Багатовимірна
“Бƨаґавад-ґіта”

Цей проєкт містить тлумачення і коментарі багатьох видатних вайшнавських святих: Бƨакті Ракшак Шрідƨара, Бƨакті Прадіп Тіртхі , Бƨактіведанти Свамі Прабƨупади, Бƨактівінода Тхакура, Баладева Від’ябƨушана, Вішванатха Чакраварті Тхакура та інших. (Розбір та переклад усіх тлумачень проводитиметься з їхніх оригіналів, поступово все буде додано).

 

Глава 14. Ґун̣атрайа-вібƨа̄ґа-йоґа
Три ґуни матеріальної природи

        श्रीभगवानुवाच ।
परं भूयः प्रवक्ष्यामि ज्ञानानां ज्ञानमुत्तमम् ।
यज्ज्ञात्वा मुनयः सर्व्वे परां सिद्धिमितो गताः ॥१॥
        ш́рі̄-бƨаґава̄н ува̄ча
парам̇ бƨӯйаƨ̣ правакш̣йа̄мі
^.
джн̃а̄на̄на̄м̇ джн̃а̄нам уттамам
^.
йадж джн̃а̄тва̄ мунайаƨ̣ сарве
^.
пара̄м̇ сіддƨім іто ґата̄ƨ̣
^.
Верховний Господь сказав: Знову Я розповім тобі про вище вчення, найвище серед усіх галузей знань, пізнання якого дозволило мудрецям досягти найвищої досконалості, виходячи за межі цього тлінного світу. (1)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (1)

▶ 1 english edition:

. (1)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

śrī-bhagavān uvācha — The Supreme Lord said: bhūyaḥ — Again; (aham) pravakṣyāmi — I shall speak; param — the supreme; jñānam — knowledge, teaching; uttamam — the highest; jñānānām — of all fields of knowledge; jñātvā — knowing; yat — which; sarve — all; munayaḥ — the sages; gatāḥ — attained; parām — ultimate; siddhim — perfection; itaḥ — beyond this mundane plane. (1)
(eng) The Supreme Lord said: Again, I shall describe to you the supreme teaching, the highest of all fields of knowledge, knowing which the sages attained the ultimate perfection beyond this mundane plane.
(укр) Верховний Господь сказав: Знову Я розповім тобі про вище вчення, найвище серед усіх галузей знань, пізнання якого дозволило мудрецям досягти найвищої досконалості, виходячи за межі цього тлінного світу.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (1)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (1)

▶ Коментар:

ККК

 

इदं ज्ञानमुपाश्रित्य मम साधर्म्म्यमागताः ।
सर्गेऽपि नोपजायन्ते प्रलये न व्यथन्ति च ॥२॥
ідам̇ джн̃а̄нам упа̄ш́рітйа
^.
мама са̄дƨармйам а̄ґата̄ƨ̣
^.
сарґе ’пі нопаджа̄йанте
^.
пралайе на вйатханті ча
^.
Знайшовши притулок у цьому знанні, душа осягає Мою природу. Тоді вона не народжується при створенні цього космосу і не страждає під час його руйнування. (2)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (2)

▶ 1 english edition:

. (2)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

upāśritya — Taking refuge in; idam — this; jñānam — knowledge; (jīvaḥ) — the living being; āgatāḥ (santaḥ) — attaining; sādharmyam — the same (spiritual) nature; mama — as Mine; na upajāyante — is neither born; sarge api — in the universal manifestation; na vyathanti — nor suffers; pralaye cha — in the universal dissolution. (2)
(eng) By taking refuge in this knowledge, the soul attains to My nature. Then he is neither born in the cosmic manifestation, nor does he suffer (death) in the cosmic dissolution.
(укр) Знайшовши притулок у цьому знанні, душа осягає Мою природу. Тоді вона не народжується при створенні цього космосу і не страждає під час його руйнування.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (2)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (2)

▶ Коментар:

ККК

 

मम योनिर्महद्ब्रह्म तस्मिन्गर्भं दधाम्यहम् ।
सम्भवः सर्व्वभूतानां ततो भवति भारत ॥३॥
мама йонір маƨад-браƨма
^.
тасмін ґарбƨам̇ дадƨа̄мй аƨам
^.
самбƨаваƨ̣ сарва-бƨӯта̄на̄м̇
^.
тато бƨаваті бƨа̄рата
^.
О Бƨарата, Я вкладаю сім’я в лоно первісної матерії, з якої народжуються всі живі істоти. (3)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (3)

▶ 1 english edition:

. (3)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) bhārata — O Arjuna; mahat-brahma — primordial matter; mama yoniḥ — is My place of impregnation; tasmin — into which; aham — I; dadhāmi — cast; garbham — the seed. tataḥ — From there; sambhavaḥ — the birth; sarva-bhūtānām — of all living beings; bhavati — occurs. (3)
(eng) O Bhārat, I place the seed within My womb of primordial matter from which all living beings take birth.
(укр) О Бƨарата, Я вкладаю сім’я в лоно первісної матерії, з якої народжуються всі живі істоти.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (3)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (3)

▶ Коментар:

ККК

 

सर्व्वयोनिषु कौन्तेय मूर्त्तयः सम्भवन्ति याः ।
तासां ब्रह्म महद्योनिरहं बीजप्रदः पिता ॥४॥
сарва-йоніш̣у каунтейа
^.
мӯртайаƨ̣ самбƨаванті йа̄ƨ̣
^.
та̄са̄м̇ браƨма маƨад йонір
^.
аƨам̇ бі̄джа-прадаƨ̣ піта̄
^.
О Каунтейо, первісна матерія — це первинне лоно всіх форм життя, які народжуються з утроб усіх видів, а Я є Батьком, який дає сім’я. (4)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (4)

▶ 1 english edition:

. (4)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) kaunteya — O son of Kuntī; yāḥ mūrtayaḥ — of all forms which; sambhavanti — are born; sarva-yoniṣu — of the wombs of all species; tāsām — their; yoniḥ — womb; mahat brahma — is primordial matter; aham — and I; bīja-pradaḥ — the seed-giving; pitā — father. (4)
(eng) O Kaunteya, primordial matter is the original womb of all life-forms that are born of the wombs of all species, and I am the seed-giving father.
(укр) О Каунтейо, первісна матерія — це первинне лоно всіх форм життя, які народжуються з утроб усіх видів, а Я є Батьком, який дає сім’я.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (4)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (4)

▶ Коментар:

ККК

 

सत्त्वं रजस्तम इति गुणाः प्रकृतिसम्भवाः ।
निबध्नन्ति महाबाहो देहे देहिनमव्ययम् ॥५॥
саттвам̇ раджас тама іті
^.
ґун̣а̄ƨ̣ пракриті-самбƨава̄ƨ̣
^.
нібадƨнанті маƨа̄-ба̄ƨо
^.
деƨе деƨінам авйайам
^.
О могутній герою, Арджуно, три ґуни природи: благість, пристрасть і невігластво, народжені з матеріальної природи, сковують незмінну духовну іскорку життя всередині тіла. (5)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (5)

▶ 1 english edition:

. (5)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) mahā-bāho — O mighty hero; guṇāḥ — the qualities; sattvam rajaḥ tamaḥ iti — known as goodness, passion, and ignorance; prakṛti-sambhavāḥ — manifest from material nature; nibadhnanti — bind; avyayam — the immutable; dehinam — resident of the body; dehe — within the body. (5)
(eng) O mighty hero, Arjuna, the three modes of goodness, passion, and ignorance, born of material nature, bind the immutable spirit soul within the body.
(укр) О могутній герою, Арджуно, три ґуни природи: благість, пристрасть і невігластво, народжені з матеріальної природи, сковують незмінну духовну іскорку життя всередині тіла.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (5)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (5)

▶ Коментар:

ККК

 

तत्र सत्त्वं निर्म्मलत्वात्प्रकाशकमनामयम् ।
सुखसङ्गेन बध्नाति ज्ञानसङ्गेन चानघ ॥६॥
татра саттвам̇ нірмалатва̄т
^.
прака̄ш́акам ана̄майам
^.
сукха-сан̇ґена бадƨна̄ті
^.
джн̃а̄на-сан̇ґена ча̄наґƨа
^.
О безгрішний, з цих трьох ґун, завдяки своїй чистоті, ґуна благості освітлює та дарує благо, щастя та знання. (6)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (6)

▶ 1 english edition:

. (6)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) anagha — O sinless one; tatra — among these three; nirmalatvāt — due to purity; sattvam — the mode of goodness; prakāśakam — illuminating; anāmayam — and wholesome; badhnāti — binds; (dehinam) — the embodied living being; sukha-saṅgena — with happiness; jñāna-saṅgena cha — and knowledge (6)
(eng) O sinless one, of these three modes, due its purity, the mode of goodness is illuminating and wholesome, conditioning one to happiness and knowledge.
(укр) О безгрішний, з цих трьох ґун, завдяки своїй чистоті, ґуна благості освітлює та дарує благо, щастя та знання.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (6)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (6)

▶ Коментар:

ККК

 

रजो रागात्मकं विद्धि तृष्णासङ्गसमुद्भवम् ।
तन्निबध्नाति कौन्तेय कर्म्मसङ्गेन देहिनम् ॥७॥
раджо ра̄ґа̄тмакам̇ віддƨі
^.
триш̣н̣а̄-сан̇ґа-самудбƨавам
^.
тан нібадƨна̄ті каунтей
^.
карма-сан̇ґена деƨінам
^.
О сину Кунті, знай, що гуна пристрасті є втіленням бажань. Народжена з потягу і прихильності, вона спонукає до діяльності. (7)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (7)

▶ 1 english edition:

. (7)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) kaunteya — O son of Kuntī; viddhi — know; rajaḥ — the mode of passion; rāga-ātmakam — as the embodiment of desire; tṛṣṇā-saṅga-samudbhavam — born of hankering and attachment. tat — That rajo-guṇa mode of passion; nibadhnāti — binds; dehinam — the embodied; karma-saṅgena — by action. (7)
(eng) O son of Kuntī, know the mode of passion to be the embodiment of desire. Born of hankering and attachment, it conditions one to action.
(укр) О сину Кунті, знай, що гуна пристрасті є втіленням бажань. Народжена з потягу і прихильності, вона спонукає до діяльності.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (7)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (7)

▶ Коментар:

ККК

 

तमस्त्वज्ञानजं विद्धि मोहनं सर्व्वदेहिनाम् ।
प्रमादालस्यनिद्राभिस्तन्निबध्नाति भारत ॥८॥
тамас тв аджн̃а̄на-джам̇ віддƨі
^.
моƨанам̇ сарва-деƨіна̄м
^.
прама̄да̄ласйа-нідра̄бƨіс
^.
тан нібадƨна̄ті бƨа̄рата
^.
О Бƨарато, також знай, що гуна невігластва, яка народжується від темряви, є невіданням усіх утілених істот, зумовлюючи їх оманою, лінню і сонливістю. (8)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (8)

▶ 1 english edition:

. (8)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) bhārata — O Arjuna; viddhi tu — and know; tamaḥ — the mode of ignorance; ajñāna-jam — born of darkness; mohanam — the delusion; sarva-dehinām — of all the embodied beings; tat — that; nibadhnāti — binds; (dehinam) — the living being; pramāda-ālasya-nidrābhiḥ — with delusion, laziness, and sleep. (8)
(eng) And, O Bhārat, know the mode of ignorance, born of darkness, to be the ignorance of all the embodied beings, conditioning them to delusion, laziness, and slumber.
(укр) О Бƨарато, також знай, що гуна невігластва, яка народжується від темряви, є невіданням усіх утілених істот, зумовлюючи їх оманою, лінню і сонливістю.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (8)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (8)

▶ Коментар:

ККК

 

सत्त्वं सुखे सञ्जयति रजः कर्म्मणि भारत ।
ज्ञानमावृत्य तु तमः प्रमादे सञ्जयत्युत ॥९॥
саттвам̇ сукхе сан̃джайаті
^.
раджаƨ̣ карман̣і бƨа̄рата
^.
джн̃а̄нам а̄вритйа ту тамаƨ̣
^.
прама̄де сан̃джайатй ута
^.
О Арджуно, гуна благості зумовлює втілену істоту прагненням до щастя, гуна пристрасті спонукає її до діяльності, а гуна невігластва затьмарює все її знання і тримає в полоні ілюзій. (9)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (9)

▶ 1 english edition:

. (9)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) bhārata — O Arjuna; sattvam — the mode of goodness; sañjayati — dominates; (dehinam) — the embodied living being; sukhe — with happiness; rajaḥ — and the mode of passion; karmaṇi — with action; tu — but; tamaḥ — the mode of ignorance; āvṛtya — covering; jñānam — knowledge; sañjayati uta — binds one; pramāde — with illusion. (9)
(eng) O Arjuna, the mode of goodness conditions the embodied being to happiness, and the mode of passion conditions him to action. But the mode of ignorance covers his knowledge and traps him in illusion.
(укр) О Арджуно, гуна благості зумовлює втілену істоту прагненням до щастя, гуна пристрасті спонукає її до діяльності, а гуна невігластва затьмарює все її знання і тримає в полоні ілюзій.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (9)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (9)

▶ Коментар:

ККК

 

रजस्तमश्चाभिभूय सत्त्वं भवति भारत ।
रजः सत्त्वं तमश्चैव तमः सत्त्वं रजस्तथा ॥१०॥
раджас тамаш́ ча̄бƨібƨӯйа
^.
саттвам̇ бƨаваті бƨа̄рата
^.
раджаƨ̣ саттвам̇ тамаш́ чаіва
^.
тамаƨ̣ саттвам̇ раджас татха̄
^.
О Бƨарата, іноді благість долає пристрасть і невігластво, іноді пристрасть долає благість і невігластво, а іноді невігластво долає благість і пристрасть. Так кожна гуна прагне домінувати над іншими в нескінченній боротьбі за перевагу. (10)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (10)

▶ 1 english edition:

. (10)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) bhārata — O Arjuna; sattvam — the mode of goodness; bhavati — appears; abhibhūya — defeating; rajaḥ tamaḥ cha — the modes of passion and ignorance. rajaḥ — The mode of passion; (bhavati) — appears; (abhibhūya) — defeating; sattvam tamaḥ eva cha — goodness and ignorance too. tathā — Similarly; tamaḥ — ignorance; (abhibhūya bhavati) — defeats; sattvam rajaḥ — goodness and passion. (10)
(eng) O Bhārat, goodness overcomes passion and ignorance, passion overcomes goodness and ignorance, and ignorance overcomes goodness and passion. Each mode in turn defeats the others in an unending battle for supremacy.
(укр) О Бƨарата, іноді благість долає пристрасть і невігластво, іноді пристрасть долає благість і невігластво, а іноді невігластво долає благість і пристрасть. Так кожна гуна прагне домінувати над іншими в нескінченній боротьбі за перевагу.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (10)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (10)

▶ Коментар:

ККК

 

सर्व्वद्वारेषु देहेऽस्मिन्प्रकाश उपजायते ।
ज्ञानं यदा तदा विद्याद्विवृद्धं सत्त्वमित्युत ॥११॥
сарва-два̄реш̣у деƨе ’смін
^.
прака̄ш́а упаджа̄йате
^.
джн̃а̄нам̇ йада̄ тада̄ відйа̄д
^.
вівриддƨам̇ саттвам ітй ута
^.
Коли врата тіла осяюються знанням, знай, що це прояв ґуни благості. (11)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (11)

▶ 1 english edition:

. (11)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

yadā — When; prakāśaḥ — illumination; jñānam — of knowledge; upajāyate — appears; sarva-dvāreṣu — in the gateways (the senses); asmin dehe — of this body; tadā — then; vidyāt iti uta — know by that symptom; sattvam — the mode of goodness; vivṛddham — has increased. (11)
(eng) When the gateways of the body are illuminated with knowledge, know this to be the manifestation of the mode of goodness.
(укр) Коли врата тіла осяюються знанням, знай, що це прояв ґуни благості.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (11)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (11)

▶ Коментар:

ККК

 

लोभः प्रवृत्तिरारम्भः कर्म्मणामशमः स्पृहा ।
रजस्येतानि जायन्ते विवृद्धे भरतर्षभ ॥१२॥
лобƨаƨ̣ правриттір а̄рамбƨаƨ̣
^.
карман̣а̄м аш́амаƨ̣ сприƨа̄
^.
раджасй эта̄ні джа̄йанте
^.
вівриддƨе бƨаратарш̣абƨа
^.
О Арджуно, найшляхетніший із роду Бƨарат, знай, що коли в людині переважає гуна пристрасті, проявляються жадібність, великі зусилля, занурення в діяльність, занепокоєння і прагнення. (12)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (12)

▶ 1 english edition:

. (12)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) bharatarṣabha — O most noble of the Bharat dynasty; rajasi vivṛddhe — with a predominance of the mode of passion; etāni — all these symptoms; jāyante — are manifest: lobhaḥ — greed; pravṛttiḥ — exertion; ārambhaḥ — undertaking; karmaṇām — of activities; aśamaḥ — unrest; spṛhā — and hankering. (12)
(eng) O Arjuna, most noble of the Bharat dynasty, know that when the mode of passion predominates in a person, greed, exertion, undertaking of activities, unrest, and hankering become manifest.
(укр) О Арджуно, найшляхетніший із роду Бƨарат, знай, що коли в людині переважає гуна пристрасті, проявляються жадібність, великі зусилля, занурення в діяльність, занепокоєння і прагнення.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (12)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (12)

▶ Коментар:

ККК

 

अप्रकाशोऽप्रवृत्तिश्च प्रमादो मोह एव च ।
तमस्येतानि जायन्ते विवृद्धे कुरुनन्दन ॥१३॥
апрака̄ш́о ’правриттіш́ ча
^.
прама̄до моƨа эва ча
^.
тамасй эта̄ні джа̄йанте
^.
вівриддƨе куру-нандана
^.
О нащадок Куру, під впливом ґуни невігластва проявляються всі ознаки тупості, бездіяльності, омани та замішання. (13)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (13)

▶ 1 english edition:

. (13)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) kuru-nandana — O descendant of Kuru; tamasi vivṛddhe — by the force of the mode of ignorance; etāni — all these symptoms; jāyante — are manifest: aprakāśaḥ — dullness; apravṛttiḥ cha — inactivity; pramādaḥ — delusion; mohaḥ eva cha — and bewilderment. (13)
(eng) O Kuru Nandan, by the influence of the mode of ignorance, all the symptoms of dullness, inactivity, delusion, and bewilderment become manifest.
(укр) О нащадок Куру, під впливом ґуни невігластва проявляються всі ознаки тупості, бездіяльності, омани та замішання.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (13)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (13)

▶ Коментар:

ККК

 

यदा सत्त्वे प्रवृद्धे तु प्रलयं याति देहभृत् ।
तदोत्तमविदां लोकानमलान्प्रतिपद्यते ॥१४॥
йада̄ саттве правриддƨе ту
^.
пралайам̇ йа̄ті деƨа-бƨрит
^.
тадоттама-віда̄м̇ лока̄н
^.
амала̄н пратіпадйате
^.
Якщо людина помирає, коли в ній переважає гуна благості, вона потрапляє до благостних світів, де живуть ті, хто володіє вищим знанням. (14)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (14)

▶ 1 english edition:

. (14)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

yadā — When; deha-bhṛt — the embodied; pravṛddhe (sati) — having developed; sattve — goodness; yāti — reaches; pralayam — death; tadā tu — then; amalān — the pure; lokān — planes; uttama-vidām — of persons of higher knowledge (worshippers of Hiraṇyagarbha [Brahmā], etc.); pratipadyate — are attained. (14)
(eng) If a person dies in a state of the mode of goodness, he goes to the pure planes where those who have higher knowledge reside.
(укр) Якщо людина помирає, коли в ній переважає гуна благості, вона потрапляє до благостних світів, де живуть ті, хто володіє вищим знанням.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (14)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (14)

▶ Коментар:

ККК

 

रजसि प्रलयं गत्वा कर्म्मसङ्गिषु जायते ।
तथा प्रलीनस्तमसि मूढयोनिषु जायते ॥१५॥
раджасі пралайам̇ ґатва̄
^.
карма-сан̇ґіш̣у джа̄йате
^.
татха̄ пралі̄нас тамасі
^.
мӯд̣ƨа-йоніш̣у джа̄йате
^.
Смерть у стані ґуни пристрасті призводить до народження серед тих, прив’язаних до мирської діяльності. А смерть у стані ґуни невігластва веде до народження у нижчих формах життя. (15)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (15)

▶ 1 english edition:

. (15)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(jīvaḥ) pralayam gatvā — When a person dies; rajasi (pravṛddhe) — with a predominance of the mode of passion; jāyate — he is born; karma-saṅgiṣu — as a human attached to action. tathā — Similarly; pralīnaḥ (san) — dying; tamasi (vivṛddhe) — when the mode of ignorance predominates; jāyate — one takes birth; mūḍha-yoniṣu — in the lower species. (15)
(eng) When a person dies in the mode of passion, he takes birth as a human attached to worldly activity. If one dies in the mode of ignorance, he takes birth in the lower species.
(укр) Смерть у стані ґуни пристрасті призводить до народження серед тих, прив’язаних до мирської діяльності. А смерть у стані ґуни невігластва веде до народження у нижчих формах життя.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (15)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (15)

▶ Коментар:

ККК

 

कर्म्मणः सुकृतस्याहुः सात्त्विकं निर्म्मलं फलम् ।
रजसस्तु फलं दुःखमज्ञानं तमसः फलम् ॥१६॥
карман̣аƨ̣ сукритасйа̄ƨуƨ̣
^.
са̄ттвікам̇ нірмалам̇ пƨалам
^.
раджасас ту пƨалам̇ дуƨ̣кхам
^.
аджн̃а̄нам̇ тамасаƨ̣ пƨалам
^.
Мудреці кажуть, що доброчесні дії ведуть до стану чистоти, дії, зумовлені пристрастю, призводять до страждань, а дії, зумовлені невіглаством, занурюють у темряву. (16)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (16)

▶ 1 english edition:

. (16)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(paṇḍitāḥ) — The learned; āhuḥ — proclaim; phalam — the fruit; sukṛtasya karmaṇaḥ — of good works; nirmalam — is pure; sāttvikam — and of the nature of goodness; tu phalam — and the fruit; rajasaḥ — of passionate action; duḥkham — is sorrow; phalam (cha) — and the fruit; tamasaḥ — of ignorant action; ajñānam — is ignorance. (16)
(eng) It is said by the learned that good actions result in purity, passionate actions result in sorrow, and ignorant actions lead to darkness.
(укр) Мудреці кажуть, що доброчесні дії ведуть до стану чистоти, дії, зумовлені пристрастю, призводять до страждань, а дії, зумовлені невіглаством, занурюють у темряву.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (16)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (16)

▶ Коментар:

ККК

 

सत्त्वात्सञ्जायते ज्ञानं रजसो लोभ एव च ।
प्रमादमोहौ तमसो भवतोऽज्ञानमेव च ॥१७॥
саттва̄т сан̃джа̄йате джн̃а̄нам̇
^.
раджасо лобƨа эва ча
^.
прама̄да-моƨау тамасо
^.
бƨавато ’джн̃а̄нам эва ча
^.
З ґуни благості виникає знання, з ґуни пристрасті — жадібність, а з ґуни невігластва — омана, сплутаність та відсутність знань. (17)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (17)

▶ 1 english edition:

. (17)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

sattvāt — From goodness; jñānam — knowledge; cha eva — and; rajasaḥ — from passion; lobhaḥ — greed; sañjayate — is born; tamasaḥ (cha) — and from ignorance; pramāda-mohau — delusion and bewilderment; bhavataḥ — arise; ajñānam eva cha — and a lack of knowledge; (bhavati) — ensues. (17)
(eng) From the mode of goodness, knowledge arises; from the mode of passion, greed; and from the mode of ignorance, delusion, bewilderment, and a lack of knowledge ensue.
(укр) З ґуни благості виникає знання, з ґуни пристрасті — жадібність, а з ґуни невігластва — омана, сплутаність та відсутність знань.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (17)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (17)

▶ Коментар:

ККК

 

ऊर्ध्वं गच्छन्ति सत्त्वस्था मध्ये तिष्ठन्ति राजसाः ।
जघन्यगुणवृत्तिस्था अधो गच्छन्ति तामसाः ॥१८॥
ӯрдƨвам̇ ґаччханті саттва-стха̄
^.
мадƨйе тіш̣т̣ƨанті ра̄джаса̄ƨ̣
^.
джаґƨанйа-ґун̣а-вритті-стха̄
^.
адƨо ґаччханті та̄маса̄ƨ̣
^.
Ті, хто перебувають у стані благості, підносяться (аж до Сатьялоки), ті, хто перебувають у стані пристрасті, залишаються в серединному становищі (як люди), а нещасні невігласи падають в нижчі області (страждань). (18)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (18)

▶ 1 english edition:

. (18)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

sattva-sthāḥ — Persons situated in the mode of goodness; gachchhanti — go; ūrdhvam — up (to Satyaloka). rājasāḥ — Those in the mode of passion; tiṣṭhanti — remain; madhye — in the middle (as humans). tāmasāḥ — Persons in the mode of ignorance; jaghanya-guṇa-vṛtti-sthāḥ — tending to lower qualities; gachchhanti — go; adhaḥ — down (suffer). (18)
(eng) Persons in goodness ascend (up to Satyaloka), those in passion remain in the middle (as humans), and the unfortunate, ignorant persons fall to the lower planes (of suffering).
(укр) Ті, хто перебувають у стані благості, підносяться (аж до Сатьялоки), ті, хто перебувають у стані пристрасті, залишаються в серединному становищі (як люди), а нещасні невігласи падають в нижчі області (страждань).

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (18)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (18)

▶ Коментар:

ККК

 

नान्यं गुणेभ्यः कर्त्तारं यदा द्रष्टानुपश्यति ।
गुणेभ्यश्च परं वेत्ति मद्भावं सोऽधिगच्छति ॥१९॥
на̄нйам̇ ґун̣ебƨйаƨ̣ карта̄рам̇
^.
йада̄ драш̣т̣а̄нупаш́йаті
^.
ґун̣ебƨйаш́ ча парам̇ ветті
^.
мад-бƨа̄вам̇ со ’дƨіґаччхаті
^.
Коли людина усвідомлює, що три ґуни є єдиною рушійною силою цього світу, і пізнає Верховного Господа, який перебуває поза ґунами природи, тоді вона приходить до любовної відданості Мені. (19)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (19)

▶ 1 english edition:

. (19)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

yadā — When; draṣṭā — the living being, the witness; anupaśyati — sees; na anyam — nothing else; guṇebhyaḥ — but the three modes of nature; kartāram — as the doer; cha — and; vetti — is able to know; param — the Lord, transcendental; guṇebhyaḥ — to the modes; (tadā) — then; saḥ — he; adhigachchhati — attains; mat-bhāvam — My nature (My bhāva-bhakti). (19)
(eng) When a person sees the three modes to be the only impetus of this world, and knows the Supreme Lord, transcendental to the modes, then he comes to love Me with devotion.
(укр) Коли людина усвідомлює, що три ґуни є єдиною рушійною силою цього світу, і пізнає Верховного Господа, який перебуває поза ґунами природи, тоді вона приходить до любовної відданості Мені.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (19)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (19)

▶ Коментар:

ККК

 

गुणानेतानतीत्य त्रीन्देही देहसमुद्भवान् ।
जन्ममृत्युजरादुःखैर्विमुक्तोऽमृतमश्नुते ॥२०॥
ґун̣а̄н эта̄н аті̄тйа трі̄н
^.
деƨі̄ деƨа-самудбƨава̄н
^.
джанма-мритйу-джара̄-дуƨ̣кхаір
^.
вімукто ’мритам аш́нуте
^.
Перевершивши ці гуни, що проявляються в тілі, людина визволяється від страждань народження, смерті, старості й пізнає радість безсмертя. (20)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (20)

▶ 1 english edition:

. (20)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

dehī — The embodied living being; atītya — transcending; etān trīn guṇān — these three modes of nature; deha-samudbhavān — that appear in the body; vimuktaḥ (san) — being liberated; janma-mṛtyu-jarā-duḥkhaiḥ — from the miseries of birth, death, and old age; aśnute — knows the joy of; amṛtam — immortality, love transcendental (nirguṇa prema). (20)
(eng) Transcending these modes manifest in the body, he is liberated from the miseries of birth, death, and old age, and knows the joy of immortality.
(укр) Перевершивши ці гуни, що проявляються в тілі, людина визволяється від страждань народження, смерті, старості й пізнає радість безсмертя.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (20)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (20)

▶ Коментар:

ККК

 

        अर्ज्जुन उवाच ।
कैर्लिङ्गैस्त्रीन्गुणानेतानतीतो भवति प्रभो ।
किमाचारः कथं चैतांस्त्रीन्गुणानतिवर्त्तते ॥२१॥
        арджуна ува̄ча
каір лін̇ґаіс трі̄н ґун̣а̄н эта̄н
^.
аті̄то бƨаваті прабƨо
^.
кім а̄ча̄раƨ̣ катхам̇ чаіта̄м̇с
^.
трі̄н ґун̣а̄н атівартате
^.
Арджуна запитав:
О Господе, які ознаки того, хто став трансцендентним до трьох ґун природи? Як він поводить себе і як перевищує ці ґуни? (21)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (21)

▶ 1 english edition:

. (21)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

arjunaḥ uvācha — Arjuna said: (he) prabho — O Lord; kaiḥ liṅgaiḥ — by what symptoms; bhavati (jñeyaḥ) — can be known; atītaḥ — a person who has transcended; etān — these; trīn — three; guṇān — modes? kim āchāraḥ — How does he behave? katham cha — and how; ativartate — does he transcend; etān — these; trīn guṇān — three modes? (21)
(eng) Arjuna said: O Lord, what are the symptoms of a person transcendental to these three modes of material nature? How does he behave, and how does he transcend the modes?
(укр) Арджуна запитав: О Господе, які ознаки того, хто став трансцендентним до трьох ґун природи? Як він поводить себе і як перевищує ці ґуни?

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (21)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (21)

▶ Коментар:

ККК

 

        श्रीभगवानुवाच ।
प्रकाशञ्च प्रवृत्तिञ्च मोहमेव च पाण्डव ।
न द्वेष्टि सम्प्रवृत्तानि न निवृत्तानि काङ्क्षति ॥२२॥
उदासीनवदासीनो गुणैर्यो न विचाल्यते ।
गुणा वर्त्तन्त इत्येवं योऽवतिष्ठति नेङ्गते ॥२३॥
समदुःखसुखः स्वस्थः समलोष्ट्राश्मकाञ्चनः ।
तुल्यप्रियाप्रियो धीरस्तुल्यनिन्दात्मसंस्तुतिः ॥२४॥
मानापमानयोस्तुल्यस्तुल्यो मित्रारिपक्षयोः ।
सर्व्वारम्भपरित्यागी गुणातीतः स उच्यते ॥२५॥
        ш́рі̄-бƨаґава̄н ува̄ча
прака̄ш́ан̃ ча правриттін̃ ча
^.
моƨам эва ча па̄н̣д̣ава
^.
на двеш̣т̣і самправритта̄ні
^.
на нівритта̄ні ка̄н̇кш̣аті
^.
уда̄сі̄навад а̄сі̄но
^.
ґун̣аір йо на віча̄лйате
^.
ґун̣а̄ вартанта ітй эвам̇
^.
йо ’ватіш̣т̣ƨаті нен̇ґате
^.
сама-дуƨ̣кха-сукхаƨ̣ свастхаƨ̣
^.
сама-лош̣т̣ра̄ш́ма-ка̄н̃чанаƨ̣
^.
тулйа-прійа̄прійо дƨі̄рас
^.
тулйа-нінда̄тма-сам̇стутіƨ̣
^.
ма̄на̄пама̄найос тулйас
^.
тулйо мітра̄рі-пакш̣айоƨ̣
^.
сарва̄рамбƨа-парітйа̄ґі̄
^.
ґун̣а̄ті̄таƨ̣ са учйате
^.
Верховний Господь відповів: О сину Панду, говориться, що людина, яка перевищила три ґуни природи, не обтяжена станами просвітлення, активності чи омани, і не прагне до них, коли вони зникають. Утвердившись у знанні про те, що ґуни перебувають у постійній взаємодії, вона не піддається їхньому впливу; вона залишається спокійною і не стурбованою. Перебуваючи у стані самодостатності, вона однаково сприймає радість і горе; вона бачить землю, камінь і золото з однаковою байдужістю; вона мудра і врівноважена як у приємних, так і в неприємних обставинах, рівнодушна до докорів та похвали, до пошани та зневаги; ставиться однаково як до друга, так і до ворога, і відсторонена від усіх мирських прагнень. (22–25)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (22–25)

▶ 1 english edition:

. (22–25)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

śrī-bhagavān uvācha — The Supreme Lord replied: (he) pāṇḍava — O son of Pāṇḍu; yaḥ — one who; na dveṣṭi — neither resents; prakāśaṁ cha — illumination (the effect of goodness); pravṛttim cha — activation (the effect of passion); moham eva cha — and delusion (the effect of ignorance); sampravṛttāni — when they appear; na kāṅkṣati — nor hankers for them; nivṛttāni — when they disappear; yaḥ — one who; āsīnaḥ (san) — remaining; udāsīnavat — as unconcerned; na vichālyate — is not perturbed; gunaiḥ — by the modes; avatiṣṭhati — remains poised; na iṅgate — without wavering; iti evam (jñātvā) — knowing that; guṇāḥ — the modes; vartate — are engaged in their functions; (yaḥ) — one who; sama-duḥkha-sukhaḥ — is equipoised in happiness and unhappiness; svasthaḥ — is situated within the self; sama-loṣṭra-aśma-kāñchanaḥ — with the vision of equality towards earth, stone, or gold; tulya-priya-apriyaḥ — equipoised in desirable and undesirable circumstances; dhīraḥ — wise; tulya-nindā-ātma-saṁstutiḥ — balanced with regard to abuse and praise; tulyaḥ māna-apamānayoḥ — balanced in honour and dishonour; tulyaḥ — balanced; mitra-ari-pakṣayoḥ — toward friend and foe; sarva-ārambha-parityāgī — and is a renouncer of all mundane endeavours; saḥ — that person; uchyate — is described; guṇa-atītaḥ — as transcendental to the modes of material nature. (22–25)
(eng) The Supreme Lord replied: O Pāṇḍava, it is said that a person who has transcended the three modes of material nature neither resents illumination, activation, and delusion when they appear, nor does he hanker for them when they withdraw. Poised in the knowledge that the modes are engaging, he is not distracted by them; he remains unperturbed, unconcerned. Remaining self-satisfied, he sees joy and sorrow equally; he sees earth, rock, or gold with the vision of equality; he is wise, equipoised in desirable and undesirable circumstances, abuse and praise, honour and dishonour; he behaves fairly with friend and foe alike, and he renounces all mundane endeavours.
(укр) Верховний Господь відповів: О сину Панду, говориться, що людина, яка перевищила три ґуни природи, не обтяжена станами просвітлення, активності чи омани, і не прагне до них, коли вони зникають. Утвердившись у знанні про те, що ґуни перебувають у постійній взаємодії, вона не піддається їхньому впливу; вона залишається спокійною і не стурбованою. Перебуваючи у стані самодостатності, вона однаково сприймає радість і горе; вона бачить землю, камінь і золото з однаковою байдужістю; вона мудра і врівноважена як у приємних, так і в неприємних обставинах, рівнодушна до докорів та похвали, до пошани та зневаги; ставиться однаково як до друга, так і до ворога, і відсторонена від усіх мирських прагнень.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (22–25)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (22–25)

▶ Коментар:

ККК

 

माञ्च योऽव्यभिचारेण भक्तियोगेन सेवते ।
स गुणान्समतीत्यैतान्ब्रह्मभूयाय कल्पते ॥२६॥
ма̄н̃ ча йо ’вйабƨіча̄рен̣а
^.
бƨакті-йоґена севате
^.
са ґун̣а̄н саматі̄тйаіта̄н
^.
браƨма-бƨӯйа̄йа калпате
^.
Той, хто, не відхиляючись, віддано служить Мені, виходить за межі трьох ґун природи і стає здатний пізнати свою внутрішню божественну сутність. (26)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (26)

▶ 1 english edition:

. (26)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

yaḥ — One who; bhakti-yogena — by the yoga of devotion; avyabhichāreṇa — without deviation; sevate — renders service; mām cha — unto Me (the Supreme Lord Śyāmasundar); saḥ — that person; samatītya — transcending; etān — these; guṇān — modes; kalpate — becomes qualified; brahma-bhūyāya — to know his internal divine identity (chit-svarūp-siddhi). (26)
(eng) A person who, without deviation, serves Me with devotion, transcends the three modes of material nature and becomes qualified to know his internal divine identity.
(укр) Той, хто, не відхиляючись, віддано служить Мені, виходить за межі трьох ґун природи і стає здатний пізнати свою внутрішню божественну сутність.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (26)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (26)

▶ Коментар:

ККК

 

ब्रह्मणो हि प्रतिष्ठाहममृतस्याव्ययस्य च ।
शाश्वतस्य च धर्म्मस्य सुखस्यैकान्तिकस्य च ॥२७॥
браƨман̣о ƨі пратіш̣т̣ƨа̄ƨам
^.
амритасйа̄вйайасйа ча
^.
ш́а̄ш́ватасйа ча дƨармасйа
^.
сукхасйаіка̄нтікасйа ча
^.
Я є основою Абсолютної Істини, нескінченним нектаром, вічними божественними Іграми та найвищим блаженством божественної Любові. (27)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (27)

▶ 1 english edition:

. (27)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

hi — For; aham pratiṣṭhā — I am the basis; brahmaṇaḥ — of the Absolute Truth; avyayasya cha — and of the inexhaustible; amṛtasya — nectar; śāśvatasya cha — and of the eternal; dharmasya — divine Pastimes; aikāntikasya sukhasya cha — and of the ultimate ecstasy of divine love. (27)
(eng) I am the basis of the Absolute Truth, the inexhaustible nectar, the eternal Pastimes, and the ultimate ecstasy of divine love.
(укр) Я є основою Абсолютної Істини, нескінченним нектаром, вічними божественними Іграми та найвищим блаженством божественної Любові.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (27)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (27)

▶ Коментар:

ККК

 

<< 13 глава

Зміст

15 глава >>