Багатовимірна
“Бƨаґавад-ґіта”

Цей проєкт містить тлумачення і коментарі багатьох видатних вайшнавських святих: Бƨакті Ракшак Шрідƨара, Бƨакті Прадіп Тіртхі , Бƨактіведанти Свамі Прабƨупади, Бƨактівінода Тхакура, Баладева Від’ябƨушана, Вішванатха Чакраварті Тхакура та інших. (Розбір та переклад усіх тлумачень проводитиметься з їхніх оригіналів, поступово все буде додано).

 

Глава 6. Дƨйа̄на-йоґа.
Шлях божественної медитації
(вірші 20–47)

यत्रोपरमते चित्तं निरुद्धं योगसेवया ।
यत्र चैवात्मनात्मानं पश्यन्नात्मनि तुष्यति ॥२०॥
सुखमात्यन्तिकं यत्तद्बुद्धिग्राह्यमतीन्द्रियम् ।
वेत्ति यत्र न चैवायं स्थितश्चलति तत्त्वतः ॥२१॥
यं लब्ध्वा चापरं लाभं मन्यते नाधिकं ततः ।
यस्मिन्स्थितो न दुःखेन गुरुणापि विचाल्यते ॥२२॥
तं विद्याद्दुःखसंयोगवियोगं योगसंज्ञितम् ।
स निश्चयेन योक्तव्यो योगोऽनिर्व्विण्ण चेतसा ॥२३॥
йатропарамате чіттам̇
^{в якому    очищається    серце}
ніруддƨам̇ йоґа-севайа̄
       ^{покірне       йоги-практикою}
йатра чаіва̄тмана̄тма̄нам̇
^{в якому    та      серцем    Наддушу}
паш́йанн а̄тмані туш̣йаті
^{споглядаючи  в Ньому  задоволений}
сукхам а̄тйантікам̇ йат тад
    ^{щастя              вічне           то    Його}
буддƨі-ґра̄ƨйам аті̄ндрійам
^{через буддƨі сприймається  вище чуттів}
ветті йатра на чаіва̄йам̇
^{досвід   в якому   не   також   йоґ}
стхіташ́ чалаті таттватаƨ̣
^{перебуваючи  відхиляється   від душі}
йам̇ лабдƨва̄ ча̄парам̇ ла̄бƨам̇
^{якого  досягаючи   та  інше  досягнення}
манйате на̄дƨікам̇ татаƨ̣
^{розглядається не  більше   ніж це}
йасмін стхіто на дуƨ̣кхена
^{в якому  перебуваючи  не  у нещастях}
ґурун̣а̄пі віча̄лйате
^{серйозних     відхиляється}
там̇ відйа̄д дуƨ̣кха-сам̇йоґа-
   ^{цю      знай      нещастя  з’явившись}
війоґам̇ йоґа-сам̇джн̃ітам
^{зникають,    йоги  сутність (як самадƨі)}
са ніш́чайена йоктавйо
^{цю    з рішучістю   слід практикувати}
йоґо ’нірвін̣н̣а-четаса̄
  ^{йоґу    з невтомним   серцем}  
У стані справжнього самадƨі, покірне серце, завдяки практиці йоги, відсторонюється навіть від думок про матеріальне, та спостерігаючи Господа за допомогою серця, готового для зустрічі з Ним, лише у Ньому залишається задоволеним. (20)
У цьому стані самадƨі, яке цей йогін сприймає своєю духовною свідомістю, він на власному досвіді відчуває вічне блаженство, ніяк не пов’язане з мирськими об’єктами та речами, і, перебуваючи в якому, він більше не відхиляється від внутрішньої природи душі. (21)
Досягнувши такого стану самадƨі, він не вважає жодне мирське надбання важливішим за це. Перебуваючи в цьому стані його серце залишається непохитним навіть під час найсуворіших страждань. (22)
Отже, знай, що справжня йога визначається як самадƨі, в якому будь-які страждання зникають, як тільки з’являються. Цю йогу необхідно практикувати з рішучістю, незламним та невтомним серцем. (23)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

йатра (Таке самадƨі, в якому) упарамате (очищається від мирських образів і асоціацій) чіттам̇ (серце) ніруддƨам̇ (покірне) йоґа-севайа̄ (через практику йоги) йатра ча (і в тому самадƨі) а̄тмана̄ (чистим серцем, що має ту ж природу, що і Наддуша) а̄тма̄нам̇ (Наддушу, Параматму) паш́йан (споглядаючи) а̄тмані ева (лише в Ньому, в Бозі) тушйаті (задовольняється).
[йатра] (Таке самадƨі, в якому) йат сукхам (то щастя) а̄тйантікам (вічне) буддƨі–ґра̄ƨйам (що сприймається через духовний буддƨі душі) атı̄ндрійам̇ (що перевершує зв’язок з об’єктами чуттів) тат ветті (безпосередньо відчуває його) йатра ча (і в тому самадƨі) айам̇ (цей йоґ) стхітаƨ̣ [сан] (перебуваючи) на чалаті (не відхиляється) таттватаƨ̣ (від внутрішньої природи душі).
йам̇ лабдƨва̄ (Якого досягаючи) апарам̇ ла̄бƨам̇ (будь-яке інше досягнення) на манйате (не розглядається) адƨікам̇ (більше)  татаƨ̣ (ніж це) йасмін ча (і в якому) стхітаƨ̣ [сан] (перебуваючи) дуƨ̣кхена апі (навіть через страждання) ґурун̣а̄ (найсуворіші) на віча̄лйате (не відхиляється).
там̇ (Цю) відйа̄т (знай) дуƨ̣кха-сам̇йоґа-війоґам̇ (в якому страждання з’явившись, відразу ж зникають) йоґа-сам̇джн̃ітам (сутність йоги, досягнуту як самадƨі) ніш́чайена (з рішучістю) йоктавйаƨ̣ (слід практикувати) саƨ̣ йоґаƨ̣ (цю йоґу) анірвін̣н̣а-четаса̄ (із серцем, яке ніколи не занепадає духом).
У стані справжнього самадƨі, покірне серце, завдяки практиці йоги, відсторонюється навіть від думок про матеріальне, та спостерігаючи Господа за допомогою серця, готового для зустрічі з Ним, лише у Ньому залишається задоволеним. (20)
У цьому стані самадƨі, яке цей йогін сприймає своєю духовною свідомістю, він на власному досвіді відчуває вічне блаженство, ніяк не пов’язане з мирськими об’єктами та речами, і, перебуваючи в якому, він більше не відхиляється від внутрішньої природи душі. (21)
Досягнувши такого стану самадƨі, він не вважає жодне мирське надбання важливішим за це. Перебуваючи в цьому стані його серце залишається непохитним навіть під час найсуворіших страждань. (22)
Отже, знай, що справжня йога визначається як самадƨі, в якому будь-які страждання зникають, як тільки з’являються. Цю йогу необхідно практикувати з рішучістю, незламним та невтомним серцем. (23)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

йатра (যে সমাধি হইলে, Таке самадƨі, в якому) йоґа-севайа̄ (যোগের অভ্যাস দ্বারা, через практику йоги) ніруддƨам̇ (নিরোধ প্রাপ্ত, покірне) чіттам̇ (চিত্ত, серце) упарамате (জড়সম্বন্ধ হইতে উপশম প্রাপ্ত হয়, очищається від мирських образів і асоціацій), йатра ча (এবং যে সমাধিতে, і в тому самадƨі) а̄тмана̄ (পরমাত্মাকার অন্তঃকরণ দ্বারা, чистим серцем, що має ту ж природу, що і Наддуша) а̄тма̄нам̇ (পরমাত্মাকে, Наддушу, Параматму) паш́йан (দেখিয়া, споглядаючи) а̄тмані ева (তাঁহাতেই, лише в Ньому, в Бозі) тушйаті (তুষ্ট হন, задовольняється). йатра (যে সমাধি হইলে, Таке самадƨі, в якому) айам̇ (এই যোগী, цей йоґ) буддƨі–ґра̄ƨйам (আত্মাকার বুদ্ধি দ্বারা গ্রহণীয়, що сприймається через чистий буддƨі душі) атı̄ндрійам̇ (বিষয়েন্দ্রিয় সম্পর্ক রহিত, що перевершує зв’язок з об’єктами чуттів) а̄тйантікам (নিত্য, вічне) йат сукхам (যে সুখ, то щастя) тат ветті (তাহা অনুভব করেন, безпосередньо відчуває його), [йатра] ча (এবং যে সমাধিতে, і в тому самадƨі) стхітаƨ̣ [сан] (অবস্থিত হইয়া, перебуваючи) таттватаƨ̣ (আত্মস্বরূপ হইতে, від внутрішньої природи душі) на чалаті (বিচলিত হন না, не відхиляється). йам̇ лабдƨва̄ (যাহাকে লাভ করিলে, якого досягаючи) апарам̇ ла̄бƨам̇ (অন্য লাভকে, будь-яке інше досягнення) татаƨ̣ (তাহা হইতে, ніж це) адƨікам̇ (অধিক, більше) на манйате (মনে করেন না, не розглядається), йасмін ча (এবং যাহাতে, і в якому) стхітаƨ̣ [сан] (অবস্থিত হইয়া, перебуваючи) ґурун̣а̄ (গুরুতর, найсуворіші) дуƨ̣кхена апі (দুঃখ দ্বারাও, навіть через страждання) на віча̄лйате (বিচলিত হন না, не відхиляється). дуƨ̣кха-сам̇йоґа-війоґам̇ (যাহাতে দুঃখের সংযোগ হইবামাত্র বিয়োগ হয়, В якому страждання з’явившись відразу ж розчиняються) там̇ (তাহাকে, це) йоґа-сам̇джн̃ітам (যোগসংজ্ঞা প্রাপ্ত সমাধি বলিয়া, сутність йоги, досягнуте як самадƨі) відйа̄т (জানিবে, знай); анірвін̣н̣а-четаса̄ (অবসাদশূন্যচিত্তে, зі серцем, яке ніколи не занепадає духом) саƨ̣ йоґаƨ̣ (সেই যোগ, цю йоґу) ніш́чайена (অধ্যবসায় সহকারে, з рішучістю) йоктавйаƨ̣ (অভ্যাস করা কর্ত্তব্য, слід практикувати).
যে সমাধিতে У справжньому стані самадƨі যোগের অভ্যাস দ্বারা завдяки практиці йоги নিরুদ্ধ চিত্ত покірне серце জড়পদার্থ মাত্রের চিন্তা হইতে від навіть думки про матеріальне বিরতি লাভ করে утримується এবং যাহাতে і в якому পরমত্মার সহিত মিলনযোগ্য চিত্ত দ্বারা за допомогою серця, що готове для зустрічі з Наддушею (Богом), পরমাত্মাকে Наддушу দেখিয়া бачачи, তাঁহাতেই у Ньому, в Бозі পরিতুষ্ট задоволеним থাকেন залишається.
যে সমাধি হইলে У стані самадƨі, яке এই যোগী цей йогін আত্মাকার বুদ্ধি গ্রহণীয় сприймає духовним буддƨі, বিষয় ও ইন্দ্রিয়ের সম্পর্কশূন্য не пов’язане з мирськими об’єктами та речами নিত্য যে সুখ তাহা অনুভব করেন то вічне блаженство відчуває на власному досвіді এবং যাহাতে і в якому অবস্থিত হইয়া перебуваючи, আত্মস্বরূপ হইতে від внутрішньої природи душі বিচলিত হন না не відхиляється.
যাহাকে (যে সমাধিকে) Такий стан самадƨі লাভ করিলে досягнувши, অন্য জড়সম্বন্ধীয় কোনও লাভকে інші якись мирські надбання তাহা হইতে অধিক більшим за це মনে করেন না не вважає, এবং যাহাতে і в якому অবস্থিত হইয়া перебуваючи, দুঃসহ দুঃখ দ্বারাও навіть через найсуворіші страждання চিত্তচাঞ্চল্য ঘটে না його серце не похитнеться.
অতএব Отже, যাহাতে в якому দুঃখের সংযোগ মাত্রই варто лише з’явитися стражданням বিয়োগ সাধিত হইয়া থাকে як вони одразу ж зникають, তাহাকেই в якому ‘যোগ’ সংজ্ঞাপ্রাপ্ত справжня йога визначається সমাধি বলিয়া як самадƨі জানিবে знай, অবসাদশূন্য চিত্তে з незламним і невтомним серцем, দৃঢ়তা সহকারে з рішучістю সেই যোগ цю йоґу সাধন করা কর্ত্তব্য необхідно практикувати ॥২০–২৩॥

▶ 1 english edition:

yatra — Such samadhi, within which; cittam — the mind; niruddham — disciplined, yoga sevaya — by yoga practice; uparamate — gains relief from mundane association; ca — and; yatra — such samadhi, within which; padyan — having observed; atmanam — the Supersoul, Paramatma; atmana — by the pure heart of the same nature as the Supersoul; tusyati — one is satisfied; atmani eva — only in Him; (ca) — and; yatra — such samadhi by which; ayam — this yogi; vetti tat — experiences that; atyantikam — eternal, ati indriyam — supra mundane; sukham — pleasure; yat — which is; buddhi grahyam — perceptible by the intelligence of the soul; ca — and; (yatra) sthitah (san) — that samadhi which being situated within; na eva calati — one never deviates; tattvatah — from the intrinsic nature of the soul; (ca) — and; yam labdhva — that samadhi by gaining which; na manyate — one does not consider; aparam labham — any other attainment; adhikam — greater; tatah — than that; ca — and; yasmin sthitah (san) — being situated within which; na vicalyate — one does not become deviated; guruna duhkhena api — by even very intense suffering; (ca) — and; duhkha samyoga viyogam — as soon as suffering is contacted, its absence is accomplished; vidyat — know; tam — that; yoga samjnitam — as the samadhi defined as actual yoga. yoktavyah — One’s duty is to practice; sah yogah — this yoga; niscayena — with perseverance; anirvinna cetasa — and an untiring heart. (20–23)
(eng) The state of perfect samadhi, or trance, is that in which the disciplined mind of the yogi gains detachment from even the slightest thought of mundane connotation. The yogi remains satisfied in the Lord alone, having directly seen the Supersoul by dint of his purified heart, and he experiences that happiness which is eternal, perceptible by the divine intelligence of the soul, and devoid of contact with the senses or sense objects; he never deviates from the intrinsic nature of the soul. By attaining to this state, he never considers any mundane acquisition as superior, and in the face of unbearable tribulation his heart never wavers. Therefore, by the very contact of distress, its absence is accomplished. Know certainly that such a state of perfect trance is defined as yoga. Such yoga should be practiced with perseverance and an untiring heart.
(укр) Досконалий медитативний транс (самадƨі) — це стан, в якому покірне серце йоґа звільняється від усіляких думок, що мають мирське походження. Йоґ задовольняється лише Господом, безпосередньо побачивши Наддушу очищеним серцем, і відчуває вічне щастя, яке осягається божественним буддƨі душі і позбавлене контакту з чуттями чи чуттєвими об’єктами; він ніколи не відступає від внутрішньої природи душі. Досягнувши такого стану, він ніколи не вважає жодне мирське надбання вищим, і перед обличчям нестерпних страждань його серце ніколи не похитнеться. Тому, як тільки ці страждання з’являються, вони відразу ж зникають. Знай, що такий стан досконалого трансу називається йоґою. Таку йогу слід практикувати з наполегливістю і невтомним серцем.

▶ 2 english edition:

yatra — That (samādhi) within which; chittam — the mind; niruddham — disciplined; yoga-sevayā — by yoga practice; uparamate — is tranquil (relieved from mundane association); cha — and; yatra — within which; paśyan — having observed; ātmānam — the Supersoul, Paramātmā; ātmanā — by the pure self of the same nature as the Supersoul; tuṣyati — one is satisfied; ātmani eva — only in Him; (cha) — and; yatra — by which; ayam — this yogī; vetti tat — experiences that; ātyantikam — constant; sukham — bliss; ati-indriyam — transcendental to the senses; yat — which is; buddhi-grāhyam — known by spiritual enlightenment; cha — and; (yatra) sthitaḥ (san) — being situated within which; na eva chalati — one never deviates; tattvataḥ — from reality; (cha) — and; yam labdhvā — gaining which; na manyate — one does not consider; aparam lābham — any other attainment; adhikam — greater; tataḥ — than that; cha — and; yasmin sthitaḥ (san) — being situated within which; na vichālyate — one is not disturbed; guruṇā duḥkhena api — even by intense suffering; vidyāt — know; tam — that; duḥkha-saṁyoga-viyogam — state within which all association with unhappiness is severed; yoga-saṁjñitam — to be defined as yoga. yoktavyah — One should practise; saḥ yogaḥ — this yoga; niśchayena — with perseverance; anirviṇṇa-chetasā — and a heart that is never discouraged. (20–23)
(eng) The mind controlled by yoga practice is tranquil, pacified by detachment from mundane association. The yogī remains satisfied in the Lord alone, directly seeing the Supersoul through his purified consciousness. In his spiritual enlightenment, he tastes transcendental, eternal bliss. He never deviates from the reality. He considers that there is no greater gain in this world. He is undisturbed by even the worst suffering. Know that the attainment of such a state, in which all association with unhappiness is severed, is called yoga. Yoga must be practised with perseverance and a heart that is never discouraged.
(укр) Розум, контрольований практикою йоґи, спокійний, умиротворений відстороненістю від мирських асоціацій. Йоґ задовольняється лише Господом, безпосередньо бачачи Наддушу через свою очищену свідомість. У своєму духовному просвітленні він смакує трансцендентне, вічне блаженство. Він ніколи не відхиляється від реальности. Він вважає, що немає більшого здобутку в цьому світі. Його не бентежать навіть найстрашніші страждання. Знай, що досягнення такого стану, в якому розривається будь-який зв’язок з нещастям, називається йоґою. Цю йоґу треба практикувати з наполегливістю і серцем, яке ніколи не занепадає духом.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

йатра — за такого стану речей, коли; упарамате — припиняється (тому, що людина відчуває трансцендентне щастя); чіттам — розумова діяльність; ніруддƨам — відчужений од матерії; йоґа-севайа̄ — заняттям йоґою; йатра — в якому; ча — також; ева — неодмінно; а̄тмана̄ — чистим розумом; а̄тма̄нам — «я»; паш́йан — усвідомлюючи становище; а̄тмані — в собі; тушйаті — стає задоволеним; сукхам — щастя; а̄тйантікам — найвище; йат — котре; тат — те; буддƨі — інтелектом; ґра̄ƨйам — що прийняте; атı̄ндрійам — трансцендентне; ветті — знає; йатра — де; на — ніколи; ча — також; ева — неодмінно; айам — він; стхітаƨ̣ — розташований; чалаті — рухається; таттватаƨ̣ — від істини; йам — той, хто; лабдƨва̄ — досягає; ча — також; апарам — будь-який інший; ла̄бƨам — виграє; манйате — розглядає; на — ніколи; адƨікам — більш; татаƨ̣ — ніж той; йасмін — в якому; стхітаƨ̣ — розташований; на — ніколи; дуƨ̣кхена — нещастями; ґурун̣а̄ апі — хоча навіть й дуже важко; віча̄лйате — стає схвильованим; там — той; відйа̄т — ти мусиш знати; дуƨ̣кха-сам̇йоґа — нещастя внаслідок зв’язку з матерією; війоґам — винищування; йоґа-сам̇джн̃ітам — називають трансом.
На стадії досконалості, яку називають трансом, або сама̄дгі, матеріально спрямована діяльність розуму повністю гамується завдяки заняттям йоґою. Здатність бачити свою сутність чистим розумом й відчувати вищий смак і радість у собі є характерною ознакою такої досконалості. Перебуваючи в такому блаженному стані, людина за допомогою своїх трансцендентних чуттів зазнає безмежного трансцендентного щастя. Пізнавши його, вона ніколи не відхиляється од істини, бо вважає, що немає вищого здобутку. За такого стану вона залишається непохитною навіть посеред найбільших труднощів. Це і є справжня свобода від усіх злигоднів, що постають із зв’язку з матерією. (20–23)

▶ Коментар:

Практикуючи йоґу, людина поступово збувається матеріальних уявлень. Це — найважливіший принцип йоґи. Після того людина входить в стан трансу, або сама̄дгі, і це означає, що вона за допомогою трансцендентного розуму та інтелекту усвідомила Наддушу, чітко відрізняючи себе від Верховної душі. Методику йоґи в більшій або меншій мірі засновано на засадах системи Патан̃джалі. Деякі неавторитетні коментатори намагаються ототожнити індивідуальну душу з Наддушею, а моністи вважають, що це і є звільнення, але вони не розуміють істинної мети системи йоґи Патан̃джалі. В системі Патан̃джалі визнано трансцендентну насолоду, але моністи не визнають її, остерігаючись підставити під сумнів теорію єдності. Моністи не визнають різниці між знанням і тим, хто пізнає, але в даному вірші прийнято трансцендентну насолоду, якої дізнають за допомогою трансцендентних чуттів. І Патан̃джалі Муні, знаменитий тлумач системи йоґи, підтримує такий погляд. Великий мудрець каже в своїх Йоґа-сӯтрах (4.34): пуруша̄ртга-ш́ӯнйа̄на̄м̇ ґун̣а̄на̄м̇ пратіпрасавах̣ каівалйам̇ сварӯпа-пратішт̣га̄ ва̄ чіті-ш́актір іті.
Ця чіті-ш́акті, або внутрішня потенція, — трансцендентна. Пуруша̄ртга означає матеріально спрямовану релігійність, економічний розвиток, чуттєве задоволення і, зрештою, прагнення злитись із Всевишнім. Таку «єдність із Всевишнім» моністи називають каівалйам. Але, згідно з Патан̃джалі, каівалйам — це внутрішня, або трансцендентна потенція, за допомогою якої жива істота усвідомлює своє одвічне природне становище. Господь Чаітанйа називає такий стан чето-дарпан̣а-ма̄рджанам, очищенням забрудненого свічада розуму. Це «очищення» насправді і є звільнення, або бгава- маха̄-да̄ва̄ґні-нірва̄пан̣ам. Теорія нірва̄н̣и — як підготовчої стадії — також не суперечить цьому принципові. В Бга̄ґаватам (2.10.6) це називано сварӯпен̣а вйавастгітіх̣. У даному вірші Бгаґавад-ґı̄та̄ також підтримує таке положення.
Після нірва̄н̣и, тобто припинення матеріальної діяльності, проявляється діяльність духовна, або віддане служіння Господу, тобто свідомість Кр̣шн̣и. В Бга̄ґаватам пояснюється, що сварӯпен̣а вйавастгітіх̣ означає «істинне життя живої істоти». Ма̄йа̄, або ілюзія, — це опоганений матеріальною заразою стан духовного життя. Звільнення від такої матеріальної інфекції не означає руйнування одвічного первинного становища живої істоти. Патан̃джалі також визнає це, кажучи: каівалйам̇ сварӯпа-пратішт̣га̄ ва̄ чіті-ш́актір іті. Ця чіті-ш́акті, або трансцендентна насолода і є справжнє життя. Це також підтверджено у Веда̄нта-сӯтрі (1.1.12): а̄нанда-майо ’бгйа̄са̄т. Природна трансцендентна насолода є кінцевою метою йоґи і її легко досягнути за допомогою відданого служіння Господеві, бгакті-йоґи. Бгакті-йоґу виразно описано в сьомій главі Бгаґавад-ґı̄ти.
Як з’ясовано в даній главі, в системі йоґи є два різновиди сама̄дгі, які називають сампраджн̃а̄та-сама̄дгі і асампраджн̃а̄та-сама̄дгі. Коли людина шляхом різних філософських досліджень досягає трансцендентного стану, кажуть, що вона досягла сампраджн̃ата- сама̄дгі. Але стан асампраджн̃а̄та-сама̄дгі не має нічого спільного із світськими насолодами, тому що людина стає трансцендентною до будь-якого щастя матеріально-чуттєвого походження. І, досягши такого трансцендентного стану, йоґ стає непохитним. Йоґ не знатиме успіху, якщо не перебуватиме в такому стані. Нинішні так звані «заняття йоґою», що включають в себе різні почуттєві втіхи, — досить сумнівні. Йоґ, який захоплюється сексом і наркотиками — це посміховисько. Навіть становище йоґів, яких приваблюють сіддги (різного роду досконалості) на шляху йоґи, не вельми гарне. Якщо йоґів приваблюють супровідні ефекти йоґи, то вони не зможуть досягнути ступеня досконалості, як це стверджується у даному вірші. Тому «йоґи», які роблять виставу з гімнастичних трюків або сіддг, повинні знати, що таким шляхом вони втрачають мету йоґи.
Найкращим способом йоґи для цієї епохи є свідомість Кр̣шн̣и, і на цьому шляху зовсім мало перешкод. Людина в свідомості Кр̣шн̣и черпає стільки блаженства в своїх повсякденних заняттях, що не прагне ніякого іншого щастя. Існує чимало перешкод, особливо в нашому віці лицемірства, для занять хат̣га-йоґою, дгйа̄на-йоґою або джн̃а̄на-йогою, але у здійсненні карма-йоґи й бгакті-йоґи таких проблем немає.
Доки існує матеріальне тіло, людині доводиться йти назустріч його потребам: їсти, спати, захищатись й паруватись. Однак той, хто перебуває в стані чистої бгакті-йоґи, або в свідомості Кр̣шн̣и, задовольняючи потреби свого тіла, не збуджує почуттів. Він просто задовольняє свої найнеобхідніші потреби, здобуваючи, так би мовити, найбільшу вигоду з невдалої угоди, і насолоджується трансцендентним щастям в свідомості Кр̣шн̣и. Він спокійно сприймає будь- які випадкові події, такі, наприклад, як аварія, хвороба, злидні й навіть смерть найкревнішого родича, але він завжди готовий виконувати свої обов’язки в свідомості Кр̣шн̣и, або бгакті-йозі. Нещасні випадки ніколи не відхиляють його од виконання свого обов’язку. В Бгаґавад-ґı̄ті (2.14) сказано: а̄ґама̄па̄йіно ’нітйа̄с та̄м̇с тітікшасва бга̄рата. Він терпляче зносить всі такі непередбачені події, бо знає, що вони приходять і відходять й не впливають на виконання його обов’язків. Таким шляхом він досягає найвищої досконалості йоґи.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (20–23)

▶ Коментар:

ККК

 

सङ्कल्पप्रभवान्कामांस्त्यक्त्वा सर्व्वानशेषतः ।
मनसैवेन्द्रियग्रामं विनियम्य समन्ततः ॥२४॥॥॥
сан̇калпа-прабƨава̄н ка̄ма̄м̇с
     ^{народжених з думок        від бажань}
тйактва̄ сарва̄н аш́еш̣атаƨ̣
^{відмовляючись   від усіх     повністю}
манасаівендрійа-ґра̄мам̇
^{і розумом            органи чуттів}
вінійамйа самантатаƨ̣
^{відсторонюючи   від усіх об’єктів}
Цю зазначену вище йогу необхідно практикувати, відмовившись повністю від усіх бажань, що виникають із егоїстичних думок та намірів, разом із їхніми ментальними образами, усвідомивши розумом марность усіх матеріалістичних перспектив та відсторонивши свої чуття від усіх об’єктів. (24)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

сан̇калпа–прабƨава̄н (Народжених з думок та намірів) сарва̄н ка̄ма̄н (від усіх егоїстичних бажань) тйактва̄ (відмовляючись) аш́ешатаƨ̣ (повністю, разом з усіма їхніми ментальними образами) манаса̄ ева (і розумом, з баченням марності матеріалістичних насолод) індрійа-ґра̄мам (органи чуттів) вінійамйа (відсторонюючи) самантатаƨ̣ (від усіх матеріальних об’єктів) [йоктавйаƨ̣] (таку йогу слід практикувати).
Цю зазначену вище йогу необхідно практикувати, відмовившись повністю від усіх бажань, що виникають із егоїстичних думок та намірів, разом із їхніми ментальними образами, усвідомивши розумом марность усіх матеріалістичних перспектив та відсторонивши свої чуття від усіх об’єктів. (24)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

сан̇калпа–прабƨава̄н (সঙ্কল্প হইতে জাত, народжених з думок та намірів) сарва̄н ка̄ма̄н (সমস্ত বিষয়কামনাকে, від усіх егоїстичних бажань) аш́ешатаƨ̣ (বাসনার সহিত সম্পূর্ণ রূপে, повністю, разом з усіма їхніми ментальними образами) тйактва̄ (ত্যাগ করিয়া, відмовляючись) манаса̄ ева (বিষয় দোষদর্শী মনের দ্বারাই, і розумом, з баченням марності матеріалістичних насолод) самантатаƨ̣ (সর্ব্ব বিষয় হইতে, від усіх матеріальних об’єктів) індрійа-ґра̄мам (ইন্দ্রিয় সমূহকে, органи чуттів) вінійамйа (নিবৃত্ত করিয়া, відсторонюючи) [йоктавйаƨ̣] (সেই যোগ অভ্যাস করিবে, таку йогу слід практикувати).
সঙ্কল্প হইতে জাত Що виникають з думок та намірів সমস্ত বিষয়-কামনাকে від усіх егоїстичних бажаннь বাসনার সহিত разом із їхніми ментальними образами নিঃশেষভাবে повністю পরিত্যাগ করিয়া відмовившись, বিষয় বাসনার দোষদর্শনকারী মনের দ্বারাই розумом бачачи всі недоліки мирських бажань, সমস্ত বিষয় হইতে від усіх об’єктів ইন্দ্রিয়সমূহকে свої чуття নিবৃত্ত করিয়া відсторонивши, সেই পূর্ব্বোক্ত যোগ ту вищезгадану йоґу অভ্যাস করিবে слід практикувати ॥২৪॥

▶ 1 english edition:

tyaktva — Giving up; sarvan kaman — all desires; sankalpa prabhavan — born of mental plans; asesatah — completely, together with all their mental images; manasa eva — simply by means of the mind, with the vision that there is no prospect in mundane enjoyment; viniyamya — withdrawing; indriya gramam — all the senses, samantatah — from all material objects; (yoktavyah) — such yoga should be practiced. (24)
(eng) Utterly abandoning all mental desires along with their mental images, in full awareness of the futility of mundane prospect, one must withdraw the senses from all material objects and engage himself in the aforementioned yoga practice.
(укр) Відкинувши всі ментальні бажання разом із їх образами в умі, з повним усвідомленням марності мирських перспектив, людина повинна відсторонити свої чуття від усіх матеріальних об’єктів і зануритись у вищезгадану практику йоги.

▶ 2 english edition:

(yoktavyaḥ) — Such yoga must be practised; tyaktvā — giving up; sarvān kāmān — all desires; saṅkalpa-prabhavān — born of the thoughts; aśeṣataḥ — completely (including all impressions); manasā eva — and by the mind (with the vision of the futility of mundane enjoyment); viniyamya — withdrawing; indriya-grāmam — the group of senses; samantataḥ — from all material objects. (24)
(eng) To practise yoga one must abandon all thoughts that give rise to desires, and using the mind, withdraw the senses from all material objects.
(укр) Щоб практикувати йогу, потрібно відмовитися від усіх думок, які породжують мирські бажання, і за допомогою розуму відсторонити чуття від усіх матеріальних об’єктів.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

саƨ̣ — той; ніш́чайена — з непохитною рішучістю; йоктавйаƨ̣ — треба практикувати; йоґаƨ̣ — система йоґи; анірвін̣н̣а-четаса̄ — без відхилень; сан̇калпа — спекулятивних роздумів; прабƨава̄н — народжених з; ка̄ма̄н — матеріальних бажань; тйактва̄ — відмовляючись; сарва̄н — усіх; аш́ешатаƨ̣ — цілком; манаса̄ — розумом; ева — неодмінно; індрійа-ґра̄мам — сукупність чуттів; вінійамйа — упорядковуючи; самантатаƨ̣ — зусебічно.
Людина повинна виконувати йоґу з непохитною рішучістю й вірою і не відхилятись од обраного шляху. Треба відкинути всі без винятку матеріальні бажання, що породжені філософськими роздумами, й, відтак, за допомогою розуму приборкати всі свої чуття, контролюючи найменший їх вияв. (24)

▶ Коментар:

Той, хто практикує йоґу, повинен сповнитись рішучості й терпляче, без відхилень, продовжувати заняття. Він повинен бути впевненим в кінцевій перемозі і наполегливо йти обраним шляхом, ніколи не впадаючи у відчай, навіть якщо щось заважає досягнути успіху. Людині, яка неухильно практикує йоґу, забезпечена удача. Рӯпа Ґосва̄мı̄ сказав про бгакті-йоґу:
утса̄ха̄н ніш́чайа̄д дгаірйа̄т
тат-тат-карма-правартана̄т
сан̇ґа-тйа̄ґа̄т сато вр̣ттех̣
шад̣бгір бгактіх̣ прасідгйаті
«Бгакті-йоґу увінчає успіх, якщо людина віддається їй з натхненням, наполегливо й рішуче виконує визначені їй обов’язки, спілкуючись з відданими, цілком присвятивши себе доброчесній діяльністі» (Упадеш́амр̣та 3).
Щодо рішучості, то тут треба наслідувати приклад горобчихи, яка загубила в океані свої яйця. Горобчиха відклала яйця на океанському березі, але великий океан підхопив й поніс їх на своїх хвилях. Горобчиха дуже засмутилась й попрохала океан повернути їй яйця. Але океан навіть не зважив на її прохання. Відтак, горобчиха вирішила осушити океан. Вона почала вичерпувати воду своїм маленьким дзьобом, і всі сміялись з її неймовірної рішучості. Чутка про це рознеслась усюди, і, зрештою, дійшла до Ґаруд̣и, велетенського птаха, який носить на собі Господа Вішн̣у. Ґаруд̣а перейнявся співчуттям до своєї маленької сестри і прилетів до неї. Йому дуже сподобалась рішучість маленької горобчихи, і він пообіцяв допомогти їй. Ґаруд̣а попросив океан повернути яйця, щоб йому самому не довелося виконати намір горобчихи. Океан злякався цього й повернув яйця. Ось так з Ґаруд̣иної ласки горобчиха віднайшла своє щастя.
Так само може здаватись, що практика йоґи, особливо бгакті- йоґи в свідомості Кр̣шн̣и — це дуже важка справа. Але якщо з великою рішучістю дотримуватись її засад, Господь неодмінно допоможе, бо, як кажуть: «Роби, небоже, то й Бог поможе».

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (24)

▶ Коментар:

ККК

 

शनैः शनैरुपरमेद्बुद्ध्या धृतिगृहीतया ।
आत्मसंस्थं मनः कृत्वा न किञ्चिदपि चिन्तयेत् ॥२५॥
ш́анаіƨ̣ ш́анаір упарамед
         ^{поступово        відсторонюючись}
буддƨйа̄ дƨриті-ґриƨі̄тайа̄
^{через буддƨі    під контролем дƨарани}
а̄тма-сам̇стхам̇ манаƨ̣ критва̄
^{у душі  врівноваження  розума  роблячи}
на кін̃чід апі чінтайет
^{ні про що інше не   слід думати}
За допомогою буддƨі, керованого дƨараною, слід повністю врівноважити розум у душі. Далі, через поступову та систематичну практику, відвернувши розум від зовнішніх об’єктів, слід зануритися у транс самадƨі, не думаючи про щось інше. (25)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

ш́анаіƨ̣ ш́анаіƨ̣ (Поступово вдосконалюючи практику) упарамет (відсторонюючись від зовнішніх об’єктів, слід перебувати у стані самадƨі) буддƨйа̄ (за допомогою буддƨі) дƨриті ґриƨı̄тайа̄ (під контролем йоґічної практики дƨарани) а̄тма-сам̇стхам̇ критва̄ (повністю врівноваживши у душі) манаƨ̣ (розум) кін̃чіт апі (і ні про що інше) на чінтайет (не слід думати).
За допомогою буддƨі, керованого дƨараною, слід повністю врівноважити розум у душі. Далі, через поступову та систематичну практику, відвернувши розум від зовнішніх об’єктів, слід зануритися у транс самадƨі, не думаючи про щось інше. (25)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

дƨриті ґриƨı̄тайа̄ (ধারণা দ্বারা বশীকৃত, під контролем йоґічної практики дƨарани) буддƨйа̄ (বুদ্ধি দ্বারা, за допомогою буддƨі) манаƨ̣ (মনকে, розум) а̄тма-сам̇стхам̇ критва̄ (আত্মাতে সম্যক্ নিশ্চল করিয়া, повністю врівноваживши у душі) ш́анаіƨ̣ ш́анаіƨ̣ (ধীরে ধীরে অভ্যাস ক্রমে, поступово вдосконалюючи практику) упарамет (বহির্বিষয় হইতে নিবৃত্ত করতঃ সমাধিতে অবস্থান করিবে, відсторонюючись від зовнішніх об’єктів, слід перебувати у стані самадƨі) кін̃чіт апі (অন্য কিছুই, ні про що інше) на чінтайет (চিন্তা করিবে না, не слід думати).
ধারণা (যোগাঙ্গ বিশেষ) বশীভূত বুদ্ধির সাহায্যে За допомогою буддƨі, керованого дƨараною (важливим етапом йоґи) মনকে розум আত্মাতে у душі সম্পূর্ণরূপে повністю, নিশ্চল করিয়া врівноважуючи, ধীরে ধীরে অভ্যাসক্রমে через поступову практику তাহাকে його, বাহ্য বিষয় হইতে від зовнішніх об’єктів নিবৃত্ত করতঃ відвертаючи, সমাধিতে у трансу самадƨі অবস্থান করিবে слід перебувати এবং কিছুমাত্রও і ні про що інше চিন্তা করিবে না не думати ॥২৫॥

▶ 1 english edition:

buddhya — By means of the intelligence; dhrti grhrtaya — controlled by the yogic practice of dharana; manah atma samstham krtva — completely steadying the mind within the soul; sanaih sanaih — and by such practice, gradually; uparamet — having withdrawn (the mind) from all external objects, one should then situate it in samadhi; na cintayet — and should not think; kincit api — of anything else. (25)
(eng) With the help of intelligence controlled by dharana (the limb of the eightfold yoga in which the seat of intellect is brought into concentration), one should completely steady the mind within the soul. Then, by gradual practice, withdrawing the mind from external objects, one should enter the trance of samadhi, and should not think of anything but the soul for even a second.
(укр) За допомогою буддƨі, керованого дƨараною (частиною восьмиступеневої йоґи, що забезпечує максимальну концентрацію буддƨі), слід повністю врівноважити розум всередині душі. Далі, через поступову практику, відсторонивши розум від зовнішніх об’єктів, слід увійти в транс самадƨі, зосередивши думки виключно на вічній душі, навіть на мить не відволікаючись.

▶ 2 english edition:

buddhyā — By means of the intelligence; dhṛti-gṛhītayā — controlled by the yogic practice of dhāraṇā; manaḥ ātma-saṁstham kṛtvā — completely steadying the mind within the self; śanaiḥ śanaiḥ — and gradually; uparamet — as the mind becomes tranquil; na chintayet — one should not think; kiñchit api — of anything else. (25)
(eng) By steadying the intelligence, one should gradually still the mind and focus it within the self alone.
(укр) Утвердившись в буддƨі, слід поступово заспокоїти розум і зосередити його тільки на своєму вічному “я”.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ш́анаіƨ̣ — поступово; ш́анаіƨ̣ — крок за кроком; упарамет — нехай стримується; буддƨйа̄ — інтелектом; дƨриті-ґриƨı̄тайа̄ — що діє з переконаністю; а̄тма-сам̇стхам — приміщений у трансцендентному; манаƨ̣ — розум; критва̄ — роблячи; на — ні; кін̃чіт — ще що-небудь; апі — навіть; чінтайет — нехай думає про.
Поступово, крок за кроком, за допомогою інтелекту, зміцненого переконаністю, треба ввійти в транс, й відтак слід зосередити свій розум лише на душі, й не думати ні про що інше. (25)

▶ Коментар:

За допомогою інтелекту і належної переконаності слід поступово припинити чуттєву діяльність. Це називають пратйа̄ха̄рою. Розум, який приборкано за допомогою переконаності, медитації й угамування чуттів, заглиблюється в транс, або сама̄дгі. І тоді вже зникає всяка небезпека знову підпасти впливові матеріальних уявлень про життя. Іншими словами, хоча покрив матерії і огортатиме духовну душу — живу істоту — доти, доки існуватиме матеріальне тіло, вона не повинна думати про чуттєве задоволення. Не слід думати ні про які насолоди, а тільки про те, як принести насолоду Верховній Душі. Такого стану можна легко досягнути шляхом безпосереднього відданого служіння в свідомості Кр̣шн̣и.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (25)

▶ Коментар:

ККК

 

यतो यतो निश्चलति मनश्चञ्चलमस्थिरम् ।
ततस्ततो नियम्यैतदात्मन्येव वशं नयेत् ॥२६॥
йато йато ніш́чалаті
^{до яких об’єктів      прагне}
манаш́ чан̃чалам астхірам
    ^{розум     і  мінливий    неспокійний}
татас тато нійамйаітад
^{від тих об’єктів    відвертати  його}
а̄тманй эва ваш́ам̇ найет
    ^{в душі        !     підкорити     слід}
Природно мінливий та неспокійний розум потрібно усвідомлено відвертати від будь-яких мирських об’єктів, до яких він прагне, і повертати його під контроль власного “я”. (26)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

йатаƨ̣ йатаƨ̣ (До будь-яких об’єктів) ніш́чалаті (прагне) манаƨ̣ (розум) чан̃чалам (мінливий) астхірам (тому неспокійний), татаƨ̣ татаƨ̣ (від тих самих об’єктів) нійамйа (відволікаючи) етат (цей розум) а̄тмані ева (в самій душі) ваш́ам̇ найет (слід підкорити).
Природно мінливий та неспокійний розум потрібно усвідомлено відвертати від будь-яких мирських об’єктів, до яких він прагне, і повертати його під контроль власного “я”. (26)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

чан̃чалам (চঞ্চল, мінливий) астхірам (সুতরাং অস্থির, тому неспокійний) манаƨ̣ (মন, розум) йатаƨ̣ йатаƨ̣ (যে যে বিষয়, до будь-яких об’єктів) ніш́чалаті (ধাবিত হয়, прагне), татаƨ̣ татаƨ̣ (সেই সেই বিষয় হইতে, від тих самих об’єктів) етат (এই মনকে, цей розум) нійамйа (প্রত্যাহার করিয়া, відволікаючи) а̄тмані ева (আত্মাতেই, в самій душі) ваш́ам̇ найет (বশীভূত করিবে, слід підкорити).
স্বভাবতঃ চঞ্চল Мінливий за своєю природою ও অস্থির та неспокійний মন розум, যে যে বিষয়ের প্রতি до яких об’єктів ধাবিত হইবে прагне, সেই সেই বিষয় হইতেই від тих об’єктів যত্নপূর্ব্বক з ретельністю নিবৃত্ত করিয়া відвертаючи, তাহাকে його আত্মবশীভূত করিতে হইবে повертаючи під контроль власного “я” ॥২৬॥

▶ 1 english edition:

yatah yatah — To whatever objects; cancalam — the flickering; asthiram — and therefore unsteady; manah — mind; niscalati — runs after; etat — this mind; niyamya — should be withdrawn; tatah tatah — from those objects; vasam nayet — and should be subjugated; atmani eva — within the self alone. (26)
(eng) The naturally fickle and unsteady mind should be carefully withdrawn from whatever objects it pursues, and brought back under the control of the self.
(укр) Природно мінливий і нестійкий розум слід обережно відсторонити від будь-яких мирських об’єктів, до яких він прагне, і повернути його під контроль власного “я”.

▶ 2 english edition:

yataḥ yataḥ — Whatever objects; chañchalam — the fickle; asthiram — unsteady; manaḥ — mind; niśchalati — pursues; etat — this mind; niyamya — should be withdrawn; tataḥ tataḥ — from those objects; vaśam nayet — and should be subjugated; ātmani eva — within the self alone. (26)
(eng) The wavering and unsteady mind should be brought back from whatever mundane objects it pursues, and be held within the self alone.
(укр) Нестійкий і хиткий розум слід повернути від будь-яких мирських об’єктів, за якими він слідує, і утримувати тільки в собі.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

йатаƨ̣ йатаƨ̣ — куди б, коли б; ніш́чалаті — збуджується воістину; манаƨ̣ — розум; чан̃чалам — мінливий; астхірам — нестійкий; татаƨ̣ татаƨ̣ — звідти, тоді; нійамйа — вгамовуючи; етат — цей; а̄тмані — у собі; ева — неодмінно; ваш́ам — контроль; найет — повинен поставити під.
Де б не блукав розум, мінливий та нестійкий за своєю природою, треба неодмінно повертати його назад, під контроль душі. (26)

▶ Коментар:

Природа розуму мінлива й нестійка. Однак, йоґ, який усвідомив себе, повинен володіти своїм розумом, а не навпаки. Того, хто контролює розум (а отже й почуття), називають ґосва̄мı̄, або сва̄мı̄, а того, хто підпадає впливові розуму, називають ґо-да̄са, тобто слуга почуттів. Ґосва̄мı̄ відоме справжнє почуттєве щастя. В стані почуттєвого трансцендентного щастя, чуття служать Хр̣шı̄кеш́і, тобто вищому володареві чуттів—Кр̣шн̣і. Служіння Кр̣шн̣і з очищеними чуттями називають свідомістю Кр̣шн̣и. Таким є шлях цілковитого опановування чуттями. Більше того, саме в цьому полягає вища досконалість йоґи.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (26)

▶ Коментар:

ККК

 

प्रशान्तमनसं ह्येनं योगिनं सुखमुत्तमम् ।
उपैति शान्तरजसं ब्रह्मभूतमकल्मषम् ॥२७॥
праш́а̄нта-манасам̇ ƨй энам̇
^{з умиротвореним  серцем   !  до цього}
йоґінам̇ сукхам уттамам
      ^{йоґа          щастя       найвище} 
упаіті ш́а̄нта-раджасам̇
^{приходить,  вгамування  пристрасті}
браƨма-бƨӯтам акалмаш̣ам
^{Браƨмана прихильник, вільний від гріхів}
Позбавлений пристрасних хвилювань, з умиротвореним серцем, вільний від вад прив’язаності, страху та гніву, наділений усвідомленням Брахмана, Абсолюту, такий йоґ благословенний радістю усвідомлення божественної природи душі. (27)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

праш́а̄нта-манасам (з умиротвореним серцем) енам̇ йоґінам̇ ƨі (до цього йогу) уттамам сукхам (щастя самоусвідомлення) упаіті (саме приходить) ш́а̄нта-раджасам̇ (вільного від дії ґун̣и пристрасті) браƨма-бƨӯтам (і наділеного усвідомленням Брахмана, Абсолюту) акалмашам (позбавленого вад прив’язаності, страху та гніву).
Позбавлений пристрасних хвилювань, з умиротвореним серцем, вільний від вад прив’язаності, страху та гніву, наділений усвідомленням Брахмана, Абсолюту, такий йоґ сам обирає найвище щастя, що полягає в усвідомленні справжньої природи душі. (27)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

ш́а̄нта-раджасам̇ (রজোগুণের বৃত্তি-নিবৃত্ত, вільного від дії ґун̣и пристрасті) праш́а̄нта-манасам (প্রশান্তচিত্ত, з умиротвореним серцем) акалмашам (রাগাদিদোষ শূন্য, позбавленого вад прив’язаності, страху та гніву) браƨма-бƨӯтам (ও ব্রহ্মভাব সম্পন্ন, і наділеного усвідомленням Брахмана, Абсолюту) енам̇ (এই, до цього) йоґінам̇ ƨі (যোগীকেই, йоґа) уттамам сукхам (আত্মনুভবরূপ মহৎ সুখ, щастя самоусвідомлення) упаіті (স্বয়ং বরণ করেন, саме приходить).
রজোগুণের ক্রিয়াশূন্য Позбавлений пристрасних хвилювань? প্রশান্তচিত্ত з умиротвореним серцем, রাগাদিদোষ বর্জ্জিত вільний від вад прив’язаності, страху та гніву ও ব্রহ্মভাব সম্পন্ন та наповнений усвідомленням Брахмана, Абсолюту, এই যোগীকে такий йоґ আত্মার স্বরূপ উপলব্ধিরূপ що полягає в усвідомленні справжньої природи душі, উত্তম সুখ найвище щастя স্বয়ংই আশ্রয় করে сам обирає ॥২৭॥

▶ 1 english edition:

uttamam sukham — The joy of self realization; upaiti — personally honors; enam yoginam hi — such a yogi; santa rajasam — who is free from passionate tendencies; prasanta manasam — of pacified heart; akalmasam — devoid of the blemishes of attachment, fear, and anger; brahma bhutam — and endowed with the conception of the Absolute. (27)
(eng) Devoid of passionate agitation, peaceful hearted, free from the blemishes of attachment, fear, and anger, and endowed with the conception of the Absolute, such a yogi is blessed with the joy of realizing the divine nature of the soul.
(укр) Позбавлений пристрасних хвилювань, з умиротвореним серцем, вільний від вад прив’язаності, страху та гніву, наділений усвідомленням Брахмана, Абсолюту, такий йоґ благословенний радістю усвідомлення божественної природи душі.

▶ 2 english edition:

uttamam sukham — The joy of self-realisation; upaiti — comes; enam yoginam hi — to such a yogī; śānta-rajasam — who is free from the action of the mode of passion; praśānta-manasam — of pacified heart; akalmaṣam — free from the defects of attachment, fear, and anger; brahma-bhūtam — and situated in the spiritual nature. (27)
(eng) The transcendental joy of self-realisation comes to the yogī whose passions are quieted, who is peacefulhearted, free from the defects of attachment, fear, and anger, and always situated in the spiritual nature.
(укр) Трансцендентна радість самоусвідомлення приходить до йоґа, чиї пристрасті втихомирені, чиє серце вмиротворене, вільне від вад прив’язаности, страху й гніву, і який завжди перебуває в духовній природі.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

праш́а̄нта — спокійний, зосереджений на лотосних стопах Кришн̣и; манасам — чий розум; ƨі — неодмінно; енам — цей; йоґінам — йоґ; сукхам — щастя; уттамам — найвищого; упаіті — досягає; ш́а̄нта- раджасам — вгамування пристрасті; браƨма-бƨӯтам — звільнення через ототожнення з Абсолютом; акалмашам — звільнення від усіх наслідків минулих гріховних дій.
Йоґ, що укріпив розум на Мені, воістину досяг найвищого ступеня досконалості трансцендентного щастя. Він перебуває поза ґун̣ою пристрасті й усвідомлює свою якісну тотожність із Всевишнім, і таким чином він звільнюється від усіх наслідків своїх попередніх вчинків. (27)

▶ Коментар:

Досягши стану брахма-бгӯти, людина звільнюється від матеріальної скверни й відтоді розпочинає трансцендентне служіння Господеві. Мад-бгактім̇ лабгате пара̄м (Бґ. 18.54). Неможливо вічно утримувати себе в якісному стані Брахмана, Абсолюту, якщо розум не зосередився на лотосних стопах Господа. Са ваі манах̣ кр̣шн̣а-пада̄равіндайох̣. Невпинне трансцендентне любовне служіння Господеві, тобто відданість Кр̣шн̣і є ознакою справжнього звільнення від впливу ґун̣и пристрасті та всієї матеріальної скверни.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (27)

▶ Коментар:

ККК

 

युञ्जन्नेवं सदात्मानं योगी विगतकल्मषः ।
सुखेन ब्रह्मसंस्पर्शमत्यन्तं सुखमश्नुते ॥२८॥
йун̃джанн эвам̇ сада̄тма̄нам̇
^{усвідомлюючи   так    завжди    своє “я”}
йоґі̄ віґата-калмаш̣аƨ̣
  ^{йоґ    безгрішний та чистий серцем}
сукхена браƨма-сам̇спарш́ам
      ^{легко       Параматму     відчуваючи}
атйантам̇ сукхам аш́нуте
  ^{безмежного     щастя      досягає}
Таким чином, через постійний йоґічний досвід усвідомлення своєї внутрішньої духовної природи, безгрішний йоґ легко досягає глибокого блаженства, безпосередньо відчуваючи присутність Наддуші, Параматми. (28)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

йун̃джан (Відчуваючи на власному досвіді через йогу) евам̇ (таким чином) сада̄ (постійно) а̄тма̄нам̇ (власну внутрішню природу) йоґı̄ (йоґ) віґата–калмашаƨ̣ (безгрішний та чистий серцем) сукхена (легко) браƨма-сам̇спарш́ам (безпосередньо відчуваючи присутність Наддуші, Параматми) атйантам̇ сукхам (безмежного, глибокого екстазу) аш́нуте (досягає, тобто він стає звільненою душею).
Таким чином, через постійний йоґічний досвід усвідомлення своєї внутрішньої духовної природи, безгрішний йоґ легко досягає глибокого блаженства, безпосередньо відчуваючи присутність Наддуші, Параматми. (На цьому етапі згадана тут практика йоґи відповідає шляху відданості Богу). (28)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

евам̇ (এইরূপ, таким чином) а̄тма̄нам̇ (স্ব স্বরূপকে, власну внутрішню природу) сада̄ (সর্ব্বদা, постійно) йун̃джан (যোগের দ্বারা অনুভব করতঃ, відчуваючи на власному досвіді через йогу) віґата–калмашаƨ̣ (সর্ব্বদোষ শূন্য, безгрішний та чистий серцем) йоґı̄ (যোগী, йоґ) сукхена (অনায়াসে, легко) браƨма-сам̇спарш́ам (পরমাত্মার অনুভব রূপ, безпосередньо відчуваючи присутність Наддуші, Параматми) атйантам̇ сукхам (অপরিমিত সুখ, безмежного, глибокого екстазу) аш́нуте (প্রাপ্ত হন অর্থাৎ জীবন্মুক্ত হন, досягає, тобто він стає звільненою душею).
এই প্রকার Таким чином সর্ব্বদা постійно আত্ম-স্বরূপে в своїй справжній духовної природі যোগানুভব দ্বারা через досвід йоги বিগত-কল্মষ যোগী безгрішний йоґ অনায়াসে легко পরমাত্মানুভবরূপ প্রগাঢ় সুখ প্রাপ্ত হইয়া থাকেন досягає глибокого щастя у вигляді усвідомлення Наддуші (ইহাকেই ভক্তি সম্মত যোগ বলা হয় Це вважається йогою, заснованою на бƨакті, відданості Богу) ॥২৮॥

▶ 1 english edition:

evam — In this way; sada yunjan — having constantly experienced by yoga; atmanam — his own internal nature; vigata kalmasah — the sinless: yogi — yogi; sukhena — easily; asnute — attains; atyantam sukham — boundless ecstasy; brahma samsparsam — by experiencing the presence of the Supersoul, Paramatma; that is, he becomes a liberated soul. (28)
(eng) In this way, through constant realization of his internal divine nature, the sinless yogi easily attains the profound ecstasy of Supersoul realization. (At this point, the yoga practice mentioned herein is in accordance with the path of devotion [bhakti].)
(укр) Таким чином, через постійне усвідомлення своєї внутрішньої духовної природи, безгрішний йоґ легко досягає глибокого блаженства усвідомлення Наддуші. (На цьому етапі згадана тут практика йоґи відповідає шляху відданості [бƨакті]).

▶ 2 english edition:

evam — In this way; sadā yuñjan — having constantly experienced by yoga; ātmānam — his own internal nature; vigata-kalmaṣaḥ — the clean-hearted; yogī — yogī; sukhena — easily; aśnute — attains; atyantam sukham — boundless, profound ecstasy; brahma-saṁsparśam — by contact with the divine; realisation of the Supersoul. (28)
(eng) Thus absorbed in self-realisation, the clean-hearted yogī easily attains the boundless ecstasy of contacting the divine. He realises the Supersoul. (Such yoga is of a devotional nature).
(укр) Занурений у самоусвідомлення, йоґ з чистим серцем легко досягає безмежного блаженства від контакту з божественним. Він усвідомлює Наддушу. (Така йога має характер відданості Господу).

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

йун̃джан — практикуючи йоґу; евам — таким чином; сада̄ — завжди; а̄тма̄нам — «я»; йоґı̄ — той, хто перебуває в зв’язкові з Верховною Душею; віґата — звільнений від; калмашаƨ̣ — будь-яка матеріальна скверна; сукхена — в трансцендентному щасті; браƨма-сам̇спарш́ам — перебуваючи в міцному зв’язкові з Всевишнім; атйантам — найвище; сукхам — щастя; аш́нуте — досягає.
Таким чином йоґ, який володіє собою й наполегливо здійснює йоґу, звільнюється від усякої матеріальної скверни й досягає найвищого ступеня досконалого щастя в трансцендентному любовному служінні Господеві. (28)

▶ Коментар:

Самоусвідомлення означає розуміння свого одвічного природного становища в стосунках з Всевишнім. Індивідуальна душа є невід’ємною часткою Всевишнього, і її призначення — з любов’ю служити Господеві. Такий трансцендентний зв’язок із Всевишнім називають брахма-сам̇спарш́ею.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (28)

▶ Коментар:

ККК

 

सर्व्वभूतस्थमात्मानं सर्व्वभूतानि चात्मनि ।
ईक्षते योगयुक्तात्मा सर्व्वत्र समदर्शनः ॥२९॥
сарва-бƨӯта-стхам а̄тма̄нам̇
^{в усіх  істотах  перебування   Наддуші}
сарва-бƨӯта̄ні ча̄тмані
     ^{всіх          істот     та   у Наддуші} 
і̄кш̣ате йоґа-йукта̄тма̄
^{спостерігає   йоґ, з’єднаний з Богом}
сарватра сама-дарш́анаƨ̣
   ^{в кожному     свідомість бачить}
Цей майстер йоґи бачить духовну свідомість у всіх живих істотах, оскільки його серце з’єднане з безмежною свідомістю. Він бачить Наддушу в кожному, і кожного у Всевишньому. (29)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

сарва-бƨӯта-стхам (Перебування в усіх істотах) а̄тма̄нам̇ (Наддуші) сарва–бƨӯта̄ні ча (і всіх живих істот) [стхитаƨ̣] (присутність) а̄тмані (у Наддуші) ı̄кшате (спостерігає) йоґа-йукта-а̄тма̄ (йог, який з’єднаний з Брахманом, тобто усвідомлює себе якісно тотожним з Брахманом) сарватра сама-дарш́анаƨ̣ (і бачить духовну свідомість у всіх живих істотах).
Цей майстер йоґи бачить духовну свідомість у всіх живих істотах, оскільки його серце з’єднане з безмежною свідомістю. Він бачить Наддушу в кожному, і кожного у Всевишньому. (29)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

йоґа-йукта-а̄тма̄ (ব্রহ্মের সহিত যুক্ত অর্থাৎ তাদাত্ম্য প্রাপ্ত অন্তঃকরণ, йог, який з’єднаний з Брахманом, тобто усвідомлює себе якісно тотожним з Брахманом) сарватра сама-дарш́анаƨ̣ (সর্ব্ব জীবে চেতন দর্শনকারী সেই যোগী, і бачить духовну свідомість у всіх живих істотах) а̄тма̄нам̇ (পরমাত্মাকে, Наддуша) сарва-бƨӯта-стхам (সর্ব্বভূতে অবস্থিত, перебуває в усіх істотах) сарва–бƨӯта̄ні ча (এবং ভূত সমুদয়কে, і всіх живих істот) а̄тмані (পরমাত্মাতে, у Наддуші) [стхитаƨ̣] (অবস্থিত, присутність) ı̄кшате (দর্শন করেন, спостерігає).
বৃহচ্চেতনের সহিত З безмежною свідомістю, একীভূত চিত্ত серце з’єднане, সর্ব্বজীবে চেতন সন্দর্শনকারী бачить свідомість у всіх живих істотах, সেই যোগীপুরুষ цей йоґ পরমাত্মাকে Наддушу সর্ব্বভূতে в усіх живих істотах অবস্থিত присутню এবং ভূত সকলকেও і усіх живих істот পরমাত্মাতে у Наддуші অবস্থিত দর্শন করিয়া থাকেন присутніми вбачає ॥২৯॥

▶ 1 english edition:

yoga yukta atma — The yogi who is united with Brahman, the Absolute, who realizes himself as qualitatively identical with Brahman; sarvatra sama darsanah — and is a seer of the consciousness in all living beings; iksate — sees; atmanam — the Supersoul; sarva bhuta stham — situated in all living beings; ca — and; sarva bhutani — all living beings; (sthitah) — situated; atmani — in the Supersoul. (29)
(eng) His heart united with the infinite consciousness, that master of yoga perceives consciousness in all beings. He sees the Supreme Soul within everyone, and everyone within the Supreme.
(укр) Цей майстер йоґи бачить свідомість у всіх живих істотах, оскільки його серце з’єднане з безмежною свідомістю. Він бачить Наддушу в кожному, і кожного у Всевишньому.

▶ 2 english edition:

yoga-yukta-ātmā — The yogī who is united with Brahma, the Absolute, who realises himself as qualitatively identical with Brahma; sarvatra sama-darśanaḥ — and is a seer of the same spirituality everywhere; īkṣate — sees; ātmānam — the Supersoul; sarva-bhūta-stham — situated in all beings; cha — and; sarva-bhūtāni — all beings; (sthitaḥ) — situated; ātmani — in the Supersoul. (29)
(eng) His consciousness united with the Infinite, the master of yoga sees the universal spirituality. He sees the Supreme Soul within all beings, and all beings within the Supreme.
(укр) Свідомістю, з’єднаною з нескінченним, майстер йоги бачить духовність всюди у всесвіті. Він бачить Верховну Душу в усіх істотах, а всі істоти — у Всевишньому.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

сарва-бƨӯта-стхам — що перебуває в усіх істотах; а̄тма̄нам — Наддуша; сарва — усі; бƨӯта̄ні — істоти; ча — також; а̄тмані — у собі; ı̄кшате — бачить насправді; йоґа-йукта-а̄тма̄ — той, хто в злагоді із свідомістю Кришн̣и; сарватра — скрізь; сама-дарш́анаƨ̣ — бачачи однаково.
Справжній йоґ бачить Мене в усіх істотах і також бачить кожну істоту в Мені. Воістину, особа, що усвідомила себе, бачить Мене, незмінного Верховного Господа, скрізь і всюди. (29)

▶ Коментар:

Йоґ, який усвідомлює Кр̣шн̣у, володіє досконалим баченням, тому що Він бачить Всевишнього, який перебуває в серці кожної живої істоти у вигляді Наддуші. Īш́варах̣ сарва-бгӯта̄на̄м̇ хр̣д-деш́е ’рджуна тішт̣гаті. Господь, у Своєму аспекті Парама̄тми, присутній як у серці собаки, так і в серці бра̄хман̣и. Досконалий йоґ знає, що Господь вічно трансцендентний і що Він не залежить від того, в якому матеріальному тілі Він перебуває, — собаки чи бра̄хман̣и. В цьому полягає верховний нейтралітет Господа. Індивідуальна душа також перебуває в своєму індивідуальному серці, але не може бути присутньою в усіх серцях. Такою є різниця між індивідуальною душею і Наддушею. Той, хто не практикує йоґу по-справжньому, не може бачити все це так ясно. Але свідома Кр̣шн̣и особистість може бачити Господа і в серці віруючого, і в серці атеїста. В смр̣ті це підтверджено таким чином: а̄тататва̄ч ча ма̄тр̣тва̄ч ча а̄тма̄ хі парамо харіх̣. Господь є джерелом усіх істот, і Він подібний до матері, що піклується про своїх дітей. Як мати з любов’ю однаково ставиться до всіх своїх дітей: і добрих, і лихих, так і Верховний батько (або мати) однаково ставиться до всіх живих істот. Отже, Парама̄тма̄ завжди присутня в усіх живих істотах.
Із зовнішнього боку кожна жива істота також перебуває в енерґії Господа. Як це буде пояснено в сьомій главі, Господь первинно має дві енерґії: духовну (вищу) і матеріальну (нижчу). Жива істота, хоча і належить до верховної енерґії, обумовлена нижчою енерґією, — вона ніколи не може існувати поза енерґією Господа. Всяка жива істота тим чи іншим чином завжди перебуває в Ньому.
Йоґ бачить усіх живих істот однаковими, бо знає, що всі живі істоти за будь-яких обставин залишаються Господніми слугами, хоча і перебувають в різних становищах, згідно з наслідками своєї кармічної діяльності. Пробуваючи в матеріальній енерґії, жива істота служить матеріальним почуттям, а перебуваючи в духовній енерґії, вона безпосередньо служить Верховному Господеві. В обох випадках жива істота залишається слугою Бога. Таке досконале бачення рівності всіх живих істот притаманне людині в свідомості Кр̣шн̣и.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (29)

▶ Коментар:

ККК

 

यो मां पश्यति सर्व्वत्र सर्व्वञ्च मयि पश्यति ।
तस्याहं न प्रणश्यामि स च मे न प्रणश्यति ॥३०॥
йо ма̄м̇ паш́йаті сарватра
^{хто    Мене     бачить       у всьому}
сарван̃ ча майі паш́йаті
^{весь світ   та    в Мені      бачить}
тасйа̄ƨам̇ на пран̣аш́йа̄мі
^{поруч з ним  Я    не   є невидимим}
са ча ме на пран̣аш́йаті
^{і він   для Мене   не  є невидимим}
Для того, хто бачить Мене у всьому і все у всесвіті лише в Мені, Я завжди поруч і ніколи для нього не стаю невидимим. Він також ніколи не залишається непоміченим Мною, тобто постійно перебуває в Моїх думках. (30)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

йаƨ̣ (Для того, хто) ма̄м̇ (Мене) паш́йаті (бачить) сарватра (в усьому) сарвам̇ ча (і весь світ) майі (в Мені) паш́йаті (бачить), тасйа (поруч з ним) аƨам̇ (Я) на пран̣аш́йа̄м̇і (не є невидимим) са ча (і він) ме (для Мене) на пран̣аш́йаті (не стає невидимим, постійно перебуває в Моїх думках).
Для того, хто бачить Мене у всьому і все у всесвіті лише в Мені, Я завжди поруч і ніколи для нього не стаю невидимим. Він також ніколи не залишається непоміченим Мною, тобто постійно перебуває в Моїх думках. (30)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

йаƨ̣ (যিনি, Для того, хто) ма̄м̇ (আমাকে, Мене) сарватра (সকল পদার্থে, в усьому) паш́йаті (দর্শন করেন, бачить), сарвам̇ ча (এবং সমস্ত প্রপঞ্চ, і весь світ) майі (আমাতে, в Мені) паш́йаті (দর্শন করেন, бачить), аƨам̇ (আমি, Я) тасйа (তাঁহার নিকট, поруч з ним) на пран̣аш́йа̄м̇і (অদৃষ্য হই না, не є невидимим) са ча (তিনিও, і він) ме (আমার, для Мене) на пран̣аш́йаті (অদৃশ্য হন না অর্থাৎ আমার চিন্তা হইতে কখনও ভ্রষ্ট হন না, не стає невидимим, тобто ніколи не виходить з Моїх думок).
যে ব্যক্তি Для того, хто আমাকে Мене সমুদয় পদার্থে у всьому দর্শন করেন бачить এবং আমাতেই і в Мені সকল প্রপঞ্চ усе у всесвіті দেখেন бачить, আমি তাঁহার নিকট Я поруч з ним অদৃশ্য থাকি না не стаю невидимим এবং তিনিও і він також আমার অদৃশ্য непоміченим Мною হন না не стає, অর্থাৎ тобто আমার চিন্তা হইতে কখনও ভ্রষ্ট হন না ніколи не виходить з Моїх думок ॥৩০॥

▶ 1 english edition:

yah — For one who; pasyati — sees; mam — Me; sarvatra — in everything; ca — and; pasyati — sees; sarvam — the whole creation; mayi — in Me; aham — I; na pranasyami — am never unseen; tasya — in his presence; sah ca — and he; na pranasyati — does not become unseen; me — for Me, i.e. he never fails in thinking of Me. (30)
(eng) For one who sees Me in everything and sees the whole creation in Me alone, I am never unseen for him, and he is never unwitnessed by Me — he never fails in thinking of Me.
(укр) Для того, хто бачить Мене в усьому і бачить усе творіння лише в Мені одному, Я ніколи не стаю невидимий для нього, і він ніколи не залишається непоміченим Мною — він ніколи не зазнає невдачі у думках про Мене.

▶ 2 english edition:

yaḥ — For one who; paśyati — sees; mām — Me; sarvatra — everywhere, in all elements; cha — and; paśyati — sees; sarvam — everything; mayi — in Me; aham — I; na — am never; praṇaśyāmi — unseen, lost; tasya — to him; saḥ cha — and he; na — is never; praṇaśyati — unseen, lost; me — to Me—he never fails to be conscious of Me. (30)
(eng) For one who sees Me in everything and everything in Me, I am never lost to him, and he is never lost to Me.
(укр) Для того, хто бачить Мене в усьому і все в Мені, Я ніколи не зникаю для нього, і він ніколи не зникає для Мене.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

йаƨ̣ — хто б не; ма̄м — Мене; паш́йаті — бачить; сарватра — скрізь; сарвам — усе; ча — і; майі — в Мені; паш́йаті — бачить; тасйа — того; аƨам — Я; на — не; пран̣аш́йа̄м̇і — втрачає; саƨ̣ — він; ча — також; ме — Мене; на — не; пран̣аш́йаті — втрачає.
Той, хто бачить Мене скрізь, і все — в Мені, ніколи не втратить Мене, і Я ніколи не покину його. (30)

▶ Коментар:

Людина в свідомості Кр̣шн̣и неодмінно бачить Господа Кр̣шн̣у всюди і бачить усе в Кр̣шн̣і. Може здаватися, що така людина бачить лише якісь окремі проявлення матеріальної природи, однак у кожнім випадку вона усвідомлює Кр̣шн̣у, бо розуміє, що все суще є вияв енерґії Кр̣шн̣и. Без Кр̣шн̣и нічого не може існувати, Кр̣шн̣а є Господь усього сущого — ось головна підвалина свідомості Кр̣шн̣и. Свідомість Кр̣шн̣и означає розвиток любові до Кр̣шн̣и, і стан цей перевершує будь-яке звільнення від матеріального. За цього стану свідомості Кр̣шн̣и, вищому від рівня самоусвідомлення, відданий досягає єдності з Кр̣шн̣ою в тому розумінні, що відданий у всьому бачить Кр̣шн̣у і сповнюється любові до Нього. Відтоді між Господом та відданим виникають близькі особистісні взаємостосунки. На цьому ступені жива істота досягає безсмертя, і Бог-Особа ніколи не зникає з очей відданого. Злитись з Кр̣шн̣ою означає духовно знищити себе. Відданий не наражає себе на таку небезпеку. В Брахма-сам̇гіті (5.38) стверджується:
према̄н̃джана-ччгуріта-бгакті-вілочанена
сантах̣ садаіва хр̣дайешу вілокайанті
йам̇ ш́йа̄масундарам ачінтйа-ґун̣а-сварӯпам̇
ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі
«Я поклоняюсь одвічному первинному Господеві Ґовінді, якого завжди бачить відданий, чиї очі зволожені бальзамом любові. Господь проявляється у Своєму вічному образі Ш́йа̄масундари, образі, який перебуває в серці відданого».
На такій стадії відданий завжди бачить перед собою Господа Кр̣шн̣у й Господь також не відвертає од нього Своїх очей. Те ж саме стосується і йоґа, який бачить Господа у вигляді Наддуші всередині свого серця. Такий йоґ перетворюється на чистого відданого й не може прожити жодної миті, щоб не бачити Господа у собі.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (30)

▶ Коментар:

ККК

 

सर्व्वभूतस्थितं यो मां भजत्येकत्वमास्थितः ।
सर्व्वथा वर्त्तमानोऽपि स योगी मयि वर्त्तते ॥३१॥
сарва-бƨӯта-стхітам̇ йо ма̄м̇
^{у всіх   істотах  присутньому  хто   Мені}
бƨаджатй экатвам а̄стхітаƨ̣
^{поклоняється    єдиному   віддаючись}
сарватха̄ вартама̄но ’пі
^{за всіх обставин  знаходиться  хоча}
са йоґі̄ майі вартате
^{такий йоґ  в Мені  перебуває}
Хоча Я й один, Я одночасно присутній у серці кожної живої істоти як Наддуша, у Своїй чотирирукій формі, що вимірюється одним прадешем (відстань між розведеними вказівним і великим пальцями руки). Усвідомлюючи Мене як невідмінного від Наддуші, йоґ, що приймає притулок у Мені і поклоняється Мені у відданості, починаючи зі слухання, оспівування і пам’ятання, — такий йоґ вічно перебуває в Мені, незалежно від того, виконує він призначені йому в писаннях обов’язки чи ні. (31)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

сарва-бƨӯта-стхітам̇ (В серці кожної істоти будучи присутньою як Наддуша, тобто Моя чотирирука форма розміром в один прадеш, відстань між великим і вказівним пальцями)  йаƨ̣ (той йоґ, що) ма̄м̇ (Мені) бƨаджаті (поклоняється Мені з відданістю, на основі слухання, оспівування і пам’ятання) екатвам (як невідмінному) а̄стхітаƨ̣ (приймаючи притулок) сарватха̄ (за будь-яких обставин, тобто незалежно від того, виконує він призначені йому в писаннях обов’язки чи ні) вартама̄наƨ̣ апі (хоча й знаходиться) саƨ̣ йоґı̄ (такий йоґ) майі [ева] (в Мені одному) вартате (перебуває).
Хоча Я й один, Я одночасно присутній у серці кожної живої істоти як Наддуша, у Своїй чотирирукій формі, що вимірюється одним прадешем (відстань між розведеними вказівним і великим пальцями руки). Усвідомлюючи Мене як невідмінного від Наддуші, йоґ, що приймає притулок у Мені і поклоняється Мені у відданості, починаючи зі слухання, оспівування і пам’ятання, — такий йоґ вічно перебуває в Мені, незалежно від того, виконує він призначені йому в писаннях обов’язки чи ні. (31)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

йаƨ̣ (যে যোগী, Той йоґ, що) сарва-бƨӯта-стхітам̇ (সর্ব্ব জীবের হৃদয় প্রাদেশ পরিমিত চতুর্ভুজ রূপে পৃথক্ পৃথক্ অবস্থিত, в серці кожної істоти будучи присутньою як Наддуша, тобто Моя чотирирука форма розміром в один прадеш, відстань між великим і вказівним пальцями) ма̄м̇ (আমাকে, в Мені) екатвам (অভিন্ন রূপে, як невідмінному) а̄стхітаƨ̣ (আশ্রয় পূর্ব্বক, приймаючи притулок) бƨаджаті (শ্রবণ স্মরণাদি দ্বারা ভজন করেন, поклоняються Мені з відданістю, на основі слухання, оспівування і пам’ятання) саƨ̣ йоґı̄ (সেই যোগী, такий йоґ) сарватха̄ (সর্ব্ব প্রকারে অর্থাৎ শাস্ত্রোক্ত কর্ম্মানুষ্ঠান করিয়া বা না করিয়া, за будь-яких обставин, тобто незалежно від того, чи виконує він обов’язки, приписані в писаннях, чи ні) вартама̄наƨ̣ апі (অবস্থিত থাকিয়াও, хоча й перебуває) майі [ева] (আমাতেই, в Мені одному) вартате (অবস্থিত করেন, перебуває).
যে যোগী Той йоґ সকল জীবের হৃদয়ে що у серці всіх живих істот প্রাদেশ প্রমান розміром в одну прадешу চতুর্ভুজাকার Господу у чотирирукий формі পৃথক্ পৃথক্ অবস্থিত অভিন্নরূপে шо відокремлено й одночасно присутній в єдиній формі, আশ্রয়পূর্ব্বক повністю віддавшись, শ্রবণ কীর্ত্তন ও স্মরণাদি দ্বারা через слухання, оспівування і пам’ятання тощо ভজন করেন поклоняється, সেই যোগী цей йоґ শাস্ত্রোক্ত কর্ম্মানুষ্ঠান করুন বা না করুন чи виконує він свої обов’язки, призначені йому в писаннях, чи ні, সর্ব্বদা завжди তিনি він আমাতেই в Мені одному বর্ত্তমান থাকেন перебуває ॥৩১॥

▶ 1 english edition:

yah — That yogi who; asthitah — after taking shelter; mam — in Me; ekatvam — in one nondifferent form; sarva bhuta sthitam — that is separately situated in all the living beings’ hearts as My four armed form measuring one pradesa; bhajati (mam) — worships Me by devotion begin-ning with hearing about Me and remembering Me; sah yogi — such a yogi; vartate — resides; mayi (eva) — in Me alone; vartmanah api — although remaining; sarvatha — in all kinds of circumstances — that is, whether performing scripturally prescribed duties or not. (31)
(eng) Although one, I am separately situated within the heart of every living being as the Supersoul, in My four armed form measuring one pradesa (the distance between one’s thumb and forefinger). Realizing Me, Syamasundara, as nondifferent from the Supersoul, the yogi who surrenders unto Me and worships Me in devotion beginning with hearing, chanting, and remembering — irrespective of performing scripturally prescribed duties or not, he resides in Me eternally.
(укр) Хоча Я єдиний, Я одночасно присутній у серці кожної живої істоти як Наддуша, у Своїй чотирирукій формі, що вимірюється одним прадешем (відстань між розведеними вказівним і великим пальцями руки). Усвідомлюючи Мене, Ш’ямасундару, як невідмінного від Наддуші, йоґ, що віддається Мені і поклоняється Мені у відданості, починаючи зі слухання, оспівування і пам’ятання, — такий йоґ вічно перебуває в Мені, незалежно від того, виконує він призначені йому в писаннях обов’язки чи ні.

▶ 2 english edition:

yaḥ — That yogī who; āsthitaḥ — taking shelter; mām — in Me; ekatvam — in My nondifferent form; sarva-bhūta-sthitam — situated in the heart of every being (as the Supersoul, My four-armed form measuring one prādeś, the distance between the thumb and forefinger); bhajati (mām) — worships Me with devotion (based on hearing, chanting, and remembering); saḥ yogī — such a yogī; vartate — abides; mayi (eva) — in Me alone; varta-mānaḥ api — although present; sarvathā — in all circumstances (whether engaged in the execution of scripturally prescribed duties or not). (31)
(eng) The yogī who takes shelter of Me and adores Me in My non-different form as the Supersoul situated within the heart of every living being, abides in Me in all circumstances.
(укр) Йоґ, що приймає притулок в Мені і поклоняється Мені в Моїй вічній формі як Наддуші, що перебуває в серці кожної живої істоти, перебуває в Мені за будь-яких обставин.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

сарва-бƨӯта-стхітам — розташований у серці кожного; йаƨ̣ — той, хто; ма̄м — Мене; бƨаджаті — віддано шанує; екатвам — в єдності; а̄стхітаƨ̣ — розташований; сарватха̄ — за всіх обставин; вартама̄наƨ̣ — бувши розташованим; апі — незважаючи на; саƨ̣ — він; йоґı̄ — трансценденталіст; майі — в Мені; вартате — залишається.
Йоґ, який віддано служить Наддуші, знаючи що Я і Наддуша — суть одне, перебуває в Мені за всіх обставин. (31)

▶ Коментар:

Йоґ, що заглиблений в медитацію на Верховну Душу, бачить у собі повновладну частку Кр̣шн̣и в образі Вішн̣у, що має чотири руки і тримає мушлю, диск, булаву і квітку лотоса. Такий йоґ повинен знати, що Вішн̣у не відрізняється од Кр̣шн̣и. Кр̣шн̣а, як Наддуша, перебуває в серці кожного. Більше того, незліченні Наддуші, що існують в серцях незліченних живих істот не відрізняються одна від одної. Немає також різниці між людиною в свідомості Кр̣шн̣и, яка завжди з любов’ю служить Кр̣шн̣і на трансцендентальному рівні, й досконалим йоґом, що заглиблений у медитацію на Верховну Душу. Йоґ в свідомості Кр̣шн̣и, навіть якщо він і виконує найрізноманітнішу діяльність, пробуваючи в матеріальному світі, завжди залишається в Кр̣шн̣і. В Бгакті-раса̄мр̣та-сіндгу (1.2.187) Ш́рı̄ли Рӯпи Ґосва̄мı̄ підтверджується це: нікгіла̄св апй авастга̄су джı̄ван-муктах̣ са учйате. До відданого Господа, який завжди діє в свідомості Кр̣шн̣и, звільнення приходить само по собі. В На̄рада-пан̃чара̄трі це підтверджено таким чином:
дік-ка̄ла̄дй-анаваччгінне
кр̣шн̣е чето відга̄йа ча
тан-майо бгаваті кшіпрам̇
джı̄во брахман̣і йоджайет
«Зосередивши свою увагу на трансцендентній формі Кр̣шн̣и, який проникає в усе і перебуває поза часом і простором, людина заглиблюється в думки про Кр̣шн̣у і досягає тоді блаженного стану трансцендентного спілкування з Ним».
Свідомість Кр̣шн̣и — це транс найвищого рівня в практиці йоґи. Розуміння того, що Кр̣шн̣а як Наддуша присутній в серці кожного, робить йоґа бездоганним. У Ведах (Ґопа̄ла-та̄панı̄ Упанішада 1.21) про цю незбагненну Господню потенцію сказано так: еко ’пі сан бахудга̄ йо ’вабга̄ті — «хоча Господь один, Він присутній в незчисленних серцях у безлічі Своїх форм». Подібне ж сказано в смр̣ті-ш́а̄стрі:
ека ева паро вішн̣ух̣
сарва-вйа̄пı̄ на сам̇ш́айах̣
аіш́варйа̄д рӯпам екам̇ ча
сӯрйа-ват бахудгейате
«Хоча Вішн̣у один, Він, безсумнівно, всюдисущий. Попри Свою єдину форму, Він присутній скрізь завдяки Своїй незбагненній потенції, як те сонце, що з’являється в багатьох місцях водночас».

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (31)

▶ Коментар:

ККК

 

आत्मौपम्येन सर्व्वत्र समं पश्यति योऽर्ज्जुन ।
सुखं वा यदि वा दुःखं स योगी परमो मतः ॥३२॥
а̄тмаупамйена сарватра
^{з собою  порівняно      всіх істот}
самам̇ паш́йаті йо ’рджуна
^{однаково     бачить     хто,    Арджуно}
сукхам̇ ва̄ йаді ва̄ дуƨ̣кхам̇
    ^{щастя              або                   горе}
са йоґі̄ парамо матаƨ̣
^{той   йоґ  найвищий  на Мою думку}
О, Арджуно! Йог, який сприймає щастя та страждання всіх істот як свої власні (бажає всім щастя та вічного блага і не бажає страждань нікому), на Мою думку, вважається найвищим йоґом. (32)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

а̄тма–аупамйена (Порівняно з собою) сарватра (всіх живих істот) самам̇ (так само, тобто як своє власне щасте чи горе) йаƨ̣ (той йоґ, який) [ƨе] арджуна (О Арджуно!) сукхам̇ ва̄ йаді ва̄ дуƨ̣кхам̇ (щастя чи горе) паш́йаті (бачить) саƨ̣ йоґı̄ (той йоґ) парамаƨ̣ (найвищий серед усіх) матаƨ̣ (на Мою думку).
О, Арджуно! Йог, який сприймає щастя та страждання всіх істот як свої власні, вважаючи чуже щастя таким же приємним, а чуже горе — так само болісним, як і своє, на Мою думку, вважається найвищим йоґом. (32)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

[ƨе] арджуна (হে অর্জ্জুন! О Арджуно!) йаƨ̣ (যে যোগী, той йоґ, який) а̄тма–аупамйена (নিজের সাদৃশ্যে, порівняно з собою) сарватра (সর্ব্বভূতের, всіх живих істот) сукхам̇ ва̄ йаді ва̄ дуƨ̣кхам̇ (সুখ অথবা দুঃখকে, щастя чи горе) самам̇ (আপনার [সুখ-দুঃখের] সহিত সমানভাবে, рівним своєму щастю чи горю) паш́йаті (দেখেন, бачить) саƨ̣ йоґı̄ (সেই যোগী, той йоґ) парамаƨ̣ (সর্ব্বাপেক্ষা শ্রেষ্ঠ বলিয়া, найвищий серед усіх) матаƨ̣ (আমার অভিমত, на Мою думку).
হে অর্জ্জুন! О Арджуна! যে যোগী পুরুষ Той йоґ, який নিজের তুলনায় порівняно зі своїми সমস্ত জীবের সুখ অথবা দুঃখকে щастя або страждання всіх істот সমান однаково দেখান бачить, অর্থাৎ тобто অন্য জীবের সুখকে щастя інших істот নিজ সুখের ন্যায় সুখকর приємне як своє щастя এবং তাহার দুঃখকেও і також їх страждання নিজ দুঃখের ন্যায় দুঃখজনক বলিয়া болісним як своє страждання জানেন знає, সেই যোগী цей йоґ সর্ব্বাপেক্ষা з усіх শ্রেষ্ঠ найкращим বলিয়া вважається আমার অভিমত на Мою думку ॥৩২॥

▶ 1 english edition:

(he) arjuna — O Arjuna; yah — that yogi who; pasyati — sees; atma aupamyena — by self example; sukham va yadi va dahkham — the happiness or distress; sarvatra — of all beings; samam — equal to his (happiness and distress); sah yogi — such a yogi; matah — is accepted in My opinion; paramah — as the highest of all. (32)
(eng) I consider highest of all masters of yoga the one who sees, as in his own case, the happiness and unhappiness of all beings to be equal — he knows the joy and sorrow of others as his own.
(укр) Найвищим з усіх майстрів йоґи Я вважаю того, хто бачить щастя і горе всіх істот, як своє власне.

▶ 2 english edition:

(he) arjuna — O Arjuna; yaḥ — one who; ātmā-aupamyena — in comparison to himself; paśyati — sees; sukham vā yadi vā duḥkham — the happiness or unhappiness; sarvatra — of all living beings; samam — equal (to his own); saḥ yogī — such a yogī; mataḥ — in My opinion; paramaḥ — is the best. (32)
(eng) I consider the best of all yogīs to be the one who knows the happiness and unhappiness of all beings as his own.
(укр) Я вважаю найкращим з усіх йогів того, хто знає щастя і нещастя всіх істот як своє власне.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

а̄тма — своїм «я»; аупамйена — порівнянням; сарватра — скрізь; самам — однаково; паш́йаті — бачить; йаƨ̣ — той, хто; арджуна — о Арджуно; сукхам — щастя; ва̄ — або; йаді — якщо; ва̄ — або; дуƨ̣кхам — відчай; саƨ̣ — такий; йоґı̄ — трансценденталіст; парамаƨ̣ — досконалий; матаƨ̣ — вважають.
О Арджуно, той є досконалим йоґом, хто, порівнюючи їх з самим собою, бачить справжню рівність всіх живих істот, як у щасті, так і в горі. (32)

▶ Коментар:

Той, хто перебуває в свідомості Кр̣шн̣и — досконалий йоґ: він чуйний до щастя й нещастя кожної живої істоти завдяки своєму власному досвідові. Причина страждань живої істоти полягає в тому, що вона забула про свої взаємостосунки з Богом. А щастя їхнє — в усвідомленні того, що плоди діяльності всіх живих істот призначені для Кр̣шн̣и, що Він насолоджується ними, що Він — власник усіх земель та планет і найщиріший друг усіх живих істот. Досконалий йоґ знає, що будь-яка жива істота, яку обумовлюють ґун̣и матеріальної природи, зазнає троякого роду страждань матеріального характеру, бо забула про свої стосунки з Кр̣шн̣ою. Людина в свідомості Кр̣шн̣и щаслива і тому вона намагається скрізь поширювати знання про Кр̣шн̣у. Досконалий йоґ намагається переконати всіх у важливості усвідомлення Кр̣шн̣и, і тому він є найкращий у світі благодійник, і він — найулюбленіший слуга Господа. На ча тасма̄н манушйешу каш́чін ме прійа-кр̣ттамах̣ (Бґ. 18.69). Іншими словами, відданий Господа завжди турбується про добробут усіх живих істот, і тому є справжній друг кожному. Він — найліпший йоґ, тому що не бажає ніяких досконалостей йоґи просто задля власного блага, але трудиться також заради інших. Він не заздрить іншим живим істотам. У цьому полягає контраст між чистим відданим Господа і йоґом, що зацікавлений лише в особистому поступові. Йоґ, який усамітнюється заради медитації, не може зрівнятись з досконалим відданим, який намагається зробити все можливе, щоб направити кожну людину до свідомості Кр̣шн̣и.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

О Арджуно! Він — великий йоґ, (який через усвідомлення самого себе сприймає рівність усіх істот), який вважає всіх істот такими ж дорогими, як і його власне “я”, і розділяє щастя і нещастя інших, як своє власне. [Отже, філософія Сама-Даршана (рівного бачення) полягає в тому, щоб завжди бажати добра іншим і прагнути дарувати їм вічне благо]. (32)

▶Бƨактівінод & Баладева Від’ябƨушана:

«Відвад-ранджана» Бƨактівінода Тхакура:
а̄тма-аупамйена (Подібно до себе) сарватра (у всіх істотах) самам̇ (однаково) паш́йаті (бачить) йаƨ̣ (хто) арджуна! (О Арджуно!) сукхам ва̄ йаді ва̄ дуƨ̣кхам̇ (щастя чи страждання) саƨ̣ йоґı̄ (той йоґ) парамаƨ̣ матаƨ̣ (важається найкращим).
О Арджуно! Йог, який сприймає щастя та страждання всіх істот однаково, як свої власні, на Мою думку, вважається найвищим йоґом. (32)
Послухай, Я розповім, як поводиться йоґ. Той, хто однаково ставиться до всіх, є вищим йоґом. Значення “сама-дришті” (рівного бачення) полягає в тому, що в різних життєвих ситуаціях він розглядає всіх інших істот як себе, тобто відчуває щастя інших як власне та сприймає страждання інших теж як своє власне. Таким чином, він завжди прагне до щастя всіх істот та діє відповідно; саме це і називають “сама-даршана” (рівне бачення).
.
«Ґі̄та̄-Бƨӯш̣ан̣а» Баладева Від’ябƨушана
О Арджуно! Я вважаю найвищим йоґом того, хто завжди бачить щастя і нещастя усіх інших як своє власне. (32)
Раніше Господь сказав сарва-бƨута-ƨіте ратаƨ̣: “йоґи дбають про вище благо усіх істот” (БГ 5.25). Цей вірш детальніше розкриває цю думку.
За будь-яких обставин він бачить щастя і страждання інших так, ніби це його власні. Оскільки він бажає щастя для себе, він бажає щастя й іншим, а не страждань. Я вважаю найкращим такого йоґа, який є милосердним до всіх, сприймаючи щастя і страждання інших як своє власне. Хоча людина може знати істину, але якщо вона не бачить інших рівними собі, то вона не вважається найкращим йоґом.

▶ «Відвад-ранджана» — детальний розбір:

арджуна! йаƨ̣ (যিনি, Хто) сарватра (সর্ব্বভূতে, у всіх істотах) а̄тма-аупамйена (নিজের ন্যায়, подібно до себе) сукхам ва̄ йаді ва̄ дуƨ̣кхам̇ (সুখ অথবা দুঃখকে, щастя чи страждання) самам̇ (সমান, однаково) паш́йаті (দেখেন, бачить) саƨ̣ йоґı̄ (সেই যোগী, той йоґ) парамаƨ̣ матаƨ̣ (শ্রেষ্ঠ বলিয়া অভিমত, вважається найкращим).
হে অর্জ্জুন! О Арджуна! যিনি Той, хто সর্ব্বভূতে у всіх істотах নিজের অনুরূপ як своє власне [সকলের] সুখ বা দুঃখকে щастя чи страждання [кожного] সমান ভাবে দেখেন однаково бачить, সেই যোগী সর্ব্বোৎকৃষ্ট, той йогін найвищий, ইহাই আমার অভিমত це моя думка. ॥৩২॥
যোগীর ক্রিয়া-ব্যবহার কিরূপ, Як поводиться йоґ তাহা বলি Я розповім, শুন послухай. তিনিই পরম-যোগী Саме той є найвищим йоґом, যিনি সকলের প্রতি সমদৃষ্টি রাখেন хто однаково ставиться до кожного. ‘সমদৃষ্টি’র অর্থ এই যে, Значення “сама-дришті” (рівного бачення) полягає в тому, অন্য সমস্ত-জীবকে що до всіх інших істот ব্যবহাবরস্থলে в різних життєвих обставинах আপনার ন্যায় জ্ঞান করেন, він ставиться як до себе, অর্থাৎ ‘অন্য-জীবের স্থখ тобто щастя іншої істоти — নিজ-স্থখের ন্যায় সুখকর приємне для нього як власне щастя এবং অন্য-জীবের দুঃখ і біль іншої істоти — নিজ-দুঃখের ন্যায় দুঃখজনক болісне як власна біль, এরূপ জানেন так вважає; অতএব отже, সমস্ত-জীবের সুখই, до щастя всіх живих істот, নিরন্তর বাঞ্ছা করেন він завжди прагне এবং তদনুরূপ কার্য্য করেন та діє відповідно; — ইহাকেই ‘সমদর্শন’ বলে саме це і називають “сама-даршана” (рівне бачення). ॥৩২॥

▶ «Ґі̄та̄-Бƨӯш̣ан̣а» — детальний розбір:

Далі буде…

▶Бƨактівінод & Віш́вана̄тха Чакраварті̄:

«Расіка-ранджана» Бƨактівінода Тхакура:
Далі буде…
.
«Са̄ра̄ртха-Варш̣ін̣і̄-Ті̄ка̄» Вішванатха Чакраварті Тхакура:
Я вважаю, що йоґ, який у будь-яких обставинах однаково ставиться до всього, як до себе, у радості чи стражданні, є найвищим йогом. (32)
Більше того, тут сказано, що навіть йоґ, який перебуває на стадії садхани, повинен мати однакове бачення скрізь. Цей вірш пояснює найважливіший тип рівного бачення. Він розглядає те, що добре для нього самого і що погано для нього, як однаково застосовне до всіх інших; він бажає щастя для всіх інших і не бажає страждань нікому. Такого йоґа я вважаю найкращим.

▶ «Расіка-ранджана» — детальний розбір:

Далі буде…

▶ «Са̄ра̄ртха-Варш̣ін̣і̄-Ті̄ка̄» — детальний розбір:

Далі буде…

 

        अर्ज्जुन उवाच ।
योऽयं योगस्त्वया प्रोक्तः साम्येन मधुसूदन ।
एतस्याहं न पश्यामि चञ्चलत्वात्स्थितिं स्थिराम् ॥३३॥
        арджуна ува̄ча
йо ’йам̇ йоґас твайа̄ проктаƨ̣
      ^{ця             йоґа     Тобою     описана}
са̄мйена мадƨусӯдана
^{як рівне бачення    Мадƨусудано!}
этасйа̄ƨам̇ на паш́йа̄мі
   ^{цієї     йоґи      не         бачу}
чан̃чалатва̄т стхітім̇ стхіра̄м
^{через мінливість      стан      постійний}
Арджуна сказав: О Мадгусудано, через мінливість розуму я не можу уявити той стан постійної рівноваги в йозі, який Ти описав. (33)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

арджуна ува̄ча (Арджуна сказав) айам̇ (еі) йаƨ̣ йоґаƨ̣ (Ця йоґа) твайа̄ (Тобою) проктаƨ̣ (що була описана) са̄мйена (як однакове ставлення свого і чужого щастя і нещастя) [ƨе] мадƨу-сӯдана (О Мадхусудано!) аƨам̇ (я) на паш́йа̄мі (не бачу) [манасаƨ̣] (розуму) чан̃чалатва̄т (через мінливу природу) стхіра̄м (постійний) стхітім̇ (стан) етасйа (цієї йоги).
Арджуна сказав: О Мадгусудано, через мінливість розуму я не можу уявити той стан постійної рівноваги в йозі, який Ти описав. (33)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

арджуна ува̄ча (অর্জ্জুন বলিলেন, Арджуна сказав) [ƨе] мадƨу-сӯдана (হে মধুসূদন! О Мадхусудано!) твайа̄ (আপনা কর্ত্তৃক, Тобою) са̄мйена (স্ব-পর সুখ-দুঃখের সম দর্শন রূপ, як однакове ставлення свого і чужого щастя і нещастя) айам̇ (еі) йаƨ̣ йоґаƨ̣ (যে যোগ, ця йоґа) проктаƨ̣ (কথিত হইল, що була описана), [манасаƨ̣] (মনের, розуму) чан̃чалатва̄т (চাঞ্চল্য বশতঃ, через мінливу природу) аƨам̇ (আমি, я) етасйа (এই যোগের, цієї йоги) стхіра̄м (নিত্য, постійний) стхітім̇ (স্থিতি, стан) на паш́йа̄мі (দেখিতেছি না, не бачу).
অর্জ্জুন কহিলেন Арджуна сказав হে মধুসূদন О Мадхусудана! আপনি Ти নিজের ও পরের সুখ ও দুঃখকে до свого і чужого щастя та страждання সমদর্শনরূপ однакове ставлення এই যে যোগের цієї йоґи কথা বলিলেন про яку говорив, মনের চঞ্চলতা বশতঃ але через мінливість розуму আমি я এই যোগের цієї йоґи নিত্যস্থায়িত্ব постійність/стабільність দেখিতে পাইতেছি না не можу спостерігати. ॥৩৩॥

▶ 1 english edition:

arjunah uvaca — Arjuna said: (he) madhusudana — O Lord Madhusudana; cancalatvat — due to the fickle nature; (manasah) — of the mind, aham — I; na pasyami — do not see; sthiram — a stable; sthitim — situation; etasya — of this yoga; yah ayam yogah proktah — which was just explained; tvaya — by You; samyena — as equal vision of one’s own and others’ happiness and distress. (33)
(eng) Arjuna said: O Madhusudana, due to the fickle nature of the mind, I cannot visualize the infinite stability of such a state of equilibrium in yoga as described by You.
(укр) Арджуна сказав: О Мадгусудано, через мінливість розуму я не можу уявити той стан постійної рівноваги в йозі, який Ти описав.

▶ 2 english edition:

arjunaḥ uvācha — Arjuna said: (he) madhusūdana — O Madhusūdan; ayam — this; yogaḥ — yoga; yaḥ proktaḥ — that has been described; tvayā — by You; sāmyena — as equanimity: aham — I; na paśyāmi — cannot conceive; etasya — its; sthirām — stable; sthitim — state; chañchalatvāt — due to the fickle nature; (manasaḥ) — of the mind. (33)
(eng) Arjuna said: O Madhusūdan, because of the fickle nature of the mind, I cannot conceive how one can maintain the equilibrium in yoga that You have described.
(укр) Арджуна сказав: О Мадгусудано, через мінливу природу розуму я не можу уявити, як можна втримати таку рівновагу в йозі, яку Ти описав.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

арджуна ува̄ча — Арджуна сказав; йаƨ̣ айам — ця система; йоґаƨ̣ — містицизм; твайа̄ — Тобою; проктаƨ̣ — описаний; са̄мйена — взагалі; мадƨу-сӯдана — о вбивцю демона Мадгу; етасйа — цього; аƨам — я; на — не; паш́йа̄мі — бачу; чан̃чалатва̄т — внаслідок непогамованості; стхітім — основи; стхіра̄м — твердої.
Арджуна сказав: О Мадгусӯдано, система йоґи, про яку Ти щойно розповів, здається мені нездійсненною і неприйнятною, бо розум неспокійний та нестійкий. (33)

▶ Коментар:

Арджуна відхилив систему містицизму, що її Господь Кр̣шн̣а був описав йому, починаючи зі слів сучау деш́е і закінчуючи йоґі парамах̣, бо він почувався неспроможним слідувати їй. У цю епоху Калі пересічна людина не може залишити домівку й піти до відлюдного місця в горах або джунглях для того, щоб практикувати там йоґу. Несамовита боротьба за існування — таке скороминуще — характерна ознака нашого часу. Люди несерйозно ставляться до самопізнання, навіть якщо їм пропонують легкі дійові способи, годі казати про таку складну систему йоґи, яка передписує життя у відреченні, важкі пози, вибір певного місця і передбачає відчуження розуму від матеріальних справ. Як людина практична, Арджуна вирішив, що не зможе додержуватись цієї системи йоґи, хоча і мав перед іншими багато переваг. Він належав до царської родини і його було обдаровано численними шляхетними чеснотами: він був великий воїн, йому була дарована довговічність і, найголовніше, він був найближчим другом Кр̣шн̣и, Верховного Бога- Особи. П’ять тисяч років тому в Арджуни були набагато сприятливіші умови, ніж у нас з вами зараз, однак він відмовився прийняти цю систему йоґи. Справді, ніде в історичних хроніках ми не знаходимо, що Арджуна коли-небудь практикував цю йоґу. Тому, в епоху Калі, цю систему слід вважати неприйнятною для загального кола людей. Звичайно, може вона і доступна для окремих небагатьох виняткових особистостей, але для більшості вона нездійсненна. Якщо так було ще багато тисяч років тому, що ж тоді казати про наші часи? Ті, що імітують цю систему йоґи в так званих «школах» та «товариствах», хоча і вдоволені собою, насправді лише марнують час. Їм невідома справжня мета йоґи.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (33)

▶ Коментар:

ККК

 

चञ्चलं हि मनः कृष्ण प्रमाथि बलवद्दृढम् ।
तस्याहं निग्रहं मन्ये वायोरिव सुदुष्करम् ॥३४॥
чан̃чалам̇ ƨі манаƨ̣ криш̣н̣а
    ^{мінливий      !     розум,   о Кришно}
прама̄тхі балавад дрид̣ƨам
^{несе збурення,  могутній,  непереможний}
тасйа̄ƨам̇ ніґраƨам̇ манйе
   ^{його       я        контроль     вважаю}
ва̄йор іва судуш̣карам
  ^{вітром    як     дуже складним}
О Кришно! Розум за самою своєю природою мінливий, непереможний і надзвичайно впертий. Він є причиною збурення проникливого буддƨі, тіла та чуттів. Тому, як вітер у небі не можна стримати техніками утримання дихання, так і контроль цього неспокійного розуму за допомогою восьмиступеневої йоґи я вважаю дуже складним. (34)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

чан̃чалам̇ ƨі (Мінливий за своєю природою), манаƨ̣ (розум) [ƨе] кришн̣а (О Кришно!) прама̄тхі (причина збурення буддƨі, тіла та чуттів), бала-ват (могутній, непідвладний навіть для проникливого буддƨі) дрид̣ƨам (і непереможний). [атаƨ̣] (Отже) тасйа (його, тобто розуму) аƨам̇ (я) ніґраƨам̇ (контроль) манйе (вважаю) ва̄йоƨ̣ іва (наче керувати вітром у небі) су-душкарам (дуже складним).
О Кришно! Розум за самою своєю природою мінливий, непереможний і надзвичайно впертий. Він є причиною збурення проникливого буддƨі, тіла та чуттів. Тому, як вітер у небі не можна стримати техніками утримання дихання, так і контроль цього неспокійного розуму за допомогою восьмиступеневої йоґи я вважаю дуже складним. (34)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

[ƨе] кришн̣а (হে কৃষ্ণ! О Кришно!) манаƨ̣ (মন, Розум) чан̃чалам̇ ƨі (স্বভাবতঃ চঞ্চল, мінливий за своєю природою), прама̄тхі (বুদ্ধি, শরীর ও ইন্দ্রিয়ের বিক্ষেপ জনক, причина збурення буддƨі, тіла та чуттів), бала-ват (বিচার বুদ্ধি দ্বারাও অনিয়ম্য, могутній, непідвладний навіть для проникливого буддƨі) дрид̣ƨам (ও দুর্ভেদ্য, і непереможний). [атаƨ̣] (অতএব, Отже) аƨам̇ (আমি, я) тасйа (তাহার অর্থাৎ মনের, його, тобто розуму) ніґраƨам̇ (নিরোধ, контроль) ва̄йоƨ̣ іва (আকাশস্থ বায়ু নিরোধের ন্যায়, як керувати вітром у небі) су-душкарам (অত্যন্ত কঠিন, дуже складним) манйе (মনে করি, вважаю).
হে কৃষ্ণ О Кришна! মন розум স্বভাবতঃই за самою своєю природою চঞ্চল мінливий, বিবেকবতী বুদ্ধি শরীর ও ইন্দ্রিয়গণের ক্ষোভকর є причиною збурення проникливого буддƨі, тіла та чуттів, অজেয় непереможний ও অতিশয় দৃঢ় і надзвичайно міцний. সুতরাং Тому আকাশস্থ বায়ুকে যেমন як вітер у небі কুম্ভকাদি দ্বারা техніками утримання дихання নিরোধ করা যায় না не можна стримати, সেরূপ таким же чином অষ্টাঙ্গ যোগের দ্বারা восьмиступеневою йогою সেই চঞ্চল মনের цього неспокійного розуму নিরোধও контроль теж আমি я অত্যন্ত কঠিন дуже складним মনে করি вважаю. ॥৩৪॥

▶ 1 english edition:

(he) krsna — O Krsna; manah — the mind; cancalam hi — is naturally fickle; pramathi — the cause of splaying out the intelligence, body, and senses; balavat — uncontrollable even by discriminatory intelligence; drdham — and practically impenetrable. (atah) — Therefore; aham — I; manye — consider; nigraham — the subjugation; tasya — of the mind; suduskaram — extremely difficult; vayoh iva — like controlling the wind blowing in the sky. (34)
(eng) O Krsna, the mind is by its very nature fickle, the source of disturbing one’s judgement and agitating the senses and body. It is unconquerable and extremely obstinate. Therefore, I consider control of the mind by eightfold yoga practice to be practically unapproachable, just as by mere breath-control, one cannot control the wind blowing through the skies.
(укр) О Кришно, розум за своєю природою мінливий, він бентежить розсудок і розбурхує чуття й тіло. Він непереможний і надзвичайно впертий. Тому я вважаю, що контроль над розумом за допомогою восьмиступеневої йоґи практично недосяжний, так само як одним контролем дихання не можна керувати вітром у небесах.

▶ 2 english edition:

(he) kṛṣṇa — O Kṛṣṇa; hi — for; manaḥ — the mind; chañchalam — is naturally fickle; pramāthi — turbulent—disturbing the intelligence, body, and senses; balavat — powerful—uncontrollable by even the intelligence; dṛḍham — and obstinate. (ataḥ) — Therefore; aham — I; manye — consider; nigraham — the control; tasya — of the mind; suduṣkaram — more difficult; vayoḥ iva — than (controlling) the wind. (34)
(eng) O Kṛṣṇa, the mind is fickle, turbulent, obstinate and very powerful. I consider controlling it to be more difficult than controlling the wind.
(укр) О Кришно, розум мінливий, неспокійний, впертий і дуже потужний. Я вважаю, що приборкати його складніше, ніж контролювати вітер.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

чан̃чалам — мерехтливий; ƨі — неодмінно; манаƨ̣ — розум; кришн̣а — о Кришн̣о; прама̄тхі — що несе збудження; бала-ват — сильний; дрид̣ƨам — упертий; тасйа — його; аƨам — я; ніґраƨам — підкорити; манйе — думати; ва̄йоƨ̣ — вітру; іва — як; су-душкарам — важко.
Розум неспокійний, бурхливий, впертий і дуже сильний, о Кр̣шн̣о, і підкорити його, мені здається, важче, ніж приборкати пориви вітру. (34)

▶ Коментар:

Розум настільки сильний та настирливий, що іноді він перемагає інтелект, хоча інтелект за своєю природою призначений керувати розумом. У повсякденному житті людині, яка змушена долати стільки перешкод, звичайно дуже важко контролювати розум. Можна штучно врівноважити розум у ставленні до друзів та ворогів, але, врешті-решт, жодній пересічній людині це не під силу, бо це важче, ніж стримувати шалені пориви вітру. В ведичній літературі (Кат̣га Упанішада 1.3.3 – 4) сказано:
а̄тма̄нам̇ ратгінам̇ віддгі
ш́арı̄рам̇ ратгам ева ча
буддгім̇ ту са̄ратгім віддгі
манах̣ праґрахам ева ча
індрійа̄н̣і хайа̄н а̄хур
вішайа̄м̇с тешу ґо-чара̄н
а̄тмендрійа-мано-йуктам̇
бгоктетй а̄хур манı̄шін̣ах̣
«Душа сидить у повозці матеріального тіла, а інтелект правує. Розум — це віжки, а чуття — це коні. Таким чином, «я», душа, насолоджується або страждає в оточенні розуму та чуттів. Такою є думка великих мислителів». Інтелект повинен скеровувати розум, але розум такий дужий і впертий, що часто долає інтелект людини, подібно до того, як сильна інфекція іноді перевершує ефективність ліків. Цей владний розум слід приборкувати, практикуючи йоґу, однак для такої світської людини, як Арджуна, її практика є нездійсненною. Що ж тоді можна сказати про сучасну людину? Тут наведене дуже вдале порівняння: неможливо стримати пориви вітру. А приборкати бурхливий розум навіть іще важче. Найлегшим засобом розумового контролю, за порадою Господа Чаітанйі, є смиренне оспівування Харе Кр̣шн̣а-мантри, великої мантри визволення. На такому шляху — са ваі манах̣ кр̣шн̣а-пада̄равіндайох̣ — людина повинна цілком зосередити свій розум на Кр̣шн̣і. І тоді не залишиться жодної шпарини, крізь яку могли б просякнути чинники, що збуджують розум.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (34)

▶ Коментар:

ККК

 

        श्रीभगवानुवाच ।
असंशयं महाबाहो मनो दुर्निग्रहं चलम् ।
अभ्यासेन तु कौन्तेय वैराग्येण च गृह्यते ॥३५॥
        ш́рі̄-бƨаґава̄н ува̄ча
асам̇ш́айам̇ маƨа̄-ба̄ƨо
    ^{без сумніву,     о могунтій воїне}
мано дурніґраƨам̇ чалам
^{розум  важко опанувати  мінливий}
абƨйа̄сена ту каунтейа
^{медитацією на Бога  але, Арджуно}
ваіра̄ґйен̣а ча ґриƨйате
  ^{відреченням    та   підкоряється}
Верховний Господь промовив: О великий воїне Арджуна! Безсумнівно, мінливий розум приборкати надзвичайно складно. Але, о сину Кунті, він підкоряється шляхом щоденної практики йогічної медитації на Всевишнього (якої вчить справжний Ґуру) і через відмову від мирських прив’язаностей. (35)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

ш́рı̄-бƨаґава̄н ува̄ча (Верховний Господь сказав) асам̇ш́айам (Немає сумніву, що) [ƨе] маƨа̄-ба̄ƨо (О могутній воїне Арджуно!) манаƨ̣ (розум) дурніґраƨам̇ (який надзвичайно важко приборкати) чалам (і мінливий), абƨйа̄сена (за допомогою постійной практики медитації на Верховного Господа, як вчить справжній духовний вчитель) ту (але) [ƨе] каунтейа (о сину Кунті) ваіра̄ґйен̣а ча (і через відмову від мирських насолод) ґриƨйате (підкоряється).
Верховний Господь промовив: О великий воїне Арджуна! Безсумнівно, мінливий розум приборкати надзвичайно складно. Але, о сину Кунті, він підкоряється шляхом щоденної практики йогічної медитації на Всевишнього (якої вчить справжний Ґуру) і через відмову від мирських прив’язаностей. (35)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

ш́рı̄-бƨаґава̄н ува̄ча (শ্রীভগবান্ কহিলেন, Верховний Господь сказав) [ƨе] маƨа̄-ба̄ƨо (হে মহাবীর অর্জ্জুন! О могутній воїне Арджуно!) манаƨ̣ (মন, Розум ) дурніґраƨам̇ (দুঃখে নিগৃহীত হয়, який надзвичайно важко приборкати) чалам (ও চঞ্চল, і мінливий) [ити атра] (এ বিষয়, в цьому питанні) асам̇ш́айам (সন্দেহ নাই, немає сумніву), ту (কিন্তু, але) [ƨе] каунтейа (হে কুন্তীনন্দন! о сину Кунті) абƨйа̄сена (সদ্গুরূপদোষ্ট প্রকারে পরমেশ্বর ধ্যানযোগের পুনঃ পুনঃ অনুশীলন, за допомогою постійной практики медитації на Верховного Господа, як вчить справжній духовний вчитель) ваіра̄ґйен̣а ча (এবং বিষয় বৈরাগ্যের দ্বারা, і через відмову від мирських насолод) ґриƨйате (বশীকৃত হয়, підкоряється).
শ্রীভগবান্ কহিলেন Верховний Господь сказав হে মহাবীর অর্জ্জুন О великий воїне Арджуна! মন Розум অতি дуже কষ্টে важко নিগৃহীত হয় приборкати ও চঞ্চল та мінливий, এবিষয়ে у цьому সংশয় নাই немає сумніву; কিন্তু але, হে কুন্তীপুত্র о сину Кунті, সদ্গুরুর উপদেশ মত що відповідна до навчань справжнього духовного наставника পরমেশ্বরের ধ্যানযোগের পুনঃ পুনঃ অভ্যাস (через) щоденну практику йоґа-медитації на Всевишнього Господа এবং বিষয়ের প্রতি বৈরাগ্যের দ্বারা і через відмову від мирських прив’язаностей সেই মনকে цей розум বশীভূত করা যায় можна підкорити. ॥৩৫॥

▶ 1 english edition:

sri bhagavan uvaca — The Supreme Lord said; (he) maha baho — O heroic Arjuna; (iti atra) — in this matter; asamsayam — there is no doubt; manah — the mind; calam — is fickle, durnigraham — and controlled with much difficulty; tu — but; (he) kaunteya — O son of Kunti; grhyate — it is controlled; abhyasena — by repeatedly practicing meditation on the Supreme Lord as taught by a bona fide spintual master; ca — and, vairagyena — by detachment from sense enjoyment. (35)
(eng) The Supreme Lord said: O heroic Arjuna, undoubtedly the mind is fickle and extremely difficult to control. However, O son of Kunti, it is subjugated by repeatedly practicing the yoga of meditation on the Supersoul as taught by a bona fide spiritual master and abandoning mundane sense enjoyment.
(укр) Верховний Господь сказав: О могутній воїне Арджуно! Безперечно, розум мінливий і його дуже важко приборкати. Однак, о сину Кунті, він підкоряється шляхом постійної практики йоги медитації на Наддушу (як вчить справжній духовний вчитель), та відмови від мирської чуттєвої насолоди.

▶ 2 english edition:

śrī-bhagavān uvācha — The Supreme Lord said: (he) mahā-bāho — O heroic Arjuna; asaṁśayam — undoubtedly; manaḥ — the mind; chalam — is fickle; durnigraham — and extremely difficult to control; tu — but; (he) kaunteya — O son of Kuntī; gṛhyate — it is controlled; abhyāsena — by, under the guidance of a bona fide spiritual master, practice (of meditation on the Supreme Lord); cha — and; vairāgyena — by detachment. (35)
(eng) The Supreme Lord said: O heroic Arjuna, undoubtedly the mind is fickle and extremely difficult to control. However, O son of Kuntī, it is possible by practice and detachment.
(укр) Верховний Господь сказав: О доблесний Арджуно, безперечно, розум мінливий, і його дуже важко приборкати. Однак, о сину Кунті, це можливо за допомогою практики йоґи та відреченості.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ш́рı̄-бƨаґава̄н ува̄ча — Верховний Бог-Особа сказав; асам̇ш́айам — безумовно; маƨа̄-ба̄ƨо — о міцнорукий; манаƨ̣ — розум; дурніґраƨам — важко опанувати; чалам — мерехтливий; абƨйа̄сена — практикою; ту — але; каунтейа — син Кунтı̄; ваіра̄ґйен̣а — відчуженістю; ча — також; ґриƨйате — можна так опанувати.
Господь Ш́рı̄ Кр̣шн̣а сказав: О міцнорукий сину Кунтı̄, безсумнівно, дуже важко приборкати непокірний розум, але це можна зробити за допомогою відповідної практики й відречення. (35)

▶ Коментар:

Бог-Особа погоджується із словами Арджуни, що важко контролювати впертий розум. Але водночас Він каже, що це можливо за допомогою відповідної практики і відречення. Що ж це за практика? В сучасну епоху ніхто не має змоги дотримуватись суворих правил та приписів: оселитися в святому місці, зосередити розум на Наддуші, стримувати почуття й розум, дотримуватись целібату, залишатись самотнім тощо. Однак, якщо людина практикує свідомість Кр̣шн̣и, вона залучається до відданого служіння Господеві, яке виконують дев’ятьма різними способами. Перше і найголовніше заняття у відданому служінні — слухати про Кр̣шн̣у. Це — надзвичайно могутній трансцендентний метод очищення розуму від будь-яких сумнівів і страхів. Чим більше людина чує про Кр̣шн̣у, тим просвітленішою вона стає й сильніше відчужується од усього, що відвертає розум від Кр̣шн̣и. Одмежовуючи розум від діяльності, не присвяченої Кр̣шн̣і, людина зможе легко навчитися ваіра̄ґйі. Ваіра̄ґйа означає відчуження від матерії й залучення розуму до духовної діяльності. Імперсональне духовне зречення набагато важче, ніж залучення розуму до діяльності у свідомості Кр̣шн̣и. Такий метод доцільний, бо завдяки слуханню про Кр̣шн̣у, сама по собі виникає прив’язаність до Вищого Духу. Таку прив’язаність називають пареш́а̄нубгӯті, духовним вдоволенням. Цей стан нагадує почуття задоволення, яке відчуває голодна людина з кожним шматком проковтнутої їжі. І поки вона їсть, наростає її задоволення і прибувають сили. Голод зникає — з’являється вдоволення. Так само у відданому служінні людина відчуває трансцендентне задоволення, по мірі того, як розум її звільнюється від матеріалістичних потягів. Це нагадує одужання від хвороби після правильного лікування та відповідної дієти. Отже, слухання про трансцендентні діяння Господа Кр̣шн̣и зціляє збожеволівший розум, а вживання їжі, запропонованої Кр̣шн̣і, є відповідна дієта для хворого, який страждає. Таке лікування пропонує свідомість Кр̣шн̣и.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (35)

▶ Коментар:

ККК

 

असंयतात्मना योगो दुष्प्राप इति मे मतिः ।
वश्यात्मना तु यतता शक्योऽवाप्तुमुपायतः ॥३६॥
асам̇йата̄тмана̄ йоґо
^{з нестримним розумом   йоґа}
душ̣пра̄па іті ме матіƨ̣
^{важкодоступна  це  Моя  думка}
ваш́йа̄тмана̄ ту йатата̄
^{контроль розуму   але  старанний}
ш́акйо ’ва̄птум упа̄йатаƨ̣
 ^{здатний    досягти     практикою}
На Мою думку, без сумніву, описаний Мною шлях йоґи для контролю розумової діяльності важкий для людини з нестримним розумом. Але той, хто старанно приборкує розум справжньою практикою, неодмінно досягає успіху в йозі. (36)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

асам̇йата–а̄тмана̄ (Для людини з нестримним розумом) йоґаƨ̣ (шлях йоґи, що контролює розумову діяльність) душпра̄паƨ̣ (важкодоступний), іті (саме таке) ме (Мое) матіƨ̣ (судження), ваш́йа–а̄тмана̄ (приборкати розум) ту (але) йатата̄ (старанний) ава̄птум ш́акйаƨ̣ (здатний досягти цього) упа̄йатаƨ̣ (за допомогою садƨани, тобто практики йоґи).
На Мою думку, без сумніву, описаний Мною шлях йоґи для контролю розумової діяльності важкий для людини з нестримним розумом. Але той, хто старанно приборкує розум справжньою практикою, неодмінно досягає успіху в йозі. (36)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

асам̇йата–а̄тмана̄ (অসংযত চিত্ত কর্ত্তৃক, Для людини з нестримним розумом) йоґаƨ̣ (চিত্তবৃত্তি নিরোধ রূপ যোগ, шлях йоґи, що контролює розумову діяльність) душпра̄паƨ̣ (দুর্ল্লভ, важкодоступний) іті (ইহাই, саме це) ме (আমার, Моя) матіƨ̣ (বিচার, думка). ту (কিন্তু, але) йатата̄ (যত্নশীল, старанний) ваш́йа–а̄тмана̄ (ও সংযত চিত্ত ব্যক্তি, приборкавший розум) упа̄йатаƨ̣ (সাধনা দ্বারা, за допомогою практики йоґи, садƨани) ава̄птум ш́акйаƨ̣ (ইহাকে লাভ করিতে সমর্থ হন, здатний досягти цього).
অসংযতচিত্ত ব্যক্তির পক্ষে Для людини з нестримним розумом পূর্ব্বোক্ত зазначений вище চিত্তবৃত্তি নিরোধরূপ যোগ шлях йоґи, що контролює розумову діяльність দুষ্প্রাপ্য важкодоступний, বলিয়াই আমার বিচার саме така Моя думка; কিন্তু যিনি однак той, хто যথার্থ উপায় অবলম্বন পূর্ব্বক дотримуючись справжних методів, মনকে розум বশীভূত করিতে যত্নশীল হন старанно приборкує, তিনি він অবশ্যই неодмінно যোগসিদ্ধ হইয়া থাকেন досягає успіху в йозі. ॥৩৬॥

▶ 1 english edition:

yogah — Yoga that controls mental faculty; asamyata atmana — practiced by one of uncontrolled mind; dusprapah — is difficult to attain to; iti — and this certainly is; me — My; matih — opinion; tu — but; yatata — the zealous; vadya atmana — person of controlled mind; avaptum sakyah — is able to attain this end; upayatah — by the means of arduous practice (sadhana). (36)
(eng) In My consideration, no doubt the yoga described by Me for controlling the mental faculty is difficult for the person of unrestrained mind. But one who zealously subjugates the mind by the authentic practice is definitely successful in yoga.
(укр) На Мою думку, без сумніву, описаний Мною шлях йоґи для контролю розумової діяльності важкий для людини з нестримним розумом. Але той, хто старанно приборкує розум справжньою практикою, безумовно, досягає успіху в йозі.

▶ 2 english edition:

yogaḥ — Yoga; duṣprāpaḥ — is difficult to attain; asaṁyata-ātmanā — by a person of uncontrolled mind; iti — this is; me — My; matiḥ — opinion; tu — but; yatatā — one who strives; vaśya-ātmanā — to control the mind; upāyataḥ — by the appropriate method of arduous practice (sādhana); avāptum śakyaḥ — can attain to yoga. (36)
(eng) I consider that yoga is difficult to attain for the person of unrestrained mind. But one who strives to restrain the mind by the appropriate practice can succeed in yoga.
(укр) Я вважаю, що йога є важкодосяжною для людини з нестриманим розумом. Але той, хто прагне приборкати розум відповідною практикою, може досягти успіху в йозі.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

асам̇йата — неприборканим; а̄тмана̄ — розумом; йоґаƨ̣ — самоусвідомлення; душпра̄паƨ̣ — важко набути; іті — така; ме — Моя; матіƨ̣ — думка; ваш́йа — опанований; а̄тмана̄ — розумом; ту — але; йатата̄ — намагаючись; ш́акйаƨ̣ — практичний; ава̄птум — досягати; упа̄йатаƨ̣ — за допомогою відповідних засобів.
Для того, чий розум неприборканий, самоусвідомлення — важкий труд. Але обов’язково доб’ється успіху той, хто стежить за своїм розумом, докладаючи зусиль за допомогою відповідних засобів. Така Моя думка. (36)

▶ Коментар:

Верховний Бог-Особа наголошує, що той, хто не приймає належного лікування, щоб відвернути розум від матеріальних занять, навряд чи досягне успіху в самоусвідомленні. Намагання практикувати йоґу, коли розум захоплюється матеріальними насолодами, це все одно, що розпалювати вогонь, ллючи на нього воду. Практикувати йоґу, не опанувавши розумової діяльності, — лише гаяти час. Така позірна йоґа, можливо, і прибуткова з матеріального погляду, але що стосується духовної реалізації — вона марна. Отож, слід стежити за розумом, повсякчас залучаючи його до трансцендентного любовного служіння Господеві. Якщо людина не знайде собі діла в свідомості Кр̣шн̣и, вона не зможе неухильно стежити за своїм розумом. Свідома Кр̣шн̣и особистість легко, не докладаючи окремих зусиль, оволодіває плодами занять йоґою, але той, хто практикує йоґу, не усвідомлюючи Кр̣шн̣у, навряд чи досягне успіху.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (36)

▶ Коментар:

ККК

 

        अर्ज्जुन उवाच ।
अयतिः श्रद्धयोपेतो योगाच्चलितमानसः ।
अप्राप्य योगसंसिद्धिं कां गतिं कृष्ण गच्छति ॥३७॥
        арджуна ува̄ча
айатіƨ̣ ш́раддƨайопето
^{нестаранний  з вірою практикуючий}
йоґа̄ч чаліта-ма̄насаƨ̣
^{від йоґи  відхиляється  чий розум}
апра̄пйа йоґа-сам̇сіддƨім̇
^{не отримавши  в йозі  повного успіху} 
ка̄м̇ ґатім̇ криш̣н̣а ґаччхаті
  ^{якої     долі,   о Кришно,    досягає?}
Арджуна сказав:
О Кришно! Людина може розпочати практику йоги, спираючись на свою віру в священні тексти. Однак, не маючи належної практики і зречення, вона згодом відхиляється через мирські схильності і не досягає успіху в йозі. Яка ж її подальша доля? (37)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

арджунаƨ̣ ува̄ча (Арджуна сказав) айатіƨ̣ (Прикладаючи недостатньо зусиль) ш́раддƨайа̄ упетаƨ̣ (людина, що займається практикою йоґи через свою віру в писання з йоґи) йоґа̄т чаліта-ма̄насаƨ̣ (і чий розум відхиляється від йоги через відсутність належної практики та зречення) апра̄пйа (не отримавши) йоґа-сам̇сіддƨім̇ (повного успіху в йозі) ка̄м̇ ґатім̇ (якої долі) [ƨе] кришн̣а (о Кришно!) ґаччхаті (досягає?).
Арджуна сказав:
О Кришно! Людина може розпочати практику йоги, спираючись на свою віру в священні тексти. Однак, не маючи належної практики і зречення, вона згодом відхиляється через мирські схильності і не досягає успіху в йозі. Яка ж її подальша доля? (37)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

арджунаƨ̣ ува̄ча (অর্জ্জুন কহিলেন, Арджуна сказав) [ƨе] кришн̣а (হে কৃষ্ণ! О Кришно!) ш́раддƨайа̄ упетаƨ̣ (যোগশাস্ত্রে বিশ্বাস বশতঃ যোগাভ্যাসে প্রবৃত্ত, людина, яка займається практикою йоґи через свою віру в писання з йоґи) айатіƨ̣ (অথচ অল্প যত্ন পুরুষ, але прикладає недостатньо зусиль) йоґа̄т чаліта-ма̄насаƨ̣ (অভ্যাস ও বৈরাগ্যের অভাবে যোগ হইতে ভ্রষ্ট চিত্ত হইয়া, і чий розум відхиляється від йоги через відсутність належної практики та зречення) йоґа-сам̇сіддƨім̇ (যোগের সম্যক্ ফল, повного успіху в йозі) апра̄пйа (না পাইয়া, не отримавши) ка̄м̇ ґатім̇ (কি গতি, якої долі) ґаччхаті (লাভ করেন? досягає?).
অর্জ্জুন বলিলেন Арджуна сказав — হে কৃষ্ণ! О Кришна! যোগশাস্ত্রে বিশ্বাস হেতু Завдяки вірі в писання про йоґу যোগাভ্যাসে প্রবৃত্ত হইয়া займаючись йоґою, অল্পযত্নশীল ব্যক্তি людина, яка не дуже старанна, অভ্যাস ও বৈরাগ্যের অভাবে через відсутність належної практики та зречення, যোগ হইতে বিষয়-প্রবণতা বশতঃ বিচলিত হইয়া відволікаючись від йоги через прив’язаність до мирського, নিশ্চয়ই безумовно, যোগফল প্রাপ্ত হন না মনে করি вважаю, що не досягає результатів йоги, তখন তাঁহার কি গতি লাভ হয়? тоді яка його доля? ॥৩৭॥

▶ 1 english edition:

arjunah uvaca — Arjuna said: (he) krsna — O Krsna; kam gatim gacchati — what is the fate of; sraddhaya upetah — a person who engages in yoga practice due to his having faith in yoga scripture; ayatih — yet is not arduous; yogat calita manasah — and whose mind deviates from yoga due to a lack of practice and abnegation; aprapya — without achieving; yoga-samsiddhim — the full attainment of yoga? (37)
(eng) Arjuna said: O Krsna, a mediocre person may, due to his faith in scripture, engage in yoga practice. However, lacking proper practice and abnegation, he subsequently deviates due to mundane propensities. It seems that he will surely be unsuccessful in yoga. What, then, is his destination?
(укр) Арджуна сказав: О Кришно! Звичайна людина може, завдяки своїй вірі в священні писання, займатися йоґою. Однак, не маючи належної практики і зречення, вона згодом відхиляється через мирські схильності. Схоже, така людина не досягне успіху в йозі. Яка ж тоді її доля?

▶ 2 english edition:

arjunaḥ uvācha — Arjuna said: (he) kṛṣṇa — O Kṛṣṇa; kām gatim gachchhati — what is the fate of; śraddhayā upetaḥ — a person who engages in yoga practice due to his faith in yoga scriptures; ayatiḥ — yet is not diligent; yogāt chalita-mānasaḥ — and whose mind deviates from yoga (due to a lack of practice and abnegation); aprāpya — without achieving; yoga-saṁsiddhim — success in yoga? (37)
(eng) Arjuna said: O Kṛṣṇa, what is the destination of a person who, due to his faith in the scriptures, engages in yoga practice, but lacking perseverence, proper practice, and abnegation, is distracted by mundane inclinations and fails to succeed in yoga practice?
(укр) Арджуна сказав: О Кришно, яка доля чекає на людину, що через віру в священні писання присвячує себе йозі, але через брак наполегливості, належної практики та зречення відхиляється через мирські схильності й не досягає успіху в практиці йоги?

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

арджунаƨ̣ ува̄ча — Арджуна сказав; айатіƨ̣ — невдатний трансценденталіст; ш́раддƨайа̄ — з вірою; упетаƨ̣ — зайнятий; йоґа̄т — від містичного зв’язку; чаліта — відхиляючись; ма̄насаƨ̣ — той, хто наділений таким розумом; апра̄пйа — зазнавши поразки в досягненні; йоґа-сам̇сіддƨім — найвищої досконалості в містицизмі; ка̄м — котрого; ґатім — призначення; кришн̣а — о Кришн̣а; ґаччхаті — досягає.
Арджуна сказав: О Кр̣шн̣а, що очікує невдаху-трансценденталіста, який спочатку з вірою ступає на шлях самореалізації, але згодом, внаслідок світського складу розуму, припиняє заняття і не досягає успіху в містицизмі? (37)

▶ Коментар:

В Бгаґавад-ґı̄ті описано шлях самоусвідомлення, або містицизму. Підвалинами самореалізації є розуміння того, що жива істота не є матеріальним тілом, а відмінна од нього і що щастя її полягає в вічному житті, блаженстві й знанні. Ці поняття трансцендентні, вони виходять за межі тілесних та розумових концепцій. Люди прямують до самоусвідомлення або шляхом пізнання, або здійснюючи восьмиступеневу систему йоґи, або ж дотримуючись засад бгакті-йоґи. На кожному з цих шляхів людина повинна усвідомити природне становище живої істоти, свої взаємостосунки з Богом, а також діяльність, за допомогою якої можна поновити втрачений зв’язок з Богом і досягти найвищої стадії досконалості свідомості Кр̣шн̣и. Дотримуючись будь-якого з трьох вищезгаданих способів самоусвідомлення, рано чи пізно, людина неодмінно досягне вищої мети. Господь обстоював це в другій главі: навіть невелике зусилля до поступу на трансцендентнім шляху дає велику надію на звільнення. З цих трьох методів бгакті-йоґа особливо підходить для нашої епохи, бо вона являє собою найпряміший шлях до пізнання Бога. Щоб ще раз впевнитись у цьому, Арджуна просить Господа Кр̣шн̣у підтвердити те, що Він сказав раніше. Можна ступити на шлях самоусвідомлення із щирим бажанням досягти мети, однак процес розвитку знань або практика восьмиступеневої йоґи взагалі дуже важкі в цю епоху. Тому, незважаючи на постійні зусилля, з багатьох причин можна зазнати невдачі. І перш за все — внаслідок недостатньо серйозного ставлення до своїх занять. Йти трансцендентним шляхом означає в більшій чи меншій мірі оголосити війну ілюзорній енерґії. Отже, як тільки жива істота починає вириватися з пазурів ілюзорної енерґії, ця енерґія за допомогою різноманітних матеріальних спокус намагається перемогти сміливця. Обумовлену душу повсякчас приваблюють проявлення матеріальної енерґії, тому дуже ймовірно, що вона, навіть дотримуючись трансцендентної дисципліни, спокуситься знову. Це називають йоґа̄ч чаліта-ма̄насах̣ — збочити з трансцендентного шляху. Арджуні цікаво знати про наслідки відходу від шляху самоусвідомлення.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (37)

▶ Коментар:

ККК

 

कच्चिन्नोभयविभ्रष्टश्छिन्नाभ्रमिव नश्यति ।
अप्रतिष्ठो महाबाहो विमूढो ब्रह्मणः पथि ॥३८॥
каччін нобƨайа-вібƨраш̣т̣аш́
      ^{чи      не   од обох    відхилившись}
чхінна̄бƨрам іва наш́йаті
^{розірвана  хмара  як    знищується}
апратіш̣т̣ƨо маƨа̄-ба̄ƨо
^{безпритульний,  о могутній герою}
вімӯд̣ƨо браƨман̣аƨ̣ патƨі
^{спантеличений   Абсолюту  на шляху}
О Кришно, могутній герою! Залишивши практику йоґи, що веде до Абсолюту, не маючи притулку, відхилившись від обох шляхів (дії та медитації), хіба така людина не гине, неначе розірвана на шматки хмара? (38)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

каччіт на (Хіба це не так, що) убƨайа–вібƨрашт̣аƨ̣ (відхилившись від обох шляхів: карми та йоги) [саƨ̣] (така людина) чхінна–абƨрам іва (подібно до розірваних хмар) наш́йаті (знищується) апратішт̣ƨаƨ̣ (безпритульний) [ƨе] маƨа̄-ба̄ƨо (о могутній герою!) [сан] (стаючи) вімӯд̣ƨаƨ̣ (спантеличений) браƨман̣аƨ̣ патхі (на шляху досягнення Абсолюту).
О Кришно, могутній герою! Залишивши практику йоґи, що веде до Абсолюту, не маючи притулку, відхилившись від обох шляхів (дії та медитації), хіба така людина не гине, неначе розірвана на шматки хмара? (38)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

[ƨе] маƨа̄-ба̄ƨо (হে মহাবীর! о могутній герою!) браƨман̣аƨ̣ патхі (ব্রহ্ম প্রাপ্তির উপায় রূপ পথে, на шляху досягнення Абсолюту) вімӯд̣ƨаƨ̣ (বিমূঢ়, спантеличений) апратішт̣ƨаƨ̣ (নিরাশ্রয়, безпритульний) убƨайа–вібƨрашт̣аƨ̣ (কর্ম্মমার্গ ও যোগমার্গ উভয় হইতে বিচ্যুত, і відхилився від обох шляхів: карми та йоги) [сан] (হইয়া) чхінна–абƨрам іва (খণ্ডিত মেঘের ন্যায়, подібно до розірваних хмар) каччіт (কি, що) [саƨ̣] (সেই ব্যক্তি, така людина) на наш́йаті (নষ্ট হয় না? чи не знищується?).
হে মহাবাহো! О могутній воїне! ব্রহ্মপ্রাপ্তির উপায়রূপ যোগ সাধন পথে ভ্রষ্ট এই ব্যক্তি Ця особа, яка зійшла зі шляху практики йоґи, що веде до Абсолюту, নিরাশ্রয় без притулку, কর্ম্মমার্গ ও যোগমার্গ উভয় হইতে বিচ্যুতে হইয়া відхилившись від обох шляхів: дії та йоги, ছিন্নভিন্ন মেঘের ন্যায় як розірвана хмара নষ্ট হয় না কি? чи не гине? ॥৩৮॥

▶ 1 english edition:

(he) maha baho — O mighty hero; vimudhah (san) — being bewildered; brahmanah pathi — on the path of attaining the Absolute; apratisthah — devoid of shelter; ubhaya vibhrastah — and deviated from the paths of both karma and yoga; kaccit na — what is his position? Is it not that; (sah) — such a person; nasyati — is ruined; iva — like; chinna abhram — a fragmented cloud? (38)
(eng) O mighty hero, O Krsna, having deviated from the yoga path of attaining the Absolute, shelterless and fallen from the paths of both action and meditation, is not such a person utterly lost like a fragmented cloud?
(укр) О Кришно, могутній герою, зійшовши зі шляху йоґи, що веде до Абсолюту, не маючи притулку, зійшовши зі шляху дії та медитації, хіба така людина не загублена, неначе розірвана на шматки хмара?

▶ 2 english edition:

(he) mahā-bāho — O mighty hero; kachchit na — is it not that; (saḥ) — such a person; vimūḍhaḥ — bewildered; brahmaṇaḥ pathi — on the path of attaining the Absolute; apratiṣṭhaḥ — shelterless; ubhaya-vibhraṣṭaḥ — and deviated from the paths of both karma and yoga; naśyati — is lost; iva — like; chhinna-abhram — a scattered cloud? (38)
(eng) O mighty hero, O Kṛṣṇa, having deviated from the yoga of attaining the Absolute, shelterless and fallen from the paths of both action and meditation, is not such a person utterly lost, like a scattered cloud?
(укр) О Кришно, могутній герою, зійшовши зі шляху йоґи, що веде до Абсолюту, не маючи притулку, зійшовши зі шляху дії та медитації, хіба така людина не загублена, як розсіяна хмара?

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

каччіт — чи; на — не; убƨайа — обох; вібƨрашт̣аƨ̣ — відхилившись од; чхінна — розірваний; абƨрам — хмара; іва — подібний; наш́йаті — гине; апратішт̣ƨаƨ̣ — без будь-якого становища; маƨа̄-ба̄ƨо — о міцнорукий Кришн̣о; вімӯд̣ƨаƨ̣ — схибивши; браƨман̣аƨ̣ — трансцендентності; патхі — зі шляху.
О могутньорукий Кр̣шн̣о, чи правда це, що людина, яка збилася з трансцендентного шляху, втрачає свої духовні й матеріальні досягнення і зникає, як та розірвана хмарина, не знайшовши ніде собі місця? (38)

▶ Коментар:

Існує два шляхи поступу. Матеріалістів не цікавить трансцендентне, вони більше зацікавлені в матеріальному проґресі, що зумовлений економічним розвитком, або в досягненні вищих планет за допомогою відповідного способу дій. Ставши на трансцендентний шлях, треба припинити всіляку матеріальну діяльність і пожертвувати своїм, будь-яким так званим «матеріальним щастям». Якщо шукач-трансценденталіст зазнає невдачі, він, здається, втрачає плоди обох шляхів, іншими словами, він не може насолоджуватися ні матеріальним щастям, ні духовними успіхами. Образно кажучи, в нього немає притулку, і він нагадує розірвану хмару. Іноді можна побачити на небі, як від однієї хмарини відділяється мала хмаринка і пристає до іншої, великої хмари. Але, якщо вона не може пристати до більшої хмари, то вітер підхоплює її і вона зникає в просторах неба. Брахман̣ах̣ патгі — це шлях трансцендентної реалізації, пізнання своєї духовної сутності, усвідомлення себе невід’ємною часткою Верховного Господа, який проявляє Себе як Брахман, Парама̄тма̄ і Бгаґава̄н. Господь Ш́рı̄ Кр̣шн̣а — це найдовершеніший аспект Вищої Абсолютної Істини, і тому той трансценденталіст зазнає успіху, хто вручає себе Верховній Особі. Для того, щоб досягти такої ж мети життя шляхом усвідомлення Брахмана і Парама̄тми, доведеться народжуватись безліч разів (бахӯна̄м̇ джанмана̄м анте). Тому прямий шлях — бгакті-йоґа, або свідомість Кр̣шн̣и, є найкращим способом трансцендентної реалізації.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (38)

▶ Коментар:

ККК

 

एतन्मे संशयं कृष्ण छेत्तुमर्हस्यशेषतः ।
त्वदन्यः संशयस्यास्य छेत्ता न ह्युपपद्यते ॥३९॥
етан ме сам̇ш́айам̇ криш̣н̣а
   ^{цей    мій         сумнів,       о Кришно}
чхеттум арƨасй аш́еш̣атаƨ̣
  ^{розрізати    здатний       повністю}
твад-анйаƨ̣ сам̇ш́айасйа̄сйа
       ^{Крім Тебе           сумнів         цей}
чхетта̄ на ƨй упападйате
 ^{розсікач   не    !       знайдеться}
О Кришно! Ніхто, крім Тебе, не може розвіяти цього мого сумніву. Будь ласка, милостиво викорінь його повністю. (39)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

етат ам̇ш́айам̇ (Цей сумнів) ме (мій) [ƨе] кришн̣а (О Кришно!) чхеттум (розрізати) [твам̇] (Ти) арƨасі (здатний) аш́ешатаƨ̣ (повністю). твад–анйаƨ̣ (Крім Тебе) сам̇ш́айасйа (сумнів) асйа (цей) чхетта̄ (розсікач) на ƨі упападйате (більше не знайдеться).
О Кришно! Ніхто, крім Тебе, не може розвіяти цього мого сумніву. Будь ласка, милостиво викорінь його повністю. (39)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

[ƨе] кришн̣а (হে কৃষ্ণ! О Кришно!) ме (আমার, Мій) етат ам̇ш́айам̇ (এই সন্দেহ, цей сумнів) аш́ешатаƨ̣ (সম্পূর্ণরূপে, повністю) чхеттум (ছেদন করিতে, розрізати) [твам̇] (তুমি, Ти) арƨасі (সমর্থ, здатний). твад–анйаƨ̣ (তুমি ভিন্ন, Крім Тебе) асйа (এই, цей) сам̇ш́айасйа (সংশয়ের, сумнів) чхетта̄ (ছেদনকারী, розсікач) на ƨі упападйате (আর মিলিবে না, більше не знайдеться).
হে কৃষ্ণ! О Кришно! আমার এই সংশয় Мій цей сумнів সর্ব্বতোভাবে ছেদন (দূর) করিতে повністю викоренити আপনি ভিন্ন крім Тебе অপর কেহ সমর্থ হইবে না ніхто інший не здатний. অতএব কৃপাপূর্ব্বক Тому милостиво আপনি Ти আমার এই সংশয়টি мій цей сумнів সম্পূর্ণরূপে ছেদন করুন повністю усунь. ॥৩৯॥

▶ 1 english edition:

(he) krsna — O Krsna; (tvam) — You; arhasi — are able; asesatah chettum — to completely slash; etat samsayam — this doubt; me — of mine. tvat anyah — Other than You; chetta — a slasher; asya samsayasya — of this doubt; na hi upapadyate — will never be found. (39)
(eng) O Krsna! No one but You can dispel this doubt of mine. Please mercifully slash it at the root.
(укр) О Кришно! Ніхто, крім Тебе, не може розвіяти цього мого сумніву. Будь ласка, милостиво викорінь його.

▶ 2 english edition:

(he) kṛṣṇa — O Kṛṣṇa; (tvam) — You; arhasi — are able; aśeṣataḥ chhettum — to completely slash; etat saṁśayam — this doubt; me — of mine. tvat anyaḥ — Other than You; chhettā — a destroyer; asya saṁśayasya — of this doubt; na hi upapadyate — is not to be found. (39)
(eng) O Kṛṣṇa! No one but You can dispel this doubt of mine. Please mercifully slash it at the root.
(укр) О Кришно! Ніхто, крім Тебе, не може розвіяти цього мого сумніву. Будь ласка, милостиво викорінь його.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

етат — це є; ме — мій; сам̇ш́айам — сумнів; кришн̣а — о Кришн̣о; чхеттум — розвіяти; арƨасі — прошу Тебе; аш́ешатаƨ̣ — повністю; тват — крім Тебе; анйаƨ̣ — інший; сам̇ш́айасйа — сумніву; асйа — цього; чхетта̄ — той, хто усуває; на — ніколи; ƨі — неодмінно; упападйате — знайдеться.
В цьому полягає мій сумнів, о Кр̣шн̣о, і я прошу Тебе повністю розвіяти його. Немає нікого, крім Тебе, хто може зробити це. (39)

▶ Коментар:

Кр̣шн̣а знає все про минуле, теперішнє і майбутнє. На початку Бгаґавад-ґı̄ти Господь каже, що всі живі істоти існували як індивідуальності в минулому, існують в теперішньому і залишаться індивідуальними особистостями в майбутньому, навіть після звільнення з матеріальних пут. Отже, Він вже з’ясував питання майбутнього індивідуальної живої істоти. Тепер Арджуна хоче дізнатись про майбутнє невдалого трансценденталіста. Ніхто не рівний Кр̣шн̣і і ніхто не може перевершити Кр̣шн̣у, і, звичайно, так звані «великі» мудреці та філософи, що залежні від милості матеріальної природи, не можуть бути рівнею Йому. Тому судження Кр̣шн̣и — остаточна й вичерпна відповідь на всі сумніви, бо Він досконало знає минуле, теперішнє і майбутнє, тоді як Його Самого ніхто не пізнав. Лише Кр̣шн̣а і відданий, який усвідомлює Кр̣шн̣у, знають, що до чого.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (39)

▶ Коментар:

ККК

 

        श्रीभगवानुवाच ।
पार्थ नैवेह नामुत्र विनाशस्तस्य विद्यते ।
न हि कल्याणकृत्कश्चिद्दुर्गतिं तात गच्छति ॥४०॥
        ш́рі̄-бƨаґава̄н ува̄ча
па̄ртха наівеƨа на̄мутра
^{Партхо, не в цьому  чи іншому світі}
віна̄ш́ас тасйа відйате
    ^{втрати        його     (не) існує}
на ƨі калйа̄н̣а-крит каш́чід
 ^{не    !       хто несе добро      будь-хто}
дурґатім̇ та̄та ґаччхаті
^{лихої долі,    о друже,    досягає}
    Верховний Господь сказав:
О Арджуно, сину Кунті! Той, хто відступив від шляху йоґи, не втрачає райських насолод у цьому світі, а в іншому (трансцендентному) світі, не втрачає шансу побачити Наддушу. О любий друже! Знай, що той, хто присвячує себе доброчесним і благородним вчинкам, ніколи не зазнає лихої долі. (40)

▶ Примітки:

▶Шріла Б.Р. Шрідƨар:

ш́рı̄-бƨаґава̄н ува̄ча (Верховний Господь сказав) [ƨе] па̄ртха (О сине Кунті!) на (Немає) іƨа ева (в цьому світі) віна̄ш́аƨ̣ (втрати як позбавлення насолод на небесних планетах) амутра (у духовному житті, тобто на трансцендентному рівні) тасйа (його) [віна̄ш́аƨ̣] (втрати як позбавлення шансу побачити Наддушу) на відйате (немає) ƨі (оскільки) калйа̄н̣а-крит (той, хто присвячує себе доброчесним вчинкам) каш́чіт (така людина) дурґатім (лихої долі) [ƨе] та̄та (о любий друже!) на ґаччхаті (не досягає).
    Верховний Господь сказав:
О Арджуно, сину Кунті! Той, хто відступив від шляху йоґи, не втрачає райських насолод у цьому світі, а в іншому (трансцендентному) світі, не втрачає шансу побачити Наддушу. О любий друже! Знай, що той, хто присвячує себе доброчесним і благородним вчинкам, ніколи не зазнає лихої долі. (40)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

ш́рı̄-бƨаґава̄н ува̄ча (শ্রীভগবান্ কহিলেন, Верховний Господь сказав) [ƨе] па̄ртха (হে কুন্তীনন্দন! О сине Кунті!) тасйа (তাহার, його) іƨа ева (এই প্রাকৃত লোকে, в цьому світі) віна̄ш́аƨ̣ (স্বর্গাদিসুখভ্রংশরূপ বিনাশ, втрати як позбавлення насолод на небесних планетах) на відйате (নাই, немає), амутра (পরলোকে অর্থাৎ অপ্রাকৃত লোকে, у духовному житті, тобто на трансцендентному рівні) [віна̄ш́аƨ̣] (পরমাত্মদর্শনভ্রংশরূপ বিনাশ, втрати як позбавлення шансу побачити Наддушу) на (নাই, немає). [ƨе] та̄та (হে বৎস! О любий друже!) ƨі (যেহেতু, оскільки) калйа̄н̣а-крит (শুভ-কার্য্যানুষ্ঠানকারী, той, хто присвячує себе доброчесним вчинкам) каш́чіт (কোন ব্যক্তিই, така людина) дурґатім (দুর্গতি, лихої долі) на ґаччхаті (প্রাপ্ত হন না, не досягає).
শ্রীভগবান্ কহিলেন Верховний Господь сказав, হে কুন্তীনন্দন অর্জ্জুন! О Арджуно, сину Кунті! যোগভ্রষ্ট সেই ব্যক্তির У того, хто відхилився від шляху йоги, এই প্রাকৃত লোকে у цьому матеріальному світі স্বর্গাদি সুখ হইতে ভ্রংশরূপ বিনাশ নাই немає втрати райських насолод অথবা পরলোকে чи в іншому світі, অর্থাৎ অপ্রাকৃত লোকেও тобто в трансцендентному світі, তাহার পরমাত্মদর্শন হইতে ভ্রংশরূপ বিনাশ নাই немає втрати шансу побачити Наддушу. হে বৎস! О любий друже! যেহেতু শুভ-কর্ম্মানুষ্ঠানকারী কোন ব্যক্তিই Бо той, хто присвячує себе добрим і благим вчинкам, দুর্গতিপ্রাপ্ত হন না ніколи не зазнає лихої долі. ॥৪০॥

▶1 english edition:

sri bhagavan uvaca — The Supreme Lord said: (he) partha — O son of Kunti; na vidyate — there is no; tasya vinasah — ruination for him by being deprived of enjoyment in the heavenly planetary systems; iha eva — in this world; na (vidyate) — and there is no; (tasya vinasah) — ruination for him by being deprived of seeing the Supersoul; amutra — in the next life, i.e. in the divine plane; hi — since; (he) tata — O dear one; kascit — any; kalyana-krt — person engaged in virtuous actions; na gacchati — does not go; durgatim — down to hell or become ill fated. (40)
(eng) The Supreme Lord said: O Arjuna, son of Kunti, the unsuccessful yogi does not suffer ruination either in this life or the next. He is not deprived of the pleasures of the heavenly planetary systems in this universe, nor is he denied the chance to personally see the Supersoul in the divine realm. This is so, O dear one, because a person who performs virtuous actions never becomes ill fated.
(укр) Верховний Господь сказав: О Арджуно, сину Кунті! Не чекає погибель невдачливого йога ні в цьому, ні в наступному житті. Він не позбавляється заслужених ним райських насолод, а також не втрачає він можливість особисто побачити Наддушу в божественному царстві. Це так, любий друже, бо той, хто присвячує себе добрим і благим вчинкам, ніколи не зазнає лихої долі.

▶2 english edition:

śrī-bhagavān uvācha — The Supreme Lord said: (he) pārtha — O son of Kuntī; na vidyate — there is no; tasya vināśaḥ — loss for him, he is not denied the happiness of the heavenly plane; iha eva — in this world; na (vidyate) — and there is no; (tasya vināśaḥ) — loss for him, he is not denied the chance of the fortune to see the Supersoul; amutra — in the next life, i.e. in the supramundane plane; hi — since; (he) tata — O dear one; kaśchit — any; kalyāṇa-kṛt — person engaged in virtuous actions; na gachchhati durgatim — does not suffer an ill fate. (40)
(eng) The Supreme Lord said: O Arjuna, son of Kuntī, there is no loss for the unsuccessful yoga practitioner as he is not denied the happiness of the heavenly plane in this world, nor is he denied the chance of the fortune to see the Supersoul in the transcendental realm. This is so, O dear one, because a person who performs virtuous actions never suffers an ill fate.
(укр) Верховний Господь сказав: О Арджуно, сину Кунті, для невдачливого йоґа немає ніякої втрати, бо він не позбавлений щастя небесного плану в цьому світі і не позбавлений шансу побачити Наддушу в трансцендентному царстві. Це так, любий друже, бо того, хто присвячує себе доброчесним вчинкам, ніколи не спіткає лиха доля.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

ш́рı̄-бƨаґава̄н ува̄ча — Верховний Бог-Особа сказав; па̄ртха — син Притги; на ева — ніколи такого не буває; іƨа — у цьому матеріальному світі; на — ніколи; амутра — в наступному житті; віна̄ш́аƨ̣ — руйнування; тасйа — його; відйате — існує; на — ніколи; ƨі — неодмінно; калйа̄н̣а-крит — той, хто зайнятий сприятливою діяльністю; каш́чіт — кожен; дурґатім — до занепаду; та̄та — Мій друг; ґаччхаті — йде.
Верховний Бог-Особа сказав: Сину Пр̣тги, трансценденталіст, що вдається до сприятливої діяльності, не зазнає загибелі ні в цьому світі, ні в світі духовному. Мій друже, зло ніколи не переможе того, хто творить добро. (40)

▶ Коментар:

В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (1.5.17) Ш́рı̄ На̄рада Муні так повчає Вйа̄садеву:
тйактва̄ сва-дгармам̇ чаран̣а̄мбуджам̇ харер
бгаджанн апакво ’тга патет тато йаді
йатра ква ва̄бгадрам абгӯд амушйа кім̇
ко ва̄ртга а̄пто ’бгаджата̄м̇ сва-дгарматах̣
«Якщо хтось облишає всі матеріальні сподівання й цілком вдається до заступництва Верховного Бога-Особи, він нічого не втрачає й не зазнає занепаду. З іншого боку, невідданий може бездоганно виконувати свої фахові обов’язки й однак нічого не здобути». Для здійснення матеріальних планів існує різноманітна традиційна й визначена у ш́а̄страх діяльність. Трансценденталіст же повинен відмовитись од будь-якої матеріальної діяльності задля духовного поступу в житті, в свідомості Кр̣шн̣и. Хтось може заперечити, що, мовляв, на шляху свідомості Кр̣шн̣и можна досягти досконалості лише пройшовши його до кінця, а якщо ж людина не досягла такого досконалого стану, то вона програє як з матеріального, так і з духовного погляду. Ш́а̄стри вчать, що людина мусить страждати від наслідків невиконання визначених їй обов’язків, і той, хто не зможе належними чином виконувати трансцендентної діяльності, споживатиме гіркі плоди такого нехтування обов’язками. Бга̄ґаватам запевняє невдалого трансценденталіста, що йому нема чого хвилюватись. Навіть якщо він і зазнаватиме впливу зворотніх наслідків на невдале виконання визначених обов’язків, все одно він не програє, тому що благотворна свідомість Кр̣шн̣и ніколи не забувається, і той, хто вже відчував її, в майбутньому знову звернеться до неї, хоч, можливо, і народиться наступного життя в низькій родині. З іншого боку, ще невідомо, чи досягне сприятливих результатів той, хто лише строго дотримується визначених обов’язків, але якщо йому бракує свідомості Кр̣шн̣и.
Це слід розуміти так. Людей можна розділити на дві групи: ті, хто веде впорядкований спосіб життя і хто — невпорядкований. Ті, хто занурився лише у тваринне чуттєве задоволення, не відаючи про наступне життя й духовне визволення, складають ту частину людства, що веде невпорядковане життя. А ті, що живуть згідно з приписами ш́а̄стр, складають іншу групу. Ті, що живуть невпорядкованим життям, цивілізовані чи нецивілізовані, освічені чи неосвічені, сильні чи слабкі, — сповнені тваринних нахилів. Їхня діяльність завжди несприятлива, тому що, задовольняючи тваринні нахили до їжі, сну, самозахисту й злягання, вони довічно залишатимуться в матеріальному, завжди злиденному, існуванні. З іншого боку, життя тих, що керуються приписами ш́а̄стр й поступово піднімаються до свідомості Кр̣шн̣и, неодмінно повертає на краще.
Тих, хто обрав сприятливий для духовного поступу шлях, можна поділити на три групи: 1) вірних послідовників заповідей та статуту ш́а̄стр, які насолоджуються матеріальним процвітанням; 2) тих, хто прагне остаточно звільнитись від матеріального існування і, 3) відданих у свідомості Кр̣шн̣и. Далі, тих, хто дотримується заповідей і статуту ш́а̄стр задля матеріального щастя, можна поділити ще на два класи: кармічних працівників і тих, хто не прагне плодів роботи для свого чуттєвого задоволення. Кармı̄, що прагнуть результатів своєї праці для того, щоб задовольняти свої чуття, можуть сягнути більш високого життєвого рівня і навіть вищих планет, однак вони не вільні від матеріального існування, отже, їх шлях насправді не дуже сприятливий. Сприятливими є лише ті дії, що ведуть до звільнення. Будь-яка діяльність, що не передбачає остаточного самоусвідомлення або звільнення від матеріалістичних тілесних уявлень про життя, ніколи не буде сприятливою. Єдиною сприятливою діяльністю є діяльність в свідомості Кр̣шн̣и, і кожен, хто добровільно приймає всі тілесні незручності задля того, щоб йти вперед шляхом свідомості Кр̣шн̣и, може називатися досконалим трансценденталістом, який веде строге аскетичне життя. Система восьмиступеневої йоґи скерована на досягнення свідомості Кр̣шн̣и, і тому вона також є сприятливою, й ніхто не повинен боятись занепаду, якщо він докладає всіх зусиль на цій терені.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (40)

▶ Коментар:

ККК

 

प्राप्य पुण्यकृतां लोकानुषित्वा शाश्वतीः समाः ।
शुचीनां श्रीमतां गेहे योगभ्रष्टोऽभिजायते ॥४१॥
пра̄пйа пун̣йа-крита̄м̇ лока̄н
^{досягаючи    для праведників    світів}
уш̣ітва̄ ш́а̄ш́ваті̄ƨ̣ сама̄ƨ̣
^{проживаючи     багато      років}
ш́учі̄на̄м̇ ш́рі̄мата̄м̇ ґеƨе
^{доброчесного,  заможного  в домі}
йоґа-бƨраш̣т̣о ’бƨіджа̄йате
^{від йоґи  відхилився   народжується}
Проживши багато років у небесних світах (призначених для виконавців жертвопринесень, як-от Ашвамедƨа), невдалий йоґ народжується у родині благочестивих та достатніх людей, відданих священним практикам. (41)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

пра̄пйа (Досягаючи) пун̣йа-крита̄м (для праведників) лока̄н (світів) ушітва̄ (проживаючи) [татра] (там) ш́а̄ш́ватı̄ƨ̣ сама̄ƨ̣ (протягом багатьох років) ш́ӯчı̄на̄м̇ (присвятивших себе чистим і чесним практикам) ш́рı̄-мата̄м̇ (благородних, достатніх людей) ґеƨе (в домі) йоґа-бƨрашт̣аƨ̣ (той, хто відхилився від шляху йоги) абƨіджа̄йате (народжується).
Проживши багато років у небесних світах (призначених для виконавців жертвопринесень, як-от Ашвамедƨа), невдалий йоґ народжується у родині благочестивих та достатніх людей, відданих священним практикам. (41)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

йоґа-бƨрашт̣аƨ̣ (যোগ হইতে বিচ্যুতে পুরুষ, Той, хто відхилився від шляху йоги) пун̣йа-крита̄м (পুণ্যকারিগণের, благочестивих) лока̄н (লোক সমূহ, світів) пра̄пйа (লাভ করিয়া, досягаючи) ш́а̄ш́ватı̄ƨ̣ сама̄ƨ̣ (বহু বর্ষ, протягом багатьох років) [татра] (তথায়, там) ушітва̄ (বাস করিয়া, проживаючи) ш́ӯчı̄на̄м̇ (সদাচার পরায়ণ পবিত্র, присвятивших себе чистим і чесним практикам) ш́рı̄-мата̄м̇ (ধনিগণের, благородних, заможних людей) ґеƨе (গৃহে, в домі) абƨіджа̄йате (জন্ম গ্রহণ করেন, народжується).
যোগ হইতে বিচ্যুত সেই ব্যক্তি Той, хто відхилився від шляху йоги, অশ্বমেধাদি যজ্ঞকারিগণের প্রাপ্য স্বর্গাদি লোকসমূহ світи, призначені виконавцям жертвоприношень, як-от Ашвамедƨа, লাভ করিয়া здобуваючи, বহু বর্ষকাল багато років সেইসব লোক в цих світах বাস করতঃ проживаючи, সদাচর পরায়ণ পবিত্র ধনিগণের গৃহে в домі благочестивих та достатніх людей, відданих священним практикам, জন্মগ্রহণ করিয়া থাকেন народжується. ॥৪১॥

▶ 1 english edition:

prapya — Attaining to; lokan — the planets; punya krtam — of the pious; yoga bhrastah — the person fallen from yoga practice; usitva — after residing; (tatra) — there; sasvatih samah — for many years; abhijayate — takes birth; gehe — in the home; srimatam — of prosperous persons; sucinam — dedicated to pure and honest practices. (41)
(eng) After residing for many years in all those heavenly planets that are attainable by the performers of great sacrifices such as the Asvamedha, the unsuccessful yogi takes birth in the home of honorable and prosperous persons dedicated to pure and honest practices.
(укр) Проживши багато років на всіх тих небесних планетах, яких досягають виконавці великих жертвопринесень, як-от Ашвамедƨа, невдалий йоґ народжується в домі шанованих і процвітаючих людей, відданих чистим і чесним практикам.

▶ 2 english edition:

prāpya — Attaining to; lokān — the planes; puṇya-kṛtam — of the pious; yoga-bhraṣṭaḥ — the person fallen from (comparatively short) yoga practice; uṣitvā — residing; (tatra) — there; śāśvatīḥ samāḥ — for many years; abhijāyate — takes birth; gehe — in the home; śrīmatām — of noble, prosperous persons; śuchīnām — given to pure and honest practices. (41)
(eng) After residing for many years in all those heavenly planes that are attainable by the performers of great sacrifices such as the Aśvamedha, the unsuccessful yoga practitioner takes birth in the home of honourable, prosperous persons given to pure and honest practices.
(укр) Проживши багато років на всіх тих небесних планетах, яких досягають виконавці великих жертвопринесень, як-от Ашвамедƨа, невдалий йоґ народжується в домі шанованих, процвітаючих людей, відданих чистим і чесним практикам.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

пра̄пйа — досягнувши; пун̣йа-крита̄м — тих, хто здійснює доброчесну діяльність; лока̄н — планет; ушітва̄ — після проживання; ш́а̄ш́ватı̄ƨ̣ — багато; сама̄ƨ̣ — роки; ш́ӯчı̄на̄м — доброчесного; ш́рı̄-мата̄м — що процвітає; ґеƨе — у домі; йоґа-бƨрашт̣аƨ̣ — той, хто зійшов з шляху самоусвідомлення; абƨіджа̄йате — народжується.
Невдалий йоґ після багатьох-багатьох років щасливого життя на планетах, де мешкають праведні істоти, народжується в родині доброчесних людей або в заможній шляхетній сім’ї. (41)

▶ Коментар:

Невдалих йоґів можна розділити на дві категорії: одні падають вже на початку свого шляху, інші ж деґрадують після невеличкого проґресу, інші ж падають вже після тривалих занять йоґою. Йоґ, який невдовзі падає, іде на вищі планети, на які допускають доброчесних істот. Після тривалого життя там, йоґ знову повертається на цю планету, щоб народитись в родині доброчесних бра̄хман̣-ваішн̣ав або в сім’ї шляхетних комерсантів.
Істинна мета йоґи — досягнути найвищої досконалості свідомості Кр̣шн̣и, як пояснюватиметься в останньому вірші даної глави. Однак, тим, хто не домагається наполегливо такого рівня і не встоює перед матеріальними спокусами, дозволено, з Господньої ласки, повністю використати свої матеріальні нахили. А після цього їм надається сприятлива можливість вести заможне життя в добропорядних або шляхетних сім’ях. Народжені в таких сім’ях можуть скористатись такими привілеями і спробувати піднятися до цілковитого усвідомлення Кр̣шн̣и.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (41)

▶ Коментар:

ККК

 

अथवा योगिनामेव कुले भवति धीमताम् ।
एतद्धि दुर्लभतरं लोके जन्म यदीदृशम् ॥४२॥
атхава̄ йоґіна̄м эва
  ^{інакше    трансценденталістів}
куле бƨаваті дƨі̄мата̄м
^{в роду  нарождується  вчителів йоґи}
этаддƨі дурлабƨатарам̇
   ^{але це      надзвичайно рідкісне}
локе джанма йад і̄дриш́ам
^{в світі  нарождення   таке      як це}
З іншого боку, якщо людина залишає шлях йоґи після тривалої практики, вона, безумовно, народжується в домі або в родині вчителів йоґи, занурених у йоґичну практику. Знай, що таке народження вважається надзвичайно рідкісним. (42)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

атха ва̄ (Інакше, після тривалої практики йоґи) йоґіна̄м (присвятив себе практиці йоги) дƨı̄-мата̄м ева (вчителів йоги) куле (в роду) бƨаваті (він народжується) етат ƨі (але це) дурлабƨа-тарам̇ (надзвичайно рідкісне) локе (в цьому світі) йат джанма (таке нарождення) ı̄дриш́ам (таким чином).
З іншого боку, якщо людина залишає шлях йоґи після тривалої практики, вона, безумовно, народжується в домі або в родині вчителів йоґи, занурених у йоґичну практику. Знай, що таке народження вважається надзвичайно рідкісним. (42)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

атха ва̄ (অথবা, Інакше, після тривалої практики йоґи) йоґіна̄м (যোগাভ্যাস নিরত, присвятив себе практиці йоги) дƨı̄-мата̄м ева (যোগের উপদেশকারিগণেরই, вчителів йоги) куле (বংশে, в роду) бƨаваті (জন্মগ্রহন করেন, він народжується) ı̄дриш́ам (এইরূপ, таким чином) йат джанма (যে জন্ম, таке нарождення) етат ƨі (ইহা কিন্তু, але це) локе (জগতে, в цьому світі) дурлабƨа-тарам̇ (অতি দুর্ল্লভ, надзвичайно рідкісне).
অথবা Або দীর্ঘকাল যোগাভ্যাসের পর після довготривалої практики йоги যোগভ্রষ্ট ব্যক্তি той, хто зійшов зі шляху йоґи, যোগাভ্যাস নিরত যোগের উপদেশকারিগণেরই গৃহে বা বংশে в домі або роду вчителів йоґи, занурених у йоґичну практику জন্মগ্রহন করেন народжується, এইরূপ স্থানে в такому місці জন্মলাভ народження দুর্ল্লভতর বলিয়া надзвичайно рідкісним জানিবে вважається. ॥৪২॥

▶ 1 english edition:

athava — Otherwise; eva — certainly; bhavati — he takes birth; kule — in a lineage; dhimatam — of teachers of yoga; yoginam — absorbed in yoga practice. hi — Certainly; yat idrsam — such; janma — a birth; etat — as this; durlabhataram — is very rarely attained; loke — in this world. (42)
(eng) On the other hand, if a person falls from his attempt in yoga after a considerably long period of practice, then certainly he takes birth in the home or lineage of teachers of yoga who are absorbed in yoga practice. Know that birth in such a location is very rarely attained.
(укр) З іншого боку, якщо людина залишає шлях йоги після досить тривалої практики, то, безумовно, вона народжується в домі або в роду вчителів йоги, занурених у практику йоґи. Знай, що таке народження досягається дуже рідко.

▶ 2 english edition:

athavā eva — Otherwise (after relatively longer yoga practice); bhavati — he is born; kule — in a lineage; dhīmatām — of teachers of yoga; yoginām — dedicated to yoga practice. hi — Certainly; yat īdṛśam — such; janma — a birth; etat — as this; durlabhataram — is more rarely attained; loke — in this world. (42)
(eng) Or he takes birth in the home or family of teachers of yoga, who are dedicated to yoga practice. Such a birth is more rarely attained in this world.
(укр) Або він народжується в домі чи сім’ї вчителів йоги, які присвятили себе практиці йоги. Таке народження є надзвичайно рідкісним у цьому світі.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

атха ва̄ — або; йоґіна̄м — вчених трансценденталістів; ева — неодмінно; куле — в родині; бƨаваті — народжується; дƨı̄-мата̄м — тих, що наділені великою мудрістю; етат — це; ƨі — неодмінно; дурлабƨа- тарам — дуже рідко; локе — у цьому світі; джанма — народження; йат — той, хто; ı̄дриш́ам — як це.
Або (зазнавши невдачі після тривалих занять йоґою) він народжується в сім’ї трансценденталістів, мудрість яких безумовно велика. Звісно, таке народження — велика рідкість у цьому світі. (42)

▶ Коментар:

У цьому вірші віддається належне народженню в сім’ї йоґів або трансценденталістів, наділених великою мудрістю, бо дитина, що народжена в такій сім’ї, отримує духовний поштовх з самого початку свого життя. Це особливо стосується сімей а̄ча̄рій та ґосва̄мı̄. Представники таких родин завдяки традиції та вихованню дуже обізнані й побожні, і тому вони стають духовними вчителями. В Індії є чимало родин а̄ча̄рій, однак тепер вони занепадають внаслідок недостатнього виховання й освіти. І все ж таки з Господньої ласки ще залишились родини, які з покоління в покоління пестять трансценденталістів. Звісно, це велика удача — народитись в подібній сім’ї. Наш духовний учитель, Ом̇ Вішн̣упа̄да Ш́рı̄ Ш́рı̄мад Бгактісіддга̄нта Сарасватı̄ Ґосва̄мı̄ Маха̄ра̄джа і смиренний автор цих рядків Господньою милістю мали щастя народитися в таких сім’ях, і обох нас виховували в дусі відданого служіння Господеві з самого початку нашого життя. Згодом ми зустріли один одного згідно із законами трансцендентної природи.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (42)

▶ Коментар:

ККК

 

तत्र तं बुद्धिसंयोगं लभते पौर्व्वदैहिकम् ।
यतते च ततो भूयः संसिद्धौ कुरुनन्दन ॥ ६/४३ ॥
татра там̇ буддƨі-сам̇йоґам̇
   ^{тоді       він    буддƨі  у зв’язку з Богом}
лабƨате паурва-даіƨікам
  ^{отримує    з попереднього життя}
йатате ча тато бƨӯйаƨ̣
 ^{прагне    після цього    знову}
сам̇сіддƨау куру-нандана
  ^{досконалості,   потомок роду Куру}
О сину Куру, в одному з таких народжень, які Я щойно описав тобі, той невдалий йоґ, завдяки практикам свого попереднього життя, відроджує свій буддƨі, зосереджений на поклонінні Наддуші. Після цього, ще з більшою силою, він знову намагається досягти досконалості в баченні Всевишнього. (43)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

татра (В одному з двох вищезгаданих типів народжень) там̇ (він) буддƨі-сам̇йоґам̇ (зв’язок з буддƨі, зосередженим у Наддуші) лабƨате (отримує) паурва-деƨікам (з попереднього життя); йатате (докладає зусиль) [саƨ̣] (той, хто залишив шлях йоґи) татаƨ̣ ча (після цього) бƨӯйаƨ̣ (знову) сам̇сіддƨау (задля досконалості в баченні Наддуші) [ƨе] куру-нандана (О Арджуно, потомок роду Куру!).
О сину Куру, в одному з таких народжень, які Я щойно описав тобі, той невдалий йоґ, завдяки практикам свого попереднього життя, відроджує свій буддƨі, зосереджений на поклонінні Наддуші. Після цього, ще з більшою силою, він знову намагається досягти досконалості в баченні Всевишнього. (43)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

[ƨе] куру-нандана (হে কুরুনন্দন অর্জ্জুন! О Арджуно, потомок роду Куру!) [саƨ̣] (সেই যোগভ্রষ্ট পুরুষ, Той, хто залишив шлях йоґи) татра (উক্ত দুই প্রকার জন্মেই, в одному з двох вищезгаданих типів народжень) паурва-деƨікам (পূর্ব্বজন্ম কৃত, що він практикував у попередньому житті) там̇ (সেই, він) буддƨі-сам̇йоґам̇ (পরমাত্মবিষয়িণী বুদ্ধির সহিত সংযোগ, зв’язок з буддƨі, зосередженим у Наддуші) лабƨате (লাভ করেন, отримує); татаƨ̣ ча (তাহার পর, після цього) бƨӯйаƨ̣ (পুনর্ব্বার, знову) сам̇сіддƨау (পরমাত্মদর্শনরূপ সিদ্ধিলাভের নিমিত্ত, задля досконалості в баченні Наддуші) йатате (চেষ্টা করেন, докладає зусиль).
হে কুরুনন্দন! О потомок роду Куру! সেই যোগভ্রষ্ট ব্যক্তি Той, хто залишив шлях йоґи, উক্ত দ্বিবিধ জন্মের মধ্যে যে জন্মই в одному з двох вказаних видів народжень লাভ করুন отримує পূর্ব্বজন্ম কৃত утворений у попередньому житті সেই পরমাত্মার ভজন বিষয়ক বুদ্ধির সহিত সংযোগ লাভ করেন буддƨі, зосереджений на поклонінні Наддуші. তাহার পর Після цього পুনরায় знову অধিকতরভাবে ще з більшою силою পরমাত্মার দর্শনরূপ সিদ্ধিলাভের নিমিত্ত для досягнення досконалості в баченні Наддуші চেষ্টা করেন докладає зусиль. ॥৪৩॥

▶ 1 english edition:

(he) kuru nandana — O Arjuna, son of Kuru; tatra — within one of the aforementioned two types of births; (sah) — that unsuccessful yogi; labhate — gains; tam buddhi samyogam — connection with that intelligence centered on the Supersoul; paurva daihikam — as he had practiced in his previous life. tatah ca — Thereafter; yatate — he endeavors; bhuyah — once again; samsiddhau — for the perfection of beholding the Supersoul. (43)
(eng) O son of Kuru, within one of the births I have just described to you, that unsuccessful yogi revives, from the practices of his previous life, his intelligence centered in the worship of the Supersoul. Thereafter, with renewed vigor, he again endeavors for the perfection of seeing Him.
(укр) О сину Куру, в одному з таких народжень, які Я щойно описав тобі, той невдалий йоґ, завдяки практикам свого попереднього життя, відроджує свій буддƨі, зосереджений на поклонінні Наддуші. Після цього, з новою силою, він знову намагається досягти досконалості в баченні Всевишнього.

▶ 2 english edition:

(he) kuru-nandana — O Arjuna, son of Kuru; tatra — in one of these situations; (saḥ) — he; labhate — attains; tam buddhi-saṁyogam — that consciousness of the Supersoul; paurva-daihikam — of his previous life. tataḥ cha — Thereby; yatate — he strives; bhūyaḥ — again; saṁsiddhau — for spiritual success—to attain the darśan or transcendental vision of the Supersoul. (43)
(eng) O son of Kuru, within one of these situations, the wisdom he had attained in his previous life is revived, and he again strives for success.
(укр) 1

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

татра — тоді; там — той; буддƨі-сам̇йоґам — відродження свідомості; лабƨате — отримує; паурва-деƨікам — від попереднього тіла; йатате — прагне; ча — також; татаƨ̣ — тому; бƨӯйаƨ̣ — знову; сам̇сіддƨау — до досконалості; куру-нандана — син Куру.
Діставши таке народження, він відроджує божественну свідомість свого попереднього життя і намагається йти далі, щоб досягти цілковитого успіху, о сину Куру. (43)

▶ Коментар:

Цар Бгарата, який одержав своє третє народження в сім’ї порядного бра̄хман̣и, є прикладом того, як завдяки гарному народженню можна відновити попередню трансцендентну свідомість. Цар Бгарата був імператором світу, і з його часів ця планета прозвалася серед напівбогів Бга̄рата-варшою. Раніше вона була відома як Іла̄вр̣та-варша. Ще за молодих років імператор залишив свої справи в пошуках духовної досконалості, але досягти успіху йому не вдалось. У своєму наступному житті він народився в сім’ї добропорядного бра̄хман̣и і був відомий під ім’ям Джад̣а Бгарата, бо завжди залишався самотнім й ні з ким не розмовляв. Згодом цар Рахӯґан̣а визнав його за великого трансценденталіста. На прикладі життя царя Бгарати можна зрозуміти, що трансцендентальні прагнення або заняття йоґою ніколи не проходять намарно. З Господньої ласки трансценденталісти одержують нові можливості для того, щоб досягнути цілковитої досконалості в свідомості Кр̣шн̣и.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (43)

▶ Коментар:

ККК

 

पूर्व्वाभ्यासेन तेनैव ह्रियते ह्यवशोऽपि सः ।
जिज्ञासुरपि योगस्य शब्दब्रह्मातिवर्त्तते ॥४४॥
пӯрва̄бƨйа̄сена тенаіва
^{колишньою  практикою   у йозі}
ƨрійате ƨй аваш́о ’пі саƨ̣
^{приваблюється ! неохочо навіть він}
джіджн̃а̄сур апі йоґасйа
       ^{як шукач       навіть       у йозі}
ш́абда-браƨма̄тівартате
^{шлях корисливих дій    перевершує}
Хоча й неохочо, через будь-які перешкоди, його знову приваблює йога, завдяки практиці у минулому житті. Але, відновивши практику йоґи, він перевершує шлях корисливих дій, згаданий у Ведах, і досягає значно вищого результату. (44)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

пӯрва-абƨйа̄сена ева (Завдяки сильній практиці у попередньому житті) тена (стосовно йоґи) ƨрійате (приваблюється) ƨі (оскільки) аваш́аƨ̣ апі (навіть якщо неохочий через будь-які перешкоди) саƨ̣ (він). джіджн̃а̄суƨ̣ апі (Навіть будучи лише шукачем) йоґасйа (на шляху йоґи) ш́абда-браƨма (шлях корисливої діяльності (карма-канда), згаданий у Ведах) атівартате (перевершує).
Хоча й неохочо, через будь-які перешкоди, його знову приваблює йога, завдяки практиці у минулому житті. Але, відновивши практику йоґи, він перевершує шлях корисливих дій, згаданий у Ведах, і досягає значно вищого результату. (44)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

ƨі (যেহেতু, Оскільки) саƨ̣ (তিনি, він) аваш́аƨ̣ апі (কোনও বিঘ্নবশতঃ অনিচ্ছুক হইলেও, навіть якщо неохочий через будь-які перешкоди) тена (সেই যোগবিষয়ক, стосовно йоґи) пӯрва-абƨйа̄сена ева (পূর্ব্বজন্মকৃত বলবান্ অভ্যাস কর্ত্তৃকই, завдяки сильній практиці у попередньому житті) ƨрійате (আকৃষ্ট হন, приваблюється). йоґасйа (যোগবিষয়ে, На шляху йоґи) джіджн̃а̄суƨ̣ апі (জিজ্ঞাসু মাত্র হইয়াও, навіть будучи лише шукачем) ш́абда-браƨма (বেদোক্ত কর্ম্মমার্গ, шлях корисливої діяльності (карма-канда), згаданий у Ведах) атівартате (অতিক্রম করেন, перевершує).
যেহেতু Оскільки তিনি вони কোনও অন্তরায় বশতঃ через будь-яку перешкоду অনিচ্ছুক হইলেও навіть не бажаючи যোগসাধন বিষয়ে у практиці йоґи পূর্ব্বজন্মকৃত অভ্যাস বশেই завдяки практиці у минулому житті তাহাতে до цього আকৃষ্ট হন приваблюються. তিনি Він যোগসাধনে у практиці йоґи প্রবৃত্তমাত্র হইয়াও лише почавши বেদোক্ত описаний у Ведах সকাম কর্ম্মমার্গকে шлях корисливих дій অতিক্রম করিয়া থাকেন перевершує, অর্থাৎ তদপেক্ষা উৎকৃষ্ট ফল тобто набагато вищих লাভ করেন плодів досягає. ॥৪৪॥

▶ 1 english edition:

hi — This is because; avasah api — although he is undesirous due to some hitch; eva — surely; sah — he; hriyate — becomes attracted; tena purva abhyasena — by dint of the strength of yogic practice applied in the previous life; jijnasuh api — and in spite of being merely an inquirer; yogasya — on the subject of yoga; ativartate — he surpasses, sabda-brahma — the path of fruitive action mentioned in the Vedas (karma-kanda). (44)
(eng) Although undesirous due to some obstacle, he again becomes attracted to yoga, by dint of the practice he applied in his last life. And though he may be a practitioner still striving for perfection, he surpasses the path of fruitive action mentioned in the Vedas, and achieves a far superior fruit.
(укр) Хоча це й небажано через якусь перешкоду, його знову приваблює йога, завдяки практиці, яку він застосовував у минулому житті. І хоча він може бути практиком, який все ще прагне досконалості, він перевершує шлях корисливих дій, згаданий у Ведах, і досягає набагато вищих плодів.

▶ 2 english edition:

hi — Since; avaśaḥ api — despite himself; saḥ eva — he; hriyate — is carried; tena pūrva-abhyāsena — by his practice of the previous life. jijñāsuḥ api — As a seeker; yogasya — of yoga; ativartate — he surpasses; śabda-brahma — (the fruitive rituals of) the Vedas. (44)
(eng) Despite himself, he is carried by the yoga practice of his previous life. In his search, he surpasses the fruitive rituals of the Vedas.
(укр) Всупереч собі, його захоплює практика йоги з його попереднього життя. У своєму пошуку він перевершує корисливі ритуали Вед.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

пӯрва — попереднім; абƨйа̄сена — практикою; тена — тим; ева — неодмінно; ƨрійате — приваблюється; ƨі — напевно; аваш́аƨ̣ — сам по собі; апі — також; саƨ̣ — він; джіджн̃а̄суƨ̣ — допитливий; апі — навіть; йоґасйа — до йоґи; ш́абда-браƨма — ритуали; атівартате — перевершує.
Завдяки божественній свідомості попереднього життя, засади йоґи самі по собі приваблюють його, навіть якщо він і не шукає їх. Такий спраглий знань трансценденталіст завжди стоїть вище ритуальних догматів ш́а̄стр. (44)

▶ Коментар:

Удачливих йоґів не вельми приваблюють ритуальні обряди, які описано в ш́а̄страх, але вони самі по собі притягуються до засад йоґи, які можуть підняти живу істоту до цілковитої свідомості Кр̣шн̣и, найвищої досконалості йоґи. В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (3.33.7) таку байдужість до ведичних ритуалів з боку розвинутих трансценденталістів, пояснено таким чином:
ахо бата ш́ва-пачо ’то ґарı̄йа̄н
йадж-джіхва̄ґре вартате на̄ма тубгйам
тепус тапас те джухувух̣ саснур а̄рйа̄
брахма̄нӯчур на̄ма ґр̣н̣анті йе те
«О мій Господь! Ті, хто повторює святі імена Твоєї Божественної Світлості, пішли дуже далеко в духовному житті, навіть якщо вони народились у сім’ях собакоїдів. Той, хто оспівує Тебе, безумовно, пройшов через усі аскези, здійснив усі рекомендовані жертвопринесення, омився в усіх священних місцях прощ і вивчив усі ш́а̄стри».
Яскравий приклад цього явив Господь Чаітанйа, який визнав Т̣га̄кура Харіда̄су за одного із Своїх найвидатніших учнів. Хоча Т̣га̄кура Харіда̄са й був народжений в мусульманській родині, Господь Чаітанйа підніс його до статусу на̄ма̄ча̄рйі, тому що Т̣га̄кура Харіда̄са твердо дотримувався обітниці триста тисяч разів щоденно повторювати імена Господа: Харе Кр̣шн̣а, Харе Кр̣шн̣а, Кр̣шн̣а, Кр̣шн̣а, Харе, Харе / Харе Ра̄ма, Харе Ра̄ма, Ра̄ма, Ра̄ма, Харе, Харе. З того, що він постійно оспівував святе Господнє ім’я, можна зрозуміти, що він у своєму попередньому житті напевно пройшов усі ведичні ритуальні обряди, що загалом відомі як ш́абда-брахма. Тому, доки людина не очистилась, вона не зможе дотримуватися засад свідомості Кр̣шн̣и або почати оспівувати святе ім’я Господа, Харе Кр̣шн̣а.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (44)

▶ Коментар:

ККК

 

प्रयत्नाद्यतमानस्तु योगी संशुद्धकिल्बिषः ।
अनेकजन्मसंसिद्धस्ततो याति परां गतिम् ॥४५॥
прайатна̄д йатама̄нас ту
 ^{у практиці   більш старанний    !}
йоґі̄ сам̇ш́уддƨа-кілбіш̣аƨ̣
 ^{йоґ   очистившись  від усієї скверни}
анека-джанма-сам̇сіддƨас
^{багатьох   життів   сягнувши досконалості}
тато йа̄ті пара̄м̇ ґатім
^{після  досягає  найвищої  мети}
Докладаючи ще більше зусиль, ніж раніше, йоґ, який здійснив повне очищення серця та свідомості від скверни усіх мирських бажань та мислених образів, отримує плід багатьох життів практики йоґи. Після цього він врешті-решт досягає найвищої мети. (45)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

прайатна̄т (Ніж попередні зусилля) йатама̄наƨ̣ (більш старанний) йоґı̄ ту (йоґ) сам̇ш́уддƨа–кілбішаƨ̣ (повністю очистивши свідомість через досконале подолання спокус) анека-джанма-сам̇сіддƨаƨ̣ (досягає досконалості зусиль багатьох життів) татаƨ̣ (після цього) йа̄ті (досягає) пара̄м̇ ґатім (звільнення у формі як самореалізації, так і усвідомлення Наддуші).
Докладаючи ще більше зусиль, ніж раніше, йоґ, який здійснив повне очищення серця та свідомості від скверни усіх мирських бажань та мислених образів, отримує плід багатьох життів практики йоґи. Після цього він врешті-решт досягає найвищої мети. (45)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

прайатна̄т (পূর্ব্বকৃত যত্ন অপেক্ষা, ніж попередні зусилля) йатама̄наƨ̣ (অধিক প্রযত্নশীল, більш старанний) сам̇ш́уддƨа–кілбішаƨ̣ (সম্যক্ কষায় পরিপাকে বিশুদ্ধচিত্ত, повністю очищена свідомість через досконале подолання спокус) йоґı̄ ту (যোগীও, йоґ) анека-джанма-сам̇сіддƨаƨ̣ (অনেক জন্মে সিদ্ধি লাভ করেন, досягає досконалості зусиль багатьох життів) татаƨ̣ (অনন্তর, після цього) пара̄м̇ ґатім (স্ব-পরমাত্মদর্শনরূপ মুক্তি অর্থাৎ মোক্ষ, звільнення у формі як самореалізації, так і усвідомлення Наддуші) йа̄ті (লাভ করেন, досягає).
তখন Тоді পূর্ব্বকৃত যত্ন অপেক্ষা ніж у попередніх зусиллях অধিকতর প্রযত্নশীল більш старанний ও কামনা বাসনারূপ কষায়ের সম্যক্ পরিত্যাগে і повністю відмовившись від спокус і мирських бажань, বিশুদ্ধচিত্তযোগী йоґ з очищеним серцем та свідомістю অনেক জন্ম যোগ সাধনার ফলে через багато життів практики সিদ্ধিলাভ করিয়া досягає успіху в йозі তৎপর і врешті-решт তিনি він পরমাগতি найвищої мети লাভ করেন досягає. ॥৪৫॥

▶ 1 english edition:

yogi tu — The yogi; yatamanah — more arduous; prayatnat — than in the previous attempt; samsuddha kilbisah — and whose consciousness is perfectly pure by burning up all worldly attachment; aneka janma-samsiddhah — gains the perfection of endeavors spanning many lifetimes; tatah — and thereafter; yati — gains; param gatim — liberation in the form of both self realization and Supersoul realization. (45)
(eng) With more arduous endeavor than previously, the yogi who fully purifies his consciousness by rejecting the filth of all worldly desires and mental images, finally achieves the fruit of many lifetimes of yoga practice. Thereafter, he reaches the supreme goal.
(укр) Докладаючи ще більше зусиль, ніж раніше, йоґ, який здійснив повне очищення своєї свідомості від скверни усіх мирських бажань та мислених образів, отримує нарешті плід багатьох життів практики йоґи. Після цього він досягає найвищої мети.

▶ 2 english edition:

yogī tu — The yogī; yatamānaḥ — striving harder; prayatnāt — than the previous attempt; saṁśuddha-kilbiṣaḥ — his consciousness cleansed of all worldly attachment; aneka-janma-saṁsiddhaḥ — gains the perfection of many lifetimes’ endeavours; tataḥ — and thereby; yāti — gains; parām gatim — liberation in the form of both self-realisation and Supersoul-realisation. (45)
(eng) Striving harder than before, the yogī’s consciousness is cleansed of all worldly attachment, and he achieves the fruit of many lifetimes of yoga practice—he attains the supreme destination.
(укр) Прагнучи ще більше, ніж раніше, йоґ очищає свою свідомість від усіх мирських прив’язаностей і досягає плоду багатьох життів практики йоги — він досягає найвищої мети.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

прайатна̄т — суворою практикою; йатама̄наƨ̣ — з прагненням; ту — і; йоґı̄ — такий трансценденталіст; сам̇ш́уддƨа — змивши; кілбішаƨ̣ — усі його гріхи; анека — після великої кількості; джанма — народжень; сам̇сіддƨаƨ̣ — досягши досконалості; татаƨ̣ — внаслідок того; йа̄ті — досягає; пара̄м — найвищого; ґатім — призначення.
Коли ж йоґ, що змив із себе усю скверну, щиро прагне піти ще далі, то, врешті-решт, сягнувши досконалості після дуже багатьох життів, сповнених практики йоґи, він досягає найвищої мети. (45)

▶ Коментар:

Той, хто народився в одній з привілейованих родин — у добропорядній, шляхетній або святій сім’ї, усвідомлює, що перебуває за умов, сприятливих для занять йоґою. Тому він починає наполегливо довершувати своє призначення, й таким способом повністю очищується від будь-якої матеріальної скверни. Відтак, остаточно звільнившись від усієї скверни, він досягає найвищої досконалості — свідомості Кр̣шн̣и. Свідомість Кр̣шн̣и — це досконалий ступінь свободи від усієї скверни. Це підтверджується в Бгаґавад- ґı̄ті (7.28):
йеша̄м̇ тв анта-ґатам̇ па̄пам̇
джана̄на̄м̇ пун̣йа-карман̣а̄м
те двандва-моха-нірмукта̄
бгаджанте ма̄м̇ др̣д̣га-врата̄х̣
«Після багатьох життів, численність яких важко уявити, людина, яка проводить їх у праведній діяльності, повністю очищується від усієї скверни та ілюзорної двоїстості, й відтак отримує можливість присвятити себе трансцендентному любовному служінню Господеві».

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (45)

▶ Коментар:

ККК

 

तपस्विभ्योऽधिको योगी ज्ञानिभ्योऽपि मतोऽधिकः ।
कर्म्मिभ्यश्चाधिको योगी तस्माद्योगी भवार्ज्जुन ॥४६॥
тапасвібƨйо ’дƨіко йоґі̄
       ^{за аскета        вищий     йоґ}
джн̃а̄нібƨйо ’пі мато ’дƨікаƨ̣
^{за мудреця навіть, на Мою думку, вищий}
кармібƨйаш́ ча̄дƨіко йоґі̄
^{за прагнучого плодів   вищий   йоґ}
тасма̄д йоґі̄ бƨава̄рджуна
     ^{тому     йоґом  стань,  о Арджуно!}
Йоґ, що поклоняється Наддуші, вищий за тих, хто виконує суворі аскези, як-от Чандраяна, вищий за мудреців, що поклоняються Браƨману, і вищий за корисливих діячів. Знай це напевно, як Мій висновок. Тому, Арджуно, будь йоґом. (46)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

тапасвібƨйаƨ̣ (Того, хто виконує суворі аскези, як-от Чандраяна) адƨікаƨ̣ (перевершує) йоґı̄ (той, хто поклоняється Наддуші), джн̃а̄нібƨйаƨ̣ апі (навіть того, хто поклоняється Брахману) [ити ме] (це Моє) матаƨ̣ (переконання) адƨікаƨ̣ (перевершує) кармібƨйаƨ̣ ча (и того, хто прагне плодів дій) адƨікаƨ̣ (перевершує) йоґı̄ (також йоґ). тасма̄т (Тому) [твам̇] (ти) йоґı̄ бƨава (стань йоґом) [ƨе] арджуна! (О Арджуно!).
Йоґ, що поклоняється Наддуші, вищий за тих, хто виконує суворі аскези, як-от Чандраяна, вищий за мудреців, що поклоняються Браƨману, і вищий за корисливих діячів. Знай це напевно, як Мій висновок. Тому, Арджуно, будь йоґом. (46)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

йоґı̄ (পরমাত্মার উপাসক, Хто поклоняється Наддуші) тапасвібƨйаƨ̣ (কৃচ্ছ্র চান্দ্রায়ণাদি তপোনিষ্ঠ অপেক্ষা, того, хто виконує суворі аскези, як-от Чандраяна) адƨікаƨ̣ (শ্রেষ্ঠ, перевершує), джн̃а̄нібƨйаƨ̣ апі (ব্রহ্মের উপাসক অপেক্ষাও, також того, хто поклоняється Брахману) адƨікаƨ̣ (শ্রেষ্ঠ, перевершує); йоґı̄ (এবং যোগী, також йоґ) кармібƨйаƨ̣ ча (কর্ম্মী অপেক্ষাও, и того, хто прагне плодів дій) адƨікаƨ̣ (শ্রেষ্ঠ, перевершує) [ити ме] (ইহাই আমার, це Моє) матаƨ̣ (অভিমত, переконання). тасма̄т (অতএব, Тому) [ƨе] арджуна! (হে অর্জ্জুন! О Арджуно!) [твам̇] (তুমি, ти) йоґı̄ бƨава (যোগী হও, стань йоґом).
পরমাত্মার উপাসনাকারী যোগী Йоґ, який поклоняється Наддуші, কৃচ্ছ্র চান্দ্রায়ণাদি তপোনিষ্ঠ ব্যক্তিগণ অপেক্ষা за тих, хто виконує суворі аскези, як-от Чандраяна শ্রেষ্ট, вищий, ব্রহ্মের উপাসকগণ অপেক্ষাও за тих, хто поклоняється Брахману শ্রেষ্ঠ вищий, এবং а також কর্ম্মিগণ অপেক্ষাও за тих, хто виконує релігійні обряди і благочестиві справи заради їхніх плодів শ্রেষ্ঠ вищий. ইহাই Це আমার অভিমত як Мій висновок জানিবে знай. হে অর্জ্জুন! О Арджуна! অতএব Тому তুমি ти যোগী হও стань йогом. ॥৪৬॥

▶ 1 english edition:

yogi — The worshiper of the Supersoul; adhikah — is superior; tapasvibhyah — to the performer of severe austerities such as Candrayana; adhikah api — and is also superior; jnanibhyah — to the worshiper of Brahman, the nondifferentiated, impersonal aspect of the Absolute. yogi — The yogi; adhikah ca — is also superior; karmibhyah — to the karmi, or fruitive worker; (iti me) — this is certainly My; matah — consideration. tasmat — Therefore; (he) arjuna — O Arjuna; (tvam) — you; bhava — become; yogi — a yogi. (46)
(eng) The yogi who is a worshiper of the Supersoul is superior to persons engrossed in severe austerities such as the Candrayana, superior to the worshipers of Brahman, and superior to the fruitive workers. Know this certainly to be My conclusion. Therefore, O Arjuna, be a yogi.
(укр) Йоґ, що поклоняється Наддуші, вищий за тих, хто виконує суворі аскези, як-от Чандраяна, вищий за тих, хто поклоняється Браƨману, і вищий за тих, хто прагне плодів дій. Знай це напевно, як Мій висновок. Тому, Арджуно, будь йоґом.

▶ 2 english edition:

yogī — The yogī; adhikaḥ — is superior; tapasvibhyaḥ — to the performer of severe austerities (such as Chāndrāyaṇ); adhikaḥ api — and is also superior; jñānibhyaḥ — to the jñānī, the person of knowledge. yogī — The yogī; adhikaḥ cha — is also superior; karmibhyaḥ — to the karmī, person of action; (iti me) — this is My; mataḥ — consideration. tasmāt — Therefore; (he) arjuna — O Arjuna; (tvam) — you; bhava — be; yogī — a yogī. (46)
(eng) The yogī is superior to persons engaged in severe austerities (such as the Chāndrāyaṇ vow), superior to the person of knowledge who worships Brahma, and superior to the person of action. Know this to be My conclusion. Therefore, O Arjuna, be a yogī.
(укр) Йоґ вищий за людей, що виконують суворі аскези (як-от обітниця Чандраяни), вищий за людину знання, що поклоняється Брахману, і вищий за людину дії. Знай, що це Мій висновок. Тому, Арджуно, будь йоґом.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

тапасвібƨйаƨ̣ — аскета; адƨікаƨ̣ — більший; йоґı̄ — йоґ; джн̃а̄нібƨйаƨ̣ — мудрий; апі — також; матаƨ̣ — вважають; адƨікаƨ̣ — більший ніж; кармібƨйаƨ̣ — кармічні працівники; ча — також; адƨікаƨ̣ — більший ніж; йоґı̄ — йоґ; тасма̄т — тому; йоґı̄ — трансценденталіст; бƨава — лише стань; арджуна — о Арджуно.
Йоґ перевершує аскета, вище він і від філософа-емпірика й кармічного працівника. Тому, о Арджуно, за всіх обставин будь йоґом.. (46)

▶ Коментар:

Кажучи про йоґу, ми маємо на увазі возз’єднання нашої свідомості із Верховною Абсолютною Істиною. Різні виконавці йоґи називають цей процес по-різному, залежно від засобів, що застосовуються. Коли до такого з’єднання йдуть шляхом кармічної діяльності, то це — карма-йоґа, коли переважає емпіризм — це джн̃а̄на-йоґа, а коли возз’єднання відбувається на основі відданості у взаємостосунках з Верховним Господом, це — бгакті-йоґа. Бгакті-йоґа, або свідомість Кр̣шн̣и, є вищою досконалістю всієї йоґи, як це буде пояснено в дальшому вірші. Господь підтверджує тут перевагу йоґи, але Він не згадує про те, що вона вища за бгакті- йоґу. Бгакті-йоґа — це довершене духовне знання, й ніщо не може перевищити її. Аскетизм без самопізнання — недосконалий. Емпіричне знання без відданості Господу також недосконале. А кармічна діяльність без свідомості Кр̣шн̣и — даремно витрачений час. Тому з усіх способів йоґи, про які згадувалося тут, найбільш схвалюваною є бгакті-йоґа, що і підтверджує дальший вірш.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (46)

▶ Коментар:

ККК

 

योगिनामपि सर्व्वेषां मद्गतेनान्तरात्मना ।
श्रद्धावान्भजते यो मां स मे युक्ततमो मतः ॥४७॥
йоґіна̄м апі сарвеш̣а̄м̇
    ^{серед йоґів          усіх типів}
мад-ґатена̄нтар-а̄тмана̄
^{до Мене прив’язаних   усім серцем}
ш́раддƨа̄ва̄н бƨаджате йо ма̄м̇
^{з твердою вірою   що служать   хто   Мені}
са ме йуктатамо матаƨ̣
^{він   Мій     найвищий   висновок}
Серед усіх типів йоґів найвищим є Мій відданий, що цілковито вірить в авторитетні священні писання, що присвячені бƨакті, який обожнює Мене всім серцем, слухаючи й оспівуючи Мою божественну славу, виконуючи всі види служіння Мені. Безумовно, це Мій висновок. (47)

▶ Примітки:

▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:

йоґіна̄м апі (Серед йоґів, що практикують карму, г’яну, тапасью, аштанґу, бƨакті-йоґу тощо) сарвеша̄м̇ (усіх типів) мат-ґатена (цілковито відданий Мені) антаƨ̣-а̄тмана̄ (серцем) ш́раддƨа̄-ва̄н (з твердою вірою у священні писання про бƨакті, що підтверджують найвищу досконалість відданости Мені) бƨаджате (служить, виконуючи віддані практики, що ґрунтуються на слуханні й оспівуванні Моєї слави) йаƨ̣ (хто) ма̄м (Мені) саƨ̣ (такий відданий) йукта-тамаƨ̣ (найвищий з усіх) [ити] (саме це) ме (Мій) матаƨ̣ (висновок).
Серед усіх типів йоґів найвищим є Мій відданий, що цілковито вірить в авторитетні священні писання, що присвячені бƨакті, який обожнює Мене всім серцем, слухаючи й оспівуючи Мою божественну славу, виконуючи всі види служіння Мені. Безумовно, це Мій висновок. (47)

▶ Розбір бенгальського перекладу:

йаƨ̣ (যিনি, Хто) ш́раддƨа̄-ва̄н (ভক্তিনিরূপক শাস্ত্রে দৃঢ় বিশ্বাসযুক্ত, з твердою вірою у священні писання про бƨакті, що підтверджують найвищу досконалість відданости Мені) мат-ґатена (আমাতেই আসক্ত, цілковито відданий Мені) антаƨ̣-а̄тмана̄ (চিত্তদ্বারা, серцем) ма̄м (আমাকে, Мені) бƨаджате (শ্রবণ কীর্ত্তনাদিযোগে সেবা করেন, служить, виконуючи віддані практики, що ґрунтуються на слуханні й оспівуванні Моєї слави) саƨ̣ (সেই ভক্ত, такий відданий) сарвеша̄м̇ (সকলপ্রকার, усіх типів) йоґіна̄м апі (যোগিগণের অর্থাৎ কর্ম্ম-জ্ঞান-তপস্যা-অষ্টাঙ্গযোগ-ভক্তি প্রভৃতি উপায় অবলম্বনকারিগণের মধ্যে, серед йоґів, що практикують карму, г’яну, тапасью, аштанґу, бƨакті-йоґу тощо) йукта-тамаƨ̣ (সর্ব্বাপেক্ষা শ্রেষ্ঠ, найвищий з усіх) [ити] (ইহাই, саме це) ме (আমার, Мій) матаƨ̣ (অভিমত, висновок).
যিনি ভক্তিনিরূপক শাস্ত্রে বিশ্বাসযুক্ত Той, хто має тверду віру в писання про бƨакті, এবং আমাতেই আসক্ত মনের দ্বারা і відданий Мені всім серцем আমাকে শ্রবণ কীর্ত্তনাদি যোগ্য ভজনা করেন служить Мені через слухання, прославляння та інші форми поклоніння — সেই ভক্ত цей відданий সকল প্রকার যোগিগণের মধ্যে সর্ব্বাপেক্ষা серед усіх типів йогів, শ্রেষ্ঠ є найвищим, ইহাই আমার অভিমত це Мій висновок. ॥৪৭॥

▶ 1 english edition:

yah — One who; sraddhavan — with firm faith in the holy scriptures which corroborate the superexcellence of devotion unto Me; antah atmana — and with heart; mat gatena — deeply dedicated to Me; bhajate mam — renders service unto Me by engaging in the devotional practices beginning with hearing and singing My glories; sah — such a devotee; sarvesam yoginam api — amidst all types of yogis who adopt the paths of karma, jnana, tapasya, astanga, bhakti yoga, etc.; yuktatamah — is the most superior of all. (iti) — Certainly this is; me — My; matah — opinion. (47)
(eng) Among all types of yogis, the most elevated of all is the devotee who has full faith in the authoritative pure devotional scriptures, and who adores Me with all his heart by hearing and singing My divine glories, rendering all services unto Me. Certainly this is My opinion.
(укр) Серед усіх типів йоґів найвищим є Мій відданий, що цілковито вірить в авторитетні священні писання, що присвячені бƨакті, який обожнює Мене всім серцем, слухаючи й оспівуючи Мою божественну славу, виконуючи всі види служіння Мені. Безумовно, це Моя думка.

▶ 2 english edition:

sarveṣām yoginām api — Of all types of yogīs on the paths of karma, jñān, tapasyā, aṣṭāṅga-yoga, bhakti, etc.; yaḥ — one who; śraddhāvān — with firm faith in the holy scriptures which corroborate the superexcellence of devotion for Me; antaḥ-ātmanā — and with heart; mat-gatena — fully dedicated to Me; bhajate mām — renders service to Me by engaging in the devotional practices based on hearing and chanting My glories; saḥ — such a devotee; yuktatamaḥ — is foremost. (iti) — This is; me — My; mataḥ — opinion. (47)
(eng) The best of all yogīs is the devotee who has full faith in the authoritative pure devotional scriptures, and who adores Me with all his heart, hearing and singing My divine glories, rendering all services unto Me. This is My opinion.
(укр) Найкращий з усіх йоґів — це Мій відданий, що цілковито вірить в авторитетні писання про бƨакті, і який обожнює Мене всім серцем, слухає і оспівує Мою божественну славу, виконуючи всі види служіння Мені. Така Моя думка.

▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:

йоґіна̄м — з йоґів; апі — також; сарвеша̄м — усіх різновидів; мат-ґатена — перебуваючи в Мені, завжди думаючи про Мене; антаƨ̣- а̄тмана̄ — у собі; ш́раддƨа̄-ва̄н — сповнений віри; бƨаджате — виявляє трансцендентне любовне служіння; йаƨ̣ — той, хто; ма̄м — Мені (Верховному Господеві); саƨ̣ — він; ме — Мною; йукта-тамаƨ̣ — найвидатніший йоґ; матаƨ̣ — розцінюється.
А з усіх йоґів той, хто з великою вірою завжди перебуває в Мені, думає про Мене в своєму серці і служить Мені з трансцендентною любов’ю та відданістю, найтісніше поєднаний зі Мною в йозі і серед усіх він — найкращий. Така Моя думка. (47)

▶ Коментар:

Тут важливим є слово бгаджате. Корінь слова бгаджате походить від дієслова бгадж, яке виражає ідею служіння. Слово «поклонятися» не можна вжити в тому самому розумінні, що і бгадж. Поклонятися означає боготворити або вшановувати й поважати достойного. Але служіння з вірою й любов’ю особливо призначене на вдоволення Верховного Бога-Особи. Можна ухилятись від поклоніння шанованим людям або напівбогам й набути слави нечемного, але не можна знехтувати служінням Верховному Господеві й не бути засудженим. Кожна жива істота є невід’ємна частка Верховного Бога-Особи, і, таким чином, за самою своєю природою призначена служити Верховному Господеві. Вона падає, якщо не робить цього. Бга̄ґаватам (11.5.3) підтверджує це таким чином:
йа еша̄м̇ пурушам̇ са̄кша̄д
а̄тма̄прабгавам ı̄ш́варам
на бгаджантй аваджа̄нанті
стга̄на̄д бграшт̣а̄х̣ патантй адгах̣
«Кожен, хто нехтує своїми обов’язками перед одвічним Господом і не служить Йому, тому, хто є джерелом усіх живих істот, — той неодмінно втрачає своє істинне, притаманне живій істоті становище».
У даному вірші вжите це слово бгаджанті. Отже, його можна застосувати лише до Верховного Господа, тоді як слово «поклонятись» може вживатись стосовно напівбогів або будь-якої іншої звичайної живої істоти. Слово аваджа̄нанті, що використане в цьому вірші Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам, зустрічається також у Бгаґавад-ґı̄ті: аваджа̄нанті ма̄м̇ мӯд̣га̄х̣ — «тільки нерозумні та негідники кепкують з Верховного Бога-Особи, Господа Ш́рı̄ Кр̣шн̣и». Такі недалекі люди заходжуються писати коментарі до Бгаґавад-ґı̄ти, не розуміючи значущості служіння Господу. Відповідно, вони не можуть належним чином збагнути різницю між словом бгаджанті і словом «поклонятись».
Бгакті-йоґа є вершиною всієї йоґи. Всі інші системи йоґи — лише засоби для того, щоб досягнути бгакті у бгакті-йозі. Йоґа насправді вказує на бгакті-йоґу: всі інші йоґи — це ступені на шляху досягнення бгакті-йоґи. Шлях самореалізації довгий, він починається з карма-йоґи і закінчується бгакті-йоґою. Карма-йоґа, що позбавлена прагнення до плодів діяльності, є початок цього шляху. Коли карма-йоґа збагачується знанням і відреченням, цей ступінь називають джн̃а̄на-йоґою. Коли за допомогою різних фізичних процесів джн̃а̄на-йоґа переходить у медитацію на Наддушу і розум зосереджується на Ній, це називається ашт̣а̄н̇ґа-йоґою. А коли людина долає рівень ашт̣а̄н̇ґа-йоґи і безпосередньо наближається до Верховного Бога-Особи, Кр̣шн̣и — це вища йоґа, бгакті-йоґа. Фактично, бгакті-йоґа є кінцевою метою, але, щоб мати чітке уявлення про неї, треба розглянути всі ці інші йоґи. Отже, той, хто вдосконалює себе за допомогою йоґи, слідує шляхом вічної удачі. Того ж, хто зупиняється в певному місці і не йде далі, називають відповідно карма-йоґом, джн̃а̄на-йоґом або дгйа̄на-йоґом, ра̄джа-йоґом, хат̣га-йоґом тощо. Але якщо людині пощастить прийти до бгакті- йоґи, то слід розуміти, що вона перевершила всі інші йоґи. Отже, становлення у свідомості Кр̣шн̣и є найвищий ступінь йоґи, так само як, говорячи про Гімалаї, ми маємо на увазі найвищі в світі гори, де пік Еверест — найбільша вершина.
Це велика удача, коли людина стає на шлях бгакті-йоґи і приходить до свідомості Кр̣шн̣и, віднаходячи своє правильне становище згідно з вказівками Вед. Ідеальний йоґ зосереджує увагу на Кр̣шн̣і, якого називають Ш́йа̄масундарою. Шкіра у Кр̣шн̣и кольору грозової хмари, Його лотосоподібне обличчя сяє мов сонце, Його чудове вбрання прикрашають коштовні камені і Його тіло покрите ґірляндами квітів. Все довкола освітлює Його яскраве сяйво брахмаджйоті. Господь втілюється у різних формах, таких як Ра̄ма, Нр̣сім̇га, Вара̄ха і Кр̣шн̣а, Верховний Бог-Особа, й Він приходить у людській подобі, як син матері Йаш́оди, і Його знають під іменами Кр̣шн̣и, Ґовінди і Ва̄судеви. Він досконало виконує ролі дитини, чоловіка, друга і наставника, і Він сповнений усіх щедрот і трансцендентних якостей. Якщо людина цілковито усвідомлює ці надзвичайні достоїнства Господа, то її називають найкращим йоґом.
Рівня найвищої досконалості в йозі можна досягти лише шляхом бгакті-йоґи, і це підтверджує вся ведична література:
йасйа деве пара̄ бгактір
йатга̄ дева татга̄ ґурау
тасйаіте катгіта̄ хй артга̄х̣
прака̄ш́анте маха̄тманах̣
«Лише тим великим душам, які сповнені цілковитої віри в Господа і духовного вчителя, відкривається сам по собі весь смисл ведичного знання» (Ш́вета̄ш́ватара Упанішада 6.23).
Бгактір асйа бгаджанам̇ тад іха̄мутропа̄дгі-наіра̄сйена̄мушмін манах̣-калпанам, етад ева наішкармйам. «„Бгакті” означає віддане служіння Господеві, вільне від бажання матеріальної вигоди, як у цьому житті, так і в наступному. Позбавившись таких нахилів, слід повністю заглибити розум у Всевишнього. Це і є метою наішкармйі» (Ґопа̄ла-та̄панı̄ Упанішада 1.15).
Такими є деякі із засобів, що необхідні для досягнення бгакті, або свідомості Кр̣шн̣и, вищого ступеня досконалості йоґи.

▶ Бхакті Прадіп Тіртха:

П. (47)

▶ Коментар:

ККК

 

इति श्रीमहाभारते शतसाहस्र्यां संहितायां वैयासिक्या भीष्मपर्व्वणि श्रीमद्भगवद्गीतासूपनिषत्सु ब्रह्मविद्यायां योगशास्त्रे श्रीकृष्णार्ज्जुनसंवादे ध्यानयोगो नाम षष्ठोऽध्यायः ॥६॥
іті ш́рі̄-маƨа̄бƨа̄рате ш́ата-са̄ƨасрйа̄м̇ сам̇ƨіта̄йа̄м̇ ваійа̄сікйа̄м̇ бƨі̄ш̣ма-парван̣і ш́рі̄мад-бƨаґавад-ґі̄та̄сӯпаніш̣атсу браƨма відйа̄йа̄м̇ йоґа-ш́а̄стре ш́рі̄-криш̣н̣а̄рджуна-сам̇ва̄де дƨйа̄на-йоґо на̄ма ш̣аш̣т̣ƨо ’дƨйа̄йаƨ̣ [6]
Так завершується шоста глава, що має назву “Дƨйа̄на-йоґа” або “Шлях божественної медитації”, що розповідає про бесіду Шрі Кришни й Арджуни в “Ш́рі̄мад Бƨаґавадґіта Упаніш̣аде”, частини священного писання “Шрі Маƨа̄бƨа̄рати” (Бƨі̄ш̣ма-парва), явленому Шрілою В’ясадевом у ста тисячах віршів.

 

<< 6 глава (1-19)

Зміст

7 глава >>