Книга “Суб’єктивна еволюція свідомості”
Шріла Бƨакті Ракшак Шрідƨар Маƨарадж
Вступ
Еволюцію зазвичай вважають об’єктивним процесом. Але об’єктивна еволюція — це помилкове сприйняття реальності. Справжня еволюція відбувається у свідомості, яка завжди суб’єктивна. Однак ті, хто не мають розуміння суті речей, сприймають суб’єктивну еволюцію завжди лише як об’єктивну.
Живучи в невігластві, ми сприймаємо себе як суб’єктів, тоді як насправді суб’єктом є лише Господь, а всі ми є об’єктами Його милостивого погляду. Ми вважаємо себе власниками, але насправді є Його власністю.
Кажуть, що все відбувається за волею вайшнавів, відданих Богові. Вайшнав подібний до довіреного дворецького, який оголошує волю господаря дому. У вайшнава немає власних амбіцій — прагнення чистого вайшнава повністю збігається з волею Бога. Однак, живучи в невігластві, ми намагаємося зробити Бога своїм слугою, але це так само образливо, як і лущити горіхи об святиню на вівтарі. Всевишній не є об’єктом, яким ми можемо маніпулювати. Він Свідок усього, Він діючий, Він знаючий все — Вищий Суб’єкт, проте ми нерозумно й необачно вважаємо такими лише себе.
Концепція суб’єктивної еволюції пояснюється у “Шрімад-Бƨаґаватам” (10.14.22):
тасма̄д ідам̇ джаґад аш́еш̣ам асат-сварӯпам̇
свапна̄бƨам аста-дƨіш̣ан̣ам̇ пуру-дуƨ̣кха-дуƨ̣кхам
«Під впливом ілюзії, навіяної Всевишнім, цей всесвіт здається об’єктивною реальністю, хоча він не є таким, подібно до того, як страждання, які ми відчуваємо уві сні, лише здаються реальними».
Невігластво завжди стирає межу між суб’єктом і об’єктом, змушуючи нас приймати одне за інше. Воно створює плутанину в очах того, хто бачить, або ж у мозку того, хто пізнає. Це пояснюється у “Шрімад-Бƨаґаватам” (1.3.31):
йатха̄ набƨасі меґƨауґƨо рен̣ур ва̄ па̄ртхіво ’ніле
эвам̇ драш̣т̣арі дриш́йатвам а̄ропітам абуддƨібƨіƨ̣
«Нерозумні не бачать відмінностей між небом та хмарами, повітрям та частинками пилу в ньому, і тому думають, що небо хмарне, а повітря брудне».
Свідомість не є частиною цього світу, не є продуктом матерії. Навпаки: цей світ є похідним від свідомості. Цей світ — лише спотворене відображення духовного світу. У цьому матеріальному світі всім править прагнення експлуатувати навколишнє, яке Дарвін висловив словами «виживання найбільш пристосованих». Заради виживання в цьому світі нам доводиться експлуатувати інших: «джі̄во джі̄васйа джі̄ванам». Але в духовному світі, де все пронизане відданістю Богові, кожен лише служить, не бажаючи нічого взамін. І через самовіддачу ми здобудемо там життя в щасті та гармонії.
У цьому надсуб’єктивному царстві Шрі Кришна вічно зайнятий божественними іграми зі Своїми найближчими слугами. І в міру того, як наша свідомість еволюціонує у відданості Йому, ми відкриємо там найвищу перспективу всього нашого існування — прекрасний світ, де у нас з’явиться своя роль у божественних іграх Прекрасного Абсолюту.
| Зміст | 1 глава |