Багатовимірна
“Бƨаґавад-ґіта”

Цей проєкт містить тлумачення і коментарі багатьох видатних вайшнавських святих: Бƨакті Ракшак Шрідƨара, Бƨакті Прадіп Тіртхі , Бƨактіведанти Свамі Прабƨупади, Бƨактівінода Тхакура, Баладева Від’ябƨушана, Вішванатха Чакраварті Тхакура та інших. (Розбір та переклад усіх тлумачень проводитиметься з їхніх оригіналів, поступово все буде додано).

 

Глава 18. Мокш̣а-йоґа
Шлях повного визволення

        अर्ज्जुन उवाच ।
सन्न्यासस्य महाबाहो तत्त्वमिच्छामि वेदितुम् ।
त्यागस्य च हृषीकेश पृथक्केशिनिसूदन ॥१॥
        арджуна ува̄ча
саннйа̄сасйа маƨа̄-ба̄ƨо
^.
таттвам іччха̄мі ведітум
^.
тйа̄ґасйа ча ƨриш̣і̄кеш́а
^.
притхак кеш́інісӯдана
^.
Арджуна мовив: О всемогутній Господь, Кришно, убивце демона Кеші! Я бажаю зрозуміти відмінні риси зречення (санньяси) та неприв’язаністі (тьяги). (1)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (1)

▶ 1 english edition:

. (1)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

arjunaḥ uvācha — Arjuna said: (he) mahā-bāho — O mighty hero; (he) hṛṣīkeśa — O Lord of all senses; (he) keśinisūdana — O slayer of the Keśi demon; ichchāmi — I wish; veditum — to understand; tattvam — the subject; sannyāsasya — of renunciation; tyāgasya cha — and detachment; pṛthak — separately. (1)
(eng) Arjuna said: O almighty Lord, slayer of the demon Keśi, I wish to understand the subject of renunciation (sannyās) and detachment (tyāga), separately.
(укр) Арджуна мовив: О всемогутній Господь, Кришно, убивце демона Кеші! Я бажаю зрозуміти відмінні риси зречення (санньяси) та неприв’язаністі (тьяги).

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (1)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (1)

▶ Коментар:

ККК

 

        श्रीभगवानुवाच ।
काम्यानां कर्म्मणां न्यासं सन्न्यासं कवयो विदुः ।
सर्व्वकर्म्मफलत्यागं प्राहुस्त्यागं विचक्षणाः ॥२॥
        ш́рі̄-бƨаґава̄н ува̄ча
ка̄мйа̄на̄м̇ карман̣а̄м̇ нйа̄сам̇
^.
саннйа̄сам̇ кавайо відуƨ̣
^.
сарва-карма-пƨала-тйа̄ґам̇
^.
пра̄ƨус тйа̄ґам̇ вічакш̣ан̣а̄ƨ̣
^.
Верховний Господь мовив: Мудрі, просвітлені люди вважають, що відмова від дій заради плодів є зреченням (санньясою), а відмова від плодів усіх дій є неприв’язаністю (тьяґою). (2)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (2)

▶ 1 english edition:

. (2)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

śrī-bhagavān uvācha — The Supreme Lord said: kavayaḥ — the learned; vichakṣaṇāḥ — enlightened personalities; viduḥ — know; nyāsam — renunciation; karmaṇām — of actions; kāmyānām — that are motivated by fruitive desires; sannyāsam — as sannyās, renunciation; prāhuḥ — and they say that; sarva-karma-phala-tyāgam — the renunciation of the fruits of all actions, whether daily, incidental, or fruitive; tyāgam — is detachment. (2)
(eng) The Supreme Lord said: Learned, enlightened persons know the giving up of fruitive action as renunciation, and the giving up of the fruits of all action as detachment.
(укр) Верховний Господь мовив: Мудрі, просвітлені люди вважають, що відмова від дій заради плодів є зреченням (санньясою), а відмова від плодів усіх дій є неприв’язаністю (тьяґою).

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (2)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (2)

▶ Коментар:

ККК

 

त्याज्यं दोषवदित्येके कर्म्म प्राहुर्मनीषिणः ।
यज्ञदानतपःकर्म्म न त्याज्यमिति चापरे ॥३॥
тйа̄джйам̇ дош̣авад ітй эке
^.
карма пра̄ƨур мані̄ш̣ін̣аƨ̣
^.
йаджн̃а-да̄на-тапаƨ̣-карма
^.
на тйа̄джйам іті ча̄паре
^.
Деякі богослови стверджують, що від дій слід відмовитися, оскільки всі вони недосконалі. Інші ж вважають, що від дій, пов’язаних із жертвоприношеннями, благодійністю та аскезою, відмовлятися в жодному разі не можна. (3)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (3)

▶ 1 english edition:

. (3)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

eke manīṣiṇaḥ — Some scholars (generally the sāṅkhyas); prāhuḥ — declare that; karma — action; tyājyam — should be given up; doṣavat iti — as imperfect (due to violence, etc.); apare cha — and others (generally the mīmāṁsakas); iti (prāhuh) — say that; yajña-dāna-tapaḥ-karma — (scripturally enjoined) action of the nature of sacrifice, charity, and austerity; na tyājyam — should not be abandoned. (3)
(eng) Some philosophers hold that action should be renounced as imperfect. Others hold that action of the nature of sacrifice, charity, and austerity should never be given up.
(укр) Деякі богослови стверджують, що від дій слід відмовитися, оскільки всі вони недосконалі. Інші ж вважають, що від дій, пов’язаних із жертвоприношеннями, благодійністю та аскезою, відмовлятися в жодному разі не можна.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (3)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (3)

▶ Коментар:

ККК

 

निश्चयं शृणु मे तत्र त्यागे भरतसत्तम ।
त्यागो हि पुरुषव्याघ्र त्रिविधः सम्प्रकीर्त्तितः ॥४॥
ніш́чайам̇ ш́рин̣у ме татра
^.
тйа̄ґе бƨарата-саттама
^.
тйа̄ґо ƨі пуруш̣а-вйа̄ґƨра
^.
трі-відƨаƨ̣ сампракі̄ртітаƨ̣
^.
О найкращий з Бƨарат, послухай Мій досконалий висновок про неприв’язаність, сутність зречення. Адже, о найкращий з людей, уже ясно сказано, що саме зречення буває трьох видів. (4)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (4)

▶ 1 english edition:

. (4)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) bharata-sattama — O best of the Bhāratas; śṛṇu — hear; me — My; niśchayam — perfect conclusion; tatra tyāge — concerning tyāga, detachment, or the quality of renunciation; hi — since; (he) puruṣa-vyāghra — O best of men; tyāgaḥ — the quality of renunciation; samprakīrtitaḥ — has been clearly described (in the scriptures); tri-vidhaḥ — to be of three types. (4)
(eng) O best of the Bhāratas, hear My perfect conclusion concerning detachment, the quality of renunciation, since, O best of men, it has been clearly established that the quality of renunciation is of three types.
(укр) О найкращий з Бƨарат, послухай Мій досконалий висновок про неприв’язаність, сутність зречення. Адже, о найкращий з людей, уже ясно сказано, що саме зречення буває трьох видів.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (4)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (4)

▶ Коментар:

ККК

 

यज्ञदानतपःकर्म्म न त्याज्यं कार्य्यमेव तत् ।
यज्ञो दानं तपश्चैव पावनानि मनीषिणाम् ॥५॥
йаджн̃а-да̄на-тапаƨ̣-карма
^.
на тйа̄джйам̇ ка̄рйам эва тат
^.
йаджн̃о да̄нам̇ тапаш́ чаіва
^.
па̄вана̄ні мані̄ш̣ін̣а̄м
^.
Ніколи не слід відмовлятися від дій, таких як жертвоприношення, благодійність та аскеза. Їх необхідно виконувати, адже вони очищають серця мудрих. (5)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (5)

▶ 1 english edition:

. (5)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

yajña-dāna-tapaḥ-karma — Duties of sacrifice, charity, and austerity, etc.; na tyājyam — should not be given up. tat — They; eva — certainly; kāryam — must be performed; (yataḥ) — because; yajñaḥ — sacrifice; dānam — charity; tapaḥ cha — and austerity; (bhavanti) — are; pāvanāni eva — the purifiers; manīṣiṇām — of the wise. (5)
(eng) Actions of the nature of sacrifice, charity, and austerity should never be abandoned. They must be performed for they are the purifiers of the wise.
(укр) Ніколи не слід відмовлятися від дій, таких як жертвоприношення, благодійність та аскеза. Їх необхідно виконувати, адже вони очищають серця мудрих.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (5)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (5)

▶ Коментар:

ККК

 

एतान्यपि तु कर्म्माणि सङ्गं त्यक्त्वा फलानि च ।
कर्त्तव्यानीति मे पार्थ निश्चितं मतमुत्तमम् ॥६॥
ета̄нй апі ту карма̄н̣і
^.
сан̇ґам̇ тйактва̄ пƨала̄ні ча
^.
картавйа̄ні̄ті ме па̄ртха
^.
ніш́чітам̇ матам уттамам
^.
Але й ці дії потрібно виконувати, відмовляючись від прив’язаності та корисливих бажань. О Партхо, знай, це Мій остаточний, найвищий висновок. (6)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (6)

▶ 1 english edition:

. (6)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) pārtha — O son of Kuntī; api tu — but even; etāni — these; karmāṇi — actions; kartavyāni — must be performed; tyaktvā — renouncing; saṅgam — attachment; phalāni cha — and desire for the results. iti — This is; me — My; niśchitam — definite; uttamam — supreme; matam — perfect conclusion (siddhānta). (6)
(eng) But even these actions must be performed abandoning attachment and fruitive desire. O Pārtha, know this to be My perfect, supreme conclusion.
(укр) Але й ці дії потрібно виконувати, відмовляючись від прив’язаності та корисливих бажань. О Партхо, знай, це Мій остаточний, найвищий висновок.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (6)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (6)

▶ Коментар:

ККК

 

नियतस्य तु सन्न्यासः कर्म्मणो नोपपद्यते ।
मोहात्तस्य परित्यागस्तामसः परिकीर्त्तितः ॥७॥
нійатасйа ту саннйа̄саƨ̣
^.
карман̣о нопападйате
^.
моƨа̄т тасйа парітйа̄ґас
^.
та̄масаƨ̣ парікі̄ртітаƨ̣
^.
Відмова від приписаних обов’язків є помилкою. Оманлива відмова від цих обов’язків називається хибним зреченням, або зреченням в невігластві. (7)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (7)

▶ 1 english edition:

. (7)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

tu — But; sannyāsaḥ — renunciation; niyatasya — of obligatory; karmaṇaḥ — duties; na upapadyate — cannot be justified. parityāgaḥ — Abandonment; tasya — of those duties; mohāt — out of delusion; parikīrtitaḥ — is called; tāmasaḥ — renunciation of the nature of ignorance. (7)
(eng) Renunciation of one’s obligatory duties is wrong. The delusion of giving up these duties is called false renunciation, or renunciation of the nature of ignorance.
(укр) Відмова від приписаних обов’язків є помилкою. Оманлива відмова від цих обов’язків називається хибним зреченням, або зреченням в невігластві.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (7)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (7)

▶ Коментар:

ККК

 

दुःखमित्येव यत्कर्म्म कायक्लेशभयात्त्यजेत् ।
स कृत्वा राजसं त्यागं नैव त्यागफलं लभेत् ॥८॥
дуƨ̣кхам ітй эва йат карма
^.
ка̄йа-клеш́а-бƨайа̄т тйаджет
^.
са критва̄ ра̄джасам̇ тйа̄ґам̇
^.
наіва тйа̄ґа-пƨалам̇ лабƨет
^.
Той, хто через страх перед тілесними незручностями відмовляється від своїх обов’язків, вважаючи їх обтяжливими, здійснює зречення в пристрасті. Таким чином, він не досягає плоду справжньої неприв’язаності. (8)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (8)

▶ 1 english edition:

. (8)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(yaḥ) — That person who; iti (matvā) — thinks that; yat karma — such obligatory duties; duḥkham eva — are troublesome; tyajet — and renounces them; kāya-kleśa-bhayāt — out of fear of physical discomfort; saḥ — that person; kṛtvā — by performing; tyāgam — renunciation; rājasam — of the nature of passion; na labhet eva — cannot attain; tyāga-phalam — the fruit of detachment—enlightenment. (8)
(eng) One who abandons his obligatory duties out of fear of physical discomfort, considering them troublesome, performs renunciation of the nature of passion. Thus, he does not attain the fruit of true detachment.
(укр) Той, хто через страх перед тілесними незручностями відмовляється від своїх обов’язків, вважаючи їх обтяжливими, здійснює зречення в пристрасті. Таким чином, він не досягає плоду справжньої неприв’язаності.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (8)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (8)

▶ Коментар:

ККК

 

कार्य्यमित्येव यत्कर्म्म नियतं क्रियतेऽर्ज्जुन ।
सङ्गं त्यक्त्वा फलञ्चैव स त्यागः सात्त्विको मतः ॥९॥
ка̄рйам ітй эва йат карма
^.
нійатам̇ крійате ’рджуна
^.
сан̇ґам̇ тйактва̄ пƨалан̃ чаіва
^.
са тйа̄ґаƨ̣ са̄ттвіко матаƨ̣
^.
О Арджуно, виконання дій, визначених долею, з почуттям обов’язку, при відмові від прив’язаності та корисливих бажань, є зреченням у благості. Така Моя думка. (9)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (9)

▶ 1 english edition:

. (9)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) arjuna — O Arjuna; niyatam — obligatory; karma — duties; yat — which; kriyate — are performed; kāryam iti eva — as a matter of duty; tyaktvā — abandoning; saṅgam — attachment; phalam eva cha — and fruitive desire; saḥ tyāgaḥ sāttvikaḥ — constitute renunciation of the nature of goodness; (me) mataḥ — in My consideration. (9)
(eng) O Arjuna, performance of obligatory works as a matter of duty while abandoning attachment and fruitive desire, is renunciation of the nature of goodness. This is My opinion.
(укр) О Арджуно, виконання дій, визначених долею, з почуттям обов’язку, при відмові від прив’язаності та корисливих бажань, є зреченням у благості. Така Моя думка.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (9)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (9)

▶ Коментар:

ККК

 

न द्वेष्ट्यकुशलं कर्म्म कुशले नानुषज्जते ।
त्यागी सत्त्वसमाविष्टो मेधावी छिन्नसंशयः ॥१०॥
на двеш̣т̣й акуш́алам̇ карма
^.
куш́але на̄нуш̣аджжате
^.
тйа̄ґі̄ саттва-сама̄віш̣т̣о
^.
медƨа̄ві̄ чхінна-сам̇ш́айаƨ̣
^.
Мудрий зречений, що занурений у природу благості та розвіяв усі сумніви, не обурюється неприємними обов’язками і не прив’язується до приємних справ. (10)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (10)

▶ 1 english edition:

. (10)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

medhāvī — The wise; tyāgī — renunciate; sattva-samāviṣṭaḥ — absorbed in the nature of goodness; chhinna-saṁśayaḥ — having slashed all doubts; na dveṣṭi — neither resents; akuśalam — troublesome; karma — duties; na anuṣajjate — nor is attached to; kuśale — duties which bestow happiness. (10)
(eng) The wise renunciate who is absorbed in the nature of goodness, and who has slashed all doubts, neither resents disagreeable duties nor is attached to agreeable works.
(укр) Мудрий зречений, що занурений у природу благості та розвіяв усі сумніви, не обурюється неприємними обов’язками і не прив’язується до приємних справ.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (10)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (10)

▶ Коментар:

ККК

 

न हि देहभृता शक्यं त्यक्तुं कर्म्माण्यशेषतः ।
यस्तु कर्म्मफलत्यागी स त्यागीत्यभिधीयते ॥११॥
на ƨі деƨа-бƨрита̄ ш́акйам̇
^.
тйактум̇ карма̄н̣й аш́еш̣атаƨ̣
^.
йас ту карма-пƨала-тйа̄ґі̄
^.
са тйа̄ґі̄тй абƨідƨі̄йате
^.
Втілена душа не може повністю відмовитися від дій. Але той, хто відмовляється від плодів своїх дій, є істинним зреченим. (11)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (11)

▶ 1 english edition:

. (11)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

deha-bhṛtā — The embodied soul; na śakyam hi — can never; aśeṣataḥ — fully; tyaktum — renounce; karmāṇi — actions; tu — however; abhidhīyate — it is said; iti — that; yaḥ saḥ karma-phala-tyāgī — one who renounces the fruits of action; tyāgī — is a renunciate. (11)
(eng) It is not possible for the embodied soul to fully renounce actions. However, one who renounces the fruits of his actions is a true renunciate.
(укр) Втілена душа не може повністю відмовитися від дій. Але той, хто відмовляється від плодів своїх дій, є істинним зреченим.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (11)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (11)

▶ Коментар:

ККК

 

अनिष्टमिष्टं मिश्रञ्च त्रिविधं कर्म्मणः फलम् ।
भवत्यत्यागिनां प्रेत्य न तु सन्न्यासिनां क्वचित् ॥१२॥
аніш̣т̣ам іш̣т̣ам̇ міш́ран̃ ча
^.
трі-відƨам̇ карман̣аƨ̣ пƨалам
^.
бƨаватй атйа̄ґіна̄м̇ претйа
^.
на ту саннйа̄сіна̄м̇ квачіт
^.
Після смерті три види плодів дій — добрі, погані та змішані — накопичуються для тих, хто має мирські бажання, але ніколи для зречених. (12)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (12)

▶ 1 english edition:

. (12)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

tri-vidham phalam (iti) — These three kinds of fruits; karmaṇaḥ — of action; bhavati — remain; pretya — after death; atyāginām — for those who desire material enjoyment: aniṣṭam — undesirable (low or hellish birth); iṣṭam — desirable (high or godly birth); miśram cha — and mixed (human birth); tu — but; na (bhavati) — these fruits do not ensue; kvachit — at any time; sannyāsinām — for those who are sannyāsī, renounced. (12)
(eng) After death, the three kinds of fruits of actions—good, bad, and mixed—accrue to those who have worldly desires, but never to those who are renounced.
(укр) Після смерті три види плодів дій — добрі, погані та змішані — накопичуються для тих, хто має мирські бажання, але ніколи для зречених.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (12)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (12)

▶ Коментар:

ККК

 

पञ्चैतानि महाबाहो कारणानि निबोध मे ।
साङ्ख्ये कृतान्ते प्रोक्तानि सिद्धये सर्व्वकर्म्मणाम् ॥१३॥
пан̃чаіта̄ні маƨа̄-ба̄ƨо
^.
ка̄ран̣а̄ні нібодƨа ме
^.
са̄н̇кхйе крита̄нте прокта̄ні
^.
сіддƨайе сарва-карман̣а̄м
^.
О могутній герою, дізнайся від Мене про п’ять причин успішного виконання будь-якої дії, як це описано у остаточних висновках писання, відомого як Санкх’я чи Веданта: (13)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (13)

▶ 1 english edition:

. (13)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) mahā-bāho — O mighty hero; nibodha — know; me — from Me; etāni — these; pañcha — five; kāraṇāni — causes; siddhaye — of the accomplishment; sarva-karmaṇām — of all actions; proktāni — described; kṛtānte — in the conclusive knowledge of action; sāṅkhye — in the Vedānta scripture. (13)
(eng) O mighty hero, know from Me of the five causes of the accomplishment of all actions as described in the conclusive teachings of the scripture known as Sāṅkhya or Vedānta:
(укр) О могутній герою, дізнайся від Мене про п’ять причин успішного виконання будь-якої дії, як це описано у остаточних висновках писання, відомого як Санкх’я чи Веданта:

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (13)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (13)

▶ Коментар:

ККК

 

अधिष्ठानं तथा कर्त्ता करणञ्च पृथग्विधम् ।
विविधाश्च पृथक्चेष्टा दैवञ्चैवात्र पञ्चमम् ॥१४॥
адƨіш̣т̣ƨа̄нам̇ татха̄ карта̄
^.
каран̣ан̃ ча притхаґ-відƨам
^.
вівідƨа̄ш́ ча притхак чеш̣т̣а̄
^.
даіван̃ чаіва̄тра пан̃чамам
^.
(Всі дії здійснюються завдяки цим п’яти причинам:) тіло, виконавець (его як вузол духу та матерії), інструмент (почуття), різноманітні зусилля та Божественне (Наддуша). (14)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (14)

▶ 1 english edition:

. (14)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

adhiṣṭānam — (1) The basis, the body; tathā — and; kartā — (2) the ‘doer’, the ego of the knot of spirit and matter; pṛthak-vidham — (3) the separate, various; karaṇam cha — senses—eyes, ears, etc., as the instrument; vividhāḥ — (4) the various; pṛthak cha — and separate; cheṣṭā — endeavours or functions of the vital airs; atra pañchamam — and the fifth factor; daivam eva cha — (5) is the Divine, the Supersoul. (14)
(eng) (All actions are accomplished by these five causes:) The body, the performer (ego, a knot of spirit and matter), the instrument (the senses), the various endeavours, and the Divine (the Supersoul).
(укр) (Всі дії здійснюються завдяки цим п’яти причинам:) тіло, виконавець (его як вузол духу та матерії), інструмент (почуття), різноманітні зусилля та Божественне (Наддуша).

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (14)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (14)

▶ Коментар:

ККК

 

शरीरवाङ्मनोभिर्यत्कर्म्म प्रारभते नरः ।
न्यायं वा विपरीतं वा पञ्चैते तस्य हेतवः ॥१५॥
ш́арі̄ра-ва̄н̇манобƨір йат
^.
карма пра̄рабƨате нараƨ̣
^.
нйа̄йам̇ ва̄ віпарі̄там̇ ва̄
^.
пан̃чаіте тасйа ƨетаваƨ̣
^.
Такими є п’ять факторов будь-якого вчинку людини, як правомірного, так і незаконного, що здійснюється тілом, розумом чи мовою. (15)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (15)

▶ 1 english edition:

. (15)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

yat karma — Whatever action; naraḥ — a man; prārabhate — performs; sarīra-vāk-manobhiḥ — with his body, speech, and mind; nyāyam vā — whether lawful; viparītam vā — or unlawful; ete pañcha — these five; tasya — are its; hetavaḥ — causes. (15)
(eng) Whether lawful of unlawful, whatever action a man performs with his body, mind, or speech, is caused by these five elements.
(укр) Такими є п’ять факторов будь-якого вчинку людини, як правомірного, так і незаконного, що здійснюється тілом, розумом чи мовою.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (15)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (15)

▶ Коментар:

ККК

 

तत्रैवं सति कर्त्तारमात्मानं केवलं तु यः ।
पश्यत्यकृतबुद्धित्वान्न स पश्यति दुर्म्मतिः ॥१६॥
татраівам̇ саті карта̄рам
^.
а̄тма̄нам̇ кевалам̇ ту йаƨ̣
^.
паш́йатй акрита-буддƨітва̄н
^.
на са паш́йаті дурматіƨ̣
^.
Але невіглас, який вважає себе єдиним джерелом дій, через спотворений буддƨі, насправді не бачить (істинного стану речей). (16)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (16)

▶ 1 english edition:

. (16)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

tatra — In this respect; evam sati tu — despite this; yaḥ — whoever; paśyati — sees; kevalam — only; ātmānam — the living being; kartāram — as the doer; saḥ durmatiḥ — that ignorant person; akṛta-buddhitvāt — due to impure intelligence; na paśyati — does not see. (16)
(eng) But an ignorant person who sees only himself as the doer does not actually see, due to his impure intelligence.
(укр) Але невіглас, який вважає себе єдиним джерелом дій, через спотворений буддƨі, насправді не бачить (істинного стану речей).

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (16)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (16)

▶ Коментар:

ККК

 

यस्य नाहङ्कृतो भावो बुद्धिर्यस्य न लिप्यते ।
हत्वापि स इमाँल्लोकान्न हन्ति न निबध्यते ॥१७॥
йасйа на̄ƨан̇крито бƨа̄во
^.
буддƨір йасйа на ліпйате
^.
ƨатва̄пі са іма̄̐л лока̄н
^.
на ƨанті на нібадƨйате
^.
Той, хто не має егоїзму (неприязні до Абсолюту) і чий буддƨі не занурений у мирські справи, — навіть якщо він уб’є всіх на землі, — насправді нікого не вбиває і не зв’язаний наслідками дій. (17)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (17)

▶ 1 english edition:

. (17)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

yasya — He within whom; bhāvaḥ — the mentality; ahaṅkṛtaḥ — of considering oneself a doer; na — does not occur; yasya — and he whose; buddhiḥ — intelligence; na lipyate — is not attached to the fruits of actions; saḥ — such a person; hatvā api — even if he kills; imān lokān — the entire world; na hanti — he neither kills anyone; na nibadhyate — nor is he bound by action. (17)
(eng) He who is free from egoism (aversion to the Absolute), and whose intelligence is not implicated in worldly action—even if he kills the entire world, he neither kills nor is he bound by action.
(укр) Той, хто не має егоїзму (неприязні до Абсолюту) і чий буддƨі не занурений у мирські справи, — навіть якщо він уб’є всіх на землі, — насправді нікого не вбиває і не зв’язаний наслідками дій.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (17)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (17)

▶ Коментар:

ККК

 

ज्ञानं ज्ञेयं परिज्ञाता त्रिविधा कर्म्मचोदना ।
करणं कर्म्म कर्त्तेति त्रिविधः कर्म्मसन्ग्रहः ॥१८॥
джн̃а̄нам̇ джн̃ейам̇ паріджн̃а̄та̄
^.
трі-відƨа̄ карма-чодана̄
^.
каран̣ам̇ карма картеті
^.
трі-відƨаƨ̣ карма-сан̇ґраƨаƨ̣
^.
Три стимули до дії: знання, об’єкт пізнання та пізнаючий. Три складові дії: інструмент, сама дія та виконавець. (18)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (18)

▶ 1 english edition:

tri-vidhā iti — These three are; karma-chodanā — the driving force of action: jñānam — knowledge; jñeyam — the knowable; parijñātā — the knower. tri-vidhaḥ (iti) — These three are; karma-saṅgrahaḥ — the constitution of action: karaṇam — the instrument, the senses; or the practice to attain the objective (sādhana); karma — the action; kartā — the performer. (18)
(eng) These three are the driving force of action: knowledge, the knowable, and the knower. These three are the constitution of action—the instrument, the action, and the performer.
(укр) Три стимули до дії: знання, об’єкт пізнання та пізнаючий. Три складові дії: інструмент, сама дія та виконавець.

▶ 2 english edition:

. (18)
(eng) 1
(укр) 1

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (18)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (18)

▶ Коментар:

ККК

 

ज्ञानं कर्म्म च कर्त्ता च त्रिधैव गुणभेदतः ।
प्रोच्यते गुणसङ्ख्याने यथावच्छृणु तान्यपि ॥१९॥
джн̃а̄нам̇ карма ча карта̄ ча
^.
трідƨаіва ґун̣а-бƨедатаƨ̣
^.
прочйате ґун̣а-сан̇кхйа̄не
^.
йатха̄вач чхрин̣у та̄нй апі
^.
В писаннях Санкх’ї знання, дія та виконавець класифікуються згідно з трьома ґунами матеріальної природи. Тепер послухай про це від Мене: (19)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (19)

▶ 1 english edition:

. (19)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

guṇa-saṅkhyāne — In the sāṅkhya scripture; jñānam — knowledge; karma cha — action; kartā cha — and the performer; (ete) prochyate — are mentioned; tri-dhā eva — in three divisions; guṇa-bhedataḥ — according to the three modes of material nature. śṛṇu — now hear; tāni api — of these, too; yathāvat — as it is. (19)
(eng) In the sāṅkhya scripture, knowledge, action, and the performer have each been classified according to the three modes of material nature. Now hear of these from Me:
(укр) В писаннях Санкх’ї знання, дія та виконавець класифікуються згідно з трьома ґунами матеріальної природи. Тепер послухай про це від Мене:

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (19)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (19)

▶ Коментар:

ККК

 

सर्व्वभूतेषु येनैकं भावमव्ययमीक्षते ।
अविभक्तं विभक्तेषु तज्ज्ञानं विद्धि सात्त्विकम् ॥२०॥
сарва-бƨӯтеш̣у йенаікам̇
^.
бƨа̄вам авйайам і̄кш̣ате
^.
авібƨактам̇ вібƨактеш̣у
^.
тадж джн̃а̄нам̇ віддƨі са̄ттвікам
^.
Знання, яке дозволяє побачити один неподільний і вічний принцип (Мою вищу божественну енергію) присутнім у всіх різноманітних живих істотах, є знанням природи благості. (20)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (20)

▶ 1 english edition:

. (20)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

viddhi — You should know; tat jñānam — that knowledge; yena — by which; ekam — one; avibhaktam — undivided; avyayam — imperishable; bhāvam — nature; īkṣate — is seen; vibhakteṣu sarva-bhūteṣu — within all the diverse living beings; sāttvikam — as knowledge of the nature of goodness. (20)
(eng) That knowledge by which the one imperishable and undivided principle (My superior divine potency) is seen to be present in all the diverse living beings is to be known as knowledge of the nature of goodness.
(укр) Знання, яке дозволяє побачити один неподільний і вічний принцип (Мою вищу божественну енергію) присутнім у всіх різноманітних живих істотах, є знанням природи благості.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (20)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (20)

▶ Коментар:

ККК

 

पृथक्त्वेन तु यज्ज्ञानं नानाभावान्पृथग्विधान् ।
वेत्ति सर्व्वेषु भूतेषु तज्ज्ञानं विद्धि राजसम् ॥२१॥
притхактвена ту йадж джн̃а̄нам̇
^.
на̄на̄-бƨа̄ва̄н-притхаґ-відƨа̄н
^.
ветті сарвеш̣у бƨӯтеш̣у
^.
тадж джн̃а̄нам̇ віддƨі ра̄джасам
^.
Те знання, в якому всі живі істоти сприймаються окремо, як безліч (незалежних) істот, зайнятих численними (суперечливими) видами діяльності, є знанням природи пристрасті. (21)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (21)

▶ 1 english edition:

. (21)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

yat jñānam — That knowledge by which; vetti — one experiences; sarveṣu — within all; bhūteṣu — living beings; pṛthaktvena — separately; nānā-bhāvān — many natures; pṛthak-vidhān — engaged in many pursuits; viddhi — know; tat jñānaṁ tu — that knowledge; rājasam — to be of the nature of passion. (21)
(eng) That knowledge in which one experiences in the plane of living beings many separate (independent) entities engaged in many separate (clashing) pursuits is to be known as knowledge of the nature of passion.
(укр) Те знання, в якому всі живі істоти сприймаються окремо, як безліч (незалежних) істот, зайнятих численними (суперечливими) видами діяльності, є знанням природи пристрасті.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (21)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (21)

▶ Коментар:

ККК

 

यत्तु कृत्स्नवदेकस्मिन्कार्य्ये सक्तमहैतुकम् ।
अतत्त्वार्थवदल्पञ्च तत्तामसमुदाहृतम् ॥२२॥
йат ту критснавад экасмін
^.
ка̄рйе сактам аƨаітукам
^.
ататтва̄ртхавад алпан̃ ча
^.
тат та̄масам уда̄ƨритам
^.
А та ідеологія, яка уперто тримається лише за зовнішнє, вважаючи його за все існуюче, позбавлене духовної та священної основи, цілком поверхове й не спрямоване на пошук істини, вважається знанням природи невігластва (тваринного складу розуму). (22)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (22)

▶ 1 english edition:

. (22)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

tat — That; yat tu — which; saktam — is attached; ekasmin kārye — to the peripheral only, such as the body; kṛtsnavat — as everything; ahaitukam — (and which is) irrational; atattva-arthavat — not seeking the truth—without spiritual or scriptural conception; alpam cha — and trivial; udāhṛtam — is said to be; tāmasam — knowledge of the nature of ignorance. (22)
(eng) And that ideology which is stubbornly attached to the peripheral only, considering it to be all-in-all, without spiritual or scriptural conception, without seeking the truth, and based on trivialities alone, is said to be knowledge of the (animalistic) nature of ignorance.
(укр) А та ідеологія, яка уперто тримається лише за зовнішнє, вважаючи його за все існуюче, позбавлене духовної та священної основи, цілком позбавлене й не спрямоване на пошук істини, вважається знанням природи невігластва (тваринного складу розуму).

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (22)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (22)

▶ Коментар:

ККК

 

नियतं सङ्गरहितमरागद्वेषतः कृतम्
अफलप्रेप्सुना कर्म्म यत्तत्सात्त्विकमुच्यते ॥२३॥
нійатам̇ сан̇ґа-раƨітам
^.
ара̄ґа-двеш̣атаƨ̣ критам
^.
апƨала-препсуна̄ карма
^.
йат тат са̄ттвікам учйате
^.
Дією в благості вважається приписане діяння, яке людина виконує з вірою, добросовісно та неупереджено, без уподобань, антипатій чи корисливих очікувань. (23)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (23)

▶ 1 english edition:

. (23)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

tat karma yat — That action which is; niyatam — constantly; kṛtam — performed; saṅga-rahitam — without attachment; aphala-prepsunā — by a person without fruitive desire; arāga-dveṣataḥ — unbiased by likes and dislikes; uchyate — is called; sāttvikam — action of the nature of goodness. (23)
(eng) That obligatory action which is faithfully executed without attachment by a person who does not seek its rewards and who is unbiased by likes and dislikes, is said to be action of the nature of goodness.
(укр) Дією в благості вважається приписане діяння, яке людина виконує з вірою, добросовісно та неупереджено, без уподобань, антипатій чи корисливих очікувань.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (23)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (23)

▶ Коментар:

ККК

 

यत्तु कामेप्सुना कर्म्म साहङ्कारेण वा पुनः ।
क्रियते बहुलायासं तद्राजसमुदाहृतम् ॥२४॥
йат ту ка̄мепсуна̄ карма
^.
са̄ƨан̇ка̄рен̣а ва̄ пунаƨ̣
^.
крійате баƨула̄йа̄сам̇
^.
тад ра̄джасам уда̄ƨритам
^.
Дією в пристрасті вважається те, що вчиняється з надмірними зусиллями егоїстичною і корисливою людиною. (24)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (24)

▶ 1 english edition:

. (24)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

punaḥ — Again; tat karma yat tu — that action which is; kriyate — performed; kāma-īpsunā — by one desiring the result; vā — or; sa-ahaṅkāreṇa — by an egotistic person; bahula-āyāsam — with great endeavour; udāhṛtam — is said to be; rājasam — of the nature of passion. (24)
(eng) And that action which is performed with great endeavour by an egotistic person desiring its fruits, is said to be action of the nature of passion.
(укр) Дією в пристрасті вважається те, що вчиняється з надмірними зусиллями егоїстичною і корисливою людиною.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (24)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (24)

▶ Коментар:

ККК

 

अनुबन्धं क्षयं हिंसामनपेक्ष्य च पौरुषम् ।
मोहादारभ्यते कर्म्म यत्तत्तामसमुच्यते ॥२५॥
анубандƨам̇ кш̣айам̇ ƨім̇са̄м
^.
анапекш̣йа ча пауруш̣ам
^.
моƨа̄д а̄рабƨйате карма
^.
йат тат та̄масам учйате
^.
А дією в невігластві називають те, що вчиняється в омані, без урахування наслідків, можливих втрат, власних здібностей і можливої шкоди для інших. (25)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (25)

▶ 1 english edition:

. (25)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

tat karma yat — That action which; ārabhyate — is undertaken; mohāt — due to delusion; anapekṣya — without considering; anubandham — consequence; kṣayam — loss; hiṁsām — harm to others; pauruṣam cha — and one’s capability of performing it; uchyate — is called; tāmasam — action of the nature of ignorance. (25)
(eng) And that work which is undertaken out of delusion, without consideration for its consequences, its loss, harm to others, and one’s capability of performing it, is called action of the nature of ignorance.
(укр) А дією в невігластві називають те, що вчиняється в омані, без урахування наслідків, можливих втрат, власних здібностей і можливої шкоди для інших.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (25)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (25)

▶ Коментар:

ККК

 

मुक्तसङ्गोऽनहंवादी धृत्युत्साहसमन्वितः ।
सिद्ध्यसिद्ध्योर्निर्व्विकारः कर्त्ता सात्त्विक उच्यते ॥२६॥
мукта-сан̇ґо ’наƨам̇ва̄ді̄
^.
дƨритй-утса̄ƨа-саманвітаƨ̣
^.
сіддƨй-асіддƨйор нірвіка̄раƨ̣
^.
карта̄ са̄ттвіка учйате
^.
Виконавцем благосних дій вважають того, хто не має егоїзму та прив’язаностей, є терплячим, сповнений ентузіазму, та залишається незворушним як під час успіху, так і невдачі. (26)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (26)

▶ 1 english edition:

. (26)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

mukta-saṅgaḥ — Unattached; anaham-vādi — without ego; dhṛti-utsāha-samanvitaḥ — patient, enthusiastic; kartā — the worker; nirvikāraḥ — who is unaffected; siddhi-asiddhyoḥ — in success or failure; uchyate — is called; sāttvikaḥ — a worker of the nature of goodness. (26)
(eng) The worker who is unattached, without ego, patient, enthusiastic, and unaffected in success or failure, is known as a worker of the nature of goodness.
(укр) Виконавцем благосних дій вважають того, хто не має егоїзму та прив’язаностей, є терплячим, сповнений ентузіазму, та залишається незворушним як під час успіху, так і невдачі.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (26)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (26)

▶ Коментар:

ККК

 

रागी कर्म्मफलप्रेप्सुर्लुब्धो हिंसात्मकोऽशुचिः ।
हर्षशोकान्वितः कर्त्ता राजसः परिकीर्त्तितः ॥२७॥
ра̄ґі̄ карма-пƨала-препсур
^.
лубдƨо ƨім̇са̄тмако ’ш́учіƨ̣
^.
ƨарш̣а-ш́ока̄нвітаƨ̣ карта̄
^.
ра̄джасаƨ̣ парікі̄ртітаƨ̣
^.
Виконавцем пристрастних дій можна вважати того, хто сповнений прив’язаностей та корисливих сподівань. Він жадібний і жорстокий, залучений до ганебних практик, не визнаних Писаннями, і завжди відчуває чергування радості та горя. (27)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (27)

▶ 1 english edition:

. (27)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

rāgī — The attached; karma-phala-prepsuḥ — desirer of the fruits of action; lubdhaḥ — covetous; hiṁsā-ātmakaḥ — cruel-natured; kartā — worker; aśuchiḥ — engaged in unscriptural or abominable practices; harṣa-śoka-anvitaḥ — and always subject to joy and sorrow; parikīrtitaḥ — is called; rājasaḥ — a worker of the nature of passion. (27)
(eng) The worker who is attached, desirous of the fruits of action, covetous, cruel, engaged in abominable practices not sanctioned by the scriptures, and always subject to joy and sorrow, is known as a worker of the nature of passion.
(укр) Виконавцем пристрастних дій можна вважати того, хто сповнений прив’язаностей та корисливих сподівань. Він жадібний і жорстокий, залучений до ганебних практик, не визнаних Писаннями, і завжди відчуває чергування радості та горя.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (27)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (27)

▶ Коментар:

ККК

 

अयुक्तः प्राकृतः स्तब्धः शठो नैष्कृतिकोऽलसः ।
विषादी दीर्घसूत्री च कर्त्ता तामस उच्यते ॥२८॥
айуктаƨ̣ пра̄критаƨ̣ стабдƨаƨ̣
^.
ш́ат̣ƨо наіш̣критіко ’ласаƨ̣
^.
віш̣а̄ді̄ ді̄рґƨа-сӯтрі̄ ча
^.
карта̄ та̄маса учйате
^.
Виконавцем в гуні невігластва є той, хто невтриманий, грубий, зарозумілий, брехливий, образливий, ледачий, пригнічений і млявий. (28)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (28)

▶ 1 english edition:

. (28)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

ayuktaḥ — The uncontrolled; prākṛtaḥ — vulgar; stabdhaḥ — stubbornly arrogant; śaṭhaḥ — deceitful; naiṣkṛtikaḥ — offensive; alasaḥ — lazy; viṣādī — despondent; dīrgha-sūtrī cha — procrastinating; kartā — worker; uchyate — is called; tāmasaḥ — a worker of the nature of ignorance. (28)
(eng) The worker who is uncontrolled, vulgar, arrogant, deceitful, offensive, lazy, despondent, and a procrastinator is known as a worker of the nature of ignorance.
(укр) Виконавцем в гуні невігластва є той, хто невтриманий, грубий, зарозумілий, брехливий, образливий, ледачий, пригнічений і млявий.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (28)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (28)

▶ Коментар:

ККК

 

बुद्धेर्भेदं धृतेश्चैव गुणतस्त्रिविधं शृणु ।
प्रोच्यमानमशेषेण पृथक्त्वेन धनञ्जय ॥२९॥
буддƨер бƨедам̇ дƨритеш́ чаіва
^.
ґун̣атас трі-відƨам̇ ш́рин̣у
^.
прочйама̄нам аш́еш̣ен̣а
^.
притхактвена дƨанан̃джайа
^.
О Дхананджайо, зараз слухай уважно. Я ясно опишу тобі три типи буддƨі та рішучості, згідно з ґунами природи: (29)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (29)

▶ 1 english edition:

. (29)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) dhanañjaya — O Arjuna; śṛṇu — hear; prochyamānam — as I describe; aśeṣeṇa — fully; pṛthaktvena — and distinctly; tri-vidham bhedam — the three types; buddheḥ — of intelligence; dhṛteḥ cha eva — and determination; guṇataḥ — according to the modes of nature. (29)
(eng) O Dhanañjaya, now listen attentively. I shall clearly describe the three types of intelligence and determination, according to the modes of nature:
(укр) О Дхананджайо, зараз слухай уважно. Я ясно опишу тобі три типи буддƨі та рішучості, згідно з ґунами природи:

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (29)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (29)

▶ Коментар:

ККК

 

प्रवृत्तिञ्च निवृत्तिञ्च कार्य्याकार्य्ये भयाभये ।
बन्धं मोक्षञ्च या वेत्ति बुद्धिः सा पार्थ सात्त्विकी ॥३०॥
правриттін̃ ча нівриттін̃ ча
^.
ка̄рйа̄ка̄рйе бƨайа̄бƨайе
^.
бандƨам̇ мокш̣ан̃ ча йа̄ ветті
^.
буддƨіƨ̣ са̄ па̄ртха са̄ттвікі̄
^.
О Партхо, буддƨі в благості здатне відрізняти (доброчесні) дії та утримання (від гріха), обов’язок та заборонене, небезпеку та безпеку, рабство та визволення. (30)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (30)

▶ 1 english edition:

. (30)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) pārtha — O son of Kuntī; sāttvikī buddhiḥ — intelligence of the nature of goodness; sā yā — is that which; vetti — distinguishes; pravṛttim cha — virtuous engagement; nivṛttim cha — and abstinence from vice; kārya-akārye — duty and non-duty; bhaya-abhaye — danger and safety; bandham mokṣam cha — and bondage and liberation. (30)
(eng) O Pārtha, intelligence of the nature of goodness is that which can distinguish (virtuous) engagement and abstinence (from vice), duty and non-duty, danger and safety, and bondage and liberation.
(укр) О Партхо, буддƨі в благості здатне відрізняти (доброчесні) дії та утримання (від гріха), обов’язок та заборонене, небезпеку та безпеку, рабство та визволення.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (30)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (30)

▶ Коментар:

ККК

 

यया धर्म्ममधर्म्मञ्च कार्य्यञ्चाकार्य्यमेव च ।
अयथावत्प्रजानाति बुद्धिः सा पार्थ राजसी ॥३१॥
йайа̄ дƨармам адƨарман̃ ча
^.
ка̄рйан̃ ча̄ка̄рйам эва ча
^.
айатха̄ват праджа̄на̄ті
^.
буддƨіƨ̣ са̄ па̄ртха ра̄джасі̄
^.
О Партхо, буддƨі у пристрасті викликає спотворене сприйняття релігії та безбожності, обов’язку та недозволеного. (31)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (31)

▶ 1 english edition:

. (31)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) pārtha — O Pārtha; rājasī buddhiḥ — intelligence of the nature of passion; sā yayā — is that by which; dharmam — religion; adharmam cha — and irreligion; kāryam cha — and duty; akāryam eva cha — and non-duty; prajānāti ayathāvat — are misunderstood. (31)
(eng) O Pārtha, intelligence of the nature of passion is that which causes an erroneous perception of religion, irreligion, duty, and non-duty.
(укр) О Партхо, буддƨі у пристрасті викликає спотворене сприйняття релігії та безбожності, обов’язку та недозволеного.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (31)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (31)

▶ Коментар:

ККК

 

अधर्म्मं धर्म्ममिति या मन्यते तमसावृता ।
सर्व्वार्थान्विपरीतांश्च बुद्धिः सा पार्थ तामसी ॥३२॥
адƨармам̇ дƨармам іті йа̄
^.
манйате тамаса̄врита̄
^.
сарва̄ртха̄н віпарі̄та̄м̇ш́ ча
^.
буддƨіƨ̣ са̄ па̄ртха та̄масі̄
^.
Буддƨі, що поринув у пітьму невігластва, сприймає вади як чесноти, і вся картина світу бачиться як повна протилежність дійсності. (32)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (32)

▶ 1 english edition:

. (32)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) pārtha — O Pārtha; tāmasī buddhiḥ — intelligence of the nature of ignorance; āvṛtā — covered; tamasā — by the mode of ignorance; sā yā — is that which; manyate — considers; adharmam — vice; dharmam — virtue; sarva-arthān cha — and all knowable objects; viparītān iti — contrary to what they are. (32)
(eng) Intelligence of the nature of ignorance is covered by illusion, whereby vice is considered virtue, and everything is taken to be the opposite of the reality.
(укр) Буддƨі, що поринув у пітьму невігластва, сприймає вади як чесноти, і вся картина світу бачиться як повна протилежність дійсності.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (32)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (32)

▶ Коментар:

ККК

 

धृत्या यया धारयते मनःप्राणेन्द्रियक्रियाः ।
योगेनाव्यभिचारिण्या धृतिः सा पार्थ सात्त्विकी ॥३३॥
дƨритйа̄ йайа̄ дƨа̄райате
^.
манаƨ̣-пра̄н̣ендрійа-крійа̄ƨ̣
^.
йоґена̄вйабƨіча̄рін̣йа̄
^.
дƨритіƨ̣ са̄ па̄ртха са̄ттвікі̄
^.
О Партхо, рішучість у благості — це непохитна сила, що постійно приборкує та спрямовує розум, життєву енергію та чуття. (33)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (33)

▶ 1 english edition:

. (33)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) pārtha — O Pārtha; yayā avyabhichāriṇyā dhṛtyā — that unwavering determination which; yogena — with single-minded concentration; dhārayate — controls; manaḥ-prāṇa-indriya-kriyāḥ — the functions of the mind, life forces, and senses; sā dhṛtiḥ sāttvikī — is determination of the nature of goodness. (33)
(eng) O Pārtha, determination of the nature of goodness is that determination which unfailingly and with single-minded concentration controls the functions of the mind, the life-airs, and the senses.
(укр) О Партхо, рішучість у благості — це непохитна сила, що постійно приборкує та спрямовує розум, життєву енергію та чуття.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (33)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (33)

▶ Коментар:

ККК

 

यया तु धर्म्मकामार्थान्धृत्या धारयतेऽर्ज्जुन ।
प्रसङ्गेन फलाकाङ्क्षी धृतिः सा पार्थ राजसी ॥३४॥
йайа̄ ту дƨарма-ка̄ма̄ртха̄н
^.
дƨритйа̄ дƨа̄райате ’рджуна
^.
прасан̇ґена пƨала̄ка̄н̇кш̣і̄
^.
дƨритіƨ̣ са̄ па̄ртха ра̄джасі̄
^.
О Партхо, рішучість у пристрасті сповнена корисливості та прив’язаності, і спонукає дотримуватися релігійності з метою накопичення багатства для задоволення мирських бажань. (34)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (34)

▶ 1 english edition:

. (34)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

tu — But; (he) pārtha arjuna — O Pārtha, Arjuna; yayā dhṛtyā — determination by which; dharma-kāma-arthān — religiosity, desire, and wealth; dhārayate — are held; (prādhānyena) — foremost; prasaṅgena — by the contact of which; (bhavati) — one becomes; phala-ākāṅkṣī — desirous of their fruits; sā dhṛtiḥ — that determination; rājasī — is of the nature of passion. (34)
(eng) O Pārtha, O Arjuna, determination of the nature of passion is that fruitive, attached determination which adheres to religiosity for the purpose of amassing wealth to fulfill mundane desires.
(укр) О Партхо, рішучість у пристрасті сповнена корисливості та прив’язаності, і спонукає дотримуватися релігійності з метою накопичення багатства для задоволення мирських бажань.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (34)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (34)

▶ Коментар:

ККК

 

 

यया स्वप्नं भयं शोकं विषादं मदमेव च ।
न विमुञ्चति दुर्म्मेधा धृतिः सा तामसी मता ॥३५॥
йайа̄ свапнам̇ бƨайам̇ ш́окам̇
^.
віш̣а̄дам̇ мадам эва ча
^.
на вімун̃чаті дурмедƨа̄
^.
дƨритіƨ̣ са̄ та̄масі̄ мата̄
^.
Рішучість у невігластві — та, завдяки якій дурень не може відмовитися від сну, страху, смутку, зневіри та гордині. (35)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (35)

▶ 1 english edition:

. (35)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

sā dhṛtiḥ — That determination; yayā — by which; durmedhāḥ — a foolish person; na vimuñchati — never leaves; svapnam — sleep; bhayam — fear; śokam — sorrow; viṣādam — depression; madam eva cha — pride, arrogance; matā — is considered; tāmasī — determination of the nature of ignorance. (35)
(eng) Determination of the nature of ignorance is that by which a foolish person does not give up sleep, fear, sorrow, depression, and arrogance.
(укр) Рішучість у невігластві — та, завдяки якій дурень не може відмовитися від сну, страху, смутку, зневіри та гордині.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (35)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (35)

▶ Коментар:

ККК

 

सुखं त्विदानीं त्रिविधं शृणु मे भरतर्षभ ।
अभ्यासाद्रमते यत्र दुःखान्तञ्च निगच्छति ॥३६।
यत्तदग्रे विषमिव परिणामेऽमृतोपमम् ।
तत्सुखं सात्त्विकं प्रोक्तमात्मबुद्धिप्रसादजम् ॥३७॥
сукхам̇ тв іда̄ні̄м̇ трі-відƨам̇
^.
ш́рин̣у ме бƨаратарш̣абƨа
^.
абƨйа̄са̄д рамате йатра
^.
дуƨ̣кха̄нтан̃ ча ніґаччхаті
^.
йат тад аґре віш̣ам іва
^.
парін̣а̄ме ’мритопамам
^.
тат сукхам̇ са̄ттвікам̇ проктам
^.
а̄тма-буддƨі-праса̄да-джам
^.
О Бхаратаршабхо! Послухай же від Мене про три види щастя. Щастя, при якому людина відчуває радість завдяки своїм духовним практикам та досягає припинення всіх своїх нещасть, і хоча спочатку воно здається гірким, як отрута, але згодом стає солодким, мов нектар. Це щастя народжується з чистоти самоусвідомлення і визначається як щастя природи благості. (36–37)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (36–37)

▶ 1 english edition:

. (36–37)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) bharatarṣabha — O best of the Bhāratas; idānīm tu — now; śṛṇu — hear; me — from Me; tri-vidham sukham — about the three kinds of happiness: yatra — that in which; ramate — one delights; abhyāsāt — through his practices; nigachchhati cha — and attains; duḥkha-antam — the cessation of unhappiness; yat tat — and that which; agre — initially; viṣam iva — is like poison; pariṇāme — and subsequently; amṛta-upamam — like nectar; tat sukham — such happiness; ātma-buddhi-prasāda-jam — born of the purity of self-realisation; proktam — is called; sāttvikam — happiness of the nature of goodness. (36–37)
(eng) O Bharatarṣabha, now hear from Me about the three kinds of happiness: That state in which one is joyful through his practices while attaining the cessation of all unhappiness, and which in the beginning is like poison but ultimately like nectar, and which is born of the purity of self-realisation—that happiness is said to be of the nature of goodness.
(укр) О Бхаратаршабхо! Послухай же від Мене про три види щастя. Щастя, при якому людина відчуває радість завдяки своїм духовним практикам та досягає припинення всіх своїх нещасть, і хоча спочатку воно здається гірким, як отрута, але згодом стає солодким, мов нектар. Це щастя народжується з чистоти самоусвідомлення і визначається як щастя природи благості.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (36–37)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (36–37)

▶ Коментар:

ККК

 

विषयेन्द्रियसंयोगाद्यत्तदग्रेऽमृतोपमम् ।
परिणामे विषमिव तत्सुखं राजसं स्मृतम् ॥३८॥
віш̣айендрійа-сам̇йоґа̄д
^.
йат тад аґре ’мритопамам
^.
парін̣а̄ме віш̣ам іва
^.
тат сукхам̇ ра̄джасам̇ смритам
^.
Те щастя, яке народжується від чуттєвого задоволення, яке спочатку солодке, як нектар, але згодом стає гірким, як отрута, визнається щастям природи пристрасті. (38)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (38)

▶ 1 english edition:

. (38)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

tat yat — That which; (jāyate) — is born; viṣaya-indriya-saṁyogāt — from the contact of the senses with their objects; agre — and in the beginning; amṛta-upamam — is like nectar; pariṇāme — and subsequently; viṣam iva — like poison; tat sukham — that happiness; smṛtam — is called; rājasam — happiness of the nature of passion. (38)
(eng) That happiness which is born of the contact of the senses with their objects, and which is like nectar in the beginning but poison in the end, is said to be happiness of the nature of passion.
(укр) Те щастя, яке народжується від чуттєвого задоволення, яке спочатку солодке, як нектар, але згодом стає гірким, як отрута, визнається щастям природи пристрасті.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (38)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (38)

▶ Коментар:

ККК

 

यदग्रे चानुबन्धे च सुखं मोहनमात्मनः ।
निद्रालस्यप्रमादोत्थं तत्तामसमुदाहृतम् ॥३९॥
йад аґре ча̄нубандƨе ча
^.
сукхам̇ моƨанам а̄тманаƨ̣
^.
нідра̄ласйа-прама̄доттхам̇
^.
тат та̄масам уда̄ƨритам
^.
А щастя, що від початку до кінця є самообманом, і яке виникає зі сну, лінощів та омани, називається щастям у невігластві. (39)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (39)

▶ 1 english edition:

. (39)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

nidrā-ālasya-pramāda-uttham — Born of sleep, laziness, and illusion; yat sukham — that happiness which; agre cha — in the beginning; anubandhe cha — and in the end; ātmanaḥ mohanam — is self-deception; tat — such happiness; udāhṛtam — is called; tāmasam — happiness of the nature of ignorance. (39)
(eng) That happiness which is self-deception from beginning to end, and which arises from sleep, laziness, and illusion, is called happiness of the nature of ignorance.
(укр) А щастя, що від початку до кінця є самообманом, і яке виникає зі сну, лінощів та омани, називається щастям у невігластві.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (39)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (39)

▶ Коментар:

ККК

 

न तदस्ति पृथिव्यां वा दिवि देवेषु वा पुनः ।
सत्त्वं प्रकृतिजैर्मुक्तं यदेभिः स्यात्त्रिभिर्गुणैः ॥४०॥
на тад асті притхівйа̄м̇ ва̄
^.
діві девеш̣у ва̄ пунаƨ̣
^.
саттвам̇ пракриті-джаір муктам̇
^.
йад эбƨіƨ̣ сйа̄т трібƨір ґун̣аіƨ̣
^.
Серед усіх живих істот на Землі, включно з людьми, і навіть серед божеств у небесних сферах цього світу, немає нікого, хто би був вільний від трьох ґун, що народжуються від матеріальної природи. (40)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (40)

▶ 1 english edition:

. (40)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

pṛthivyām vā — Either on earth; (manuṣyādiṣu) — amongst the humans, etc.; vā punaḥ — or again; divi — in the heavenly plane; deveṣu — amongst the demigods; na asti — there is no; tat sattvam — such entity; yat — which; muktam syāt — can be free; ebhiḥ tribhiḥ guṇaiḥ — from these three modes; prakṛti-jaiḥ — born of material nature. (40)
(eng) Amongst all species on earth including the humans or amongst even the celestial gods in the heavenly plane, there is no entity that can be free from these three modes which are born of material nature.
(укр) Серед усіх живих істот на Землі, включно з людьми, і навіть серед божеств у небесних сферах цього світу, немає нікого, хто би був вільний від трьох ґун, що народжуються від матеріальної природи.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (40)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (40)

▶ Коментар:

ККК

 

ब्राह्मणक्षत्रियविशां शूद्राणाञ्च परन्तप ।
कर्म्माणि प्रविभक्तानि स्वभावप्रभवैर्गुनैः ॥४१॥
бра̄ƨман̣а-кш̣атрійа-віш́а̄м̇
^.
ш́ӯдра̄н̣а̄н̃ ча парантапа
^.
карма̄н̣і правібƨакта̄ні
^.
свабƨа̄ва-прабƨаваір ґунаіƨ̣
^.
О Парантапо, приписані обов’язки браƨманів, кшатріїв, вайш’їв та шудр розподілені відповідно до їхніх природних особливостей. (41)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (41)

▶ 1 english edition:

. (41)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) parantapa — O vanquisher of the enemy; karmāṇi — the duties; brāhmaṇa-kṣatriya-viśām — of the brāhmaṇ, kṣatriya, and vaiśya; śūdrāṇām cha — and śūdra sections; pravibhaktāni — are appropriately classified; guṇaiḥ — according to the qualities of goodness, passion, and ignorance; svabhāva-prabhavaiḥ — born of their natures. (41)
(eng) O Parantapa, according to their natures, the duties of the brāhmaṇs, kṣatriyas, vaiśyas, and śūdras are appropriately classified.
(укр) О Парантапо, приписані обов’язки браƨманів, кшатріїв, вайш’їв та шудр розподілені відповідно до їхніх природних особливостей.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (41)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (41)

▶ Коментар:

ККК

 

शमो दमस्तपः शौचं क्षान्तिरार्ज्जवमेव च ।
ज्ञानं विज्ञानमास्तिक्यं ब्रह्मकर्म्म स्वभावजम् ॥४२॥
ш́амо дамас тапаƨ̣ ш́аучам̇
^.
кш̣а̄нтір а̄рджавам эва ча
^.
джн̃а̄нам̇ віджн̃а̄нам а̄стікйам̇
^.
браƨма-карма свабƨа̄ва-джам
^.
Внутрішній та зовнішній контроль над чуттями, аскетизм, чистота, терпіння, чесність, культивація знання, духовна реалізація та теїстичне мислення (віра в єдиного Бога) — ось природні обов’язки браƨманів. (42)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (42)

▶ 1 english edition:

. (42)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(etāni) — All these; (bhavati) — are; svabhāva-jam — the natural; brahma-karma — duties of the brāhmaṇs: śamaḥ — internal sense-control; damaḥ — external sense-control; tapaḥ — austerity; śaucham — external and internal purity; kṣāntiḥ — forbearance; ārjavam eva cha — straightforwardness; jñānam — scriptural knowledge; vijñānam — realisation of essential truth; āstikyam — theistic mentality or firm faith in the teachings of the scriptures. (12)
(eng) Internal and external sense-control, austerity, purity, forbearance, straightforwardness, knowledge, realisation, and theistic mentality—these are the natural duties of the brāhmaṇs.
(укр) Внутрішній та зовнішній контроль над чуттями, аскетизм, чистота, терпіння, чесність, культивація знання, духовна реалізація та теїстичне мислення (віра в єдиного Бога) — ось природні обов’язки браƨманів.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (42)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (42)

▶ Коментар:

ККК

 

शौर्य्यं तेजो धृतिर्दाक्ष्यं युद्धे चाप्यपलायनम् ।
दानमीश्वरभावश्च क्षात्रं कर्म्म स्वभावजम् ॥४३॥
ш́аурйам̇ теджо дƨритір да̄кш̣йам̇
^.
йуддƨе ча̄пй апала̄йанам
^.
да̄нам і̄ш́вара-бƨа̄ваш́ ча
^.
кш̣а̄трам̇ карма свабƨа̄ва-джам
^.
Доблесть, мужність, витривалість, спритність, непохитність у бою, щедрість та благородство — ось характерні обов’язки кшатріїв. (43)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (43)

▶ 1 english edition:

. (43)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(etāni) — All these; (bhavati) — are; svabhāva-jam — the natural; kṣātram karma — duties of the kṣatriyas: śauryam — prowess; tejaḥ — valour; dhṛtiḥ — endurance; dākṣyaṁ — dexterity; apalāyanam — never retreating; yuddhe cha api — in battle; dānam — generosity; īśvara-bhāvaḥ cha — and regality. (43)
(eng) Prowess, valour, endurance, dexterity, never retreating in battle, generosity, and regality—these are the characteristic duties of the kṣatriyas.
(укр) Доблесть, мужність, витривалість, спритність, непохитність у бою, щедрість та благородство — ось характерні обов’язки кшатріїв.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (43)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (43)

▶ Коментар:

ККК

 

कृषिगोरक्ष्यवाणिज्यं वैश्यकर्म्म स्वभावजम् ।
परिचर्य्यात्मकं कर्म्म शूद्रस्यापि स्वभावजम् ॥४४॥
криш̣і-ґоракш̣йа-ва̄н̣іджйам̇
^.
ваіш́йа-карма свабƨа̄ва-джам
^.
парічарйа̄тмакам̇ карма
^.
ш́ӯдрасйа̄пі свабƨа̄ва-джам
^.
Землеробство, турбота про корів і торгівля — це природні обов’язки вайш’їв. Шудри, у свою чергу, призначені для допомоги брахманам, кшатріям і вайш’ям у їхній діяльності. (44)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (44)

▶ 1 english edition:

. (44)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(etāni) — All these; (bhavati) — are; svabhāva-jam — the natural; vaiśya-karma — functions of the vaiśyas: kṛṣi-go-rakṣya-vāṇijyaṁ — agriculture, cow protection, and trade. karma api — The duty; paricharyā-ātmakam — of service to the brāhmaṇs, kṣatriyas, and vaiśyas; svabhāva-jam — is natural; śūdrasya — for the śūdra section. (44)
(eng) Agriculture, cow protection, and trade are the natural work of the vaiśyas; and natural to the śūdras is service to the brāhmaṇs, kṣatriyas, and vaiśyas (assisting them in their various works).
(укр) Землеробство, турбота про корів і торгівля — це природні обов’язки вайш’їв. Шудри, у свою чергу, призначені для допомоги брахманам, кшатріям і вайш’ям у їхній діяльності.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (44)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (44)

▶ Коментар:

ККК

 

स्वे स्वे कर्म्मण्यभिरतः संसिद्धिं लभते नरः ।
स्वकर्म्मनिरतः सिद्धिं यथा विन्दति तच्छृणु ॥४५॥
све све карман̣й абƨіратаƨ̣
^.
сам̇сіддƨім̇ лабƨате нараƨ̣
^.
свакарма-ніратаƨ̣ сіддƨім̇
^.
йатха̄ віндаті тач чхрин̣у
^.
Той, хто присвячує себе призначеному обов’язку, досягає досконалості у самопізнанні. Послухай же від Мене, як людина досягає досконалості, віддано виконуючи свій обов’язок: (45)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (45)

▶ 1 english edition:

. (45)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

naraḥ — The man; abhirataḥ — devoted; sve sve karmaṇi — to his own appropriate duty; labhate — attains; saṁsiddhim — perfection in self-knowledge. śṛṇu tat — Now hear; yathā — how; svakarma-nirataḥ — one dedicated to executing his prescribed duty; vindati — attains; siddhim — perfection. (45)
(eng) One who devotes himself to his own duty attains perfection in self-knowledge. Now hear from Me how a person attains perfection through devotion to his own duty:
(укр) Той, хто присвячує себе призначеному обов’язку, досягає досконалості у самопізнанні. Послухай же від Мене, як людина досягає досконалості, віддано виконуючи свій обов’язок:

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (45)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (45)

▶ Коментар:

ККК

 

यतः प्रवृत्तिर्भूतानां येन सर्व्वमिदं ततम् ।
स्वकर्म्मणा तमभ्यर्च्च्य सिद्धिं विन्दति मानवः ॥४६॥
йатаƨ̣ правриттір бƨӯта̄на̄м̇
^.
йена сарвам ідам̇ татам
^.
свакарман̣а̄ там абƨйарчйа
^.
сіддƨім̇ віндаті ма̄наваƨ̣
^.
Людина досягає досконалості, через приписані їй обов’язки поклоняючись Верховному Господу, з Кого походять усі істоти, Ким усі істоти залучені до діяльності і Хто (як єдине ціле і в кожній частинці) пронизує весь всесвіт. (46)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (46)

▶ 1 english edition:

. (46)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

mānavaḥ — A man; vindati — attains; siddhim — perfection; abhyarchya — by worshipping; svakarmaṇā — through his appropiate, prescribed duty; tam — that Supreme Lord; yataḥ — from whom occurs; pravṛttiḥ — the manifestation or impetus; bhūtānām — of all living beings; yena — and by whom, individually and collectively; idam — this; sarvam — entire universe; tatam — is pervaded. (46)
(eng) A man achieves perfection by worshipping, through his prescribed duties, the Supreme Lord from whom all beings originate, by whom all beings are engaged, and who (individually and collectively) pervades the entire universe.
(укр) Людина досягає досконалості, через приписані їй обов’язки поклоняючись Верховному Господу, з Кого походять усі істоти, Ким усі істоти залучені до діяльності і Хто (як єдине ціле і в кожній частинці) пронизує весь всесвіт.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (46)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (46)

▶ Коментар:

ККК

 

श्रेयान्स्वधर्म्मो विगुणः परधर्म्मात्स्वनुष्ठितात् ।
स्वभावनियतं कर्म्म कुर्व्वन्नाप्नोति किल्बिषम् ॥४७॥
ш́рейа̄н свадƨармо віґун̣аƨ̣
^.
пара-дƨарма̄т свануш̣т̣ƨіта̄т
^.
свабƨа̄ва-нійатам̇ карма
^.
курван на̄пноті кілбіш̣ам
^.
Краще виконувати свій обов’язок, навіть якщо він видається недосконалим, аніж чужий — бездоганно. Людина, що виконує обов’язки, призначені згідно з її природою, ніколи не скоїть гріха. (47)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (47)

▶ 1 english edition:

. (47)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

svadharmaḥ — One’s own prescribed duty; viguṇaḥ — though imperfect; śreyān — is better; para-dharmāt — than another’s duties; su-anuṣṭhitāt — executed well. kurvan — By doing; karma — the duty; svabhāva-niyatam — prescribed according to his nature; (mānavaḥ) — a man; kilbiṣam na āpnoti — does not incur sin. (47)
(eng) One’s own duty, though imperfect, is better than another’s executed well. Sin is never incurred by a man fullfilling the duty prescribed according to his nature.
(укр) Краще виконувати свій обов’язок, навіть якщо він видається недосконалим, аніж чужий — бездоганно. Людина, що виконує обов’язки, призначені згідно з її природою, ніколи не скоїть гріха.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (47)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (47)

▶ Коментар:

ККК

 

सहजं कर्म्म कौन्तेय सदोषमपि न त्यजेत् ।
सर्व्वारम्भा हि दोषेण धूमेनाग्निरिवावृताः ॥४८॥
саƨа-джам̇ карма каунтейа
^.
са-дош̣ам апі на тйаджет
^.
сарва̄рамбƨа̄ ƨі дош̣ен̣а
^.
дƨӯмена̄ґнір іва̄врита̄ƨ̣
^.
О Каунтейо, навіть якщо виконання твоєго обов’язку, визначеного твоєю природою, є недосконалим, не відмовляйся від нього. Воістину, будь-яка дія (карма) зазвичай пов’язана з недосконалістю, подібно до того, як вогонь оповитий димом. (48)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (48)

▶ 1 english edition:

. (48)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) kaunteya — O son of Kuntī; sa-doṣam api — although imperfect; karma — action; saha-jam — prescribed according to one’s nature; na tyajet — must not be given up; hi — for; sarva-ārambhāḥ — all undertakings; āvṛtāḥ — are covered; doṣeṇa — by defects; agniḥ iva — as fire is covered; dhūmena — by smoke. (48)
(eng) O Kaunteya, even though it may be imperfect, one should not give up the duty prescribed according to his nature. Verily, all action (karma) is (generally) covered by imperfection, as fire is covered by smoke.
(укр) О Каунтейо, навіть якщо виконання твоєго обов’язку, визначеного твоєю природою, є недосконалим, не відмовляйся від нього. Воістину, будь-яка дія (карма) зазвичай пов’язана з недосконалістю, подібно до того, як вогонь оповитий димом.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (48)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (48)

▶ Коментар:

ККК

 

असक्तबुद्धिः सर्व्वत्र जितात्मा विगतस्पृहः।
नैष्कर्म्म्यसिद्धिं परमां सन्न्यासेनाधिगच्छति ॥४९॥
асакта-буддƨіƨ̣ сарватра
^.
джіта̄тма̄ віґата-сприƨаƨ̣
^.
наіш̣кармйа-сіддƨім̇ парама̄м̇
^.
саннйа̄сена̄дƨіґаччхаті
^.
Той, хто має мудрість неприв’язаності до всього мирського, хто володіє собою та звільнився від егоїстичних бажань, — така людина досягає досконалості, що перевершує всі обов’язки цього світу, завдяки відмові від плодів своїх вчинків. (49)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (49)

▶ 1 english edition:

. (49)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

asakta-buddhiḥ — One with the wisdom of detachment; sarvatra — from all mundane objects; jita-ātmā — the self-controlled; vigata-spṛhaḥ — person whose desires have gone; adhigachchhati — attains to; paramām naiṣkarmya-siddhim — the higher state, of transcending all duties; sannyāsena — by renouncing the fruits of his actions. (49)
(eng) One who has the wisdom of detachment from all mundane objects, who is self-controlled, and whose desires have gone—such a person attains the perfection of transcending all duties in the world by renouncing the fruits of his actions.
(укр) Той, хто має мудрість неприв’язаності до всього мирського, хто володіє собою та звільнився від егоїстичних бажань, — така людина досягає досконалості, що перевершує всі обов’язки цього світу, завдяки відмові від плодів своїх вчинків.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (49)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (49)

▶ Коментар:

ККК

 

सिद्धिं प्राप्तो यथा ब्रह्म तथाप्नोति निबोध मे ।
समासेनैव कौन्तेय निष्ठा ज्ञानस्य या परा ॥५०॥
сіддƨім̇ пра̄пто йатха̄ браƨма
^.
татха̄пноті нібодƨа ме
^.
сама̄сенаіва каунтейа
^.
ніш̣т̣ƨа̄ джн̃а̄насйа йа̄ пара̄
^.
О Каунтея, тепер дізнайся від Мене коротко, як той, хто перевершив усі приписані обов’язки, досягає трансцендентного рівня Абсолюту, вищого стану знання (духовного пробудження): (50)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (50)

▶ 1 english edition:

. (50)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) kaunteya — O son of Kuntī; yathā — how; siddhim prāptaḥ — the person who has achieved the state of transcending all duties; āpnoti — attains to; brahma — Brahma, the Absolute; yā parā niṣṭhā — the ultimate state; jñānasya — of knowledge; tathā nibodha — now understand that; samāsena eva — in brief; me — from Me. (50)
(eng) O Kaunteya, now know from Me in brief how the person who has attained transcendence of all duties reaches the transcendental plane of the Absolute, the ultimate state of knowledge (spiritual awakening):
(укр) О Каунтея, тепер дізнайся від Мене коротко, як той, хто перевершив усі приписані обов’язки, досягає трансцендентного рівня Абсолюту, вищого стану знання (духовного пробудження):

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (50)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (50)

▶ Коментар:

ККК

 

बुद्ध्या विशुद्धया युक्तो धृत्यात्मानं नियम्य च ।
शब्दादीन्विषयांस्त्यक्त्वा रागद्वेषौ व्युदस्य च ॥५१॥
विविक्तसेवी लघ्वाशी यतवाक्कायमानसः ।
ध्यानयोगपरो नित्यं वैराग्यं समुपाश्रितः ॥५२॥
अहङ्कारं बलं दर्पं कामं क्रोधं परिग्रहम् ।
विमुच्य निर्म्ममः शान्तो ब्रह्मभूयाय कल्पते ॥५३॥
буддƨйа̄ віш́уддƨайа̄ йукто
^.
дƨритйа̄тма̄нам̇ нійамйа ча
^.
ш́абда̄ді̄н віш̣айа̄м̇с тйактва̄
^.
ра̄ґа-двеш̣ау вйудасйа ча
^.
вівікта-севі̄ лаґƨв-а̄ш́і̄
^.
йата-ва̄к-ка̄йа-ма̄насаƨ̣
^.
дƨйа̄на-йоґа-паро нітйам̇
^.
ваіра̄ґйам̇ самупа̄ш́рітаƨ̣
^.
аƨан̇ка̄рам̇ балам̇ дарпам̇
^.
ка̄мам̇ кродƨам̇ паріґраƨам
^.
вімучйа нірмамаƨ̣ ш́а̄нто
^.
браƨма-бƨӯйа̄йа калпате
^.
О Каунтея, наділений буддƨі природи благості, контролюючи свій розум за допомогою благосної рішучості, усуваючись від чуттєвих об’єктів: звуку, дотику, форми, смаку й запаху, вільний від прив’язаності та відрази, уникаючи спілкування з матеріалістами, помірний у їжі, дисциплінуючи тіло, розум і мову, постійно занурений у думки про Верховного Господа і повністю відсторонений від усього мирського; відкинувши егоїзм, жагу до влади, марнославство, корисливі бажання, гнів і почуття власності, не вважаючи за «своє» і перебуваючи в умиротворенні — така особа готова до духовного усвідомлення. (51–53)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (51–53)

▶ 1 english edition:

. (51–53)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

yuktaḥ (san) — A person possessing; viśuddhayā buddhyā — intelligence of the nature of goodness; niyamya cha — and controlling; ātmānam — the mind; dhṛtyā — through determination of the nature of goodness; tyaktvā — rejecting; viṣayān — the sense objects; śabdādīn — of sound, touch, etc.; vyudasya cha — abandoning; rāga-dveṣau — attachment and aversion—likes and dislikes; vivikta-sevī — remaining free from the association of materialistic persons; laghu-āśī — a temperate eater; yata-vāk-kāya-mānasaḥ — disciplining the body, mind, and speech; nityam — and constantly; dhyāna-yoga-paraḥ — absorbed in meditation on the Supreme Lord; vairāgyam samupāśritah — fully detached from the mundane; vimuchya — giving up; ahaṅkāram — ego—considering oneself ‘the doer’; balam — power; darpam — vanity; kāmam — desire; krodham — anger; parigraham — possessiveness; śāntaḥ — being at peace; nirmamaḥ — not thinking of anything as ‘mine’; kalpate — is qualified; brahma-bhūyāya — for spiritual realisation. (51–53)
(eng) Endowed with intelligence of the nature of goodness, mentally controlled through determination of the nature of goodness, rejecting the sense objects of sound, touch, form, taste, and smell, abandoning attachment and aversion, free from the association of materialistic persons, a temperate eater, disciplining the body, mind, and speech, constantly absorbed in thought of the Supreme Lord, and fully detached from the mundane world; giving up ego, power, vanity, desire, anger, and possessiveness, not thinking of anything as ‘mine’; being at peace—such a person is qualified for spiritual realisation.
(укр) О Каунтея, наділений буддƨі природи благості, контролюючи свій розум за допомогою благосної рішучості, усуваючись від чуттєвих об’єктів: звуку, дотику, форми, смаку й запаху, вільний від прив’язаності та відрази, уникаючи спілкування з матеріалістами, помірний у їжі, дисциплінуючи тіло, розум і мову, постійно занурений у думки про Верховного Господа і повністю відсторонений від усього мирського; відкинувши егоїзм, жагу до влади, марнославство, корисливі бажання, гнів і почуття власності, не вважаючи за «своє» і перебуваючи в умиротворенні — така особа готова до духовного усвідомлення.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (51–53)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (51–53)

▶ Коментар:

ККК

 

ब्रह्मभूतः प्रसन्नात्मा न शोचति न काङ्क्षति ।
समः सर्व्वेषु भूतेषु मद्भक्तिं लभते पराम् ॥५४॥
браƨма-бƨӯтаƨ̣ прасанна̄тма̄
^.
на ш́очаті на ка̄н̇кш̣аті
^.
самаƨ̣ сарвеш̣у бƨӯтеш̣у
^.
мад-бƨактім̇ лабƨате пара̄м
^.
Чистосердечна і просвітлена душа, що досягла своєї божественної природи, не сумує і не бажає нічого. Бачачи всіх істот однаково, вона приходить до трансцендентної любовної відданости Мені. (54)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (54)

▶ 1 english edition:

. (54)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

prasanna-ātmā — The joyful, enlightened soul; brahma-bhūtaḥ — who has attained his divine nature; na śochati — neither sorrows; na kāṅkṣati — nor desires. samaḥ — Being of equal vision; sarveṣu — for all; bhūteṣu — living beings (considering My superior potency to be in everything); labhate — he attains; parām — transcendental; mat-bhaktim — devotion to Me. (54)
(eng) The joyful-hearted, enlightened soul who has attained his divine nature neither sorrows nor desires. Seeing all beings equally, he comes to attain transcendental loving devotion to Me.
(укр) Чистосердечна і просвітлена душа, що досягла своєї божественної природи, не сумує і не бажає нічого. Бачачи всіх істот однаково, вона приходить до трансцендентної любовної відданости Мені.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (54)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (54)

▶ Коментар:

ККК

 

भक्त्या मामभिजानाति यावान्यश्चास्मि तत्त्वतः ।
ततो मां तत्त्वतो ज्ञात्वा विशते तदनन्तरम् ॥५५॥
бƨактйа̄ ма̄м абƨіджа̄на̄ті
^.
йа̄ва̄н йаш́ ча̄смі таттватаƨ̣
^.
тато ма̄м̇ таттвато джн̃а̄тва̄
^.
віш́ате тад-анантарам
^.
Завдяки відданості він усвідомлює, що Я є Володарем усіх енергій і Всепривабливим Абсолютом. Потім, осягнувши свої духовні стосунки зі Мною, він приєднується до кола Моїх близьких супутників, які невідмінні від Мене самого. (55)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (55)

▶ 1 english edition:

. (55)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

bhaktyā — Through devotion; (saḥ) — he; abhijānāti — can well know; mām — Me; tattvataḥ — in reality; yāvān — as far as being the Master of all opulences; yaḥ cha (aham) asmi — and that which I am. jñātvā — Thus knowing Me; tattvataḥ — in truth; (saḥ) — he; tat-anantaram — thereafter; tataḥ — by the potency of that devotion; viśate — enters; mām — My eternal Pastimes (nitya-līlā), non-different from Me. (55)
(eng) Through devotion, he realises that I am the Lord of all potencies and the Sweet Absolute. Then, realising his divine relationship with Me, he enters the company of My intimate associates who are non-different from My very self.
(укр) Завдяки відданості він усвідомлює, що Я є Володарем усіх енергій і Всепривабливим Абсолютом. Потім, осягнувши свої духовні стосунки зі Мною, він приєднується до кола Моїх близьких супутників, які невідмінні від Мене самого.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (55)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (55)

▶ Коментар:

ККК

 

सर्व्वकर्म्माण्यपि सदा कुर्व्वाणो मद्व्यपाश्रयः ।
मत्प्रसादादवाप्नोति शाश्वतं पदमव्ययम् ॥५६॥
сарва-карма̄н̣й апі сада̄
^.
курва̄н̣о мад-вйапа̄ш́райаƨ̣
^.
мат-праса̄да̄д ава̄пноті
^.
ш́а̄ш́ватам̇ падам авйайам
^.
Хоча завжди зайняті різноманітними обов’язками, ті, хто знайшли притулок у Мені, Моєю милістю досягають вічного, нерушимого буття (служіння Мені). (56)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (56)

▶ 1 english edition:

. (56)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

api — Although; sadā — ever; kurvāṇaḥ — active; sarva-karmāṇi — in all duties; mat-vyapāśrayaḥ — My surrendered souls; avāpnoti — attain; śāśvataṁ — the eternal; avyayam — immutable (flourishing); padam — plane (of service); mat-prasādāt — by My grace. (56)
(eng) Although ever active in all duties, those who have taken refuge in Me attain, by My grace, the eternal, indestructable plane (of service).
(укр) Хоча завжди зайняті різноманітними обов’язками, ті, хто знайшли притулок у Мені, Моєю милістю досягають вічного, нерушимого буття (служіння Мені).

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (56)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (56)

▶ Коментар:

ККК

 

चेतसा सर्व्वकर्म्माणि मयि सन्न्यस्य मत्परः ।
बुद्धियोगमुपाश्रित्य मच्चित्तः सततं भव ॥५७॥
четаса̄ сарва-карма̄н̣і
^.
майі саннйасйа мат-параƨ̣
^.
буддƨі-йоґам упа̄ш́рітйа
^.
мач-чіттаƨ̣ сататам̇ бƨава
^.
Присвячуючи Мені кожен свій вчинок, бачачи у Мені вищу мету і повністю вручаючи Мені свій буддхі (не прив’язуючись до мирських справ), будь завжди відданим Мені. (57)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (57)

▶ 1 english edition:

. (57)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

sannyasya — Offering; chetasā — whole-heartedly; sarva-karmāṇi — all actions; mayi — to Me; mat-paraḥ — keeping Me as the supreme objective; upāśritya — and taking refuge; buddhi-yogam — in dedicating your intelligence to Me; bhava — be; satatam — ever; mat-chittaḥ — devoted to Me. (57)
(eng) Whole-heartedly offering your every action to Me, keeping Me as the supreme objective and fully dedicating your intelligence to Me (being unattached to worldly action), be ever devoted to Me.
(укр) Присвячуючи Мені кожен свій вчинок, бачачи у Мені вищу мету і повністю вручаючи Мені свій буддхі (не прив’язуючись до мирських справ), будь завжди відданим Мені.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (57)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (57)

▶ Коментар:

ККК

 

मच्चित्तः सर्व्वदुर्गाणि मत्प्रसादात्तरिष्यसि ।
अथ चेत्त्वमहङ्कारान्न श्रोष्यसि विनङ्क्ष्यसि ॥५८॥
мач-чіттаƨ̣ сарва-дурґа̄н̣і
^.
мат-праса̄да̄т таріш̣йасі
^.
атха чет твам аƨан̇ка̄ра̄н
^.
на ш́рош̣йасі вінан̇кш̣йасі
^.
Віддавши Мені своє серце, ти за Моєю милістю зможеш подолати будь-які перешкоди. Але якщо з гордині знехтуєш Моїми словами, то загинеш. (58)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (58)

▶ 1 english edition:

. (58)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

mach-chittaḥ — Giving your heart to Me; tvam — you; tariṣyasi — will cross; sarva-durgāṇi — all obstacles; mat-prasādāt — by My grace. atha chet — Yet, if; ahaṅkārāt — out of pride; na śroṣyasi — you do not heed (My words); (tarhi) — then; vinaṅkṣyasi — you will perish. (58)
(eng) Giving your heart to Me, you will be able to overcome all obstacles by My grace. But if out of pride you do not heed My words, you will perish.
(укр) Віддавши Мені своє серце, ти за Моєю милістю зможеш подолати будь-які перешкоди. Але якщо з гордині знехтуєш Моїми словами, то загинеш.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (58)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (58)

▶ Коментар:

ККК

 

यदहङ्कारमाश्रित्य न योत्स्य इति मन्यसे ।
मिथ्यैव व्यवसायस्ते प्रकृतिस्त्वां नियोक्ष्यति ॥५९॥
йад аƨан̇ка̄рам а̄ш́рітйа
^.
на йотсйа іті манйасе
^.
мітхйаіва вйаваса̄йас те
^.
пракритіс тва̄м̇ нійокш̣йаті
^.
З гордості ти думаєш: «Я не буду битися». Але твоє рішення буде марним, адже твоя природа (кшатрія) змусить тебе битися. (59)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (59)

▶ 1 english edition:

. (59)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

āśritya — Resorting to; ahaṅkāram — pride; yat manyase iti — you are thinking; na yotsya — “I shall not fight”; (eṣaḥ) — but such; vyavasāyaḥ — a decision; te — of yours; (bhaviṣyati) — will be; mithyā eva — only in vain. prakṛtiḥ — The nature befitting a kṣatriya; niyokṣyati — will compel; tvām — you. (59)
(eng) Out of pride you are thinking, “I shall not fight.” But your decision will be in vain, for your nature (as a kṣatriya) will compel you to fight.
(укр) З гордості ти думаєш: «Я не буду битися». Але твоє рішення буде марним, адже твоя природа (кшатрія) змусить тебе битися.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (59)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (59)

▶ Коментар:

ККК

 

स्वभावजेन कौन्तेय निबद्धः स्वेन कर्म्मणा ।
कर्त्तुं नेच्छसि यन्मोहात्करिष्यस्यवशोऽपि तत् ॥६०॥
свабƨа̄ва-джена каунтейа
^.
нібаддƨаƨ̣ свена карман̣а̄
^.
картум̇ неччхасі йан моƨа̄т
^.
каріш̣йасй аваш́о ’пі тат
^.
О Каунтейо, будучи зв’язаним обов’язком, породженим твоєю природою, та сама дія, якої ти зараз через оману уникаєш, неминуче буде виконана тобою. (60)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (60)

▶ 1 english edition:

. (60)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) kaunteya — O son of Kuntī; nibaddhaḥ (san) — being bound; svena — by your; karmaṇā — duty; svabhāva-jena — born of your nature; tat api — that very action; yat — which; mohāt — out of delusion; (tvam) — you; na ichchhasi — do not wish; kartum — to perform; kariṣyasi — you will do; avaśaḥ (san) — inevitably. (60)
(eng) O Kaunteya, being bound by the duty born of your nature, that very action which out of delusion you are now avoiding will be inevitably executed by you.
(укр) О Каунтейо, будучи зв’язаним обов’язком, породженим твоєю природою, та сама дія, якої ти зараз через оману уникаєш, неминуче буде виконана тобою.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (60)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (60)

▶ Коментар:

ККК

 

ईश्वरः सर्व्वभूतानां हृद्देशेऽर्ज्जुन तिष्ठति ।
भ्रामयन्सर्व्वभूतानि यन्त्रारूढानि मायया ॥६१॥
і̄ш́вараƨ̣ сарва-бƨӯта̄на̄м̇
^.
ƨрид-деш́е ’рджуна тіш̣т̣ƨаті
^.
бƨра̄майан сарва-бƨӯта̄ні
^.
йантра̄рӯд̣ƨа̄ні ма̄йайа̄
^.
О Арджуно, Верховний Господь перебуває в серцях усіх істот, і Своєю ілюзорною енергією Він змушує їх обертатися (через безліч життів) ніби ляльки на каруселі. (61)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (61)

▶ 1 english edition:

. (61)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) arjuna — O Arjuna; sarva-bhūtānām — for all beings; īśvaraḥ — the Supreme Lord as the Supersoul; tiṣṭhati — is situated; hṛd-deśe — in region of the heart. māyayā — By His illusory potency; sarva-bhūtāni bhrāmayan — He causes all beings to revolve (through many existences); yantra-ārūḍhāni (iva) — as though riding a carousel. (61)
(eng) O Arjuna, the Supreme Lord is situated in the hearts of all beings, and by His deluding potency He causes them to revolve (through many existences) like puppets riding a carousel.
(укр) О Арджуно, Верховний Господь перебуває в серцях усіх істот, і Своєю ілюзорною енергією Він змушує їх обертатися (через безліч життів) ніби ляльки на каруселі.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (61)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (61)

▶ Коментар:

ККК

 

तमेव शरणं गच्छ सर्व्वभावेन भारत ।
तत्प्रसादात्परां शान्तिं स्थानं प्राप्स्यसि शाश्वतम् ॥६२॥
там эва ш́аран̣ам̇ ґаччха
^.
сарва-бƨа̄вена бƨа̄рата
^.
тат праса̄да̄т пара̄м̇ ш́а̄нтім̇
^.
стха̄нам̇ пра̄псйасі ш́а̄ш́ватам
^.
О нащадку Бƨарати, всеціло віддайся Йому. Завдяки Його милості ти досягнеш найвище умиротворення та вічного життя. (62)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (62)

▶ 1 english edition:

. (62)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) bhārata — O Bhārat; (ataḥ) — therefore; saraṇam gachchha — surrender; sarva-bhāvena — wholeheartedly; tam eva — unto Him, alone. tat-prasādāt — By His grace; prāpsyasi — you will attain; parām — the supreme; śāntim — peace; śāśvatam — the eternal; sthānam — abode. (62)
(eng) O Bhārat, wholeheartedly surrender to Him. By His grace you will attain the supreme peace and the eternal abode.
(укр) О нащадку Бƨарати, всеціло віддайся Йому. Завдяки Його милості ти досягнеш найвище умиротворення та вічного життя.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (62)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (62)

▶ Коментар:

ККК

 

इति ते ज्ञानमाख्यातं गुह्याद्गुह्यतरं मया ।
विमृश्यैतदशेषेण यथेच्छसि तथा कुरु ॥६३॥
іті те джн̃а̄нам а̄кхйа̄там̇
^.
ґуƨйа̄д ґуƨйатарам̇ майа̄
^.
вімриш́йаітад аш́еш̣ен̣а
^.
йатхеччхасі татха̄ куру
^.
Я відкрив тобі все більш глибокі й таємні знання. Обміркуй їх ретельно, а потім дій, як забажаєш. (63)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (63)

▶ 1 english edition:

. (63)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

iti — Up to this point; guhyāt — from profound; guhyataram jñānam — to more profound knowledge; ākhyātam — has been disclosed; mayā — by Me; te — to you. aśeṣeṇa — Fully; vimṛśya — considering; etat — that; kuru — do; yathā — as; ichchhasi — you wish; tathā — accordingly. (63)
(eng) I have now revealed more and more profound teachings to you. Duly consider this, and then do as you wish.
(укр) Я відкрив тобі все більш глибокі й таємні знання. Обміркуй їх ретельно, а потім дій, як забажаєш.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (63)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (63)

▶ Коментар:

ККК

 

सर्व्वगुह्यतमं भूयः शृणु मे परमं वचः ।
इष्टोऽसि मे दृढमिति ततो वक्ष्यामि ते हितम् ॥६४॥
сарва-ґуƨйатамам̇ бƨӯйаƨ̣
^.
ш́рин̣у ме парамам̇ вачаƨ̣
^.
іш̣т̣о ’сі ме дрид̣ƨам іті
^.
тато вакш̣йа̄мі те ƨітам
^.
Послухай же знову Моє вище вчення, найпотаємнішу з усіх таємниць. Кажу це заради твого блага, адже ти Мені дуже дорогий. (64)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (64)

▶ 1 english edition:

. (64)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

bhūyaḥ — Again; śṛṇu — hear; me — My; paramam — supreme; vachaḥ — teaching. sarva-guhyatamam — most profound of all. (tvam) — You; asi — are; dṛḍham — extremely; iṣṭaḥ — dear; me — to Me; iti tataḥ — so; vakṣyāmi — I am speaking; te — to you; hitam — for your benefit. (64)
(eng) Now again hear My supreme teaching, the most hidden treasure of all. I tell you this for your benefit as you are most dear to Me.
(укр) Послухай же знову Моє вище вчення, найпотаємнішу з усіх таємниць. Кажу це заради твого блага, адже ти Мені дуже дорогий.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (64)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (64)

▶ Коментар:

ККК

 

 

मन्मना भव मद्भक्तो मद्याजी मां नमस्कुरु ।
मामेवैष्यसि सत्यं ते प्रतिजाने प्रियोऽसि मे ॥६५॥
ман-мана̄ бƨава мад-бƨакто
^.
мад-йа̄джі̄ ма̄м̇ намаскуру
^.
ма̄м эваіш̣йасі сатйам̇ те
^.
пратіджа̄не прійо ’сі ме
^.
Завжди думай про Мене, присвячуй себе Мені, поклоняйся Мені і схиляйся переді Мною, і ти обов’язково прийдеш до Мене. Я обіцяю тобі це, адже ти дуже дорогий Мені. (65)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (65)

▶ 1 english edition:

. (65)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

bhava — Be; mat-manāḥ — of mind dedicated to Me; mat-bhaktaḥ — devoted to Me; mat-yājī — be My worshipper; namaskuru — and offer obeisance—offer yourself; mām — to Me; (tarhi) — then; eva — certainly; eṣyasi — you will come; mām — to Me. satyam — Truly; pratijāne — I promise this; te — to you; (yataḥ tvam) — as you; asi — are; priyaḥ — dear; me — to Me. (65)
(eng) Think of Me always, devote yourself to Me, worship Me, and bow to Me, and surely you will come to Me. I promise you this, because you are dear to Me.
(укр) Завжди думай про Мене, присвячуй себе Мені, поклоняйся Мені і схиляйся переді Мною, і ти обов’язково прийдеш до Мене. Я обіцяю тобі це, адже ти дуже дорогий Мені.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (65)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (65)

▶ Коментар:

ККК

 

सर्व्वधर्म्मान्परित्यज्य मामेकं शरणं व्रज ।
अहं त्वां सर्व्वपापेभ्यो मोक्षयिष्यामि मा शुचः ॥६६॥
сарва-дƨарма̄н парітйаджйа
^.
ма̄м экам̇ ш́аран̣ам̇ враджа
^.
аƨам̇ тва̄м̇ сарва-па̄пебƨйо
^.
мокш̣айіш̣йа̄мі ма̄ ш́учаƨ̣
^.
Віддайся виключно Мені, залишивши всі релігійні вчення. Я звільню тебе від усіх гріхів. Не хвилюйся ні про що. (66)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (66)

▶ 1 english edition:

. (66)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

parityajya — Totally rejecting; sarva-dharmān — all kinds of religion; śaraṇam vraja — take shelter; mām — of Me; ekam — alone. aham — I; mokṣayiṣyāmi — will liberate; tvām — you; sarva-pāpebhyaḥ — from all kinds of sins. mā śuchaḥ — Do not despair. (66)
(eng) Give up all kinds of religion and surrender to Me alone. I will liberate you from all sins. Do not despair.
(укр) Віддайся виключно Мені, залишивши всі релігійні вчення. Я звільню тебе від усіх гріхів. Не хвилюйся ні про що.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (66)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (66)

▶ Коментар:

ККК

 

इदं ते नातपस्काय नाभक्ताय कदाचन ।
न चाशुश्रूषवे वाच्यं न च मां योऽभ्यसूयति ॥६७॥
ідам̇ те на̄тапаска̄йа
^.
на̄бƨакта̄йа када̄чана
^.
на ча̄ш́уш́рӯш̣аве ва̄чйам̇
^.
на ча ма̄м̇ йо ’бƨйасӯйаті
^.
Не розкривай цю таємну мудрість тому, хто позбавлений самопожертви, хто не відданий Мені і позбавлений віри, хто не бажає служити Мені або ворожий до Мене. (67)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (67)

▶ 1 english edition:

. (67)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

te — You; kadāchana na vāchyam — should never disclose; idam — this; atapaskāya — to one devoid of self-sacrifice; na abhaktāya — nor to a non-devotee; aśuśrūṣave na cha — nor to one who is averse to My service; yaḥ na cha — nor to one who; abhyasūyati — is resentful; mām — towards Me. (67)
(eng) You should never disclose this hidden treasure to one devoid of self-sacrifice, to the non-devotee, to the faithless, to one who is averse to My service, or to one who is resentful towards Me.
(укр) Не розкривай цю таємну мудрість тому, хто позбавлений самопожертви, хто не відданий Мені і позбавлений віри, хто не бажає служити Мені або ворожий до Мене.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (67)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (67)

▶ Коментар:

ККК

 

य इमं परमं गुह्यं मद्भक्तेष्वभिधास्यति ।
भक्तिं मयि परां कृत्वा मामेवैष्यत्यसंशयः ॥६८॥
йа імам̇ парамам̇ ґуƨйам̇
^.
мад-бƨактеш̣в абƨідƨа̄сйаті
^.
бƨактім̇ майі пара̄м̇ критва̄
^.
ма̄м эваіш̣йатй асам̇ш́айаƨ̣
^.
Той, хто розкриває величні подробиці цієї найвищої таємниці Моїм відданим, досягає трансцендентну відданість Мені і безсумнівно приходить до Мене. (68)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (68)

▶ 1 english edition:

. (68)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

yaḥ — One who; abhidhāsyati — sings the glories of; imam — this; paramam — supreme; guhyam — secret; mat-bhakteṣu — to My devotees; (saḥ) — such a person; kṛtvā — attaining; parām — transcendental; bhaktim — devotion; mayi — to Me; eṣyati — will reach; mām eva — Me; asaṁśayaḥ — without a doubt. (68)
(eng) One who reveals the glories of this supreme secret to My devotees will attain transcendental devotion to Me and reach Me without a doubt.
(укр) Той, хто розкриває величні подробиці цієї найвищої таємниці Моїм відданим, досягає трансцендентну відданість Мені і безсумнівно приходить до Мене.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (68)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (68)

▶ Коментар:

ККК

 

न च तस्मान्मनुष्येषु कश्चिन्मे प्रियकृत्तमः ।
भविता न च मे तस्मादन्यः प्रियतरो भुवि ॥६९॥
на ча тасма̄н мануш̣йеш̣у
^.
каш́чін ме прійа-криттамаƨ̣
^.
бƨавіта̄ на ча ме тасма̄д
^.
анйаƨ̣ прійатаро бƨуві
^.
Серед усіх людей ніхто не радує Мене своїми вчинками більше, ніж він (хто проповідує славу Бƨаґавад-ґіти), і ніколи не буде нікого дорожчого для Мене, ніж цей Мій відданий. (69)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (69)

▶ 1 english edition:

. (69)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

manuṣyeṣu — In human society; na cha kaśchit — no one; me priya-kṛttamaḥ — pleases Me more by his actions; tasmāt — than he (the preacher of Bhagavad-gītā); cha — and; na bhavitā — there will not be; anyaḥ — any other; priyataraḥ — dearer; me — to Me; tasmāt — than he; bhuvi — in the world. (69)
(eng) In the entire human society there is no one who pleases Me by his actions more than he (who preaches the glories of the Bhagavad-gītā), nor will there ever be anyone in the world dearer to Me than he.
(укр) Серед усіх людей ніхто не радує Мене своїми вчинками більше, ніж він (хто проповідує славу Бƨаґавад-ґіти), і ніколи не буде нікого дорожчого для Мене, ніж цей Мій відданий.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (69)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (69)

▶ Коментар:

ККК

 

अध्येष्यते च य इमं धर्म्म्यं संवादमावयोः ।
ज्ञानयज्ञेन तेनाहमिष्टः स्यामिति मे मतिः ॥७०॥
адƨйеш̣йате ча йа імам̇
^.
дƨармйам̇ сам̇ва̄дам а̄вайоƨ̣
^.
джн̃а̄на-йаджн̃ена тена̄ƨам
^.
іш̣т̣аƨ̣ сйа̄м іті ме матіƨ̣
^.
Той, хто з відданістю вивчає цю нашу священну бесіду, поклоняється Мені жертвоприношенням у знанні. Такий мій висновок. (70)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (70)

▶ 1 english edition:

. (70)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

yaḥ cha — And for he who; adhyeṣyate — studies; imam — this; dharmyam — holy; saṁvādam — conversation; āvayoḥ — of ours; aham — I; syām — shall be; iṣṭaḥ — worshipped; tena — by that (by him); jñāna-yajñena — by the ‘knowledge-sacrifice’. iti — That; me matiḥ — is My opinion. (70)
(eng) And one who studies with devotion this holy conversation of ours will worship Me by the ‘knowledge-sacrifice’. This is My conclusion.
(укр) Той, хто з відданістю вивчає цю нашу священну бесіду, поклоняється Мені жертвоприношенням у знанні. Такий мій висновок.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (70)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (70)

▶ Коментар:

ККК

 

श्रद्धावाननसूयश्च शृणुयादपि यो नरः ।
सोऽपि मुक्तः शुभाँल्लोकान्प्राप्नुयात्पुण्यकर्म्मणाम् ॥७१॥
ш́раддƨа̄ва̄н анасӯйаш́ ча
^.
ш́рин̣уйа̄д апі йо нараƨ̣
^.
со ’пі муктаƨ̣ ш́убƨа̄̐л лока̄н
^.
пра̄пнуйа̄т пун̣йа-карман̣а̄м
^.
Просто уважно слухаючи це з відкритим серцем, людина, сповнена віри, здобуває визволення і досягає благословенних обителей доброчесних душ. (71)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (71)

▶ 1 english edition:

. (71)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

saḥ naraḥ api — That person, too; śraddhāvān — possessing faith; anasūyaḥ cha — and without resentment; yaḥ — who; śṛṇuyāt api — only hears; muktaḥ (san) — shall be liberated; (pāpāt) — from sin; prāpnuyāt — and will reach; śubhān — the auspicious; lokān — abodes; (prāpya) — attainable; puṇya-karmaṇām — by the performers of virtuous acts. (71)
(eng) Simply by hearing this with an open heart, a faithful person is liberated and attains to the auspicious abodes of the virtuous souls.
(укр) Просто уважно слухаючи це з відкритим серцем, людина, сповнена віри, здобуває визволення і досягає благословенних обителей доброчесних душ.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (71)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (71)

▶ Коментар:

ККК

 

कच्चिदेतच्छ्रुतं पार्थ त्वयैकाग्रेण चेतसा ।
कच्चिदज्ञानसम्मोहः प्रणष्टस्ते धनञ्जय ॥७२॥
каччід этач чхрутам̇ па̄ртха
^.
твайаіка̄ґрен̣а четаса̄
^.
каччід аджн̃а̄на-саммоƨаƨ̣
^.
пран̣аш̣т̣ас те дƨанан̃джайа
^.
О Партхо, чи вислухав ти все з повною увагою? О Дхананджайо, чи звільнився ти тепер від темряви своєї омани? (72)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (72)

▶ 1 english edition:

. (72)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) pārtha — O son of Kuntī; kachchit — has; etat — this Gītā; śrutam — been heard; tvayā — by you; ekāgrena — with your single-minded; chetasā — attention? (he) dhanañjaya — O Arjuna; kachchit te — has your; ajñāna-sammohaḥ — ignorance and delusion; praṇaṣṭaḥ — been dispelled? (72)
(eng) O Pārtha, have you listened to this with your undivided attention? O Dhanañjaya, are you now free from the darkness of your delusion?
(укр) О Партхо, чи вислухав ти все з повною увагою? О Дхананджайо, чи звільнився ти тепер від темряви своєї омани?

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (72)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (72)

▶ Коментар:

ККК

 

        अर्ज्जुन उवाच ।
नष्टो मोहः स्मृतिर्लब्धा त्वत्प्रसादान्मयाच्युत ।
स्थितोऽस्मि गतसन्देहः करिष्ये वचनं तव ॥७३॥
        арджуна ува̄ча
наш̣т̣о моƨаƨ̣ смритір лабдƨа̄
^.
тват праса̄да̄н майа̄чйута
^.
стхіто ’смі ґата-сандеƨаƨ̣
^.
каріш̣йе вачанам̇ тава
^.
Арджуна відповів: О Непогрішний! Завдяки Твоїй милості моя ілюзія розсіялася. Тепер я згадав, хто я, мої сумніви розвіяні, і я твердий у своїй рішучості. Я буду слідувати Твоїм настановам. (73)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (73)

▶ 1 english edition:

. (73)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

arjunaḥ uvācha — Arjuna said: (he) achyuta — O Śrī Kṛṣṇa; tvat prasādāt — by Your grace; (me) — my; mohaḥ — delusion; naṣṭaḥ — is dispelled. smṛtiḥ — Self-remembrance; labdhā — is regained; mayā — by me. sthitaḥ asmi — I am steady. gata-sandehaḥ — My doubts have gone. kariṣye — I shall follow; tava — Your; vachanam — instructions. (73)
(eng) Arjuna said: O infallible one, by Your grace my delusion is now gone, I can now remember who I am, my doubts are destroyed, and I am firm in my resolve. I shall follow Your instructions.
(укр) Арджуна відповів: О Непогрішний! Завдяки Твоїй милості моя ілюзія розсіялася. Тепер я згадав, хто я, мої сумніви розвіяні, і я твердий у своїй рішучості. Я буду слідувати Твоїм настановам.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (73)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (73)

▶ Коментар:

ККК

 

        सञ्जय उवाच ।
इत्यहं वासुदेवस्य पार्थस्य च महात्मनः ।
संवादमिममश्रौषमद्भुतं रोमहर्षणम् ॥७४॥
        сан̃джайа ува̄ча
ітй аƨам̇ ва̄судевасйа
^.
па̄ртхасйа ча маƨа̄тманаƨ̣
^.
сам̇ва̄дам імам аш́рауш̣ам
^.
адбƨутам̇ рома-ƨарш̣ан̣ам
^.
Санджая сказав: Так я почув цю дивовижну бесіду Верховної Душі Васудеви і сина Прітхи, Арджуни, яка збуджує екстаз у серцях усіх. (74)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (74)

▶ 1 english edition:

. (74)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

sañjayaḥ uvācha — Sañjaya said: iti — thus; aham — I; aśrauṣam — heard; imam — this; adbhutam — wonderful; roma-harṣaṇam — thrilling; saṁvādam — conversation; mahā-ātmanaḥ vāsudevasya — of the Supreme Soul Vāsudeva; pārthasya cha — and Arjuna. (74)
(eng) Sañjaya said: Thus, I heard this wondrous conversation of the Supreme Soul Vāsudev and the son of Pṛthā, Arjuna, which arouses ecstasy in the hearts of all.
(укр) Санджая сказав: Так я почув цю дивовижну бесіду Верховної Душі Васудеви і сина Прітхи, Арджуни, яка збуджує екстаз у серцях усіх.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (74)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (74)

▶ Коментар:

ККК

 

व्यासप्रसादाच्छ्रुतवानिमं गुह्यमहं परम् ।
योगं योगेश्वरात्कृष्णात्साक्षात्कथयतः स्वयम् ॥७५॥
вйа̄са-праса̄да̄ч чхрутава̄н
^.
імам̇ ґуƨйам аƨам̇ парам
^.
йоґам̇ йоґеш́вара̄т криш̣н̣а̄т
^.
са̄кш̣а̄т-катхайатаƨ̣ свайам
^.
Милістю Шрі В’ясадева я почув це найвище таємне вчення йоги, що його безпосередньо проголосив Верховний Владика йоги, Сам Господь Шрі Кришна. (75)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (75)

▶ 1 english edition:

. (75)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

vyāsa-prasādāt — By the grace of Śrī Vyāsadev; aham — I; śrutavān — heard; imam — this; param — supreme; guhyam — secret; yogam — yoga (yoga of action, knowledge, and devotion); sākṣāt-kathayataḥ — spoken directly; yogeśvarāt — by the Lord of yoga; kṛṣṇāt svayam — Kṛṣṇa Himself. (75)
(eng) By the mercy of Śrī Vyāsadev I heard this supreme secret teaching of yoga, sung directly by the Supreme Lord of yoga, Lord Śrī Kṛṣṇa Himself.
(укр) Милістю Шрі В’ясадева я почув це найвище таємне вчення йоги, що його безпосередньо проголосив Верховний Владика йоги, Сам Господь Шрі Кришна.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (75)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (75)

▶ Коментар:

ККК

 

राजन्संस्मृत्य संस्मृत्य संवादमिममद्भुतम् ।
केशवार्ज्जुनयोः पुण्यं हृष्यामि च मुहुर्मुहुः ॥७६॥
ра̄джан сам̇смритйа сам̇смритйа
^.
сам̇ва̄дам імам адбƨутам
^.
кеш́ава̄рджунайоƨ̣ пун̣йам̇
^.
ƨриш̣йа̄мі ча муƨур муƨуƨ̣
^.
О, Царю! Щоразу, коли я згадую цю неймовірну священну бесіду Господа Шрі Кришни й Арджуни, моє серце наповнюється тремтінням і радістю. (76)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (76)

▶ 1 english edition:

. (76)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) rājan — O King Dhṛtarāṣṭra; saṁsmṛtya saṁsmṛtya — ever remembering; imam adbhutam — this miraculous; puṇyam — sacred; saṁvādam — conversation; keśava-arjuna-yoḥ — of Śrī Kṛṣṇa and Arjuna; hṛṣyāmi — my heart thrills; muhuḥ muhuḥ cha — repeatedly. (76)
(eng) O King, ever remembering this miraculous, sacred conversation of Lord Śrī Kṛṣṇa and Arjuna, my heart thrills over and over again.
(укр) О, Царю! Щоразу, коли я згадую цю неймовірну священну бесіду Господа Шрі Кришни й Арджуни, моє серце наповнюється тремтінням і радістю.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (76)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (76)

▶ Коментар:

ККК

 

तच्च संस्मृत्य संस्मृत्य रूपमत्यद्भुतं हरेः ।
विस्मयो मे महान्राजन्हृष्यामि च पुनः पुनः ॥७७॥
тач ча сам̇смр̣тйа сам̇смр̣тйа
^.
рӯпам атйадбхутам̇ харех̣
^.
висмайо ме маха̄н ра̄джан
^.
хр̣ш̣йа̄ми ча пунах̣ пунах̣
^.
І коли я згадую, о царю, ту вражаючу, всемогутню всесвітню форму Верховного Господа Харі, я переповнююся великим подивом, і все моє єство тремтить від захоплення. (77)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (77)

▶ 1 english edition:

. (77)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) rājan — O King; saṁsmṛtya saṁsmṛtya cha — and repeatedly remembering; tat — that; ati-adbhutam — most miraculous; rūpam — universal form; hareḥ — of the Lord, Śrī Hari; me — my; mahān — great; vismayaḥ — wonder; (bhavati) — occurs; cha — and; hṛṣyāmi — and I thrill with ecstasy; punaḥ punaḥ — again and again. (77)
(eng) And remembering, O King, I marvel at that astonishing, almighty universal form of the Supreme Lord Hari, and my whole being thrills with ecstasy.
(укр) І коли я згадую, о царю, ту вражаючу, всемогутню всесвітню форму Верховного Господа Харі, я переповнююся великим подивом, і все моє єство тремтить від захоплення.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (77)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (77)

▶ Коментар:

ККК

 

यत्र योगेश्वरः कृष्णो यत्र पार्थो धनुर्धरः ।
तत्र श्रीर्विजयो भूतिर्ध्रुवा नीतिर्मतिर्मम ॥७८॥
йатра йоґеш́вараƨ̣ криш̣н̣о
^.
йатра па̄ртхо дƨанур-дƨараƨ̣
^.
татра ш́рі̄р віджайо бƨӯтір
^.
дƨрува̄ ні̄тір матір мама
^.
Там, де перебуває Йогешвар Кришна разом з Арджуною, великим лучником і завойовником багатств, там пануватимуть удача, перемога, процвітання і доброчесність. Така моя думка. (78)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (78)

▶ 1 english edition:

. (78)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

yatra — Where there is; yoga-īśvaraḥ — the Lord of yoga, the objective of yoga; kṛṣṇaḥ — Lord Kṛṣṇa; yatra — where there is; dhanuḥ-dharaḥ pārthaḥ — Arjuna with bow in hand, the winner of wealth; tatra — there; dhruvā — prevails; śrīḥ — fortune; vijayaḥ — victory, Jayaśrī; bhūtiḥ — prosperity; nītiḥ — and virtue. (iti) — This is; mama — my; matiḥ — opinion. (78)
(eng) Where there is Yogeśvar Kṛṣṇa, and where there is Arjuna, the winner of wealth with bow in hand, there prevails fortune, victory, prosperity, and virtue. This is my opinion.
(укр) Там, де перебуває Йогешвар Кришна разом з Арджуною, великим лучником і завойовником багатств, там пануватимуть удача, перемога, процвітання і доброчесність. Така моя думка.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (78)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (78)

▶ Коментар:

ККК

 

इति श्रीमहाभारते शतसाहस्र्यां संहितायां वैयासिक्या भीष्मपर्व्वणि श्रीमद्भगवद्गीतासूपनिषत्सु ब्रह्मविद्यायां योगशास्त्रे श्रीकृष्णार्ज्जुनसंवादे मोक्षयोगो नामष्टादशोऽध्यायः ॥१८॥
iti śrī-mahābhārate śata-sāhasryāṁ saṁhitāyāṁ vaiyāsikyāṁ bhīṣma-parvaṇi śrīmad-bhagavad-gītāsūpaniṣatsu brahma vidyāyāṁ yoga-śāstre śrī-kṛṣṇārjuna-saṁvāde mokṣa yogo nāmaṣṭādaśo ’dhyāyaḥ [18]
End of Chapter Eighteen
The Path of Liberation
from the conversation
of Śrī Kṛṣṇa and Arjuna
in Śrīmad Bhagavad-gītā Upaniṣad,
the yoga scripture of transcendental knowledge
in Bhīṣma Parva of Śrī Mahābhārata, the holy scripture
revealed by Śrīla Vyāsadev in a hundred thousand verses.

 

<< 17 глава

Зміст