями топленого масла), вона закриває здоровий глузд людини.

2 english edition:

(he) kaunteya — O Arjuna, son of Kuntī; jñānam — discriminatory knowledge; āvṛtam — is covered; etena — by this; nitya-vairiṇā — perpetual enemy; jñāninaḥ — of even knowledgable persons; kāma-rūpeṇa — in the form of desire; duṣpūreṇa analena cha — which is like insatiable fire. (39)
(eng) Knowledge is covered by desire, the constant enemy of the wise. It burns like an insatiable fire (never satisfied by offerings of butter).
(укр) Знання приховується бажаннями, яке є постійним ворогом мудреців. Вони палають, як ненаситний вогонь (яке ніколи не задовольняється підношенням масла).

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

а̄вритам — покритий; джн̃а̄нам — чиста свідомість; етена — цим; джн̃а̄нінаƨ̣ — того, хто знає; нітйа-ваірін̣а̄ — вічним ворогом; ка̄ма- рӯпен̣а — у формі хтивості; каунтейа — син Кунтı̄; душпӯрен̣а — завжди незадоволеним; аналена — вогнем; ча — також.
Таким чином чисту свідомість мудрої живої істоти покриває її вічний ворог — жага, яка ніколи не вдовольняється й палає, мов той вогонь. (39)

Коментар:

В Ману-смр̣ті сказано, що хтивість не може задовольнити ніяка кількість матеріальних чуттєвих насолод, як не можна погасити вогонь, підкидаючи в нього дрова. В матеріальному світі осередком будь-якої діяльності є статева втіха й тому матеріальний світ називають маітгунйа-а̄ґа̄рою, «кайданами статевого життя». У звичайній в’язниці злочинців тримають за ґратами, так само і злочинців, що порушують Господні закони, заковують у кайдани статевого життя. Розвиток матеріальної цивілізації на основі чуттєвої втіхи веде до збільшення тривалості матеріального буття живої істоти. Тому хтивість є символ невігластва, що утримує живу істоту в межах матеріального світу. На шляху чуттєвого задоволення можна зазнати деякого щастя, але це оманне щастя є головним ворогом того, хто його відчуває.

Бхакті Прадіп Тіртха:

О Арджуно, сину Кунті! Істинне знання мудреця вкрите цим ненаситним, вічно ворожим вогнем пожадливости. (39)

Коментар:

О сину Кунті! Кама — найлютіший ворог джіви. У вигляді невігластва вона огортає справжнє знання про сутність джіви та Верховного Господа. Як підливання топленого масла розпалює, а не гасить палаючий вогонь, так само і кама, або настрій насолоди, розпалює, а не задовольняє прагнення розуму і чуттів джіви (ШБ 9.19.14). Кама, або настрій насолоди, є ганебне спотворення святого принципу Божественної Любові — вічного зв’язку між Верховним Господом та джівою. Кама перериває цей зв’язок і робить джіву своїм рабом. Немов палаючий вогонь, вона поглинає природний запал душі до Божественної любови і врешті-решт перетворює його на чорне вугілля у вигляді мирської прив’язаности. Справжнє знання істинної природи Мене (Верховного Господа), джіви та наших взаємин дає змогу скинути з себе ярмо ками чи Майї. І Я, Верховний Господь, і джіва є духовні істоти, що вічно існують у духовному царстві як пан і слуга. Я — Верховний Господь, також відомий як “Вібƨу-Чайтанья” (Всепроникаюча Верховна Істота). Джіва — це “Ану-Чайтанья”, тобто Моя духовна атомарна частина, що існує одночасно відмінна і не відмінна від Мене, і тому призначенням джіви є вічне служіння “Сат-Чіт-Ананда-Віґрахі” (тобто Мені) в духовному царстві. Джіва наділена свободою волі, найціннішим даром Мене (Верховного Господа), за який Мені повсюдно поклоняються як “Верховному Милостивому Господеві”. Джіва може правильно використовувати цей дорогоцінний дар або зловживати ним. Коли джіва використовує його якнайкраще, з власної волі, він залишається Моїм вічним слугою. Коли ж вона зловживає ним, то вмить забуває про свою справжню природу вічного слуги Мене (Верховного Господа), його одразу охоплює кама з настроєм насолоди, і вона починає насолоджуватися і вимірювати феноменальний і навіть духовний світ своїм темпераментом насолоди і оцінки. Чим більше його вводить в оману кама як насолоджувача чуттєвих об’єктів, тим більше зростає його жага насолоди, і ширма ілюзії стає все товстішою і товстішою, поки не затуляє його внутрішнє бачення духовних реалій. Таким чином, чим глибша ілюзія, тим більша швидкість, з якою вона кидається вниз до жалюгідного існування нижчих тварин, аж поки її не затягне в найнижчу глибину обмеженої свідомості, як-от дерева, каміння тощо. Це називається “карма-чакра”, або мирська неволя, яка волею-неволею змушує зв’язану джіву обертатися в циклі перероджень. Слід мати на увазі, що кама, або настрій насолоди, має свою протилежність “мокша-каму”, або темперамент зречення, і обидва вони є двома кінцями одного й того ж палиці (Майї); останній робить джіву прагнучою до єдності з Богом або Брахманом. Отже, друге є більш шкідливим, ніж перше.

 

इन्द्रियाणि मनो बुद्धिरस्याधिष्ठानमुच्यते ।
एतैर्विमोहयत्येष ज्ञानमावृत्य देहिनम् ॥४०॥
індрійа̄н̣і мано буддƨір
^{органи чуттів,   розум,    буддƨі}
асйа̄дƨіш̣т̣ха̄нам учйате
^{цього ворога   притулком   звуться}
етаір вімоƨайатй еш̣а
^{через них       ошукує      ця жага}
джн̃а̄нам а̄вр̣тйа деƨінам
   ^{знання     покриваючи      істоти}
Перебуває ворог той смертельний
в чуттях істоти, розумі та буддƨі,
через які затьмарює знання,
в ілюзію мирську занурюючи душу. (40)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

індрійа̄н̣і (ইন্দ্রিয়গণ, Органи чуттів) манаƨ̣ буддƨіƨ̣ (মন ও বুদ্ধি, розум та буддƨі) асйа (এই কামরূপ শত্রুর, цього ворога у вигляді жаги) адƨішт̣ха̄нам (আশ্রয়স্থল বলিয়া, як місце притулку) учйате (কথিত হয়, кажуть), етаіƨ̣ (এই সকল ইন্দ্রিয়াদি দ্বারা, через ці чуття, розум та буддƨі) вімоƨайаті (বিমোবহিত করে, вводить в оману) ешаƨ̣ (এই কাম, ця кама, жага) джн̃а̄нам (বিবেক জ্ঞানকে, розсудливе знання) а̄вритйа (আবৃত করিয়া, покриваючи) деƨінам (জীবকে, живої істоти).
.
ইন্দ্রিয়গণ Органи чуття, মন розум ও та বুদ্ধি буддƨі কে що এই цього কামরূপ у вигляді жаги শত্রুর ворога আশ্রয়-স্থল місцем притулку বলা হইয়াছে вважаються. ঐ Ця কাম жага এই ціми সকল всіми ইন্দ্রিয়াদি দ্বারা чуттями та іншіми বিবেকজ্ঞানকে здоровий глузд আচ্ছাদন করিয়া закриваючи, জীবকে живу істоту বিমোহিত করে вводячи в оману অর্থাৎ тобто জড়বিষয়ে у грубий матеріалізм নিক্ষেপ করে кидає ॥৪০॥
Кажуть, що чуття, розум та буддƨі є місцями перебування цього страшного ворога, відомого як жадання мирських насолод. Затуляючи здоровий глузд живої істоти, ця жага вводить її в оману через ці канали і кидає в трясовину грубого матеріалізму. (40)

1 english edition:

ucyate — It is said that; indriyani — the senses; manah buddhih — mind and intelligence; adhisthanam — are as places of shelter; asya — for this enemy in the form of lust. avrtya — Covering; jnanam — one’s good sense of judgement; etaih — via these, i.e., senses, mind, and intelligence; esah — this lust; vimohayati — deludes; dehinam — the living being. (40)
(eng) It is said that the senses, the mind, and the intelligence are the favorite haunts of this terrible enemy known as lust. Covering the good sense of the living being, lust beguiles him through these channels, and hurls him down into the quagmire of gross materialism.
(укр) Кажуть, що чуття, розум та буддƨі є улюбленими місцями перебування цього страшного ворога, відомого як жадання мирських насолод. Затуляючи здоровий глузд живої істоти, ця жага вводить її в оману через ці канали і кидає в трясовину грубого матеріалізму.

2 english edition:

uchyate — It is said that; indriyāṇi — the senses; manaḥ buddhiḥ — mind and intelligence; adhiṣṭhānam — are the seats; asya — of this enemy, desire. āvṛtya — Covering; jñānam — one’s knowledge; etaiḥ — via these seats; eṣaḥ — this desire; vimohayati — deludes; dehinam — the embodied living being. (40)
(eng) It is said that this enemy, desire, dwelling within the senses, mind, and intelligence, covers the perception of the embodied living being and deludes him.
(укр) Кажуть, що цей ворог, жага, що оселяється в чуттях, розумі та буддƨі, затьмарює сприйняття втіленої живої істоти і вводить її в оману.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

індрійа̄н̣і — чуття; манаƨ̣ — розум; буддƨіƨ̣ — інтелект; асйа — цієї хтивості; адƨішт̣ха̄нам — місце розташування; учйате — називають; етаіƨ̣ — усіма цими; вімоƨайаті — вводить в оману; ешаƨ̣ — ця хтивість; джн̃а̄нам — знання; а̄вритйа — покриваючи; деƨінам — втіленого.
Чуття, розум й інтелект — пристановище хтивості. За їх допомогою хіть покриває істинне знання живої істоти і вводить її в оману. (40)

Коментар:

Ворог захопив різноманітні стратегічні позиції в тілі обумовленої душі і Господь Кр̣шн̣а вказує на ці місця, щоб той, хто бажає перемогти ворога, знав, де його шукати. Розум є осереддя всієї чуттєвої діяльності, і, коли ми чуємо про чуттєві об’єкти, розум звичайно починають переповнювати думки про почуттєві насолоди, і в результаті розум й чуття стають вмістилищем хтивості. Потім інтелект перетворюється на столицю цих хтивих нахилів. Інтелект є найближчим сусідою душі. Інтелект, який охопила хтивість, змушує душу підпадати під вплив оманного его й ототожнювати себе з матерією й, таким чином, з розумом і чуттями. Душу вабить до матеріальних чуттєвих насолод, які вона помилково вважає за істинне щастя. Це оманне ототожнення душі з матерією чудово описано в Шрı̄мад-Бга̄ґаватам (10.84.13):
йасйа̄тма-буддгіх̣ кун̣апе трі-дга̄туке
сва-дгı̄х̣ калатра̄дішу бгаума іджйа-дгı̄х̣
йат-тı̄ртга-буддгіх̣ саліле на кархічідж
джанешв абгіджн̃ешу са ева ґо-кгарах̣
«Людина, яка ототожнює тіло, що створене з трьох елементів, зі своєю сутністю, яка вважає бічні продукти тіла за своїх родичів, а землю, на якій народилась, гідною поклоніння, яка відвідує місця прощ, аби просто здійснити омовіння, а не для того, щоб зустрітись там з людьми, наділеними трансцендентальним знанням, — така людина не краща за корову чи віслюка».

Бхакті Прадіп Тіртха:

Кажуть, що органи чуття, розум та буддƨі є місцем перебування пожадливості. Ця жага, затьмаривши знання, вводить в оману занурену в неї людину, тобто органи чуття, розум та буддƨі. (40)

Коментар:

Душа є духовною істотою, яка має чисте пізнання, волю та емоції. Вкрита подвійною оболонкою розуму та тіла, втілена душа стає слугою ками. Введена в оману камою, вона ототожнює себе зі своїм спотвореним его. Її буддƨі, також спотворений, не здатний розрізняти правильне від неправильного. Її спотворений розум постійно гониться за примарами і є невгамовним. Її чуття стають засобами її насолоди. Збочений егоїзм — це перша завіса невігластва, яку кама або авідья (забуття справжнього “я”) пропонує джіві, а спотворене усвідомлення, або “ку-буддƨі”, слугує першою твердинею збоченого его. Коли це спотворене его поступово розвивається, другою твердинею стає розум. Коли розум намагається мати справу з мирськими явищами, третім укріпленням стають чуття, які постають перед ним як третя твердиня. Укріпившись цими трьома фортецями, кама кидає джіву у вир земних насолод. Таким чином, оманлива Кама робить дживу своїм безвольним рабом. Цей збочений егоїзм, породжений камою, породжує огиду до служіння Кришні та Його відданим, і це призводить до повної деградації джіви. Отже, кама — найлютіший ворог джіви, але коли занепала душа знаходить абсолютний притулок у лотосових стопах Шрі Кришн̣и, Кришна з’являється перед нею як Садгуру, чиї трансцендентні слова, якщо слухати їх із захопленою увагою, звільняють її з жахливих обіймів спрутоподібної ками. Її спотворений егоїзм зникає пропорційно до того, як вона усвідомлює істинну природу свого справжнього “я” і Всевишнього. Належне використання свободи волі, яке веде до трансцендентного пізнання Бога, джіви, світу Майї та їхнього взаємозв’язку, — це робота пара-від’ї (справжнього знання), а забуття власного “я” і Бога — це робота апара-від’ї, або ками.      

 

तस्मात्त्वमिन्द्रियाण्यादौ नियम्य भरतर्षभ ।
पाप्मानं प्रजहि ह्येनं ज्ञानविज्ञाननाशनम् ॥४१॥
тасма̄т твам індрійа̄н̣й а̄дау
    ^{отже       ти     органи чуттів    спершу}
нійамйа бƨаратарш̣абƨа
^{підкоривши,    нащадок Бƨарати}
па̄пма̄нам̇ праджаƨі ƨй енам̇
^{уособлення гріха      знищ     !    цю жагу}
джн̃а̄на-віджн̃а̄на-на̄ш́анам
^{знання    духовного досвіда    руйнівник}
О, доблесний герой із роду Бƨарат!
Приборкавши свої чуття спочатку,
знищ повністю жадання до мирського,
яке живє в тобі як втілення гріха,
й духовний досвід і знання руйнує. (41)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

тасма̄т (অতএব, Отже) твам (তুমি, ти) індрійа̄н̣і (ইন্দ্রিয় সকলকে, всі органи чуттів) а̄дау (প্রথমতঃ, спочатку) нійамйа (বশীভূত করিয়া, узявши під контроль) [ƨе] бƨарата-ришабƨа (হে ভরত শ্রেষ্ঠ অর্জ্জুন! О великий воїне з роду Бƨарат, Арджуна!) па̄пма̄нам (পাপরূপ, уособлення гріха) праджаƨі (বিনাশ কর, знищи) ƨі (স্পষ্টতঃ, безпосередньо) енам (এই কামকে, цю жагу) джн̃а̄на–віджн̃а̄на–на̄ш́анам (জ্ঞান ও বিজ্ঞানের বিনাশক, яка є руйнівником г’яни (знання, що допомагає знайти звільнення) і віг’яни (знання, що виходить за межі звільнення)).
.
হে ভরতবংশাবতংস! О нащадку роду Бƨарат! অতএব Отже তুমি ти প্রথমে спочатку ইন্দিয়গণকে органи чуття স্বীয় власні বশীভূত করিয়া приборкавши, শাস্ত্রীয় згідно зі священними писаннями আত্মানাত্ম-বিবেকরূপ ‘জ্ঞান’ знання, що розрізняє духовне від матеріального ও та তৎসম্বন্ধীয় пов’язаний з цим চিন্ময় духовний অনুভব досвід হইতে через লব্ধ отримане ‘বিজ্ঞান’ “реалізоване знання” এই цих উভয়ের обох ধ্বংসকারী руйнівник পাপস্বরূপ уособлення гріха, এই цю কামকে жагу, каму প্রকাশ্যভাবে відкрито বিনাশ কর знищ ॥৪১॥
Тому, о найшляхетніший з Бƨарат, спершу взявши під контроль свої чуття, рішуче знищи цю жагу, уособлення гріха, що руйнує і г’яну (знання, яке розрізняє духовне від матеріального, як це визначено в писаннях), і віг’яну (прямий духовний досвід). (41)

1 english edition:

(he) bharatarsabha — O Arjuna, noblest of the Bharatas; tvam — you; tasmat — therefore; adau — first; indriyani niyamya — bring the senses under control; hi — and directly; prajahi — destroy; enam — this lust; papmanam — which is the embodiment of sin; jnana-vijnana-nasanam — and the destroyer of jnana (knowledge pertaining to liberation) and vijnana (knowledge beyond liberation). (41)
(eng) Therefore, O noblest of the Bharatas, by first bringing your own senses under control, openly deal the death blow to this lust, the embodiment of sin which ruins both jnana (discriminative knowledge of the self and non-self, as delineated in the scriptures) and vijnana (subsequent realization in divine consciousness).
(укр) Тому, о найшляхетніший з Бгарат, спершу взявши під контроль свої чуття, рішуче знищи цю жагу, уособлення гріха, що руйнує і г’яну (розрізнювальне знання про себе і не-себе, як це визначено в писаннях), і віг’яну (подальше усвідомлення в божественній свідомості).

2 english edition:

(he) bharatarṣabha — O Arjuna, noblest of the Bhāratas; tvam — you; tasmāt — therefore; ādau — first; indriyāṇi niyamya — bring the senses under control; hi — and completely; prajahi — destroy; enam — this desire; pāpmānam — which is the embodiment of sin; jñāna-vijñāna-nāśanam — and the destroyer of both jñān, knowledge of the self and non-self as delineated in the scriptures, and vijñān, realisation of such knowledge. (41)
(eng) Therefore, O noblest of the Bhāratas, control your senses and destroy this desire, the embodiment of sin, which destroys both knowledge and realisation.
(укр) Тому, о найшляхетніший з Бƨарат, приборкуй свої чуття і знищ цю жагу, уособлення гріха, що руйнує духовні знання та досвід.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

тасма̄т — тому; твам — ти; індрійа̄н̣і — чуття; а̄дау — спочатку; нійамйа — впорядковуючи; бƨарата-ришабƨа — о проводир нащадків Бгарати; па̄пма̄нам — великий символ гріха; праджаƨі — опануй; ƨі — неодмінно; енам — цього; джн̃а̄на — знання; віджн̃а̄на — наукове знання про чисту душу; на̄ш́анам — руйнівника.
Тому, о Арджуно, кращий з-поміж Бгарат, з самого початку, керуючи своїми чуттями, приборкай її, — великий символ гріха — хтивість, і подолай цього ворога знання й осягнення душі. (41)

Коментар:

Господь радить Арджуні з самого початку навчитись керувати своїми чуттями, щоб подолати найстрашнішого гріховного ворога — хтивість, яка знищує прагнення до самоусвідомлення і пізнання власної сутності. Джн̃а̄на означає «знання істинного „я”», що відмінне од «не-я», або, іншими словами, знання того, що душа не є тіло. Віджн̃а̄на означає «особливе знання істинного становища душі у її взаємостосунках з Верховною Душею». Все це пояснюється в Шрı̄мад-Бга̄ґаватам (2.9.31):
джн̃а̄нам̇ парама-ґухйам̇ ме
йад віджн̃а̄на-саманвітам
са-рахасйам̇ тад-ан̇ґам̇ ча
ґр̣ха̄н̣а ґадітам̇ майа̄
«Знання своєї сутності і Верховної сутності — найбільш заповітне й таємниче, але це знання й особливе розуміння можна отримати, якщо його різні аспекти пояснює Сам Господь». Бгаґавад-ґı̄та̄ дає нам таке особливе знання власної суті. Живі істоти є невід’ємні частки Господа, і їхнє призначення — просто служити Йому. Це і є свідомість Кр̣шн̣и. З самого початку життя ми повинні вчитись свідомості Кр̣шн̣и, щоб повністю усвідомити Кр̣шн̣у і діяти відповідно.
Хтивість є лише спотворене відображення любові до Бога, яка притаманна кожній живій істоті. Але якщо людину з самого початку виховують у свідомості Кр̣шн̣и, то властива їй любов до Бога не може перетворитись на хтивість. Коли ж любов до Господа вироджується в хтивість, дуже важко повернутись до нормального стану. Однак, свідомість Кр̣шн̣и настільки могутня, що навіть той, хто пізніше розпочав цей шлях, може стати коханим Господа, якщо він дотримуватиметься засад відданого служіння. Отже, на будь-якій стадії життя, з тої миті, як буде усвідомлена нагальна в тім потреба, кожен може почати опановувати свої чуття в свідомості Кр̣шн̣и, у відданому служінні Господеві, й перетворити хтивість на любов до Господа, вищий ступінь досконалості людського життя.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Отже, о Арджуна, благородний нащадку роду Бхаратів! Спочатку приборкавши свої органи чуття та дії, ти повинен повністю перемогти цей порок, що руйнує як справжнє знання, так і любовну відданість Богу. (41)

Коментар:

Отже, о Арджуна, вождю роду Бхаратів, переможи цього смертельного ворога, каму, руйнівника знання (г’яни) та любовної відданості Богу (віг’яни), приборкавши спочатку свій розум та чуття, залучивши їх до служіння Мені (Господу Гришікеші). Знищ каму, яка панує над свободою вибору твоєї душі, намагаючись бути в гармонії з справжньою любовною природою твого справжнього “я”. Першим обов’язком зумовленої душі є практика свадƨарму з істинно аскетичним ставленням (йукта-вайраґ’єю) і потім слідувати поступовим крокам, які викладені святими на шляху бездоганної відданості Богу, шляху, який недоступний розуму зумовленої душі, але досягається лише Моєю милістю та милістю Моїх відданих.

 

इन्द्रियाणि पराण्याहुरिन्द्रियेभ्यः परं मनः ।
मनसस्तु परा बुद्धिर्बुद्धेर्यः परतस्तु सः ॥४२॥
індрійа̄н̣і пара̄н̣й а̄ƨур
       ^{чуття           вище     кажуть}
індрійебƨйаƨ̣ парам̇ манаƨ̣
    ^{над чуттями        вищий      розум}
манасас ту пара̄ буддƨір
 ^{розума    також   вищий    буддƨі}
буддƨер йаƨ̣ паратас ту саƨ̣
     ^{буддхі       хто      вищий    але   душа}
Чуття є вищі за матерію, Арджуно,
а вище за чуття перебуває розум,
над розумом, авжеж, панує буддƨі.
А та, що вище буддƨі, — це душа. (42)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

[виш̣айебƨйаƨ̣] (জড় বিষয় হইতে, З матеріальних речей) індрійа̄н̣і (ইন্দ্রিয়গণকে, органи чуття) пара̄н̣і (শ্রেষ্ঠ, вище) [пан̣д̣іта̄ƨ̣] (পণ্ডিতগণ, мудреці) а̄ƨуƨ̣ (বলিয়া থাকেন, кажуть), індрійебƨйаƨ̣ (ইন্দ্রিয় সকল হইতে, з усіх органів чуття) манаƨ̣ (মনকে, розум) парам (শ্রষ্ঠ, вищий), манасаƨ̣ ту (মন অপেক্ষাও, навіть розуму) буддƨіƨ̣ (নিশ্চয়াত্মিকা বৃত্তি, рішучий буддƨі) пара̄ (শ্রেষ্ঠ, вищий) । йаƨ̣ ту (আর যিনি, а той, хто) буддƨеƨ̣ (বুদ্ধি অপেক্ষাও, навіть буддƨі) паратаƨ̣ (পরতর, вищий) саƨ̣ (তিনিই জীবাত্মা, це сама душа).
.
পণ্ডিতগণ Мудреці বলেন кажуть, জড় বিষয় হইতে матеріальних речей ইন্দ্রিয়গণ органи чуття শ্রেষ্ঠ кращі, ইন্দ্রিয়সকল হইতে з усіх чуттів মন розум শ্রেষ্ঠ вищий, মন অপেক্ষাও в порівнянні з розумом নিশ্চয়াত্মিকা বৃত্তিরূপ рішучої природи বুদ্ধি буддƨі শ্রেষ্ঠ вищий. আবার Більше того, যিনি хто বুদ্ধি অপেক্ষাও у порівнянні з буддƨі শ্রেষ্ঠ вищий, তিনিই саме він সেই є (জীবাত্মা) (душею) ॥৪২॥
Мудреці стверджують, що чуття вищі за матеріальні об’єкти, розум вищий за чуття, а рішучий буддƨі вищий за розум. А той, хто вищий за буддƨі, є сама душа. (42)

1 english edition:

(panditah) — The learned; ahuh — say that; indriyani parani — the senses are superior; (visayebhyah) — to inert matter; manah — the mind; param — is superior; indriyebhyah — to the various senses; buddhih — the faculty of resolute intelligence; para — is superior; manasah tu — to even the mind; yah tu — and that which; paratah — is superior; buddheh — to even the intelligence; sah — is the jiva, the soul. (42)
(eng) The learned proclaim that the senses are superior to inert objects, the mind is superior to the senses, and the faculty of resolute intelligence is superior to the mind. And he who is superior to the intelligence is the soul himself.
(укр) Мудреці стверджують, що чуття вищі за інертні об’єкти, розум вищий за чуття, а здатність рішучого буддƨі вища за розум. А той, хто вищий за буддƨі, є сама душа.

2 english edition:

(paṇḍitāḥ) — The wise; āhuḥ — say that; indriyāṇi parāṇi — the senses are superior; (viṣayebhyaḥ) — to matter; manaḥ — the mind; param — is superior; indriyebhyaḥ — to the senses; buddhiḥ — the intelligence or faculty of decision; parā — is superior; manasaḥ tu — to the mind, too; yaḥ — and that which; parataḥ — is superior; buddheḥ tu — to even the intelligence; saḥ — is he—the jīva—the soul. (42)
(eng) It is said by the wise that the senses are superior to matter, the mind is superior to the senses, and the intelligence is superior to the mind; and the soul is superior to even the intelligence.
(укр) Згідно з мудрістю великих, вважається, що чуття вищі за матерію, розум вищий за чуття, буддƨі вищий за розум, а душа вища навіть за буддƨі.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

індрійа̄н̣і — чуття; пара̄н̣і — вищі; а̄ƨуƨ̣ — про них сказано; індрійебƨйаƨ̣ — більше, ніж чуття; парам — вищий; манаƨ̣ — розум; манасаƨ̣ — більше, ніж розум; ту — також; пара̄ — вищий; буддƨіƨ̣ — інтелект; йаƨ̣ — котрий; буддƨеƨ̣ — більше за інтелект; паратаƨ̣ — вищий; ту — але; саƨ̣ — він.
Чуття, що діють, вище від мертвої матерії, розум вищий од чуттів, інтелект вище від розуму, а вона (душа) — ще вища, ніж інтелект. (42)

Коментар:

Чуття є своєрідними виходами для енерґії хтивості. Хтивість зберігається в тілі, але виливається через чуття. Тому чуття вище від тіла як цілого. Ці виходи не використовуються, якщо присутня вища свідомість, або свідомість Кр̣шн̣и. В свідомості Кр̣шн̣и душа безпосередньо зв’язана з Верховним Богом-Особою; отже, ієрархія тілесних функцій, як їх тут описано, в кінцевім рахунку закінчується на Верховній Душі. Діяльність тіла означає функціонування чуттів, а зупинка чуттєвої діяльності передбачає припинення дій усього тіла. Але, оскільки розум активний, то навіть коли тіло мовчить або відпочиває, розум буде діяти, що і відбувається під час сну. Але над розумом стоїть інтелект, що все визначає, а над інтелектом — власне душа. Тому, якщо душа безпосередньо служитиме Всевишньому, решта підлеглих, тобто: інтелект, розум і чуття, самі по собі робитимуть те ж саме. В Кат̣га Упанішаді є подібне місце, де сказано, що об’єкти, які задовольняють чуття, вище від самих чуттів, а розум ще вищий, ніж об’єкти чуття. Отже, якщо розум завжди залучати до безпосереднього служіння Господеві, то чуття не матимуть змоги відвертатись на щось інше. Таке положення, що стосується розуму, вже було обговорене. Парам̇ др̣шт̣ва̄ нівартате. Якщо розум зосереджено на трансцендентному служінні Господеві, він позбавлений змоги дати волю нижчим нахилам. В Кат̣га Упанішаді душу описано як маха̄н, велику. Отже, душа — вища від усього: об’єктів чуттів, самих чуттів, розуму й інтелекту. Тому розуміння істинного становища душі вирішує всі проблеми.
Кожен повинен використати свій інтелект, щоб довідатись про справжнє становище душі, і, усвідомивши його, завжди зосереджувати розум у свідомості Кр̣шн̣и. Це вирішить проблему загалом. Неофітові в духовному житті слід триматися подалі від об’єктів чуття. Крім того, йому слід, використовуючи інтелект, зміцнити розум. Якщо за допомогою інтелекту людина заполонить свій розум свідомістю Кр̣шн̣и, цілком віддавши себе Верховному Богові-Особі, розум її зміцніє, і хоча чуття підступні, наче змії, шкоди від них буде не більше, ніж від гадюки з вирваним жалом. Однак, незважаючи на те, що душа владна над інтелектом, розумом і чуттями, без міцного зв’язку з Кр̣шн̣ою в свідомості Кр̣шн̣и завжди існуватиме можливість впасти внаслідок збудження розуму.

Бхакті Прадіп Тіртха:

Кажуть, що органи чуття стоять вище за матерію, розум — вищий за органи чуття, буддƨі — вищий за розум, а той, хто перевершує навіть буддƨі, є душею. (42)

Коментар:

Дозволь Мені коротко пояснити тобі градацію від грубої матерії до найвищого духу: ти — джіва. Твоя справжня природа — служіння Мені і тільки Мені з любов’ю. Але нині ти помилково ототожнюєш своє справжнє “я” зі своїм спотвореним его, чуттями, розумом та буддƨі. Це сталося через оману, спричинену камою або Майєю, що захопила тебе через зловживання свободою волі й забуття про свою справжню сутність і про Мене. Матерія — це грубий, земний продукт природи, в якому немає життя. Вище за матерію є чуття; тонше за чуття і вище за них — розум; ще тонше за розум і вище за нього є буддƨі; набагато тонше за буддƨі та вище за нього — душа; а набагато вище за душу — Параматма, або Наддуша, невід’ємний аспект Мене, Верховного Господа.

 

एवं बुद्धेः परं बुद्ध्वा संस्तभ्यात्मानमात्मना ।
जहि शत्रुं महाबाहो कामरूपं दुरासदम् ॥४३॥
евам̇ буддƨеƨ̣ парам̇ буддƨва̄
    ^{так        буддƨі     вище ніж    пізнавши}
сам̇стабƨйа̄тма̄нам а̄тмана̄
        ^{укріпи        розум      рішучим буддƨі}
джаƨі ш́атрум̇ маƨа̄-ба̄ƨо
   ^{знищ       ворога,    великий герой}
ка̄ма-рӯпам̇ дура̄садам
^{жадання у формі    непереможного}
О, сильнорукий і могутній воїн!
Коли осягнеш ти, що суть життя — душа
є набагато вищою за буддƨі,
зміцни рішучим буддƨі власний розум
і без вагань знищ цього ворога душі,
проявленого як мирські жадання. (43)

Примітки:

Шріла Б.Р. Шрідƨар:

[ƨе] маƨа̄-ба̄ƨо (হে মহাবীর অর্জ্জুন! О великий герой Арджуна!) евам (এইরূপে, Таким чином) буддƨеƨ̣ парам (বুদ্ধি হইতে পৃথক্ জীবাত্মাকে, душу, відокремлену від розуму) буддƨва̄ (জানিয়া, пізнавши) а̄тма̄нам (মনকে, розум) а̄тмана̄ (ঈদৃশ নিশ্চয়াত্মিকা বুদ্ধি দ্বারা, рішучим буддƨі) сам̇стабƨйа (স্থির করিয়া, укріпи) дура̄садам (দুর্জ্জয়, непереможного) ка̄ма-рӯпам (কামরূপ, у формі прагнення до мирського) ш́атрум̇ (শত্রুকে, ворога) джаƨі (বিনাশ করে, знищ).
.
হে মহাবীর О великий воїне অর্জ্জুন Арджуно! এইরূপে Таким чином, বুদ্ধি হইতে від буддƨі সম্পূর্ণভাবে повністю পৃথক্ відмінна জীবাত্মাকে душу অবগত হইয়া розуміючи, ঈদৃশ таку নিশ্চয়াত্মিকা рішучим বুদ্ধিদ্বারা буддƨі মনকে розум নিশ্চল করিয়া зміцнюючи, কামরূপ у формі ками, жаги до мирського দুর্জ্জয় непереможного শত্রুকে ворога বিনষ্ট কর знищ ॥৪৩॥
О могутній Арджуно! Усвідомивши, що душа абсолютно відрізняється навіть від буддƨі, зміцни свій розум рішучим буддƨі і знищ цього непереможного ворога — жагу до мирських насолод. (43)

1 english edition:

(he) maha-baho — O mighty Arjuna; evam — in this way; buddhva — knowing; buddheh param — the soul to be separate from the intelligence; samstabhya — by steadying; atmanam — the mind; atmana — with such re-solute inttelligence; jahi — destroy; durasadam — the formidable; satrum — enemy; kama-rupam — in the form of lust. (43)
(eng) O mighty Arjuna! Knowing the soul to be thus perfectly distinct from the intelligence, steady the mind with resolute intelligence and destroy the indomitable enemy, lust.
(укр) О могутній Арджуно! Усвідомлюючи душу як абсолютно відмінну навіть від буддƨі, зміцни свій розум рішучим буддƨі і знищ цього нескоримого ворога — жагу до мирських насолод.

2 english edition:

(he) mahā-bāho — O mighty Arjuna; evam — in this way; buddhvā — discerning; buddheḥ param — the soul to be superior to the intelligence; saṁstabhya — by steadying; ātmānam — the mind; ātmanā — by resolute intelligence—conviction; jahi — destroy; durāsadam — the formidable; śatrum — enemy; kāma-rūpam — in the form of desire. (43)
(eng) O mighty Arjuna, knowing the soul to be superior to the intelligence, steady the mind with resolute intelligence and destroy the formidable enemy, desire.
(укр) О могутній Арджуно, знаючи, що душа вища за буддƨі, зміцни розум рішучим буддƨі і знищ грізного ворога, яким є ця жага до мирського.

Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

евам — так; буддƨеƨ̣ — інтелекту; парам — вищий; буддƨва̄ — знаючи; сам̇стабƨйа — зміцнюючи; а̄тма̄нам — розум; а̄тмана̄ — зрілим інтелектом; джаƨі — завоюй; ш́атрум̇ — ворога; маƨа̄-ба̄ƨо — о міцнорукий; ка̄ма-рӯпам — у формі хтивості; дура̄садам — жахливого.
Отож, усвідомивши себе трансцендентною до матеріальних чуттів, розуму й інтелекту, о міцнорукий Арджуно, жива істота повинна зміцнити розум за допомогою зрілого духовного інтелекту (свідомості Кр̣шн̣и), й таким чином — духовною міццю — подолати невситимого ворога, хтивість. (43)

Коментар:

Третя глава Бгаґавад-ґı̄ти не розглядає безособистісну порожнечу як кінцеву мету, але рішуче скеровує людину на шлях пізнання себе як вічного слуги Верховного Бога-Особи, тобто, до свідомості Кр̣шн̣и. В матеріальному житті людина, безумовно, підвладна хтивим нахилам й бажанню панувати над ресурсами матеріальної природи. Прагнення до панування й чуттєвих насолод є найлютіший ворог обумовленої душі, але свідомість Кр̣шн̣и дає сили й можливість владати матеріальними чуттями, розумом й інтелектом. Людині не слід раптово кидати роботу та визначені для неї обов’язки; але, поступово розвиваючи в собі свідомість Кр̣шн̣и, вона може досягти трансцендентного стану і звільнитись від впливу матеріальних почуттів і розуму, за допомогою інтелекту непорушно зосередивши розум на своїй істинній сутності. В цьому і полягає сенс даної глави. Не ставши зрілою в матеріальному існуванні, людина ніколи не зможе досягти духовного життя шляхом філософських роздумів та штучних спроб опановувати чуття за допомогою так званих «вправ йоґів». Лише за допомогою вищого розуму вона зможе виховати в собі свідомість Кр̣шн̣и.

Бхакті Прадіп Тіртха:

О могутній Арджуно! Отже, усвідомлюючи душу (живу істоту) як вищу за буддƨі, і зміцнивши свій розум знанням про істинне «я», подолай непереможного ворога – жадання мирських насолод. (43)

Коментар:

Отже, о могучий воїне! Добре озброєний трансцендентним знанням про свою справжню сутність і усвідомлюючи себе вічним слугою Мене, Верховного Господа, і як такого, що значно перевищує минуще тіло, розум та буддƨі, вбий цього грізного ворога, каму, назавжди. Пам’ятай, що твоє чисте “я” вічно пов’язане зі Мною, Верховним Господом, узами божественної любови і вічно служить Мені з любов’ю в Моєму блаженному царстві. Відкинь усі свої забобони й упереджені думки про земних особистостей і того, що позбавлене особистісних рис. Просвіти себе світлом того досконалого знання і розвій віковічний морок невігластва зі свого розуму. Милістю Моєї внутрішньої самодостатньої контролюючої сили і поступовими кроками практики відданості Мені позбудься цього нездоланного і могутнього ворога, Ками, що завжди протистоїть твоєму духовному усвідомленню свого  чистого «я» та Мене, Верховного Господа.

 

इति श्रीमहाभारते शतसाहस्र्यां संहितायां वैयासिक्या भीष्मपर्व्वणि श्रीमद्भगवद्गीतासूपनिषत्सु ब्रह्मविद्यायां योगशास्त्रे श्रीकृष्णार्ज्जुनसंवादे कर्म्मयोगो नाम तृतीयोऽध्यायः ॥३॥
іті ш́рі̄-маƨа̄бƨа̄рате ш́ата-са̄ƨасрйа̄м̇ сам̇ƨіта̄йа̄м̇ ваійа̄сікйа̄м̇ бƨі̄ш̣ма-парван̣і ш́рі̄мад-бƨаґавад-ґі̄та̄сӯпаніш̣атсу браƨма відйа̄йа̄м̇ йоґа-ш́а̄стре ш́рі̄-криш̣н̣а̄рджуна-сам̇ва̄де карма-йоґо на̄ма триті̄йо ’дƨйа̄йаƨ̣ [3]
Так завершується третя глава, що має назву “Карма-йоґа” або “Шлях духовного очищення”, що розповідає про бесіду Шрі Кришни й Арджуни в “Ш́рі̄мад Бƨаґавадґіта Упаніш̣аде”, частини священного писання “Шрі Маƨа̄бƨа̄рати” (Бƨі̄ш̣ма-парва), явленому Шрілою В’ясадевом у ста тисячах віршів.

 

<< 2 глава, вірші 39–72

Зміст

4 глава >>