Багатовимірна
“Бƨаґавад-ґіта”

Цей проєкт містить тлумачення і коментарі багатьох видатних вайшнавських святих: Бƨакті Ракшак Шрідƨара, Бƨакті Прадіп Тіртхі , Бƨактіведанти Свамі Прабƨупади, Бƨактівінода Тхакура, Баладева Від’ябƨушана, Вішванатха Чакраварті Тхакура та інших. (Розбір та переклад усіх тлумачень проводитиметься з їхніх оригіналів, поступово все буде додано).

 

Глава 17. Ш́раддƨа̄трайа-вібƨа̄ґа-йоґа
Три типи віри

        अर्ज्जुन उवाच ।
ये शास्त्रविधिमुत्सृज्य यजन्ते श्रद्धयान्विताः ।
तेषां निष्ठा तु का कृष्ण सत्त्वमाहो रजस्तमः ॥१॥
        арджуна ува̄ча
йе ш́а̄стра-відƨім утсриджйа
^.
йаджанте ш́раддƨайа̄нвіта̄ƨ̣
^.
теш̣а̄м̇ ніш̣т̣ƨа̄ ту ка̄ криш̣н̣а
^.
саттвам а̄ƨо раджас тамаƨ̣
^.
Арджуна запитав:
О Кришна, яке становище тих, хто поклоняється з вірою, але нехтує наказами Писань? Чи належить їхня віра до ґуни благості, пристрасті чи невігластва? (1)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (1)

▶ 1 english edition:

. (1)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

arjunaḥ uvācha — Arjuna said: (he) kṛṣṇa — O Kṛṣṇa; kā — what; niṣṭhā — is the position; teṣām — of those; ye — who; utsṛjya — ignore; śāstra-vidhim — the scriptural injunctions; tu — yet; sraddhayā-anvitāḥ (santaḥ) — faithfully; yajante — worship? (sa kim) — Is that; sattvam — in goodness; āho rajaḥ — or passion; (uta) tamaḥ — or ignorance? (1)
(eng) Arjuna inquired: O Kṛṣṇa, what is the position of those who worship with faith, but ignore the injunctions of the scriptures? Is their faith in the mode of goodness, passion, or ignorance?
(укр) Арджуна запитав: О Кришна, яке становище тих, хто поклоняється з вірою, але нехтує наказами Писань? Чи належить їхня віра до ґуни благості, пристрасті чи невігластва?

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (1)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (1)

▶ Коментар:

ККК

 

        श्रीभगवानुवाच ।
त्रिविधा भवति श्रद्धा देहिनां सा स्वभावजा ।
सात्त्विकी राजसी चैव तामसी चेति तां शृणु ॥२॥
        ш́рі̄-бƨаґава̄н ува̄ча
трі-відƨа̄ бƨаваті ш́раддƨа̄
^.
деƨіна̄м̇ са̄ свабƨа̄ва-джа̄
^.
са̄ттвікі̄ ра̄джасі̄ чаіва
^.
та̄масі̄ четі та̄м̇ ш́рин̣у
^.
Верховний Господь сказав:
Віра буває трьох видів, згідно з набутою природою втіленої душі, тобто у благості, у пристрасті або в невігластві. Тепер слухай про це. (2)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (2)

▶ 1 english edition:

. (2)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

śrī-bhagavān uvācha — The Supreme Lord said: śraddhā eva — Faith; dehinām — of the living beings; bhavati — is; tri-vidhā iti — of these three types: sattvikī — good; rājasī cha — passionate; tāmasī cha — and ignorant. sā — That faith; svabhāva-jā — is born of their own nature acquired from impressions of previous lives. tām śṛṇu — Now hear of that. (2)
(eng) The Supreme Lord said: Faith is of three types, born of the embodied soul’s acquired nature, whether good, passionate, or ignorant. Now hear of this:
(укр) Верховний Господь сказав: Віра буває трьох видів, згідно з набутою природою втіленої душі, тобто у благості, у пристрасті або в невігластві. Тепер слухай про це.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (2)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (2)

▶ Коментар:

ККК

 

सत्त्वानुरूपा सर्व्वस्य श्रद्धा भवति भारत ।
श्रद्धामयोऽयं पुरुषो यो यच्छ्रद्धः स एव सः ॥३॥
саттва̄нурӯпа̄ сарвасйа
^.
ш́раддƨа̄ бƨаваті бƨа̄рата
^.
ш́раддƨа̄майо ’йам̇ пуруш̣о
^.
йо йач чхраддƨаƨ̣ са эва саƨ̣
^.
О Бƨарато, віра всіх живих істот зумовлена їхньою свідомістю. Кожна істота має віру згідно зі своєю природою. Його віра свідчить про те, ким він є. (3)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (3)

▶ 1 english edition:

. (3)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) bhārata — O descendant of Bharata; śraddhā — the faith; sarvasya — of all living beings; bhavati — is; sattva-anurūpā — according to their consciousness. ayam puruṣaḥ — The living being; śraddhā-mayaḥ — possesses faith by constitution. saḥ — He; saḥ eva — is that; yaḥ yat śraddhaḥ — which his faith is. (3)
(eng) O Bhārata, the faith of all living beings is governed by their consciousness. The living being possesses faith by constitution. He is that which his faith is.
(укр) О Бƨарато, віра всіх живих істот зумовлена їхньою свідомістю. Кожна істота має віру згідно зі своєю природою. Його віра свідчить про те, ким він є.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (3)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (3)

▶ Коментар:

ККК

 

यजन्ते सात्त्विका देवान्यक्षरक्षांसि राजसाः ।
प्रेतान्भूतगणांश्चान्ये यजन्ते तामसा जनाः ॥४॥
йаджанте са̄ттвіка̄ дева̄н
^.
йакш̣а-ракш̣а̄м̇сі ра̄джаса̄ƨ̣
^.
прета̄н бƨӯта-ґан̣а̄м̇ш́ ча̄нйе
^.
йаджанте та̄маса̄ джана̄ƨ̣
^.
Люди благочестивою вірою поклоняються богам цього світу, люди з пристрасною вірою поклоняються якшам і демонам-ракшасам, а ті, чия віра в невігластві, поклоняються привидам і духам. (4)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (4)

▶ 1 english edition:

. (4)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

sāttvikāḥ — Those with faith of the nature of goodness; yajante — worship; devān — demigods of the nature of goodness. rājasāḥ — Those of passionate faith; yajante — worship; yakṣa-rakṣāṁsi — the Yakṣa demigods and Rākṣasa demons of passionate nature. anye — Others; tāmasāḥ janāḥ — who possess ignorant faith; (yajante) — worship; pretān bhūta-gaṇān cha — the ghosts and spirits of the nature of ignorance. (4)
(eng) Persons with faith of the nature of goodness worship the demigods, persons with faith of a passionate nature worship the Yakṣa demigods and Rākṣasa demons, while those with faith of the nature of ignorance worship the ghosts and spirits.
(укр) Люди благочестивою вірою поклоняються богам цього світу, люди з пристрасною вірою поклоняються якшам і демонам-ракшасам, а ті, чия віра в невігластві, поклоняються привидам і духам.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (4)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (4)

▶ Коментар:

ККК

 

अशास्त्रविहितं घोरं तप्यन्ते ये तपो जनाः ।
दम्भाहङ्कारसंयुक्ताः कामरागबलान्विताः ॥५॥
कर्शयन्तः शरीरस्थं भूतग्राममचेतसः ।
मां चैवान्तः शरीरस्थं तान्विद्ध्यासुरनिश्चयान् ॥६॥
аш́а̄стра-віƨітам̇ ґƨорам̇
^.
тапйанте йе тапо джана̄ƨ̣
^.
дамбƨа̄ƨан̇ка̄ра-сам̇йукта̄ƨ̣
^.
ка̄ма-ра̄ґа-бала̄нвіта̄ƨ̣
^.
карш́айантаƨ̣ ш́арі̄ра-стхам̇
^.
бƨӯта-ґра̄мам ачетасаƨ̣
^.
ма̄н̃ чаіва̄нтаƨ̣ ш́арі̄ра-стхам̇
^.
та̄н віддƨй а̄сура-ніш́чайа̄н
^.
Повні гордині та егоїзму, керовані амбіціями, прив’язаністю та прагненням до влади, невігласні люди вдаються до жорстоких аскез, не дозволених Писаннями, катуючи природні елементи тіла та душу, що в ньому перебуває. Знай, що їхня віра демонічна. (5–6)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (5–6)

▶ 1 english edition:

. (5–6)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

achetasaḥ — Ignorant; janāḥ — persons; ye — who; tapyante — perform; ghoram — severe; tapaḥ — austerities; aśāstra-vihitam — unsanctioned by the scriptures; dambha-ahaṅkāra-saṁyuktāḥ — full of pride and egoism; kāma-rāga-bala-anvitāḥ — and impelled by desire, attachment, and power; karśayantaḥ — torture; bhūta-grāmam — the five basic material elements; śarīra-stham — in the body; (karśayantaḥ) mām cha eva — and also torment Me, in the form of My particle, the spirit soul, the jīvātman; antaḥ śarīra-stham — in the body. viddhi — Know; tān — them; āsura-niśchayān — to be of demoniacal conviction. (5–6)
(eng) Full of pride and egoism, motivated by ambition, attachment, and power, ignorant persons perform severe austerities unsanctioned by the scriptures and torture the body’s natural elements and the soul within. Know them to be of demoniacal faith.
(укр) Повні гордині та егоїзму, керовані амбіціями, прив’язаністю та прагненням до влади, невігласні люди вдаються до жорстоких аскез, не дозволених Писаннями, катуючи природні елементи тіла та душу, що в ньому перебуває. Знай, що їхня віра демонічна.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (5–6)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (5–6)

▶ Коментар:

ККК

 

आहारस्त्वपि सर्व्वस्य त्रिविधो भवति प्रियः ।
यज्ञस्तपस्तथा दानं तेषां भेदमिमं शृणु ॥७॥
а̄ƨа̄рас тв апі сарвасйа
^.
трі-відƨо бƨаваті прійаƨ̣
^.
йаджн̃ас тапас татха̄ да̄нам̇
^.
теш̣а̄м̇ бƨедам імам̇ ш́рин̣у
^.
Згідно з трьома ґунами матеріальної природи існують також три види уподобань у їжі. Так само існують три види жертвоприношень, три види аскетизму та три види благодійності. Тепер послухай про це: (7)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (7)

▶ 1 english edition:

. (7)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(guṇa bhedāt) — According to the three modes of material nature; bhavati tu api — there are also; tri-vidhaḥ āhāraḥ — three kinds of food; priyaḥ — pleasing; sarvasya — to everyone. tathā — There are similarly; (tri vidham) — three kinds; yajñaḥ — of sacrifice; tapaḥ — austerity; dānam — and charity. śṛṇu — Now hear of; imam — this; bhedam — classification; teṣām — of them. (7)
(eng) According to the three modes of material nature, there are also three kinds of food preference. In the same way, there are three kinds of sacrifice, three kinds of austerity, and three kinds of charity. Now hear of these:
(укр) Згідно з трьома ґунами матеріальної природи існують також три види уподобань у їжі. Так само існують три види жертвоприношень, три види аскетизму та три види благодійності. Тепер послухай про це:

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (7)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (7)

▶ Коментар:

ККК

 

आयुःसत्त्वबलारोग्यसुखप्रीतिविवर्धनाः ।
रस्याः स्निग्धाः स्थिरा हृद्या आहाराः सात्त्विकप्रियाः ॥८॥
а̄йуƨ̣-саттва-бала̄роґйа-
^.
сукха-прі̄ті-вівардƨана̄ƨ̣
^.
расйа̄ƨ̣ сніґдƨа̄ƨ̣ стхіра̄ ƨридйа̄
^.
а̄ƨа̄ра̄ƨ̣ са̄ттвіка-прійа̄ƨ̣
^.
Їжа, яка сприяє довголіттю, життєвій силі, міцності, здоров’ю, щастю та любові, смачна, соковита, корисна та приємна, цінується людьми з природою благості. (8)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (8)

▶ 1 english edition:

. (8)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

āhārāḥ — Foods; āyuḥ-sattva-bala-ārogya-sukha-prīti-vivardhanāḥ — that increase longevity, vitality, strength, health, happiness, and loving kindness; rasyāḥ — tasty; snigdhāḥ — succulent; sthirāḥ — wholesome; hṛdyāḥ — and pleasant; (bhavati) — are; sāttvika-priyāḥ — dear to persons of the nature of goodness. (8)
(eng) Foods that increase longevity, vitality, strength, health, happiness, and loving kindness, and which are tasty, succulent, wholesome, and pleasant, are dear to persons of the nature of goodness.
(укр) Їжа, яка сприяє довголіттю, життєвій силі, міцності, здоров’ю, щастю та любові, смачна, соковита, корисна та приємна, цінується людьми з природою благості.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (8)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (8)

▶ Коментар:

ККК

 

कट्वम्ललवणात्युष्णतीक्ष्णरुक्षविदाहिनः ।
आहारा राजसस्येष्टा दुःखशोकामयप्रदाः ॥९॥
кат̣в-амла-лаван̣а̄тй-уш̣н̣а-
^.
ті̄кш̣н̣а-рукш̣а-віда̄ƨінаƨ̣
^.
а̄ƨа̄ра̄ ра̄джасасйеш̣т̣а̄
^.
дуƨ̣кха-ш́ока̄майа-прада̄ƨ̣
^.
Їжа, що подобається людям з пристрасною природою, є занадто гіркою, занадто кислою, занадто солоною, занадто гарячою, занадто гострою, занадто сухою, занадто пекучою. Така їжа може викликати біль, смуток та хвороби. (9)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (9)

▶ 1 english edition:

. (9)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

āhārāḥ — Food; kaṭu-amla-lavaṇa-ati-uṣṇa-tīkṣṇa-rukṣa-vidāhinaḥ — that is too bitter, too sour, too salty, too hot, too pungent, too dry, and overheating; duḥkha-śoka-āmaya-pradāḥ — and which cause pain, sorrow, and illness (bhavati) — are; iṣṭāḥ — dear; rājasasya — to the passionate. (9)
(eng) Foods dear to persons of passionate nature are too bitter (nimba, etc.), too sour, too salty, too hot, too pungent (chilli pepper, etc.), too dry (dry-roasted chickpeas, etc.), and too heating (mustard seed, etc.). Such foods cause pain, sorrow, and illness.
(укр) Їжа, що подобається людям з пристрасною природою, є занадто гіркою, занадто кислою, занадто солоною, занадто гарячою, занадто гострою, занадто сухою, занадто пекучою. Така їжа може викликати біль, смуток та хвороби.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (9)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (9)

▶ Коментар:

ККК

 

यातयामं गतरसं पूति पर्य्युषितञ्च यत् ।
उच्छिष्टमपि चामेध्यं भोजनं तामसप्रियम् ॥१०॥
йа̄та-йа̄мам̇ ґата-расам̇
^.
пӯті парйуш̣ітан̃ ча йат
^.
уччхіш̣т̣ам апі ча̄медƨйам̇
^.
бƨоджанам̇ та̄маса-прійам
^.
Невігласи віддають перевагу їжі, яка є протухлою, без смаку чи з неприємним запахом, приготованої напередодні, залишкам їжі інших людей (крім тих, що залишилися після поклоніння шанованим особам) та нечистій їжі (як-от м’ясо, вино та цибуля). (10)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (10)

▶ 1 english edition:

. (10)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

yat bhojanam — That food which is; yāta-yāmam — cooked, but left to become cold; gata-rasam — tasteless; pūti — odoriferous; paryuṣitam cha — putrid; uchchhiṣṭam api — remnants (other than that of worshippable persons); amedhyam cha — and impure foods unofferable in sacrifice (meat, wine, and onions, etc.); (tat bhavati) — such food is; tāmasa-priyam — dear to the ignorant. (10)
(eng) Dear to the ignorant are foods that are stale, tasteless, foul-smelling or were cooked the day before, remnants (other than that of worshippable persons), and impure foods (such as meat, wine, and onions).
(укр) Невігласи віддають перевагу їжі, яка є протухлою, без смаку чи з неприємним запахом, приготованої напередодні, залишкам їжі інших людей (крім тих, що залишилися після поклоніння шанованим особам) та нечистій їжі (як-от м’ясо, вино та цибуля).

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (10)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (10)

▶ Коментар:

ККК

 

अफलाकाङ्क्षिभिर्यज्ञो विधिदिष्टो य इज्यते ।
यष्टव्यमेवेति मनः समाधाय स सात्त्विकः ॥११॥
апƨала̄ка̄н̇кш̣ібƨір йаджн̃о
^.
відƨі-діш̣т̣о йа іджйате
^.
йаш̣т̣авйам эветі манаƨ̣
^.
сама̄дƨа̄йа са са̄ттвікаƨ̣
^.
Те жертвоприношення, яке здійснюється з вірою та згідно з настановами Писань і виконується особою, що не керується корисливими бажаннями, має природу благості. (11)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (11)

▶ 1 english edition:

. (11)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

saḥ yajñaḥ — That sacrifice; yaḥ ijyate — which is performed; vidhi-diṣṭaḥ — according to scriptural injunctions; aphala-ākāṅkṣibhiḥ — by one who does not hanker for its fruit; manaḥ samādhāya — with the firm conviction; yaṣṭavyam eva iti — and dutifully; sāttvikaḥ — is sacrifice of the nature of goodness. (11)
(eng) That sacrifice which is in accordance with scriptural injunctions and faithfully performed by a person free from fruitive desire, is sacrifice of the nature of goodness.
(укр) Те жертвоприношення, яке здійснюється з вірою та згідно з настановами Писань і виконується особою, що не керується корисливими бажаннями, має природу благості.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (11)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (11)

▶ Коментар:

ККК

 

अभिसन्धाय तु फलं दम्भार्थमपि चैव यत् ।
इज्यते भरतश्रेष्ठ तं यज्ञं विद्धि राजसम् ॥१२॥
абƨісандƨа̄йа ту пƨалам̇
^.
дамбƨа̄ртхам апі чаіва йат
^.
іджйате бƨарата-ш́реш̣т̣ƨа
^.
там̇ йаджн̃ам̇ віддƨі ра̄джасам
^.
О Бƨарато! Але знай, що жертвоприношення, яке здійснюється з корисливих очікувань та як вияв пишноти й величі, належить до ґуни пристрасті. (12)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (12)

▶ 1 english edition:

. (12)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

tu — But; (he) bharata-śreṣṭha — O Bharat; yat — that which; ijyate — is performed; abhisandhāya — motivated by; phalam — remuneration; dambha-artham api cha eva — and which is a show of pomp and grandeur; viddhi — know; tam yajñam — that sacrifice; rājasam — to be of a passionate nature. (12)
(eng) But, O Bhārat, know that sacrifice which is performed in fruitive expectation and as a display of pomp and grandeur, is sacrifice of the nature of passion.
(укр) О Бƨарато! Але знай, що жертвоприношення, яке здійснюється з корисливих очікувань та як вияв пишноти й величі, належить до ґуни пристрасті.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (12)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (12)

▶ Коментар:

ККК

 

विधिहीनमसृष्टान्नं मन्त्रहीनमदक्षिणम् ।
श्रद्धाविरहितं यज्ञं तामसं परिचक्षते ॥१३॥
відƨі-ƨі̄нам асриш̣т̣а̄ннам̇
^.
мантра-ƨі̄нам адакш̣ін̣ам
^.
ш́раддƨа̄-віраƨітам̇ йаджн̃ам̇
^.
та̄масам̇ парічакш̣ате
^.
А той релігійний обряд, що суперечить заповідям Писань, виконується без роздачі їжі, без вимовлення відповідних мантр, без підношень священикам і без віри, вважається жертвоприношенням в невігластві. (13)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (13)

▶ 1 english edition:

. (13)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

vidhi-hīnam — Non-scriptural; yajñam — sacrifice; asṛṣṭa-annam — without the distribution of food, etc.; mantra-hīnam — without mantra; adakṣiṇam — without appropriate offerings to the priests; śraddhā-virahitam — and without faith; parichakṣate — is called; tāmasam — ignorant. (13)
(eng) And that sacrifice which ignores the injunctions of the scriptures, which is performed without the distribution of foodstuffs, without uttering the appropriate mantras, without offerings to the priests, and without faith, is known as sacrifice in ignorance.
(укр) А той релігійний обряд, що суперечить заповідям Писань, виконується без роздачі їжі, без вимовлення відповідних мантр, без підношень священикам і без віри, вважається жертвоприношенням в невігластві.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (13)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (13)

▶ Коментар:

ККК

 

देवद्विजगुरुप्राज्ञपूजनं शौचमार्ज्जवम् ।
ब्रह्मचर्य्यमहिंसा च शारीरं तप उच्यते ॥१४॥
дева-двіджа-ґуру-пра̄джн̃а-
^.
пӯджанам̇ ш́аучам а̄рджавам
^.
браƨмачарйам аƨім̇са̄ ча
^.
ш́а̄рі̄рам̇ тапа учйате
^.
Поклоніння Божеству, брахману, духовному наставнику та просвітленій душі, чистота, простота, целібат та ненасильство — усе це складає аскезу тіла. (14)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (14)

▶ 1 english edition:

. (14)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

deva-dvija-guru-prājña-pūjanam — Worship of the deity, the brāhmaṇ, the guru, and the enlightened soul; śaucham — internal and external purity; ārjavam — simplicity; brahmacharyam — celibacy; ahiṁsā cha — and nonviolence; uchyate — are called; śārīram — bodily; tapaḥ — austerity. (14)
(eng) Worship of the deity, the brāhmaṇ, the spiritual master, and the enlightened soul, purity, simplicity, celibacy, and nonviolence—these all constitute austerity of the body.
(укр) Поклоніння Божеству, брахману, духовному наставнику та просвітленій душі, чистота, простота, целібат та ненасильство — усе це складає аскезу тіла.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (14)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (14)

▶ Коментар:

ККК

 

अनुद्वेगकरं वाक्यं सत्यं प्रियहितञ्च यत् ।
स्वाध्यायाभ्यसनं चैव वाङ्मयं तप उच्यते ॥१५॥
анудвеґа-карам̇ ва̄кйам̇
^.
сатйам̇ прійа-ƨітан̃ ча йат
^.
сва̄дƨйа̄йа̄бƨйасанам̇ чаіва
^.
ва̄н̇майам̇ тапа учйате
^.
Мова, яка не завдає тривоги іншим, правдива, приємна, але й корисна, а також регулярне читання Вед — усе це вважається аскезою мови. (15)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (15)

▶ 1 english edition:

. (15)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

satyam — Truthful; vākyam — speech; yat — which; anudvega-karam — does not disturb; priya-hitam cha — and is pleasing yet beneficial; svādhyāya-abhyasanam cha eva — and regular recitation of the Vedas; uchyate — is called; vāk-mayam — verbal; tapaḥ — austerity. (15)
(eng) Speech which does not disturb others, which is truthful, pleasing yet beneficial, as well as regular recitation of the Vedas—all these are known as verbal austerity.
(укр) Мова, яка не завдає тривоги іншим, правдива, приємна, але й корисна, а також регулярне читання Вед — усе це вважається аскезою мови.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (15)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (15)

▶ Коментар:

ККК

 

मनः प्रसादः सौम्यत्वं मौनमात्मविनिग्रहः ।
भावसंशुद्धिरित्येतत्तपो मानसमुच्यते ॥१६॥
манаƨ̣ праса̄даƨ̣ саумйатвам̇
^.
маунам а̄тма-вініґраƨаƨ̣
^.
бƨа̄ва-сам̇ш́уддƨір ітй этат
^.
тапо ма̄насам учйате
^.
Самовдоволення, доброзичливість, непохитність, контроль над розумом та чистосердечність — ось аскеза розуму. (16)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (16)

▶ 1 english edition:

iti etat — All these; uchyate — are called; mānasam — mental; tapaḥ — austerity: manaḥ prasādaḥ — self-satisfaction; saumyatvam — benevolence; maunam — stability; ātma-vinigrahaḥ — mental control; bhāva-saṁśuddhiḥ — and pure-heartedness. (16)
(eng) Self-satisfaction, benevolence, stability, mental control, and pure-heartedness are all known as mental austerity.
(укр) Самовдоволення, доброзичливість, непохитність, контроль над розумом та чистосердечність — ось аскеза розуму.

▶ 2 english edition:

. (16)
(eng) 1
(укр) 1

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (16)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (16)

▶ Коментар:

ККК

 

श्रद्धया परया तप्तं तपस्तत्त्रिविधं नरैः ।
अफलाकाङ्क्षिभिर्युक्तैः सात्त्विकं परिचक्षते ॥१७॥
ш́раддƨайа̄ парайа̄ таптам̇
^.
тапас тат трі-відƨам̇ нараіƨ̣
^.
апƨала̄ка̄н̇кш̣ібƨір йуктаіƨ̣
^.
са̄ттвікам̇ парічакш̣ате
^.
Коли ця потрійна аскеза — тіла, мови й розуму — виконується безкорисливою та відданою душею з глибокою вірою у Всевишнього Господа, вона має природу благості. (17)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (17)

▶ 1 english edition:

. (17)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

taptam — When practised; yuktaiḥ — by the devout; aphala-ākāṅkṣibhiḥ — desireless; naraiḥ — person; parayā — with deep; śraddhayā — faith; tat — that; tri-vidham tapaḥ — threefold austerity (bodily, verbal, and mental); parichakṣate — are designated as; sāttvikam — being of the nature of goodness. (17)
(eng) When performed by a desireless, devout soul with deep faith in the Supreme Lord, this threefold austerity of thought, word, and deed is of the nature of goodness.
(укр) Коли ця потрійна аскеза — тіла, мови й розуму — виконується безкорисливою та відданою душею з глибокою вірою у Всевишнього Господа, вона має природу благості.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (17)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (17)

▶ Коментар:

ККК

 

सत्कारमानपूजार्थं तपो दम्भेन चैव यत् ।
क्रियते तदिह प्रोक्तं राजसं चलमध्रुवम् ॥१८॥
сатка̄ра-ма̄на-пӯджа̄ртхам̇
^.
тапо дамбƨена чаіва йат
^.
крійате тад іƨа проктам̇
^.
ра̄джасам̇ чалам адƨрувам
^.
Нестійка, тимчасова аскеза, яка виконується з гординею задля зиску, шанування, імені та слави, відома як аскеза природи пристрасті. (18)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (18)

▶ 1 english edition:

. (18)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

tat — That; chalam — unenduring; adhruvam — transitory; tapaḥ — austerity; yat — which; kriyate — is performed; satkāra-māna-pūja-artham — for the sake of gain, worship, and fame; dambhena cha eva — and performed with great pride; iha proktam — is designated in this world as; rājasam — passionate austerity. (18)
(eng) That unenduring, transitory austerity which is proudly performed for the sake of gain, worship, name, and fame, is known as austerity of the nature of passion.
(укр) Нестійка, тимчасова аскеза, яка виконується з гординею задля зиску, шанування, імені та слави, відома як аскеза природи пристрасті.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (18)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (18)

▶ Коментар:

ККК

 

मूढग्राहेणात्मनो यत्पिडया क्रियते तपः ।
परस्योत्सादनार्थं वा तत्तामसमुदाहृतम् ॥१९॥
мӯд̣ƨа-ґра̄ƨен̣а̄тмано йат
^.
пі̄д̣айа̄ крійате тапаƨ̣
^.
парасйотса̄дана̄ртхам̇ ва̄
^.
тат та̄масам уда̄ƨритам
^.
Аскеза, що виконується з сумнівним наміром, яка веде до самокатування чи заподіяння шкоди іншим, відома як аскеза в ґуні невігластва. (19)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (19)

▶ 1 english edition:

. (19)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

tat tapaḥ — That austerity; yat — which; kriyate — is performed; mūḍha-grāheṇa — with dubious intent; pīḍayā — causing pain; ātmanaḥ — to oneself; vā — or; utsādana-artham — for harming; parasya — others; udāhṛtam — is described as; tāmasam — ignorant. (19)
(eng) That austerity which is performed with dubious intent, causing self-torture, or meant to harm others, is known as austerity of the nature of ignorance.
(укр) Аскеза, що виконується з сумнівним наміром, яка веде до самокатування чи заподіяння шкоди іншим, відома як аскеза в ґуні невігластва.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (19)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (19)

▶ Коментар:

ККК

 

दातव्यमिति यद्दानं दीयतेऽनुपकारिणे ।
देशे काले च पात्रे च तद्दानं सात्त्विकं स्मृतम् ॥२०॥
да̄тавйам іті йад да̄нам̇
^.
ді̄йате ’нупака̄рін̣е
^.
деш́е ка̄ле ча па̄тре ча
^.
тад да̄нам̇ са̄ттвікам̇ смритам
^.
Дар, який дають у належний час, у належному місці та гідному одержувачеві без сподівання на відплату і з переконанням, що його слід дати, має природу благості. (20)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (20)

▶ 1 english edition:

. (20)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

dānam — The gift; yat — which; dīyate — is given; anupakāriṇe iti — without expectation of return; deśe — at an auspicious or holy place; kāle cha — at an astrologically auspicious time; pātre — to a qualified recipient; dātavyam cha — and with the conviction that it ought to be given; tat dānam — that gift; smṛtam — is considered; sāttvikam — to be of the nature of goodness. (20)
(eng) The gift which is given without expectation of return, with the conviction that it ought to be given, at an appropriate place and time, and to an appropriate recipient, is considered to be of the nature of goodness.
(укр) Дар, який дають у належний час, у належному місці та гідному одержувачеві без сподівання на відплату і з переконанням, що його слід дати, має природу благості.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (20)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (20)

▶ Коментар:

ККК

 

यत्तु प्रत्युपकारार्थं फलमुद्दिश्य वा पुनः ।
दीयते च परिक्लिष्टं तद्दानं राजसं स्मृतम् ॥२१॥
йат ту пратй-упака̄ра̄ртхам̇
^.
пƨалам уддіш́йа ва̄ пунаƨ̣
^.
ді̄йате ча парікліш̣т̣ам̇
^.
тад да̄нам̇ ра̄джасам̇ смритам
^.
Тоді як подарунок, зроблений неохоче, в надії на взаємну послугу чи винагороду (наприклад, задля досягнення раю), вважається даром у ґуні пристрасті. (21)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (21)

▶ 1 english edition:

. (21)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

yat tu — And that which; dīyate — is given; prati-upakāra-artham — with expectation of return; vā — or; phalam uddiśya — for the purpose of a reward; punaḥ cha — and moreover; parikliṣṭam — (is given) begrudgingly; tat dānam — that gift; smṛtam — is considered; rājasam — to be of the nature of passion. (21)
(eng) Otherwise, the gift begrudgingly given in expectation of gaining something in return, or with a desire for a reward (such as the attainment of heaven), is considered to be of the nature of passion.
(укр) Тоді як подарунок, зроблений неохоче, в надії на взаємну послугу чи винагороду (наприклад, задля досягнення раю), вважається даром у ґуні пристрасті.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (21)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (21)

▶ Коментар:

ККК

 

अदेशकाले यद्दानमपात्रेभ्यश्च दीयते ।
असत्कृतमवज्ञातं तत्तामसमुदाहृतम् ॥२२॥
адеш́а-ка̄ле йад да̄нам
^.
апа̄требƨйаш́ ча ді̄йате
^.
асаткритам аваджн̃а̄там̇
^.
тат та̄масам уда̄ƨритам
^.
А подарунок, який вручається без поваги та зневажливо, негідній особі, у неналежному місці чи в невідповідний час, вважається даром природи невігластва. (22)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (22)

▶ 1 english edition:

. (22)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

yat dānam — That gift which; dīyate — is given; asat-kṛtam — disrespectfully; avajñātam cha — and scornfully; adeśa-kāle — at an improper place and time; apātrebhyaḥ — to an undeserving recipient; tat — that gift; udāhṛtam — is described as; tāmasam — being of the nature of ignorance. (22)
(eng) The gift given disrespectfully and scornfully to an unworthy recipient at an improper place and time is considered to be of the nature of ignorance.
(укр) А подарунок, який вручається без поваги та зневажливо, негідній особі, у неналежному місці чи в невідповідний час, вважається даром природи невігластва.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (22)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (22)

▶ Коментар:

ККК

 

ओंत्सदिति निर्द्देशो ब्रह्मणस्त्रिविधः स्मृतः ।
ब्राह्मणास्तेन वेदाश्च यज्ञाश्च विहिताः पुरा ॥२३॥
ом̇-тат-сад іті нірдеш́о
^.
браƨман̣ас трі-відƨаƨ̣ смритаƨ̣
^.
бра̄ƨман̣а̄с тена веда̄ш́ ча
^.
йаджн̃а̄ш́ ча віƨіта̄ƨ̣ пура̄
^.
Писання стверджують, що слова «Ом Тат Сат» вказують на Браƨмана, Верховний Дух. Під час створення всесвіту з цих трьох складів виникли брахмани, Веди та жертвоприношення. (23)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (23)

▶ 1 english edition:

. (23)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

iti — These; tri-vidhaḥ — three words: om-tat-sat — Om Tat Sat; smṛtaḥ — are known in the scriptures as; nirdeśaḥ — indicating; brahmaṇaḥ — Brahma, the Supeme Spirit. purā — In ancient times, at the universal manifestation; brāhmaṇāḥ — the brāhmaṇs; vedāḥ cha — the Vedas; yajñāḥ cha — and sacrifices; vihitāḥ — were manifested; tena — by these three words. (23)
(eng) The scriptures say that the words Om Tat Sat indicate Brahma, the Supreme Spirit. At the time of the universal manifestation, the brāhmaṇs, the Vedas, and sacrifices were manifested by these three words.
(укр) Писання стверджують, що слова «Ом Тат Сат» вказують на Браƨмана, Верховний Дух. Під час створення всесвіту з цих трьох складів виникли брахмани, Веди та жертвоприношення.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (23)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (23)

▶ Коментар:

ККК

 

तस्मादोमित्युदाहृत्य यज्ञदानतपःक्रियाः ।
प्रवर्त्तन्ते विधानोक्ताः सततं ब्रह्मवादिनाम् ॥२४॥
тасма̄д ом ітй уда̄ƨритйа
^.
йаджн̃а-да̄на-тапаƨ̣-крійа̄ƨ̣
^.
правартанте відƨа̄нокта̄ƨ̣
^.
сататам̇ браƨма-ва̄діна̄м
^.
Тому знавці Вед завжди вимовляють склад «Ом», що представляє Браƨмана, Абсолютну Істину, приступаючи до своїх приписаних обов’язків — жертвоприношень, благодійності та аскези. (24)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (24)

▶ 1 english edition:

tasmāt — Therefore; vidhāna-uktāḥ — scripturally prescribed; yajña-dāna-tapaḥ-kriyāḥ — duties of sacrifice, charity, and austerity; brahma-vādinām — of the followers of the Vedas; satatam pravartante — are always initiated; udāhṛtya — uttering; om iti — the syllable Om, representing Brahma, the Absolute. (24)
(eng) Thus the followers of the Vedas always utter the syllable Om representing Brahma, the Absolute, to initiate their prescribed duties of sacrifice, charity, and austerity.
(укр) Тому знавці Вед завжди вимовляють склад «Ом», що представляє Браƨмана, Абсолютну Істину, приступаючи до своїх приписаних обов’язків — жертвоприношень, благодійності та аскези.

▶ 2 english edition:

. (24)
(eng) 1
(укр) 1

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (24)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (24)

▶ Коментар:

ККК

 

तदित्यनभिसन्धाय फलं यज्ञतपःक्रियाः ।
दानक्रियाश्च विविधाः क्रियन्ते मोक्षकाङ्क्षिभिः ॥२५॥
тад ітй анабƨісандƨа̄йа
^.
пƨалам̇ йаджн̃а-тапаƨ̣-крійа̄ƨ̣
^.
да̄на-крійа̄ш́ ча вівідƨа̄ƨ̣
^.
крійанте мокш̣а-ка̄н̇кш̣ібƨіƨ̣
^.
Ті, хто прагне до визволення, вимовляють слово «Тат», що представляє Брахмана, Абсолют, щоб закликати до безкорисливого виконання жертвоприношень, благодійності та аскези. (25)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (25)

▶ 1 english edition:

. (25)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

mokṣa-kāṅkṣibhiḥ — Persons aspiring for liberation; (udāhṛtya) — uttering; tat iti — the word Tat, representing Brahma, the Absolute; kriyante — perform; vividhāḥ yajña-tapaḥ-kriyāḥ — acts of various kinds of sacrifice and austerity; dāna-kriyāḥ cha — and acts of charity; anabhisandhāya — without motivation; phalam — for the fruits. (25)
(eng) Persons aspiring for liberation utter the word Tat, representing Brahma, the Absolute, to invoke the performance of various acts of sacrifice, charity, and austerity without motivation for the results.
(укр) Ті, хто прагне до визволення, вимовляють слово «Тат», що представляє Брахмана, Абсолют, щоб закликати до безкорисливого виконання жертвоприношень, благодійності та аскези.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (25)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (25)

▶ Коментар:

ККК

 

सद्भावे साधुभावे च सदित्येतत्प्रयुज्यते ।
प्रशस्ते कर्म्मणि तथा सच्छब्दः पार्थ युज्यते ॥२६॥
сад-бƨа̄ве са̄дƨу-бƨа̄ве ча
^.
сад ітй этат прайуджйате
^.
праш́асте карман̣і татха̄
^.
сач чхабдаƨ̣ па̄ртха йуджйате
^.
О Партхо, слово «Сат», що представляє Брахмана, Абсолют, вказує на істину та людей, відданих істині. Тому слово «Сат» вимовляється, щоб закликати до здійснення сприятливих дій. (26)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (26)

▶ 1 english edition:

. (26)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) pārtha — O son of Kuntī; sat iti — the word Sat, representing Brahma, the Absolute; prayujyate — is used; sat-bhāve — to indicate truth, the nature of Brahma; sādhu-bhāve cha — and persons dedicated to the truth, knowers of Brahma. tathā — Therefore; etat sat-śabdaḥ — this word Sat; yujyate — is uttered; praśaste karmaṇi — during auspicious activities. (26)
(eng) O Pārtha, the word Sat, representing Brahma, the Absolute, indicates the truth and persons dedicated to the truth. Therefore, the word Sat is uttered to invoke the performance of auspicious activities.
(укр) О Партхо, слово «Сат», що представляє Брахмана, Абсолют, вказує на істину та людей, відданих істині. Тому слово «Сат» вимовляється, щоб закликати до здійснення сприятливих дій.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (26)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (26)

▶ Коментар:

ККК

 

यज्ञे तपसि दाने च स्थितिः सदिति चोच्यते ।
कर्म्म चैव तदर्थीयं सदित्येवाभिधीयते ॥२७॥
йаджн̃е тапасі да̄не ча
^.
стхітіƨ̣ сад іті чочйате
^.
карма чаіва тад-артхі̄йам̇
^.
сад ітй эва̄бƨідƨі̄йате
^.
Слово «Сат» вказує на вічну природу жертвоприношень, аскези та благодійності. А дія, що здійснюється заради задоволення Всевишнього Господа, називається «Сат» — істиною. (27)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (27)

▶ 1 english edition:

. (27)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

sthitiḥ — The eternality; yajñe — in sacrifice; tapasi — austerity; dāne cha — and charity; uchyate — is described; sat iti cha — by this word Sat. karma cha eva — And action; tat-arthīyam — for the satisfaction of the Supreme Lord; abhidhīyate — is designated; sat iti eva — by the word Sat. (27)
(eng) The word Sat is said to indicate the eternality of sacrifice, austerity, and charity. And action for the satisfaction of the Supreme Lord is called Sat—truth.
(укр) Слово «Сат» вказує на вічну природу жертвоприношень, аскези та благодійності. А дія, що здійснюється заради задоволення Всевишнього Господа, називається «Сат» — істиною.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (27)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (27)

▶ Коментар:

ККК

 

अश्रद्धया हुतं दत्तं तपस्तप्तं कृतञ्च यत् ।
असदित्युच्यते पार्थ न च तत्प्रेत्य नो इह ॥२८॥
аш́раддƨайа̄ ƨутам̇ даттам̇
^.
тапас таптам̇ критан̃ ча йат
^.
асад ітй учйате па̄ртха
^.
на ча тат претйа но іƨа
^.
О Партхо, жертвоприношення, благодійність та аскетизм, або будь-яка дія, вчинена без віри у Всевишнього Господа, вважається «асат», або неправда. Такі діяння не приносять сприятливих наслідків ні в цьому світі, ні в наступному. (28)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (28)

▶ 1 english edition:

. (28)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) pārtha — O Arjuna; yat — whatever; hutam — sacrifice is offered; dattam — charity is given; tapaḥ taptam — austerity is endured; cha — and; kṛtam — action is performed; aśraddhayā — without faith; tat — that; uchyate — is described; asat iti — as asat, untruth; (yataḥ tat) — because that; (phalati) — fructifies; na u iha — neither in this world; na cha pretya — nor the next. (28)
(eng) O Pārtha, sacrifice, charity, and austerity or any action performed without faith in the Supreme is known as asat, or untruth. Such works cannot bring an auspicious result, either in this world or the next.
(укр) О Партхо, жертвоприношення, благодійність та аскетизм, або будь-яка дія, вчинена без віри у Всевишнього Господа, вважається «асат», або неправда. Такі діяння не приносять сприятливих наслідків ні в цьому світі, ні в наступному.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (28)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (28)

▶ Коментар:

ККК

 

इति श्रीमहाभारते शतसाहस्र्यां संहितायां वैयासिक्या भीष्मपर्व्वणि
श्रीमद्भगवद्गीतासूपनिषत्सु ब्रह्मविद्यायां योगशास्त्रे
श्रीकृष्णार्ज्जुनसंवादे श्रद्धात्रयविभागयोगो नाम सप्तदशोऽध्यायः ॥१७॥
iti śrī-mahābhārate śata-sāhasryāṁ saṁhitāyāṁ vaiyāsikyāṁ
bhīṣma-parvaṇi śrīmad-bhagavad-gītāsūpaniṣatsu brahma
vidyāyāṁ yoga-śāstre śrī-kṛṣṇārjuna-saṁvāde śraddhā
traya-vibhāga-yogo nāma sapta-daśo ’dhyāyaḥ [17]
End of Chapter Seventeen
The Three Types of Faith
from the conversation
of Śrī Kṛṣṇa and Arjuna
in Śrīmad Bhagavad-gītā Upaniṣad,
the yoga scripture of transcendental knowledge
in Bhīṣma Parva of Śrī Mahābhārata, the holy scripture
revealed by Śrīla Vyāsadev in a hundred thousand verses.

 

<< 16 глава

Зміст

18 глава >>