Багатовимірна
“Бƨаґавад-ґіта”

Цей проєкт містить тлумачення і коментарі багатьох видатних вайшнавських святих: Бƨакті Ракшак Шрідƨара, Бƨактіведанти Свамі Прабƨупади, Бƨакті Прадіп Тіртхі , Бƨактівінода Тхакура, Баладева Від’ябƨушана, Вішванатха Чакраварті Тхакура та інших. (Розбір та переклад усіх тлумачень проводитиметься з їхніх оригіналів, поступово все буде додано).

 

Глава 2. Са̄н̇кхйа-йоґа
Шлях осягнення душі
(вірші з 39 по 72)

 

एषा तेऽभिहिता साङ्ख्ये बुद्धिर्योगे त्विमां शृनु ॥
बुद्ध्या युक्तो यया पार्थ कर्म्मबन्धं प्रहास्यसि ॥३९॥
еш̣а̄ те ’бƨіƨіта̄ са̄н̇кхйе
  ^{це    тобі    пояснив   аналітично}
буддƨір йоґе тв іма̄м̇ ш́рину
 ^{мудрість     у йозі   але     це   послухай}
буддƨйа̄ йукто йайа̄ па̄ртха
 ^{сердечний    зв’язок    яким,   Арджуна}
карма-бандƨам̇ праƨа̄сйасі
^{діяльності       пута         розірвеш}
Я розповів тобі науку Санкх’ї
(що зв’язана з Пробудженням духовним).
То була ґ’яна, а тепер послухай
про шлях, який дарує бƨакті-йоґа.
Задій свій буддƨі в відданості Богу,
і через цей зв’язок сердечний
ти зможеш пути карми розірвати. (39)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

[ƨе] па̄ртƨа (О син Кунті!) са̄н̇кхйе (Стосовно сутності душі, атма-таттви) еша̄ буддƨіƨ̣ (цю г’яну, тобто про пробудження душі) те абƨіƨіта̄ (тобі розповів.) । йоґе ту (Також у контексті бƨакті-йоґи) іма̄м̇ (про це буддƨі, мудрость) ш́рин̣у (послухай) । йайа̄ буддƨйа̄ йуктаƨ̣ [сан] (Той, хто через свій буддƨі відчуває сердечний зв’якок с цією бƨакті-йоґою) карма-бандƨам̇ (самсару у вигляді пут карми, діяльності) праƨа̄сйасі (найкращим чином зможе відкинути).
Я щойно пояснив тобі мудрість сприйняття духовної реальності у зв’язку з г’яною (шляхом пробудження душі). Тепер послухай цю мудрість у зв’язку з бƨакті-йоґою (відданістю Богу). О Партхо, за допомогою буддƨі-йоґи, тобто відчувши сердечний зв’язок з Богом, ти зможеш цілком звільнитися від пут карми (діяльности). (39)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

[ƨе] па̄ртƨа (হে কুন্তীপুত্র, О син Кунті!) са̄н̇кхйе (আত্মতত্ব বিষয়ে, Стосовно сутності душі, атма-таттви) еша̄ буддƨіƨ̣ (এই জ্ঞান, цю гьяну, тобто про пробудження душі) те абƨіƨіта̄ (তোমাকে কহিলাম, тобі розповів). йоґе ту (ভক্তি যোগেও, Також у контексті бƨакті-йоґи) іма̄м̇ (এই বুদ্ধি, про це буддƨі, мудрость) ш́рин̣у (শ্রবণ কর, послухай) । йайа̄ буддƨйа̄ йуктаƨ̣ [сан] (যে ভক্তি-যোগবিষয়িণী বুদ্ধি দ্বারা যুক্ত হইলে, Той, хто через свій буддƨі відчуває сердечний зв’якок с цією бƨакті-йоґою) карма-бандƨам̇ (কর্ম্ম বন্ধনরূপ সংসারকে, самсару у вигляді пут карми, діяльності) праƨа̄сйасі (প্রকৃষ্টরূপে ত্যাগ করিতে পারিবে, найкращим чином зможе відкинути).
(переклад) ইহা Цю বস্তুতত্ব істину/реальність জ্ঞান-সম্বন্ধিনী у зв’язку з г’яною, বুদ্ধির কথা про буддхі (мудрість) তোমাকে тобі বলিলাম Я сказав. হে পার্থ! О Партхо! এখন Тепер, ভক্তিযোগ-সম্বন্ধিনী у зв’язку з бƨакті-йоґою (відданістю Богу) বুদ্ধির কথা про буддхі (мудрість) শ্রবণ কর послухай, যে в якій, বুদ্ধিযুক্ত হইলে відчувши сердечний зв’язок з Богом, তুমি ти, কর্ম্মবন্ধন пута карми (діяльності) সম্পূর্ণ повністю, ছেদন করিতে розрубити পারিবে зможеш. ॥৩৯॥

▶ 1 english edition:

(he) partha — O son of Kunti; abhihita te — I have explained to you; esa buddhih — this knowledge; sankhye — concerning the nature of the soul. tu — Further; srnu — please hear; imam — this conception; yoge — linked with devotion; yaya buddhya yuktah — with which devotional conception; prahasyasi — you will be able to completely give up; karma-bandham — the bondage of karma, action. (39)
(eng) I have just explained to you the wisdom of the conception of reality. Now hear of the conception of devotional service, or bhakti-yoga. O Partha, by buddhi-yoga, engaging your intelligence in devotion, you will be able to completely cut the bondage of action.
(укр) Я щойно пояснив тобі мудрість концепції реальности. Тепер послухай про концепцію відданого служіння, або бгакті-йоґу. О Партхо, за допомогою буддгі-йоґи, залучивши свій інтелект до відданости, ти зможеш цілковито звільнитися від пут діяльности.

▶ 2 english edition:

abhihitā te–I have revealed to you; eṣā buddhiḥ sāṅkhye–this knowledge of the soul. śṛṇu–hear of; imām–this knowledge; yoge–in (bhakti-) yoga, in practice; yayā buddhyā yuktaḥ–attaining which wisdom; prahāsyasi–you will be completely freed; karma-bandham–from the bondage of action. (39)
(eng) I have revealed to you this knowledge (buddhi) of the soul. Now hear from Me how to act in this knowledge (bhakti-yoga), through which you will be able to free yourself from the bondage of action.
(укр) Я відкрив тобі це знання (буддƨі) про душу. Тепер почуй від Мене, як діяти в цьому знанні (бƨакті-йоґа), завдяки чому ти зможеш звільнитися від пут діяльности.

▶ Коментар:

(укр) “Згодом буде показано, що термін “буддƨі-йога” вказує на весь шлях йоги. Коли ця буддƨі-йога обмежена ідеалом дії, вона відома як карма-йоґа. Коли вона виходить за межі карми аж до крайньої межі знання, вона відома як г’яна-йоґа, або санкх’я-йога. А коли, виходячи за всі межі як джнани, так і карми, вона торкається бƨакті, або відданості Богу, вона тоді відома як бƨакті-йога, або досконало чиста і повна буддƨі-йога”. Шріла Бƨактівінод Тхакур.
(eng 2ed) “It will be revealed that buddhi-yoga (yoga of wisdom) is a singular path. When buddhi-yoga is seen to be limited by the ideal of action, it is known as karma-yoga; when it extends beyond action up to the peak of knowledge, it is known as jñāna-yoga or sāṅkhya-yoga; and when, transcending the limitations of both action and knowledge it touches bhakti or devotion, it is then known as bhakti-yoga, or perfectly pure and complete buddhi-yoga.” —Śrīla Bhakti Vinod Ṭhākur.
(розбір бенгалі) “পরে “Згодом প্রদর্শিত показано হইবে буде যে що বুদ্ধি-যোগ буддƨі-йога একটি одна মাত্র лише; যখন коли সেই ця বুদ্ধি-যোগ буддƨі-йога কর্ম্মের дії অবধিকে сферою সীমা করিয়া обмежена লক্ষিত হয় вважається, তখন тоді তাহাকে її ‘কর্ম্ম-যোগ’ ‘карма-йогою’ বলে називають; যখন коли কর্ম্মসীমাকে сферу карми অতিক্রম করিয়া перевищуючи, জ্ঞান সীমার অবধি পর্য্যন্ত включно до сфери г’яни ব্যাপ্তি поширення লাভ করে досягає, তখন тоді তাহাকে її ‘জ্ঞান-যোগ’ ‘г’яна-йогою’ বা або ‘সাংখ্যযোগ’ ‘санкх’я-йогою’ বলে називають; যখন коли তদুভয় обидві সীমা сфери অতিক্রম করতঃ перевищуючи ভক্তিকে бƨакті স্পর্শ করে торкається, তখন тоді তাহাকে її ‘ভক্তি-যোগ’ ‘бхакті-йогою’ বা або ‘বিশুদ্ধ чистою ও та সম্পূর্ণ повною বুদ্ধি-যোগ’ буддхі-йогою’ বলে називають”— শ্রীল ভক্তিবিনোদ ঠাকুর Шріла Бхактівінода Тхакур ॥৩৯॥

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

еша̄ — усю цю; те — тобі; абƨіƨіта̄ — що описана; са̄н̇кхйе — в аналітичному вивченні; буддƨіƨ̣ — інтелект; йоґе — в роботі, що виконується не заради користі; ту — але; іма̄м — це; ш́рин̣у — тільки послухай; буддƨйа̄ — інтелектом; йуктаƨ̣ — погоджений; йайа̄ — яким; па̄ртƨа — син Притхи; карма-бандƨам — пута кармічних наслідків; праƨа̄сйасі — ти можеш звільнитися від.
Досі Я описував тобі це знання за допомогою аналітичного дослідження. А зараз вислухай розповідь про нього з точки зору діяльності, яка не дає плодів. Якщо ти діятимеш у відповідності з цим знанням, сину Притхи, то зможеш звільнитися з рабства діяльності. (39)

▶ Коментар:

Нірукті, ведичний словник, тлумачить слово са̄н̇кгйа як «те, що докладно описує явища» й водночас слово са̄н̇кгйа стосується філософії, яка розглядає істинну природу душі. Йоґа ж включає в себе владання своїми чуттями. Намір Арджуни не брати участі в битві ґрунтується на прагненні до задоволення своїх почуттів. Забувши про свій першорядний обов’язок, він хотів ухилитись від битви, вважаючи, що, зберігши життя родичів і близьких, він буде щасливішим, ніж завоювавши царство ціною вбивства своїх братів й кузенів, синів Дгр̣тара̄шт̣ри. Так чи інакше, він керувавсь бажанням задовольняти свої почуття. Чи він говорить про сумнівне щастя, здобуте внаслідок перемоги над родичами, чи про щастя бачити їх живими — в кожнім випадку мова йде про його особисті інтереси, в жертву яким він приносить мудрість й обов’язок. Тому Кр̣шн̣а хоче пояснити Арджуні, що, вбивши тіло свого діда, він не вб’є власне його душу, адже всі індивідуальні душі, включно з Самим Господом, вічні: вони існували індивідуально в минулому, існують як індивідуальності тепер і залишаться індивідуальними живими істотами в майбутньому, — всі ми вічно є індивідуальні духовні душі. Ми лише міняємо наші тіла як одяг, однак зберігаємо нашу індивідуальність навіть після того, як вивільнюємось із пут матеріальних оболонок. Отже, Господь Кр̣шн̣а докладно і дуже образно описав Арджуні природу душі й тіла. Таке аналітичне знання, яке всебічно описує душу і тіло, за визначенням словника Нірукті є са̄н̇кгйа. Але ця са̄н̇кгйа не має ніякого зв’язку з філософією са̄н̇кгйі атеїста Капіли. Задовго до самозванця Капіли філософію са̄н̇кгйа виклав, як це описано в Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам, істинний Господь Капіла, втілення Господа Кр̣шн̣и, який повідав її Своїй матері Девахӯті. Він точно пояснив, що пуруша, тобто Верховний Господь, є активне начало, і що Він створює матеріальний світ одним Своїм поглядом на пракр̣ті. Тієї ж думки дотримуються Веди й Ґı̄та̄. У Ведах описано, як Господь, кинувши погляд на пракр̣ті, запліднив її безмежно малими індивідуальними душами. Всю діяльність цих індивідуальних душ в матеріальному світі спрямовано на чуттєве задоволення, і люди в цьому світі, зачаровані матеріальною енерґією, вважають, що насолоджуються. Така спрямованість розуму зберігається аж до останнього етапу звільнення, коли жива істота бажає злитись в одне ціле з Господом. Це — остання пастка ма̄йі, ілюзії чуттєвої втіхи, і лише після багатьох життів, що проведені в такому прагненні до почуттєвого задоволення, велика душа віддає себе Ва̄судеві, Господу Кр̣шн̣і, й тим завершує свої пошуки вищої істини.
Арджуна вже визнав Кр̣шн̣у за свого духовного вчителя і цілковито вручив себе Йому: ш́ішйас те ’хам̇ ш́а̄дгі ма̄м̇ тва̄м̇ прапаннам. Отже, Кр̣шн̣а незабаром опише йому шлях буддгі-йоґи, або карма- йоґи, тобто, іншими словами, віддане служіння Господеві во ім’я вдоволення Його чуттів. У десятому вірші десятої глави буде з’ясовано, що буддгі-йоґа — це безпосереднє спілкування з Господом, який перебуває в серці кожного у вигляді Парама̄тми. Однак, таке спілкування неможливе без відданого служіння. Стадії буддгі-йоґи, тобто стану відданого або трансцендентного любовного служіння Господу, свідомості Кр̣шн̣и, жива істота досягає лише з безпідставної Господньої ласки. Тому Господь каже, що лише той, хто, відчуваючи трансцендентну любов до Нього, завжди віддано служить Йому, дістає в нагороду чисте розуміння справжньої відданості й любові. Таким чином, відданий легко може досягти Господа в Його вічному й сповненому блаженства царстві.
Отже, буддгі-йоґа, що згадана в цьому вірші, означає віддане служіння Господу, а слово са̄н̇кгйа, як було вказано вище, не має нічого спільного з атеїстичним вченням самозванця Капіли. Було б помилкою вважати, що са̄н̇кгйа-йоґа, про котру згадано тут, хоч якимось чином пов’язана з атеїстичною са̄н̇кгйею. Ця атеїстична філософія не мала популярності за часів битви на Курукшетрі, і взагалі, Господу Кр̣шн̣і нема потреби навіть згадувати про такі безбожні філософські вигадки. Істинну філософію са̄н̇кгйі Господа Капіли викладено в Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам, але навіть й вона сама по собі далека від того, що обговорюється тут. У цих віршах слово са̄н̇кгйа означає «аналітичний опис душі і тіла». Господь Кр̣шн̣а дав аналітичний опис душі, з метою підвести Арджуну саме до усвідомлення буддгі-йоґи, або бгакті-йоґи. Таким чином, са̄н̇кгйа Господа Кр̣шн̣и і са̄н̇кгйа Господа Капіли, яку викладено в Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам, означають одне й те ж — бгакті-йоґу. Тому Господь і каже, що лише нерозумні люди бачать різницю між са̄н̇кгйа-йоґою і бгакті-йоґою (са̄н̇кгйа-йоґау пр̣тгаґ ба̄ла̄х̣ праваданті на пан̣д̣іта̄х̣).
Безумовно, атеїстична са̄н̇кгйа-йоґа ніяк не пов’язана з бгакті- йоґою, і все ж таки знаходяться нерозумні люди, які твердять, що це саме про неї згадано в Бгаґавад-ґı̄ті.
Отже, треба розуміти, що буддгі-йоґа — це діяльність у свідомості Кр̣шн̣и, в сповненому блаженства й знання відданому служінні. Той, хто своїми діями намагається догодити лише Господеві, якою б важкою не була робота, той стоїть на засадах буддгі-йоґи і тому завжди перебуває в стані духовного блаженства. Людині, яка заглиблена в таку духовну діяльність, з Господньої ласки, трансцендентне розуміння приходить само по собі, і, таким чином, уникаючи зайвих надмірних зусиль, жива істота сягає стану довершеної свободи. Існує велика різниця між діяльністю в свідомості Кр̣шн̣и й діяльністю на задоволення чуттєвих потреб, тобто заради досягнення сімейного, чи будь-якого іншого матеріального щастя. Отже, буддгі-йоґа — це просто трансцендентна якість діяльності, яку ми виконуємо.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

па̄ртƨа (о Партхо)! еша̄ буддƨіƨ̣ (Рішення) са̄н̇кхйе (про пізнання істини, тобто матерії і душі) абƨіƨіта̄ (описано) те (тобі). [Тепер] ш́рин̣у (слухай) іма̄м (це знання) йоґе ту (про бгакті-йогу, тобто любовне служіння Верховному Господу) йуктаƨ̣ (з) йайа̄ буддƨйа̄ (знанням якого) праƨа̄сйасі (ти повністю позбавишся) карма-бандƨам (пут карми, тобто дії).
О Партхо! Рішення про істинне пізнання себе було (вже) описане тобі. Тепер послухай про бƨакті-йоґу, тобто любовне служіння Верховному Господеві, за допомогою якого ти зможеш повністю звільнитися від пут карми. (39)

▶ Коментар:

До цього часу були описані Санкх’я-йога (Г’яна-йога) і соціально-релігійні обов’язки (Варнашрама-дƨарма). Тепер ми перейдемо до більш глибокої концепції бƨакті-йоґи (любовного служіння чистого “я” Абсолютній Особі Шрі Кришн̣і).
«О Партхо! Якщо ти здобудеш знання про відданість Богу, то зможеш звільнитися від пут цього світу. В третьому розділі буде пояснено, що карма (дія) і г’яна (абстрактне знання) — це два шляхи на мінливому рівні мирської відносности. Отже вони обмежені й недосконалі. Тоді як бƨакті (служіння чистої душі Верховному Господу Шрі Кр̣шн̣і) повністю перебуває на трансцендентному рівні. Насправді, коли карма і г’яна підкоряються бƨакті, вони гармонізуються в один досконалий шлях відданості Богові. Коли дія робиться без егоїстичного мотиву для задоволення Вішну, це карма-йоґа. Коли ж вона робиться з метою набути абстрактного знання про Вищого Брахмана, позбавленого всіх якостей і атрибутів, це г’яна-йоґа або санкх’я-йоґа. З іншого боку, коли вона виходить за межі обох і торкається рівня відданого служіння Абсолютній Особі Шрі Кришн̣і, як вічної функції всіх чистих душ, вона відома як бƨакті-йоґа, або досконале знання вічного взаємозв’язку з чистим відданим служінням Верховному Господу Шрі Кришн̣і. Бгакті, або чиста відданість — це вічний зв’язок між Всевишнім Богом та чистою душею».

▶ “Видвад-ранджана” Бƨактівінода Тхакура:

па̄ртƨа! (О Арджуно!) еша̄ буддƨіƨ̣ (це знання) те (тобі) абƨіƨіта̄ (було розказано) са̄н̇кхйе (структуроване знання) ту (але) йоґе (у бƨакті-йоґі) іма̄м ш́рин̣у (послухай про цю буддƨі-йоґу) йайа̄ буддƨйа̄ (цим буддƨі, серцем) йуктаƨ̣ (якщо встановиш йогічний зв’язок) карма-бандƨам̇ (від Самсари) праƨа̄сйасі (будеш звільнений).
О Арджуно! Я тобі розповів вчення Санкх’ї. Але тепер послухай про буддƨі в контексті практики бƨакті-йоґи. Той, хто знаходить сердечний зв’язок (буддƨі-йоґу) із Богом, стає здатним повністю вийти з кругообігу перероджень. (39)

▶ Коментар:

Я розповів тобі знання санкх’ї, що стосується тебе безпосередньо: знання про твоє вічне “я” і твою особисту дƨарму. Тепер послухай про буддƨі в контексті практики йоги. О Арджуно! Завдяки практиці цієї буддхі-йоги, тобто знайшовши сердечний зв’язок із Богом, ти станеш здатний вийти з кругообігу перероджень. Далі буде показано, що шлях карми, г’яни і бƨакті це єдиний і неподільний шлях йоги. Коли практика цієї йоги обмежена ідеалами дії, то вона відома як карма-йога. Коли практика цієї йоги перевершує межі карми та поширюється аж до ідеалу знання, тоді її називають ‘джняна-йога’ або ‘санкх’я-йога’. Коли же вона перевищує обидва ці межі та стикається з відданістю Богу (бƨакті), то зветься “бƨакті-йоґою”, “буддƨі-йоґою” або “вищою і повною йоґою”. Завдяки знанню санкх’ї дається повне ієрархічне розуміння всіх істин. З 12-го по 30-й вірш описано Атма-таттву, науку про душу, а з 31-го по 38-й вірш описано призначення мирського життя у формі свадƨарми, особистих зобов’язань. Далі буде обговорено обидва ці шляхи (карма-йоґу та г’яна-йоґу) та досягнення справжньої природи вічної душі, яке визначається на останньому етапі, поза цими двома шляхами.

▶ Розбір бенгальського перекладу:

па̄ртƨа! (হে অর্জন! О Арджуно!) са̄н̇кхйе (সম্যক্ জ্ঞান-বিষয়ে, структуроване знання) те (তোমাকে, тобі) еша̄ буддƨіƨ̣ (এই জ্ঞান, це знання) абƨіƨіта̄ (কথিত হইল, було розказано) ту (কিন্তু, але) йоґе (ভক্তিযোগে, у бƨакті-йоґі) іма̄м ш́рин̣у (এই করণীয় বুদ্ধিযোগের কথা শ্রবণ কর, послухай про цю буддƨі-йоґу) йайа̄ буддƨйа̄ (যে বুদ্ধি দ্বারা, цим буддƨі, серцем) йуктаƨ̣ (যুক্ত হইলে, якщо встановиш йогічний зв’язок) карма-бандƨам̇ (সংসার, від Самсари) праƨа̄сйасі (মুক্ত হইবে, будеш звільнений).
(переклад) হে পার্থ О Арджуно! সাংখ্যজ্ঞানের কথা вчення Санкх’ї তোমাকে тобі কথিত передане হইল було. কিন্ত Але এক্ষণে зараз ভক্তিযোগ-সম্বদ্ধিনী пов’язаної з бƨакті-йоґою বুদ্ধির কথা про буддƨі শ্রবণ কর послухай. যে Той, хто বুদ্ধিষোগ сердечного зв’язку з Богом লাভ করিলে досягає, সংসার від Самсари, кругообігу перероджень সম্যক্রূপে повністю ত্যাগ করিতে відмовитися সমর্থ здатний হইবে стане ॥৩৯॥
(коментар) সাংখ্য Санкх’я, অর্থাৎ тобто জ্ঞান знання ও і স্বধর্ন্মরূপ власної дƨарми পৃথক্ পৃথক্ відповідно তত্ত্ব-সন্বদ্ধিনী у зв’язку з цими істинами বুদ্ধির কথা про буддƨі কথিত пояснено হইল було; এক্ষণে зараз তদুভয়ের обох ষোগ-সম্বদ্ধিনী пов’язаної з йогою বুদ্ধির কথা про буддƨі শ্রবণ কর послухай. হে পার্থ О Арджуно! তুমি Ти যোগবুদ্ধিযুক্ত হইলে завдяки практиці цієї буддхі-йоги, тобто знайшовши сердечний зв’язок із Богом সংসার-ক্ষয়-করণে вийти з кругообігу перероджень সমর্থ здатний হইবে станеш. পরে Надалі প্রদশিত показано হইবে буде ষে те, що কর্ম карма, জ্ঞান знання ও та ভক্তিসংযোজক об’єднане з відданістю যোগ йога একটি одна মাত্র лише. যখন Коли কর্ম্মের карми অবধিকে межами সীমা করিয়া будучи обмеженим সেই ту যোগ йогу লক্ষিত হয় визначено, তখন тоді তাহাকে її “কর্মষোগ” “карма-йога” বলে називають. যখন Коли কর্শসীমাকে межу карми অতিক্রম করিয়া перевершуючи জ্ঞানসীমার অবধি পর্ধ্যস্ত উহা ব্যাপ্তি লাভ করে вона поширюється аж до меж знання, তখন тоді তাহাকে її ‘জ্ঞানযোগ’ “г’яна-йоґа” বা або ‘সাংখ্যযোগ’ “санкх’я-йоґа” বলে називають. যখন Коли তদুভয়-সীমা обидва ці межі অতিক্রম করত перевищуючи, ভক্তিকে з відданістю Богу স্পর্শ করে стикається, তখন тоді তাহাকে її ‘ভক্তিযোগ’ “бхакті-йоґою”, ‘বুদ্ধিষোগ’ “буддƨі-йогою” বা або ‘সম্পূর্ণ-ষোগ’ “досконалою йоґою” বলে називають. সাংখ্যজ্ঞানদ্বারা Через знання Санкх’ї তত্বসকল всі істини পৃথগ্-রূপে у відокремленій формі সম্যক্ повністю বণিত হয় описані. ১২ শ্লোক হইতে ৩০ শ্লোক পর্যন্ত З 12-го по 30-й вірш включно আত্মতত্ব сутність душі এবং та ৩১ শ্লোক হইতে ৩৮ শ্লোক পর্য্যন্ত з 31-го по 38-й вірш включно অনাত্মতত্ব призначення мирського життя স্বধর্ম্মাকারে у формі власної дƨарми নিরূপিত হইয়াছে представлені. অগ্রে Далі তদুভয়ের обох ষোগ йог কথিত розказано হইবে буде এবং та তদুভয়-যোগ обидві йоги ছারা крім আত্ম-যাথাত্ম্য-সিদ্ধি досягнення справжньої природи душі চরমে у кінці কথিত розказано হইবে буде ॥৩৯॥

▶ “Расіка-ранджана” Бƨактівінода Тхакура:

са̄н̇кхйе (повністю проявляється і освітлюється сутність речей, тобто суть речей повністю розкривається за допомогою пробудження духовного знання) еша̄ буддƨіƨ̣ те абƨіƨіта̄ (про необхідну для цього мудрість було розказано тобі) адƨуна̄ йоґе іма̄м̇ буддƨім̇ ш́рин̣у (тепер же послухай про мудрість у контексті бƨакті-йоґи) йайа̄ буддƨйа̄ йуктаƨ̣ (відчувши завдяки цій мудрості сердечний зв’язок з бƨакті-йоґою) карма-бандƨам праƨа̄сйасі (зможеш розірвати пута діяльності та вийти з кругообігу перероджень).
Так було описано санкх’ю, тобто ту мудрість (буддƨі), яка необхідна для розуміння вічних істин (г’яни). О Арджуно! Встановив сердечний зв’язок з бƨакті-йоґою, ти зможеш повністю вийти з кругообігу перероджень. Згодом буде показано, що термін “буддƨі-йога” вказує на весь шлях йоги. Коли ця буддƨі-йога обмежена ідеалом дії, вона відома як “карма-йоґа”. Коли вона виходить за межі карми аж до крайньої межі знання, вона відома як “г’яна-йоґа”, або “санкх’я-йога”. А коли, виходячи за всі межі як джнани, так і карми, вона торкається бƨакті, або відданості Богу, вона тоді відома як “бƨакті-йога”, або “досконало чиста і повна буддƨі-йога”. (39)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

জ্ঞানযোগের উপসংহার করিতেছেন, — са̄н̇кхйе (সম্যক্ খ্যায়তে প্রকাশ্যতে বস্তুতত্ত্বমনেন অর্থাৎ যে জ্ঞান দ্বারা বস্তুতত্ত্ব সম্যক্‌ প্রকাশিত হয়, повністю проявляється і освітлюється сутність речей, тобто суть речей повністю розкривається за допомогою пробудження духовного знання) еша̄ буддƨіƨ̣ те абƨіƨіта̄ (এইরাপ করণীয় বুদ্ধি তোমার নিকট কথিত ইইল, про необхідну для цього мудрість було розказано тобі) адƨуна̄ йоґе іма̄м̇ буддƨім̇ ш́рин̣у (ভক্তিযোগবিষয়িণী বুদ্ধি শ্রবণ কর, тепер же послухай про мудрість у контексті бƨакті-йоґи) йайа̄ буддƨйа̄ йуктаƨ̣ (যে ভক্তিযোগবিষয়িণী বুদ্ধি দ্বারা যুক্ত হইলে, відчувши завдяки цій мудрості сердечний зв’язок з бƨакті-йоґою) карма-бандƨам праƨа̄сйасі (কর্ম্মবন্ধনরূপ সংসারকে ত্যাগ করিতে পারিবে, зможеш розірвати пута діяльності та вийти з кругообігу перероджень).
মর্ন্মানুবাদ Переклад — সাংখ্য Санкхья অর্থাৎ тобто জ্ঞান-সম্বন্ধিনী пов’язані з г’яною বুদ্ধির কথা опис буддƨі কথিত হইল було сказано. এক্ষণে Зараз ভক্তিযোগ-সম্বদ্ধিনী пов’язані з бƨакті-йоґою বুদ্ধির কথা теми про буддƨі শ্রবণ কর послухай. হে পার্থ О Арджуно, তুমি ти ভক্তি-বিষয়িণী з тим, що стосується бгакті বুদ্ধিযুক্ত হইলে знайдеш сердечний зв’язок, সংসার Самсару, кругообіг перероджень ক্ষয়করণে знищити সমর্থ হইবে будеш здатний. পরে Згодом প্রদর্শিত показано হইবে буде যে що বুদ্ধি-যোগ буддƨі-йога একটি одна মাত্র лише; যখন коли সেই ця বুদ্ধি-যোগ буддƨі-йога কর্ম্মের дії অবধিকে сферою সীমা করিয়া обмежена লক্ষিত হয় вважається, তখন тоді তাহাকে її ‘কর্ম্ম-যোগ’ ‘карма-йогою’ বলে називають; যখন коли কর্ম্মসীমাকে сферу карми অতিক্রম করিয়া перевищуючи, জ্ঞান সীমার অবধি পর্য্যন্ত включно до сфери г’яни ব্যাপ্তি поширення লাভ করে досягає, তখন тоді তাহাকে її ‘জ্ঞান-যোগ’ ‘г’яна-йогою’ বা або ‘সাংখ্যযোগ’ ‘санкх’я-йогою’ বলে називають; যখন коли তদুভয় обидві সীমা сфери অতিক্রম করতঃ перевищуючи ভক্তিকে бƨакті স্পর্শ করে торкається, তখন тоді তাহাকে її ‘ভক্তি-যোগ’ ‘бхакті-йогою’ বা або ‘বিশুদ্ধ чистою ও та সম্পূর্ণ повною বুদ্ধি-যোগ’ буддхі-йогою’ বলে називають. ॥৩৯॥

▶ Баладева Від’ябƨушан:

Завершивши Свої настанови з г’яна-йоґи, Господь тепер починає говорити про нішкама-карма-йоґу, процес досягнення г’яна-йоґи. Санкх’я означає те, за допомогою чого істина повністю пояснюється (самйак кхйа̄йате), те, за допомогою чого представлена справжня природа атми. Таким чином, це еквівалентно Упанішадам. Усвідомлення або знання (еш̣а̄ буддƨіƨ̣), необхідне для виконання санкх’ї (са̄н̇кхйе), було сказано тобі, починаючи з «на тв ева̄ƨам̇» (вірш 12) і закінчуючи «тасма̄т сарва̄н̣і бƨӯта̄ні» (вірш 30). Якщо це знання не виникає через нечистоту в твоєму серці, тоді послухай про знання, необхідне для виконання карма-йоґи (йоґе), про яке зараз буде сказано, і яке включає в себе атма-г’яну, згідно з твердженнями священних писань:
там етам̇ веда̄нувачанена
^{цього Господа   через вивчення Вед}
бра̄ƨман̣а̄ вівідіш̣анті йаджн̃ена
^{брахмани   пракнуть пізнати   через яг’ї}
да̄нена тапаса̄ на̄ш́акена
^{подаянням  аскезою   постом}
«Брахмани прагнуть пізнати Господа через вивчення Вед, через жертвоприношення, через милостиню, через аскезу та через пост». (Брихад А̄раньяка Упанішад 4.4.22).
В останньому рядку прославляється ця нішкама-карма-йоґа і вказуються результати її практикування. Виконуючи ці дії з таким розумінням, ти звільнишся від від пут діяльності. Виконуючи ці дії з великою енерґією, бажаючи блаженства атми і за наказом Господа, ти перейдеш сансару, закріпившись в атма-г’яні, яка згодом з’явиться в тобі (як результат нішкама-карма-йоґи). Ця нішкама-карма-йоґа набуває сили визволення, будучи спрямованою на атму та Господа. В Ґіті пояснюється, що сакама-карма веде до отримання тварин, синів чи царства, тоді як нішкама-карма призводить до г’яни.

▶ Розбір бенгальського перекладу:

পূর্ব্বোক্ত জ্ঞানযোগের উপসংহার করিয়া তাহার উপায়- স্বরূপ নিষ্কাম-কর্ম্মযোগের কথা বলিতেছেন — ‘এষেতি’ সাংখ্যোপনিষৎ । সম্যক্রূপে খ্যায়তে অর্থাৎ নিরূপণ করা যায় তত্ত্বগুলি ইহার দ্বারা, এই নিরুক্তি হইতে, তাহার দ্বারা আত্মার যথার্থ-শ্বরূপ গ্রতিপাদদিত হয়, ইতি সাংখ্য। (অবশিষ্টগুলি ) তাহাতেই করা উচিত। এই উপদেশ তোমাকে দেওয়া হইয়াছে । “নত্বেবাহং” ইত্যাদির দ্বারা এবং “তম্মাৎ সর্ব্বাণি ভূতানি” — এই শেষের দ্বারা । সেইবুদ্ধি যদি তোমার মনের মালিন্যবশতঃ অভ্যুদয় না হয়, তাহা হইলে যোগশান্ত্র “সে এই (আত্মাকে ) বেদান্তবাক্যের ছারা (বেদজ্ঞ ও ব্রহ্মবিৎ) ব্রাহ্মণেরা বিশেষরূপে জানিতে ইচ্ছা করেন, যজ্ঞের দ্বারা, দানের দ্বারা, তপস্যার দ্বারা (তমঃ) নাশক কার্য্যের দ্বারা” ইত্যাদি বেদোক্তজ্ঞানের অন্তর্ভুক্ত নিষ্কাম-কর্ম্মযোগে তোমার কর্ত্তব্য সম্বন্ধে বলিব। তাহা শ্রবণ কর। ফলের উক্তির ছারা সেই কর্ত্তব্যকে প্রশংসা করিতেছেন — ‘যয়েতি’ কর্ম্মগুলি করিতে করিতে তুমি ষেই জ্ঞানের দ্বারা যুক্ত হইয়া কর্ম্মজন্য বন্ধনকে ত্যাগ করিতে পারিবে । আত্মানন্দলাভের ইচ্ছ! ও ভগবানের আদেশের দ্বারা অতিকষ্টে সাধনীয় কর্ম্মগুলি করিতে আরম্ভ করিলে তাহার উদ্দেশ্যের মহিমায় তোমার হৃদয়ে অভ্যুদিত আত্মজ্ঞান-নিষ্ঠার দ্বারা সংসারের বন্ধনকে ছিন্ন করিতে পারিবে । পশু, পুত্র ও রাজ্যাদি লাভজনক কর্ম্মগুলি সকাম এবং জ্ঞানফল প্রাপ্তি যাহার দ্বারা হয়, তাহা নিষ্কাম-কর্ম্ম। ইহাই এই শাস্ত্রে বিশেষরূপে বলা হইতেছে ॥৩৯॥
পূর্ব্বোক্ত Описаної раніше জ্ঞানযোগের г’яна-йоґи উপসংহার висновок করিয়া роблячи, তাহার його উপায়–স্বরূপ істинний метод নিষ্কাম безкорисливої কর্ম্মযোগের карма-йоґи কথা বলিতেছেন описує —  ‘এষেতি’ словом “еша̄” সাংখ্যোপনিষৎ Санкхьяопанішад.
.
সম্যক্রূপে належним чином খ্যায়তে виявляється অর্থাৎ тобто নিরূপণ визначення করা робиться যায় можливо তত্ত্বগুলি принципи ইহার його দ্বারা через এই це নিরুক্তি визначення হইতে від তাহার його দ্বারা через আত্মার душі যথার্থ справжньої শ্বরূপ форми গ্রতিপাদদিত представлена হয় є ইতি так সাংখ্য Санкхья অবশিষ্টগুলি залишки তাহাতেই в них саме করা робити উচিত слід.
Having concluded His instructions on jñāna-yoga, the Lord now begins to speak about niṣkāma-karma-yoga, the process for attaining jñāna-yoga. Sāṅkhya means that by which truth is completely explained (samyak khyāyate), that by which the true nature of ātmā is presented.
.
এই цей উপদেশ наука তোমাকে тобі দেওয়া дана হইয়াছে була নত্বেবাহং не тільки я ইত্যাদির і таке інше দ্বারা через এবং та তম্মাৎ з цього সর্ব্বাণি всі ভূতানি істоти এই цього শেষের останнього দ্বারা через সেইবুদ্ধি та мудрість যদি якщо তোমার твого মনের розуму মালিন্যবশতঃ через забруднення অভ্যুদয় з’являється না не হয় є তাহা те হইলে тоді যোগশান্ত্র йога-шастра সে вона এই це আত্মাকে душі বেদান্তবাক্যের слів Веданти ছারা крім বেদজ্ঞ знавців Вед ও та ব্রহ্মবিৎ знаючих Брахман ব্রাহ্মণেরা брахмани বিশেষরূপে особливо জানিতে знати ইচ্ছা бажання করেন роблять যজ্ঞের жертвопринесення
সেইবুদ্ধি Та мудрість যদি якщо তোমার твого মনের розуму মালিন্যবশতঃ через забруднення অভ্যুদয় з’являється না не হয় є তাহা те হইলে тоді যোগশান্ত্র йога-шастра সে вона এই це আত্মাকে душі বেদান্তবাক্যের слів Веданти ছারা крім বেদজ্ঞ знавців Вед ও та ব্রহ্মবিৎ знаючих Брахман ব্রাহ্মণেরা брахмани বিশেষরূপে особливо জানিতে знати ইচ্ছা бажання করেন роблять যজ্ঞের жертвопринесення দ্বারা через দানের дарування দ্বারা через তপস্যার аскези দ্বারা через তমঃ темряви নাশক руйнівного কার্য্যের діяльності দ্বারা через ইত্যাদি і таке інше বেদোক্তজ্ঞানের ведичного знання অন্তর্ভুক্ত включеного নিষ্কাম безкорисливого কর্ম্মযোগে діяльності-йоги তোমার твоєму কর্ত্তব্য обов’язку সম্বন্ধে стосовно বলিব скажу তাহা те শ্রবণ слухати কর роби ফলের плодів উক্তির висловів ছারা крім সেই той কর্ত্তব্যকে обов’язку প্রশংসা похвалу করিতেছেন роблять যয়েতি перемагай কর্ম্মগুলি діяльності করিতে роблячи করিতে роблячи তুমি ти ষেই тієї জ্ঞানের знання দ্বারা через যুক্ত з’єднаний হইয়া ставши কর্ম্মজন্য зумовленого діяльністю বন্ধনকে зв’язок ত্যাগ відмова করিতে робити পারিবে можеш আত্মানন্দলাভের досягнення блаженства душі ইচ্ছ бажання ও та ভগবানের Господнього আদেশের наказу দ্বারা через অতিকষ্টে з великими труднощами সাধনীয় здійснюваних কর্ম্মগুলি діяль
ও Та ভগবানের Господнього আদেশের наказу দ্বারা через অতিকষ্টে з великими труднощами সাধনীয় здійснюваних কর্ম্মগুলি діяльностей করিতে роблячи আরম্ভ починаючи করিলে робиш তাহার їх উদ্দেশ্যের мети মহিমায় величі তোমার твого হৃদয়ে у серці অভ্যুদিত з’явившоїся আত্মজ্ঞান самопізнання নিষ্ঠার відданості দ্বারা через সংসারের світського বন্ধনকে зв’язку ছিন্ন розірвати করিতে робити পারিবে зможеш পশু худоби পুত্র синів ও та রাজ্যাদি королівства тощо লাভজনক прибуткових কর্ম্মগুলি діяльностей সকাম бажаних এবং та জ্ঞানফল плодів знань প্রাপ্তি отримання যাহার які দ্বারা через হয় є তাহা те নিষ্কাম безкорисливих কর্ম্ম діяльності ইহাই це саме এই в цій শাস্ত্রে науці বিশেষরূপে особливо বলা кажуть হইতেছে є ॥৩৭॥
Thus it is equivalent to the Upaniṣads. The understanding or knowledge (eṣā buddhiḥ) necessary for performance of sāṅkhya (sāṅkhye) alone has been spoken to you, starting with na tv evāhaṁ (verse 12) and ending with tasmāt sarvāṇi bhūtāni (verse 30). If that knowledge does not arise because of impurities in your heart, then hear about the knowledge necessary to execute karma-yoga (yoge), which will now be spoken, and which includes within it ātma-jñāna, according to statements of the śrutis:
tam etaṁ vedānuvacanena brāhmaṇā vividiṣanti yajñena dānena tapasā nāśakena
Brāhmaṇas seek to know the Lord by study of the Vedas, by sacrifice, by charity, by austerity, and by fasting. Bṛhad Āraṇyaka Upaniṣad 4.4.22
This niṣkāma-karma-yoga is then praised in the last line by stating the results of practicing it. By performing these actions with this understanding, you will be freed from the bondage created by action. Executing these actions with great energy with a desire for the bliss of ātmā and by the order of the Lord, you will cross over saṁsāra by being fixed in ātma-jñāna which will later appear within you (as a result of niṣkāma-karma-yoga). That niṣkāma-karma-yoga gains its power to liberate by being directed towards ātmā and the Lord. In the Gītā it is explained that sakāma-karma leads to gaining animals, sons or kingdom, whereas niṣkāma-karma brings about jñāna.

▶ Віш́вана̄тха Чакраварті̄ Тха̄кур:

Словом “еша̄” Кришна завершує опис г’яна-йоґи. Завдяки цій санкх’ї (досконалому знанню) повністю проявляється істинне і ясне розуміння вічної реальності. Іншими словами, санкх’я означає досконалий процес пізнання. Буддƨі, або мудрість, що необхідна для розуміння цього знання, описана тут словом “еша̄“. «А тепер послухай (ш́рину) про ту мудрість (има̄м̇ буддƨі), якою (йайа) людина знаходить сердечний зв’язок (буддƨйа̄ йукто) з усім, що пов’язано з бƨакті-йоґою (йоґе)». Вираз “карма-бандƨам” (пути діяльності) вказує на Самсару (кругообіг перероджень).

▶ Розбір оригіналу коментаря:

(санскрит) उपदिष्टं Викладання ज्ञान-योगम् г’яна-йоґи उपसंहरति завершується — एषा इति — словом “еша̄“. सम्यक् Цілком ख्यायते проявляється प्रकाश्यते становиться ясним वस्तु-तत्त्वम् істинне розуміння вічної реальності अनेनेति за допомогою цьєї साङ्ख्यं Санкх’ї सम्यक् повного ज्ञानम् знання. तस्मिन् У цьому करणीया що слід зробити बुद्धिर् мудрість (буддƨі) एष ця (еша̄) कथिता описана. अधुना Тепер योगे “йоґе” भक्ति-योगे (тобто) в бхакті-йозі इमां “има̄м̇“, цю वक्ष्यमाणां буде розказано про बुद्धिं “буддƨі“, мудрість करणीयां що слід застосувати शृणु “ш́рину“, послухай, यया “йайа̄“, за допомогою якої भक्ति-विषयिण्या बुद्ध्या युक्तः सहितः людина знаходить сердечний зв’язок з усім, що пов’язано з бƨакті. कर्म्म-बन्धं “Карма-бандƨам” (пути діяльності) संसारम् вказує на Самсару ॥३९॥
(бенгалі) উ পদিষ্টং Викладання জ্ঞানযোগমুপসংহরতি г’яна-йоґи завершується — এষেতি словом “еша̄“. সম্যক্‌ Повністю খ্যয়তে проявляється প্রকাশ্যতে становиться ясним বস্ত্রতত্ত্বমনেনেতি істинне розуміння вічної реальності সাংখ্যং через Санкх’ї সম্যক্জ্ঞানম্‌ повне знання. তম্মিন্‌ У цьому করণীয়া що слід застосувати বুদ্ধিরেষা ця (еша̄) мудрість (буддƨі) কথিতা описана. অধুনা Тепер যোগে “йоґе” ভক্তিযোগে (тобто) в бхакті-йозі ইমাং “има̄м̇“, цю বক্ষ্যমাণাং буде розказано про বুদ্ধিং мудрість করণীয়াং що слід застосувати শৃণু “ш́рину“, послухай, যয়া “йайа̄“, за допомогою якої ভক্তিবিষয়িণ্যা বুদ্ধ্যা যুক্তঃ সহিতঃ людина знаходить сердечний зв’язок з усім, що пов’язано з бƨакті. কন্মবন্ধং Вираз “карма-бандƨам” (пути діяльності) সংসারম্ вказує на Самсару ॥৩৯॥

▶ Переклад Бƨану Свамі:

I have taught you the discernment necessary for the process of jñāna. Now hear about the discernment necessary for the process of bhakti. By engaging your intelligence in this yoga, O son of Prtha, you will become free from the bondage of karma. (39)
In this verse, Krsna concludes the topic of jñāna-yoga which he has just taught. Sankhya means “that by which true knowledge of things (vastu-tattvam) is perfectly (samak) revealed (khyāyate). In other words, sankhya means a perfect process of knowing. The discernment (esā) necessary for that process has been explained. Now hear about the discernment necessary to implement bhakti-yoga (yoge) which will now be explained. Endowed with this understanding concerning the subject of bhakti-yoga, you will give up samsāra (karma-bandham).

 

नेहाभिक्रमनाशोऽस्ति प्रत्यवायो न विद्यते ।
स्वल्पमप्यस्य धर्म्मस्य त्रायते महतो भयात् ॥४०॥
неƨа̄бƨікрама-на̄ш́о ’сті
^{не тут   зусиль          втрати     є}
пратйава̄йо на відйате
    ^{зменшення      не       існує}
свалпам апй асйа дƨармасйа
^{маленьке   навіть    цієї     бхакті-йоги}
тра̄йате маƨато бƨайа̄т
^{рятує від    найбільшого    страху}
На цім шляху святої дƨарми (бƨакті-йозі)
немає втрат й зворотнього ефекту.
Найменші із зусиль не будуть марні.
І навіть крапля досвіду такого
рятує від всепоглинаючого страху,
що виникає в колообігу Самсари. (40)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

এই ভক্তিযোগের Цієї бƨакті-йоґи আরম্ভমাত্র лише початок করিলেও якщо виконується বিফল হয় না не є марним । ইহাতে В цьому প্রত্যবায় протилежного результату ও নাই теж немає । এই ভক্তিযোগের Цієї бƨакті-йоґи কিঞ্চিৎমাত্র অনুষ্ঠানও також лише незначна практика সংসারাদি মহাভয় হইতে від великого страху самсари পরিত্রাণ করে врятує ॥৪০॥
Навіть мале починання у цьому відданому служінні Богові не є марним. На цьому шляху не буває ані втрат, ані зворотного ефекту. Навіть крихітний досвід такого відданого служіння (бƨакті-йоґи) рятує людину від всепоглинаючого страху перед колообігом народжень і смертей. (40)
іƨа (এই ভক্তি-যোগে, У цій бƨакті-йозі) абƨікрама–на̄ш́аƨ̣ (আরম্ভের নাশ, втрати початкових зусиль) на асті (নাই, немає) пратйава̄йаƨ̣ [ча] (প্রত্যবায়ও, також зменшення результатів, протилежного ефекту чи зворотнього кроку) на відйате (নাই, немає) асйа дƨармасйа (এই ভক্তি-যোগের, Цієї бгакті-йоги) су-алпам апі (কিঞ্চিৎমাত্র অনুষ্ঠানও, навіть невелике виконання) маƨатаƨ̣ бƨайа̄т (মহাভয়জনক সংসার হইতে, від великого страху перед кругообігом народжень і смертей) тра̄йате (পরিত্রাণ করে, врятує) ॥৪০॥
(1 edition) іƨа — In this bhakti-yoga; на асті — there is no; абƨікрама–на̄ш́аƨ̣ — loss of initial endeavor; на відйате — and there is no; пратйава̄йаƨ̣ — diminution of results. су-алпам апі — Even the slightest performance; асйа дƨармасйа — of this bhakti-yoga; тра̄йате — saves one; маƨатаƨ̣ бƨайа̄т — from the great fear of birth and death in the material world.
Even a small beginning in this devotional service cannot go in vain, nor can any loss be suffered. The most insignificant practice of such devotional service saves one from the all-devouring fear of repeated birth and death in this world. (40) Навіть малий крок у цьому відданому служінні не може бути марним, як і не може бути втраченим. Найнезначніша практика такого відданого служіння рятує людину від всепоглинаючого страху повторних народжень і смертей у цьому світі.
Commentary
Generally, maha-bhaya is taken as the all-devourmg fear of repeated birth and death in this world of exploitation. But maha-bhaya also refers to sayujya-mukti, the liberation of merging into the impersonal nondifferentiated consciousness of Brahmaloka, Viraja, or samadhi. Renunciation leads to sayujya-mukti, the fullstop of birth and death, but not a life in the positive plane. It takes one to a permanent burial in Brahmaloka. The demon of mukti will devour one wholesale and therefore it is even more dangerous than this ordinary worldly life of action and reaction. Mukti means a strike in the organic system, so it must be avoided. To either abuse duties in a factory or to declare a strike by cessation of duties are both abnormal. Bhukti, exploitation, and mukti, renunciation, are both fearsome ghosts. Therefore, maha-bhaya means the great apprehension of falling prey to both the ghost of exploitation leading to repeated birth and death, as well as the ghost of committing suicide by merging into the impersonalism of incarceration in Brahmaloka: fear of both bhoga-bhumi, the plane of exploitation, and tyaga-bhumi, the plane of renunciation. It is stated in the Bhakti-rasamrta-sindhu: bhukti-mukti.sprha yavat, pisaci hrdi vartate tavad bhakti-sukhasyatra, katham abhyudayo bhavet “As long as the two ghosts of exploitation and renunciation remain haunting the heart, the ecstasy of devotion to Krishna will never awaken there.” (B.r.s. 1. 2. 22)
anyabhilasita sunyam jnana-karmady anavrtam
anukulyena krisnanusilanam bhaktir uttama
“The highest devotion is that which pleases exclusively the Supreme Lord, Krishna, and it is devoid of any desire apart from His service. It is not covered by the action of daily or customary duties (karma), nor by the knowledge that searches for the impersonal nondifferentiated aspect of the Absolute (jnana), nor by the meditational attempt to become one with the Lord (yoga).”
(B.r.s.1.1.9)
Only the Supreme Lord is abhaya, beyond apprehension Therefore only participation in His service can free one from the ghosts of exploitation and renunciation, bhukti and mukti. If we subtract bhukti and mukti, then only positive bhakti, devotion, is the remainder. Therefore without bhakti everything is maha-bhaya, great danger.
(2 edition) iha–In this (bhakti-) yoga; na asti–there is no; abhikrama-nāśaḥ–failure in the beginning; na vidyate–and there is no; pratyavāyaḥ–diminution of results. svalpam api–Even the slightest practice; asya dharmasya–of this bhakti-yoga; trāyate–saves one; mahataḥ bhayāt–from the great fear of birth and death in the material world.
On this path there can be no loss and no harm. The slightest practice of such a spiritual ideal saves one from the greatest fear. (40) На цьому шляху не може бути ні втрат, ні шкоди. Найменша практика такого духовного ідеалу рятує від найбільшого страху.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

на — не існує; іƨа — у цій йозі; абƨікрама — у спробах; на̄ш́аƨ̣ — втрата; асті — існує; пратйава̄йаƨ̣ — зменшення; на — ніколи; відйате — існує; су-алпам — небагато; апі — хоча; асйа — такого; дƨармасйа — заняття; тра̄йате — звільняє; маƨатаƨ̣ — від дуже великої; бƨайа̄т — небезпеки.
В цих зусиллях немає ні втрат, ані збитків, і навіть маленький поступ на цьому шляху може врятувати від найжахливішої небезпеки. (40)

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

іƨа (In this Bhakti-Yoga i.e. devotional service, У цій бƨакті-йозі, тобто відданому служінні Богові) на асті (there is no, немає) абƨікрама-на̄ш́аƨ̣ (destruction of any commencement, знищення будь-якого початку), на відйате (nor is there, також немає) пратйава̄йаƨ̣ (any fault of infringement, жодних негативних ефектів). су-алпам апи (Even a little, Навіть трохи) асйа дƨармасйа (of this devotional service, цього відданого служіння) тра̄йате (delivers, звільняє) [the devotee, відданого] маƨатаƨ̣ бƨайа̄т (from the terrible object of fear i.e. worldliness, від жахливого об’єкта страху, тобто мирського життя).
У цій бƨакті-йозі не знищуються жодні початкові зусилля, і немає негативних ефектів. Навіть трохи відданого служіння Богові звільняє відданого від жахливих страхів мирського життя. (40)

▶ Бƨактівінод Тхакур:

Видвад-ранджана:
111
.
Расіка-ранджана:
Будь-яка участь у відданому служінні ніколи не буває марною, бо в такій діяльності немає жодних втрат. Навіть невелике виконання відданого служіння захищає людину від великого страху перед матеріальним існуванням. (40)

▶ Віш́вана̄тха Чакраварті̄ Тха̄кур:

111
.

 

व्यवसायात्मिका बुद्धिरेकेह कुरुनन्दन ।
बहुशाखा ह्यनन्ताश्च बुद्धयोऽव्यवसायिनाम् ॥४१॥
вйаваса̄йа̄тміка̄ буддƨір
      ^{стійка і рішуча          мудрість}
екеƨа куру-нандана
^{на одному,   Куру  нащадок}
баƨу-ш́а̄кха̄ ƨй ананта̄ш́ ча
^{багато гілляста    !   роздроблена   і}
буддƨайо ’вйаваса̄йіна̄м
^{усвідомлення     спраглих до мирського}
Таким стійким є і рішучім буддƨі,
що сконцентрованим є тільки на одному
(на Абсолютной Істині єдиній).
Нащадок Куру! Нерішучий буддƨі
є розпорошеним по багатьох об’єктах,
(тому що сповнений бажань численних,)
як дерево із безліччю гіло́к. (41)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

হে কুরুনন্দন! О, нащадок Куру! অনন্য ভক্তিযোগ সম্বন্ধিনী У зв’язку з неподільною бƨакті-йоґою বুদ্ধি сердечна мудрість নিশ্চয়াত্মিকা є рішучою і цілеспрямованою । আমিই Лише Я তাহার її একমাত্র єдина লক্ষ্য мета, অতএব отже তাহা вона একনিষ্ঠ односпрямована । কিন্তু Але মদেকনিষ্ঠতা-রহিত অব্যবসায়িগণের тих, хто нерішучий і позбавлений цієї виняткової відданості বুদ্ধি усвідомлення কাম্যকর্ম্ম বিষয়িণী сповнено жаданими мирськими діями হওয়ায় через це তাহা воно অনেক বিষয়-নিষ্ঠত্বহেতু спрямоване до безлічі чуттєвих об’єктів বহু শাখাময়ী багато розгалужене ও অনন্ত-কামনা-লক্ষিণী і повне нескінченних бажань ॥৪১॥
О нащадку династії Куру! Усвідомлення тих, хто є відданим Мені без залишку, спрямоване та сконцентроване тільки на Мені, адже Я — його єдина мета. Але усвідомлення тих, хто не має такої непохитної відданості Мені, сповнене нескінченної кількості бажань, бо їх думки розкидані по численних чуттєвих об’єктах та насолодах. (41)
[হে] কুরুনন্দন (হে কুরুবংশধর অর্জ্জুন!) ইহ (এই ভক্তি-যোগ বিষয়ে) ব্যবসায়াত্মিকা (নিশ্চয়াত্মিকা) বুদ্ধিঃ (বুদ্ধি) একা [এব] (একটি মাত্র), [কিন্তু] অব্যবসায়িনাং (কামী ব্যক্তিদের) বুদ্ধয়ঃ (বুদ্ধি সকল) অনন্তাঃ (অসংখ্য) বহুশাখাঃ চ (এবং বহু শাখাযুক্ত) হি (সুনিশ্চিত) ॥৪১॥
(1 edition) (he) kuru-nandana — O Arjuna, descendant of the Kuru dynasty; buddhih — intelligence; vyavasaya-atmika — firmly resolved; iha — in the matter of this bhakti-yoga; eka (eva) — is singular; (tu) — but; buddhayah — the intellect; avyavasayinam — of those who have material desires; hi — is certainly; anantah — of countless fragments; bahu-sakhah ca — and many-branched.
O descendant of the Kuru dynasty, intelligence engaged in exclusive devotion unto Me is one-pointed and firmly situated in Me, since I am its only goal. But the intelligence of those who avoid exclusive devotion to Me is splayed and characterized by endless desires because of its absorption in innumerable sense objects. (41) О нащадку династії Куру, інтелект тих, хто виключно відданий Мені, односпрямований і міцно зосереджений на Мені, бо Я – його єдина мета. Інтелект же тих, хто уникає виняткової відданости Мені, розпливчастий і характеризується нескінченними бажаннями, бо занурений у незліченні чуттєві об’єкти. 
(2 edition) vyavasāya-ātmikā buddhiḥ–the resolute intelligence; iha–to practise this (bhakti-) yoga; eka (eva)–is onepointed; buddhayaḥ–the intelligence; avyavasāyinām–of the irresolute—those who nurture mundane desires; anantāḥ–endlessly; bahu-śākhāḥ cha–many-branched, splayed.
O descendant of the Kuru dynasty, resolute intelligence dedicated to Me is one-pointed—I am its only objective. But irresolute intelligence is splayed by endless desires for mundane enjoyment. (41) О нащадку династії Куру, цілеспрямований інтелект, присвячений Мені, має єдину мету – Мене. Але нестійкий інтелект розпорошений нескінченними бажаннями мирських насолод.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

Ті, що обрали цей шлях, мають єдину мету і рішуче прямують до неї. Розум же нерішучого, любе дитя династії Куру, — вкрай розгалужений, і думки його бродять усюди. (41)

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

О нащадку Куру! У служінні з любов’ю інтелект непохитний і винятковий. Діяльність же тех, хто не любить, нескінченна і різноманітна. (41)

▶ Бƨактівінод Тхакур:

Видвад-ранджана:
111
.
Расіка-ранджана:
111

▶ Віш́вана̄тха Чакраварті̄ Тха̄кур:

111
.

 

यामिमां पुष्पितां वाच प्रवदन्त्यविपश्चितः ।
वेदवादरताः पार्थ नान्यदस्तीति वादिनः ॥४२॥
йа̄м іма̄м̇ пуш̣піта̄м̇ ва̄чам̇
  ^{які      ці          приємні      слова}
правадантй авіпаш́чітаƨ̣
^{звеличують              дурні}
веда-ва̄да-рата̄ƨ̣ па̄ртха
^{Вед  тлумаченням  зайняті,  Арджуна}
на̄нйад асті̄ті ва̄дінаƨ̣
^{‘не іншого   існує’ так     кажуть}
Не розуміючи, що Веди надихають
Верховну Істину, о Партхо, осягнути,
безглузді й нерішучі люди,
захоплені тлумаченнями (Вед)
що є квітчастими, та, зрештою, отруйні,
говорять: «Окрім цього не існує
нічого вищого, що варто пізнавати». (42)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

হে পার্থ! О, Арджуно! সেই Ті অব্যবসায়ী нерішучі অনভিজ্ঞগণ безглузді люди সর্ব্বদা завжди বেদের মুখ্য তাৎপর্য্য основний зміст Вед, যে পরমার্থ який є Вища Істина, তাহা то না জানিয়া не знаючи, কেবল лише গৌণ অর্থবাদে у другорядні тлумачення রত занурені থাকিয়া будучи ‘ইহা ছাড়া «Крім цього জ্ঞাতব্য пізнавати আর নাই’ немає нічого» এইরূপ таким чином বলিয়া говорячи থাকে залишаються । যাহার Яке কাম্যকর্ম্মের ফলাকাঙ্খী прагне до результату своєї бажаної діяльності, স্বর্গপ্রার্থী з метою потрапити до раю, যে яке মঢ়গণ ভোগ обдурене насолодами ও ঐশ্বর্য্য সাধক та що прагне багатства, জন্ম-কর্ম্মফল плоди народження та дій প্রদানকারী забезпечуючи কর্ম্মকাণ্ডীয় ритуальними যজ্ঞাদি жертвоприношеннями тощо, ক্রিয়া-বাহুল্যবিশিষ্ট що пропонують безліч ритуалів বেদের ведичних আপাত রমণীয় зовні привабливих (পরিণাম বিষময় з непередбачуваним результатом) বাক্যে до таких висловлювань অনুরক্ত схильне, তাদৃশ ভোগ ও ঐশ্বর্য্য প্রসক্ত що прив’язане до таких насолод та багатств পুষ্পিত বাক্যে হৃতচিত্ত і також зачароване квітчастими словами, সেই অবিবেকিগণের з таким безрозсудним বুদ্ধি усвідомленням (буддƨи) সমাধিতে у самадƨи, божественному трансі, অর্থাৎ тобто ভগবানে একনিষ্ঠিতা притулку лише в Бозі লাভ করে না не досягти ॥৪২–৪৪॥
О Партхо! Не розуміючи, що суть усіх повчань Вед — це осягнення Верховної Істини, нерішучі та безглузді люди захоплюються другорядними тлумаченнями Вед і стверджують: «Окрім цього немає нічого, що було б варто пізнавати». Прагнучи постійно все тримати під контролем, а після смерті досягти раю, такі люди спокушаються квітчастими словами Вед, що радять проведення безлічі ведичних ритуалів (зовні привабливих, але з непередбачуваним результатом) задля земних благ та насолод. З таким нерозсудливим усвідомленням (буддƨи) їм неможливо поринути у транс самадхі, тобто вони не можуть повністю вручити себе Всевишньому Господеві. (42-44)
[হে] পার্থ (হে অর্জ্জুন!) অবিপশ্চিতঃ (মুর্খ সকল) বেদ-বাদরতাঃ (বেদের অর্থবাদে আসক্ত) অন্যৎ (পশু অন্ন পুত্র স্বর্গাদি ব্যতীত অন্য ঈশ্বর তত্ব) ন অস্তি (নাই) ইতি বাদিনঃ (এইরূপ উক্তিকারী) কামাত্মানঃ (কামাকুলিত চিত্ত) স্বর্গপরাঃ (স্বর্গকেই প্রধান পুরুষার্থ জ্ঞানকারী) জন্ম-কর্ম্মফল-প্রদাম্ (জন্ম-কর্ম্মফল প্রদানকারী) ভোগৈশ্বর্য্যগতিং প্রতি (ভোগ ও ঐশ্বর্য্য সাধক) ক্রিয়াবিশেষবহুলাং (নানাবিধ ক্রিয়া বিশেষ বৃদ্ধিকারী) যাম্ ইমাং (যে সকল) পুষ্পিতাং (আপতকর্ণ সুখকর) বাচং (বাক্য) প্রবদন্তি (এই বেদ বাক্যগুলিই সর্ব্বপ্রকারে শ্রেষ্ঠ এরূপ বলে) তয়া (সেই পুষ্পিত বাক্যের দ্বারা) অপহৃতচেতসাং (বিমোহিত চিত্ত) ভোগৈশ্বর্য্যপ্রসক্তানাং (ভোগ ও ঐশ্বর্য্যে আসক্ত ব্যক্তিদিগের) ব্যবসায়াত্মিকা (নিশ্চয়াত্মিকা) বুদ্ধিঃ (বুদ্ধি) সমাধৌ (পরমেশ্বরে) ন বিধীয়তে (একনিষ্ঠতা লাভ করে না) ॥৪২–৪৪॥
(1 english edition) (he) partha — O Arjuna; avipascitah — fools; veda-vada-ratah — who are fond of interpreting the Vedas; vadinah iti — and who say that; na asti — there is no; anyat — divine or controlling principle beyond beasts, food, offspnng, heaven, etc.; kama-atmanah — their hearts filled with lusty desires; svarga-parah — they think that the attainment of heaven is the principal purpose of human life; pravadanti — and they glorify as supreme; imam vacam — all those statements of the Vedas; yam puspitam — which appear pleasing to the ear; janma-karma-phala-pradam — yield the fruits of birth and action; bhoga-aisvarya-gatim prati — lead to sense enjoyment and opulence; kriya-visesa-bahulam — and encourage the excessive performance of various ceremonies and rituals. vyavasaya-atmika-buddhih — The resolve; bhoga-aisvarya-prasaktanam — of those persons infatuated by sense enjoyment and material opulence; apahrta-cetasam — and whose hearts are deluded; taya — by those flowery words of the Vedas; na vidhiyate — does not attain one-pointed dedication; samadhau — to the Supreme Lord, Paramesvara.
O Partha, those lascivious and ignorant persons who have no knowledge that the chief purpose of the Vedas is the attainment of the Supreme Truth, are always concerned with interpretations of its indirect, trivial aspects. They say, “There is nothing worth knowing beyond this.” Desirous of enjoying the fruits of their actions and seeking the attainment of heaven, those fools are attracted by the apparently enchanting (but ultimately poisonous) words of the karma-kanda section of the Vedas, wherein many processes of sacrifice and other rituals are described which yield wealth, sense enjoyment, good birth, and the fruits of one’s actions. Deluded by these flowery words and enamored by worldly pleasures and opulence, the intelligence of such indiscriminate persons does not attain the resolute determination of exclusive and uninterrupted dedication to the Supreme Lord. (42-44) О Партхо, ті хтиві невігласи, які не знають, що головна мета Вед — осягнути Верховну Істину, завжди заклопотані тлумаченням її непрямих, тривіальних аспектів. Вони кажуть: «Поза цим немає нічого вартого пізнання». Бажаючи насолодитися плодами своїх дій і прагнучи осягнути небеса, ці дурні приваблюються начебто чарівними (але зрештою отруйними) словами розділу Вед “Карма-канда”, де описані численні жертвопринесення та інші ритуали, що приносять багатство, чуттєву насолоду, хороше народження і плоди своїх дій. Введений в оману цими квітчастими словами і зачарований земними насолодами та багатством, розум таких нерозбірливих людей не знаходить рішучості повністю віддатися Всевишньому.
(2 english edition) (he) pārtha — O Arjuna; avipaśchitaḥ — the unwise; veda-vāda-ratāḥ — who are fond of interpreting the Vedas, not knowing the true directive of the Vedas; vādinaḥ iti — say that; na asti — there is no; anyat — other (divine or controlling) principle beyond beasts, food, offspring, heaven, etc.; pravadanti — and they glorify as supreme; yām imām vācham — those statements which; puṣpitām — momentarily please the ear (which, thus taken out of context, are effectively poisonous as they do not help the spiritual progress of the soul).
O Pārtha, unwise persons, not knowing that the chief directive of the Vedas is the attainment of the Supreme Truth, are fond of interpreting the fleetingly enchanting words of the karma-kāṇḍa section of the Vedas as ultimate. (42) О Партхо, нерозумні люди, не знаючи, що головна настанова Вед – осягнути Верховну Істину, полюбляють тлумачити швидкоплинні чарівні слова розділу Вед “Карма-канда” як найвищу мету. 

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПППП

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

111
.

▶ Бƨактівінод Тхакур:

Видвад-ранджана:
111
.
Расіка-ранджана:
111

▶ Віш́вана̄тха Чакраварті̄ Тха̄кур:

111
.

 

कामात्मानः स्वर्गपराः जन्मकर्म्मफलप्रदाम् ।
क्रियाविशेषबहुलां भोगैश्वर्य्यगतिं प्रति ॥४३॥
ка̄ма̄тма̄наƨ̣ сварґа-пара̄ƨ̣
^{з жаданням у серцях,   рай     мета}
джанма-карма-пƨала-прада̄м
^{народження  діяльності  плоди  здобувають}
крійа̄-віш́еш̣а-баƨула̄м̇
^{ритуали проводять різні багато дають}
бƨоґаіш́варйа-ґатім̇ праті
^{багатства  владу     прагнуть    до}
Серця таких людей знаходяться в полоні
мирских бажань, а рай — вершина прагнень.
Вони проводять безліч ритуалів
задля багатства, насолод та влади. (43)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

হে পার্থ! О, Арджуно! সেই Ті অব্যবসায়ী нерішучі অনভিজ্ঞগণ безглузді люди সর্ব্বদা завжди বেদের মুখ্য তাৎপর্য্য основний зміст Вед, যে পরমার্থ який є Вища Істина, তাহা то না জানিয়া не знаючи, কেবল лише গৌণ অর্থবাদে у другорядні тлумачення রত занурені থাকিয়া будучи ‘ইহা ছাড়া «Крім цього জ্ঞাতব্য пізнавати আর নাই’ немає нічого» এইরূপ таким чином বলিয়া говорячи থাকে залишаються । যাহার Яке কাম্যকর্ম্মের ফলাকাঙ্খী прагне до результату своєї бажаної діяльності, স্বর্গপ্রার্থী з метою потрапити до раю, যে яке মঢ়গণ ভোগ обдурене насолодами ও ঐশ্বর্য্য সাধক та що прагне багатства, জন্ম-কর্ম্মফল плоди народження та дій প্রদানকারী забезпечуючи কর্ম্মকাণ্ডীয় ритуальними যজ্ঞাদি жертвоприношеннями тощо, ক্রিয়া-বাহুল্যবিশিষ্ট що пропонують безліч ритуалів বেদের ведичних আপাত রমণীয় зовні привабливих (পরিণাম বিষময় з непередбачуваним результатом) বাক্যে до таких висловлювань অনুরক্ত схильне, তাদৃশ ভোগ ও ঐশ্বর্য্য প্রসক্ত що прив’язане до таких насолод та багатств পুষ্পিত বাক্যে হৃতচিত্ত і також зачароване квітчастими словами, সেই অবিবেকিগণের з таким безрозсудним বুদ্ধি усвідомленням (буддƨи) সমাধিতে у самадƨи, божественному трансі, অর্থাৎ тобто ভগবানে একনিষ্ঠিতা притулку лише в Бозі লাভ করে না не досягти ॥৪২–৪৪॥
О Партхо! Не розуміючи, що суть усіх повчань Вед — це осягнення Верховної Істини, нерішучі та безглузді люди захоплюються другорядними тлумаченнями Вед і стверджують: «Окрім цього немає нічого, що було б варто пізнавати». Прагнучи постійно все тримати під контролем, а після смерті досягти раю, такі люди спокушаються квітчастими словами Вед, що радять проведення безлічі ведичних ритуалів (зовні привабливих, але з непередбачуваним результатом) задля земних благ та насолод. З таким нерозсудливим усвідомленням (буддƨи) їм неможливо поринути у транс самадхі, тобто вони не можуть повністю вручити себе Всевишньому Господеві. (42-44)
[হে] পার্থ (হে অর্জ্জুন!) অবিপশ্চিতঃ (মুর্খ সকল) বেদ-বাদরতাঃ (বেদের অর্থবাদে আসক্ত) অন্যৎ (পশু অন্ন পুত্র স্বর্গাদি ব্যতীত অন্য ঈশ্বর তত্ব) ন অস্তি (নাই) ইতি বাদিনঃ (এইরূপ উক্তিকারী) কামাত্মানঃ (কামাকুলিত চিত্ত) স্বর্গপরাঃ (স্বর্গকেই প্রধান পুরুষার্থ জ্ঞানকারী) জন্ম-কর্ম্মফল-প্রদাম্ (জন্ম-কর্ম্মফল প্রদানকারী) ভোগৈশ্বর্য্যগতিং প্রতি (ভোগ ও ঐশ্বর্য্য সাধক) ক্রিয়াবিশেষবহুলাং (নানাবিধ ক্রিয়া বিশেষ বৃদ্ধিকারী) যাম্ ইমাং (যে সকল) পুষ্পিতাং (আপতকর্ণ সুখকর) বাচং (বাক্য) প্রবদন্তি (এই বেদ বাক্যগুলিই সর্ব্বপ্রকারে শ্রেষ্ঠ এরূপ বলে) তয়া (সেই পুষ্পিত বাক্যের দ্বারা) অপহৃতচেতসাং (বিমোহিত চিত্ত) ভোগৈশ্বর্য্যপ্রসক্তানাং (ভোগ ও ঐশ্বর্য্যে আসক্ত ব্যক্তিদিগের) ব্যবসায়াত্মিকা (নিশ্চয়াত্মিকা) বুদ্ধিঃ (বুদ্ধি) সমাধৌ (পরমেশ্বরে) ন বিধীয়তে (একনিষ্ঠতা লাভ করে না) ॥৪২–৪৪॥
(1 english edition) (he) partha — O Arjuna; avipascitah — fools; veda-vada-ratah — who are fond of interpreting the Vedas; vadinah iti — and who say that; na asti — there is no; anyat — divine or controlling principle beyond beasts, food, offspnng, heaven, etc.; kama-atmanah — their hearts filled with lusty desires; svarga-parah — they think that the attainment of heaven is the principal purpose of human life; pravadanti — and they glorify as supreme; imam vacam — all those statements of the Vedas; yam puspitam — which appear pleasing to the ear; janma-karma-phala-pradam — yield the fruits of birth and action; bhoga-aisvarya-gatim prati — lead to sense enjoyment and opulence; kriya-visesa-bahulam — and encourage the excessive performance of various ceremonies and rituals. vyavasaya-atmika-buddhih — The resolve; bhoga-aisvarya-prasaktanam — of those persons infatuated by sense enjoyment and material opulence; apahrta-cetasam — and whose hearts are deluded; taya — by those flowery words of the Vedas; na vidhiyate — does not attain one-pointed dedication; samadhau — to the Supreme Lord, Paramesvara.
O Partha, those lascivious and ignorant persons who have no knowledge that the chief purpose of the Vedas is the attainment of the Supreme Truth, are always concerned with interpretations of its indirect, trivial aspects. They say, “There is nothing worth knowing beyond this.” Desirous of enjoying the fruits of their actions and seeking the attainment of heaven, those fools are attracted by the apparently enchanting (but ultimately poisonous) words of the karma-kanda section of the Vedas, wherein many processes of sacrifice and other rituals are described which yield wealth, sense enjoyment, good birth, and the fruits of one’s actions. Deluded by these flowery words and enamored by worldly pleasures and opulence, the intelligence of such indiscriminate persons does not attain the resolute determination of exclusive and uninterrupted dedication to the Supreme Lord. (42-44) О Партхо, ті хтиві невігласи, які не знають, що головна мета Вед — осягнути Верховну Істину, завжди заклопотані тлумаченням її непрямих, тривіальних аспектів. Вони кажуть: «Поза цим немає нічого вартого пізнання». Бажаючи насолодитися плодами своїх дій і прагнучи осягнути небеса, ці дурні приваблюються начебто чарівними (але зрештою отруйними) словами розділу Вед “Карма-канда”, де описані численні жертвопринесення та інші ритуали, що приносять багатство, чуттєву насолоду, хороше народження і плоди своїх дій. Введений в оману цими квітчастими словами і зачарований земними насолодами та багатством, розум таких нерозбірливих людей не знаходить рішучості повністю віддатися Всевишньому.
(2 english edition) kāma-ātmānaḥ — Their hearts filled with selfish desires; svarga-parāḥ — heaven is their goal; kriyā-viśeṣa-bahulām — and they advocate the various ceremonies and rituals; janmakarma-phala-pradām — which yield high birth; bhoga-aiśvarya-gatim prati — and lead to enjoyment and opulence.
Their hearts are filled with desires and their goal is heaven. They advocate the many sacrifices and rituals that yield wealth, worldly pleasures, and high birth. (43) Їхні серця переповнені бажаннями, а рай для них — вершина прагнень. Вони обирають численні обряди та жертвоприношення, сподіваючись отримати земне багатство, насолоди та шляхетне походження.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПППП

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

111
.

▶ Бƨактівінод Тхакур:

Видвад-ранджана:
111
.
Расіка-ранджана:
111

▶ Віш́вана̄тха Чакраварті̄ Тха̄кур:

111
.

 

भोगैश्वर्य्यप्रसक्तानां तयापहृतचेतसाम् ।
व्यवसायात्मिका बुद्धिः समाधौ न विधीयते ॥४४॥
бƨоґаіш́варйа-прасакта̄на̄м̇
^{до насолод-багатства      прив’язані}
тайа̄паƨр̣та-четаса̄м
^{цими обмануті         серця}
вйаваса̄йа̄тміка̄ буддƨіƨ̣
^{рішуча             мудрість}
сама̄дƨау на відƨі̄йате
^{(зустрічі з) Богом   не   знаходить}
Свідомість їхня введена в оману
жагою до мирських утіх та влади —
тож їхній буддƨі нерішучий, а від цього,
авжеж, їм не поринути в Самадƨі,
(тож не вручити себе Богу безроздільно). (44)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

[হে] পার্থ (হে অর্জ্জুন!) অবিপশ্চিতঃ (মুর্খ সকল) বেদ-বাদরতাঃ (বেদের অর্থবাদে আসক্ত) অন্যৎ (পশু অন্ন পুত্র স্বর্গাদি ব্যতীত অন্য ঈশ্বর তত্ব) ন অস্তি (নাই) ইতি বাদিনঃ (এইরূপ উক্তিকারী) কামাত্মানঃ (কামাকুলিত চিত্ত) স্বর্গপরাঃ (স্বর্গকেই প্রধান পুরুষার্থ জ্ঞানকারী) জন্ম-কর্ম্মফল-প্রদাম্ (জন্ম-কর্ম্মফল প্রদানকারী) ভোগৈশ্বর্য্যগতিং প্রতি (ভোগ ও ঐশ্বর্য্য সাধক) ক্রিয়াবিশেষবহুলাং (নানাবিধ ক্রিয়া বিশেষ বৃদ্ধিকারী) যাম্ ইমাং (যে সকল) পুষ্পিতাং (আপতকর্ণ সুখকর) বাচং (বাক্য) প্রবদন্তি (এই বেদ বাক্যগুলিই সর্ব্বপ্রকারে শ্রেষ্ঠ এরূপ বলে) তয়া (সেই পুষ্পিত বাক্যের দ্বারা) অপহৃতচেতসাং (বিমোহিত চিত্ত) ভোগৈশ্বর্য্যপ্রসক্তানাং (ভোগ ও ঐশ্বর্য্যে আসক্ত ব্যক্তিদিগের) ব্যবসায়াত্মিকা (নিশ্চয়াত্মিকা) বুদ্ধিঃ (বুদ্ধি) সমাধৌ (পরমেশ্বরে) ন বিধীয়তে (একনিষ্ঠতা লাভ করে না) ॥৪২–৪৪॥
হে পার্থ! О, Арджуно! সেই Ті অব্যবসায়ী нерішучі অনভিজ্ঞগণ безглузді люди সর্ব্বদা завжди বেদের মুখ্য তাৎপর্য্য основний зміст Вед, যে পরমার্থ який є Вища Істина, তাহা то না জানিয়া не знаючи, কেবল лише গৌণ অর্থবাদে у другорядні тлумачення রত занурені থাকিয়া будучи ‘ইহা ছাড়া «Крім цього জ্ঞাতব্য пізнавати আর নাই’ немає нічого» এইরূপ таким чином বলিয়া говорячи থাকে залишаються । যাহার Яке কাম্যকর্ম্মের ফলাকাঙ্খী прагне до результату своєї бажаної діяльності, স্বর্গপ্রার্থী з метою потрапити до раю, যে яке মঢ়গণ ভোগ обдурене насолодами ও ঐশ্বর্য্য সাধক та що прагне багатства, জন্ম-কর্ম্মফল плоди народження та дій প্রদানকারী забезпечуючи কর্ম্মকাণ্ডীয় ритуальними যজ্ঞাদি жертвоприношеннями тощо, ক্রিয়া-বাহুল্যবিশিষ্ট що пропонують безліч ритуалів বেদের ведичних আপাত রমণীয় зовні привабливих (পরিণাম বিষময় з непередбачуваним результатом) বাক্যে до таких висловлювань অনুরক্ত схильне, তাদৃশ ভোগ ও ঐশ্বর্য্য প্রসক্ত що прив’язане до таких насолод та багатств পুষ্পিত বাক্যে হৃতচিত্ত і також зачароване квітчастими словами, সেই অবিবেকিগণের з таким безрозсудним বুদ্ধি усвідомленням (буддƨи) সমাধিতে у самадƨи, божественному трансі, অর্থাৎ тобто ভগবানে একনিষ্ঠিতা притулку лише в Бозі লাভ করে না не досягти ॥৪২–৪৪॥
О Партхо! Не розуміючи, що суть усіх повчань Вед — це осягнення Верховної Істини, нерішучі та безглузді люди захоплюються другорядними тлумаченнями Вед і стверджують: «Окрім цього немає нічого, що було б варто пізнавати». Прагнучи постійно все тримати під контролем, а після смерті досягти раю, такі люди спокушаються квітчастими словами Вед, що радять проведення безлічі ведичних ритуалів (зовні привабливих, але з непередбачуваним результатом) задля земних благ та насолод. З таким нерозсудливим усвідомленням (буддƨи) їм неможливо поринути у транс самадƨі, тобто вони не можуть повністю вручити себе Всевишньому Господеві. (42-44)
(1 english edition) (he) partha — O Arjuna; avipascitah — fools; veda-vada-ratah — who are fond of interpreting the Vedas; vadinah iti — and who say that; na asti — there is no; anyat — divine or controlling principle beyond beasts, food, offspnng, heaven, etc.; kama-atmanah — their hearts filled with lusty desires; svarga-parah — they think that the attainment of heaven is the principal purpose of human life; pravadanti — and they glorify as supreme; imam vacam — all those statements of the Vedas; yam puspitam — which appear pleasing to the ear; janma-karma-phala-pradam — yield the fruits of birth and action; bhoga-aisvarya-gatim prati — lead to sense enjoyment and opulence; kriya-visesa-bahulam — and encourage the excessive performance of various ceremonies and rituals. vyavasaya-atmika-buddhih — The resolve; bhoga-aisvarya-prasaktanam — of those persons infatuated by sense enjoyment and material opulence; apahrta-cetasam — and whose hearts are deluded; taya — by those flowery words of the Vedas; na vidhiyate — does not attain one-pointed dedication; samadhau — to the Supreme Lord, Paramesvara.
O Partha, those lascivious and ignorant persons who have no knowledge that the chief purpose of the Vedas is the attainment of the Supreme Truth, are always concerned with interpretations of its indirect, trivial aspects. They say, “There is nothing worth knowing beyond this.” Desirous of enjoying the fruits of their actions and seeking the attainment of heaven, those fools are attracted by the apparently enchanting (but ultimately poisonous) words of the karma-kanda section of the Vedas, wherein many processes of sacrifice and other rituals are described which yield wealth, sense enjoyment, good birth, and the fruits of one’s actions. Deluded by these flowery words and enamored by worldly pleasures and opulence, the intelligence of such indiscriminate persons does not attain the resolute determination of exclusive and uninterrupted dedication to the Supreme Lord. (42-44) О Партхо, ті хтиві невігласи, які не знають, що головна мета Вед — осягнути Верховну Істину, завжди заклопотані тлумаченням її непрямих, тривіальних аспектів. Вони кажуть: «Поза цим немає нічого вартого пізнання». Бажаючи насолодитися плодами своїх дій і прагнучи осягнути небеса, ці дурні приваблюються начебто чарівними (але зрештою отруйними) словами розділу Вед “Карма-канда”, де описані численні жертвопринесення та інші ритуали, що приносять багатство, чуттєву насолоду, хороше народження і плоди своїх дій. Введений в оману цими квітчастими словами і зачарований земними насолодами та багатством, розум таких нерозбірливих людей не знаходить рішучості повністю віддатися Всевишньому.
(2 english edition) bhoga-aiśvarya-prasaktānām — Of those persons attached to enjoyment and opulence; apahṛta-chetasām — whose minds are deluded; tayā — by those flowery words of the Vedas; vyavasāya-ātmikā buddhiḥ — the resolve; samādhau — in dedication to the Supreme Lord; na vidhīyate — is not accomplished.
Thus attached to enjoyment and opulence, deluded by these flowery words of the Vedas, they do not attain the resolve to dedicate themselves to the Supreme Lord. (44) Вони прив’язані до насолоди й багатства, введені в оману цими квітчастими словами Вед, і тому у них немає рішучості повністю вручити себе Всевишньому.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПППП

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

111
.

▶ Бƨактівінод Тхакур:

Видвад-ранджана:
111
.
Расіка-ранджана:
111

▶ Віш́вана̄тха Чакраварті̄ Тха̄кур:

111
.

 

त्रैगुण्यविषया वेदा निस्त्रैगुण्यो भवार्ज्जुन ।
निर्द्वन्द्वो नित्यसत्त्वस्थो निर्योगक्षेम आत्मवान् ॥४५॥
траіґун̣йа-віш̣айа̄ веда̄
^{з трьома ґунами мають справу Веди}
ністраіґун̣йо бƨава̄рджуна
^{(на рівні) нірґуни    стань,  Арджуно}
нірдвандво нітйа-саттва-стхо
^{поза двоїстістю,  з вічними відданими живи}
нірйоґа-кш̣ема а̄тмава̄н
^{поза набуттям, збереженням,  у “я” утвердись}
Розповідають Веди про три ґуни.
Арджуно! Стань за них на рівень вище —
затвердівшись в нірґуні (бƨакті-йозі).
Звільнися від двоїстості, постійно
перебувай в духовному бутті,
в «я» вічному своєму утвердившись,
жагу до накопичення полиш. (45)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

[হে] অর্জ্জুন (হে অর্জ্জুন!) বেদাঃ (বেদ সকল) ত্রৈবগুণ্যবিষয়াঃ (ত্রিগুণাত্মক) [ত্বাং] (তুমি) নির্দ্বন্দ্বঃ (গুণময় মানাপমানাদি রহিত) নিত্য-সত্ত্বস্থঃ (নিত্যপ্রাণিদিগের অর্থাৎ মদ্ভক্তের সহিত অবস্থিত) নির্যোগক্ষেমঃ (অলব্ধ বস্তুর লাভ ‘যোগ’ তাহার রক্ষা ‘ক্ষেম’ তদ্রহিত) আত্মাবান্ [চ] (এবং মদ্দত্ত বুদ্ধিযোগে যুক্ত) [সন্) (হইয়া) নিস্ত্রৈগুণ্যঃ (জ্ঞান কর্ম্ম হইতে বিরত হইয়া বেদোক্ত ভক্তি বিধিমাত্রের অনুষ্ঠাতা) ভব (হও) ॥৪৫॥
হে অর্জ্জুন! О, Арджуно! কর্ম্মজ্ঞানাদির Шляхи карми, ґ’яни тощо প্রতিপাদক визначаються বেদ у Ведах ত্রিগুণাত্মক у юрисдикції трьох ґун । কর্ম্ম-জ্ঞানাবৃত-বুদ্ধি Чиє усвідомлення (буддƨі) вкрите прагненням до карми чи ґ’яни অজ্ঞগণ невігласи তাহাতেই саме цим (шляхам) নিষ্ঠাযুক্ত віддані হওয়ায় будучи, বেদের Вед যে яка মুখ্য головна উদ্দিষ্ট мета নির্গুণ трансцендентна (без матеріальних якостей) তত্ত্ব істина তাহা то জানে না не знають । কিন্তু Але তুমি ти দ্বন্দ্বশূন্য без двоїстості এবং নিত্যসত্ত্বস্থ হইয়া і в благості невпинно перебуваючи, যোগক্ষেমানুসন্ধান від зусиль для набуття і збереження পরিত্যাগ পূর্ব্বক спочатку відмовившись, বুদ্ধিযোগ সহকারে за допомогою буддƨі-йоґі সেই নির্গুণ  তত্ত্বরূপ উদ্দিষ্টতত্ত্ব লাভ করিয়া усім серцем бажаючи досягти цієї трансцендентної реальності নিস্ত্রৈগুণ্য হও позбувшись впливу всіх мирських ґун, অর্থাৎ тобто জ্ঞান কর্ম্ম হইতে від карми та ґ’яни বিরত হইয়া відмовившись,  বেদোক্ত згаданим в Ведах ভক্তিবিধি шляхом бƨакті মাত্র лише অনুষ্ঠান কর слідуй ॥৪৫॥
О, Арджуно! Веди визначають шляхи карми і ґ’яни виключно в контексті дії трьох ґун природи. Але невігласи, які твердо вірять у свій успіх на цих шляхах, не розуміють, що головна мета Вед — це Вища Істина, яка є трансцендентною до трьох ґун. Тому тобі потрібно звільнитися від двоїстості, постійно перебувати в благості (у товаристві Моїх відданих) й відмовитися від усіх зусиль для досягнення і збереження мирського. Потім, позбувшись впливу мирських ґун (відмовившись від шляхів карми і ґ’яни), практикуй лише буддƨі-йоґу (бƨакті-йоґу), всім серцем бажаючи досягти цієї трансцендентної реальності, до якої закликають Веди. (45)
(1 english edition) (he) arjuna — O Arjuna; vedah — the Vedas; trai-gunya-visayah — deal with the modes of material nature. nirdvandvah — Free from the effects of mundane modal duality based on honor and insult; nitya-sattva-sthah — live in the association of My eternal devotees; niryoga-ksemah — remain free from the pursuits of yoga, acquisition, and ksema, preservation; (ca) — and; atmavan (san) — connected by buddhi-yoga, intelligence fully dedicated to Me; bhava — become; nistraigunyah — a performer of devotion as enjoined in the Vedas, to the exclusion of jnana, knowledge, and karma, action.
O Arjuna, when defining nondevotional paths based on action and knowledge, the Vedas deal with the three modes of material nature. Foolish men, whose intelligence is covered by exploitation and renunciation, engage themselves in the cultivation of action and knowledge. Thus, they remain in ignorance of the principal object aimed at by the Vedas, which is transcendence beyond the three modes of material nature. But Arjuna, you be free from duality, live in the association of My eternal devotees, and give up all pursuits for gain and preservation. Then by buddhi-yoga, dedicating your intelligence to Me, reach that plane which is free from material qualities, and situate yourself in that transcendence which is the object of the Vedas. In other words, withdrawing yourself from the cultivation of action and knowledge, engage exclusively in the path of devotion as commanded by the Vedas. (45) О Арджуно, визначаючи шляхи не у відданості Богові, що ґрунтуються на дії та знанні, Веди говорять про три ґун̣и матеріальної природи. Нерозумні люди, чий інтелект затьмарений експлуатацією і зреченням, займаються розвитком дії і знання. Так вони залишаються в невіданні про головну мету Вед — трансцендентність поза трьома ґун̣ами матеріальної природи. Але Арджуно, звільнись від двоїстості, живи в спільноті Моїх вічних відданих і відкинь усяке прагнення до збагачення й збереження. Тоді за допомогою буддгі-йоґи, присвятивши свій інтелект Мені, досягни того рівня, вільного від матеріальних якостей, і перебувай у трансцендентності, що є об’єктом Вед. Інакше кажучи, відсторонившись від культивування дії і знання, йди виключно шляхом відданости, як велять Веди.
(2 english edition) (he) arjuna — O Arjuna; vedāḥ — the Vedas; trai-guṇya-viṣayāḥ — deal with the modes of material nature—worldly subjects. nirdvandvaḥ — Give up duality (honour and dishonour, etc., in the purview of these modes); nitya-sattva-sthaḥ — be always situated in the truth (or remain with the true devotees); niryoga-kṣemaḥ — free from acquisition and preservation; (cha) — and; ātmavān (san) — engaging in this buddhi-yoga, yoga of wisdom that I teach you; bhava — become; nistraiguṇyaḥ — transcendental to the three modes of material nature.
O Arjuna, the Vedas deal with the three modes of material nature (by accommodating fruitive action and liberation as an allowance and incentive for persons who are ignorant of the true objective of the Vedas). But you, Arjuna, give up duality and all pursuits for gain and preservation, stand ever in the plane of truth, and by the yoga of wisdom, transcend the modes of nature. (The objective of the Vedas is transcendental. Without fruitive action or liberation, O Arjuna, follow the transcendental path of devotion to the Lord as taught by the Vedas). (45) О Арджуно, Веди розглядають три ґун̣и матеріальної природи (пристосовуючи корисливу діяльність і звільнення як заохочення для людей, які не знають істинної мети Вед). Але ти, Арджуно, відкинь двоїстість і всі прагнення до вигоди та збереження, завжди перебувай на рівні істини і за допомогою йоґи мудрости піднімись над ґун̣ами природи. (Мета Вед – трансцендентна. Без корисливих дій чи звільнення, о Арджуно, йди трансцендентним шляхом відданості Господеві, як вчать Веди).

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПППП

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

111
.

▶ Бƨактівінод Тхакур:

Видвад-ранджана:
111
.
Расіка-ранджана:
111

▶ Віш́вана̄тха Чакраварті̄ Тха̄кур:

111
.

 

यावानर्थ उदपाने सर्व्वतः सम्प्लुतोदके ।
तावान्सर्व्वेषु वेदेषु ब्राह्मणस्य विजानतः ॥४६॥
йа̄ва̄н артха удапа̄не
^{наскільки  цілей   маленькі ставки}
сарватаƨ̣ самплутодаке
    ^{всі вони      у великій водоймі}
та̄ва̄н сарвеш̣у ведеш̣у
^{так само     усі різні цілі Вед}
бра̄ƨман̣асйа віджа̄натаƨ̣
^{той, хто має досвід відданості Богу}
Всі ті потреби, що задовольняють
малі ставки, задовольнити краще
за допомогою великої водойми.
Так само цілі Вед сягне найкраще
мудрець, що розуміє сутність Вед
та служить Богу серцем і душою. (46)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

йа̄ва̄н артхаƨ̣ (যে যে প্রয়োজন Те, що потрібно) уда-па̄не (ক্ষুদ্র জলাশয়ে বা কূপে у малому резервуарі або у колодязі) сарватаƨ̣ (সকল কূপ হইতে зі всіх колодязів) [сидхйати] (সিদ্ধি হয় здійснити) самплута-удаке (মহাজলাশয়ে বা সরোবরে у великому водоймищі або на озері) та̄ва̄н [ева артхаƨ̣] (সেই সমস্ত কার্য্যই всі ті цілі) [тато ’пи ваиш́иш̣т̣йена] (তাহা হইতে বিশেষ ভাবে і навіть більше цього) [сидхйати] (সিদ্ধ হইয়া থাকে здійснюються) [евам̇] сарвешу ведешу (এই প্রকার সকল বেদোক্ত তত্তৎ দেবতারাধনে також у всіх таких ритуалах, згаданих у Ведах, вшануванні богів) [йа̄ва̄н артхаƨ̣ сідƨйаті] (যে সকল প্রয়োজন সিদ্ধ হয় все, що потрібно, досягається) бра̄ƨман̣асйа віджа̄натаƨ̣ (বেদ তাৎপর্য্য ভক্তিকেই বিশেষ ভাবে যিনি অবগত হইয়াছেন তাদৃশ ব্রাহ্মণের тим брахманом, що глибоко розуміє, що відданість Богу це єдина сутність Вед) [сидхйати та̄ва̄н артхаваƨ̣ бƨаґавада̄ра̄дƨане ева] (সেই সকল প্রয়োজন একমাত্র ভগবদারাধনেই усі ті потреби задовольняються лише в поклонінні Господу) (46)
যেমন Як উদপান у ставку, অর্থাৎ тобто ক্ষুদ্র ক্ষুদ্র জলাশয়ে в крихітному водоймищі বা або কূপে у криниці যে সকল які প্রয়োজন цілі সিদ্ধি হয় виконуються; একটি одна সুবৃহৎ велика জলাশয়ে водойма, সেই ті সমস্ত всі প্রয়োজনই цілі কুপোদক яким слугує вода з колодязя হইতেও বিশেষভাবে навіть більше цього সিদ্ধি হইয়া থাকে виконуються; তেমনি точно так само বেদশাস্ত্রের в Ведичних писаннях একদেশে в одному разділі লিখিত написаный এক একটি দেবতার якомусь одному божеству উপাসনার поклоніння, দ্বারা за допомогою যে якого ফল результат লাভ হয় досягається, বেদের Веды একমাত্র єдино лишь উদ্দিষ্ট направляють на আমার ভজনা поклоніння Мені, দ্বারা за допомогою якого সেই সমস্ত всі ці ফলই результаты তাহা হইতেও বিশেষভাবে і навіть більше цього  লাভ হইয়া থাকে досягаються । এইরূপ Таким чином বেদতাৎপর্য্যবিৎ ব্রহ্মজ্ঞ ব্যক্তির мудрець, який осягнув духовний сенс Вед, সমস্ত всі প্রয়োজন цілі একমাত্র тільки лише ভগবদারাধনেই поклоннінням Богу সিদ্ধি হইয়া থাকে досягає ॥৪৬॥
Те, для чого служать кілька крихітних ставків, може бути легко і краще здійснено завдяки великому озеру. Так само результати поклоніння різним півбогам через ведичні молитви та ритуали можуть бути відразу ж перевершені глибокою відданістю Мені. Така відданість — це єдиний шлях, на який вказують Веди. Людина, що досягла самопізнання і розуміє сутність Вед, задовольняє всі свої потреби, віддано поклоняючись виключно Верховному Господеві. (46)
(1 english edition) yavan arthah — Of various purposes; (sidhyati) — achieved; udapane -by a tiny well or pond; tavan (eva arthah) — all those purposes; sarvatah — of all these wells; (sidhyati) — are achieved; (tato ’pi vaisistyena) — better than that; sampluta udake — by a large expanse of water, or a lake. (evam) — Similarly; (yavan arthah sidhyati) — of the various purposes fulfilled; sarvesu vedesu — by the prayers described in all the Vedas for worshiping various demigods; (sidhyati tavan arthah bhagavadaradhane eva) — those purposes are all fulfilled by exclusively worshiping the Supreme Lord; brahmanasya vijanatah — for the brahmana who has perfect under-standing that devotion is the sole purport of the Vedas.
All the purposes served by several tiny ponds can at once be served better by a large lake. Similarly, the results obtained by worshiping various demigods through respective Vedic prayers may at once be surpassed by exclusive devotion unto Me. Such devotion is the one and only direction of the Vedas. A self-realized person who is thus in full knowledge of the essence of the Vedas, fulfills all necessities by exclusively worshiping the Supreme Lord in devotion. (46) Те, для чого служать численні невеличкі ставки, може бути легко і набагато краще вдіяно завдяки великому озеру. Подібно до цього, результати поклоніння різним богам цього світу через ведичні молитви та ритуали можуть бути відразу перевершені глибокою відданістю Мені. Така відданість — це єдиний шлях, який вказують Веди. Людина, що досягла самопізнання і розуміє сутність Вед, задовольняє всі свої потреби, віддано поклоняючись виключно Верховному Господеві.
(2 english edition) yāvān arthaḥ — Of various purposes; (sidhyati) — achieved; udapāne — by a well or pond; tāvān (eva arthaḥ) — all the purposes; sarvataḥ — of all these wells; (sidhyati) — are achieved; (tato ’pi vaiśiṣṭyena) — better than that; sampluta-udake — by a large expanse of water, a lake. (evam) — Similarly; (yāvān arthaḥ sidhyati) — of the various purposes fulfilled; sarveṣu vedeṣu — by the prayers described in all the Vedas for worshipping the various demigods; (tāvān arthaḥ sidhyati) — those purposes are all fulfilled; (bhagavad ārādhane eva) — by worshipping the Supreme Lord; brāhmaṇasya vijānataḥ — for the brāhmaṇ who is in full knowledge that devotion to the Lord is the sole purport of the Vedas.
As all the purposes served by several ponds can be served better by a large lake, similarly, the fruits of worshipping the various gods by their respective Vedic prayers are surpassed by serving Me. The knower of Brahma who thus knows the purport of the Vedas fulfils all life’s objectives. (46) Як кілька ставків можуть найкраще служити всім цілям великого озера, так само плоди поклоніння різним богам цього світу за допомогою відповідних ведичних молитов можуть бути відразу перевершені глибокою відданістю Мені. Той, хто знає Брахман, а відтак розуміє мету Вед, досягає всіх життєвих цілей.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

йа̄ва̄н — усе це; артхаƨ̣ — призначення; уда-па̄не — у криниці; сарватаƨ̣ — з усякого погляду; самплута-удаке — у великій водоймі; та̄ва̄н — подібним чином; сарвешу — у всьому; ведешу — у ведичній літературі; бра̄ƨман̣асйа — людини, яка знає Вищого Брахмана; віджа̄натаƨ̣ — той, хто має довершене знання.
Усі потреби, яким служить маленька водойма, можна вдовольнити загалом, користуючись великим водосховищем. Подібним чином призначення всіх Вед відкривається тому, хто знає їхню кінцеву мету. (46)

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

йа̄ва̄н [артхаƨ̣] — Всі ці цілі; йа̄ва̄н — яким; артхаƨ̣ — служать; уда-па̄не — (різні) маленькі басейни; сарватаƨ̣ — повністю служать; самплута-удаке — одним великим резервуаром води; [тадват] та̄ва̄н [артхаƨ̣] — так само всі ті результати; йа̄ва̄н артхаƨ̣ — які досягаються; сарвешу ведешу — слідуванням різним розділам Вед [повністю досягаються]; бра̄ƨман̣асйа — браƨманом; віджа̄натаƨ̣ — який зрозумів, що справжній зміст Вед — це віддане служіння Богові.
Всі цілі, яким служать різні маленькі ставки, повністю виконуються великим озером; так само всі результати, які отримують, слідуючи різним розділам Ведам, повністю досягаються брахманом, який зрозумів справжній сенс Вед. (46)
Деякі басейни корисні для пиття, деякі для купання, але велике водосховище або озеро служить для всіх цілей. Так само різні підрозділи Вед підтримують поклоніння різним богам цього світу з різною метою, але брахмани, що осягнули справжній зміст Вед, рішуче проголосили Мене (Шрі Кришну) Верховним Господом, і що тим, хто поклоняється Мені з непохитною відданістю, не потрібно поклонятися богам цього світу як незалежним чи окремим від Мене, бо вони отримують усі плоди від поклоніння лише Мені.

▶ Бƨактівінод Тхакур:

Видвад-ранджана:
111
.
Расіка-ранджана:
111

▶ Віш́вана̄тха Чакраварті̄ Тха̄кур:

111
.

 

कर्म्मण्येवाधिकारस्ते मा फलेषु कदाचन ।
मा कर्म्मफलहेतुर्भूर्मा ते सङ्गोऽस्त्वकर्म्मणि ॥४७॥
карман̣й ева̄дƨіка̄рас те
^{обов’язки      лише     право    твоє}
ма̄ пƨалеш̣у када̄чана
 ^{не        плоди          будь-коли}
ма̄ карма-пƨала-ƨетур бƨӯр
 ^{не       дій       плоди    бажання    бути}
ма̄ те сан̇ґо ’ств акарман̣і
^{не твоєї прихильності  до бездіяльності}
Виконуй свій обов’язок, свадƨарму,
але всі наслідки твоїх учинків,
знай, що тобі ніколи не належать.
Тобі не варто діяти з бажанням
контролювати будь-яку подію,
яка є наслідком твоїх же вчинків.
Не слід тобі прив’язуватись також
до нехтування дƨармою своєю. (47)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

карман̣і ева (কর্ম্মই, Приписаний обов’язок є) адƨіка̄раƨ̣ (অধিকার, правом) те (তোমার, твоїм) када̄чана (কখনও যেন, ніколи) пƨалешу (ফলে, до результатів) [আকাঙ্খা, бажання] ма̄ [бƨӯƨ̣] (হয় না, не повинно бути) । [твам̇] (তুমি, У тобі) карма-пƨала-ƨетуƨ̣ (কর্ম্মফলের কামনাযুক্ত, бажання результатів дій) ма̄ бƨӯƨ̣ (হইও না, не повинно бути) ма̄ асту (না হউক, нехай не буде) те (তোমার, твоєї) сан̇ґаƨ̣ (আসক্তি, прихильності) акарман̣і (স্বধর্ম্মের অননুষ্ঠানে, до нехтування свадƨармою) (47)
এক্ষণে Зараз নিষ্কাম “без ками”, безкорисливу কর্ম্মযোগ карма-йоґу বলিতেছেন опишу — স্বধর্ম্ম свадƨарма, বিহিত কর্ম্মেই твій приписаний обов’язок е তোমার твоїм অধিকার правом, কিন্তু але কোন будь-які কর্ম্মফলে плоди твоїх вчинків তোমার অধিকার নাই не в твоїй юрисдикції । তুমি Тобі কর্ম্মফলাকাঙ্ক্ষী হইয়া з бажанням керувати наслідками своїх дій কর্ম্ম діяти করিও না не слід робити । তাই বলিয়া যেন Також, як наслідок,  স্বধর্ম্ম অকরণেও до нехтування своїх обов’язків, свадƨарми তোমার আসক্তি না হয় тобі не слід прив’язуватися.
Тепер Я розповім про шлях безкорисливої діяльності (нішкама карма-йоґу). Ти маєш право виконувати свої природні обов’язки, свадƨарму, але наслідки твоїх вчинків не в твоїх руках. Ти не повинен діяти з бажанням керувати наслідками своїх дій, і, як наслідок, не повинен прив’язуватися до нехтування цими своїми обов’язками. (47)
(1 english edition) te — Your; adhikarah — right; eva karmani — is certainly in prescribed duties; ma kadacana (bhuh) — (but) it is never; phalesu — in (any desire for) the results. (tvam) — You; ma bhuh — should not be; karma-phala-hetuh — attached to desiring the fruits of action; ma — nor, astu — may; akarmani — the neglect of prescribed duties; (bhuh) — be; te — your; sangah — attachment.
I shall now describe niskama karma-yoga — the path of selfless action. You have a right to perform your natural prescribed duties, but you are not entitled to any fruits of that action. You should neither act with desire to enjoy the fruits of your work, nor, as a result, should you be attached to neglecting your duties. (47) Тепер Я розповім про шлях безкорисливої діяльності (нішкама карма-йоґу). Ти маєш право виконувати свої природні обов’язки, але наслідки твоїх вчинків не в твоїх руках. Ти не повинен діяти з бажанням керувати наслідками своїх дій, і, як наслідок, не повинен прив’язуватися до нехтування своїми обов’язками.
(2 english edition) te — Your; adhikāraḥ — right; eva karmaṇi — is to perform your prescribed duties; mā kadāchana (bhūḥ) — but never; phaleṣu — to the results. mā bhūḥ — Be neither; karma-phala-hetuḥ — motivated by the fruits of action; mā — nor; astu — may; akarmaṇi — non-performance of your prescribed duties; (bhūḥ) — be; te — your; saṅgaḥ — inclination.
Your right is to your work, never to the fruits. Be neither motivated by the fruit of action nor inclined to give up action. (47) Твоє право — це твоя праця, а не її плоди. Не мотивуйтеся плодами своєї діяльності і не відмовляйтеся від неї.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

карман̣і — у виконанні визначених обов’язків; ева — неодмінно; адƨіка̄раƨ̣ — право; те — твоє; ма̄ — ніколи; пƨалешу — у плодах; када̄чана — у будь-який час; ма̄ — ніколи; карма-пƨала — наслідку роботи; ƨетуƨ̣ — причина; бƨӯƨ̣ — ставай; ма̄ — ніколи; те — твоя; сан̇ґаƨ̣ — прихильність; асту — має бути; акарман̣і — не виконуючи обов’язку.
Ти маєш право виконувати свій обов’язок, однак плоди твоїх дій не належать тобі. Ніколи не вважай себе причиною результатів своєї діяльності й ніколи не ухиляйся від виконання обов’язку. (47)

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

карман̣і — виконувати призначений обов’язок; ева — тільки; адƨіка̄раƨ̣ — право; те — ти маєш; [але] ма̄ када̄чана — ніколи [насолоджуватися]; пƨалешу — його плодами; ма̄ — ніколи; карма-пƨала–ƨетуƨ̣ — насолоджуватися плодами діяльності; ма̄ бƨӯƨ̣ — не варто; ма̄ асту — нехай не буде; те — твого; сан̇ґаƨ̣ — бажання; акарман̣і — ухилятися від виконання призначеного обов’язку.
Ти маєш право лише на виконання своїх обов’язків, але не на їхні плоди. Не насолоджуйся плодами своїх дій і нехай твоїм бажанням не буде ухилятися від виконання своїх обов’язків. (47)
«Виконуй свій обов’язок (карму), не шукаючи ніякої вигоди. Існує три види обов’язків: щоденний (нітья), причинний або випадковий (найміттика) і корисливий (кам’я). З них останній, тобто діяння, що здійснюється з мотивом вигоди, є злом. Той, хто так чинить, неодмінно пожинає його плоди. Тому я кажу тобі, що для твого ж блага треба утримуватися від насолоди плодами дій. Дії поділяються на “карму”, “акарму” і “вікарму”. З них найшкідливішими є як “акарма”, тобто невиконання призначених обов’язків, так і “вікарма”, тобто гріховні вчинки. Уникай їх обох усіма силами. Ти маєш повне право виконувати обов’язки, покладені на тебе суспільно-релігійними приписами священних писань, але не маєш права на їхні плоди. Тим, хто дотримується бƨакті-йоґи, дозволено виконувати свої повсякденні та епізодичні обов’язки лише для того, щоб заробляти собі на життя».

▶ Бƨактівінод Тхакур:

Видвад-ранджана:
111
.
Расіка-ранджана:
111

▶ Віш́вана̄тха Чакраварті̄ Тха̄кур:

111
.

 

योगस्थः कुरु कर्म्माणि सङ्गं त्यक्त्वा धनञ्जय ।
सिद्ध्यसिद्ध्योः समो भूत्वा समत्वं योग उच्यते ॥४८॥
йоґа-стхаƨ̣ куру карма̄н̣і
^{у буддхі-йозі   виконуй   обов’язки}
сан̇ґам̇ тйактва̄ дƨанан̃джайа
^{“я діючий”      залиш,        О Арджуно}
сіддƨй-асіддƨйоƨ̣ само бƨӯтва̄
^{у перемозі, поразці врівноважений  будь}
саматвам̇ йоґа учйате
^{врівноваженість  йогою  зветься}
Відмовившись від прагнення впливати
на результати своїх власних вчинків,
прийми шлях відданості Богу (бƨакті).
Виконуй свій обов’язок, свадƨарму,
однаково сприймаючи невдачу й успіх.
Шлях йоґи, перш за все, — це здатність
за будь-яких обставин залишатись
урівноваженим, о Дƨананджайо. (48)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

йоґа-стхаƨ̣ (চিত্ত সমাধান পূর্ব্বক, З непохитним серцем) куру (কর, виконуй) карма̄н̣і (কর্ম্ম সকল, всі свої обов’язки) сан̇ґам̇  (কর্তৃত্বাভিনিবেশ, від уявлення про те, що ти є діючим) тйактва̄ (ত্যাগ করিয়া, відмовившись) [ƨе] дƨанан̃джайа (হে অর্জ্জুন! о Дƨананджайо!) сіддƨі-асіддƨйоƨ̣ (জয়-পরাজয়ে, у перемозі та поразці) самаƨ̣ бƨӯтва̄ (তুল্য বুদ্ধি হইয়া, у непохитній мудрості, буддƨі) [йатаƨ̣] (যেহেতু, оскільки) саматвам̇  (জয় পরাজয়ে সম বুদ্ধিই, непохитна мудрість, що однаково сприймає перемоги і поразки) йоґаƨ̣ (যোগ বলিয়া, як йоґа) учйате (কথিত হয়, зветься).
হে ধনঞ্জয়! О, Дƨананджайо! ফলকামনা পরিত্যাগপূর্ব্বক Спочатку відмовившись від прагнення контролювати всі наслідки своїх вчинків, ভক্তিযোগস্থ হইয়া перебуваючи у стані відданості Богу (у бƨакті-йозі) সিদ্ধি ও অসিদ্ধিতে успіх і невдачу তুল্য ভাবাপন্ন হইয়া однаково приймаючи, স্বধর্ম্মবিহিত відповідно до свого природного обов’язку (свадƨарми) কর্ম্মাচরণ কর виконуй дії । কর্ম্মের Вчинків ফলসিদ্ধি успішне досягнення результатів ও ফলের і результатів অসিদ্ধি недосягнення বিষয়ে стосовно যে таке সমবুদ্ধি однакове прийняття в трансі мудрості তাহাকেই саме це যোগ йоґою বলে називають ॥৪৮॥
О Дƨананджайо, відкинувши бажання впливати на результати своїх дій, стань на шлях відданості (бƨакті-йоґу). Виконуй обов’язки, визначені твоєю природою (свадƨарму), однаково приймаючи успіх та невдачу. Залишатися врівноваженим як в успіху, так і в невдачі — це і є йога. (48)
(1 english edition) (he) dhananjaya — O Arjuna; yoga-sthah — with resolved intelligence; tyaktva — giving up; sangam — the conception that you are the doer; samah bhutva — and being equipoised; siddhi-asiddhyoh — in victory and defeat; kuru — perform; karmani- your various duties; (yatah) — since; samatvam -equipoised intelligence in victory and defeat; ucyate — is called; yogah — yoga.
O Dhananjaya, after giving up desire for the fruits of action, situate yourself on the path of devotion (bhakti-yoga). Equally disposed to success and failure, carry out the duties prescribed according to your nature. To remain equipoised in either success or failure of the outcome of action is certainiy known as yoga. (48) О Дƨананджайо, відкинувши бажання впливати на результати своїх дій, стань на шлях відданості Богу (бƨакті-йоґу). Однаково налаштований на успіх і невдачу, виконуй обов’язки, визначені твоєю природою. Залишатися врівноваженим як в успіху, так і в невдачі — це і є йога.
(2 english edition) (he) dhanañjaya — O Arjuna; yoga-sthaḥ — stand in yoga; tyaktvā — giving up; saṅgam — ego; samaḥ bhūtvā — and being equipoised; siddhi-asiddhyoḥ — in success and failure; kuru — do; karmāṇi — your duties; (yataḥ) — as; samatvam — such equanimity; uchyate — is called; yogaḥ — yoga.
O Dhanañjaya, give up the ego that you are the doer, and be equipoised in success and failure. Thus stand firm in the plane of yoga and do your prescribed duties. Such a state of balance is indeed known as yoga. (48) О Дƨананджайо! Відкинь уявлення про те, що ти є діючим, і будь врівноважений в успіху і невдачах. Таким чином, утвердись в йозі і виконуй свої обов’язки. Ця врівноваженість дійсно відома як йоґа.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

йоґа-стхаƨ̣ — врівноважений; куру — виконуй; карма̄н̣і — свої обов’язки; сан̇ґам — прихильність; тйактва̄ — залишивши; дƨанан̃джайа — о Арджуно; сіддƨі-асіддƨйоƨ̣ — в успіхах і поразці; самаƨ̣ — врівноважений; бƨӯтва̄ — стаючи; саматвам — врівноваженість; йоґаƨ̣ — йоґа; учйате — називають.
Будь врівноваженим, о Арджуно, і виконуй свій обов’язок. Хай не хвилює тебе успіх або невдача. Таке самовладання називають йоґою. (48)

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

йоґа-стхаƨ̣ — У відданості Богові; куру — виконуй; карма̄н̣і — свої [приписані] обов’язки; сан̇ґам — від прив’язаності [до плодів дій]; тйактва̄ — відмовившись; дƨанан̃джайа — о Дƨананджайо; сіддƨі-асіддƨйоƨ̣ — в успіхах чи невдачі; самаƨ̣ — врівноваженим; бƨӯтва̄ — будучи; саматвам — цю врівноваженість; йоґаƨ̣ — йоґою; учйате — називають.
О Дƨананджайо! Будучи врівноваженим в успіху і невдачах, виконуй свої обов’язки у відданості Богові, відкинувши прив’язаність до плодів своєї діяльності. Ця врівноваженість зветься йоґою. (48)
«О Дƨананджайо! Відкинувши всі бажання плодів своєї діяльності, займайся виконанням своїх суспільно-релігійних обов’язків у настрої відданості Богу. Урівноваженість в успіху чи невдачі — це і є Йога».

▶ Бƨактівінод Тхакур:

Видвад-ранджана:
111
.
Расіка-ранджана:
111

▶ Віш́вана̄тха Чакраварті̄ Тха̄кур:

111
.

 

दूरेण ह्यवरं कर्म्म बुद्धियोगाद्धनञ्जय ।
बुद्धौ शरणमन्विच्छ कृपणाः फलहेतवः ॥४९॥
дӯрен̣а ƨй аварам̇ карма
    ^{вкрай       !      огидні   корисні дії}
буддƨі-йоґа̄д дƨанан̃джайа
^{ніж сердечний зв’язок з Богом, Арджуно}
буддƨау ш́аран̣ам анвіччха
^{в буддƨі-йозі     про притулок     молі}
кр̣пан̣а̄ƨ̣ пƨала-ƨетаваƨ̣
    ^{нещасні      вигоди   бажаючі}
Корислива діяльність в цьому світі
огидна надзвичайно в порівнянні
з урівноваженістю в буддƨі-йозі
(зв’язок сердечний з Богом що дарує).
Ті, хто насолодитися жадають
плодами своїх дій, стають нещасні —
бажання їхні з них нужденних роблять.
Тому шукай притулку в буддƨі-йозі. (49)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

[ƨе] дƨанан̃джайа (হে ধনঞ্জয়! О Дƨананджайо!) ƨі (যেহেতু, Тож) буддƨі-йоґа̄т (সমত্বরূপ নিষ্কাম কর্ম্মযোগ হইতে, у порівнянні з врівноваженістю на шляху безкорисливої дії) карма (কাম্য কর্ম্ম, вчинки заради мирської вигоди) дӯрен̣а аварам (অতি নিকৃষ্ট, вкрай низькі) । [атаƨ̣] (অতএব, тому) буддƨау (নিষ্কাম-কর্ম্মযোগের, у цій нішкама-карма-йозі) ш́аран̣ам (আশ্রয়, про притулок) анвіччха (প্রার্থনা কর, молі) । пƨала-ƨетаваƨ̣ (ফলকামী, спраглі до плодів своїх дій) крипан̣а̄ƨ̣ (দীন, нещасні).
হে ধনঞ্জয়! О Дƨананджайо! কাম্যকর্ম্ম Вчинки, що мотивовані егоїстичними нав’язливими бажаннями বুদ্ধিযোগ হইতে у порівнянні з буддƨі-йоґою অত্যন্ত (е) вкрай নিকৃষ্ট низькими । যাহারা Ті, хто ফলকামী прагнуть плодів, তাহারা вони কৃপণ бідняки, অর্থাৎ тобто দীন убогі (অভাব গ্রস্ত) (у повній нужді) । অতএব Отже তুমি ти নিষ্কাম-কর্ম্মলক্ষণা-বুদ্ধির сердечної мудрості на шляху безкорисливих вчинків আশ্রিত হও присвяти себе ॥৪৯॥
О Дƨананджайо, корислива діяльність надзвичайно огидна в порівнянні з буддƨі-йоґою, шляхом рівноваги в безкорисливості. Ті, хто жадають насолодитися плодами своїх дій, є нещасні, чиї нескінченні бажання зробили їх жебраками. Тому відкрий своє серце для мудрості, метою якої є безкорисливе виконання своїх обов’язків. (49)
(1 english edition) (he) dhananjaya — O Dhananjaya; hi — since; karma — action inspired by fruitive desire; durena avaram — is extremely abominable; buddhi-yogat — in comparison to the equilibrium of the path of selfless action; (atah) — therefore; anviccha — pray for; saranam — the shelter; buddhau — of that selfless action. phala-hetavah — Those who wish to enjoy the fruits of their action; krpanah — are impoverished.
O Dhananjaya, fruitive action is extremely abominable in comparison to buddhi-yoga, or equilibrium in selfless action. Those who crave the fruits of their actions are misers — they are impoverished, being full of desires. Therefore, take shelter of the intelligence of which selfless action is the aim and objective. (49) О Дƨананджайо! Діяльність, що керована користю, надзвичайно огидна в порівнянні з буддƨі-йоґою, шляхом рівноваги в безкорисливості. Ті, хто прагнуть насолодитися плодами своїх дій, є нещасні, чиї нескінченні бажання перетворили їх на жебраків. Тому відчини своє серце для мудрості, метою якої є безкорисливе виконання своїх обов’язків.
(2 english edition) (he) dhanañjaya — O Dhanañjaya; karma hi — action alone; dūreṇa avaram — is far inferior; buddhi-yogāt — to the yoga of wisdom; (ataḥ) — therefore; anvichchha — seek; śaraṇam — refuge; buddhau — in the wisdom of equanimity. phala-hetavaḥ — Those motivated by the fruits of their actions; kṛpaṇāḥ — are misers.
O Dhanañjaya, (fruitive) action is far inferior to this yoga of wisdom; those motivated by the fruits of their actions are misers. Therefore, seek refuge in the selfless wisdom of equanimity. (49) О Дƨананджайо! Діяльність, що керована користю, значно поступається цій йозі мудрости. Ті, хто мотивовані лише плодами своїх дій, є нещасними. Тому шукай притулку в жертовної мудрості, що дарує таку врівноваженість.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

дӯрен̣а — відкинь на велику відстань; ƨі — неодмінно; аварам — огидне; карма — діяльність; буддƨі-йоґа̄т — завдяки силі свідомості Кришн̣и; дƨанан̃джайа — завойовник багатств; буддƨау — у такій свідомості; ш́аран̣ам — повного підкорення; анвіччха — бажай; крипан̣а̄ƨ̣ — скнари; пƨала-ƨетаваƨ̣ — ті, що прагнуть плодів своєї діяльності.
О Дƨананджайо, ставши на шлях відданого служіння Господу, відкинь усі бажання, що штовхають до огидних вчинків, і, сповнившись такої свідомості, вручи себе Йому. Ті ж, хто бажає насолоджуватись плодами своєї праці, є скнари. (49)

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

дӯрен̣а — Дуже; ƨі — як; аварам — гірши; карма — егоїстични корисливі вчинки; буддƨі-йоґа̄т — ніж безкорисливе віддане служіння Богу; дƨанан̃джайа — О Дƨананджая; буддƨау — до безкорисливого відданого служіння Богу; ш́аран̣ам — звернення; анвіччха — культивувати; крипан̣а̄ƨ̣ — негідні; пƨала-ƨетаваƨ̣ — шукачі плодів.
О Дƨананджайо! Оскільки егоїстична корислива діяльність значно поступається самовідданому служінню Богу, прийми і розвивай дух притулку в цьому служінні Богові. Егоїстичні шукачі плодів негідні та нещасні. (49)
«О Дƨананджайо! З чистим серцем (буддƨі) культивуй настрій відданості Богу, а також безкорисливо виконуй свої обов’язки, бо ті, хто виконує призначені обов’язки з егоїстичною метою, перебувають у циклі народжень і смертей, а отже, є нещасними або зневіреними».

▶ Бƨактівінод Тхакур:

Видвад-ранджана:
111
.
Расіка-ранджана:
111

▶ Віш́вана̄тха Чакраварті̄ Тха̄кур:

111
.

 

बुद्धियुक्तो जहातीह उभे सुकृतदुष्कृते ।
तस्माद्योगाय युज्यस्व योगः कर्म्मसु कौशलम् ॥५०॥
буддƨі-йукто джаƨа̄ті̄ƨа
^{завдяки буддƨі-йозі  залишає  в цьому житті}
убƨе сукр̣та-душ̣кр̣те
^{обидві  благочестиві–гріховні дії}
тасма̄д йоґа̄йа йуджйасва
   ^{тому    шляху йоги   слідуй старанно}
йоґаƨ̣ кармасу кауш́алам
^{буддƨі-йоґа   всіх дій   майстерність}
Такий мудрець, який без егоїзму
в духовній практиці задіє своє серце,
авжеж, облишить у житті своєму
гріховні та благочестиві вчинки.
Тож присвяти себе цій буддƨі-йозі,
оскільки в ній всіх дій майстерність вища. (50)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

буддƨі-йуктаƨ̣ (নিষ্কাম কর্ম্মী, Той, хто діє без егоїзму) сукрита-душкрите (পুণ্য বা পাপ, від благочестя та гріха) убƨе (উভয় কর্ম্মকে, обох видів дій) ইহ (এই জন্মেই, в цьому житті) джаƨа̄ті іƨа (পরিত্যাগ করে, відмовляється) । тасма̄т (অতএব, Тому) йоґа̄йа (নিষ্কাম কর্ম্মযোগের জন্য, цій нішкама карма-йозі) йуджйасва (যত্ন কর, слідуй старанно) । кармасу (সকাম-নিষ্কাম কর্ম্মের মধ্য, Серед усіх видів корисливих та безкорисливих дій) йоґаƨ̣ (নিষ্কামভাবে কর্ম্ম করাই, вчиняти дії без бажання насолодитися їхніми наслідками) кауш́алам (নৈপুণ্য, найвища майстерність).
নিষ্কাম-বুদ্ধিযুক্ত ব্যক্তি Той, хто без егоїзму (нішкама) присвячує своє серце (буддƨі) Богу সংসার у матеріальному світі অবস্থাতেই перебуваючи পাপ-পূণ্য гріху та добродійства উভয়ই від обох পরিত্যাগ করেন відсторонюється । সুতরাং Отже তুমি ти নিষ্কাম без егоїзму কর্ম্মযোগে цій карма-йозі যুক্ত হও присвяти себе । যেহেতু Тому বুদ্ধিযোগই буддƨі-йоґа є কর্ম্মের діяльності কৌশল найвища майстерність ॥৫০॥
Той, хто в цьому світі без егоїзму задіює своє серце в духовній практиці, повністю відсторонюється як від гріховних, так і від благочестивих вчинків. Тому безкорисливо присвяти себе цій буддƨі-йозі, оскільки в ній закладена найвища майстерність усіх дій. (50)
(1 english edition) buddhi-yuktah — One who acts without desiring the fruits of action; jahati — gives up; iha — in this very life; ubhe — both; sukrta-duskrte — pious and sinful deeds. tasmat — Therefore; yujyasva — attempt carefully; yogaya — the yoga path of selfless action. karmasu — Of fruitive and nonfruitive action; yogah — the performance of action without desire for its fruits; kausalam — is certainly the highest skill.
A person who is not motivated by desire to enjoy the fruits of his actions rids himself of both good and bad deeds within this very life. Engage, therefore, in the path of selfless action, since such buddhi-yoga, or equilibrium in selfless action, is certainly the art of action. (50) Людина, яка не керується бажанням насолоджуватися плодами своїх дій, позбавляє себе як добрих, так і поганих вчинків у цьому самому житті. Отже, ставайте на шлях безкорисливої дії, оскільки така буддхі-йога, або рівновага в безкорисливій дії, безумовно, є мистецтвом дії.
(2 english edition) buddhi-yuktaḥ — The wise person; jahāti — abstains; ubhe — from both; sukṛta-duṣkṛte — pious and sinful actions; iha — in this world. tasmāt — Therefore; yujyasva — engage; yogāya — in yoga. yogaḥ — Yoga; kauśalam — is the expertise; karmasu — of action.
The wise person abstains from both good and bad actions in this world. Engage thus in yoga, as yoga is the art of all works. (50) Мудра людина утримується як від добрих, так і від поганих вчинків у цьому світі. Займайтеся йогою, бо йога – це мистецтво всіх діянь.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

буддƨі-йуктаƨ̣ — той, хто віддано служить; джаƨа̄ті — може звільнитися від; іƨа — у цьому житті; убƨе — обидва; сукрита-душкрите — погані й добрі плоди; тасма̄т — тому; йоґа̄йа — до відданого служіння; йуджйасва — будь настільки залученим до; йоґаƨ̣ — свідомість Кришн̣и; кармасу — у всій діяльності; кауш́алам — мистецтво.
Людина, що віддано служить Господу, вже навіть у цьому житті звільнюється від кармічних наслідків, як добрих, так і поганих. Тому прагни до йоґи, — в ній мистецтво всієї діяльності. (50)

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

буддƨі-йуктаƨ̣ — Той, хто виконує безкорисливе віддане служіння; джаƨа̄ті — позбувається; іƨа — у цьому самому житті; убƨе — обох; сукрита-душкрите — чеснот і пороків; тасма̄т — отже; йоґа̄йа — безкорисливе віддане служіння; йуджйасва — намагайся виконувати. йоґаƨ̣ — Безкорисливість; кауш́алам — це секрет; кармасу — виконання обов’язків.
Той, хто виконує безкорисливе віддане служіння Богу, позбувається як чеснот, так і пороків ще в цьому житті. Тому намагайся присвятити себе цьому безкорисливому служінню. Безкорислива відданість Богу — це секрет досконалого виконання своїх обов’язків. (50)
«Чистий буддƨі, або віддане служіння Богу, є запорукою правильного і вмілого виконання обов’язків, бо він звільнить тебе від уявлень про чесноти і пороки у виконанні ваших суспільно-релігійних обов’язків. За допомогою такого чистого буддƨі ти повинен піднятися над усіма мирськими відносними поняттями».

▶ Бƨактівінод Тхакур:

Видвад-ранджана:
 111
.
Расіка-ранджана:
111

▶ Віш́вана̄тха Чакраварті̄ Тха̄кур:

111
.

 

कर्म्मजं बुद्धियुक्ता हि फलं त्यक्त्वा मनीषिणः ।
जन्मबन्धविनिर्म्मुक्ताः पदं गच्छन्त्यनामयम् ॥५१॥
карма-джам̇ буддƨі-йукта̄ ƨі
^{кармою-викликані в буддхі-йозі зайняті так}
пƨалам̇ тйактва̄ мані̄ш̣ін̣аƨ̣
^{від плодів   відмовляючись    мудреці}
джанма-бандƨа-вінірмукта̄ƨ̣
^{народження   від кайданів   звільняються}
падам̇ ґаччхантй ана̄майам
   ^{стану       досягають     без занепокоєнь}
Ті мудреці, що завжди діють в згоді
з сердечним пошуком священних Істин,
від наслідків всіх дій відсторонившись,
звільняються від пут народження, а далі
у трансі буддƨі-йоґи здобувають
духовного буття найвищий досвід. (51)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

ƨі (যেহেতু, Оскільки) буддƨі-йукта̄ƨ̣ (সমত্ব বুদ্ধিবিশিষ্ট, непохитні завдяки сердечній мудрості) мані̄ш̣ін̣аƨ̣ (মনীষিগণ, мудреці) карма-джам (কর্ম্মজাত, (від) породжених діями) пƨалам (ফল, плодів) тйактва̄ (ত্যাগ করিয়া, відмовляючись) джанма-бандƨа–вінірмукта̄ƨ̣ [сантаƨ̣] (জন্ম বন্ধন হইতে বিনির্ম্মুক্ত হইয়া, від уз народження звільняючись) ана̄майам (সর্ব্বোপদ্রবরহিত, вільного від усіх занепокоєнь) падам (পরমপদ, вищого стану) ґаччханті (লাভ করেন, досягають) ॥৫১॥
বুদ্ধিযুক্ত Задіюючи серце (буддƨі) в духовній практиці মনীষিগণ мудреці, কর্ম্মজাত ফল (від) наслідків, породжених діями, ত্যাগ দ্বারা відсторонюючись, জন্মবন্ধ від кайданів народження বিনির্ম্মুক্ত হইয়া звільняються, ভক্তদিগের (для) відданих Бога লভ্য досяжний অবস্থা стан, অর্থাৎ тобто পরাশান্তি вищий досвід духовного буття লাভ করেন отримують ॥৫১॥
Завдяки цій сердечній мудрості мудреці звільняються від усіх пут народження, відсторонюючись від наслідків своїх дій. Так вони отримують вищий досвід духовного буття, що відкривається лише відданим Бога. (51)
(1 english edition) hi — Since; tyaktva — by giving up; phalam — the fruits; karma jam — arising out of karma; janma bandha vinirmuktah (santah) — and being liberated from the bondage of birth; manisinah — wise men; buddhi¬-yuktah — of equipoised intelligence; gacchanti — attain; padam — the supreme state; anamayam — free from all disturbances.
Wise men of steady intelligence liberate themselves from the bondage of birth by renouncing the fruits born of action. Thus, they enter into that state of divine tranquillity which is attainable only by the devotees. (51) Мудрі люди, що володіють непохитним розумом, звільняються від уз народження, відмовляючись від плодів, породжених діями. Так вони входять у стан божественного умиротворення, що доступно тільки відданим Бога.
(2 english edition) hi — Since; tyaktvā — by giving up; phalam — the fruits; karma-jam — born of work; buddhi-yuktāḥ — the wise; manīṣiṇaḥ (santaḥ) — are enlightened; janma-bandha-vinirmuktāḥ (santaḥ) — and attaining liberation from the bondage of birth; gachchhanti — attain; padam — the plane; anāmayam — beyond suffering.
The wise are enlightened by giving up the fruits of their actions, and thus attaining liberation from the bondage of birth, they reach the plane beyond all suffering. (51) Мудрі досягають просвітлення, відмовляючись від плодів своїх дій, і, досягнувши в такий спосіб звільнення від рабства народження, вони досягають царства, що лежить за межами всіх страждань.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

карма-джам — завдяки кармічній діяльності; буддƨі-йукта̄ƨ̣ — ті, що віддано служать; ƨі — неодмінно; пƨалам — плодів; тйактва̄ — відмовляючись; мані̄ш̣ін̣аƨ̣ — великі мудреці або віддані; джанма-бандƨа — від пут народження й смерті; вінірмукта̄ƨ̣ — звільнені; падам — стану; ґаччханті — вони досягають; ана̄майам — без нещасть.
Занурюючись таким чином у щире служіння Господу, великі мудреці і віддані звільнюються від плодів діяльності в матеріальному світі. Так вони стають вільні від виру народження й смерті та досягають стану поза всіма стражданнями. (51)

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

буддƨі-йукта̄ƨ̣ — За допомогою знання відданого служіння Богу; ƨі — так; тйактва̄ — відмовившись від; карма-джам — діянь; пƨалам — плодів; мані̄ш̣ін̣аƨ̣ — істинно мудрі; джанма-бандƨа вінірмукта̄ƨ̣ — звільняються від пут народжень; падам — верховного становища; ґаччханті — досягають; ана̄майам — вільного від усіх страждань.
Отже, істинно мудрі відмовляються від плодів дій за допомогою знання про віддане служіння Богові і, звільнившись від пут народжень, набувають вищого становища, вільного від усіх знегод. (51)
«Істинно мудрі люди не прагнуть своїми діями контролювати все навколо, оскільки володіють чистим буддƨі, тобто відданістю Богові. Звільнившись від рабства Майї, вони врешті-решт досягають лотосових стоп Верховного Господа, що є найвищим благом для всіх відданих».

▶ Бƨактівінод Тхакур:

Видвад-ранджана:
111
.
Расіка-ранджана:
111

▶ Віш́вана̄тха Чакраварті̄ Тха̄кур:

111
.

 

यदा ते मोहकलिलं बुद्धिर्व्यतितरिष्यति ।
तदा गन्तासि निर्व्वेदं श्रोतव्यस्य श्रुतस्य च ॥५२॥
йада̄ те моƨа-калілам̇
  ^{коли   твоє   ілюзії     нетрі}
буддƨір вйатітаріш̣йаті
^{серце               подолає}
тада̄ ґанта̄сі нірведам̇
  ^{тоді    досягнеш    байдужості}
ш́ротавйасйа ш́рутасйа ча
  ^{що буде почуто,     вже почуто     і}
Коли, нарешті, твоє серце знайде вихід
з оманливого лісу ототожнень
(себе з матеріальним розумом і тілом),
байдужі стануть тобі всі незначні
плоди користолюбних дій, про котрі
ти чув колись або почуєш згодом. (52)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

йада̄ (যখন, Коли) те (তোমার, твоє) буддƨіƨ̣ (অন্তঃকরণ, серце) моƨа–калілам̇ (দেহাত্মবোধরূপ দুর্গম মোহকে, важкі ілюзії самоідентифікації з тілом) вйатітарішйаті (অতিক্রম করিবে, подолає), тада̄ (তখন, тоді) [твам̇] (তুমি, ти) ш́ротавйасйа (পরে শ্রবণযোগ্য) ш́рутасйа ча (এবং পূর্ব্বে শ্রুত বিষয়ে) нірведам̇ (বৈরাগ্য, відчуженість від мирського) ґанта̄ асі (প্রাপ্ত হইবে, досягнеш) ॥৫২॥
এইরূপে Отже, যখন коли তোমার твоє বুদ্ধি серце মোহরূপ оманливі গহনকে глибины সম্পূর্ণ повністю অতিক্রম করিবে подолає, তখন тоді তুমি ти শ্রোতব্য до тих, що буде почуто ও শ্রুত і що вже почуто বিষয়ের до мирських তুচ্ছ незначних ফলে результатів নির্ব্বেদ байдужість লাভ করিবে знайдеш ॥৫২॥
Отже, коли твоє серце знайде вихід із дрімучого лісу оманливого ототожнення себе з тілом, тобі стануть байдужі усі незначні наслідки мирських дій, про які ти вже чув або ще почуєш. (52)
(1 english edition) yada — When; te — your; buddhih — heart; vyatitarisyati — will overcome; moha-kalilam — the impenetrable illusion of thinking the body is the self; tada — then; (tvam) — you; gantasi — will attain to; nirvedam -indifference; srotavyasya — to subject matters to be heard; ca — and; srutasya — those that have been heard.
Thus, when your intelligence fully emerges from the dense forest of delusion, you will be indifferent to all the trivia either heard previously or to be heard in the future. (52) Таким чином, коли твій розум вибереться з дрімучого лісу заблуджень, тобі стануть байдужі всі банальності, про які ти чув раніше або почуєш у майбутньому. 
(2 english edition) yadā — When; te — your; buddhiḥ — intelligence; vyatitariṣyati — overcomes; moha-kalilam — the strong illusion (of bodily identification); tadā — then; (tvam) gantāsi — you will attain; nirvedam — indifference; śrotavyasya — of all to be heard; śrutasya cha — and already heard.
When your intelligence fully emerges from the dense forest of illusion, you will be indifferent to all that has been heard or is yet to be heard. (52) Коли твій розум повністю вийде з дрімучого лісу ілюзій, ти будеш байдужий до всього, що вже почув або ще почуєш.. 

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

йада̄ — коли; те — твій; моƨа — омани; калілам — нетрі; буддƨіƨ̣ — розум у трансцендентному служінні; вйатітарішйаті — перевершує; тада̄ — тоді; ґанта̄ асі — ти станеш; нірведам — байдужий; ш́ротавйасйа — до того, що почуєш; ш́рутасйа — усього, що почув; ча — також.
Коли твій розум шляхом відданого служіння вибереться з нетрів омани, ти станеш байдужим до всього, що чув, і до всього, що маєш почути. (52)

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

йада̄ — Коли; те — твій; буддƨіƨ̣ — досвід безкорисливого відданого служіння Богу; вйатітарішйаті — дозволить подолати; моƨа–калілам — безодню омани, тобто ототожнення тіла й розуму з душею; тада̄ — тоді; ґанта̄ асі — ти досягнеш; нірведам — байдужости; ш́ротавйасйа — до того, що ще належить почути; ш́рутасйа — до того, що вже почуто; ча — також.
Коли досвід безкорисливого відданого служіння Богу дозволить тобі подолати безодню омани, ти досягнеш стадії байдужости до того, що ще належить почути, і до того, що вже почуто. (52)
Поки ти виконуєш діяння, присвячені Верховному Господеві, чистий буддƨі врятує тебе від безодні омани і допоможе розвинути чисту відданість, зробивши тебе байдужим і незалежним від поглядів на писання, які ти вже чув і які ще тільки належить почути.

▶ Бƨактівінод Тхакур:

Видвад-ранджана:
111
.
Расіка-ранджана:
111

▶ Віш́вана̄тха Чакраварті̄ Тха̄кур:

111
.

 

श्रुतिविप्रतिपन्ना ते यदा स्थास्यति निश्चला ।
समाधावचला बुद्धिस्तदा योगमवाप्स्यसि ॥५३॥
ш́руті-віпратіпанна̄ те
^{Вед протиріччя не бентежать  твій}
йада̄ стха̄сйаті ніш́чала̄
^{коли    зосередиться   непохитно}
сама̄дƨа̄в ачала̄ буддƨіс
^{на Парамешварі  стабільне  серце}
тада̄ йоґам ава̄псйасі
^{тоді    бƨакті-йоги    досягнеш}
Відтак, коли твій буддƨі перестане
бентежитись від протиріч уявних
в тлумаченнях ведичних істин,
та спо́вна зосередиться на Бозі
у трансі, що природний й безустанний,
тоді ти чистої досягнеш бƨакті-йоги. (53)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

অতঃপর Потім যখন коли তোমার твій বুদ্ধি буддƨі শ্রুতির বিভিন্নার্থে нібито суперечливими значеннями Вед আর বিচলিত হইবে না більше  не буде схвильованим, তখন тоді সহজ цілком природно সমাধিতে в трансі самадƨі উহা він অচলা нерухомим হইয়া стає, বিশুদ্ধ чистої ভক্তিযোগ бƨакті-йоґи লাভ করিবে ти досягнеш ॥৫৩॥
Потім, коли твій буддƨі перестане тривожитися через уявні протиріччя в тлумаченнях Вед та зосередиться на Всевишньому в природному та неперервному трансі, саме тоді ти досягнеш чистої бƨакті-йоґи. (53)
যদা (যে সময়ে, Коли) তে (তোমার, твій) অচলা (অবিচলিত, безтурботний) বুদ্ধিঃ (বুদ্ধি, буддƨі) শ্রুতিবিপ্রতিপন্না [সতী] (বেদের নানারূপ অর্থবাদ দ্বারা বিরক্ত হইয়া, втративши інтерес до уявних протиріч Вед) সমাধৌ (পরমেশ্বরে, у Всевишньому, Парамешварі) নিশ্চলা (অচঞ্চলা, непохитно) স্থাস্যতি (থাকিবে, затвердиться), তদা (তখনই, тоді) যোগম্ (তত্ত্বজ্ঞান বা ভক্তিযোগ, сприйняття Істини або бƨакті-йоґи) অবাপ্স্যসি (লাভ করিবে, ти досягнеш) ॥৫৩॥
(1 english edition) yada — When; te — your; acala — undisturbed; buddhih — intelligence; sruti vipratipanna (sati) — being detached from the various interpretations of the Vedas; sthasyati — will remain; niscala — steadily; sama-dhau — upon Paramesvara, the Supreme Lord; tada — then only; avapsyasi — will you attain; yogam — knowledge of the truth, or bhakti-yoga.
Thereafter, when your intelligence is no longer disturbed by the various interpretations of the Vedas, then, naturally remaining fixed in undeviating trance (samadhi), you will attain to the path of pure devotion. (53) Після цього, коли твій буддƨі перестане бути стурбованим різними тлумаченнями Вед, ти, природно, залишаючись у непохитному трансі (самадƨі), досягнеш шляху чистої відданості Богу.
(2 english edition) yadā — When; te buddhiḥ — your intelligence; achalā — unmoved; śruti-vipratipannā — by the apparent contradictions of the Vedas; sthāsyati — remains; niśchalā samādhau — steadily absorbed in consciousness of the Supreme; tadā — then; avāpsyasi — you will attain; yogam — yoga.
You shall attain perfect yoga or pure devotion when your intelligence, undisturbed by the apparent contradictions of the Vedas, abides in the Lord. (53) Ти досягнеш досконалої йоги, або чистої відданості Богу, коли твій буддƨі, не потривожений уявними протиріччями Вед, буде перебувати в Господі.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ш́руті — ведичного одкровення; віпратіпанна̄ — вільний від впливу наслідків діяльності; те — твій; йада̄ — коли; стха̄сйаті — залишається; ніш́чала̄ — нерухомий; сама̄дƨау — у трансцендентальній свідомості, або свідомості Кришн̣и; ачала̄ — непохитний; буддƨіƨ̣ — інтелект; тада̄ — тоді; йоґам — самоусвідомлення; ава̄псйасі — ти досягнеш.
Коли твій розум більше не хвилюватиме барвиста мова Вед, і він закріпиться в трансі самоусвідомлення, — тоді ти досягнеш божественної свідомості. (53)

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

ш́руті віпратіпанна̄ — розбурхане суперечливими тлумаченнями Вед; те — твоє; буддƨіƨ̣ — знання; йада̄ — коли; стха̄сйаті — стане; ніш́чала̄ — непохитним; сама̄дƨау — на медитації на Верховного Господа; ачала̄ — зосередиться; тада̄ — тоді; йоґам — досконалої гармонії чистої відданости; ава̄псйасі — ти досягнеш.
Коли твоє знання, розбурхане суперечливими тлумаченнями Вед, стане непохитним і зосередиться на всепоглинаючій медитації на Верховного Господа, ти досягнеш істинної відданости. (53)
Коли твій буддƨі більше не буде затьмарений суперечливими тлумаченнями Вед, ти будеш непохитний у медитації на Верховного Господа, мету всіх писань, і неодмінно досягнеш чистої йоґи, тобто досконалої гармонії між самовідданою діяльністю, чистим знанням і справжньою відданістю.

▶ Бƨактівінод Тхакур:

Видвад-ранджана:
111
.
Расіка-ранджана:
111

▶ Віш́вана̄тха Чакраварті̄ Тха̄кур:

111
.

 

　　　　अर्ज्जुन उवाच ।
स्थितप्रज्ञस्य का भाषा समाधिस्थस्य केशव ।
स्थितधीः किं प्रभाषेत किमासीत व्रजेत किम् ॥५४॥
　　　　арджуна ува̄ча
стхіта-праджн̃асйа ка̄ бƨа̄ш̣а̄
^{того, хто утвердився в бож.знанні, які ознаки}
сама̄дƨі-стхасйа кеш́ава
^{того, хто в дух.трансі перебуває, Кешава}
стхіта-дƨі̄ƨ̣ кім̇ прабƨа̄ш̣ета
^{в дух.розсудливості   що     говорить}
кім а̄сі̄та враджета кім
^{як   нерухомий,    рухається    як}
Спитав Арджуна: «Кешаво! Як можна
тих мудреців просвітлених впізнати,
що ствердилися на шляху до Бога,
і мають досвід сталого Самадхі?
Що вони кажуть? Як вони сприймають
двоїстість цього зовнішнього світу?
І те, куди потрапити бажають?» (54)

▶ Примітки: ^{(Чотири запитання Арджуни)}

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

арджуна ува̄ча (অর্জ্জুন বলিলেন, Арджуна сказав) [ƨе] кеш́ава (হে কেশব! О, Кешаво) стхіта-праджн̃асйа (অচলা বুদ্ধি বিশিষ্ট, Того, чий буддхі незворушний і нічим не стурбований) сама̄дƨі-стхасйа (সমাধিস্থ ব্যক্তির, хто перебуває в самадхі, зосереджений лише на Абсолютній Істині) ка̄ бƨа̄ша̄ ( কি লক্ষন? які ознаки?) стхіта-дƨı̄ƨ̣ (স্থির বুদ্ধি ব্যক্তি, Того, чий буддхі не відхиляється від вищої мети) кім̇ прабƨа̄шета (সুখ দুঃখাদি সমুপস্থিত হইলে স্পষ্ট বা স্বগত কি বলেন, що вони говорять на публіці або на самоті при зіткненні з двоїстістю, в основі якої лежить насолода і біль) кім а̄сı̄та враджета кім (ইন্দ্রয় সকলের বাহ্যবিষয়ে গমন-ভাব কিরূপ? як він сприймає зовнішній світ і куди прагне?) ॥৫৪॥
অর্জ্জুন Арджуна কহিলেন сказав হে কেশব О, Кешаво স্থিতপ্রজ্ঞ стійкий у мудрості সমাধিস্থ в трансі самадƨі বা чи স্থিতধীগণের просвітленых লক্ষণ ознаки কি які? তাঁহারা Вони কিরূপ як বলেন говорять; বাহ্য зовнішніми বিষয় об’єктами ভোগ насолоди সম্বন্ধে відносно কি який প্রকারই вигляд বা або আচরণ поведінку করেন проявляють, তাহাদের їхні গমনভাব мотивы অর্থাৎ тобто চেষ্টাই বা чи зусилля কিরূপ якими তাহা вони জানিতে дізнатися ইচ্ছা করি бажаю ॥৫৪॥
Арджуна сказав: О Кешаво! Як можна впізнати просвітлених, які міцно стоять на шляху божественної мудрості та перебувають у трансі медитації на Абсолютну Істину? Як вони висловлюють свої думки та як ставляться до зовнішніх спокус? Я бажаю зрозуміти, на що вони спрямовують свої зусилля і куди прагнуть потрапити. (54)
(1 english edition) arjuna uvaca -Arjuna said: (he) kesava — O Kesava; ka bhasa — what are the symptoms; sthita-prajnasya-of a person of properly adjusted intelligence? samadhi-sthasya — Of a person fixed in samadhi? sthita-dhih kim prabhaseta — How does a person of steady intelligence respond publicly or privately in the presence of duality based on pleasure and pain? kim asita kim vrajeta — How does he conduct himself amidst the external sense objects?
Arjuna said: O Kesava, what are the symptoms of properly adjusted persons who are absorbed in perfect meditation? What do they say and how do they respond to external sense objects, both publicly and privately? I wish to know how they conduct themselves in their endeavors. (54) Арджуна запитав: О Кешаво! Які ознаки правильно налаштованих людей, занурених у досконалу медитацію? Що вони говорять і як реагують на зовнішні об’єкти почуттів, як на людях, так і наодинці з собою? Я хочу знати, як вони поводяться у своїх починаннях.
(2 english edition) arjunaḥ uvācha — Arjuna said: (he) keśava — O Keśava; kā bhāṣā — what is the description; sthita-prajñasya — of a person of firmly established wisdom; samādhi-sthasya — one in samādhi, absorbed in thought of the Supreme? sthita-dhīḥ kim prabhāṣeta — How does such a person of steady mind speak? kim āsīta kim vrajeta — How does he be and act?
Arjuna said: O Keśava, what are the characteristics of the person of firmly established wisdom, who is fully absorbed in consciousness of the Supreme (samādhi)? How does such a man of steady mind speak, be, and act in this world. (54) Арджуна сказав: О Кешаво, як розпізнати духовно пробуджених людей, повністю занурених у свідомість Всевишнього (самадхі)? Як така людина з непохитним розумом говорить, поводиться і діє в цьому світі?

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

арджуна ува̄ча — Арджуна сказав; стхіта-праджн̃асйа — того, хто постійно перебуває у свідомості Кришн̣и; ка̄ — яка; бƨа̄ша̄ — мова; сама̄дƨі-стхасйа — того, хто перебуває в трансі; кеш́ава — о Кришн̣о; стхіта-дƨı̄ƨ̣ — той, хто укріпився в свідомості Кришн̣и; кім — що; прабƨа̄шета — говорить; кім — як; а̄сı̄та — залишається спокійним; враджета — ходить; кім — як.
Арджуна сказав:
О Кр̣шн̣о, як розпізнати того, чия свідомість заглибилась у трансцендентне? Що він говорить і як? Як сидить і як ходить? (54)

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

Арджуна сказав: «О Кешаво! Якими рисами характеризується той, хто повністю утвердився в досконалому знанні і глибоко занурився в медитацію? Що говорить така людина? Залишається вона нерухомою чи рухається?» (54)
Арджуна сказав: «О Кешаво! (1) Які характерні риси людини, що повністю усвідомила своє “я”? (2) Що вона думає або говорить у випадках честі і ганьби, похвали і осуду, любові і ненависті? (3) якою є її поведінка? і (4) яким є її ставлення до зовнішнього світу, коли вона йде шляхом поблажливості і шляхом зречення?»

▶ Бƨактівінод Тхакур:

Видвад-ранджана:
111
.
Расіка-ранджана:
111

▶ Віш́вана̄тха Чакраварті̄ Тха̄кур:

11

 

　　　　श्रीभगवानुवाच ।
प्रजहाति यदा कामान्सर्व्वान्पार्थ मनोगतान् ।
आत्मन्येवात्मना तुष्टः स्थितप्रज्ञस्तदोच्यते ॥५५॥
　　　　ш́рі̄-бƨаґава̄н ува̄ча
праджаƨа̄ті йада̄ ка̄ма̄н
        ^{залишає        коли     бажання}
сарва̄н па̄ртха мано-ґата̄н
^{всі,   Арджуно,  що з розуму виходять}
а̄тманй ева̄тмана̄ туш̣т̣аƨ̣
^{з душі лише блаженством задоволений}
стхіта-праджн̃ас тадочйате
^{утверджений у мудрості  тоді говориться}
Промовив Усевишній: «О Арджуно!
Коли людина відкидає всі бажання,
що з розуму й чуттів походять,
й лише в душі своїй черпає щастя,
тоді зоветься “атмарамою” вона
(затвержденою в мудрості духовній). (55)

▶ Примітки: ^{(Відповідь на 1-ше запитання)}

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

ш́рı̄-бƨаґава̄н ува̄ча (শ্রীকৃষ্ণ বলিলেন, Шрі Кришна сказав:) [хе] па̄ртха (হে কুন্তীনন্দন!, О син Кунті!) [джı̄вах̣] (জীব, особистість) йада̄ (যখন, коли) сарва̄н (সমস্ত, всі) манаƨ̣-ґата̄н (মনোগত, породжені розумом) ка̄ма̄н (কাম সকল, матеріальні бажання) праджаƨа̄ті (পরিত্যাগ করেন, відкідає), а̄тмані (ও প্রত্যাহৃত মনে, у відстороненому (від об’єктів чуттів) стані розуму) а̄тмана̄ ева (প্রাপ্ত যে আনন্দ তদ্দ্বারাই, внутрішньою благодаттю, что досягнута за допомогою цього) тушт̣аƨ̣ (তুষ্ট অর্থাৎ আত্মারাম, вдоволений, тобто а̄тма̄ра̄ма, що черпає радість у самому собі) [ভবতি] (হন), тада̄ (তখন, тоді) [сах̣] (সেই জীব, ця особистість) стхіта-праджн̃аƨ̣ (‘স্থিতপ্রজ্ঞ’ বলিয়া, як “стхіта-праджн̃аƨ̣”) учйате (কথিত হন, зветься) ॥৫৫॥
শ্রীভগবান্ Господь বলিলেন сказав: হে পার্থ О, Партхо, যখন коли জীব душа/особистість মনোগত породжувані розумом কাম সমূহ бажання পরিত্যাগ করিয়া відкидаючи, প্রত্যাহৃত মনে у відстороненому розумі আনন্দস্বরূপ আত্ম দর্শনে баченням чистої та блаженної сутності душі পরিতৃপ্ত вдоволеною হন стає, তখন тоді তাঁহাকে її স্থিতপ্রজ্ঞ затвердженою у божественній мудрості বলা হইয়া থাকে називають ॥৫৫॥
        Верховний Господь сказав:
О Партха! Коли людина відкидає всі бажання, що породжує її розум, і стає задоволеною лише чистою й блаженною сутностю душі, яку вона споглядає у своєму відстороненому розумі, тоді її називають утвердженою в божественній мудрості. (55)
(1 english edition) ш́рı̄-бƨаґава̄н ува̄ча — Sri Krsna said: (хе) па̄ртха — O son of Kunti; йада̄ — when; (jivah) — the living being; праджаƨа̄ті — gives up; сарва̄н — all; ка̄ма̄н — material desires; манаƨ̣-ґата̄н — produced within the mind; (бхавати) — and becomes; тушт̣аƨ̣ — satisfied and content (atmarama); а̄тмана̄ ева — solely by the bliss that is obtained; а̄тмані — in a withdrawn state of mind; тада̄ — then; (sah) — that person; учйате — is said to be; стхіта-праджн̃аƨ̣ — of properly adjusted wisdom.
The Supreme Lord said: O Partha, one who, having abandoned all mundane aspirations, relishes the ecstasy of full internal self-satisfaction within his chaste heart, is to be known as a person of properly adjusted wisdom. (55) Верховний Господь сказав: О Партха, той, хто, полишивши всі мирські устремління, вкушає екстаз цілковитого внутрішнього самозадоволення у своєму цнотливому серці, має бути відомим як людина, чия мудрість спрямована вірно.
(2 english edition) śri bhagavān uvācha — Śrī Kṛṣṇa said: (he) pārtha — O son of Kuntī; yadā — when; (jīvaḥ) — the living being; prajahāti — gives up; sarvān — all; kāmān — desires; manaḥ-gatān — entering the mind; tuṣṭaḥ (bhavati) — and is content; ātmanā eva — by the self; ātmani — within the self; tadā — then; (saḥ) — that person; uchyate — is said to be; sthita-prajñaḥ — of steady intelligence.
The Supreme Lord said: O Pārtha, one who rejects all desires that enter the mind and remains self-satisfied within is known as a person whose wisdom is firmly established. (55) Верховний Господь сказав: О Партха, той, хто відкидає всі бажання, що проникають у розум, і залишається самозадоволеним усередині, відомий як людина, що утвердилася в божественній мудрості.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ш́рı̄-бƨаґава̄н ува̄ча — Верховний Бог-Особа сказав; праджаƨа̄ті — відкидає; йада̄ — коли; ка̄ма̄н — бажання задовольнити чуття; сарва̄н — усі; па̄ртха — син Притхи; манаƨ̣-ґата̄н — вигадки; а̄тмані — у чистому стані душі; ева — неодмінно; а̄тмана̄ — очищеним розумом; тушт̣аƨ̣ — задоволений; стхіта-праджн̃аƨ̣ — той, хто перебуває у трансцендентному; тада̄ — тоді; учйате — сказано.
Всевишній Бог-Особа сказав:
Партхо, коли людина відмовляється від усього різноманіття бажань чуттєвої насолоди, що спричинене вигадками ума, й коли вона, очистивши таким чином свій ум, знаходить вдоволення лише в собі, — тоді кажуть, що вона перебуває у чистій трансцендентній свідомості. (55)
«Шрімад-Бгаґаватам» стверджує, що кожна людина, яка повністю перебуває у свідомості Кришни, тобто цілком заглиблена у віддане служіння Господу, має всі чесноти великих мудреців, тоді як той, кому не відомий такий трансцендентний стан, позбавлений цих чеснот, бо його життя ґрунтується на його вигадках. Тому тут ясно сказано, що треба відмовитися від усіх прагнень чуттєвого задоволення, породжених власними вигадками. Таких прагнень неможливо позбутися якимсь штучним шляхом. Але якщо людина присвячує себе служінню у свідомості Кришни, ці прагнення затухають самі, без якихось надмірних зусиль. Тому треба без вагань включитися в діяльність у свідомості Кришни, адже віддане служіння Господу одразу ж допомагає досягнути трансцендентної свідомості. Високо-розвинена людина завжди знаходить задоволення сама в собі, бо вона усвідомлює своє становище вічного слуги Господа. Той, хто перебуває в такому трансцендентному стані, вже не має бажань чуттєвого задоволення, зумовлених вузькими матеріалістичними поглядами, навпаки, він завжди щасливий у своєму природному стані вічного слуги Всевишнього Господа.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

ш́рı̄-бƨаґава̄н ува̄ча (Всевишній Господь Шрі Кришна): па̄ртха (О Партха!) йада̄ (Коли) [джı̄вах̣ — джіва, особистість] праджаƨа̄ті (відмовляється від) сарва̄н (усіх) ка̄ма̄н (бажань) манаƨ̣-ґата̄н (від розуму) [і] тушт̣аƨ̣ (стає задоволеною) а̄тмані (у собі) а̄тмана̄ (з розумінням чистої душі), тада̄ (тоді) [вона] учйате (называється) стхита-праджн̃ах̣стхіта-праджн̃аƨ̣ (утвержденою в мудрості).
  Верховний Господь Шрі Крішна відповів:
О Партха! Коли джіва відмовляється від усіх ментальних бажань і знаходить задоволення в собі з усвідомленням чистої душі, про неї кажуть, що вона утверджена в мудрості. (55)
(Відповідь на 1 запитання:) «О Партха! Коли людина відмовляється від усіх своїх ментальних бажань і досягає блаженного усвідомлення свого реального «я» і Всевишнього, кажуть, що вона досягла стадії спокою або безтурботності».

▶ Бƨактівінод Тхакур:

Видвад-ранджана:
111
.
Расіка-ранджана:
111

▶ Віш́вана̄тха Чакраварті̄ Тха̄кур:

111
.

 

दुःखेष्वनुद्विग्नमनाः सुखेषु विगतस्पृहः ।
वीतरागभयक्रोधः स्थितधीर्मुनिरुच्यते ॥५६॥
дуƨ̣кхеш̣в анудвіґна-мана̄ƨ̣
^{у стражданнях  нестривожений  розум}
сукхеш̣у віґата-спр̣ƨаƨ̣
^{у радощах   не виникають   потяги}
ві̄та-ра̄ґа-бƨайа-кродƨаƨ̣
  ^{без  уподобань   страху     гніву}
стхіта-дƨі̄р мунір учйате
^{у духовній мудрості  мудрець  говориться}
Хто врівноваженості не втрачає
при всіх можливих прикростях і муках,
до радощів усіх мирських байдужий,
від уподобань, страху й гніву вільний,
відомий як мудрець, що утвердився
у мудрості божественній, о Партхо! (56)

▶ Примітки: ^{(Початок відповіді на 2-ге запитання)}

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

дуƨ̣кхешу (শারীরিক, মানসিক ও সমাজিক ক্লেশ উপস্থিত হইলেও, в присутності фізичних, психічних и соціальных страждань) анудвіґна-мана̄ƨ̣ (যাঁহার মন উদ্বিগ্ন হয় না, його розум не приходить у хвилювання), сукхешу (তত্তৎ বিষয়ে সুখ উপস্থিত হইলেও, незважаючи на присутність радості та задоволень) віґата-сприƨаƨ̣ (যাঁহার তাহাতে স্পৃহা হয় না, у кого не виникають потяги до мирського) [ча] (এবং, та) ві̄та–ра̄ґа–бƨайа–кродƨаƨ̣ (যিনি অনুরাগ, ভয় ওক্রোধ হইতে বিমুক্ত) муніƨ̣ (আত্ম-মননশীল, занурений в роздуми про своє істинне «я») [саƨ̣ ева] (তিনিই, саме він) стхіта-дƨі̄ƨ̣ (স্থিতপ্রজ্ঞ বলিয়া, как стхіта-праг’я) учйате (কথিত হন, говориться).
যিনি Той, у кого আধ্যাত্মিকাদি під час потрійних страждань সমুদ্ভূত দুঃখাদিতে що проявляються як біль та інше অনুদ্বিগ্নচিত্ত з несхвильованою свідомістю, সুখাদিতেও в радості та іншому স্পৃহাহীন без бажання, যিনি хто অনুরাগ ভয় ও ক্রোধ হইতে від прив’язанності, страху та гніву বিমুক্ত свільнився, তিনিই саме він স্থিতধী বা স্থিতপ্রজ্ঞ затверджений у божественній мудрості ॥৫৬॥
Той, кого не турбують потрійні страждання, хто не зацікавлений у мирських задоволеннях і вільний від прив’язаності, страху і гніву, відомий як мудрець, що утвердився в божественній мудрості. (56)
(1 english edition) анудвіґна-мана̄ƨ̣ — One whose mind is not disturbed; дуƨ̣кхешу — in the presence of physical, mental, or social stress; віґата-сприƨаƨ̣ — and who is desireless; сукхешу — in the presence of physical, mental, or social pleasure; (ча) — and; ві̄та–ра̄ґа–бƨайа–кродƨаƨ̣ — who is free from attachment, fear, and anger; (саƨ̣ ева) — he indeed; учйате — is said to be; муніƨ̣ — self-contemplative; стхіта-дƨі̄ƨ̣ — and of properly adjusted intelligence.
One who is undisturbed by the threefold miseries, disinterested in mundane pleasures, and free from attachment, fear, and anger, is known as a sage of properly adjusted intelligence. (56) Той, кого не турбують потрійні страждання, хто не зацікавлений у мирських задоволеннях і вільний від прив’язаності, страху і гніву, відомий як мудрець, що утвердився в божественній мудрості.
(2 english edition) анудвіґна-мана̄ƨ̣ — One whose mind is undisturbed; дуƨ̣кхешу — by sorrow; віґата-сприƨаƨ̣ сукхешу — and whose hankering for pleasure has gone; (ча)–and; ві̄та–ра̄ґа–бƨайа–кродƨаƨ̣ — who is free from attachment, fear, and anger; (саƨ̣ ева)–such a person; учйате — is said to be; муніƨ̣ — a silent sage; стхіта-дƨі̄ƨ̣ — of steady intelligence.
One who is undisturbed by sorrow, whose hankering for pleasure has gone, and who is free from attachment, fear, and anger, is known as a silent sage of steady mind. (56) Той, кого не турбує смуток, чий потяг до задоволень зник, хто вільний від прихильності, страху і гніву, відомий як мовчазний мудрець зі стійким розумом.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

дуƨ̣кхешу — у стражданнях троякого роду; анудвіґна-мана̄ƨ̣ — із врівноваженим розумом; сукхешу — у щасті; віґата-сприƨаƨ̣ — не будучи зацікавленим; ві̄та — вільний від; ра̄ґа — прихильність; бƨайа — страх; кродƨаƨ̣ — і гнів; стхіта-дƨі̄ƨ̣ — той, чий розум незворушний; муніƨ̣ — мудрець; учйате — називають.
Хто не тривожиться навіть посеред виру троїстих страждань і не шаленіє з радості, коли йому щастить, хто вільний від прив’язаності, страху і гніву — того називають мудрецем зі стійким умом. (56)
Слово муні означає «той, хто схильний збуджувати свій розум всілякими вигадками, не приходячи до правдивих висновків». Кажуть, що кожний муні має свій погляд, і якщо один муні не відрізняється од інших муні, то його не можна назвати муні в точному розумінні цього слова. На ча̄са̄в р̣ш́ір йасйа матам̇ на бгіннам (Маха̄бга̄рата, Вана-парва 313.117). Проте, стгіта-дгı̄р муні, про якого згадує тут Господь, відрізняється од звичайного муні. Стгіта-дгı̄р муні завжди перебуває в свідомості Кр̣шн̣и, бо він вичерпав усі свої ресурси розумувань. Він є праш́а̄нта-ніх̣ш́еша-мано-ратга̄нтара (Стотра-ратна 43), тобто він пройшов стадію теоретичних розумувань і дійшов висновку, що Господь Ш́рı̄ Кр̣шн̣а, або Ва̄судева, є всим сущим (ва̄судевах̣ сарвам іті са маха̄тма̄ су-дурлабгах̣). Таку людину називають муні зі сталим розумом. Вона повністю перебуває в свідомості Кр̣шн̣и і її абсолютно не турбує натиск будь-яких страждань троякого роду, тому що вона сприймає всі страждання як Господню милість і вважає, що заслуговує ще суворішої кари за свої минулі гріхи, але з Господньої ласки її страждання є мінімальними. В щасті вона так само дякує Господеві і вважає себе недостойною свого щастя. Вона усвідомлює, що лише з милості Господа її становище таке сприятливе, і вона бажає ще краще й краще служити Йому. В служінні Господу вона завжди смілива, енерґійна й не підвладна прихильності або відразі. Прив’язаність, або ж прихильність, означає використовувати що-небудь на власне почуттєве задоволення, відречення ж полягає у відсутності такої чуттєвої прив’язаності. Але для того, хто зосереджений у свідомості Кр̣шн̣и, не існує ані прихильності, ані відречення, тому що його життя присвячене служінню Господеві й через те його не дратує безуспішність зусиль. Людина в свідомості Кр̣шн̣и завжди непохитна й рішуча в своїй діяльності.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

Джіва, яку не турбує жодне страждання, яка вільна від бажання насолод і від усіх видів прив’язаності, страху та гніву, вважається справді мудрим, самовладно володіючим собою мудрецем. (56)
(Відповідь на 2 запитання:) «Він вільний від будь-яких збурень, незважаючи на фізичні, психічні та соціальні страждання; він байдужий до задоволень і болю, фізичних, психічних чи соціальних; він вільний від будь-якої прив’язаності, страху і гніву. Кажуть, що така душа повністю контролює свої чуття».

▶ Бƨактівінод Тхакур:

Видвад-ранджана:
111
.
Расіка-ранджана:
111

▶ Віш́вана̄тха Чакраварті̄ Тха̄кур:

111
.

 

यः सर्व्वत्रानभिस्नेहस्तत्तत्प्राप्य शुभाशुभम् ।
नाभिनन्दति न द्वेष्टि तस्य प्रज्ञा प्रतिष्ठिता ॥५७॥
йаƨ̣ сарватра̄набƨіснеƨас
^{хто  всюди   без фальшивої любові}
тат тат пра̄пйа ш́убƨа̄ш́убƨам
^{то   то   знаходячи    повагу    осуд}
на̄бƨінандаті на двеш̣т̣і
 ^{не     вихваляє      не   ненавидить}
тасйа праджн̃а̄ пратіш̣т̣ƨіта̄
^{його духовне знання   затверджено в самадхі}
Хто вільний від уявної любові,
хто не засмучується й не радіє
знаходячи зневагу чи пошану,
той, несумнівно, має вищу мудрість
яка ґрунтується на досвіді Самадƨі. (57)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

йаƨ̣ (যিনি) сарватра (সমস্ত জড় বিষয়ে) анабƨіснеƨаƨ̣ (ঔপাধিক স্নেহশূন্য, позбавлений ілюзорної любові) тат тат (সেই সেই) ш́убƨа–аш́убƨам (সন্মান-ভাজনাদি বা অনাদর-প্রহরাদি, шана та похвала або нешанованість та зневага) пра̄пйа (লাভ করিয়া, знаходячи) на абƨінандаті (প্রশংসা করেন না, не висловлює похвали) на двешт̣і (অভিসম্পাতও করেন না) тасйа (তাঁহারই, його) праджн̃а̄ (বুদ্ধি, буддƨі) пратішт̣ƨіта̄ (সমাধিতে অবস্থিত অর্থাৎ তিনিই স্থিতপ্রজ্ঞ, утвердилася в Самадхі, тобто набула божественної мудрості) ॥৫৭॥
যিনি Той, хто সর্ব্বত্র всюди মায়িক স্নেহশূন্য без ілюзорного почуття; জড়ীয় мирських শুভাশুভ благ чи неприємностей প্রাপ্তিতে при здобутті অনুরাগ বা বিদ্বেষহীন без прив’язаності або відчуження, তাঁহারই саме в нього প্রজ্ঞা буддƨі, мудрість সমাধিতে в Самадƨі প্রতিষ্ঠিত утверджена ॥৫৭॥
Той, хто вільний від мирських прихильностей та емоцій, хто не радіє і не засмучується у відповідь на мирські блага чи лиха, — несумнівно, особа, чия мудрість ґрунтується на його досвіді божественного Самадƨі. (57)
(1 english edition) yah — One who; anabhisnehah — devoid of spurious affection; sarvatra — for all mundane objects; tat tat — correspondingly; na abhinandati — neither rejoices; na dvesti — nor curses; prapya — on obtaining; subha-asubham — worldly blessings or curses; tasya — certainly his; prajna — intelligence; pratisthita — is situated in samadhi, properly adjusted intelligence.
One devoid of mundane affection, neither elated nor resentful in the face of worldly blessings or curses, is certainly a person whose intelligence is firmly established in divine trance. (57) Той, хто позбавлений мирських прихильностей, хто не радіє і не обурюється перед обличчям мирських благословень чи прокльонів, — це, безумовно, людина, чий буддƨі міцно перебуває в божественному трансі.
(2 english edition) yaḥ — One who; anabhisnehaḥ — is without attachment; sarvatra — for anything in this world; na abhinandati — neither joyful; na dveṣṭi — nor resentful; prāpya — in the event of; śubha-aśubham — auspiciousness or inauspiciousness; tat tat — respectively; tasya — his; prajñā — wisdom; pratiṣṭhitā — is firmly established.
One who is not attached to anything in this world, who neither enjoys nor resents auspiciousness or inauspiciousness — his wisdom is firmly established. (57) Той, хто не прив’язаний ні до чого в цьому світі, хто не радіє і не обурюється з приводу сприятливого чи несприятливого, — його мудрість міцно утвердилася.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

йаƨ̣ — той, хто; сарватра — скрізь; анабƨіснеƨаƨ̣ — без прив’язаності; тат — те; тат — те; пра̄пйа — досягаючи; ш́убƨа — добро; аш́убƨам — зло; на — ніколи; абƨінандаті — радіє; на — ніколи; двешт̣і — ненавидить; тасйа — його; праджн̃а̄ — досконале знання; пратішт̣ƨіта̄ — той, хто укріпився.
В матеріальному світі той, хто зберігає спокій за всіх обставин, як добрих, так і поганих, хто нічого не вихваляє й не ганить, — той міцно укріпився в досконалому знанні. (57)

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

Мудрий той, хто не має прив’язаності ні до чого мирського і, зустрівшись з добром чи злом, не радіє і не відчуває огиди. (57)
Мудрий той, хто не зв’язаний узами плоті ні з ким, хто не радіє і не занепадає духом ні за добрих, ні за злих обставин. Поки існує фізичне тіло, питання про земні здобутки чи втрати є неминучим фактором, але той, хто не звертає уваги на них, має спокійний розум.

▶ Бƨактівінод Тхакур:

Видвад-ранджана:
111
.
Расіка-ранджана:
111

▶ Віш́вана̄тха Чакраварті̄ Тха̄кур:

111
.

 

यदा संहरते चायं कूर्म्मोऽङ्गानीव सर्व्वशः ।
इन्द्रियाणीन्द्रियार्थेभ्यस्तस्य प्रज्ञा प्रतिष्ठिता ॥५८॥
йада̄ сам̇ƨарате ча̄йам̇
 ^{коли      відводить      і   цей йог}
кӯрмо ’н̇ґа̄ні̄ва сарваш́аƨ̣
^{черепаха   кінцівки  як    повністю}
індрійа̄н̣і̄ндрійа̄ртхебƨйас
^{чуття       від чуттєвих об’єктів}
тасйа праджн̃а̄ пратіш̣т̣ƨіта̄
^{його   духовне знання  затверджено вірно}
Коли йоґ контролює органи чуттів,
відводячи їх від усіх об’єктів,
як черепаха втягує кінцівки в панцир,
тоді він ствердився у мудрості духовній. (58)

▶ Примітки: ^{(Початок відповіді на 3-тє запитання)}

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

йада̄ ча (যখন, Коли) айам̇  (এই যোগী, цей йог) кӯрмаƨ̣ ан̣ґа̄ні іва (যেমন কচ্ছপ অঙ্গসমূহ প্রত্যাহৃত করে, як черепаха втягує свої кінцівки), [তদ্রূপ, так само] індрійа-артхебƨйаƨ̣ (ইন্দ্রিয়গ্রাহ্য বিষয় শব্দাদি হইতে, від об’єктів чуттєвого сприйняття, таких як звук та інші) індрійа̄ні (কর্ণাদিকে, до органів слуху та інших) сарваш́аƨ̣ (সর্ব্বতোভাবে, всебічно) сам̇ƨарате (প্রত্যাহার করেন, відводить) [тада̄] (তখন, тоді) тасйа (তাঁহারই, саме він) праджн̃а̄ пратішт̣ƨіта̄ (অর্থাৎ তিনিই স্থিতপ্রজ্ঞ, тобто він — утверджений у божественної мудрості).
কচ্ছপ Черепаха যেমন як স্বীয় свої অঙ্গ кінцівки সমূহ усі স্বেচ্ছানুসারে за власним бажанням দেহাভ্যন্তরে всередину тіла গ্রহণ করে забирає, সেইরূপ подібно ইনি він যখন коли ইন্দ্রিয়গ্রাহ্য сприйнятливі বিষয় предмети হইতে від ইন্দ্রিয়গণকে органів чуттів ইচ্ছামত за бажанням নিয়ন্ত্রণ করেন контролює তখন тоді তাঁহার প্রজ্ঞা প্রতিষ্ঠিত він утвердився в божественній мудрості ॥৫৮॥
Коли йоґ контролює свої органи чуттів, повністю відсторонюючи їх від об’єктів чуттів за власним бажанням, подібно до черепахи, яка ховає свої кінцівки в панцир, тоді він утвердився в божественній мудрості. (58)
(1 english edition) yada ca — When; ayam — this yogi; sarvasah — completely; samharate — withdraws; kurmah angani iva — like the limbs of a tortoise; indriyani — the perceptual senses, viz., ears, eyes, etc.; indriya-arthebhyah — from the sense objects, i.e., sound, touch, form, taste, and smell; (tada) — then; tasya — his; prajna — intelligence; pratisthita — is properly adjusted.
When he controls his senses by totally withdrawing them from the sense objects at will, like the tortoise who withdraws its limbs within its shell, then his intelligence is perfectly established. (58) Коли він контролює свої органи чуттів, повністю відсторонюючи їх від об’єктів чуттів за власним бажанням, подібно до черепахи, яка ховає свої кінцівки в панцир, тоді його буддƨі затверджений вірно.
(2 english edition) yadā cha — When; ayam — this person; sarvaśaḥ — completely; saṁharate — withdraws; kūrmaḥ aṅgāni iva — like the limbs of a tortoise; indriyāṇi — the perceptual senses; indriya-arthebhyaḥ — from their objects (sound, touch, form, taste, and smell); (tadā) — then; tasya — his; prajñā — wisdom; pratiṣṭhitā — is firmly established.
When one’s senses are controlled and totally withdrawn from their objects, like the limbs of the tortoise withdrawn in its shell, his wisdom is firmly established. (58) Коли людина контролює свої чуття і повністю відсторонюється від їхніх об’єктів, подібно до того, як кінцівки черепахи ховаються в панцирі, її мудрість утверджена вірно і міцно.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

йада̄ — коли; сам̇ƨарате — втягує; ча — також; айам — він; кӯрмаƨ̣ — черепаха; ан̣ґа̄ні — кінцівки; іва — як; сарваш́аƨ̣ — усі разом; індрійа̄ні — чуття; індрійа-артхебƨйаƨ̣ — від об’єктів чуттів; тасйа — його; праджн̃а̄ — свідомість; пратішт̣ƨіта̄ — той, хто укріпився.
Досконалою є свідомість того, хто спроможний відвернути свої чуття від їхніх об’єктів, так само, як черепаха ховає під панцир свої кінцівки. (58)

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

Коли мудрець повністю відсторонює свої чуття від об’єктів, як черепаха відводить свої кінцівки, його мудрість цілком утвердилася. (58)
Чуття за своєю природою схильні необмежено віддаватися земним насолодам, але чуття істинно мудрого не можуть блукати так вільно, будучи підпорядковані контрольованому розуму. Як черепаха втягує в себе шию та лапи, і витягує їх, коли потрібно, так і справді мудра людина з твердою рішучістю може контролювати свої чуття, тобто може використовувати їх за власним бажанням.

▶ Бƨактівінод Тхакур:

Видвад-ранджана:
111
.
Расіка-ранджана:
111

▶ Віш́вана̄тха Чакраварті̄ Тха̄кур:

111
.

 

विषया विनिवर्त्तन्ते निराहारस्य देहिनः ।
रसवर्ज्जं रसोऽप्यस्य परं दृष्ट्वा निवर्त्तते ॥५९॥
віш̣айа̄ вінівартанте
^{об’єкти почуттів      уникає}
ніра̄ƨа̄расйа деƨінаƨ̣
^{відкидаючи  їх    зумовлений тілом}
раса-варджам̇ расо ’пй асйа
^{смак  заперечує,   мат.смак  навіть  мудрець}
парам̇ др̣ш̣т̣ва̄ нівартате
^{Параматми   баченням    зникає}
Навіть коли бажають втілені істоти
триматися подалі від спокус,
жадання їхні не згасають.
Однак ця потаємна схильність
до зовнішніх речей сама собою
зникає в того мудреця, що бачить
у Вищій Істині привабливу красу. (59)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

вішайа̄ƨ̣ (বিষয় সকল, Від усіх об’єктів) вінівартанте (উপবাসাদি হেতু নিবৃত্ত হয় বটে, уникаючи через пост та інше) ніра̄ƨа̄расйа (ইন্দ্রয়ের দ্বারা বিষয়-অগ্রহণকারী, відсторонюючись від об’єктів чуттів) деƨінаƨ̣ (দেহা-ভিমানী অজ্ঞ ব্যক্তির, особи, які ідентифікують себе з тілом і невіглас) [кинту, але] раса-варджам (তাহা কেবল বাহ্য ত্যাগ মাত্র, বিষয়-তৃষ্ণা নিবৃত্ত হয় না, це лише зовнішня відмова, бо жадання мирських речей не припиняється) расаƨ̣ апі (বিষয় পিপাসাও, навіть це прагнення до мирських речей ) асйа (এই স্থিতপ্রজ্ঞের, цього стійкого у мудрості) [ту] (কিন্তু, але) парам (পরমাত্মাকে, Верховну Душу, Всевышнего Господа) дришт̣ва̄ (দেখিয়া, побачивши) нівартате (নিবৃত্ত হয়, припиняється) ॥ ৫৯॥
বাহ্যতঃ Зовнішньо বিষয়বর্জ্জনকারী відмовляючись від мирських об’єктів, দেহিগণের втілені істоти ইন্দ্রিয়গ্রাহ্য বিষয়গুলি দূরে থাকিলেও навіть якщо уникають сприйняття цих об’єктів, অন্তরের внутрішньо বিষয় до цих об’єктів পিপাসার নিবৃত্তি হয় না прагнення не зникає । স্থিতপ্রজ্ঞ ব্যক্তি Але затверджений у мудрості পরমতত্ত্বের Вищої Істини সৌন্দর্য্য краси দর্শন পূর্ব্বক через бачення তাহাতে уим আকৃষ্ট приваблюючись, হওয়ায় тому তাঁহার його আভ্যন্তরীণ внутрішня বিষয়াসক্তি прив’язаність до мирскьких об’єктів স্বতঃই сама по собі নিবৃত্তহইয়া থাকে припиняється ॥৫৯॥
Навіть коли втілені істоти намагаються уникати мирських спокус, їхнє внутрішнє жадання не згасає. Однак ця потаємна прихильність до мирських речей сама собою зникає в того мудреця, що приваблений красою Вищої Істини. (59)
(1 english edition) dehinah — For an ignorant person in the bodily conception; niraharasya — who restricts the senses from their objects; visayah — the sense objects; vinivartante — may certainly be avoided by fasting and other practices; (tu) — but; rasa-varjam — this is only outward renunciation, while the thirst for sense enjoyment remains. (tu) — However; asya — for a person of properly adjusted intelligence; rasah api — even this desire for sense enjoyment; nivartate — disappears; drstva — due to his having seen; param — Paramatma, the Supreme Lord.
Although the person of gross corporeal consciousness may avoid sense objects by external renunciation, his eagerness for sense enjoyment remains within. However, inner attachment to sense objects is spontaneously denounced by the person of properly adjusted intelligence, due to his having had a glimpse of the all-attractive beauty of the Supreme Truth. (59) Хоча людина грубої тілесної свідомості може уникати чуттєвих об’єктів через зовнішнє зречення, її прагнення чуттєвої насолоди залишається всередині. Однак внутрішня прив’язаність до чуттєвих об’єктів спонтанно відкидається людиною з належно відрегульованим буддƨі завдяки тому, що вона побачила всепривабливу красу Верховної Істини.
(2 english edition) dehinaḥ — For the embodied; nirāhārasya — who restricts the senses; viṣayāḥ — the objects of the senses; vinivartante — recede; rasa-varjam — but not the taste to enjoy them. rasaḥ api — But even the taste; nivartate — disappears; asya — for the man of wisdom; dṛṣṭvā — by the vision; param — of the Supreme.
The embodied being may renounce the sense objects, but the taste for them remains. But that, too, vanishes for the man of wisdom, by his vision of the Supreme. (59) Втілена істота може зректися чуттєвих об’єктів, але смак до них залишається. Але й він зникає для людини мудрої, завдяки її баченню Всевишнього.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

вішайа̄ƨ̣ — об’єкти почуттєвої насолоди; вінівартанте — утримуватися від; ніра̄ƨа̄расйа — обмеженнями; деƨінаƨ̣ — для втілених; раса- варджам — відмовляючись від смаку; расаƨ̣ — почуття насолоди; апі — хоча є; асйа — його; парам — набагато вищі речі; дришт̣ва̄ — зазнаючи; нівартате — припиняє.
Втілена душа може утримуватись від чуттєвих задоволень, хоча смак до них залишається. Однак, зазнавши вищої насолоди, вона втрачає смак до колишнього і її свідомість зміцнюється. (59)

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

Мирські насолоди людини, що практикує стриманість, вгамовуються, але не зникає її прив’язаність до них. Але навіть прив’язаність до них зникає, коли людина усвідомлює Абсолютну Особу. (59)
Процес утримання від їжі для контролю над чуттями, поки фізичне тіло продовжує існувати, вісім процесів для концентрації розуму, такі як терпіння, спеціальні обмеження і правила, особливі способи сидіння, регульоване дихання, медитація і т.д., а також практика зречення через самозречення, призначені тільки для невігласів. Але вони не допомагають істинно мудрій людині, яку приваблює божественна краса Абсолютної Істини (а Я і є ця Абсолютна Істина), і тому вона більше не відчуває потягу до земних насолод. Хоча правила посту для приборкання чуттів прописані для невігласів, ніякого вічного блага такий шлях не принесе, якщо він не ґрунтується на принципі Божественної Любові. Прив’язаність до Божественного йде паралельно з відповідною відстороненістю від нижчих об’єктів. Коли вогонь Божественної Любові одного разу розпалений усвідомленням свого справжнього “я” і знанням свого зв’язку з то Верховним Господом Шрі Кр̣шн̣ою, спрага до земних насолод автоматично вгамовується.

▶ Бƨактівінод Тхакур:

Видвад-ранджана:
111
.
Расіка-ранджана:
111

▶ Віш́вана̄тха Чакраварті̄ Тха̄кур:

111
.

 

यततो ह्यपि कौन्तेय पुरुषस्य विपश्चितः ।
इन्द्रियाणि प्रमाथीनि हरन्ति प्रसभं मनः ॥६०॥
йатато ƨй апі каунтейа
^{що прагне   !   навіть   Арджуна}
пуруш̣асйа віпаш́чітаƨ̣
^{розсудливого       освіченого}
індрійа̄н̣і прама̄тхі̄ні
^{органи чуття          збуджені}
ƨаранті прасабƨам̇ манаƨ̣
^{захоплюють     насильно     розум}
О сину Кунтı̄, навіть мудреця,
що прагне визволення із Самсари,
захоплюють насильно ті чуття,
що в збудження приводять його розум. (60)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

[ƨе] каунтейа (হে অর্জ্জুন! О Арджуно!) ƨі (যেহেতু, оскільки) йататаƨ̣ (মোক্ষার্থে যত্ন-বান্, старанний у прагненні до визволення) віпаш́чітаƨ̣ пурушасйа апі (বিবেকী ব্যক্তিরও, навіть мудрець) прама̄тхı̄ні (মনের ক্ষোভকারী, що розбурхують розум) індрійа̄н̣і (ইন্দ্রিয় সকল, органи чуттів) прасабƨам̇  (বল পূর্ব্বক, силою) манаƨ̣ (মনকে, розум) ƨаранті (হরণ করে, захоплюють) ॥৬০॥
হে কৌন্তেয়! О Арджуно! মনঃক্ষোভকর ইন্দ্রিয় সকল Всі чуття, що розбурхують розум, মোক্ষার্থ যত্নশীল що докладає зусиль для звільнення বিবেকী পুরুষেরও мудрого чоловіка також মন розум বলপূর্ব্বক силою হরণ করে викрадають (কিন্তু Але আমাতে до Мене আকৃষ্ট притягнуте চিত্তের чиє серце, সে такої সম্ভাবনা можливості নাই немає) ॥৬০॥
О сину Кунтı̄, навіть мудреця, що жадає визволення, силоміць захоплюють чуття, що розбурхують його розум (але для того, чиє серце притягнуте до Мене, такої можливості немає). (60)
(1 english edition) (he) kaunteya — O Arjuna; hi — certainly; vipascitah purusasya api — even for a person of sound judgement; yatatah — carefully endeavoring for liberation; indriyani pramathini — the mentally agitating senses; prasabham — forcefully; haranti — snatch away; manah — the mind.
O son of Kunti, even the mind of a man of sound judgement who is aspiring for liberation is forcefully carried away by the mentally agitating senses (yet there is no such possibility for one whose heart has become attracted to Me). (60) О сину Кунтı̄, навіть розум розсудливої людини, що прагне до звільнення, силоміць захоплюють чуття, що збуджують його розум (але для того, чиє серце притягнуте до Мене, такої можливості немає).
(2 english edition) (he) kaunteya–O Arjuna; hi–yet; indriyāṇi pramāthīni–the turbulent senses; prasabham–forcibly; haranti–snatch away; manaḥ–the mind; vipaśchitaḥ puruṣasya api–of even the wise person; yatataḥ–striving for liberation.
60 And yet, O son of Kuntī, the turbulent senses can forcibly plunder the mind of even the wise person striving for liberation. (60) І все ж, о сину Кунті, неспокійні чуття можуть силою заволодіти розумом навіть мудрої людини, що прагне до звільнення.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

йататаƨ̣ — той, хто докладає зусиль; ƨі — звичайно; апі — незважаючи на; каунтейа — син Кунтı̄; пурушасйа — людини; віпаш́чітаƨ̣ — прозорливий; індрійа̄н̣і — чуття; прама̄тхı̄ні — що легко збуджуються; ƨаранті — кидають; прасабƨам — силою; манаƨ̣ — розум.
Чуття настільки сильні й неспокійні, о Арджуно, що здатні подужати розум навіть проникливої людини, яка намагається керувати ними. (60)

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

О сину Кунті! Бурхливі почуття силою беруть гору над розумом навіть мудрої людини, яка намагається досягти спасіння. (60)
О сину Кунтi, сила спокусливих чуттєвих насолод така велика, що навіть ті, хто справді мудрі, намагаючись приборкати свої чуття, йдучи шляхом абстрактного зосередження і знання, часом потрапляють під владу чуттєвих штормів. Але на шляху чистої відданости Мені, Абсолютній Особі, такої небезпеки немає.

▶ Бƨактівінод Тхакур:

Видвад-ранджана:
111
.
Расіка-ранджана:
111

▶ Віш́вана̄тха Чакраварті̄ Тха̄кур:

111
.

 

तानि सर्व्वाणि संयम्य युक्त आसीत मत्परः ।
वशे हि यस्येन्द्रियाणि तस्य प्रज्ञा प्रतिष्ठिता ॥६१॥
та̄ні сарва̄н̣і сам̇йамйа
^{ті чуття      всі      контролюючи}
йукта а̄сі̄та мат-параƨ̣
^{взявши  за основу  Мені  відданість}
ваш́е ƨі йасйендрійа̄н̣і
^{у покорі    !     у кого     чуття}
тасйа праджн̃а̄ пратіш̣т̣ƨіта̄
^{його    духовне знання   затверджено вірно}
Тоді як бƨакті-йог, що своє серце
віддав Мені, чуття всі контролює.
Насправді мудрий той, Арджуно,
хто здатен панувати над чуттями. (61)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

та̄ні сарва̄н̣і (সেই সকল ইন্দ্রিয়কে, Ті органи чуттів) сам̇йамйа (সংযত করিয়া, стримуючи) [сан] (হইয়া, будучи) йуктаƨ̣ а̄сı̄та (একাগ্রচিত্তে থাকা উচিত, зосередженим на одній меті) мат-параƨ̣ (ভগবন্নিষ্ঠ, відданим Богу). ваш́е (বশীভূত, Підкорені) ƨі (যেহেতু, оскільки) йасйа (যাঁহার, у кого) індрійа̄н̣і (ইন্দ্রয় সকল, органи чуттів) тасйа (তাঁহার, його) праджн̃а̄ пратішт̣ƨіта̄ (অর্থাৎ তিনিই স্থিতপ্রজ্ঞ, тобто він є стійким у мудрості).
ভক্তিযোগী Бƨакті-йоґ আমার প্রতি до Мене উত্তমা найвищу ভক্তি відданість আচরণ করতঃ виявляє, ইন্দ্রিয় সকলকে যথাস্থানে всі свої чуття নিয়ন্ত্রিত করেন контролює. ইন্দ্রিয়গণ যাহার বশীভূত Той, що підкорив чуття, তিনিই він স্থিতপ্রজ্ঞ є стійким у мудрості॥৬১॥
Присвятивши своє серце Мені, бгакті-йоґ бере свої чуття під належний контроль. Той, чиї чуття під контролем, воістину мудрий. (61)
(1 english edition) samyamya — Having controlled; tani sarvani — these various senses; (san) — and being; mat-parah — fixed in Krsna consciousness; yuktah asita — one should remain with one-pointed concentration; hi- since; yasya — for he whose; indriyani — senses; vase — have been brought under control; tasya — his; prajna — intelligence; pratisthita — is properly situated.
By the practice of perfect devotion to Me, the bhakti-yogi brings his senses under proper control. He whose senses are controlled is truly intelligent. (61) Практикуючи досконалу відданість Мені, бгакті-йоґи беруть свої чуття під належний контроль. Той, чиї чуття під контролем, воістину мудрий.
(2 english edition) saṁyamya — Controlling; tāni sarvāṇi — all these senses; mat-paraḥ — the person absorbed in consciousness of Me, devoted to Me; yuktaḥ āsīta — should remain one-pointed in concentration; hi — for; yasya — he whose; indriyāṇi — senses; vaśe — have been brought under control; tasya — his; prajñā — intelligence; pratiṣṭhitā — is steady.
Devoted to Me, the bhakti-yogī brings his senses under proper control. Firmly established is the wisdom of one whose senses are controlled. (61) Присвятивши своє серце Мені, бгакті-йоґ бере свої чуття під належний контроль. Мудрість того, хто опанував свої чуття, непохитна.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

та̄ні — ті чуття; сарва̄н̣і — усі; сам̇йамйа — володіючи; йуктаƨ̣ — будучи заглибленим; а̄сı̄та — слід перебувати; мат-параƨ̣ — в стосунках зі Мною; ваш́е — повністю підкорені; ƨі — звичайно; йасйа — того, чиї; індрійа̄н̣і — чуття; тасйа — його; праджн̃а̄ — свідомість; пратішт̣ƨіта̄ — той, хто укріпився.
Того, хто приборкує свої чуття і повністю владає ними, хто зосереджує свою свідомість на Мені, вважають людиною із стійким інтелектом. (61)

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

Відданий, що опанував усі чуття, повинен жити в цілковитій відданості Мені. Бо мудрість того, хто контролює свої чуття, непохитна. (61)
Тому той, хто присвячує всі свої чуття служінню Абсолютній Особі, вдаючись до юкта-вайраґ’ї, істинного аскетизму, на відміну від пхалгу-вайраґ’ї, псевдоаскетизму, є людиною, що володіє чистим буддƨі. Розум завжди шукає насолоди від феноменального світу через фізичні органи чуття, в результаті чого його спрага насолоди постійно зростає, як палаючий вогонь, підживлений топленим маслом (Бƨаґ. 9.19.14). Я — Господь чуттів, а також феноменального світу. Тому про того, хто служить Мені за допомогою Юкта-Вайраґ’ї, кажуть, що він воістину самовладнаний.

▶ Бƨактівінод Тхакур:

Видвад-ранджана:
111
.
Расіка-ранджана:
111

▶ Віш́вана̄тха Чакраварті̄ Тха̄кур:

111
.

 

ध्यायतो विषयान्पुंसः सङ्गस्तेषूपजायते ।
सङ्गात्सञ्जायते कामः कामात्क्रोधोऽभिजायते ॥६२॥
дƨйа̄йато віш̣айа̄н пум̇саƨ̣
^{споглядаючи  мирські речі  в людині}
сан̇ґас теш̣ӯпаджа̄йате
^{прив’язаність   до них   виникає}
сан̇ґа̄т сан̃джа̄йате ка̄маƨ̣
^{прив’язаність    породжує  пристрасть}
ка̄ма̄т кродƨо ’бƨіджа̄йате
^{з пристрасті     гнів           виникає}
Коли людина серцем споглядає
феноменальні явища мирські,
вона до них прив’язується згодом.
З прив’язаності пристрасть виникає,
а коли ці нав’язливі бажання
людина стримує, то виникає гнів. (62)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

дƨйа̄йатаƨ̣ (চিন্তা করিতে করিতে, Споглядаючи) вішайа̄н (ইন্দ্রিয়গ্রাহ্য বিষয় সকল, всі об’єкти, що сприймаються органами чуттів) пум̇саƨ̣ (পুরুষের, у людини) тешу (ঐ সকল বিষয়, до всіх цих об’єктів) сан̇ґаƨ̣ (আসক্তি, прив’язанність) упаджа̄йате (জন্মে, виникає), сан̇ґа̄т (আসক্তি হইতে, з прив’язанності) сан̃джа̄йате (সমুৎপন্ন হয়, зарождується) ка̄маƨ̣ (অভিলাষ, пристрасть) ка̄ма̄т (কাম হইতে, від пристрасті) кродƨаƨ̣ (ক্রোধ, гнів) абƨіджа̄йате (উপস্থিত হয়, виникає) ॥৬২॥
পক্ষান্তরে З іншого боку, ভক্তিশূন্য без відданості Богу, বৈরাগ্য মার্গের на шляху зречення, বৈরাগ্য চেষ্টায় відсторонюючись від земних насолод, যে সময় коли পুরুষের людина বিষয়ধ্যান উপস্থিত споглядає мирські речі, হয় тоді ক্রমশঃ поступово বিষয়ে до цих мирських речей সঙ্গ прив’язаність, অর্থাৎ тобто স্পৃহ্যা потяг জন্মে виникає. সঙ্গ হইতে Iз прив’язаності কামনা бажання সঞ্জাত породжується, হয় কামনা і коли бажання প্রতিহত হইলেই стримується ক্রোধ гнів আসিয়া উপস্থিত з’являється ॥৬২॥
З іншого боку, коли людина, що без відданости Богові намагається йти шляхом зречення, споглядає мирські речі, вона поступово прив’язується до них, і в ній народжується бажання. Бажання породжується з прив’язаності, а коли бажання насильно стримується, виникає гнів.  (62)
(1 english edition) dhyayatah — By constantly thinking; visayan-of the sensual objects; pumsah — a person’s; sangah — attachment; tesu — to those objects; upajayate — is born. sangat — From attachment; kamah — desire; sanjayate- is born. kamat — From desire; krodhah — anger; abhijayate — comes into being.
On the other hand, when a person attempting the nondevotional path of renunciation contemplates the sense objects, he gradually becomes attached to them and desire is born. Desire is generated from attachment, and when desire is forcibly checked, anger arises. (62) З іншого боку, коли людина, яка намагається йти шляхом зречення і без відданости Богові, споглядає чуттєві об’єкти, вона поступово прив’язується до них, і в ній народжується бажання. Бажання породжується з прив’язаності, а коли бажання насильно стримується, виникає гнів.
(2 english edition) dhyāyataḥ — (Otherwise, without devotion, renunciation alone fails:) By thinking of; viṣayān — the objects of the senses; puṁsaḥ — a person’s; saṅgaḥ — attachment; teṣu — to them; upajāyate — is born. saṅgāt — From attachment; kāmaḥ — desire; sañjāyate — is born. kāmāt — From desire; krodhaḥ — anger; abhijāyate — arises.
But one whose thoughts dwell on the objects of the senses becomes attached to them. From attachment, desire is born, and from desire, anger arises.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

дƨйа̄йатаƨ̣ — споглядаючи; вішайа̄н — об’єкти чуттів; пум̇саƨ̣ — особи; сан̇ґаƨ̣ — прив’язаність; тешу — в об’єктах чуттів; упаджа̄йате — розвивається; сан̇ґа̄т — із прив’язаності; сан̃джа̄йате — розвивається; ка̄маƨ̣ — бажання; ка̄ма̄т — із бажання; кродƨаƨ̣ — гнів; абƨіджа̄йате — проявляється.
Споглядаючи об’єкти чуттів, людина розвиває в собі прив’язаність до них, прив’язаність породжує хтивість, а з хтивості виникає гнів. (62)

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

У людини, яка медитує на об’єкти насолоди, зростає прив’язаність до них. З прив’язаності виникає пристрасть, з пристрасті народжується гнів, з гніву — омана, з омани — втрата пам’яті, з втрати пам’яті — втрата мудрості, з втрати мудрості — повна руїна. (62–63)
З іншого боку, розглянемо згубні наслідки псевдоаскетизму (пхалгу-вайраг’я). Навіть медитація на феноменальні об’єкти, коли людина фізично утримується від мирських насолод, породжує пристрасть; пристрасть, отримавши відсіч, викликає гнів; гнів веде до омани; омана зраджує пам’ять; втрата пам’яті стирає все справжнє розуміння і уявлення про Абсолютну Особу, а втрата чистого буддƨі, зрештою, веде до знищення. Навіть у механічній практиці чи псевдоаскетизмі, відірваному від чистої відданості Богу, немає порятунку від ментальных спекуляцій, які поступово породжують жагу до земних насолод у грубій чи витонченій формі, що врешті-решт веде аскета у вир самознищення.

▶ Бƨактівінод Тхакур:

Видвад-ранджана:
111
.
Расіка-ранджана:
111

▶ Віш́вана̄тха Чакраварті̄ Тха̄кур:

111
.

 

क्रोधाद्भवति सम्मोहः सम्मोहात्स्मृतिविभ्रमः ।
स्मृतिभ्रंशाद्बुद्धिनाशो बुद्धिनाशात्प्रणश्यति ॥६३॥
кродƨа̄д бƨаваті саммоƨаƨ̣
    ^{з гніву        виникає      повна омана}
саммоƨа̄т смр̣ті-вібƨрамаƨ̣
   ^{із омани       забуття (істин писань)}
смр̣ті-бƨрам̇ш́а̄д буддƨі-на̄ш́о
^{через пам’яті  втрату   мудрості руйнування}
буддƨі-на̄ш́а̄т пран̣аш́йаті
^{з буддƨі  руйнуванням  падає у Самсару}
Від гніву постає нездатність
хороше і погане відрізняти.
Така омана чинить забуття
про власні та духовні інтереси.
А втрата пам’яті руйнує буддƨі,
який допомагає «я» своє пізнати.
Коли ж ця мудрість згублена, людина
у круговерть Самсари потрапляє. (63)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

кродƨа̄т (ক্রোধ হইতে, від гніву) бƨаваті (উপস্থিত হয় виникає) саммоƨаƨ̣ (কার্য্যাকার্য্য-বিবেকাভাব, відсутність розуміння правильного та неправильного), саммоƨа̄т (সম্মোহ হইতে, від такої повної омани) смриті-вібƨрамаƨ̣ (শাস্ত্রোপদিষ্ট নিজ স্বার্থের বিস্মৃতি, забуття про власні інтереси, викладені в писаннях) [бƨаваті] (হয়, відбувається). смриті-бƨрам̇ш́а̄т (স্মৃতিভ্রষ্ট হইতে, від такого забуття) буддƨі-на̄ш́аƨ̣ (সদ্ব্যবসায়ের নাশ, руйнування рішучості осягнення свого духовного “я”) буддƨі-на̄ш́а̄т (বুদ্ধি নাশ হইতে, від руйнування такої рішучості, буддƨі) [пума̄н] (মনুষ্য, людина) пран̣аш́йаті (সংসার কূপে পতিত হয়, падає в колодязь Самсари) ॥৬৩॥
ক্রোধ হইতে З гніва মোহ омана, মোহ প্রবল হইলে коли омана стає сильною, тоді স্মৃতি-বিভ্রম втрата пам’яті, স্মৃতিবিভ্রম হইতে від такого забуття বুদ্ধিনাশ руйнування буддƨі, এবং বুদ্ধিনাশ হইতে а від руйнування буддƨі, সর্ব্বনাশ হয় все гине ॥৬৩॥
Від гніву виникає омана, а сила омани спричиняє забудькуватість; забудькуватість руйнує мудрість (буддƨі), а коли мудрість загублена, людина втрачає все. (63)
(1 english edition) krodhat — From anger, sammohah — inability to distinguish duty and nonduty; bhavati — occurs. sammohat — From such indecision; smrti-vibhramah — forgetfulness of the scriptural teachings of true self-interest; (bhavati) — occurs. smrti-bhramsat — From forgetfulness; buddhi-nasah – destruction of truth-seeking intelligence; (bhavati) — occurs. buddhi-nasat — And from destruction of intelligence; (puman) — a man; pranasyati — falls into the dark well of samsara, the cycle of birth and death in the material world.
From anger, delusion arises, and the power of delusion causes forgetfulness; forgetfulness destroys good intelligence, and when intelligence fails, one loses all. (63) Від гніву виникає омана, а сила омани спричиняє забудькуватість; забудькуватість руйнує добрий буддƨі, а коли буддƨі відмовляє, людина втрачає все.
(2 english edition) krodhāt — From anger; saṁmohaḥ — delusion; bhavati — occurs. saṁmohāt — From delusion; smṛti-vibhramaḥ — forgetfulness of scriptural morality; (bhavati) — occurs. smṛti-bhraṁ śāt — From forgetfulness; buddhi-nāśaḥ — loss of truth-seeking intelligence; (bhavati) — occurs. buddhi-nāśāt — From loss of intelligence; (pumān) — a person; praṇaśyati — falls into saṁsāra, the cycle of birth and death in the material world.
Anger gives rise to delusion, and the power of delusion causes forgetfulness; forgetfulness destroys the intelligence, and when the intelligence is lost, one loses all. (63) Гнів породжує оману, а сила омани спричиняє забудькуватість; забудькуватість руйнує буддƨі, а коли втрачається буддƨі, людина втрачає все.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

кродƨа̄т — із гніву; бƨаваті — виникає; саммоƨаƨ̣ — цілковита ілюзія; саммоƨа̄т — від ілюзії; смриті — пам’яті; вібƨрамаƨ̣ — затьмарення; смриті-бƨрам̇ш́а̄т — після затьмарення пам’яті; буддƨі-на̄ш́аƨ̣ — втрата інтелекту; буддƨі-на̄ш́а̄т — і з втрати інтелекту; пран̣аш́йаті — падає.
Гнів породжує оману, омана затьмарює пам’ять. Коли пам’ять затьмарена, пропадає інтелект, а коли інтелект втрачено, людина знову падає в баюр матеріального світу. (63)

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

У людини, яка медитує на об’єкти насолоди, зростає прив’язаність до них. З прив’язаності виникає пристрасть, з пристрасті народжується гнів, з гніву — омана, з омани — втрата пам’яті, з втрати пам’яті — втрата мудрості, з втрати мудрості — повна руїна. (62–63)
З іншого боку, розглянемо згубні наслідки псевдоаскетизму (пхалгу-вайраг’я). Навіть медитація на феноменальні об’єкти, коли людина фізично утримується від мирських насолод, породжує пристрасть; пристрасть, отримавши відсіч, викликає гнів; гнів веде до омани; омана зраджує пам’ять; втрата пам’яті стирає все справжнє розуміння і уявлення про Абсолютну Особу, а втрата чистого буддƨі, зрештою, веде до знищення. Навіть у механічній практиці чи псевдоаскетизмі, відірваному від чистої відданості Богу, немає порятунку від ментальных спекуляцій, які поступово породжують жагу до земних насолод у грубій чи витонченій формі, що врешті-решт веде аскета у вир самознищення.

▶ Бƨактівінод Тхакур:

Видвад-ранджана:
111
.
Расіка-ранджана:
111

▶ Віш́вана̄тха Чакраварті̄ Тха̄кур:

111
.

 

रागद्वेषविमुक्तैस्तु विषयानिन्द्रियैश्चरन् ।
आत्मवश्यैर्विधेयात्मा प्रसादमधिगच्छति ॥६४॥
ра̄ґа-двеш̣а-вімуктаіс ту
^{від прихильності неприязні вільний але}
віш̣айа̄н індрійаіш́ чаран
^{об’єкти чуттів   чуттями  сприймаючи}
а̄тма-ваш́йаір відƨейа̄тма̄
^{собою керуючий, що підпорядкував розум}
праса̄дам адƨіґаччхаті
^{задоволення серця    знаходить}
В той час, як йоґ, який себе звільняє
від всіх прихильностей та антипатій,
відречений у відданості Богу,
хоча й приймаючи мирські об’єкти
чуттями, які діють під контролем,
знаходить повне задоволення у серці. (64)

▶ Примітки: ^{(Милість Бога як повна задоволеність серця)}

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

ра̄ґа-двеша-вімуктаіƨ̣ (আসক্তি ও বিদ্বেষ শূন্য, Вільний від прив’язаності та антагонізму) а̄тма-ваш́йаіƨ̣ (আত্ম-বশীভূত, маючи під контролем своє “я”) індрійаіƨ̣ (ইন্দ্রগণের দ্বারা, через органи почуттів) вішайа̄н (বিষয় সকল, всі об’єкти) чаран (গ্রহণ করিয়াও, приймаючи також), відƨейа-а̄тма̄ (বচনানুরূপ কার্য্যকারী, людина, яка діє відповідно до священних писань) ту (কিন্তু, проте) праса̄дам (চিত্ত-প্রসন্নতা, задоволення серця) адƨіґаччхаті (লাভ করেন, досягає) ॥৬৪॥
কিন্তু Але যুক্তবৈরাগ্য অবলম্বনকারী спираючись на зречення у відданості Богу রাগদ্বেষ ত্যাগ পূর্ব্বক спершу відкидаючи пристрасті та антипатії, আত্মবশীভূত ইন্দ্রিয়গণের দ্বারা за допомогою контрольованих органів чуття জড়বিষয় матеріальні об’єкти গ্রহণ করিয়াও приймаючи, চিত্তপ্রসাদ задоволення серця লাভ করেন здобуває ॥৬৪॥
Але, спираючись на зречення у відданості Богу, бƨакті-йоґ звільняється від усіх пристрастей та антипатій. Хоча й приймаючи чуттєві об’єкти за допомогою контрольованих чуттів, він досягає цілковитого вдоволення серця. (64)
(1 english edition) tu — But ; vidheya-atma — the person who acts in accordance with scriptural injunctions; caran — even while accepting; visayan — the sense objects; atma-vasyaih — by the conquered; indriyaih — senses; raga-dvesa- vimuktaih — freed from attraction and repulsion; adhigacchati — attains; prasadam — contentment of heart.
However, a true devotee on the path of renunciation in devotion (yukta-vairagya) acts exclusively for My transcendental satisfaction. Abandoning attachment and envy, although accepting sense objects with his controlled senses, he attains full contentment of heart. (64) Але справжній відданий, що йде шляхом зречення у відданості (юкта-вайраґ’я), діє виключно заради Мого трансцендентного вдоволення. Відкинувши прив’язаність і заздрість, хоча й приймаючи чуттєві об’єкти за допомогою контрольованих чуттів, він досягає цілковитого вдоволення серця.
(2 english edition) tu — But; vidheya-ātmā — the person who can control his mind at will—whose mind is obedient to him; rāga-dveṣa-vimuktaiḥ (or -viyuktaiḥ in another reading) — free from attraction and repulsion, adopting yukta-vairāgya or devotionally integrated detachment; charan — actively accepting; viṣayān — objects; ātma-vaśyaiḥ indriyaiḥ — through senses under his own control; adhigachchhati — attains; prasādam — tranquillity.
But the integrated person who can control his mind at will, and who, free from attraction and repulsion, accepts his worldly necessities through his controlled senses, attains tranquillity. (64) Але цілісна людина, яка може керувати своїм розумом за власним бажанням, і яка, вільна від потягу і відрази, приймає свої земні потреби за допомогою контрольованих чуттів, досягає спокою.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ра̄ґа — прихильності; двеша — відчуженості; вімуктаіƨ̣ — тим, хто звільнився від; ту — але; вішайа̄н — об’єкти чуттів; індрійаіƨ̣ — чуттями; чаран — діючи; а̄тма-ваш́йаіƨ̣ — під контролем; відƨейа-а̄тма̄ — той, хто додержується засад, що впорядковують його життя у свободі; праса̄дам — Господня милість; адƨіґаччхаті — досягає.
На людину, вільну від усякої прихильності та антипатій і здатну опановувати свої почуття за допомогою засад, що впорядковують її життя і ведуть до свободи, сходить Господня милість. (64)

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

Людина, яка володіє собою, досягає спокою розуму, приймаючи насолоди через контрольовані чуття, вільні від прив’язаності чи ненависті. (64)
Самоконтрольована і врівноважена душа може насолоджуватися досконалим блаженством у своєму розумі, незважаючи на видиме застосування своїх регульованих чуттів до об’єктів феноменального світу, тому що вона повністю вільна від будь-якого почуття любові чи ненависті до чуттєвого сприйняття. Справжній йоґ, істинний відданий Верховного Господа, не має ні симпатії, ні антипатії до жодного мирського об’єкта. Він повністю контролює свої чуття і залучає їх до служіння Абсолютній Особі, і в цьому полягає їхнє належне використання.

▶ Бƨактівінод Тхакур:

Видвад-ранджана:
111
.
Расіка-ранджана:
111

▶ Віш́вана̄тха Чакраварті̄ Тха̄кур:

111
.

 

प्रसादे सर्व्वदुःखानां हानिरस्योपजायते ।
प्रसन्नचेतसो ह्यशु बुद्धिः पर्य्यवतिष्ठते ॥६५॥
праса̄де сарва-дуƨ̣кха̄на̄м̇
^{з милості Бога    всіх     страждань}
ƨа̄нір асйопаджа̄йате
^{припинення  його  відбувається}
прасанна-четасо ƨй а̄ш́у
^{із задоволеним  серцем   !  швидко}
буддƨіƨ̣ парйаватіш̣т̣ƨате
^{мудрість  утверджується  на бажаній меті}
Зникають всі страждання у людини,
яка у серці вмиротворення знаходить.
І мудрість її скоро, неодмінно,
утверджується в ба́жаній меті. (65)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

праса̄де [саті] (চিত্ত প্রসাদ লাভ হইলে, Здобувши вдоволення в серці) асйа (ইহার অর্থাৎ নিগৃহীত-চিত্ত ব্যাক্তির, у особи з контрольованим розумом) сарва дуƨ̣кха̄на̄м̇  (আধ্যাত্মিকাদি সকল দুঃখের, усіх видів страждань) ƨа̄ніƨ̣ (অবসান, закінчення) упаджа̄йате (হয়, відбувається), ƨі (যেহেতু, оскільки) прасанна-четасаƨ̣ (প্রসন্নচিত্ত পুরুষের, у людини з задоволеним серцем) буддƨіƨ̣ (বুদ্ধি, буддƨі, мудрість) а̄ш́у (শীঘ্রই, швидко) парі аватішт̣ƨате (স্বাভীষ্টের প্রতি সর্ব্বতোভাবে স্থির হইয়া থাকে, стає цілком стабільним у досягненні бажаного) ॥৬৫॥
চিত্ত Сердечне প্রসাদ умиротворення লাভ হইলে здобувши, সর্ব্বপ্রকার усякого দুঃখ горя নাশ знищення হয় відбувається. প্রসন্ন-চেতার Умиротвореного серця বুদ্ধি мудрість শীঘ্রই скоро স্বীয় অভীষ্টের প্রতি до своїх бажань সর্ব্বতোভাবে у всіх відношеннях স্থিরা стійкою হয় стає. অতএব Отже ভক্তিদ্বারাই лише через відданість Богу চিত্ত серце প্রসাদ умиротворено সম্ভব може бути ॥৬৫॥
Коли людина знаходить вдоволення в серці, всі її страждання зникають. Мудрість такої людини незабаром повністю зосереджується на бажаній меті. Отже, тільки бƨакті, відданістю Богу, можна досягти спокою в серці. (65)
(1 english edition) prasade (sati) — When the heart is content, asya — for he whose mind is withdrawn; hanih — the end; sarva-duhkhanam — of all the various miseries of adhyatmika, adhidaivika, and adhibhautika; upajayate — occurs; hi — since; buddhih — the intelligence; prasanna-cetasah — of the joyful-hearted person; asu — very soon; pari-avatisthate — attains complete steadiness towards his desired goal.
When one gains contentment of heart, all his miseries are vanquished. Such a person’s intelligence soon becomes fully fixed upon his desired goal. Therefore, only by bhakti, devotion, can one attain a tranquil heart. (65) Коли людина знаходить вдоволення в серці, всі її страждання зникають. Розум такої людини незабаром повністю зосереджується на бажаній меті. Отже, тільки бгакті, відданістю, можна досягти спокою в серці.
(2 english edition) prasāde (sati) — When the heart is tranquil; asya — for such a person; hāniḥ — the end; sarva-duḥkhānām — of all sorrows; upajāyate — occurs; hi — since; buddhiḥ — the wisdom; prasanna-chetasaḥ — of the peaceful-hearted person; āśu — swiftly becomes; pari-avatiṣṭhate — steadfast.
When one attains a peaceful heart, all his sorrows are dispelled. The tranquil person’s wisdom swiftly becomes steadfast. (65) Коли людина досягає миру в серці, всі її печалі розвіюються. Мудрість спокійної людини швидко стає непохитною.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

праса̄де — коли сходить безпідставна Господня ласка; сарва — усіх; дуƨ̣кха̄на̄м — матеріальних нещасть; ƨа̄ніƨ̣ — руйнування; асйа — його; упаджа̄йате — відбувається; прасанна-четасаƨ̣ — того, хто щасливо мислить; ƨі — неодмінно; а̄ш́у — дуже скоро; буддƨіƨ̣ — інтелект; парі — достатньо; аватішт̣ƨате — укріплюється.
Для того, хто таким чином віднайшов задоволення (в свідомості Кр̣шн̣и), більше не існує троякого роду страждань матеріального існування; за такої вмиротвореної свідомості інтелект людини стає стійким. (65)

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

Коли він досягне вмиротворення (тобто відданости Богу), усім його стражданням настане кінець. Бо мудрість вмиротвореного розуму миттєво стає непохитною. (65)
Досягнення досконалого блаженства через діяльність у відданості Богові відганяє всі страждання, і розум блаженної душі завжди зосереджений на любовному служінні своєму обожнюваному Об’єктові (Абсолютній Особі). Спокій розуму можливий лише завдяки лише настрою відданості Богові.

▶ Бƨактівінод Тхакур:

Видвад-ранджана:
111
.
Расіка-ранджана:
111

▶ Віш́вана̄тха Чакраварті̄ Тха̄кур:

111
.

 

नास्ति बुद्धिरयुक्तस्य न चायुक्तस्य भावना ।
न चाभावयतः शान्तिरशान्तस्य कुतः सुखम् ॥६६॥
на̄сті буддƨір айуктасйа
^{немає самопізнання  без приборкання розуму}
на ча̄йуктасйа бƨа̄вана̄
^{немає без самоконтролю  медитації на Бога}
на ча̄бƨа̄вайатаƨ̣ ш́а̄нтір
^{немає без цієї медитації  умиротворення}
аш́а̄нтасйа кутаƨ̣ сукхам
^{без миру всередині  звідки  щастя}
Авжеж, не може ствердитися в йозі
той, хто чуття свої не контролює.
А без контролю над чуттями неможливі
самопізнання й медітація духовна.
А без такої медітації на Бога
блаженства внутрішнього не відчути.
А той, хто спокою в душі не має,
як може він на щастя сподіватись? (66)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

айуктасйа (অবশীকৃত-চিত্তের, У людини з неконтрольованим розумом та чуттями) буддƨіƨ̣ (আত্মবিষয়িণী প্রজ্ঞা, мудрість самопізнання) на асті (নাই відсутня), айуктасйа (তাদৃশ প্রজ্ঞা রহিতের, той, хто позбавлений такої мудрості) бƨа̄вана̄ ча (পরমেশ্বর ধ্যানও, медітація на Всевишнього) на [асти] (নাই, також відсутня), абƨа̄вайатаƨ̣ (অকৃতধ্যান ব্যক্তির, у людини, в якої нема досвіду такої трансцендентної медітації) ш́а̄нтіƨ̣ ча (শান্তিও, досвіда вічного буття) на [асти] (নাই, також не має), аш́а̄нтасйа (শান্তি রহিত ব্যক্তির, у того, хто позбавлен такого божественного умиротворення) сукхам (সুখ, щастя) кутаƨ̣ (কোথায়? অর্থাৎ সুখও নাই, звідки? Тобто, щастя також відсутнє).
অজিতেন্দ্রিয়ের В того, хто не володіє своїми чуттями, বিচার শক্তি сила судження নাই відсутня, ভাবধারাও а потік думок অর্থশূন্য безглуздий. শুদ্ধভাবধারাশূন্য Без чистого потоку думок ব্যক্তির людини শান্তি умиротворення через трансендентний досвід লাভ досягти হয় না не можливо. অশান্ত ব্যক্তির Без шанти, індивідуального трансендентного досвіду পরম вищого সুখ щастя লাভের здобуття আশা надія কোথায় де? ॥৬৬॥
Людина з неконтрольованими чуттями не має сили судження, а її думки позбавлені сенсу. Той, хто не має чистоти помислів, не може досягти спокою, а без душевного спокою як можна сподіватися на справжнє щастя? (66)
(1 english edition) ayuktasya — For a person of uncontrolled mind; na asti — there is no; buddhih — intelligence to know the self. ayuktasya — For such a person devoid of this intelligence; na ca (asti) — there is also no; bhavana — meditation upon the Supreme Lord. abhavayatah — For a person who does not thus meditate; na ca (asti) — there is also no, santih — peace. asantasya — For a person who is bereft of peace; kutah — where is; sukham — happiness? i.e., there is no happiness.
A person with uncontrolled senses has no power of judgement, and his thoughts are meaningless. One who has no purity of thought cannot attain peace, and without peace of mind, how can anyone hope to attnin true happiness? (66) Людина з неконтрольованими чуттями не має сили судження, а її думки позбавлені сенсу. Той, хто не має чистоти помислів, не може досягти спокою, а без душевного спокою як можна сподіватися на справжнє щастя?
(2 english edition) ayuktasya — For a person without self-control; na asti — there is no; buddhiḥ — wisdom, self-knowledge. ayuktasya — For such a person devoid of this intelligence; na cha (asti) — there is no; bhāvanā — meditation on the Lord, purity of thought. abhāvayataḥ — For one without meditation; na cha (asti) — there is no; śāntiḥ — peace. aśāntasya — For a person who has no peace; kutaḥ — where is; sukham — happiness?
A person bereft of self-control can have neither wisdom nor meditation. Without meditation there is no peace, and without peace, where is the hope for happiness? (66) Людина, позбавлена самоконтролю, не може мати ні мудрості, ні медитації. Без медитації немає миру, а без миру – де надія на щастя?

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

на асті — не може бути; буддƨіƨ̣ — трансцендентний інтелект; айуктасйа — того, хто не зв’язаний (із свідомістю Кришн̣и); на — не; ча — і; айуктасйа — того, хто позбавлений свідомості Кришн̣и; бƨа̄вана̄ — розум, який укріпився (в щасті); на — не; ча — і; абƨа̄вайатаƨ̣ — того, хто не укріпився; ш́а̄нтіƨ̣ — мир; аш́а̄нтасйа — неспокійного; кутаƨ̣ — де; сукхам — щастя.
Людина, яка не зв’язана з Всевишнім (в свідомості Кр̣шн̣и), не може мати ані трансцендентного інтелекту, ані стійкого розуму, без яких спокій немислимий. А хіба можливе щастя без умиротворення? (66)

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

Немає мудрості в того, хто не відчуває схильності до Верховного Господа. Без відданості Богу немає медитації. Той, хто не медитує на Господа, не може знайти умиротворення. Звідки ж прийде трансцендентне блаженство до людини? (66)
Той, хто не прив’язаний до лотосових стоп Верховного Господа вічним тиком божественної Любови, що невпинно прогресує, не може звільнитися від земних спокус. Як він може досягти умиротворення, якщо не тримає їх під контролем? А як без вмиротворення досягти трансцендентного блаженства? Людина, яка не контролює свого розуму, не має знання про свою справжню сутність. Не маючи такого знання, вони не можуть осягнути Трансцендентного Бога-Особу Абсолюту. Той, хто не може медитувати на особистість Абсолюту, бо не має справжнього уявлення про Абсолютну Особу, не може мати умиротворення розуму, який постійно мінливий і неспокійний, а без такого душевного спокою хіба може бути справжнє і постійне блаженство, яке характеризує усвідомлення Бога?

▶ Бƨактівінод Тхакур:

Видвад-ранджана:
111
.
Расіка-ранджана:
111

▶ Віш́вана̄тха Чакраварті̄ Тха̄кур:

111
.

 

इन्द्रियाणां हि चरतां यन्मनोऽनुविधीयते ।
तदस्य हरति प्रज्ञां वायुर्नावमिवाम्भसि ॥६७॥
індрійа̄н̣а̄м̇ ƨі чарата̄м̇
^{серед почуттів    !    блукаючих}
йан мано ’нувідƨі̄йате  
^{якому   розум          слідує}
тад асйа ƨараті праджн̃а̄м̇
  ^{то     його    забирає        мудрість}
ва̄йур на̄вам іва̄мбƨасі
   ^{вітер      човен     як   в океані}
Як вітер у бурхливім океані
кидає човен з біку в бік як хоче,
так розум, що підкорений чуттям,
за ними слідує і мудрість відбирає
в не здатного собою володіти. (67)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

ƨі (যেহেতু, Оскільки) ва̄йуƨ̣ (প্রতিকূল বায়ু, несприятливий вітер) амбƨасі (সমুদ্র, у океані) на̄вам іва (যেমন নৌকাকে, як човен) [ƨараті] (বিচলিত করে, розхитує), [тадват] (সেইরূপ, так само) чарата̄м̇  (স্ব স্ব বিষয়ে বিচরণকারী, переслідуючи свої об’єкти) індрійа̄н̣а̄м (ইন্দ্রিয়গণের মধ্যে, серед органів чуттів) йат (যে একটি ইন্দ্রিয়, якесь одне чуття) манаƨ̣ (মনকে, якому розум) анувідƨı̄йате (অনুগমন করে, слідує) тат (সেই একটি ইন্দ্রিয়ই, саме це чуття) асйа (এই মনের বা অজিতেন্দ্রিয় পুরুষের, розуму або людині, яка не контролює свої чуття) праджн̃а̄м (বুদ্ধিকে, мудрість) ƨараті (হরণ করে অর্থাৎ বিষয়ে আকৃষ্ট করে, викрадає, тобто притягує до цього обїекта) ॥৬৭॥
যেহেতু Оскільки সমুদ্রস্থিত у океані নৌকাকে човен প্রতিকূল несприятливий বায়ু вітер যেরূপ так само ইতস্থতঃ туди-сюди সঞ্চালিত করে кидає, সেইরূপ подібно বিষয়ে বিচরণশীল ইন্দ্রিয়ের чуття, що блукають серед своїх об’єктів, পশ্চাৎ-ধাবনকারী মনও також розум, що біжить за ними অযুক্ত পুরুষের у не зайнятої в йозі людини প্রজ্ঞাকে мудрість হরণ করে викрадає ॥৬৭॥
Як човен в океані кидає туди-сюди несприятливий вітер, так і розум, що біжить за чуттями, які блукають серед чуттєвих об’єктів, відбирає мудрість у не зайнятої в йозі людини. (67)
(1 english edition) hi — Because; iva — just as; vayuh — an unfavorable wind; (harati) — hurls away; navam — a boat; ambhasi — on the ocean; (tadvat) — similarly; indriyanam — among the various senses; caratam — that wander after their respeciive objects; yat — any particular sense; anuvidhiyate — which follows; manah — the mind; tat — that single sense; harati — snatches away, i.e. lures toward sense objects; prajnam — the intelligence; asya — of that mind of the person bereft of sense-control.
Because as a boat on the ocean is thrust hither and thither by an unfavorable wind, similarly, the mind which runs after the senses that loiter amongst sensual objects snatches away the intelligence of the maladjusted, unengaged person. (67) Бо як човен в океані кидає туди-сюди несприятливий вітер, так і розум, що біжить за чуттями, які блукають серед чуттєвих об’єктів, відбирає мудрість у непристосованої, розгубленої людини.
(2 english edition) hi — Because; iva — as; vāyuḥ — an unfavourable wind; (harati) — carries away; nāvam — a boat; ambhasi — on the ocean; (tadvat) — similarly; indriyāṇām — of the senses; charatāṁ — that wander about their objects; yat — whichever sense; manaḥ — the mind; anuvidhīyate — follows; tat — that sense; harati — carries away, lures towards its object; prajñām — the wisdom, intelligence; asya — of that person bereft of self-control.
As a boat on the ocean is thrown off course by an unfavourable wind, similarly, the wisdom of a person lacking self-control is carried away by even one of the roaming senses that the mind might follow. (67) Як човен в океані збиває з курсу несприятливий вітер, так і мудрість людини, якій бракує самоконтролю, забирає навіть одне з блукаючих чуттів, за яким може слідувати розум.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

індрійа̄н̣а̄м — чуттями; ƨі — неодмінно; чарата̄м — що блукають; йат — у кого; манаƨ̣ — розум; анувідƨı̄йате — постійно втягнуто; тат — те; асйа — його; ƨараті — уносить; праджн̃а̄м — інтелект; ва̄йуƨ̣ — вітер; на̄вам — човен; іва — як; амбƨасі — у воді.
Як сильний вітер зносить човен в море, так само й одне-однісіньке невиразне почуття, що охопило розум людини, може цілком потьмарити її свідомість. (67)

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

Подібно до того, як шторм несе корабель у морі, так і слідування розуму за неконтрольованими чуттями позбавляє його здатності розрізняти. (67)
Як корабель, що його кидає з боку в бік і перевертає несприятливим сильним штормом, врешті-решт зазнає аварії і гине, так і неконтрольований розум емоційної людини позбавляє її здатності розрізняти і врешті-решт руйнує її, збиваючи зі шляху чистої відданості Богу.

▶ Бƨактівінод Тхакур:

Видвад-ранджана:
111
.
Расіка-ранджана:
111

▶ Віш́вана̄тха Чакраварті̄ Тха̄кур:

111
.

 

तस्माद्यस्य महाबाहो निगृहीतानि सर्व्वशः ।
इन्द्रियाणीन्द्रियार्थेभ्यस्तस्य प्रज्ञा प्रतिष्ठिता ॥६८॥
тасма̄д йасйа маƨа̄-ба̄ƨо
    ^{тому     його,   о підкорювач ворогів}
ніґр̣ƨі̄та̄ні сарваш́аƨ̣
^{підпорядковані    повністю}
індрійа̄н̣і̄ндрійа̄ртхебƨйас
^{почуття від чуттєвих об’єктів}
тасйа праджн̃а̄ пратіш̣т̣хіта̄
   ^{його     мудрість    затверджена вірно}
О переможець ворогів, тож знай,
що той, хто в зреченні у відданості Богу
свої чуття відсторонив від їх об’єктів,
авжеж, затвердився у мудрості духовній. (68)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

[ƨе] маƨа̄-ба̄ƨо (হে শত্রু নিগ্রহকারী! О переможець ворогів!) тасма̄т (সেই হেতু, отже) йасйа (যাঁহার, того, хто) індрійа̄н̣і (ইন্দ্রিয়গণ чуттеві органи) індрійа-артхебƨйаƨ̣ (ইন্দ্রিয়গ্রাহ্য বিষয় হইতে, від об’єктів чуттєвого сприйняття) сарваш́аƨ̣ (সর্ব্বপ্রকারে, у всіх відносинах) ніґриƨı̄та̄ні (নিগৃহীত হইয়াছে, відсторонив ), тасйа (তাঁহারই, його) праджн̃а̄ (বুদ্ধি, буддхі, мудрість) пратішт̣хіта̄ (প্রতিষ্ঠিত বলিয়া জানিবে, знай як затверджену).
অতএব Отже, হে মহাবাহো о великий воїне! যাহার У кого ইন্দ্রিয় чуття সকল всі যুক্তবৈরাগ্য দ্বারা завдяки юкта-вайраґ’ї, зреченню у відданості Богу বিষয় হইতে від мирських об’єктів  সর্ব্বতোভাবে усебічно নিগৃহীত হইয়াছে були відведені, তাহারই саме той প্রজ্ঞা у божественній мудрості প্রতিষ্ঠিত утвердився, জানিবে знай ॥৬৮॥
Тому знай, о переможець ворогів, що той, чиї чуття повністю відсторонені від чуттєвих об’єктів завдяки зреченню у відданості Богу, юкта-вайраґ’ї, безсумнівно, є людиною, що утвердилася у божественній мудрості. (68)
(1 english edition) (he) maha-baho — O subduer of the enemy; tasmat — therefore; yasya — he whose; indriyani — senses; nigrhitani — have been subdued and withdrawn; sarvasah — fully; indriya-arthebhyah — from the sense objects; tasya — his; prajna — intelligence; pratisthita — is to be known as properly adjusted.
Therefore you should know, O subduer of the enemy, that one whose senses have been completely withdrawn from the sensual objects through renunciation in devotion, yukta-vairagya, is surely a man of perfectly adjusted intelligence. (68) Тому знай, о приборкувачу ворогів, що той, чиї чуття повністю відсторонені від чуттєвих об’єктів завдяки зреченню у відданості Богу, юкта-вайраґ’ї, безсумнівно, є людиною з досконало розвиненим буддƨі.
(2 english edition) (he) mahā-bāho — O subduer of the enemy; tasmāt — therefore; yasya — he whose; indriyāṇi — senses; nigṛhītāni — are withdrawn; sarvaśaḥ — fully; indriya-arthebhyaḥ — from the sense objects; tasya — his; prajñā — wisdom; pratiṣṭhitā — is firmly established.
Therefore, O subduer of the enemy, one whose senses are fully withdrawn from their objects is a person of firmly established wisdom. (68) Тому, о приборкувачу ворогів, той, чиї чуття повністю відсторонені від їхніх об’єктів, є людиною твердої мудрості.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

тасма̄т — тому; йасйа — чий; маƨа̄-ба̄ƨо — о міцнорукий; ніґриƨı̄та̄ні — таким чином приборкані; сарваш́аƨ̣ — усе навколо; індрійа̄н̣і — чуття; індрійа-артхебƨйаƨ̣ — від об’єктів чуттів; тасйа — його; праджн̃а̄ — інтелект; пратішт̣ƨіта̄ — зосереджений.
Тому, той, хто утримує свої чуття від контакту з їхніми об’єктами, безумовно має стійку свідомість, о міцнорукий. (68)

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

Отже, о великий воїне! Йоґ добре затверджен у мудрості, якщо його чуття повністю контролюються та відсторонені від їхніх об’єктів. (68)
«Так, о великий воїне! Той, чий розум не піддається впливу чуттєвого сприйняття, але контролюється справжним аскетизмом (юкта-вайраґ’я), володіє добре врівноваженою мудростю, здатною до розрізнення».

▶ Бƨактівінод Тхакур:

Видвад-ранджана:
111
.
Расіка-ранджана:
111

▶ Віш́вана̄тха Чакраварті̄ Тха̄кур:

111
.

 

या निशा सर्व्वभूतानां तस्यां जागर्त्ति संयमी ।
यस्यां जाग्रति भूतानि सा निशा पश्यतो मुनेः ॥६९॥
йа̄ ніш́а̄ сарва-бƨӯта̄на̄м̇
^{що    ніч      для всіх          істот}
тасйа̄м̇ джа̄ґарті сам̇йамі̄
   ^{у тому     пробуджені       мудреці}
йасйа̄м̇ джа̄ґраті бƨӯта̄ні
   ^{у чому     пробуджені      істоти}
са̄ ніш́а̄ паш́йато мунеƨ̣
 ^{то     ніч    що бачить   для мудреця,}   
Те, що є днем для мудреця святого,
для інших всіх істот як темна ніч.
А те, що день для всіх істот,
(що лише зовнішніх утіх жадають,)
то ніч для мудреця, (що має
нектарний досвід внутрішнього щастя). (69)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

йа̄ ніш́а̄ сарва–бƨӯта̄на̄м̇ (বুদ্ধি দুই প্রকার—আত্ম-প্রবণা ও বিষয়-প্রবণা—যে আত্মা-প্রবণা বুদ্ধি সর্ব্বভূতের নিশা স্বরূপ, জড়মুগ্ধ জীবসকল ঐ রাত্রিতে নিদ্রিত থাকায় তাহাতে প্রাপ্য বস্তুর জ্ঞান লাভ করিতে পারে না, Буддƨі буває двох видів: зосереджений на самопізнанні та зосереджений на зовнішніх об’єктах. Буддƨі, який зосереджений на самопізнанні, подібний до ночі для всіх істот. Всі істоти, що заморочені матеріальним світом, залишаються сплячими протягом цієї “ночі” і не можуть досягти духовного знання). тасйа̄м̇ (সকল প্রাণীর আত্মা-প্রবণ বুদ্ধুরূপ রাত্রিতে, Тієї ночі, коли всі живі істоти сплять для духовного самопізнання,) сам̇йамı̄ (স্থিতপ্রজ্ঞ ব্যক্তি, той, що затверджений у божественній мудрості,) джа̄ґарті (জাগ্রত থাকেন অর্থাৎ আত্মবুদ্ধিনিষ্ঠ আনন্দকে সাক্ষাৎ অনুভব করেন, перебуває у пробудженому стані, безпосередньо відчуваючи блаженство своєї душі за допомогою свого одухотвореного буддƨі). йасйа̄м̇ (যে বিষয়-প্রবণা বুদ্ধিতে, Той матеріалістичний буддƨі, в якому) бƨӯта̄ні (সর্ব্বপ্রাণী, всі живі істоти) джа̄ґраті (জাগ্রত থাকে অর্থাৎ বিষয়নিষ্ঠ সুখ-দুঃখ শোক-মোহাদি অনুভব করে, пробуджені, тобто, зосереджуючись на зовнішніх об’єктах, вони відчувають радість і страждання, смуток, ілюзії тощо), са̄ (সেই বিষয়-প্রবণ বুদ্ধিই, такий матеріалістичний буддƨі) ніш́а̄ (রাত্রি অর্থাৎ বিষয়নিষ্ঠ সুখ-দুঃখাদিতে তিনি উদাসীন থাকেন, є ніччю, тобто мудрець залишається байдужим до двоїстості матеріалізму, що ґрунтується на задоволенні та болю) паш́йатаƨ̣ (সংসারী-লোকের বিষয়নিষ্ঠতার পরিণামদর্শী, той, хто усвідомлює наслідки матеріалістичних зусиль мирських людей) мунеƨ̣ (স্থিতপ্রজ্ঞের, мудрець зі стійким буддƨі).
জড়মুগ্ধ Для зачарованих матеріальним світом জীবের істот আত্মানিষ্ঠ বুদ্ধিরূপ осягнення своєї духовної сутності নিশাতে як ніч, স্থিতপ্রজ্ঞ ব্যক্তি але стійкий у мудрості জাগ্রত থাকেন пробудженим залишається, অর্থাৎ тобто আত্মবুদ্ধিনিষ্ঠ той, хто зосереджений на самопізнанні, আনন্দ духовну радість অনুভব করেন відчуває. পক্ষান্তরে З іншого боку যে з тим বিষয় до мирських речей প্রবণ схильним বুদ্ধিতে усвідомленням জড়মুগ্ধ জীবগণ істоти, оманені матеріальним світом, জাগ্রত пробудженими থাকে залишаються, স্থিতপ্রজ্ঞের (але) для стійкого у мудрості তাহা це রাত্রিস্বরূপ як ніч, অর্থাৎ тобто তাহাতে до цього তিনি він সম্পূর্ণ повністю উদাসীন байдужий. স্থিতপ্রজ্ঞ Стійкий у мудрості জড়ে до матеріального উদাসীন байдужий, কিন্তু але চিদ্বিলাসী прагнучий до духовного, আর সাধারণ а звичайні জীব істоти জড়বিলাসী прагнучі до матеріального, কিন্তু але চিদানন্দহীন без позбавлені духовного щастя. (ইহাই Це є ভাবার্থ основний сенс) ॥৬৯॥
Якщо для зачарованих матеріалізмом живих істот духовне усвідомлення подібне до ночі, то самореалізована душа не спить, безпосередньо насолоджуючись божественним екстазом за допомогою своєї духовної мудрості. І навпаки, неспання матеріалістів, залежних від чуттєвої насолоди, — це ніч для самореалізованої людини, що цілковито байдужа до таких прагнень. Реалізовані душі, байдужі до земного, вічно радіють у божественному екстатичному плані, тоді як основна маса захоплена швидкоплинними земними примхами, позбавленими духовної радости. (Це і є основний сенс). (69)
(1 english edition) sarva-bhutanam ya nisa — Intelligence is of two kinds: divine, concerned with the self, and materialistic, concerned only with sensual objectives. Divine intelligence is just like night for all living beings who, immersed in ignorance, remain sleeping and unable to attain the desirable knowledge of reality. tasyam — In that night, when all living beings are asleep to self-knowledge; samyami — a person of fixed intelligence; jagarti — remains awake, directly experiencing bliss through his firmly established spiritual intelligence. yasyam — That materialistic intelligence in which; bhutani — all living beings; jagrati — remain awake, expenencing all the pleasures and pains, sorrows and delusions of materialism; sa — such materialistic intelligence is; nisa — night; muneh — for the sage of steady intelligence; pasyatah — who is aware of the consequences of the materialistic endeavors of worldly men, and therefore indifferent to the dualities of materialism which are based on pleasure and pain.
While spiritual awareness is like night for the living beings enchanted by materialism, the self-realized soul remains awake, directly relishing the divine ecstasy of his uninterrupted spiritual intelligence. On the contrary, the wakefulness of materialistic persons addicted to sense enjoyment is night for the self-realized person who is completely indifferent to such pursuits. The realized souls, indifferent to the mundane, are ever-joyful in the divine ecstatic plane, while the general mass is infatuated by fleeting mundane fancies devoid of spiritual joy. (This is the essential purport). (69) Якщо для зачарованих матеріалізмом живих істот духовне усвідомлення подібне до ночі, то самореалізована душа не спить, безпосередньо насолоджуючись божественним екстазом за допомогою своєї духовної мудрості. І навпаки, неспання матеріалістів, залежних від чуттєвої насолоди, — це ніч для самореалізованої людини, що цілковито байдужа до таких прагнень. Реалізовані душі, байдужі до земного, вічно радіють у божественному екстатичному плані, тоді як основна маса захоплена швидкоплинними земними примхами, позбавленими духовної радости. (Це і є основний сенс вірша).
(2 english edition) sarva-bhūtānām yā niśā — That which is night for all living beings (who, immersed in ignorance, remain asleep to spiritual knowledge); tasyām — in that night; saṁyamī — the self-disciplined person; jāgarti — remains awake (joyful in his spiritual intelligence). yasyām — That (mundane intelligence) in which; bhūtāni — all living beings; jāgrati — remain awake (experience the pleasures and pains, sorrows and delusions of worldly life); sā — such (mundane intelligence) is; niśā — night; muneḥ — for the sage; paśyataḥ — who sees (the futility of mundane endeavours and remains indifferent to the dualities).
That which is day for the self-controlled sage is night for all beings, and that which is day for all beings is night for the sage who sees. (The living beings absorbed in mundane life are asleep to the spiritual joy of the realised soul, who remains indifferent to their quest for the pleasures of the senses, devoid of spiritual joy). (69) Те, що є днем для мудреця, який володіє собою, є ніччю для всіх істот, і те, що є днем для всіх істот, є ніччю для мудреця, який бачить. (Живі істоти, занурені в мирське життя, сплять, не чуючи духовної радості просвітленої душі. Тоді як просвітлені душі залишається байдужою до цих пошуків чуттєвих насолод, в яких немає духовної радості).

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

йа̄ — яка; ніш́а̄ — ніч; сарва — усіх; бƨӯта̄на̄м — живих істот; тасйа̄м — у тій; джа̄ґарті — не спить; сам̇йамı̄ — самодисциплінований; йасйа̄м — у якій; джа̄ґраті — пробуджені; бƨӯта̄ні — усі істоти; са̄ — це є; ніш́а̄ — ніч; паш́йатаƨ̣ — для того, хто має внутрішнє бачення; мунеƨ̣ — мудрець.
Те, що для всіх істот ніч — час пробудження для того, хто володіє собою; коли ж усі живі істоти пробуджуються, для мудреця, який має внутрішнє бачення, настає ніч. (69)

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

Відданий Бога пробуждений для самопізнання, яке для людей з мирським мисленням подібне до темної ночі. Мирське життя, в якому світські люди не сплять, для такого мудреця, що осягнув своє “я” і Бога, подібне до темної ночі. (69)
Істинно мудрі є активними і пробудженими у сфері, де мирські люди є інертними і сплячими. Іншими словами, що для одного (невігласа) є ніч, для іншого (просвітленого) — день, і навпаки. О Арджуно! Буддƨі має дві складові: трансцендентну й емпіричну. Трансцендентний, або чистий буддƨі дрімає в мирському мисленні. Занурені в морок невігластва, люди не знають того, що пізнається чистим буддƨі. Люди зі здатністю розрізняти, що живуть духовним знанням, знанням про себе справжнього і про Бога, насолоджуються вічним миром і щастям, що випливають з цього знання, тоді як ті, що загрузли в смердючій скверні мирського розуму і прагнуть власних егоїстичних цілей, зачаровані Майєю і підвладні земним відносним поняттям. Для істинно мудрого це порожні мрії, і він приймає їх такими, якими вони є, якщо це необхідно.

▶ Бƨактівінод Тхакур:

Видвад-ранджана:
111
.
Расіка-ранджана:
111

▶ Віш́вана̄тха Чакраварті̄ Тха̄кур:

111
.

 

आपूर्य्यमाणमचलप्रतिष्ठं
समुद्रमापः प्रविशन्ति यद्वत् ।
तद्वत्कामा यं प्रविशन्ति सर्व्वे
स शान्तिमाप्नोति न कामकामी ॥७०॥
а̄пӯрйама̄н̣ам ачала-пратіш̣т̣ƨам̇
^{у наповнюваному    в спокої      перебуває}
самудрам а̄паƨ̣ правіш́анті йадват
^{океан         води           входить            як}
тадват ка̄ма̄ йам̇ правіш́анті сарве
^{так     бажання   в кого       входять          усі}
са ш́а̄нтім а̄пноті на ка̄ма-ка̄мі̄
^{той   спокій   знаходить   не бажаннь  жадає} 
Бездонний океан завжди спокійний,
хоча у нього безліч рік впадає.
Так само той, хто має мудрість непохитну,
вовік самовладання не втрачає,
коли його спокуси провокують.
Лише така людина досягає Шанті,
яке завжди для тих є недосяжним,
хто спраглий до чуттєвих насолод. (70)

▶ Примітки: ^{(Початок відповіді на 4-те запитання)}

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

а̄пӯрйама̄н̣ам (নানা নদ-নদী দ্বারা নিয়ত পরিপূর্ণ হইলেও, Хоча і постійно заповнений різними річками та потоками) ачала-пратішт̣ƨам̇  (অচলভাবে অবস্থিত, залишається нерухомим) самудрам (সমু্দ্র মধ্যে, в океан) йадват (যেমন, так як) а̄паƨ̣ (অন্য বর্ষার জলরাশি, вода після сезону дощів) правіш́анті (প্রবেশ করে, কিন্তু তাহার বেলাভূমি অতিক্রম করিতে পারে না, входить, але не може вийти з берегів). тадват (তদ্রূপ, Так само) сарве ка̄ма̄ƨ̣ (সমস্ত ভোগ্য বিষয়, всі приємні чуттєві речі) йам̇ правіш́анті (ভোগার্থ যে মুনির নিকট আসে, কিন্তু তাঁহার চিত্তের ক্ষোভ জন্মাইতে পারে না, ці спокуси, що приходять до мудреця, не можуть викликати збурення в його розумі); саƨ̣ (তিনিই, саме він) ш́а̄нтім (শান্তি, умиротворення, тобто досвід духовного блаженства) а̄пноті (লাভ করেন, здобуває). [ту] (কিন্তু, Але) ка̄ма-ка̄мı̄ (ভোগ কামনাশীল ব্যক্তি, той, що прагне чуттєвої насолоди) на [а̄пноти] (সেই শান্তি প্রাপ্ত হয় না, не може досягти цього умиротворення).
যেমন Як বহু багато নদনদী річок স্বয়ং পরিপূর্ণ ও গম্ভীর সমুদ্রে в океан, що сам по собі повний та глибокий, প্রবিষ্ট впадають, হয় কিন্তু але ক্ষোভিত хвилювання করিতে পারে না зробити не можуть, তদ্রূপ таким же чином কাম্য бажані বিষয়সমূ্হ об’єкти স্থিতপ্রজ্ঞ পুরুষে у стійкої у мудрості людині প্রবিষ্ট হয় проникають, কিন্তু але ক্ষোভ збурення জন্মাইতে викликати পারে না не можуть. অতএব Тож তিনিই саме він শান্তি умиротворення লাভ করেন здобуває, কিন্তু проте কামকামী ті, що жадають насолод, কখনই ніколи শান্তি спокою পায় না не знаходять. ॥৭০॥
Глибокий океан, що завжди повний сам по собі, залишається спокійним, незважаючи на безліч річок і потоків, що вливаються в нього. Так само і мудрець зі стійким буддƨі не збурюється, навіть коли в нього входять провокаційні чуттєві спокуси. Тому лише вона досягає миру, який завжди залишається недосяжним для тих, хто прагне чуттєвих насолод.
(1 english edition) yadvat — Just as; apah — water from various other sources, such as rainfall, etc.; pravisanti — enters; samudram — into the ocean; apuryamanam — which, always full from the waters of various rivers and streams; acala-pratistham — remains steady and unmoving, its water never exceeding the shore; tadvat — similarly; yam — that sage unto whom; sarve kama — all enjoyable sensual objects; pravisanti — approach to be enjoyed; cannot cause any agitation within his mind. sah — He indeed; apnoti — attains; santim — peace; (tu) — but; kama-kami- a person desirous of sense enjoyment, na (apnoti) — cannot achieve that peace.
The fathomless ocean, always full in itself, is never disturbed although many rivers and streams enter into it. Similarly, a person of steady intelligence is never agitated if provocative sensual temptations enter into him. Therefore, he alone attains peace, which is forever unattainable for the sensual pleasure-hunters. (70) Глибокий океан, що завжди повний сам по собі, залишається спокійним, незважаючи на безліч річок і потоків, що вливаються в нього. Так само і мудрець зі стійким буддƨі не збурюється, навіть коли в нього входять провокаційні чуттєві спокуси. Тому лише вона досягає миру, який завжди залишається недосяжним для тих, хто прагне чуттєвих насолод.
(2 english edition) yadvat — As; āpaḥ — water; praviśanti — enters; samudram — the ocean; āpūryamāṇam — which is always full; achala-pratiṣṭham — it remains steady, its water never crossing the shore; tadvat — similar is; yam — that sage who; sarve kāmāḥ — all desires; praviśanti — enter to be enjoyed (for they cannot disturb his mind). saḥ — He alone; āpnoti — attains; śāntim — peace; (tu) — but; kāma-kāmī — a person who nurtures desires; na (tad āpnoti) — cannot achieve that.
As the ocean remains full and unchanged though many rivers and streams enter into it, the person of firmly established wisdom attains peace despite all desires entering him. But a person who nurtures desires cannot know peace. (70) Як океан залишається повним і незмінним, хоча в нього впадає безліч річок і струмків, так і людина з міцно утвердженою мудрістю досягає спокою, незважаючи на всі бажання, що входять до неї. Але людина, яка плекає бажання, не може знати спокою.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

а̄пӯрйама̄н̣ам — завжди наповнений; ачала-пратішт̣ƨам — нерухомий; самудрам — океан; а̄паƨ̣ — води; правіш́анті — входять; йадват — як; тадват — так; ка̄ма̄ƨ̣ — бажання; йам — у кого; правіш́анті — входять; сарве — усі; саƨ̣ — та людина; ш́а̄нтім — мир; а̄пноті — досягає; на — не; ка̄ма-ка̄мı̄ — той, хто прагне виконувати свої бажання.
Океан завжди повний і незмінний, хоча в нього невпинно вливаються численні річки, так і людина, як не звертає уваги на безперервний потік бажань, досягає вмиротворення, на відміну од того, хто прагне задовольняти свої бажання. (70)

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

Як річки впадають в океан, що наповнюється їхніми водами, але залишається незворушним, так само і самовладнаний відданий Бога, хоч і сповнений усіх бажань, знаходить спокій, але не той, хто є рабом своїх пристрастей. (70)
Той, хто надмірно прив’язаний до чуттєвих насолод, ніколи не може стати щасливим. Як безліч річок, що впадають у величезний океан, не можуть створити в ньому хвилі, так і бажання, що переповнюють розум стриманої, суто розумної людини, не можуть порушити спокою її розуму. Тому така душа насолоджується вічним блаженством, а не той, хто є рабом своїх пристрастей.

▶ Бƨактівінод Тхакур:

Видвад-ранджана:
111
.
Расіка-ранджана:
111

▶ Віш́вана̄тха Чакраварті̄ Тха̄кур:

111
.

 

विहाय कामान्यः सर्व्वान्पुमांश्चरति निःस्पृहः ।
निर्म्ममो निरहङ्कारः स शान्तिमधिगच्छति ॥७१॥
віƨа̄йа ка̄ма̄н йаƨ̣ сарва̄н
^{відкинувши  жадання   хто     всі}
пума̄м̇ш́ чараті ніƨ̣спр̣ƨаƨ̣
   ^{людина       живе      без прагнень}
нірмамо ніраƨан̇ка̄раƨ̣
^{без «я і моє»   без гордині та егоїзму}
са ш́а̄нтім адƨіґаччхаті
^{він  умиротворення       досягає}
Відмовившись від всіх бажань чуттєвих,
без егоїзму, прагнень та гордині,
нічого не вважаючи своїм по праву,
така людина неодмінно досягає
умиротворення, що зветься Шанті,
(зв’язок із Богом вічний свій відчувши). (71)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

йаƨ̣ пума̄н (যে ব্যক্তি, Той, хто) сарва̄н ка̄ма̄н (সমস্ত কামনা, від усіх мирських жадань) віƨа̄йа (পরিত্যাগ করিয়া, відмовившись,) ніƨ̣сприƨаƨ̣ (স্পৃহাশূন্য, без мирських прагнень) ніраƨан̇ка̄раƨ̣ нірмамаƨ̣ (স্বদেহ এবং দেহ সম্বন্ধীয় স্ত্রী-পুত্রাদিতে অহংতা ও মমতাশূন্য হইয়া, ставши без егоїзму та прив’язаності до власного тіла та до пов’язаних з тілом родичів, таких як дружина та діти) чараті (বিচরণ করেন, живе,) саƨ̣ (তিনিই, саме він) ш́а̄нтім (শান্তি, умиротворення) адƨіґаччхаті (লাভ করেন, досягає).
যিনি Хто ভোগবাসনাসমূহ পরিত্যাগ পূর্ব্বক відмовившись від всіх бажань насолоди, সকল বিষয়ে অনাসক্ত без прихильності до всіх мирських речей, অহঙ্কারশূন্য без гордині та егоїзму ও та মমতাহীনভাবে нічого не вважаючи своїм по праву, অর্থাৎ тобто পরতত্ত্ব із Вищою Істиною সম্বন্ধযুক্ত হইয়া відчуваючи вічний зв’язок বিচরণ করেন живе, তিনিই саме він শান্তি умиротворення লাভ করেন знаходить. ॥৭১॥
Той, хто відмовився від усіх чуттєвих бажань та відкинув гординю і егоїзм, не прив’язуючись до мирських речей і не вважаючи щось своїм за правом, досягає внутрішнього спокою, відчуваючи свій вічний божественний зв’язок з Абсолютною Істиною. (71)
(1 english edition) yah puman — That person who; vihaya — on giving up; sarvan kaman — all material desires; carati — moves about; nisprhah — free from attachment; nirahankarah-nirmamah — free from the false egoism of “I” and “mine” in relation to his own body and bodily-related objects such as wife, children, etc.; sah — he indeed; adhigacchati — attains; santim — peace.
Giving up all kinds of sensual desires, unattached to the sense objects, free from false ego and false sense of possessiveness, certainly such a person attains tranquillity, having entered into his divine relationship with the Absolute Truth. (71) Відсторонившись від усіх чуттєвих бажань та мирських речей, звільнившись від помилкового уявлення про себе та ілюзорного почуття власності, така людина неодмінно досягає спокою, відкриваючи свій вічний божественний зв’язок з Абсолютною Істиною.
(2 english edition) yaḥ pumān — That person who; vihāya — giving up; sarvān kāmān — all desires; charati — moves through the world; nispṛhaḥ — free from hankering; nirahaṅkāraḥ nirmamaḥ — free from the false ego of ‘I’ and ‘mine’ in relation to the body and its attachments (having a divine relationship with the Supreme); saḥ — he; adhigachchhati — attains; śāntim — peace.
Only a person who lives his life abandoning all desires, hankering, ego and possessiveness, can know real peace. (71) Тільки людина, яка живе своїм життям, відкинувши всі бажання, прагнення, егоїзм і власність, може пізнати справжній мир.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

віƨа̄йа — відкинувши; ка̄ма̄н — матеріальні чуттєві бажання; йаƨ̣ — хто; сарва̄н — усі; пума̄н — людина; чараті — живе; ніƨ̣сприƨаƨ̣ — той, хто не має бажань; нірмамаƨ̣ — без почуття власності; ніраƨан̇ка̄раƨ̣ — без оманного «я»; саƨ̣ — той; ш́а̄нтім — досконалий спокій; адƨіґаччхаті — знаходить.
Людина, котра відмовилась од усіх почуттєвих прагнень, яка вільна від оманного его, почуття власництва і взагалі від усіх бажань — лише така людина може віднайти істинний спокій. (71)

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

йаƨ̣ пума̄н саƨ̣ — Лише той, хто; віƨа̄йа — відкинув; сарва̄н — усі; ка̄ма̄н — матеріальні бажання; чараті — живе; ніƨ̣сприƨаƨ̣ — як той, хто байдужий до земних зв’язків; нірмамаƨ̣ — хто ніщо не вважає своїм; ніраƨан̇ка̄раƨ̣ — і хто позбувся егоїзму; ш́а̄нтім — блаженства; адƨіґаччхаті — досягає.
Блаженство досягає лише той, хто відкинув всі мирські бажання і живе в повній байдужості до земних прив’язаностей, не привласнюючи нічого і позбувшись егоїзму, знаходячи таким чином духовне умиротворення. (71)
Той, хто скидає з себе ярмо егоїзму, не прагне ні насолоди, ні зречення, байдужий до земних прив’язаностей, живе дуже смиренним і безпристрасним життям, досягає вічного спокою та глибокого щастя.

▶ Бƨактівінод Тхакур:

Видвад-ранджана:
111
.
Расіка-ранджана:
111

▶ Віш́вана̄тха Чакраварті̄ Тха̄кур:

111
.

 

एषा ब्राह्मी स्थितिः पार्थ नैनां प्राप्य विमुह्यति ।
स्थित्वास्यामन्तकालेऽपि ब्रह्मनिर्व्वाणमृच्छति ॥७२॥
еш̣а̄ бра̄ƨмі̄ стхітіƨ̣ па̄ртха
^{це   в Брахмані   перебування,  Арджуно}
наіна̄м̇ пра̄пйа вімуƨйаті
^{не   цього   досягаючи    обманутий}
стхітва̄сйа̄м анта-ка̄ле ’пі
^{перебуваючи в ньому  смерті під час  навіть}
браƨма-нірва̄н̣ам р̣ччхаті
^{‘царства Бога поза Майєю’   досягає}
О Партхо! Стан цей зветься Браƨмі-стхіті.
Його сягнувши, вільною стає людина,
за межами усіх мирських ілюзій.
Сягнувши його навіть в смерті мить,
вона у вічне Царство Бога входить. (72)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

[ƨе] па̄ртха (হে অর্জ্জুন! О Арджуно!) еша̄ бра̄ƨмı̄ стхітіƨ̣ (এই প্রকার স্থিতিকেই ব্রাহ্মীস্থিতি অর্থাৎ ব্রহ্ম-প্রাপিকা জ্ঞাননিষ্ঠা বলে, Такий стан називають Браƨмі-стхіті, також відомий як ґ’яна-ніштха — це вічний, позитивний стан знання, що досягається через усвідомлення Брахмана, Абсолютної Істини) ена̄м пра̄пйа (ইহাকে প্রাপ্ত হইলে, досягаючи якого) [нараƨ̣] (মানব, людина) на вімуƨйаті (পুনরায় সংসার-মোহ প্রাপ্ত হয় না, більше не піддається ілюзії матеріального світу), анта-ка̄ле апі (মৃত্যু সময়েও, навіть у момент смерті) асйа̄м̇ (এই ব্রাহ্মী নিষ্ঠাতে, у цьому вічному стані Браƨма-ніштхи) стхітва̄ (অবস্থিত হইয়া, перебуваючи) браƨма-нірва̄н̣ам (ব্রহ্মনির্ব্বাণ অর্থাৎ জড় মুক্তি, Браƨма-нірвани, тобто звільнення від усіх матеріальних обмежень) риччхаті (লাভ করেন, досягає).
হে পার্থ О Партхо! ইহাকে Цей стан ব্রাহ্মীস্থিতি Браƨмі-стхіті কহে називають. ইহা লাভ করিলে Якщо його досягти, আর більше সংসার মোহ іллюзії матеріального світу প্রাপ্ত হইতে হয় না не отримають над тобою влади. মৃত্যুকালেও Навіть у момент смерті এই цей অবস্থা стан ক্ষণকাল на мить লাভ করিলে якщо здобутий, চিম্ময়ধাম у духовну обитель Бога লব্ধ হয় веде. ॥৭২॥
О Партхо, цей стан відомий нам як Браƨмі-стхіті. Досягнувши його людина більше ніколи не буде введена в оману іллюзіями матеріального світу. Перебування у цьому стані навіть у момент смерті дарує людині доступ до божественної обителі Бога. (72)
(1 english edition) (he) partha — O Arjuna; esa brahmi sthitih — this state; known as jnana-nistha, is the eternal, positive state of knowledge attained by realizing Brahman, the Absolute Truth. enam prapya — Having reached this; (narah) — a man; na vimuhyati — is never again deluded by this miserable material world. rcchati — He attains; brahma-nirvanam — liberation from the bondage of matter; sthitva — by being situated; asyam — within this eternal, divine state; anta-kale api — even at the moment of death.
O Partha, this is known us the positive stage of realization of the Eternal Absolute Truth, attaining to which a person is never again deluded by the course of mundane existence. Even at the time of death, only momentary attainment of this state leads one to the divine abode. (72) О Партхо, це відомий нам позитивний етап осягнення Вічної Абсолютної Істини, досягнувши якого людина більше ніколи не буде введена в оману перебігом земного існування. Миттєве усвідомлення цього стану навіть у момент смерті веде людину до божественної обителі.
(2 english edition) (he) pārtha — O Arjuna; eṣā brahmī sthitiḥ — this is the state of realising Brahma, the Absolute. enām prāpya — Having reached this; (naraḥ) — a person; na vimuhyati — is freed from the delusion of mundane existence. ṛchchhati — He attains; brahma-nirvāṇam — liberation from matter and entrance into the divine plane; sthitvā — being situated; asyām — in this state; anta-kāle api — even at the time of death.
O Pārtha, this is realisation of the Absolute, attaining which a person is freed from the delusion of mundane existence. Even at the time of death, only a momentary attainment of this state leads one to the divine abode. (72) О Партхо, це осягнення Абсолюту, досягнувши якого людина звільняється від омани земного існування. Навіть у момент смерті лише миттєве досягнення цього стану веде до божественної обителі.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

еша̄ — ця; бра̄ƨмı̄ — духовна; стхітіƨ̣ — становище; па̄ртха — син Притги; на — ніколи; ена̄м — її; пра̄пйа — досягаючи; вімуƨйаті — перебуває в омані; стхітва̄ — перебуваючи; асйа̄м — у цьому; анта- ка̄ле — наприкінці життя; апі — також; браƨма-нірва̄н̣ам — духовне царство Бога; риччхаті — досягає.
Цей шлях духовного і благочестивого життя виводить людину з омани. Якщо людина зустрічає свій смертний час, перебуваючи в такому стані, вона ввійде в Господнє царство. (72)

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

О, Арджуно! Цей стан свідомості є вічним. Досягнувши його, людина виходить за межі іллюзії. Усвідомлення цього стану, навіть у останні моменти життя, веде до абсолютного звільнення. (72)
О сину Кунті! Така байдужість до земної відносности веде до осягнення вічного стану, відомого як «Брахмі-стгіті». Той, хто досягає цього вічного стану, виходить за межі іллюзії, Майї, і переживає незрівнянну солодкість Божественної Любови в Трансцендентному Царстві. Навіть у останній момент життя, як у випадку з давнім царем Кхатванґою, той, хто усвідомлює своє духовне «я», що вічно існує як невід’ємна частина Абсолюта, Брахмана, досягає стану «Брахма-нірвана», що означає повне звільнення від обмежень часу і простору та одночасне досягнення вічного блаженства в духовному світі.

▶ Бƨактівінод Тхакур:

Видвад-ранджана:
111
.
Расіка-ранджана:
111

▶ Віш́вана̄тха Чакраварті̄ Тха̄кур:

111
.

 

इति श्रीमहाभारते शतसाहस्र्यां संहितायां वैयासिक्यां भीष्मपर्व्वणि श्रीमद्भगवद्गीतासूपनिषत्सु ब्रह्मविद्यायां योगशास्त्रे श्रीकृष्णार्ज्जुनसंवादे साङ्ख्य योगो नाम द्वितोयोऽध्यायः ॥२॥
іті ш́рі̄-маƨа̄бƨа̄рате ш́ата-са̄ƨасрйа̄м̇ сам̇ƨіта̄йа̄м̇ ваійа̄сікйа̄м̇ бƨі̄ш̣ма-парван̣і ш́рі̄мад-бƨаґавад-ґі̄та̄сӯпаніш̣атсу браƨма-відйа̄йа̄м̇ йоґа-ш́а̄стре ш́рі̄-криш̣н̣а̄рджуна-сам̇ва̄де са̄н̇кхйа-йоґо на̄ма двіті̄йо ’дƨйа̄йаƨ̣ [2]
Так завершується друга глава, що має назву “Са̄н̇кхйа-йоґа” або “Шлях осягнення душі”, що розповідає про бесіду Шрі Кришни й Арджуни в “Ш́рі̄мад Бƨаґавадґіта Упаніш̣аде”, частини священного писання “Шрі Маƨа̄бƨа̄рати” (Бƨі̄ш̣ма-парва), явленому Шрілою В’ясадевом у ста тисячах віршів.

 

<< 2 глава, вірші 1–38)

Зміст

3 глава >>