Багатовимірна
“Бƨаґавад-ґіта”
Цей проєкт містить тлумачення і коментарі багатьох видатних вайшнавських святих: Бƨакті Ракшак Шрідƨара, Бƨактіведанти Свамі Прабƨупади, Бƨакті Прадіп Тіртхі , Бƨактівінода Тхакура, Баладева Від’ябƨушана, Вішванатха Чакраварті Тхакура та інших. (Розбір та переклад усіх тлумачень проводитиметься з їхніх оригіналів, поступово все буде додано).
▶ Детальніше про цей проєкт:
Успіх цього благодійного проєкту, мета якого — переклад усіх важливих тлумачень та коментарів на “Бƨаґавад-ґіту”, цілком і повністю залежить від допомоги небайдужих читачів. Для того, щоб підтримати цей проєкт перейдіть за посиланням.
______________
Багатовимірна “Бƨаґавад-ґіта” містить:
Оригінальні санскритські вірші з пословним перекладом.
Поетичний переклад “Бƨаґавадґіти”: Вриндаван Чандра (Віктор Самчинський) та Олена Горошенко.
Редакцію та коментарі Шріли Б.Р. Шрідƨара Маƨараджа “Бƨаґавад-ґіта. Таємний дар милостивого Абсолюту”: розбір бенгальського перекладу (1961р.) та переклад двох редакцій англійською (1989р., 2006р.),
а також із тлумаченнями Бƨактіведанти Свамі Прабƨупади (1968р.),
Бƨакті Прадіп Тіртхі (1940р.),
розбір оригіналу “Видвад-ранджана” (1888р.) та “Расіка-ранджана” (1893р.) Бƨактівінода Тхакура,
розбір оригіналу “Ґі̄та̄-Бƨӯш̣ан̣а” Баладева Від’ябƨушана (початок XVIII століття),
розбір оригіналу “Са̄ра̄ртха-Варш̣ін̣і̄-Ті̄ка̄” Вішванатха Чакраварті Тхакура (друга половина XVII століття)
та інших видатних вайшнавських коментаторів.
______________
Багатовимірна “Бƨаґавад-ґіта” містить:
Оригінальні санскритські вірші з пословним перекладом.
Поетичний переклад “Бƨаґавадґіти”: Вриндаван Чандра (Віктор Самчинський) та Олена Горошенко.
Редакцію та коментарі Шріли Б.Р. Шрідƨара Маƨараджа “Бƨаґавад-ґіта. Таємний дар милостивого Абсолюту”: розбір бенгальського перекладу (1961р.) та переклад двох редакцій англійською (1989р., 2006р.),
а також із тлумаченнями Бƨактіведанти Свамі Прабƨупади (1968р.),
Бƨакті Прадіп Тіртхі (1940р.),
розбір оригіналу “Видвад-ранджана” (1888р.) та “Расіка-ранджана” (1893р.) Бƨактівінода Тхакура,
розбір оригіналу “Ґі̄та̄-Бƨӯш̣ан̣а” Баладева Від’ябƨушана (початок XVIII століття),
розбір оригіналу “Са̄ра̄ртха-Варш̣ін̣і̄-Ті̄ка̄” Вішванатха Чакраварті Тхакура (друга половина XVII століття)
та інших видатних вайшнавських коментаторів.
Глава 3. Карма-йоґа
Шлях духовного очищення
(вірші 1–16)
अर्ज्जुन उवाच ।
ज्यायसी चेत्कर्म्मणस्ते मता बुद्धिर्जनार्द्दन ।
तत्किं कर्म्मणि घोरे मां नियोजयसि केशव ॥१॥
арджуна ува̄ча
джйа̄йасі̄ чет карман̣ас те
краща якщо ніж дії за Твоєю
мата̄ буддƨір джана̄рдана
думкою мудрість, о Джанардана
тат кім̇ карман̣і ґƨоре ма̄м̇
тоді чому до битви жахливої мене
нійоджайасі кеш́ава
спонукаєш, Кешаво (Кришна).
Арджуна запитав: «О Джанардано!
О Кешаво! Якщо вважаєш Ти,
що мудрість важливіша за діяльність,
чому тоді мене Ти спонука́єш
до участі у цій жахливій битві? (1)
▶ Примітки:
▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:
арджунаƨ̣ ува̄ча (অর্জ্জুন বলিলেন, Арджуна сказав) [ƨе] джана̄рдана (হে জনার্দ্দন! О Джанардана!) [ƨе] кеш́ава (হে কেশব! О Кешава!) карман̣аƨ̣ (রাজসিক ও সাত্ত্বিক কর্ম্ম অপেক্ষা, У порівнянні з раджасичною та саттвічною діяльністю) буддƨіƨ̣ (সাত্ত্বিক জ্ঞান, саттвічне знання) джйа̄йасı̄ чет (যদি শ্রেষ্ঠ বলিয়া, якщо визнати кращим) те (তোমার, Твоя) мата̄ (অভিমত হয়, думка є), тат кім (তবে কেন, тоді чому) ґƨоре карман̣і (যুদ্ধরূপ ভয়ানক কর্ম্মে, на жахливі бойові дії) ма̄м (আমাকে, мене) нійоджайасі (নিযুক্ত করিতেছ? Ти спонукаєш?)
অর্জ্জুন Арджуна কহিলেন сказав: হে জনার্দ্দন О Джанардано! হে কেশব О Кешаво! সাত্ত্বিক Із саттвичними ও та রাজসিক раджасичними কর্ম্ম діями অপেক্ষা у порівнянні ব্যবসায়াত্মিক рішуча বুদ্ধিই мудрість যদি якщо শ্রেষ্ঠ краща বলিয়া як তোমার на Твою মনে думку হয় є, তবে тоді কিজন্য чому আমাকে мене যুদ্ধরূপ на бойові হিংসাত্মক насильницькі কর্ম্মে дії নিযুক্ত করিতেছ Ти спонукаєш?॥১॥
Арджуна запитав: «О Джанардано! О Кешаво! Якщо Ти вважаєш, що рішуча благостна мудрість (буддƨі) більш важливіша, ніж діяння в благості й пристрасті, то чому Ти спонукаєш мене до участі в цій жорстокої війні? (1)
(1 english edition) arjunah uvaca — Arjuna said: (he) janardana — O Janardana, (he) kesava — O Kesava; cet — if; te mata — it is Your opinion that; buddhih — knowledge of the quality of pure goodness; jyayasi — is better; karmanah — than action in the mode of goodness or passion; tat kim — then why; niyojayasi — are You engaging; mam — me; ghore karmani — in the ghastly activity of warfare?
Arjuna said: O Janardana, O Kesava, if You consider that resolute and determined spiritual intelligence (vyavasayatmika-buddhi) is better than action in goodness and passion, then why do You engage me in the violent activity of warfare? (1) Арджуна запитав: «О Джанардано! О Кешаво! Якщо Ти вважаєш, що рішуча і цілеспрямована духовна мудрість (в’явасаятміка-буддƨі) більш важливіша, ніж діяння в благості й пристрасті, то чому Ти спонукаєш мене до участі в цій жорстокої війні?»
(2 english edition) arjunaḥ uvācha — Arjuna said: (he) janārdana — O Janārdan; (he) keśava — O Keśava; chet — if; te matā — it is Your opinion that; buddhiḥ — wisdom; jyāyasī — is superior; karmaṇaḥ — to action; tat kim — why, then; niyojayasi mām — do You urge me to engage; ghore karmaṇi — in the terrible action of warfare?
Arjuna said: O Janārdan, O Keśava, if You consider wisdom superior to action, why, then, do you urge me to engage in the violence of warfare? (1) Арджуна запитав: «О Джанардано! О Кешаво! Якщо Ти вважаєш мудрість вищою за дію, то чому ж тоді спонукаєш мене до цієї жорстокої війни?»
অর্জ্জুন Арджуна কহিলেন сказав: হে জনার্দ্দন О Джанардано! হে কেশব О Кешаво! সাত্ত্বিক Із саттвичними ও та রাজসিক раджасичними কর্ম্ম діями অপেক্ষা у порівнянні ব্যবসায়াত্মিক рішуча বুদ্ধিই мудрість যদি якщо শ্রেষ্ঠ краща বলিয়া як তোমার на Твою মনে думку হয় є, তবে тоді কিজন্য чому আমাকে мене যুদ্ধরূপ на бойові হিংসাত্মক насильницькі কর্ম্মে дії নিযুক্ত করিতেছ Ти спонукаєш?॥১॥
Арджуна запитав: «О Джанардано! О Кешаво! Якщо Ти вважаєш, що рішуча благостна мудрість (буддƨі) більш важливіша, ніж діяння в благості й пристрасті, то чому Ти спонукаєш мене до участі в цій жорстокої війні? (1)
(1 english edition) arjunah uvaca — Arjuna said: (he) janardana — O Janardana, (he) kesava — O Kesava; cet — if; te mata — it is Your opinion that; buddhih — knowledge of the quality of pure goodness; jyayasi — is better; karmanah — than action in the mode of goodness or passion; tat kim — then why; niyojayasi — are You engaging; mam — me; ghore karmani — in the ghastly activity of warfare?
Arjuna said: O Janardana, O Kesava, if You consider that resolute and determined spiritual intelligence (vyavasayatmika-buddhi) is better than action in goodness and passion, then why do You engage me in the violent activity of warfare? (1) Арджуна запитав: «О Джанардано! О Кешаво! Якщо Ти вважаєш, що рішуча і цілеспрямована духовна мудрість (в’явасаятміка-буддƨі) більш важливіша, ніж діяння в благості й пристрасті, то чому Ти спонукаєш мене до участі в цій жорстокої війні?»
(2 english edition) arjunaḥ uvācha — Arjuna said: (he) janārdana — O Janārdan; (he) keśava — O Keśava; chet — if; te matā — it is Your opinion that; buddhiḥ — wisdom; jyāyasī — is superior; karmaṇaḥ — to action; tat kim — why, then; niyojayasi mām — do You urge me to engage; ghore karmaṇi — in the terrible action of warfare?
Arjuna said: O Janārdan, O Keśava, if You consider wisdom superior to action, why, then, do you urge me to engage in the violence of warfare? (1) Арджуна запитав: «О Джанардано! О Кешаво! Якщо Ти вважаєш мудрість вищою за дію, то чому ж тоді спонукаєш мене до цієї жорстокої війни?»
▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:
арджунаƨ̣ ува̄ча — Арджуна сказав; джйа̄йасı̄ — краще; чет — якщо; карман̣аƨ̣ — ніж кармічна діяльність; те — Твоя; мата̄ — думка; буддƨіƨ̣ — інтелект; джана̄рдана — о Кришн̣о; тат — тому; кім — чому; карман̣і — в діяльність; ґƨоре — жахливе; ма̄м — мене; нійоджайасі — Ти залучаєш; кеш́ава — о Кришн̣о.
Арджуна сказав: О Джана̄рдано, о Кеш́аво! Чому Ти хочеш втягти мене в цю жахливу війну, якщо вважаєш, що шлях мудрості кращий, ніж кармічна діяльність? (1)
Арджуна сказав: О Джана̄рдано, о Кеш́аво! Чому Ти хочеш втягти мене в цю жахливу війну, якщо вважаєш, що шлях мудрості кращий, ніж кармічна діяльність? (1)
▶ Коментар:
У попередній главі Верховний Бог-Особа, Ш́рı̄ Кр̣шн̣а, дуже докладно описав природу душі, щоб врятувати Свого близького друга Арджуну з океану матеріальних страждань. Він порадив йому йти шляхом буддгі-йоґи, тобто свідомості Кр̣шн̣и. Інколи свідомість Кр̣шн̣и помилково вважають за якийсь пасивний стан, і часто людина з таким хибним уявленням усамітнюється у відлюдному місці, щоб, оспівуючи святе ім’я Господа, цілком усвідомити Господа Кр̣шн̣у. Але тому, хто ще не збагнув філософії свідомості Кр̣шн̣и, не радять оспівувати святе ім’я на відлюдді: так можна здобути лише дешеву популярність серед недосвідченої публіки. Арджуна також уявляв собі свідомість Кр̣шн̣и, буддгі-йоґу, або розвиток духовного знання за допомогою розуму, як відмову од активного життя з метою покаяння й аскетичного існування у відлюдному місці. Іншими словами, він хотів спритно уникнути боротьби, використовуючи на виправдання свідомість Кр̣шн̣и. Але, як щирий учень, він виклав суть справи своєму вчителеві і запитав Кр̣шн̣у, як йому бути надалі. І Господь Кр̣шн̣а вичерпно пояснив йому систему карма-йоґи, або діяльності в свідомості Кр̣шн̣и, про яку йде мова в цій главі.
▶ Бхакті Прадіп Тіртха:
Арджуна запитує поради при виборі між г’яною і кармою —
Арджуна сказав:
«О Джанардано! О Кешаво! Якщо Ти вважаєш, що відданий Богу буддƨі вищий за діяльність, то чому ж Ти втягуєш мене в цю жахливу битву? (1)
Арджуна сказав:
«О Джанардано! О Кешаво! Якщо Ти вважаєш, що відданий Богу буддƨі вищий за діяльність, то чому ж Ти втягуєш мене в цю жахливу битву? (1)
▶ Коментар:
Арджуна спитав: «О Джанардано (мучителю Своїх людей власною майєю), о Кешаво (владика Брахми та Шіви)! Якщо Ти вважаєш, що цілеспрямований, рішучий, чистий буддƨі, що заснований на відданости Богу, вищий за карму (діяльність), то чому ж Ти спонукаєш мене до цього жахливого кривавого діяння?
व्यामिश्रेणेव वाक्येन बुद्धिं मोहयसीव मे ।
तदेकं वद निश्चत्य येन श्रेयोऽहमाप्नुयाम् ॥२॥
вйа̄міш́рен̣ева ва̄кйена
двозначні слова (Твої)
буддƨім̇ моƨайасі̄ва ме
усвідомлення збентежили моє
тад екам̇ вада ніш́чітйа
тому одне cкажи безсумнівно
йена ш́рейо ’ƨам а̄пнуйа̄м
через що благо я зможу знайти
Мене заплутали Твої слова двозначні:
Ти то діяльність вихваляєш, то знання.
Тому вкажи одне, що допоможе
мені знайти найвище вічне благо?» (2)
▶ Примітки:
▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:
вйа̄міш́рен̣а іва (কোন স্থলে কর্ম্মের, কোন স্থলে জ্ঞানের প্রশংসারূপ নানাবিধ অর্থমিশ্রিত, Іноді вихваляючи дію, а іноді вихваляючи знання, та змішуючи різноманітні значення) ва̄кйена (বাক্যের দ্বারা, Своїми словами) ме (আমার, мій) буддƨім̇ (বুদ্ধিকে, буддхі) моƨайасі іва (বিমোহিতপ্রায় করিতেছ, майже збив з пантелику) тат (সুতরাং, тому) екам̇ (উভয়ের মধ্যে একটিকে, одне з двох) ніш́чітйа (নিশ্চিয় করিয়া, визнач безперечно) вада (বল, скажи) йена (যাহার দ্বারা, через що) аƨам (আমি, я) ш́рейаƨ̣ (মঙ্গল, вище благо) а̄пнуйа̄м (লাভ করিতে পারি, можу досягти) ॥২॥
.
কোন То স্থলে сферу কর্ম্মের діяльності, কোন а то স্থলে сферу জ্ঞানের знання প্রশংসারূপ вихваляєш, নানা-বিধ різноманітними অর্থমিশ্রিত змішаного змісту বাক্যের словами দ্বারা за допомогою আমার мій বুদ্ধিকে буддƨі সন্দেহযুক্ত করিতেছ сумнівом охоплюєш, অতএব тому এই цих উভয়ের обох মধ্যে між একটিকে одну নিশ্চয় করিয়া з певністю визначивши, উপদেশ কর пораду дай যাহার আশ্রয়ে від захистом якої আমি я মঙ্গল вище благо লাভ করিতে отримати পারি зможу ॥২॥
Твої слова, що містять різноманітні значення, викликають у мені сумнів. Ти то вихваляєш діяльність, то знання. Тому скажи мені з усією визначеністю, який із цих двох шляхів допоможе мені отримати вище благо? (2)
.
(1 english edition) mohayasi iva — You are practically bewildering; me — my; buddhim — intelligence; vakyena — by Your words; vyamisrena iva — with their mixed meanings, sometimes praising action and sometimes praising knowledge. tat — Therefore; niscitya — having ascertained; ekam — one of those; vada — please speak; yena — of that by which; aham — I; apnuyam — can obtain; sreyah — the greatest benefit.
My intelligence is confused by Your words. They appear to be ambiguous, sometimes supporting action and sometimes supporting knowledge. So please instruct me which of these two paths is most beneficial for me. (2) Твої слова ввели мене у замішання, здається, вони мають двояке значення, то підкреслюючи важливість дії, то знання. Тому, прошу Тебе, вкажи мені, який із цих двох шляхів буде найкращим для мене?
.
(2 english edition) mohayasi iva — You are bewildering; me — my; buddhim — intelligence; vākyena — by Your words; vyāmiśreṇa iva — by their ambiguous meanings, sometimes praising action and sometimes praising wisdom. tat — Therefore; niśchitya — ascertaining; ekam — one; vada — please say; yena — that by which; aham — I; āpnuyām — can obtain; śreyaḥ — the highest benefit.
I am confused by Your words. They appear to be ambiguous, sometimes supporting action and sometimes supporting wisdom. So please tell me, which is the most beneficial path for me to take? (2) Мене спантеличують Твої слова, оскільки вони звучать двозначно, то вказуючи на важливість дії, то підкреслюючи значення мудрості. Тому, прошу Тебе, визнач, яким шляхом мені краще йти?
.
কোন То স্থলে сферу কর্ম্মের діяльності, কোন а то স্থলে сферу জ্ঞানের знання প্রশংসারূপ вихваляєш, নানা-বিধ різноманітними অর্থমিশ্রিত змішаного змісту বাক্যের словами দ্বারা за допомогою আমার мій বুদ্ধিকে буддƨі সন্দেহযুক্ত করিতেছ сумнівом охоплюєш, অতএব тому এই цих উভয়ের обох মধ্যে між একটিকে одну নিশ্চয় করিয়া з певністю визначивши, উপদেশ কর пораду дай যাহার আশ্রয়ে від захистом якої আমি я মঙ্গল вище благо লাভ করিতে отримати পারি зможу ॥২॥
Твої слова, що містять різноманітні значення, викликають у мені сумнів. Ти то вихваляєш діяльність, то знання. Тому скажи мені з усією визначеністю, який із цих двох шляхів допоможе мені отримати вище благо? (2)
.
(1 english edition) mohayasi iva — You are practically bewildering; me — my; buddhim — intelligence; vakyena — by Your words; vyamisrena iva — with their mixed meanings, sometimes praising action and sometimes praising knowledge. tat — Therefore; niscitya — having ascertained; ekam — one of those; vada — please speak; yena — of that by which; aham — I; apnuyam — can obtain; sreyah — the greatest benefit.
My intelligence is confused by Your words. They appear to be ambiguous, sometimes supporting action and sometimes supporting knowledge. So please instruct me which of these two paths is most beneficial for me. (2) Твої слова ввели мене у замішання, здається, вони мають двояке значення, то підкреслюючи важливість дії, то знання. Тому, прошу Тебе, вкажи мені, який із цих двох шляхів буде найкращим для мене?
.
(2 english edition) mohayasi iva — You are bewildering; me — my; buddhim — intelligence; vākyena — by Your words; vyāmiśreṇa iva — by their ambiguous meanings, sometimes praising action and sometimes praising wisdom. tat — Therefore; niśchitya — ascertaining; ekam — one; vada — please say; yena — that by which; aham — I; āpnuyām — can obtain; śreyaḥ — the highest benefit.
I am confused by Your words. They appear to be ambiguous, sometimes supporting action and sometimes supporting wisdom. So please tell me, which is the most beneficial path for me to take? (2) Мене спантеличують Твої слова, оскільки вони звучать двозначно, то вказуючи на важливість дії, то підкреслюючи значення мудрості. Тому, прошу Тебе, визнач, яким шляхом мені краще йти?
▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:
вйа̄міш́рен̣а — двозначним; іва — звичайно; ва̄кйена — словом; буддƨім — інтелект; моƨайасі — Ти збиваєш з пантелику; іва — звичайно; ме — мій; тат — тому; екам — тільки одне; вада — будь ласка, скажи; ніш́чітйа — переконуючи; йена — котрим; ш́рейаƨ̣ — справжня користь; аƨам — я; а̄пнуйа̄м — можу мати.
Мій розум збентежений Твоїми двозначними повчаннями. Тому, прошу Тебе, скажи з певністю, що є найкращим для мене. (2)
У попередній главі, яка є ніби прелюдією до Бгаґавад-ґı̄ти, описано багато різних шляхів: са̄н̇кгйа-йоґу, буддгі-йоґу, опанування почуттів за допомогою розуму, безкорисливу діяльність і становище неофіта. Все це було подано без особливої системи. Але потрібний упорядкований опис усього шляху, щоб мати уявлення, як зробити нашу діяльність свідомою. Тому Арджуна хоче з’ясувати ті питання, які здаються незрозумілими, щоб надалі кожна пересічна людина могла зрозуміти їх і уникнути помилкових тлумачень. Хоча Кр̣шн̣а й не прагнув заплутати Арджуну, жонґлюючи словами, поки що Арджуна не зрозумів суті свідомості Кр̣шн̣и — ні як бездіяльності, ні як активного служіння. Іншими словами, своїми питаннями він розчищає шлях до свідомості Кр̣шн̣и всім тим, хто дійсно прагне зрозуміти тайну Бгаґавад-ґı̄ти.
Мій розум збентежений Твоїми двозначними повчаннями. Тому, прошу Тебе, скажи з певністю, що є найкращим для мене. (2)
У попередній главі, яка є ніби прелюдією до Бгаґавад-ґı̄ти, описано багато різних шляхів: са̄н̇кгйа-йоґу, буддгі-йоґу, опанування почуттів за допомогою розуму, безкорисливу діяльність і становище неофіта. Все це було подано без особливої системи. Але потрібний упорядкований опис усього шляху, щоб мати уявлення, як зробити нашу діяльність свідомою. Тому Арджуна хоче з’ясувати ті питання, які здаються незрозумілими, щоб надалі кожна пересічна людина могла зрозуміти їх і уникнути помилкових тлумачень. Хоча Кр̣шн̣а й не прагнув заплутати Арджуну, жонґлюючи словами, поки що Арджуна не зрозумів суті свідомості Кр̣шн̣и — ні як бездіяльності, ні як активного служіння. Іншими словами, своїми питаннями він розчищає шлях до свідомості Кр̣шн̣и всім тим, хто дійсно прагне зрозуміти тайну Бгаґавад-ґı̄ти.
▶ Бхакті Прадіп Тіртха:
Ти бентежиш мене словами, які здаються мені двозначними. Тож порадь мені однозначно лише одне з них, дотримуючись якого, я зможу досягти блага. (2)
Слова Твоїх порад здаються мені двозначними і незрозумілими через моє обмежене усвідомлення. Тож скажи мені напевне, який шлях є єдино правильний для мене. В одному місці прославляється бƨакті-йоґа (чиста відданість Богу), досяжну лише благословенням справжніх відданих; в іншому — карма-йоґа, тобто виконання обов’язків без бажання плодів діяльності. Тому я (Арджуна) зрозумів, що обов’язок саттвіків вищий за обов’язок раджасів і що саттвіка-ґ’яна, або знання, хоч і саттвічне за своєю природою, є вищим за обов’язок саттвіків. Але бƨакті-йоґа вища за все це. Якщо Ти вважаєш мене непридатним для бƨакті-йоґи, будь ласка, навчи мене такої саттвіка-ґ’яни, або мудрості, що дасть мені змогу скинути ярмо мирського рабства. Нішкама-карма-йоґа здається мені кращою за корисливу діяльність. Тож скажи мені, о Кришно, що буде для мене найкращим.
Слова Твоїх порад здаються мені двозначними і незрозумілими через моє обмежене усвідомлення. Тож скажи мені напевне, який шлях є єдино правильний для мене. В одному місці прославляється бƨакті-йоґа (чиста відданість Богу), досяжну лише благословенням справжніх відданих; в іншому — карма-йоґа, тобто виконання обов’язків без бажання плодів діяльності. Тому я (Арджуна) зрозумів, що обов’язок саттвіків вищий за обов’язок раджасів і що саттвіка-ґ’яна, або знання, хоч і саттвічне за своєю природою, є вищим за обов’язок саттвіків. Але бƨакті-йоґа вища за все це. Якщо Ти вважаєш мене непридатним для бƨакті-йоґи, будь ласка, навчи мене такої саттвіка-ґ’яни, або мудрості, що дасть мені змогу скинути ярмо мирського рабства. Нішкама-карма-йоґа здається мені кращою за корисливу діяльність. Тож скажи мені, о Кришно, що буде для мене найкращим.
श्रीभगवानुवाच ।
लोकेऽस्मिन्द्विविधा निष्ठा पुरा प्रोक्ता मयानघ ।
ज्ञानयोगेन साङ्ख्यानां कर्म्मयोगेन योगिनाम् ॥३॥
ш́рі̄-бƨаґава̄н ува̄ча
локе ’смін дві-відƨа̄ ніш̣т̣ƨа̄
у світі цьому два типи віри (шляхи)
пура̄ прокта̄ майа̄наґƨа
раніше описана Мною, безгрішний
джн̃а̄на-йоґена са̄н̇кхйа̄на̄м̇
через знання єднаючи просвітлених
карма-йоґена йоґіна̄м
через дію єднаючи йогів
Промовив Усевишній: «О безгрішний!
Два типи віри є у цьому світі,
які Я описав тобі раніше.
Для мудрих — це духовні одкровення,
(коли у зреченні вони знання шукають).
Для йогів — безкорисливі діяння,
(коли у справах лиш на Бога уповають). (3)
▶ Примітки:
▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:
ш́рı̄-бƨаґава̄н ува̄ча (শ্রীভগবান্ বলিলেন, Верховний Господь промовив:) [ƨе] анаґƨа (হে নিষ্পাপ অর্জ্জুন! О безгрішний Арджуно!) асмін локе (এই জগতে, У цьому світі) дві-відƨа̄ (দুই প্রকার, дві типи) нішт̣ƨа̄ (নিষ্ঠার কথা, віри) майа̄ (মৎ কৃর্ত্তৃক, Мною) пура̄ (পূর্ব্ব অধ্যায়ে, у попередній главі) прокта̄ (উক্ত হইয়াছে, було розказано). са̄н̇кхйа̄на̄м (চিদনুভব যুক্ত জ্ঞানিগণের, Для мудреців, обізнаних у світі духовної свідомості) джн̃а̄на-йоґена (জ্ঞানযোগের দ্বারা, є шлях духовного пробудження) йоґіна̄м (জড়ানুভবপ্রধান সাধকদিগের, для тих шукачів, хто зосереджений на матеріальному досвіді) карма-йоґена (ঈশ্বরে অর্পিত নিষ্কাম কর্ম্মযোগ দ্বারা, є шлях нишка̄ма-карма-йоґи, в якому всі плоди діяльності присвячуються Богу) [ніш̣т̣ха̄ стха̄піта̄] (মর্য্যাদা স্থাপিত হইয়াছে, тим самим встановлюючи стандарти віри) ॥৩॥
.
শ্রীভগবান্ Всевишній কহিলেন сказав: হে অনঘ О безгрішний! ইহলোকে У цьому світі যে দুইপ্রকার নিষ্ঠার বিষয় що стосовно двох типів віри পূর্ব্ব অধ্যায়ে у попередній главі আমি Я বর্ণন করিয়াছি описав. উহাতে У цьому описі চিদনুভবযুক্ত জ্ঞানিদিগের для мудреців, що покладаються на свої духовні прозріння, জ্ঞানযোগের দ্বারা завдяки ґ’яна-йозі, шляху духовного пробудження, জড়ানুভব প্রধান সাধকগণের та для шукачів, що спираються головним чином на мирський досвід ভগবদর্পিত নিষ্কাম কর্ম্ম যোগদ্বারা завдяки присвяченому Богу шляху безкорисливих вчинків মাত্র лише як ভক্তিযোগ সাধনের নিম্ন সীমা практику початкових ступенів бƨакті-йоґи নির্দ্ধরণ করিয়াছি визначив. বস্তুতঃ Насправді ভক্তিভূমি লাভ করিবার для досягнення землі бƨакті, відданості Богу সোপান сходи একই єдині আরোহিদিগের для піднімаючихся, яких অবস্থাক্রমে নিষ্ঠাই згідно з їхньою вірою কেবল тільки দুই дві প্রকার типи হয় є ॥৩॥
Верховний Господь відповів: Я вже описав два типи віри, що існують у цьому світі для самопізнання. Я встановив, що мудреці, які покладаються на свої духовні прозріння на шляху духовного пробудження (ґ’яна-йозі), та ті шукачі, що спираються головним чином на мирський досвід присвячених Богу дій на шляху безкорисливих вчинків (карма-йозі) діють лише у межах практики початкових ступенів бƨакті-йоґи. Насправді, сходи, що ведуть до землі відданості Богу, єдині, тоді як ті шукачі, хто йдуть ними, мають один із двох типів віри. (3)
.
(1 english edition) sri bhagavan uvaca — The Lord said: (he) anagha — O sinless Arjuna; asmin loke — in this world; dvi-vidha — two kinds; nistha — of faith; prokta — have been spoken of; maya — by Me; pura — previously (Chapter 2). sankhyanam — Of the learned, who are active in the conscious world; (nistha sthapita) — faith is established; jnana-yogena — by the yoga path of knowledge; yoginam — and of those endeavorers who are predominantly active in the plane of mundane experience; (nistha sthapita) -faith is established; karma-yogena — by the yoga path of dutifully offering one’s unmotivated actions to the Lord.
The Supreme Lord replied: I have already described the two types of faith to be found in this world. I have established that the learned who are aware of the conscious world, and those who are mainly active in the mundane plane, both engage in the (rudimentary) practice of the path of devotion (sadhana bhakti-yoga) by respectively following the path of knowledge and the path of selfless action offered to the Lord. Actually, the staircase leading to the land of dedication is one, while only faith is twofold, according to the steps attained by the aspirants. (3) Верховний Господь відповів: Я розкрив два напрямки духовного шляху, які існують у цьому світі. Я визначив, що просвітлені особи та ті, хто активно діє у матеріальному світі, обидва практикують основи шляху відданости (садƨана-бƨакті-йоґа), обираючи шлях пізнання або безкорисливої діяльности згідно з вказівками Господа. Насправді, сходи, що ведуть до землі відданості Богу, єдині, тоді як тільки віра є подвійною, відповідно до сходинок, яких досягають шукачі.
.
(2 english edition) śrī-bhagavān uvācha — The Lord said: (he) anagha — O sinless Arjuna; asmin loke — in this world; dvi-vidhā niṣṭhā — two ways; proktā — have been spoken of; mayā — by Me; purā — in the previous chapter: (niṣṭhā sthāpitā) — the established practice; sāṅkhyānām — of the realised; jñāna-yogena — by the yoga of knowledge; (niṣṭhā sthāpitā) — and the established practice; yoginām — of those engaged in action in the world; karma-yogena — by the yoga of selfless action. [3]
The Supreme Lord replied: O sinless one, I have described the two paths to be found in this world—the yoga of wisdom practised by the realised and the yoga of selfless action practised by those active in the world. (Both paths touch the beginnings of devotional practice since the ladder to the plane of devotion is one, while the practice is twofold according to the stage attained.) (3) Верховний Господь відповів: О безгрішний, Я визначив два шляхи духовного зростання: йоґу мудрости для тих, хто шукає внутрішнього прозріння, і йоґу діяльності без прихильності до плодів для активних у світі. (Ці шляхи є ступенями до одного шляху відданості Богу, вони різні у своїй практиці, але єдиною є їхня мета).
.
শ্রীভগবান্ Всевишній কহিলেন сказав: হে অনঘ О безгрішний! ইহলোকে У цьому світі যে দুইপ্রকার নিষ্ঠার বিষয় що стосовно двох типів віри পূর্ব্ব অধ্যায়ে у попередній главі আমি Я বর্ণন করিয়াছি описав. উহাতে У цьому описі চিদনুভবযুক্ত জ্ঞানিদিগের для мудреців, що покладаються на свої духовні прозріння, জ্ঞানযোগের দ্বারা завдяки ґ’яна-йозі, шляху духовного пробудження, জড়ানুভব প্রধান সাধকগণের та для шукачів, що спираються головним чином на мирський досвід ভগবদর্পিত নিষ্কাম কর্ম্ম যোগদ্বারা завдяки присвяченому Богу шляху безкорисливих вчинків মাত্র лише як ভক্তিযোগ সাধনের নিম্ন সীমা практику початкових ступенів бƨакті-йоґи নির্দ্ধরণ করিয়াছি визначив. বস্তুতঃ Насправді ভক্তিভূমি লাভ করিবার для досягнення землі бƨакті, відданості Богу সোপান сходи একই єдині আরোহিদিগের для піднімаючихся, яких অবস্থাক্রমে নিষ্ঠাই згідно з їхньою вірою কেবল тільки দুই дві প্রকার типи হয় є ॥৩॥
Верховний Господь відповів: Я вже описав два типи віри, що існують у цьому світі для самопізнання. Я встановив, що мудреці, які покладаються на свої духовні прозріння на шляху духовного пробудження (ґ’яна-йозі), та ті шукачі, що спираються головним чином на мирський досвід присвячених Богу дій на шляху безкорисливих вчинків (карма-йозі) діють лише у межах практики початкових ступенів бƨакті-йоґи. Насправді, сходи, що ведуть до землі відданості Богу, єдині, тоді як ті шукачі, хто йдуть ними, мають один із двох типів віри. (3)
.
(1 english edition) sri bhagavan uvaca — The Lord said: (he) anagha — O sinless Arjuna; asmin loke — in this world; dvi-vidha — two kinds; nistha — of faith; prokta — have been spoken of; maya — by Me; pura — previously (Chapter 2). sankhyanam — Of the learned, who are active in the conscious world; (nistha sthapita) — faith is established; jnana-yogena — by the yoga path of knowledge; yoginam — and of those endeavorers who are predominantly active in the plane of mundane experience; (nistha sthapita) -faith is established; karma-yogena — by the yoga path of dutifully offering one’s unmotivated actions to the Lord.
The Supreme Lord replied: I have already described the two types of faith to be found in this world. I have established that the learned who are aware of the conscious world, and those who are mainly active in the mundane plane, both engage in the (rudimentary) practice of the path of devotion (sadhana bhakti-yoga) by respectively following the path of knowledge and the path of selfless action offered to the Lord. Actually, the staircase leading to the land of dedication is one, while only faith is twofold, according to the steps attained by the aspirants. (3) Верховний Господь відповів: Я розкрив два напрямки духовного шляху, які існують у цьому світі. Я визначив, що просвітлені особи та ті, хто активно діє у матеріальному світі, обидва практикують основи шляху відданости (садƨана-бƨакті-йоґа), обираючи шлях пізнання або безкорисливої діяльности згідно з вказівками Господа. Насправді, сходи, що ведуть до землі відданості Богу, єдині, тоді як тільки віра є подвійною, відповідно до сходинок, яких досягають шукачі.
.
(2 english edition) śrī-bhagavān uvācha — The Lord said: (he) anagha — O sinless Arjuna; asmin loke — in this world; dvi-vidhā niṣṭhā — two ways; proktā — have been spoken of; mayā — by Me; purā — in the previous chapter: (niṣṭhā sthāpitā) — the established practice; sāṅkhyānām — of the realised; jñāna-yogena — by the yoga of knowledge; (niṣṭhā sthāpitā) — and the established practice; yoginām — of those engaged in action in the world; karma-yogena — by the yoga of selfless action. [3]
The Supreme Lord replied: O sinless one, I have described the two paths to be found in this world—the yoga of wisdom practised by the realised and the yoga of selfless action practised by those active in the world. (Both paths touch the beginnings of devotional practice since the ladder to the plane of devotion is one, while the practice is twofold according to the stage attained.) (3) Верховний Господь відповів: О безгрішний, Я визначив два шляхи духовного зростання: йоґу мудрости для тих, хто шукає внутрішнього прозріння, і йоґу діяльності без прихильності до плодів для активних у світі. (Ці шляхи є ступенями до одного шляху відданості Богу, вони різні у своїй практиці, але єдиною є їхня мета).
▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:
ш́рı̄-бƨаґава̄н ува̄ча — Верховний Бог-Особа сказав; локе — у світі; асмін — цьому; дві-відƨа̄ — два різновиди; нішт̣ƨа̄ — віра; пура̄ — раніше; прокта̄ — було сказано; майа̄ — Мною; анаґƨа — о безгрішний; джн̃а̄на-йоґена — зв’язком на шляху знання; са̄н̇кхйа̄на̄м — філософів-емпіриків; карма-йоґена — зв’язком на шляху відданості; йоґіна̄м — відданих.
Верховний Бог-Особа сказав: О безгрішний Арджуно, Я вже пояснив тобі, що є два класи людей, які намагаються усвідомити себе. Одні схильні робити це за допомогою емпіричних філософських міркувань, інші — шляхом відданого служіння Господу. (3)
У тридцять дев’ятому вірші другої глави Господь описав два різних шляхи: шлях са̄н̇кгйа-йоґи та шлях карма-йоґи, або буддгі-йоґи. В цьому вірші Господь пояснює те ж саме більш вичерпно. Са̄н̇кгйа-йоґа, або аналітичне пізнання природи духу та матерії — це предмет вивчення для людей, які схильні до роздумів і намагаються збагнути стан речей за допомогою експериментального пізнання та філософського пошуку. Люди іншого типу діють в свідомості Кр̣шн̣и, як про це сказано в шістдесят першому вірші другої глави. Також в тридцять дев’ятому вірші Господь пояснює, що людина, яка діє згідно з засадами буддгі-йоґи, або свідомості Кр̣шн̣и, визволяється з кайданів карми. Більше того, цей спосіб не має вад. Той же самий принцип ще докладніше викладено в шістдесят першому тексті: буддгі-йоґа означає, що людина цілком залежить від Всевишнього (тобто від Кр̣шн̣и) і таким чином дуже легко керує своїми чуттями. Отже, обидві ці системи йоґи взаємозалежні, як релігія і філософія. Релігія без філософії — просто сентиментальність, а часом і фанатизм, тоді як філософія без релігії є ні що інше, як розумування. Кінцевою метою є Кр̣шн̣а, і тому філософи, які щиро провадять пошуки Абсолютної Істини, врешті-решт теж приходять до усвідомлення Кр̣шн̣и. Це також стверджується в Бгаґавад-ґı̄ті. Весь спосіб полягає в усвідомленні реального становища свого «я» стосовно Верховної Душі. Кружний шлях філософських роздумів може з часом вивести до свідомості Кр̣шн̣и, але найкраще — мати безпосередній зв’язок із свідомістю Кр̣шн̣и. Шлях свідомості Кр̣шн̣и досконалий, бо він не залежить від очищення чуттів за допомогою філософських міркувань. Безпосереднє віддане служіння, тобто свідомість Кр̣шн̣и, неважкий і піднесений шлях, й водночас воно само по собі є методом очищення.
Верховний Бог-Особа сказав: О безгрішний Арджуно, Я вже пояснив тобі, що є два класи людей, які намагаються усвідомити себе. Одні схильні робити це за допомогою емпіричних філософських міркувань, інші — шляхом відданого служіння Господу. (3)
У тридцять дев’ятому вірші другої глави Господь описав два різних шляхи: шлях са̄н̇кгйа-йоґи та шлях карма-йоґи, або буддгі-йоґи. В цьому вірші Господь пояснює те ж саме більш вичерпно. Са̄н̇кгйа-йоґа, або аналітичне пізнання природи духу та матерії — це предмет вивчення для людей, які схильні до роздумів і намагаються збагнути стан речей за допомогою експериментального пізнання та філософського пошуку. Люди іншого типу діють в свідомості Кр̣шн̣и, як про це сказано в шістдесят першому вірші другої глави. Також в тридцять дев’ятому вірші Господь пояснює, що людина, яка діє згідно з засадами буддгі-йоґи, або свідомості Кр̣шн̣и, визволяється з кайданів карми. Більше того, цей спосіб не має вад. Той же самий принцип ще докладніше викладено в шістдесят першому тексті: буддгі-йоґа означає, що людина цілком залежить від Всевишнього (тобто від Кр̣шн̣и) і таким чином дуже легко керує своїми чуттями. Отже, обидві ці системи йоґи взаємозалежні, як релігія і філософія. Релігія без філософії — просто сентиментальність, а часом і фанатизм, тоді як філософія без релігії є ні що інше, як розумування. Кінцевою метою є Кр̣шн̣а, і тому філософи, які щиро провадять пошуки Абсолютної Істини, врешті-решт теж приходять до усвідомлення Кр̣шн̣и. Це також стверджується в Бгаґавад-ґı̄ті. Весь спосіб полягає в усвідомленні реального становища свого «я» стосовно Верховної Душі. Кружний шлях філософських роздумів може з часом вивести до свідомості Кр̣шн̣и, але найкраще — мати безпосередній зв’язок із свідомістю Кр̣шн̣и. Шлях свідомості Кр̣шн̣и досконалий, бо він не залежить від очищення чуттів за допомогою філософських міркувань. Безпосереднє віддане служіння, тобто свідомість Кр̣шн̣и, неважкий і піднесений шлях, й водночас воно само по собі є методом очищення.
▶ Бхакті Прадіп Тіртха:
Відповідь Господа: два шляхи до однієї мети —
Верховний Господь сказав:
«О безгрішний Арджуно! У цьому світі існує два типи віри, про які Я вже згадував раніше. Послідовники санкх’я-йоґи вірять у шлях пізнання, а йоґи — у шлях безкорисливої дії. (3)
Благословенний Господь сказав: «О безгрішний! Те, що Я сказав у попередньому розділі, зовсім не означає, що обидва процеси — санкх’я-йоґа і карма-йоґа — можуть незалежно один від одного привести людину до Мокші, тобто усвідомлення себе і Бога. Ґ’яна-йоґа, призначена для ґ’янів, не є єдиним шляхом звільнення, але є й інший шлях, який називається карма-йога, і який так само добре підходить для кармів. Для досягнення Мокші немає іншого шляху, окрім бƨакті-йоґи. Але є два інші висхідні процеси для досягнення цієї мети. Процес, яким ідуть ті, хто має чистий буддƨі, називається ґ’яна-йоґа. Вони мають ніштху, тобто віру в санкх’я-ґ’яна-йоґу, або принцип розрізнення. Вони не покладаються на віру у карма-йогу для очищення свого серця. Вони вірять, що віра у санкх’я-ґ’яна-йогу врешті-решт приведе їх до досягнення Мокші. Ті, хто мислять мирськими категоріями, спочатку вдаються до нішкама-карма-йоґи, або принципу безкорисливої дії, присвячують плоди своїх дій Верховному Господу, поступово усвідомлюють санкх’я-ґ’яна-йогу і врешті-решт досягають Мокші, слідуючи шляху бƨакті. Насправді це лише один шлях, що веде до духовного усвідомлення себе і Бога, і це — бƨакті-йоґа. Ті, хто йдуть висхідним шляхом, щоб досягти Мокші, дотримуються або ґ’яна-йоґи, або карма-йоги. Але ті, хто йдуть низхідним шляхом, щоб досягти Мокші, добре знають, що бƨакті-йога — це єдиний шлях до усвідомлення власного справжнього «я» і Бога.
Верховний Господь сказав:
«О безгрішний Арджуно! У цьому світі існує два типи віри, про які Я вже згадував раніше. Послідовники санкх’я-йоґи вірять у шлях пізнання, а йоґи — у шлях безкорисливої дії. (3)
Благословенний Господь сказав: «О безгрішний! Те, що Я сказав у попередньому розділі, зовсім не означає, що обидва процеси — санкх’я-йоґа і карма-йоґа — можуть незалежно один від одного привести людину до Мокші, тобто усвідомлення себе і Бога. Ґ’яна-йоґа, призначена для ґ’янів, не є єдиним шляхом звільнення, але є й інший шлях, який називається карма-йога, і який так само добре підходить для кармів. Для досягнення Мокші немає іншого шляху, окрім бƨакті-йоґи. Але є два інші висхідні процеси для досягнення цієї мети. Процес, яким ідуть ті, хто має чистий буддƨі, називається ґ’яна-йоґа. Вони мають ніштху, тобто віру в санкх’я-ґ’яна-йоґу, або принцип розрізнення. Вони не покладаються на віру у карма-йогу для очищення свого серця. Вони вірять, що віра у санкх’я-ґ’яна-йогу врешті-решт приведе їх до досягнення Мокші. Ті, хто мислять мирськими категоріями, спочатку вдаються до нішкама-карма-йоґи, або принципу безкорисливої дії, присвячують плоди своїх дій Верховному Господу, поступово усвідомлюють санкх’я-ґ’яна-йогу і врешті-решт досягають Мокші, слідуючи шляху бƨакті. Насправді це лише один шлях, що веде до духовного усвідомлення себе і Бога, і це — бƨакті-йоґа. Ті, хто йдуть висхідним шляхом, щоб досягти Мокші, дотримуються або ґ’яна-йоґи, або карма-йоги. Але ті, хто йдуть низхідним шляхом, щоб досягти Мокші, добре знають, що бƨакті-йога — це єдиний шлях до усвідомлення власного справжнього «я» і Бога.
न कर्म्मणामनारम्भान्नैष्कर्म्म्यं पुरुषोऽश्नुते ।
न च सन्न्यसनादेव सिद्धिं समधिगच्छति ॥४॥
на карман̣а̄м ана̄рамбƨа̄н
не обов’язків ігноруванням
наіш̣кармйам̇ пуруш̣о ’ш́нуте
свободу від карми людина здобуває
на ча саннйасана̄д ева
не і зреченням лише
сіддƨім̇ самадƨіґаччхаті
досконалість досягає
Хто не виконує обов’язків своїх,
(які заповіли́ святі писання),
як може він позбавлення здобути
від наслідків своїх же власних дій?
Адже не можна зреченням одним
сягнути досконалості хоч в чомусь. (4)
▶ Примітки:
▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:
пурушаƨ̣ (পুরুষ, Людина) карман̣а̄м (শাস্ত্রীয় কর্ম্মের, обов’язків, що приписують священні писання) ана̄рамбƨа̄т (অনুষ্ঠান না করিয়া, без попереднього виконання) наішкармйам̇ (কর্ম্মাতীত চৈতন্যাবস্থা, стану духовної свідомості поза матеріальною діяльністю) на аш́нуте (লাভ করিতে পারে না, не може досягти). саннйасана̄т ева ча (কেবল্ শাস্ত্রীয় কর্ম্ম পরিত্যাগ করিলেই, Просто відмовившись від приписаних обов’язків) сіддƨім̇ (সিদ্ধি, досконалості) на самадƨіґаччхаті (লাভ করিতে পারে না, також не досягне).
.
পুরুষ Людина, শাস্ত্রীয় що приписані কর্ম্মের обов’язки অনুষ্ঠান না করিলে не виконує, নৈষ্কর্ম্ম্যরূপ জ্ঞান духовного знання поза впливом карми লাভ করিতে досягти পারে না не може. অশুদ্ধচিত্ত ব্যক্তি Особа з нечистим серцем শাস্ত্রীয় приписані কর্ম্ম обов’язки পরিত্যাগ করিয়া ігноруючи, কিরূপে яким чином সিদ্ধিলাভ досконалості করিবে досягне? ॥৪॥
Не виконуючи обов’язків, що приписують Священні Писання, людина не може досягти знання, яке веде до свободи від дій та їхніх наслідків. Як людина з нечистим серцем може досягти досконалості, ігноруючи свої обов’язки?
(4)
.
(1 english edition) purusah — A person; na asnute — cannot attain; naiskarmyam — to the state of spiritual consciousness beyond material activity; anarambhat — without first performing; karmanam — scripturally prescribed duties; na samadhigacchati — and he cannot attain to; siddhim — perfection; sannyasanat eva ca — merely by renouncing prescribed duties.
Without performing scripturally enjoined duties, one cannot attain knowledge leading to freedom from action and reaction. How can a person of impure heart obtain perfection by abandoning his prescribed duties? (4) Не виконуючи обов’язків, що приписують Священні Писання, людина не може досягти знання, яке веде до свободи від дій та їхніх наслідків. Як людина з нечистим серцем може досягти досконалості, ігноруючи свої обов’язки?
.
(2 english edition) puruṣaḥ — A person; na aśnute — cannot attain; naiṣkarmyam — to the state of spiritual consciousness beyond material activity; anārambhāt — by refraining from; karmaṇām — (scripturally prescribed) actions; na samadhigachchhati — and he cannot attain; siddhim — fulfillment, perfection; sannyasanāt eva cha — by renunciation alone.
One cannot attain freedom from action by refraining from action. Nor can one attain fulfillment by renunciation alone. (4) Не можна досягти свободи від дії, просто утримуючись від дії. Так само не можна досягти самореалізації лише тільки через відречення.
.
পুরুষ Людина, শাস্ত্রীয় що приписані কর্ম্মের обов’язки অনুষ্ঠান না করিলে не виконує, নৈষ্কর্ম্ম্যরূপ জ্ঞান духовного знання поза впливом карми লাভ করিতে досягти পারে না не може. অশুদ্ধচিত্ত ব্যক্তি Особа з нечистим серцем শাস্ত্রীয় приписані কর্ম্ম обов’язки পরিত্যাগ করিয়া ігноруючи, কিরূপে яким чином সিদ্ধিলাভ досконалості করিবে досягне? ॥৪॥
Не виконуючи обов’язків, що приписують Священні Писання, людина не може досягти знання, яке веде до свободи від дій та їхніх наслідків. Як людина з нечистим серцем може досягти досконалості, ігноруючи свої обов’язки?
(4)
.
(1 english edition) purusah — A person; na asnute — cannot attain; naiskarmyam — to the state of spiritual consciousness beyond material activity; anarambhat — without first performing; karmanam — scripturally prescribed duties; na samadhigacchati — and he cannot attain to; siddhim — perfection; sannyasanat eva ca — merely by renouncing prescribed duties.
Without performing scripturally enjoined duties, one cannot attain knowledge leading to freedom from action and reaction. How can a person of impure heart obtain perfection by abandoning his prescribed duties? (4) Не виконуючи обов’язків, що приписують Священні Писання, людина не може досягти знання, яке веде до свободи від дій та їхніх наслідків. Як людина з нечистим серцем може досягти досконалості, ігноруючи свої обов’язки?
.
(2 english edition) puruṣaḥ — A person; na aśnute — cannot attain; naiṣkarmyam — to the state of spiritual consciousness beyond material activity; anārambhāt — by refraining from; karmaṇām — (scripturally prescribed) actions; na samadhigachchhati — and he cannot attain; siddhim — fulfillment, perfection; sannyasanāt eva cha — by renunciation alone.
One cannot attain freedom from action by refraining from action. Nor can one attain fulfillment by renunciation alone. (4) Не можна досягти свободи від дії, просто утримуючись від дії. Так само не можна досягти самореалізації лише тільки через відречення.
▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:
на — без; карман̣а̄м — визначених обов’язків; ана̄рамбƨа̄т — невиконанням; наішкармйам — звільнення від наслідків; пурушаƨ̣ — людина; аш́нуте — досягає; на — ні; ча — також; саннйасана̄т — шляхом відречення; ева — просто; сіддƨім — успіх; самадƨіґаччхаті — досягає.
Неможливо звільнитись від кармічних наслідків, просто відмовившись од діяльності, як і не можна одним лише відреченням досягти досконалості. (4)
Жити у відреченні може людина, що пройшла через очищення, яке полягає у виконанні визначених обов’язків. Ці обов’язки й було встановлено на те, щоб очистити серця матеріалістичних людей. Якщо людина одразу перейде до четвертої стадії життя (саннйа̄си), не пройшовши крізь очищення, це не принесе їй успіху. Філософи-емпірики вважають, що просто прийнявши саннйа̄су, або відмовившись од матеріальної кармічної діяльності, людина одразу ж уподібнюється На̄ра̄йан̣і. Але Господь Кр̣шн̣а не схвалює такого підходу. Без очищення серця саннйа̄са лише порушує суспільний устрій. З іншого боку, якщо хтось присвячує себе трансцендентному служінню Господеві (буддгі-йозі), нехай він і не виконує своїх визначених обов’язків, якого б поступу він не досяг на такому шляху — Господь все прийме. Св-алпам апй асйа дгармасйа тра̄йате махато бгайа̄т. Навіть незначний поступ на шляху відданого служіння допомагає людині подолати найбільші труднощі.
Неможливо звільнитись від кармічних наслідків, просто відмовившись од діяльності, як і не можна одним лише відреченням досягти досконалості. (4)
Жити у відреченні може людина, що пройшла через очищення, яке полягає у виконанні визначених обов’язків. Ці обов’язки й було встановлено на те, щоб очистити серця матеріалістичних людей. Якщо людина одразу перейде до четвертої стадії життя (саннйа̄си), не пройшовши крізь очищення, це не принесе їй успіху. Філософи-емпірики вважають, що просто прийнявши саннйа̄су, або відмовившись од матеріальної кармічної діяльності, людина одразу ж уподібнюється На̄ра̄йан̣і. Але Господь Кр̣шн̣а не схвалює такого підходу. Без очищення серця саннйа̄са лише порушує суспільний устрій. З іншого боку, якщо хтось присвячує себе трансцендентному служінню Господеві (буддгі-йозі), нехай він і не виконує своїх визначених обов’язків, якого б поступу він не досяг на такому шляху — Господь все прийме. Св-алпам апй асйа дгармасйа тра̄йате махато бгайа̄т. Навіть незначний поступ на шляху відданого служіння допомагає людині подолати найбільші труднощі.
▶ Бхакті Прадіп Тіртха:
Необхідність виконання прописаних обов’язків —
Людина не досягає стадії істинного знання, не виконуючи дій, викладених у священних писаннях, і не досягає кінцевої мети, відрікаючись від них. (4)
Стадії нішкама-карми, або безкорисливої дії з її плодами, присвяченими Верховному Господеві, і стадії санн’яси, тобто зречення від дії з прагненням істинного знання, неможливо досягти, не дотримуючись суспільно-релігійних обов’язків, які затверджені священними писаннями. Ігнорування духовних обрядів робить серце нечистим, а нечисте серце не може досягти Мокші, тобто найвищої мети.
Людина не досягає стадії істинного знання, не виконуючи дій, викладених у священних писаннях, і не досягає кінцевої мети, відрікаючись від них. (4)
Стадії нішкама-карми, або безкорисливої дії з її плодами, присвяченими Верховному Господеві, і стадії санн’яси, тобто зречення від дії з прагненням істинного знання, неможливо досягти, не дотримуючись суспільно-релігійних обов’язків, які затверджені священними писаннями. Ігнорування духовних обрядів робить серце нечистим, а нечисте серце не може досягти Мокші, тобто найвищої мети.
न हि कश्चत्क्षणमपि जातु तिष्ठत्यकर्म्मकृत् ।
कार्य्यते ह्यवशः कर्म्म सर्व्वः प्रकृतिजैर्गुणैः ॥५॥
на ƨі каш́чіт кш̣ан̣ам апі
не ! будь-хто на мить навіть
джа̄ту тіш̣т̣ƨатй акармакрит
колись залишається бездіяльним
ка̄рйате ƨй аваш́аƨ̣ карма
роблять ! безпорадні вчинки
сарваƨ̣ пракриті-джаір ґун̣аіƨ̣
усі за природженими якостями
Ніхто не може навіть на секунду
зали́шитися зовсім бездіяльним.
Помимо волі кожен чинить дії,
керований природою своєю.
(Тому священні настанови ти виконуй,
які від бруду серце очищають). (5)
▶ Примітки:
▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:
джа̄ту (কদাচিৎ, Ніколи) кшан̣ам апі (ক্ষণকালও, навіть на мить) каш́чіт (কেহ, ніхто) акарма-крит (কর্ম্ম না করিয়া, не діючи) на ƨі тішт̣ƨаті (থাকিতেই পারে না, не може залишатися). сарваƨ̣ ƨі (সমস্ত জীবই, Усі живі істоти) пракриті-джаіƨ̣ ґун̣аіƨ̣ (প্রকৃতিজাত গুণ সমূহ দ্বারা, за природженими характеристиками, тобто ґунами або якостями, що породжені матеріальною природою) аваш́аƨ̣ [сан] (অস্বতন্ত্র হইয়া, примусово) карма ка̄рйате (কর্ম্মে প্রবৃত্ত হয়, зайняті в діяльності).
.
কেহ Жодна людина কখনও ніколи কোন будь-які কর্ম্ম дії না করিয়া не виконуючи ক্ষণকালও навіть на мить অবস্থান করিতে перебувати পারে না не може, প্রকৃতিসিদ্ধ গুণের দ্বারা природними особливостями, ґунами, উত্তেজিত стимульований হইয়া будучи অস্বতন্ত্ররূপে невільно বাধ্য হইয়া змушений সকলেই কর্ম্ম якісь дії করিয়া থাকে виконувати. সুতরাং Отже অশুদ্ধচিত্ত পুরুষের для людини з нечистою свідомістью পক্ষে শাস্ত্রনির্দ্দিষ্ট চিত্তশোধক কর্ম্ম дії, призначені священними писаннями для очищення свідомісті পরিত্যাগ করা відкидати কর্ত্তব্য নহে не є обов’язком. ॥৫॥
Ніхто не може залишатися бездіяльним навіть на мить. Усі змушені діяти безпомічно, керовані ґунами матеріальної природи. (Тому людині з нечистою свідомістю не підходить відкидати очищаючі обов’язки, які встановлені священними писаннями). (5)
.
(1 english edition) kascit — One; na hi tisthati — cannot remain; akarma-krt — without engaging in activity; jatu — at any time; ksanam api — even for a moment. sarvah hi — Indeed, all living entities; karma karyate — engage in activity; avasah (san) — being fully dependent; prakrti-jaih gunaih — on the modes or qualities born of material nature.
No one can remain without acting even for a moment. Everyone is forced to act helplessly, stimulated by the modes of material nature. Therefore, it is improper for a person of impure consciousness to reject the purificatory duties prescribed by the scriptures. (5) Ніхто не може залишатися бездіяльним навіть на мить. Усі змушені діяти безпомічно, керовані ґунами матеріальної природи. Тому людині з нечистою свідомістю не підходить відкидати очищаючі обов’язки, які встановлені священними писаннями.
.
(2 english edition) kaśchit — One; na hi tiṣṭhati — cannot remain; jātu — at any time; akarma-kṛt — without engaging in activity; kṣaṇam api — even for a moment. sarvaḥ hi — Indeed, all living beings; avaśaḥ — are helplessly; karma kāryate — engaged in activity; prakṛti-jaiḥ guṇaiḥ — by the modes or qualities born of material nature.
No one can refrain from activity for even a moment. Everyone is impelled to act by the modes of material nature. (Thus the person of impure consciousness should not disregard scripturally prescribed purificatory works.) (5) Ніхто не може утриматися від діяльності навіть на мить. Кожного спонукають до дії ґуни матеріальної природи. (Тому людина з нечистою свідомістю не повинна нехтувати очисними діями, що заповіли їм священні писання).
.
কেহ Жодна людина কখনও ніколи কোন будь-які কর্ম্ম дії না করিয়া не виконуючи ক্ষণকালও навіть на мить অবস্থান করিতে перебувати পারে না не може, প্রকৃতিসিদ্ধ গুণের দ্বারা природними особливостями, ґунами, উত্তেজিত стимульований হইয়া будучи অস্বতন্ত্ররূপে невільно বাধ্য হইয়া змушений সকলেই কর্ম্ম якісь дії করিয়া থাকে виконувати. সুতরাং Отже অশুদ্ধচিত্ত পুরুষের для людини з нечистою свідомістью পক্ষে শাস্ত্রনির্দ্দিষ্ট চিত্তশোধক কর্ম্ম дії, призначені священними писаннями для очищення свідомісті পরিত্যাগ করা відкидати কর্ত্তব্য নহে не є обов’язком. ॥৫॥
Ніхто не може залишатися бездіяльним навіть на мить. Усі змушені діяти безпомічно, керовані ґунами матеріальної природи. (Тому людині з нечистою свідомістю не підходить відкидати очищаючі обов’язки, які встановлені священними писаннями). (5)
.
(1 english edition) kascit — One; na hi tisthati — cannot remain; akarma-krt — without engaging in activity; jatu — at any time; ksanam api — even for a moment. sarvah hi — Indeed, all living entities; karma karyate — engage in activity; avasah (san) — being fully dependent; prakrti-jaih gunaih — on the modes or qualities born of material nature.
No one can remain without acting even for a moment. Everyone is forced to act helplessly, stimulated by the modes of material nature. Therefore, it is improper for a person of impure consciousness to reject the purificatory duties prescribed by the scriptures. (5) Ніхто не може залишатися бездіяльним навіть на мить. Усі змушені діяти безпомічно, керовані ґунами матеріальної природи. Тому людині з нечистою свідомістю не підходить відкидати очищаючі обов’язки, які встановлені священними писаннями.
.
(2 english edition) kaśchit — One; na hi tiṣṭhati — cannot remain; jātu — at any time; akarma-kṛt — without engaging in activity; kṣaṇam api — even for a moment. sarvaḥ hi — Indeed, all living beings; avaśaḥ — are helplessly; karma kāryate — engaged in activity; prakṛti-jaiḥ guṇaiḥ — by the modes or qualities born of material nature.
No one can refrain from activity for even a moment. Everyone is impelled to act by the modes of material nature. (Thus the person of impure consciousness should not disregard scripturally prescribed purificatory works.) (5) Ніхто не може утриматися від діяльності навіть на мить. Кожного спонукають до дії ґуни матеріальної природи. (Тому людина з нечистою свідомістю не повинна нехтувати очисними діями, що заповіли їм священні писання).
▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:
на — ні; ƨі — неодмінно; каш́чіт — кожен; кшан̣ам — хвиля часу; апі — також; джа̄ту — будь-коли; тішт̣ƨаті — залишатися; акарма-крит — нічого не роблячи; ка̄рйате — змушений працювати; ƨі — неодмінно; аваш́аƨ̣ — безпорадно; карма — робота; сарваƨ̣ — увесь; пракриті-джаіƨ̣ — породжений ґун̣ами матеріальної природи; ґун̣аіƨ̣ — якостями.
Безпорадна жива істота змушена діяти згідно з якостями, якими її наділяють ґун̣и матеріальної природи, отже, ніхто ні на мить не може уникнути діяльності. (5)
Матеріальне тіло не є причиною постійної активності, — вона випливає з природи самої душі.Коли душа відсутня, матеріальне тіло не може рухатись. Тіло — це лише мертвий механізм, яким керує душа, завжди активна й невпинна. Тому духовна душа повинна спрямувати свою активність у річище корисної діяльності в свідомості Кр̣шн̣и, бо інакше всі її дії зумовлюватиме ілюзорна енерґія. Контактуючи з матеріальною природою, душа підпадає під вплив ґун̣ природи і, щоб очистити душу від матеріальних нахилів, які вона надбала, треба дотримуватись приписів ш́а̄стр. Але якщо душа вдасться до притаманної їй діяльності в свідомості Кр̣шн̣и, то все, що б вона не зробила, буде благом для неї. Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (1.5.17) підтверджує це:
тйактва̄ сва-дгармам̇ чаран̣а̄мбуджам̇ харер
бгаджанн апакво ’тга патет тато йаді
йатра ква ва̄бгадрам абгӯд амушйа кім̇
ко ва̄ртга а̄пто ’бгаджата̄м̇ сва-дгарматах̣
«Навіть якщо людина не виконуватиме обов’язків, рекомендованих ш́а̄страми, або її віддане служіння не завжди буде належним і вона не втримається на потрібному рівні й зазнає падіння, то це не буде втратою й бідою для неї, тому що вона прийняла свідомість Кр̣шн̣и. Але якщо вона виконує все, що рекомендують ш́а̄стри для очищення, то яка з того для неї користь, якщо вона не усвідомлює Кр̣шн̣у?» Отже, очищення потрібне для того, щоб досягнути свідомості Кр̣шн̣и. Таким чином, саннйа̄су, чи будь-який інший спосіб очищення, призначено на досягнення кінцевої мети — свідомості Кр̣шн̣и, без якої все втрачає самий свій сенс.
Безпорадна жива істота змушена діяти згідно з якостями, якими її наділяють ґун̣и матеріальної природи, отже, ніхто ні на мить не може уникнути діяльності. (5)
Матеріальне тіло не є причиною постійної активності, — вона випливає з природи самої душі.Коли душа відсутня, матеріальне тіло не може рухатись. Тіло — це лише мертвий механізм, яким керує душа, завжди активна й невпинна. Тому духовна душа повинна спрямувати свою активність у річище корисної діяльності в свідомості Кр̣шн̣и, бо інакше всі її дії зумовлюватиме ілюзорна енерґія. Контактуючи з матеріальною природою, душа підпадає під вплив ґун̣ природи і, щоб очистити душу від матеріальних нахилів, які вона надбала, треба дотримуватись приписів ш́а̄стр. Але якщо душа вдасться до притаманної їй діяльності в свідомості Кр̣шн̣и, то все, що б вона не зробила, буде благом для неї. Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (1.5.17) підтверджує це:
тйактва̄ сва-дгармам̇ чаран̣а̄мбуджам̇ харер
бгаджанн апакво ’тга патет тато йаді
йатра ква ва̄бгадрам абгӯд амушйа кім̇
ко ва̄ртга а̄пто ’бгаджата̄м̇ сва-дгарматах̣
«Навіть якщо людина не виконуватиме обов’язків, рекомендованих ш́а̄страми, або її віддане служіння не завжди буде належним і вона не втримається на потрібному рівні й зазнає падіння, то це не буде втратою й бідою для неї, тому що вона прийняла свідомість Кр̣шн̣и. Але якщо вона виконує все, що рекомендують ш́а̄стри для очищення, то яка з того для неї користь, якщо вона не усвідомлює Кр̣шн̣у?» Отже, очищення потрібне для того, щоб досягнути свідомості Кр̣шн̣и. Таким чином, саннйа̄су, чи будь-який інший спосіб очищення, призначено на досягнення кінцевої мети — свідомості Кр̣шн̣и, без якої все втрачає самий свій сенс.
▶ Бхакті Прадіп Тіртха:
Ніхто не може залишатися бездіяльним навіть на мить; якості Майї змушують кожного виконувати роботу. (5)
Ніхто не може залишатися бездіяльним чи неактивним навіть на мить. Нехтуючи заповідями священних писань, люди з нечистим серцем і недосконалим розумінням виконують свої світські обов’язки, що їх на них накладають три якості Майї — оманливі енерґії Верховного Господа. Тому вони не повинні нехтувати цими обов’язками, які покладені на них, щоб очистити своє серце від бруду.
Ніхто не може залишатися бездіяльним чи неактивним навіть на мить. Нехтуючи заповідями священних писань, люди з нечистим серцем і недосконалим розумінням виконують свої світські обов’язки, що їх на них накладають три якості Майї — оманливі енерґії Верховного Господа. Тому вони не повинні нехтувати цими обов’язками, які покладені на них, щоб очистити своє серце від бруду.
कर्म्मेन्द्रियाणि संयम्य य आस्ते मनसा स्मरन् ।
इन्द्रियार्थान्विमूढात्मा मिथ्याचारः स उच्यते ॥६॥
кармендрійа̄н̣і сам̇йамйа
органи дії контролюючи
йа а̄сте манаса̄ смаран
хто сидить, розумом пам’ятаючи
індрійа̄ртха̄н вімӯд̣ƨа̄тма̄
об’єкти чуттів повний дурень
мітхйа̄ча̄раƨ̣ са учйате
як лицемір той відомий
Той, хто себе лиш зовні контролює,
від дій утримуючи руки й ноги,
але при цьому думає про те,
чого чуття неконтрольовані бажають,
є повним дурнем й також лицеміром. (6)
▶ Примітки:
▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:
йаƨ̣ (যে ব্যক্তি, Той, хто) карма-індрійа̄н̣і (হস্তপদাদি কর্ম্মেন্দ্রিয়গুলিকে, свої руки, ноги та інші органи дії) сам̇йамйа (সংযত করিয়া, зовнішньо стримує) манаса̄ (মনে মনে, у своєму розумі) індрійа-артха̄н (ইন্দ্রিয় গ্রাহ্য বিষয়গুলিকে, про чуттєві об’єкти) смаран а̄сте (স্মরণ পূর্ব্বক অবস্থান করে, у роздумах перебуває) саƨ̣ (সেই ব্যক্তি, ця людина) вімӯд̣ƨа а̄тма̄ (মূঢ়চিত্ত, дурна) мітхйа̄-а̄ча̄раƨ̣ (কপটাচার বা দাম্ভিক বলিয়া, лицемірна та зарозуміла) учйате (কথিত হয়, відома як).
.
যে ব্যক্তি Той, хто হস্তপদাদি руки, ноги та інші কর্ম্মেন্দ্রিয় органи дії সকলকে всі বাহিরে зовнішньо সংযত করিয়া контролюючи, ও та মনে মনে в думках সকল усі ইন্দ্রিয়গ্রাহ্য বিষয় সম্বন্ধে усі мирськи речі, які сприймаються органами чуттів আলোচনা করে обдумує — সেই така বিমূঢ়চিত্ত дурна ব্যক্তিকে особа মিথ্যাচারী বলিয়া як лицемір জানিবে вважається ॥৬॥
Той, хто стримує свої руки, ноги та інші органи дії, але внутрішньо живе в чуттєвих об’єктах, є повним дурнем. Знай його як лицеміра. (6)
.
যে ব্যক্তি Той, хто হস্তপদাদি руки, ноги та інші কর্ম্মেন্দ্রিয় органи дії সকলকে всі বাহিরে зовнішньо সংযত করিয়া контролюючи, ও та মনে মনে в думках সকল усі ইন্দ্রিয়গ্রাহ্য বিষয় সম্বন্ধে усі мирськи речі, які сприймаються органами чуттів আলোচনা করে обдумує — সেই така বিমূঢ়চিত্ত дурна ব্যক্তিকে особа মিথ্যাচারী বলিয়া як лицемір জানিবে вважається ॥৬॥
Той, хто стримує свої руки, ноги та інші органи дії, але внутрішньо живе в чуттєвих об’єктах, є повним дурнем. Знай його як лицеміра. (6)
▶ 1 english edition:
yah — That person who; samyamya — having controlled; karma-indriyani — the senses of action such as the hands, legs, etc.; smaran aste — remembers and dwells; indriya-arthan — on the sense objects; manasa — within his mind; sah — that person; ucyate — is known as; vimudha-atma — dull-brained; mithya-acarah — a hypocritical arrogant fellow. (6)
(eng) One who externally restrains his hands, legs, and other senses of action, but whose mind dwells in sense objects, is a fool. Know him as a hypocrite.
(укр) Той, хто стримує свої руки, ноги та інші органи дії, але внутрішньо живе в чуттєвих об’єктах, є повним дурнем. Знай його як лицеміра.
(eng) One who externally restrains his hands, legs, and other senses of action, but whose mind dwells in sense objects, is a fool. Know him as a hypocrite.
(укр) Той, хто стримує свої руки, ноги та інші органи дії, але внутрішньо живе в чуттєвих об’єктах, є повним дурнем. Знай його як лицеміра.
▶ 2 english edition:
yaḥ — That person who; saṁyamya — having controlled; karma-indriyāṇi — the senses of action—the hands, legs, etc. (see 13.6); smaran āste — remembers, dwells on; indriya-arthān — the sense objects; manasā — within his mind; saḥ — that person; uchyate — is known as; vimūḍha-ātmā — a fool; mithyā-āchāraḥ — and a hypocrite. (6)
(eng) One who externally restrains his hands, legs, and other senses of action, but whose mind dwells on sense objects, is a fool. Know him to be a hypocrite.
(укр) Той, хто зовнішньо стримує свої руки, ноги та інші органи чуття, але його розум зациклений на чуттєвих об’єктах, — повний дурень. Знай, що він лицемір.
(eng) One who externally restrains his hands, legs, and other senses of action, but whose mind dwells on sense objects, is a fool. Know him to be a hypocrite.
(укр) Той, хто зовнішньо стримує свої руки, ноги та інші органи чуття, але його розум зациклений на чуттєвих об’єктах, — повний дурень. Знай, що він лицемір.
▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:
карма-індрійа̄н̣і — п’ять органів чуття, що виконують діяльність; сам̇йамйа — опановуючи; йаƨ̣ — кожний, хто; а̄сте — залишається; манаса̄ — розумом; смаран — думаючи про; індрійа-артха̄н — об’єкти чуттів; вімӯд̣ƨа — нерозумний; а̄тма̄ — душа; мітхйа̄-а̄ча̄раƨ̣ — облудник; саƨ̣ — він; учйате — називають.
Той, хто утримує свої органи чуття від діяльності, але чий розум прив’язаний до чуттєвих об’єктів, безумовно, є облудник і обманює сам себе. (6)
Той, хто утримує свої органи чуття від діяльності, але чий розум прив’язаний до чуттєвих об’єктів, безумовно, є облудник і обманює сам себе. (6)
▶ Коментар:
Існує чимало облудників, які відмовляються діяти в свідомості Кр̣шн̣и, роблячи виставу з медитації, тоді як насправді їхні думки не виходять за сферу почуттєвих насолод. Або ще такі удавальники можуть обговорювати сухі філософські теми, аби справити враження на своїх витончених слухачів, і саме таких людей названо в цьому вірші найбільш облудними. Задля задоволення чуттів людина може вдаватись до діяльності, властивої певному соціальному стану, але якщо вона дотримується правил та приписів свого соціального становища, її існування поступово очищується. Той же, хто вдає із себе йоґа, насправді лише шукаючи об’єктів для свого чуттєвого задоволення, є найбільшим облудником, навіть якщо він іноді і філософствує. Його знання не мають жодної вартості, тому що плоди знання такого грішника забирає ілюзорна енерґія Господа. Розум такого облудника забруднений, і його показна медитація нічого не варта.
▶ Бхакті Прадіп Тіртха:
Людина з затьмареним розумом, яка, стримуючи органи дії, роздумує про об’єкти насолоди, називається лицеміром. (6)
▶ Коментар:
Яка користь людині з нечистим серцем від того, що вона тримає в руках віжки своїх органів дії? Той, хто начебто контролює свої органи дії, але насправді занурений у роздуми про чуттєві об’єкти, прикидаючись медитуючим, є самовдоволеним лицеміром.
यस्त्वन्द्रियाणि मनसा नियम्यारभतेऽर्ज्जुन ।
कर्म्मेन्द्रियैः कर्म्मयोगमसक्तः स विशिष्यते ॥७॥
йас тв індрійа̄н̣і манаса̄
хто але чуття розумом
нійамйа̄рабƨате ’рджуна
опанувавши починає, Арджуна
кармендрійаіƨ̣ карма-йоґам
органами чуття жити за писаннями
асактаƨ̣ са віш́іш̣йате
без прихильностей той є вищим
Але хто, навіть у сімейному житті,
чуття всі розумом належно контролює,
та починає без вподоб мирських
дотримуватись настанов священних,
той вищий за такого лицеміра. (7)
▶ Примітки:
▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:
[ƨе] арджуна (হে ধনঞ্জয়! О Дƨананджая!) йаƨ̣ ту (কিন্তু যে ব্যক্তি, Але той, хто) манаса̄ (মনের দ্বারা, розумом) індрійа̄н̣і (ইন্দ্রিয় সমূহকে, усі чуття) нійамйа (সংযত করিয়া, контролюючи), карма-індрійаіƨ̣ (কর্ম্মন্দ্রিয়গণ দ্বারা, органами дії) карма-йоґам (শাস্ত্রীয় কর্ম্মযোগ, практикувати карма-йоґу, відповідно до писань) а̄рабƨате (আরম্ভ করেন, розпочинає), асактаƨ̣ (অফলাকাঙ্ক্ষী, не прагнучи плодів, тобто не прагнучи егоїстично контролювати життєві ситуації, а уповаючи в усьому на Бога) саƨ̣ (সেই ব্যক্তি, та людина) віш́ішйате (মিথ্যাচারী অপেক্ষা উৎকৃষ্ট, краща, ніж той лицемір) ॥৭॥
.
হে অর্জ্জুন О Арджуно! যিনি Хто মনের দ্বারা розумом ইন্দ্রিয়সকলকে всі чуття নিয়মিত করিয়া контролюючи, কর্ম্মেন্দ্রিয়গণের দ্বারা органами дії গৃহস্থধর্ম্মে виконуючи свої обов’язки в сімейному житті, অনাসক্তরূপে без егоїстичних вподобань কর্ম্মযোগ карма-йогу আরম্ভ করিয়াছেন починає виконувати, তিনি він পূর্ব্বোক্ত за згаданого “মিথ্যাচারী” “лицеміра” অপেক্ষা у порівнянні উৎকৃষ্ট вищий ॥৭॥
О Арджуно, той, хто в сімейному житті контролює свої чуття за допомогою розуму і без егоїстичних прихильностей починає виконувати карма-йоґу через свої органи дії, набагато вищий за такого лицеміра. (7)
.
হে অর্জ্জুন О Арджуно! যিনি Хто মনের দ্বারা розумом ইন্দ্রিয়সকলকে всі чуття নিয়মিত করিয়া контролюючи, কর্ম্মেন্দ্রিয়গণের দ্বারা органами дії গৃহস্থধর্ম্মে виконуючи свої обов’язки в сімейному житті, অনাসক্তরূপে без егоїстичних вподобань কর্ম্মযোগ карма-йогу আরম্ভ করিয়াছেন починає виконувати, তিনি він পূর্ব্বোক্ত за згаданого “মিথ্যাচারী” “лицеміра” অপেক্ষা у порівнянні উৎকৃষ্ট вищий ॥৭॥
О Арджуно, той, хто в сімейному житті контролює свої чуття за допомогою розуму і без егоїстичних прихильностей починає виконувати карма-йоґу через свої органи дії, набагато вищий за такого лицеміра. (7)
▶ 1 english edition:
(he) arjuna — O Dhananjaya; yah tu — but he who; niyamya — having controlled; indriyani — the senses; manasa — with the mind; arabhate — begins; karma-yogam — the yoga of action as directed by the scriptures; karma-indriyaih — utilizing the working senses; asaktah — without any desire for the results; sah — that person; visisyate — is far superior to the hypocrite. (7)
(eng) O Arjuna, one in married life who has controlled his senses by the mind, and who, without attachment, has begun to perform karma-yoga through his working senses, is far superior to such a hypocrite.
(укр) О Арджуно, той, хто в подружньому житті контролює свої чуття за допомогою розуму і без прив’язаности починає виконувати карма-йоґу через свої органи дії, набагато вищий за такого лицеміра.
(eng) O Arjuna, one in married life who has controlled his senses by the mind, and who, without attachment, has begun to perform karma-yoga through his working senses, is far superior to such a hypocrite.
(укр) О Арджуно, той, хто в подружньому житті контролює свої чуття за допомогою розуму і без прив’язаности починає виконувати карма-йоґу через свої органи дії, набагато вищий за такого лицеміра.
▶ 2 english edition:
(he) arjuna — O Dhanañjaya; yaḥ tu — but he, who; niyamya — having stabilised; indriyāṇi — the senses; manasā — by the mind; ārabhate — engages in; karma-yogam — the yoga of action as directed by the scriptures; karma-indriyaiḥ — utilising the senses of action; asaktaḥ — without any desire for the results; saḥ — that person; viśiṣyate — is superior to such a hypocrite. (7)
(eng) O Arjuna, superior is one who (though married) has stabilised his senses by the mind and engaged in the yoga of selfless action.
(укр) О Арджуно, вищим є той, хто навіть будучи в сімейному житті, розумом опанував свої чуттєві спонуки та присвятив себе йозі безкорисливих дій.
(eng) O Arjuna, superior is one who (though married) has stabilised his senses by the mind and engaged in the yoga of selfless action.
(укр) О Арджуно, вищим є той, хто навіть будучи в сімейному житті, розумом опанував свої чуттєві спонуки та присвятив себе йозі безкорисливих дій.
▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:
йаƨ̣ — той, хто; ту — але; індрійа̄н̣і — чуття; манаса̄ — розумом; нійамйа — упорядковуючи; а̄рабƨате — починається; арджуна — о Арджуно; карма-індрійаіƨ̣ — активними органами чуття; карма-йоґам — відданість; асактаƨ̣ — без прив’язаності; саƨ̣ — він; віш́ішйате — набагато кращий.
З іншого боку, той, хто щиро намагається опановувати за допомогою розуму активні органи чуття і залучає їх до діяльності в свідомості Кришн̣и, не прив’язуючись до матеріального, — стоїть набагато вище. (7)
З іншого боку, той, хто щиро намагається опановувати за допомогою розуму активні органи чуття і залучає їх до діяльності в свідомості Кришн̣и, не прив’язуючись до матеріального, — стоїть набагато вище. (7)
▶ Коментар:
Замість того, щоб ставати псевдотрансценденталістом задля безглуздого життя та почуттєвих насолод, краще робити визначене власне діло й досягти мети життя, що полягає в звільненні від матеріального рабства й досягненні царства Божого. Головна сва̄ртга-ґаті, або життєва мета кожного — досягнути Вішн̣у. Вся система варн̣ і а̄ш́рамів призначена на те, щоб допомогти нам досягнути цієї мети. Сімейна людина теж може досягти цього, якщо буде правильно служити Господу в свідомості Кришн̣и. Людина, яка прагне самоусвідомлення, повинна провадити впорядкований спосіб життя, як це радять ш́а̄стри, продовжувати виконувати свою роботу без матеріальної прив’язаності, й таким чином досягти успіхів у духовному розвиткові. Така щира людина перебуває набагато вище від облудного вдавальника, який засвоїв дешеву показну духовність і обманює наївну публіку. Щирий прибиральник вулиць стоїть набагато вище якогось шарлатана, який медитацією заробляє собі на прожиток.
▶ Бхакті Прадіп Тіртха:
О Арджуно! Але той, хто, опанувавши розум і чуття, виконує безкорисливе служіння, не прив’язуючись до нього, — вищий. (7)
▶ Коментар:
Той, хто, контролюючи свої чуття за допомогою врівноваженого буддƨі, що допомагає розрізняти, залучає свої органи дії до належного виконання суспільно-релігійних обов’язків у домашньому житті без будь-якої прихильності до них, стоїть вище за такого лицеміра чи педанта, бо його Нішкама-Карма, що присвячена Богові, поступово підніме його на рівень чистої г’яна-йоґи.
नियतं कुरु कर्म्म त्वं कर्म्म ज्यायो ह्यकर्म्मणः ।
शरीरयात्रापि च ते न प्रसिद्ध्येदकर्म्मणः ॥८॥
нійатам̇ куру карма твам̇
приписаний виконуй обов’язок ти
карма джйа̄йо ƨй акарман̣аƨ̣
діяльність краща ! за бездіяльність
ш́арі̄ра-йа̄тра̄пі ча те
тіла підтримання навіть і твого
на прасіддƨйед акарман̣аƨ̣
не буде здійснено бездіяльністю
Щодня виконуй всі обов’язки свої,
адже це краще, аніж бездіяльність.
Оскільки навіть існування тіла
без дії стане просто неможливе,
тому обов’язок виконувати ліпше,
ніж зовсім відмовлятися від нього. (8)
▶ Примітки:
▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:
твам (তুমি, Ти) нійатам карма (সন্ধ্যোপাসনাদি নিত্য-কর্ম্ম, прописані щоденні обов’язки, починаючи з поклоніння чи медитації тричі на день) куру (কর, виконуй) ƨі (যেহেতু, оскільки) акарман̣аƨ̣ (কর্ম্মত্যাগ অপেক্ষা, у порівнянні з відмовою від діяльності) карма (কর্ম্মানুষ্ঠান, виконання обов’язків) джйа̄йаƨ̣ (শ্রেষ্ঠ, значно краще) । акарман̣аƨ̣ ча (কর্ম্ম ত্যাগ করিলে, Припиненням діяльності) те (তোমার, твоє) ш́арı̄ра йа̄тра̄ апі (দেহ যাত্রাও, навіть підтримання тіла) на прасіддƨйет (নির্ব্বাহ হইবে না, не буде здійснено).
.
তুমি Ти সন্ধ্যোপাসনাদি тричі на день поклоніння та інші নিত্যকর্ম্ম щоденни обов’язки করিতে থাক виконуй, যেহেতু কর্ম্মত্যাগ দ্বারা যখন оскільки відмовою від обов’язків শরীর যাত্রাও নির্ব্বাহ підтримання тіла হয় না стає неможливим, তখন то অনধিকারী для некваліфікованої ব্যক্তির людини কর্ম্মত্যাগ অপেক্ষা у порівнянні з відмовою від обов’язків কর্ম্ম করাই виконання обов’язків শ্রেষ্ঠ краще. কাম্যকর্ম্ম Від бажаних дій পরিত্যাগ পূর্ব্বক відмовившись সন্ধ্যা тричі на день উপাসনাদি поклоніння та інші নিত্যকর্ম্ম щоденни обов’язки করিতে করিতে виконуючи চিত্তশুদ্ধ очищення серця হইলে коли станеться, জ্ঞানভূমি землю знань অতিক্রম করতঃ перевищуючи, নির্গুণ трансцендентну ভক্তি відданість Богу লাভ করিবে отримаєш ॥৮॥
Виконуй омовіння, богослужіння та інші щоденні обов’язки. Оскільки навіть тілесне існування неможливе без дії, то для некваліфікованої людини краще виконувати свій обов’язок, аніж відмовлятися від нього. Відмовившись від корисливих дій і регулярно виконуючи свої щоденні обов’язки, твоє серце поступово очиститься. Тоді, перевершивши рівень зречення, ти досягнеш чистої відданости Богу, яка перевищує все земне. (8)
.
তুমি Ти সন্ধ্যোপাসনাদি тричі на день поклоніння та інші নিত্যকর্ম্ম щоденни обов’язки করিতে থাক виконуй, যেহেতু কর্ম্মত্যাগ দ্বারা যখন оскільки відмовою від обов’язків শরীর যাত্রাও নির্ব্বাহ підтримання тіла হয় না стає неможливим, তখন то অনধিকারী для некваліфікованої ব্যক্তির людини কর্ম্মত্যাগ অপেক্ষা у порівнянні з відмовою від обов’язків কর্ম্ম করাই виконання обов’язків শ্রেষ্ঠ краще. কাম্যকর্ম্ম Від бажаних дій পরিত্যাগ পূর্ব্বক відмовившись সন্ধ্যা тричі на день উপাসনাদি поклоніння та інші নিত্যকর্ম্ম щоденни обов’язки করিতে করিতে виконуючи চিত্তশুদ্ধ очищення серця হইলে коли станеться, জ্ঞানভূমি землю знань অতিক্রম করতঃ перевищуючи, নির্গুণ трансцендентну ভক্তি відданість Богу লাভ করিবে отримаєш ॥৮॥
Виконуй омовіння, богослужіння та інші щоденні обов’язки. Оскільки навіть тілесне існування неможливе без дії, то для некваліфікованої людини краще виконувати свій обов’язок, аніж відмовлятися від нього. Відмовившись від корисливих дій і регулярно виконуючи свої щоденні обов’язки, твоє серце поступово очиститься. Тоді, перевершивши рівень зречення, ти досягнеш чистої відданости Богу, яка перевищує все земне. (8)
▶ 1 english edition:
tvam — You should; kuru — perform; niyatam karma — prescribed daily duties beginning with worship and prayers three times a day; hi — since; karma — the performance of action; jyayah — is superior; akarmanah — to renouncing actions. akarmanah ca — By stopping activity; te sarira yatra api — even your bodily sustenance; na prasiddhyet — will not be accomplished. (8)
(eng) Perform your ablutions, worship, and other daily duties. Since even bodily sustenance is not possible without action, it is better for an unqualified person to perform his duty rather than renounce it. By giving up fruitive action and regularly performing your daily obligatory duties, your heart will be gradually purified. Then, surpassing the plane of renunciation, you will attain pure devotion, beyond the mundane plane.
(укр) Виконуйте омовіння, богослужіння та інші щоденні обов’язки. Оскільки навіть тілесне існування неможливе без дії, то для некваліфікованої людини краще виконувати свій обов’язок, аніж відмовлятися від нього. Відмовившись від корисливих дій і регулярно виконуючи свої щоденні обов’язки, твоє серце поступово очиститься. Тоді, перевершивши рівень зречення, ви досягнете чистої відданости Богу, яка перевищує все земне.
(eng) Perform your ablutions, worship, and other daily duties. Since even bodily sustenance is not possible without action, it is better for an unqualified person to perform his duty rather than renounce it. By giving up fruitive action and regularly performing your daily obligatory duties, your heart will be gradually purified. Then, surpassing the plane of renunciation, you will attain pure devotion, beyond the mundane plane.
(укр) Виконуйте омовіння, богослужіння та інші щоденні обов’язки. Оскільки навіть тілесне існування неможливе без дії, то для некваліфікованої людини краще виконувати свій обов’язок, аніж відмовлятися від нього. Відмовившись від корисливих дій і регулярно виконуючи свої щоденні обов’язки, твоє серце поступово очиститься. Тоді, перевершивши рівень зречення, ви досягнете чистої відданости Богу, яка перевищує все земне.
▶ 2 english edition:
tvam — You; kuru — perform; niyatam karma — prescribed duties; hi — since; karma — the performance of duty; jyāyaḥ — is superior; akarmaṇaḥ — to renouncing duty. akarmaṇaḥ cha — By becoming inactive; te śarīra yātrā api — even your bodily sustenance; na prasiddhyet — will not be accomplished. (8)
(eng) Perform your prescribed duties, since to be active is better than idleness. Inactive persons cannot even maintain their existence. (By giving up fruitive action and performing your obligatory duties, your heart will be purified. Surpassing the plane of renunciation, you will attain pure devotion, transcendental to the mundane plane.)
(укр) Виконуй свої обов’язки, адже діяльність краще, ніж пасивність. Бездіяльна людина не може навіть підтримувати своє існування. (Відмовившись від корисливої діяльности і виконуючи свої обов’язки, твоє серце очиститься. Перевершивши рівень зречення, ти досягнеш чистої відданости Богу, трансцендентної до земного рівня).
(eng) Perform your prescribed duties, since to be active is better than idleness. Inactive persons cannot even maintain their existence. (By giving up fruitive action and performing your obligatory duties, your heart will be purified. Surpassing the plane of renunciation, you will attain pure devotion, transcendental to the mundane plane.)
(укр) Виконуй свої обов’язки, адже діяльність краще, ніж пасивність. Бездіяльна людина не може навіть підтримувати своє існування. (Відмовившись від корисливої діяльности і виконуючи свої обов’язки, твоє серце очиститься. Перевершивши рівень зречення, ти досягнеш чистої відданости Богу, трансцендентної до земного рівня).
▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:
нійатам — визначене; куру — роби; карма — обов’язки; твам — ти; карма — робота; джйа̄йаƨ̣ — краще; ƨі — звичайно; акарман̣аƨ̣ — ніж не працювати; ш́арı̄ра — тілесне; йа̄тра̄ — підтримування; апі — навіть; ча — також; те — твій; на — ніколи; прасіддƨйет — здійснений; акарман̣аƨ̣ — без роботи.
Виконуй визначений тобі обов’язок, бо це краще, ніж нічого не робити. Без роботи неможливо підтримувати навіть своє матеріальне тіло. (8)
Виконуй визначений тобі обов’язок, бо це краще, ніж нічого не робити. Без роботи неможливо підтримувати навіть своє матеріальне тіло. (8)
▶ Коментар:
Є чимало людей, що вдаються до так званої «медитації» і переконують усіх, що вони, мовляв, шляхетного походження, а також високопоставлених персон, які роблять вигляд, ніби пожертвували геть усім задля духовного розвитку. Господь Кр̣шн̣а не бажав, щоб Арджуна став облудником, Він хотів, щоб той виконував визначені йому обов’язки, як це належить робити кшатрійі. Арджуна був ґріхастга і полководець, отже йому слід було зберігати свій статус, і дотримувати свого релігійного обов’язку, як те рекомендовано кшатрійі-сім’янинові. Така діяльність поступово очищує серце світської людини та звільняє її від матеріальної скверни. Ні Господь, ні будь-яке Святе Письмо ніколи не схвалювали так зване «відречення» задля задоволення тілесних потреб. Врешті-решт, людина мусить підтримувати тіло й душу якою- небудь роботою. Не очистившись від матеріальних пристрастей, не слід із власної примхи облишати роботу. Кожним, хто перебуває в матеріальному світі, володіє нечистий потяг до панування над матеріальною природою, або, інакше кажучи, до чуттєвого задоволення. Виконуючи свій обов’язок, необхідно очиститись від таких брудних нахилів. Без цього людина ніколи не повинна намагатись стати так званим «трансценденталістом», відмовлятись од роботи й жити коштом інших.
▶ Бхакті Прадіп Тіртха:
Виконуй свої щоденні обов’язки, бо дія краще, ніж бездіяльність. Навіть підтримання твого тіла неможлива через бездіяльність. (8)
▶ Коментар:
Краще бути діяльним, ніж залишатися бездіяльним для того, хто не знає істинної суті дії. Якщо не можеш утримати тіло й душу в єдності без дії, то як же ти можеш залишатися бездіяльним або пасивним? Тому, відкинувши всі корисливі дії, очисти свій розум, виконуючи щоденні обов’язки, такі як боротьба з ворогами, захист підданих, поклоніння, медитація та інше. Тоді ти зможеш звільнитися від ярма Майї і досягти рівня чистого буддƨі, який врешті-решт приведе тебе на шлях нірґуна-бƨакті, або чистої відданості Богу, що є вічною властивістю твого істинного “я”.
यज्ञार्थात्कर्म्मणोऽन्यत्र लोकोऽयं कर्म्मबन्धनः ।
तदर्थं कर्म्म कौन्तेय मुक्तसङ्गः समाचर ॥९॥
йаджн̃а̄ртха̄т карман̣о ’нйатра
Яг’ї (Вішну) заради діяльність крім
локо ’йам̇ карма-бандƨанаƨ̣
у світі цьому діяльності рабство
тад-артхам̇ карма каунтейа
того з метою обов’язки, син Кунті
мукта-сан̇ґаƨ̣ сама̄чара
без прихильностей належно виконуй
Усякий вчинок, окрім яг’ї,
(жертовності у поклонінні Богу),
причиною є рабства у Самсарі.
Тому свої обов’язки виконуй
належним чином та без вподобань,
а також в дусі яг’ї (задля Бога). (9)
▶ Примітки:
▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:
[ƨе] каунтейа (হে অর্জ্জুন! О Арджуно!) йаджн̃а-артха̄т (বিষ্ণুতে অর্পিত নিষ্কাম ধর্ম্মের জন্য, Заради безкорисливої дƨарми, присвяченої Вішну) карман̣аƨ̣ анйатра (কর্ম্ম ব্যতীত, крім дій) айам̇ локаƨ̣ (এই জীবলোক, у цьому світі живих істот) карма-бандƨанаƨ̣ [бƨаваті] (অন্য সমস্ত কর্ম্ম দ্বারা বন্ধন প্রাপ্ত হয়, усі інші дії призводять до рабства). [атаƨ̣] (অতএব, Тому) тат артхам (সেই যজ্ঞের উদ্দেশ্য, з метою цієї яг’ї) мукта-сан̇ґаƨ̣ [сан] (আসক্তিরহিত হইয়া, будучи без мирських прихильностей) карма сама̄чара (কর্ম্মের সম্যক্ অনুষ্ঠান কর, належно виконуй свої обов’язки).
.
ভগবদর্পিত Богові присвячене নিষ্কাম-ধর্ম্মকে безкорисне виконання дхарми যজ্ঞ яг’ею বলে називають. হে অর্জ্জুন О Арджуно! সেই Цього যজ্ঞের жертвопринесення উদ্দেশ্য ব্যতীত окрім мети, অন্য যে সকল всі інші কর্ম্ম дії করা здійснювані যায় можливі সে ті সমুদায়কেই вся сукупність — саме вони ‘কর্ম্মবন্ধন’ «пута діяльності», অর্থাৎ тобто সংসার বন্ধনের рабства у Самсарі কারণ причиною বলিয়া як জানিবে знай. অতএব Тому তুমি ти কর্ম্মফলাকাঙ্ক্ষা রহিত হইয়া діючи без бажання плодів সেই যজ্ঞের উদ্দেশ্যে заради меті цієї яг’ї সমুদয় всі কর্ম্ম дії অচরণ কর виконуй. এবম্বিধ Такі কর্ম্মই дії ভক্তিযোগের на шляху відданості, бƨакті-йозі সাধকস্বরূপ основою практики হইয়া будучи ভগবত্তত্ত্বজ্ঞান знання Божественної Істини উৎপন্ন করতঃ породжують, নির্গুণ трансцендентну гунам ভক্তি відданість Богу লাভ করাইবে отримаєш ॥৯॥
Безкорисливий обов’язок, який виконується як підношення Верховному Господеві, називається яг’я, або жертовність. О Арджуно, будь-яка дія, що виконується з іншим наміром, є причиною неволі в цьому світі циклічних народжень і смертей. Тому, залишаючись неприв’язаним до плодів своєї діяльности, виконуй усі свої обов’язки в дусі такої яг’ї. Така дія є засобом вступу на шлях відданости Богу, і з пробудженням істинного сприйняття Господа вона дасть тобі змогу досягти чистої, незмішаної відданости, вільної від усіх матеріальних якостей (нірґуна-бƨакті). (9)
.
ভগবদর্পিত Богові присвячене নিষ্কাম-ধর্ম্মকে безкорисне виконання дхарми যজ্ঞ яг’ею বলে називають. হে অর্জ্জুন О Арджуно! সেই Цього যজ্ঞের жертвопринесення উদ্দেশ্য ব্যতীত окрім мети, অন্য যে সকল всі інші কর্ম্ম дії করা здійснювані যায় можливі সে ті সমুদায়কেই вся сукупність — саме вони ‘কর্ম্মবন্ধন’ «пута діяльності», অর্থাৎ тобто সংসার বন্ধনের рабства у Самсарі কারণ причиною বলিয়া як জানিবে знай. অতএব Тому তুমি ти কর্ম্মফলাকাঙ্ক্ষা রহিত হইয়া діючи без бажання плодів সেই যজ্ঞের উদ্দেশ্যে заради меті цієї яг’ї সমুদয় всі কর্ম্ম дії অচরণ কর виконуй. এবম্বিধ Такі কর্ম্মই дії ভক্তিযোগের на шляху відданості, бƨакті-йозі সাধকস্বরূপ основою практики হইয়া будучи ভগবত্তত্ত্বজ্ঞান знання Божественної Істини উৎপন্ন করতঃ породжують, নির্গুণ трансцендентну гунам ভক্তি відданість Богу লাভ করাইবে отримаєш ॥৯॥
Безкорисливий обов’язок, який виконується як підношення Верховному Господеві, називається яг’я, або жертовність. О Арджуно, будь-яка дія, що виконується з іншим наміром, є причиною неволі в цьому світі циклічних народжень і смертей. Тому, залишаючись неприв’язаним до плодів своєї діяльности, виконуй усі свої обов’язки в дусі такої яг’ї. Така дія є засобом вступу на шлях відданости Богу, і з пробудженням істинного сприйняття Господа вона дасть тобі змогу досягти чистої, незмішаної відданости, вільної від усіх матеріальних якостей (нірґуна-бƨакті). (9)
▶ 1 english edition:
(he) kaunteya — O Arjuna; ayam lokah — this whole world of living beings; karma-bandhanah (bhavati) — comes into bondage by all action; karmanah anyatra — except action performed; yajna-arthat — as selfless duty offered unto Lord Visnu. (atah) — Therefore; mukta-sangah (san) — being free from attachment; karma samacara — fully engage in the performance of action; tat-artham — for the purpose of such sacrifice. (9)
(eng) Selfless duty performed as an offering to the Supreme Lord is called yajna, or sacrifice. O Arjuna, all action performed for any other purpose is the cause of bondage in this world of repeated birth and death. Therefore, remaining unattached to the fruits of action, perform all your duties in the spirit of such sacrifice. Such action is the means of entering the path of devotion, and with the awakening of true perception of the Lord, it will enable you to attain to pure, unalloyed devotion, free from all material qualities (nirguna-bhakti).
(укр) Безкорисливий обов’язок, який виконується як підношення Верховному Господеві, називається яг’я, або жертовність. О Арджуно, будь-яка дія, що виконується з іншим наміром, є причиною неволі в цьому світі циклічних народжень і смертей. Тому, залишаючись неприв’язаним до плодів своєї діяльности, виконуй усі свої обов’язки в дусі такої жертви. Така дія є засобом вступу на шлях відданости Богу, і з пробудженням істинного сприйняття Господа вона дасть тобі змогу досягти чистої, незмішаної відданости, вільної від усіх матеріальних якостей (нірґуна-бƨакті).
(eng) Selfless duty performed as an offering to the Supreme Lord is called yajna, or sacrifice. O Arjuna, all action performed for any other purpose is the cause of bondage in this world of repeated birth and death. Therefore, remaining unattached to the fruits of action, perform all your duties in the spirit of such sacrifice. Such action is the means of entering the path of devotion, and with the awakening of true perception of the Lord, it will enable you to attain to pure, unalloyed devotion, free from all material qualities (nirguna-bhakti).
(укр) Безкорисливий обов’язок, який виконується як підношення Верховному Господеві, називається яг’я, або жертовність. О Арджуно, будь-яка дія, що виконується з іншим наміром, є причиною неволі в цьому світі циклічних народжень і смертей. Тому, залишаючись неприв’язаним до плодів своєї діяльности, виконуй усі свої обов’язки в дусі такої жертви. Така дія є засобом вступу на шлях відданости Богу, і з пробудженням істинного сприйняття Господа вона дасть тобі змогу досягти чистої, незмішаної відданости, вільної від усіх матеріальних якостей (нірґуна-бƨакті).
▶ 2 english edition:
(he) kaunteya — O Arjuna; ayam lokaḥ — all the living beings of this world; karma-bandhanaḥ (bhavati) — come into bondage by their action; karmaṇaḥ anyatra — other than action; yajña-arthāt — as selfless duty offered to Lord Viṣṇu. (ataḥ) — Therefore; mukta-saṅgaḥ (san) — being free from attachment; karma samāchara — be fully active; tat-artham — for the purpose of such sacrifice, for Him. (9)
(eng) Selfless duty performed as an offering to the Supreme Lord is called yajña, or sacrifice. O Arjuna, all action performed for any other purpose is the cause of bondage in this world of repeated birth and death. Therefore, remaining unattached to the fruits of action, perform all your duties in the spirit of such sacrifice. (Such selfless action is the way to begin devotional practice, gradually realise the presence of the Lord, and ultimately attain pure devotion transcendental to the modes of material nature [nirguṇa bhakti]).
(укр) Безкорисливий обов’язок, який виконується як підношення Верховному Господеві, називається яг’я, або жертовність. О Арджуно, будь-яка дія, що виконується з іншим наміром, є причиною неволі в цьому світі циклічних народжень і смертей. Тому, залишаючись неприв’язаним до плодів своєї діяльности, виконуй усі свої обов’язки в дусі такої жертви. (Така безкорислива діяльність є шляхом до відданого служіння Богу, прогресивного усвідомлення присутности Господа і, врешті-решт, до чистої відданости Богу, трансцендентної до ґун матеріальної природи [нірґуна-бƨакті]).
(eng) Selfless duty performed as an offering to the Supreme Lord is called yajña, or sacrifice. O Arjuna, all action performed for any other purpose is the cause of bondage in this world of repeated birth and death. Therefore, remaining unattached to the fruits of action, perform all your duties in the spirit of such sacrifice. (Such selfless action is the way to begin devotional practice, gradually realise the presence of the Lord, and ultimately attain pure devotion transcendental to the modes of material nature [nirguṇa bhakti]).
(укр) Безкорисливий обов’язок, який виконується як підношення Верховному Господеві, називається яг’я, або жертовність. О Арджуно, будь-яка дія, що виконується з іншим наміром, є причиною неволі в цьому світі циклічних народжень і смертей. Тому, залишаючись неприв’язаним до плодів своєї діяльности, виконуй усі свої обов’язки в дусі такої жертви. (Така безкорислива діяльність є шляхом до відданого служіння Богу, прогресивного усвідомлення присутности Господа і, врешті-решт, до чистої відданости Богу, трансцендентної до ґун матеріальної природи [нірґуна-бƨакті]).
▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:
йаджн̃а-артха̄т — що виконується тільки задля Йаджн̃и, або Вішну; карман̣аƨ̣ — ніж робота; анйатра — інакше; локаƨ̣ — світ; айам — цей; карма-бандƨанаƨ̣ — пута, що виникли; тат — Його; артхам — заради; карма — робота; каунтейа — син Кунтı̄; мукта-сан̇ґаƨ̣ — звільнений від зв’язку; сама̄чара — роби це досконало.
Будь-яку діяльність слід виконувати як жертвопринесення Вішн̣у, бо інакше вона стає причиною рабства в матеріальнім світі. Тому, о сину Кунтı̄, виконуй визначені тобі обов’язки задля Його вдоволення, і таким чином ти завжди будеш вільним від цього рабства. (9)
Будь-яку діяльність слід виконувати як жертвопринесення Вішн̣у, бо інакше вона стає причиною рабства в матеріальнім світі. Тому, о сину Кунтı̄, виконуй визначені тобі обов’язки задля Його вдоволення, і таким чином ти завжди будеш вільним від цього рабства. (9)
▶ Коментар:
Людина повинна працювати хоча б задля того, щоб підтримувати своє тіло, і тому для кожного конкретного соціального та духовного стану визначено обов’язки, що сприяють цьому. Йаджн̃а означає Господа Вішн̣у, або жертвопринесення. Всі жертвопринесення призначено на вдоволення Господа Вішн̣у. Веди наказують: йаджн̃о ваі вішн̣ух̣. Іншими словами, приписане жертвопринесення і безпосереднє служіння Господу Вішн̣у підпорядковано одній меті. Отже, свідомість Кр̣шн̣и також є йаджн̃а, яку треба здійснювати, як радить даний вірш. Система варн̣а̄ш́рама має аналогічну мету — вдоволення Господа Вішн̣у. Варн̣а̄ш́рама̄ча̄равата̄ пурушен̣а парах̣ пума̄н / вішн̣ур а̄ра̄дгйате (Вішн̣у Пура̄н̣а 3.8.8).
Кожен повинен працювати задля вдоволення Вішн̣у. Будь-яка інша діяльність в матеріальному світі стає причиною рабства, бо як добрі, так і погані чинки мають свої наслідки, а будь-які наслідки сковують діяча. Отже, щоб задовольнити Кр̣шн̣у (тобто Вішн̣у), необхідно діяти в свідомості Кр̣шн̣и. Виконуючи таку діяльність, жива істота перебуває в звільненому стані. Це — велике мистецтво, і спочатку воно потребує дуже досвідченого керівника. Тому початківець повинен старанно трудитись під керівництвом досвідченого відданого Господа Кр̣шн̣и або безпосередньо під керівництвом Самого Господа Кр̣шн̣и (як це припало Арджуні). Ніщо не повинно здійснюватись в ім’я чуттєвого задоволення, все треба робити заради того, щоб вдовольнити Господа. Така діяльність не лише врятує людину від кармічних наслідків, але й поступово підніме її до трансцендентного любовного служіння Господеві, — єдине, що може вивести живу істоту в царство Бога.
Кожен повинен працювати задля вдоволення Вішн̣у. Будь-яка інша діяльність в матеріальному світі стає причиною рабства, бо як добрі, так і погані чинки мають свої наслідки, а будь-які наслідки сковують діяча. Отже, щоб задовольнити Кр̣шн̣у (тобто Вішн̣у), необхідно діяти в свідомості Кр̣шн̣и. Виконуючи таку діяльність, жива істота перебуває в звільненому стані. Це — велике мистецтво, і спочатку воно потребує дуже досвідченого керівника. Тому початківець повинен старанно трудитись під керівництвом досвідченого відданого Господа Кр̣шн̣и або безпосередньо під керівництвом Самого Господа Кр̣шн̣и (як це припало Арджуні). Ніщо не повинно здійснюватись в ім’я чуттєвого задоволення, все треба робити заради того, щоб вдовольнити Господа. Така діяльність не лише врятує людину від кармічних наслідків, але й поступово підніме її до трансцендентного любовного служіння Господеві, — єдине, що може вивести живу істоту в царство Бога.
▶ Бхакті Прадіп Тіртха:
Залежність від дій неминуча, якщо вони не присвячені Господу Вішну —
О сину Кунті! Усі дії у цьому світі, окрім відданого служіння Верховному Господеві, ведуть до рабства діяльності. Тому присвячуй свої дії Верховному Господеві, не прагнучи до плодів. (9)
О сину Кунті! Усі дії у цьому світі, окрім відданого служіння Верховному Господеві, ведуть до рабства діяльності. Тому присвячуй свої дії Верховному Господеві, не прагнучи до плодів. (9)
▶ Коментар:
Посвята всіх дій Вішну (Господу всіх душ і їхніх дій у цьому світі) називається яг’я. Всі дії, зроблені з будь-яких інших мотивів, крім присвяти Вішну (Господу всіх жертвопринесень), призводять до рабства у цьому світі. Тому, о Арджуно, виконуй свої обов’язки для вдоволення Вішну, Верховного Господа, без жодного бажання плодів. Дії, вчинені з егоїстичною метою, навіть якщо вони запропоновані Вішну, також є причиною неволі. Отже, дійте без корисливої мети, щоб вдовольнити Вішну, Всепроникного Верховного Господа. Такі вчинки корисні для духовного поступу, вони прокладають шлях до істинного пізнання Бога, дживи, карми, майї і світу; а знання цих п’яти принципів врешті-решт приведе вас на трансцендентний рівень бездоганної відданости своєму справжньому “я”.
सहयज्ञाः प्रजाः सृष्ट्वा पुरोवाच प्रजापतिः ।
अनेन प्रसविष्यध्वमेष वोऽस्त्विष्टकामधुक् ॥१०॥
саƨа-йаджн̃а̄ƨ̣ праджа̄ƨ̣ ср̣ш̣т̣ва̄
разом з яг’єю нащадков створивши
пурова̄ча праджа̄патіƨ̣
давно сказав пробатько Брахма
анена прасавіш̣йадƨвам
цим (обов’язком) процвітайте
еш̣а во ’ств іш̣т̣а-ка̄ма-дƨук
це вам нехай бажані речі що дарує
Створивши світ, а далі — людство,
відкрив нащадкам Браƨма принцип яг’ї.
Сказав він людям: «Прихисток прийміть
в цій яг’ї, що дарує процвітання.
Нехай наділить вас ця яг’я всім бажа́ним. (10)
▶ Примітки:
▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:
пура̄ (সৃষ্টির প্রারম্ভে, На початку творіння) праджа̄-патіƨ̣ (ব্রহ্মা, Браƨма) саƨа йаджн̃а̄ƨ̣ праджа̄ƨ̣ (বিষ্ণুতে অর্পিত নিষ্কাম-ধর্ম্মানুষ্ঠানকারিণী প্রজা সকল, всіх нащадків, як виконавців безкорисливих релігійних обов’язків, присвячених Господу Вішну) сришт̣ва̄ (সৃষ্টি করিয়া, створивши) ува̄ча (বলিয়াছিলেন, сказав) анена (এই ধর্ম্মের দ্বারা, цією дƨармою) прасавішйадƨвам (বৃদ্ধিপ্রাপ্ত হও, розвивайтеся та процвітайте), ешаƨ̣ (এই যজ্ঞ ця яг’я) ваƨ̣ (তোমাদিগের, вам) ішт̣а ка̄ма-дƨук (অভীষ্ট ভোগপ্রদ, подарує бажані блага) асту (হউক, нехай) ॥১০॥
.
ব্রহ্মা Браƨма সৃষ্টির творення প্রারম্ভে на початку যজ্ঞের সহিত з яг’єю প্রজাগণকে нащадків, людство সৃষ্টি করিয়া створивши এইরূপ таким чином আদেশ করিয়াছিলেন повелів যে що তোমার на вашу এই цю যজ্ঞরূপ у формі яг’ї ধর্ম্মকে дƨарму আশ্রয় করিয়া покладаючись উত্তরোত্তর поступово সমৃদ্ধ হও процвітайте, এই ця যজ্ঞই яг’я তোমাদের вам সমস্ত всі কাম бажані блага প্রদান подарує করুন нехай ॥১০॥
На початку творіння Браƨма створив людей разом з жертвопринесеннями для Верховного Господа Вішну. Браƨма дав такі настанови: «Під захистом цього релігійного принципу жертвопринесення процвітайте і розквітайте. Нехай ця жертва виконає всі ваші бажання. (10)
.
ব্রহ্মা Браƨма সৃষ্টির творення প্রারম্ভে на початку যজ্ঞের সহিত з яг’єю প্রজাগণকে нащадків, людство সৃষ্টি করিয়া створивши এইরূপ таким чином আদেশ করিয়াছিলেন повелів যে що তোমার на вашу এই цю যজ্ঞরূপ у формі яг’ї ধর্ম্মকে дƨарму আশ্রয় করিয়া покладаючись উত্তরোত্তর поступово সমৃদ্ধ হও процвітайте, এই ця যজ্ঞই яг’я তোমাদের вам সমস্ত всі কাম бажані блага প্রদান подарує করুন нехай ॥১০॥
На початку творіння Браƨма створив людей разом з жертвопринесеннями для Верховного Господа Вішну. Браƨма дав такі настанови: «Під захистом цього релігійного принципу жертвопринесення процвітайте і розквітайте. Нехай ця жертва виконає всі ваші бажання. (10)
▶ 1 english edition:
pura — In the beginning of creation; srstva — after creating; saha-yajnah prajah — all progeny, as the executors of selfless religious duties offered to Lord Visnu; praja-patih — Lord Brahma; uvaca — said; prasavisyadhvam — “Expand your prosperity; anena — by these duties. esah astu — May this sacrifice be; vah — your; ista-kama-dhuk — bestower of desired objects.” (10)
(eng) In the beginning; of creation, Lord Brahma created the populace along with sacrifices for the Supreme Lord Visnu. Brahma instructed thus: “Taking shelter of this religious principle of sacrifice, prosper and flourish. May. this sacrifice fulfill all your desires.”
(укр) На початку творіння Браƨма створив людей разом з жертвопринесеннями для Верховного Господа Вішну. Браƨма дав такі настанови: «Під захистом цього релігійного принципу жертвопринесення процвітайте і розквітайте. Нехай ця жертва виконає всі ваші бажання.
(eng) In the beginning; of creation, Lord Brahma created the populace along with sacrifices for the Supreme Lord Visnu. Brahma instructed thus: “Taking shelter of this religious principle of sacrifice, prosper and flourish. May. this sacrifice fulfill all your desires.”
(укр) На початку творіння Браƨма створив людей разом з жертвопринесеннями для Верховного Господа Вішну. Браƨма дав такі настанови: «Під захистом цього релігійного принципу жертвопринесення процвітайте і розквітайте. Нехай ця жертва виконає всі ваші бажання.
▶ 2 english edition:
purā — At the universal manifestation; sṛṣṭvā — after manifesting; saha-yajñāḥ prajāḥ — the progeny of the world, with sacrifices for Lord Viṣṇu; prajāpatiḥ — Lord Brahmā; uvācha — said: prasaviṣyadhvam — “May your prosperity flourish; anena — by this religious practice. eṣaḥ astu — May this sacrifice be; vaḥ — your; iṣṭa-kāma-dhuk — bestower of desired objects.” (10)
(eng) In the beginning, Lord Brahmā manifested the progeny of the world, along with sacrifices. He instructed them thus: “Take shelter of this religious principle of sacrifice; prosper and flourish. May such sacrifice be the bestower of the things you desire.”
(укр) Спочатку Браƨма створив різних істот цього світу разом із жертвопринесеннями. Він наказав їм: «Шукайте притулку в цій релігійній практиці жертвопринесення; розквітайте та розвивайтесь. Нехай це жертвопринесення наділить вас бажаним.
(eng) In the beginning, Lord Brahmā manifested the progeny of the world, along with sacrifices. He instructed them thus: “Take shelter of this religious principle of sacrifice; prosper and flourish. May such sacrifice be the bestower of the things you desire.”
(укр) Спочатку Браƨма створив різних істот цього світу разом із жертвопринесеннями. Він наказав їм: «Шукайте притулку в цій релігійній практиці жертвопринесення; розквітайте та розвивайтесь. Нехай це жертвопринесення наділить вас бажаним.
▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:
саƨа — разом з; йаджн̃а̄ƨ̣ — жертвопринесення; праджа̄ƨ̣ — покоління; сришт̣ва̄ — створюючи; пура̄ — в прадавні часи; ува̄ча — сказав; праджа̄-патіƨ̣ — Господь усіх істот; анена — цим; прасавішйадƨвам — дедалі більше процвітайте; ешаƨ̣ — це; ваƨ̣ — ваша; асту — нехай буде; ішт̣а — все бажане; ка̄ма-дƨук — та, що дарує.
На початку творення Господь усіх істот створив покоління людей і напівбогів разом із жертвопринесенням для Вішн̣у, і благословив їх, сказавши: «Будьте щасливі цією йаджн̃ею (жертвопринесенням), бо виконання її дарує вам усе необхідне для щасливого життя й досягнення звільнення». (10)
На початку творення Господь усіх істот створив покоління людей і напівбогів разом із жертвопринесенням для Вішн̣у, і благословив їх, сказавши: «Будьте щасливі цією йаджн̃ею (жертвопринесенням), бо виконання її дарує вам усе необхідне для щасливого життя й досягнення звільнення». (10)
▶ Коментар:
Господь усіх істот, Вішн̣у, створює матеріальний світ для того, щоб дати обумовленим душам можливість повернутись додому, назад до Бога. Матеріальна природа обумовлює всіх живих істот в матеріальному творінні,тому що вони забули про свої стосунки з Вішн̣у, або Кр̣шн̣ою, Верховним Богом-Особою. Ведичні засади призначені на те, щоб допомогти нам усвідомити ці вічні взаємостосунки, про що і стверджується в Бгаґавад-ґı̄ті: ведаіш́ ча сарваір ахам ева ведйах̣. Господь каже, що мета Вед — пізнати Його. У ведичних гімнах сказано: патім̇ ваш́васйа̄тмеш́-варам. Тому Господь живих істот є Верховний Бог-Особа Вішн̣у. Також Ш́рı̄ла Ш́укадева Ґосва̄мı̄ в Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (2.4.20) багатьма способами змальовує Господа як паті:
ш́рійах̣ патір йаджн̃а-патіх̣ праджа̄-патір
дгійа̄м̇ патір лока-патір дгара̄-патіх̣
патір ґатіш́ ча̄ндгака-вр̣шн̣і-са̄твата̄м̇
прасı̄дата̄м̇ ме бгаґава̄н сата̄м̇ патіх̣
Праджа̄-паті — це Господь Вішн̣у. Він — Господь усіх живих створінь, усіх світів, усієї краси, і Він — заступник усіх. Господь створив матеріальний світ заради обумовлених душ, щоб навчити їх виконувати йаджн̃у (жертвопринесення) задля вдоволення Вішн̣у, бо тоді вони зможуть зручно й без турбот жити в матеріальному світі й, скінчивши матеріальне існування, увійти в царство Боже. Такою є загальна програма для обумовленої душі. Виконуючи йаджн̃и, обумовлені душі починають поступово усвідомлювати Кр̣шн̣у й стають благочестивими всіма сторонами. В Калі-йуґу ведичні ш́а̄стри рекомендують сан̇кı̄ртана-йаджн̃у (оспівування Господніх імен), і Господь Чаітанйа запровадив цей трансцендентний спосіб для того, щоб усі могли досягнути звільнення. Сан̇кı̄ртана- йаджн̃а й свідомість Кр̣шн̣и чудово пасують одна одній. Господа Кр̣шн̣у, як уособлення відданості, у вигляді Свого відданого слуги (Господь Чаітанйа) згадано в Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (11.5.32) з особливим посиланням на сан̇кı̄ртана-йаджн̃у таким чином:
кр̣шн̣а-варн̣ам̇ твіша̄кр̣шн̣ам̇
са̄н̇ґопа̄н̇ґа̄стра-па̄ршадам
йаджн̃аіх̣ сан̇кı̄ртана-пра̄йаір
йаджанті хі су-медгасах̣
«В Калі-йуґу люди, що достатньо обдаровані розумом, будуть вшановувати Господа, та Його близьких сподвижників здійсненням сан̇кı̄ртана-йаджн̃и». В епоху Калі важко здійснювати інші різновиди йаджн̃и, які рекомендують Веди, але сан̇кı̄ртана-йаджн̃а цілком доступна й досконала з усякого погляду, і Бгаґавад-ґı̄та̄ (9.14) також радить її.
ш́рійах̣ патір йаджн̃а-патіх̣ праджа̄-патір
дгійа̄м̇ патір лока-патір дгара̄-патіх̣
патір ґатіш́ ча̄ндгака-вр̣шн̣і-са̄твата̄м̇
прасı̄дата̄м̇ ме бгаґава̄н сата̄м̇ патіх̣
Праджа̄-паті — це Господь Вішн̣у. Він — Господь усіх живих створінь, усіх світів, усієї краси, і Він — заступник усіх. Господь створив матеріальний світ заради обумовлених душ, щоб навчити їх виконувати йаджн̃у (жертвопринесення) задля вдоволення Вішн̣у, бо тоді вони зможуть зручно й без турбот жити в матеріальному світі й, скінчивши матеріальне існування, увійти в царство Боже. Такою є загальна програма для обумовленої душі. Виконуючи йаджн̃и, обумовлені душі починають поступово усвідомлювати Кр̣шн̣у й стають благочестивими всіма сторонами. В Калі-йуґу ведичні ш́а̄стри рекомендують сан̇кı̄ртана-йаджн̃у (оспівування Господніх імен), і Господь Чаітанйа запровадив цей трансцендентний спосіб для того, щоб усі могли досягнути звільнення. Сан̇кı̄ртана- йаджн̃а й свідомість Кр̣шн̣и чудово пасують одна одній. Господа Кр̣шн̣у, як уособлення відданості, у вигляді Свого відданого слуги (Господь Чаітанйа) згадано в Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (11.5.32) з особливим посиланням на сан̇кı̄ртана-йаджн̃у таким чином:
кр̣шн̣а-варн̣ам̇ твіша̄кр̣шн̣ам̇
са̄н̇ґопа̄н̇ґа̄стра-па̄ршадам
йаджн̃аіх̣ сан̇кı̄ртана-пра̄йаір
йаджанті хі су-медгасах̣
«В Калі-йуґу люди, що достатньо обдаровані розумом, будуть вшановувати Господа, та Його близьких сподвижників здійсненням сан̇кı̄ртана-йаджн̃и». В епоху Калі важко здійснювати інші різновиди йаджн̃и, які рекомендують Веди, але сан̇кı̄ртана-йаджн̃а цілком доступна й досконала з усякого погляду, і Бгаґавад-ґı̄та̄ (9.14) також радить її.
▶ Бхакті Прадіп Тіртха:
Браƨма про виконання яджни —
Творець Браƨма, створивши колись людей разом із жертвопринесеннями, сказав: «Процвітайте завдяки цьому. Нехай це дарує вам бажані блага. (10)
Творець Браƨма, створивши колись людей разом із жертвопринесеннями, сказав: «Процвітайте завдяки цьому. Нехай це дарує вам бажані блага. (10)
▶ Коментар:
Людина з нечистим серцем повинна діяти безкорисливо; вона не повинна утримуватися від дії, бо це не принесе їй ніякої користі. Якщо спочатку для неї неможлива безкорислива дія, вона може присвятити свої дії Вішну, сподіваючись на виконання якихось бажань свого серця. Але за жодних обставин вона не повинна підтримувати акарму (невиконання обов’язків) і вікарму (гріховні вчинки), нехтуючи приписами священних писань. Брахма, створивши своє потомство (людство), сказав їм так: “Нехай ви будете поступово процвітати, дотримуючись дƨарми у формі яг’ї; нехай ця яг’я дарує вам бажані блага, тобто нехай ваше серце очиститься, а тіло підтримається цією яг’єю, яка врешті-решт приведе вас до повного звільнення із Самсари”.
देवान्भावयतानेन ते देवा भावयन्तु वः ।
परस्परं भावयन्तः श्रेयः परमवाप्स्यथ ॥११॥
дева̄н бƨа̄вайата̄нена
богів умилостивите (яг’єю) той
те дева̄ бƨа̄вайанту ваƨ̣
ті боги обдарують бажаним вас
параспарам̇ бƨа̄вайантаƨ̣
один одним вдоволені
ш́рейаƨ̣ парам ава̄псйатха
благо найвище здобудете
Цією яг’єю здобудьте милість
у цих богів — тоді вони сповна
вас обдарують всім, що вам потрібно.
Такий взаємний обмін принесе
вам врешті-решт найвище благо. (11)
▶ Примітки:
▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:
анена (এই যজ্ঞদ্বারা) дева̄н (দেনতাগণকে) [йӯйам̇] (তোমরা) бƨа̄вайата (প্রীতিযুক্ত কর) те дева̄ƨ̣ апи (সেই দেবতাগণও প্রীতিযুক্ত হইয়া) ваƨ̣ (তোমাদিগকে) бƨа̄вайанту (অভিষ্ট ফলপ্রদান পূর্ব্বক প্রীতিযুক্ত করুন) [евам̇] (এইরূপ) параспарам (পরস্পর পরস্পরকে) бƨа̄вайантаƨ̣ (প্রীত করিলে) парам ш́рейаƨ̣ (পরম কল্যাণ) ава̄псйатха (লাভ করিবে) ॥১১॥
.
এই Циєю যজ্ঞদ্বারা яг’єю তোমরা ви দেবতাগণকে богів প্রীত কর задовольніть, সেই ті সকল দেবতাগণও боги, প্রীতিযুক্ত হইয়া задоволені будучи, তোমাদিগকে вас অভীষ্ট бажаним ফলপ্রদানে наданням плодів প্রীত задовольнять করুন। нехай. পরস্পর Взаємне প্রীত задоволення সম্পাদন করিলে здійснюючи পরমমঙ্গল вище благо লাভ করিবে ви отримаєте ॥১১॥
“Цією яг’єю умилостивлюйте богів, а ці боги, будучи вдоволеними, подарують вам всі бажані дари та блага. Таким чином, завдяки взаємній доброзичливості, ви отримаєте велике благо”. (11)
.
এই Циєю যজ্ঞদ্বারা яг’єю তোমরা ви দেবতাগণকে богів প্রীত কর задовольніть, সেই ті সকল দেবতাগণও боги, প্রীতিযুক্ত হইয়া задоволені будучи, তোমাদিগকে вас অভীষ্ট бажаним ফলপ্রদানে наданням плодів প্রীত задовольнять করুন। нехай. পরস্পর Взаємне প্রীত задоволення সম্পাদন করিলে здійснюючи পরমমঙ্গল вище благо লাভ করিবে ви отримаєте ॥১১॥
“Цією яг’єю умилостивлюйте богів, а ці боги, будучи вдоволеними, подарують вам всі бажані дари та блага. Таким чином, завдяки взаємній доброзичливості, ви отримаєте велике благо”. (11)
▶ 1 english edition:
anena — “By this yajna; (yuyam) — you will; bhavayata — must please and satisfy; devan — the demigods; te devah (api) — and those demigods being thus pleased; bhavayantu vah — may bestow upon you all your desired success. (evam) — In this way; bhavayantah — by pleasing; parasparam — one another; avapsyatha — you will obtain; param sreyah — the ultimate auspiciousness. (11)
(eng) “Propitiate the demigods by this sacrifice, and those gods, thus pleased, may satisfy you by bestowing all your desired success. In this way, through mutual goodwill, you will be the gainer of great auspiciousness.”
(укр) “Цією яґ’єю умилостивлюйте богів, і вони, вдоволені, подарують все, що вам потрібно, і принесуть вам успіх. Таким чином, завдяки взаємній доброзичливості, ви отримаєте велике благо”.
(eng) “Propitiate the demigods by this sacrifice, and those gods, thus pleased, may satisfy you by bestowing all your desired success. In this way, through mutual goodwill, you will be the gainer of great auspiciousness.”
(укр) “Цією яґ’єю умилостивлюйте богів, і вони, вдоволені, подарують все, що вам потрібно, і принесуть вам успіх. Таким чином, завдяки взаємній доброзичливості, ви отримаєте велике благо”.
▶ 2 english edition:
anena — “By this yajña; (yūjam) — you all; bhāvayata — propitiate; devān — the demigods; te devāḥ (api) — and the demigods being thus pleased; bhāvayantu vaḥ — may bestow upon you your desired fruits. (evam) — In this way; parasparam — mutually; bhāvayantaḥ — nourished; avāpsyatha — you will obtain; param śreyaḥ — the ultimate auspiciousness.” (11)
(eng) “Propitiate the gods by sacrifices, and may they satisfy you by bestowing your desired fruits. In this way, through mutual nourishment, you will be the gainers of great auspiciousness.”
(укр) «Умилостивлюйте богів яг’єю, і нехай вони задовольнять вас, даруючи бажані плоди. Такий взаємний обмін дарами принесе вам велике благо».
(eng) “Propitiate the gods by sacrifices, and may they satisfy you by bestowing your desired fruits. In this way, through mutual nourishment, you will be the gainers of great auspiciousness.”
(укр) «Умилостивлюйте богів яг’єю, і нехай вони задовольнять вас, даруючи бажані плоди. Такий взаємний обмін дарами принесе вам велике благо».
▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:
дева̄н — напівбоги; бƨа̄вайата̄ — вдоволені; анена — жертвопринесенням; те — ті; дева̄ƨ̣ — напівбоги; бƨа̄вайанту — задовольнять; ваƨ̣ — тебе; параспарам — взаємно; бƨа̄вайантаƨ̣ — задовольняючи один одного; ш́рейаƨ̣ — благо; парам — вищий; ава̄псйатха — ти досягнеш.
Напівбоги, вдоволені жертвопринесеннями, задовольнять також і тебе, й завдяки такій взаємодії людей та напівбогів запанує загальний добробут. (11)
Напівбоги, вдоволені жертвопринесеннями, задовольнять також і тебе, й завдяки такій взаємодії людей та напівбогів запанує загальний добробут. (11)
▶ Коментар:
Напівбогів уповноважено керувати матеріальними справами. Постачання повітря, світла, води й інших благ, необхідних для існування тіла й душі кожної живої істоти, довірено незліченним напівбогам, які перебувають в різних частинах тіла Верховного Бога-Особи і служать Йому. Вдоволеність чи невдоволеність напівбогів залежать від того, як людина виконує йаджн̃у. Деякі з жертвопринесень призначені на задоволення конкретних напівбогів, але навіть і в такому випадку Господа Вішн̣у вшановують як головного Владику всіх жертв. У Бгаґавад-ґı̄ті вказано також, що Сам Кр̣шн̣а є мета всіх жертвопринесень: бгокта̄рам̇ йаджн̃а- тапаса̄м. Тому головною метою всіх жертвопринесень є вдовольнити в першу чергу йаджн̃а-паті. Природно, що за правильного виконання жертвопринесень, напівбоги, що відповідальні за окремі сфери постачання, вдовольняються і дають все необхідне навіть з надлишком.
Здійснення жертвопринесень приносить чимало додаткової користі, і, врешті-решт, приводить до звільнення з матеріального полону. Завдяки йаджн̃і, як стверджують Веди, діяльність стає чистою: а̄ха̄ра-ш́уддгау саттва-ш́уддгіх̣ саттва-ш́уддгау дгрува̄ смр̣тіх̣ смр̣ті-ламбге сарваґрантгı̄на̄м̇ віпрамокшах̣. Здійснення йаджн̃и освячує їжу, а освячена їжа очищує саме існування людини, завдяки очищенню існування освячуються тонкі тканини пам’яті, а з просвітленою пам’яттю людина спроможна згадати про звільнення. Сукупніть усіх цих чинників приводить до свідомості Кр̣шн̣и, якої так потребує сучасне суспільство.
Здійснення жертвопринесень приносить чимало додаткової користі, і, врешті-решт, приводить до звільнення з матеріального полону. Завдяки йаджн̃і, як стверджують Веди, діяльність стає чистою: а̄ха̄ра-ш́уддгау саттва-ш́уддгіх̣ саттва-ш́уддгау дгрува̄ смр̣тіх̣ смр̣ті-ламбге сарваґрантгı̄на̄м̇ віпрамокшах̣. Здійснення йаджн̃и освячує їжу, а освячена їжа очищує саме існування людини, завдяки очищенню існування освячуються тонкі тканини пам’яті, а з просвітленою пам’яттю людина спроможна згадати про звільнення. Сукупніть усіх цих чинників приводить до свідомості Кр̣шн̣и, якої так потребує сучасне суспільство.
▶ Бхакті Прадіп Тіртха:
Задовольте богів цією жертвою. і нехай вони, в свою чергу, задовольнять вас, обдаровуючи бажаними благами. Так, взаємно задовольняючи один одного, ви досягнете найвищого блага. (11)
▶ Коментар:
Нехай ця жертва допоможе вам задовольнити богів; і нехай вони, задоволені вашими діями, обдарують вас бажаними благами, і нехай ви будете щасливі від цього. Нехай це взаємне задоволення принесе вам пізнання вашого справжнього «я» і його належного призначення.
इष्टान्भोगान्हि वो देवा दास्यन्ते यज्ञभाविताः ।
तैर्दत्तानप्रदायैभ्यो यो भुङ्क्ते स्तेन एव सः ॥१२॥
іш̣т̣а̄н бƨоґа̄н ƨі во дева̄
бажані блага ! вам боги
да̄сйанте йаджн̃а-бƨа̄віта̄ƨ̣
дарують жертвою задоволені
таір датта̄н апрада̄йаібƨйо
тими дарами не присвятивши їм
йо бƨун̇кте стена ева саƨ̣
хто насолоджується злодій ! він.
Задовольнившись жертвами, ці боги
дарують вам усі блага бажа́ні».
Хто ж користується цими дарами,
не присвятивши відповідних жертв богам,
той злодій, винний у крадіжці. (12)
▶ Примітки:
▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:
дева̄ƨ̣ (বিরাট্ পুরুষ মদঙ্গভূত-দেবগণ, Боги, що є невід’ємними частинами Всесвітньої Форми Всевишнього) йаджн̃а-бƨа̄віта̄ƨ̣ [сантаƨ̣] (যজ্ঞের দ্বারা প্রীত হইয়া, які, задоволені жертвоприношенням) ваƨ̣ (তোমাদিগকে, вам) ішт̣а̄н бƨоґа̄н (অভীষ্ট ভোগ্যবস্তু, бажані блага) да̄сйанте (প্রদান করিবেন, даруватимуть) । ƨі (অতএব, Таким чином) [вриш̣т̣йа̄ді два̄рен̣а] (বৃষ্টি প্রভৃতি দ্বারা, через дощ та інше) таіƨ̣ датта̄н (তাঁহাদের প্রদত্ত অন্নাদি বস্তুসকল, усі речі, включаючи їжу, які вони дарують) ебƨйаƨ̣ (সেই সকল মদাশ্রিত-দেবগণকে, цим богам, що під Моїм прихистком) [пан̃ча-йаджн̃а-а̄дƨібƨіƨ̣] (পঞ্চ যজ্ঞাদি দ্বারা, через п’ять видів жертвоприношень) апрада̄йа (প্রদান না করিয়া, не присвятивши) йаƨ̣ (যিনি, той, хто) бƨун̇кте (ভোজন করেন, насолоджується) саƨ̣ (সেই ব্যক্তি, ця особа) стенаƨ̣ ева (চোরই, злодій) ॥১২॥
.
আমরা বহিরঙ্গভূত দেবতাগণ Ми, боги, як прояв зовнішньої єнергії Всевишнього, যজ্ঞের দ্বারা яг’єю প্রীত হইয়াই будучи задоволені, তোমাদের ваші অভীষ্ট бажані ভোগ্যবস্ত সকল приємні речі প্রদান করিয়া থাকেন надаємо । বৃষ্ট্যাদি দ্বারা Через дощ та іншим তাঁহাদের їхні প্রদত্ত надані সেই ті অন্নাদি বস্তু সকল продукти харчування পঞ্চ মহাযজ্ঞাদি দ্বারা за допомогою п’яти великих жертвопринесень মদাশ্রিত দেবতাগণকে богам, що що діють від Мого імені, প্রদান না করিয়া не надаючи, যে ব্যক্তি той, хто স্বয়ং сам ভোজন করে їсть, সে він চোরই злодій, অর্থাৎ тобто চোরস্বরূপ দোষভাক্ винним у крадіжці হইয়া থাকে стає ॥১২॥
«Ми, боги, як прояв зовнішньої єнергії Всевишнього, задовольнившись цими жертовними обрядами, надаємо вам усі ті речі та блага, яких ви так бажаєте». Милістю богів, що діють від Мого імені, дощ, сонячне світло й інші стихії дають достатню кількість їжі, щоб забезпечити людей усім необхідним. Хто егоїстично користується цими дарами, не жертвуючи їх богам (зазвичай п’ятьма великими жертвопринесеннями), той бере на себе всі гріхи злодія. (12)
.
আমরা বহিরঙ্গভূত দেবতাগণ Ми, боги, як прояв зовнішньої єнергії Всевишнього, যজ্ঞের দ্বারা яг’єю প্রীত হইয়াই будучи задоволені, তোমাদের ваші অভীষ্ট бажані ভোগ্যবস্ত সকল приємні речі প্রদান করিয়া থাকেন надаємо । বৃষ্ট্যাদি দ্বারা Через дощ та іншим তাঁহাদের їхні প্রদত্ত надані সেই ті অন্নাদি বস্তু সকল продукти харчування পঞ্চ মহাযজ্ঞাদি দ্বারা за допомогою п’яти великих жертвопринесень মদাশ্রিত দেবতাগণকে богам, що що діють від Мого імені, প্রদান না করিয়া не надаючи, যে ব্যক্তি той, хто স্বয়ং сам ভোজন করে їсть, সে він চোরই злодій, অর্থাৎ тобто চোরস্বরূপ দোষভাক্ винним у крадіжці হইয়া থাকে стає ॥১২॥
«Ми, боги, як прояв зовнішньої єнергії Всевишнього, задовольнившись цими жертовними обрядами, надаємо вам усі ті речі та блага, яких ви так бажаєте». Милістю богів, що діють від Мого імені, дощ, сонячне світло й інші стихії дають достатню кількість їжі, щоб забезпечити людей усім необхідним. Хто егоїстично користується цими дарами, не жертвуючи їх богам (зазвичай п’ятьма великими жертвопринесеннями), той бере на себе всі гріхи злодія. (12)
▶ 1 english edition:
devah — The demigods who are integral parts of the body of My universal form; yajna-bhavitah (santaih) — being pleased by sacrifices; dasyante -will bestow; vah — upon you; istan bhogan — all desired enjoyable things. hi — Therefore; yah — he who; bhunkte — enjoys; taih dattan — the foodstuffs provided by the demigods; (vrstyadi dvarena) — via the rain etc.; apradaya — without making any offerings (of those foodstuffs); (panca-yajna-adibhih) — by means of the five kinds of sacrifices, etc. ebhyah — to those demigods, who are all under My shelter; sah — that person; stenah eva — is surely a thief. (12)
(eng) The demigods, who are integral parts of My external manifestation, certainly award all your necessities, being satisfied with the performance of sacrifice. By the grace of the demigods, who are all under My shelter, there is sufficient rain, sunlight, and other elements to provide ample food commodities. He who selfishly enjoys these gifts without offering them to the gods (generally by the five great sacrifices), incurs all the sins of a thief.
(укр) Боги, що є невід’ємною частиною Мого зовнішнього прояву, неодмінно задовольняють усі ваші потреби, задовольнившись жертовними обрядами, що ви виконуєте. Милістю богів, що перебувають під Моїм заступництвом, дощ, сонячне світло й інші стихії дають достатню кількість їжі, щоб забезпечити вас усім необхідним. Хто егоїстично користується цими дарами, не жертвуючи їх богам (зазвичай п’ятьма великими жертвопринесеннями), той бере на себе всі гріхи злодія.
(eng) The demigods, who are integral parts of My external manifestation, certainly award all your necessities, being satisfied with the performance of sacrifice. By the grace of the demigods, who are all under My shelter, there is sufficient rain, sunlight, and other elements to provide ample food commodities. He who selfishly enjoys these gifts without offering them to the gods (generally by the five great sacrifices), incurs all the sins of a thief.
(укр) Боги, що є невід’ємною частиною Мого зовнішнього прояву, неодмінно задовольняють усі ваші потреби, задовольнившись жертовними обрядами, що ви виконуєте. Милістю богів, що перебувають під Моїм заступництвом, дощ, сонячне світло й інші стихії дають достатню кількість їжі, щоб забезпечити вас усім необхідним. Хто егоїстично користується цими дарами, не жертвуючи їх богам (зазвичай п’ятьма великими жертвопринесеннями), той бере на себе всі гріхи злодія.
▶ 2 english edition:
devāḥ — The demigods (as limbs of My universal form); yajña-bhāvitāḥ (santaḥ) — being pleased by sacrifices; dāsyante — will bestow; vaḥ — upon you; iṣṭān bhogān — desired enjoyable objects. hi — Therefore; yaḥ — he who; bhuṅkte — enjoys; taiḥ dattān — food provided by the demigods; (vṛṣṭyādi dvāreṇa) — via the rain, etc.; apradāya — without making any offerings (of that food); (pañcha-yajña-ādhibhiḥ) — by means of the five kinds of sacrifices, etc.; ebhyaḥ — to those demigods, who are all under My shelter; saḥ — that person; stenaḥ eva — is but a thief. (12)
(eng) Propitiated by sacrifices, the gods (My worldly representatives) will bestow upon you all your desired enjoyable things. But one who enjoys what is given by the gods without offering it to them, is a thief.
(укр) Боги (Мої земні представники), умилостивлені жертвопринесеннями, обдарують вас усіма бажаними благами. Але той, хто користується тим, що дарують боги, не приносячи їм жертви, — крадій.
(eng) Propitiated by sacrifices, the gods (My worldly representatives) will bestow upon you all your desired enjoyable things. But one who enjoys what is given by the gods without offering it to them, is a thief.
(укр) Боги (Мої земні представники), умилостивлені жертвопринесеннями, обдарують вас усіма бажаними благами. Але той, хто користується тим, що дарують боги, не приносячи їм жертви, — крадій.
▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:
ішт̣а̄н — бажані; бƨоґа̄н — те, що необхідне в житті; ƨі — звичайно; ваƨ̣ — тобі; дева̄ƨ̣ — напівбоги; да̄сйанте — подарують; йаджн̃а-бƨа̄віта̄ƨ̣ — вдоволені виконанням жертвопринесень; таіƨ̣ — ними; датта̄н — речі, що вони дали; апрада̄йа — не пропонуючи; ебƨйаƨ̣ — напівбогам; йаƨ̣ — той, хто; бƨун̇кте — насолоджується; стенаƨ̣ — злодій; ева — звичайно; саƨ̣ — він.
Напівбоги, що відають задоволенням різних життєвих потреб, вдоволені жертвопринесеннями, дарують усе необхідне. Той же, хто насолоджується цими дарами, не пропонуючи їх на відповідь напівбогам, безумовно є злодій. (12)
Напівбоги, що відають задоволенням різних життєвих потреб, вдоволені жертвопринесеннями, дарують усе необхідне. Той же, хто насолоджується цими дарами, не пропонуючи їх на відповідь напівбогам, безумовно є злодій. (12)
▶ Коментар:
Напівбоги — це вповноважені довірені представники Верховного Бога-Особи, Вішн̣у, які постачають нам усе необхідне від Його імені. Тому їх потрібно вдовольняти, виконуючи відповідні жертвопринесення. Є різні види визначених Ведами жертвопринесень, що їх пропонують різним напівбогам, але, в остаточному підсумку, всі вони призначені Верховному Богові-Особі. Людям, які не можуть збагнути Бога-Особу, радять приносити жертви напівбогам. Згідно з різними матеріальними нахилами особистості, Веди пропонують різні йаджн̃и. Так само, від якостей людини залежить, яких напівбогів вона вшановує. Наприклад, тим, хто вживає в їжу м’ясо, слід вшановувати богиню Ка̄лı̄, жахливу форму матеріальної природи, якій приносять у жертву тварин. Однак, людям в ґун̣і благочестя рекомендовано трансцендентне поклоніння Господеві Вішн̣у. Але, зрештою, всі жертвопринесення призначені на те, щоб уможливити поступове просування до трансцендентного стану. Звичайній людині слід виконувати щонайменше п’ять різновидів жертвопринесень, які називають пан̃ча-маха̄-йаджн̃а.
Слід розуміти, проте, що все необхідне для життя людського суспільства постачають представники Господа, напівбоги. Ніхто нічого не може створити самотужки. Візьмімо, наприклад, будь-яку їжу людини: злаки, фрукти, овочі, молоко, цукор тощо, якщо людина перебуває в ґун̣і благості; додамо сюди ж невеґетаріанську їжу: м’ясо й таке інше — нічого з перерахованого люди не здатні виготовити самі. Знову ж, розгляньмо для прикладу тепло, світло, воду, повітря, інші речі, необхідні для життя — нічого цього людина сама створити не може. Без Верховного Господа не було б ні щедрого сонячного й місячного світла, ні дощу, ні вітру — всього того, без чого неможливе життя. Очевидно, що забезпечення нашого життя всім необхідним залежить від Господа. Навіть промисловість залежить від великої кількості сировини: металу, сірки, ртуті, марґанцю й чимало іншого — все це постачають посланці Господа, щоб ми, правильно використувуючи це, були бадьорими й здоровими і зрештою усвідомили, що то є кінцева мета життя — звільнитись від матеріальної боротьби за існування. Цієї мети можна досягти, виконуючи йаджн̃и. Якщо ж ми забуваємо мету людського життя, і просто використовуємо дари представників Господа для задоволення наших чуттів, все більше й більше заплутуючись в матеріальному існуванні, — а зовсім не такою є мета творіння, — то, безумовно, ми стаємо злодіями і закони матеріальної природи каратимуть нас. Суспільство злодіїв ніколи не стане щасливим, адже крадії не знають мети життя. Брутальні матеріалісти, злодії, не розуміють кінцевої мети життя і шукають лише почуттєвої втіхи; вони не мають знання, як саме виконувати йаджн̃и. Однак Господь Чаітанйа запровадив найлегший спосіб йаджн̃и, сан̇кı̄ртана-йаджн̃у, яку може здійснювати будь-яка людина, що визнає засади свідомості Кр̣шн̣и.
Слід розуміти, проте, що все необхідне для життя людського суспільства постачають представники Господа, напівбоги. Ніхто нічого не може створити самотужки. Візьмімо, наприклад, будь-яку їжу людини: злаки, фрукти, овочі, молоко, цукор тощо, якщо людина перебуває в ґун̣і благості; додамо сюди ж невеґетаріанську їжу: м’ясо й таке інше — нічого з перерахованого люди не здатні виготовити самі. Знову ж, розгляньмо для прикладу тепло, світло, воду, повітря, інші речі, необхідні для життя — нічого цього людина сама створити не може. Без Верховного Господа не було б ні щедрого сонячного й місячного світла, ні дощу, ні вітру — всього того, без чого неможливе життя. Очевидно, що забезпечення нашого життя всім необхідним залежить від Господа. Навіть промисловість залежить від великої кількості сировини: металу, сірки, ртуті, марґанцю й чимало іншого — все це постачають посланці Господа, щоб ми, правильно використувуючи це, були бадьорими й здоровими і зрештою усвідомили, що то є кінцева мета життя — звільнитись від матеріальної боротьби за існування. Цієї мети можна досягти, виконуючи йаджн̃и. Якщо ж ми забуваємо мету людського життя, і просто використовуємо дари представників Господа для задоволення наших чуттів, все більше й більше заплутуючись в матеріальному існуванні, — а зовсім не такою є мета творіння, — то, безумовно, ми стаємо злодіями і закони матеріальної природи каратимуть нас. Суспільство злодіїв ніколи не стане щасливим, адже крадії не знають мети життя. Брутальні матеріалісти, злодії, не розуміють кінцевої мети життя і шукають лише почуттєвої втіхи; вони не мають знання, як саме виконувати йаджн̃и. Однак Господь Чаітанйа запровадив найлегший спосіб йаджн̃и, сан̇кı̄ртана-йаджн̃у, яку може здійснювати будь-яка людина, що визнає засади свідомості Кр̣шн̣и.
▶ Бхакті Прадіп Тіртха:
“Боги, задоволені жертвоприношеннями, дарують вам бажані блага”. Тому той, хто насолоджується дарами богів, не приносячи їх богам, безсумнівно є злодієм. (12)
▶ Коментар:
Той, хто насолоджується їжею та питтям, створеними богами, але не пропонує їх богам, виконуючи цю яг’ю, вважається злодієм. Яг’ї, або жертовні обряди богам, бувають п’яти видів, а саме (i) “Браƨма-яг’я” — виконується шляхом вивчення Вед, (ii) “Пітри-яг’я” — підношення зобов’язань гривам або душам померлих предків, (iii) “Дева-яг’я” — підношення богам топленого масла, спалюючи його у священному вогні, (iv) “Бƨута-яг’я” — підношення їжі іншим істотам, і (v) “Манушйя-яг’я” — проявлення гостинності до гостей.
यज्ञशिष्टाशिनः सन्तो मुच्यन्ते सर्व्वकिल्बिषैः ।
भुञ्जते ते त्वघं पापा ये पचन्त्यात्मकारणात् ॥१३॥
йаджн̃а-ш́іш̣т̣а̄ш́інаƨ̣ санто
після яг’ї що лишилося їдці святі
мучйанте сарва-кілбіш̣аіƨ̣
звільняються від усіх гріхів насильства
бƨун̃джате те тв аґƨам̇ па̄па̄
насолоджуються ті але гріхом грішники
йе пачантй а̄тма-ка̄ран̣а̄т
хто готує себе заради
Звільняються від всіх гріхів насильства
ті доброчесні душі, що куштують
ту їжу, що лишилась після яг’ї.
Одначе ті, хто для себе́ готують, —
негідники, що гріх лиш споживають. (13)
▶ Примітки:
▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:
йаджн̃а-ш́ішт̣а аш́інаƨ̣ (বৈশ্বদেবাদি যজ্ঞাবশিষ্ট অন্ন ভোজনকারী, Ті, хто їдять те, що залишилося після жертвоприношень, присвячених богам) сантаƨ̣ (সাধুগণ, святі люди) сарва кілбішаіƨ̣ (পঞ্চসূনাজনিত সমপ্ত পাপ হইতে, від усіх гріхів, які породжені п’ятьма видами насильства) мучйанте (মুক্ত হন, звільняються). йе ту (কিন্তু যাহারা, Але ті, хто) а̄тма-ка̄ран̣а̄т (কেবল নিজের ভোজনের নিমিত্ত, лише для власного задоволення) пачанті (পাক করে, готує) те (সেই, ті) па̄па̄ƨ̣ (পাপিষ্ঠবগণ, найгрішніші) аґƨам̇ [ева] (পাপই, сам гріх) бƨун̃джате (ভোজন করে, споживають) ॥১৩॥
.
বৈশ্বদেবাদি Всесвітним богам পঞ্চ মহাযজ্ঞের після п’яти великих жертвоприношень অবশিষ্ট অন্নাদি їжа тощо, що залишилося, ভোজনকারী ідці সাধুগণ святі পঞ্চসূনা від панча-суни, тобто পঞ্চবিধ জীবহিংসা জাত সমস্ত পাপ হইতে від п’яти видів гріхів, що викликані насильством মুক্ত হইয়া থাকেন звільняються. কিন্তু Але যাহারা ті, хто শুধু лише নিজের ভোজন নিমিত্ত для особистого задоволення পাক করে готують, সেই ті দুরাচারগণ негідники, পাপই сам гріх ভোজন করে споживають ॥১৩॥
Доброчесні душі звільняються від усіх гріхів, що виникають через п’ять різних видів насильства над усіма живими істотами, приймаючи їжу, яка залишилася після п’яти великих жертвопринесень, запропонованих всесвітнім богам. Але негідники, які готують їжу для власної насолоди, лише грішать. (13)
.
বৈশ্বদেবাদি Всесвітним богам পঞ্চ মহাযজ্ঞের після п’яти великих жертвоприношень অবশিষ্ট অন্নাদি їжа тощо, що залишилося, ভোজনকারী ідці সাধুগণ святі পঞ্চসূনা від панча-суни, тобто পঞ্চবিধ জীবহিংসা জাত সমস্ত পাপ হইতে від п’яти видів гріхів, що викликані насильством মুক্ত হইয়া থাকেন звільняються. কিন্তু Але যাহারা ті, хто শুধু лише নিজের ভোজন নিমিত্ত для особистого задоволення পাক করে готують, সেই ті দুরাচারগণ негідники, পাপই сам гріх ভোজন করে споживають ॥১৩॥
Доброчесні душі звільняються від усіх гріхів, що виникають через п’ять різних видів насильства над усіма живими істотами, приймаючи їжу, яка залишилася після п’яти великих жертвопринесень, запропонованих всесвітнім богам. Але негідники, які готують їжу для власної насолоди, лише грішать. (13)
▶ 1 english edition:
santah — Saintly persons; yajna-sista-asinah — who partake of the remnants of sacrifice to the demigods headed by the Supreme Lord’s universal administrators; mucyante — become liberated; sarva-kilbisaih — from panca-suna, all the sins arising from the five kinds of violence to living beings. ye tu — But those who; pacanti — cook; atma-karanat — for their own consumption; te — those; papah — sinners; bhunjate — eat; (eva) — only; agham — sin. (13)
(eng) Virtuous souls are liberated from all sins arising from the five different kinds of violence towards all living entities, by accepting the remnants of foodstuffs from the five great sacrifices offered to the universal demigods.* But miscreants who prepare food for their own gratification simply partake of sin.
* The remnants of foodstuffs referred to here are not the same as the prasada, or holy foodstuffs accepted by the exclusive devotees of the Supreme Lord, Sri Krishna. All the approved edibles of the pure devotees are first offered to the Lord, and thus they accrue neither piety nor sin. See 9.20–26.
(укр) Доброчесні душі звільняються від усіх гріхів, що виникають через п’ять різних видів насильства над усіма живими істотами, приймаючи їжу*, яка залишилася після п’яти великих жертвопринесень, запропонованих всесвітнім богам. Але негідники, які готують їжу для власної насолоди, лише грішать.
* Їжа, про які тут ідеться, не є прасадом, тобто святою їжею, яку приймають тільки віддані Верховного Господа, Шрі Кришни. Усю дозволену їжу чисті віддані спочатку пропонують Господеві, і таким чином вони не накопичують ані благочестя, ані гріха. Див. 9.20-26.
(eng) Virtuous souls are liberated from all sins arising from the five different kinds of violence towards all living entities, by accepting the remnants of foodstuffs from the five great sacrifices offered to the universal demigods.* But miscreants who prepare food for their own gratification simply partake of sin.
* The remnants of foodstuffs referred to here are not the same as the prasada, or holy foodstuffs accepted by the exclusive devotees of the Supreme Lord, Sri Krishna. All the approved edibles of the pure devotees are first offered to the Lord, and thus they accrue neither piety nor sin. See 9.20–26.
(укр) Доброчесні душі звільняються від усіх гріхів, що виникають через п’ять різних видів насильства над усіма живими істотами, приймаючи їжу*, яка залишилася після п’яти великих жертвопринесень, запропонованих всесвітнім богам. Але негідники, які готують їжу для власної насолоди, лише грішать.
* Їжа, про які тут ідеться, не є прасадом, тобто святою їжею, яку приймають тільки віддані Верховного Господа, Шрі Кришни. Усю дозволену їжу чисті віддані спочатку пропонують Господеві, і таким чином вони не накопичують ані благочестя, ані гріха. Див. 9.20-26.
▶ 2 english edition:
santaḥ — Virtuous persons; yajña-śiṣṭa-aśinaḥ — who partake of the remnants of sacrifice to the demigods (universal administrators subordinate to the Lord); muchyante — are liberated; sarva-kilbiṣaiḥ — from all sin (pañcha-sūnā, five types of sin due to five kinds of violence to other living beings). ye tu — But those who; pachanti — cook; ātma-kāraṇāt — for their own pleasure; te — those; pāpāḥ — sinful persons; bhuñjate — eat; (eva) — only; agham — sin. (13)
(eng) By accepting sacrificial remnants of the universal gods*, virtuous persons are liberated from all sins arising from violence towards other living entities. But those who prepare food for their own pleasure partake only of sin.
* The remnants referred to here are not the same as the Kṛṣṇa-prasād (food that has been offered to the Supreme Lord by His devotees). See 9.20–26.
(укр) Приймаючи їжу*, яка залишилося після жертвопринесення всесвітним богам, доброчесні люди звільняються від усіх гріхів, що виникають через насильство над іншими живими істотами. Ті ж, хто готує їжу для власного задоволення, лише грішать.
* Їжа, про яку тут ідеться, — це не те саме, що Кришна-прасад (їжа, яку пропонують Верховному Господеві Його віддані). Див. 9.20-26.
(eng) By accepting sacrificial remnants of the universal gods*, virtuous persons are liberated from all sins arising from violence towards other living entities. But those who prepare food for their own pleasure partake only of sin.
* The remnants referred to here are not the same as the Kṛṣṇa-prasād (food that has been offered to the Supreme Lord by His devotees). See 9.20–26.
(укр) Приймаючи їжу*, яка залишилося після жертвопринесення всесвітним богам, доброчесні люди звільняються від усіх гріхів, що виникають через насильство над іншими живими істотами. Ті ж, хто готує їжу для власного задоволення, лише грішать.
* Їжа, про яку тут ідеться, — це не те саме, що Кришна-прасад (їжа, яку пропонують Верховному Господеві Його віддані). Див. 9.20-26.
▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:
йаджн̃а-ш́ішт̣а — їжі, яку споживають після проведення яг’ї; аш́інаƨ̣ — їдці; сантаƨ̣ — віддані; мучйанте — звільнюються; сарва — усі різновиди; кілбішаіƨ̣ — гріхів; бƨун̃джате — насолоджуючись; те — вони; ту — але; аґƨам — тяжкі гріхи; па̄па̄ƨ̣ — грішники; йе — ті; пачанті — готують їжу; а̄тма-ка̄ран̣а̄т — для чуттєвої втіхи.
Віддані Господа очищуються від усіх гріхів, споживаючи їжу, спочатку запропоновану Йому в жертву. Ті ж, що готують лише задля власної чуттєвої насолоди — воістину споживають один лише гріх. (13)
Віддані Господа очищуються від усіх гріхів, споживаючи їжу, спочатку запропоновану Йому в жертву. Ті ж, що готують лише задля власної чуттєвої насолоди — воістину споживають один лише гріх. (13)
▶ Коментар:
Відданих Верховного Господа, або людей в свідомості Кр̣шн̣и, називають сантами, і вони, як це описано в Брахма-сам̇гіті (5.38), завжди сповнені любові до Господа: према̄н̃джана-ччгуріта-бгакті-вілочанена сантах̣ садаіва хр̣дайешу вілокайанті. Між сантами та Верховним Богом-Особою Ґовіндою (який дарує всі насолоди), або Мукундою (який дарує звільнення), або Кр̣шн̣ою (всеприваблюючою особою) завжди існують любовні взаємини, й санти не можуть прийняти щось, спочатку не запропонувавши це Верховній Особі. Тому такі віддані постійно здійснюють йаджн̃и різними способами відданого служіння: кı̄ртанам, смаран̣ам, арчанам й ін., і це рятує їх від різноманітного забруднення, що виникає внаслідок гріховних зв’язків у матеріальному світі. Решта ж, готуючи страви для себе, тобто для задоволення своїх чуттів, є не лише злодії, але ще й споживають різноманітні гріхи. Чи може бути щасливим злодій і грішник? Це неможливо. Щоб стати повністю щасливими, людям слід навчитись виконувати неважку сан̇кı̄ртану-йджн̃у, цілком усвідомивши Кр̣шн̣у. В протилежнім випадку спокій та щастя на Землі неможливі.
▶ Бхакті Прадіп Тіртха:
Праведники, які вживають у їжу те, що залишилося від жертвоприношень, звільняються від усіх гріхів. З іншого боку, нечестиві люди, які готують їжу для себе, їдять, лише сам гріх. (13)
▶ Коментар:
Ті, хто приймає у їжу те, що залишилося після яг’ї, звільняються від усіх гріхів; але ті, хто їсть і п’є заради власної егоїстичної насолоди, страждають від “панча-суни” (п’яти гріхів). Гріхи, вчинені шляхом вбивства життя п’ятьма різними способами, відомі як “панча-суна”, а саме: (i) “Кандані”, тобто вбивство тварин у ступці, (ii) “Песані”, тобто вбивство в точильному камені, (iii) “Чулли”, тобто вбивство в печі або на вогні, (iv) “Удакумбƨі”, тобто вбивство каструлею з водою, і (v) “Марджані”, тобто вбивство від мітли. Гріхи, скоєні людьми під час їжі та пиття, а також ті, що накопичуються з цих п’яти різних способів, можуть бути знищені виконанням п’яти жертовних обрядів, згаданих у попередньому вірші.
अन्नाद्भवन्ति भूतानि पर्ज्जन्यादन्नसम्भवः ।
यज्ञाद्भवति पर्ज्जन्यो यज्ञः कर्म्मसमुद्भवः ॥१४॥
анна̄д бƨаванті бƨӯта̄ні
із їжі походять тіла істот
парджанйа̄д анна-самбƨаваƨ̣
з дощу злаків виникнення
йаджн̃а̄д бƨаваті парджанйо
з яг’ї відбувається дощ
йаджн̃аƨ̣ карма-самудбƨаваƨ̣
яг’я у обов’язках бере початок
Тіла живих істот із їжі виникають,
а їжа створюється завдяки дощам.
Дощ виникає через яг’ю,
тоді як яг’я ця бере початок
у виконанні власних зобов’язань. (14)
▶ Примітки:
▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:
анна̄т (শুক্র শোণিতরূপে পরিণত অন্ন হইতে, З їжі, перетвореної на сім’я та кров) бƨӯта̄ні (প্রাণী [দেহ] সকল, [тіла] всіх істот) бƨаванті (উৎপন্ন হয়, виникають), парджанйа̄т (বৃষ্টি হইতে, від дощу) анна–самбƨаваƨ̣ (অন্নের উৎপত্তি হয়, виникає їжа) йаджн̃а̄т (যজ্ঞ হইতে, від яг’ї) парджанйаƨ̣ (বৃষ্টি, дощ) бƨаваті (হয়, відбувається) йаджн̃аƨ̣ (এবং যজ্ঞ, і яг’я) карма самудбƨаваƨ̣ (কর্ম্ম হইতে উৎপন্ন হয়, виникає через виконання обов’язків) ॥১৪॥
.
অন্ন হইতে Через їжу প্রাণিগণের істот উৎপত্তি виникнення হয় відбувається, বৃষ্টি হইতে через дощ অন্ন їжа উৎপন্ন হয় утворюється, যজ্ঞ হইতে через яг’ю বৃষ্টি дощ হইয়া থাকে виникає এবং যজ্ঞ і яг’я কর্ম্ম হইতে через виконання своїх обов’язків সমুদ্ভূত হয় породжується ॥১৪॥
Завдяки їжі виникають живі істоти, а завдяки дощам створюється їжа. Завдяки яг’ї виникає дощ, а яг’я порождується виконанням своїх обов’язків. (14)
.
অন্ন হইতে Через їжу প্রাণিগণের істот উৎপত্তি виникнення হয় відбувається, বৃষ্টি হইতে через дощ অন্ন їжа উৎপন্ন হয় утворюється, যজ্ঞ হইতে через яг’ю বৃষ্টি дощ হইয়া থাকে виникає এবং যজ্ঞ і яг’я কর্ম্ম হইতে через виконання своїх обов’язків সমুদ্ভূত হয় породжується ॥১৪॥
Завдяки їжі виникають живі істоти, а завдяки дощам створюється їжа. Завдяки яг’ї виникає дощ, а яг’я порождується виконанням своїх обов’язків. (14)
▶ 1 english edition:
annat — From food that transforms into semen and blood; bhutani — (the physical bodies of) all living entities; bhavanti — come into being. anna-sambhavah — Food is produced; parjanyat — from rainfall. parjanyah — Rainfall; bhavati — occurs; yajnat — from yajna, sacrifice; yajnah — and sacrifice; karma-samudbhavah — is born from action. (14)
(eng) From food, living beings arise, and from rains, food is produced. From the performance of sacrifice, rainfall ensues, and sacrifice is born of action.
(укр) Завдяки їжі виникають живі істоти, а завдяки дощам створюється їжа. З жертвоприношення виникає дощ, а жертвоприношення народжується з дії.
(eng) From food, living beings arise, and from rains, food is produced. From the performance of sacrifice, rainfall ensues, and sacrifice is born of action.
(укр) Завдяки їжі виникають живі істоти, а завдяки дощам створюється їжа. З жертвоприношення виникає дощ, а жертвоприношення народжується з дії.
▶ 2 english edition:
annāt — From food (transformed into semen and blood); bhūtāni — (the physical bodies of) all living entities; bhavanti — are manifest. anna-sambhavaḥ — Food is manifest; parjanyāt — due to rainfall. parjanyaḥ — Rainfall; bhavati — occurs; yajñāt — due to yajña, sacrifice. yajñaḥ — Sacrifice; karma-samudbhavaḥ — is born of action. (14)
(eng) The living beings’ bodies are manifest from food, food is manifest due to rain, rainfall ensues from the performance of sacrifice, and action is the cause of sacrifice.
(укр) Тіла живих істот проявляються через їжу, їжа проявляється через дощ, дощ відбувається через жертвопринесення, а діяння є причиною жертвопринесення.
(eng) The living beings’ bodies are manifest from food, food is manifest due to rain, rainfall ensues from the performance of sacrifice, and action is the cause of sacrifice.
(укр) Тіла живих істот проявляються через їжу, їжа проявляється через дощ, дощ відбувається через жертвопринесення, а діяння є причиною жертвопринесення.
▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:
анна̄т — із злаків; бƨаванті — ростуть; бƨӯта̄ні — матеріальні тіла; парджанйа̄т — з дощів; анна — хліба; самбƨаваƨ̣ — виникнення; йаджн̃а̄т — із виконання жертвопринесень; бƨаваті — стає можливим; парджанйаƨ̣ — дощ; йаджн̃аƨ̣ — виконання йаджн̃и; карма — визначені обов’язки; самудбƨаваƨ̣ — народжений з.
Усі живі тіла харчуються їстівними злаками, а злаки живляться дощами. Дощі викликає здійснення йаджн̃и (жертвопринесення), йаджн̃у ж породжує виконання визначених обов’язків. (14)
Усі живі тіла харчуються їстівними злаками, а злаки живляться дощами. Дощі викликає здійснення йаджн̃и (жертвопринесення), йаджн̃у ж породжує виконання визначених обов’язків. (14)
▶ Коментар:
Визначний коментатор Бгаґавад-ґı̄ти Ш́рı̄ла Баладева Відйа̄бгӯшан̣а сказав: йе індра̄дй-ан̇ґатайа̄вастгітам̇ йаджн̃ам̇ сарвеш́варам̇ вішн̣ум абгйарчйа сач-чгешам аш́нанті тена тад деха- йа̄тра̄м̇ сампа̄дайанті, те сантах̣ сарвеш́варасйа йаджн̃а-пурушасйа бгакта̄х̣ сарва-кілбішаір ана̄ді-ка̄ла-вівр̣ддгаір а̄тма̄нубгава-пратібандгакаір нікгілаіх̣ па̄паір вімучйанте. Верховний Господь, відомий як йаджн̃а-пуруша, тобто єдиновладний володар усіх жертв, є правитель усіх напівбогів, які служать Йому, як різні частини тіла служать усьому тілові. Напівбоги Індра, Чандра, Варун̣а й інші є службовці, що їх призначено керувати матеріальними справами, і Веди рекомендують задовольняти цих напівбогів жертвопринесеннями, щоб вони постачали достатньо повітря, світла й води для того, щоб вирощувати їстівні злаки. Коли поклоняються Господу Кр̣шн̣і, то водночас поклоняються й напівбогам, які є різними частинами Господнього тіла, і тому нема потреби в окремому поклонінні напівбогам. Тому віддані Господа в свідомості Кр̣шн̣и пропонують їжу спочатку Кр̣шн̣і, і лише після цього споживають її самі; так вони насичують тіло духовно. Таким чином не лише знищуються наслідки минулих гріхів, але й тіло стає непідвладним матеріальній скверні. Так само як певна запобіжна вакцина захищає людину від хвороби під час епідемії, так і їжа, що була спочатку запропонована Господеві Вішн̣у, дає нам можливість протистояти матеріальним впливам; того, хто пропонує їжу Господеві, називають Його відданим. Тому людина в свідомості Кр̣шн̣и споживає лише їжу, що запропонована Кр̣шн̣і, і таким способом може нейтралізувати всі наслідки минулих матеріальних заражень, які перешкоджають самоусвідомленню. З іншого боку, той, хто цього не робить, продовжує збільшувати кількість своїх гріхів й тим самим готує собі наступне життя в тілі свині чи собаки — на відплату за минулі гріхи. Матеріальний світ сповнений скверни, але той, хто набув імунітету проти неї, споживаючи праса̄дам (їжу, запропоновану Вішн̣у), перебуває в безпеці, тоді як інші стають жертвами цієї скверни.
Злаки й овочі — ось справжня їжа. Людські істоти харчуються різними злаками, овочами, фруктами й т. ін., а тварини харчуються відходами злаків та овочів, травою, різними рослинами тощо, і тому люди, що звикли харчуватись м’ясом, також залежать від вирощування рослин. Отже, врешті-решт, ми залежимо від урожаю, зібраного з ланів, а не від продукції великих заводів та фабрик. Урожай залежить від рясних дощів, а дощем керують такі напівбоги, як Індра, бог Сонця, Місяця тощо, а всі вони — Господні слуги. Господь же вдовольняється жертвопринесеннями, і це означає, що той, хто їх не виконує, зазнає злигоднів — такий закон природи. Тому йаджн̃у, а саме сан̇кı̄ртана-йаджн̃у, що рекомендована для цієї епохи, слід виконувати принаймні для того, щоб врятуватись од голоду.
Злаки й овочі — ось справжня їжа. Людські істоти харчуються різними злаками, овочами, фруктами й т. ін., а тварини харчуються відходами злаків та овочів, травою, різними рослинами тощо, і тому люди, що звикли харчуватись м’ясом, також залежать від вирощування рослин. Отже, врешті-решт, ми залежимо від урожаю, зібраного з ланів, а не від продукції великих заводів та фабрик. Урожай залежить від рясних дощів, а дощем керують такі напівбоги, як Індра, бог Сонця, Місяця тощо, а всі вони — Господні слуги. Господь же вдовольняється жертвопринесеннями, і це означає, що той, хто їх не виконує, зазнає злигоднів — такий закон природи. Тому йаджн̃у, а саме сан̇кı̄ртана-йаджн̃у, що рекомендована для цієї епохи, слід виконувати принаймні для того, щоб врятуватись од голоду.
▶ Бхакті Прадіп Тіртха:
Живі істоти виникають з їжі. Їжа утворюється з дощу. Дощ народжується з яг’ї — жертвопринесення. Жертвопринесення народжується з карми — дії. (14)
▶ Коментар:
(14–15) Живі істоти з’являються на світ в результаті споживання їжі; їжа створюється дощем; дощ ллється в результаті яг’ї, яг’я утворюється з карми; карма походить від Брахмана або Вед; Веди або Брахман беруть свій початок в трансцендентному слові “Ом” (ॐ), що одне і те ж з Абсолютом. Тому всюдисущий Брахман вічно перебуває в яг’ї. Люди з благочестивою вдачею повинні дотримуватися цієї “Дƨарма-яг’ї”.
कर्म्म ब्रह्मोद्भवं विद्धि ब्रह्माक्षरसमुद्भवम् ।
तस्मात्सर्व्वगतं ब्रह्म नित्यं यज्ञे प्रतिष्ठितम् ॥१५॥
карма браƨмодбƨавам̇ віддƨі
обов’язки з Вед виникають знай
браƨма̄кш̣ара-самудбƨавам
Веди Парабрахманом явлені
тасма̄т сарва-ґатам̇ браƨма
тому всюдисущий Абсолют
нітйам̇ йаджн̃е пратіш̣т̣ƨітам
вічно в яг’ї присутній
Ті зобов’язання із Вед походять,
а їхнє джерело — предвічний Абсолют.
Тому усюдисущий Бог Всевишний
завжди присутній у священних яг’ях. (15)
▶ Примітки:
▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:
карма (কর্ম্ম, Обов’язки) браƨма удбƨавам (বেদ হইতে উৎপন্ন, з Вед виникають) віддƨі (জানিবে, знай), браƨма (বেদ, Веди) акшара самудбƨавам (অক্ষর অর্থাৎ পরব্রহ্ম হইতে সমুদ্ভূত, походять з Акшари, тобто з Парабраƨмана), тасма̄т (অতএব, отже) сарва-ґатам (সর্ব্বব্যাপক, всюдисущий) браƨма (পরব্রহ্ম, Парабрахман, Верховний Господь) йаджн̃е (যজ্ঞে, у яг’ях) нітйам (সর্ব্বদা, завжди) пратішт̣ƨітам (প্রতিষ্ঠিত আছেন, присутний).
.
ব্রহ্ম (বেদ) হইতে З Брахмана (Вед) কর্ম্ম обов’язки উদ্ভূত виникають, এবং ঐ і ці বেদ Веди অক্ষর Акшара, অর্থাৎ тобто অচ্যুত হইতে від Непогрішний Господа উৎপন্ন виникають, সুতরাং отже সর্ব্বব্যাপক всюдисущий ভগবান্ Всевишний অচ্যুত যজ্ঞে в яг’ї নিত্যকালই завжди প্রতিষ্ঠিত присутній ১৫॥
Обов’язки походять з Вед, а Веди виникають з Акшари, Непогрішного Господа. Тому всюдисущий, непогрішний Верховний Господь вічно присутній у яг’ях, що Йому приносяться. (15)
.
ব্রহ্ম (বেদ) হইতে З Брахмана (Вед) কর্ম্ম обов’язки উদ্ভূত виникають, এবং ঐ і ці বেদ Веди অক্ষর Акшара, অর্থাৎ тобто অচ্যুত হইতে від Непогрішний Господа উৎপন্ন виникають, সুতরাং отже সর্ব্বব্যাপক всюдисущий ভগবান্ Всевишний অচ্যুত যজ্ঞে в яг’ї নিত্যকালই завжди প্রতিষ্ঠিত присутній ১৫॥
Обов’язки походять з Вед, а Веди виникають з Акшари, Непогрішного Господа. Тому всюдисущий, непогрішний Верховний Господь вічно присутній у яг’ях, що Йому приносяться. (15)
▶ 1 english edition:
viddhi — Know that; karma — action; brahma-udbhavam — originates from the Vedas. brahma — The Vedas; aksara-samudbhavam — originate from aksara or Parabrahman, the Supreme Lord. tasmat — Therefore; sarva-gatam — all-pervading; brahma — Parabrahman, the Supreme Lord; nityam pratisthitam — is always situated; yajne — within sacrifice. (15)
(eng) Action arises from the Vedas, and the Vedas originate in Aksara, the Infallible One. Therefore, the all-pervading, infallible Supreme Lord is eternally situated within the acts of sacrifice offered unto Him.
(укр) Дія виникає з Вед, а Веди походять з Акшари, Непогрішного. Тому всепроникний, бездоганний Верховний Господь вічно перебуває в жертвопринесеннях, що Йому приносяться.
(eng) Action arises from the Vedas, and the Vedas originate in Aksara, the Infallible One. Therefore, the all-pervading, infallible Supreme Lord is eternally situated within the acts of sacrifice offered unto Him.
(укр) Дія виникає з Вед, а Веди походять з Акшари, Непогрішного. Тому всепроникний, бездоганний Верховний Господь вічно перебуває в жертвопринесеннях, що Йому приносяться.
▶ 2 english edition:
viddhi — Know that; karma — action; brahma-udbhavam — is born of the Vedas. brahma — The Vedas; akṣara-samudbhavam — are born of Akṣara, the Imperishable. tasmāt — Therefore; sarva-gatam — the all-pervading; brahma — Supreme Lord; nityam pratiṣthitam — is always situated; yajñe — within sacrifice. (15)
(eng) Action is prescribed in the Vedas, and the Vedas originate in Akṣara, the Imperishable. Therefore, the all-pervading, imperishable Lord is ever present within the acts of sacrifice offered to Him.
(укр) Дії описані у Ведах, а Веди походять від Акшари, Нетлінного. Тому всюдисущий, нетлінний Верховний Господь завжди присутній у жертвоприношеннях, що Йому приносяться.
(eng) Action is prescribed in the Vedas, and the Vedas originate in Akṣara, the Imperishable. Therefore, the all-pervading, imperishable Lord is ever present within the acts of sacrifice offered to Him.
(укр) Дії описані у Ведах, а Веди походять від Акшари, Нетлінного. Тому всюдисущий, нетлінний Верховний Господь завжди присутній у жертвоприношеннях, що Йому приносяться.
▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:
карма — роботу; браƨма — із Вед; удбƨавам — виникла; віддƨі — тобі слід знати; браƨма — Веди; акшара — від Верховного Брахмана (Бога-Особи); самудбƨавам — безпосередньо проявленого; тасма̄т — тому; сарва-ґатам — те, що проникає в усе; браƨма — трансцендентність; нітйам — вічно; йаджн̃е — в жертвопринесенні; пратішт̣ƨітам — те, що перебуває.
Впорядковану діяльність рекомендовано у Ведах, а Веди безпосередньо виходять з уст Верховного Бога-Особи. Тому Трансцендентність, яка пронизує усе, вічно перебуває в актах жертвопринесень. (15)
Впорядковану діяльність рекомендовано у Ведах, а Веди безпосередньо виходять з уст Верховного Бога-Особи. Тому Трансцендентність, яка пронизує усе, вічно перебуває в актах жертвопринесень. (15)
▶ Коментар:
У цьому вірші ще виразніше підкреслено необхідність виконувати йаджн̃а̄ртга-карму, тобто діяти лише задля вдоволення Кр̣шн̣и. Тепер, якщо роботу взагалі призначено на вдоволення йаджн̃а-пуруші, Вішн̣у, слід спочатку довідатись про напрямок цієї роботи з Брахмана, або божественних Вед. Веди — це кодекс людської діяльності. Все, що робиться в обхід ведичних вказівок, називають вікармою, або недозволеною гріховною дією. Тому в кожнім випадку слід звертатись по вказівки до Вед для того, щоб уникнути наслідків своїх дій. Як у повсякденному житті кожен трудиться згідно з законами держави, так само він повинен дотримуватись і законів верховної держави Господа. Всі ведичні закони виходять безпосередньо з подиху Особи Господа: асйа махато бгӯтасйа ніш́васітам етад йад р̣ґ-ведо йаджур-ведах̣ са̄маведо ’тгарва̄н̇ґірасах̣ — чотири Веди, а саме Р̣ґ Веда, Йаджур Веда, Са̄ма Веда, й Атгарва Веда — всі вони вийшли з подиху великого Бога-Особи (Бр̣хад-а̄ран̣йака Упанішада 4.5.11). Всемогутній Господь може говорити через Свій подих, як це стверджує Брахма-сам̇гіта̄, і Він може виконувати кожним органом Свого чуття функції всіх інших органів — така Його всемогутність. Іншими словами, Господь може говорити Своїм подихом і запліднювати Своїми очима. Ш́а̄стри підтверджують, що Він лише кинув погляд на матеріальну природу й таким способом породив усіх живих істот. Після створення, тобто запліднивши обумовленими душами черево матеріальної природи, Він дав Свої настанови у формі ведичної мудрості, вказавши обумовленими душам шлях повернення додому, назад до Бога. Треба завжди пам’ятати, що доки ми, як обумовлені душі, знаходимось в матеріальному світі, ми постійно прагнемо матеріальних насолод, проте, ведичні рекомендації подано таким чином, що кожний може задовольнити свої розбещені бажання, а потім повернутись до Бога, завершивши свої так звані «насолоди». Отже, обумовлені душі мають нагоду звільнитись — для цього слід виконувати дії в свідомості Кр̣шн̣и, це і є йаджн̃а. Навіть ті, хто не дотримується ведичних приписів, можуть стати на засади свідомості Кр̣шн̣и, і це посяде місце виконання йаджн̃и, тобто карми.
▶ Бхакті Прадіп Тіртха:
Знай, що карма натхненна Ведами, а Веди походять від Абсолюту. Отже, всюдисущий Абсолют вічно присутній у жертовних діяннях. (15)
▶ Коментар:
(14–15) Живі істоти з’являються на світ в результаті споживання їжі; їжа створюється дощем; дощ ллється в результаті яг’ї, яг’я утворюється з карми; карма походить від Брахмана або Вед; Веди або Брахман беруть свій початок в трансцендентному слові “Ом” (ॐ), що одне і те ж з Абсолютом. Тому всюдисущий Брахман вічно перебуває в яг’ї. Люди з благочестивою вдачею повинні дотримуватися цієї “Дƨарма-яг’ї”.
एवं प्रवर्त्तितं चक्रं नानुवर्त्तयतीह यः ।
अघायुरिन्द्रियारामो मोघं पार्थ स जीवति ॥१६॥
евам̇ правартітам̇ чакрам̇
так приписаний Ведами цикл
на̄нувартайаті̄ƨа йаƨ̣
не слідує у житті той
аґƨа̄йур індрійа̄ра̄мо
грішник, що чуттям потурає
моґƨам̇ па̄ртха са джі̄ваті
даремно Арджуна він живе
Мій дорогий Арджуно! Та людина,
що не дотримується цього циклу
причинно-наслідкової системи,
(яку установив Сам Усевишній),
є грішником, що марно витрачає
життя лиш на чуттєві насолоди. (16)
▶ Примітки:
▶ Шріла Б.Р. Шрідƨар:
евам̇ (এইরূপে, Таким чином) чакрам̇ (চক্রকে, цього циклу) правартітам (কার্য্যকারণভাবে প্রবর্ত্তিত, що встановлен в природі причинно-наслідкових зв’язків) [парама пуруш̣ен̣а] (পরম পুরুষ ভগবান্ কর্ত্তৃক, Всевишним) на анувартайаті (অনুর্বত্তন করে না, (хто) не дотримується) іƨа (এই জীবনে, у своєму житті) йаƨ̣ (যে কর্ম্মধিকারী বা জ্ঞানাধিকারী মানব, та людина, що має здатність до належної дії або знання) аґƨа-а̄йуƨ̣ (পাপপূর্ণ জীবন, чиє життя наповнене гріхом) індрійа-а̄ра̄маƨ̣ (ইন্দ্রিয়াসক্ত পুরুষ, хто захоплений чуттєвою насолодою) моґƨам (বৃথা, марно) [ƨе] па̄ртха (হে অর্জ্জুন! О Арджуно!) саƨ̣ (সেই, той) джı̄ваті (জীবন ধারণ করে, проводить своє життя).
.
হে অর্জ্জুন О Арджуно! যে Та কর্ম্মাধিকারী що має здатність до належної дії বা або জ্ঞানাধিকারী що має здатність до знання মনুষ্য людина এই-রূপে таким чином পরমপুরুষ স্বয়ং ভগবান্ কর্ত্তৃক Самим Верховним Господом কার্য্যকারণ ভাবে у вигляді причинно-наслідкових відносин প্রবর্ত্তিত встановленого এই цього চক্রের колеса (циклу) (নিয়মের) (закону чи порядку) প্রবর্ত্তন করে না не дотримується, সেই така পাপ-পূর্ণ-জীবন що веде гріховне життя ইন্দ্রিয়াসক্ত керована своїми чуттями মানব людина বৃথাই марно জীবন життя ধারণ করে веде ॥১৬॥
О Арджуно! Людина, яка має здатність до належної дії чи знання, але не дотримується цієї причинно-наслідкової циклічної системи, що безпосередньо встановив Сам Верховний Господь, неодмінно веде гріховне життя. Така людина, що керована своїми чуттями, марно витрачає своє життя. (16)
.
হে অর্জ্জুন О Арджуно! যে Та কর্ম্মাধিকারী що має здатність до належної дії বা або জ্ঞানাধিকারী що має здатність до знання মনুষ্য людина এই-রূপে таким чином পরমপুরুষ স্বয়ং ভগবান্ কর্ত্তৃক Самим Верховним Господом কার্য্যকারণ ভাবে у вигляді причинно-наслідкових відносин প্রবর্ত্তিত встановленого এই цього চক্রের колеса (циклу) (নিয়মের) (закону чи порядку) প্রবর্ত্তন করে না не дотримується, সেই така পাপ-পূর্ণ-জীবন що веде гріховне життя ইন্দ্রিয়াসক্ত керована своїми чуттями মানব людина বৃথাই марно জীবন життя ধারণ করে веде ॥১৬॥
О Арджуно! Людина, яка має здатність до належної дії чи знання, але не дотримується цієї причинно-наслідкової циклічної системи, що безпосередньо встановив Сам Верховний Господь, неодмінно веде гріховне життя. Така людина, що керована своїми чуттями, марно витрачає своє життя. (16)
▶ 1 english edition:
(he) partha — O Arjuna; yah — that man, having capacity for karma, action, or capacity for jnana, knowledge, who; iha — in this life; na anuvartayati — does not follow; cakram — the cycle; evam pravartitam — thus established in the nature of cause and effect; (parama-purusena) — by the Supreme Absolute Personality; sah — that; agha-ayuh — person who lives a sinful life; indriya-aramah — captivated by sense enjoyment; jivati — lives; mogham — in vain. (16)
(eng) O Arjuna, a man in either the stage of action or knowledge who does not follow this causal cyclic system which is directly established by the Supreme Lord, certainly leads a sinful life. Such a compulsive sense-enjoyer maintains his life in vain.
(укр) О Арджуно, людина на стадії дії чи знання, яка не дотримується цієї причинно-наслідкової циклічної системи, що безпосередньо встановив Верховний Господь, неодмінно веде гріховне життя. Такий пристрасний шукач чуттєвої насолоди марно витрачає своє життя.
(eng) O Arjuna, a man in either the stage of action or knowledge who does not follow this causal cyclic system which is directly established by the Supreme Lord, certainly leads a sinful life. Such a compulsive sense-enjoyer maintains his life in vain.
(укр) О Арджуно, людина на стадії дії чи знання, яка не дотримується цієї причинно-наслідкової циклічної системи, що безпосередньо встановив Верховний Господь, неодмінно веде гріховне життя. Такий пристрасний шукач чуттєвої насолоди марно витрачає своє життя.
▶ 2 english edition:
(he) pārtha — O Arjuna; yaḥ — one who; iha — in this life; na anuvartayati — does not follow; chakram — the cycle; evam pravartitam — thus established in the nature of cause and effect; (parama-puruṣeṇa) — by the Supreme Personality; saḥ — he; jīvati — lives; agha-āyuḥ — a life of sin; indriya-ārāmaḥ — enjoying the senses; mogham — in vain. (16)
(eng) O Arjuna, one who does not respect this natural causal cycle leads a life of sin, enjoying the senses in vain.
(укр) О Арджуно, той, хто не шанує цей природний причинно-наслідковий цикл, веде гріховне життя, марно насолоджуючись чуттями.
(eng) O Arjuna, one who does not respect this natural causal cycle leads a life of sin, enjoying the senses in vain.
(укр) О Арджуно, той, хто не шанує цей природний причинно-наслідковий цикл, веде гріховне життя, марно насолоджуючись чуттями.
▶ Бƨактіведанта Свамі Прабƨупада:
евам — таким чином; правартітам — який встановлюють Веди; чакрам — кругообіг; на — не; анувартайаті — приймає; іƨа — у цьому житті; йаƨ̣ — той, хто; аґƨа-а̄йуƨ̣ — чиє життя гріховне; індрійа-а̄ра̄маƨ̣ — задоволений чуттєвими насолодами; моґƨам — без користі; па̄ртха — син Притги (Арджуна); саƨ̣ — він; джı̄ваті — живе.
Мій дорогий Арджуно, життя людини, як не проходить через цикл жертвопринесень, що його встановлюють Веди, безумовно сповнене гріху. Живучи лише для задоволення чуттів, така людина живе даремно. (16)
Мій дорогий Арджуно, життя людини, як не проходить через цикл жертвопринесень, що його встановлюють Веди, безумовно сповнене гріху. Живучи лише для задоволення чуттів, така людина живе даремно. (16)
▶ Коментар:
У цьому вірші Господь картає філософію мамоністів, тих, що проповідують працю в поті чола й чуттєві втіхи. Тому для тих, хто хоче насолоджуватись матеріальним світом, вищезгаданий цикл жертвопринесень абсолютно необхідний. А ті, хто не слідує таким правилам, дуже ризикують зазнавати дедалі суворішої кари. Згідно з законами природи, людська форма життя спеціально призначена для самоусвідомлення, яке здійснюють за допомогою одного з трьох способів: карма-йоґи, джн̃ана-йоґи або бгакті- йоґи. Трансценденталістам, які перебувають вище добра і зла, нема потреби суворо дотримуватись рекомендованих жертвопринесень, але для тих, хто занурений у чуттєве задоволення, необхідно очиститись шляхом вищезгаданого циклу йаджн̃и. Діяльність буває різного роду. Людина поза свідомістю Кр̣шн̣и, безсумнівно, стоїть на чуттєвій платформі й тому мусить виконувати якусь благочестиву діяльність. Систему йаджн̃и замислено таким чином, що наділені чуттєвою свідомістю люди можуть задовольнити свої бажання, не заплутуючись в наслідках діяльності задля почуттєвої втіхи. Добробут світу залежить не від наших власних зусиль, його основа є підтримуваний напівбогами первинний порядок, що встановлений Верховним Господом. Тому йаджн̃и призначаються конкретним напівбогам, про яких згадано у Ведах. Посередньо такий процес являє собою свідомість Кр̣шн̣и, тому що, свідомо виконуючи йаджн̃и, людина безумовно віднайде свідомість Кр̣шн̣и. Але якщо виконання йаджн̃и не приводить до свідомості Кр̣шн̣и, тоді це просто ритуальна діяльність у відповідності з моральним кодексом. Не слід обмежувати свій духовний розвиток засадами моралі, треба перевершити їх і таким способом віднайти свідомість Кр̣шн̣и.
▶ Бхакті Прадіп Тіртха:
О Арджуно! Той, хто в цьому житті не дотримується цього встановленого циклу карми, — грішний, залежний від чуттєвих насолод і живе марно. (16)
▶ Коментар:
О Партхо! Той, хто утримується від виконання цього священнодійства (дƨарма-яг’ї), не слідуючи за цим циклом карми в цьому світі, даремно живе гріховним чуттєвим життям, як один з егоїстичних виконавців корисливих дій. Безкорислива дія, що робиться для задоволення Вішну, вільна від будь-якого відтінку доброчинности чи пороку, бо це правильний шлях, що веде до нірґуна-бƨакті, як того вимагають священні писання. Йдучи цим шляхом, можна легко очистити своє серце від мирської скверни. Ті, хто не слідує цим шляхом та піддаються гріховним бажанням і прагненням, ведуть осквернене життя в суспільстві. Для того, щоб відучити їх від згубної звички, Шастри приписують благочестиві вчинки, такі як яг’я. Спокута рятує людину від наслідків її гріховних вчинків. Приписана яг’я — це дƨарма, або благочестя. Благочестя — це не що інше, як сумлінне виконання таких вчинків, які сприяють гармонійному розвитку вселенського блага, а також здоровому прогресу цього космічного принципу. Такі благочестиві вчинки знищують неминучі гріхи, породжені панча-суною, або п’ятьма гріхами, описаними в 13-й шлоці. Особисті насолоди, якщо вони спрямовані на всезагальне благо, можна вважати частиною праведних вчинків, що входять до “дƨарма-яг’ї”. Невидимі виконавці тимчасового добра відомі як боги, народжені з космічної енерґії Верховного Господа, щоб виконати бажані цілі земних людей. Всі гріхи можна тимчасово змити, здобувши прихильність цих богів, задовольнивши їх бажаними підношеннями. Це називається “карма-яг’я” або жертвопринесення дією. Виконання “карма-яг’ї” шляхом поклоніння цим богам називається “сакама-упасана”. Ті, хто вважає таку “сакама-упасану”, прописану в священних писаннях, просто мирською, є людьми більше етичного, ніж відданого Богу темпераменту. етичного, ніж відданого темпераменту. Мирським людям краще не слідувати їм, а вести активне життя, виконуючи суспільно-релігійні обов’язки, плоди яких присвячувати Вішну, Верховному Господу.
| << 2 глава, вірші 39–72 | Зміст | 3 глава, вірші 17–43 >> |
Бƨаґавадґіта, глава 3 (вірші 1–16)