Багатовимірна
“Бƨаґавад-ґіта”

Цей проєкт містить тлумачення і коментарі багатьох видатних вайшнавських святих: Бƨакті Ракшак Шрідƨара, Бƨактіведанти Свамі Прабƨупади, Бƨакті Прадіп Тіртхі , Бƨактівінода Тхакура, Баладева Від’ябƨушана, Вішванатха Чакраварті Тхакура та інших. (Розбір та переклад усіх тлумачень проводитиметься з їхніх оригіналів, поступово все буде додано).

Глава 1. Саінйа-дарш́ана
Огляд армій

          धृतराष्ट्र उवाच ।
धर्म्मक्षेत्रे कुरुक्षेत्रे समवेता युयुत्सवः ।
मामकाः पाण्डवाश्चैव किमकुर्व्वत सञ्जय ॥१॥
          дƨритара̄ш̣т̣ра ува̄ча
дƨарма-кш̣етре куру-кш̣етре
^{на дƨарми       землі          Курукшетре}
самавета̄ йуйутсаваƨ̣
  ^{зібралися 　ті, що жадають бою}
ма̄мака̄ƨ̣ па̄н̣д̣ава̄ш́ чаіва
   ^{мої сини 　  Панду сини     також}
кім акурвата сан̃джайа
  ^{що 　   робили  　  Саньджайо}
Спитав цар Дƨритараштра:
                               «О, Саньджайо!
Коли мої сини й потомки Панду
зібралися на полі Курукшетра,
на цій землі священній, задля битви,
що далі сталося, мені повідай». (1)

          सञ्जय उवाच ।
दृष्ट्वा तु पाण्डवानीकं व्यूढं दुर्य्योधनस्तदा ।
आचार्य्यमुपसङ्गम्य राजा वचनमब्रवीत् ॥२॥
          сан̃джайа ува̄ча
дриш̣т̣ва̄ ту па̄н̣д̣ава̄ні̄кам̇
^{побачивши    але     Пандавів воїнів}
вйӯд̣ƨам̇ дурйодганас тада̄
^{вишикуваних,     Дурйодгана       тоді}
а̄ча̄рйам упасан̇ґамйа
^{до Дроначар’ї        підходячи}
ра̄джа̄ вачанам абраві̄т
  ^{принц          слово          сказав}
Саньджая відповів: «Принц Дурйодƨана
окинув оком армію Пандавів,
що вишикувана була для бою,
і так до свого вчителя звернувся: (2)

पश्यैतां पाण्डुपुत्राणामाचार्य्य महतीं चमूम् ।
व्यूढां द्रुपदपुत्रेण तव शिष्येण धीमता ॥३॥
паш́йаіта̄м̇ па̄н̣д̣у-путра̄н̣а̄м
       ^{оглянь           Панду          синів}
а̄ча̄рйа маƨаті̄м̇ чамӯм
^{о вчителю,     велику      армію}
вйӯд̣ƨа̄м̇ друпада-путрен̣а
^{що вишикувана,   Друпади   сином}
тава ш́іш̣йен̣а дƨі̄мата̄
 ^{твоїм        учнем       розумним}
«Поглянь-но, о шановний Дроначар’я,
як Дхриштадйумна, твій розумний учень,
розташував у бойових порядках
цю величезну армію Пандавів. (3)

अत्र शूरा महेष्वासा भीमार्ज्जुनसमा युधि ।
युयुधानो विराटश्च द्रुपदश्च महारथः ॥४॥
धृष्टकेतुश्चेकितानः काशिराजश्च वीर्य्यवान् ।
पुरुजित्कुन्तिभोजश्च शैब्यश्च नरपुङ्गवः ॥५॥
युधामन्युश्च विक्रान्त उत्तमौजाश्च वीर्य्यवान् ।
सौभद्रो द्रौपदेयाश्च सर्व्व एव महारथाः ॥६॥
атра ш́ӯра̄ маƨеш̣ва̄са̄
  ^{тут       герої     великі лучники}
бƨі̄ма̄рджуна-сама̄ йудƨі
  ^{Бƨімі   й Арджуні     рівні     у бою}
йуйудƨа̄но віра̄т̣аш́ ча
друпадаш́ ча маƨа̄-ратхаƨ̣
дƨриш̣т̣акетуш́ чекіта̄наƨ̣
ка̄ш́і̄ра̄джаш́ ча ві̄рйава̄н
пуруджіт кунтібƨоджаш́ ча
ш́аібйаш́ ча нара-пун̇ґаваƨ̣
    ^{Шайб’я       та   серед людей   герой}
йудƨа̄манйуш́ ча вікра̄нта
уттамауджа̄ш́ ча ві̄рйава̄н
саубƨадро драупадейа̄ш́ ча
сарва ева маƨа̄-ратха̄ƨ̣
^{усі   безперечно   великі   воїни}
Там вправні лучники: Арджуна й Бƨіма,
безстрашний воїн Друпада, Сатьякі,
Вірата-цар, герой могутній Кашіраджа,
Пуруджіт, Чекітана, Дƨриштакету,
потужний Юдƨаманью, Кунтібƨоджа,
відважний Уттамауджа, цар Шайб’я,
сини Драупаді та син Субƨадри.
І кожен серед них — великий воїн. (4–6)

अस्माकं तु विशिष्टा ये तान्निबोध द्विजोत्तम ।
नायका मम सैन्यस्य संज्ञार्थं तान्ब्रवीमि ते ॥७॥
асма̄кам̇ ту віш́іш̣т̣а̄ йе
 ^{серед нас    але     лідерів     хто}
та̄н нібодƨа двіджоттама
   ^{їх      знай     з двічі народжених кращий}
на̄йака̄ мама саінйасйа
   ^{героїв       моєї            армії}
сам̇джн̃а̄ртхам̇ та̄н браві̄мі те
          ^{до відома            їх         назву   тобі}
З двічінароджених найкращий воїн!
Послухай також імена героїв,
що наші армії очолять в битві. (7)

भवान्भीष्मश्च कर्णश्च कृपश्च समितिञ्जयः ।
अश्वत्थामा विकर्णश्च सौमदत्तिर्जयद्रथः ॥८॥
अन्ये च बहवः शूरा मदर्थे त्यक्तजीविताः ।
नानाशस्त्रप्रहरणाः सर्व्वे युद्धविशारदाः ॥९॥
бƨава̄н бƨі̄шмаш́ ча карн̣аш́ ча
 ^{ви самі    дід Бƨішма   також     Карна      та}
крипаш́ ча самітін̃джайаƨ̣
     ^{Крипа      та    непереможний у бою}
аш́ваттха̄ма̄ вікарн̣аш́ ча
     ^{Ашваттхама          Вікарна       як і}
саумадаттір джайадратхаƨ̣
  ^{син Сомадатти          Джаядратха}
анйе ча багаваƨ̣ ш́ӯра̄
^{іншіх   також   багато      героїв}
мад-артхе тйакта-джі̄віта̄ƨ̣
 ^{мене   заради     готові    ризикувати життям}
на̄на̄-ш́астра-прагаран̣а̄ƨ̣
^{численною  зброєю    споряджені}
сарве йуддƨа-віш́а̄рада̄ƨ̣
^{усі вони     у битві         вправні}
Учителю шановний мій! Крім тебе
тут Бƨішма є та Карна, Ашваттхама,
непереможний Крипа та Вікарна,
герой Джаядратха та Бƨурішрава. (8)
А також інших воїнів чимало,
за мене ладних і життя віддати.
Вони всі знаються на ратній справі
і мають зброю багаточисленну. (9)

अपर्य्याप्तं तदस्माकं बलं भीष्माभिरक्षितम् ।
पर्य्याप्तं त्विदमेतेषां बलं भीमाभिरक्षितम् ॥१०॥
апарйа̄птам̇ тад асма̄кам̇
 ^{не є достатніми     ті          наші}
балам̇ бƨі̄шма̄бƨіракшітам
 ^{армії     Бƨішмою  керовані й захищені}
парйа̄птам̇ тв ідам етеша̄м̇
      ^{достатні       але     ці      Пандавів}
балам̇ бƨі̄ма̄бƨіракшітам
 ^{армії      Бƨімою  керовані й захищені}
Хоч нашу армію сам Бƨішма захищає,
і міць її обмежити не можна,
але при цьому її сили недостатньо.
Тоді як сила армії Пандавів,
що захищає Бƨіма, хоч і менша,
але усе ж її цілком достатньо. (10)

अयनेषु च सर्व्वेषु यथाभागमवस्थिताः ।
भीष्ममेवाभिरक्षन्तु भवन्तः सर्व्व एव हि ॥११॥
айанешу ча сарвешу
^{на позиціях   також   скрізь}
йатха̄-бƨа̄ґам авастхіта̄ƨ̣
^{у різних формаціях    розташовані}
бƨі̄шмам ева̄бƨіракшанту
^{діда Бƨішму    !  підтримайте й оберігайте}
бƨавантаƨ̣ сарва ева ƨі
          ^{ви               усі      неодмінно}
Тож на своїх позиціях у битві
ви всі оберігайте діда Бƨішму». (11)

तस्य सञ्जनयन्हर्षं कुरुवृद्धः पितामहः ।
सिंहनादं विनद्योच्चैः शङ्खं दध्मौ प्रतापवान् ॥१२॥
тасйа сан̃джанайан ƨаршам̇
^{його (Дурйодхани)  збільшуючи   радість}
куру-вриддƨаƨ̣ піта̄маƨаƨ̣
^{Куру  старійшина  (Бгішма)   предок}
сім̇ƨа-на̄дам̇ вінадйоччаіƨ̣
^{з левовим ричанням    дуже голосно}
ш́ан̇кхам̇ дадƨмау прата̄пава̄н
     ^{у мушлю         подув      доблесний герой}
А потім Бƨішма, предок роду Куру,
щоб битись Дурйодхану надихнути,
у мушлю громовладно засурмив,
чий звук до рику лева був подібний. (12)

ततः शङ्खाश्च भेर्य्यश्च पणवानकगोमुखाः ।
सहसैवाभ्यहन्यन्त स शब्दस्तुमुलोऽभवत् ॥१३॥
татаƨ̣ ш́ан̇кха̄ш́ ча бƨерйаш́ ча
 ^{потім          мушлі        та   вел.барабани   та}
пан̣ава̄нака-ґомукха̄ƨ̣
^{маленькі барабани, литаври, ріжки}
саƨасаіва̄бƨйаƨанйанта
^{несподівано  !  пролунали водночас}
са ш́абдас тумуло ’бƨават
^{той  змішаний   звук гучний   настав}
Тієї ж миті зазвучали мушлі,
литаври, барабани, роги, сурми,
зливаючись у дуже грізний гуркіт. (13)

ततः श्वेतैर्हयैर्युक्ते महति स्यन्दने स्थितौ ।
माधवः पाण्डवश्चैव दिव्यौ शङ्खौ प्रदध्मतुः ॥१४॥
татаƨ̣ ш́ветаір ƨайаір йукте
 ^{потім         білими       кіньми    запряженими}
маƨаті сйандане стхітау
^{на великій    колісниці     перебуваючи}
ма̄дƨаваƨ̣ па̄н̣д̣аваш́ чаіва
     ^{Кришна          Арджуна       також  !}
дівйау ш́ан̇кхау прададƨматуƨ̣
^{у божественні      мушлі          засурмили}
Тоді Господь Шрі Кришна та Арджуна
в чудові мушлі засурмили разом,
знаходячись в величній колісниці,
запряженій лілейними* кіньми. (14)

पाञ्चजन्यं हृषीकेशो देवदत्तं धनञ्जयः ।
पौण्ड्रं दध्मौ महाशङ्खं भीमकर्म्मा वृकोदरः ॥१५॥
па̄н̃чаджанйам̇ ƨриші̄кеш́о
^{мушлю Паньчаджанья        Кришна}
девадаттам̇ дƨанан̃джайаƨ̣
^{мушлю Девадатта          Арджуна}
паун̣д̣рам̇ дадƨмау маƨа̄-ш́ан̇кхам̇
    ^{Паундра          сподув    у величезну    мушлю}
бƨі̄ма-карма̄ врикодараƨ̣
^{Бгімасена,  герой,   “Вовче черево”}
Шрі Кришна засурмив у Паньчаджанью,
Арджуна — в Девадатту, Бƨімасена —
могутніх і славетних справ вершитель —
у величезну мушлю Паундра́. (15)

अनन्तविजयं राजा कुन्तीपुत्रो युधिष्ठिरः ।
नकुलः सहदेवश्च सुघोषमणिपुष्पकौ ॥१६॥
анантавіджайам̇ ра̄джа̄
 ^{мушлю Анантавіджая       князь}
кунті̄-путро йудƨішт̣хіраƨ̣
   ^{Кунті      син            Юдгіштхіра}
накулаƨ̣ саƨадеваш́ ча
    ^{Накула          Сагадева       та}
суґƨоша-ман̣іпушпакау
^{мушлі Суґгоша   й Маніпушпака}
Накула також засурмив в Суґƨошу,
а Юдƨіштхіра — в Анантавіджаю.
Тієї ж миті брат їх Саƨадева
в Маніпушпаку гучно засурмив. (16)

काश्यश्च परमेष्वासः शिखण्डी च महारथः ।
धृष्टद्युम्नो विराटश्च सात्यकिश्चापराजितः ॥१७॥
द्रुपदो द्रौपदेयाश्च सर्व्वशः पृथिवीपते ।
सौभद्रश्च महाबाहुः शङ्खान्दध्मुः पृथक्पृथक् ॥१८॥
ка̄ш́йаш́ ча парамешв-а̄саƨ̣
   ^{цар Каші       і       вправний   стрілець}
ш́ікхан̣д̣і̄ ча маƨа̄-ратхаƨ̣
    ^{Шікханді     та   великий    воїн}
дƨришт̣адйумно віра̄т̣аш́ ча
    ^{син царя Друпади          Вірата      та}
са̄тйакіш́ ча̄пара̄джітаƨ̣
     ^{Сатьякі         та    переможний}
друпадо драупадейа̄ш́ ча
^{цар Друпада     сини Драупаді   також}
сарваш́аƨ̣ притхіві̄-пате
       ^{всі           о володарю землі, Дƨритараштра}
саубƨадраш́ ча маƨа̄-ба̄ƨуƨ̣
      ^{Абƨіманью        та         могутній}
ш́ан̇кха̄н дадƨмуƨ̣ притхак притхак
    ^{у мушлі       засурмили          кожен у свою}
О імператор світу, Дхритараштра!
Також у свої мушлі засурмили
цар Каші, Дƨриштадьюмна, цар Вірата,
герой Шікханді, Друпада, Сатьякі,
сини Драупаді та син Субƨадри
(могутній воїн Абƨіманью). (17–18)

स घोषो धार्त्तराष्ट्राणां हृदयानि व्यदारयत् ।
नभश्च पृथिवीञ्चैव तुमुलोऽभ्यनुनादयन् ॥१९॥
са ґƨошо дƨа̄ртара̄шт̣ра̄н̣а̄м̇
^{цей     звук       синів Дгритараштри}
ƨридайа̄ні вйада̄райат
       ^{серця               пронизав}
набƨаш́ ча притхіві̄н̃ чаіва
^{на небесах    та       на землі      та    !}
тумуло ’бƨйануна̄дайан
   ^{гучний               лунаючи}
Цих мушель гучний і жахливий гуркіт,
що розкотився небом і землею,
пронзив серця нащадків Дƨритараштри. (19)

अथ व्यवस्थितान्दृष्ट्वा धार्त्तराष्ट्रान्कपिध्वजः ।
प्रवृत्ते शस्त्रसम्पाते धनुरुद्यम्य पाण्डवः ।
हृषीकेशं तदा वाक्यमिदमाह महीपते ॥२०॥
атха вйавастхіта̄н дришт̣ва̄
^{потім      вишикуваних      дивлячись на}
дƨа̄ртара̄шт̣ра̄н капі-дƨваджаƨ̣
^{синів Дƨритараштри    під стягом з Гануманом}
правритте ш́астра-сампа̄те
^{готовых начать     стріли      випускаючи}
дƨанур удйамйа па̄н̣д̣аваƨ̣
^{свій лук         взявши         Арджуна}
ƨриші̄кеш́ам̇ тада̄ ва̄кйам
      ^{до Кришни          тоді       слова}
ідам а̄ƨа маƨі̄-пате
    ^{ці    сказав      о царю}
Великий царю! Вставши в колісниці,
яка була під стягом з Гануманом,
Арджуна був готовий вже до битви.
Побачивши твоїх синів навпроти,
що вишикувані були до бою,
він взяв у свої руки лук та стріли
і далі так звернувся до Шрі Кришни: (20)

          अर्ज्जुन उवाच ।
सेनयोरुभयोर्मध्ये रथं स्थापय मेऽच्युत ॥२१॥
यावदेतान्निरीक्षेऽहं योद्धुकामानवस्थितान् ।
कैर्मया सह योद्धव्यमस्मिन्रणसमुद्यमे ॥२२॥
योत्स्यमानानवेक्षेऽहं य एतेऽत्र समागताः ।
धार्त्तराष्ट्रस्य दुर्बुद्धेर्युद्धे प्रियचिकीर्षवः ॥२३॥
          арджуна ува̄ча
сенайор убƨайор мадƨйе
     ^{армій             обох             між}
ратхам̇ стха̄пайа ме ’чйута
^{колісницю    помісти    мою,  Непогрішимий}
йа̄вад ета̄н нірі̄кше ’ƨам̇
^{поки   усіх цих   можу роздивитись   я}
йоддƨу-ка̄ма̄н авастхіта̄н
^{битви  що прагнуть   вишикуваних на полі бою}
каір майа̄ саƨа йоддƨавйам
^{із кими   мені   разом   треба битися}
асмін ран̣а-самудйаме
   ^{у цій     битві     намагаючись}
йотсйама̄на̄н авекше ’ƨам̇
^{тих, хто битиметься    роздивлюся    я}
йа ете ’тра сама̄ґата̄ƨ̣
^{хто    ті      тут       зібралися}
дƨа̄ртара̄шт̣расйа дурбуддƨер
    ^{сина Дƨритараштри         зловмисного}
йуддƨе прійа-чікі̄ршаваƨ̣
   ^{у битві            доброзичливці}
Сказав Арджуна: «Виведи між армій
цю колісницю, о Непогрішимий, (21)
для того, щоб я зміг би роздивитись
цих воїнів, які жадають бою.
Тих, що зібралися на полі битви,
щоб догодити злому Дурйодƨані». (22–23)

          सञ्जय उवाच ।
एवमुक्तो हृषीकेशो गुडाकेशेन भारत ।
सेनयोरुभयोर्मध्ये स्थापयित्वा रथोत्तमम् ॥२४॥
          сан̃джайа ува̄ча
евам укто ƨриші̄кеш́о
^{з цими   словами    Кришна}
ґуд̣а̄кеш́ена бƨа̄рата
^{сну переможець    нащадок Бгарати}
сенайор убƨайор мадƨйе
     ^{армій            обох              між}
стха̄пайітва̄ ратхоттамам
   ^{поставивши      колісницю величну}
Сказав Саньджая: «Бƨарати нащадку!
Після цих слів Арджуни Кришна вивів
цю кращу з колісниць поміж двох армій. (24)

भीष्मद्रोणप्रमुखतः सर्व्वेषाञ्च महीक्षिताम् ।
उवाच पार्थ पश्यैतान्समवेतान्कुरूनिति ॥२५॥
бƨі̄шма-дрон̣а-прамукхатаƨ̣
   ^{Бгішми      Дрони            попереду}
сарвеша̄н̃ ча маƨі̄кшіта̄м
       ^{усіх       також   правителів світу}
ува̄ча па̄ртха паш́йаіта̄н
^{сказав   сину Притхи  «Глянь-но усіх їх}
самавета̄н курӯн іті
^{що зібралися    членів династії Куру»}
Спинив її навпроти Бƨішми й Дрони,
а також можновладців інших.
Промовив Кришна потім: «Партхо! Глянь-но
на Куру, що зібрались тут на битву». (25)

तत्रापश्यत्स्थितान्पार्थः पितॄनथ पितामहान् ।
आचार्य्यान्मातुलान्भ्रातॄन्पुत्रान्पौत्रान्सखींस्तथा ।
श्वशुरान्सुहृदश्चैव सेनयोरुभयोरपि ॥२६॥
татра̄паш́йат стхіта̄н па̄ртхаƨ̣
 ^{там    міг бачити        стоячи     Арджуна}
пітрӣн атха піта̄маƨа̄н
^{батьків      також        дідів}
а̄ча̄рйа̄н ма̄тула̄н бƨра̄трӣн
^{учителів   дядьків по матері     братів}
путра̄н паутра̄н сакхі̄м̇с татха̄
    ^{синів          онуків         друзів        теж}
ш́ваш́ура̄н суƨридаш́ чаіва
       ^{тестів        доброзичливців    та  !}
сенайор убƨайор апі
   ^{в арміях    обох сторін    також}
Арджуна в арміях обох побачив
старійшин, вчителів, батьків, онуків,
дідів, дядьків, братів, синів та тестів,
а також доброзичливців та друзів. (26)

तान्समीक्ष्य स कौन्तेयः सर्व्वान्बन्धूनवस्थितान् ।
कृपया परयाविष्टो विषीदन्नदमब्रवीत् ॥२७॥
та̄н самі̄кшйа са каунтейаƨ̣
   ^{їх     побачивши    він      син Кунті}
сарва̄н бандƨӯн авастхіта̄н
     ^{усіх          родичів      вишикуваних}
крипайа̄ парайа̄вішт̣о
^{співчуттям    глибоким сповнений}
віші̄данн ідам абраві̄т
^{вбитий горем    так      сказав}
Побачивши на цьому полі битви
всіх своїх близьких родичів та друзів,
Арджуна, Кунті син, був вбитий горем,
і вимовив зі співчуттям глибоким. (27)

          अर्ज्जुन उवाच
दृष्ट्वेमान्स्वजनान्कृष्ण युयुत्सून्समवस्थितान् ।
सीदन्ति मम गात्राणि मुखञ्च परिशुष्यति ॥२८॥
          арджуна ува̄ча
дришт̣вема̄н сваджана̄н кришн̣а
    ^{побачивши      цих усіх родичів    о Кришно}
йуйутсӯн самавастхіта̄н
 ^{охочих бою            присутніх}
сі̄данті мама ґа̄тра̄н̣і
^{виснажено     моє       тіло}
мукхан̃ ча паріш́ушйаті
      ^{рот     також        пересихає}
Сказав тоді Арджуна: «Любий Кришно!
Коли я бачу родичів та друзів,
що битися до смерті зараз прагнуть,
всі сили полишають моє тіло,
а в роті у мене пересихає. (28)

वेपथुश्च शरीरे मे रोमहर्षश्च जायते ।
गाण्डीवं स्रंसते हस्तात्त्वक्चैव परिदह्यते ॥२९॥
вепатхуш́ ча ш́арі̄ре ме
  ^{тремтіння    також    в теле    моєму}
рома-ƨаршаш́ ча джа̄йате
^{волосся  дибом      також   відбувається}
ґа̄н̣д̣і̄вам̇ срам̇сате ƨаста̄т
^{лук Арджуни      вислизає      із рук}
твак чаіва парідаƨйате
^{шкіра   також  !           горить}
Від розпачу тремтить все моє тіло,
здіймається моє волосся дибки,
і наче у вогні палає шкіра.
Не можу втримати я лук Ґандіву. (29)

न च शक्नोम्यवस्थातुं भ्रमतीव च मे मनः ।
निमित्तानि च पश्यामि विपरीतानि केशव ॥३०॥
на ча ш́акномй авастха̄тум̇
^{не  також    здатний     тримати себе}
бƨраматі̄ва ча ме манаƨ̣
 ^{блукаючий  як     і    мій       ум}
німітта̄ні ча паш́йа̄мі
^{прикмети   також     я бачу}
віпарі̄та̄ні кеш́ава
    ^{зловісні       о Кришна}
Не здатний я собою володіти.
Мій розум спантеличений, бо бачу,
о Кешава, лише лихі прикмети. (30)

न च श्रेयोऽनुपश्यामि हत्वा स्वजनमाहवे ।
न काङ्क्षे विजयं कृष्ण न च राज्यं सुखानि च ॥३१॥
на ча ш́рейо ’нупаш́йа̄мі
^{не  також    благо           я бачу}
ƨатва̄ сваджанам а̄ƨаве
^{убивством   своїх родичів    у битві}
на ка̄н̇кше віджайам̇ кришн̣а
^{не      бажаю         перемоги      о Кришно}
на ча ра̄джйам̇ сукха̄ні ча
^{ні  також    царства         щастя      та}
У цій війні я не вбачаю блага.
Вона несе лиш смерть для моїх рідних.
Ціною я такою не бажаю,
о Кришно, царства, щастя й перемоги. (31)

किं नो राज्येन गोविन्द किं भोगैर्जीवितेन वा ।
येषामर्थे काङ्क्षितं नो राज्यं भोगाः सुखानि च ॥३२॥
त इमेऽवस्थिता युद्धे प्राणांस्त्यक्त्वा धनानि च ।
आचार्य्याः पितरः पुत्रास्तथैव च पितामहाः ॥३३॥
मातुलाः श्वशुराः पौत्राः श्यालाः संबन्धिनस्तथा ।
एतान्न हन्तुमिच्छामि घ्नतोऽपि मधुसूदन ॥३४॥
кім̇ но ра̄джйена ґовінда
^{навіщо  нам     царство    о Кришно}
кім̇ бƨоґаір джі̄вітена ва̄
^{що     насолода          життя      або}
йеша̄м артхе ка̄н̇кшітам̇ но
     ^{кого      заради         бажано      нам}
ра̄джйам̇ бƨоґа̄ƨ̣ сукха̄ні ча
^{царство     задоволення     щастя    та}
та іме ’вастхіта̄ йуддƨе
^{вони   ці   розташовані   на полі бою}
пра̄н̣а̄м̇с тйактва̄ дƨана̄ні ча
 ^{життям    жертвуючи    багатством    та}
а̄ча̄рйа̄ƨ̣ пітараƨ̣ путра̄с
   ^{учителі       батьки          сини}
татхаіва ча піта̄маƨа̄ƨ̣
 ^{також    !       та          діди}
ма̄тула̄ƨ̣ ш́ваш́ура̄ƨ̣ паутра̄ƨ̣
^{дядьки по матері       тесті         онуки}
ш́йа̄ла̄ƨ̣ самбандƨінас татха̄
     ^{свояки              родичі             також}
ета̄н на ƨантум іччха̄мі
^{усі ці  ніколи    убити     я бажаю}
ґƨнато ’пі мадƨусӯдана
^{бути вбитим  навіть   о вбивця Мадху}
Навіщо нам комфорт та насолоди?
Навіщо царство нам, скажи, Ґовіндо?
Коли зібралися на полі битви
всі ті, заради кого ми бажали
здобути царство, щастя й насолоди:
учителі, дядьки, сини і тесті,
діди, зяті та свояки, онуки,
та інші родичи стоять переді мною
готові втратити життя й багатство.
О Мадƨусудано, авжеж, якщо вони
уб’ють мене, вбивати їх я не бажаю. (32–34)

अपि त्रैलोक्यराज्यस्य हेतोः किं नु महीकृते ।
निहत्य धार्त्तराष्ट्रान्नः का प्रीतिः स्याज्जनार्द्दन ॥३५॥
апі траілокйа-ра̄джйасйа
^{навіть    трьох світів     за владу над}
ƨетоƨ̣ кім̇ ну маƨі̄-крите
^{заради   не кажучи про    Землі ради}
ніƨатйа дƨа̄ртара̄шт̣ра̄н наƨ̣
^{убиваючи    синів Дгритараштри   нами}
ка̄ прі̄тіƨ̣ сйа̄дж джана̄рдана
^{яку   радість  отримаємо,  всіх істот опора}
Навіщо нам ця влада над Землею?
Джанардано, скажи-но, якщо навіть
ми правитимемо трьома світами,
яке тоді здобудемо ми щастя,
Дурйодƨану та інших рідних вбивши? (35)

पापमेवाश्रयेदस्मान्हत्वैतानाततायिनः ।
तस्मान्नार्हा वयं हन्तुं धार्त्तराष्ट्रान्स्वबान्धवान् ।
स्वजनं हि कथं हत्वा सुखिनः स्याम माधव ॥३६॥
па̄пам ева̄ш́райед асма̄н
   ^{гріх        лише      увійде     у нас}
ƨатваіта̄н а̄тата̄йінаƨ̣
^{убиваючи  цих    загарбників}
тасма̄н на̄рƨа̄ вайам̇ ƨантум̇
   ^{тому      не можемо      ми       убити}
дƨа̄ртара̄шт̣ра̄н сваба̄ндƨава̄н
^{синів Дƨритараштри        наших родичів}
сваджанам̇ ƨі катхам̇ ƨатва̄
^{своїх близьких   адже      як     вбиваючи}
сукхінаƨ̣ сйа̄ма ма̄дƨава
^{щасливими    станемо,    о Кришно}
Наставники, а також наші кревні
тепер для нас загарбниками стали,
та попри це, якщо ми їх уб’ємо,
то нами гріх заволодіє, неодмінно.
Тож, нищити не можемо родину,
своїх близьких — нащадків Дƨритараштри.
Як же ми зможемо здобути щастя
ціною їхнього життя, о Кришно? (36)

यद्यप्येते न पश्यन्ति लोभोपहतचेतसः ।
कुलक्षयकृतं दोषं मित्रद्रोहे च पातकम् ॥३७॥
कथं न ज्ञेयमस्माभिः पापादस्मान्निवर्त्तितुम् ।
कुलक्षयकृतं दोषं प्रपश्यद्भिर्जनार्द्दन ॥३८॥
йадйапй ете на паш́йанті
^{якщо навіть   вони   не        бачать}
лобƨопаƨата-четасаƨ̣
^{жадібністю   охоплені    серця}
кула-кшайа-критам̇ дошам̇
^{родини  знищення  вчинення   злочину}
мітра-дроƨе ча па̄такам
   ^{друзів   зраді  та   великого гріха}
катхам̇ на джн̃ейам асма̄бƨіƨ̣
     ^{чому      не     зрозуміти         нами}
па̄па̄д асма̄н нівартітум
^{від гріхів    таких      утриматися}
кула-кшайа-критам̇ дошам̇
^{династії  знищення  вчинення   злочину}
прапаш́йадбƨір джана̄рдана
  ^{повністю розуміючи             Кришна}
Хоча їхні серця жадібність охопила
й вони великого гріху не бачать
у зраді друзів й руйнуванні роду, (37)
але чому від злочину такого
не можемо утриматися зараз,
коли ми розуміємо все зло
цієї братовбивчої війни? (38)

कुलक्षये प्रणश्यन्ति कुलधर्म्माः सनातनाः ।
धर्म्मे नष्टे कुलं कृत्स्नमधर्म्मोऽभिभवत्युत ॥३९॥
кула-кшайе пран̣аш́йанті
^{роду  із занепадом     буде знищено}
кула-дƨарма̄ƨ̣ сана̄тана̄ƨ̣
^{родинні   духовні традиції     вічні}
дƨарме нашт̣е кулам̇ критснам
  ^{релігія    руйнується   родом          всім}
адƨармо ’бƨібƨаватй ута
  ^{безбожжя         опановує     сказано}
Традиції сім’ї священні й вічні
втрачаються з династії падінням.
Як тільки принципи духовні тануть,
всі члени роду, що позалишались,
під вплив безбожжя потрапляють. (39)

अधर्म्माभिभवात्कृष्ण प्रदुष्यन्ति कुलस्त्रियः ।
स्त्रीषु दुष्टासु वार्ष्णेय जायते वर्णसङ्करः ॥४०॥
адƨарма̄бƨібƨава̄т кришн̣а
^{безбожність   коли панує,    Кришна}
прадушйанті кула-стрійаƨ̣
   ^{оскверняються     родини    жінки} 
стрі̄шу душт̣а̄су ва̄ршн̣ейа
^{від жінок  розбещених,  нащадок Вришні}
джа̄йате варн̣а-сан̇караƨ̣
^{з’являється       каст       змішання}
О Кришно! О нащадку роду Вришні!
Коли безбожжя у сім’ї панує,
розбещуються в ній жінки, а згодом
ця деградація жінок призводить
до вельми нечестивого потомства,
що межі соціальні всі руйнує. (40)

सङ्करो नरकायैव कुलघ्नानां कुलस्य च ।
पतन्ति पितरो ह्येषां लुप्तपिण्डोदकक्रियाः ॥४१॥
сан̇каро нарака̄йаіва
^{небажані діти, на пекельне життя  !}
кула-ґƨна̄на̄м̇ куласйа ча
 ^{сім’ї    руйнівників    для сім’ї   також}
патанті пітаро ƨй еша̄м̇
   ^{впадуть     предки     !        їх}
лупта-пін̣д̣одака-крійа̄ƨ̣
^{припинені   їжі та води   підношення}
Ці нечестиві й неугодні діти
життя на пекло зразу ж обертають
усього роду й тих, хто його знищив.
Чекає їхніх предків та же доля,
бо жертвування їм води та їжі
раптово припиняється назавжди. (41)