Багатовимірна
“Бƨаґавад-ґіта”

Цей проєкт містить тлумачення і коментарі багатьох видатних вайшнавських святих: Бƨакті Ракшак Шрідƨара, Бƨакті Прадіп Тіртхі , Бƨактіведанти Свамі Прабƨупади, Бƨактівінода Тхакура, Баладева Від’ябƨушана, Вішванатха Чакраварті Тхакура та інших. (Розбір та переклад усіх тлумачень проводитиметься з їхніх оригіналів, поступово все буде додано).

 

Глава 16. Даіва̄сура-сампад-вібƨа̄ґа-йоґа
Божественна і демонічна природа

        श्रीभगवानुवाच ।
अभयं सत्त्वसंशुद्धिर्ज्ञानयोगव्यवस्थितिः ।
दानं दमश्च यज्ञश्च स्वाध्यायस्तप आर्ज्जवम् ॥१॥
अहिंसा सत्यमक्रोधस्त्यागः शान्तिरपैशुनम् ।
दया भूतेष्वलोलुप्त्वं मार्द्दवं ह्रीरचापलम् ॥२॥
तेजः क्षमा धृतिः शौचमद्रोहो नातिमानिता ।
भवन्ति सम्पदं दैवीमभिजातस्य भारत ॥३॥
        ш́рі̄-бƨаґава̄н ува̄ча
абƨайам̇ саттва-сам̇ш́уддƨір
^.
джн̃а̄на-йоґа-вйавастхітіƨ̣
^.
да̄нам̇ дамаш́ ча йаджн̃аш́ ча
^.
сва̄дƨйа̄йас тапа а̄рджавам
^.
аƨім̇са̄ сатйам акродƨас
^.
тйа̄ґаƨ̣ ш́а̄нтір апаіш́унам
^.
дайа̄ бƨӯтеш̣в алолуптвам̇
^.
ма̄рдавам̇ ƨрі̄р ача̄палам
^.
теджаƨ̣ кш̣ама̄ дƨритіƨ̣ ш́аучам
^.
адроƨо на̄тіма̄ніта̄
^.
бƨаванті сампадам̇ даіві̄м
^.
абƨіджа̄тасйа бƨа̄рата
^.
Верховний Господь сказав: О Бƨарата, ось якості того, хто народжений з божественною природою: безстрашність, милосердя, зануреність у самопізнання, щедрість, володіння чуттями, жертовність, вивчення Вед, аскетизм, щирість, ненасильство, правдивість, свобода від гніву, відсторонення від мирського, спокій, небажання бачити недоліки в інших, співчуття, свобода від жадібності, делікатність, скромність, стійкість, енергійність, прощення, терпіння, чистота, відсутність злоби та егоїзму. (1–3)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (1–3)

▶ 1 english edition:

. (1–3)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

śrī-bhagavān uvācha — The Supreme Lord said: (he) bhārata — O Arjuna; (ete guṇāḥ) bhavanti — these are the qualities; abhijātasya — of a person born to a destiny; daivīm sampadam — blessed with godliness: abhayam — fearlessness; sattva-saṁśuddhiḥ — gracious-heartedness; jñāna-yoga-vyavasthitiḥ — absorption in the yoga of knowledge (13.8 — 12); dānam — generosity; damaḥ cha — sense-control; yajñaḥ cha — sacrifice; svādhyāyaḥ — study of the Vedas; tapaḥ — austerity; ārjavam — straightforwardness; ahiṁsā — nonviolence; satyam — truthfulness; akrodhaḥ — freedom from anger; tyāgaḥ — worldly detachment; śantiḥ — mental control, tranquillity; apaiśunam — freedom from finding fault in others; dayā — compassion; bhūteṣu — for all beings; aloluptvam — absence of greed; mārdavam — gentleness; hrīḥ — modesty; achāpalam — steadfastness; tejaḥ — vigour; kṣamā — forgiveness; dhṛtiḥ — patience; śaucham — external and internal purity; adrohaḥ — freedom from malice; na ati-mānitā — and freedom from conceit. (1–3)
(eng) The Supreme Lord said: O Bhārat, these are the qualities of a person born of a godly nature: fearlessness, gracious-heartedness, absorption in self-knowledge, generosity, sense-control, sacrifice, study of the Vedas, austerity, sincerity, nonviolence, truthfulness, freedom from anger, worldly detachment, tranquillity, disinclination to see the faults of others, compassion, freedom from greed, gentleness, modesty, steadfastness, vigour, forgiveness, patience, purity, and freedom from malice and egoism.
(укр) Верховний Господь сказав: О Бƨарата, ось якості того, хто народжений з божественною природою: безстрашність, милосердя, зануреність у самопізнання, щедрість, володіння чуттями, жертовність, вивчення Вед, аскетизм, щирість, ненасильство, правдивість, свобода від гніву, відсторонення від мирського, спокій, небажання бачити недоліки в інших, співчуття, свобода від жадібності, делікатність, скромність, стійкість, енергійність, прощення, терпіння, чистота, відсутність злоби та егоїзму.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (1–3)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (1–3)

▶ Коментар:

ККК

 

दम्भो दर्पोऽभिमानश्च क्रोधः पारुष्यमेव च ।
अज्ञानं चाभिजातस्य पार्थ सम्पदमासुरीम् ॥४॥
дамбƨо дарпо ’бƨіма̄наш́ ча
^.
кродƨаƨ̣ па̄руш̣йам эва ча
^.
аджн̃а̄нам̇ ча̄бƨіджа̄тасйа
^.
па̄ртха сампадам а̄сурі̄м
^.
О Партха, такі якості людини, народженої від демонічної природи: гординя, марнославство, егоїзм, гнів, жорстокість і невігластво. (4)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (4)

▶ 1 english edition:

. (4)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) pārtha — O son of Kuntī; (ete guṇāḥ bhavanti) — these are the (impure) characteristics; abhijātasya — of a person born to a destiny; āsurīm sampadam — of the ungodly nature: dambhaḥ — pride (of religiosity, etc); darpaḥ — conceit (on account of one’s knowledge, wealth, or high birth); abhimānaḥ cha — considering oneself worshippable; krodhaḥ — anger; pāruṣyam eva cha — mercilessness; ajñānam cha — and ignorance. (4)
(eng) O Pārtha, these are the qualities of a person born of an ungodly nature: pride, conceit, egoism, anger, cruelty, and ignorance.
(укр) О Партха, такі якості людини, народженої від демонічної природи: гординя, марнославство, егоїзм, гнів, жорстокість і невігластво.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (4)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (4)

▶ Коментар:

ККК

 

दैवी सम्पद्विमोक्षाय निबन्धायासुरी मता ।
मा शुचः सम्पदं दैवीमभिजातोऽसि पाण्डव ॥५॥
даіві̄ сампад вімокш̣а̄йа
^.
нібандƨа̄йа̄сурі̄ мата̄
^.
ма̄ ш́учаƨ̣ сампадам̇ даіві̄м
^.
абƨіджа̄то ’сі па̄н̣д̣ава
^.
Божественні якості описані як причина визволення, а демонічні якості — як причина рабства. О Пандава, не бійся, адже ти народжений від божественної природи. (5)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (5)

▶ 1 english edition:

. (5)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

daivī sampat — The godly qualities; matā — are described; vimokṣāya — as the cause of liberation; āsurī (cha) — and the demoniac qualities; nibandhāya — as the cause of bondage. (he) pāṇḍava — O son of Pāṇḍu; (tvam) — you; abhijātaḥ asi — are born to a destiny; daivīm sampadam — of the godly and virtuous qualities; mā śuchaḥ — so do not fear. (5)
(eng) The godly qualities have been described as the cause of liberation, and the ungodly qualities have been described as the cause of bondage. O Pāṇḍava, do not fear, for you are born of a godly nature.
(укр) Божественні якості описані як причина визволення, а демонічні якості — як причина рабства. О Пандава, не бійся, адже ти народжений від божественної природи.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (5)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (5)

▶ Коментар:

ККК

 

द्वौ भूतसर्गौ लोकेऽस्मिन्दैव आसुर एव च ।
दैवो विस्तरशः प्रोक्त आसुरं पार्थ मे शृणु ॥६॥
двау бƨӯта-сарґау локе
^.
’смін даіва а̄сура эва ча
^.
даіво вістараш́аƨ̣ прокта
^.
а̄сурам̇ па̄ртха ме ш́рин̣у
^.
О Партха, у цьому світі живі істоти мають дві природи — божественну і демонічну. Я докладно описав тобі божественну природу, зараз же послухай про демонічну: (6)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (6)

▶ 1 english edition:

(he) pārtha — O Arjuna; dvau eva bhūta-sargau — these two natures of beings; (dṛśyate) — are seen; asmin loke — in this material world: daivaḥ — the godly nature; āsuraḥ cha—and the ungodly. daivaḥ — The godly nature; proktaḥ — has been described; vistaraśaḥ — elaborately. śṛṇu — Now hear; me — from Me; āsuram — of the ungodly nature. (6)
(eng) O Pārtha, in this world the living beings are of two natures—the godly and the ungodly. I have elaborately described the godly nature to you, so now hear from Me about the ungodly:
(укр) О Партха, у цьому світі живі істоти мають дві природи — божественну і демонічну. Я докладно описав тобі божественну природу, зараз же послухай про демонічну:

▶ 2 english edition:

. (6)
(eng) 1
(укр) 1

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (6)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (6)

▶ Коментар:

ККК

 

प्रवृत्तिञ्च निवृत्तिञ्च जना न विदुरासुराः ।
न शौचं नापि चाचारो न सत्यं तेषु विद्यते ॥७॥
правриттін̃ ча нівриттін̃ ча
^.
джана̄ на відур а̄сура̄ƨ̣
^.
на ш́аучам̇ на̄пі ча̄ча̄ро
^.
на сатйам̇ теш̣у відйате
^.
Демонічні люди не здатні відрізнити правильні дії від неправильних. Вони позбавлені чистоти, доброчесності та правдивості. (7)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (7)

▶ 1 english edition:

. (7)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

āsurāḥ janāḥ — Persons of demoniac nature; na viduḥ — do not know; pravṛttim cha — right action; nivṛttim cha — and wrong action. na vidyate — There is neither; śaucham — purity; na — nor; āchāraḥ api — good practices; na satyam cha — nor truthfulness; teṣu — in them. (7)
(eng) The ungodly cannot distinguish between right and wrong action. No purity, good practices, or truthfulness can be found in them.
(укр) Демонічні люди не здатні відрізнити правильні дії від неправильних. Вони позбавлені чистоти, доброчесності та правдивості.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (7)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (7)

▶ Коментар:

ККК

 

असत्यमप्रतिष्ठं ते जगदाहुरनीश्वरम् ।
अपरस्परसम्भूतं किमन्यत्कामहेतुकम् ॥८॥
асатйам апратіш̣т̣ƨам̇ те
^.
джаґад а̄ƨур ані̄ш́варам
^.
апараспара-самбƨӯтам̇
^.
кім анйат ка̄ма-ƨетукам
^.
Люди демонічної природи кажуть, що світ позбавлений істини, не має основи, безбожний, і що все народжується від союзу чоловіка та жінки. Вони переконані, що єдина мета життя — задовольнити свої жадання. (8)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (8)

▶ 1 english edition:

. (8)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

te — They, the persons of demoniac nature; āhuḥ — say: jagat asatyam — “The world is without truth; apratiṣṭham — baseless; anīśvaram — godless; aparaspara-sambhūtam — and everything is born of male and female union. kāma-hetukam — The reason for existence is lust alone. kim anyat — What is there beyond this?”. (8)
(eng) The persons of ungodly nature say the world is without truth, baseless, godless, and that everything is born of male and female union. They say that life has no purpose beyond lust.
(укр) Люди демонічної природи кажуть, що світ позбавлений істини, не має основи, безбожний, і що все народжується від союзу чоловіка та жінки. Вони переконані, що єдина мета життя — задовольнити свої жадання.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (8)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (8)

▶ Коментар:

ККК

 

एतां दृष्टिमवष्टभ्य नष्टात्मानोऽल्पबुद्धयः ।
प्रभवन्त्युग्रकर्म्माणः क्षयाय जगतोऽहिताः ॥९॥
ета̄м̇ дриш̣т̣ім аваш̣т̣абƨйа
^.
наш̣т̣а̄тма̄но ’лпа-буддƨайаƨ̣
^.
прабƨавантй уґра-карма̄н̣аƨ̣
^.
кш̣айа̄йа джаґато ’ƨіта̄ƨ̣
^.
Утверджуючись у цих хибних уявленнях, демони, які сповнені гріха й осліплені тупістю, набувають сили та вчиняють жорстокі, шкідливі дії, спрямовані на руйнування світу. (9)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (9)

▶ 1 english edition:

. (9)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

avaṣṭabhya — Holding; etām — such; dṛṣṭim — a view; (asurāḥ) — the demons; naṣṭa-ātmānaḥ — depraved; alpa-buddhayaḥ — of low intelligence; ugra-karmāṇaḥ — of cruel acts; ahitāḥ — of inauspicious nature; prabhavanti — become powerful; kṣayāya — for the destruction; jagataḥ — of the world. (9)
(eng) Holding such a view, the demons, depraved and of low intelligence, become powerful and engage in cruel, inauspicious acts for the destruction of the world.
(укр) Утверджуючись у цих хибних уявленнях, демони, які сповнені гріха й осліплені тупістю, набувають сили та вчиняють жорстокі, шкідливі дії, спрямовані на руйнування світу.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (9)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (9)

▶ Коментар:

ККК

 

काममाश्रित्य दुष्पूरं दम्भमानमदान्विताः ।
मोहाद्गृहीत्वासद्ग्राहान्प्रवर्त्तन्तेऽशुचिव्रताः ॥१०॥
ка̄мам а̄ш́рітйа душ̣пӯрам̇
^.
дамбƨа-ма̄на-мада̄нвіта̄ƨ̣
^.
моƨа̄д ґриƨі̄тва̄сад-ґра̄ƨа̄н
^.
правартанте ’ш́учі-врата̄ƨ̣
^.
Піддавшись омані ненаситних бажань мирської насолоди, такі демони, сповнені марнославства, гордині та зарозумілості, вчиняють тяжкі злочини. (10)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (10)

▶ 1 english edition:

. (10)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

āśritya — Giving themselves up to; duṣpūram — insatiable; kāmam — desire; (te) — such demons; dambha-māna-mada-anvitāḥ — full of vanity, pride, and arrogance; mohāt — deluded; asat-grāhān gṛhītvā — by eagerness for mundane enjoyment; pravartante — engage; aśuchi-vratāḥ — in grave malpractices. (10)
(eng) Giving themselves up to the delusion of insatiable desires for mundane enjoyment, such demons, full of vanity, pride, and arrogance, engage in grave malpractices.
(укр) Піддавшись омані ненаситних бажань мирської насолоди, такі демони, сповнені марнославства, гордині та зарозумілості, вчиняють тяжкі злочини.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (10)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (10)

▶ Коментар:

ККК

 

चिन्तामपरिमेयाञ्च प्रलयान्तामुपाश्रिताः ।
कामोपभोगपरमा एतावदिति निश्चिताः ॥११॥
आशापाशशतैर्बद्धाः कामक्रोधपरायणाः ।
ईहन्ते कामभोगार्थमन्यायेनार्थसञ्चयान् ॥१२॥
чінта̄м апарімейа̄н̃ ча
^.
пралайа̄нта̄м упа̄ш́ріта̄ƨ̣
^.
ка̄мопабƨоґа-парама̄
^.
эта̄вад іті ніш́чіта̄ƨ̣
^.
а̄ш́а̄-па̄ш́а-ш́атаір баддƨа̄ƨ̣
^.
ка̄ма-кродƨа-пара̄йан̣а̄ƨ̣
^.
і̄ƨанте ка̄ма-бƨоґа̄ртхам
^.
анйа̄йена̄ртха-сан̃чайа̄н
^.
До кінця своїх днів вони відчувають тягар нескінченних турбот. Мирські насолоди вони вважають метою життя. Обтяжені безліччю бажань, охоплені жагою та гнівом, вони намагаються незаконно накопичити багатство, щоб задовольнити усі свої примхи. (11–12)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (11–12)

▶ 1 english edition:

. (11–12)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

pralaya-antām — Until death; upāśritāḥ — overwhelmed with; aparimeyām cha — unlimited; chintām — cares; (te) — they; niśchitāḥ iti — consider that; etāvat — only; kāma-upabhoga-paramāḥ — enjoyment of desires is the ultimate. baddhāḥ — Bound; āśā-pāśa-śataiḥ — by the snares of hundreds of wishes; kāma-krodha-parāyaṇāḥ — overcome with desire and anger; (te) īhante — they try; artha-sañchayān — to amass wealth; anyāyena — unlawfully; kāma-bhoga-artham — for the fulfillment of their desires. (11–12)
(eng) Until death they remain burdened with endless cares. They think that mundane enjoyment is the goal of life. Bound by hundreds of wishes and overcome with desire and anger, they endeavour to amass wealth unlawfully to fulfill their desires.
(укр) До кінця своїх днів вони відчувають тягар нескінченних турбот. Мирські насолоди вони вважають метою життя. Обтяжені безліччю бажань, охоплені жагою та гнівом, вони намагаються незаконно накопичити багатство, щоб задовольнити усі свої примхи.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (11–12)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (11–12)

▶ Коментар:

ККК

 

इदमद्य मया लब्धमिदं प्राप्स्ये मनोरथम् ।
इदमस्तीदमपि मे भविष्यति पुनर्धनम् ॥१३॥
ідам адйа майа̄ лабдƨам
^.
ідам̇ пра̄псйе маноратхам
^.
ідам асті̄дам апі ме
^.
бƨавіш̣йаті пунар дƨанам
^.
Такі нечестивці кажуть: “Сьогодні я отримав бажане, і завтра я теж отримаю те, чого хочу. Усе це моє багатство, і в майбутньому його буде ще більше. (13)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (13)

▶ 1 english edition:

. (13)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

adya — “Today; idam — this; labdham — was gained; mayā — by me; (punaḥ) — and again; prāpsye — I will get; idam manoratham — this other desirable object. idam — This wealth; asti me — is mine; punaḥ — and again; idam api dhanam — more wealth; bhaviṣyati — will be; (me) — mine.” (13)
(eng) The ungodly persons say, “Today I got what I wanted, and tomorrow I will also get what I want. All this is my wealth, and I will have even more in the future.”
(укр) Такі нечестивці кажуть: “Сьогодні я отримав бажане, і завтра я теж отримаю те, чого хочу. Усе це моє багатство, і в майбутньому його буде ще більше.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (13)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (13)

▶ Коментар:

ККК

 

असौ मया हतः शत्रुर्हनिष्ये चापरानपि ।
ईश्वरोऽहमहं भोगी सिद्धोऽहं बलवान्सुखी ॥१४॥
асау майа̄ ƨатаƨ̣ ш́атрур
^.
ƨаніш̣йе ча̄пара̄н апі
^.
і̄ш́варо ’ƨам аƨам̇ бƨоґі̄
^.
сіддƨо ’ƨам̇ балава̄н сукхі̄
^.
Я знищив одного ворога, знищу й інших. Я успішний, могутній і щасливий. (14)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (14)

▶ 1 english edition:

. (14)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

asau — “This; śatruḥ — enemy; hataḥ — has been destoyed; mayā — by me; api cha — and again; haniṣye — I will destroy; aparān — others. aham īśvaraḥ — I am the lord; aham bhogī — I am the enjoyer; aham siddhaḥ — I am successful; balavān — powerful; sukhī — and happy.”. (14)
(eng) “I have destroyed one enemy, and I will destroy others. I am successful, powerful, and happy.”
(укр) Я знищив одного ворога, знищу й інших. Я успішний, могутній і щасливий.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (14)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (14)

▶ Коментар:

ККК

 

आढ्योऽभिजनवानस्मि कोऽन्योऽस्ति सदृशो मया ।
यक्ष्ये दास्यामि मोदिष्य इत्यज्ञानविमोहिताः ॥१५॥
а̄д̣ƨйо ’бƨіджанава̄н асмі
^.
ко ’нйо ’сті садриш́о майа̄
^.
йакш̣йе да̄сйа̄мі модіш̣йа
^.
ітй аджн̃а̄на-вімоƨіта̄ƨ̣
^.
Я багатий і аристократичний. Хто може зрівнятися зі мною? Я буду виконувати релігійні обряди, займатися благодійністю і насолоджуватися життям». Так їхній розум затьмарює невігластво. (15)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (15)

▶ 1 english edition:

. (15)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(aham) asmi — “I am; āḍhyaḥ — rich; abhijanavān — and high-born. kaḥ asti — Who is; anyaḥ — another; mayā sadṛśaḥ — like me? (aham) — I; yakṣye — will perform sacrifice; dāsyāmi — give charity; modiṣye — and enjoy.” iti — Thus; ajñāna-vimohitāḥ — they are deluded by ignorant notions. (15)
(eng) “I am wealthy and aristocratic. Who can compare with me? I shall perform sacrifice, give charity, and enjoy myself.” Thus they are deluded by ignorance.
(укр) Я багатий і аристократичний. Хто може зрівнятися зі мною? Я буду виконувати релігійні обряди, займатися благодійністю і насолоджуватися життям». Так їхній розум затьмарює невігластво.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (15)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (15)

▶ Коментар:

ККК

 

अनेकचित्तविभ्रान्ता मोहजालसमावृताः ।
प्रसक्ताः कामभोगेषु पतन्ति नरकेऽशुचौ ॥१६॥
анека-чітта-вібƨра̄нта̄
^.
моƨа-джа̄ла-сама̄врита̄ƨ̣
^.
прасакта̄ƨ̣ ка̄ма-бƨоґеш̣у
^.
патанті нараке ’ш́учау
^.
Сповнені суєтних думок, спіймані в тенета ілюзій і захоплені мирськими насолодами, такі нечестивці потрапляють до пекла. (16)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (16)

▶ 1 english edition:

. (16)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

aneka-chitta-vibhrāntāḥ — Their minds full of many vain thoughts; moha-jāla-samāvṛtāḥ — caught in the net of illusion; prasaktāḥ — engrossed; kāma-bhogeṣu — in mundane enjoyment; patanti — they fall; aśuchau — to a foul; narake — hell, like Vaitaraṇī. (16)
(eng) Their minds full of vain thoughts, caught in the net of illusion and engrossed in mundane enjoyment, such ungodly persons fall to a foul hell.
(укр) Сповнені суєтних думок, спіймані в тенета ілюзій і захоплені мирськими насолодами, такі нечестивці потрапляють до пекла.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (16)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (16)

▶ Коментар:

ККК

 

आत्मसम्भाविताः स्तब्धा धनमानमदान्विताः ।
यजन्ते नामयज्ञैस्ते दम्भेनाविधिपूर्व्वकम् ॥१७॥
а̄тма-самбƨа̄віта̄ƨ̣ стабдƨа̄
^.
дƨана-ма̄на-мада̄нвіта̄ƨ̣
^.
йаджанте на̄ма-йаджн̃аіс
^.
те дамбƨена̄відƨі-пӯрвакам
^.
Зарозумілі, вперті, сп’янілі від багатства і величі, ці демони лицемірно влаштовують показові релігійні обряди, нехтуючи заповідями священних писань. (17)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (17)

▶ 1 english edition:

. (17)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

ātma-sambhāvitāḥ — Conceited; stabdhāḥ — obstinate; dhana-māna-mada-anvitāḥ — intoxicated by wealth and pride; te — those demons; avidhi-pūrvakam — ignoring the scriptural injunctions; dambhena — hypocritically; yajante — perform sacrifices; nama-yajñaiḥ — in name only (pseudo-sacrifices). (17)
(eng) Conceited, obstinate, and intoxicated by wealth and grandeur, ignoring the scriptural injunctions, these demons make a hypocritical show of sacrifices.
(укр) Зарозумілі, вперті, сп’янілі від багатства і величі, ці демони лицемірно влаштовують показові релігійні обряди, нехтуючи заповідями священних писань.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (17)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (17)

▶ Коментар:

ККК

 

अहङ्कारं बलं दर्पं कामं क्रोधञ्च संश्रिताः ।
मामात्मपरदेहेषु प्रद्विषन्तोऽभ्यसूयकाः ॥१८॥
аƨан̇ка̄рам̇ балам̇ дарпам̇
^.
ка̄мам̇ кродƨан̃ ча сам̇ш́ріта̄ƨ̣
^.
ма̄м а̄тма-пара-деƨеш̣у
^.
прадвіш̣анто ’бƨйасӯйака̄ƨ̣
^.
Віддаючись егоїзму, розкоші, владі, похоті та гніву, вони ворожі до Мене, що перебуває в їхніх тілах і тілах інших як Наддуша. Вони приписують вади добрим якостям святих людей. (18)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (18)

▶ 1 english edition:

. (18)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

saṁśritāḥ — Given to; ahaṅkāram — egoism; balam — power; darpam — pride; kāmam — lust; krodham cha — and anger; (te bhavanti) — they are; pradviṣantaḥ — resentful; mām — of Me; (sthitam) — who am situated; ātma-para-deheṣu — within their own and others’ bodies; abhyasūyakāḥ — and they ascribe faults to the good qualities of the saintly persons. (18)
(eng) Given to egoism, pomp and power, lust and anger, they are resentful of Me, who am situated in their own and others’ bodies as the Supersoul, and they ascribe faults to the good qualities of the saintly persons.
(укр) Віддаючись егоїзму, розкоші, владі, похоті та гніву, вони ворожі до Мене, що перебуває в їхніх тілах і тілах інших як Наддуша. Вони приписують вади добрим якостям святих людей.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (18)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (18)

▶ Коментар:

ККК

 

तानहं द्विषतः क्रूरान्संसारेषु नराधमान् ।
क्षिपाम्यजस्रमशुभानासुरीष्वेव योनिषु ॥१९॥
та̄н аƨам̇ двіш̣атаƨ̣ крӯра̄н
^.
сам̇са̄реш̣у нара̄дƨама̄н
^.
кш̣іпа̄мй аджасрам аш́убƨа̄н
^.
а̄сурі̄ш̣в эва йоніш̣у
^.
Я постійно скидаю цих злопам’ятних, жорстоких, порочних та деградуючих осіб, перероджуючи їх у кругообігу Самсари в демонічних видах життя. (19)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (19)

▶ 1 english edition:

. (19)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

aham — I; ajasram — continually; kṣipāmi — cast; tān — these; dviṣataḥ — resentful; krūrān — cruel; aśubhān — inauspicious; narādhamān — decadent persons; saṁsāreṣu — into the cycle of birth and death; āsurīṣu yoniṣu eva — in the wombs of the demoniac. (19)
(eng) I continually cast these resentful, cruel, inauspicious, and decadent persons into the demoniac species, in the cycle of birth and death.
(укр) Я постійно скидаю цих злопам’ятних, жорстоких, порочних та деградуючих осіб, перероджуючи їх у кругообігу Самсари в демонічних видах життя.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (19)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (19)

▶ Коментар:

ККК

 

आसुरीं योनिमापन्ना मूढा जन्मनि जन्मनि ।
मामाप्राप्यैव कौन्तेय ततो यान्त्यधमां गतिम् ॥२०॥
а̄сурі̄м̇ йонім а̄панна̄
^.
мӯд̣ƨа̄ джанмані джанмані
^.
ма̄м апра̄пйаіва каунтейа
^.
тато йа̄нтй адƨама̄м̇ ґатім
^.
О Каунтейо, знову й знову народжуючись у демонічних видах, ці оманені особи не можуть досягти Мене і опускаються на все нижчі рівні існування. (20)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (20)

▶ 1 english edition:

. (20)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) kaunteya — O son of Kuntī; āpannāḥ — taking; janmani janmani — birth after birth; āsurīm — in demoniac; yonim — species; mūḍhāḥ — these deluded persons; aprāpya eva — not reaching; mām — Me; yānti gatim — suffer a fate; tataḥ adhamām — worse than that. (20)
(eng) O Kaunteya, repeatedly taking birth in the demoniac species, these deluded persons cannot come to Me, and they descend to lower and lower planes.
(укр) О Каунтейо, знову й знову народжуючись у демонічних видах, ці оманені особи не можуть досягти Мене і опускаються на все нижчі рівні існування.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (20)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (20)

▶ Коментар:

ККК

 

त्रिविधं नरकस्येदं द्वारं नाशनमात्मनः ।
कामः क्रोधस्तथा लोभस्तस्मादेतत्त्रयं त्यजेत् ॥२१॥
трі-відƨам̇ наракасйедам̇
^.
два̄рам̇ на̄ш́анам а̄тманаƨ̣
^.
ка̄маƨ̣ кродƨас татха̄ лобƨас
^.
тасма̄д этат трайам̇ тйаджет
^.
Похіть, гнів і жадібність — це три врата пекла, що ведуть до саморуйнування. Тому їх слід відкинути. (21)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (21)

▶ 1 english edition:

. (21)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

idam tri-vidham — These three kinds of; dvāram — doors; narakasya — of hell; ātmanaḥ nāśanam — lead to self-destruction: kāmaḥ — lust; krodhaḥ — anger; tathā lobhaḥ — and greed; tasmāt — so; etat trayam — these three; tyajet — must be abandoned. (21)
(eng) Lust, anger, and greed are the three doors of hell leading to self-destruction, so they must be abandoned.
(укр) Похіть, гнів і жадібність — це три врата пекла, що ведуть до саморуйнування. Тому їх слід відкинути.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (21)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (21)

▶ Коментар:

ККК

 

एतैर्विमुक्तः कौन्तेय तमोद्वारैस्त्रिभिर्नरः ।
आचरत्यात्मनः श्रेयस्ततो याति परां गतिम् ॥२२॥
етаір вімуктаƨ̣ каунтейа
^.
тамо-два̄раіс трібƨір нараƨ̣
^.
а̄чаратй а̄тманаƨ̣ ш́рейас
^.
тато йа̄ті пара̄м̇ ґатім
^.
О Каунтейо, той, хто звільнився від цих трьох врат темряви, прагне до блага душі, завдяки чому досягає вищої мети. (22)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (22)

▶ 1 english edition:

. (22)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) kaunteya — O Kaunteya; naraḥ — a person; vimuktaḥ — liberated; etaiḥ — from these; tribhiḥ tamaḥ-dvāraiḥ — three doors of darkness; ācharati — acts; śreyaḥ — for the benefit; ātmanaḥ — of the soul. tataḥ — By that; yāti — he reaches; parām — the supreme; gatim — goal. (22)
(eng) O Kaunteya, one who is liberated from these three doors of darkness strives for the benefit of the soul, by which he attains the supreme destination.
(укр) О Каунтейо, той, хто звільнився від цих трьох врат темряви, прагне до блага душі, завдяки чому досягає вищої мети.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (22)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (22)

▶ Коментар:

ККК

 

यः शास्त्रविधिमुत्सृज्य वर्त्तते कामचारतः ।
न स सिद्धिमवाप्नोति न सुखं न परां गतिम् ॥२३॥
йаƨ̣ ш́а̄стра-відƨім утсриджйа
^.
вартате ка̄ма-ча̄ратаƨ̣
^.
на са сіддƨім ава̄пноті
^.
на сукхам̇ на пара̄м̇ ґатім
^.
Той, хто веде свавільне життя, нехтуючи наказами писань, не може досягти досконалості, щастя або вищого призначення. (23)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (23)

▶ 1 english edition:

. (23)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

saḥ yaḥ — He who; utsṛjya — disregarding; śāstra-vidhim — the injunctions of the scriptures; vartate kāma-chārataḥ — acts according to his own desires; avāpnoti — attains; na siddhim — neither perfection, purification; na sukham — nor happiness; na parām gatim — nor the supreme destination. (23)
(eng) One who acts according to his own desires, disregarding the scriptural injunctions, cannot attain perfection, happiness, or the supreme destination.
(укр) Той, хто веде свавільне життя, нехтуючи наказами писань, не може досягти досконалості, щастя або вищого призначення.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (23)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (23)

▶ Коментар:

ККК

 

तस्माच्छास्त्रं प्रमाणं ते कार्य्याकार्य्यव्यवस्थितौ ।
ज्ञात्वा शास्त्रविधानोक्तं कर्म्म कर्त्तुमिहार्हसि ॥२४॥
тасма̄ч чха̄страм̇ прама̄н̣ам̇ те
^.
ка̄рйа̄ка̄рйа-вйавастхітау
^.
джн̃а̄тва̄ ш́а̄стра-відƨа̄ноктам̇
^.
карма картум іƨа̄рƨасі
^.
Прийми своїм орієнтиром настанови писань, які вчать розрізняти свої обов’язки від того, що ними не є. Визначивши свій обов’язок у цьому світі (завжди діяти лише заради задоволення Господа), дій відповідно до цього. (24)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (24)

▶ 1 english edition:

. (24)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

tasmāt — Therefore; śāstram — the scriptural injunctions; kāryākārya-vyavasthitau — concerning duty and non-duty; te pramāṇam — are your authority. jñātvā — Knowing; śāstra-vidhāna-uktam — scripturally enjoined; karma — duty; iha — in this world of action; (tvam) arhasi — you ought; (tat) kartum — to act accordingly. (24)
(eng) Therefore, the scriptural injunctions for duty and non-duty are your authority. Knowing your duty in this world according to the scriptures (to act only for the Lord’s pleasure), you should act accordingly.
(укр) Прийми своїм орієнтиром настанови писань, які вчать розрізняти свої обов’язки від того, що ними не є. Визначивши свій обов’язок у цьому світі (завжди діяти лише заради задоволення Господа), дій відповідно до цього.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (24)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (24)

▶ Коментар:

ККК

 

इति श्रीमहाभारते शतसाहस्र्यां संहितायां वैयासिक्या भीष्मपर्व्वणि श्रीमद्भगवद्गीतासूपनिषत्सु ब्रह्मविद्यायां योगशास्त्रे श्रीकृष्णार्ज्जुनसंवादे दैवासुरसम्पद्विभागयोगो नाम षोडशोऽध्यायः ॥१६॥
iti śrī-mahābhārate śata-sāhasryāṁ saṁhitāyāṁ vaiyāsikyāṁ bhīṣma-parvaṇi śrīmad-bhagavad-gītāsūpaniṣatsu brahma vidyāyāṁ yoga-śāstre śrī-kṛṣṇārjuna-saṁvāde daivāsura-sampad-vibhāga-yogo nāma ṣoḍaśo ’dhyāyaḥ [16]
End of Chapter Sixteen
The Godly and Ungodly Natures
from the conversation
of Śrī Kṛṣṇa and Arjuna
in Śrīmad Bhagavad-gītā Upaniṣad,
the yoga scripture of transcendental knowledge
in Bhīṣma Parva of Śrī Mahābhārata, the holy scripture
revealed by Śrīla Vyāsadev in a hundred thousand verses.

 

<< 15 глава

Зміст

17 глава >>