Багатовимірна
“Бƨаґавад-ґіта”

Цей проєкт містить тлумачення і коментарі багатьох видатних вайшнавських святих: Бƨакті Ракшак Шрідƨара, Бƨакті Прадіп Тіртхі , Бƨактіведанти Свамі Прабƨупади, Бƨактівінода Тхакура, Баладева Від’ябƨушана, Вішванатха Чакраварті Тхакура та інших. (Розбір та переклад усіх тлумачень проводитиметься з їхніх оригіналів, поступово все буде додано).

 

Глава 13. Пракриті-пуруш̣а-вівека-йоґа
Шлях розрізнення матерії та духу

        अर्ज्जुन उवाच ।
प्रकृतिं पुरुषञ्चैव क्षेत्रं क्षेत्रज्ञमेव च ।
एतद्वेदितुमिच्छामि ज्ञानं ज्ञेयञ्च केशव ॥१॥
        арджуна ува̄ча
пракритім̇ пуруш̣ан̃ чаіва
^.
кш̣етрам̇ кш̣етраджн̃ам эва ча
^.
этад ведітум іччха̄мі
^.
джн̃а̄нам̇ джн̃ейан̃ ча кеш́ава
^.
Арджуна сказав:
О Кешаво, я хотів би дізнатися про матеріальну природу, особистість істот, поле діяльності, знавця поля, про знання та об’єкт пізнання. (1)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (1)

▶ 1 english edition:

. (1)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

arjunaḥ uvācha — Arjuna said: (he) keśava — O Keśava; (aham) — I; ichchhāmi — wish; veditum — to know; etat — about these subjects: prakṛtim — material nature; puruṣam cha eva — and the person; kṣetram — the field; kṣetra-jñam eva cha — and the knower of the field; jñānam — knowledge; jñeyam cha — and the object of knowledge. (1)
(eng) Arjuna said: O Keśava, I would like to know about material nature, the person, the field, the knower of the field, knowledge, and the object of knowledge.
(укр) Арджуна сказав: О Кешаво, я хотів би дізнатися про матеріальну природу, особистість істот, поле діяльності, знавця поля, про знання та об’єкт пізнання.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (1)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (1)

▶ Коментар:

ККК

 

        श्रीभगवानुवाच ।
इदं शरीरं कौन्तेय क्षेत्रमित्यभिधीयते ।
एतद्यो वेत्ति तं प्राहुः क्षेत्रज्ञ इति तद्विदः ॥२॥
        ш́рі̄-бƨаґава̄н ува̄ча
ідам̇ ш́арі̄рам̇ каунтейа
^.
кш̣етрам ітй абƨідƨі̄йате
^.
этад йо ветті там̇ пра̄ƨуƨ̣
^.
кш̣етраджн̃а іті тад відаƨ̣
^.
Верховний Господь сказав:
О Арджуно, тіло називають полем діяльності. Того, хто знає це поле, богослови називають знавцем поля. (2)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (2)

▶ 1 english edition:

. (2)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

śrī-bhagavān uvācha — The Supreme Lord said: (he) kaunteya — O son of Kuntī; idam sarīram — this body; abhidhīyate iti — is called; kṣetram — kṣetra, or the field. yaḥ vetti — One who knows; etat — this field; tat vidaḥ — the learned; prāhuḥ — describe; tam — him; kṣetra-jñaḥ iti — as kṣetrajña, the knower of the field. (2)
(eng) The Supreme Lord said: O Arjuna, this body is known as the field. One who knows this field is described by the learned as the knower of the field.
(укр) Верховний Господь сказав: О Арджуно, тіло називають полем діяльності. Того, хто знає це поле, богослови називають знавцем поля.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (2)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (2)

▶ Коментар:

ККК

 

क्षेत्रज्ञञ्चापि मां विद्धि सर्व्वक्षेत्रेषु भारत ।
क्षेत्रक्षेत्रज्ञयोर्ज्ञानं यत्तज्ज्ञानं मतं मम ॥३॥
кш̣етраджн̃ан̃ ча̄пі ма̄м̇ віддƨі
^.
сарва-кш̣етреш̣у бƨа̄рата
^.
кш̣етра-кш̣етраджн̃айор джн̃а̄нам̇
^.
йат тадж джн̃а̄нам̇ матам̇ мама
^.
О Бƨарата, ти також повинен знати Мене як знавця кожного поля. Це знання про поле діяльності та знавця поля, на Мою думку, є справжнім знанням. (3)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (3)

▶ 1 english edition:

. (3)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) bhārata — O descendant of the Bharat dynasty; api — further; cha — also; viddhi — know; mām — Me; sarva-kṣetreṣu — within all bodies; kṣetra-jñam — as kṣetrajña, the knower of the field. yat jñānam — This knowledge; kṣetra-kṣetrajñayoḥ — of the field and the knower of the field; tat jñānam — is actual knowledge; mama matam — in My opinion. (3)
(eng) O Bhārat, you should also know Me as the knower of all fields. This knowledge, of the field and of the knower of the field, is true knowledge, in My opinion.
(укр) О Бƨарата, ти також повинен знати Мене як знавця кожного поля. Це знання про поле діяльності та знавця поля, на Мою думку, є справжнім знанням.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (3)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (3)

▶ Коментар:

ККК

 

तत्क्षेत्रं यच्च यादृक्च यद्विकारि यतश्च यत् ।
स च यो यत्प्रभावश्च तत्समासेन मे शृणु ॥४॥
тат кш̣етрам̇ йач ча йа̄дрик ча
^.
йад віка̄рі йаташ́ ча йат
^.
са ча йо йат прабƨа̄ваш́ ча
^.
тат сама̄сена ме ш́рин̣у
^.
Тепер вислухай від Мене коротко, що таке це поле діяльності, яким є його склад, перетворення, причини й наслідки; хто такий знавець поля та які його можливості. (4)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (4)

▶ 1 english edition:

. (4)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

śṛṇu — Hear; me — from Me; tat samāsena — briefly; yat tat kṣetram — what that field is; cha — and; yādṛk — how is it constituted; cha — and; yat vikāri — what its transformations are; cha — and; yataḥ — wherefrom; yat — it develops; cha — and; yaḥ — who is; saḥ — that knower of the field; cha — and; yat prabhāvaḥ — what his potency is. (4)
(eng) Now hear from Me briefly what this field is, its constitution, transformations, causes and effects; and who the knower of the field is, and of his potency.
(укр) Тепер вислухай від Мене коротко, що таке це поле діяльності, яким є його склад, перетворення, причини й наслідки; хто такий знавець поля та які його можливості.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (4)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (4)

▶ Коментар:

ККК

 

ऋषिभिर्बहुधा गीतं छन्दोभिर्विविधैः पृथक् ।
ब्रह्मसूत्रपदैश्चैव हेतुमद्भिर्विनिश्चितैः ॥५॥
риш̣ібƨір баƨудƨа̄ ґі̄там̇
^.
чхандобƨір вівідƨаіƨ̣ притхак
^.
браƨма-сӯтра-падаіш́ чаіва
^.
ƨетумадбƨір вініш́чітаіƨ̣
^.
Це вчення було представлено у різних формах різними мудрецями, через Веди та афоризми Браƨма-сутр, що славляться логікою своїх незаперечних висновків. (5)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (5)

▶ 1 english edition:

. (5)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(tat) — That knowledge of kṣetra and kṣetrajña; gītam — is sung; vividhaiḥ ṛṣibhiḥ — by many types of sages; bahudhā eva — in many ways; pṛthak chhandobhiḥ — by the different Vedas; brahma-sūtra-padaiḥ — and by the aphorisms of Vedānta; viniśchitaiḥ — with conclusive; hetumadbhiḥ cha — logic. (5)
(eng) This has been taught in many ways by various sages, the different Vedas, and the aphorisms of the Brahma-sūtra with its conclusive logic.
(укр) Це вчення було представлено у різних формах різними мудрецями, через Веди та афоризми Браƨма-сутр, що славляться логікою своїх незаперечних висновків.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (5)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (5)

▶ Коментар:

ККК

 

महाभूतान्यहङ्कारो बुद्धिरव्यक्तमेव च ।
इन्द्रियाणि दशैकञ्च पञ्च चेन्द्रियगोचराः ॥६॥
इच्छा द्वेषः सुखं दुःखं सङ्घातश्चेतना धृतिः ।
एतत्क्षेत्रं समासेन सविकारमुदाहृतम् ॥७॥
маƨа̄-бƨӯта̄нй аƨан̇ка̄ро
^.
буддƨір авйактам эва ча
^.
індрійа̄н̣і даш́аікан̃ ча
^.
пан̃ча чендрійа-ґочара̄ƨ̣
^.
іччха̄ двеш̣аƨ̣ сукхам̇ дуƨ̣кхам̇
^.
сан̇ґƨа̄таш́ четана̄ дƨритіƨ̣
^.
этат кш̣етрам̇ сама̄сена
^.
са-віка̄рам уда̄ƨритам
^.
До поля діяльності та його перетворень належать: п’ять першоелементів: ефір, повітря, вогонь, вода та земля; егоїзм, буддƨі та непроявлена матеріальна природа; десять чуттів, розум і п’ять об’єктів чуттів; симпатії й антипатії, щастя та горе, сукупність, свідомість і рішучість. (6–7)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (6–7)

▶ 1 english edition:

. (6–7)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

mahā-bhūtāni — The five primary elements; ahaṅkāraḥ — ego; buddhiḥ — intelligence (mahat-tattva); avyaktam eva cha — the unmanifest material nature; daśa indriyāṇi — the ten senses (the five senses of action—voice, hands, legs, anus, and genital; and the five senses of perception—eye, tongue, skin, nose, and ear); ekam cha — and the mind; pañcha cha — and the five; indriya-gocharāḥ — corresponding objects of the senses (form, taste, touch, smell, and sound); ichchhā — likes; dveṣaḥ — dislikes; sukham — happiness; duḥkham — unhappiness; saṅghātaḥ — the aggregate, the gross body; chetanā — consciousness; dhṛtiḥ — determination; etat — all these; udāhṛtam — are described; samāsena — in brief; kṣetram — as the field; sa-vikāram — with its transformations. (6–7)
(eng) The five primary elements of ether, air, fire, water, and earth; ego, intelligence, and the unmanifest material nature; the ten senses, the mind, and the five objects of the senses; likes, dislikes, happiness, unhappiness, the aggregate, consciousness, and determination—all these are summarily known as the field and its transformations.
(укр) До поля діяльності та його перетворень належать: п’ять першоелементів: ефір, повітря, вогонь, вода та земля; егоїзм, буддƨі та непроявлена матеріальна природа; десять чуттів, розум і п’ять об’єктів чуттів; симпатії й антипатії, щастя та горе, сукупність, свідомість і рішучість.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (6–7)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (6–7)

▶ Коментар:

ККК

 

अमानित्वमदम्भित्वमहिंसा क्षान्तिरार्ज्जवम् ।
आचार्य्योपासनं शौचं स्थैर्य्यमात्मविनिग्रहः ॥८॥
इन्द्रियार्थेषु वैराग्यमनहङ्कार एव च ।
जन्ममृत्युजराव्याधिदुःखदोषानुदर्शनम् ॥९॥
असक्तिरनभिष्वङ्गः पुत्रदारगृहादिषु ।
नित्यञ्च समचित्तत्वमिष्टानिष्टोपपत्तिषु ॥१०॥
मयि चानन्ययोगेन भक्तिरव्यभिचारिणी ।
विविक्तदेशसेवित्वमरतिर्जनसंसदि ॥११॥
अध्यात्मज्ञाननित्यत्वं तत्त्वज्ञानार्थदर्शनम् ।
एतज्ज्ञानमिति प्रोक्तमज्ञानं यदतोऽन्यथा ॥१२॥
ама̄нітвам адамбƨітвам
^.
аƨім̇са̄ кш̣а̄нтір а̄рджавам
^.
а̄ча̄рйопа̄санам̇ ш́аучам̇
^.
стхаірйам а̄тма-вініґраƨаƨ̣
^.
індрійа̄ртхеш̣у ваіра̄ґйам
^.
анаƨан̇ка̄ра эва ча
^.
джанма-мритйу-джара̄-вйа̄дƨі-
^.
дуƨ̣кха-дош̣а̄нударш́анам
^.
асактір анабƨіш̣в-ан̇ґаƨ̣
^.
путра-да̄ра-ґриƨа̄діш̣у
^.
нітйан̃ ча сама-чіттатвам
^.
іш̣т̣а̄ніш̣т̣опапаттіш̣у
^.
майі ча̄нанйа-йоґена
^.
бƨактір авйабƨіча̄рін̣і̄
^.
вівікта-деш́а-севітвам
^.
аратір джана-сам̇саді
^.
адƨйа̄тма-джн̃а̄на-нітйатвам̇
^.
таттва-джн̃а̄на̄ртха-дарш́анам
^.
этадж джн̃а̄нам іті проктам
^.
аджн̃а̄нам̇ йад ато ’нйатха̄
^.
Відсутність гордині та прагнення до пошани, ненасильство, терпіння, правдивість, служіння духовному вчителеві, чистота, стійкість, самовладання, відстороненість від об’єктів чуттів, відсутність егоїзму, усвідомлення неминучих страждань від народження, хвороб, старості та смерті; відчуженість від усього мирського, відсутність надмірної прив’язаності до дітей, дружини, дому тощо, постійна незворушність у бажаних і небажаних обставинах, непохитна чиста відданість Мені, проживання в усамітненому місці, байдужість до мирського спілкування, постійність у самопізнанні та бачення мети істинного знання — всі ці якості вважаються проявами істинного знання. А все, що суперечить цьому, слід вважати невіглаством. (8–12)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (8–12)

▶ 1 english edition:

. (8–12)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

etat jñānam — The following qualities denote knowledge: amānitvam — the quality of desirelessness for honour; adambhitvam — pridelessness; ahiṁsā — nonviolence; kṣāntiḥ — forbearance; ārjavam — straightforwardness and simplicity; āchārya-upāsanam — service to the spiritual master; śaucham — purity; sthairyam — steadiness; ātma-vinigrahaḥ — self-control; indriya-artheṣu vairāgyam — detachment from the objects of the senses; anahaṅkāraḥ eva cha — absence of egoism; duḥkha-doṣa-anudarśanam — awareness of the miseries; janma-mṛtyu-jarā-vyādhi — of birth, death, infirmity, and disease; asaktiḥ — worldly detachment; anabhiṣu-aṅgaḥ — not to dote on; putra-dāra-gṛha-ādiṣu — children, wife, home, etc.; nityam sama-chittatvam cha — constant equanimity; iṣṭa-aniṣṭa-upapattiṣu — in desirable or undesirable circumstances; cha — and; ananya-yogena — singleminded; avyabhichāriṇī — undeviating; bhaktiḥ — devotion; mayi — to Me; vivikta-deśa-sevitam — residing in a solitary place; aratiḥ — indifference; jana-saṁsadi — to mundane association; adhyātma-jñāna-nityatvam — constancy in self-knowledge; tattva-jñāna-artha-darśanam — and the vision of the goal of true knowledge; iti — thus; proktam — has been proclaimed; (ṛṣibhiḥ) — by the sages. yat — Anything; anyathā — contrary; ataḥ — to this; ajñānam — is nescience. (8–12)
(eng) Desirelessness for honour, pridelessness, nonviolence, forbearance, honesty, service to the spiritual master, purity, stability, self-control, detachment from the objects of the senses, absence of egoism, awareness of the miseries of birth, disease, old age, and death; worldly detachment, absence of doting on children, wife, home, etc., constant equanimity in desirable or undesirable circumstances, undeviating pure devotion to Me, residing in a solitary place, indifference to mundane association, constancy in self-knowledge, and the vision of the goal of true knowledge—all these qualities have been said to denote knowledge. Anything contrary to this is to be considered ignorance.
(укр) Відсутність гордині та прагнення до пошани, ненасильство, терпіння, правдивість, служіння духовному вчителеві, чистота, стійкість, самовладання, відстороненість від об’єктів чуттів, відсутність егоїзму, усвідомлення неминучих страждань від народження, хвороб, старості та смерті; відчуженість від усього мирського, відсутність надмірної прив’язаності до дітей, дружини, дому тощо, постійна незворушність у бажаних і небажаних обставинах, непохитна чиста відданість Мені, проживання в усамітненому місці, байдужість до мирського спілкування, постійність у самопізнанні та бачення мети істинного знання — всі ці якості вважаються проявами істинного знання. А все, що суперечить цьому, слід вважати невіглаством.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (8–12)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (8–12)

▶ Коментар:

ККК

 

ज्ञेयं यत्तत्प्रवक्ष्यामि यज्ज्ञात्वामृतमश्नुते ।
अनादिमत्परं ब्रह्म न सत्तन्नासदुच्यते ॥१३॥
джн̃ейам̇ йат тат правакш̣йа̄мі
^.
йадж джн̃а̄тва̄мритам аш́нуте
^.
ана̄ді мат-парам̇ браƨма
^.
на сат тан на̄сад учйате
^.
Тепер Я опишу об’єкт пізнання, осягнувши який, людина знаходить нектар життя. Спочиваючи в Мені, він відомий як Брахман, що є вічним, перебуваючи поза буттям та небуттям. (13)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (13)

▶ 1 english edition:

. (13)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(aham) pravakṣyāmi — I now describe; tat — that; yat — which; jñeyam — is the object of knowledge; jñātvā — realising; yat — which; amṛtam — the nectar of life; aśnute — is attained. tat brahma uchyate — That is known as Brahma; anādi — beginningless, eternal; mat-param — resting in Me; na sat — beyond being, beyond the material effect; na asat — and beyond non-being, beyond the material cause. (13)
(eng) Now I shall describe the object of knowledge, realising which one attains the nectar of life. Resting in Me, it is known as Brahma, eternal, neither being nor non-being.
(укр) Тепер Я опишу об’єкт пізнання, осягнувши який, людина знаходить нектар життя. Спочиваючи в Мені, він відомий як Брахман, що є вічним, перебуваючи поза буттям та небуттям.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (13)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (13)

▶ Коментар:

ККК

 

सर्व्वतः पाणिपादं तत्सर्व्वतोऽक्षिशिरोमुखम् ।
सर्व्वतः श्रुतिमल्लोके सर्व्वमावृत्य तिष्ठति ॥१४॥
сарватаƨ̣ па̄н̣і-па̄дам̇ тат
^.
сарвато ’кш̣і-ш́іро-мукхам
^.
сарватаƨ̣ ш́рутімал локе
^.
сарвам а̄вритйа тіш̣т̣ƨаті
^.
Всюдисущий (як Наддуша), Він пронизує весь всесвіт. Усюди Його руки та ноги, очі, голови, роти та вуха. (14)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (14)

▶ 1 english edition:

. (14)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

sarvataḥ — Everywhere; pāṇi-pādam — hands and feet; sarvataḥ — everywhere; akṣi-śiraḥ-mukham — eyes, heads, and mouths; sarvataḥ — everywhere; śrutimat — ears; tat — that object of knowledge; tiṣṭhati — exists; āvṛtya — pervading; sarvam — everything; loke — in the universe. (14)
(eng) Everywhere are His hands and feet, everywhere are His eyes, heads, mouths, and ears. He pervades the entire universe (as the Supersoul).
(укр) Всюдисущий (як Наддуша), Він пронизує весь всесвіт. Усюди Його руки та ноги, очі, голови, роти та вуха.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (14)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (14)

▶ Коментар:

ККК

 

सर्व्वेन्द्रियगुणाभासं सर्व्वेन्द्रियविवर्ज्जितम् ।
असक्तं सर्व्वभृच्चैव निर्गुणं गुणभोक्तृ च ॥१५॥
сарвендрійа-ґун̣а̄бƨа̄сам̇
^.
сарвендрійа-віварджітам
^.
асактам̇ сарва-бƨрич чаіва
^.
нірґун̣ам̇ ґун̣а-бƨоктри ча
^.
Він освітлює усі чуття та їх діяльність, але Сам не має матеріальних чуттів. Він повністю відсторонений від усього, але водночас Він підтримує все суще (як Вішну). Він трансцендентний трьом гунам матеріальної природи, але при цьому Він — Владика всіх якостей. (15)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (15)

▶ 1 english edition:

. (15)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

sarva-indriya-guṇa-ābhāsam — (He) illuminates all the senses and their functions; (tad api) — yet; sarva-indriya-vivarjitam — is without (material) senses. asaktam — (Although) aloof; sarva-bhṛt cha — (He is) the maintainer of all. nirguṇam cha — (Although) transcendental to the modes of nature; guṇa-bhoktṛ eva — (He is) the Lord of all qualities. (15)
(eng) He illuminates all the senses and their functions, yet He is without material senses; He is completely aloof to everything, yet He is the maintainer of all (Viṣṇu); He is transcendental to the three modes of material nature, yet He is the Lord of all qualities.
(укр) Він освітлює усі чуття та їх діяльність, але Сам не має матеріальних чуттів. Він повністю відсторонений від усього, але водночас Він підтримує все суще (як Вішну). Він трансцендентний трьом гунам матеріальної природи, але при цьому Він — Владика всіх якостей.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (15)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (15)

▶ Коментар:

ККК

 

बहिरन्तश्च भूतानामचरं चरमेव च ।
सूक्ष्मत्वात्तदविज्ञेयं दूरस्थं चान्तिके च तत् ॥१६॥
баƨір анташ́ ча бƨӯта̄на̄м
^.
ачарам̇ чарам эва ча
^.
сӯкш̣матва̄т тад авіджн̃ейам̇
^.
дӯрастхам̇ ча̄нтіке ча тат
^.
Він перебуває всередині та ззовні усіх рухомих і нерухомих істот, є близьким, але водночас далеким. Його сутність тонка, тому Його дуже складно осягнути. (16)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (16)

▶ 1 english edition:

. (16)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

tat — That knowable is; bahiḥ cha — outside; antaḥ — and inside; acharam — stationary; charam eva cha — and moving; bhūtānām — beings. sūkṣmatvāt — Due to subtlety; tat — that; avijñeyam — is difficult to comprehend; antike cha — near; dūra-stham cha — yet far. (16)
(eng) He is situated within and without all moving and stationary beings, near yet far, subtle, and therefore most difficult to comprehend.
(укр) Він перебуває всередині та ззовні усіх рухомих і нерухомих істот, є близьким, але водночас далеким. Його сутність тонка, тому Його дуже складно осягнути.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (16)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (16)

▶ Коментар:

ККК

 

अविभक्तञ्च भूतेषु विभक्तमिव च स्थितम् ।
भूतभर्त्तृ च तज्ज्ञेयं ग्रसिष्णु प्रभविष्णु च ॥१७॥
авібƨактан̃ ча бƨӯтеш̣у
^.
вібƨактам іва ча стхітам
^.
бƨӯта-бƨартри ча тадж джн̃ейам̇
^.
ґрасіш̣н̣у прабƨавіш̣н̣у ча
^.
Хоча Він неподільний, Він здається розділеним у всіх істотах. Його слід знати як Того, хто проявляє, підтримує і поглинає всі істоти. (17)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (17)

▶ 1 english edition:

. (17)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

tat avibhaktam — That indivisible; sthitam — appears; vibhaktam iva cha — as divided; bhūteṣu — in the living beings. (tat eva) — He; jñeyam — is to be known; prabha-viṣṇu cha — as the manifestor; bhūta-bhartṛ cha — the maintainer; grasiṣṇu cha — and the devourer. (17)
(eng) Although indivisible, He appears as divided in all beings. He is to be known as the one who manifests, maintains, and devours all beings.
(укр) Хоча Він неподільний, Він здається розділеним у всіх істотах. Його слід знати як Того, хто проявляє, підтримує і поглинає всі істоти.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (17)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (17)

▶ Коментар:

ККК

 

ज्योतिषामपि तज्ज्योतिस्तमसः परमुच्यते ।
ज्ञानं ज्ञेयं ज्ञानगम्यं हृदि सर्व्वस्य धिष्ठितम् ॥१८॥
джйотіш̣а̄м апі тадж джйотіс
^.
тамасаƨ̣ парам учйате
^.
джн̃а̄нам̇ джн̃ейам̇ джн̃а̄на-ґамйам̇
^.
ƨриді сарвасйа дƨіш̣т̣ƨітам
^.
Він — Світло всіх світил, що знаходиться поза темрявою. Перебуваючи в серцях усіх істот, Він — саме знання, а також об’єкт пізнання, що досягається через знання. (18)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (18)

▶ 1 english edition:

. (18)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

tat — He; uchyate — is said to be; jyotiḥ — the illuminator; jyotiṣām api — of the luminaries; param — beyond; tamasaḥ — the darkness; (tat eva) — He is; jñānam — knowledge; jñeyam — the object of knowledge; jñāna-gamyam — reached by knowledge (verses 8 — 12); dhiṣṭhitam — situated as the Supersoul; hṛdi — within the hearts; sarvasya — of all. (18)
(eng) He is known as the illuminator of the luminaries, beyond darkness. Situated in the hearts of all beings, He is knowledge, the object of knowledge, reached by knowledge.
(укр) Він — Світло всіх світил, що знаходиться поза темрявою. Перебуваючи в серцях усіх істот, Він — саме знання, а також об’єкт пізнання, що досягається через знання.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (18)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (18)

▶ Коментар:

ККК

 

इति क्षेत्रं तथा ज्ञानं ज्ञेयञ्चोक्तुं समासतः ।
मद्भक्त एतद्विज्ञाय मद्भावायोपपद्यते ॥१९॥
іті кш̣етрам̇ татха̄ джн̃а̄нам̇
^.
джн̃ейан̃ чоктум̇ сама̄сатаƨ̣
^.
мад-бƨакта этад віджн̃а̄йа
^.
мад-бƨа̄ва̄йопападйате
^.
Так Я коротко описав поле діяльності, знання й об’єкт пізнання. Усвідомлюючи ці істини, Мій відданий знаходить любов до Мене. (19)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (19)

▶ 1 english edition:

. (19)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

iti — Thus; kṣetram — the field; jñānam — knowledge; jñeyam cha — and the object of knowledge (the Lord in His aspects of Brahma, Paramātmā, and Bhagavān); tathā uktam — are described; samāsataḥ — in brief. etat vijñāya — Realising this; mat-bhaktaḥ — My devotee; upapadyate — attains; mat-bhāvāya — love for Me. (19)
(eng) The field, knowledge, and the object of knowledge have been briefly described by Me. Realising these truths, My devotee attains love for Me.
(укр) Так Я коротко описав поле діяльності, знання й об’єкт пізнання. Усвідомлюючи ці істини, Мій відданий знаходить любов до Мене.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (19)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (19)

▶ Коментар:

ККК

 

प्रकृतिं पुरुषञ्चैव विद्ध्यनादी उभावपि ।
विकारांश्च गुणांश्चैव विद्धि प्रकृतिसम्भवान् ॥२०॥
пракритім̇ пуруш̣ан̃ чаіва
^.
віддƨй ана̄ді̄ убƨа̄в апі
^.
віка̄ра̄м̇ш́ ча ґун̣а̄м̇ш́ чаіва
^.
віддƨі пракриті-самбƨава̄н
^.
Знай, що матеріальна природа (Майя) та особистість (індивідуальна душа) не мають початку, а перетворення (як-от тіло, чуття та їхні функції) і трансформації гун природи (як-от задоволення, біль, смуток і омана) народжені від матеріальної природи. (20)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (20)

▶ 1 english edition:

. (20)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

viddhi — Know; ubhau api — both; prakṛtim — nature—māyā; puruṣam cha — and the jīvātma, individual soul, described as ‘knower of the field’; anādī eva — to be beginningless. viddhi — Know; vikārān cha — the transformations—body, senses, and their functions; guṇān eva cha — and the transformations of the modes of nature, as happiness, unhappiness, sorrow, and delusion, etc.; prakṛti-sambhavān — as born of material nature. (20)
(eng) Know that both material nature (māyā) and the person (individual soul) are beginningless, and know that the transformations (body, senses, and their functions) and the transformations of the modes of nature (such as pleasure, pain, sorrow, and delusion) are born of material nature.
(укр) Знай, що матеріальна природа (Майя) та особистість (індивідуальна душа) не мають початку, а перетворення (як-от тіло, чуття та їхні функції) і трансформації гун природи (як-от задоволення, біль, смуток і омана) народжені від матеріальної природи.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (20)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (20)

▶ Коментар:

ККК

 

कार्य्यकारणकर्त्तृत्वे हेतुः प्रकृतिरुच्यते ।
पुरुषः सुखदुःखानां भोक्तृत्वे हेतुरुच्यते ॥२१॥
ка̄рйа-ка̄ран̣а-картритве
^.
ƨетуƨ̣ пракритір учйате
^.
пуруш̣аƨ̣ сукха-дуƨ̣кха̄на̄м̇
^.
бƨоктритве ƨетур учйате
^.
Матеріальна природа вважається причиною виникнення наслідку (тіла) і причини (чуттів). Особистість (у матеріальному рабстві) вважається причиною власних станів насолоди або страждання. (21)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (21)

▶ 1 english edition:

. (21)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

prakṛtiḥ — Material nature (with the presence of puruṣ); uchyate — is said to be; hetuḥ — the cause; kārya-kāraṇa-kartṛtve — via the presiding demigods of the senses, of the production of the effect, as the body, and of the cause, as the senses. puruṣaḥ — The person—jīva; uchyate — is said to be; hetuḥ — the cause; bhoktṛtve — of the state of being an enjoyer or a sufferer; sukha-duḥkhānām — of happiness and unhappiness. (21)
(eng) Material nature is said to be the cause of the production of effect (the body) and cause (the senses); the person (in material bondage) is said to be the cause of the condition of being an enjoyer or a sufferer of happiness and unhappiness.
(укр) Матеріальна природа вважається причиною виникнення наслідку (тіла) і причини (чуттів). Особистість (у матеріальному рабстві) вважається причиною власних станів насолоди або страждання.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (21)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (21)

▶ Коментар:

ККК

 

पुरुषः प्रकृतिस्थो हि भुङ्क्ते प्रकृतिजान्गुणान् ।
कारणं गुणसङ्गोऽस्य सदसद्योनिजन्मसु ॥२२॥
пуруш̣аƨ̣ пракриті-стхо ƨі
^.
бƨун̇кте пракриті-джа̄н ґун̣а̄н
^.
ка̄ран̣ам̇ ґун̣а-сан̇ґо ’сйа
^.
сад-асад-йоні-джанмасу
^.
Перебуваючи в матеріальній природі, особистість насолоджується ґунами, що виникають з цієї природи. Її прив’язаність до цих ґун є причиною її постійних перероджень у вищих і нижчих формах життя. (22)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (22)

▶ 1 english edition:

. (22)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

prakṛti-sthaḥ — Situated within (the body which is an effect of) material nature; puruṣaḥ hi — a person; bhuṅkte — enjoys; guṇān — the modes; prakṛti-jān — born of material nature. guṇa-saṅgaḥ — Attachment to the modes (as body, senses, etc.); (bhavati) — is; kāraṇam — the cause; asya — of that person’s; sat-asat-yoni-janmasu — births in higher and lower species. (22)
(eng) Being situated within material nature, a person enjoys the modes born of material nature. His attachment to these modes is the cause of his repeated births in higher and lower species.
(укр) Перебуваючи в матеріальній природі, особистість насолоджується ґунами, що виникають з цієї природи. Її прив’язаність до цих ґун є причиною її постійних перероджень у вищих і нижчих формах життя.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (22)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (22)

▶ Коментар:

ККК

 

उपद्रष्टानुमन्ता च भर्त्ता भोक्ता महेश्वरः ।
परमात्मेति चाप्युक्तो देहेऽस्मिन्पुरुषः परः ॥२३॥
упадраш̣т̣а̄нуманта̄ ча
^.
бƨарта̄ бƨокта̄ маƨеш́вараƨ̣
^.
парама̄тметі ча̄пй укто
^.
деƨе ’смін пуруш̣аƨ̣ параƨ̣
^.
Верховна Особа, яка перебуває в цьому тілі як свідок, санкціонуючий, опора, хранитель і Всемогутній Господь, відома як Параматма, Наддуша. (23)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (23)

▶ 1 english edition:

. (23)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

paraḥ puruṣaḥ — The Supreme Person; upadraṣṭā — witness; anumantā — sanctioner; bhartā — support; bhoktā — maintainer; mahā-īśvaraḥ cha — and Supreme Lord; asmin dehe — within this body; api uktaḥ — is also described; iti cha — as; paramātmā — Paramātmā, the Supersoul. (23)
(eng) The Supreme Person—the witness, sanctioner, support, guardian, and almighty Lord within this body, is known as Paramātmā, the Supersoul.
(укр) Верховна Особа, яка перебуває в цьому тілі як свідок, санкціонуючий, опора, хранитель і Всемогутній Господь, відома як Параматма, Наддуша.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (23)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (23)

▶ Коментар:

ККК

 

य एवं वेत्ति पुरुषं प्रकृतिञ्च गुणैः सह ।
सर्व्वथा वर्त्तमानोऽपि न स भूयोऽभिजायते ॥२४॥
йа эвам̇ ветті пуруш̣ам̇
^.
пракритін̃ ча ґун̣аіƨ̣ саƨа
^.
сарватха̄ вартама̄но ’пі
^.
на са бƨӯйо ’бƨіджа̄йате
^.
Отже, той, хто справді знає Верховну Особу і матеріальну природу разом з її ґунами, ніколи знову не народиться за жодних обставин. (24)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (24)

▶ 1 english edition:

. (24)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

yaḥ — One who; evam vetti — thus knows; puruṣam — the Supreme Person; prakṛtim cha — and material nature; guṇaiḥ saha — with its modes; saḥ — he; vartamānaḥ api — though present; sarvathā — in any situation; na abhijāyate — is not born; bhūyaḥ — again. (24)
(eng) Thus, one who truly knows the Supreme Person and material nature with its modes, will never in any circumstances have to take birth again.
(укр) Отже, той, хто справді знає Верховну Особу і матеріальну природу разом з її ґунами, ніколи знову не народиться за жодних обставин.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (24)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (24)

▶ Коментар:

ККК

 

ध्यानेनात्मनि पश्यन्ति केचिदात्मानमात्मना ।
अन्ये साङ्ख्ये न योगेन कर्म्मयोगेन चापरे ॥२५॥
дƨйа̄нена̄тмані паш́йанті
^.
кечід а̄тма̄нам а̄тмана̄
^.
анйе са̄н̇кхйена йоґена
^.
карма-йоґена ча̄паре
^.
За допомогою чистої свідомості деякі люди бачать Наддушу у своєму серці під час медитації. Інші відчувають Його через просвітлення, а треті — через йоґу безкорисливої дії. (25)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (25)

▶ 1 english edition:

. (25)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

kechit — Some; paśyanti — see; dhyānena — by meditation; ātmanā — by the pure consciousness; ātmānam — the Supersoul; ātmani — within the heart; anye — others; sāṅkhyena yogena — by sāṅkhya-yoga; apare cha — and yet others; karma-yogena — by karma-yoga. (25)
(eng) With their pure consciousness, some persons see the Supersoul within the heart, in their meditation. Others perceive Him through enlightenment, and yet others by the yoga of selfless action.
(укр) За допомогою чистої свідомості деякі люди бачать Наддушу у своєму серці під час медитації. Інші відчувають Його через просвітлення, а треті — через йоґу безкорисливої дії.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (25)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (25)

▶ Коментар:

ККК

 

अन्ये त्वेवमजानन्तः श्रुत्वान्येभ्य उपासते ।
तेऽपि चातितरन्त्येव मृत्युं श्रुतिपरायणाः ॥२६॥
анйе тв эвам аджа̄нантаƨ̣
^.
ш́рутва̄нйебƨйа упа̄сате
^.
те ’пі ча̄тітарантй эва
^.
мритйум̇ ш́руті-пара̄йан̣а̄ƨ̣
^.
Окрім цього, є ті, хто, не знаючи цих методів, практикують поклоніння через слухання священних писань. Коли їхня віра поглиблюється завдяки такому слуханню, вони теж перевищують цей смертний світ. (26)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (26)

▶ 1 english edition:

. (26)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

anye tu — Yet others; ajānantaḥ — not knowing; evam — of all these methods; upāsate — worship; śrutvā — by hearing; anyebhyaḥ — from others. te api — They too; śruti-parāyaṇāḥ (santaḥ) — when their faith is deepened by hearing; atitaranti eva — surpass; mṛtyum cha — death. (26)
(eng) Further, there are those who, not knowing of these methods, engage in worship by hearing the scriptures. When their faith is deepened by such hearing, they, too, surpass the mortal plane.
(укр) Окрім цього, є ті, хто, не знаючи цих методів, практикують поклоніння через слухання священних писань. Коли їхня віра поглиблюється завдяки такому слуханню, вони теж перевищують цей смертний світ.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (26)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (26)

▶ Коментар:

ККК

 

यावत्सञ्जायते किञ्चित्सत्त्वं स्थावरजङ्गमम् ।
क्षेत्रक्षेत्रज्ञसंयोगात्तद्विद्धि भरतर्षभ ॥२७॥
йа̄ват сан̃джа̄йате кін̃чіт
^.
саттвам̇ стха̄вара-джан̇ґамам
^.
кш̣етра-кш̣етраджн̃а-сам̇йоґа̄т
^.
тад віддƨі бƨаратарш̣абƨа
^.
О Арджуно, найкращий із Бƨарат! Знай, що все, що народжується в цьому світі, рухоме чи нерухоме, виникає завдяки з’єднанню поля діяльності й знавця цього поля. (27)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (27)

▶ 1 english edition:

. (27)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) bharatarṣabha — O best of the Bharat dynasty; yāvat kiñchit — whatever; sthāvara-jaṅgamam — stationary or moving; sattvam — being; sañjayate — is born; viddhi — know; tat — that; kṣetra-kṣetrajña-saṁyogāt — as born of the combination of the field and its knower. (27)
(eng) O Arjuna, best of the Bhāratas, whatever is born in the world, whether moving or stationary, know it to be manifest from the combination of the field and its knower.
(укр) О Арджуно, найкращий із Бƨарат! Знай, що все, що народжується в цьому світі, рухоме чи нерухоме, виникає завдяки з’єднанню поля діяльності й знавця цього поля.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (27)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (27)

▶ Коментар:

ККК

 

समं सर्व्वेषु भूतेषु तिष्ठन्तं परमेश्वरम् ।
विनश्यत्स्वविनश्यन्तं यः पश्यति स पश्यति ॥२८॥
самам̇ сарвеш̣у бƨӯтеш̣у
^.
тіш̣т̣ƨантам̇ парамеш́варам
^.
вінаш́йатсв авінаш́йантам̇
^.
йаƨ̣ паш́йаті са паш́йаті
^.
Той, хто бачить Верховного Господа, який однаково перебуває в усіх істотах, як Вічне в тлінному, — така особа бачить Істину. (28)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (28)

▶ 1 english edition:

. (28)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

yaḥ — One who; paśyati — sees; parama-īśvaram — the Supreme Lord; tiṣṭhantam — situated; samam — equally; sarveṣu bhūteṣu — in all beings; avinaśyantam — as the imperishable; vinaśyatsu — within the perishable; saḥ — such a person; paśyati — sees perfectly. (28)
(eng) One who sees the Supreme Lord situated equally within all beings as the imperishable within the perishable—such a person sees perfectly.
(укр) Той, хто бачить Верховного Господа, який однаково перебуває в усіх істотах, як Вічне в тлінному, — така особа бачить Істину.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (28)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (28)

▶ Коментар:

ККК

 

समं पश्यन्हि सर्व्वत्र समवस्थितमीश्वरम् ।
न हिनस्त्यात्मनात्मानं ततो याति परां गतिम् ॥२९॥
самам̇ паш́йан ƨі сарватра
^.
самавастхітам і̄ш́варам
^.
на ƨінастй а̄тмана̄тма̄нам̇
^.
тато йа̄ті пара̄м̇ ґатім
^.
Така людина з рівним баченням, що споглядає Господа, який перебуває скрізь однаково, не обманює себе, і таким чином досягає свого вищого призначення. (29)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (29)

▶ 1 english edition:

. (29)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(saḥ) hi — Such a person; paśyan — by seeing; samam — with equality; īśvaram — the Lord; samavasthitam — dwelling alike; sarvatra — in every place; na hinasti — does not deceive, deprive; ātmānam — himself; ātmanā — by himself; tataḥ — and therefore; yāti — attains; parām gatim — the supreme destination. (29)
(eng) Such a person with the vision of equality, seeing the Lord dwelling in every place alike, does not deceive himself, and thus he attains the supreme destination.
(укр) Така людина з рівним баченням, що споглядає Господа, який перебуває скрізь однаково, не обманює себе, і таким чином досягає свого вищого призначення.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (29)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (29)

▶ Коментар:

ККК

 

प्रकृत्यैव च कर्म्माणि क्रियमाणानि सर्व्वशः ।
यः पश्यति तथात्मानमकर्त्तारं स पश्यति ॥३०॥
пракритйаіва ча карма̄н̣і
^.
крійама̄н̣а̄ні сарваш́аƨ̣
^.
йаƨ̣ паш́йаті татха̄тма̄нам
^.
акарта̄рам̇ са паш́йаті
^.
Той, хто бачить, що всі дії здійснюються лише матеріальною природою, не вважає себе виконавцем дій. (30)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (30)

▶ 1 english edition:

. (30)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

cha — And; yaḥ — he who; paśyati — sees; tathā — that; sarvaśaḥ — all; karmāṇi — actions; kriyamāṇāni — are brought about; eva — only; prakṛtyā — by material nature; saḥ — such a person; paśyati — sees; ātmānam — himself; akartāram — as non-doer. (30)
(eng) He who sees that all actions are brought about only by material nature, sees himself as non-doer.
(укр) Той, хто бачить, що всі дії здійснюються лише матеріальною природою, не вважає себе виконавцем дій.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (30)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (30)

▶ Коментар:

ККК

 

यदा भूतपृथग्भावमेकस्थमनुपश्यति ।
तत एव च विस्तारं ब्रह्म सम्पद्यते तदा ॥३१॥
йада̄ бƨӯта-притхаґ-бƨа̄вам
^.
эка-стхам анупаш́йаті
^.
тата эва ча віста̄рам̇
^.
браƨма сампадйате тада̄
^.
Тоді, осягнувши, що різноманітні живі істоти перебувають у єдиній природі й усі проявляються з неї, така просвітлена людина досягає усвідомлення Браƨмана. (31)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (31)

▶ 1 english edition:

. (31)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

yadā — When; (saḥ) — such a seer; anupaśyati — can see; bhūta-pṛthak-bhāvam — the different types of beings; eka-stham — situated in the one nature; cha — and; (bhūtānām) vistāram — the projection of all beings; tataḥ eva — from that nature; tadā — then; brahma sampadyate — the state of Brahma is reached. (31)
(eng) When such an enlightened person realises that the different types of beings are situated within the one nature and that all are made manifest from that nature, he attains realisation of Brahma.
(укр) Тоді, осягнувши, що різноманітні живі істоти перебувають у єдиній природі й усі проявляються з неї, така просвітлена людина досягає усвідомлення Браƨмана.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (31)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (31)

▶ Коментар:

ККК

 

अनादित्वान्निर्गुणत्वात्परमात्मायमव्ययः ।
शरीरस्थोऽपि कौन्तेय न करोति न लिप्यते ॥३२॥
ана̄дітва̄н нірґун̣атва̄т
^.
парама̄тма̄йам авйайаƨ̣
^.
ш́арі̄ра-стхо ’пі каунтейа
^.
на кароті на ліпйате
^.
О Арджуно, оскільки Наддуша не має початку, трансцендентна і невичерпна, хоча також присутня в цьому полі (разом з індивідуальною душею), Вона не здійснює дій та не піддається їх впливу. (32)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (32)

▶ 1 english edition:

. (32)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) kaunteya — O son of Kuntī; anāditvāt — because of eternality; nirguṇatvāt — and being transcendental to the material modes; avyayaḥ — and inexhaustible; ayam — the; paramātmā — Supersoul; śarīra-sthaḥ api — although present within the field; na karoti — neither acts; na lipyate — nor is affected by any action. (32)
(eng) O Arjuna, since the Supersoul is beginningless, transcendental, and inexhaustible, although also present within the field (with the individual soul), He neither acts nor is affected by any action.
(укр) О Арджуно, оскільки Наддуша не має початку, трансцендентна і невичерпна, хоча також присутня в цьому полі (разом з індивідуальною душею), Вона не здійснює дій та не піддається їх впливу.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (32)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (32)

▶ Коментар:

ККК

 

यथा सर्व्वगतं सौक्ष्म्यादाकाशं नोपलिप्यते ।
सर्व्वत्रावस्थितो देहे तथात्मा नोपलिप्यते ॥३३॥
йатха̄ сарва-ґатам̇ саукш̣мйа̄д
^.
а̄ка̄ш́ам̇ нопаліпйате
^.
сарватра̄вастхіто деƨе
^.
татха̄тма̄ нопаліпйате
^.
Як найтонший елемент простору никає усюди, але нічим не забруднюється, так само душа, хоча й пронизує тіло, не забруднюється ним. (33)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (33)

▶ 1 english edition:

. (33)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

yathā — As; sarva-gatam — the all-pervading; ākāśam — space; na upalipyate — is not tainted by anything, is untouched; saukṣmyāt — due to its subtleness; tathā — similarly; ātmā — ātma, the soul; avasthitaḥ — situated; sarvatra — pervading; dehe — the body; na upalipyate — is not tainted or touched. (33)
(eng) As the most subtle element of space pervades everything yet is not tainted by anything, similarly, the soul, though pervading the body, is not tainted by it.
(укр) Як найтонший елемент простору никає усюди, але нічим не забруднюється, так само душа, хоча й пронизує тіло, не забруднюється ним.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (33)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (33)

▶ Коментар:

ККК

 

यथा प्रकाशयत्येकः कृत्स्नं लोकमिमं रविः ।
क्षेत्रं क्षेत्री तथा कृत्स्नं प्रकाशयति भारत ॥३४॥
йатха̄ прака̄ш́айатй экаƨ̣
^.
критснам̇ локам імам̇ равіƨ̣
^.
кш̣етрам̇ кш̣етрі̄ татха̄ критснам̇
^.
прака̄ш́айаті бƨа̄рата
^.
О Бƨарата, як одне сонце освітлює увесь світ, так і знавець поля діяльності освітлює свідомістю все це поле. (34)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (34)

▶ 1 english edition:

. (34)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

(he) bhārata — O Arjuna; yathā — as; ekaḥ — the one; raviḥ — sun; prakāśayati — illuminates; imam — this; kṛtsnam — entire; lokam — world; tathā — similarly; kṣetrī — the occupier of the field; prakāśayati — illuminates; kṛtsnam — the entire; kṣetram — field. (34)
(eng) O Bhārat, as the one sun illuminates the entire world, the occupier of the field illuminates the entire field.
(укр) О Бƨарата, як одне сонце освітлює увесь світ, так і знавець поля діяльності освітлює свідомістю все це поле.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (34)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (34)

▶ Коментар:

ККК

 

 

क्षेत्रक्षेत्रज्ञयोरेवमन्तरं ज्ञानचक्षुषा ।
भूतप्रकृतिमोक्षञ्च ये विदुर्यान्ति ते परम् ॥३५॥
кш̣етра-кш̣етраджн̃айор эвам
^.
антарам̇ джн̃а̄на-чакш̣уш̣а̄
^.
бƨӯта-пракриті-мокш̣ан̃ ча
^.
йе відур йа̄нті те парам
^.
Ті, хто очима знання здатні розрізняти поле і знавця цього поля, і хто завдяки цьому осягає шлях звільнення живих істот з матеріальної природи, досягають Всевишнього. (35)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

1
. (35)

▶ 1 english edition:

. (35)
(eng) 1
(укр) 1

▶ 2 english edition:

ye — Those who; jñāna-chakṣuṣā — through the eyes of knowledge; evam viduḥ — can thus know; antaram — the distinction; kṣetra-kṣetrajñayoḥ — between the field and its knower; cha — and (can thus know); bhūta-prakṛti-mokṣam — the way of liberation of the living beings from material nature; te — they; yānti — attain; param — the Supreme. (35)
(eng) Those who, through the eyes of knowledge, can thus distinguish between the field and the knower of the field, and who can thus know the path of liberation of the living beings from material nature—such persons attain the Supreme.
(укр) Ті, хто очима знання здатні розрізняти поле і знавця цього поля, і хто завдяки цьому осягає шлях звільнення живих істот з матеріальної природи, досягають Всевишнього.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ПОСЛ
П. (35)

▶ Коментар:

ККК

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (35)

▶ Коментар:

ККК

 

<< 12 глава

Зміст

14 глава >>